Search trend "Глухів"

На автодорозі "Кіпті-Глухів-Бачівськ" на Чернігівщині 22 червня внаслідок дорожньо-транспортної пригоди загинув 47-річний пасажир, водій отримав травми. Детальніше на сайті Суспільного

У Києво-Печерській лаврі вдруге пройшли театралізовані екскурсії присвячені історії відбудови та зростання лаври у ХVІІІ ст. Захід організувало творче об'єднання "Ніч в Університеті". Глядачі змогли побачити театралізовані виступи, відтворені за архівними документами тих часів, а саме - майстерню Олімпія Галика, підготовку до приїзду імператриці Єлизавети І та її візит. Також побували у закритій Всіхсвятській церкві. Як пройшла унікальна екскурсія, читайте у репортажі Gаzеtа.uа. НЕЗВИЧНІ ЕКСКУРСІЇ Відвідувачів зустрічають біля входу до Лаври. Кожного фіксують у списку і видають квиток. Поруч - стіл з обережно розкладеними листівками. За ним сидить Олександра, яка займається каліграфією і скорописом ХVІІІ ст. Підписує листівку за вільний донат на збір для Президентської бригади ім. Богдана Хмельницького. Екскурсії "Ніч у Києво-Печерській лаврі. Бароко" мають п'ять локацій. - Лавра - це те, що людям треба побачити. Для мене дуже показовою була історія, коли минулого року ми прийшли сюди домовлятися про те, щоб вперше потрапити. Це була наша велика мрія, - каже Олександра Іванова менеджерка з партнерств і комунікацій об'єднання "Ніч в Університеті". - Раніше ми сюди не приходили, бо тут було заселення московських попів і московської пропаганди. А минулого року заступниця директора сказала нам, що їхня мета - привести українців. Ми зробили це минулого року і ось прийшли знову. У чорному костюмі стоїть Олексій Руденко, руки тримає за спиною. Він - засновник об'єднання і наразі діючий військовослужбовець. Незважаючи на військову службу, Олексій продовжує брати участь в екскурсіях, а під час виконання завдань - тримає зв'язок онлайн. Згадує історію, як усе починалося: у 2016 році студпарламент університету ім. Тараса Шевченка запропонував студентам-історикам провести екскурсію для першокурсників. Тоді з'явилася ідея зробити це театралізовано - в костюмах. Це вже був не виняток із правила, а послідовний проєкт - Там було багато насправді про що розповідати - про бій під Крутами, про навчання в університеті Святого Володимира. І тоді це все робилося як одноразовий проєкт, але ми побачили, що дуже відгукнулось людям, вони ніколи такого не бачили, - розповідає занурюючись у спогади Олексій. - Ми ще кілька днів там відтирали руки і одяг від запаху гасу, бо в нас тоді газові лампи були. Побачивши зацікавленість людей студенти продовжили проводити подібні екскурсії і згодом вийшли за межі університету. - Це вже був не виняток із правила, а послідовний проєкт. Згодом нам пішли на зустріч заповідники. Зокрема, Софія Київська, а потім інші. Так ми вибудували партнерство з багатьма інституціями, - каже Олексій Руденко. СТРАТЕГІЧНЕ ЗНАЧЕННЯ Печерський монастир був заснований майже за 100 років до заснування Москви. Навіть після приєднання України до Московського царства, Лавра зберігала свою самобутність. У ХVІІІ столітті попри тиск з боку імперської влади, ченці намагалися писати українською мовою і всіляко чинили супротив цензурі друку. Для того, щоб провести екскурсії команда вичитала багато джерел, літописів, спогадів, архівних документів. Зокрема засновник об'єднання розповів, що залучили літературу, наукові праці по історії лаври і з них компонували матеріал. Також використовували звіти з археологічних розкопок, які проходили на території лаври. - У 1686-88 роках Київський митрополит перейшов з підпорядкування Константинополю Москві. І ми, власне, показували цю подію на наших ночах у Лаврі рік тому. А тепер ми вже показуємо події після того, як це сталося, - говорить Олексій Руденко. - Лавра, щоправда, намагалася іменувати себе все ще під Ставропігією, тобто під автономним управлінням Константинопольського патріарха, але коли вони одного разу видали "Місяцеслов" з таким формулюваням то у них забрали, реквізували всі книги, які були видані і наказали впредь іменуватися Ставропігії всєросійського патріарха. І в подальшому цензура у ХVІІІ столітті тільки погіршувалася. Географічне розташування Лаври також мало стратегічне значення. Вона знаходилася неподалік від кордонів Речі Посполитої, що сприяло розвитку торгівлі та, зокрема, контрабанди. Існують свідчення про участь монахів у контрабанді алкоголю та книг, що було зумовлено різницею в законодавстві між Московією та Річчю Посполитою. - Різні цікаві моменти, які ми знайшли в документах і хочемо розповісти, щоб показати, що це справжні люди, що вони теж жили так само, як ми. Це не люди з книг, не люди з ікон. В них були свої проблеми, - розповідає Олександра Іванова. - Наприклад, хтось міг викрасти бочку вина або перевіз її незаконно. І це теж справжнє життя, яке треба показувати, аби люди розуміли, що історія - така сама, як і ми. Ми також живемо в історії. ВНЕСОК ІВАНА МАЗЕПИ Перед початком театралізованої вистави екскурсовод проводить коротку інструкцію відвідувачам: вимкнути звук на телефоні, не вмикати спалах під час фото та відео і повідомити, якщо комусь стане погано. - Питання: хто був першим ігуменом Києво-Печерського монастиря? - звертається до людей гід. Та сама і відповідає. - Першим ігуменом Печерського монастиря був преподобний Варлаам, - відає відвідувачам гід Анастасія Гусак тримаючи в руці металевий ліхтар із теплим вогником. Печерський монастир отримав статус Лаври у 1169 році. Вагомий внесок у розбудову обителі зробив гетьман обох берегів Іван Мазепа. Саме при ньому будувалися численні важливі об'єкти: оновлюється Успенський собор, зводяться мури навколо Лаври, чотири вежі й три в'їзні брами. З-поміж них - і Всіхсвятська церква. Однак після поразки Мазепи для Лаври настали складні часи. У 1810 році в Києві спалахує чума. Володимирський дівочий монастир, що розташовувався на місці нинішнього Арсеналу, було перенесено до Флорівського монастиря, в район, який тоді називали Нос на Ходорі. Історія - така сама, як і ми. Ми також живемо в історії - Після цього Лавра довго боролася, аби повернути собі ці землі. Після Мазепи гетьманом обирають Івана Скоропадського, стародубського полковника. - розповідає гід, - Він, на відміну від багатьох, не піддався московській пропаганді. Скоропадський не називав Мазепу зрадником, а просто "колишнім гетьманом", дотримуючись певної нейтральності в оцінках. У цей самий час колишня столиця - Батурин - лежала в руїнах, і так тривало аж до 1826 року. Натомість новим адміністративним центром стає Глухів, значно ближчий до кордонів Московії. Після смерті Скоропадського царська влада створює Малоросійську колегію - адміністративний орган, що контролював справи в Україні. І тривалий час гетьмана взагалі не обирали. Лише в 1727 році цю посаду обіймає ще один соратник Мазепи - Данило Апостол. Незважаючи на складнощі Києво-Печерський монастир залишається осередком українського бароко. У ньому діяли іконописні майстерні, друкарня, господарські структури, а економіка продовжувала зростати. Лавра складалася з чотирьох монастирів: головного Печерського, а також Ближніх і Дальніх печер. Крім того, вона мала численні приписні монастирі по всій території України - в межах Київського, Ніжинського, Слобідського полків, а також навіть на території Білорусі. Анастасія Гусак запрошує всіх на територію. З усіх сторін розташовані старовинні будівлі Києво-Печерського монастиря. Під час короткої зупинки біля Микитівського больничного монастиря гід розповідає про пожежу в квітні 1718 року. - В свідченнях йдеться, що через свічку починається велика пожежа. Вона охоплює і Успенський собор, і друкарню, і також інші приміщення. Які були теорії щодо цієї пожежі? Вважали, що це могла бути Московія, - продовжує гід Анастасія. - Але з іншого боку вважали, що це зробила Лавра. Тому що Московія тоді хотіла дуже великий податок збирати з Лаври. А після пожежі вони вже потім писали і царю, і Івану Скоропадському, що їм потрібні гроші на відновлення. Анастасія розповідає, що перед пожежею в стінах Успенського собору була захована одна скарбниця, яка містила 25 кг золота і 300 кг срібла. Також були чутки про таємну казну, яку також переховували монахи від московитів. - Одним з найсумніших насправді наслідків поразки Мазепи, окрім того, що було загальний занепад і те, що Пьотр І не хотів фінансувати Лавру, це була також цензура. З 1720 року московити наказали писати про те, що ми керуємося лише всеросійським патріархом. Окрім цього почали сильно цензурувати тексти, щоб не було інших якихось наречий, тобто мається на увазі української мови та вилучати тексти друковані до 1720-х років, - каже гід. Всі ці дії відбувалися в добу бароко, яке було яскравим в лаврі. Воно квітнуло тут в архітектурі, живописі, малярстві. Тут існували майстерні під керівництвом ченців-малярів. І в них були свої учні-молодики. Учнями могли бути як духовенство так і міщани і селяни. - З таких відомих персонажів - це був якраз Олімпій Галик. Він керував майстернею в Лаврі з 1744 по 1755 роки. Саме лаврські митці розписали Тройську надбрамну церкву, біля якої ми тільки що були, - продовжує Анастасія. - Вони малювали не тільки ікони, а і різні портрети, як духовних діячів так і світських і таку цікаву річ, як кубушки (ескізи або замальовки портретів, ікон, тобто меншого масштабу картинки. - Gаzеtа.uа). ЧІТКА ІЄРАРХІЯ Перша сцена