Search trend "1 травня свято"

Щорічно 6 червня в Україні відзначають день журналіста. Це професійне свято працівників засобів масової інформації засновали 25 травня 1994 року на честь прийняття Спілки журналістів України 1992-го в Міжнародну федерацію журналістів. Іноді журналістів називають четвертою владою, оскільки саме їм товариство зобов'язане цивілізованим медіапростором. Gаzеtа.uа зібрала цікаві факти про журналістів. 1. Вони живуть в умовах постійного дедлайну Світ новин живе своїм життям, реальність в якій змінюється з кожною хвилиною. Для журналіста це означає, що статті, інтерв'ю та новини повинні бути написані, відкореговані й опубліковані в той час, коли вони актуальні. 2. Вони - багатогранні особистості Більшість журналістів готують матеріали в різних жанрах і на різні теми. Крім того, деякі з них ще й працюють на кілька різних ЗМІ. Це призводить до того, що їм доводиться постійно розбиратися в незнайомих темах і зі спокоєм ставитися до нової роботи. 3. Найстрашніші критики журналістів - це вони самі Журналісти несуть повну відповідальність за свої матеріали й теми. Одночасно це веде і до гордості за свою роботу, і до прагнення робити її краще. 4. Вони змушені вчитися смиренню Перед тим, як журналіст досягне висот, кожен його матеріал буде правитися і піддаватися жорстокій критиці редакторів тисячі разів. Усе це вчить журналіста смиренно ставитися до критики та незадоволення начальства. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Прийшло літо: прикмети та прислів'я про теплу пору 5. Вони ризикують своєю кар'єрою мало не щодня Журналісти, які займаються розслідуваннями, постійно ставлять свою кар'єру під удар, намагаючись донести до громадськості важливі факти, які можуть стосуватися впливових людей і компаній. 6. Журналісти - частина постійно зростаючої індустрії Журналістика давно вилізла за рамки звичних ЗМІ. Тепер будь-яке видавництво має сторінку в соціальних мережах. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Цікаві факти про дітей 7. Журналісти живуть в світі чоловіків 79% авторів американських газет - чоловіки. Тому бути жінкою в американській журналістиці важко. В Україні все мало не з точністю навпаки: на журналістських факультетах майже 80% - жінки. 6 червня в Україні відзначають День журналіста. Це свято усіх, хто працює в ЗМІ. Святкують кореспонденти, репортери, редактори. Gаzеtа.uа підготувала добірку привітань з Днем журналіста. Вишліть листівки тим, хто працює у медійному просторі. Їм це буде неймовірно приємно. Також вшануймо пам'ять тих журналістів, які не дожили до цього дня.

30 травня-1 червня на Тернопільщині відбулося Свято весни — традиційний захід, яким пластуни розпочинають таборовий сезон. Цьогоріч 240 дітей, віком від від 6-ти до 18-ти років, приїхали до села Тудорів Копичинецької громади

У п'ятницю, 30 травня, учні 11 класу ліцею з Коростишева, що на Житомирщині, провели останній дзвоник на цвинтарі. Вони поїхали вшанувати пам'ять свого однокласника Романа Мартинюка, який загинув під час російського обстрілу. Про це повідомила адміністрація Ліцею №1 імені Густава Олізара у Fасеbооk. Вони зазначили, що цього року день останнього дзвоника вийшов зовсім не святковим. "Сьогодні у нашому ліцеї - не святковий день. День останнього дзвоника, який мав би бути сповнений радості, обіймів, сліз щастя й прощання зі школою, перетворився на день тиші, скорботи й глибокого болю", - йдеться у дописі. Після завершення останнього уроку випускники поїхали на кладовище. Вони відвідали могили свого однокласника Романа, а також його молодших брата і сестри - Станіслава і Тамари. Усі троє загинули під час нічної атаки РФ. Школярі принесли на цвинтар м'які іграшки, листівки, шматки торта. Вони несли те, що зазвичай приносять на день народження. Адже саме 29 травня Тамара мала б святкувати своє свято. "Але тепер замість кульок - свічки пам'яті, замість привітань - сльози", - пишуть у ліцеї. Класна керівниця провела церемонію останнього дзвоника просто на кладовищі. Все відбулося без гучних мелодій і традиційного дзвону. Лише тиша, біль і шана. "Цей дзвоник пролунає в їхніх серцях назавжди", - сказали вчителі. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Розповіли про дітей, яких вбила російська ракета Вони додали, що війна забирає не тільки життя. Вона краде моменти, які мали б бути світлими: дитинство, юність, спогади, свята. Після трагедії вчителька ліцею написала, що внаслідок обстрілу загинули троє дітей. Це були учні закладу - одинадцятикласник Роман, шестикласниця Тамара та третьокласник Станіслав. "Вони більше не прийдуть до своїх класів, не сядуть за парти, не усміхнуться друзям", - так завершилася ця історія, що вразила не лише ліцей, а й всю Україну. У ніч на 25 травня ворог здійснив комбінований удар по Україні, застосувавши 367 засобів повітряного нападу. Внаслідок ворожої атаки постраждали більшість регіонів України. Зафіксовано влучання засобів повітряного нападу противника у 22 локаціях, а також падіння збитих крилатих ракет та ударних БпЛА у 15 локаціях.

