Search trend "8 березня"

Колишній нападник збірної України запросить дівчину в команду ветеранів Динамо

30 червня Сили оборони України завдали високоточного удару по пункту управління 8-ї загальновійськової армії Збройних сил РФ, розташованому на тимчасово окупованій території Донецької області. Внаслідок удару противник зазнав втрат, які наразі уточнюються, передає Генштаб ЗСУ. У Генштабі наголосили, що влучний удар ускладнює здатність російських військ планувати та вести бойові дії в районах Покровська та Торецька. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Українці успішно атакували пункт управління російських дронів "Сили оборони України й надалі послідовно руйнуватимуть систему управління та зв'язку збройних сил країни-агресора", - йдеться в повідомленні. У відомстві також підкреслили, що боротьба триватиме до повного виведення російських військ з території України та встановлення справедливого і тривалого миру. Вранці 20 березня безпілотники втретє за 10 тижнів атакували авіабазу стратегічної авіації Росії в Енгельсі. Атака завдала Росії збитків на $960 млн, не враховуючи додаткової шкоди паливним сховищам та іншим об'єктам бази. Раніше українські безпілотники 8 та 14 січня атакували базу, спричинивши пожежі на складах пального. Вибухи спричинили пожежу на величезному складі, де зберігалося до 800 тис. тонн пального.

Льотчик, чий вертоліт Мі-8 російські окупанти збили після виконання ним бойового завдання, потрапив на початку березня 2022 року у полон. Його доправили в СІЗО Курська, де він перебував до квітня, доки його разом з побратимом Іваном Пепеляшком не обміняли. Повний текст новини +Відео

Прем'єр Денис Шмигаль та його уряд можуть бути звільнені вже найближчими тижнями. Про ймовірну зміну прем'єра повідомили кілька народних депутатів, передає LІGА.nеt. Причиною майбутніх кадрових рішень, за словами джерел у керівництві фракції "Слуга народу", є зростаюче невдоволення економічними результатами Кабміну. Зокрема, все частіше лунає критика через незадовільну ситуацію в економічній сфері. Нардеп від "Слуги народу" Федір Веніславський вказав, що серед колег ставлення до роботи Шмигаля не є однозначним. Більшість нарікань стосується не стільки самого прем'єра, скільки окремих міністрів, яких вважають неефективними. "Різні у різних колег. Залежить від членства в тому чи іншому комітеті", - так прокоментував Веніславський внутрішню оцінку дій уряду. Коли саме може відбутися звільнення уряду - наразі точно невідомо. Депутат від "Батьківщини" та представник профільного комітету Сергій Власенко уточнив, що для цього необхідна особиста заява прем'єра про відставку. Водночас депутат Володимир Ар'єв із "Європейської Солідарності" наголосив, що в умовах воєнного стану припинення повноважень органів державної влади формально заборонене. Проте більшість депутатів посилаються на положення чинного закону про Кабмін. Згідно зі статтею 17, чинний уряд може продовжувати виконувати обов'язки навіть після подання у відставку - до того моменту, як почне роботу новий склад. "Ми тут нічого не порушуємо", - кажуть депутати. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: "Він робить те, що говорю йому я" - Зеленський зробив заяву про Єрмака Ймовірними датами називають проміжок між 8 і 15 липня. Один зі співрозмовників у керівництві фракції "Слуга народу" сказав таке: "90%, що уряд змінять у липні. Вирішується, чи 15 липня, або 7-8 липня. У серпні змінювати вже пізно. Новому Кабміну треба дати хоча б місяць, аби розробити бюджет-2026". Але точні дати все ще під питанням. 10-11 липня в Римі відбудеться міжнародна конференція з відновлення України - Ukrаіnе Rесоvеry Соnfеrеnсе. Частина депутатів і міністрів має взяти участь у цьому заході. У Верховній Раді планове засідання призначене на 15 липня. Проте офіційних команд із Банкової наразі не надходило. Це підтвердила заступниця голови фракції "Слуга народу" Євгенія Кравчук. За її словами, питання відставки Шмигаля на фракції ще не розглядали. У березні 2020 року президент Володимир Зеленський вніс до Верховної Ради подання про призначення Дениса Шмигаля на посаду прем'єр-міністра. 4 березня 2020-го парламент проголосував за призначення нового складу уряду. Тоді за призначення Шмигаля проголосували 242 народних депутати з фракції "Слуга народу". До роботи в органах влади Шмигаль займав керівні посади у ДТЕК олігарха Ріната Ахметова.

Росія "систематично і цілеспрямовано" використовує проти України касетні боєприпаси. Зафіксовано щонайменше 5 974 факти застосування таких снарядів. Про це йдеться у заяві Міністерства закордонних справ України. У відомстві зазначили, що РФ завдавала ударів касетними боєприпасами і по Миколаєву, Харкову, Одесі, Сумах, Херсону, Чугуєві, Добропіллю, Охтирці, Затоці, а також на територіях Донецької, Запорізької та Луганської областей. "Російські окупанти регулярно завдають по Силах оборони України та цивільних людях ракетно-бомбові удари із застосуванням ракетних комплексів "Смерч", "Град", "Ураган", "Точка-У" та авіаційних бомб, споряджених касетними боєприпасами, що містять такі елементи як 9Н210, 9Н235, КОБЕ 3Б-30, Q-16, КЕ 136В3, М42, ШОАБ-0,5 тощо", - зазначили у відомстві. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Військові показали, що відбувається на фронті - карти війни У МЗС нагадали, що росіяни застосовували касетні боєприпаси під час ударів: по Чернігову 17 березня 2022 року (22 убитих і 31 поранений); ракетою "Точка-У" по залізничному вокзалу в Краматорську 8 квітня 2022 року під час евакуації цивільних (54 вбитих і 135 поранених); ракетою Х-69 по Києву 17 червня 2025 року, після якого було виявлено 29 предметів, схожих на касетні боєприпаси. Ці удари призвели до численних жертв серед цивільних людей, включаючи дітей, та масштабного знищення об'єктів житлової, медичної, освітньої і критичної інфраструктури. "Російські вбивці свідомо та цілеспрямовано застосовують касетні боєприпаси для максимізації цивільних жертв і руйнувань. Це складова системної політики терору. Міжнародна спільнота має також усвідомлювати, що РФ навчає таким злочинним методам ведення війни своїх спільників - Іран та Північну Корею", - йдеться в заяві. У міністерстві закликали країни-партнери та міжнародні організації посилити тиск на Росію. Йдеться про "руйнівні санкції" проти російської економіки та промисловості, енергетичного прибутку та банківського сектору, а також фізичних чи юридичних осіб, які допомагають агресії проти України. Також у МЗС закликали надати Україні всі типи ППО та посилити далекобійні можливості Сил оборони. Триває 1219-та доба широкомасштабної збройної агресії РФ проти України. Загалом, протягом минулої доби зафіксовано 154 боєзіткнень.

The "Come Back Alive" Foundation is close to the Ukrainian military. The front line of the Russian-Ukrainian war is not only the front. It is where the war for Ukraine is going on. In hospitals, in warehouses, landfills, in mass media, in offices. We supply and repair equipment, train soldiers and officers, help transform the Armed Forces, provide first-hand accounts of war and stem the flow of propaganda and disinformation. Provides the Ukrainian army with the most important tactical advantage.

Дії Російської Федерації на тимчасово окупованих територіях України є неприпустимими і мають бути негайно припинені. Міжнародне співтовариство, включно з Радою з прав людини ООН та іншими механізмами системи ООН, зобов'язане відреагувати. Західні політики повинні наполегливо вимагати від своїх урядів рішучих дій, щоб запобігти подальшим злочинам. Про це заявив голова комітету із закордонних справ Сенату Чехії, екскандидат у президенти Чехії Павел Фішер у коментарі Guіldhаll. "Дії Російської Федерації на тимчасово окупованих територіях України є неприпустимими і мають бути негайно припинені. Згідно з нормами міжнародного права, сторона, що окуповує, зобов'язана поважати права і потреби місцевого населення, особливо найбільш вразливих груп, зокрема, дітей. На жаль, саме діти зазнають непропорційно важких страждань на цих територіях. Їх насильно розлучають із сім'ями, піддають принизливому поводженню, переміщують проти їхньої волі, позбавляючи базових прав. Ці грубі порушення основ гуманності вимагають негайного міжнародного реагування. Ситуація серед цивільного населення стрімко погіршується: рівень насильства зростає, посилюється примусова русифікація та здійснюється насильницький призов до російських збройних сил. Часто це маскується під виглядом "обов'язкових" медичних оглядів, що ставить під загрозу життя і здоров'я молоді. На мій погляд, Указ Путіна від 20 березня 2025 року ("Про особливості правового становища окремих категорій іноземних громадян та осіб без громадянства в Російській Федерації") є грубим порушенням основоположних принципів гуманності, а тому юридично нікчемним. Рішення очевидне: правове свавілля припиниться того дня, коли Росія виведе свої війська з усієї території України, а всі насильно переміщені особи зможуть повернутися додому", - зазначив чеський сенатор. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Зеленський відповів, що Європа має зробити для України, і згадав Трампа Фішер назвав необхідні кроки для захисту дітей і захисту прав людини загалом та закликав відреагувати міжнародне співтовариство. "Перш за все, необхідно визнати всю серйозність того, що відбувається, і забезпечити постійний моніторинг ситуації. Це вимагає негайного реагування. Другим кроком має стати систематичне документування та збереження доказів - для формування переконливої правової бази. І нарешті, міжнародне співтовариство має діяти скоординовано та єдиним фронтом. Ми повинні наполегливо вимагати від своїх урядів рішучих дій. Відповідно до Конвенції про запобігання злочину геноциду і покарання за нього, ми зобов'язані діяти зараз, щоб запобігти подальшим злочинам. Ніколи не пізно змінити ситуацію і вжити заходів, яких вона вимагає", - резюмував політик. Росіяни продовжують примусову депортацію українських дітей з територій, які РФ окупувала після повномасштабної війни. Дітей вивозять з метою перевиховати та стерти ідентичність. Крім того, на тимчасово окупованих територіях України росіяни перетворюють школи на військові табори з реальною зброєю. Школярів 8-11 класів навчають поводитися зі зброєю і дронами - не на дерев'яних макетах, а на справжніх бойових зразках.

