Search trend "Австралія"

На тлі таких маневрів Пекіна Австралія змушена переглянути можливості свого флоту та залежність від США.

Указ президента США Дональда Трампа про мита набуде чинності 12 березня, без винятків для будь-яких торгових партнерів США. Австралія намагається домовитися про винятки

Про це повідомляє Тhе Guаrdіаn.Серед країн, які дотримуються норм, — Австралія, Нова Зеландія та Естонія, де середньорічний вміст РМ2.5 не перевищував 5 мкг на кубічний метр. До цього списку також входять Ісландія та декілька малих острівних держав.Натомість найбільш забруднене повітря в країнах, таких як Чад, Бангладеш, Пакистан, Демократична Республіка Конго і Індія. Рівні РМ2.5 у цих країнах у 2024 році перевищували рекомендовані норми принаймні в 10 разів, причому в Чаді — у 18 разів.Експерти зауважили, що для РМ2.5 не існує безпечних рівнів, оскільки ці частки, потрапляючи в кров, можуть завдати значної шкоди організму. Учені підрахували, що дотримання рекомендацій ВООЗ могло б урятувати мільйони життів щорічно. Забруднення повітря є другим провідним фактором ризику смертності після високого кров'яного тиску."Забруднення повітря не вбиває нас одразу - може пройти два-три десятиліття, перш ніж ми побачимо вплив на здоров'я, якщо тільки воно не дуже сильне, - заявив Френк Хаммес, генеральний директор ІQАіr. - Уникнення цього - одна з тих профілактичних речей, про які люди не думають до занадто пізнього періоду свого життя".Щорічний звіт, який публікується вже сьомий рік поспіль, також зафіксував позитивні зміни: частка міст, які відповідали стандартам РМ2.5, зросла з 9% у 2023 році до 17% у 2024 році.Водночас забруднення повітря в Індії зменшилося на 7% між 2023 і 2024 роками, а якість повітря в Китаї покращилася, знизившись майже вдвоє з 2013 по 2020 рік.Зорана Йованович Андерсен, екологічний епідеміолог з Копенгагенського університету, яка не брала участі у підготовці звіту, зауважила, що результати дослідження демонструють величезні відмінності в якості повітря навіть на одному континенті. Вона зазначила, що мешканці країн Східної Європи та Балкан, які не є членами ЄС, дихають найбільш забрудненим повітрям в Європі.Як зазначили експерти, уряди можуть поліпшити якість повітря шляхом впровадження програм з відновлювальної енергетики, розвитку громадського транспорту та створення інфраструктури, що підтримує пішохідний і велосипедний рух, а також заборони спалювання сільськогосподарських відходів.3 листопада 2024 року якість повітря в Делі досягла критичного рівня, місто огорнув токсичний смог, який став щорічною катастрофою для індійської столиці.

Тільки Австралія, Багамські Острови, Барбадос, Естонія, Гренада, Ісландія та Нова Зеландія у 2024 році відповідали стандартам якості повітря ВООЗ.

Про це повідомляє пресслужба Міненерго.Зазначається, що тепер загальний внесок Ісландії до Фонду зріс до понад 5,6 млн євро.До цього протягом 2023-2024 років Ісландія здійснила 4 транші внесків до Фонду підтримки енергетики України. За ці кошти закуповувалось необхідне обладнання для підприємств паливно-енергетичного сектору Донецької, Запорізької та Херсонської областей."Кожен внесок партнерів до Фонду підтримки енергетики України має надзвичайно важливе значення. За відповідні кошти закуповується обладнання, яке допомагає енергетикам відновлювати зруйноване ворогом та повертати світло і тепло в домівки українців. Дякуємо Ісландії за підтримку та черговий внесок в енергетичну стійкість України", - наголосив міністр енергетики України Герман Галущенко.Нещодавно Австралія також внесла до Фонду підтримки енергетики України додаткові 6 млн євро. Кошти спрямують на ремонт обладнання, пошкодженого внаслідок російських атак. 

Російська Федерація застерегла Австралію про "серйозні" наслідки у разі відправки миротворців в Україну. Таку заяву зробило посольство РФ у Австралії після того, як австралійська влада заявила про можливий розгляд цього питання, пише Тhе Guаrdіаn. "Російські дипломати звинуватили Австралію в підтримці продовження та ескалації конфлікту разом із деякими європейськими країнами, попри нібито зрушення в бік мирних переговорів", - сказано в повідомленні. У заяві російського посольства зазначено, що іноземна військова присутність в Україні є "абсолютно неприйнятною". Там наголосили, що розміщення західних військових контингентів під виглядом миротворців "підірве миротворчі зусилля". ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Австралія запровадила найбільший в історії пакет санкцій проти РФ "Канберра може зіткнутися із серйозними наслідками. Росія не залишатиметься пасивним спостерігачем. РФ не має наміру завдавати шкоди австралійцям. Австралійська влада може уникнути проблем, якщо утримається від авантюризму в зоні СВО", - заявили росіяни. Водночас у посольстві підкреслили, що це не є погрозою, а лише "попередженням". Австралійська влада наразі не коментувала заяву Росії. Раніше прем'єр-міністр Австралії Ентоні Албанезе повідомив, що його країна розглядає можливість участі своїх військових у міжнародній миротворчій місії в Україні.

Військовий контингент: які країни готові відправляти військових в Україну та за яких умовНизка країн Європи, Північної Америки та інших регіонів, попередньо, готові відправити військовий контингент в Україну. Франція, Британія, Канада та Австралія підтримують ідею миротворчої місії після досягнення мирної угоди.

Австралія відкриває сезон 2025 – чого чекати?

