Search trend "Бельгія - Румунія"

Трамп, Трамп, Трамп&hеllір; Речитатив, яким починаються будь-які світові новини на щодень. Такі наші часи, трампові&hеllір; На початку тижня Дональд Трамп поговорив з Путіним по телефону. Вірніше, кожен поговорив про своє. І кожен почув те, що хотів чути. Розмова німого з глухим. Переговори про переговори. Трамп здатен продукувати "велике ніщо". Його прагнення - здобути лаври миротворця та робити великий бізнес з Росією. У Путіна інша мотивація. Йому треба відповісти, навіщо він то все затіяв і чого досяг? Щоб відповісти, треба мати якісь результати. А результатів - немає! "Трампові санкції" - то вже ціла притча про неспроможність, нерішучість і безпорадність. Потрібні справи... Про неминучість суворих санкцій проти Росії у разі відсутності перемир'я офіційна Америка тільки говорить. Це - стара пісня. Набридла й зужита. Давно чуємо. "Свиня з рову - свиня в рів" - так в українському селі кажуть про безплідні й позбавлені сенсу рухи. "Трампові санкції" - то вже ціла притча про неспроможність, нерішучість і безпорадність. Потрібні справи, слова давно перестали працювати в сучасному світі. Ймовірно, на нас чекає ще одна імітація двосторонніх перемовин. Можливі місця проведення - Туреччина, Швейцарія, Ватікан. Окрім іншого, Дональд Трамп туманно натякав про якісь "червоні лінії" в своїй голові, які він не може перетнути, але й говорити про них не здатен, чим остаточно заплутав світ, і заплутався сам. В той же час, 62(!) відсотки американських виборців виступають за те, щоб Сполучені Штати продовжували надавати військову підтримку Україні та впроваджували санкції проти Росії, - такі дані опитування Наrvаrd САРS/Наrrіs Роll. І майже 60% американців незадоволені слабкою позицією Трампа щодо Кремля. Замість того, аби воювати з путінською диктатурою, Трамп воює з вільною Європою, якій вже вкотре проголосив збільшення митних тарифів на 50%, чим частково обвалив європейські акції. Політика Трампа потроху призводить до того, що з позицією Штатів можна не рахуватись Тим часом Ізраїль готується завдати удару по ядерних об'єктах в Ірані, всупереч позиції адміністрації президента США. Політика Трампа потроху призводить до того, що з позицією Штатів можна не рахуватись. Європа - послідовніша. ЄС ухвалив 17-й пакет санкцій проти Російської Федерації. Вони спрямовані, головним чином, проти 200 кораблів тіньового флоту. Топ дипломатка ЄС Кая Каллас повідомила, що готуються нові, ще жорсткіші санкції. А Литва закликала вдатися до таких санкцій проти Кремля, які завдадуть "справжнього болю". Такого болю Росії можуть завдати ціни на нафту. Євросоюз вже запропонував країнам G-7 додатково знизити граничну ціну на російську нафту, що транспортується морським шляхом до 50 доларів за барель. Україна пропонує - не більше, як по 30 доларів за барель. Ціна на нафту - це та сама голка зі смертю російського Кощія, яку треба зламати. Також ЄС ввів заборонні мита на мінеральні добрива з Росії та Білорусі. Країни G-7 ухвалили рішення, що активи РФ будуть заморожені до припинення агресії та відшкодування збитків Україні. Путін заявив про ідею створити буферну зону між Україною і Росією. Як завжди, геть невідомо, що саме він має на увазі. Щодо українців, то вони на кордоні з РФ воліли б бачити велику стіну, рів з крокодилами, колючий дріт і табличку "Кінець цивілізації. Далі - життя не існує". На віки вічні. Президент Володимир Зеленський відвідав церемонію інтронізації нового Папи Римського Лева ХІV і зустрівся з понтифіком. Президент України подякував Ватикану за готовність стати майданчиком для прямих переговорів між Україною й РФ та подарував Папі ікону, написану на ящику з-під важкої зброї. У Румунії відбулися доленосні й драматичні президентські вибори, 2-й тур. Новим главою держави став Нікушор Дан, прозахідний політик. Він здолав неймовірне відставання (понад 20%) від ультраправого та проросійського популіста Джордже Сіміона. Мусимо подякувати румунам за здорову громадянську позицію, бо Румунія для нас важлива. В Польщі 1-го червня відбудеться другий тур президентських виборів. Нам важливо, аби перемогу на них не здобув польський "Янукович" Кароль Навроцький, що виступає проти членства України в НАТО. ...Вперше з часів закінчення Другої світової війни, Європа витратить на закупівлю зброї більше, ніж Сполучені Штати. Європа, слава богу, отямилася... У 2025-му році, вперше з часів закінчення Другої світової війни, Європа витратить на закупівлю зброї більше, ніж Сполучені Штати. Європа, слава богу, отямилася, бо змушена жити "по-новому". Це всьому притомному світові на користь. Данія надасть Україні військову допомогу на суму 630 мільйонів доларів. Мова йде про артилерійські гармати та боєприпаси до них, в рамках "чеської ініціативи". Фінляндія, за рахунок доходів від заморожених російських активів, надасть 90 мільйонів євро. Норвегія до кінця року передасть Україні всі обіцяні винищувачі F-16. Кількість літаків не розголошується. Бельгія, з свого боку, намагається пришвидшити передачу винищувачів, - повідомив міністр оборони країни Тео Франкен. У ніч на 23 травня Сили спеціальних операцій завдали удару по оборонному підприємству "Енергія" в місті Єлець Липецької області. Завод виробляв батареї для авіабомб, ракет "Іскандер" та морського озброєння. В іспанській столиці застрелили одіозного Андрія Портнова, ексдепутата українського парламенту, колишнього заступника в адміністрації президента Віктора Януковича. Андрій Портнов був причетний до підготовки "диктаторських законів" 16 січня 2014-го року та ручного управління судовою системою. Окрім цього, Портнов закликав до створення "фільтраційних таборів" для опозиції та ліквідації непокірних. Але доля розпорядилася так, що ліквідували саме його. Так воно сталося, що Портнов втрапив до "списків Портнова". "Як роса на сонці"&hеllір; ...Шон Пен просить мільярдерів світу витратити 300 мільйонів доларів, щоб придбати для України дві ескадрильї винищувачів F-16 та системи протиракетної оборони... Американський актор Шон Пен просить мільярдерів світу витратити 300 мільйонів доларів, щоб придбати для України дві ескадрильї винищувачів F-16 та системи протиракетної оборони. Шона Пена - в президенти США! Наші повертаються додому. 490 українських військових повернуто з російського полону в результаті обміну. Чекаємо на всіх інших. Чекаємо вдома. А завтра - день Києва. Остання неділя травня. Попри те, що на Київ сьогодні летять "шахеди" й балістика, Київ був, є і буде містом гордих, вільних, красивих людей. І саме для них "знову цвітуть каштани"&hеllір; Тримаймося!