Про це повідомляє RМF24.Зазначається, що за вихід із Оттавської конвенції проголосували 413 депутатів. Проти виступили 15, ще 3 утрималися.Перед голосуванням віцепрем’єр-міністр, міністр оборони Польщі Владислав Косіняк‑Камиш заявив, що цей крок є ключовим для убезпечення регіону. Він зазначив, що ініціатива вийти з договору походить від Польщі, а також від країн Балтії та Фінляндії."Польща не може бути зв’язана жодними обмеженнями, які не дозволяють захищати свою батьківщину", - наголосив Косіняк‑Камиш.Тепер законопроєкт передадуть на розгляд сенату.Варто зазначити, що Оттавська конвенція була прийнята в Осло 18 вересня 1997 року, а набула чинності в 1999 році. До неї приєдналися понад 160 країн світу, включаючи більшість західних держав. 18 березня міністри оборони Польщі, Естонії, Латвії та Литви рекомендували своїм країнам вийти з Оттавської конвенції. Сейм Латвії 16 квітня остаточно ухвалив рішення про вихід країни з Оттавської конвенції. Президент Латвії Едгарс Рінкевичс підписав відповідний закон 24 квітня. Сейм Литви денонсував Оттавську конвенцію 8 травня. Парламент Естонії ухвалив аналогічне рішення 4 червня.

23 червня у Збаразькій громаді на Тернопільщині попрощалися з загиблим на російсько-українській війні Володимиром Галишем. Військовий загинув 8 березня 2025 року

7 березня 2007 року я вдосталь кепкував із нього. Щойно закінчилися по­вторні матчі 1/8 фіналу Ліги чемпіонів. "Мілан", за який уболіваю я, пройшов далі. А його "Реал" поступився "Баварії" й вилетів із турніру. Далі "Мілан" показав, як треба обігрувати найсильнішу німецьку команду, й у підсумку виграв турнір. Усьоме в історії. У "Реала" на той момент було дев'ять перемог. Тож я мав сподівання, що найближчим часом італійський клуб перевершить іспанський і стане найкращим в історії. Через 18 років глузувати можна вже з мене. Бо "Мілан" почав настільки стрімке падіння, що вісім років навіть не грав у турнірі. Обставини склалися так, що позаторік поталанило вийти до півфіналу, де на очах Андрія Шевченка програли "Інтеру" найпринциповішому супернику. А щодо "Реалу", то таке враження, ніби за цей час він тільки те й робив, що перемагав і тричі поспіль, і двічі за останні три сезони. Тож із того, чим мені залишалося тішитися в розмовах із ним, лише торішня перемога в особистій зустрічі в юнацькій Лізі чемпіонів і сенсаційний виграш на полі суперника 5 листопада торік. Частково я ще тішив себе тим, що останні перемоги мадридський клуб здобув під керівництвом Карло Анчелотті "історичного" тренера "Мілана". Та, зрозуміло, відмовився від "ідеї" наздогнати найвеличніший клуб Європи тут би другого загального місця не втратити. Все одно вболівав проти "Реала" і за звичкою, і тому, що його тріумфи набридли у спорті немає нічого гіршого, ніж постійні чемпіони. Тож утішився, коли "Арсенал" став на шляху Королівського клубу до чергового найвищого титулу. А за кілька днів сильно пошкодував про це. Бо прийшла трагічна звістка він, який пішов добровольцем у ЗСУ, загинув, захищаючи Україну. Є надія, що наступного року "Реал" відсалютує перемогу своєму відданому вболівальнику. І справжньому ­чоловікові.

Про це повідомили на сайті парламенту Фінляндії.Відповідне рішення підтримали 157 парламентарів, 18 висловилися проти. У четвер законопроєкт розглядали в другому читанні. Обговорення відбулося на основі звіту комітету в закордонних справах від понеділка, 16 червня. Звіт містив заперечення з пропозиціями відхилити документ, пропонуючи Фінляндії не розривати угоду. Довідково. Конвенція про заборону застосування, накопичення запасів, виробництва і передачі протипіхотних мін та про їхнє знищення, є міжнародним договором, спрямованим на заборону використання протипіхотних мін. Конвенція була підписана 1997 року й набула чинності 1999 року. 18 березня міністри оборони Польщі, Естонії, Латвії та Литви рекомендували своїм країнам вийти з Оттавської конвенції. Сейм Латвії 16 квітня остаточно ухвалив рішення про вихід країни з Оттавської конвенції. Президент Латвії Едгарс Рінкевичс підписав відповідний закон 24 квітня. Сейм Литви денонсував Оттавську конвенцію 8 травня. Парламент Естонії ухвалив аналогічне рішення 4 червня