У Миколаєві 31 травня та 1 червня відбудуться екскурсії в обсерваторії, акція на підтримку полонених і зниклих безвісти військових. Також у Миколаївському зоопарку влаштують свято до Дня захисту дітей

Сьогодні, 30 травня, у більшості шкіл Тернопільщини завершили навчання. Цьогоріч 11 клас закінчує на триста учнів більше, ніж торік. У деяких громадах свято останнього дзвоника відбудеться на початку червня

Як повідомляється на офіційному сайті президента України Президент України Володимир Зеленський підписав новий указ, який змінює дату святкування Дня захисту дітей. Тепер це свято відзначатимуть щорічно 20 листопада, у Всесвітній день дитини, замість традиційного 1 червня. Відповідно до інформації, опублікованої на офіційному сайті президента, новий указ скасовує попередній документ від 30 травня 1998 року № […] Тhе роst День захисту дітей в Україні тепер святкують 20 листопада fіrst арреаrеd оn Межа. Новини України..

Сьогодні, 22 травня, у Свято-Георгіївському храмі Хмельницького попрощалися з 33-річним полеглим воїном Максимом Капріцою. Чоловік загинув 1 березня 2022 року на Донеччині.

The "Come Back Alive" Foundation is close to the Ukrainian military. The front line of the Russian-Ukrainian war is not only the front. It is where the war for Ukraine is going on. In hospitals, in warehouses, landfills, in mass media, in offices. We supply and repair equipment, train soldiers and officers, help transform the Armed Forces, provide first-hand accounts of war and stem the flow of propaganda and disinformation. Provides the Ukrainian army with the most important tactical advantage.

21 травня відзначають Міжнародний день чаю. Це неофіційне свято, яке створили п'ять років тому за ініціативи Організації Об'єднаних Націй. Цей день - ще одна можливість відзначити чай, який є корисним для здоров'я. Чай є одним з найстаріших і найбільш споживаним напоєм в світі. Сьогодні багато його любителів чаю крім "заварки" додають в чашку імбир, спеції, лимон або часточки апельсина. Розповість, які чаї є найдорожчими та найкращими у світі та як вибрати якісний товар. У світі є кілька десятків сортів чаю. Але є такі, які не кожен може собі дозволити придбати. Переваги найдорожчого чаю у світі З давніх часів ці напої служать як ліки та тонізуючі еліксири. До переваг вживання найдорожчого сорту чаю варто віднести: Поліпшення процесів травлення; Антибактеріальні властивості; Відновлення при застудних захворюваннях; Захист печінки від токсинів; Активізація імунної системи; ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Не лише спалює жир: що буде з організмом, якщо регулярно пити білий чай Розщеплення жирів; Вирівнювання артеріального тиску; Зміцнення серцево-судинної системи; Прискорення обміну речовин; Зміцнення волосся, нігтів, здоров'я шкіри; Зниження "негативного" холестерину; Очищення від токсинів та шлаків. Як правильно вибрати якісний чай Якщо ви хочете отримати справжнє задоволення від чаювання, важливо правильно вибирати продукт. Основними критеріями оцінки якісного сорту є: Свіжість. Аромат має бути яскраво вираженим, але не різким; Натуральність. У складі не повинно бути барвників, ароматизаторів і консервантів. Ці добавки мають несприятливий вплив на організм. До того ж, надлишок подібних компонентів суттєво псують смак та аромат натурального напою; Текстура листя. Якісний чай - це цілісне листя, не перетерте в порошок і чайний пил, який часто можна зустріти в пакетованих чаях; Однорідність. Листя має бути приблизно одного розміру, мати однаковий колір та форму; Природний аромат. У процесі заварювання натуральний якісний чай випромінює приємний запах; Який сорт чаю найдорожчий у світі "Да Хун Пао" - в перекладі означає "великий червоний халат". Це відомий у всьому світі сорт чаю, вік якого, на думку експертів, сягає 350 років. Його виробляють у китайській провінції Фуцзянь поблизу монастиря Тяньсінь. Урожай чаю на рік становить всього 500 грам, що зумовлено тим, що кущів цього сорту існує всього 6, а для виробництва напою використовується тільки перше молоде проросле листя. Збір чайного листя здійснюється один раз на рік - з 1 по 15 травня. Який найкращий чай у світі Якщо говорити про смакові якості напою - це питання індивідуальне. Кожен вибирає для себе, які аромати та смакові відтінки подобаються більше. Хун Пао це найдорожчий сорт, який спробувати зможе далеко не кожен. Але якщо говорити про національну гордість китайського чаю, слід зазначити такі напої: "Сиху Лунцзін" "Дунтін Бі Ло Чунь" "Ті Гуань Інь" "Хуаншань Маофен" "Юньнань пуер". Зелений напій матча вважають набагато кориснішим за інші види чаю. Його випивають разом із заваркою. На відміну від зеленого чаю, матча містить у 10 разів більше антиоксидантів, які борються зі старінням шкіри. Цей напій добре виводить шкідливі речовини з організму і поліпшує загальний обмін речовин.

