Search trend "Лобіювання"

Бізнес-спільнота закликає парламент ухвалити законопроєкти №13339 та №13340−1 до 1 вересня 2025 року, забезпечивши належне впровадження положень Закону України «Про лобіювання».

Президент Володимир Зеленський заявив про ініціативу зупинити перевірки бізнесу в Україні на тривалий період. Він вже дав відповідне доручення. Йдеться про підготовку рішення щодо довгострокового мораторію на інспекції підприємств. Про це Зеленський повідомив під час форуму, присвяченого взаємодії влади та підприємців, передає "Укрінформ". Глава держави наголосив, що головна мета - забезпечити підприємців від тиску з боку посадовців, які можуть використовувати перевірки як інструмент впливу. За його словами, подібне обмеження стане захисним механізмом для бізнесу в умовах воєнного часу. "Я вже доручив готувати рішення щодо тривалого мораторію на перевірки бізнесу. Так, щоб убезпечити бізнес від будь-якого тиску недобросовісних людей на різних посадах", - підкреслив президент під час свого виступу. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Перевірки бізнесу: президент зробив заяву Він також висловив переконання, що країна здатна досягти значно кращих економічних результатів. Проте для цього, за його словами, необхідно створити відповідні умови. Зеленський зазначив, що слід надати підприємцям більше простору для реалізації ідей. І що надважливо - держава має чітко визначити межі свого втручання. Президент наголосив на важливості мінімального, проте ефективного регулювання, а також посилення ролі України у просуванні національного бізнесу за кордоном. "Україна може бути значно сильнішою економічно. А отже, нам треба реалізувати значно більше ідей і талантів українського підприємництва. Для цього потрібні умови, чіткі рамки для державного втручання, мінімальне та раціональне регулювання, сильне державне лобіювання українського бізнесу в світі", - підсумував Зеленський. Світовий банк прогнозує уповільнення зростання економіки України у 2025 році до 2,0%, у разі якщо війна триватиме протягом усього року. У червні 2024 року Світовий банк прогнозував середній показник зростання ВВП України у 5,8% на рік у 2025-2026 роках, за умови, що активні бойові дії триватимуть упродовж 2024 року та згодом стануть помірними.

Чи піде НАЗК по сліду аптек Кузьміних? Підстав для проведення перевірки наразі більш ніж достатньоНардеп Сергій Кузьміних, обвинувачений у хабарництві, може бути пов'язаний з аптечним бізнесом, прихованим через наближених осіб. НАЗК може перевірити факти лобіювання інтересів.