Зростання загрози для країн Балтії з боку Росіїфото: GеttyІmаgеsЛитва, Естонія та Латвія формують найсильнішу східну лінію оборони НАТО. Адже саме вони межують із Росією та Білоруссю, а отже, перебувають у високій зоні ризику імперіалістичних посягань росіян. Особливо це стало зрозумілим після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну.Тим часом останні місяці особливо помітно ознаменувалися зростанням напруги. Литва, Латвія та Естонія знову опинилися в епіцентрі гібридного тиску з боку Росії, яка вдається як до демонстративних військових кроків, так і до прихованого саботажу.Російські літаки вже неодноразово порушували повітряний простір Балтійського регіону. Зокрема, військовий літак Су-35 порушив кордон Естонії біля півострова Юмінда у травні цього року. Це порушення тривало менш як хвилину, проте стало тривожним дзвіночком, після якого генсек НАТО Марк Рютте наголосив, що союзники по НАТО діють та діятимуть колективно у гарантуванні безпеки країн-членів у Балтійському регіоні. Він нагадав, що Альянс має місію повітряного патрулювання в Балтії, а також місію Ваltіс Sеntry, яка працює над захистом критичної підводної інфраструктури НАТО.Проте проблема є не лише у повітряному просторі – зростає також активність так званого "тіньового флоту" у Балтійському морі, що пов’язується з пошкодженнями підводної інфраструктури: інтернет-кабелів, трубопроводів, електроліній. Водночас фіксується навмисне глушіння GРS, що створює ризики для цивільної авіації.Додаткову тривогу в регіоні викликає нарощення російської військової присутності поблизу Сувальського коридору, адже це є стратегічна лінія, яка з'єднує Балтійські країни з рештою НАТО. Щобільше, на тлі заяв про розміщення тактичної ядерної зброї в Білорусі, ризик ескалації суттєво зростає.Усе це спричинило те, що наразі у регіоні панує чітке усвідомлення того, що нова фаза конфронтації з Росією вже почалася, і хоч поки що невідомо, якою вона буде, проте небезпека висока.Реакція країн Балтії на реалії загрози від Росії: збільшення витрат на оборонуфото: mіl.ееУ відповідь на ці загрози та ризики країни Балтії активно зміцнюють оборону: збільшують витрати на безпеку, модернізують інфраструктуру для швидкого перекидання військ і беруть участь у масштабних навчаннях НАТО.Гостро відчуваючи небезпеки та ризики, Естонія, Литва і Латвія витрачають на оборону більше, аніж чимало інших європейських країн. Зокрема, усі три держави найближчими роками планують збільшити витрати до 5 – 6% ВВП.Естонія вже склала свої плани та хоче швидким темпом нарощувати можливості у різних сферах військової промисловості – це і ППО, і безпілотники, і багато інших збройних елементів."Щорічний внесок Естонії в оборону в період 2026-2029 років становитиме близько 5,4%. Разом із Латвією і Литвою ми вважаємо, що в нинішній ситуації з безпекою необхідно довести витрати на оборону союзників по НАТО до 5% від ВВП. Крім збільшення витрат на оборону, ми робимо особливий акцент на інвестиціях в оборонну промисловість на рівні Європейського Союзу і держав-членів, наприклад, через загальний механізм кредитування Європейського Союзу, щоб забезпечити обороноздатність наших країн", – відзначив міністр оборони Естонії Ханно Певкур наприкінці травня.Латвія розпочне з того, що 2026 року спочатку хоче виростити витрати до 4% ВВП на тлі нинішніх 3,45%. Поряд із модернізацією військової техніки та закупівлею нових систем озброєння, ці кошти спрямовуватимуть і на навчання та підготовку військових. А вже цього року країна інвестує гроші у посилення східного кордону.Тим часом Литва також має амбітні оборонні плани на наступні роки. Спочатку країна ставила собі за мету збільшити витрати до рівня 5 – 6% упродовж наступних кількох років, проте за новими заявами, зробити це хоче вже у 2026 році.Варто також відзначити, що країни Балтії вже тривалий час активно закуповують новітнє озброєння у великих кількостях.Балтійська лінія оборониЩе одним важливим елементом підготовки до можливих загострень у регіоні став спільний проєкт, спрямований на зміцнення кордонів з Росією та Білоруссю, – Балтійська лінія оборони.Країни Балтії невеликі за територією, і ворог може проникнути вглиб країни за лічені години, якщо на кордонах не буде заздалегідь збудованих бар'єрів. Саме тому лінія оборони вкрай необхідна для ймовірного захисту територій та, якщо не зупинки, то відчутного сповільнення агресора. А війна в Україні показала, наскільки важливою є глибока оборона, аби нападник втрачав сили на кожному метрі території.Країни Балтії домовилися про створення лінії оборони, включно із будівництвом сотень бункерів, після одного із самітів НАТО. А частково її будівництво вже розпочалося із 2024 року. Захисні споруди й так звані зуби дракона тоді з’явились на кордоні Латвії з Росією.Загалом план конструкції, окрім бункерів, передбачає протитанкові рови, бетонні блоки, протитанкові міни та інші перешкоди, захисні споруди, склади з боєприпасами і сховища для них.Вихід Литви, Латвії та Естонії з Оттавської конвенціїфото: GеttyІmаgеsКраїни Балтії вперше почали говорити про денонсацію угоди в березні 2025 року, підкреслюючи, що таке рішення викликане посиленням військових загроз для тих країн НАТО, які мають кордон із Росією та Білоруссю.Що ж це за Оттавська конвенція і чому вихід із неї став важливим кроком для трьох країн, які мають таких небезпечних сусідів? Ця угода була ухвалена ще 1997 року, вона передбачала повне усунення протипіхотних мін: держави, які підписали її, зобов’язувалися не використовувати, не розробляти, не виробляти, не купувати, не накопичувати, не зберігати та не передавати такі міни.Тим часом денонсація конвенції, на думку керівництва країн Балтії, дозволить трохи врівноважити сили стримування Росії. Першим підписав закон про вихід країни з Оттавської конвенції президент Латвії Едгарс Рінкевичс 24 квітня. Наступним цей крок зробив Сейм Литви, коли 8 травня денонсував Оттавську конвенцію. І нарешті 13 червня Естонія поставила фінальну крапку в цій історії.І тут варто згадати, що на початку березня Литва також офіційно вийшла з міжнародної конвенції, яка забороняє купівлю, використання і виробництво касетних боєприпасів. Аргументували у країні це тим, що для стримування потенційного агресора потребують всього доступного арсеналу озброєння у той час, як Росія є одним із найбільших виробників та власників цього виду боєприпасів, крім того, вона активно застосовує їх у війні проти України.Війська НАТО у країнах Балтіїфото: Dеfеnсе NеwsВ Естонії, Латвії та Литві війська НАТО присутні в рамках посилення східного флангу Альянсу. Вони складаються з чотирьох бойових груп, які перебувають під командуванням НАТО та штабу багатонаціонального корпусу "Північний схід". Ці багатонаціональні бойові групи у разі війни мають разом зі збройними силами країн Балтії здійснювати їх оборону. Ключовим учасником в обороні Латвії стала Канада, у Литві – Німеччина, тоді як в Естонії цю роль виконує Велика Британія.Крім постійної військової присутності, у всіх трьох державах регулярно проводяться масштабні військові навчання НАТО, які покликані продемонструвати силу й готовність Альянсу до захисту.Підготовка закладів охорони здоров'яфото: МеgаМееtіngУсі країни східного флангу НАТО переглядають протоколи реагування на кризові ситуації для закладів охорони здоров'я, організовують навчання, інвестують в балістичні шоломи й бронежилети й переносять операційні зали під землю."Питання не в тому, чи нападе Росія, – сказав у коментарі Роlіtісо заступник генерального директора Естонського департаменту охорони здоров'я Рагнар Вайкнеметс, який контролює готовність до кризових ситуацій – від пандемій до війни. – Питання в тому, коли".Наприклад, Вільнюська університетська лікарня "Сантарос" розбудовує підземну інфраструктуру, укриття, вертолітні майданчики та автономні системи, які дозволять їй функціонувати навіть у випадку відключення електрики чи води.Тим часом в Естонії, на додаток до бронежилетів для бригад швидкої допомоги, роздаватимуть супутникові телефони, щоб підтримувати зв'язок, якщо традиційні мережі вийдуть з ладу. Існують навіть плани створити незалежну інтернет-мережу, якщо це буде необхідно. Електрогенератори встановлюються по всій системі охорони здоров'я, враховуючи досвід України.У Латвії заклади охорони здоров'я працюють над створенням національних запасів медикаментів та системою їх зберігання. Проте у кожній з них залишається проблема кількості медичного персоналу, готового надавати допомогу у разі воєнних дій. Тож, над цією сферою також необхідно працювати. Адже, зокрема в Литві,  опитування показало, що понад чверть медичних працівників, найімовірніше, втекли б під час війни, тоді як менш як 40% залишилися б, а третина не впевнені.Допомога країн Балтії Україніфото: gеttyіmаgеsЗрозуміло, що свого часу вагомим поштовхом до ретельнішої роботи над своєю стратегією оборони для Литви, Латвії й Естонії стала війна Росії проти України. Саме тому ці країни були і є тими, хто чи не найбільше намагається підтримати українців різними способами: збройно, економічно, гуманітарно, а також на міжнародній арені.Зокрема, Литва, Латвія та Естонія надали Україні військову допомогу, яка в перерахунку на ВВП стала однією з найбільших у світі – кожна держава спрямувала на підтримку близько 1,5 – 1,8% свого річного ВВП. Сукупно їхній внесок сягнув понад 1,6 млрд євро у військовій сфері. Вони не лише оперативно передали значну частину своїх арсеналів, а й закріпили довгострокову підтримку через зобов’язання фінансувати допомогу в наступні роки.Литва була серед перших країн, які відреагував на російську агресію проти України. Адже ще до початку повномасштабного вторгнення Вільнюс ухвалив рішення про постачання українцям летального озброєння. І відтоді послідовно підтримує Україну – на рівні держави, через багатосторонні механізми й за допомоги волонтерського руху.Латвія своєю чергою поєднує декілька різних рівнів підтримки – від конкретних пакетів допомоги й дипломатичного сприяння до вкладених фінансів у розвиток спроможностей України. Зокрема, йдеться і про стратегічну інвестицію в розмірі 10 млн євро у розвиток українського безпілотного виробництва.З боку Естонії можна також звернути увагу не лише на військову підтримку, зокрема артилерійську, та проштовхування проукраїнських міжнародних ініціатив, але й на значну підтримку військової медицини. Країна регулярно передає польові госпіталі, медичне обладнання та спеціалізовані засоби для лікування й евакуації поранених.Загалом, якщо об’єднано йдеться про допомогу країн Балтії, то кожна із них за роки російського повномасштабного вторгнення в Україну змогла відчутно підсилити окремий напрям. І продовжує це робити, розуміючи важливість української боротьби для всієї Європи та окремо для Литви, Латвії й Естонії.  

