Search trend "Мак"

Програма "Власні назви з Мирославою Барчук" - це серія розмов з українськими та західними інтелектуалами, письменниками, митцями, правозахисниками, де обговорюються, з одного боку, події та суспільні явища сьогодення, а з іншого – історичний контекст, який ці явища сформував.  Проєкт спільно створюють український ПЕН та телеканал "Еспресо".Сьогодні ми поговоримо про Максима Рильського. Одного з найкращих поетів, найбільш видатних поетів свого часу, і до того ж людину, яка не лише змогла вціліти під радянськими репресіями, під радянським катком, але і стала ретранслятором пам'яті, тією ниткою, яка з'єднала Розстріляне відродження і українських шістдесятників. Я запросила поговорити про Максима Рильського Віру Агеєву, літературознавицю. Максим Рильський Пані Віра написала чудову книжку, яка називається "Мистецтво рівноваги: Максим Рильський та його час". Ми обов'язково поговоримо про мистецтво рівноваги його прихильників і Максима Рильського як прихильника мистецтва рівноваги. Але я почну з його часу. Мене надзвичайно цікавить Київ початку ХХ століття. От просто притягає він мене неймовірно! Я весь час кажу, що у мене, як у киянки, було відібрано цей час, він був підмінений Булгаковим та іншими. Тому я запитую вас про молодого, навіть юного Максима Рильського, який на початку ХХ століття в Києві навчається в приватній гімназії Науменка, читає книжки, спілкується з людьми. Що це був за юнак, що він читав, з ким він спілкувався і хто на нього впливав?Почнемо з того, що всупереч офіційному документу, в якому сказано, що Максим Рильський народився в Романівці, тобто в родинному маєтку Тадея Рильського, насправді він народився в Києві на вулиці Тарасівській. Тадей Ростиславович привіз дружину народжувати до Києва, а потім одразу в Романівку. Так було записано в документах. Отже, Максим Рильський киянин за народженням.За переказом, Микола Лисенко з Тадеєм Рильським заспівали над колискою тихенько "Максим Козак-Залізняк" і так було вибрано ім'я.Максим Рильський – дитина цього кола, українського Києва, цієї старої громади. Його хрещеним батьком був найближчий друг Тадея Рильського Володимир Антонович. Батько рано помер.В цей час Рильський вчився в Києві. Це була дуже елітна, для золотої молоді, дорога гімназія Володимира Науменка. Володимир Науменко - це такий некоронований гетьман тодішньої України, очільник старої громади, видавець журналу "Київська старовина".Отже, школа була гарна, вчили там добре, Максим Рильський лишив прегарні спогади про це. До того ж це таки був Київ декадансний.Я, можливо, здивую зараз навіть вас, тому що зовсім юний Максим Рильський належав до Київського товариства поетів-антропофагів. Страшно. Києвом навіть ширились макабричні чутки, що поети-антропофаги замовляють для своїх вечорів котлети з людського м'яса. А зважаючи на те, що Рильський тоді, ще раз здивую, вчився на медицині - його мама туди запхала, мама хотіла певного фаху для дитини, - таким чином він міг говорити про це професійно. Насправді це такий символістський контекст, це ранній український символізм.Ранній Рильський видав першу збірочку "На білих островах". Ну, що вже більш символістичне? На білих островах - втеча на хмари, білі острови - це хмари над цією грішною землею. Автору було 15 років, 1910 рік.Цю книжку похвалили в рецензії Людмила Старицька, Софія Русова, його гладила по голівці Ольга Драгоманова-Косач. Він ріс вихованцем цього кола, бо тата вже не було.Перша збірочка, з одного боку, не є показовою. Ця збірка, до речі, так само як дебютна збірка Лесі Українки, не показує майбутнього генія, яким він потім став. Йому ж було 15 років.Але Леся Українка її прочитала і благословила. Вона відчула в ньому генія. Вона сказала: "Ось хто напише "Ізольду Злотокосу"". І вона вгадала навіть його майбутній шлях, так би мовити, тому що Рильський починав як символіст. Він писав про гріховні принади.