Search trend "27 квітня свято"

Сьогодні, 27 квітня, Всесвітній день дизайну. Віряни вшановують пам’ять святого священномученика Симеона. До Нового року залишилося 248 днів.

27 квітня вшановують пам'ять преподобного Стефана, ігумена Печерського, єпископа Володимир-Волинського. Він займався будівництвом церкви та віддано служив Господу. Повний текст новини

Що сьогодні за церковне свято святкують в Україні за новим календарем і кому моляться віряни — читайте в матеріалі ТСН.uа.

27 квітня згадують преподобного Стефана, ігумена Києво-Печерського. Стефан, ігумен Печерський і єпископ Володимиро-Волинський, жив у ХІ столітті. У Києво-Печерському монастирі він прийняв чернечий постриг і був улюбленим учнем ігумена Лаври, преподобного Феодосія Печерського. Перед смертю Феодосія ченці попросили призначити ігуменом саме Стефана. 1078 року ігумен Стефан пішов із Лаври і заснував новий монастир на честь Пресвятої Богородиці - Кловський, який довгий час процвітав, але в середині ХІІІ століття його зруйнували орди Батия. 1901 року Стефана поставили єпископом міста Володимира-Волинського. Він доклав чимало зусиль і навернув до християнської віри багато жителів Волині. Також єпископ Стефан брав участь у перенесенні мощей преподобного Феодосія - з печери до монастиря. У першу неділю після дня пам'яті Юрія Переможця (23 квітня за новим стилем) вшановують Львівську ікону Божої Матері "Одигітрія". Ікона Львівської Богородиці - одна з найцікавіших і найзагадковіших пам'яток української церковної культури. Вважається, що ікона написана в ХІV столітті в традиції православного іконописця. Директор Львівської галереї мистецтв, мистецтвознавець Борис Возницький стверджував, що ікону було перенесено з однієї з львівських церков до латинської катедри через пожежу в місті 1527 р. За часів латинського архієпископа Яна Соліковського образ передали вірменам - відтоді він зберігався у вірменському соборі до ХХ ст. Після Другої світової війни святиня на якийсь період зникла з поля зору, а 1984 року її викупили від приватної особи до фондів Львівської картинної галереї. Відтоді оригінальна ікона зберігалася в каплиці Палацу Потоцьких, а потім - у музеї "Івана Георгія Пінзеля" на площі Митній. Назва "Одигітрія" походить від грецького слова, яке означає "та, що вказує шлях", "путівниця". Львівська Богородиця понад 600 років є святинею Львова. Прикмети якщо сонце на світанку ясне - влітку будуть сильні вітри; на траві вранці немає роси - ввечері чекай дощу; дощ сьогодні - до багатого врожаю хліба; туман випав увечері - до потепління. Якщо цього дня погрітися на сонці, то можна позбутися багатьох хвороб. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Коли відзначаємо Антипасху: головні традиції дня, про які потрібно пам'ятати У багатьох регіонах України цього дня відбуваються Проводи, або Гробки - це день, коли поминають померлих родичів. Ще одна назва дня - Красна гірка, народне свято, яке відзначали подекуди в Україні. Що не можна робити Церква не схвалює сварки, плітки, жадібність, заздрість, лінь. Не можна відмовляти в допомозі, ображати людей і тварин, бажати зла. Церква не радить у поминальні дні залишати на могилах їжу і, тим паче, алкоголь. Слід усе, що принесли із собою, роздати на милостиню. Також священники закликають не нести на цвинтар штучні квіти - візьміть живі. Не можна займатися важкою роботою, рукоділлям і прибиранням. Що можна робити У православне свято сьогодні звертаються з молитвами до святого Симеона - його просять про здоров'я близьких людей і дати пораду у важливій справі, вважається, що відповідь може прийти уві сні. Цього дня добре піти на службу до церкви, помолитися за померлих. Також, як уже говорили, на Проводи заведено йти на цвинтар, щоб пом'янути близьких, яких уже немає. Із собою беруть паски та крашанки, солодощі, які роздають іншим відвідувачам або нужденним і просять помолитися за упокій душі. Також у народі цього дня прийнято накривати святковий стіл, а на обід запрошують родичів - це вважається доброю прикметою. Похід на цвинтар дає змогу пом'янути покійних. Вважається, що на цвинтар правильно йти тільки у світлий час, щоб не турбувати душі померлих і не накликати на себе біди. Ранок вважається найсприятливішим часом для цвинтаря. Церква каже, що саме в ранні години Господь відпускає душі на зустріч із рідними.