театралізованої екскурсії розгортається в майстерні Олімпія Галика. Всередині розташовані мольберти з полотнами за якими працюють учні. Тут відтворюються події візиту генерального курунджи Миколи Каненко, який розповідає про приїзд імператриці Єлизавети. Він наказує намалювати її портрет. У 1763 році всі ремісничі майстерні, що діяли на території Києво-Печерської лаври, були об'єднані в одну спільну майстерню та школу. Вона продовжувала функціонувати ще понад 150 років. Основу становила лаврська економіка - господарство. На той час Лавра була одним із найвпливовіших економічних гравців у всій Гетьманщині. В її володінні перебувало близько 3 тис. кв. км орних земель - більше, ніж площа тодішнього Герцогства Люксембург. Додатково монастир володів ще лісами. Керівництво лаврськими маєтками було чітко структуроване: економ зовнішній відповідав за контроль над зовнішніми активами та земельними угіддями, тоді як економ внутрішній опікувався будівлями, ремеслами та внутрішніми господарськими справами монастиря. Рухаючись дорогами лаври приходимо на місце наступної театралізованої вистави. За розкладеними столами сидять не просто актори, а економ Лаври Саватія та віт одного з маєтків Терентія. Також селяни лаверських маєтностей і Либідський бровар. Тут розповідають про господарство Лаври, "невідомі" культури, такі як картопля. Дегустують квас. До складу господарства Лаври входили 250 млинів, 5 скляних заводів, 21 винокурня, численні броварні (зокрема відомий Ливицький бровар), а також свічкові, цегельні заводи та вапнярні. Загалом, на лаврське господарство працювало від 45 до 65 тисяч осіб. Лише в Гетьманщині Лаврі належало понад 200 шинків, з яких 17 - у самому Києві. Спочатку працівники Лаври не відробляли панщини, однак згодом її було впроваджено в обмеженому вигляді: один день на тиждень взимку і два дні влітку, що було суттєво м'якше, ніж у більшості регіонів Російської імперії. Тут вирощували жито, ячмінь, пшеницю, овес, гречку, овочі та хміль. Особливе місце займали так звані турецькі боби - квасоля. Лавра використовувала застарілі методи обробки землі, допускала внутрішні спекуляції та мала власну економічну політику. - Зокрема, монастир активно заохочував селян купувати більше горілки на свята і весілля - саме у лаврських шинках. При цьому лавра закуповувала горілку у держави за міркою 14,5 кварт (приблизно 14 літрів), а продавала місцевому населенню за 12-квартовою міркою, залишаючи собі понад 2 літри прибутку з кожного продажу, - розповідає гід Анастасія. - Крім прибутку від торгівлі, Лавра отримувала значні доходи з податків, які стягувала із селян. Лише впродовж 30 років, починаючи з 1854 року, від лаври втекло понад 800 сімей і часто вони йшли до гайдамаків або козаків. ВІЗИТ ЄЛИЗАВЕТИ Із розвитком масштабного господарства зросла і потреба в обліку майна та землеволодінь. Для цього в Лаврі було створено спеціальний архів, у якому зберігалися документи про право власності на землю, будівлі та виробництва. У 1770-х роках у Лаврі навіть було офіційно запроваджено посаду архіваріуса. Устави в Лаврі діяли суворі. В ченці брали тільки чоловіків старше 30 років, неодружених з відсутністю судимостей чи боргів. Селяни мали надавати письмовий дозвіл від поміщика. Кандидати проходили трирічний випробувальний термін - "іскус", але випускникам Могилянської академії дозволяли скорочений термін у півроку. Всі нові монахи фіксувалися в списках, які передавалися до Синоду. Після пожежі у 1730- х роках поновили активну відбудову лаврської дзвіниці. Архітектор Йоганн-Готфрід Шедель добудував дзвіницю у 1744 році. Її висота - 96,5 м, і вона залишалась найвищою будівлею Києва понад 200 років. Будівництво тривало 13 років через землетруси та переробку креслень. Її відкриття приурочили до приїзду імператриці Єлизавети І. Приїзд імператриці якраз і продемонстрували на третій локації театралізованої екскурсії, яку розмістили серед дворів Лаври. Лавра активно готувалась: будувались тріумфальні в'їзди, розписували храми, готували портрети. Візит імператриці став шансом для козацької старшини добитись політичних поступок через її фаворита - Олексія Розумовського. - Окрім цього, по приїзду імператриці спускався вирізьблений з дерева янкул з хрестом в одній руці і також з паперами, з документами в іншій руці, саме при її в'їзді до території Печерську. Окрім цього, звісно, вони хотілося б здобутися того, щоб була менша цензура, - говорить гід, - Було підготовлено відповідні звернення, зокрема за підписом Григорія Сковороди. Формально гетьманство було відновлено лише у 1747 році, а гетьманом став Кирило Розумовський у 1750-му. Після візиту Єлизавета І виділила 18 000 карбованців на реконструкцію та розвиток. Завдяки клопотанням Олексія Розумовського ще 5 000 карбованців було спрямовано на підмурівку Києво-Печерської фортеці. Монастир добився послаблення цензури друку і полегшення постригу для бажаючих стати ченцями. ЗАТОПЛЕНІ ПЕЧЕРИ У 17301740-х роках Лавра стикнулася з серйозною проблемою - зсувами ґрунтів і підтопленням печер. Для вирішення ситуації було створено спеціальну інженерну комісію, яку очолив французько-російський інженер Данило (Даніель) Де Баскет. У 1745 році він розробив перший генеральний план Києва, де запропонував укріпити береги садінням дерев і затопленням човнів біля узбережжя. Довго не виділяють кошти і роботи починаються аж в 1753 році і тривають 12 років, поки не починають робити кам'яний фундамент, щоб підкріпити береги. Також Лавра постійно наражалася на ризик через розташовані поруч порохові склади Києво-Печерської фортеці. У 1741 році одна з таких споруд загорілася, викликавши тривогу серед ченців. Сама Лавра тоді належала до Київ-Печерської фортеці, тобто до певної фортифікаційної зони. І в неї було пару бастіонів, зокрема Різдвяний. - Є така річ, як пристріляння. Інколи випробовують гармати, чи вони добре стріляють з певної позиції. Саме так з Різдвяного бастіону гармата влучає прямо в церкву Різдва Богородиці і тоді постраждали певні вікна, - продовжує гід перед входом у сади Лаври, - Вони вирішили це більше не робити. Але через деякий час вони забули і знову влучили в церкву Різдва Богородиці. На наступній локації, що розташувалася в монастирських садах відвідувачам повідали про зусилля архімандрита Йосипа повернути Вознесенський (Флорівський) монастир до складу Києво-Печерської лаври. Серед важливих персон присутні архімандрит Йосип, черниці Флорівського монастиря, інженер Данило Де Баскет, а також обер комендант київського Костюрина. Останню театралізовану виставу показали у Всіхсвятскій церкві, яка закрита на реставрацію. - Церква є яскравим прикладом барокової архітектури часів Мазепи. Під контролем Москви багато змінилося в українському церковному обряді. В першу чергу тепер не обирався Київський митрополит, його обирав Синод, - продовжує гід піднімаючись сходами до церкви, - Окрім цього було відкинуто присягу молодих під час вінчання, а Євангеліє тепер читалося під час служби не обличчям до парафіян, а спиною. Це були одне з нововведень в повсякденний обряд, який відбувся якраз через контроль московитів. Після початку правління Єкатерини ІІ почалося вилучення майна у церков і монастирів. У Лаври забрали Кловський палац, який належав друкарні. Спершу його перетворили на склад провіанту, згодом - на шпиталь, а потім - на першу чоловічу гімназію в Києві. У 1764 році Кирила Розумовського змусили зректися гетьманства, і на цьому завершилась доба Гетьманщини. Коли є відпустки, наші актори намагаються вирватися і прийти На останній локації відтворили події 1773 року і розповіли про життя двох монахів, які жили якраз на ХVІІІ століття. Лаврського монаха Єпіфанія затримали на кордоні з Річчю Посполитою з контрабандним вином. Він стверджував, що це було замовлення братії, але старша братія і архімандрит заперечували оскільки він мав не ввести вино, а вивести книжки на територію Замостяна. На його захист виступив монах Єремія, який тоді поширював по Києву листівки та вірші з критикою Лаври. Глядачам продемонстрували скликання Духовного собору - найвищого органу монастиря, що складався з 12 старших ченців. Там і вирішили долю обох монахів. ВОЛОНТЕРИ Команда "Ніч в Унівеситеті" складається з 80 людей. Це як актори, так і модератори, фотографи, дизайнери тощо. Проєкт волонтерський, тому більшість виконують свою роботу на безоплатній основі. Зокрема багато учасників захищають Україну на фронті. - В нас багато дуже хлопців та дівчат служать, насправді. Анна одна з акторів, зараз закінчує четвертий курс і вже більше двох років служить в українській добровольчій армії, - доповнює Олександра, - Тому, коли є відпустки, наші актори намагаються вирватися і прийти. Під час проведення другого вечора екскурсій об'єднання дізналося, що один з акторів Назар Малік, який грав з найперших екскурсій у 2016 році, а у 2024 долучився до війська - загинув 22 травня на Покровському напрямку. - Назара складно було не помітити. Він був смішним і дотепним, і хоч не всі його розуміли, складно не погодитися з тим, яку велику частину в нашому проєкті він становив. Товариш, друг, брат і син, знавець військової історії та озброєння, імпровізатор, жартівник, почесний амбасадор Масандри, людина з чи не найбільшою кількістю шинелей без ґудзиків і петлиць з гримерки, а з 2024 року - офіцер Збройних Сил України, - написало об'єднання "Ніч в Університеті" в своєму Теlеgrаm-каналі.