Врешті вийшла збірка "Синя далечінь", одна з найкращих його збірок. Це остання його символістська збірка.На світі є співучий Лангедок,Цвіте Шампанню Франція весела,Де в сонці тоне кожен городокІ в виноградах утопають села.Десь є Марсель і з моря дух п'яний,Десь є Париж, дух генія й гамена;Десь жив Доде, гарячий і ясний;Десь полювали милі Тартарени.Десь острів є, що осіяв Шекспір,Де Діккенс усміхався крізь тумани;В борах сибірських виє дикий звір,Серед Сахари плинуть каравани.О світе мій! О дальній світ дівчат,Що рвуть солодкі грона винограду!Благословен хай буде виноград,Осінній витвір весняного чаду!Ось він, європеїзм Рильського. Рильський європеїст, Рильський бодлеріанець. Він сам сказав в одному з віршів, який у 1918 році вийшов у межах окремої книжечки-ідилії "На узліссі".Я навіть маю таку трошки екстравагантну гіпотезу, але я її можу підтвердити, що "Замісць сонетів і октав" Павла Тичинни - це випад у бік Рильського. Тичина завжди бачив у ньому конкурента. Він дуже ревносно ставився до свого статусу першого поета, це здебільшого між поетами, адже ніхто про октави і сонети, окрім Рильського, тоді не писав. Є ще багато випадів Тичини проти неокласиків.Отже, "Синя далечінь", ідилія "На узліссі". Юний оповідач Максим писав про свою любов до книжкових полиць, де поруч із Гомером Бодлер. Але сьогодні нам ближче Гомер. Це дуже точне самовизначення: де поруч із Гомером Бодлер. Рильський ішов усупереч хронології від Бодлера до Гомера. І коли він переходить до Гомера, це який час? І як це сталося з ним?Про час сказати легко. Це між 1923 і 1925 роками. Це був закономірний шлях, тому що символізм після Першої світової війни вже відходить у всій Європі.По-перше, це втома форми, втома жанру, задовго шукали тих трансцендентних, високих, ідеальних цінностей, а тим часом світ тут і тепер був у всій своїй красі. А тут - Рильський зі своєю любов'ю до природи, як, скажімо, знавець рослин. Такого, як Рильський, варто ще пошукати. Рильський оспівав Київський ботанічний сад. Хто в нас ще знав, що є в ботанічному київському саду? Він такий природолюб, взагалі він епікуреєць, життєлюб. І ось з 1923 року, навіть з 1922-го починається в Києві голод. Київ 1920-1921 років - це мертвий Київ, час, коли голод був навмисне зорганізований окупантами, коли навколо міста стояли чекістські "загранотряди". Микола Зеров - у Баришівці. У цей час Рильський учителює в Романівці. І він починає листування з Миколою Зеровим. Рильський, по-перше, за освітою мав би бути залюбленим неокласицистом, адже гімназія Володимира Науменка - це ж гімназія з добрим класичним вишколом. У 1923 році вони повертаються всі до Києва. І ось тоді Рильський уже приєднується до кола, яке було напівсформоване, скажімо так. Тому що Зеров уже мав ім'я. Зеров видавав журнал "Книгар". І Зеров врешті старший за Рильського. Зокрема, до цього кола належав і Борис Якубський. Отож вони вони збираються разом, Рильський доєднується до цієї спільноти. А вона вже називається якось? Уже окреслюється як неокласики чи ні?Віра Агеєва. Фото: thеukrаіnіаns.оrgСлово "неокласики", або "П'ятеро з Парнасу", вживали не дуже недоброзичливі критики як глузливу назву. До речі, цікава знову таки деталь: ще один київський гімназист, ровесник Рильського Ярослав Івашкевич, обирає польську ідентичність, їде до Польщі, але він теж там стає скамандритом, стає поетом-неокласиком. Очевидно, ну, це якось пов'язано може бути з самою українською історією чи з київською освітою. Так чи так, Рильський - поет культури. І від символізму він дуже органічно переходить до сонетів, до гекзаметрів. Тоді почалися літературні вечірки. Одна з таких широко описана, до речі, на початку роману "Місто" Підмогильного. Коли хлопці ведуть своїх подруг побавитися на забаву, то вони їх проводять на бульвар Шевченка, 14, де збиралися літературні вечірки, і той критик Світозаров, то, звичайно ж, Микола Зеров. На ці вечірки ходив так само Рильський. І, крім всього іншого, Максим Рильський - блискучий майстер епіграм і всяких присвятних віршів. Скажімо, Рильський-неокласик - це поет, зорієнтований на солодкий світ.