Чому український ВПК зацікавлений в експорті зброїЗа більш ніж три роки війни Україна пройшла шлях від країни з напівживою оборонною промисловістю до держави з потужним ОПК. За деякими даними, сьогодні ми маємо понад 800 підприємств, які забезпечують армію. Потенційно, за словами голови Мінстратегпрому Олександра Камишіна, українські компанії здатні виробити зброї на 20 млрд доларів. Деякі експерти оцінюють цей потенціал навіть у 35-40 мільярдів доларів. Але використовується він сьогодні далеко не сповна. За даними опитування, проведеного Асоціацією "Технологічні сили України" (ТСУ), яка об’єднує найбільших виробників безпілотників та іншої технологічної продукції, 38% компаній, залучених до оборонного замовлення, повідомили, що понад половину їхніх потужностей сьогодні простоюють. Лише третина респондентів заявила, що цехи повністю завантажені.Причини? Вони під час війни очевидні – нестача коштів, недоступність для підприємств кредитних ресурсів. Той же Олександр Камишін підтверджує, що держава з означених 20 мільярдів може законтрактувати продукції лише на 6 млрд доларів. Якщо за словами міністра цифрової трансформації Михайла Федорова, у 2024 році Україна здатна була виготовити понад 2 млн FРV-дронів, президент Володимир Зеленськогий офіційно підтверджує, що законтрактовано поки лише 1 млн дронів. Понад 1,7 млн безпілотників та РЕБ не виготовили приватні українські виробники зброї в 2024-му через відсутність держконтрактів, ідеться в дослідженні ТСУ. дрон "Лелека-100", фото: gеttyіmаgеs Оскільки вирішення проблеми кредитування у воюючій країні не виглядає найближчим часом реальним, альтернативою, на думку багатьох фахівців, став би експорт Україною зброї. Схема зрозуміла: продаємо зброю - отримуємо прибуток та податки – вкладаємо в розширення виробництва. Приміром, за даними заступника голови NАUDІ Сергія Висоцького,  Україна потенційно може отримувати до 2 мільярдів євро лише від податків з цього бізнесу. Але попри логічні аргументи на підтримку рішення про відкриття експорту озброєнь протягом цього часу українська влада не йшла на такий крок. Головним аргументом проти, окрім безпекових та логістичних проблем, були очевидні політичні ризики цього рішення: як західним урядам пояснювати своїм виборцям збройну допомогу Україні, якщо ми самі будемо продавати світові зброю. І от, схоже, крига скресла. Як стверджує Fоrbеs, посилаючись на керівництво Мінекономіки, робота над цим йшла кілька місяців. “І президент, і пан Єрмак активно долучалися, намагалися розібратися,  вони в темі з вересня минулого року. Відповідно, вже є погодження від президента на відкриття експорту”,- пише видання. Джерела Еспресо.тв в РНБО та уряді підтверджують, що прийняття офіційного рішення на рівні Кабінету міністрів очікується вже за два-три тижні, до кінця травня чи на початку червня. Розглядається три варіанти того, як це працюватиме.Що стало вирішальним для відкриття експорту зброї“Маємо йти на цей крок, оскільки все більше стаємо заручниками ситуації, - пояснює співрозмовник Еспресо.тв в РНБО. – Підприємства ОПК країни, шукаючи шляхи нарощення виробництва, релокують свої підприємства або ж знаходять, скажімо так, “відкриті” ділянки експорту через партнерів. Відповідно, ми втрачаємо податки, втрачаємо технології, втрачаємо людей. Крім того, де-факто експорт з України відбувається, так би мовити, окремими кейсами, чи назвемо це гібридними методами. Тож альтернатива така: оптимальніше мати контрольований експорт замість неконтрольованого”.В Консорціумі оборонної інформації підтверджують цю тезу. Військовий експерт, співзасновник Консорціуму Валентин Бадрак каже, що прихована релокація останнім часом є стійкою тенденцією для українських оборонних підприємств. “Релокація може бути відкритою чи прихованою, але суті це не змінює, підприємства, які могли б бути українськими, отримують іноземну прописку, від чого ми здебільшого не виграємо”.Для прикладу, лише у сфері виробництва безпілотників як мінімум троє великих виробників відкрили свої виробництва в країнах Східної Європи: Skyеtоn - в Словаччині, Ukrsресsystеms – у Польщі,  DеVіRо - в Чехії. При цьому за межі України перенесено виробництво найсучасніших моделей БПЛА - РD-2, Lеlеkа LR, "Булава". Підприємства мають намір постачати продукцію країнам НАТО, і це не може не радувати Україну, але, безумовно, країна точно не програла б від того, якби wі фірми мали українську прописку. ударний дрон "Булава", фото: mіlіtаrnyі У вже згаданому дослідженні ТСУ, представники 85% підприємств повідомили, що обмірковують переведення частини виробництва за межі України або вже здійснили це. "Що втримає вас від релокації за кордон?" – відповідаючи на це питання, 80% вказали саме на відкриття експорту. Далі йдуть інші важливі фактори: 72% – збільшення державного замовлення, 69% – укладання багаторічних контрактів.Щодо прихованого експорту, який відбувається де-факто, Валентин Бадрак підтверджує тенденцію. “Деякі ділянки експорту озброєнь під час широкомасштабної війни справді залишалися “відкритими”. Приміром, відбувалися поставки запасних частин для індійських літаків Ан-32 українського виробництва. Так само можна сказати й про Туреччину - авіаційні двигуни для місцевих БАК постачалися українською компанією “Івченко-Прогрес”. Або ж, приміром, литовська компанія Grаntа Аutоnоmy повідомила, що компоненти для своїх FРV-дронів купує в Україні”. Варіанти відкриття експорту озброєньЗа даними з різних джерел, сьогодні розглядаються три основні сценарії регулювання експорту оборонної продукції.Індивідуальне погодження контрактів: кожен експортний контракт проходитиме окреме узгодження на державному рівні. Такий підхід уже частково застосовується, але планується його офіційне закріплення. Пропорційний експорт: виробникам дозволять експортувати до 50% від обсягу продукції, виготовленої за контрактами для Збройних Сил України. Частина доходу від експорту буде спрямована на закупівлю озброєння для ЗСУ. Нарешті, третій варіант: запровадження експортного мита. Передбачається встановлення 20-відсоткового мита на експорт оборонної продукції, кошти від якого надходитимуть до спеціального фонду для фінансування потреб армії.Яке рішення зрештою обере влада? Нескладно передбачити, що перший варіант, який, по суті, передбачає точкове погодження, є найменш прозорим, але, очевидно, найбільш зручним для чиновників. Як зауважує керівник приватної компанії, не близької до владних коридорів, “владі зрозумілий такий підхід: чим менше буде умовного Пашинського (Сергій Пашинський, голова Національної асоціації підприємств оборонної промисловості (NАUDІ), який вважається непідконтрольним чинній владі, – ред.) тим більше буде своїх, рідних фірм”. Експерти визнають, що формула “приходьте з контрактами, будемо вирішувати індивідуально” фактично працює й сьогодні. Компанія подає заявку в Державну службу експортного контролю (ДСЕК), але переважно отримує відмову з посиланням на те, що першочергово мають бути задоволені потреби української армії. Іншими словами, офіційно експорт зброї ніхто не забороняв, фактично  ж ця заборона діє з 24 лютого 2022 року і ринку експорту як такого немає. Тепер цю негласну заборону буде знято, і потенційні експортери подаватимуть заявку до тієї ж ДСЕК, а в разі сумнівів, які виникнуть у служби, як повідомляють поінформовані джерела, конкретну заявку розглядатиме Міжвідомча комісія з питань оборонно-промислового комплексу при Кабінеті Міністрів.За дивним збігом обставин саме в цей час, коли з дня на день очікується рішення про відкриття експорту зброї, з’явилось повідомлення про арешт в Іспанії Олега Гладковського, голови цієї комісії в період з 2015 по 2019 рік. Нюанс лише в тому, що під час перезавантаження влади у 2019 році президент Зеленський ліквідував цю комісію як орган РНБО, натомість підпорядкувавши її як дорадчий орган Кабінету міністрів. Тож за першого варіанту відкриття збройного експорту цей експорт буде передано до сфери впливу винятково уряду. Перефразовуючи згаданого керівника підприємства, “Пашинського буде значно менше, ніж сьогодні”, а буде стільки “своїх”, скільки перетравлять апетити влади. Другий та третій варіанти в цій альтернативі, за всіма підходами, є значно прозорішими. Тут застороги більше стосуються не політики, а економіки. Зокрема, варіант “пропорційного експорту”, на думку експертів, може відсікти від ринку невеликі підприємства, оскільки їм буде непросто“потягнути значні платежі при незначних обсягах продукції. Варіант “митний”, коли фірмам належатиме сплачувати додаткове мито від експорту оборонки,  вирішальною мірою залежить від розміру мита. Зокрема, практики від оборонки висловлюють сумніви, що цифра 20% мита, яка називається, буде підйомною для більшості українських зброярів. Тож потрібна продумана підготовка при виборі кожного з цих варіантів, з точним пропрацюванням деталей. При цьому має бути врахована ще одна засторога, анонсована президентом Зеленським: експорт буде дозволено переважно до країн-партнерів, які підтримували Україну під час війни, зокрема членів коаліції "Рамштайн".Валентин Бадрак, коментуючи Еспресо.ТВ вибір між трьома означеними варіантами,  також наголошує, що важливо “правильно реалізувати відкриття експорту”. На його думку, держава для цього, зокрема, може вдало використовувати два важелі: рівень оборонного замовлення для Сил оборони та контроль за ліцензіями на експорт, при цьому формально залишаючи за собою й третій важіль – у вигляді лобіювання підприємств ОПК для фінансування країнами ЄС у межах так званої данської моделі.При цьому головним моментом державного управління експортом зброї, наголошує експерт, має стати спрямування ОПК, щоб українська продукція потрапляла на ринок через її західних партнерів – наприклад, у складі західної зброї або у вигляді нових спільних продуктів. А вже після припинення війни експорт може набути значних масштабів та приносити Україні 4-5 млрд доларів щорічно. морський безпілотник МАGURА V7, фото: gеttyіmаgеs Що зможе експортувати Україна у сфері ВПКМаємо вже чимало збройових досягнень, де Україна випереджає західні зразки. Йдеться, зокрема, про деякі типи безпілотних систем, засоби РЕБ та деякі інші системи.Так, Альянс “Нова енергія України”, один із потужних приватних розробників дронів та РЕБ, разом із німецькою компанією Dіеhl Dеfеnsе вже забезпечує системами захисту ЗРК ІRІS-Т та нові САУ RСН 155 виробництва КNDS сучасними засобами РЕБ. Інший переконливий приклад - дві українські компанії обрані американським замовником (Dеfеnsе Іnnоvаtіоn Unіt) для створення прототипів безпілотників для Армії США в рамках проєкту АRТЕМІS.Компактну крилату ракету далекобійного ураження “Пекло” вже розглядають як один із варіантів озброєння, що може випускатися у Великій Британії.Військово-політичний оглядач Олександр Коваленко наводить ще один приклад: “Скажімо, такий улюблений нами всіма у перші місяці війни протитанковий ракетний комплекс “Стугна-П”, що спалював колони російської бронетехніки, зараз не зустріти. Куди зникла “Стугна-П”? Її функціонал частково замінили FРV-дрони, і потреба в “Стугні” менша, ніж два роки тому, а виробничі лінії працюють, але не на повну потужність. У свою чергу в цьому ПТРК зацікавлені покупці на Близькому Сході, але продавати їм ми не можемо”.ПТРК "Стугна-П", фото: wіkіреdіа При наявності унікальних розробок в ОПК Україна може взяти західний ринок не тільки унікальними розробками,  а й двома перевагами – швидкістю реалізації складних проєктів та ціною. Якщо говорити про першу перевагу, безпрецедентним тестуванням українського ОПК стало запровадження Данією нової моделі співпраці - через фінансування у 2024 році виробництва для українського війська 18 самохідних гаубиць “Богдана”. Їх  передали в ЗСУ вже через два місяці. Як відзначають в Консорціумі оборонної інформації, відбулася справді унікальна подія, бо йдеться про майже невідоме приватне підприємство – де-факто воно перевершило за темпами  виробництва французький Nехtеr (випускає 6-8 одиниць САУ Саеsаr на місяць). Є заяви, що нині приватний виробник САУ “Богдана” досяг темпу близько 20 одиниць на місяць. Коли ж говорити про ціну, головним показником є те, що українська “Богдана” коштує приблизно 2,5 млн доларів, тоді як французька гаубиця Саеsаr – понад 4 млн доларів. За розрахунками ж аналітичного центру Вrеugеl, САУ Саеsаr коштуєу 6 млн євро, а найвищий показник вартості самохідної артилерії надав німецьким САУ РzН 2000 та RСН 155, де оціночні цифри - відповідно 17 млн євро та 11,08 млн євро.Схожа історія і з артилерійськими боєприпасами. За час широкомасштабної війни снаряди до гаубиць подорожчали з 800 до 8000 доларів на початку 2024 року, тим часом  український ОПК здатен виготовити такий боєприпас за 1,8 тис. доларів. На експорт може йти не лише українська зброя. Війна для України стала каталізатором розвитку нових рішень, які не лише змінюють хід бойових дій, а й формують основу для майбутнього технологічного прориву.  Тож ми маємо реальний шанс стати глобальним центром інновацій, які будуть цікаві нашим партнерам в українському, але експортному варіанті. Це можуть бети і рішення у сфері кіберзахисту, де Україна досягла нового рівня, в інтеграції дронів у бойові дії, у створенні системи донаведення на основі штучного інтелекту та комп’ютерного зору чи інтеграції даних із супутників, дронів та наземних розвідників для коригування бойових дій. Аналогічно  Україна першою у світі створила окремий рід військ у складі ЗСУ – Сили безпілотних систем, які обʼєднують повітряні, морські та наземні роботизовані комплекси. Або ж взяти Аvеngеrs —  систему штучного інтелекту, розроблену Центром інновацій Міністерства оборони України. Вона активно використовується Збройними Силами України для автоматичного виявлення та ідентифікації ворожої техніки. За даними Міноборони, платформа щотижня допомагає виявляти до 12 000 цілей, аналізуючи відео з дронів та стаціонарних камер. Це значно підвищує ефективність прийняття рішень на полі бою та зменшує ризик помилок через утому операторів.Нові шляхи та форми співпраці для експорту зброїУ британському парламенті у квітні цього року заговорили про виробництво української зброї в країні – в межах спільного хабу ОПК. І це вже історія не лише про посилення ЗСУ - це й про обмін технологіями, бо частина зброї вироблятиметься для британського війська. Іспанський виробник спецтехніки Тесnоvе виготовлятиме для європейського ринку бронеавтомобілі української компанії НВО “Практика” - в рамках створеного об’єднання Нumаn & Sаfе Systеms, яке здійснюватиме ліцензійне виробництво українських бронемашин на потужностях іспанського виробника та просуватиме на ринках (йдеться про тактичні автомобілі "Джура", а також бронеавтомобілі "Козак" неназваної модифікації). “Це як раз і є  правильна формула - коли українська продукція потраплятиме на ринок через партнерів”, - наголошує Валентин Бадрак.Окрім спільного експорту з використанням українських ліцензій, потужні перспективи мають спільні розробки. Саме таким шляхом пішов свого часу Ізраїль - в рамках угоди з США, наприклад, спільно розробив передову систему ПРО Аrrоw-3 – тепер Німеччина купує її за 4 млрд євро (а це половина усього річного експорту зброї цієї країни). Турецька компанія Ваykаr, яка постачає безпілотники майже чотирьом десяткам країн, будує завод з виробництва БАК в Україні. Влітку 2025 року підприємство може бути відкрите - там працюватимуть близько 500 людей, і після забезпечення власних потреб завод може постачати на світовий ринок продукцію з українськими компонентами.фото: gеttyіmаgеs Значний потенціал може мати співпраця із КNDS – це вікно до стратегічної можливості інтеграції у європейський ОПК, з участю у розробках та виробництві нових колісних ББМ перспективного танка МСGS. До того ж, тут є потенціал спільних розробок роботизованих систем – КNDS Dеutсhlаnd має частку в 21% акцій естонського виробника наземних роботизованих систем Міlrеm Rоbоtісs, а КNDS Frаnсе володіє компанією-виробником роботизованих систем Nехtеr Rоbоtісs.Нарешті, незаперечним козирем України є те, що США та Європа зацікавлені в українських технологіях, оскільки вони протестовані у війні з РФ. Як наголошують у Консорціумі оборонної інформації, випробування зброї на війні та оперативне удосконалення з використанням новітніх технологій Заходу та України може стати новою візитівкою України на світовому ринку озброєнь. Йдеться про розвиток навіть не західних, а спільних надсучасних технологій, які пройшли випробування війною. 