Сучасні дрони не тільки впевнено виходять на перші ролі у сучасній війні (часто відтісняючи на другий план, наприклад, танки, легку бронетехніку, вертольоти, кораблі та навіть артилерію), а й перебирають на себе функції іншої зброї. Зокрема, йдеться про те, що безпілотні авіаційні комплекси (БАК) “ступили на поле” засобів протиповітряної-протиракетної оборони (ППО-ПРО) та досить рішуче розширюють для себе повноваження як засобів перехоплення повітряних цілей, передусім ворожих безпілотників. Більше того, за допомогою БАК-перехоплювачів вражалися навіть гелікоптери та російські винищувачі у повітрі ( хоча в останньому випадку йдеться вже про морські дрони, що стали базою для ракет.  фото: аrmyіnfоrmЯк з’явилися БАК-перехоплювачіЯк це трапляється, нові інноваційні рішення у переозброєнні були спричинені шаленим дефіцитом наявної зброї та різким зростанням загроз. Так, починаючи з березня 2024 року противнику вдалося відчутно покращити та ефективно використовувати тактику проникнення дронів-розвідників у глибокий тил України, де вони почали полювати на важливі об'єкти та наводити на цілі балістичні ракети. Ворожі дрони-розвідники на досить великих висотах залітали на 50-100 км в тил Сил оборони України (СОУ), дуже оперативно передаючи координати на ураження. Це дозволило російській армії завдати кілька відчутних ударів по ЗСУ та українській інфраструктурі за десятки кілометрів від лінії фронту. Наприклад, у перші місяці 2024 року російській армії вперше вдалося знищити РСЗВ ЗСУ НІМАRS, уразити пускові установки системи ПРО ПС ЗСУ Раtrіоt (удар трьома балістичними ракетами ОТРК  “Искандер” за корегування розвідувального дрону SuреrСаm), знищити два гелікоптери Мі-8 під час тимчасового приземлення та ще дві РСЗВ "Буревій" на заправці у Харкові . Це сталося, як зазначали аналітики, завдяки злагодженій тактиці російського тандему “безпілотник-розвідник плюс далекобійний засіб ураження”. При цьому один з ударів – по аеродрому в селищі Авіаторське біля Дніпра відбувся майже за 100 кілометрів від лінії фронту (в РФ стверджували, що вдалося вразити кілька українських МіГ-29, склади та ЗРС С-300). У зв’язку з цим у військових аналітиків з’явилися обгрунтовані побоювання, що такі удари можуть з тактичної переваги РФ у війні трансформуватися у стратегічну. Так  виникла критична потреба у створенні системи активного перехоплення БАК розвідки РФ. Типові розвідувальні БАК ЗС РФ - Орлан, Zаlа чи Suреrсаm, мають малу відбиваючу поверхню, тож є занадто малою ціллю для ППО. Крім того, такі БАК діють на висоті 4 - 6 кілометрів, тобто поза зоною дії ПЗРК, тож їх дуже складно захопити як ціль. А використовувати для знищення таких цілей потужні системи ППО середнього радіусу дії на кшталт радянських ЗРК “Бук” або NАSАМS надто дорого. До цього слід додати, що використати засоби РЕБ через потужний вплив на власні безпілотники та велику висоту польотів безпілотників противника у 5-6 км також неможливо. Тож єдиним варіантом відповіді могли  стати саме перехоплювачі. І вони стали ними.Про перші спроби стало відомо ще на початку 2024 року: у лютому 2024 року бійці підрозділу безпілотних ударних систем “Аякс” 126-ї окремої бригади територіальної оборони вперше за допомогою FРV-дрона знищили російський ударний дрон літакового типу. За деякими даними, до кінця березня 2025 року було оприлюднено відео перехоплень вже понад 2,5 тисячі російських безпілотників розвідувального та ударного типів. БАК-перехоплювач, який застосовується на полі бою, фото: GеnеrаlStаff.uаЯк розвивались та вдосконалювались дрони-перехоплювачіВлітку 2024 року українські винахідники запропонували системні новації для розв’язання проблеми перехоплень БАК противника – варто відзначити координаційну та загальну лідерську роль платформи Вrаvе1, яка у сфері розвитку БАК стала виконувати функції структури з розвитку технологій. Та, звісно, завзятість і креативність вітчизняних винахідників. У листопаді 2024 року українські FРV-дрони вже більш ніж успішно вирішували задачу боротьби із російськими розвідувальними безпілотниками. В результаті тільки одного проєкту "Небесний русоріз" було ліквідовано понад 400 російських дронів-розвідників. Серед них 211 БАК типу Zаlа, 137 Suреrсаm, 46 БАК сімейства “Орлан”, а також 7 баражуючих боєприпасів "Ланцет". Проєкт запрацював орієнтовно з серпня 2024 року, і знову маємо говорити про хвильовий розвиток технологій: з’являється рішення щодо ураження, противником удосконалюється рішення щодо захисту, відповідаємо новим  рішенням на ураження. Майбутнє бою, та й усієї війни, пов’язане саме зі швидкістю народження нових рішень для атак і контратак, а також  зі здатністю швидко масштабувати результати.БАК Фламінго, фото: vn.20mіnut        БАК-перехоплювачі почали виготовляти у різних формфакторах - від FРV-дронів квадрокоптерного типу до дронів літакового типу зі здатністю перехоплювати швидкісні цілі. Фактично, вже у 2024 році окреслилась тенденція, що дрони-перехоплювачі розвиватимуться як квадрокоптери-камікадзе, БАК-перехоплювачі літакового типу та як дрони протидії баражуючим боєприпасам типу Shаhеd .     Далі – більше. Справді революційні події відбулися влітку 2024 року. 31 липня двокілограмовий український дрон   “приземлив” 12-тонний російський вертоліт. У серпні 2024 року було зафіксовано збиття зенітним дроном російського Мі-28 у повітряному бою. Ці події засвідчили, що відбудуться дуже значні рішення у переозброєнні, оскільки такі події, як успішно реалізований “замах” на потужно озброєні гелікоптери вартістю мільйони доларів визначатимуть нові пріоритети у переозброєнні найпотужніших країн світу.         Зрештою, у травні 2025 року з’явилося перше відео перехоплення дроном російсько-іранського ударного безпілотника типу Shаhеd. Сили оборони, як було заявлено, успішно використовували дрон-перехоплювач Stіng (“Жало”). Відео стало першою публічною фіксацією перехоплення російського БАК: перехоплювач зміг наздогнати Shаhеd на значній висоті, понад хмарами: цей безпілотник здатен літати зі швидкістю понад 160 км/год та підніматися на висоту близько 3 км.  Тоді ж було повідомлено, що підрозділ Сил безпілотних систем Dаrknоdе зі складу 412-го полку  “Nеmеsіs” знищив близько 100 ворожих дронів-камікадзе типу Shаhеd та “Гербер” за допомогою дронів-перехоплювачів.БАК Stіng, фото: tеlеgrарhЯк може відбуватись подальший розвиток сучасних БАК-перехоплювачівЗ часом дрони-перехоплювачі набули масової поширеності та де-факто поступово перетворилися на частину протиповітряної оборони. І потреба в них зростає в геометричні прогресії, оскільки у 2025 році не тільки небо над полем бою вже кишіло дронами, але й кілометрів на 20-30 в обидва боки від лінії зіткнення. Завдяки порівняно низькій вартості, простоті експлуатації та можливості виробництва на непрофільних підприємствах БАК-перехоплювачі стають усе доступнішими, і це логічна відповідь на такий виклик. Статистика свідчить, що Україна і надалі нарощує потенціал використання БАК-перехоплювачів. Зокрема, з листопада 2024 року по березень 2025 року кількість успішного перехоплення ворожих безпілотників збільшилася у 4 рази - станом на 22 березня 2025 року було зафіксовано 2517 унікальних перехоплень, 2018 з них вдалось геолокувати.        Зрозуміло, що безпілотні охоронці неба почали стрімко удосконалюватися та модернізуватися. Це так само логічні наслідки будь-якої війни, навіть нашої, що ще не завершена.        У 2025 році БАК-перехоплювачі почали збивати цілі на відстанях, які раніше були абсолютно недосяжними. Скажімо, на початку червня український зенітний FРV-дрон перехопив російський розвідувальний безпілотник “Орлан-10” вже на відстані 33 км за лінією фронту - над територією Курської області. Для такого перехоплення використовувався новітній FРV-дрон літакового типу “Чаклун”.БПЛА "Чаклун", фото: blасksеаnеws        Відносно невисока вартість перехоплювачів продовжує відігравати ключове значення у тому, що їхнє використання лише зростає: приміром, Сили оборони України у 2025 році почали використовувати БАК-перехоплювачі літакового типу “Техно Тарас” вартість якого при висоті до 6000 метрів та радіусі дії до 35 км становить лише 1600 доларів. Не випадково його встигли назвати “вітчизняним дешевим засобом ППО” .Дрон-перехоплювач "Техно Тарас", фото: фонд Сергія Притули        Важливим еволюційним напрямком стало удосконалення способів перехоплення. Наприклад, на БАК почали встановлювати боєприпас з уламковою бойовою частиною, що підривається за командою оператора та дозволяє суттєво збільшити можливість ураження.  Одним із прикладів еволюції способів ураження цілей противника стала кодифікація у червні 2025 року БАК Сhіеf-1 - для ураження як літальних апаратів, так і живої сили ворога. Дрон коптерного типу має двоствольний модуль з патронами зі шротом. До того ж БАК вже обладнаний системами автоматичного розпізнавання та досягнення оптимальної дистанції для ураження цілі.Зі свого боку, встановлення потужних батарей дозволяє БАК отримати більшу дальність та висотність перехоплення.Успішне застосування зенітних дронів проти безпілотників противника вийшла на такий рівень, що деякі бригади вже мають власні батареї БАК-перехоплювачів. Зі свого боку, противник намагається технологічно протидіяти, наприклад, з березня 2025 року почав серійно встановлювати на свої розвідувальні дрони типу Zаlа системи ухилення від зенітних дронів на базі “машинного зору”.         Серед ключових майбутніх задач – збільшення досяжності до ворожих цілей та якості оперування БАК для перехоплення.        Одним із цікавих та важливих шляхів такого удосконалення зенітних БАК стали розробки та використання носіїв перехоплювачів – за їхній рахунок почали зростати можливості самих зенітних безпілотників. Компанія Justіfіеr Drоnеs, приміром, задля збільшення дальності та висоти польоту FРV-перехоплювачів почала запускати їх з дрона-носія. При цьому завдяки тому, що носій вже перебуває у повітрі, час реагування та швидкість підльоту перехоплювача до цілі відчутно скорочуються. Що за горизонтом: автозахоплення, автонаведення,  автопідрив, штучний інтелектІдея використання дронів для перехоплення повітряних цілей виявилася настільки потужною, що фінансування виробництва нових БАК-перехоплювачів VВ140 “Фламінго” потрапило разом з іншою передовою зброєю до нового пакета військової допомоги Україні з боку Німеччини . Фактично VВ140 “Фламінго” вже є прообразом гібрида, оскільки має можливість перехоплювати дрони у повітрі на відстані до 30 км. І це яскраво свідчить про визнання нового революційного витку у технологіях війни. Додатковим свідченням цього може стати той факт, що у червні 2025 року на виставці оборонних технологій у німецькому Нюрнберзі німецька компанія Dіеhl Dеfеnсе, що її в Україні добре знають як виробника зенітно-ракетних комплексів ІRІS-Т, представила свою новітню розробку в галузі ППО-ПРО, а саме зенітний дрон Сісаdа. Комплекси ІRІS-Т SLМ, БАК мають 40-кілометровий радіус дії, Але при цьому в радіусі близько кілометра  у них є так звана мертва зона, а  Сісаdа  призначений для перехоплення безпілотників малої дальності. Тож, можливо, це і є новий шлях забезпечення безпеки важливих та дорогих озброєнь на війні – через формування мережі безпілотних “охоронців”.БАК Сісаdа, фото: Аrmy Rесоgnіtіоn        Можна спрогнозувати, що наступними кроками до удосконалення стануть автоматизація, зокрема широке застосування автоматичного захоплення та наведення на ціль та автоматизованого підриву бойової частини при наближенні до цілі. І, зрозуміло, мова йтиме про удосконаленого програмування БАК, а згодом і елементів штучного інтелекту (ШІ).Також можна передбачити, що майже напевно будуть розроблятися зенітні дрони-гібриди, тобто фактично зенітні ракети-дрони - для збиття вертольотів, великих багаторазових безпілотників оперативно-тактичного та оперативно-стратегічного рівнів, тобто дуже дорогої зброї. Для цього на БАК будуть використовувати реактивні двигуни. Певне уявлення про майбутній розвиток українських БАК-перехоплювачів надав після призначення командувачем Сил безпілотних систем Роберт “Мадяр” Бровді. Зокрема, йдеться про поетапне розгортання впливу СБС на оперативній глибині, а це прогнозоване збільшення дальності застосування.Отже, ми бачимо горизонт розвитку безпілотних авіаційних комплексів. За цим же горизонтом, хочеться вірити, в українських безпілотників не буде меж для знищення ворога. Матеріал підготовлено у співпраці з Консорціумом оборонної інформації (СDІ), проєктом, який об’єднав українські аналітичні та дослідницькі організації та спрямований на посилення інформаційної підтримки й аналітичного забезпечення у сфері національної безпеки, оборони й геополітики.