Чи янголи нам свічі засвітилиПо довгих муках безсердечних літ,Чи ми самі прозріли й зрозумілиСолодкий світ?Оцей солодкий світ після всіх випробувань, після війни, після голоду і всіх виснажень. Повернення до солодкого світу для Рильського - це повернення до світу культури. От якщо шукати поетів культури, то це неокласики і це, звичайно, Рильський. Мене треба зупиняти, я могла би Рильського напам'ять довго. Читайте, тому що це так чудово слухати! Віра Агеєва. Фото: thеukrаіnіаns.оrg Тому довго не будемо, але щоб вловити Рильського неокласика. Був такий дивовижний день: 28 липня 1922 року, коли в Романівці Рильський пише, здається, сім віршів за один день. Це унікальний випадок психології творчості. Серед цих віршів прегарний опис, один з моїх улюблених текстів Рильського, самого поетичного процесу, самого акту письма, як гомерівського бою:Буває день: в запоні попелястійГаї й сади. Заплакане вікно.Але душа – як підліток у рясті,Як молоде вино.Впрягає коней в жовту колісницю,Немов Ахілл дзвенить струнким бичем,І діл буденних розбива в’язницюОсяяним мечем.І виїжджає в степ. Басують коні,У небі блискавки горить зигзаг, –І військо розцвіта на оболоні,Неначе повний мак.У Рильського розцвітання квітки - це неокласичний питомий образ, це завжди поява твору.Насправді Рильський дуже органічно поєднував різні стилі. Так, він від Бодлера до Гомера, але він ніколи не полишав Бодлера врешті зовсім. Я, може, ще раз здивую, я сьогодні в статусі людини, яка дивує: у Рильського є трошки прегарної прози. І в нього там є образ такого бодлеріанця Сержа, вочевидь автобіографічний. Вони називали своє товариство, свою, так би мовити, неокласичну спільноту кораблем "Арго". Вони себе називали аргонавтами.Мені цікаво, власне, про аргонавців запитати, про цей корабель в морі літературних дискусій, звинувачень в морі пролетарських поетів. Я правильно розумію, що неокласики не дуже реагували і не брали участь у літературних дискусіях і боях? Чи це я просто недостатньо читала? Я ніде не бачила, щоб вони відбивалися від звинувачень чи відповідали активно. І що це була за позиція така? Бо всі, хто вивчав українську літературу, розуміють, що якраз тоді тривала ця велика літературна дискусія, в 1920-х роках.Насправді варто дивитися в іншій перспективі, бо Микола Хвильовий, якого вважають центральною постаттю літературної дискусії, пішов в учні до Миколи Зерова. Хвильовий на широкий загал поширював ідеї, які були вироблені в середовищі київських неокласиків. Тобто це були київські ідеї. Ми це знаємо з листування Зерова і Хвильового. Ось чому, коли Хвильовий публікує перший памфлет, його підтримує Микола Зеров і видає цілу збірку "До джерел" - це його статті з літдискусій.Рильський майже не писав, трошки писав, але небагато, статей у нього майже немає, але він був блискучим на цих літературних диспутах, які відбувалися знов-таки у бібліотеці ВУАН. Цей знаменитий в ході літдискусії диспут в травні 1925 року, там виступали Рильський, Підмогильний, Зеров. Рильського звинувачували в тому, що він перекладає нікому не потрібного старозавітного Міцкевича. І, як в стенограмі написано, комсомолець з села Сергій Жигалко звинувачував Рильського, після чого Рильський вийшов на трибуну і спитав, на якому хронологічному віддаленні Міцкевич від Маркса, бо Маркс і Міцкевич дуже близькі в часі.Певно Сергій зрозумів, що тут можна дуже сильно прогоріти.