У Києво-Печерській лаврі вдруге пройшли театралізовані екскурсії присвячені історії відбудови та зростання лаври у ХVІІІ ст. Захід організувало творче об'єднання "Ніч в Університеті". Глядачі змогли побачити театралізовані виступи, відтворені за архівними документами тих часів, а саме - майстерню Олімпія Галика, підготовку до приїзду імператриці Єлизавети І та її візит. Також побували у закритій Всіхсвятській церкві. Як пройшла унікальна екскурсія, читайте у репортажі Gаzеtа.uа. НЕЗВИЧНІ ЕКСКУРСІЇ Відвідувачів зустрічають біля входу до Лаври. Кожного фіксують у списку і видають квиток. Поруч - стіл з обережно розкладеними листівками. За ним сидить Олександра, яка займається каліграфією і скорописом ХVІІІ ст. Підписує листівку за вільний донат на збір для Президентської бригади ім. Богдана Хмельницького. Екскурсії "Ніч у Києво-Печерській лаврі. Бароко" мають п'ять локацій. - Лавра - це те, що людям треба побачити. Для мене дуже показовою була історія, коли минулого року ми прийшли сюди домовлятися про те, щоб вперше потрапити. Це була наша велика мрія, - каже Олександра Іванова менеджерка з партнерств і комунікацій об'єднання "Ніч в Університеті". - Раніше ми сюди не приходили, бо тут було заселення московських попів і московської пропаганди. А минулого року заступниця директора сказала нам, що їхня мета - привести українців. Ми зробили це минулого року і ось прийшли знову. У чорному костюмі стоїть Олексій Руденко, руки тримає за спиною. Він - засновник об'єднання і наразі діючий військовослужбовець. Незважаючи на військову службу, Олексій продовжує брати участь в екскурсіях, а під час виконання завдань - тримає зв'язок онлайн. Згадує історію, як усе починалося: у 2016 році студпарламент університету ім. Тараса Шевченка запропонував студентам-історикам провести екскурсію для першокурсників. Тоді з'явилася ідея зробити це театралізовано - в костюмах. Це вже був не виняток із правила, а послідовний проєкт. - Там було багато насправді про що розповідати - про бій під Крутами, про навчання в університеті Святого Володимира. І тоді це все робилося як одноразовий проєкт, але ми побачили, що дуже відгукнулось людям, вони ніколи такого не бачили, - розповідає занурюючись у спогади Олексій. - Ми ще кілька днів там відтирали руки і одяг від запаху гасу, бо в нас тоді газові лампи були. Побачивши зацікавленість людей студенти продовжили проводити подібні екскурсії і згодом вийшли за межі університету. - Це вже був не виняток із правила, а послідовний проєкт. Згодом нам пішли на зустріч заповідники. Зокрема, Софія Київська, а потім інші. Так ми вибудували партнерство з багатьма інституціями, - каже Олексій Руденко. СТРАТЕГІЧНЕ ЗНАЧЕННЯ Печерський монастир був заснований майже за 100 років до заснування Москви. Навіть після приєднання України до Московського царства, Лавра зберігала свою самобутність. У ХVІІІ столітті попри тиск з боку імперської влади, ченці намагалися писати українською мовою і всіляко чинили супротив цензурі друку. Для того, щоб провести екскурсії команда вичитала багато джерел, літописів, спогадів, архівних документів. Зокрема засновник об'єднання розповів, що залучили літературу, наукові праці по історії лаври і з них компонували матеріал. Також використовували звіти з археологічних розкопок, які проходили на території лаври. - У 1686-88 роках Київський митрополит перейшов з підпорядкування Константинополю Москві. І ми, власне, показували цю подію на наших ночах у Лаврі рік тому. А тепер ми вже показуємо події після того, як це сталося, - говорить Олексій Руденко. - Лавра, щоправда, намагалася іменувати себе все ще під Ставропігією, тобто під автономним управлінням Константинопольського патріарха, але коли вони одного разу видали "Місяцеслов" з таким формулюваням то у них забрали, реквізували всі книги, які були видані і наказали впредь іменуватися Ставропігії всєросійського патріарха. І в подальшому цензура у ХVІІІ столітті тільки погіршувалася. Географічне розташування Лаври також мало стратегічне значення. Вона знаходилася неподалік від кордонів Речі Посполитої, що сприяло розвитку торгівлі та, зокрема, контрабанди. Існують свідчення про участь монахів у контрабанді алкоголю та книг, що було зумовлено різницею в законодавстві між Московією та Річчю Посполитою. - Різні цікаві моменти, які ми знайшли в документах і хочемо розповісти, щоб показати, що це справжні люди, що вони теж жили так само, як ми. Це не люди з книг, не люди з ікон. В них були свої проблеми, - розповідає Олександра Іванова. - Наприклад, хтось міг викрасти бочку вина або перевіз її незаконно. І це теж справжнє життя, яке треба показувати, аби люди розуміли, що історія - така сама, як і ми. Ми також живемо в історії. ВНЕСОК ІВАНА МАЗЕПИ Перед початком театралізованої вистави екскурсовод проводить коротку інструкцію відвідувачам: вимкнути звук на телефоні, не вмикати спалах під час фото та відео і повідомити, якщо комусь стане погано. - Питання: хто був першим ігуменом Києво-Печерського монастиря? - звертається до людей гід. Та сама і відповідає. - Першим ігуменом Печерського монастиря був преподобний Варлаам, - відає відвідувачам гід Анастасія Гусак тримаючи в руці металевий ліхтар із теплим вогником. Печерський монастир отримав статус Лаври у 1169 році. Вагомий внесок у розбудову обителі зробив гетьман обох берегів Іван Мазепа. Саме при ньому будувалися численні важливі об'єкти: оновлюється Успенський собор, зводяться мури навколо Лаври, чотири вежі й три в'їзні брами. З-поміж них - і Всіхсвятська церква. Однак після поразки Мазепи для Лаври настали складні часи. У 1810 році в Києві спалахує чума. Володимирський дівочий монастир, що розташовувався на місці нинішнього Арсеналу, було перенесено до Флорівського монастиря, в район, який тоді називали Нос на Ходорі. Історія - така сама, як і ми. Ми також живемо в історії. - Після цього Лавра довго боролася, аби повернути собі ці землі. Після Мазепи гетьманом обирають Івана Скоропадського, стародубського полковника. - розповідає гід, - Він, на відміну від багатьох, не піддався московській пропаганді. Скоропадський не називав Мазепу зрадником, а просто "колишнім гетьманом", дотримуючись певної нейтральності в оцінках. У цей самий час колишня столиця - Батурин - лежала в руїнах, і так тривало аж до 1826 року. Натомість новим адміністративним центром стає Глухів, значно ближчий до кордонів Московії. Після смерті Скоропадського царська влада створює Малоросійську колегію - адміністративний орган, що контролював справи в Україні. І тривалий час гетьмана взагалі не обирали. Лише в 1727 році цю посаду обіймає ще один соратник Мазепи - Данило Апостол. Незважаючи на складнощі Києво-Печерський монастир залишається осередком українського бароко. У ньому діяли іконописні майстерні, друкарня, господарські структури, а економіка продовжувала зростати. Лавра складалася з чотирьох монастирів: головного Печерського, а також Ближніх і Дальніх печер. Крім того, вона мала численні приписні монастирі по всій території України - в межах Київського, Ніжинського, Слобідського полків, а також навіть на території Білорусі. Анастасія Гусак запрошує всіх на територію. З усіх сторін розташовані старовинні будівлі Києво-Печерського монастиря. Під час короткої зупинки біля Микитівського больничного монастиря гід розповідає про пожежу в квітні 1718 року. - В свідченнях йдеться, що через свічку починається велика пожежа. Вона охоплює і Успенський собор, і друкарню, і також інші приміщення. Які були теорії щодо цієї пожежі? Вважали, що це могла бути Московія, - продовжує гід Анастасія. - Але з іншого боку вважали, що це зробила Лавра. Тому що Московія тоді хотіла дуже великий податок збирати з Лаври. А після пожежі вони вже потім писали і царю, і Івану Скоропадському, що їм потрібні гроші на відновлення. Анастасія розповідає, що перед пожежею в стінах Успенського собору була захована одна скарбниця, яка містила 25 кг золота і 300 кг срібла. Також були чутки про таємну казну, яку також переховували монахи від московитів. - Одним з найсумніших насправді наслідків поразки Мазепи, окрім того, що було загальний занепад і те, що Пьотр І не хотів фінансувати Лавру, це була також цензура. З 1720 року московити наказали писати про те, що ми керуємося лише всеросійським патріархом. Окрім цього почали сильно цензурувати тексти, щоб не було інших якихось наречий, тобто мається на увазі української мови та вилучати тексти друковані до 1720-х років, - каже гід. Всі ці дії відбувалися в добу бароко, яке було яскравим в лаврі. Воно квітнуло тут в архітектурі, живописі, малярстві. Тут існували майстерні під керівництвом ченців-малярів. І в них були свої учні-молодики. Учнями могли бути як духовенство так і міщани і селяни. - З таких відомих персонажів - це був якраз Олімпій Галик. Він керував майстернею в Лаврі з 1744 по 1755 роки. Саме лаврські митці розписали Тройську надбрамну церкву, біля якої ми тільки що були, - продовжує Анастасія. - Вони малювали не тільки ікони, а і різні портрети, як духовних діячів так і світських і таку цікаву річ, як кубушки (ескізи або замальовки портретів, ікон, тобто меншого масштабу картинки. - Gаzеtа.uа). ЧІТКА ІЄРАРХІЯ Перша сцена театралізованої екскурсії розгортається в майстерні Олімпія Галика. Всередині розташовані мольберти з полотнами за якими працюють учні. Тут відтворюються події візиту генерального курунджи Миколи Каненко, який розповідає про приїзд імператриці Єлизавети. Він наказує намалювати її портрет. У 1763 році всі ремісничі майстерні, що діяли на території Києво-Печерської лаври, були об'єднані в одну спільну майстерню та школу. Вона продовжувала функціонувати ще понад 150 років. Основу становила лаврська економіка - господарство. На той час Лавра була одним із найвпливовіших економічних гравців у всій Гетьманщині. В її володінні перебувало близько 3 тис. кв. км орних земель - більше, ніж площа тодішнього Герцогства Люксембург. Додатково монастир володів ще лісами. Керівництво лаврськими маєтками було чітко структуроване: економ зовнішній відповідав за контроль над зовнішніми активами та земельними угіддями, тоді як економ внутрішній опікувався будівлями, ремеслами та внутрішніми господарськими справами монастиря. Рухаючись дорогами лаври приходимо на місце наступної театралізованої вистави. За розкладеними столами сидять не просто актори, а економ Лаври Саватія та віт одного з маєтків Терентія. Також селяни лаверських маєтностей і Либідський бровар. Тут розповідають про господарство Лаври, "невідомі" культури, такі як картопля. Дегустують квас. До складу господарства Лаври входили 250 млинів, 5 скляних заводів, 21 винокурня, численні броварні (зокрема відомий Ливицький бровар), а також свічкові, цегельні заводи та вапнярні. Загалом, на лаврське господарство працювало від 45 до 65 тисяч осіб. Лише в Гетьманщині Лаврі належало понад 200 шинків, з яких 17 - у самому Києві. Спочатку працівники Лаври не відробляли панщини, однак згодом її було впроваджено в обмеженому вигляді: один день на тиждень взимку і два дні влітку, що було суттєво м'якше, ніж у більшості регіонів Російської імперії. Тут вирощували жито, ячмінь, пшеницю, овес, гречку, овочі та хміль. Особливе місце займали так звані турецькі боби - квасоля. Лавра використовувала застарілі методи обробки землі, допускала внутрішні спекуляції та мала власну економічну політику. - Зокрема, монастир активно заохочував селян купувати більше горілки на свята і весілля - саме у лаврських шинках. При цьому лавра закуповувала горілку у держави за міркою 14,5 кварт (приблизно 14 літрів), а продавала місцевому населенню за 12-квартовою міркою, залишаючи собі понад 2 літри прибутку з кожного продажу, - розповідає гід Анастасія. - Крім прибутку від торгівлі, Лавра отримувала значні доходи з податків, які стягувала із селян. Лише впродовж 30 років, починаючи з 1854 року, від лаври втекло понад 800 сімей і часто вони йшли до гайдамаків або козаків. ВІЗИТ ЄЛИЗАВЕТИ Із розвитком масштабного господарства зросла і потреба в обліку майна та землеволодінь. Для цього в Лаврі було створено спеціальний архів, у якому зберігалися документи про право власності на землю, будівлі та виробництва. У 1770-х роках у Лаврі навіть було офіційно запроваджено посаду архіваріуса. Устави в Лаврі діяли суворі. В ченці брали тільки чоловіків старше 30 років, неодружених з відсутністю судимостей чи боргів. Селяни мали надавати письмовий дозвіл від поміщика. Кандидати проходили трирічний випробувальний термін - "іскус", але випускникам Могилянської академії дозволяли скорочений термін у півроку. Всі нові монахи фіксувалися в списках, які передавалися до Синоду. Після пожежі у 1730- х роках поновили активну відбудову лаврської дзвіниці. Архітектор Йоганн-Готфрід Шедель добудував дзвіницю у 1744 році. Її висота - 96,5 м, і вона залишалась найвищою будівлею Києва понад 200 років. Будівництво тривало 13 років через землетруси та переробку креслень. Її відкриття приурочили до приїзду імператриці Єлизавети І. Приїзд імператриці якраз і продемонстрували на третій локації театралізованої екскурсії, яку розмістили серед дворів Лаври. Лавра активно готувалась: будувались тріумфальні в'їзди, розписували храми, готували портрети. Візит імператриці став шансом для козацької старшини добитись політичних поступок через її фаворита - Олексія Розумовського. - Окрім цього, по приїзду імператриці спускався вирізьблений з дерева янкул з хрестом в одній руці і також з паперами, з документами в іншій руці, саме при її в'їзді до території Печерську. Окрім цього, звісно, вони хотілося б здобутися того, щоб була менша цензура, - говорить гід, - Було підготовлено відповідні звернення, зокрема за підписом Григорія Сковороди. Формально гетьманство було відновлено лише у 1747 році, а гетьманом став Кирило Розумовський у 1750-му. Після візиту Єлизавета І виділила 18 000 карбованців на реконструкцію та розвиток. Завдяки клопотанням Олексія Розумовського ще 5 000 карбованців було спрямовано на підмурівку Києво-Печерської фортеці. Монастир добився послаблення цензури друку і полегшення постригу для бажаючих стати ченцями. ЗАТОПЛЕНІ ПЕЧЕРИ У 17301740-х роках Лавра стикнулася з серйозною проблемою - зсувами ґрунтів і підтопленням печер. Для вирішення ситуації було створено спеціальну інженерну комісію, яку очолив французько-російський інженер Данило (Даніель) Де Баскет. У 1745 році він розробив перший генеральний план Києва, де запропонував укріпити береги садінням дерев і затопленням човнів біля узбережжя. Довго не виділяють кошти і роботи починаються аж в 1753 році і тривають 12 років, поки не починають робити кам'яний фундамент, щоб підкріпити береги. Також Лавра постійно наражалася на ризик через розташовані поруч порохові склади Києво-Печерської фортеці. У 1741 році одна з таких споруд загорілася, викликавши тривогу серед ченців. Сама Лавра тоді належала до Київ-Печерської фортеці, тобто до певної фортифікаційної зони. І в неї було пару бастіонів, зокрема Різдвяний. - Є така річ, як пристріляння. Інколи випробовують гармати, чи вони добре стріляють з певної позиції. Саме так з Різдвяного бастіону гармата влучає прямо в церкву Різдва Богородиці і тоді постраждали певні вікна, - продовжує гід перед входом у сади Лаври, - Вони вирішили це більше не робити. Але через деякий час вони забули і знову влучили в церкву Різдва Богородиці. На наступній локації, що розташувалася в монастирських садах відвідувачам повідали про зусилля архімандрита Йосипа повернути Вознесенський (Флорівський) монастир до складу Києво-Печерської лаври. Серед важливих персон присутні архімандрит Йосип, черниці Флорівського монастиря, інженер Данило Де Баскет, а також обер комендант київського Костюрина. Останню театралізовану виставу показали у Всіхсвятскій церкві, яка закрита на реставрацію. - Церква є яскравим прикладом барокової архітектури часів Мазепи. Під контролем Москви багато змінилося в українському церковному обряді. В першу чергу тепер не обирався Київський митрополит, його обирав Синод, - продовжує гід піднімаючись сходами до церкви, - Окрім цього було відкинуто присягу молодих під час вінчання, а Євангеліє тепер читалося під час служби не обличчям до парафіян, а спиною. Це були одне з нововведень в повсякденний обряд, який відбувся якраз через контроль московитів. Після початку правління Єкатерини ІІ почалося вилучення майна у церков і монастирів. У Лаври забрали Кловський палац, який належав друкарні. Спершу його перетворили на склад провіанту, згодом - на шпиталь, а потім - на першу чоловічу гімназію в Києві. У 1764 році Кирила Розумовського змусили зректися гетьманства, і на цьому завершилась доба Гетьманщини. Коли є відпустки, наші актори намагаються вирватися і прийти. На останній локації відтворили події 1773 року і розповіли про життя двох монахів, які жили якраз на ХVІІІ століття. Лаврського монаха Єпіфанія затримали на кордоні з Річчю Посполитою з контрабандним вином. Він стверджував, що це було замовлення братії, але старша братія і архімандрит заперечували оскільки він мав не ввести вино, а вивести книжки на територію Замостяна. На його захист виступив монах Єремія, який тоді поширював по Києву листівки та вірші з критикою Лаври. Глядачам продемонстрували скликання Духовного собору - найвищого органу монастиря, що складався з 12 старших ченців. Там і вирішили долю обох монахів. ВОЛОНТЕРИ Команда "Ніч в Унівеситеті" складається з 80 людей. Це як актори, так і модератори, фотографи, дизайнери тощо. Проєкт волонтерський, тому більшість виконують свою роботу на безоплатній основі. Зокрема багато учасників захищають Україну на фронті. - В нас багато дуже хлопців та дівчат служать, насправді. Анна одна з акторів, зараз закінчує четвертий курс і вже більше двох років служить в українській добровольчій армії, - доповнює Олександра, - Тому, коли є відпустки, наші актори намагаються вирватися і прийти. Під час проведення другого вечора екскурсій об'єднання дізналося, що один з акторів Назар Малік, який грав з найперших екскурсій у 2016 році, а у 2024 долучився до війська - загинув 22 травня на Покровському напрямку. - Назара складно було не помітити. Він був смішним і дотепним, і хоч не всі його розуміли, складно не погодитися з тим, яку велику частину в нашому проєкті він становив. Товариш, друг, брат і син, знавець військової історії та озброєння, імпровізатор, жартівник, почесний амбасадор Масандри, людина з чи не найбільшою кількістю шинелей без ґудзиків і петлиць з гримерки, а з 2024 року - офіцер Збройних Сил України, - написало об'єднання "Ніч в Університеті" в своєму Теlеgrаm-каналі.