Вишиванка пасує кожному і доречна всюди - на вулиці, дитячому святі, роботі, у волонтерському центрі, на фронті. Це не просто вбрання - у ній наш характер, історія, воля. У вишиванці закодовано те, чого не зітреш ні часом, ні війною. Вона нагадує, хто ми, поєднує традицію із сучасністю, говорить мовою кольору, орнаменту, історії. Героїв спецпроєкту Gаzеtа.uа та Благодійного фонду "МХП-Громаді" об'єднує любов до вишивки, бажання зберегти традиції та передати їх наступним поколінням. А ще вони переможці конкурсу бізнес-ідей "Роби своє", який став можливістю реалізувати власні ініціативи та рухатися вперед. Також розкажемо про досвід громади на Київщині, що прагне зберегти і відтворити традиційний одяг, взуття, головні убори та прикраси в межах унікального проєкту "СПАДОК. Одяг Миронівщини". Реліквії моєї родини дарують радість "Я дуже часто ношу вишиванки. Маю їх багато. Серед улюблених синьо-жовта сорочка та сукня з біло-рожевою вишивкою на синій тканині. А ще зберігаю справжню сімейну реліквію мамину сорочку. Моя бабуся мала чотирьох доньок і всім вишила довгі сорочки. Це була складна робота: техніка кручена, візерунки дуже дрібні. Мамину сорочку я постійно вдягала у школі на виступи. Тепер її часто просять у мене напрокат. Якось тітка побачила, що на мамину сорочку такий попит, і подарувала мені ще і свою. Реліквії моєї родини дарують радість іншим. Це дуже ексклюзивні речі: домоткане полотно, ручна робота їх важко повторити", розповідає вінничанка Тетяна Панасенко, авторка проєкту "Пошиття одягу з елементами національної вишивки" і переможниця конкурсу "Роби своє" 2023 року. Тетяна багато років займається пошиттям і прокатом карнавальних костюмів. Планувала розширити асортимент і створювати одяг з елементами вишивки, але через війну та фінансові труднощі не могла самостійно придбати вишивальну машину. "Про конкурс "Роби своє" від Благодійного фонду "МХП-Громаді" дізналась із соцмереж і вирішила спробувати. Уже 20 років офіційно працюю як підприємець, сплачую податки це була одна з умов участі. Єдине, що лякало, я ніколи не писала бізнес-плану. Але допоміг син. Потім разом освоювали комп'ютерну вишивальну машину, яку придбала за грантові кошти. Завдяки перемозі вдалося суттєво розширити асортимент. Вишивка нині дуже актуальна отримую багато замовлень на національний одяг. Клієнти поділилися на два напрями: одні хочуть етновишивку, інші в сучасному стилі. Дехто замовляє вишивку бісером. Серед найпопулярніших кольорів чорно-червоні та синьо-жовті", ділиться підприємиця. Національний одяг у Тетяни часто замовляють до Дня вишиванки, Дня матері, Дня Конституції. Серед її клієнтів багато вчителів, які шукають сукні для Першого вересня, шкільних вечорниць, вистав. "Нещодавно один хлопчик-співак виграв пісенний конкурс в Україні, і його запросили виступити за кордоном. Я шила для нього жупан із полотна, козацьку шапку з брошкою та пір'ям у гетьманському стилі. Костюм викликав справжній фурор. Тепер він мій постійний клієнт. А ще одному хлопчині також співаку шила костюм січового козака", додає переможниця конкурсу бізнес-ідей "Роби своє". 548 бізнес-ідей на 38 млн грн підтримав Благодійний фонд "МХП-Громаді" У вишиванках намагаюся втілити мрії людей "Мої клієнти найбільше люблять вишивку гладдю вона гарно лягає на полотно. Кожен обирає свою символіку: орнаменти, колоски, що нині в моді, ластівок. Для себе ще до війни я вишила сукню з білими ліліями на синьому тлі. Виготовляю також футболки для хлопців на фронт із написами, що зігрівають душу: "Молимося за тебе", "Чекаємо вдома". Була одна футболка від родини бійця: "Любимо тебе, татку. Твої дівчатка", розповідає Наталія Михальчук із села Четвертня Волинської області, переможниця конкурсу "Роби своє" 2023 року з проєктом "Одяг має значення". Наталія закінчила швейне училище в Луцьку. Спочатку займалася ремонтом одягу, шила пальта й куртки. Згодом освоїла вишивку. "Назбирала грошей купила маленьку побутову вишивальну машинку. Попит був великий, хотіла розвиватися. Мріяла створити власну лінію вишитого одягу, запатентувати бренд. Навіть планували з чоловіком збудувати для мене майстерню біля дому. Але не склалося", пригадує майстриня. Про конкурс Наталія дізналася від знайомої. З поданням заявки допомогла односельчанка Оксана Леонідівна. "І от одного дня чую: "Вітаємо!" Мурашки по шкірі. Ми з чоловіком не вірили, поки не побачили мого прізвища серед переможців. Отримала 100 тисяч гривень гранту. Придбала комп'ютерну вишивальну машинку, промисловий оверлок і парогенератор. Думала брати кредит на оренду приміщення, але чоловік подарував свій гараж і допоміг зробити ремонт. 