Починаючи з 1926 року, коли вже почалися політичні звинувачення, в них була дуже правильно вибудована стратегія, хоча вона їх не врятувала. В них була стратегія: вони відійшли від дискусії, від політики, вони хотіли лишитись на маргінесі в такому культурницькому русі. Вони перекладачі, вони редактори. Неокласики ж не були організації, їм не треба було хлібних карток, реєстрації. Рильський тоді дуже добре заробляв перекладами лібретто, бо йшла українізація опери.Я правильно розумію, що коли Хвильовий каже "Дайош Європу", то це, власне, на це його наштовхнув, зокрема, і Микола Зеров.Абсолютно! Ми це бачимо з листів. Сама ця концепція культурно-історичних епох, яку геніально поширив Хвильовий і дав дуже добрі метафори, була вироблена в Києві. Вона була вироблена якраз в зерівському середовищі. Звідки Хвильовий міг це в Харкові виробити? Це було вироблено в Києві.Я читала про Хвильового  у вашій книжці "Мистецтво рівноваги", що є свідчення Рильського слідчому про його розмову з Хвильовим. Розкажіть, що це була за розмова і чи є інші якісь свідчення про контакти Рильського і Хвильового, про їхні розмови?Є! Микола Хвильовий написав про це в листі до Миколи Зерова. Там я про це і читала. Отже, це ж до середини 1920-х років вони досить зневажливо ставилися до цих загроз. Їм здавалося, що це не може бути загрозою, адже це надто примітивно.У 1923 році до Києва приїжджає делегація столичних музичних харківських письменників. Там йшлося про ініційоване Семенком об'єднання всіх письменницьких сил, такий лівий блок. Але об'єднання не відбулося. І Микола Хвильовий прочитав зі сцени театру "Я (Романтику)". Він читав фантастично, адже був дуже харизматичною постаттю. От тоді Хвильовий став, так би мовити, авторитетом для киян. І більше того, у Хвильового вистачило гідності піти в учні до професора Зерова. Ті листи, які Софія Федорівна Зерова зберегла, листи Хвильового до Зерова, їх 26 штук, здається, вони дають дуже багато. І там Хвильовий описує Зерова, бо Рильський приїхав до Харкова з рекомендацією Зерова. Вони зустрілися, випили, як пише Хвильовий. Рильський дуже добре знався на алкоголі. Він був взагалі цінителем різних життєвих радощів. Дуже гарно поговорили, сподобалися один одному.Однак Рильський належить до іншого кола, ніж Хвильовий. Це зрозуміло. Рильський до пролетарської літератури взагалі не мав стосунку, тоді як Хвильовий на початку до неї мав стосунок.У 1926 році, коли дискусія переходить в політичний регістр, вони на маргінесі, вони будуть перекладати, вони будуть не лізти в політику. Ці мотиви є і в Зерова, і в Рильського, але їм не дали цього зробити. Рильський, між іншим, найдовше удавав, що весь цей балаган його не стосується.До 1929 року включно від збірки "Під осінніми зорями" 1918 року і потім "Синя далечінь", "Крізь бурю і сніг", "Тринадцята весна", "Гомін і відгомін", "Де сходяться дороги". Збірки одна іншої краще. Таких мало в нас. Він піднімається все вище і вище. Рильський з кожною збіркою відходить від символізму, він більш поет предметності. Рильський - блискучий поет предметності, він вміє через речі передавати настрій.Максим Рильський Він думає, що оце відсторонення заховає його?Так, мовляв, ми не ліземо в політику, а ви нас не чіпаєте. Але це ж була не та влада. Рильський втримався так до 1929 року. Рильський - поет кохання, поет природи, поет культури. Один з моїх улюблених віршів Рильського цього періоду акме, як його називають, другої половини 1920-х років, називається "В агамемноновім золоченім шатрі" - за назвою першого рядка.