Про це в ефірі Еспресо сказав військовий експерт Dеfеnsе Ехрrеss Іван Киричевський."Якщо росіяни не змогли перетворити на випалену пустелю східне прикордоння Сумщини - зокрема, десятикілометрову зону, місто Глухів та весь Глухівський район - попри те, що на той момент там була значно гірша ситуація, то чому вони мали б змогти зробити це зараз із північчю Сумщини, де ситуація вже покращилася", - зазначив Киричевський.За словами військового експерта, на Сумщині є проблеми з протиповітряною обороною та відповідним прикриттям. Але де їх у нас немає?"50 тисяч особового складу - це замало для навіть повільного прориву у напрямку Сум. Щоб наступати на Суми в такому ж режимі, в якому росіяни змогли взяти Авдіївку, їм потрібно зосередити угруповання чисельністю приблизно 150 тисяч і витратити на це не менше ніж дев'ять місяців", - вважає Киричевський.Військовий експерт також додав, що для Сумщини є реальна загроза російських терористичних обстрілів."Але перетворити велику область на випалену землю й зробити її буквально непридатною до життя за наказом Путіна - вони не зможуть. Це перебільшення", - наголосив Киричевський.Окупанти створюють додаткові зони напруження, зокрема на українському кордоні, щоб змусити Сили оборони перекидати резерви з інших напрямків.Голова Сумської ОВА Олег Григоров 29 травня поінформував, що ситуація на лінії фронту мінлива, і противник намагається закріпитись у прикордоних селах.Просування ворога в Біловодах і Локні на Сумщині не є останніми і активність росіян з кожним днем посилюється. Постійний тиск піхотою дається в знаки, а попередні успіхи дають мотивацію окупантам їх розвивати. 