Адміністрація Дональда Трампа обрала один з найдієвіших інструментів - тиск на слабшого. В цьому випадку, на превеликий жаль, ми залежимо від адміністрації Трампа, а не вона від нас. З другого боку - тривають величезні торги й лінія напруги випнулась навіть за межі здорового глузду. Дуже тяжко прогнозувати, що може згенерувати американська адміністрація в найближчі пару днів. Але ми в Україні розуміємо, наскільки жорстко можуть грати теперішні американські діячі. Яке ваше бачення поточної ситуації? Чим була зумовлена заморозка в постачанні не лише військового спорядження, але й, що не менш важливо, розвідувальної інформації?Ми неодноразово говорили, що необхідно розділяти інформацію і реальний перебіг подій. І перше, що я хочу сказати, що це постп'ятничні події (зустріч 28 лютого у Білому домі президента України Володимира Зеленського з президентом США Дональдом Трампом): інформація про зупинку постачання, яка частково підтверджена, про те, що обмін розвідданими зупинено.Щодо питання постачання обладнання, боєприпасів, техніки, то я намагаюся зараз в оригінальних базах Пентагону, Білого дому, Держдепу знайти якісь рішення і не знаходжу жодного, яке б спричинило такі дії. Можливо, я не можу добратися до такого документа.Одна справа - інформація, зовсім інше - конкретні накази та дії. Якщо подивитися на аналогічні ситуації, то такі документи є в базі й видаються терміново. На сьогодні таких документів немає. Але це не означає, що не відбулося такої зупинки, тому що той же самий Дональд Туск (прем'єр-міністр Польщі) підтвердив певну зупинку.Як відомо, ця допомога йде різними каналами й не через одне джерело. Плюс до того я не знайшов жодного документа, який би підтверджував, що ці $3 млрд, про які йде мова, трошки більше як $3 млрд, лишилися, що вони не виплачуються тим підприємствам, які поставили чи постачають продукцію, адже там ціла низка сум має компенсаційний характер. За цим всім стоять контракти. А як будуть розвиватися тут дії, то я б менш емоційно реагував на цю частину, бо, ще раз кажу, можливо, я чогось не знаю.Тепер ще одна річ: комплекс обміну розвідувальною інформацією розвідслужб України та наших партнерів, таких як Франція, Німеччина, Велика Британія, США, та Сполучені Штати, діють в рамках так званих п'яти сестер - Велика Британія, Канада, США, Нова Зеландія, Австралія. Між ними всіма йде обмін інформації.Як ви пам'ятаєте, за тиждень до подій, які зараз оголошені, Велика Британія заявила, що буде приймати рішення, чи належить їй обмінюватися інформацією зі США. Тобто питання, яке вперше порушено, - доля обміну інформацією в рамках "п'яти сестер", що з точки зору розвідувальних служб було недопустимо. Тому що те, що насправді мають США, - наслідок отримання інформації з джерел, про які я сказав, а також додайте сюди ще Німеччину, Францію, Італію, Японію, Південну Корею.Україна продовжує в рамках співтовариства розвідувальних служб співпрацювати з іноземними розвідками. А щодо США, то це лише частина інформації, яку отримують розвідслужби України. Ба більше, якщо подивитися за останні роки, то обсяги інформації, які надходили від України до Сполучених Штатів і навпаки, приблизно однакові. По якості можна сперечатися в кожному окремому випадку. Важливо, що те, що мають на сьогодні Франція та Німеччина, має дуже високоякісний характер.На мою думку, щодо розвідувальної інформації, то я був би спокійний, тому що на сьогодні її наявність та присутність є достатньо високоякісною та у великих об'ємах, але найслабше місце - аналітична обробка цієї інформації, вихід на контрдії та реагування, особливо те, що стосується кіберрозвідки та контррозвідки, ситуації на лінії фронту. Також це і моніторинг передислокації сил і не тільки на лінії фронту, а і в тилу, маневри, що пов'язані з комплектацією військ.З одного боку - це так, з іншого боку, ще раз підкреслю, - на сьогодні за ці роки, а система відпрацьована достатньо добре, набагато тісніше співпрацювала Україна з розвідками Великої Британії, Німеччини, особливо Франції в останні роки, ніж це було раніше. У цій царині потребує дуже ретельного опрацювання тема постачання озброєння, боєприпасів. Якщо взяти адміністрацію Дональда Трампа, то тут внесок нульовий. Коли йшли постачання, то це було ще постачання в рамках тих рішень, які приймалися адміністрацією Джо Байдена. Обсяги цих постачань на момент, на Новий рік, наголошую, на 1 січня, фактично покрив потреби України 2026 року 1 січня, тобто це закритий весь 2025 рік.Тепер ще одна річ: я всіх прошу дуже обережно ставитися до розмов про те, що пройде місяць-три чи пів року - і більш нічого не буде. Ми ж чудово розуміємо, що відповідь на це питання знає тільки певне обмежене коло керівництва, і то ця інформація дуже дозована, порційна. Коли я вчергове читаю, що залишилося на два тижні чи на два місяці, то ставте собі питання - а звідки ця інформація береться і для чого вона вкидається? Тому в цьому відношенні теж треба розуміти, що не все так.Я дуже часто чую без кінця фрази, що "тільки це", і "тільки так", і "тільки від Сполучених Штатів Америки". Подивімось: система Раtrіоt, хоча б одна надійшла від США? Ні, не надійшла. А звідки вони надходили? З Європи! Звідки надходили постріли для них? З Європи! А США компенсували ці речі, постачаючи та поновлюючи запаси європейських країн.Ця схема поновлення запасів діяла як щодо зброярень в США, так і в Європі. Всі чудово розуміють, що військова техніка, особливо боєприпаси, не може перебувати нескінченний період на складі. Щобільше, та система ніколи на склад не працювала, бо повсюдно застосовувалась і продовжує застосовуватися система заміщення. Тому і в цьому відношенні треба думати, коли здіймається ґвалт з приводу того, що все, пуповину перерізали, завтра настане катастрофа.Завтра катастрофа не настане, але траєкторія насправді драматична. Ми розуміємо, що адміністрація Трампа також вживає неспортивних заходів тиску - це один момент. Також бачимо, як заметушилося багато політиків не лише в ЄС, але й в Україні, і ще бачимо, наскільки необережно грає команда Трампа на світовій арені: Канада, Мексика, стосунки з Китаєм.Щодо команди Трампа, про неї поговоримо. Я перейду зараз до того, що Європа свою програму напрацювала в рамках Версальської програми, яка діє з березня 2022 року. У ці хвилини, що ми з вами спілкуємося, вона продовжує завершення праці над проєктом озброєння і розвитку оборонно-промислового комплексу Європи, план під назвою RеАrm Еurоре рlаn (план "Переозброєння Європи").Мова йде про фактично кардинальне нарощування боєзапасу, розвиток ОПК на суму 800 млрд євро в рамках найближчих чотирьох років. З цих 800 млрд 150 млрд - термінові потреби на покриття допомоги Україні в таких напрямах, як системи ППО та ПРО, артилерія, авіація, бронетехніка і безпілотні системи, а також системи боротьби з безпілотними модифікаціями різних типів. Ба більше, в рамках інших проєктів, які передбачають спільний випуск по типу "данський проєкт", "чеський проєкт", також передбачені ресурси, щоб оплатити виробництво боєприпасів і запасних частин.Ще одна річ, яку мушу роз'яснити. Ми дуже часто говоримо, що є тільки в США, які розвивали свою систему в рамках НАТО. Всі системи, які відомі на сьогодні, готувалися, розроблялись на основі конкурсу між американськими і європейськими виробниками. Наприклад, є танк Аbrаms, але є й такої ж потужності модель танка Lеораrd 1, 2, 2М, 2МА і так далі. І таке спаринг-змагання було абсолютно по всіх видах озброєння, особливо в ППО та ПРО.Ще що дуже важливо - ми всі говоримо зараз про тему ППО та ПРО. Нагадаю, що європейська система під назвою "Іджис" (Аеgіs) діє в рамках Європи, США та Канади, фактично моніторить ситуацію до Уралу. Ця система працює на основі озброєнь, які розроблялися і випускаються сьогодні у Сполучених Штатах, Франції, Великій Британії, Італії, Іспанії, Німеччині.Якщо хтось не полінується й у Gооglе позначить "Іджис Прометей", то побачить, як працює ця система. Вона працює на основі 5-6 компонентів, які складені з різних держав, причому вони взаємозамінні.Ми лише сьогодні фрагментарно в ході цієї війни споживаємо частину з засобів тактичного характеру, такі, як крилаті ракети, системи ураження в момент злету, виходу на орбіту та ураження балістичних ракет, але лише це фрагментарно.У цьому відношенні має бути близькість співпраці з європейськими партнерами. А щоб сьогодні Україні отримати подібні речі, то це буде пов'язано з ліцензіями, аби європейці змогли наростити потужність виробництва таких озброєнь, пострілів, боєприпасів. Насправді і Європа, і США в цьому відношенні давним-давно в рамках НАТО дуже тісно співпрацювали.