Search trend "день державного прапора україни 2025"

В Одесі 23 серпня відзначили День Державного прапора України 2025 року. Стяг підняли у присутності військових, влади та громадськості. Оркестр виконав гімн, пам’ять загиблих вшанували хвилиною мовчання

Щороку 23 серпня українці відзначають День Державного Прапора — у 2025 році його святкуватимуть вчетверте в умовах повномасштабного російського вторгнення і боротьби з агресором. Війна накладає чіткі умови: святкування проходять стримано, але з глибоким патріотичним наповненням, бо наш жовто-синій стяг залишається символом єдності, стійкості та непорушного духу нації.

Щороку в серпні відзначають День національного прапора України.

Щороку 23 серпня Україна відзначає День Державного Прапора – символ єдності, боротьби та незалежності. Це свято офіційно започатковане у 2004 році Указом тодішнього очільника країни Леоніда Кучми, щоб вшанувати багатовікову історію українських державних атрибутів і зміцнити патріотичний дух суспільства. Повний текст новини

Сьогодні, 23 серпня, в Україні святкують День Державного Прапора. Це свято присвячене одному з найважливіших символів країни – синьо-жовтому стягу. Повний текст новини

23 серпня — День Державного Прапора України. Це важливе свято для усіх українців. Сьогодні, як ніколи, важливо подарувати своїм знайомим та близьким теплі привітання з Днем Державного Прапора України. ТСН.ua підготував для вас картинки українською мовою та вітання в прозі і віршах.

23 серпня щорічно відзначають День Державного Прапора України. У це свято заведено вшановувати наш синьо-жовтий стяг. Повний текст новини

Наприкінці літа щороку в Україні відзначають День Державного Прапора. Це свято покликане вшанувати один із головних символів нашої державності – синьо-жовтий стяг, що уособлює мирне небо та родючу українську землю. Повний текст новини