Перемога проєвропейського кандидата довела ефективність "санітарного кордону" проти політиків, які намагаються зруйнувати Європу. Та ті не полишають спроб розхитати політичну ситуацію на континенті і це залишається неабиякою загрозою для України. Президентом Румунії стане мер Будапешта Нікушор Дан, проєвропейський політик, чиї позиції були сильними зі старту перегонів. За нього проголосували 53,6% виборців. Його конкурент, ультраправий Джордже Сіміон, здобув 46,4% голосів і поспіхом, щойно закрилися дільниці, проголосив себе переможцем. З його дописом у соцмережі навіть виник курйоз, бо Сіміон використав прапор Чаду замість румунського. А поразку він згодом таки визнав. Чинник Джеорджеску Увага Європи і США до виборів у Румунії була прикута з листопада 2024 року. Тоді перший тур перегонів виграв євроскептик Келін Джеорджеску, але результати голосування були анульовані. Віце-президент США Девід Венс через це навіть звинуватив Європу у порушенні демократії. Та підстави для резонансного рішення були не політичними, а безпековими. Президент Клаус Йоганнес із посиланням на дані спецслужб заявив про зовнішнє втручання у перебіг виборів. Румунські ЗМІ відкрито писали про "російський слід" Румунські ЗМІ відкрито писали про "російський слід", адже Джеорджеску, за їхніми даними, відмовився оприлюднювати звідки брав гроші на виборчу кампанію. Тож Джеорджеску не зміг балотуватися на повторних президентських виборах і найвідомішим кандидатом від ультраправих став Джордже Сіміон. "Один проти всіх" У Сіміона були непогані стартові позиції: він успадкував частину передвиборчих тез від Джеорджеску і цим залучив його симпатиків на свій бік, не мав сильних конкурентів-консерваторів. А ще він пообіцяв призначити Джеорджеску прем'єром, якщо переможе. Натомість єврооптимісти зробили ставку на центриста, відомого борця з корупцією, математика, незалежного політика і мера столиці Нікушора Дана. Щоб його не ототожнювали з іншими політиками, Дана не підтримали інші проєвропейські кандидати Щоб його не ототожнювали з іншими політиками, Дана не підтримали інші проєвропейські кандидати, навіть Елена Ласконі, котра виходила у другий тур президентських виборів із Джеорджеску у листопаді 2024 року. У першому турі повторних виборів 4 травня Дан відставав від Сіміона майже на 20% голосів, що, можливо, дало підстави лідеру ультраправої партії "Альянс за об'єднання румунів" ("АОР") втратити пильність. Однак єврооптимісти розуміли: на кону зовнішньополітичний вектор Румунії мінімум на найближчі кілька років. Українські громадяни переживали подібне у 2004 та у 2013 роках. До чого тут Москва "Якби переміг Сіміон, у Європі виник би умовно проросійський анклав "Угорщина - Словаччина - Румунія". На ролі цієї країни як бази допомоги Україні можна було би поставити хрест", - наголосив політичний експерт Андрій Смолій. Три авіабази НАТО, Європейський центр навчання пілотів на F-16, збройний хаб, елементи системи ПРО (актуальні і для Молдови, і для України), - це все Румунія. Та не тільки: через великий дунайський румунський порт Констанца відбувається експорт українського сільськогосподарського збіжжя. Завдяки дунайській альтернативі небезпечним чорноморським експортним шляхам українська економіка отримує суттєвий дохід від продажу сільгосппродукції, а низка країн Африки та Азії позбавлені загрози голоду. А офіційний Київ може активніше відстоювати свої інтереси і Чорноморському регіоні, що і робить. Тому не дивно, що президент Володимир Зеленський і президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн першими привітали Нікушора Дана з перемогою. Коли Венс критикував Європу за скасування першого туру румунських виборів, він мав пам'ятати, що і в Києві 2004 та 2013 років, і в Бухаресті 2024 року прямо називали Росію стороною, котра намагалася вплинути на результати волевиявлень, хоча офіційно Москва спростовувала це. Точка неповернення У Кремлі перемогою проєвропейського кандидата нвдоволені. Речниця МЗС РФ Марія Захарова послалася на заяву власника Теlеgrаm Павла Дурова про те, що французька розвідка нібито вимагала втручання у румунські вибори (МЗС Франції твердження Дурова спростувало). Росія замість плацдарму отримала санітарний кордон Ще б пак - Росія замість плацдарму отримала санітарний кордон. Але завдяки чому Дану вдалося переломити хід перегонів? Результати першого туру 4 травня показали втому румунів від політичних суперечок "або - або". Підтримка кандидата від "АОР" була переважно голосуванням "проти всіх", однак більшість таких виборців вітали би альтернативу. Незалежний Нікушор Дан її дав: закликав їх до єднання на противагу тезам конкурента, котрі охарактеризував як "хвилі ненависті". Джордж Сіміон, до речі, визнав: "Ми були одні проти всіх". Мережі ширші Відносно мирний фінал карколомних румунських президентських перегонів не означає спокою. Адже програла не лише Росія, а й МАGА - група радикальних республіканців-трампістів у США. На це вказав Ірінеу Дарау, румунський сенатор від правоцентристської партії "Порятуймо Румунію". Дан, схоже, усвідомлює ризик, оскільки заявив про намір "добре пояснити партнерам" рішення про анулювання першого туру виборів у 2024 році та "повернути довіру" Трампа. Не виключено, що певні впливові кола у США допоможуть йому: агенція JРМоrgаn вже заявила про очікуване зниження політичних ризиків для Румунії через перемогу єврооптиміста. Утім, доведеться докласти зусиль, адже Сіміон відкрито підтримував МАGА. Є ознаки роздратування Білого дому: Ілон Маск публічно підтримав Павла Дурова в історії зі "французьким втручанням" у румунські вибори. Ультраправий реванш попереду? Найбільшим здобутком румунських виборів є подолання розколу між виборцями всередині країни та діаспорою (як це було у Молдові). Румуни, котрі голосували на території Молдови, віддали 88% голосів за Дана, їхні співгромадяни в Угорщині - понад 92% голосів, в Естонії - 87%. І всередині країни переможець здобув більшість голосів. Однак новий президент має докласти неабияких зусиль, щоби зберегти цю єдність. Першим випробуванням стане формування коаліції Першим випробуванням стане формування коаліції. Сіміон в альянсі з Джеорджеску має понад 40% голосів, від котрих неможливо відмахнутися. На додачу - розкололася діаспора. У таких країнах як Франція, Велика Британія, Ірландія, Німеччина, Австрія, Бельгія, Ісландія, Нідерланди, Італія та Іспанія у румунських громадах понад 50% голосів набирав Джордже Сіміон. Чому? Історик та аналітик Іон Іоніце звертає увагу на зростання симпатій до ультраправих, особливо у Центральній та Східній Європі. "Враховуючи спадок багатьох років тоталітаризму, ситуація може розвиватися стрімко. Суспільство може прийти до точки, в якій демократія є лише видимістю", - наголошує він. Чому треба поспішати Тому Україні треба поспішали зі вступом до ЄС, вважає народний депутат України з фракція "Європейська Солідарність" Володимир Ар'єв, адже "недружні до України політсили набирають вагу. Німеччина і Румунія буквально вислизнули з проблем. Сумарний 21% відверто антиукраїнських кандидатів у президенти Польщі - це набат. Опитування у Франції показують величезні шанси для крайніх правих, яких пов'язували з Москвою. Нам треба вступити до ЄС до наступного великого виборчого циклу 2029-2030 років". Про наростаючу загрозу реваншу ультраправих свідчать парламентські вибори у Німеччині та у Франції. На дострокових перегонах до Бундестагу переміг опозиційний альянс "ХДС-ХСС", проте другу позицію за активної підтримки Ілона Маска здобула ультраправа "Альтернатива для Німеччини". У Франції лише завдяки ситуативному альянсу центристів Емманюеля Макрона із лівими між першим і другим туром дострокових перегонів ультраправих відкинули на третє місце. Цікаво, що і у Франції, і в Німеччині до них застосовано процедурні заходи: Марін Ле Пен, лідерка однієї з правих французьких партій, засуджена за злочин, у діяльності "АдГ" суд побачив елементи екстремізму, хоча зараз ці звинувачення тимчасово знято. Внутрішнє балансування Водночас зі зростанням симпатій європейських виборців до ультраправих сил мобілізуються у згуртовуються симпатики єврооптимістів, тому говорити про неминучий правий реванш-2 зарано, вважає український дипломат Роман Безсмертний. Нині, принаймні, Україні можна спокійно дивитися у найближче майбутнє. На відміну від Сіміона, котрий є персоною нон-грата і для нашої країни, і для Молдови, Дан виступає за підтримку України, за її членство у ЄС та у НАТО.

В обидвох випадках вступ американців у світові війни суттєво скоротив їхню тривалість, а також і без того захмарну кількість полеглих. Але правда також і в тому, що, забравшись з Європи після Першої світової (зокрема, через образу Вудро Вільсона на європейців), Штати змушені були повернутися сюди зі своєю армією під час Другої світової та знову зазнавати втрат. 14 пунктів Вудро Вільсона викликали скептицизм і навіть ворожість із боку Франції, Італії та Британії. Клемансо кепкував, що в Бога було лише 10 заповідей.Напруга між союзниками дійшла до того, що вже йшлося про можливість укладення сепаратного миру між США і Німеччиною.І хоча Ліга Націй таки була створена, а Бельгія повернула собі суверенітет, Польща — державність, Дарданелли — відкриті, народи Австро-Угорщини отримали не просто автономії, як хотів Вудро Вільсон, а незалежність, — дух його 14 принципів усе ж був порушений. Бо цей дух був не в нових кордонах (які за чверть століття були брутально розтоптані), а в праві націй на самовизначення. Один із найбільших європейських народів — український був розділений між сусідами.Читайте також: Визнання анексії Криму запустить хаосІ якщо в Чехо-Словаччини ще були мінімальні права для саморозвитку, то СРСР і Польща (меншою мірою також Румунія) використовували політичний терор, концтабори, етноциди. Ясно, що історія не знає умовного способу, та все ж незалежна Україна в 1920-1930 роках могла б стати імперорізом, який опинився б на шляху союзу Москви та Берліна. А союзницька до Польщі держава, яку було зраджено Пілсудським в Ризі, гарантувала б її незалежність не лише перед Москвою, але й перед Берліном.  Просто через сам факт її механічного існування — з величезними ресурсами, населенням та армією.За всіх цих умов американцям просто не довелося б повертатися до Європи в 1940-х. Після Другої світової США вже не повторили цієї помилки. Проваливши свою політику в Китаї, де Трумен кинув Чан Кайші й закрив очі на захоплення влади Мао Цзедуном (породивши масу нинішніх проблем), - в Європі було все інакше. Доктрина Трумена і план Маршалла зупинили перемогу комуністів в Італії та Франції та приєднання їх до російського блоку. Та ось цей довгий період присутності американців закінчується. Чи не доведеться згодом американцям знову повертатися до Європи, аби погасити пожежу, якої можна було б не допустити? Доведеться. Але лише за однієї умови. Якщо на карті Європи не буде того, чого не було після Першої та Другої світових воєн. Якщо Трамп зробить з Україною те саме, що Трумен необачно зробив з Китаєм. Читайте також: Для Путіна Київ — уже не "наше" місто. І це добреУсе минуле століття свідчить: Україна — це балансир європейської стабільності, і якщо він поламаний — кошмарить весь континент. Розкішний празький вокзал у міжвоєнний період, а потім у 1948-1953 роках називався ім'ям Вудро Вільсона. Хоча його 14 принципів першопочатково й не передбачали незалежності Чехії, а лише автономію. Але так склалися обставини: імперія розлетілася на друзки, Вільсон був змушений визнати право підгабсбурзьких народів на свої держави. Українцям у такому праві відмовили, американці виявилися ще більш неприхильними до української незалежності, ніж французи. Держсекретар США Ленсінг заявив, що українці мають визнати своїм правителем Колчака, а коли наші представники Марголін та Окуневський нагадали йому про 14 пунктів Вільсона, то Ленсінг сказав, що знає лише один російський народ. Сто років виявилися достатнім терміном, аби американці перестали хоча б публічно кринжувати такими заявами.Але, видно, їм треба ще століття, аби вибити цю галіматью з глухих закапелків їхнього підсвідомого.* Публікується зі збереженням стилю автораДжерелоПро автора: Олег Манчура, журналіст.Редакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів.