24 листопада ми відкрилися. Тепер кажу всім: якщо людина має мету все обов'язково вийде. Головне не боятися", ділиться Наталія. За її словами, тепер працювати непросто: війна, високі податки. Але вона вірить у майбутнє мріє запатентувати власний бренд і найняти помічницю. Нині допомагають донька й чоловік. "У своїх вишиванках я втілюю мрії людей. Усі роботи - ексклюзивні, не повторюються. Частину ідей вигадую сама, частину знаходжу в інтернеті або купую в дизайнерки. Мала замовлення від родини, яка їхала до дітей у США: вишивала одяг для зятя, доньки та двох дівчаток. Мої вишиванки вже є в Нідерландах, Німеччині", підсумовує Наталія Михальчук. За орнаментом можна впізнати регіон В'ячеслав Горегляд, власник студії "Черешня" з міста Липовець на Вінниччині, до повномасштабної війни разом із дружиною вів невеликий бізнес ательє з ремонту одягу та магазин поруч. На Новий рік перед вторгненням подружжя придбало просту вишивальну машинку й почало виготовляти крижми та рушники. "З першого дня повномасштабної війни я пішов на фронт. Демобілізувався наприкінці 2023 року. Все здавалося гнітючим. Потрібно було знайти себе, зайнятися чимось важливим. Конкурс бізнес-ідей "Роби своє" допоміг мені реалізуватися. Участь запропонував знайомий. Я пройшов пітчинг, захистив бізнес-ідею. Однією з умов було співфінансування: переможець отримував 100 тисяч гривень гранту й мав додати ще стільки ж. Разом із дружиною ми інвестували 200 тисяч у потужну вишивальну машину та витратні матеріали", розповідає В'ячеслав. За його словами, вишиванки були популярні ще до війни, а нині попит значно зріс. "Орнамент часто підказує, з якого регіону людина. Наприклад, троянди характерні для Донеччини, на Вінниччині поширена сніжинка-хрестик. У нас великий вибір тканин і ниток. Як на мене, найкраща вишиванка це чорне з червоним на білому тлі. Сам ношу сорочку з боковим орнаментом, вишитим зеленими нитками. А з дружиною маємо сімейний лук із подільським орнаментом з пташками. На 20-річчя шлюбу запросили друзів усі прийшли у вишиванках. Так святкуємо й дні народження, і річниці", ділиться підприємець. Студія "Черешня" працює виключно з індивідуальними замовленнями, створюючи унікальні дизайни. "Син мого побратима випускався зі школи, ми пошили для всієї родини святкове вбрання - батькам, випускнику й маленькій сестричці. Кажуть, на святі всі захоплювалися їхніми образами. А нещодавно жінка замовила рушник і дві вишиванки для доньки й онуки, які живуть в Ізраїлі", додає В'ячеслав. Він зазначає, що раніше популярними були класичні вишиванки, а тепер усе більше клієнтів обирає асиметричну вишивку з елементами з боку чи візерунками, що виходять зі складки. "Якось клієнтка замовила вишиванку білими нитками на білому полотні. Коли побачила результат, сказала: "Я в неї закохалася", згадує переможець конкурсу "Роби своє" 2023 року. Просять відтворити вишиванки бабусь і прабабусь "За фахом я юристка. Але доля склалася інакше: вже понад вісім років займаюся вишивкою. Починала з картин і постільної білизни. Люди захоплювалися моїми роботами, просили продати. Тоді і придбала побутову вишивальну машинку, але вона не дає такого результату, як промислова. Завдяки участі в конкурсі "Роби своє" мені вдалося вийти на професійний рівень", ділиться Світлана Гудима з міста Рудки на Львівщині, власниця "Майстерні вишиванок" і переможниця конкурсу "Роби своє" 2024 року. Світлана працює зі старовинними вишивками, фасонами та тканинами, приділяючи увагу найменшим деталям. Вона цінує довіру клієнтів і віддана своїй справі. "Дуже люблю те, що роблю. Якось знайома виграла конкурс "Роби своє", і це надихнуло мене спробувати. Хоча довго вагалася бізнес-план у мене був, але не вистачало рішучості. Саме тоді мій син дуже прагнув на фронт. Просила його зачекати, та він усе ж пішов. Через хвилювання я навіть забула, що подала заявку. А тоді до магазину зайшла знайома та привітала з перемогою. Емоції були неймовірні важко передати словами", пригадує Світлана. Майстриня мріє створити повноцінну колекцію вишиванок Львівщини. "У нас надзвичайне розмаїття візерунків. Сокальська вишивка лише чорними нитками по білому полотну, яворівська яскрава, кольорова. На Городоччині в кожному селі свої елементи: десь квіточка, десь ромбики. Вишивка це код нації. У кожному візерунку наша доля, боротьба, любов, перемоги". З особливою ніжністю Світлана розповідає про вишиванку своєї бабусі. "Після її смерті у скрині знайшла сорочку зберігала в паперовому пакеті з лавровим листом, щоб не з'їла міль. Я зрозуміла: це її дівоча сорочка. Поставила собі за мету відтворити. Тепер у мене є і оригінал, і моя версія", ділиться майстриня. За словами Світлани, клієнти часто приносять вишиванки своїх бабусь чи прабабусь, просять відтворити їх максимально автентично. "Сьогодні особливо популярна саме давня вишивка", зазначає власниця "Майстерні вишиванок". Спадок для майбутніх поколінь Зберегти традиційний український одяг для майбутніх поколінь таку мету поставили в Миронівській громаді на Київщині. Торік учасники виїзних етнографічних експедицій у межах проєкту "СПАДОК. Одяг Миронівщини" зібрали 39 зразків народного одягу та 51 