Дізнайтеся, що для особистого щастя обов'язково потрібно зробити в сьогоднішній день.

На 27 квітня випадає Фомина неділя, в народі кажуть – Красна гірка

Яке церковне свято відзначають віряни 27 квітня за старим і новим стилем, що не можна робити, у кого іменини.

Наприкінці Світлого тижня віряни відзначають Антипасху. В народі її називають Червона гірка або Фомина неділя. Антипасха - перша неділя після святкування Великодня і припадає на 27 квітня. Є думка щодо назви "Антипасха" - чому так називається - що "анти" - це "проти", але насправді, в перекладі з грецької, це означає "замість". Тобто, день замість Великодня або подібний до Великодня, коли знову святкують перемогу світла над темрявою і життя над смертю. Є ще одна назва дня - Фомина неділя. У свято згадують, як один з апостолів, Фома, який не бачив воскреслого Ісуса, засумнівався в тому, що Спаситель воскрес. І тоді Христос постав перед Хомою - "невіруючий" одразу ж увірував у те, що сталося диво. До речі, фраза "Фома невіруючий" бере початок саме звідси. У народі день називають Красна гірка - свято тепла, весни і родючості. За народними повір'ями весна вже повністю вступила у свої права. Слово "червона" в назві має на увазі "красива", а "гірка" - піднесення, тобто, красива піднесена земля. На гірках і пагорбах швидше сходив сніг, тому за старих часів молодь збиралася на них, влаштовувала різного роду гуляння і підшукувала собі пару. Красна гірка, на думку етнографів, більше асоціюється з російською традицією, ніж українською. Відзначають її в деяких областях України і подекуди вважають як Проводи. Що потрібно робити і що заборонено Цього дня віряни йдуть до храму, потім вирушають на цвинтар, щоб пом'янути померлих близьких, а після збираються за спільним сімейним столом. День також називають Проводи, або Гробки, хоча це звичай, швидше, народний, а не церковний. Згідно з церковним календарем ПЦУ Проводами називають другий тиждень після Великодня, у 2025 році він починається 28 квітня. З Антипасхи в церкві починають вінчати, звідси й пішов звичай на Червону гірку шукати собі пару. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Свята травня: що відзначаємо і коли відпочиваємо в останній місяць весни На Антипасху забороняється лаятися, підвищувати голос, скандалити. Не слід робити важку роботу. Не можна відмовляти, якщо просять про допомогу. У церкві, як такої, заборони на роботу немає, головне - знайти час для молитви. Але церква не схвалює, коли на Проводи залишають їжу і, тим паче, алкоголь, на могилах - усе, що принесли, слід віддати на милостиню іншим. Також священики просять не приносити на могили штучні квіти, які шкодять екології - краще взяти з собою або ж посадити живі. Похід на цвинтар дає змогу пом'янути покійних. Вважається, що на цвинтар правильно йти тільки у світлий час, щоб не турбувати душі померлих і не накликати на себе біди. Ранок вважається найсприятливішим часом для цвинтаря. Церква каже, що саме в ранні години Господь відпускає душі на зустріч із рідними.