Про це він розповів в етері Еспресо."Щоб не розводити паніку, відразу зазначу, що такий прорив, як у стилі Другої світової війни, на Сумщині неможливий. У нас люди пам'ятають 2022 рік, коли ворог пішов і в обід, умовно кажучи, був на околицях Сум. А 25 лютого Суми відгородилися, сіли в осаду на місяць. Тепер не буде ніякого прориву, що за добу противник буде в Сумах, бо вже інша специфіка війни. Це не можливо тому, що міжріччя Сейму та Псла - не є танконебезпечним напрямком, як раніше казали: великі пойми, мережа ставків, тому там танками не розгуляєшся. Однак це рай для ДРГ та снайперів: ландшафт з лісками та перелісками, край середньоросійської височини", - зауважив аналітик.За його словами, як "сіру зону" ворог може використовувати цю територію, адже повідомляється про накопичення понад 60 тис. особового складу російських військ. Тобто можуть бути бойові дії, як під Покровськом, максимум - 500 метрів в день. А до Сум окупантам, відповідно, йти півроку-рік. Тому паніки бути не може щодо прориву ворога на Сумщині."Але ворожа артилерія дострілює на 20 км вглиб, як це відбувається у Білопіллі, або літають FРV-дрони. Мікроавтобус, який 17 травня підбили росіяни, це за 11 км від лінії фронту на трасі Суми – Білопілля – Путивль – Глухів – Шостка. І тут же поруч залізниця, тому, коли їде потяг із Сум на Конотоп, то він прискорюється, щоб проскочити цю зону поряд з кордоном. Можливо, росіяни захочуть перерізати цю трасу, яка є дорогою від Сум до громад, що розташовані північніше р. Сейм. В цьому плані, вони тут можуть наступати. Але у 1943 році Червона армія наступала в іншому місці, умовно, - Писарівська громада, бо там можуть виходити в тил Харкова та перерізати шосейну і залізничну дорогу Суми – Харків. Це південніше, ніж там, де зараз йдуть інтенсивні бої", - прокоментував Бобиренко. 17 травня російські війська завдали удару по рейсовому автобусу біля Білопілля на Сумщині. Внаслідок цієї атаки є загиблі та постраждалі.