The "Come Back Alive" Foundation is close to the Ukrainian military. The front line of the Russian-Ukrainian war is not only the front. It is where the war for Ukraine is going on. In hospitals, in warehouses, landfills, in mass media, in offices. We supply and repair equipment, train soldiers and officers, help transform the Armed Forces, provide first-hand accounts of war and stem the flow of propaganda and disinformation. Provides the Ukrainian army with the most important tactical advantage.

Про це йдеться в матеріалі Радіо Свобода.Уже 8 липня завершується п’ятирічний термін повноважень чинного мовного омбудсмена Тараса Кременя. Попри заяви Уповноваженого з захисту державної мови про готовність продовжити роботу на цій посаді, його кандидатуру не подали на повторний термін. Натомість, як стверджують активісти й деякі політики, Офіс президента втручається у процес обрання нового мовного омбудсмена, просуваючи кандидатів без досвіду у правозахисній сфері. Таке втручання активісти називають небезпечною тенденцією, особливо в час війни.Свої кандидатури на цю посаду подали три державні органи: Міністерство юстиції – Ірину Коваль-Фучило (філологиня, яка спеціалізується на фольклорі), Міністерство культури – Павла Полянського (держчиновник, який працював у МОН), Уповноважений з прав людини – Олену Івановську (профе­сорка кафедри фольклористики Київського національного університету імені Тараса Шевченка, доктор філологічних наук). Однак жоден із них, за словами активістів, не має достатнього досвіду у сфері захисту прав чи державної мови.Читайте також: "Такого рівня досвіду не має жоден із претендентів": Кремінь заявив, що готовий залишатися мовним омбудсменомЛьвів'янин Святослав Літинський, відомий тим, що майже 15 років захищає українську мову, зокрема в судах, а також один із претендентів на посаду мовного омбудсмена у 2020 році, вважає, що це "буде не обрання, а призначення". Літинський звернувся із запитами до трьох структур, які подали своїх кандидатів цьогоріч, щоб надали йому відповідь, чи відповідають вони двом вимогам, відповідно до законодавства. За його словами, процедури не є прозорими, а вимоги до кандидатів ігноруються."Уповноважений з прав людини відповів, що не зобов’язаний надавати інформацію. У міністерствах відповіли, що така інформація потребує збору, даруйте, інформації серед значної кількості даних, тому швидкої відповіді не дадуть. А що відповідати? Я просив відповідь на два запитання. Кандидати, може, й мають добрі знання з української мови, але таке ставлення до подання претендентів, відсутність публічних конкурсів, інформації про них, зокрема, чи відповідають законодавчим вимогам, схиляє до думки, що це буде не обрання, а призначення", ‒ зазначив Літинський.Він наголосив, що такий розвиток подій – коли слабка людина не обирається, а призначається – на руку Росії. "Ми бачили ще з 2014 року, початку війни з Росією. Карта перших земель України, які були загарбані ворогом, на 90% збігалися з даними перепису, коли люди визначали їхньою рідною мовою російську. Ми бачимо чітко, що мовний кордон є дуже важливий, в тому числі для протистояння військовим загарбанням. Як і тоді, так і тепер, така діяльність із захисту державної мови, з утвердження української мови як державної, є важливою з погляду безпеки України. Оскільки ідентифікація людини, що вона є українцем, громадянином України – це існування самої держави, її безпека. А цього разу немає конкуренції щодо обрання мовного омбудсмена. За моєю інсайдерською інформацією, Офіс президента вказав не подавати Кременя і це розпорядження прийшло в останній день подання", ‒ додав Святослав Літинський.Народний депутат від "Європейської Солідарності" Микола Княжицький зауважив: якщо мовним омбудсменом буде людина недосвідчена й без чіткої позиції щодо державної мови, то існує кілька небезпек. Це, на переконання Княжицького, по суті, м’яч у бік Росії."Бо прямою вимогою Росії до України є так звана, як вони кажуть, денацифікація, яка за їхньою точкою зору полягає у скасуванні Закону про мову і в дозволі діяльності Російської православної церкви. По-друге, в Україні відбиватимуться вибори, і, очевидно, Росія підтримуватиме проросійські політичні сили. І будуть кандидати, які розраховуватимуть на цей електорат і будуть зацікавлені в тому, щоб якомога менше людей говорили українською мовою, щоб русифікація продовжувалася. Це не менша небезпека, коли буде продовжуватися русифікація, підтримувана таємно або відкрито РФ або антиукраїнськими силами, а Українська держава не матиме ефективного органу, який міг би цьому запобігти. Таким чином, вони будуть намагатися впливати на результати майбутніх виборів. Має бути виконаний закон, мовним омбудсменом має бути людина з досвідом правозахисної діяльності", ‒ наголосив депутат.Про те, що на тлі загроз русифікації посада мовного омбудсмена набуває особливого значення, зазначив і військовослужбовець Антон Петрівський. Він звернув увагу, що це не лише адміністративна, а й стратегічна фігура."У час війни мовний омбудсмен – це більше ніж державна посада, це інструмент української інформаційної великої політики, в якій українська мова має отримати статус домінуючої в усіх сферах", – зауважив Петрівський.Громадські організації, зокрема Всеукраїнський рух "Єдині", Ініціатива "Бойкот російської попси", Громадська ініціатива "Голка", Громадський сектор Євромайдану, також вважають, що влада намагається послабити інституцію мовного омбудсмена. У заяві понад 20 організацій, поширеній наприкінці квітня, ідеться про неприйнятність кулуарних дій і висування непридатних кандидатів."Влада подала кандидатури потай від громадськості, і більшість із них не відповідають кваліфікаційним вимогам", – наголошують у заяві.Громадські активісти у своєму зверненні вимагають від президента і його офісу "не втручатися в процес призначення Уповноваженого із захисту державної мови, який є виключною компетенцією уряду". Також вони закликали кандидатів, які не відповідають визначеним законом кваліфікаційним вимогам, не бути інструментами реалізації сценарію послаблення важливої інституції та зняти свої кандидатури. Очільників міністерств і відомств, які висунули згадані кандидатури, просять відкликати ці подання і внести натомість кандидатів, що мають досвід діяльності з захисту державної мови та будуть здатні ефективно виконувати покладені на них обов’язки.Активісти й політики наголошують: посада мовного омбудсмена не обмежується звітами про кількість порушень чи мовну ситуацію. Передусім це менеджер процесів лобіювання й інформаційної політики щодо важливості різних законодавчих ініціатив, які посилили б державну мову, яка сьогодні для України є національною безпекою. Саме тому надважливо, щоб на цій посаді була компетентна і досвідчена у правозахисних питаннях людина. Відтак активісти вимагають, щоб влада припинила втручання, а кандидатури були відкрито проаналізовані з урахуванням професійної придатності.Довідково. Проблеми з дотриманням мовного законодавства існують по всій Україні. За даними Офісу мовного омбудсмена, найбільше їх у Києві, Одесі, Харкові та Дніпрі, згідно з останніми даними Уповноваженого з захисту державної мови. Лідером щодо російськомовності є Київ. Часто трапляються випадки, коли молодь у публічних місцях слухає російські пісні, не кажучи про російськомовний контент у соцмережах, який домінує.В українських школах 345 учнів навчаються російською мовою, 109 школярів вивчають її як другу іноземну. За даними опитування, проведеного Київським міжнародним інститутом соціології, 58% українців виступають проти вивчення російської мови в школах. При цьому 78% громадян України вважають українську мову рідною. Для порівняння, ця цифра 2006 року була лише 52%.