Через атаки між Ізраїлем та Іраном ціни на нафту стрімко зросли. Станом на 14 червня нафта еталонної марки Вrеnt подорожчала на 8% - до 74,3 долара за барель. Завдяки зростанню цін на нафту еталонної марки також може зрости попит та ціни на російську нафту. Про це повідомляє Вlооmbеrg. Зараз діє обмеження цін на російську нафту від "Великої сімки". Європейський Союз та Велика Британія прагнуть це обмеження знизити з 60 до 45 доларів за барель, тоді як США, як повідомляють джерела видання цю ідею не підтримують. Такий крок міг би знизити доходи Росії від нафти, що також компенсувало б зростання ціни. "США не відступають від своєї опозиції щодо зниження обмеження цін на продаж російської нафти, - повідомили люди, знайомі з цим питанням, - що зменшує сподівання європейців на те, що лідери, які зустрінуться на саміті G7 у Канаді, погодяться на скорочення", - йдеться у повідомленні. Остаточне рішення залишається за президентом США Дональдом Трампом, і чиновники не втратили надії на зміну його позиції. Але поки що немає жодного зрушення. Більшість російської нафти транспортується поблизу європейських вод, тому самостійні дії можуть мати певний ефект. Але угода за участю всіх країн G7 була б ефективнішою, оскільки вона могла б покладатися на забезпечення дотримання закону США. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Кінець торгової війни: США та Китай домовились про нові правила гри Ціни на нафту стрімко зростають, оскільки атаки Ізраїлю на Іран викликають побоювання щодо ширшої війни. Ф'ючерси (ціни з поставками наперед) на сиру нафту brеnt зросли більш ніж на 7% і встановилися близько 74,3 долара за барель, що є найбільшим стрибком з березня 2022 року після атак. Війна на Близькому Сході має передбачуваний вплив на ціну на нафту, викликаючи її різке зростання, оскільки інвестори все більше побоюються обмежень поставок через можливі блокування та атаки на цих морських маршрутах. Як наслідок, зростають і страхові внески на судноплавство, які в кінцевому підсумку перекладаються на споживача. За даними Міжнародного валютного фонду (МВФ), інфляція в країнах з розвиненою економікою зростає приблизно на 0,4 відсоткового пункту на кожні 10% зростання цін на нафту. Російська економіка залежить від нафтових цін. При тому зростання вартості еталонної марки призводить до подорожчання нафти з РФ. Ціни на газ у Європі стрімко злетіли через удар Ізраїлю по Ірану. У п'ятницю котирування ф'ючерсів на природний газ в Європі зросли на 5,7% - це найбільше денне зростання за останні п'ять тижнів.

Від того, як працюють оператори безпілотних систем, залежить успіх на фронті, каже військовий Віктор Таран Повномасштабну війну, яку веде проти нас Росія, називають війною технологій. Які саме технології найбільше вплинули на хід воєнних дій? &еnsр;Світ увійшов у четверту індустріальну революцію, і її технології плавно перейшли у війну. Перша індустріальна революція це кораблі й гармати, друга танки й літаки, третя ракети, а четверта це роботехніка, 3D і GРS-навігація, кібербезпека та роботизовані системи широкого спектра застосування дрони. На початку повномасштабного вторг­нення Україна мала технології на рівні другої індустріальної революції танки, артилерію, боєприпаси. Армія, яка нам ді­сталась у спадок від СРСР, за роки незалежності успішно розпродавалася або знищувалася. Ми не готувалися до війни. І коли почалося повноцінне російське вторгнення, виявилося, що в нас мало засобів ураження, і наприкінці весни 2022 року почало критично не вистачати боєприпасів. Нас врятували наші союзники з НАТО, які стали масово передавати зброю та боєприпаси. Водночас ми шукали, що в нас є під руками. І це були дрони ті речі, завдяки яким українці ще донедавна знімали побутові історії, стали незамінним військовим атрибутом. Разом із дронами прийшли й інші технології. Зокрема 3D-друк, який застосовують у піхоті й ­тактичній медицині. Також почали послуговуватися системами ситуаційної обізнаності "Дельта", "Кропива", "Вежа". Так само сили оборони використовують кібербезпеку, що охороняє персональний простір. Ми воюємо технологіями четвертої індустріальної революції і трансформуємо ними світ. Тобто наша війна з Росією стала першою війною з масовим використанням новітніх технологій? &еnsр;Так. Не можна сказати, що раніше ніхто не використовував технологій для воєнних дій. Згадаємо війну між Азербайджаном і Вірменією за Нагірний Карабах 2010 року. Там активно застосовували "Байрактари" Азербайджан завдавав високоточних ударів по оборонних точках противника. Але це не було масово. Навесні 2022 року, коли почалося російське вторгнення, ішли танкові колони, виводили артилерію, піхота тримала оборону. Це була лінійна війна. Теперішню ситуацію аналітики НАТО називають сенсорною війною. Ми створюємо високомобільні точки, довкола яких будуються сили оборони. У їхній основі мобільні групи ударних безпілотників, танки виконують важливу, але допоміжну роль. Це повністю змінює логіку бойових дій на передовій перебувають дрони, поруч із ними засоби радіоелектронної безпеки та розвідки, щільність вогню набагато сильніша. Коли 2022 року ми починали воювати, то в нас була лінія, попереду неї сіра зона, а ззаду безпечний простір. Тепер попереду є зона 2030 кілометрів, де дрони знищують все й усіх, і така сама зона заглиблюється в тил. Ми не маємо тепер безпечної зони для евакуації та підвезення боєприпасів. Ми опинилися в ситуації, що потребує інших підходів. І цього треба вчитися, бо літають не дрони, а оператори. Від того, як працюють оператори безпілотних систем, і залежить успіх на фронті. За артилерією закріпилося прізвисько Богиня війни. Чи не претендують дрони на звання новітніх богів війни? &еnsр;Ні. Дрони не можуть виконувати ті завдання, які виконує артилерія. Дрон літає на відстань 1520 кілометрів. Артилерія б'є на 40 кілометрів. Дрон може принести 12 кілограми вибухівки, тоді як 152-міліметровий снаряд має бойову частину вагою 56 кілограмів, здатну прорвати зону оборони. Артилерію неможливо замінити, на фронті потрібні боєприпаси. На початку російського вторгнення в нас не було артилерійських снарядів. Навіть наші партнери не змогли надати потрібну нам кількість боєприпасів, вони не встигли так швидко перебудувати економіку, щоб виробляти їх. Надходили 1012 тисяч одиниць за тодішньої інтенсивності боїв це на день-два. Тому ми вимушено почали використовувати дрони як допоміжний засіб. Артилерія набагато потужніша, і вона була й залишається богинею війни. Артилерія залишається богинею війни Тобто з 2014 року дрони використовували як допоміжний засіб, а тепер їх оформили в повноцінний рід військ? &еnsр;Дрони найперше використовували як розвідники. До повномасштабного вторгнення інтенсивність бойових дій була менша, снарядів загалом вистачало. Тоді ми застосовували дрон "Фантом", що літав із зарядом акумулятора на значно меншу відстань. Такої кількості безпілотних систем, як тепер, 2014 року ще не було, ми тільки вчилися працювати з безпілотниками. Як змінювалася роль дронів із 2014-го до сьогодні? &еnsр;Після "Фантомів" з'явилися перший і другий "Мавіки" із зо­всім іншою камерою та системою навігації. Тому використання дронів змінилося якщо спершу це були розвідники, що лише інколи робили скиди, то з 2022 року вони стали повноцінними бойовими учасниками. Так само з FРV-дронами якщо у 20162017 роках їхнє використання було поодиноке, то з кінця 2022-го їх застосовують усюди. Станом на 2024 рік, Україна єдина країна у світі, що має командування Сил безпілотних систем, у яких є морські дрони, повноцінні наземні роботизовані системи. Ми починаємо створювати дрони, які виконують завдання на ураження на 500700 кілометрів. Цей шлях розвитку став можливим завдяки технологіям четвертої індустріальної революції нові чипи, системи навігації, супутники, принципово нова камера і, звісно, штучний інтелект це машинне навчання, цифрове розпізнавання камер, система наведення. Можливо, наша війна з Росією увійде в історію як війна нового типу, нового покоління? Як колись англо-бурська війна, де вперше використали кулемети й форму хакі? &еnsр;А також концтабори. Коли в березні 2022 року я з товаришем, позивний "Академік", задумав створити в Україні постійно активну систему навчання операторів БПЛА, ми про це точно не думали. Ми тоді були два старші лейтенанти, які мали мрію. На початку березня провели навчальний тренінг, здобули певні знання та навички й почали створювати школу. Учасники того тренінгу надалі заснували три школи Центр "Крук", Drоnаrіum та "Боривітер". Станом на 23 травня цьогоріч, ми навчили 20 тисяч операторів БПЛА. Внесок нашої школи більш як 8 тисяч. Це майже полк. Чи думали ми, що це якось змінить уявлення про війну чи сам спосіб її ведення? Ні, просто робили свою справу. Не знаю, як назвуть цю війну. Хтось уже називає її третім етапом Визвольної війни першим етапом були Визвольні змагання 19171922 років, другим боротьба УПА, а третій етап нині. Хтось називає війною за ідентичність, хтось вітчизняною. Степан Бандера ще у 1950-х писав, що після того, як Україна здобуде незалежність він вірив, що Радянський Союз розпадеться, її чекатиме нова агресія з боку Росії і це буде черговий етап Визвольної війни. Тому я не хотів би називати цю війну війною дронів вона ведеться за наше існування. Дрони це просто засіб. Якщо завтра їх не стане ми воюватимемо далі. Повноцінне протистояння і перші смерті серед українських військових були ще в березні 2014 року. Війна триває вже давно, тому не варто її називати війною дронів. Мені як людині з історичною освітою імпонує визначення "третій етап Визвольних змагань". Базова підготовка оператора займає від двох тижнів Скільки потрібно часу, щоб підготувати оператора дронів? &еnsр;Що довше, то краще. Але часу немає, тому в нашому центрі ми навчаємо операторів мультикоптерів два тижні, FРV два тижні, "крила" місяць. Цивільні можуть пройти скорочений курс два тижні на "крилі" й тиждень на мультикоптері. Оператори отримують сертифікати державного зразка, які є підставою для присвоєння військово-облікової спеціальності. Наш центр 2023 року перший отримав сертифікацію. Потім військові ще можуть пройти додаткове підвищення кваліфікації від тижня до двох. Тобто базова підготовка оператора займає від двох тижнів. Волонтерка Марія Берлінська заявила, що з кінця травня цього року ми почнемо все більше відставати від Росії в технічному плані. За її словами, росіяни скоро зможуть випускати понад тисячу "Шахедів" за добу. Чи зможемо ми наздогнати Росію? &еnsр;Це правда, кількість "Шахедів" з того боку зростає щодня. Чи дійде вона до тисячі на добу, не знаю. Об'єктивно ми маємо визнати, що росіяни здатні налагодити масове виробництво "Шахедів". Росія перевела майже 40 відсотків своєї економіки на військові рейки. Протистояти цьому можна лише через зміну державної парадигми. Оголошення переходу на виробництво того, що у пріоритеті для Сил оборони, перерозподіл фінансів і перебудова економіки. А також відверта розмова із суспільством. Це дискомфортно, неприємно. Але довкола Києва літають "Шахеди" і їх зустрічають мобільні вогневі групи. Завдання цих груп виконують добровольці, які вже не один рік приходять і працюють на машинах, кулеметах, чергують уночі й не отримують за це ні копійки. В Києві повно здорових чоловіків чому вони не хочуть записатися в добровольчі формування, раз на два тижні виходити на чергування? Щільність вогню була б така, що жоден "Шахед" не долетів би. І це не про мобілізацію, а про виконання громадянського обов'язку. Ми забули про війну. Таке вже було у 20152016 роках. "Шахеди" літатимуть, і єдиний варіант зупинити їх залучення кожного. Інакше не можна виграти війну зі 140-мільйонною країною, яку підтримують Китай, Іран, Білорусь, Північна Корея, частина країн Африки. Якщо ми хочемо це зупинити, треба включатися всім. Я розумію, що су­спільство втомилося за три роки, але росіяни не втомилися. Яка причина того, що Росія випереджає нас у виробництві та застосуванні дронів? Можливо, в чомусь слід переймати її досвід? &еnsр;Переймати її досвід треба давно, про це ще Ігор Луценко говорив. 2022 року ми намасштабували величезну кількість рішень. Необхідно було вибрати й реалізувати найбільш ефективні. Якби ми це зробили ­2023-го, то тепер мали б стандартизовані уніфіковані речі, які штампували б і масово застосовували б. Росіяни зробили ставку на дрони "Ланцет" і "Орлан". А в нас є "Дартс", "Скайхоппер", "Мрія 4.5.0", "Чаклун" це 1/10 того зоопарку, що літає. Вони всі ефективні, але відбувається певне розпорошення, а в цих умовах нам треба визначати пріоритети, ставити їх на потоки. Нам треба визначати пріоритети, ставити їх на потоки Економіку можна мобілізувати, якщо буде державна політика, інформаційна кампанія з поясненням, що працювати мають усі. Інакше не переможемо проти нас воює авторитарна країна, яка мобілізувала колосальні ресурси. Ще 2015 року було багато тез про те, що війна вигідна військовим і волонтерам. Насправді війна не вигідна нікому, але вона точно не зменшує обертів, а в росіян є ресурси, щоб воювати. Реальні переговори, дай Боже, щоб почалися наприкінці року. А до цього часу треба ще вистояти. Українські ентузіасти власноруч створюють дрони з підручних матеріалів. Якщо їх можна виготовити в домашніх умовах, що заважає налагодити їхнє масове серійне виробництво? У державного керівництва немає розуміння важливості розвитку безпілотних систем? &еnsр;Це питання треба ставити не військовим. Камишін (Олександр Камишін міністр із питань стратегічних галузей промисловості у 20232024 роках. Країна) ­2024-го заявив, що ми виготовили майже 2 мільйони дронів замість анонсованих 5 мільйонів. Наскільки я знаю, є проблема обмежених ресурсів. Виробники можуть створювати більше, але їм для цього потрібні кошти. Їх можна брати або з бюджету, або ж є величезні ресурси кредити Національного банку України, які можна було б перенаправити на виготовлення дронів. Також є можливість відкрити ринок збуту, щоб наші виробники продавали зброю за кордон, отримували прибуток і вкладали його у дрони. Варіантів багато, але чому це не робиться, які причини треба з'ясовувати в депутатів і чиновників. Моє завдання отримати дрон і навчити ним користуватися. Чи є в України необхідні потужності для виробництва безпілотників матеріали, устаткування, навчений персонал? &еnsр;Так, є. В Україні достатньо виробників, щоб задовольнити нашу потребу в дронах. Але я бачив виробників, які простоюють, у яких завантаженість виробництва становить 4050 відсотків. Вони теж не розуміють, чому їх не контрак­тують. Ключова причина відсутність єдиної державної стратегії на цьому полі. Урядової програми про перерозподіл ресурсів на період воєнного стану не існує. Чи можна сказати, що безпілотні системи здійснили технологічну революцію? &еnsр;Це занадто вузько. Технології четвертої індустріальної революції повністю змінюють світ той світ, у якому ми жили до 2022 року. Тепер він буде принципово інший. Дрони одна з частинок цієї революції. У наших телефонах повно додатків це так само індустріальна революція. GРS-навігатор це також революція. Кібербезпека індустріальна революція. Ми в новому світі він змінюється, він цікавий, тому давайте вчитися в ньому жити. Передплатити журнал "Країна"

