Search trend "10 Жовтня"

До старту залишаються лічені дні, а українська команда вже знає, хто представлятиме країну на одному з наймасштабніших турнірів сезону.

У Будапешті 11 вересня стартує угорський етап серії Великого шолома з дзюдо. Турнір триватиме три дні – до 13 вересня.

Про це повідомляє Міжнародна федерація дзюдо (IJF).

На змагання заявилися майже 600 дзюдоїстів, які представлятимуть 74 країни. Україна виступить у столиці Угорщини складом із 17 спортсменів.

Склад збірної України на турнір у Будапешті

Українські дзюдоїсти змагатимуться в таких вагових категоріях:

До 60 кг – Артем Лесюк.

До 66 кг – Вадим Чернов і Гагік Мартіросян.

До 73 кг – Саїд-Магомед Халідов та Сергій Неботов.

До 81 кг – Владислав Колобов і Михайло Свідрак.

До 90 кг – Артем Бубир.

До 100 кг – Олексій Єршов та Ярослав Давидчук.

Понад 100 кг – Євгеній Балєвський і Яків Хаммо.

До 70 кг – Марія Рицька та Ольга Цімко.

До 78 кг – Анна Казакова.

Понад 78 кг – Руслана Булавіна і Христина Гоман.

Наступний міжнародний старт

Після етапу серії Великого шолома в Будапешті для дзюдоїстів важливим стартом сезону стане чемпіонат світу. Він пройде з 4 до 10 жовтня у Баку, Азербайджан.

Рекомендуємо звернути увагу:

• Збірна України здобула золоту та дві бронзові медалі на чемпіонаті Європи з дзюдо в дисципліні не-ваза 2026 року в Ризі.
• Україна представить чотирьох дзюдоїстів на Ne-Waza European Judo Championships 2026 у Ризі, де змагатимуться майже 150 учасників із 19 країн.
• Збірна України виступить на етапі серії Grand Slam з дзюдо в Лозанні. Турнір відбудеться 28–30 серпня за участю понад 500 спортсменів із 78 країн.

Одна з нагород дісталася українці після чотирьох перемог над суперницями з різних країн, а інші спортсмени також показали гідні результати.

Як повідомляє онлайн-медіа Укрінформ.

У Гуаякілі в Еквадорі завершився кадетський чемпіонат світу з дзюдо Guayaquil World Championships Cadets Individuals 2026. Українська збірна здобула на турнірі дві медалі.

Бронзовою призеркою чемпіонату світу серед кадетів стала Діана Самойлюк. Українська дзюдоїстка посіла третє місце у ваговій категорії до 70 кг.

На шляху до нагороди Самойлюк перемогла представниць Білорусі, Канади, Грузії та Литви.

Результати українських дзюдоїстів у Гуаякілі

Раніше срібну медаль у ваговій категорії до 52 кг виборола Ксенія Кирильчук.

• Діана Самойлюк – бронзова медаль, категорія до 70 кг.
• Ксенія Кирильчук – срібна медаль, категорія до 52 кг.
• Віталій Лихогляд – п’яте місце у вазі до 55 кг, зазнав поразки у сутичці за бронзу.
• Софія Паламаренко – п’яте місце у категорії до 40 кг після поразки в поєдинку за третє місце.
• Хазар Гейдаров – сьоме місце у ваговій категорії до 60 кг.

Наступні світові першості з дзюдо

Чемпіонат світу з дзюдо серед дорослих відбудеться 4–10 жовтня в Баку, Азербайджан. Юніорський чемпіонат світу запланований на 19–23 листопада в Ташкенті, Узбекистан.

Схожі новини для вас:

• Збірна України з дзюдо представить десять спортсменів на кадетському чемпіонаті світу в Гуаякілі, який відбудеться 20–23 серпня 2026 року.

Російському військовослужбовцю оголосили про підозру у вбивстві українського військовополоненого на Покровському напрямку.

Про це повідомили в Офісі Генерального прокурора.

За даними слідства, з травня 2025 року російські штурмові підрозділи активно діяли на Покровському напрямку, намагаючись захопити село Шахове.

10 жовтня невелика група окупантів проникла на околиці населеного пункту та взяла в полон двох українських військових. Серед них був 34-річний командир одного з підрозділів Сил оборони.

Після допиту російський штурмовик вивів командира до лісосмуги, де, за даними прокуратури, виконав наказ свого керівника та вистрілив військовополоненому в потилицю. Другого українського військового окупанти також розстріляли.

Правоохоронці ідентифікували росіянина – ним виявився 34-річний уродженець Красноярського краю рф, стрілець «336-й отдельной гвардейской бригады морской пехоты (в/ч 06017)» із позивним «Тай».

Згодом українські військові взяли одного з російських штурмовиків у полон. Йому повідомили про підозру у вчиненні воєнного злочину.