У огляді Еспресо читайте, що відомо про славетного захисника і командира армійського корпусуДитинство і юні роки Дениса Прокопенка з позивним РедісНародився Прокопенко за два місяці до проголошення Україною незалежності – 27 червня 1991 року. У 2008 році закінчив київську гімназію. З дитинства займався спортом –  футболом та єдиноборствами. До початку російсько-української війни був активним вболівальником та ультрас київського футбольного клубу "Динамо". Саме на секторі стадіону отримав прізвисько Редіс, що стало його бойовим позивним.Денис Прокопенко є нащадком етнічних карелів. Його прадід брав участь у радянсько-фінській Зимовій війні (1939-1940). Після бою з більшовиками він був визнаний зниклим безвісти. До слова, на знак пам’яті про свого прадіда Редіс носить шеврон із зображенням етнічного прапора Карельської республіки."У мого діда була така жахлива ненависть до комунізму, до більшовизму, до Совка... і, уявляєш, втратити свою родину? Тобто всі його брати загинули, рідня. Я не знаю, чи їх убили або кудись забрали в полон.Вийшло так, що я ріс у діда. Він мене виховував, і до 7 років я зростав там, потім переїхав до батьків, почав ходити до школи. Але дід завжди для мене був авторитетом, і я підтримував його ідеї. Я не можу сказати, що він мені їх нав'язав, він просто багато розповідав, і я свідомо розділяв його погляди. Для мене це кровна помста. У мене була мрія воювати проти росіян, і я не міг цим шансом не скористатись", — розповідав в інтерв'ю для полкової газети Денис Прокопенко.Коли Денису було 8 років, його батько загинув. Тоді дідусь виховував його та багато розповідав про їхню сімейну історію і боротьбу прадіда. Вищу освіту здобув у Київському національному лінгвістичному університеті за спеціальністю "Викладач англійської мови". За здобутим фахом не працював, бо одразу по закінченню університету у віці 23 років (а це був 2014 рік) пішов добровольцем до лав батальйону "Азов".У 2020 вступив до Національного університету оборони України (командно-штабний інститут застосування військ) за спеціалізацією "Бойове застосування та управління діями військових частин механізованих і танкових військ".Особисте життя і знайомство з дружиноюУ 2015 році у соцмережах познайомився зі своєю майбутньою дружиною Катериною, яка тоді волонтерила на потреби АТО. У 2019 році вони одружилися. Вона  – ілюстраторка та громадська активістка. Навесні 2022 року під час оборони Маріуполя, разом з іншими рідними військовослужбовців ОЗСП "Азов", Катерина доклала зусиль для збереження життів особового складу маріупольського гарнізону та свого чоловіка зокрема. Після виходу захисників у полон Катерина Прокопенко заснувала та керує громадською організацією "Асоціація родин захисників Азовсталі", займається правозахисною діяльністю, очолює кампанію для визволення оборонців Маріуполя з полону.Бойові дії 11 липня 2014 року Денис Прокопенко розпочав службу в батальйоні "Азов" і брав участь у всіх бойових операціях літньої кампанії підрозділу: бої за Мар’їнку, Іловайськ, Широкине. Був гранатометником.Під час Павлопіль-Широкинської у 2015 році операції Редіс командував 1-ю ротою. В 2017 році Денис Прокопенко став командиром ОЗСП "Азов". Він вважається наймолодшим командиром в історії Національної гвардії та Збройних сил України. На той момент йому було всього 26 років.Денис Прокопенко завжди акцентував увагу на навчанні особового складу підрозділу, а будь-яке навчання розпочиналося з опанування та повторення сучасних протоколів надання домедичної допомоги. Під час оборони Маріуполя ці знання врятували багато життів. Що найбільше виокремлюють з його  заслуг – перетворенні "Азову" з добровольчого підрозділу в професійне бойове з’єднання за лекалами сучасних військових стандартів."Кожен боєць готовий покласти життя за "Редіса", адже той своєю чергою готовий зробити те саме за кожного "азовця", – казав про нього Богдан Тавр Кротевич."Жодну людину в житті я не поважаю так сильно як нашого командира "Редіса". Це історична постать. Він пройшов шлях від звичайного гранатометника до військового командира і Героя України. Він розбирається у багатьох сферах, це суперталановитий менеджер і авторитет", – розповів бойовий медик бригади "Азов" Сергій "Джедай"."Якщо ви хочете уявити, що за людина Денис Прокопенко, уявіть собі педанта, внутрішньо добре організованого, дисциплінованого, який ніколи не дає собі поблажок і не відпочиває навіть у вихідні", – казав Андрій Білецький про Редіса.Символ спротиву – Денис Прокопенко"Підлеглі звертаються до нього просто "Друже Редіс" (з наголосом на перший склад). Ще бувши на посаді ротного, Денис виклав своє ставлення до війни з путінським рашизмом так: "Я вважаю, що ми досить міцні, щоб кров’ю і потом відвойовувати нашу землю, а не йти на якісь подачки від Росії. Нам не потрібна як подарунок земля, що і так належить нам. Це неправильно. Ми повинні відстоювати свою землю і не маємо права віддавати Донбас в жодному разі…", – писали на сайті Армія. inform.У серпні 2019 року на столичному Хрещатику капітан Прокопенко отримав із рук новообраного президента України Володимира Зеленського орден Богдана Хмельницького ІІІ ступеня.Це нагородження мало не перетворилося на скандал. На урочистому параді Прокопенко не виконав військове привітання. Цей жест був сприйнятий як демарш перед Зеленським. Водночас у ОЗСП НГУ "Азов" прокоментували, що віддавати військове вітання, за Статутом Збройних сил України, належить лише військовому керівництву. "Стройовий статут зобов’язує віддавати честь іншому військовослужбовцю, але не цивільним особам. Тому військовослужбовці "Азову" не віддавали честь президентові Петру Порошенку  під час його візиту на позиції "Азову" на фронті, і немає законних підстав віддавати честь іншим цивільним керівникам".Оборона МаріуполяНапередодні Російського вторгнення в Україну – в грудні 2021 року Денис Прокопенко застерігав про можливий напад на столицю України для примушення до капітуляції та прийняття російських умов.Згодом вище військове керівництво ставило перед командуванням гарнізону Маріуполь завдання протриматися 2 тижні для того, щоб виграти час, відтягнувши на себе сили противника, отримати зброю від союзників і мобілізувати резерв. "Азов" у надскладних умовах протримав оборону міста 86 днів.24 лютого 2022 року під командуванням Дениса Прокопенка "Азов" зайняв оборону Маріуполя і прилеглих сіл. Силами розвідки та снайперської групи полку були здійснені диверсійні спецоперації в тилу противника для уповільнення оточення Маріуполя. Також під прикриттям азовців у місто був доставлений останній боєкомплект для ведення артилерійського вогню.