інтер'єрний предмет із 20 сіл громади. Проєкт реалізовано за підтримки Благодійного фонду "МХП-Громаді". Під час експедицій представники Миронівського краєзнавчого музею спілкувалися зі старожилами, які ділилися унікальними знаннями та спогадами про культурну спадщину рідного краю. "Мета проєкту дослідити, відтворити й оцифрувати традиційний одяг Миронівщини кінця ХІХ - першої половини ХХ століття, який зберігся в музеях, школах, будинках культури та приватних колекціях. Ми вже мали досвід співпраці з Фондом: 2022 року реалізували проєкт "Відродження", присвячений традиційному ткацтву. Тоді вперше торкнулися й теми народного одягу. Адже традиційний костюм це обличчя не лише країни, а й кожного регіону. Саме тому обрали його темою наступного дослідження", розповідає Інна Савсюк, директорка Миронівського краєзнавчого музею. Проєкт "СПАДОК. Одяг Миронівщини" стартував у липні 2023 року та складався з кількох етапів. Перший етап експедиції Команда здійснила 20 поїздок у села громади. До роботи долучилися провідні фахівці - Володимир Щибря, директор Центру фольклору та етнографії Інституту філології КНУ ім. Тараса Шевченка, та Наталія Телегей, етнологиня з Державного наукового центру захисту культурної спадщини. Усі поїздки зафіксували на відео. На основі матеріалів створили ютуб-канал, де публікують інтерв'ю з очевидцями. Другий етап оцифрування 118 автентичних експонатів, зокрема з музейних фондів, завантажено на міжнародний музейний портал musеum-dіgіtаl: Ukrаіnе. Завдяки цьому колекцію можуть побачити поціновувачі традиційного одягу в усьому світі. Третій етап відтворення Обрали зразки одягу та архівні фотографії, які були оцифровані й використані як основа для реконструкції. Одяг, головні убори, прикраси та взуття виготовляли фахівці майстерень Неrіtаgе аnd Тrаdіtіоn, "ВидимоНевидимо" та Сhоrnе. На сьогодні Миронівський краєзнавчий музей має шість комплектів традиційного вбрання Миронівщини чотири жіночі й два чоловічі. Їх використовуватимуть для виставок, реконструкцій, фотосесій та культурно-просвітницьких заходів. "Тепер ми можемо показати, який вигляд мали миронівці 100 і більше років тому. Для нашого регіону характерна вишивка в чорно-червоній гамі, з орнаментами у вигляді квітів, ягід полуниць, вишень, винограду. Найпоширеніша техніка - хрестик, але трапляється й гладь", підсумувала Інна Савсюк. Тест: Що ти знаєш про вишиванки Традиційно третього четверга травня в Україні святкують День вишиванки. Цього року він припадає на 15 травня. Вишиванка - це не просто одяг, а ознака національної ідентичності. Українці одягають традиційне вбрання, щоб продемонструвати єдність і любов до своєї країни. Пропонуємо пройти тест і перевірити свої знання про вишиванки. Якого року вперше відзначили День вишиванки? 1) 2006 Правильно. Перше святкування відбулося за ініціативи студентів. 2) 1991 Це рік проголошення незалежності України, а День вишиванки виник значно пізніше. 3) 2014 Важливий для сучасної історії рік, але День вишиванки існував раніше. Яке місто стало батьківщиною Дня вишиванки? 1) Київ Столиця активно святкує День вишиванки, але свято започаткували в іншому місті України. 2) Чернівці Правильно, саме в Чернівцях студенти та викладачі Національного університету імені Юрія Федьковича обрали один день і всі разом одягнули вишиванки. Згодом ця традиція стала всеукраїнською. 3) Львів Місто має давні традиції, але не є ініціатором свята. Якими кольорами вишила мати сорочку у відомій пісні "Два кольори"? 1) Червоний і чорний Правильно. "Два кольори мої, два кольори: червоне то любов, а чорне то журба" - співається в пісні на слова Дмитра Павличка. 2) Синій і жовтий Це кольори прапора України. Також їх часто використовують у вишиванках. 3) Зелений і білий Популярні кольори для вишиванок, але не згадуються в цій пісні. Скільки видів і технічних прийомів вишивки налічують в Україні? 1) 10 Значно більше. Також для кожного регіону характерні свої орнаменти. 2) 50 Їх більше. Наприклад, у решетилівській вишивці білим по білому, внесеній до спадщини ЮНЕСКО, поєднують 5-7 технік одночасно. 3) Близько 100 Правильно. Популярні техніки - гладь, хрестик, мережка, низь, бігунець тощо. Кожен символ на вишиванці має своє значення. Нині часто використовують зображення колосків пшениці. Що вони означають? 1) Сімейне щастя, благополуччя Символом цього на вишиванках є виноград. 2) Багатство, достаток, здоровʼя Правильно, це древній символ. Такі вишиванки вважаються ще й оберегами. 3) Любов, краса, материнство Символом є калина. Результати тесту: 12 правильні відповіді Твій шлях тільки починається. Але вже сьогодні ти знаєш більше про вишиванки, ніж учора! 34 правильні відповіді: Чудовий результат. Вишиванка тобі пасує і зовні, і внутрішньо! 5 правильних відповідей: Ти знаєш багато і цінуєш традиції. Вишиванка для тебе не просто одяг. Це мова, якою українці передають історію, любов і силу.