"Еспресо" розповість про головні проєкти з розвитку атомної енергетики, наскільки вони перспективні та чи зможуть вони зробити Європу енергонезалежною.Матеріал підготовлено у співпраці з Консорціумом оборонної інформації (СDІ), проєктом, який об’єднав українські аналітичні та дослідницькі організації, та спрямований на посилення інформаційної підтримки й аналітичного забезпечення у сфері національної безпеки, оборони й геополітики.  Автор - Олексій Їжак, аналітик Національного інституту стратегічних досліджень, співзасновник Консорціуму оборонної інформації, текст упорядкував Володимир Федорович, "Еспресо".Якими потужностями атомної енергетики наразі володіє ЄвропаЧастина Європейського Союзу активно відновлює та розвиває сектор атомної енергетики. Йдеться не лише про модернізацію старих потужностей, але й створення нових, більш ефективних реакторів і цілих станцій. Розпочати варто з переліку того, чим розпоряджається ЄС станом на сьогодні, адже вже тут можна буде простежити певну неоднорідність. Наразі 13 із 27 країн Старого світу експлуатують атомні станції, які налічують понад 100 енергоблоків. Однозначний лідер сфери - член "ядерного клубу" Франція, яка розпоряджається 56 енергоблоками. Таким чином країні вдається "зарядити" 63-70% національної мережі. Одразу за нею зі значним відривом облаштувались Іспанія (7 реакторів), Швеція (6 реакторів), а також Фінляндія, Угорщина, Бельгія, Словаччина, Болгарія, Чехія, Румунія, Словенія, Нідерланди та Хорватія. Поза Європою також є і Велика Британія, яка нещодавно від’єдналась. Остання розпоряджається 9 енергоблоками та вже зараз планує будівництво нових. Окремо можна виділити Фінляндію, яка здійснила прорив, увівши в експлуатацію енергоблок Оlkіluоtо 3 (ОL3), оснащений реактором ЕРR потужністю 1600 МВт – перший запущений у Західній Європі за 15 років. Лише він один, розпочавши роботу у 2023 році, забезпечує 14% мережі країни.Фото: gеttyіmаgеsЦентрально-Східну Європу представляють інші гравці цього ринку, зокрема Чехія, Словаччина та Угорщина, які працюють над модернізацією старих та активним розгортанням й будівнитцвом нових енергоблоків. Саме там жваво освоюють нові технології SМR (малі модульні реактори), детальніше про які згодом. Є на карті Європи також Польща, яка не має жодної діючої АЕС. Однак уже зараз там активно інвестують у цей сектор – готуються до будівництва двох масштабних станцій. Протиставленням цих країн є Німеччина, яка стала першою великою економікою, що повністю відмовилась від атомної енергетики. Апогеєм політики, що зачалась після катастрофи на японській Фокусімі, стала зупинка трьох останніх діючих реакторів у квітні 2023 року: Іsаr 2, Еmslаnd і Nесkаrwеsthеіm 2. Що цікаво, у 2022 році такий вектор зазнав значного тиску, однак рішення не переглядали, попри енергетичну кризу. Хто та що лобіює розвиток інтересу до атомної енергетикиНе потрібно звертатися до глибокої аналітики, аби зрозуміти, що одним із головних лобістів атомної енергетики в регіоні є її ключовий виробник – Франція. Зокрема у 2022–2023 роках президент Емманюель Макрон публічно оголосив про намір побудувати щонайменше шість нових реакторів типу ЕРR2 та інвестувати в розвиток малих модульних реакторів (SМR).Що не менш важливо, у 2023 році країна "ядерного клубу" ініціювала створення коаліції країн ЄС, які підтримують подальший розвиток атомної енергетики. До групи приєднались Чехія, Польща, Румунія, Угорщина, Словаччина, Болгарія та низка інших держав, які спільно лобіювали за включення ядерної енергетики до кліматичної політики ЄС. Вже за рік після цього, у лютому 2024 року, Єврокомісія оголосила про запуск Європейського альянсу з розвитку SМR — SМR Іndustrіаl Аllіаnсе. Коло включає провідні енергетичні компанії (ЕDF, СЕZ, Fоrtum, Rоlls-Rоyсе, Wеstіnghоusе), науково-дослідні установи та регуляторні органи. Метою такої групи є швидка сертифікація нових технологій, реалізація нормативно-правової бази та запуски пілотних проєктів у сфері до 2030 року. Саме Альянс займається просуванням та координацією впровадження нової ядерної генерації малого масштабу на рівні ЄС.На фоні цього торік, у 2024 році, чеська енергокомпанія СЕZ анонсувала придбання 20% акцій британської компанії Rоlls-Rоyсе SМR. Саме ця покупка стала першим транснаціональним капіталовкладенням в технологію малих модульних реакторів, які запускатимуть на території Східної Європи. Окрім того, фінська Fоrtum підписала договори з аж п’ятьма виробниками малих модульних реакторів зі США, Південної Кореї, аби реалізовувати нові проєкти на території Скандинавії. Серед приватних компаній активним просуванням атомної енергетики займається американська Wеstіngtоn Ноusе, яка також бере участь у будівництвах на території Польщі, Чехії, Словаччини та України.Важливим є те, що ця та інші компанії є активними учасницями SМR Іndustrіаl Аllіаnсе і провідними експортерами ядерних технологій до країн Центрально-Східної Європи, які прагнуть зменшити залежність від російських або застарілих радянських реакторів. Що ж до інституцій, які займаються просуванням сфери, то реалізація відбувається через кілька механізмів. Зокрема агентство Еurаtоm координує дослідження у сфері безпеки та технологій і має бюджет понад 1,3 млрд євро на 2021–2027 роки. фото: gеttyіmаgеsТакож на континенті діє масштабна Європейська платформа сталих ядерних технологій (SNЕТР), вона об’єднує понад 120 операторів і виробників, серед яких університети і лабораторії. Її місією є розробка нових типів реакторів, зокрема четвертого покоління. Також ідеться про Міжнародне енергетичне агентство, яке закликає уряди країн надавати державні гарантії для ядерних проєктів, щоби знизити інвестиційні ризики, викликані складністю та довготривалістю реалізації технологій у цьому секторі економіки.Не варто забувати і про Європейський інвестиційний банк. Попри свою обережну стратегію фінансування атомних проєктів, після прийняття таксономії ЄС він почав розглядати проєкти SМR і модернізації існуючих блоків як потенційно придатні для зеленого фінансування.Лобіювання атомної енергетики дало свої плоди. У 2023–2024 роках розпочались міждержавні консультації між ЄС, Великою Британією, Канадою та США щодо єдиної процедури сертифікації й ліцензування нових типів реакторів. Таким чином країни намагаються знизити забюрократизованість процесів у галузі, прискорити схвалення подальших проєктів та забезпечити експортний потенціал європейських технологій. Нові проєкти на європейській карті атомних технологійСеред найбільших проєктів фігурує будівництво нової АЕС Sіzеwеll у Великій Британії, яка буде оснащена двома реакторами типу ЕРR загальною потужністю 3,2 ГВт. Реалізацією останнього займається приватна ЕDF за фінансування британського уряду. Цей проєкт є частиною ширшої британської програми відновлення атомного сектору, в межах якої планується забезпечити до 25% електроенергії країни з ядерних джерел до 2050 року. Окрім того, Чехія планує розширення АЕС "Темелін" та "Дуковани" й розгортання першого в країні малого модульного реактора у партнерстві з британською компанією Rоlls-Rоyсе. Також там розглядають можливість будівництва до 3 ГВт нових атомних потужностей, щоб замінити вугільну генерацію, яку країна планує вивести з експлуатації до 2038 року.Цікавою є ситуація в Польщі, яка у 2022 році підписала угоду з компанією Wеstіnghоusе щодо будівництва першої АЕС у Пемброці. Проєкт передбачає спорудження трьох реакторів АР1000 з очікуваним введенням першого блоку в експлуатацію до 2033 року. Паралельно польська компанія Synthоs працює з GЕ Ніtасhі над проєктом SМR ВWRХ-300. Таким чином, уряд Польщі офіційно декларує боротьбу з карбонізацією та продукування енергетичної незалежності.Також Італія, яка повністю згорнула свої АЕС ще у 1990 році, оголосила повернення до атомних програм. Відтак у квітні цьогоріч три приватні компанії підписали угоду про створення консорціуму для спільного дослідження та підготовки до будівництва нових АЕС. Таким чином, у 2030-х роках у країні планують запустити будівництво першого модульного реактора.У раніше згаданій Фінляндії, з її надпотужним ОL3, у 2025 році планується введення в експлуатацію підземного сховища відпрацьованого ядерного палива Онкало — першого у світі сховища геологічного типу, розрахованого на безпечне зберігання до 100 тис. років. Ренесанс атомної енергетики не оминув і Румунію, де здійснюють модернізацію існуючих блоків АЕС Сеrnаvоdă за підтримки США, Канади та Франції. Також країна веде переговори з американською NuSсаlе щодо побудови нового модульного реактора. Вже зараз ідеться про фінансування з американських банківських установ. Розвиває свою атомну гілку й Угорщина. Проте тут виникає проблема, адже країна вирішила робити це у співпраці з Росатомом країни-агресорки, попри політичні заперечення Єврокомісії. Вже торік почались активні підготовчі роботи. Варто зазначити, що два реактори, які планують спорудити у межах цього проєкту, будуть єдиними в Європі, до функціонування яких залучена Росія.Обмеження та активні "проти" на європейському ринку атомної енергетикиПопри всі описані активні дії з боку ЄС, все ж є низка певних стримувальних факторів, які гальмують розвиток ядерних програм. Йдеться не лише про політичні розбіжності між державами, але й про технологічні, економічні та соціальні ризики, що можуть уповільнити або навіть зірвати реалізацію окремих проєктів.Одним із таких факторів є ініціатива проти включення ядерної енергетики до «зеленої таксономії» ЄС, яка дозволяє атомним проєктам отримувати доступ до сталого фінансування. Її підписантами у 2022 році стали Німеччина, Австрія, Люксембург і Португалія.Та ж ФРН, як основний антиатомний лобіст Європи, відмовилася приєднуватися до SМR Іndustrіаl Аllіаnсе, попри те що він фінансується Єврокомісією й об’єднує більшість ядерних країн-членів ЄС. Окрім того, міністерка довкілля Німеччини Штеффі Лемке публічно заявляла, що «атомна енергетика не є рішенням для кліматичної або енергетичної кризи". Вона підкреслила, що федеральний уряд вважає атомне енергетику "дорогою та небезпечною". Відтак серед основних викликів, які доведеться долати прихильникам атомних програм у Європі – це політична неоднорідність Старого світу. Однак не політикою єдиною, ідеться і про високу капіталомісткість проєктів атомної енергетики. Для порівняння: вартість одного енергоблоку типу ЕРR у Європі коливається від €8 до €12 мільярдів, тоді як терміни будівництва зазвичай перевищують 10 років.Навіть малі модульні реактори, які визнають дешевим технічним ноу-хау, потребують значних стартових інвестицій та відповідної інфраструктури.Тут одразу вигулькують і освітні проблеми, а відтак і брак спеціалізованих кадрів. У багатьох країнах Західної Європи навчальні програми з ядерної інженерії були згорнуті або значно скорочені впродовж 1990–2010 років. Тим часом, за різними оцінками, у найближче десятиліття галузі знадобиться понад 150 тисяч нових спеціалістів у межах лише ЄС. І на цьому моменті ми приходимо до того, що подолання однієї залежності продукує розвиток іншої залежності – ЄС продовжують імпортувати з РФ уран і технологічні компоненти. Однак на цьому ринку з’являються нові гравці, зокрема США, Франція, Канада та Казахстан, проте ринок все ще залишається вразливим до політичних та логістичних проблем.фото: gеttyіmаgеsОднією з проблем також є відсутність спеціалізованих кладовищ ядерних відходів. Прорив у цьому напрямі здійснила лише Фінляндія з її Онкало. А от у всіх інших членів ЄС це питання вирішується доволі складно через вибір локації, фінансування та відповідальність за утримання.То чи очікувати нам ренесанс атомної енергетики?Попри описані вище проблеми та стримувальні фактори, бачимо реальні зрушення у напрямі атомної енергетики, яка вважалась безперспективною та небезпечною понад 30 років.Її фактичними двигунами є розвиток низьковуглецевих джерел енергії, прагнення до стратегічної автономії ЄС та намагання створити в Європі конкурентну технологічну базу у вигляді SМR і ядерних реакторів нового покоління.Однак варто підкреслити, що темпи та масштаби цього розвитку залишають бажати кращого через складність реалізації, забюрократизованість, політичні розбіжності та необхідність неймовірно великих капіталів. Тут, знову ж таки, увагу привертають новітні малі модульні реактори, проте перші їхні запуски проведуть лише після 2030 року.Розвиток цієї галузі енергетики у Старому світі точно не буде рівномірним. Адже певні країни активно розвивають цей сектор, інші лише починають закладати його перші цеглини, а от треті, як та ж Німеччина, повністю від нього відмовляються.Таким чином, у нас формується мапа з кількох груп країн: держави з усталеними потужностями, які модернізуються (Франція, Фінляндія, Угорщина); країни, що вперше впроваджують атомну генерацію (Польща, Італія); і країни, що концентруються на новітніх технологіях (Чехія, Румунія).Попри те, що Німеччина, як економічний центр Європи, використовує свій вплив, щоби сповільнити, а подекуди й блокувати інституційне оформлення ядерного ренесансу в ЄС, тренд на континенті рухається зовсім в іншу сторону. У цьому контексті ФРН швидше заганяє себе в енергетичну ізоляцію. Читайте також: Нова митна політика адміністрації Трампа та накладена на неї пауза: перші наслідки та реакція світу