За умов управлінського хаосу в місті Денис Прокопенко з першого дня взяв на себе відповідальність і командування обороною півмільйонного Маріуполя. Брав участь у плануванні та здійсненні повітряно-десантних спецоперацій ГУР, під час яких в оточений ворогом Маріуполь вертольотами доправляли людей та боєприпаси, а також евакуйовували поранених бійців.19 березня 2022 року президент України Володимир Зеленський надав Денису Прокопенку звання Героя України як командиру підрозділу.16 травня Денис Прокопенко повідомив про наказ вищого військового керівництва про збереження життя та здоров’я Маріупольського гарнізону та припинення оборони міста на 86 день від початку оборони Маріуполя й 82 день повного оточення міста. Усі бійці здали зброю своїм офіцерам. Перед виходом віддавали зброю командиру, він тиснув їм руку, дякував за службу, перепрошував за те, що не перемогли, і тоді тільки бійці йшли до росіян у полон.20 травня командування Маріупольського гарнізону на чолі з Денисом Прокопенко покинули "Азовсталь" в одній з останніх груп."Оборона Маріуполя врятувала Україну. Ціною цього порятунку стали життя наших бійців, котрі загинули у міських боях та в результаті теракту в Оленівці, і свобода сотень наших побратимів, які знаходяться у російському полоні", – заявив згодом "Редіс". Полон та поверненняРедіс разом з іншими азовцями потрапив у полон, де провів 123 дні. За спогадами пресофіцера "Азову" Валерії "Нави" Суботіної, яка теж потрапила тоді у полон, вона лише один раз перетнулась із Прокопенком у російській в'язниці і навіть там він привітався з азовцями "Слава Україні".Був звільнений з полону 21 вересня разом з іншими 214 військовими.  Після повернення в Україну практично одразу заявив, що знову стане до виконання військового обов'язку.Денис Прокопенко зустрівся з особовим складом бригади "Азов" і заявив: "Перебуваючи у полоні я сказав, що для мене ця війна не закінчиться, доки ми не повернемо з полону нашого останнього бійця та не відновимо кордони України на стан 1991 року. Я – солдат. Мене не цікавлять ніякі інші напрямки діяльності, крім військової справи. Моє серце, моя душа, моє тіло належать Азову".Денис Прокопенко зустрівся з особовим складом бригади "Азов" і заявив: "Перебуваючи у полоні я сказав, що для мене ця війна не закінчиться, доки ми не повернемо з полону нашого останнього бійця та не відновимо кордони України на стан 1991 року. Я – солдат. Мене не цікавлять ніякі інші напрямки діяльності, крім військової справи. Моє серце, моя душа, моє тіло належать Азову".Прокопенко проходив реабілітацію, а вже в серпні 2023 року взяв участь у тактичних навчаннях, під час яких особовий склад відпрацьовував управління підрозділами в бою та організацію наступальних і оборонних дій.23 серпня того року Редіс вже був на передовій. З серпня бригада "Азов" під його керівництвом розпочала виконання бойових завдань на Лиманському напрямку.Впродовж 2024 року 12-та бригада "Азов" під командуванням Прокопенка вела активні бойові дії зокрема в районі Серебрянського лісництва. Згодом підрозділ був терміново передислокований до Торецька, де виконував завдання на ділянці прориву.Напередодні нового 2025 року Редіс застеріг українців від надмірного оптимізму щодо швидкого завершення війни в 2025 році, наголосивши, що такі очікування можуть послабити обороноздатність країни, – писала Новинарня.Також на своїй сторінці у соцмережі він писав, що війна потребує великих змін і закликав змінювати систему управління військами."Коротко про плюси у створенні дивізій/армійських корпусів у веденні повномасштабної війни проти сильного противника, який має значну перевагу у кількості особового складу, техніки, озброєння та боєприпасів, та про подальший перехід до стратегічної оборони з мізерною претензією на проведення контрнаступальних дій (операцій) на оперативно-тактичному рівні: єдність командування. Командир дивізії/армійського корпусу, які варто створювати на фундаментах боєздатних бригад за рахунок скорочення мертвонароджених організмів, які втратили свою боєздатність.Ініціатива. Більш впевнено, не втрачаючи ініціативи та ситуативної обізнаності, керувати штатними підрозділами на лінії бойового зіткнення, без приданих сил, маючи все своє, крім авіації.Простота. Покращення процесу управління військами та стійкості оборони.Економія зусиль. Стійке управління військами дасть змогу збільшувати операційні зони та смуги оборони на лінії бойового зіткнення (навіть на ділянках прориву)І найголовніше — зменшення ручного управління на тактичному рівні, в свою чергу дасть змогу генералітету займатися питаннями стратегічного планування, (бо це їх обовʼязки) та більш пріоритетними задачами, такими як стратегічна оборона, до якої входить комплекс досі не розпочатих заходів", – пояснював Денис Прокопенко.Очолив 1-й корпус НГУ "Азов", створений у 2025 році. Раніше виступав за перехід до нової структури війська – з дивізіями та корпусами.  "Пропоную розглянути одну з переваг, яку противник якісно використовує з самого початку повномасштабного вторгнення дотепер. Одна з них полягає далеко не у плануванні та застосуванні військ, оскільки не вважаю тактику РФ яскравою з погляду оперативного мистецтва (з таким людським ресурсом та ВПК можна воювати набагато ефективніше), вона має виключно організаційний характер, а саме у концепції формування, забезпечення, підготовки та управління підрозділами оперативно-тактичного та оперативно-стратегічного рівнів, що дозволяє командуванню ворожих дивізій та армій готувати та надалі керувати своїми штатними підрозділами в бою більш ефективно та впевнено, ніж нашим командирам ОТУ, ТГР та бригад. Бо сьогодні важко знайти на фронті бригаду, яка не воює приданими підрозділами у вигляді рот та батальйонів".ВизнанняУ жовтні 2022 року увійшов до списку 25 найвпливовіших українських військових від українського друкованого щотижневого суспільно-політичного журналу НВ.У листопаді 2023 увійшов до списку лідерів України УП-100.Отримав звання "Герой України" з врученням ордена "Золота Зірка", за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі.Орден Богдана Хмельницького III ступеня  – за особистий вагомий внесок у зміцнення обороноздатності Української держави, мужність, виявлену під час бойових дій, зразкове виконання службових обов'язків та високий професіоналізм.Медаль "За військову службу Україні"  – за особисту мужність і високий професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України.