Наразі триває робота зі встановлення особи іншого російського військового, причетного до розстрілу полонених.

The post Розстріляв полоненого командира ЗСУ: російському штурмовику оголосили підозру appeared first on Прямий.

Джерело: Офіс генпрокурора

Полоненому штурмовику РФ повідомили про підозру у страті полоненого командира підрозділу Сил оборони України на Покровському напрямку.

З травня 2025 року російські штурмові підрозділи намагались окупувати село Шахове на Покровському напрямку.

10 жовтня мала піхотна група окупантів проникла на околиці населеного пункту і взяла у полон двох військовослужбовців Сил оборони, серед яких був 34-річний командир одного з підрозділів. Після допиту ворожий штурмовик вивів чоловіка до лісосмуги і розстріляв з автомата у потилицю. Іншого військового ЗСУ окупанти також стратили.

Правоохоронці ідентифікували росіянина – ним виявився 34-річний уродженець Красноярського краю РФ, стрілець “336-й отдельной гвардейской бригады морской пехоты (в/ч 06017)” із позивним “Тай”.

Під час бойових дій на вказаному напрямку Сили оборони взяли бойовика у полон. Йому повідомили про підозру у вчиненні воєнного злочину, що спричинило загибель людини (ч. 2 ст. 438 КК України). Правоохоронці встановлюють іншого виконавця злочину.

• Уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець повідомив про страту щонайменше 345 українських військовослужбовців, які здалися в полон.
• Українських військових, які перебувають у російському полоні, використовують для формування бойових підрозділів армії РФ. У Росії стверджують, що ці полонені нібито добровільно перейшли на її бік.
• Російські окупанти розстріляли українського військовополоненого у Волноваському районі Донеччини.

Запис Російський штурмовик стратив українського полоненого, а потім сам потрапив у полон до ЗСУ спершу з'явиться на Букви.

Сполучені Штати запровадили санкції проти двох посадовців Міжнародного кримінального суду — його президента Томоко Акане з Японії та старшого судового юриста Абдулая Сейє із Сенегалу. Рішення Вашингтон ухвалив у межах кампанії адміністрації Дональда Трампа проти МКС.

Про обмеження Державний департамент США оголосив 18 серпня 2026 року.

За словами держсекретар США Марко Рубіо, адміністрація Трампа вважає МКС "корумпованим і фатально політизованим" наднаціональним судом.

"Міжнародний кримінальний суд (МКС) — це корумпований і фатально політизований наднаціональний суд, який зловмисно зловживав своїми повноваженнями та перевищував свій мандат. Ми не будемо терпіти її напад на суверенітет держави", йдеться у повідомленні.

У Вашингтоні заявили, що Акане та Сейє були безпосередньо залучені до роботи МКС щодо розслідування, арешту, затримання або переслідування представників держав, які не визнають юрисдикцію суду.

Держсекретар також повідомив, що санкції запровадили відповідно до указу №14203, який передбачає обмеження проти Міжнародного кримінального суду.

У Держдепартаменті також звинуватили суд у спробах поширити свою юрисдикцію на громадян США та інших держав, які не погоджувалися з його повноваженнями або не ратифікували Римський статут.

У Вашингтоні заявили, що санкційна кампанія проти суду може розширюватися. США очікують, що інші держави також долучаться до тиску на МКС, зокрема через припинення його фінансування та участі в його роботі.

Рубіо не виключив нових заходів проти суду. 

"Адміністрація Трампа готова вжити додаткових заходів, якщо буде потрібно, для систематичного розпуску МКС, доки він не стане нездатним загрожувати американському суверенітету", зазначено у повідомленні.

Зазначимо, що Томоко Акане очолює Міжнародний кримінальний суд і є громадянкою Японії. Абдулай Сейє — старший судовий юрист МКС, громадянин Сенегалу.

Як відомо, з 1 січня 2025 року Україна стала 125-ю державою – учасницею МКС. У жовтні 2024 року у Нью-Йорку заступниця керівника Офісу Президента Ірина Мудра і Постійний представник України при ООН Сергій Кислиця офіційно депонували ратифікаційну грамоту Римського статуту Міжнародного кримінального суду.

Що відомо про видання ордерів МКС щодо російських політиків та військових 

17 березня 2023 року МКС видав ордер на арешт президента російської федерації володимира путіна. Також ордер було видано на ім'я уповноваженої при президентові росії з прав дитини марії олексіївни львової-белової.

Окрім того, 5 березня 2024 року Міжнародний кримінальний суд видав ордери на арешт командувача дальньої авіації росії Сергія Кобилаша та командувача Чорноморського флоту рф Віктора Соколова. Як зазначають, відповідне рішення схвалили у межах розслідування потенційних воєнних злочинів російських окупантів на території України, скоєних у період з 10 жовтня 2022 року до 9 березня 2023 року.