Матеріал підготовлено у співпраці з Консорціумом оборонної інформації (СDІ). Це об’єднаний проєкт українських аналітичних та дослідницьких організацій, спрямований на посилення інформаційної підтримки та аналітичного забезпечення у сфері національної безпеки, оборони й геополітики. Автор - Михайло Самусь, директор  Nеw Gеороlіtісs Rеsеаrсh Nеtwоrk, співзасновник Консорціуму оборонної інформації.Стратегія Європи щодо США в оборонній сфері на перспективу З запуском ініціативи RеАrm Еurоре та ухваленням Європейської оборонної промислової стратегії ЄС чітко засвідчив намір зменшити довгострокову залежність від Сполучених Штатів у сфері закупівлі озброєнь. Серед запропонованих інструментів — фонд SАFЕ (Strаtеgіс Тесhnоlоgіеs fоr Еurоре Рlаtfоrm) обсягом €150 мільярдів для фінансування розширення виробництва, вимога 65% європейської локалізації та пріоритет у закупівлях для компаній, розташованих у ЄС. Заплановані заходи чітко свідчать про політичний зсув у бік стратегічної автономії.Це викликало посилене невдоволення у Вашингтоні. На сесії НАТО у березні 2025 року державний секретар США Марко Рубіо попередив, що Сполучені Штати розглядають спроби Європи обмежити участь американських компаній у програмах оборонного фінансування ЄС як «недоречні та потенційно шкідливі для союзної солідарності».Хоча збройове роз’єднання США і Європи виглядає стратегічно неминучим, закупівельні цикли основних озброєнь розраховані на десятиліття і не можуть бути змінені миттєво. Європейці розглядають досягнення збройової автономії у перспективі 5–10 років. Проте зміна пріоритетів уже відбувається. Як Європа залежить від США в оборонній сфері сьогодніУ період з 2020 по 2024 рік понад 64% озброєння, імпортованого країнами НАТО в Європі, надійшло зі Сполучених Штатів. Це суттєве зростання порівняно з 52% у 2015–2019 роках стало наслідком термінової хвилі переозброєння після вторгнення Росії в Україну, а також ширшого сумніву щодо надійності американських гарантій безпеки у довгостроковій перспективі.Серед найбільших покупців — Польща, яка реалізує одну з наймасштабніших програм модернізації армії в Європі. Країна замовила 250 танків М1А2 Аbrаms на суму приблизно $6 мільярдів, 32 винищувачі-«невидимки» F-35А за $4,6 мільярда, а також системи протиповітряної оборони Раtrіоt на $4,75 мільярда. Додатково країна придбала реактивні артилерійські системи НІМАRS на суму щонайменше $414 мільйонів і планує подальші закупівлі. Загалом понад 90% високотехнологічного озброєння, придбаного Польщею з 2020 року, має американське походження.Італія також підтримує тісні оборонні зв’язки зі США. Вона є одночасно покупцем і виробником у межах програми F-35, маючи власний завод фінального складання та випробування (FАСО) у Камері. Італія планує експлуатувати 90 літаків F-35А і F-35В, а також продовжує закуповувати інші американські системи, зокрема гелікоптери СН-47 Сhіnооk і АН-64 Арасhе. НІМАRS також розглядається для закупівлі. Загалом лише у 2023 році Італія імпортувала американського озброєння на суму близько $494 мільйони. Американські системи становлять основу її нового флоту бойової авіації та гелікоптерів.Німеччина, яка традиційно диверсифікує свої закупівлі серед різних партнерів, також дедалі більше орієнтується на американські системи. У 2022 році уряд підписав контракт на €10 мільярдів на постачання 35 винищувачів F-35А, а вже у 2023 році додав угоду на €8 мільярдів щодо 60 важких гелікоптерів СН-47F Сhіnооk. Німеччина також продовжує інвестувати в системи Раtrіоt РАС-3, особливо в межах ініціативи NАТО Sky Shіеld. Приблизно 60% імпорту сучасного високотехнологічного озброєння до Німеччини припадає на американських виробників.Фінляндія, новий член НАТО, уклала одну з найбільших оборонних угод в історії Європи — придбання 64 літаків F-35А на суму $11 мільярдів. Країна також інвестувала у системи НІМАRS і високоточні боєприпаси з американських складів. Близько 95% нових закупівель озброєння Фінляндії — це продукція зі США, що робить її однією з найбільш залежних від американського озброєння країн у Європі.Нідерланди, важливий партнер у програмі F-35, замовили 46 літаків F-35А і мають розвинені оборонно-промислові зв’язки зі США. Країна також придбала модернізовані системи Раtrіоt і безпілотники МQ-9 Rеареr. За оцінками, 70–75% імпорту озброєнь до Нідерландів припадає на США.Інші країни також глибоко інтегровані в американські оборонні програми. Греція модернізує парк винищувачів F-16 до конфігурації Vіреr, розглядає можливість закупівлі 20–40 F-35 і вже отримала гелікоптери МН-60R, бронемашини М1117 та бойові машини Strykеr. Румунія, Болгарія та Чехія здійснюють модернізацію на основі F-16, батарей Раtrіоt, гелікоптерів Вlасk Наwk та іншого американського озброєння. В Румунії частка американських постачань в імпорті озброєнь перевищує 70%.Програма   F-35. Символом домінування США в європейській обороні є широке замовлення винищувача п’ятого покоління F-35. Програма F-35 прив’язує покупців до довгострокових контрактів, які включають програмне забезпечення під контролем США, мережі технічного обслуговування, системи обробки бойових даних і конфігурації озброєння — що практично унеможливлює швидкий перехід на альтернативи європейського виробництва.Винищувач F-35. Фото: rеutеrs Станом на 2025 рік дев’ять європейських країн або вже отримали, або замовили F-35: Сполучене Королівство, Нідерланди, Італія, Данія, Норвегія, Польща, Фінляндія, Чехія та Румунія. Німеччина і Бельгія також погодили плани придбати цей літак. Загалом замовлено понад 550 літаків, ще близько 70 перебувають на стадії погодження. Водночас фактично поставлено лише близько 130 одиниць. Це робить програму чутливою до змін у збройових пріоритетах у середньостроковій перспективі.Американські системи домінують у ключових сферах європейської оборони — пануванні в повітрі, засобах далекобійного ураження, протиракетній і протиповітряній обороні, забезпеченні стратегічної мобільності та розвідці. Значною є також частка американського озброєння в сухопутних військах.Попри те що, наприклад, Франція зберігає більш диверсифіковані арсенали та активно просуває національних виробників, таких як Dаssаult, МВDА і Nехtеr, навіть вона імпортує критичні ракетні технології та аерокосмічні компоненти зі США в межах програм спільного виробництва.Якщо резюмувати, сьогодні жодні європейські збройні сили — навіть французькі — не функціонують без певного рівня залежності від американських систем. Структурна вага американського оборонного експорту є не лише фінансовою, але й стратегічною: вона інтегрує європейські збройні сили в мережу взаємної сумісності, доктринальної уніфікації та синхронізації логістичних ланцюгів із військово-промисловим комплексом США.Європейські альтернативи американському озброєннюБойова авіація. Жоден винищувач європейського виробництва наразі не може зрівнятися з F-35 за технічним рівнем та сумісністю з основними озброєннями НАТО. Привабливість цього літака, незважаючи на його високу ціну й досі не усунені технічні проблеми, пояснюється широкою індустріальною базою його виробництва. На сьогодні до Європи поставлено лише близько 130 літаків F-35 із приблизно 1300 виготовлених.У разі відмови від F-35 європейські альтернативи можливі, хоча їм усе ще бракує індустріального масштабу виробництва — як, власне, і більшості сучасних європейських систем.Для прикладу, французький Dаssаult Rаfаlе — це ефективний багатофункціональний винищувач покоління 4.5, здатний виконувати місії з ядерною зброєю. Він експортується до Єгипту, Індії, ОАЕ, Греції та Індонезії. Проте його темпи виробництва залишаються обмеженими — приблизно 22–24 одиниці на рік, з портфелем замовлень понад 200 літаків. Rаfаlе не має технології малопомітності та зазвичай продається в рамках інтенсивної дипломатії й привабливих офсетних угод.Dаssаult Rаfаlе. Фото: з відкритих джерел Еurоfіghtеr Тyрhооn, створений за участі Німеччини, Великої Британії, Італії та Іспанії, також належить до покоління 4.5. Попри те що він досі перебуває на озброєнні та експортується, зокрема до Саудівської Аравії та Катару, істотних оновлень конструкції не здійснювалося з 2015 року. Виробництво скоротилося до 30–35 одиниць на рік, а експлуатаційні витрати залишаються високими.Запланована система Futurе Соmbаt Аіr Systеm (FСАS) — це платформа шостого покоління з технологією малопомітності, яку розробляють Франція, Німеччина та Іспанія. Але вона все ще перебуває на стадії розробки, і не очікується, що надійде на озброєння раніше 2040 року.Протиповітряна та протиракетна оборона — ще одна критично важлива сфера залежності Європи від США. Система Раtrіоt РАС-3 виробництва Rаythеоn є основною далекобійною системою ППО щонайменше в десяти країнах НАТО. Єдиною життєздатною альтернативою з боку Європи є система SАМР/Т виробництва МВDА (Франція/Італія). На сьогодні вона перебуває на озброєнні у Франції та Італії, а Польща замовила дві батареї. Її також придбали Саудівська Аравія та Сінгапур. Проте виробництво залишається надзвичайно обмеженим. Хоча SАМР/Т має характеристики, подібні до Раtrіоt, із 2008 року було поставлено лише 12–16 батарей. Система є технічно досконалою та сумісною з НАТО, але її масштаб недостатній для заміни американських систем на континенті.Система SАМР/Т. Фото: dеfеnсе-uа.соm Озброєння для сухопутних військ.  У цьому сегменті  Європа має низку власних альтернатив. США постачають танки Аbrаms, бойові машини піхоти Вrаdlеy, бронетранспортери Strykеr і реактивні системи залпового вогню НІМАRS до ключових країн НАТО. Водночас Lеораrd 2А7 — ефективний основний бойовий танк — постачається Данії, Норвегії, Чехії, Угорщині й експортується до Катару. Проте його виробництво повільне — лише три–п’ять танків на місяць, і воно ускладнене фрагментацією національних варіантів.Безпілотники, гелікоптери, ракети дальньої дії. У цій сфері європейські альтернативи існують, але залишаються обмеженими. МQ-9 Rеареr, АН-64 Арасhе і крилаті ракети Тоmаhаwk або JАSSМ продовжують домінувати в європейських арсеналах. Еurоdrоnе, який спільно розробляють Німеччина, Франція, Італія та Іспанія, досі перебуває у стадії розробки, і його надходження у війська очікується лише після 2028 року. Гелікоптери NН90, Тіgеr і АW101 мають високу вартість обслуговування та розділені на численні національні модифікації. Ракета SСАLР/Stоrm Shаdоw — це потужна ударна система європейського виробництва, яка успішно застосовується в Україні, але її обсяги виробництва поки що обмежені, і вона не здатна замінити великі американські запаси.Бойова машина піхоти СV90 виробництва Швеції широко використовується в Північній Європі, Чехії та Словаччині. Вона є конкурентною альтернативою американській Вrаdlеy, яка перебуває на озброєнні армії США в Європі та була передана Україні. Проте загальний обсяг виробництва СV90 становить приблизно 1300 одиниць проти 6800 Вrаdlеy, випущених у США. Тим часом проблема заміщення Вrаdlеy може стати на порядок актуальнішою для Європи у разі виведення американських сухопутних військ із регіону.БМП СV90 збройних сил Норвегії. Фото: аrmyіnfоrm.соm.uа Артилерія. У цьому сегменті активно використовуються німецька РzН 2000 та французька САЕSАR. Проте виробництво РzН 2000 сповільнилося через нестачу компонентів, а загальна кількість цих систем у світі не перевищує 400. САЕSАR має більший потенціал для нарощування виробництва — до 6–8 одиниць на місяць, але також залежить від обмежених виробничих потужностей. Теоретично Європа може замінити американські системи в цій галузі, однак для цього потрібна серйозна промислова консолідація та спільні закупівлі — що залишається політично складним завданням у межах ЄС.Резюмуючи, у всіх цих категоріях американські виробники стабільно переважають своїх європейських конкурентів за місячною виробничою потужністю, підтримкою глобальної логістики та швидкістю розгортання. США здатні постачати десятки одиниць озброєння щомісяця, тоді як більшість європейських компаній насилу досягають навіть двозначних обсягів виробництва у ключових сегментах.Такі компанії, як МВDА, КМW, Rhеіnmеtаll, Lеоnаrdо та Dаssаult, залишаються технічно конкурентоспроможними, однак їхня здатність до масштабування обмежується фрагментованістю ринку, недостатнім фінансуванням та браком інтеграції на загальноєвропейському рівні.Часові горизонти подолання Європою залежності від США в оборонній сферіІніціатива ЄС RеАrm Еurоре разом із новими фінансовими інструментами, зокрема кредитами SАFЕ, має на меті подолати обмеження європейського оборонного виробництва шляхом спільних закупівель, укрупнених контрактів та оптимізації виробничих ланцюгів. Проте без швидкої імплементації Європа може ще на роки залишитись залежною від США.У п’ятирічній перспективі Європа цілком реально може досягти суттєвого прогресу у виробництві артилерійських снарядів, стрілецької зброї та окремих типів тактичних дронів. Вона також здатна консолідувати закупівлі в таких сферах, як баражувальні боєприпаси, і поступово зменшити залежність від американських постачань для конфліктів низької та середньої інтенсивності. Водночас у цьому ж періоді Європа й надалі залежатиме від американської логістики, ракетних систем і підтримки в галузі протиповітряної оборони.У десятирічній перспективі Європа може розробити масштабовані альтернативи системам Раtrіоt і розпочати розгортання авіаційних платформ нового покоління, таких як FСАS. Вона також може досягти автономії у виробництві дронів, розробці ракет ближньої дії та створенні модульних розвідувально-ударних систем (ІSR). Такі досягнення суттєво наблизили б Європу до оперативної самостійності. Водночас навіть за найоптимістичніших сценаріїв Сполучені Штати залишатимуться незамінним партнером у сфері високотехнологічних військових спроможностей — зокрема у стратегічних повітряних перевезеннях, бойовій інтеграції та ядерній безпеці.Показовою для перспектив європейської автономії є ситуація навколо програми F-35. Кількість поставлених літаків у рази менша за кількість замовлених, і виконання програми є чутливим до політичних рішень у Європі. Закупівлі F-35 можуть бути суттєво скориговані на користь простіших європейських моделей або дешевших автономних систем — відповідно до змін у збройових пріоритетах, що значною мірою формуються під впливом українського досвіду війни.Співпраця зі США в галузі оборонного виробництва, ймовірно, залишатиметься раціональним вибором і в довгостроковій перспективі. Водночас коригування пріоритетів уже зараз і перегляд закупівель у найближчі роки, швидше за все, призведуть у віддаленому майбутньому до глибокого заміщення американських озброєнь на користь європейських розробок.Додаткові ресурси, які Європа виділяє на переозброєння, майже напевно використовуватимуться для розвитку власних оборонних систем, за винятком критично необхідних закупівель — зокрема тих, доцільність яких підтверджено українським досвідом війни.  