Станом на кінець травня цього року кількість безробітних українців, які отримували допомогу по безробіттю в Державній службі зайнятості, становить 40,7 тис. осіб. Зараз максимальний розмір допомоги по безробіттю на рівні від 3,6 тис. до 8 тис. грн. Про це йдеться в повідомленні Держслужби зайнятості. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: У Чехії, Німеччині та Польщі створять центри повернення українських біженців Мінімальну суму станом на кінець травня отримували майже 1,2 тис. безробітних, максимальну - майже 11 тис. Найчастіше виплати допомоги Служби зайнятості отримували люди, які втратили роботу в Дніпропетровській області - майже 4 тис., у Харківській - 2,6 тис. та Полтавській - 2,5 тис. Найменше безробітних, яким були передбачені подібні виплати, - у Херсонській області - 380 людей та в Закарпатській - трохи понад 800 шукачів роботи. Станом на кінець квітня кількість осіб, які отримували допомогу по безробіттю, становила понад 41 тис., на кінець березня - 42 тис., на кінець лютого та січня - по 45 тис. Тобто за пів року кількість отримувачів такої допомоги скоротилася. Велика кількість українців виїхала за рік з країни і навряд повернеться. В Нацбанку назвали дані.

Станом на кінець травня цього року кількість безробітних українців, які отримували допомогу по безробіттю в Державній службі зайнятості, становить 40,7 тис. осіб. Зараз максимальний розмір допомоги по безробіттю на рівні від 3,6 тис. до 8 тис. грн. Про це йдеться в повідомленні Держслужби зайнятості. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: У Чехії, Німеччині та Польщі створять центри повернення українських біженців Мінімальну суму станом на кінець травня отримували майже 1,2 тис. безробітних, максимальну - майже 11 тис. Найчастіше виплати допомоги Служби зайнятості отримували люди, які втратили роботу в Дніпропетровській області - майже 4 тис., у Харківській - 2,6 тис. та Полтавській - 2,5 тис. Найменше безробітних, яким були передбачені подібні виплати, - у Херсонській області - 380 людей та в Закарпатській - трохи понад 800 шукачів роботи. Станом на кінець квітня кількість осіб, які отримували допомогу по безробіттю, становила понад 41 тис., на кінець березня - 42 тис., на кінець лютого та січня - по 45 тис. Тобто за пів року кількість отримувачів такої допомоги скоротилася. Велика кількість українців виїхала за рік з країни і навряд повернеться. В Нацбанку назвали дані.