Також палата досудового провадження II Міжнародного кримінального суду видала ордери на арешт Сергія Кужугетовича Шойгу та Валерія Васильовича Герасимова, які несуть відповідальність за ракетні удари, завдані збройними силами рф по українській електроенергетичній інфраструктурі щонайменше з 10 жовтня 2022 року щонайменше до 9 березня 2023 року.

The post США запровадили санкції проти президента МКС та старшого судового юриста appeared first on Рубрика.

Джерело: BBC.

Джаред Кушнер завершив переговори з прем’єр-міністром Ізраїлю Беньяміном Нетаньягу щодо нового американського плану для Гази, який ізраїльська сторона раніше відкинула. Зустріч відбулася після поїздки Кушнера до Єгипту, де він провів рідкісні прямі переговори з новим лідером ХАМАС Халілем аль-Хайєю.

Американська сторона намагається просунути 15-пунктний план Дональда Трампа, який передбачає роззброєння ХАМАС, поетапне виведення ізраїльських військ і передачу управління Газою новій цивільній палестинській адміністрації.

Головною перешкодою залишається порядок виконання цих умов. ХАМАС погодився відмовитися від зброї в обмін на поступове виведення ізраїльських сил. Ізраїль, навпаки, наполягає, що угруповання має бути повністю роззброєне ще до початку будь-якого відведення військ.

Крім того, Ізраїль хоче, щоб передану ХАМАС зброю знищували, а не зберігали під контролем палестинського технократичного органу. Ізраїльська сторона також виступає проти участі Туреччини та Катару в перевірці виконання домовленостей.

У понеділок, 17 серпня, Трамп у телефонному інтерв’ю Fox News заявив, що ХАМАС “віддає свою зброю”, а Ізраїлю не слід продовжувати удари по Газі. Зазначимо, що раніше Рада миру, яку очолює Трамп, заявляла, що досягла домовленості про “повне роззброєння” ХАМАС та інших збройних угруповань у секторі.

До переговорів із Нетаньягу також долучаються представники Ради миру Ніколай Младенов і Тоні Блер. Їхня мета – узгодити конкретні наступні кроки та показати, що американський план ще можна реалізувати попри відмову ізраїльського прем’єра.

Напередодні Кушнер, Младенов і Блер брали участь у переговорах із делегацією ХАМАС у Єгипті разом із представниками Єгипту, Катару та Туреччини.

За даними джерела CBS News, серед тем обговорення були передача повноважень новому Національному комітету з управління Газою, усунення ХАМАС від майбутнього управління сектором, виведення ізраїльських військ і розміщення міжнародних стабілізаційних сил.

ХАМАС після зустрічі закликав посередників і Раду миру “змусити” Ізраїль погодитися з дорожньою картою.

Водночас політичний тиск усередині Ізраїлю ускладнює можливість компромісу. Напередодні жовтневих виборів партія Нетаньягу втрачає підтримку, а праві партнери по коаліції вимагають жорсткішої політики в Газі. Міністр національної безпеки Ітамар Бен-Гвір, зокрема, закликав проводити щоночі “точкові ліквідації” десятків людей у Газі.

“Не лише тих, хто становить безпосередню загрозу – там є люди, які не заслуговують на життя. Вони не повинні жити. Вони навіть не люди”, – заявив він у подкасті.

Режим припинення вогню, який набув чинності 10 жовтня минулого року, формально продовжує діяти, однак ізраїльські військові майже щодня завдають ударів по Газі. За даними підконтрольного ХАМАС міністерства охорони здоров’я, від моменту перемир’я загинули понад 1 200 людей. ЮНІСЕФ повідомляє щонайменше про 300 загиблих дітей.

• Джаред Кушнер провів в Єгипті рідкісну пряму зустріч із новим лідером ХАМАС Халілем аль-Хайєю, щоб спробувати просунути новий план припинення вогню в Газі. Після цього американський представник має вирушити до Ізраїлю на переговори з Беньяміном Нетаньягу, який уже відкинув запропоновану схему.

Запис Після зустрічі з лідером ХАМАС Кушнер провів переговори з Нетаньягу в Ізраїлі спершу з'явиться на Букви.

Вищий антикорупційний суд обрав запобіжний захід колишній віцепрем'єр-міністерці та експосолці України у США Ользі Стефанішиній.

Про це повідомляє «Суспільне». 

Їй призначили заставу в розмірі 6 млн грн та поклали низку процесуальних обов'язків на два місяці.

Що відомо про судове рішення

Згідно з рішенням суду, Стефанішина має з'являтися за викликом детективів НАБУ, прокурора та суду, а також повідомляти про зміну місця проживання або перебування.

Крім того, їй заборонили спілкуватися з кількома людьми, які фігурують у кримінальному провадженні.