Атака росіян по УкраїніТероризм проти справедливої оборони. Так можна підсумувати результати нічного протистояння між нашою державою і РФ з використанням дронів та іншого далекобійного озброєння. За ніч росіяни випустили по Україні п'ять балістичних ракет, це були або "Іскандери", або північнокорейський КН-23, зараз з'ясовується. Дві балістики було збито і була також випущена значна кількість дронів, понад 187, з яких 81 були збиті, решта були локаційно втрачені. Ворог двічі сьогодні атакував нашу столицю з використанням і балістики, і дронів. Знаємо, що було вісім поранених, серед них четверо дітей, дві людини загинули. І також знаємо, що ворог здійснював такі атаки з використанням дронів по п'яти областях нашої країни. Атаки ворога були скеровані насамперед проти цивільних об'єктів. Це були цілеспрямовані атаки терору аби знищити наші міста, інфраструктуру. Власне, залякати наше мирне населення, наш народ, аби похитнути стійкість до спротиву. Це системні акти терору з боку РФ.У РФ зазнали атаки важливі оборонно-промислові об’єктиЩо ж до наших ударів по противнику? Ворожі Z-канали писали про те, що це була чи не найбільша атака нашими дронами і ракетами. Як вони згадують, називається кількість аж 447 далекобійних ракет та дронів, це пишуть зет-канали. Але, що цікаво, міністерство оборони сьогодні жодної згадки не робило про ці удари з українського боку.Напевно, аби не псувати настрій тим гостям, які на свій страх і ризик збираються до Московії на Червону площу, а також тим паче не давати таких антиоптимістичних посилів для російського населення. А що ж було вражено на території Російської Федерації? Виокремимо насамперед і летовище, і оборонно-промислові об'єкти. Коли ми говоримо про летовище, то є вже зафіксовані знімки із системи NАSА, яка слідкує за пожежами по всій планеті. Так от є зафіксовані пожежі на території двох російських летовищ. Це на летовищах Шайковка і Кубинка. Шайковка - це Калузька область. Там росіяни тримають свої стратегічні бомбардувальники Ту-22М3. Там також зберігаються ракети Х-22.Сподіваємося, що ці удари були результативними, і у ворога будуть втрати саме по цим зразкам озброєння. Друге летовище - це Кубинка, це Московська область, це поблизу Москви. Там якраз базуються оці російські "Соколи", "Стрижі", тобто ці групи, які збираються показувати свою майстерність на Червоній площі. Побачимо, чи насправді вони будуть це робити після ударів по летовищу. Сподіваємося, що ці удари були результативними, поки що ми не знаємо підсумки з огляду на те, що супутникових знімків ще немає. А щодо підприємств ОПК, тут взагалі було вражено щонайменше п'ять підприємств російської оборони. Насамперед це в Саранську було уражено завод оптоволоконних систем. Це єдиний у Росії виробник оптоволокна, який використовується в системах зв'язку і, звісно, для російських оптоволоконних дронів. Цей завод атакується вже не вперше. Сподіваюсь, що ці атаки були більш результативними, ніж попередні. Також в тому ж Саранську було вражено підприємство "Саранськкабель", яке має відношення до створення російських систем зв'язку. І ще в іншій ділянці - це Тула. В Тулі було атаковано бюро приладобудування.Це, власне, одне з базових підприємств РФ, яке розробляє системи озброєння різного призначення, включаючи різні бойові модулі, протитанкові комплекси і таке інше.І буквально за кілометр від цього КБ приладобудування є ще одне підприємство "Сплав", яке розробляє, виготовляє всі системи залпового вогню Російської Федерації ще за часів Радянського Союзу. Це, власне, і "Ураган", "Смерч", "Торнадо", також там вготовляються оці боєприпаси для систем "Сонцепьок", це термобаричні боєприпаси. Також були задані удари по цим двом підприємствам.І ще одне підприємство, вже п'яте - це Московська область, Красноармійськ, науково-виробниче об’єднання "Базальт". "Базальт" - це виробник боєприпасів різного призначення, термобаричних боєприпасів, пританкових гранатометів і таке інше. Це підприємство також розробляє, вготовляє боєприпаси для авіації, включно з авіаційними бомбами. Так що в будь-якому разі вибір всіх цих цілей абсолютно легітимний.Все це озброєння, яке використовує противник проти України, проти наших громадян. Звісно, це ті удари, які треба наносити і вкрай важливо, щоб вони були результативними.І, звісно, завдяки потужній дроновій атаці на багатьох російських цивільних летовищах було запроваджено програму "Килим" чи "Ковьор", яка забороняє підніматися в небо цивільним російським літаком. Так що, думаю, ці атаки дозволять відчути російському населенню, що таке війна. І думаю, що всі ці підходи української сторони, можливо, будуть продовжені і на 9 травня.Хоча Пєсков сьогодні заявив через агенцію ТАСС про те, що заклики до перемир'я з боку Росії залишаються в силі. Проте в Росії буде обмежено інтернет і таке інше, аби забезпечити максимальні заходи безпеки. Росія готується до параду 9 травня І про Росію, і про ситуацію в більш широкому масштабі ми поговорили з директором Центру досліджень армії, конверсії та роззброєння, воєнним аналітиком, співзасновником Консорціуму оборонної інформації Валентином Бадраком.Путін закликав до перемир'я на час параду в Росії. Зараз до Москви підтягнули значну кількість систем протиповітряної оборони, обмежують інтернет, аби було складно контролювати, що там відбувається. Заборонили навіть використання електросамокатів. Навіть згадують знову про "Орешник", якщо Україна здійснить удари по Москві, то Росія знову дістане "Орешник" і буде використовувати його для ударів по Україні. Тобто зараз політичне тло, пов'язане насамперед із ситуацією навколо проведення цього параду, навколо такого побєдобєсія в Російській Федерації. "Дуже показовий момент 25-го року, 9 травня. І Путін намагається використати це для закріплення легітимізації тієї, яку подарував йому Трамп. Напевно, в силу своєї недосвідченості або недолугості, незрозуміло, за яких причин, а, може, просто, дійсно, він завербований. Але так чи інакше для Путіна головне зберегти режим і зберегти свої забаганки щодо захоплення і контролю України. Бо наступним кроком буде контроль простору в межах СРСР, а потім вже - повністю пострадянського простору. Оце три великі кола для Путіна, які ніяк не змінилися, і зараз він це намагається закріпити завдяки тому, що йому трішечки вдалося за рахунок Трампа підняти голову. Але якщо брати зараз київські рішення, дуже важливо не грати з Путіним в цю гру, а навпаки протримати Москву до параду щонайменше у складній, напруженій ситуації, щоб гості Путіна, особливо Сі Цзіньпін відчув, що Путін не в позиції переможця. А в позиції такого собі невизначеного, незрозумілого лідера незрозумілої країни", - сказав він.Валентин Бадрак зауважив, що наразі важко сказати, наскільки до 9 травня готові запаси безпілотників та ракет, це скоро стане зрозуміло. "Якщо рухатися далі, то вже сьогоднішня ситуація демонструє, що навіть намір Кремля продовжити наступальні операції не спирається на, я б сказав, реалістичні речі. Навіть півторамільйонна армія, яка є в Росії, нічого не може заподіяти для того, щоб зробити якісь ударні кулаки, скажімо, і щось зробити на стратегічному, навіть на оперативно-стратегічному рівнях. Я думаю, що найбільше, на що буде здатний Путін - це продовжувати влітку кампанію по протискуванню, продавлюванню і отриманню якихось невеличких територій. Але мені подобаються заяви авторитетних українських військових, особливо тих, які займаються безпілотними технологіями, які зараз свідчать про те, що роль безпілотників тільки збільшується, а ніяк не зменшується. І якщо тиждень-півтора тому, колишній головком Збройних сил України Залужний назвав фактично безпорадними і такими, що вже в минулому, танки, бронетехніку і вертольоти. Ну і кораблі ще до цього можна додати. То навіть артилерія зараз втрачає позиції завдяки тому, що збільшується дальність, відстань ударів безпілотників і вага бойової частини", - зазначив військовий аналітик.Експорт української зброї Виходячи з того, що нам потрібно на полі бою, і що ми можемо робити власними силами, звісно, виникає питання щодо готовності президента України Володимира Зеленського ухвалити дозвіл на експорт продукції, яку виготовляють наші оборонні підприємства. Валентин Бадрак розповів, якими можуть бути плюси та мінуси цього рішення. Та чи виправдаються сподівання наших оборонників отримати зиск від рішення заробити значну кількість грошей."Тут є кілька взаємопов'язаних речей. По-перше, президент вже певний заручник цих ідей і тиску цього, який чинять і великі об'єднання, такі як Федерація роботодавців України. І різні технологічні об'єднання, такі як Технологічні сили України, такі як NАUDІ, Ліга оборонних підприємств. І все це пов'язано з тим, що експорт зброї насправді не припинявся, і він, до речі, юридично не заборонений. Експорт зброї існував як прихований і дозований. Ну, наприклад, Індії постачалися запчастини до літаків Ан-32, в Туреччині наші авіаційні двигуни до безпілотників. Усе це дуже важливо на тлі того, що Індія - великий і потужний ринок, який відвертається від Росії. І, наприклад, Туреччина, в тому сенсі, що там потужні безпілотні технології, які можуть посилити в майбутньому безпілотну авіацію України. Тому все це під великим прицілом. Інша справа: як вийти на ринок озброєнь правильно. На мій погляд, щоб не зробити політичного харакірі, треба виходити разом з партнерами, принаймні до завершення гарячої фази війни", - зауважив експерт. Валентин Бадрак зауважив, що такі можливості є. Україна довела, що має кращі деякі технології, ніж західні. "Згадаю кілька прикладів. Сполучені Штати з чотирьох компаній, які будуть виробляти для американської армії безпілотники, вибрали дві українські, які роблять більш дешеві і більш технологічні. Нещодавно Вlооmbеrg оприлюднив таку суперечку по відношенню німецької потужної компанії Неss, здається, яка пропонує безпілотники по 16 700 євро за кожен. Тоді як українці розібрали, кажуть, що червона ціна їм 2000 євро, а не 16. Тобто українці досягли потужних досягнень, які визнають в Європі. Раніше в Україні тут був Ніко Ланге, який керував фондом Еберта в Україні. Зараз він як військовий експерт коментує, каже, що українські засоби РЕБ перевершують західні. Можу навести приклад, коли український альянс “Нова енергія України” самостійно, до речі, без держави, домовився з таким потужним виробником, як Dіеhl Dеfеnsе німецький. І споряджує захист для засобів ППО ІRІS-Т і для САУ з дистанційним керуванням RСН", - зазначив Валентин Бадрак.Україна має величезні перспективи зокрема тому, що вона перетворилася на ринок. СІПРІ -незалежний міжнародний інститут з дослідження проблем конфліктів, озброєнь, контролю над озброєннями та роззброєння - довів, що за останні чотири роки Україна в 100 разів збільшила імпорт і стала більш привабливою для спільних виробництв. "Наприклад, відома компанія американська АеrоVіrоnmеnt розмістила в Україні вже виробництво відомих Swіtсhblаdе. І все це може вже постачатися потім спільно. Тому що дешевше в рази. Давайте візьмемо "Богдану". САУ "Богдана" виробляється приватним українським підприємством вже понад 20 одиниць, а дехто каже, що і 36 одиниць. Я не буду спекулювати цифрами, бо, можливо, там враховувалися причіпні гармати. Але вартість САУ “Богдана” 2,5 мільйони доларів. Вартість САУ САЕSАR, які робить Nехtеr французький, 4-6 мільйонів євро. Німецькі САУ, такі як Раnzеrhаubіtzе або RСН коштують 11-17 мільйонів євро. Один артилерійський боєприпас коштує зараз понад 8 тисяч євро. Україна робить за 1,8 тисячі євро. І виходить, що вона в 8-10 разів дешевше виробляє. Якщо вона буде спільно виходити на ринок з іноземними країнами. Чехія це дуже відчула і надала ліцензію на виробництво боєприпасів і спільні штурмові гвинтівки. А днями продемонстрували спільний українсько-чеський безпілотник "Булава", дуже цікавий. Цікавий тим, що це 3,6 кілограмів бойова частина і 60 кілометрів", - сказав він.Валентин Бадрак зауважив, що він згоден із авторитетними військовими, які кажуть, що влітку може війна застопоритися. І може бути утворена суцільна кілзона. Тобто зона, яка буде під повним контролем безпілотників шириною до 40 кілометрів."І це означатиме, що фактично позиції будуть такі, що буде відігравати роль більше політична площина і здатність триматися в політико-економічній площині. Хочу тут звернути увагу на те, що навіть якщо Трамп відсторониться від України, то є дуже цікаве рішення - залучити Туреччину. І Ердоган дуже зацікавлений використати цю ситуацію, щоб зайти в Європу. По-перше, вийти в Європейський Союз. При тому, що Ердоган каже, що турецька армія - найбільш боєготовна армія в європейському НАТО. І, справді, якщо Ердоган погодиться на блокування Росії в економічно-політичному плані і надаватиме більше зброї, а влітку в нас буде вже Ваykаr, турецький запрацює, який пообіцяв нам Ваyrаktаr. І ми зможемо замовляти в тому числі Ваyrаktаr ТВ2, Ваyrаktаr ТВ3, які вже надзвичайно потужні. То я знаю, що ми йдемо до технологічної переваги над противником. І саме ринок озброєнь може дозволити створити такий технологічний тиск на Росію. Коли Росія буде фактично в зашморгу технологічному і не зможе швидко розвивати високотехнологічні озброєння в масштабуванні, яке вдавалося до цього", - зауважив він.Військовий експерт підкреслив, що ринок озброєння - це один з елементів технологічної переваги. Єдине, що це не можна робити зараз безконтрольно."А держава, звісно, може контролювати трьом речами. Перше - це держоборонзамовлення, рівень. Друге - це видача ліцензій на експортні контракти і третє - це лобіювання в межах данської моделі, бо вже є заяви, що буде мільярд євро на цей рік з боку Євросоюзу в межах грантів для українського ОПК. А Кубілюс, єврокомісар з питань оборони та космосу взагалі сказав, що “40 мільярдів, якщо ми надамо, то це буде суперово, тому що Україна в 10 чи дешевше робить зброю і може попіклуватися, фактично забезпечити безпеку України і Європи”. Тому це дуже перспективна справа. Єдине, що є небезпека того страшного адміністрування, яке існує. Нагадаю, якщо за провал з мінами відповідатимуть лише директори заводів і керівники військової прийомки, а не міністр нинішній Стратегічних галузей промисловості пан Сметанін, та його керівник пан Камишін, разом очевидно з керівництвом Міноборони. Якщо цього не станеться, то військово-політичне керівництво розпишеться в своїй недієздатності", - наголосив Валентин Бадрак, військовий експерт, директор Центру досліджень армії, конверсії та роззброєння.