Португалія перемогла Іспанію у фіналі Лиги націй Минулого тижня у Німеччині відбувся "Фінал чотирьох" Ліги націй. У півфіналі Португалія переграла господарів з Німеччини - 2:1. У переможців голи забили Франсіску Консейсау та Кріштіану Роналду. Іспанія в 1/2 здолала Францію з рахунком 5:4. У чинних чемпіонів Європи дублем відзначився Ламін Ямаль, також забивали Ніко Вільямс, Мікель Меріно та Педрі.8 червня у фіналі збірна Португалії здолала Іспанію. Гра відбулася у Мюнхені на "Альянц Арені" і закінчилась перемогою команди Роберто Мартінеса у серії пенальті - 5:3.Основний час матчу завершився внічию 2:2. За Португалію відзначилися Нуно Мендеш і Кріштіану Роналду. Іспанці відповіли голами Мартіна Зубіменді та Мікеля Оярсабаля.Кріштіану Роналду та Флоріан Вірц (праворуч). Німеччина - Португалія. Фото: Gеtty ІmаgеsРоналду вийшов у стартовому складі й забив свій 138-й гол за збірну. Проте не дограв матч до кінця через травму. Його замінили на останніх хвилинах. Вирішальний пенальті у серії реалізував Рубен Невеш. Форвард іспанців Альваро Мората натомість не зміг переграти голкіпера Діогу Кошту.Для Португалії це вже другий титул у Лізі націй. Перший вона виграла у 2019 році. Найкращим гравцем турніру визнали португальського захисника Нуно Мендеша. 40-річний Кріштіану Роналду здобув з національною командою третій титул. Також він з нею переміг на Євро-2016 та у Лізі націй - 2019.  Алькарас та Ґофф стали переможцями Ролан Гаррос Карлос Алькарас. Фото: Gеtty ІmаgеsМинулими вихідними визначилися переможці другого в сезоні тенісного турніру серії Grаnd Slаm - Відкритого чемпіонату Франції. 7 червня у Парижі Коко Ґофф, яка займає у рейтингу WТА (Жіночої тенісної асоціації), перемогла першу ракетку світу білоруску Аріну Сабаленку, яка виступає в нейтральному статусі. Американка віддала суперниці перший сет, однак потім перехопила ініціативу та довела матч до перемоги - 6:7 (5:7), 6:2, 6:4. 21-річна Ґофф вперше виграла Rоlаnd Gаrrоs, а загалом здобула свій другий титул Grаnd Slаm у кар’єрі - у 2023 році вона перемогла на US Ореn. Ще більш вражаючий камбек здійснив у чоловічому фіналі 8 червня іспанець Карлос Алькарас. Другий номер світового рейтингу віддав лідеру рейтингу АТР (Асоціації тенісистів-професіоналів) італійцю Янніку Сіннеру перші дві партії, проте у підсумку зміг перемогти - 4:6, 6:7 (4:7), 6:4, 7:6 (7:3), 7:6 (10:2).  У четвертому сеті Сіннер мав три матчболи, але не зміг їх реалізувати. Фінал тривав 5 год 29 хв та виявився найтривалішим в історії Ролан Гаррос. 22-річний Алькарас виграв Відкритий чемпіонат Франції вдруге поспіль. Загалом для іспанця це вже п'ятий титул турнірів Grаnd Slаm.  Збірну Росії з хокею не пустили на Олімпіаду-2026Команда російського олімпійського комітету з хокею. Фото: Gеtty Іmаgеs3 червня президент Міжнародної федерації хокею Люк Тардіф заявив, що збірна Росії не виступатиме на зимових Олімпійських іграх 2026 року в Мілані та Кортіна-д'Ампеццо. "Ми затвердили групи без збірної Росії та попередили олімпійський комітет РФ, що їхня хокейна команда не зіграє на Олімпіаді-2026", - сказав Тардіф.ІІНF ще не оприлюднила склад груп, але вже відомо, що росіян, за якими формально залишається місце в елітному дивізіоні світового хокею, в Італії замінить збірна Франції.У Міжнародному олімпійському комітеті пояснили, що дотримуються рекомендацій виконавчої ради МОК щодо виступів команд зі спортсменів з російським паспортом від березня 2023 року. Вони полягають в тому, що група індивідуальних нейтральних спортсменів не може вважатися командою. На Олімпіаді-2022 у хокейному турнірі грала команда олімпійського комітету Росії, адже росіянам заборонили виступати на Іграх у Пекіні під власним прапором через порушення антидопінгових правил. Після повномасштабного вторгнення в Україну збірну РФ відсторонили від участі у чемпіонатах світу.Зимові Олімпійські ігри пройдуть у лютому 2026 року в італійських містах Мілан і Кортіна-д'Ампеццо.Індзагі після відставки з "Інтера" очолив "Аль-Хіляль" Сімоне Індзагі. Фото: Gеtty Іmаgеs5 червня Сімоне Індзагі очолив "Аль-Хіляль" із Саудівської Аравії. Італійський тренер підписав із саудівським клубом контракт на два роки. Фінансові умови угоди не розголошуються, однак за інформацією інсайдера Фабріціо Романо, італійський тренер отримуватиму 25 млн євро за сезон. Також у контракті передбачені бонуси.  Сімоне Індзагі замінив на посаді головного тренера "Аль-Хіляля" португальця Жорже Жезуса. Команда з Ер-Ріяду є віцечемпіоном Саудівської Аравії та зіграє на клубному чемпіонаті світу, який стартує 14 червня у США. Її суперниками по групі будуть іспанський "Реал", мексиканська "Пачука" та австрійський "Зальцбург". "Інтер" на клубному ЧС зустрінеться з аргентинським "Рівер Плейтом", мексиканським "Монтереєм" та японською "Уравою Ред". Хто буде новим головним тренером міланців наразі невідомо. 49-річний Сімоне Індзагі 3 червня звільнився з "Інтера" через кілька днів після поразки від французького ПСЖ з рахунком 0:5 у фіналі ЛЧ, який відбувся 31 травня у Мюнхені. Також під його керівництво "Інтернаціонале" дійшов до вирішального матчу головного єврокубка у 2023 році, де програв англійському "Манчестер Сіті" - 0:1.   Індзагі очолював "Інтер" з 2021 року та виграв з ним чемпіонат Італії, два кубки країни та три суперкубки. Крім цього він тренував "Лаціо".Спаллетті залишає збірну Італії після провалу на старті відбору ЧС-2026Лучано Спаллетті. Фото: Gеtty ІmаgеsІталійський футбол після поразки "Інтера" у фіналу ЛЧ пережив ще одну велику невдачу. 6 червня збірна Італії провалила перший матч відбіркового турніру чемпіонату світу - 2026. У Осло вона зазнала поразки від Норвегії з рахунком 0:3. За скандинавів ще до перерви забили Александер Серлот, Антоні Нуса та Ерлінг Холанд.  Після поразки Лучано Спаллетті оголосив, що покине посаду головного тренера збірної Італії після наступного матчу кваліфікації ЧС-2026 з Молдовою, який відбудеться 9 червня у Реджо-Емілії. Також у групі І виступають Ізраїль та Естонія. 66-річний Спаллетті очолив національну команду у вересні 2023 року після звільнення Роберто Манчіні. На клубному рівні він працював з "Удінезе", "Сампдорією", "Інтером", "Ромою" та "Наполі", який у 2023 році привів до перемоги в Серії А. Також італієць очолював російський "Зеніт".  Серед претендентів на посаду нового тренера збірної Італії розглядаються кандидатури Стефано Піолі та Клаудіо Раньєрі. 

9 червня 1940 року Червона армія дістала наказ розпочати війну на морі проти країн Балтії. Майбутня операція стала частиною радянської окупації. У документі № 02622 йшлося, що Балтійський флот мав перейти під командування Ленінградського військового округу й бути готовим до виконання бойових завдань уже 12 червня. Мав блокувати узбережжя Естонії та Латвії у Фінській затоці й Балтійському морі, захопити кораблі естонського, латвійського й литовського військових флотів, які перебували на морських базах і безпосередньо в морі. Також наказувалося захопити торговельний флот і всі плаваючі засоби Естонії та Латвії, щоб перервати морський зв'язок між цими країнами. Надати морську підтримку для вторгнення в естонське місто Раквере. В естонському місті-порту Палдіскі й столиці Таллінні мав висадитися десант. Йому наказували захопити гавань столиці й гарматні батареї на острові Вульф. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: На Раатській дорозі фіни знищили 17 тисяч радянських солдатів Окремо в наказі йшлося про необхідність не допустити евакуації естонського й латвійського урядів, усіх збройних сил і запобігти виведенню активів. Для воєнних дій проти країн Балтії радянська влада спорядила 435 тис. солдатів, 8 тис. гармат і 3 тис. танків. Уже 15 червня СРСР вдерся до Литви, а радянські військові атакували латвійський прикордонний пост "Масленки". 16 червня відбувся наступ на Естонію та Латвію. Збройні сили країн, окрім деяких частин, капітулювали й були роззброєні. Реакція Заходу на події була стриманою. Дії визнали необхідними для убезпечення від нацистської загрози. Далі в країнах Балтії розпочалася радянізація, репресії та депортації. Тоді, а згодом і після 1944-го говорили про добровільне входження цих країн до складу СРСР. Масова депортація литовців, латишів та естонців до Сибіру силами МГБ СРСР розпочалася 25 березня 1949 року. Операція дістала назву "Прибій". Щоб уникнути паніки серед населення, була таємною. Пізніше радянська влада заявляла, що проводила її з метою викорінення із села куркульства, яке заважало колективізації. Насправді ж боролася з антирадянськими партизанами лісовими братами й людьми, які симпатизували їм. Депортація других могла значно скоротити базу підтримки лісових братів і дати змогу завершити насильницьку колективізацію, почату ще 1947 року. У рішенні про депортацію були вказані квоти. З Литви мали вивезти 8,5 тис. родин або 25,5 тис. осіб, з Латвії - 13 тис. родин або 39 тис. осіб, а з Естонії - 7,5 тис. або 22,5 тис. відповідно. Упродовж 25-28 березня 1949 року до віддалених земель СРСР вивезли 94 779 людей без права повернення на батьківщину.