Це ще не все, що я розумію та знаю в цьому відношенні, бо вважаю за необхідне зупинитися в тому, щоб поглиблювати інформацію. Адже, на мою думку, в такої інформації завжди має бути межа. Але при нинішньому бажанні Європи й позиції США, якщо "король Доні" буде далі загострювати цю ситуацію, Європа буде нарощувати об'єми автономізації щодо системи безпеки. І коли міністр оборони США Піт Геґсет на засіданні у форматі "Рамштайн" сказав, що Сполучені Штати залишатимуться з Європою, то йому поставили питання: наскільки ця фраза відповідає реалії?Нинішня ситуація, чергова з загостренням, з так званою митною війною, може спричинити те, про що сказав у своєму виступі Емманюель Макрон. Він невипадково торкнувся двох ключових речей: ядерна парасолька над Європою та окремі об'єднані сили Європи. І в цьому відношенні також зрозуміло, що Макрон послав меседж в тому числі й "королю Доні": "Будеш далі?" Бо Трамп одне говорив Макрону під час зустрічі, а потім почав діяти в зовсім іншому напрямі. Тому Макрон дав зрозуміти: будеш діяти так, Європа буде відповідати таким чином.Чому важливо, що це було сказано з Парижу? Тому що Вашингтон своєрідно ставиться до різних держав Європи, вважаючи своїм залізобетонним союзником Велику Британію і прямим конкурентом Францію з Німеччиною. Тому те, що належало послати, було сказано.А ще щастя "великого Доні" в тому, що "в кабінеті пральної машинки", так називається офіс канцлера Німеччини, відсутній Мерц. Бо при тому розвитку подій з початку нинішнього тижня, якби був присутній Мерц, то Доні отримав би набагато гострішу відповідь.Адміністрація Трампа намагається продавити певне рішення. Хочеться вірити, що ця формула є чи вона буде ще доукомплектовуватись під час торгів з росіянами, але тривають торги, і американці тиснуть. Вони зараз тиснуть доволі м'яко, адже в них є інструменти жорсткого тиску на українську адміністрацію чи на українську владу. Ми розуміємо, що вони в будь-який момент можуть вивести чи Вікторію Спарц, чи якогось іншого конгресмена, який почне розповідати, як все вкрали та наскільки українці погані. А в теперішню добу медіатехнологій це може досягнути певного ефекту, принаймні всередині США. Але ми навіть не розуміємо, що Путін через Трампа чи за допомогою певних середовищ навколо Трампа хоче нав'язати Україні. Які параметри того, що росіяни хочуть втискати за допомогою тих чи інших не надто розумних або занадто хитрих американців?Пане Антіне, не давайте таких легких пасів, бо ваша палубна артилерія зараз вся перевернеться у воду. Якщо бажати зрозуміти, що робить зараз Вашингтон, треба простежити за двома речами. Перше - це американський дипломат Річард Холбрук і його переговори по Боснії та Косово: як ця модель вибудовувалася, хто вів переговори, кого до них включали?Щоб зрозуміти, яку роль може відіграти "великий Доні", то треба вернутися до Кемп-девідських угод, роль Картера у підписанні угоди між президентом Єгипту Анваром Садатом і прем'єр-міністром Ізраїлю Менахемом Беґіном.Нагадаю сюжет, щоб нас зрозуміли читачі. Річард Холбрук, власне, це та людина, яка приносила ультиматум Мілошевичу (президент Сербії та Союзної Республіки Югославія), яка одноособово вела переговори з усіма учасниками, боснійцями, сербами, потім косоварами. Все це на 99% було зроблено Річардом Холбруком.Європейці в рамках так званого квадроцикла, а це США, Німеччина, Велика Британія та Франція, лише отримували інформацію. Хоча всі вважали, що переговори ведуться в рамках цього "квадроциклу". На жаль, Річард Холбрук помер, тому деталі можна було б дізнатися, але в його спогадах не дуже докладно описано, як ішов обмін інформацією між європейськими столицями й Холбруком, який одноосібно вів цю розмову.Такою моделлю приблизно й сьогодні ведеться робота в цій ситуації переговорного кола. Але тут важливо, щоб комунікації між усіма учасниками були настільки важливі та відкриті, щоб вони довіряли один одному. Поки що до цього механізму навіть не дійшли, тому Європа розробляє свій план підходів. У США тикають пальцем в небо через те, що "великий Доні" не вміє мислити стратегічно, і в цьому є проблема. Але цю модель можна проглянути по тому, як вів переговори Річард Холбрук.Тепер стосовно того, чому я згадав Кемп-девідські угоди, - тому що переговори, як відомо, велися кілька років і були абсолютно непродуктивними. А Джиммі Картер (39-й президент США) був свого роду посередником, саме за його участі Беґін із Садатом вели діалог і в результаті вийшли на рішення, але недосконале. Рішення грішило багатьма недоліками, але воно відкрило дорогу і застабілізувало на певний час ситуацію.Те, що відбувається зараз, потребує дуже ретельного опрацювання, сталевих нервів, мінімум рефлексування на емоційному рівні й продуманої реакції з точки зору взаємодії з партнерами та союзниками.Крайні повідомлення від президента України Володимира Зеленського, коли він звертався до Трампа перед його виступом у конгресі, тоді сказав про визнання лідерства президента США на шляху до миру. Президент Зеленський і його команда підтримують ініціативи Трампа. Але я не знаю, про які ініціативи йдеться і в чому буде полягати лідерство. Це дуже складна історія, коли ми намагаємось відкрити цей мішок, в якому перебуває щось надзвичайно важливе.Згадайте, коли прем'єр-міністра Великої Британії Кіра Стармера запитали: "Чи довіряєте ви Дональду Трампу?" - він сказав: "Так, я Дональду Трампу довіряю в його бажанні забезпечити мир". Це дуже серйозна річ, і британці, хто б вони не були, лейбористи чи консерватори, мені ближчі консерватори, але вони словами не розкидаються.Важлива і позиція Емманюеля Макрона у цій ситуації, бо вони вдвох зустрічалися і мають певні фідбеки від Дональда Трампа. Також важливо, що Стармер і Макрон говорять про те, що ніякої капітуляції України неможливо і вона недопустима - це позиція Європи.Щобільше, після недільного саміту, 2 березня, європейці зайняли чітку позицію, яка доведена Дональду Трампу. Вона звучить так: Європа буде розробляти план і невдовзі прем'єр-міністр Великої Британії та президент Франції мають ознайомити Дональда Трампа з цим планом.Я кажу не речі, які кимось говорилися, журналістами чи особами, які забажали бути невказаними, а це слова, які озвучені прем'єр-міністром Великої Британії й президентом Франції. Посередництво в цих речах на себе взяла оця пані у білому костюмі, прем'єр-міністерка Італії Джорджа Мелоні. Як відомо, на саміті 2 березня дуже багато часу було затрачено в трійці Стармер - Макрон - Мелоні для того, щоб порозумітися, бо була суперечка - а хто ж буде на зв'язку з "великим Доні"?Вирішили таким чином: Макрон працює зі штабами, невипадково днями відбудеться зібрання начальників генштабів європейських держав, де буде опрацьовуватися технологічна складова, тобто наявність військ, озброєння, дислокація системи комунікацій, а Кір Стармер працює по розробці плану, який стосується досягнення фази перемир'я, - тобто припинення вогню, хід переговірного процесу та перехід до мирної угоди.Невипадково в Лондоні на зустрічі був міністр закордонних справ Туреччини Хакан Фідан, тому що від нього прозвучала ініціатива, що Туреччина може представити майданчик, коли будуть підготовлені всі необхідні підходи, а також буде ознайомлено президента США, тоді можна розпочати цей процес діалогу.Зрозуміло, що з іншого боку ведеться гра "в Дональда Трампа", яку дуже активно веде Москва. На цю гру рефлексує Вашингтон, роблячи іноді дуже грубі помилки. Зокрема, як фраза держсекретаря Марко Рубіо з приводу проксі-війни між Росією і США. Вони просто поки що не розуміють, а хто в цій ситуації проксі. І тут причина - недосвідченість Марко Рубіо, особливо в питаннях міжнародних відносин, та й у сьогоднішній ситуації в нього неглибоке розуміння нинішньої ролі, яку відіграють всі учасники цього процесу, і саме Москва.Поступово, взаємодіючи з європейськими партнерами, я на цьому акцентую, адже постійно кажу, що треба звертати увагу на європейський вектор, який кардинально міняє свою роль у цій ситуації. Чому складається враження, що Доні інформаційно домінує? Бо інтелектуальна Європа – високопродуктивна, вона не поспішає, тому що європейці, на відміну від Доні, розуміють цінність євроатлантичної моделі безпеки й співпраці між Європою і США, що не цінує "великий Доні". Але "великий Доні" тимчасовий, буде він два, три роки. Чи невідомо скільки, бо зараз прямує до свого імпічменту. Лише 4% американців, як показує опитування Rеutеrs, підтримують його риторику і дії щодо України, 70% виступають проти.