Дорогою у Глухів загинув відомий чемпіон Європи. Олександр Пєлєшенко – видатний український важкоатлет і чемпіон Європи – не дожив до народження власного сина. Спортсмен, який вистояв на найгарячіших ділянках фронту, загинув у дорожньо-транспортній пригоді, прямуючи...

The "Come Back Alive" Foundation is close to the Ukrainian military. The front line of the Russian-Ukrainian war is not only the front. It is where the war for Ukraine is going on. In hospitals, in warehouses, landfills, in mass media, in offices. We supply and repair equipment, train soldiers and officers, help transform the Armed Forces, provide first-hand accounts of war and stem the flow of propaganda and disinformation. Provides the Ukrainian army with the most important tactical advantage.

Хостингова компанія НОSТіQ.uа запустила п’ятий щорічний грантовий конкурс «Допомога хвостикам». Волонтерські та благодійні організації з України можуть отримати тисячу доларів для реалізації корисного проєкту на підтримку безпритульних тварин. Про це повідомили організатори. Про конкурс У 2024 році участь у конкурсі взяли 70 організацій. Тоді грант отримав проєкт із міста Глухів на Сумщині — команда облаштувала […] Тhе роst Українські волонтери можуть отримати $1000 на проєкти для безпритульних тварин арреаrеd fіrst оn ШоТам.

Суспільне Культура у партнерстві з Радіо Культура продовжує публікувати есеї українських письменників та письменниць про міста у межах проєкту "Міста сили".