Вірш починається з того, що в агамемноновім золоченім шатрі вожді зібралися. Вони радять раду, вони зараз підуть на Трою, кому ж судилося вбити Паріса. В заключній строфі сонета ми розуміємо, що Рильський нам показує момент, ось зараз Гомер напише так, як він напише, і тим самим визначить розвиток європейської культури на століття. Ось вона, влада поета. Врешті ніхто не знає, як дослівно було біля стін Трої. Але ось буде так, як напише Гомер. І з цим Рильський вже визнаний в своєму колі поет, Зеров його називає стерничим їхнього неокласичного корабля. Він найкращий, найсильніший їхній поет.Так до 1929 року Рильський все удавав, що це його не стосується. Тичина вже від 1923 року спитав, може і собі поцілувати пантофлю Папи. Рильський таких питань не ставив, і за нього довелося серйозно взятися.Зараз продовжимо, коли за нього взялися, за що і що врешті сталося. Хочу запитати про Сковороду. Маланюк каже про те, що Рильський - це правдивий друг Сковороди. Ви так само казали. До Сковороди багато хто звертався: і Валеріан Поліщук, і Павло Тичина, і Юрій Клен, і багато інших. І ви казали, що це натяк на Сковороду. Чому його пов'язують зі Сковородою? В чим подібність для вас?Сковорода був, без перебільшення, культурним героєм першої половини 1920-х років. Вони шукали європеїстів. Шевченко для них не був європеїстом. Це інше питання з того, що колись Маланюк знову таки казав, мовляв, якби ми в 1917 році знали про Шевченка те, що ми знаємо зараз, то ми були б інакшими. Але на противагу цьому народолюбному українофільству, вони підносять якісь інші ідеали. Вони шукають європеїстів. Вони переформатовують цей моноцентричний канон на поліцентричний, і поруч із Шевченком ставлять Сковороду і Куліша. Сковорода в цьому каноні так і лишився. Пантелеймон Куліш за рівнем таланту не міг встояти біля Шевченка. Він потім просто зникає з цього. Але станом на середину 1920-х років було саме так.Отже, Сковорода для них, зокрема для Рильського, - це епікуреєць. Сковорода - це філософ, врешті. Сковорода - це бароко. Вони всі захоплені бароко. Ви зараз скажете, що я говорю нісенітницю, але річ у тім, що для українських неокласиків український класицизм багато дати не міг, бо в нас класицизму багато не було.І вони двома пригорщами беруть з бароко образи саду і винограду, в Рильського вони теж барокового походження. Сковорода для нього важливий. А Рильський - поет культури.Уже навіть в роки Другої світової він напише свої знамениті рядки "Благословенні ви, сліди, не змиті вічності дощами, мандрівника Сковороди з припорошілими саквами". Є багато спогадів про Рильського. Він був дуже світлою людиною. Рильський зумів пройти крізь цю підлу добу,  і він єдиний пройшов майже безгрішним. Це унікально.Я теж увесь час вражаюся цим "майже безгрішним пройшов". І кажуть про те, що він навіть не боявся контактувати з людьми, які поверталися з таборів, він не боявся підтримувати цих людей.Він зумів. Це дивовижно сьогодні, тому що Бажан, скажімо, дуже великий поет, але Бажан мав свої контакти з владою. Він це потім відпрацьовував мозольно, так би мовити. А Рильський не спокусився жодною посадою, Рильський дистанціювався від влади.Починаючи з 1919 року, коли київські чекісти розстрілюють Володимира Науменка, закінчується тим, що один за одним арештовуються і фактично гинуть всі неокласики. Він поселяється в Роліті, і там же теж арешти. Ми розуміємо, що там відбувається. Ви пишете в книжці про те, що один із журналістів Вадим Охременко скоює самогубство в Роліті. Тобто це все відбувається на його очах. До того ж, якщо я правильно розумію, то він же був у Кремлі тоді, в 1943 році, коли Довженка громили за кіноповість "Україна у вогні". Він тоді був головою спілки, і тому його туди примусово відправили. Все це відбувалось на очах: знищують Довженка в Москві. А він людина, зрозуміло, тонка і дуже чутлива. Чи є якісь свідчення, як це на нього впливало, як він це все зміг пережити, цей жах?