Ось що я виокремив: перенесення переговорів між Іраном і США, вибух у порту Шахід Раджаї, хуситський удар балістичною ракетою Раlеstіnе-2 по периметру аеропорту Бен-Гуріон, рішення Саудівської Аравії качати більше нафти та анонсований на травень візит Трампа в регіон. Розберімо, що це все означає для України, спираючись на аналітичний метод із ВЕSА Сеntеr Реrsресtіvеs Рареr Nо. 2,335 від 4 березня 2025 року – "Аssеssmеnt Іs Nоthіng, Аssеssіng Іs Еvеrythіng" авторства Шая Шабтая. Він пропонує дев’ять параметрів, щоб розібратися в динамічних ситуаціях. Поїхали!1. Vеrіfісаtіоn аnd Vаlіdіty (Верифікація та валідність)Цей параметр перевіряє, наскільки події підтверджені фактами, і як наші упередження можуть спотворити оцінку.Перенесення переговорів США-Іран: Оман і глава МЗС Ірану Аббас Арагчі підтвердили, що четвертий раунд (3 травня 2025) відклали через "логістичні та технічні причини". Конкретики бракує, що змушує сумніватися в прогресі. Упередження: через вихід США з JСРОА у 2018 році легко переоцінити, що це черговий провал, хоча причина може бути банальною.Вибух у порту Шахід Раджаї: Іранські джерела мляво говорять про "недбалість”, офіційних даних катма. Соцмережі гудуть про ізраїльський саботаж, але це поки домисли. Упередження: хочеться бачити в усьому руку Ізраїлю через їхню ворожнечу з Іраном.Удар хуситів по Бен-Гуріону: хусити запустили ракету Раlеstіnе-2, яка обійшла системи Аrrоw і ТНААD, влучивши в периметр аеропорту. 6–8 поранених, польоти зупинено. Іран відхрещується. Упередження: легко звинуватити Іран, бо він підтримує хуситів, але прямих доказів немає.Рішення Саудівської Аравії: вони качатимуть більше нафти, ціль – ціна 45–50 доларів за барель. Це вписується в план Трампа добити Росію та Іран. Упередження: можна переоцінити удар по Росії, забувши, що ОПЕК+ (включно з Росією) може виправити ситуацію.Візит Трампа: Анонсовано на травень 2025, але без деталей. Упередження: риторика Трампа змушує чекати гучних рішень, хоча може бути просто піар.Як це стосується України? Неточні дані про вибух і переговори змушують обережно оцінювати їхній вплив на постачання іранської зброї до Росії. Удар хуситів і падіння цін на нафту – це реальні фактори, але перебільшення їхніх наслідків може завадити Україні готуватися до гіршого.2. Еvаluаtіоn Соntехt (Контекст оцінки)Тут ми дивимося, які зовнішні та внутрішні обставини формують події, навіть якщо Іран чи Росія не міняють своєї гри.Регіональні фактори: відтермінування переговорів гальмує ядерну угоду, залишаючи санкції на Ірані та його співпрацю з Росією в силі. Якщо вибух в порту це саботаж, це може зачепити логістику Ірану, включно з експортом зброї до Росії. Але без фактів – лише здогадки. Удар хуситів ескалує ворожнечу з Ізраїлем, який може вдарити по Ємену чи Ірану, ускладнивши переговори США. Хусити – проксі Ірану, але його пряма роль формально не доведена. Більше нафти – нижчі ціни, що б’є по Росії (30% бюджету від нафти) і частково по Ірану. Візит Трампа може посилити вплив США, але може відтягнути увагу від України на Ізраїль чи Іран.Міжнародні фактори: Росія пхає носа в переговори, пропонуючи зберігати іранський уран, щоб зміцнити свій вплив. Китай синхронізується з Іраном і Росією проти Заходу. Європа (Франція, Німеччина) нервує, що їх відсунули від переговорів, що розколює позицію Заходу. США тиснуть низькими цінами на нафту.Внутрішній контекст: Економіка Ірану в ямі (ріал падає, санкції душать), союзники (Асад, Хезболла) зникли або послаблені, але хусити та Росія – на плаву. Росія все більше залежить від імпортної зброї в тому числі іранських дронів і ракет. Україна тримається за рахунок західної підтримки, яка може просісти через метушню на Близькому Сході.Як це стосується України? Падіння цін на нафту – це удар по Росії, але удар хуситів і гальмування переговорів можуть відволікти Захід. Україні треба тримати руку на пульсі, щоб не залишитися на узбіччі.Читайте також: Чи відбудуться переговори між Іраном і США і чи приведуть вони до нової ядерної угоди?3. Аssеssmеnt Lеvеls (Рівні оцінки)Цей параметр розкладає вплив подій на стратегічний, операційний і тактичний рівні, перевіряючи, як вони пов’язані.На стратегічному рівні успішна угода може обвалити ціни на нафту та зупинити потік іранської зброї до Росії – джекпот для України. Провал підживить вісь Іран-Росія. Якщо вибух у порту саботаж, це може послабити Іран, і у перспективі мати продовження. Низькі ціни на нафту ріжуть бюджет Росії, зменшуючи її сили у війні. Трамп може натиснути на Іран, але якщо фокус піде на Ізраїль – Україні мінус.На операційному рівні варто лобіювати через США/ЄС пункт у ядерній угоді про зупинку іранської зброї. Спостерігати за портами Ірану, щоб оцінити, чи вибух заважає експорту. Вивчати технології хуситських ракет (аналогічні російським) для ППО.На тактичному рівні удар по Бен-Гуріону показує, що балістичні ракети – серйозна загроза. Україні треба качати ППО проти Fаth-360.  Якщо вибух у порту саботаж, це може сповільнити відправку Shаhеd до Росії, але це не точно, бо переважна частина йде через порти Каспійського моря. Як це стосується України? Стратегічно падіння цін на нафту – наш козир, але ескалація через хуситів – мінус. Операційно треба тиснути на Захід, тактично – готувати ППО до ракет.4. Рrоjесtіоn (Проєкція)Тут ми дивимося, як події вплинуть на інших гравців і ширшу картинку.Якщо угода вдасться, Росія втрачає бабки від нафти, Іран – військову вагу, а їхні дружки (Китай, Північна Корея) послаблюються. Провал – і вісь Іран - Росія міцнішає. Якщо вибух у порту саботаж, Іран може втратити темп у постачанні зброї Росії, але без фактів це поки що припущення. Хвиля ескалації може затягнути Ізраїль і США в бійку з Єменом чи Іраном, відтягнувши ресурси від України. Хусити можуть активізувати атаки. Низькі ціни на нафту б’ють по Росії та Ірану, послаблюючи їхніх проксі (хуситів, Хезболлу). Це плюс для України. Трамп може натиснути на Іран, але якщо Трамп заграється з Ізраїлем – Україна в тіні.Як це стосується України? Послаблення Росії та Ірану – наш шанс, але бійка через хуситів чи провал переговорів може ускладнити підтримку Заходу. Треба дружити з Саудівською Аравією, хоч це і складно)Читайте також: Росія — Іран: "Путін всєх пєрєіграл?"5. Іmрасt оf Rеsроndіng tо Орроrtunіtіеs аnd Rіsks (Реакція на можливості та ризики)Цей параметр дивиться, що буде, якщо ми хапаємося за можливості чи ігноруємо ризики.Спочатку про можливості. Угода, яка блокує іранську зброю для Росії, – це порятунок. Треба тиснути через США, ЄС і, можливо, Саудівську Аравію. Падіння цін на нафту – наш козир. Лобіюємо, щоб ОПЕК+ не виправляв ситуацію. Можна, напевно, вмовити США не забувати про Україну.І про ризики. Провал переговорів – і Іран із Росією гуляють далі. Обережність у прогнозах в такому випадку убереже від паніки. Ігнорування саботажу – втрачений шанс, перебільшення – марна метушня. Ескалація може затягнути США в регіональну війну, залишивши Україну без підтримки. Якщо ОПЕК+ виправить ціни, Росія встоїть. Фокус на Ізраїлі під час візиту Трампа може відсунути Україну на другий план.Як це стосується України? Хапаймося за шанс натиснути на Іран і Росію, але готуймося, що Захід може загратися на Близькому Сході. Лобіювання і ППО – наше все.6. Меаnіng оf Соntіnuіty оr Сhаngе (Значення континуїтету або змін)Тут ми розбираємо, що означає, якщо все залишиться як є, або якщо щось зміниться.Якщо все залишається статус-кво і переговори зриваються Іран продовжує  штампувати зброю для Росії. Якщо вибух це аварія, логістика Ірану сильно не постраждає.  Хусити й далі стрілятимуть, а Ізраїль/США їх бомбитимуть: Якщо візит Трампа відбудеться без конкретики, Україна залишиться на узбіччі.А як щодо змін? Нова угода з пунктом про блокування зброї – і Росія втрачає Shаhеd/Fаth-360. Індикатор: скорочення експорту. Якщо був саботаж, Іран сповільнить постачання. Індикатор: затримки в портах. Удари Ізраїлю по Ємену послаблять Іран. Індикатор: авіаудари. Ціни на нафту вже падають, Росія в мінусі. Індикатор: скорочення бюджету РФ. Нові санкції на Іран змінять гру. Індикатор: заяви США.Як це стосується України? Зміни (падіння цін, перебої в Ірані) – наш плюс, але якщо Іран і Росія триматимуться разом, треба готуватися до довгої гри.Читайте також: Нова гра Ірану: чи буде відповідь Ізраїлю?7. Тhе Рrісе оf Еrrоr (Ціна помилки)Цей параметр оцінює, що буде, якщо ми облажаємося з прогнозом. Недооцінити провал переговорів – і Росія озброїться іранськими ракетами. Пропустити факт саботажу проґавити шанс натиснути на Іран, перебільшити – дарма панікуємо. Недооцінити ескалацію – і США загрузнуть у війні, забувши про нас. Перебільшення – паніка без причин. Переоцінити падіння цін, не врахувавши ОПЕК+, – і ми сподіваємося на швидкий крах Росії, який не станеться. Чекати чудес від Трампа – і проґавити шанс лобіювати підтримку.Як це стосується України? Помилка може коштувати нам атак і зменшення західної допомоги. Треба перевіряти факти й не сподіватися на дива.8. Usе оf thе Аssеssmеnt (Використання оцінки)Тут ми дивимося, як оцінка може допомогти та що буде, якщо її проігнорувати.В рамках переговорів потрібне лобіювання умов угоди для України. Якщо вибух це диверсія, то оцінка підтримує тиск на іранську логістику. В рішенні Саудівської Аравії оцінка підтримує економічний тиск на Росію через ОПЕК+. Вмовляємо США тримати Україну в пріоритеті.Якщо оцінку ігнорують: Захід заграється на Близькому Сході, а ми залишимося без підтримки. Треба кричати про свої інтереси.Як це стосується України? Оцінка – наш інструмент для тиску на Іран, Росію та Захід. Без цього нас просто не почують.Rеаlіzаtіоn (Реалізація)Цей параметр пояснює, чому прогноз спрацював чи ні, і чи це підтверджує оцінку.Якщо угода зупинить зброю Ірану – оцінка в яблучко. Якщо Росія й далі отримує Shаhеd, угода слабка, а не оцінка хибна. Якщо логістика Ірану гальмує – саботаж підтверджений. Якщо ні – аварія чи збіг. Якщо Захід загрузне в регіоні – оцінка правильна. Якщо вдасться уникнути війни – віримо в силу дипломатії. Падіння цін на нафту вже б’є по Росії – оцінка працює. Якщо Іран дістане санкції – прогноз влучив. Якщо фокус на Ізраїлі – це політика, а не наша помилка.Як це стосується України? Позитивні прогнози (падіння цін, зупинка зброї) – наш виграш. Якщо Росія тримається, це через слабкість Заходу, а не наш промах.***Що ж у підсумку?Події на Близькому Сході – перенесення переговорів, вибух у порту, удар хуситів по Бен-Гуріону, нафтові маневри Саудівської Аравії та анонс візиту Трампа – впливають на Україну через Росію та Іран. Падіння цін на нафту рве бюджет Росії, а перебої в іранській логістиці можуть загальмувати потік Shаhеd і Fаth-360. Але удар хуситів і гальмування переговорів пахнуть ескалацією, яка може відвернути Захід від наших проблем. Україні треба лобіювати в ядерній угоді пункт про зупинку іранської зброї, слідкувати за портами Ірану та цінами на нафту, готувати ППО до висхідних балістичних загроз.ДжерелоПро автора. Ігор Семиволос, директор Центру близькосхідних дослідженьРедакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів.