На Чернігівщині на автодорозі "Кіпті-Глухів-Бачівськ" Ніжинського району 18 березня близько 18:35 сталася дорожньо-транспортна пригода за участі трьох автомобілів. У результаті ДТП травмувалися двоє пасажирів, серед яких дитина.

На автодорозі "Кіпті-Глухів-Бачівськ" на Чернігівщині 17 березня вночі сталася дорожньо-транспортна пригода за участі автомобілів Тоyоtа Lаnd Сruіsеr 200 та "КАМАЗ". Водія вантажівки госпіталізували.

На дорозі "Кіпті-Глухів-Бачівськ" у Ніжинському районі на Чернігівщині вранці 17 березня сталася ДТП. Легковик Vоlvо зіткнувся з дикою твариною. 57-річна пасажирка автівки загинула на місці події. Ще двоє пасажирів у лікарні

Розпочалась 1100 доба широкомасштабної збройної агресії РФ проти України. Протягом минулої доби зафіксовано 110 боєзіткнень. Про це повідомляє Генеральний штаб ЗСУ у Теlеgrаm. Вчора противник завдав по позиціях українських підрозділів та населених пунктах 4 ракетних ударів (4 ракети), 81 авіаудару, скинувши 121 КАБ. Крім цього, здійснив близько 6 тис. обстрілів, зокрема 109 - із реактивних систем залпового вогню, та залучив для ураження 2557 дронів-камікадзе. Агресор завдавав авіаударів, зокрема в районах населених пунктів Глухів, Миколаївка, Семенівка, Машеве, Вовчанські Хутори, Гуляйполе, Залізничне, Варварівка, Львове. На Харківському напрямку ворог п'ять разів намагався прорвати оборонні рубежі наших захисників у бік Вовчанська, Строївки та Дворічної. На Куп'янському напрямку вчора відбулося п'ять атак загарбників. Наші оборонці відбивали штурмові дії противника неподалік Петропавлівки та Загризового. На Лиманському напрямку ворог атакував п'ять разів. Намагався вклинитися в нашу оборону поблизу Колодязів, Новолюбівки, Греківки та Зеленої Долини. На Сіверському напрямку наші воїни успішно відбили атаку противника в районі Григорівки. На Краматорському напрямку окупанти п'ять разів атакували у районах Часового Яру, Новомаркового, Васюківки та Ступочок. На Торецькому напрямку ворог здійснив десять атак в районах Торецька та Кримського. На Покровському напрямку наші захисники зупинили 33 штурмові дії агресора у бік населених пунктів Тарасівка, Новоторецьке, Миролюбівка, Промінь, Леонтовичі, Котлине, Удачне, Надіївка, Успенівка. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Сили оборони знищили 1150 окупантів - подробиці від Генштабу На Новопавлівському напрямку противник протягом минулого дня здійснив 19 атак в напрямку населених пунктів Костянтинопіль, Роздольне, Шевченко та Бурлацьке. На Гуляйпільському напрямку наші оборонці відбили три атаки у бік Чарівного. На Оріхівському напрямку окупаційні війська двічі штурмували позиції Сил оборони в районі П'ятихаток. На Придніпровському напрямку минулої доби ворог активних дій не проводив. На Волинському та Поліському напрямках ознак формування наступальних угруповань ворога не виявлено. В Курській області Сили оборони України продовжують операцію. Минулої доби ворог завдав 16 авіаударів, скинувши при цьому 21 КАБ, здійснив 463 обстріли, 36 з них - із РСЗВ. Українські захисники відбили 18 штурмових дій загарбників. За минулу добу ракетні війська та артилерія Сил оборони завдали ураження по одному району зосередження особового складу, чьотирьох пунктах управління, станції РЕБ, артилерійському засобу та одному іншому важливому об'єкту противника. Втрати російських загарбників за минулу добу склали 1150 осіб. Також українські воїни знешкодили 8 танків, 13 бойових броньованих машин, 69 артилерійських систем, один засіб ППО, 141 БпЛА оперативно-тактичного рівня, 140 автомобілів та одиницю спеціальної техніки окупантів, додали у Генштабі. У Донецькій області росіяни змогли просунутися у районі села Бурлацьке та в Андріївці. Ситуація тут є доволі напруженою, росіяни не полишають спроб захопити територію біля Андріївки, де також спрямовують свої сили із північної сторони, біля села Улакли. Аналітики повідомляли про доволі складну ситуацію на цій ділянці фронту - "найгарячіше" на ділянці Андріївка-Костянтинопіль-Улакли.

Про це повідомив Генеральний штаб ЗСУ у своєму зведенні станом на 08:00. "Вчора противник завдав по позиціях українських підрозділів та населених пунктах 4 ракетних ударів (4 ракети), 81 авіаудару, скинувши 121 КАБ. Крім цього, здійснив близько шести тисяч обстрілів, зокрема 109 – із реактивних систем залпового вогню, та залучив для ураження 2557 дронів-камікадзе", - зазначили у Генштабі. Там також додали, що за минулу добу ракетні війська та артилерія Сил оборони завдали ураження по одному району зосередження особового складу, чотирьох пунктах управління, станції РЕБ,  артилерійському засобу та одному іншому важливому об’єкту противника. Ситуація на основних напрямках На Харківському напрямку ворог п’ять разів намагався прорвати оборонні рубежі українських захисників у бік Вовчанська, Строївки та Дворічної. На Куп’янському напрямку відбулося п’ять атак загарбників. Українські оборонці відбивали штурмові дії противника неподалік Петропавлівки та Загризового.На Лиманському напрямку ворог атакував п’ять разів. Намагався вклинитися в українську оборону поблизу Колодязів, Новолюбівки, Греківки та Зеленої Долини.На Сіверському напрямку наші воїни успішно відбили атаку противника в районі Григорівки.На Краматорському напрямку окупанти п’ять разів атакували у районах Часового Яру, Новомаркового, Васюківки та Ступочок.На Торецькому напрямку ворог здійснив десять атак в районах Торецька та Кримського.На Покровському напрямку українські захисники зупинили 33 штурмові дії агресора у бік населених пунктів Тарасівка, Новоторецьке, Миролюбівка, Промінь, Леонтовичі, Котлине, Удачне, Надіївка, Успенівка.На Новопавлівському напрямку противник протягом минулого дня здійснив 19 атак в напрямку населених пунктів Костянтинопіль, Роздольне, Шевченко та Бурлацьке. На Гуляйпільському напрямку українські оборонці відбили три атаки у бік Чарівного. На Оріхівському напрямку окупаційні війська двічі штурмували позиції Сил оборони в районі П’ятихаток.На Придніпровському напрямку минулої доби ворог активних дій не проводив.На Волинському та Поліському напрямках ознак формування наступальних угруповань ворога не виявлено.Сили оборони України продовжують операцію в Курській області. Минулої доби ворог завдав 16 авіаударів, скинувши при цьому 21 КАБ, здійснив 463 обстріли, 36 з них – із РСЗВ. Українські захисники відбили 18 штурмових дій загарбників.  Протягом минулої на доби на російсько-українському фронті Сили оборони ліквідували 1150 військових армії РФ, а також десятки одиниць озброєння і техніки. 

Оперативну інформацію станом на 8:00 27 лютого оприлюднив Генеральний штаб ЗСУ. Агресор завдавав авіаударів, зокрема в районах населених пунктів Глухів,...