17 квітня в Україні відзначається День пожежної охорони - свято, присвячене важливій та небезпечній професії. Люди, які щодня ризикують життям, щоб захищати інших та майно від небезпечної стихіі. Цей день є не лише вшануванням їх подвигів, але й нагадуванням про важливість пожежної безпеки та професійної підготовки.Історія встановлення професійного святаПожежна охорона в Україні є невід'ємною складовою системи цивільного захисту країни. Її співробітники працюють ускладненими умовами, іноді стикаючись з надзвичайно складними ситуаціями, де кожна секунда має значення. Вони виконують важливі функції не лише під час пожеж, але й під час аварій, надзвичайних ситуацій техногенного або природного характеру.У нашій країні протягом років дата відзначення цього свята змінювалась та трансформувалась. У період із 1995 до 2004 року працівники пожежної охорони України відзначали професійне свято щорічно 29 січня, відповідно до Указу Президента №7/95 від 2 січня 1995 року. У той же час з 1998 року відзначалося професійне свято "День рятівника", яке припадало на останню суботу жовтня. Тоді свято відзначалось згідно з Указом Президента №1170/98. Проте з 27 серпня 2004 року відзначення цих свят було скасовано і того ж року запроваджено "День працівників цивільного захисту", що відзначався 17 вересня.Згодом у 2008 році відповідно до нового Указу № 830/2008 свято було перейменовано на "День рятівника". Проте, у 2013 році враховуючи внесок працівників пожежної охорони в боротьбі з вогнем та надзвичайними ситуаціями, Указом Президента України № 555/2013 було встановлено нове професійне свято – "День пожежної охорони", яке святкується щорічно 17 квітня.Історія Дня пожежної охорони в Україні пов'язана з багаторічною традицією вшанування пам'яті пожежників, які віддавали життя заради інших. Це свято є символічним актом визнання героїчного внеску цих людей у збереження життів та боротьби із стихією.На День пожежної охорони проводяться різноманітні заходи: від урочистих церемоній покладання квітів до пам'ятників пожежникам і відзначених особистостей, до семінарів та навчань з пожежної безпеки. Це також час для підвищення свідомості громадян та ретельного дотримання правил пожежної безпеки.У цей особливий день давайте вшануємо тих, хто служить в пожежній охороні. Дякуємо мужнім та відважним професіоналам за їх самовіддану працю!День пам’яті святих преподобних Симеона Персидського і Акакія МелетійськогоВ народі 17 квітня носило назву Симеон Бджоляр. У народі цей день пов’язували не з духовною посадою святого Симеона, якого вшановує православна церква 17 квітня, а з початком активної роботи бджіл і взагалі пробудженням природи.У цей день не варто:працювати після обіду Забороняється шити, в’язати, прясти Не можна сваритися, ображатися Народні прикметиясна, сонячна погода — чекайте на тепле та врожайне літо;дощ цього дня — буде багато грибів улітку, але літо обіцяє бути прохолодним і вологим;заморозки або холодний вітер — літо буде коротким і нестабільним;сильний вітер — знак, що рік буде неспокійним, з бурями та негодою;туман зранку — до теплого, але дощового травня.

У березні буде кілька значних церковних свят. Найважливішими серед них є початок Великого посту та свято Благовіщення Пресвятої Діви Марії. Також 2 березня - Прощена неділя. Цей день завершує Масляний тиждень і передує Великому посту. Віряни просять одне в одного пробачення за образи, готуючи душу до посту. А 3 березня початок Великого посту. Це найтриваліший і найсуворіший піст у християн. Gаzеtа.uа публікує календар церковних свят, які припадають на перший місяць весни за новим календарем. Церковні свята у березні на кожний день 1 березня - святої преподобної мучениці Євдокії; 2 березня - святого священномученика Теодота, єпископа Киренейського; 3 березня - про блудного сина; святих мучеників Євтропія, Клеоніка і Василіска; 4 березня - святого преподобного Герасима, що в Йордані; 5 березня - святого мученика Конона; 6 березня - святих 42 мучеників Аморійських; 7 березня - святих священномучеників Василія, Єфрема, Капітона та інших; 8 березня - святого преподобного ісповідника Теофілакта, єпископа Нікодимійського; 9 березня - святих 40 мучеників Севастійських; ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Коли постувати в 2025 році: збережіть нові дати за церковним календарем 10 березня - святих мучеників Кондрата, Кипріяна та інших; 11 березня - святого Софронія, патріарха Єрусалимського; 12 березня - святого преподобного ісповідника Теофана Сигріянського; святого папи Григорія; 13 березня - перенесення мощей святого Никифора, патріарха Царгородського; 14 березня - святого преподобного Венедикта; 15 березня - святих мучеників Агалія і шістьох інших; 16 березня - святих мучеників Савина і Папи; 17 березня - Прощення; святого преподобного Олексія, чоловіка Божого; 18 березня - Початок Великого посту; святого архієпископа Кирила; 19 березня - святих мучеників Хризанта і Дарії; 20 березня - святих преподобних Отців, убитих у монастирі святого Сави; ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Благовіщення-2025: коли святкуємо і чим цей день особливий для вірян 21 березня - святого преподобного ісповідника Якова, єпископа Катанського; 22 березня - святого священномученика Василія Анкірського; 23 березня - святого преподобного мученика Нікона та його учнів; 24 березня - святого преподобного Захарії; 25 березня - Благовіщення Пречистої Діви Марії; 26 березня - собор архангела Гавриїла; 27 березня - святої мучениці Матрони; 28 березня - святого преподобного Іларіона Нового; святого преподобного Стефана; 29 березня - святих священномучеників Марка і Кирила; 30 березня - святого преподобного Івана Ліствичника; 31 березня - святого преподобного Іпатія, єпископа. Великдень об'єднує мільйони християн по всьому світу. Уперше за вісім років римо-католики й православні святкуватимуть Воскресіння Христове в один день - 20 квітня. Останній раз ця подія відбулася 2017 року. Такі збіги є рідкісними через різні календарі, за якими ведуть підрахунок дати Пасхи в західній і східній традиціях.