Почнемо з того, що Рильський пережив ув'язнення. Його арештували у 1930 році, в рамках процесу СВУ. Він півроку відсидів у Лук'янівці. Як він звідти вийшов, я питала, ніяких свідчень родина не має. Це ще порівняно були такі вегетаріанські часи. Це ж не 1934 рік навіть. А 1930 рік - це процес СВУ. Отже, він відсидів і, ймовірно, що його дружина Катерина Миколаївна якось змогла добитися цього, бо вона дуже клопоталася. Слідчий його відпустив зі словами, що "ви наш ворог, але сказано вас відпустити". І ось тоді Рильський, переживши цю травму, в дуже соцреалістичній поемі "Марина" 1936 року описав долю поета Тибурція, якого ні за що ні про що, не вбив нікого і не вкрав нічого, хіба що в Кохановського рядок, але його ув'язнюють і він перебуває в тюрмі. І це дуже автобіографічно, там до деталей автобіографічно.Я це називаю "послання з кораблетрощі": кидають пляшку в море, хтось підніме і прочитає. Рильський натякає, в нього тексти з подвійним дном. Його поставили перед фактом: або він гине або (підкоряється, - ред). Взагалі ким були радянські поети? Вони були пропагандистами, вони були на державній службі з непоганою оплатою й з комфортним життям, але з дуже небезпечним існуванням.У вас є чудовий розділ у книжці "Мистецтво рівноваги", який ви назвали "Психоаналіз соцреалізму". Він мені дуже сподобався, можливо, найцікавіший для мене розділ тому, що мені дуже цікаво було, як вони переживали це ламання. І ви говорите про те, що було в людей багато психічних проблем і розладів. Це пора, яку називають психологічною пандемією.Але в Рильського це інакше. Я весь час думаю про те, як Максим Рильський разом із Левком Ревуцьким пишуть пісню про Сталіна. От чи є якісь свідчення? Бо мені здається, ми вчора навіть говорили про це в одному товаристві, хтось казав, що вони, напевно, реготали, коли разом писали, інші кажуть, що навряд чи вони сміялися.Ні, є ж свідчення, я ж ніби це описала. Отож Рильський вийшов з тюрьми, і у 1932 році виходить збірка "Знак терезів". Це збірка зламу. Ми ще пам'ятаємо "Яблука доспіли, яблука червоні" чи "Нашу шлюбну постелю квітчали троянди пахучі". І ось збірка "Знак терезів", і тут Рильський, який звертається до себе самого. "На сонці мертві та бліді. Твої ієрогліфи-тайни. Хвала залізу і руді.  Живіть і радуйтесь комбайни". Це теж Рильський. Звичайно, що це іронія, сарказм навіть. Так само і "Боротьба за цукровий буряк варта більш, ніж бороня з вітряками". Це самопародія.Я зацитую пісню про Сталіна, яка починається з "Із-за гір та з-за високих сизокрил орел летить". І там є такі рядки: "Уперед полком єдиним, більшовицька сила йде, льотом сталінським орлиним мудрий вождь усіх веде. Пурпуровими вогнями нам новий сіяє час, слово Сталіна між нами, воля Сталіна між нас". Якби про мене хтось таке написав, я би розуміла, що це знущання. Ця влада як адресат, що вони думали про це? Ви там теж цікаво про це пишете.Я теж думала про це. Моє відчуття, моя гіпотеза, влада ж не була аж такою дурною, щоб не розуміти, що це може бути не щиро. До речі, Тичина, я маю гіпотезу, писав щиро. Рильський ніколи щиро не писав. Рильський вдягав машкару і відпрацьовував, так би кажучи, обов'язкову програму. І краще бути нещирим в такій ситуації.Тому, я думаю, що владі йшлося не про щирість. Їм йшлося про підкорення, мовляв ми тебе поставили на коліна і ти співаєш те, що ми тобі сказали, вже що ти там співаєш, що ти там думаєш - це твоя справа.Між збіркою "Знак терезів" і "Третім цвітінням", яке ми теж заторкнули пізніше, це було чверть століття повного мороку для нього? Між 1932 і 1957 роками у Бажана не було, здається, жодного доброго вірша, у Тичини теж не було жодного доброго вірша, Рильський єдиний був дуже тоненьким струмочком. Це не те, що він міг зробити, у нього відібрали можливість самореалізації, його знищили, як поета, але Рильський продовжував неокласичну лінію. Тобто, з одного боку, "Із-за гір та з-за високих сизокрил орел летить", але з іншого боку 1934 роком датований прегарний вірш "Шопен".