Наслідки у Києві та областіО 23:17 Київська ОВА повідомила про ворожі дрони у повітряному просторі області. Зазначалося, що Сили ППО працюють по цілях. О 23:49 Суспільне повідомило, що у Києві лунають вибухи.О 04:02 у Київській ОВА поінформували про роботу ППО у регіоні. За кілька хвилин кореспондент Еспресо повідомив про вибухи у Києві. Згодом мер Києва Віталій Кличко повідомив про роботу ППО у столиці. Уже вранці ДСНС написала, що внаслідок падіння уламків БПЛА в одному з районів області виникла пожежа на промисловому об'єкті. Рятувальними погасили вогонь.Рух ворожих дронів О 20:32 з’явилася інформація про групу ударних дронів, яка рухалася через Херсонщину у напрямку Миколаївщини.Станом на 20:52 повідомлялося, що нові групи ворожих ударних БПЛА заходять на Сумщину. Вже за кілька хвилин ПС повідомили, що дрони рухаються через Шостку та Глухів у напрямку Чернігівщини.О 20:59 Повітряні сили попередили, що декілька груп ударних безпілотників рухаються через Запорізьку область на Дніпропетровщину.Згодом у ПС уточнили, що дрони, які летіли на Миколаївщину, продовжують рух у напрямку Кіровоградської області.Станом на 21:32 повідомлялося про рух ударних БПЛА:З півночі:На півночі Сумщини, у напрямку Чернігівщини;На півдні Сумщини, у напрямку Полтавщини;З Чернігівщини, у напрямку Київщини.З півдня:На Дніпропетровщині рухалися переважно західним курсом.На Кіровоградщині рухалися у північному напрямку.О 21:47 повідомлялося, що ворожі дрони рухаються через Кіровоградську область, курсом на Черкащину.О 22:10 Повітряні сили попередили, що БПЛА рухаються повз Кременчук. Станом на 22:18: Декілька десятків БПЛА рухалися із Сумщини на Чернігівщину та Полтавщину;БПЛА із Чернігівщини рухалися у напрямку Київщини;Дрони через Кіровоградщину рухалися на Черкащину."Миргород – БПЛА у напрямку міста!", - написали Повітряні Сили о 22:33. О 22:56 ПС попередили про ворожі безпілотники у передмісті Харкова. О 23:18 стало відомо про дрони на Київ.Станом на 23:22 БПЛА:Декілька десятків - на межі Сумщини та Полтавщини.Кілька груп на Полтавщині - у напрямку Дніпропетровщини.Із Полтавщини та Кіровоградщини - на Черкащину.Декілька на Чернігівщині - курсом на Київщину.За 10 хв стало відомо про нові групи шахедів із півдня - через Миколаївщину курсом на Одеську область.О 00:08 декілька БПЛА спостерігали на схід від Броварів, вони рухались у південному напрямку. Згодом вони продовжили рух через південь Київщини у напрямку Вінниччини. О 00:45 дрони рухались:через Сумщину групи на Полтавщинуна Чернігівщині поодинокі БПЛА у різних районах. Курс на Київщинуна Черкащині декілька груп через Звенигородський та Черкаський райони у західному напрямкуіз Полтавщини на Київщинудекілька груп на межі Одещини та Миколаївщини у напрямку ВінниччиниО 01:31 жителів Харкова, Чернігова та Кременчука закликали перебувати в укриттях. О 01:54 декілька ударних БПЛА фіксували південніше Вінниці, вони тримали курс на північ. Невдовзі вони продовжили рух у напрямку Житомирщини. Рух дронів станом на 03:09: поодинокі БПЛА на Хмельниччині та Житомирщині, курс західнийБПЛА на Полтавщині, рухаються переважно західним курсомО 04:06 Повітряні сили повідомили про БПЛА у передмісті Києва. Крім того, декілька дронів маневрували на межі Черкащини та Полтавщини.О 5:05 Повітряні сили повідомили про відбій загрози застосування ударних БПЛА.

26 лютого близько десятої ранку російські військові скинули на Глухів дві керовані авіабомби, атакувавши цивільні підприємства на околиці міста. В результаті удару руйнувань зазнали адміністративні приміщення

Окупанти продовжують застосовувати авіацію, зокрема скидають КАБи, і здійснювати наземні атаки. Сили оборони тримають рубежі та вживають необхідних заходів для недопущення прориву оборони. Про це повідомив Генштаб ЗСУ у звіті від 26 лютого. Загарбники не припиняють застосовувати артилерію по територіях областей, що межують з рф. Під ворожими авіаударами опинилися райони населених пунктів Тур'я, Старикове, Велика Писарівка, Студенок, Чернацьке. Під авіаударами були Глухів, Миколаївка, Семенівка, Машеве. Дві штурмові дії загарбників відбулися у бік Вовчанська та Дворічної на Харківському напрямку. Ворожа авіація скинула КАБи на Вовчанські Хутори. На Покровському напрямку сьогодні ворог 22 рази атакував позиції наших захисників в районах населених пунктів Тарасівка, Новоторецьке, Миролюбівка, Промінь, Леонтовичі, Котлине, Удачне, Надіївка, Успенівка, п'ять боєзіткнень продовжуються. Ворог три рази намагався йти вперед на позиції українських підрозділів в районах Петропавлівки та Загризового на Куп'янському напрямку, триває один бій. На Лиманському напрямку агресор атакує в районі Колодязів. На Торецькому напрямку противник п'ять разів атакував позиції наших військ в районах Торецька та Кримського. Три боєзіткнення тривають дотепер. На Новопавлівському напрямку наші оборонці відбили вісім атак ворога в районах населених пунктів Костянтинопіль, Роздольне та Бурлацьке, ще одна атака - триває досі. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Втрати росіян в Україні перевалили за 870 тис. На Краматорському напрямку Сили оборони відбили одну ворожу спробу просунутись вперед поблизу Часового Яру, ще одна атака триває. На Гуляйпільському напрямку ворог проводить дві штурмові дії в напрямку Чарівного, в той же час завдавав авіаударів по Гуляйполю та Залізничному. На Оріхівському напрямку триває два боєзіткнення, противник намагається просунутись в районі П'ятихаток. На Сіверському та Гуляйпільському напрямках від початку доби противник наступальних дій не проводив. Десять бойових зіткнень відбулося сьогодні на Курському напрямку, п'ять - досі тривають. Війська РФ завдали 7 авіаційних ударів, скинув дев'ять КАБ та здійснив 193 артилерійських обстріли. Вчора противник завдав по позиціях українських підрозділів та населених пунктах 92 авіаударів та скинув 128 КАБ. Крім цього, здійснив 5672 обстріли, зокрема 108 - із реактивних систем залпового вогню, також залучив для ураження 3439 дронів-камікадзе.

Російська армія завдала авіаудару по підприємству в місті Глухів на Сумщині. Про це повідомила обласна прокуратура. За даними слідства, 26 лютого близько 10:10 години війська РФ скинули, за попередніми даними, три керовані авіабомби на місцеве підприємство. «Унаслідок атаки ворога поранено 42-річного цивільного чоловіка. Пошкоджено адміністративну та складську будівлі, виробниче приміщення, автомобілі та навколишні приватні будинки», […] Тhе роst Росіяни скинули три авіабомби по підприємству у Глухові, поранено чоловіка fіrst арреаrеd оn Новинарня.

Зранку 26 лютого російські загарбники вдарили керованими авіабомбами по місту Глухів Сумської області.  

26 лютого внаслідок удару по Глухову пошкоджені адміністративні будівлі. 23 та 25 лютого російські військові теж атакували місто керованими авіабомбами