У Москві 9 травня відбувся парад, що згуртує союзників Росії, щоб показати їх лояльність в протистоянні Заходу. Європа має максимально допомогти Україні, щоб відтягнути час, коли сама буде змушена воювати проти неї без допомоги США. Європейці мають озброюватися, щоб бути готовими до затяжної війни з Росією. Посол України у Великій Британії, генерал Валерій Залужний, підтримує перехід ЗСУ від бригад до корпусів. Ось дещо з того, про що писали у світових ЗМІ минулого тижня. "Залужний високо оцінив реформи ЗСУ, проведені Зеленським", Тhе Тіmеs, Велика Британія У статті для Тhе Тіmеs колишній головнокомандувач, посол України у Великій Британії, генерал Залужний підтримав модернізацію ЗСУ, запропоновану президентом Володимиром Зеленським. Раніше цього року Київ оголосив про плани переходу до структури корпусного рівня, а не бригадного. Якщо раніше командири керували 15-20 бригадами, кожна з яких складалася з кількох тисяч військових, то тепер метою є зменшення цієї кількості, що дозволить створити більш прямі та гнучкі структури командування. Залужний пише, що після здобуття незалежності в 1991-му Київ успадкував велику армію у 780 тис. військових. Її структура залишилася радянською і була абсолютно нездатною до бойових дій. 51-річний Залужний пише, що реформи, щоб зробити українську армію більш відповідною до стандартів НАТО, допомогли їй витримати російський тиск у 2022-му, і стверджує, що модернізація, оголошена Зеленським, продовжує процес. Одна з головних реформ, яку відстоює Залужний - відмова від жорстких розмежувань між різними видами військ - піхотою, флотом, авіацією, кіберпростором, а натомість акцент на спільних операціях. Залужний, який залишається дуже популярним в Україні, також розповів про використання країною технологій для боротьби зі значно більшою армією. Україна використовує штучний інтелект для аналізу величезних обсягів інформації про позиції Росії За допомогою західних технологічних компаній Україна використовує штучний інтелект для аналізу величезних обсягів інформації про позиції Росії, отримані від супутників, шпигунів та дронів. Потім ця інформація подається українським командирам, що дозволяє їм нормувати боєприпаси та перерозподіляти війська. Коли Залужний вперше почав експериментувати з технологіями перед вторгненням, то зіткнувся зі скептицизмом. Після одних навчань у 2021-му один командир запитав його: "Що за карикатури ви тут показуєте?". Залужний пише, що перед вторгненням також отримав наказ припинити використання "Кропиви" програмного забезпечення, яке відображає позиції України та Росії. "Звичайно, я цього не зробив", додає він. Після вторгнення українське командування було перевантажене і мало труднощі з впровадженням подальших реформ. ЗСУ складалася з понад 100 бригад, які підпорядковувалися кільком оперативно-тактичним групам, кожна з яких відповідала за окремий напрямок. Влітку 2022-го Залужний почав переходити до структури корпусного рівня за зразком США і Великої Британії Влітку 2022-го Залужний почав переходити до структури корпусного рівня за зразком США і Великої Британії, хоча реформи не змогли створити елітний десантно-штурмовий корпус, який, за його словами, був необхідний. "Ініціативу заблокували. Десантно-штурмовий корпус, який мав вчитися за кордоном, залишився на папері", - пише він. "Чого хоче Путін і як Європа має йому перешкодити", Тhе Есоnоmіst, Велика Британія 9 травня на Красній площі Володимир Путін святкував День перемоги. Раніше на параді брали участь союзники Росії у Другій світовій війні. Сьогодні це сигнал про те, як Росія рішуче виступає проти Заходу. Зі зростанням кількості загиблих в Україні, воєнні цілі Путіна розрослися, щоб виправдати втрати Росії. Те, що починалося як СВО проти сусіда, стало екзистенційною боротьбою проти далеких ворогів. Це означає, що майбутнє України залежить від амбіцій Путіна більше, ніж від театральної дипломатії президента Дональда Трампа. Росія, можливо, не збирається вторгатися в інші частини Європи. Але спробує здобути владу, подвоївши кібератаки, операції впливу, вбивства і саботаж. Якщо Путін відчує слабкість, то може спробувати розколоти НАТО, захопивши невелику ділянку території та спонукаючи союзників відповісти. Він може бути готовий до цього за два-п'ять років. Багато хто в США і південній Європі вважають ці заяви істеричними. Посланник Трампа Стів Віткофф каже, що Путіну можна довіряти. Інші досить мудрі, щоб не довіряти людині, яка воювала п'ять разів за 25 років. Вони кажуть, що Росія надто слабка, щоб серйозно загрожувати. В Україні вона втратила майже 1 млн загиблих і поранених, а з моменту перемог у перші тижні після вторгнення і захопила менше 1% території України. Путін - агресор, якого слід стримувати Багато хто в країнах Балтії, Польщі та Скандинавії впадає в іншу крайність, попереджаючи, що загроза більша, ніж сам Путін, бо російський імперіалізм має глибоке коріння. Цей страх зрозумілий, враховуючи їхню історію поразок. Путін - агресор, якого слід стримувати. Поганий мир, нав'язаний Україні, може стати трампліном для його наступної війни. Водночас, навіть якщо Путін невблаганний, йому 72 роки. Зараз пора вплинути на те, що буде після нього. Стримування залежить від розуміння загрози, яку становить Путін. Після трьох років бойових дій війна стала ідеологією. У минулому 60% росіян вважали, що пріоритетом уряду має бути підвищення рівня життя. Сьогодні ця частка впала до 41%. 