25 (12) лютого 1918 року Центральна Рада затвердила закон "Про заведення в Україні числення часу по новому стилю і перевод годинників на середньоєвропейський час". За законом відтоді 15 лютого ставало 1 березня, а годинник переводився на 1 год. і 8 хв. назад. З переходом від аграрного до індустріального суспільства нагальною ставала потреба уніфікації календаря та часу. Росія і, відповідно, підросійська частина України, у модернізаційних процесах відігравали роль наздоганяючих країн і не були лідерами, за яким можна здійснювати уніфікацію. До того ж вже давно встановили значні неточності юліанського календаря. Та в Росії переходити на григоріанський не хотіли через те, що він 1582 року був впроваджений буллою папи Римським Григорієм ХІІІ, тобто керівником конкурента РПЦ в християнському світі. Після повалення самодержавства пріорітетність Російської православної церкви помітно впала. 2 квітня 1917 року тимчасовий уряд ухвалив постанову "Про відміну віросповідних та національних обмежень", а 27 липня - "Про свободу совісті". Це свідчило про відокремлення церкви від держави. У постреволюційній пресі неодноразово йшлося про потребу переходу на новий календар. А центральні російські урядові і радянські газети з самого спочатку свого виходу датувалися 2 стилями. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Новий рік за старим стилем: історія свята, прикмети та заборони Саме за григоріанським календарем 1917 року відзначили 1 травня як святковий день. У "радянському" обґрунтуванні цього рішення зазначалося: "До цього часу російські робітники святкували своє пролетарське свято 1 травня за старим стилем. Лише в Західному краї та Польщі робітники виходили на вулицю в один і той же день із зарубіжними братами, тобто 18 квітня. Царська влада та православне духовенство старанно охороняли старий стиль, вбачаючи у ньому символ відірваності Росії від Європи та європейської думки". Питання про перехід на григоріанський календар для українських урядовців активізувалося з початком мирних переговорів з країнами Четверного союзу у Бресті та укладенням 9 лютого Брестського мирного договору. Але в цьому їх випередила радянська Росія, яка за день до підписання цього договору оприлюднила декрет раднаркому про перехід на західноєвропейський календар. Згідно з яким, після 31 січня старого стилю наступало 14 лютого нового. 23 лютого 1918 року на засіданні Ради міністрів УНР міністр шляхів Євген Сокович порушив питання "про стиль і годину" та запропонував "установити на Україні київський час". Рада міністрів погодилася з такою пропозицією та доручила Міністерству шляхів розробити відповідний законопроєкт і подати його на розгляд до Малої Ради. Визначили мотивування нового закону, яке запропонував міністр пошти і телеграфу Григорій Сидоренко: "Українська держава з заключенням миру приєдналась до європейської культури, прагне до неї - у Європі заведено новий стиль". ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Без пірнання в ополонки - як відзначали Водохреще 1917 року Перехід на новий стиль календаря та середньоєвропейський час відбувався непросто. Повідомлення про переведення годинників зʼявились у пресі 3, 4, а то й 5 березня. Це вносило свій момент дезорганізації, окремі підприємства зазнали збитків. Деякі редакції газет повідомляли своїх читачів, що видання на лютий за передплатою доставлятимуться аж до кінця березня. Дирекція київського водоканалу повідомляла своїх абонентів, що термін плати за лютий закінчується 13 березня - 28 лютого, а надалі треба платити уже за березень. Частина навчальних закладів залишилась вірною "керенському" часові. Через це вчителі-сумісники не встигали з однієї школи до іншої на свої уроки. 1918 рік виявився не тільки без Різдва, але й із найкоротшим лютим - усього 15 днів, бо 16 лютого, згідно із законом Центральної Ради, вважалось вже 1 березня. Реформу календаря не визнала Російська православна церква, яка на той момент залишалась єдиною православною конфесією в Україні. Церква продовжувала жити за старим стилем. Одне з найбільших церковних свят - Великдень, що 1918 року за прийнятим в РПЦ календарем припадав на 22 квітня, за світським стилем відзначався 5 травня. Уже після гетьманського перевороту. А церковне Різдво 25 грудня 1918 року припало на 7 січня 1919 року. " " Комітет Верховної Ради з питань економічного розвитку рекомендує парламенту прийняти за основу законопроєкт, який скасує перехід на літній час. У Євросоюзі вже не 1-й рік точаться дискусії про скасування щорічного переходу на зимовий і літній час, і Європарламент вже підтримав це рішення.