Сьогодні його баланс підтримки в Сполучених Штатах нульовий, тому що підтримують 47% і проти нього 47%. Це при тому, що в більшості європейських політиків, в тому числі президента України, цей баланс плюсовий, якраз через тему розуміння, яку роль відіграє Росія в нинішній ситуації. Тому Доні мусив відігравати цей концерт зі зверненням, щоб стабілізувати свою ситуацію.Відтак очевидно, що зараз тривожний час, я погоджуюся, він непростий, дуже жорстокий щодо Європи та України, але тут важливим є партнерство України з Європою і взаємодія у наступних питаннях. Перше - компенсувати допомогу Україні, якщо США будуть далі губку крутити, не розуміючи, хто така Росія. Друге - в ході переговорного процесу Європа та Україна мають зайняти спільну позицію. І якщо на те пішло, то в певний час сказати Вашингтону: "Можете допомагати зброєю? Допомагайте! Можете продавати зброю? Продавайте нам! Не можете? Залиште собі! "Тому даний момент з одного боку загострив ситуацію, а з іншого - дуже чітко акцентував всі моменти й позицію сторін. На мій погляд, зараз позиція європейських партнерів заслуговує на найвищу оцінку.А щодо США, то необхідно коректно, терпеливо, розважливо, розуміючи цінність євроатлантичного партнерства, подовжувати співпрацювати. Але так же коректно сказати в певний час: це рішення не буде реалізовано, тому що ми категорично проти цього. Коректно, без ґвалту і крику.Є ще позиція держави-агресорки Російської Федерації, яка веде активну комунікацію з людьми Трампа - як на офіційних посадах, так працюють і в кулуарах. На всіх публічних майданчиках представники Кремля повторювали свою ультимативну мантру: окупація ще незахоплених українських територій, також щодо втручання у внутрішню політику України, можливо, економічні справи суверенної держави. Тобто апетити Кремля не зменшились. Як вони будуть намагатися просувати ту чи іншу формулу? До речі, і Лукашенко оживився, пропонуючи знову Мінськ.Для Путіна нинішня ситуація, яка називається "гра в Трампа", - спробувати використати Трампа для того, щоб тиснути на Україну. Ось у чому сюжет, якщо брати інформаційну лінію, вона так і реалізується: підіграючи Дональду Трампу, насправді грати на паралелях інформаційних повідомлень.Разом із тим ми з вами чудово розуміємо, що головною метою Путіна є знищення Української держави та української нації, тобто позиція Москви – не має існувати України, українців. Все, це повинно бути зачищеним полем, а народ має називатися ті ж самими русскімі - чи як вони обзивають?Малороси.Це ще гірше. Нам зрозуміла мета Путіна та його інструмент, використовуючи Дональда Трампа.Тепер треба розуміти, що наше завдання в цій ситуації полягає в тому, що Україна, наші партнери у світі, і це блискавично показало голосування в Раді Генеральної Асамблеї ООН, принципово не визнають захоплення території України. Ба більше, на сьогодні лише чотири чи п'ять держав визнали Крим як територію Російської Федерації. Тобто зрозуміло, що ні сьогодні, ні завтра, ні післязавтра ні США, ні будь-хто ні за якого перебігу подій не визнають окуповані території України територією РФ. Нам це зрозуміло.Відтак давайте розглядати подальше просування: Рубіо, Трамп говорять про компроміси, виходячи з нинішньої ситуації. Які це компроміси? Ні Трамп, ні Рубіо,ні ми з вами не уявляємо, не представляємо і, я чесно скажу, не допускаю, бо прекрасно розумію, що за цим може бути - що ніяких територіальних речей з точки зору карти світу в цій ситуації не відбудеться.Чому Путін та його лапотники оперують ситуацією на землі? Бо вони здійснюють так званий, з точки зору міжнародного права, ефективний контроль, тим самим визнають, що несуть відповідальність за всі проблеми, які є на цій території: за всі трагедії, біди, соціальні питання і так далі. Але це не означає, що світ визнає їхню суб'єктність над цими територіями. Світ це не визнає.Яка тепер позиція? Розв'язати це питання дипломатичним способом.  Я відповідаю на це питання тим, хто хоче це казати чи не хоче цього казати - з Росією розв'язувати це питання дипломатичним способом неможливо. Кажу вам як людина, яка з ними довготривало вела переговори. Неможливо!Насправді в дії має бути підхід "мир через силу", коли повернули територію або досягли такої сили, що можемо диктувати за столом переговорів. Вашингтонський Доні каже: "Ні, припиняйте вогонь, сідайте за стіл". Що це таке? Макрон відповідає: "Мінськ -3". Виникає глухий кут у цій ситуації.Але Доні каже: "Треба припинити вбивство, тому що гине 2000 молодих людей щотижня". Статистика правильна, висновок - абсолютно безглуздий. Поясню чому. Бо ми всі прекрасно знаємо, що мир іноді буває гірший, ніж війна. Коли мені кажуть, що після Другої світової війни запанував мир і Україна прожила в мирі, то запитую: це хто у мирі прожив - Левко Лук'яненко, який відсидів понад 25 років, чи Горинь, який відсидів понад 10 років, чи інші в'язні радянських концтаборів? Це в них було легке життя? В українців було легке життя, коли їм забороняли говорити рідною мовою? Ми добре розуміємо, що мир буває гірший за війну, і ми це пройшли. Тому європейці кажуть: "Слухайте, що кажуть українці". Завдання сьогодні, об'єднавши зусилля з європейцями, - привести до тями цю молоду, необстріляну команду Дональда Трампа. Чому я так акцентую увагу? Бо добре проаналізував склад команди Дональда Трампа "першого пришестя", коли там були Болтон, 1948 року народження, Тіллерсон був з 1952 року, навіть міністр оборони, здається, 1954 року.Тепер подивіться зараз: Рубіо, Венс та інші -1980 рік, 1975 рік народження і так далі. Сини це, діти, бо вони ровесники синів Трампа. А це свідчення того, що вони, по-перше, не розуміють моделі післявоєнної безпеки, бо вже підручники спалили, в яких було розуміння того, що таке система безпеки, і їм її ще треба усвідомити. А людей, які це знали, вони витіснили.Відтак нескінченне блудіння в їхніх мізках і породжує оці наслідки. Але я закликаю до того, що треба терпеливо, без емоцій, спокійно все це пояснювати, співпрацюючи з європейцями, вирішувати питання потреб в озброєнні.А те, що стосується США, разом з європейцями, знову ж терпеливо пояснювати, починаючи від Доні, який загруз, адже всі знають прекрасно, що він співпрацював ще в радянські часи з кримінальними авторитетами Радянського Союзу. Потім він співпрацював зі спецслужбами, після чого працював з кримінальним світом нинішньої імперської Росії, з кримінальним оточенням Путіна. Про це сьогодні інформації більш ніж достатньо.Уявімо собі, що поступово ця інформація буде заповнювати США. Поступово Доні буде розуміти, де він перебуває. У цій ситуації тільки одна трагедія - те, що Україна за це платить кров'ю. Однак за таких умов допомога Європи має бути якомога потужніша та якомога активніша.Сьогодні ситуація світу вирішується не у Вашингтоні. Вашингтон, завдяки тому, що американці обрали того, кого обрали, почав хворіти на ізоляціонізм. Інша справа, що він починає діяти в манері Річарда Холбрука, але до того ситуація ще не дійшла. Бо, по-перше, Україна не в ролі Мілошевича, в ролі Мілошевича - Путін. Україна - в ролі жертви цієї агресії. Тому тут подібна гра і подібна модель має колосальні проколи й недоліки. Я вже не кажу про модель Садата і Беґіна.Я навів цей приклад як оптимальний варіант для малюнку, що така ситуація можлива. Але чи можлива вона у випадку з Україною і Росією? Ні, тому що великою мірою ця ситуація залежить від волі певної особи. Якщо Путін може розпоряджатися долею мільйонів людей, то президент Зеленський цього не зробить. І він це вже показав, коли відбувся цей вибух емоцій у п'ятницю, 28 лютого.Зверніть увагу, що б хто не казав, але риторика і Венса, і Трампа змінилася. Венс підбирав слова, точнісінько так шукав слова і виступаючий Дональд Трамп після цієї суперечки. Я не уявляю, що Зеленський за будь-яких умов може підписати документ, який стосується капітуляції України чи торгівлі територією.Тому треба зрозуміти: якщо ми говоримо про президента Чехословаччини Бенеша, згадуючи 1938 рік, то його Європа покинула. Він залишався сам на сам з ворогом і з безпомічною Європою. Сьогодні Європа - на боці України, тому, на мою думку, необхідно ці комунікації забезпечувати, об'єднувати, відпрацьовувати відповідний діалог з Вашингтоном, якщо хочете, то необхідно відпрацьовувати й тиск на Вашингтон у цій ситуації, забезпечувати повний комплекс обороноздатності Європи.