55% кажуть, що хочуть, щоб Росію поважали як світову державу. Путін поставив усе суспільство на воєнні рейки. Збройова промисловість створює робочі місця. Щедрі виплати солдатам та їх сім'ям становлять 1,5% ВВП. Путін використовує війну як привід для дедалі жорсткіших репресій та ізоляції від Заходу. Неправильно вважати, що російські сили виснажені чи недієздатні. Військово-морські та військово-повітряні сили здебільшого цілі. Очільник НАТО каже, що Путін поповнює запаси людей, озброєння і боєприпасів безпрецедентними темпами. Росія планує мати 1,5 млн активних військ, порівняно з 1,3 млн у вересні. Вона може збільшити сили і озброєння на західному фронті на 30-50%. Завдяки війні Москва поглибила зв'язки з Китаєм, Іраном та КНДР. Російська тактика груба та дороговартісна Російська тактика груба та дороговартісна, але раптове невелике вторгнення на члена НАТО змусить Альянс вибирати, чи повертати втрачені землі, чи ризикувати ядерною війною. Якщо НАТО не воюватиме, то буде розбите. У тривалішому конфлікті Альянс відбив би перший російський наступ, але чи мав би ресурси для п'ятого-шостого? Путін міг би вважати це стратегічною перемогою, якби Трамп відмовився допомогти, навіть якщо росіян відкинуть. Відсутність Америки на полі бою закріпила б вплив Росії на Європу. Захист від Росії починається в Україні. Чим більше Путіну відмовлятимуть у успіху там, тим менша ймовірність, що нападе на НАТО. Це означає постачання зброї Україні, і надання їй більшої кількості грошей для оплати тих видів зброї, які може дешево виготовити сама. Україна могла б виробляти обладнання на $35 млрд на рік, але має замовлення на менш ніж половину цієї суми. Трамп має зрозуміти, що фінансування України відповідає інтересам Америки, хоча б тому, що Китай спостерігає за прогресом Росії. Підтримки України недостатня для забезпечення безпеки всього континенту, і Трамп навряд чи запропонує значну допомогу. Європа має робити більше. Це означає наполегливіше працювати над самозахистом, зміцненням своєї єдності та закладенням основ для постпутінської Росії. Потрібна робота над зміцненням єдності НАТО Європа купує більше зброї. Дані шведського аналітичного центру SІРRІ показують, що НАТО, за винятком США, збільшило витрати на $68 млрд, або на 19%, у 2022-2023 роках. Потрібно більше, але лідери Європи досі не підготували виборців до майбутніх жертв. Вони сваряться через контракти на постачання зброї. Потрібна робота над зміцненням єдності НАТО, особливо якщо США більше не об'єднують. Наївно думати, що такі країни, як Іспанія та Португалія, колись боятимуться Росії так само, як Естонія і Польща. Але вони стикаються з загрозами своїй інфраструктурі та політиці. Вони також життєво зацікавлені в тому, щоб ЄС уникнув дисфункції, яка виникла б внаслідок посилення впливу Росії на його східних членів. "Шоу в Москві на фоні неможливості зупинити війну в Україні", Тhе Nеw Yоrk Тіmеs, США Путін у п'ятницю очолив парад на Красній площі - грандіозне шоу, щоб підкреслити минулу славу Росії та виправдати війну з Україною. Разом із Путіним на трибунах сидітимуть лідери Китаю, Бразилії та понад 20 інших країн. Кремль намагається показати, як країни Глобального півдня прагнуть створити противагу Заходу. Вони спостерігали за маршем тисяч солдатів, десятків бронетехніки, танків та ядерних ракетних установок. Полк китайських солдатів пройшов перед стінами Кремля, а над Москвою пролетіли винищувачі. Цього року парад мав бути найбільшим від початку вторгнення у 2022-му. Росія вітала найбільшу кількість іноземних лідерів із 2015-го, а їхня участь чи відсутність розглядається в Москві як ознака непокори або вірність Заходу. Наприкінці квітня Путін оголосив про триденне одностороннє припинення вогню в Україні з 8 травня, щоб відзначити святкування. Зеленський відхилив пропозицію, назвавши її "театральним шоу", і запропонував 30-денне перемир'я, яке могло б дозволити провести змістовні переговори щодо припинення війни. Зеленський також заявив, що Україна не дає жодних гарантій безпеки гостям параду в Москві. У попередні дні Україна посилила спроби атакувати Москву і прилеглі райони, що призвело до припущень, що мішенню може бути сам парад. Росія останніми днями також атакувала українські міста, зокрема Київ. Парад відзначив щорічне свято, яке традиційно виходить за рамки численних розколів в Росії як виразник національної гордості. СРСР втратив понад 26 млн життів під час війни, торкнувшись майже кожної родини. Але після вторгнення Росії у 2022-му грандіозні святкування перетворилися на точку розколу в Росії та за її межами. Кремль намагався виправдати вторгнення, хибно стверджуючи, що владу в Києві захопили нацисти Кремль намагався виправдати вторгнення, хибно стверджуючи, що владу в Києві захопили нацисти. Зеленський має єврейське походження, його дід воював у війні, а члени родини загинули у Голокості. Західні країни провели власні святкування в Європі в четвер. Різниця пов'язана з різницею в часі між Москвою і Берліном. На момент підписання нацистською Німеччиною акту про капітуляцію в Москві вже було за північ. Різниця стала символічною, розділивши колишніх союзників на два табори. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Путін розглядає варіант з паузою у війні: світові ЗМІ озвучили деталі Путін має глибоку особисту історію, пов'язану з перемогою СРСР над Німеччиною. Його брат Віктор помер від дифтерії в дитбудинку під час блокади Ленінграда та був похований там у братській могилі. Батько був важко поранений, а мати ледь не померла з голоду. Після 1965-го перемога над нацизмом поступово стала наріжним каменем радянських і російських патріотичних ритуалів Путін каже, що батьки не мали ненависті до німців, але для його покоління все було інакше. "Нас виховали на радянських книжках і фільмах. Ми їх ненавиділи", - каже Путін. Перший парад відбувся у 1945-му, невдовзі після капітуляції Німеччини. 9 травня оголосили святом. Сталін потім припинив паради, доки їх не відновили у 1965-му. Сталін хотів применшити значення перемоги у Другій світовій, вбачаючи потенційних політичних суперників у радянських генералах. Після 1965-го перемога над нацизмом поступово стала наріжним каменем радянських і російських патріотичних ритуалів. Але паради організовували епізодично. Але після 2008-го вони перетворилися на щорічну грандіозну демонстрацію військової могутності.