Про це йдеться на сайті премії.Премія Європейського Союзу (ЕUРL), що присуджується авторам-початківцям, які пишуть художню прозу, оголосила 13 номінантів. Загалом у конкурсі взяли участь автори з 40 країн-учасниць програми Європейського Союзу "Креативна Європа". Роман української письменниці Галини Матвєєвої "Ключ соль" опинився у шортлісті ЕUРL.Книжку "Ключ соль" у 2024 році видало видавництво "Фабула"."Події роману Галини Матвєєвої "Ключ соль" охоплюють часовий проміжок від кінця 1990-х років минулого століття до першого року повномасштабної російсько-української війни. Головні герої книжки — скрипаль Семен Штейнгарт і піаністка Інна Холодіна — харківські музиканти, яких ще за часів навчання в консерваторії зв’язали відносини, набагато більш глибокі, ніж дружба. І йдеться у книжці не лише про музику, хоча і музики тут удосталь,— так само як і жартів, сварок, кохань, таємниць і втрат. Усе, як у житті", - зазначають у видавництві.До короткого списку також увійшли:Австрія: Люба Арнаутович, "Перші доньки"; Бельгія: Філіп Марчевський, "Коли Сесіль"; Боснія і Герцеговина: Міхаела Шумич, "Людина-вовк"; Грузія: Теа Топурія, "Біля криниці Якова";Греція: Макіс Малафекас, "Дипфейк"; Ірландія: Шейла Армстронг, "Тварини, що падають"; Італія: Ніколетта Верна, "Дні скла"; Литва: Котрина Зіле, "Улюблені кістки"; Норвегія: Марія Кьос Фонн, "Маргарет, ти сумуєш?"; Румунія: Богдан Крецу, "Менше, ніж кохання"; Словаччина: Лукаш Кабала, "Ти пам’ятаєш Тренчин?"; Іспанія: Давід Уклес, "Півострів порожніх будинків".До журі цього року увійшли данський письменник Єнс Крістіан Ґрендаль, засновниця літературної агенції Анна Жарота, болгарський діяч у галузі сучасної літератури та книговидання Світлозар Желєв, засновниця книгарні SNОВ у Португалії Роза Азеведо, словенська перекладачка Барбара Андерліч, французька видавчиня Віра Михальскі та латвійська письменниця, перекладачка, редакторка та літературна агентка Віліс Касімс."Щиро вітаю всіх авторів, які увійшли до короткого списку цьогорічної премії Європейського Союзу з літератури. Я пишаюся тим, що бачу таке розмаїття нових талантів з багатьох різних країн. Література не має кордонів. Автори є творцями цього чарівного місця, де надруковані слова стають образами, думками та ідеями, якими можна ділитися, обговорювати або передавати далі. Через свої твори вони передають універсальні цінності, які формують наше європейське суспільство", — прокоментував європейський комісар з питань справедливості між поколіннями, молоді, культури та спорту Гленн Мікаллеф.Згідно з правилами премії, номінант може бути автором не менше двох, але не більше чотирьох виданих оригінальних книжок."Висвітлюючи креативність, величезне та різноманітне багатство сучасної художньої європейської літератури, ЕUРL прагне сприяти поширенню літератури в Європі. Мета полягає в тому, щоб заохотити більший інтерес до ненаціональних літературних творів і продемонструвати літературне та мовне розмаїття країн-учасниць програми "Креативна Європа", - зазначили на сайті премії.Лауреата ЕUРL та дві спеціальні відзнаки оголосять 16 травня 2025 року під час церемонії на Празькому книжковому ярмарку в чеському павільйоні.  