Австралію накрив тропічний циклон Альфред. Сотні тисяч людей у штаті Квінсленд залишились без електроенергії, передає Rеutеrs. Циклон спричинив сильні вітри та зливи, мешканців попередили про ймовірність повеней. Енергетична компанія Еnеrgех передає, що близько 316 540 осіб залишилися без електрики на південному сході Квінсленду. Найбільше постраждав район міста Голд-Кост, де понад 112 000 людей залишилися без світла. 8 березня шторм досяг узбережжя Квінсленду і перетворився на тропічний циклон. Столиця штату Брисбен уникла основного удару, однак від шторму постраждали сусідні південні райони Нового Південного Уельсу. Бюро метеорології Австралії повідомило, що 9 березня дощі посиляться й можуть вплинути на Брисбен, а також на регіональні центри Квінсленду, зокрема Іпсвіч, Соншайн-Кост і Ґімпі. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Австралію затопило, евакуювали сотні людей - фото і відео Аеропорт Брисбена в неділю відкрився, але попередив, що погодні умови можуть вплинути на розклад. У неділю уряд Квінсленду ухвалить рішення щодо поновлення роботи близько тисячі шкіл, закритих через погану погоду. "Школи відкриються там, де це безпечно, за винятком Голд-Коста, де залишаються серйозні пошкодження, а також проблеми з електрикою та транспортом", - сказав прем'єр-міністр штату Девід Кріссафуллі. 8 березня, одна людина загинула внаслідок повені на півночі Нового Південного Уельсу. Два транспортні засоби Збройних сил Австралії, що прямували на допомогу жителям міста Лісмор, потрапили в аварію. Кілька офіцерів отримали поранення. У Китаї стався потужний землетрус. Загинули щонайменше 149 людей. 1 січня у Японії зафіксували понад 100 землетрусів. Від землетрусів у Японії загинула 161 людина.