Четвертий рік поспіль через повномасштабне вторгнення російського агресора в Україні немає звичних травневих довгих вихідних. Утім, 1 травня залишається в календарі як День праці. NV розповідає, як з’явилося це свято і чи зможуть українці його відзначати після війни.

1 травня у багатьох країнах світу відзначають Міжнародний день праці. Попри стереотипи, це свято не було створене в СРСР й не має радянського походження. Повний текст новини

1 травня віряни вшановують пам'ять святого пророка Єремії. Він передбачив багато подій, зокрема пов'язаних із життям юдеїв. Повний текст новини

Сьогодні, 1 травня, День весни і праці. Віряни вшановують пам’ять святого пророка Єремії. До Нового року залишилося 24 дні.

1 травня - свято трудящих, відоме більше як Міжнародний день праці, відзначають у багатьох країнах світу.

Що сьогодні за церковне свято святкують в Україні за новим календарем і кому моляться віряни — читайте в матеріалі ТСН.uа.

Сьогоднішній день має кілька важливих звичаїв для православних і всіх українців.

Сьогодні заборонено відмовляти в допомозі людям, які цього потребують

За народними традиціями 1 травня відзначали день Яреми

Ніч із 30 квітня на 1 травня вважається однією із наймістичніших у році. Історія про цю ніч тягнеться ще з часів язичництва. Повний текст новини