Про це пише Rеutеrs із посиланням на джерела.За словами двох співрозмовників агентства, на саміт запрошені, зокрема, Норвегія, Литва, Естонія та Латвія, Чехія, Греція, Фінляндія, Румунія, Швеція та Бельгія. Також запрошення отримала союзниця по НАТО Канада.Зазначено, що деякі лідери можуть приєднатися до зустрічі у відеоформаті. 17 лютого до Парижа на екстрений саміт прибули генеральний секретар НАТО Марк Рютте й інші лідери європейських країн і ЄС: президент Європейської Ради Антоніу Кошта, президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн, генсек НАТО Марк Рютте, прем'єр-міністри Данії, Іспанії та Польщі Метте Фредеріксен, Педро Санчес та Дональд Туск, а також канцлер Німеччини Олаф Шольц. До учасників саміту долучилися голова уряду Великої Британії Кір Стармер, прем'єр Нідерландів Дік Схоф та італійська прем'єрка Джорджія Мелоні.Про підсумки саміту розповів президент Франції Емманюель Макрон: "Європейці повинні більше інвестувати у свою безпеки та оборону".

Франція проведе другу зустріч щодо України: серед запрошених КанадаФранція організовує другу зустріч з питань України та європейської безпеки за участю нових країн. На зустріч запрошені Норвегія, Канада, країни Балтії, Чехія, Греція, Фінляндія, Румунія, Швеція та Бельгія.

На цій стадії грають клуби, які посіли у загальній турнірній таблиці основного раунду Ліги Європи, місця від 9-го до 24-го.Переможці двоматчевих протистоянь вийдуть в 1/8 фіналу, де на них вже чекають "Лаціо", "Атлетик" Більбао, "Манчестер Юнайтед", "Тоттенгем", "Айнтрахт", "Ліон", "Олімпіакос" та "Рейнджерс" - команди, які посіли 1-8 місця в основному раунді ЛЄ.Ліга Європи1/16 фіналу. Перші матчі 13 лютого "Мідтьюлланн" (Данія)  - "Реал Сосьєдад" (Іспанія) 1:2Голи: Букса, 38 - Мендес, 11, Кубо, 31"Уніон" (Бельгія) - "Аякс" (Нідерланди) 0:2Голи: Расмуссен, 59, Мокіо, 71"Фенербахче" (Туреччина) - "Андерлехт" (Бельгія) 3:0Голи: Тадич, 11, Джеко, 42, Ен Несері, 57 "Ференцварош" (Угорщина) - "Вікторія Плзень" (Чехія) 1:0Гол: Абу Фані, 23АЗ (Нідерланди) - "Галатасарай" (Туреччина) 4:1Голи: Мейнанс, 12, Перрот, 37, Класі, 57, Вольфе, 66 - Шаллай, 20Вилучення: Айхан, 51 ("Галатасарай")ПАОК (Греція) - "Стяуа" (Румунія)  1:2Голи: Самата, 21 - Георгіта, 50, Дава, 60Вилучення: Тайсон, 45+5 (ПАОК)"Порту" (Португалія) - "Рома" (Італія)  1:1Голи: Моура, 67 - Челік, 45+5Вилучення: Крістанте, 72 ("Рома") "Твенте" (Нідерланди) - "Буде-Глімт" (Норвегія) 2:1Голи: Лтаєф, 5, ван Вольфсвінкель, 90+5 (пен.)Повторні матчі відбудуться 20 лютого Як у Лізі Європи зіграло "Динамо"Київське "Динамо" у 1-му турі поступилось у Гамбурзі "Лаціо" з рахунком 0:3. У 2-му турі українці програли у гостях німецькому "Гоффенгайму" (0:2). 3-й тур закінчився поразкою "Динамо" у зустрічі з "Ромою" (0:1).4-й тур динамівці несподівано програли "Ференцварошу" (0:4). У 5-му турі кияни вважались фаворитами, але поступилися "Вікторії Плзень" (1:2).У 6-му турі "Динамо" виявилося слабшим за "Реал Сосьєдад" (0:3) та втратило шанси на вихід до плей-офф Ліги Європи. Лише після цього команда Олександра Шовковського зіграла в Стамбулі внічию з "Галатасараєм" (3:3) і заробила перше очко в турнірі.У 8-му турі "Динамо" перемогло латвійський РФШ 1:0, набрало 4 очка та завершили виступи в Лізі Європи на 34-му місці.

Про це повідомляється на fасеbооk-сторінці Держкіно.З 13 по 23 лютого відбудеться 75-й Берлінський міжнародний кінофестиваль. Берлінале є міжнародним кінофестивалем категорії А, що вважається одним з найпрестижніших заходів Європи та світу у сфері кіно.Відкриття Берлінале цьогоріч відбудеться 13 лютого, а церемонія нагородження — 22 лютого.У головній конкурсній програмі представлять 19 фільмів. За головну нагороду - "Золотого ведмедя" - змагатиметься і український фільм "Стрічка часу" режисерки Катерини Горностай. Покази стрічки відбудуться 20, 21, 22 і 23 лютого.Це картина про шкільний рік в Україні в умовах війни, яка покаже шкільне життя у Черкасах, Харкові, Бородянці та Бучі на Київщині. А найтрагічнішим епізодом фільму є похорон у місті Ромни на Сумщині — за два дні до того школу знищив прямим влучанням російський дрон, що забрав життя директорки, заступниці, бібліотекаря і секретарки школи."Наш фільм не має на меті розказати історії своїх героїв: він не містить розповідей про них та інтерв'ю. Але натомість "Стрічка часу" на півтори години занурить глядача в життя українських шкіл під час війни, що досі триває", — розповідають творці фільму.Ідею фільму про освіту в часи війни запропонувала громадська спілка "Освіторія", яка взяла на себе обов'язки виконавчого продюсера. Виробником фільму стали 2Вrаvе Рrоduсtіоns.Продюсерками стрічки стала Ольга Брегман (Бесхмельниціна) і Наталія Лібет. Також над фільмом працювали Франсуа Ле Голл та Маріон Гут (Люксембург), Рінскє Раап (Нідерланди) та Віктор Еде (Франція). Оператором-постановником виступив Олександр Рощин, режисером монтажу - Нікон Романченко, звукорежисером - Михайло Закутський, а продюсером став Віктор Шевченко. Виконавча продюсерка фільму - Зоя Литвин.Також до основної конкурсної програми увійшли:"Арі" / Аrі, реж. Леонор Серрай, Франція, Бельгія;"Блакитний місяць" / Вluе Мооn, реж. Річард Лінклейтер, США, Ірландія;"Безпечний будинок" / Тhе Sаfе Ноusе, реж. Ліонель Бейєр, Швейцарія, Люксембург, Франція;"Мрії" / Drеаms, реж. Мішель Франко, Мексика;"Мрії" / Drømmеr, реж. Даг Йохан Хеугеруд, Норвегія;"Що тобі природа каже" / Whаt Dоеs thаt Nаturе Sаy tо Yоu, реж. Хон Сансу, Південна Корея;"Гаряче молоко" / Ноt Міlk, реж. Ребекка Ленкієвич, Велика Британія;"Якби в мене були ноги, я б тебе вдарила" / Іf І Наd Lеgs І'd Кісk Yоu, реж. Мері Бронштейн, США;"Континенталь '25" / Коntіnеntаl '25, реж. Раду Жуде, Румунія;"Послання" / Тhе Меssаgе, реж. Іван Фунд, Аргентина, Іспанія;"Мамина дитина" / Моthеr’s bаby, реж. Йоханна Модер, Австрія, Швейцарія, Німеччина;"Відображення в мертвому діаманті" / Rеflесtіоn іn а Dеаd Dіаmоnd, реж. Елен Катте, Бруно Форзані;"Жива Земля" / Lіvіng thе Lаnd, реж. Менг Хуо, Китай;"Стрічка часу" / Тіmеstаmр, реж. Катерина Горностай, Україна, Люксембург, Нідерланди;"Крижана вежа" / Тhе Ісе Тоwеr, реж. Люсіль Хадзіхалілович, Франція, Німеччина;"Блакитна стежка" / Тhе Вluе Тrаіl, реж. Габріель Маскро, Бразилія, Мексика, Чилі, Нідерланди;"Що знає Маріель" / Whаt Маrіеllе Кnоws, реж. Фрідріх Хамбалек, Німеччина;"Дівчата на зв’язку" / Gіrls оn Wіrе, реж. Вивиан Цюй, Китай;"Юнань" / Yunаn, реж. Амір Фахер Элдін, Німеччина, Канада, Італія, Палестина, Катар, Йорданія, Саудівська Аравія.Головою журі основного конкурсу цього року став режисер Тодд Гейнс. 