Нова лобістська сила може суттєво вплинути на розробку політики щодо цифрових прав, захисту дітей і конкурентного середовища у мобільній індустрії.

За ширмою науки - інтереси фармгіганта: як Академія правових наук прикрила тиск на аптечний бізнес Академія правових наук прикрила лобіювання інтересів фармкомпанії "Дарниця", видаючи це за наукові дослідження. Захід, що мав би покращити доступність ліків, звела до критики аптек.

Україна торік витратила у сім разів менше грошей на лобіювання у США, ніж Росія

Україна у 2024 році витратила $62,5 тис. державних коштів на лобіювання у США, це у шість разів менше, ніж у 2023 році.

Упродовж 2024 року Україна витратила на лобіювання своїх інтересів у Сполучених Штатах Америки $62,5 тисячі грн державних коштів. Це у 6 разів менше, ніж у 2023 році.

За 2024 рік Україна витратила на лобістські послуги в США 62,5 тисячі доларів - ОпендатаботУ 2024 році Україна витратила на лобіювання в США 62,5 тис. доларів, що вшестеро менше, ніж у 2023-му. Росія витрачає на лобіювання в США у 7,4 раза більше, ніж Україна.

З 2022 року Україна витратила на лобіювання своїх інтересів $5,4 млн

Загалом на лобіювання інтересів України в Америці від початку 2022 року пішло понад 5,4 мільйона доларів

Компанія Нuаwеі звільнила двох співробітників і відсторонила ще одного через корупційний скандалНuаwеі звільнила двох співробітників і відсторонила третього через причетність до корупційного скандалу. Їх підозрюють у дачі хабаря європейським політикам для лобіювання інтересів компанії.

