Давай займемось текстом

Ось так виглядає людина, яка походить з родини, де живуть 100 років і більше.

Це я!

Ви мене знаєте: я пишу книжки й чимало роблю для популяризації української мови. Але зараз — про довголіття.

Для мене це звичайна справа, адже я виросла серед довгожителів. Моя прабабуся танцювала на своєму столітньому ювілеї! «Так треба жити!» — мене вчили. І власним прикладом доводили, що довголіття — це варіант. Навіть всупереч обставинам.

Згодом я помітила, що мислення моїх рідних дуже відрізнялося від того, як зазвичай міркують інші. Вважаю саме це — особливий триб думок — головним секретом довгого й активного життя.

Записала про це низку відео. Лише факти. Лише мій досвід спостережень. Лише мої висновки.

Вам цікаво було б послухати?

Хто ще не купив? Купуйте :)

Якби залежало тільки від вашого бажання, то скільки?

Тут на мене хтось шумів. Що не розкриваю технічні характеристики своєї нової книжки. Так ось я вирішила це виправити і записала відео.

У ньому показую книжку з усіх боків.
Стисло розповідаю про неї.
Читаю дуже милий уривок про зайчика, згорнутого з носовичка.

Запрошую у подорож до мого сонячного і кримського дитинства:

https://youtu.be/Bwp3Wydn7B8?si=r6AhFvggIJ3jV99_

Коли директор був маленьким

Народне спостереження

Що воно таке? Потім якось минається

Друзі мої. Зробила для вас дещо дуже-дуже особливе. От, мабуть, більше ніде такого не знайдете. Якщо хтось не знав, я з родини, де люди живуть 100 років. І це активне життя.

Їм просто пощастило? Ні, їм дістався Голодомор, війна, бідність.
Генетика? Навряд чи.
Здоровий спосіб життя? Ні.

То чому вони прожили так довго?
Спосіб мислення!
У них був особливий спосіб мислення.

Записала про нього низку відео. Перше безкоштовне дивіться тут: https://youtu.be/7zvgcaS0Ugc?si=4U5dh3KEXUfbWFb2

Сонечко. Мрія.

Зіграймо в гру! Передбачення за моєю книжкою!

Пишіть у коментарі номер сторінки (між 4 та 130) та номер рядка (між 1 та 30).

У відповіді я напишу вам відповідну цитату. Це буде ваше передбачення на поточний тиждень ;)

Поїхали!

Одне з моїх найулюбленіших слів

Як запороти фотку братові

У інстаграмі захоплена читачка розповідає про свої враження від моїх "Казок баби Усті". Вам треба це побачити 😍

https://www.instagram.com/play_and_learn_with_terry?igsh=MTM5N3g4eXNzdXIwaw==

У кого є такий знайомий?

Ти поворухнулась. Це означає, ми йдемо їсти?

Негативні наслідки блокування сторінки «Давай займемось текстом»
Учора писала про позитив, тепер час поговорити і про погане теж.

1. Відчуття незахищеності, несправедливості та неможливості нічого довести Меті. Від цього просто верне.
2. Втрачений зв’язок із багатьма підписниками. Звісно, хтось вже знайшовся. Втім, були ще десятки тисяч чудових людей, із якими виходив взаємоприємний і конструктивний діалог. Дуже прикро.
3. Донати перестали надсилати. Майже повністю. На відновлення діяльності за півтора місяця надійшло 250 гривень. Тут грає роль втрачена авдиторія.

Але, якщо так подивитися, то негативних наслідків не дуже й багато. По суті, проєкт продовжує діяльність під новими назвами «Приказка» і «Доросла Приказка». Що, в принципі, навіть краще відображає суть вашого улюбленого контенту тут.
Бачу це все, як перезавантаження. Корисне загалом (враховуючи перелічені вчора позитивні наслідки), хоча й болісне.

Оскільки мій проєкт від самого початку був великою мірою народним, пропоную нам з вами разом придумати, як покращити ситуацію.

Чим ви можете допомогти?
Донатом (координати у коментарях).
Запропонуйте мені співпрацю.
Познайомте з кимось, із ким ми зробимо якийсь корисну і круту колаборацію.

Що я люблю і що мені добре вдається:
1. Усе, що стосується популяризації української мови.
2. Усе, що стосується книжок! Я їх пишу, читаю, рецензую. Захоплююся ними!
3. Усе, що стосується популяризації України та всього українського за кордоном.
4. Усе, що межує з творчістю і бізнесом. Або з творчістю і технологіями. Або з творчістю і переговорами. Або з творчістю і комунікаціями.

Допоможете?

Міф

Хто з такими людьми має справу? Скажіть, складно?

Для чого виходити з дому?

Питання, навіщо додому повертатись, здається мені простішим. На нього легше дати відповідь: для відпочинку. Для затишку. Для безпеки і спокою. Для того, щоб побути наодинці із собою або щоб побути з рідними. Для того, щоб оточити своє фізичне тіло знайомими, зручними, улюбленими предметами. Щоб поїсти. Щоб сходити у ванну кімнату. А ось для чого виходити з дому — на це питання я вже два роки шукаю відповідь і поки не знайшла чіткої. Але дуже рада, що мої пошуки тривають. Це значить, що мені не байдуже. Це значить, що відповідь для мене важлива. І колись я її знайду.

Це питання з’явилось у моїй голові після прочитання книжки, яка називається...
(Читати далі: https://prykazka.com/2026/04/12/navishcho-vykhodyty-z-domu-kliff-tan-fenshui/)

У нас дуже багато приказок про людей, схильних до самовихваляння. Чого б це?