Сьогодні, 28 січня, День затвердження Державного Прапора України. До Нового року залишилося 337 днів.

День Соборності України відзначають 22 січня. Це одне з найважливіших загальнонаціональних свят. Воно символізує єдність, територіальну цілісність і неподільність української держави. Про історію свята нагадує Gazeta.ua. Саме 22 січня 1919 року було урочисто проголошено Акт Злуки Української Народної Республіки та Західно-Української Народної Республіки. Акт об'єднання українських земель оприлюднили в Києві на Софійській площі. А за рік до цього Центральна Рада ухвалила IV Універсал, яким проголосила повну незалежність УНР. Але тоді зберегти державність українцям не вдалося. Уже через рік новостворену державу роздерли на шматки. Російські більшовицькі війська захопили Київ, поляки Східну Галичину, а Чехословаччина ‒ Закарпаття. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Що святкуємо у лютому: календар церковних свят на кожний день Акт Злуки завжди був символом, з яким українці йшли на боротьбу за відновлення своєї держави у ХХ ст. Державним святом День Соборності став 1999 року після підписання відповідного указу президентом Леонідом Кучмою. Вперше масштабне відзначення Дня Соборності відбулося 22 січня 1939-го в місті Хуст, яке на той час входило до складу Чехословаччини. Того дня українці приїхали до Хуста з різних міст і влаштували маніфестацію під синьо-жовтими прапорами. Символічним став 1990 року живий ланцюг, який українці влаштували між Києвом і Львовом у День Соборності. Цього року через розв'язану Росією повномасштабну війну проти України день Соборності набув ще більшого символізму. Українці всьому світові показали, на що готові заради збереження державності та єдності країни. А російських загарбників на фронті вправно б'ють мешканці як Закарпаття, так і Донеччини й українського Криму. У перший місяць 2025 року українці відзначають чимало важливих державних та професійних свят, особливо у другій половині місяця. Зокрема, святкують День Соборності України. Також важливо не забувати, що 27 січня - Міжнародний день пам'яті жертв Голокосту. А 28 січня - День затвердження Державного Прапора України та Міжнародний день мобілізації проти ядерної війни. В кінці місяця, 29 січня - 29 січня - День пам'яті Героїв Крут