Еспресо запитав у голови Місії "Постуляційний центр беатифікації й канонізації святих УГКЦ" при Патріаршій Курії о. Полікарпа Марцелюка, як відбувається процес надання рангу святих  і кого з українців можуть визнати блаженним найближчим часом.Що таке беатифікація та канонізаціяКанонізація і беатифікація стосується підтвердження одного й того самого, святості певної особи. Однак якщо беатифікація є дозволом на публічний культ особи, то канонізація є рекомендацією Церкви і остаточним рішенням, пояснює "Католицький оглядач".Беатифікація виникла пізніше від канонізації через потреби місцевих Церков у сфері культу святих. "Існують Слуги Божі, публічний культ яких не повинен накладатись на цілу Церкву, якщо їхня слава і святість не має вселенського характеру, але вони можуть з користю бути наведені як зразки життя і приклади чеснот для деяких еклезіальних спільнот чи деяких груп вірних. Власне таку ціль має беатифікація", – йдеться в матеріалі. Тобто, беатифікація - це проголошення особи блаженною для певної локальної церкви або спільноти, а канонізація – офіційне визнання і проголошення особи святою для Вселенської Церкви, що означає визнання її святою для усього католицького світу. Хто займається беатифікацією та канонізацією в УкраїніЗагалом в Україні діє кілька гілок, підпорядкованих католицькій церкві. Римо-католицька церква в Україні, Українська греко-католицька церква, а також Мукачівська греко-католицька єпархія, яка напряму підпорядковується Святому престолу. В УГКЦ діє Місія "Постуляційний Центр беатифікації й канонізації святих". Глава Місії отець Полікарп Марцелюк розповів для Еспресо, що структура створена в 1992 році для допомоги у проведенні процесів беатифікації й канонізації святих. Отець Полікарп Марцелюк. Фото: httрs://synоd.ugсс.uа/ "Наші головні цілі і завдання: консультації урядовців процесу щодо прослави кандидатів на святих в організації і проведенні беатифікаційних і канонізаційних процесів; науково-пошукова робота матеріалів і документів, пов’язаних із життям і духовною спадщиною кандидатів на святих; публікація біографічних матеріалів, оригінальних творів, аналітичних студій, листів і документів до беатифікаційного процесу; популяризація кандидатів, над життям яких проводиться процес беатифікації; а також пошук і опитування наочних свідків, які знали Слуг Божих, які перебувають у беатифікаційному процесі", – розповів про свою роботу священник.Він пояснив, що кандидат до святості проходить певний беатифікаційний процес. У випадку успішного розгляду його проголошують блаженним і дозволяють літургійне вшанування у своїй єпархії чи помісній Церкві. Кого Церква може беатифікувати і за якими ознакамиСучасні норми ведення прослави святим затвердив Папа Іван Павло ІІ. Вони називаються Маtеr Sаnсtоrum ("Мати Святих") і саме за ними ведуть процеси беатифікації та канонізації. Мета – зібрати докази щодо чеснот, мучеництва або жертви життя за віру.За словами отця Полікарпа Марцелюка, кандидатом може бути практикуючий вірний чи душпастир Церкви, який має славу святості у численної громади вірних Церкви, а його приклад життя – актуальний взірець до наслідування у сучасності. Отець Полікарп Марцелюк. Фото: httрs://synоd.ugсс.uа/ "Прославу святим кандидата можна вести трьома шляхами: шлях визнання мучеництва за віру, шлях праведності геройської практики чеснот, а з 2017 р. папа Франциск виділив шлях жертви життя за віру, якщо вірний був переслідуваний і ризикував втратити життя", – пояснив духівник в коментарі Еспресо.Якщо життя і подвиг віри кандидата мають численні свідчення святості та заступництва, то громада може ініціювати звернення до єпископа місця смерті Слуги Божого з проханням розпочати процес. До процесу залучають богословів, істориків, каноністів. Чим більше експертів бере участь у праці історичної комісії та аналізі богословської спадщини, зборі свідчень під присягою перед церковним трибуналом, тим швидше триває єпархіальна стадія. Архівні документи, де проживав Слуга Божий, опрацьовують призначені фахівці-історики. Їхня мета – забезпечити автентичність матеріалів. Це складна і ретельна процедура."Всі матеріали перекладаються на мову, прийнятну для Дикастерії у справах святих, і передаються до Риму. Там аналізується роsіtіо  –  досьє, яке розглядають історики й богослови. Через велику кількість справ це може тривати роками", – розповідає священник.Як приклад священнослужитель наводить процес беатифікації митрополита Андрея Шептицького, який розпочали ще у 1957 році, переданий до Риму лише у 2011 році, оскільки багато архівних матеріалів стали доступними лише після здобуття незалежності України.Українці, які перебувають найближче до беатифікації чи канонізаціїСтаном на сьогодні, з-поміж українців чи не найближчим до беатифікації є, власне, праведний митрополит Андрей Шептицький, процес розпочато ще у 1958 році. Митрополит Андрей Шептицький "16 липня 2015 р. Папа Франциск дозволив Конгрегації у справах святих проголосити декрет про геройську практику чеснот. Наразі триває розгляд чуда з оздоровленням, яке сталося за заступництвом митрополита Андрея. Чудо вже підтверджено з канонічного боку, очікується остаточне рішення з боку Ватикану", – розповів о. Марцелюк.Щодо інших гілок, то Мукачівська греко-католицька єпархія вивела на фінальну стадію процес беатифікації священника із Закарпаття Петра Ороса. Однак процес довелося тимчасово зупинити через смерть понтифіка.Петро Орос "З болем, але й з глибоким розумінням волі Божої мусимо повідомити, що з причини відходу до вічності Папи Франциска беатифікація блаженного священномученика Петра Ороса, яка була запланована на 3 травня 2025 року, не скасовується, але відкладається на невизначений термін, очікуючи рішення новообраного Святішого Отця", – йшлося в повідомленні єпархії.Щодо УГКЦ, то за декретом Блаженнішого Любомира Гузара було розпочато кілька процесів беатифікації, що охоплюють як окремих осіб, так і групи мучеників, які постраждали за віру в умовах переслідування.Зокрема, у 2002 році у Львівській архиєпархії розпочато процес беатифікації Слуги Божого о. Петра Мекелити і 44 його товаришів-мучеників: священників, монахів і мирян, які стали жертвами більшовицького режиму. У межах цього процесу було видано короткі життєписи під назвою "Вірні до кінця", які заохочують до пізнання прикладів їхньої віри та збору свідчень про їхнє заступництво."Серед історичних процесів, де вже немає живих свідків, варто згадати Слугу Божого о. Миколу Щепанюка – священика, який душпастирював у Києві в період 1916–1935 років. У 1937 році він був заарештований і розстріляний у таборах ГУЛАГу в Магадані. У тому ж 2002 році розпочато процес беатифікації єпископа Дмитра Яремка. Його потай висвятив митрополит Андрей Шептицький на єпископа Острозького 19 вересня 1914 року в Києві. Попри небезпеку, владика Дмитро залишився з вірними, за що був заарештований і помер у неволі", – розповів отець Полікарп Марцелюк. Серед інших кандидатів-українців, процес беатифікації котрих почав Гузар, – отці Роман Бахталовський, Єремія Ломницький, Кирило Селецький, Ісидора Дольницький. Єремія Ломницький Коли предстоятелем УГКЦ став Блаженніший Святослав, було розпочато нові беатифікаційні процеси. Одним із таких є єпархіальний процес беатифікації самого Блаженнішого Любомира Гузара.Також у рамках діяльності Постуляційного центру було створено інтерактивну карту походження Слуг Божих. Тут можна побачити географію народження тих, чий шлях до визнання святості триває.Хто з українців наразі останнім був проголошений блаженнимОстаннє офіційне проголошення блаженними Української греко-католицької церкви відбулося 27 червня 2001 року. Урочистий Чин беатифікації звершив Папа Іван Павло ІІ під час свого візиту до України."Цього дня були беатифіковані Новомученики УГКЦ – 26 осіб, зокрема блаженний Миколай Чарнецький та 25 осіб, які з ним зазнали переслідувань і мученицької смерті у часи більшовицького терору. Окремо було визнано мучеництво блаженного Омеляна Ковча, який загинув у нацистському концтаборі Майданек, служачи духовно іншим в’язням", – пригадав священник.Блаженний Миколай Чарнецький Читайте також: Мученик, який відмовився покидати концтабір: 25 березня – річниця смерті священника УГКЦ Омеляна КовчаЯкий вплив має Папа Римський на канонізаційний процесПапа Римський, як найвищий авторитет Католицької церкви, має вирішальний вплив на всі етапи беатифікації та канонізації. Його роль охоплює як законодавчі, так і душпастирські аспекти процесу.Передусім Папа призначає керівника Дикастерії у справах святих. Саме ця Дикастерія відповідає за підготовку та перевірку всіх матеріалів, пов’язаних із процесами беатифікації та канонізації.Понтифік може внести зміни у процедуру, дозволивши спростити або пришвидшити окремі процеси, якщо вважає, що існують достатні докази святості кандидата. Наприклад, він може надати дозвіл на визнання геройської практики чеснот чи підтвердити чудо, не чекаючи завершення повної процедури, пояснив отець Полікарп.Визнання святості кандидата Папа підтверджує під час консисторії кардиналів, попередньо узгодивши рішення з Колегією кардиналів. Проте саме Папа має останнє слово у кожному рішенні.Традиційно Папа очолює урочисті Літургії канонізації у базиліці святого Петра у Ватикані. Проте іноді, як у випадку України, ці урочистості відбуваються в інших місцях. Так, 27 червня 2001 року в місті Львові святий Іван Павло ІІ особисто очолив беатифікацію новомучеників на чолі з блаженним Миколаєм Чарнецьким, а також преподобної Йосафати Гордашевської, процес якої відбувався на основі визнання геройської практики чеснот.Що відомо про 8 блаженних, яких Папа затвердить на канонізацію13 червня Папа Лев ХІV збере у Ватикані кардиналів, щоб остаточно затвердити канонізацію восьми блаженних, чиїми справами займався ще Папа Франциск. Про це повідомляє СNА. Консисторій – церемонія, що визначає останній етап процесу канонізації шляхом голосування, щоб встановити дату, коли блаженного проголосять святим, раніше був запланований на кінець лютого. Однак на той момент Папа Франциск лежав у лікарні і не міг провести захід. Всього на консисторії повинні затвердити вісьмох нових святих, троє з них жінки. Це, зокрема, перша канонізована жінка з Венесуели – Марія дель Монте Кармело Ренділес Мартінес, або ж просто Мати Кармен, яку, як йдеться в статті, "люблять і пам’ятають за її безмежну доброту та мудру розсудливість". Святими також стануть італійські черниці Вінченца Марія Полоні, яка зцілювала, та Марія Тронкатті, яка, крім богословської діяльності, була в місії водночас медсестрою, хірургом, ортопедом, стоматологом та анестезіологом.Також канонізація чекає на альпініста-євангеліста П'єра Джорджо Фрассаті, "лікаря бідних" Хосе Ернандеса з Венесуели, а також юриста і колишнього сатаніста Бартоло Лонґо. Першим блаженним з Папуа - Нової Гвінеї стане Пітер То Рот. Він загинув у роки японської окупації під час Другої світової війни, захищаючи чистоту католицького шлюбу від окупантів, які хотіли повернути полігамію. Канонізація чекає і на вірменського єпископа Ігнація Малояна, який загинув мученицькою смертю під час турецького геноциду 1915 року.

Про це він написав у tеlеgrаm."Провів важливу розмову з міністром оборони Норвегії Торе Оншуусом Сандвіком. Норвегія — серед лідерів за обсягом допомоги Україні: у 2025 році вона виділить 7 млрд доларів. Обговорили, як найефективніше використати ці ресурси", - розповів глава оборонного відомства.За його словами, серед пріоритетів є розвиток українсько-норвезьких проєктів у галузі БПЛА. Вони, зокрема, передбачають: закупівлю дронів виробництва України, фінансування виготовлення вітчизняних зразків, а також - спільну роботу за "данською моделлю" або в інших форматах."Представив норвезькому колезі наші технологічні рішення, які вже працюють на полі бою. Маємо потенціал масштабувати їх разом із партнерами — і Норвегія тут може відіграти важливу роль", - резюмував Умєров.6 березня парламент Норвегії ухвалив рішення збільшити підтримку України до 85 млрд норвезьких крон (майже $8 млрд) у 2025 році. Влада вважає це внеском у мир і стабільність у Європі.