Франція надасть Україні 195 мільйонів євро військової допомоги, використавши відсотки із заморожених російських активів. Про це заявив міністр збройних сил Себастьян Лекорню.

Прем'єр-міністр Австралії Ентоні Албанезе заявив, що його країна розгляне можливість участі в миротворчих силах в Україні, але наголосив, що наразі "немає жодної місії"

Австралія готова розглянути участь у коаліції з підтримки України, яку раніше запропонував прем'єр Великої Британії Кір Стармер.

Нідерланди та Австралія подадуть письмові остаточні аргументи у справі МН17 проти Росії до Міжнародної організації цивільної авіації (ІКАО).

Про це він розповів в етері Еспресо."Щодо обміну розвідувальною інформацією розвідслужб України та наших партнерів, а це і Франція, і Німеччина, і Велика Британія, і США, то Сполучені Штати діють у рамках так званих п'яти сестер: Велика Британія, Канада, США, Нова Зеландія, Австралія - між ними всіма йде обмін інформацією. Як ви пам'ятаєте, за тиждень до подій, які зараз обговорюються, Велика Британія заявила, що буде приймати рішення, чи належить їй обмінюватися інформацією зі США. Тобто питання, яке вперше порушено, - доля обміну інформацією у рамках "п'яти сестер", що з точки зору розвідувальних служб було недопустимо", - підкреслив Роман Безсмертний.За його словами, те, що насправді мають США, - наслідок отримання інформації від "п'яти сестер", а також слід додати до цього переліку ще Німеччину, Францію, Італію, Японію, Південну Корею. Україна продовжує у рамках спільноти розвідувальних служб співпрацювати з цими розвідками."А щодо США - то це лише частина інформації, яку отримують розвідслужби України. Ба більше, якщо подивитися за останні роки, то обсяги інформації, які надходили від України до Сполучених Штатів і навпаки, приблизно однакові. По якості можна сперечатися в кожному окремому випадку. Важливо те, що мають на сьогодні Франція та Німеччина, носить дуже високоякісний характер", - зауважив дипломат.На його думку, щодо розвідувальної інформації, то на сьогодні її наявність та присутність є достатньо високоякісною та у великих об'ємах."Але найслабшим місцем є аналітична обробка цієї інформації, вихід на контрдії та реагування, особливо те, що стосується кіберрозвідки та контррозвідки, ситуації на лінії фронту. Також це і моніторинг передислокації сил і не тільки на лінії фронту, а і в тилу, маневри, що пов'язані з комплектацією військ. З одного боку - це так, з іншого боку, ще раз підкреслю, - на сьогодні за ці роки, а система відпрацьована достатньо добре, набагато тісніше співпрацювала Україна з розвідками Великої Британії, Німеччини, особливо Франції в останні роки, ніж це було раніше", - резюмував політик. 5 березня директор ЦРУ Джон Реткліфф офіційно заявив про тимчасову зупинку надання Україні зброї та розвідувальних даних. Водночас у Вlооmbеrg із посиланням на українського чиновника стверджували, що Київ отримує інформацію розвідки США. Згодом в Інституті вивчення війни повідомили, що призупинення обміну розвідувальною інформацією між США та Україною дозволить Росії посилити свої безпілотні та ракетні удари по українських містах.У міноборони Франції заявили про готовність передавати Україні розвіддані замість США. 

Журналістка "Еспресо" поговорила з трьома жінками, які разом зі своєю волонтерською родиною щодня генерують нові ідеї, щоб зібрати гроші на ЗСУ й нагадати місцевим про війну Росії проти України.Українки Ірина Раєвська, Наталія Бегшоу і Наталія Явтушенко познайомились у Сіднеї. Вони є головними ідейницями групи волонтерів під назвою "Мрії", яка з’явилась на початку повномасштабного вторгнення.Читайте також: Як тільки про війну перестають говорити в новинах, підтримка України падає, – представник української громади в Австралії Антон Богданович"Коли почалося повномасштабне вторгнення, ми щодня ходили на протести, але в нас залишались вільні вечори й ранки. Щоб почати збирати гроші на ЗСУ, ми шукали установу, під егідою якої могли б працювати, і Союз українок в Австралії надав нам таку підтримку. Саме так у союзі з’явився відділ "Мрії". Також ми створили WhаtsАрр чат під назвою "Цибульки”" де гуртуються всі наші волонтери", — розповідає Ірина.Збирають гроші на талантахУже третій рік українські діаспоряни у вільний час смажать сосиски на вулицях Сіднея, і за вторговані кошти закривають потреби бригад Збройних сил України. "Назва групи "Цибульки" з’явилась так — для сендвічів зі смаженими сосисками треба було багато цибулі, і волонтери почали збиратись разом, щоб її почистити. Зрештою ці люди й стали кістяком волонтерської родини "Цибульок"", — каже Ната Явтушенко.Втім діяльність волонтерів вже давно вийшла за межі початкових сосисок."Ми почали долучатися до й організовувати різні ярмарки й базари. Як виявилося, кожен має талант, і разом усі вміють 150 мільйонів різних речей робити. Брошки, сережки, наліпки — всі несуть щось своє. Нам в’язали іграшкових ведмедиків і приносили на продаж, віддавали на ярмарки з дому книжки. Ми також купували в українських ілюстраторів малюнки, переносили їх на горнятка і продавали. У нас завжди на ярмарках найкрасивіші, найяскравіші столи", — каже Наталія Бегшоу.Австралійські державні установи хочуть бачити українцівВідомо, що Австралія — мультикультурна країна, де ця мультикультурність активно підтримується державою. Жінки розповідають, що українців справді там цінують. Так, австралійські бібліотеки запрошують діаспорянок проводити різні майстер-класи. "Ми приходимо, показуємо, як робити намиста, ляльки, ліпити вареники, розказуємо про нашу культуру, показуємо одяг автентичний. На різні події чи вечірки кличуть із нашою кухнею приходити", — каже Ірина.Про волонтерівІра і Нати наголошують, що не хотіли б, аби ця історія була лише про них. Жінки кажуть, що кожен із волонтерів є тою силою, яка рухає інших і не дає здаватись. "Коли ми кажемо, що нам на якусь подію треба 15 волонтерів, то за 15 хвилин матимемо всіх 20. І це не наша заслуга, це тому, що люди об'єдналися і хочуть допомагати", — додає Ірина.Ірина також згадує нещодавній мультикультурний фестиваль у столиці Австралії Канберрі. На ньому волонтери, серед іншого, продавали борщ. Жінка розповідає, що коли готова страва закінчилась, а фестиваль ще тривав, волонтерка Ельміра швидко поїхала додому і зварила ще. Загалом тоді продали близько 100 літрів борщу.Ірина ділиться, як зазвичай відбувається підготовка до ярмарку: "Ми кажемо, спечи, будь ласка, 2 торти, а людина приносить 40. Наші люди готують ночами, приносять те, що ми не обговорювали, аби більше зібрати грошей"."У пані Марії, вже літньої жінки, хворий чоловік. Відколи ми проводимо ярмарки, вона вночі вишиває нам українською символікою футболки. Нещодавно от 50 передала. Юля пече медівники по старому-старому рецепту бабусі її чоловіка. Ці медівники є шалено популярними в нашому районі, і ми їх продаємо на ярмарках,Оля приїхала нещодавно. Вона вдень має одну роботу, а вночі працює в аеропорту і водночас робить нам на фестивалі неймовірну кількість налисників і пиріжків.Андрій народився тут, в Австралії. Він кожного разу на сосиски приходить першим і йде останній. Сергій має в Європі свої бізнеси. Він приходить, вдягає фартушок і смажить з нами сосиски.Вся наша волонтерська родина нереальна. Якщо я напишу в чаті, що завтра буде фестиваль, то в цю ж секунду Зіна Кріпак вʼязатиме ведмедиків, Іра Чавез малюватиме дошки, Наталя та Володя Ловчуки коптитимуть шинку та сало, Оля Максимчук та Олена Дяченко смажитимуть пиріжки, Валентина Тарасова з Максимом та Оля Селезньова пектимуть пиріжки та пляцки, а я з Юлею Подстречною, Танею Кошелевою, Олею Шестаківською, Ірою Чавез, моїми Натами та Іванкою Канінською будемо ліпити вареники. Ви б знали, які смачні салати у нашого Саші Сабіщікова, львівські сирники в Ірини Петринець, борщ і татарський соус в Ельміри Шаповалої. Наші хлопці Юрій Кріпак, Георгій Шаповалов, Дмитро Рогозін, Андрій Васьович, Олександр Сабіщіков будуть триста раз їздити в магазин і  носити столи. Міла з Алексом живуть за 2 години їзди від Сіднею і приїжджають допомагати. Я не всіх згадала, але кожен наш волонтер невтомний та неймовірний", — каже Ірина."Люди працюють, у всіх родини, діти, онуки, і вони все одно знаходять якусь хвилинку, щоб щось зробити", — додає Ната Бегшоу.Читайте також: Як в Австралії фейсбук-група об’єднала тисячі діаспорян навколо допомоги ЗСУУсі зібрані гроші йдуть на ЗСУУсі гроші, які збирають волонтери, йдуть українським захисникам і захисницям. "Всі хлопці й дівчата на передовій, яким ми допомагаємо, це наші друзі, знайомі, батьки, брати. Ми звітуємо за кожну копійку, показуємо, куди всі гроші витрачаємо, тому люди нам довіряють", — каже Ірина.Не на різних берегах"Коли відбуваються масові атаки на Україну, приходить відчай. Бо ми всі люди й все відчуваємо. Але швидко збираємося докупи й одразу починаємо думати, що ми можемо ще зробити? Як ще гроші заробити, щоб хлопцям і дівчатам відправити", — каже Ната Явтушенко."Напевно люди, що живуть в Україні, можуть подумати, що ми на різних берегах. Часто я чую від друзів "Та, ти не в Україні, ти цього не розумієш". Так, ми не живемо в стані війни, у нас не літають над головою ракети, але ми відчуваємо цей біль і максимально робимо все щоб допомогти Україні, допомогти хлопцям і дівчатам на передовій",— зауважує Ірина."Ми хочемо, щоб в Україні люди знали, що нам дуже-дуже болить. У нас немає можливості тримати небо над Україною, немає можливості тримати за руку наших рідних і близьких,  хлопців і дівчат в окопах. Але у нас є можливість збирати гроші й розказувати про Україну. І ми щодня це робимо і не перестанемо. Скільки в Україні люди стоять, стільки ми будемо стояти", — додає Ната Бегшоу.Усі фото надані волонтерами