У перший місяць 2025 року на українців чекає чимало важливих державних та професійних свят, особливо у другій половині місяця. Українці відзначатимуть День Соборності України, День пам'яті захисників Донецького аеропорту та всіх загиблих воїнів, Всесвітній день дітей-сиріт війни, День пам'яті Героїв Крут та Міжнародний день пам'яті жертв Голокосту. Розповімо про найголовніші свята січня. Календар свят та пам'ятних дат у січні 1 січня - Новий рік, День Всесвітніх молитов за мир, День суспільного надбання. 2 січня - Котячий новий рік, День наукової фантастики. 4 січня - Всесвітній день азбуки Брайля, День Ньютона, Всесвітній день гіпнозу. 6 січня - Всесвітній день дітей-сиріт війни. 7 січня - Міжнародний день програмістів. 8 січня - Всесвітній день машинопису, День обертання Землі. 9 січня - Міжнародний день хореографа. 10 січня - Всесвітній день метро. День скорочення витрат на електроенергію. 11 січня - Всесвітній день "Дякую". 12 січня - День українського політв'язня, Всесвітній день дочки, День наполегливої роботи. 13 січня - День суспільного радіомовлення, День здійснення мрії, День наклейки, День гумової качки. 15 січня - День народження Вікіпедії. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Коли й що святкуємо у 2025 році: збережіть церковний календар 16 січня - День пам'яті Кіборгів, Всесвітній день гурту The Beatles, День льодовика. 20 січня - День пам'яті захисників Донецького аеропорту та всіх загиблих воїнів, День Автономної Республіки Крим. 21 січня - Міжнародний день обіймів. 22 січня - День Соборності України. 23 січня - День ручного письма. 24 січня - День зовнішньої розвідки України, Міжнародний день освіти, День поширення інформації про синдром Мебіуса. 26 січня - Всесвітній день митниці, День працівника контрольно-ревізійної служби України, Всесвітній день екологічної освіти. 27 січня - Міжнародний день пам'яті жертв Голокосту. 28 січня - День затвердження Державного Прапора України, Міжнародний день мобілізації проти ядерної війни, Міжнародний день захисту персональних даних. 29 січня - День пам'яті Героїв Крут, День працівника пожежної охорони. 30 січня - День спеціаліста військово-соціального управління Збройних сил України, День пам'яті NASA. 31 січня - Міжнародний день ювеліра. Вихідні та робочі дні у січні Традиційно в січні буде 31 день, з них: робочі - 23; вихідні (субота та неділя) - 8. Вихідними у другий місяць зими стануть 4, 5, 11,12, 18, 19, 25, 26 січня. Через воєнний стан усі додаткові вихідні скасовано. Це передбачено ЗУ "Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану". Проте, приватні компанії можуть вирішувати на власний розсуд, чи надавати додаткові дні відпочинку своїм працівникам. 24 лютого в Україні розпочинається Масниця, яка має особливе значення для вірян. Вона триватиме тиждень перед Великим постом, який передує Великодню. Його дата у 2025 році - 20 квітня. Традиційно протягом семи днів можна готувати млинці і ними пригощати рідних, друзів, сусідів.