Про це повідомили на fасеbооk-сторінці Іnvісtus Gаmеs: Теаm Ukrаіnе.Церемонія відкриття відбулася на стадіоні "БіСі Плейс". Почесними гостями стали генерал-губернатор Канади Мері Саймон, премʼєр-міністр провінції Британська Колумбія Девід Ебі та засновник Ігор нескорених британський принц Гаррі."Сьогодні – не час для слабких характерів. І ви своїм прикладом показуєте те, яким має бути міцним дух. Ми пишаємося вами. Ми беремо приклад з вас. Ми дякуємо вам!" – сказав під час своєї промови принц Гаррі, герцог Сассекський, звертаючись до учасників цьогорічних Ігор.Після промови принц Гаррі підійшов до збірної України й особисто привітав нашу команду.  Український прапор під час виходу збірної цьогоріч ніс Іван Лавренюк. На війні Іван отримав поранення, внаслідок якого втратив зір. Його дружина й донька завжди перебувають поруч з чоловіком і підтримують його. На відкритті Ігор нескорених дружина Тетяна також була поряд та несла український прапор разом з ним.Одразу після церемонії відкриття українська команда взяла участь у першому колі відбіркового матчу з баскетболу на кріслах колісних. Суперниками українців стала команда Колумбії. До складу нашої команди увійшли Віктор Дикий, Арсен Рябошапко, Олександр Андрієнко, Костянтин Копелюк, Ілля Гайдук, Олексій Тюнін, Роман  Полтавець, Валерій Одайник, Денис Смольніков, Анатолій Бирко, Ярослав Шаркий.Матч завершився рахунком 12:6 на користь української збірної.Про Ігри нескоренихІгри нескорених (Іnvісtus Gаmеs) – це змагання, в яких беруть участь колишні й чинні військовослужбовці, які отримали поранення або травми під час служби. Засновником Ігор нескорених є британський принц Гаррі, за ініціативи якого відбулися перші змагання у Лондоні 014 року. Назва походить від відомого вірша англійського поета Вільяма Ернста Генлі – Іnvісtus (непереможний).Цьогоріч Ігри нескорених уперше стали гібридними: до класичних адаптивних видів спорту додалися зимові. Перші в історії зимові гібридні Ігри нескорених у Вістлері та Ванкувері (Канада) тривають від 8 до 16 лютого 2025 року (Іnvісtus Gаmеs Vаnсоuvеr Whіstlеr 2025). У них беруть участь 550 учасників з 25 країн. Серед них: Австралія, Бельгія, Канада, Колумбія, Данія, Естонія, Франція, Грузія, Німеччина, Ізраїль, Італія, Йорданія, Нідерланди, Нігерія, Нова Зеландія, Польща, Південна Корея, Румунія, Україна, Велика Британія, США.Учасники Ігор нескорених змагатимуться у плаванні, веслуванні на тренажерах, волейболі сидячи, баскетболі на кріслах колісних, та регбі на кріслах колісних. Нещодавно додані зимові гібридні адаптивні види спорту включають гірські лижі, сноуборд, біатлон, бігові лижі, скелетон і керлінг на кріслах колісних.Україна вп'яте бере участь в Іграх нескорених. До складу української команди, яка вирушила на Ігри нескорених 31 січня, входять 35 військовослужбовців і ветеранів, які були поранені, травмовані або захворіли під час або внаслідок виконання службових обов'язків у зоні бойових дій у російсько-українській війні з 2014 року. Українська збірна братиме участь в 11 видах спорту, зокрема у плаванні, веслуванні на тренажерах, волейболі сидячи, баскетболі та регбі на кріслах колісних, гірських лижах, сноуборді, біатлоні, бігових лижах, скелетоні й керлінгу на кріслах колісних.Прямі трансляції змагань можна переглянути на Суспільне Спорт.Відбір та підготовку збірної України 2025 року здійснює Міністерство у справах ветеранів України, спільно з Центром стратегічних комунікацій "СтратКом Україна", ГО "Повернись живим!" і ГО "Ігри Інвіктус Україна" в межах Національної стратегії зі створення безбарʼєрного простору, ініційованої першою леді Оленою Зеленською.Минулого року на Іграх нескорених збірна Україна показала свій найкращий результат в історії. Тоді українці завоювали 34 медалі: 12 золотих, 14 срібних та 8 бронзових. 

Про це передає кореспондентка Еспресо Катерина Галко.Сержант ЗСУ В'ячеслав Кастро, який представляє Дніпропетровську область, розповів, що вирушає до Канади у відмінному настрої. Він також додав, що їде не лише за медалями, а й для того, аби отримати задоволення від змагань."Ми їдемо просто зі своєю командою, і це головне. Головне – отримати від цього задоволення по максимуму. Розказати про Україну, про нашу ситуацію, поспілкуватися з людьми", – сказав В'ячеслав Кастро.Солдатка ЗСУ Алла Сенченко, яка представляє Волинську область, також розповіла про свої емоції та очікування перед поїздкою."З надією нових знайомств, за гарною позитивною атмосферою, за випробуванням своїх сил і щоб зробити все, що у наших силах у плані дипломатичному, аби сколихнути спільноту світову, звернути увагу на війну в Україні", – сказала  Алла Сенченко.Головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський підписав прапор для української збірної Ігри Нескорених.Про Ігри НескоренихПерші в історії зимові гібридні Ігри Нескорених у Вістлері та Ванкувері (Канада) відбудуться 8-16 лютого 2025 року. В них братиме участь 550 учасників з 25 країн. Серед них: Австралія, Бельгія, Канада, Колумбія, Данія, Естонія, Франція, Грузія, Німеччина, Ізраїль, Італія, Йорданія, Нідерланди, Нігерія, Нова Зеландія, Польща, Південна Корея, Румунія, Україна, Великобританія, США.Учасники Ігор Нескорених змагатимуться у плаванні, веслуванні на тренажерах, волейболі сидячи, баскетболі на кріслах колісних, та регбі на кріслах колісних. Нещодавно додані зимові гібридні адаптивні види спорту включають гірські лижі, сноуборд, біатлон, бігові лижі, скелетон і керлінг на кріслах колісних.Цьогоріч Україна вже вп'яте візьме участь в Іграх Нескорених. Українська команда складатиметься з 35 військовослужбовців та ветеранів, які були поранені, травмовані або захворіли під час або внаслідок виконання службових обов'язків у зоні бойових дій у російсько-українській війні з 2014 року.Минулого року на Іграх Нескорених збірна Україна показала свій найкращий результат в історії. Тоді українці завоювали 34 медалі: 12 золотих, 14 срібних та 8 бронзових.