Таку думку він висловив в етері Еспресо."Старого світу вже давно не існує, ми просто це проґавили й потрапили в цю пастку. А Трамп – ніякий не сюрприз, бо у другій своїй каденції він вирішив не маскувати гарними фразами те, що вже відбувалося давно у світовій політиці. Глобальний ліберальний світ давно почав загнивати. І буде боротьба трьох сил: глобальні технологічні корпорації, які, образно кажучи, представляє Ілон Маск, консервативно-релігійні націоналістичні сили та національні сили, де менші гравці будуть змушені групуватися, щоб вижити. І для цього потрібно буде відразу планувати. Тайвань вже зробив кілька кроків наперед, перестраховуючись від того, що може бути, у тому числі й на прикладі України", - зауважив Павло Гай-Нижник.За його словами, центр впливу та безпеки вже давно змінився та змістився на Індійсько-Тихоокеанський регіон, що Маск і усвідомлює. Поки всі спали, Китай фактично захопив світові природні ресурси. Зараз йде боротьба за Сахель (напівпустельні та степові райони на північ від пустелі Сахара - ред.) в різних частинах Африки за величезні природні ресурси, які потрібні для новітніх технологій."Китай практично все скуповував, адже його геополітичний спосіб мислення був інший за європейців, Пекін не хвилювала демократія чи інше. Бо "5 ініціатив", які придумав Сі Цзіньпін, фактично брали у боргову яму, а потім захоплювали території й навіть цілі держави, зберігаючи видиму самостійність режимів. Франція та США були фактично витіснені з Африки. Австралія зараз готується до війни з Китаєм. А найбільша небезпека – не Тайвань, хоч там і виробляють купу чипів, а є кілька островів, за які йде величезна боротьба, там цілий клубок держав від Філіппін, Індонезії, Сінгапура", - прокоментував доктор історичних наук.Політолог додав, що для США національну небезпеку становить Китай. Велика стратегія Сполучених Штатів – не дати Китаю та Росії з'єднатися з Іраном та Індією в єдиний блок, через що вони й маскували БРІКС."США хочуть зробити упереджувальний удар по Китаю, щоб змогти сформувати свою ядерну тріаду і зупинити реформування Китаю. А війна в Україні відволікає Сполучені Штати. Слід сказати, Трамп копіює політику Рейгана, так само несе маячню, почалися проблеми в економіці, при цьому Трамп використовує і досвід Ніксона щодо домовленостей з Китаєм через послаблення санкцій, аби відірвати СРСР від Китаю. Трамп це все перегорнув і хоче Росію відірвати від Китаю, таким чином заграючи з нею", - пояснив науковець. 7 березня президент США Дональд Трамп заявив, що розглядає введення великих банківських санкцій та мит проти Росії до моменту припинення вогню й остаточної домовленості про мир. 