Наступне судове засідання у справі призначили на 10 жовтня.

Після засідання Стефанішина заявила, що їй та членам її родини надходять погрози. Вона також сказала, що наразі не має 6 млн грн для внесення застави, тому обговорюватиме подальші дії зі своїми адвокатами та шукатиме кошти. 

Більше про справу

У липні 2025 року Спеціалізована антикорупційна прокуратура відкрила кримінальне провадження щодо Стефанішиної після журналістського розслідування «Української правди».

Раніше журналісти hromadske також повідомляли, що мати Стефанішиної придбала квартиру в Києві за ціною, нижчою за ринкову. Сама Стефанішина пояснювала, що її батьки інвестували в житло ще у 2019 році, коли вартість квадратного метра була значно нижча.

Крім цього, Стефанішина раніше фігурувала у справі про закупівлю послуг Міністерством юстиції у 2013–2014 роках. За даними слідства, тоді посадовці міністерства розтратили 2,52 млн грн бюджетних коштів, виділених на адаптацію українського законодавства до норм ЄС.

Читайте також: Директора CEO Club Ukraine Карчука затримали у Польщі через викрадені електровелосипеди в Німеччині. Що відомо про справу?

Вищий антикорупційний суд обрав запобіжний захід експослу України в США Ользі Стефанішиній, яку підозрюють у незаконному збагаченні та недостовірному декларуванні, повідомляє «Радіо Свобода». Зокрема, суд призначив їй 6 млн грн застави.

Спеціалізована антикорупційна прокуратура просила суд призначити Стефанішиній 13,3 млн грн застави. «Суспільне» пише, що на Стефанішину також наклали низку процесуальних обов’язків, зокрема, з’являтися за викликом детективів Національного антикорупційного бюро, прокурора та суду. Також експосол має повідомляти про зміну місця проживання чи перебування.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ Зеленський звільнив Стефанішину з посади посла в США: вона пояснила причину

Також ВАКС заборонив Стефанішиній спілкуватися з низкою інших фігурантів справи. Серед них Мазуренко, Холодович, Буряченко та Шатохін.

Сама Стефанішина заявила, що не має грошей для внесення застави. Але вона їх шукатиме.

Наступне засідання суду має відбутися 10 жовтня о 15:00.

5 серпня з’явилася інформація, що Ольга Стефанішина отримала підозру. Як стало відомо уже під час судового засідання про обрання їй запобіжного заходу, НАБУ та САП підозрюють її в незаконному збагачення. За даними слідства, вона придбала майно, яке оформила на інших людей, при цьому не декларувала користування ним.

Стефанішина тоді заявила, що суспільний інтерес до її справи схожий «на бурю в склянці води». Вона зазначила, що вважає будь-які процесуальні дії законною частиною роботи правоохоронної системи, але вони ще не доводять її вину. 

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ Стефанішина про відставку: президент не хоче, щоб я йшла

Прокурор САП заявив, що витрати перевищують доходи і заощадження Стефанішиної, а сумарна вартість набутих за півтора року активів складає 13,9 млн грн.

Торік hromadske опублікувало розслідування про те, що мати Ольги Стефанішиної Надія Кравець у 2022 році  купила трикімнатну квартиру в Києві у ЖК «Львівська площа» за суттєво заниженою ціною. Ольга Стефанішина користувалась квартирою, однак у декларації це не відображала.

Сама тоді ще міністерка заявила, що у її батьків була можливість купити таку нерухомість, оскільки вони багато років займались бізнесом, а вона не декларувала нерухомість, бо переїхала у квартиру наприкінці 2024 року.

Джерело: “Суспільне” із зали суду

6 серпня суд обрав колишній посолці України у США Ользі Стефанішиній запобіжний захід у вигляді застави розміром 6 мільйонів гривень у справі про незаконне збагачення.

Також вона має з’являтися за викликом детективів НАБУ, прокурора та суду, а також повідомляти про зміну місця проживання або перебування. Крім того, суд заборонив їй спілкуватися з низкою людей, які фігурують у справі. Серед них – Мазуренко, Холодович, Буряченко та Шатохін.

Після засідання експосолка заявила журналістам, що вона та її родина отримують погрози. Також повідомила, що планує продовжувати працювати, однак не на державній службі.

Наступне засідання у справі відбудеться 10 жовтня о 15:00.

• НАБУ та САП повідомили про підозру колишній віцепрем’єрці з питань євроінтеграції та експосолці України в США Ользі Стефанішиній.
• Прокурор Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Віталій Рибалкін заявив, що проситиме Вищий антикорупційний суд про заставу у розмірі 13,1 мільйона гривень для колишньої віцепремʼєрки з євроінтеграції й експосолки в США Ользі Стефанішиній.

Запис 6 млн грн застави: суд обрав запобіжний захід Ользі Стефанішиній спершу з'явиться на Букви.