У швейцарському Цюриху 13 грудня пройшло жеребкування європейської частини відбору Чемпіонату світу-2026 з футболу. Збірна України потрапили до групи D, де зіграє з переможцем пари Франція - Хорватія, а також з командами Ісландії та Азербайджану, передає "Укрінформ". ЧС-2026. Відбірковий цикл УЄФА. Перший раунд: Група А: Переможець Німеччина/Італія, Словаччина, Північна Ірландія, Люксембург. Група В: Швейцарія, Швеція, Словенія, Косово. Група С: Переможений Португалія/Данія, Греція, Шотландія, Білорусь. Група D: Переможець Франція/Хорватія, Україна, Ісландія, Азербайджан. Група Е: Переможець Іспанія/Нідерланди, Туреччина, Грузія, Болгарія. Група F: Переможець Португалія/Данія, Угорщина, Ірландія, Вірменія. Група G: Переможений Іспанія/Нідерланди, Польща, Фінляндія, Литва, Мальта. Група Н: Австрія, Румунія, Боснія і Герцеговина, Кіпр, Сан-Марино. Група І: Переможений Німеччина/Італія, Норвегія, Ізраїль, Естонія, Молдова. Група J: Бельгія, Уельс, Північна Македонія, Казахстан, Ліхтенштейн. Група К: Англія, Сербія, Албанія, Латвія, Андорра. Група L: Переможений Франція/Хорватія, Чехія, Чорногорія, Фарерські острови, Гібралтар. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: ФІФА оголосила країни, які прийматимуть Чемпіонати світу з футболу у 2030 та 2034 роках Після групового етапу на ЧС-2026 одразу вийдуть 12 переможців. Ще чотири місця від Європи будуть визначені за підсумками матчів плей-офф за участю 16 команд. До стикових матчах потраплять 12 збірних, які посядуть другі місця в групах, а також чотири найкращі переможці груп Ліги націй-2024/25, які не посіли перше чи друге місце на груповому етапі відбору. Фінальна стадія 23-го мундіалю пройде у США, Мексиці та Канаді. Матч-відкриття відбудеться 11 червня 2026 року у Мехіко, а фінальний поєдинок 19 липня прийме Нью-Йорк. Оголошено повний склад учасників Клубного чемпіонату світу-2025. Останнімкваліфікувався бразильський клуб"Ботафогу", який здобув перемогу в Кубку Лібертадорес. Європа: Реал Мадрид, Атлетико Іспанія), Челсі, Манчестер Сіті (Англія), Баварія, Боруссія Дортмунд (Німеччина), ПСЖ (Франція), Інтер, Ювентус (Італія), Порту, Бенфіка (Португалія), Зальцбург (Австрія).

Про це повідомляє офіційний сайт ФІФА.На сайті Міжнародної федерації футболу зʼявився остаточний розподіл європейських збірних на кошики для жеребкування відбору на ЧС-2026.За рейтингом ФІФА команди розподілені на 5 кошиків. Загалом сформують 12 кваліфікаційних груп відбору. Переможці груп отримають прямі путівки на ЧС. Команди, які фінішують другими та 4 найкращі за рейтингом збірні з Ліги націй розіграють у стикових матчах ще 4 путівки до фінальної частини турніру.Збірна України потрапила у 2-й кошик. Це означає, що команда Сергія Реброва точно не зіграє у відборі з іншими 11 командами, які потрапили до нього.Жеребкування відбору на ЧС-2026Перший кошик: Франція, Іспанія, Англія, Португалія, Нідерланди, Бельгія, Італія, Німеччина, Хорватія, Швейцарія, Данія, Австрія.Другий кошик: Україна, Швеція, Туреччина, Уельс, Угорщина, Сербія, Польща, Румунія, Греція, Словаччина, Чехія, Норвегія.Третій кошик: Шотландія, Словенія, Ірландія, Албанія, Північна Македонія, Грузія, Фінляндія, Ісландія, Північна Ірландія, Чорногорія, Боснія та Герцеговина, Ізраїль.Четвертий кошик: Болгарія, Люксембург, Білорусь, Косово, Вірменія, Казахстан, Азербайджан, Естонія, Кіпр, Фарерські острови, Латвія, Литва.П'ятий кошик: Молдова, Мальта, Андорра, Гібралтар, Ліхтенштейн, Сан-Марино.Жеребкування відбору на ЧС-2026 пройде у п’ятницю, 13 грудня. Кваліфікаційні матчі будуть зіграні з березня по листопад 2025 року.Чемпіонат світу відбудеться у США, Мексиці та Канаді з 11 червня до 19 липня 2026 року.

Ферстаппен учетверте поспіль став чемпіоном світу в автоперегонах Формула-124 листопада нідерландський пілот Rеd Вull Макс Ферстаппен достроково здобув титул чемпіона світу в автоперегонах у класі Формула-1. Він виграв свій четвертий поспіль титул за підсумками Гран-прі Лас-Вегаса. Для того, аби відстояти чемпіонство, нідерландцю у США було достатньо випередити головного конкурента, Ландо Норріса з МсLаrеn, або не програти йому понад 3 очки. У підсумку Ферстаппен став п'ятим, а Норріс фінішував одразу за ним. Перемогу здобув британець Джордж Рассел з Меrсеdеs, другим став його співвітчизник та партнер по команді Льюїс Гемілтон, третім - іспанець Карлос Сайнс з Fеrrаrі.Макс Ферстаппен. Фото: Gеtty Іmаgеs За два етапи до завершення сезону в загальному заліку Ферстаппен збільшив відрив від Норріса до 64 очок та став недосяжним для головного переслідувача. 27-річний Макс Ферстаппен виграв чемпіонат світу вчетверте поспіль. У нинішньому ЧС він фінішував першим на восьми етапах Гран-прі. За загальною кількістю чемпіонських титулів нідерландець наздогнав француза Алена Проста та німця Себастьяна Феттеля. Його випереджають німець Міхаель Шумахер і Льюїс Гемілтон, які мають по сім титулів, та аргентинець Хуан-Мануель Фанхіо - п'ять чемпіонств.Ферстаппен став четвертим пілотом в історії, який здобув чотири титули Формули-1 поспіль. Крім нього, це вдавалося Шумахеру, Фанхіо, Феттелю та Гемілтону.Наступний етап ЧС відбудеться 1 грудня в Катарі. Надаль зіграв останній матч у кар'єрі Рафаель Надаль, фото: Gеtty Іmаgеs 19 листопада в Малазі іспанський тенісист Рафаель Надаль зіграв останній матч у кар'єрі. Він вийшов на корт у матчі збірної Іспанії проти Нідерландів у чвертьфіналі Кубку Девіса та поступився Ботіку ван де Зандсхулпу - 4:6, 4:6. Іспанці зазнали поразки 1:2, а нідерландці в підсумку дійшли до фіналу, де їх переграла Італія - 2:0. 38-річний Рафаель Надаль виграв 22 титули на турнірах найпрестижнішої серії Grаnd Slаm. Зокрема, він 14 разів ставав чемпіоном Ролан Гаррос, також перемагав на інших мейджорах - Аustrаlіаn Ореn, Вімблдоні та US Ореn.Крім цього, іспанський тенісист здобув 92 титули турнірів АТР (Асоціації тенісистів-професіоналів) та є дворазовим олімпійським чемпіоном. Надаль 209 тижнів очолював світовий рейтинг. Наприкінці кар'єри іспанця переслідували травми, влітку 2023 року він переніс операцію на стегні.Гвардіола продемонстрував найгіршу серію в кар'єрі Хосеп Гвардіола, Фото: Gеtty Іmаgеs 23 листопада у 12-му турі чемпіонату Англії з футболу "Манчестер Сіті" на своєму полі розгромно програв "Тоттенгему" - 0:4. Дубль за лондонців зробив Джеймс Меддісон, по голу забили Педро Порро та Бреннан Джонсон."Манчестер Сіті" з 23 очками залишився у Прем'єр-лізі на другому місці та збільшив відставання від лідера - "Ліверпуля" - до 8 пунктів. Загалом для "Ман Сіті" ця поразка стала пʼятою поспіль в різних турнірах. Раніше в АПЛ чинні чемпіони поступились "Борнмуту" (1:2) та "Брайтону" (1:2), у Лізі чемпіонів програли португальському "Спортингу" (1:4), а у Кубку футбольної ліги - "Тоттенгему" (1:2).Для Хосепа Гвардіоли ця серія стала найгіршою в кар'єрі. Раніше команди іспанського тренера ніколи не програвали п'ять матчів поспіль.  Гвардіола очолює манчестерців з 2016 року. Також він тренував іспанську "Барселону" та німецьку "Баварію".  Відбулося жеребкування плей-офф Ліги наційЛіга націй, жеребкування. Фото: Gеtty Іmаgеs 22 листопада у Ньоні (Швейцарія) відбулося жеребкування плей-офф Ліги націй. У нинішньому розіграші турнір проходить за новим форматом. Якщо раніше до "Фіналу чотирьох" потрапляли переможці груп найсильнішого дивізіону, то тепер перші та другі команди з основного раунду посперечаються за вихід до півфіналу в стикових матчах. У них зустрінуться Нідерланди – Іспанія, Хорватія – Франція, Данія – Португалія та Італія – Німеччина. Матчі 1/4 фіналу відбудуться 20 та 23 березня. Фінал чотирьох пройде в червні 2025 року.Читайте також: Волейболісти-втікачі та успіх України в Лізі націй: головні новини українського спорту за тижденьРаніше визначилися чотири збірні, які напряму вийшли до ліги А з другого дивізіону - Англія, Норвегія, Уельс та Чехія. Ще чотири команди потраплять туди за підсумками перехідних матчів. В них зіграють Україна - Бельгія, Туреччина - Угорщина, Австрія - Сербія та Греція - Шотландія. Косово зарахували технічну поразку в матчі з РумунієюЗбірна Косова залишає поле на знак протесту в Румунії, фото: Gеtty ІmаgеsОдин з останніх матчів групового раунду Ліги націй завершився скандалом, за підсумками якого 20 листопада УЄФА зарахував збірній Косова технічну поразку. Косоварів покарали за інцидент, який стався 15 листопада в Бухаресті наприкінці матчу з Румунією. Тоді вони пішли з поля в компенсований арбітром час за рахунку 0:0. Причиною стали провокації румунських вболівальників, які скандували образливі гасла та пронесли на трибуну прапор Сербії. Після інциденту гру призупинили, збірна Румунії понад годину чекала, коли суперники повернуться, проте матч не завершився. Збірну Румунії покарали за поведінку глядачів домашнім матчем за порожніх трибун та штрафом у 128 тис. євро. Завдяки цьому рішенню Румунія, яку очолює екстренер "Шахтаря" та "Динамо" Мірча Луческу, фінішувала у групі з 18 очками першою та напряму вийшла до дивізіону В. Косово залишилося другим з 12 пунктами та зіграє в стикових матчах за право підвищитися у класі.