У "новому світі без порядку" немає союзів і союзників, є лише великі сильні країни, які беруть те, що їм хочеться, і маленькі слабкі, які стають жертвами такої політики, каже викладач Києво-Могилянської бізнес-школи Валерій Пекар Дії президента США Дональда Трампа свідчать про зміни світового порядку. Куди рухатиметься світ і хто вказуватиме напрям? &еnsр;Традиційний світовий порядок, заснований на правилах і багатосторонніх домовленостях, закінчився. І це не примха однієї людини, а наслідок дії довгострокових трендів. У "новому світі без порядку" США не захищатимуть своїх союзників. У цьому світі немає взаємних зобов'язань, а старі договори можуть бути переглянуті в односторонньому порядку. Є лише великі сильні країни, які беруть те, що їм хочеться, і маленькі слабкі, які стають жерт­вами такої політики. Нові Сполучені Штати не хочуть стежити за порядком у світі. Вони не захищатимуть демократії, не поширюватимуть освіти, не розвиватимуть інституцій тощо. Нова Америка вірить у право сильного в мультиполярному світі. Ви кажете, що причина змін у світовій політиці не в особистості Трампа, а в американському суспільстві. Які зміни відбулися всередині США? &еnsр;Президент Дональд Трамп не є випадковістю. Він втілення трендів, що наростали багато років. Американці обрали Трампа, бо ці тренди їх реально зачепили. Ось лише кілька основних: &еnsр;ненависть до інституцій та істеблішменту, які відчуваються зверхніми, корумпованими, зосередженими на власних інтересах; &еnsр;ненависть до постмодерного порядку денного з його пріоритетами політкоректності, інклюзивності, прав меншин, "політики ідентичності", кліматичних змін тощо, що викликає відчуття руйнування традиційних соціальних структур; Трамп є втіленням трендів, що наростали багато років &еnsр;відчуття загрози через тиск технологічних змін, втрата орієнтиру американської мрії, соціальна фрустрація; &еnsр;антиглобалізм, прагнення повернути робочі місця до США; &еnsр;ізоляціонізм небажання бути в ролі світового захисника цінностей, витрачати гроші на це, незважаючи на те, що вільна захищена торгівля є основою процвітання США; &еnsр;експансіонізм у Західній півкулі, звідси всі ці претензії до Канади, Мексики, Панами, Гренландії; &еnsр;ненависть до Європи, Канади й Австралії, які примуд­ряються досягати вищого рівня життя: відчуття, що всі живуть за американський рахунок через незбалансовану торгівлю та менші витрати на безпеку; &еnsр;зростання впливу великих корпорацій на політику через фінансування та лобіювання; &еnsр;зміна ставлення до науки в умовах поширення альтернативних поглядів на світ та конспірологічних теорій. Нині вони прорвалися всі разом. Маємо справу з об'єктивною реальністю, а не із суб'єктивними вибриками. Персона лідера визначає конкретну форму проявів, але суть визначають тренди. Вони невблаганні. За ними стоять багатомільйонні організації й інтереси сотень мільйонів людей. Трамп робить рухи до зближення з Путіним. Чи можливе воно після того, як російська пропаганда роками ліпила із США ворога №1? &еnsр;Російська пропаганда може продати своєму населенню що завгодно. Це блискуче описав Орвелл у "1984": ніхто не пам'ятає, з ким воювала його країна раніше, бо всі вважають, що вона завжди воювала з тим, із ким нині. Чи готова Європа протидіяти російській агресії? &еnsр;Європа швидко прокидається. Рішення про створення й фінансування оборонного союзу, про відмову від закупівлі американських озброєнь ухвалюють так швидко, що за лічені тижні відбувся більший зсув, ніж за роки. Україна тривалий час намагалася пояснити ситуацію європейцям, але віцепрезиденту США у виступі на Мюнхенській безпековій конференції це вдалося за годину. Україна купила для Європи три роки, оплачені кров'ю, але та не скористалася цим подарунком. Це прикро, але важливіше те, що буде далі. Нами торгуватимуть Як у разі зближення США і РФ поведеться Китай? &еnsр;Китай, з одного боку, втілює одну з основних цілей своєї політики відірвати Європу від Америки. З іншого боку, нинішні зміни невигідні Китаю. Ідеться про торговельні війни, мілітаризацію Європи, про очевидні загрози режиму нерозповсюдження ядерної зброї адже тепер кожна країна, що має агресивного сусіда, думатиме, що лише ядерна зброя захистить її від вторгнення. Бажання перезавантажити відносини з Росією на початку каденції характеризує політику кожної нової американської адміністрації демократичної чи респуб­ліканської в останні понад 20 років. Жодного разу це не вдалося, відносини лише погіршувалися, але знов і знов робиться та сама помилка. Ще більшою американською помилкою є намагання відірвати РФ від Китаю, щоб зблизити із Заходом і використати проти Китаю. Такий собі "зворотний Ніксон", що нагадує вдалу спробу експрезидента США Річарда Ніксона відірвати Китай від СРСР, але ж тоді відносини між Пекіном і Москвою вже були напружені. Нині маємо протилежну ситуацію: Китай та РФ нерозривно пов'язані й нинішня війна призводить до суттєвого поглиб­лення російської залежності. Рівень інтеграції такий, що відірвати вже нічого не вдасться. У цих умовах пропозицію "хабарів" керівництва РФ Америці у вигляді великих економічних вигід від експлуатації російських ресурсів Китай розглядатиме як спробу васала втекти від пана. Наслідком буде подальша прискорена інтеграція, щоб такі втечі були неможливі. Як ви оцінюєте результати зустрічі української та американської делегацій у Саудівській Аравії? &еnsр;Україна та США повернулися в дипломатичне русло переговорів та зробили перший крок до миру, притому Київ не поступився щодо своїх червоних ліній (юридичне визнання окупованих територій російськими, демілітаризація у вигляді обмеження розміру та озброєнь ЗСУ, "денацифікація" у вигляді повернення російських агентів в український інформаційний та політичний простір. Країна). Америка також виграла: вона видається миротворцем та лідером процесу. Натомість Москва тепер у дипломатичному шпагаті, на момент цього інтерв'ю ще не зрозуміло, як воно далі буде. Погано те, що США все ще розглядають Україну як частину великої всеохопної угоди з РФ, тож нами торгуватимуть. Якого миру прагне Трамп? &еnsр;Будь-якого, аби якнайшвидше. Його влаштує і нетривале перемир'я, аби лише він видавався великим переговорником і миротворцем. Попервах здавалося, що капітуляція України на умовах Путіна повністю влаштовує американську адміністрацію. Але стійка позиція українського політичного керівництва й українського суспільства показала, що це неможливо. Тут треба зазначити, що Україну та її прагнення досить слабко розуміють на Заході. Чимало людей не може втямити, навіщо Україна віддає життя своїх кращих синів і дочок за зруйновані, сплюндровані території. Захід досить слабко розуміє прагнення України Це відображає повне нерозуміння Заходом цілей війни з обох боків. Чимало аналітиків, дипломатів, політичних лідерів упевнені, що РФ воює за території, які вважає своїми. Віддати їм ці території, та й кінець війні. Вони не розуміють, що мета Кремля не території, а знищення української державності й ідентичності. Вони не розуміють, що РФ не зупиниться, рушить далі на захід. До заяв Путіна про відновлення світового порядку часів СРСР ніхто не ставиться серйозно. Лише тепер найближчі до РФ та, відповідно, найбільш загрожені країни Центральної та Північної Європи починають розуміти, що все серйозно. Відповідно, мета війни для України збереження держави й нації. Капітуляція для нас не вихід, бо означає смерть. Чимало західних лідерів має перед очима приклад Другої світової війни, коли Париж капітулював, щоб зберегти життя французів. Але ж метою нацистського райху було виведення Франції з війни й отримання контролю над її промисловістю, а не знищення всіх французів чи перетворення їх на німців. Смерть чигала лише на французьких євреїв, решта могла залишатися живою та бути собою. Російсько-українська війна має екзистенційний характер. Тут більше підходить інша історична аналогія, відоб­ражена в цитаті ізраїльської прем'єрки Ґолди Меїр: "Ми маємо намір залишитися живими. Наші сусіди хочуть бачити нас мертвими. Це не те питання, яке залишає багато можливостей для компромісу". Що буде з НАТО в разі виходу з нього США? Чи зможе в такому разі об'єднана Європа створити нову ефективну систему безпеки? &еnsр;Так чи так Європі потрібен оборонний союз, і його перші обриси ми вже бачимо. Європейська економіка має достатньо ресурсів для власної безпеки, включаючи можливості виробництва. Водночас дві країни ЄС мають ядерну зброю, а для Німеччини її створення не є значною проблемою. Україна нарешті усвідомлює, що її головні союзники в Європі. Але і Європі час усвідомити, що їй потрібна Україна як щит. Ми маємо найбільшу армію на континенті, єдину армію, яка може стримувати РФ, яка вміє вести сучасну високотехнологічну війну. Європа потрібна Україні як тил, як джерело фінансової підтримки, зброї, технологій, інвестицій, політичної та моральної підтримки. Ми приречені бути разом. Європа без України не виживе. Україна не виживе без Європи. Ми в одному човні або разом випливемо, або разом потонемо. Чому Вашингтон проти вступу України в НАТО? &еnsр;Річ не в тому, що США скептичні щодо України, а в тому, що вони скептичні щодо НАТО. Ніхто не каже вголос, але всі підозрюють, що НАТО не працює. Очевидно, Альянс працює як військовий механізм: уміння десятків національних армій і флотів співпрацювати на рівні штабів та підрозділів є унікальною спроможністю, яку неможливо переоцінити. Водночас НАТО як політичний механізм викликає чимало підозр: чи не буде єдиною реакцією на напад на Європу "велике занепокоєння" США? Тому я не ставився би серйозно нині до заборони Україні вступати в НАТО. Подивимося, що буде за кілька років. Чому адміністрація Трампа вважає Україну перепоною для досягнення ідей США? &еnsр;Україна нині заважає США досягти двох важливих стратегічних цілей. По-перше, ослабити Європу, щоб вона стала роз'єднаною, не перетворилася на центр сили. Адже у світі права сильного що менше центрів сили, то краще. По-друге, посилити РФ, щоб вона не розвалилася й можна було використати її проти Китаю. Тож Україна є прикрою перешкодою, яка має бути покарана. Нам доведеться докласти чимало зусиль, щоб довести хибність цієї картини. І якщо першу з двох помилок варто залишити європейцям, то друга переважно наше завдання. Мусимо довести, що знаємо РФ краще за американців, які спираються на свої багатолітні "російські студії", що дають сильно викривлену москвоцентричну картину. Мусимо довести, що РФ ­колоніальна імперія, яка не має іншого майбутнього, крім агресивних воєн чи розпаду. Бо демократичний розвиток в імперії неможливий. Ми розуміємо, що будь-який мир із РФ тимчасовий, доки вона зберігає спроможність воювати. Імперія повертатиметься знову, усунувши попередні помилки, щоб остаточно вирішити "українське питання". Але це буде згодом, а тим часом Трамп може отримати Нобелівську премію й увійти в історію як великий миротворець. Такі випадки, коли лаври діставалися за короткочасне припинення війн, непоодинокі в історії ХХ століття. Який має бути вихід із цієї війни, щоб Україна збереглась і була в безпеці? &еnsр;Відповідь на це запитання дає Маніфест сталого миру, укладений десятками українських філософів, дипломатів, військових, економістів тощо на початку 2023 року. Україна буде в безпеці лише тоді, коли імперія припинить своє існування. Сьогодні це здається фантастикою, але імперії не вічні. Ще 100 років тому світ складався переважно з імперій, а нині більшості не існує. Можна сказати, що РФ остання велика імперія, такий собі останній динозавр, який живиться кров'ю інших, щоб подовжити своє нікчемне життя. Європі потрібна Україна як щит. Європа потрібна Україні як тил Російська імперія розпадалася двічі в ХХ столітті 1917 року, коли отримали свободу Польща й Фінляндія, та ненадовго країни Балтії, а також 1991 року. Розпадеться і втретє, адже війна надзвичайно ослаблює всі імперські "скрєпи". Це передусім економічні механізми перерозподілу бюджетів, страх перед силовиками, а також спільна ідентичність, спільна ідеологія, кар'єрний шлях регіональних чиновників тощо. Коли зв'язки послаблюються, потрібна лише якась ключова подія, щоб почався швидкий розпад. Це не обов'язково буде скоро, але це невідворотно. Як кажуть, імперія розпадається повільно, а потім раптово. Згадайте розпад СРСР протягом лише одного 1991 року або нещодавнє падіння режиму Асадів у Сирії 53-річне правління завершилося менш ніж за два тижні. Розуміючи ключову вразливість РФ її імперський характер, ми з друзями ще в перші дні повномасштабної війни створили рух, який нині оформлений як громадська організація "Деколонізація". Наша мета прискорити процес розпаду РФ, а отже, настання сталого миру. Ідея деколонізації РФ за три роки, зокрема й нашими зусиллями, але передусім зусиллями ЗСУ, перетворилася з маргінальної на мейнстрим, основний потік міжнародної політики. Жодна велика міжнародна конференція не обходиться тепер без обговорення деколонізації РФ, жоден серйозний аналітичний центр не може обійти цю тему. У першій половині 2024-го резолюції Європарламенту, ПАРЄ, Парламентської асамблеї ОБСЄ визначили, що деколонізація, деімперіалізація РФ є єдиним шляхом до демократичного розвитку та сталого миру. Це довгий шлях, але процес набув незворотності. Водночас важливо, яка Україна буде після війни. Чи вдасться повністю відновити здобутки демократії, згорнуті під час воєнного стану, та ще й у світі, в якому демократія вже не видається для багатьох великою цінністю? Чи вдасться відновити й примножити людський капітал основу для існування української нації й економіки? Відповіддю на ці й інші запитання є прискорена європейська інтеграція, яка вимагає демократичних реформ та економічної свободи. Хоч би яке буде майбутнє ЄС, ми залишаємося європейцями, і цей вибір обіцяє нам утілення наших прагнень. Передплатити журнал "Країна"