Про це й не тільки писали світові ЗМІ станом на ранок 7 березня.Новий імперіалізм президента США може втілити в реальність апокаліптичний світТhе Guаrdіаn пише, що під час холодної війни світ не раз ледь уникнув долі ядерного удару. Серед тих промахів, що ледь не призвели до катастрофи, два є особливо жахливими. У 1962 році, під час Карибської кризи, 36-річний Василь Архипов, старший офіцер радянського підводного човна, відвернув ядерний конфлікт після того, як двоє його колег-командирів прийняли вибухи нелетальних глибинних бомб, що вибухнули навколо них, за початок війни. У 1983 році радянський офіцер Станіслав Петров відмовився вірити, що сигнал попередження про запуск, який блимав на радарі, насправді був першим американським ударом, і просто вирішив не доповідати про інцидент вищому командуванню.Десять років потому, у 1994 році, Україна, яка мала третій за величиною ядерний арсенал у світі, відмовилася від своїх ядерних боєголовок в рамках повного ядерного роззброєння. Вона зробила це в обмін на залізні гарантії безпеки від США, Великої Британії та Росії. Зрада Дональда Трампа щодо України (або, що ще гірше, активний саботаж шляхом відключення її від обміну розвідданими) і процес переорієнтації США на геостратегічні цілі Владіміра Путіна гарантує, що жодна держава ніколи не зробить нічого подібного в майбутньому.Оскільки США під керівництвом Трампа стрімко відступають від демократії, спираючись на авторитарні правила гри і межуючи з відкритою ворожістю до своїх колишніх союзників, логічний висновок щодо ядерної зброї, яка сьогодні майже дивом обмежена лише жменькою держав, не потребує особливого напруження уяви. Японія, Південна Корея, Австралія і Канада мають чіткі причини для того, щоб володіти нею, і, якщо Іран досягне точки прориву, Саудівська Аравія швидко долучиться до перегонів.Європейські лідери, схоже, зрозуміли серйозність цього швидкоплинного моменту. "Я хочу вірити, що Сполучені Штати залишаться на нашому боці, але ми повинні бути готові до того, що це не так", - сказав Емманюель Макрон у своєму зверненні до французького народу в середу ввечері. Макрон відкрив двері для того, щоб "європейський вимір", якого Франція історично дотримувалася щодо свого ядерного стримування, став більш чітким. Франція - єдина країна ЄС, що володіє ядерною зброєю.Зіткнувшись з імперіалістичним російським режимом, який неодноразово вдавався до ядерного шантажу у своїй війні проти України, ЄС, швидше за все, доведеться в якийсь момент у майбутньому шукати власні засоби стримування на рівні ЄС."Це трагедія, яку спричинив Дональд Трамп: світ переозброїться, оборонні запаси злетять до небес. Можливо, ми знайдемо новий баланс; якщо ні, то буде війна. Дорогоцінні ресурси, які мали б використовуватися для лікування, харчування, освіти, творення, збереження і дослідження, будуть перенаправлені на світовий порядок, який Сполучені Штати колись знали досить добре, щоб покінчити з ним", - підсумовує автор статті.Європа вдивляється в стовбур нової суворої реальності, де Сполучені Штати більше не є основою НАТОМаючи у своєму розпорядженні понад мільйон військових і сучасну зброю з 31 іншої країни альянсу, НАТО без США далеко не безсиле, пише РОLІТІСО. США та Німеччина є найбільшими вкладниками у військовий бюджет, цивільний бюджет і програму інвестицій у безпеку НАТО - майже по 16%; за ними йдуть Велика Британія з 11% і Франція з 10%, йдеться в бюлетені НАТО. Аналітики кажуть, що Європі не знадобиться багато, щоб компенсувати втрату внеску Вашингтона.Протягом більш ніж 75 років і протягом адміністрацій 14 різних президентів США, включно з першою адміністрацією Трампа, США були тією жилою, яка зберігала Альянс. Ці десятиліття трансатлантичної солідарності, можливо, закінчилися останніми днями, кажуть аналітики.Джон Лоф, колишній чиновник НАТО, який зараз є асоційованим науковим співробітником мозкового центру Сhаthаm Ноusе у Лондоні, бачить глибокий розкол в Альянсі."Складається враження, що Сполучені Штати сприймають Європу більше як конкурента, суперника, ніж союзника".Зараз Туреччина має найбільші збройні сили НАТО після США, з 355 200 військовослужбовцями, згідно з Міlіtаry Ваlаnсе 2025, складеним ІІSS. За нею йдуть Франція (202 200), Німеччина (179 850), Польща (164 100), Італія (161 850), Велика Британія (141 100), Греція (132 000) та Іспанія (122 200). Згідно зі звітом ІІSS, Туреччина також має найбільше військовослужбовців, які становлять більшість сухопутних військ на передовій: (260 200), Франція (113 800), Італія (94 000), Греція (93 000), Польща (90 600), Великобританія (78 800), Іспанія (70 200) та Німеччина (60 650).На відміну від цього, станом на червень 2024 року на базах у країнах НАТО було близько 80 000 військовослужбовців США, йдеться у звіті дослідницької служби Конгресу (СRS) від липня 2024 року.Більшість цих військ США розташовані в Німеччині (35 000), Італії (12 000) і Великобританії (10 000), повідомляє СRS. Деякі з більших країн НАТО також мають зброю, рівну або багаторазово кращу, ніж у Росії.У звіті Міlіtаry Ваlаnсе 2025 зазначається, що Європа вживає заходів для вдосконалення своїх військових сил без допомоги США. У 2024 році шість європейських країн об’єдналися в проєкті розробки крилатих ракет наземного базування, зробили кроки для збільшення потужностей виробництва боєприпасів і диверсифікації бази постачальників, дивлячись на такі країни, як Бразилія, Ізраїль і Південна Корея, як на нові джерела військової техніки.Аналітики кажуть, що навіть якщо США повністю підуть з Європи, вони залишать після себе важливу інфраструктуру.За даними Дослідницької служби Конгресу, США мають 31 постійну базу в Європі - військово-морські, військово-повітряні, наземні та командно-контрольні об'єкти, які будуть доступні країнам, де вони розташовані, якщо США підуть звідти.

Про це повідомляє NВС Nеws із посиланням на чотирьох співрозмовників.За словами джерел, союзники розглядають обмеження обміну розвідданими з США через побоювання щодо захисту іноземних активів, котрі можуть бути розкриті.Союзники, зокрема Ізраїль, Саудівська Аравія та члени розвідувального альянсу "Пʼять очей" (учасниками якого крім США є Австралія, Канада, Нова Зеландія і Велика Британія) вивчають можливість перегляду поточного протоколу обміну розвідданими "з урахуванням теплих відносин адміністрації Трампа з Росією".Читайте також: Трамп воює на боці Путіна, - політичний аналітик Горбач"Ці дискусії вже відбуваються", - заявило обізнане про ці розмови джерело.Водночас співрозмовники видання підкреслили: жодні дії чи рішення ще не прийняті.6 березня повідомлялось, що четверо високопосадовців з оточення президента США Дональда Трампа провели таємні переговори з представниками української опозиції. Лідерка партії "Батьківщина" Юлія Тимошенко та очільник партії "Європейська Солідарність" Петро Порошенко відреагували.

Про це він сказав в етері телеканалу "Еспресо"."Я звик довіряти тільки діям, а не словам, і сьогодні є перелік дій. Ключова дія - це зупинка постачання озброєння для України з боку американської адміністрації. Наступна дія - це зупинка обміну даними розвідки між Україною та США. На жаль, це стосується не тільки розвідки зі США, але й розвідданих з інших країн, які входять у так звану систему "п'яти очей". А це ще чотири країни - Канада, Велика Британія, Нова Зеландія та Австралія. Тому що частина всієї інформації, яку мають ці країни, також черпається з американських джерел", - пояснив Яценюк.За словами голови Київського Безпекового Форуму, допоки Україна буде позбавлена як зброї, розвідданих, так і взагалі американської допомоги, до цього моменту російська переговорна позиція перетворюється на тиск на Україну з метою капітуляції. Нам самим з цим не впоратись. І тому важливо, щоб на нашому боці були ЄС і Велика Британія."І зараз це почали робити. І те, що Стармер і Макрон фактично діють як посередники між Україною та США, дає шанс на те, що Україна, ЄС і Велика Британія викладуть свій погоджений мирний план, де будуть визначені чіткі червоні лінії. У рамках цих перемовин треба мати спільну переговорну позицію і зробити все, щоб на цю спільну позицію пристали США. Це вкрай непросте завдання, але тоді ми можемо сідати за якісь перемовини з військовим злочинцем Путіним. Росію треба примусити прийти до цього миру, але не через те, щоб тиснути на Україну", - наголосив Яценюк.Британський прем'єр-міністр Кір Стармер і президент Франції Еммануель Макрон готові разом із Володимиром Зеленським наступного тижня поїхати до США.Директор ЦРУ Джон Реткліфф офіційно заявив про тимчасову зупинку надання Україні зброї та розвідувальних даних. Водночас Вlооmbеrg із посиланням на українського чиновника стверджує: Київ отримує інформацію розвідки США.