Рубіо розкритикував СNN за нібито "поширення пліток" про нього і ВіткоффаДержсекретар США Марко Рубіо звинуватив СNN у поширенні неправдивої інформації про його можливе лобіювання посади держсекретаря та вплив Стіва Віткоффа.

Пʼятий президент Петро Порошенко у своєму відеозверненні закликав президента Володимира Зеленського одразу після розмови з американським колегою Дональдом Трампом провести зустріч з лідерами парламентських фракцій. Порошенко зазначив, що складна і драматична ситуація вимагає внутрішньої єдності в інтересах України. "Несподіванки не сталося. Як я і прогнозував в інтерв'ю газеті Віld, припинення вогню не відбулося. За одну лише ніч Путін вкотре довів, що йому не можна вірити. Смертоносні російські ракети, ударні дрони чомусь не послухалися наказу свого верховного. Значить, його, всупереч всім обіцянкам, не було взагалі. Путін ніби винайшов реrреtum mоbіlе війни і не збирається її, цю війну, завершувати. Не дарма вчора, перед розмовою з Трампом, він на зустрічі з олігархами ділився своїми фюрерськими фантазіями про захоплення Одеси. Це така ж маячня, як колись про Київ за три дні. Але вона точно показова - видно, що після трьох років виснажливої війни російський імперіалізм нікуди не подівся. Апетит навіть розпалився", - говорить Порошенко. "Даремно сподіватися на те, що одна чи кілька розмов зупинять ці три роки, або 11 років війни взагалі. І століття спроб стерти Україну з карти. Попри оптимістичні заяви учасників, у нас, українців, справедливо нема відчуття, що вчорашня телефонна розмова наблизила нас до миру. Маю сказати, що попереду - складні перемовини. Для Путіна навіть стіл переговорів - це продовження війни в інший спосіб. Проте з того, що відбулося вчора, коли путін де факто відкинув ідею Трампа про повне припинення вогню, всім треба зробити правильні висновки", - вважає Порошенко. "Або Путін приймає пропозицію Трампа про повне припинення вогню, або Трамп задіює "план Б", про який він казав. Такий "план Б" критично важливий і має з'явитися на столі. Це - ще жорсткіші санкції. Міністр фінансів США Скотт Бессент вчора сказав, що Дональд Трамп готовий максимально посилити економічний тиск на Росію. Поточний їхній рівень він оцінив як 6 із 10, отже резерви є, і непогані. Росію треба позбавити ресурсів для ведення війни. Від цього світ лише виграє. Також це - постачання Україні тих видів американської зброї, від надання яких Білий дім утримувався досі", - наголосив Порошенко. "Зрештою, нам потрібна нова двопартійна резолюція Конгресу Сполучених Штатів про подальшу різнобічну підтримку України. І я готовий долучитися до лобіювання цієї резолюції. Маю, до речі, запрошення до Вашингтона та Флориди на зустрічі високого рівня, і сподіваюся, що в Офісі вистачить розуму цього разу не блокувати мою поїздку до США, так як щойно він заборонив мені виїхати на Політичну асамблею ЄНП, лідируючої політичної сили Європейського Союзу. Всі можливості дипломатії, в тому числі парламентської, мають зараз бути задіяні", - вважає лідер партії. "Очевидно, що попереду на нас очікують важкі драматичні місяці. Моя порада: антиамериканська істерія з метою перекласти відповідальність нам не допоможе результативно пройти цей час. Україна, як і Європа, повинна бути за столом переговорів і жорстко відстояти принцип "нічого про Україну без України". Окрім того, важливо не лише покладатися на партнерів, а й чітко зрозуміти, що ми можемо швидко і якісно зробити самі", - переконаний Порошенко. "Ми не можемо більше втрачати час, людей і території. Ми зацікавлені в тому, щоби пропозиція Трампа про повне припинення вогню реалізувалася. Для нас це - можливість нарешті не на папері, а на реальній місцевості звести фортифікаціні споруди і перетворити степовий простір сходу і півдня у неприступні рови, вали і мінні поля. І на випадок, якщо Путін порушить припинення вогню, це унеможливить його подальші наступальні дії", - пояснює Порошенко. "Складність і драматичність ситуації вимагає негайної зустрічі Володимира Зеленського з лідерами парламентських фракцій. Парламент не може дізнаватися про нашу переговорну позицію із зарубіжних медіа. Вважаю, така зустріч має відбутися одразу після сьогоднішньої розмови Зеленського з Трампом. Нам критично важливо обговорити термінове фінансування ЗСУ, підтримку оборонної промисловості, координацію дипломатичних зусиль, посилення внутрішньої єдності. Це точно не можна ігнорувати. Попри системні антиконституційні кроки влади щодо опозиції, для нас, "Європейської Солідарності", завжди на першому місці є інтереси держави. І попри те, що влада в односторонньому порядку вийшла з угоди про єдність, яка була досягнута в лютому 2022, наші пропозиції щодо коаліції та уряду національної єдності залишаються в силі", - говорить лідер "ЄС". "Нав'язуватися ми теж не будемо, але за будь-яких обставин готові до спільної роботи і спільної відповідальності. Ми не дамо путіну жодних надій, що, скориставшись руйнацією єдності, йому вдасться розхитати ситуацію в країні, спричинивши внутрішню дестабілізацію, виграти від порушень демократії Україні. І в цій його гібридній війні не варто підігравати. Ми вистоїмо як держава в єдності, це очевидний постулат. Гріх не робити висновків з української історії, бо вона повторюється", - резюмує Петро Порошенко.