Шопена вальс... Ну хто не грав йогоІ хто не слухав? На чиїх устахНе виникала усмішка примхлива,В чиїх очах не заблищала іскраНапівкохання чи напівжурбиВід звуків тих кокетно-своєвільних,Сумних, як вечір золотого дня,Жагучих, як нескінчений цілунок?Він лишався поетом. Тичинна зламався, тому що він хотів щиро оспівувати трактористів. Він щиро писав пісню трактористів, я так вважаю. І тому Тичина не зміг після смерті Сталіна піднятися. Тичина не піднявся як поет. Рильський піднявся, шкода, йому часу не вистачило. Бажан написав свої найкращі вірші в 1970-ті роки. Він молодший за Рильського на 10 років.Хочу запитати про "Третє цвітіння". Я правильно розумію, що це дивовижне абсолютно повернення в поезію дуже зрілого поета. Це дуже рідко буває, коли людина вибухає такою прекрасною поезію під кінець життя.Ні, так само з Бажаном. В них просто відібрали 25 років. У наших геніїв, навіть ті, хто не загинув, у них відібрали 25 років. Звичайно, що вони були травмовані, крім всього іншого. Рильський уникав наближення до влади. У нього, до речі, було багато образів. Інколи він просто грав роль блазня свідомо. Він часто образ блазня вводить у свою свої сюжети 1930-х років: поет-блазень при князівському дворі, придворний поет при королях. Він був свідомий цієї своєї ролі. Моя версія: Тичина не був все-таки таким поетом глибокої культури, як Рильський.Тичина не зміг триматися на рівні свого дуже великого таланту. А Рильський, як поет культури, зберігав себе як поет, він блискучий перекладач. Найбільш відома збірка "Троянди й Виноград", але це не найкраща збірка в тому періоді "Третього цвітіння". Найкраще - це "Голосіївська осінь", "Зимові записи".Рильський свідомий  своєї еволюції. Сама ця метафора "Третього цвітіння", він пише про троянди, які розквітають у вересні, під вересневим теплим сонцем: "І тримаємо в секреті, чому так любимо цвітіння третє". Це такий вже повів старості, як він каже. А наші поети не часто доживали до літнього віку. Отож ці мотиви від людини, яка наприкінці життя, яка прощається, тужить за молодістю. Такого в нас дуже мало, і Рильський унікальний по своєму поет.Але він в останні роки його життя, я правильно розумію, був дуже вшанований владою, так? Це правда, що документи йому на ділянку в Голосієві сам Сталін підписував? Є такий апокриф, є такий переказ. Так чи так, це було дуже складно.МБ: Він їздив на ВМW.З ВМW якраз не проблема. Так, Максим Рильський їздив на ВМW.Хто жив у ті часи, той розуміє, що це означає.Причому в Києві тоді було взагалі автомобілів, може, кілька сотень в кращому разі.Жив в Роліті, так?Але і в Роліті жили всі. Рильський, написавши пісню про Сталіна,  врятував собі життя. Правда, був ще один епізод: була якась божевільна київська комсомолка, яка весь час писала доноси  особисто Сталіну. Отримавши від неї лист про те, що націоналісти "розпорязалися" в Києві і треба з ними розібратися, там був названий Рильський, нібито Сталін спитав Хрущова, чи дійсно Рильський націоналіст.І тодішній очільник українських чекістів Успенський вже підготував орден на арешт. Але Хрущов нібито сказав, мовляв, як Рильський може бути націоналістом, якщо його пісню про Сталіна співає вся Україна.Це який рік?Це приблизно 1937 рік. І ось під час війни в Уфі Рильський пише, може, найкращу українську поему ХХ століття, одну з найкращих українських поем ХХ століття, - "Я страшенно люблю мандрівку в молодість".Мандрівка у молодість Рильського - це така згадка про молодість, про дорогих людей, про Володимира Антоновича - його хрещеного батька, про родину, про Тадея, а Рильський знав собі ціну: "Я син того Тадея", і про брата Івана, про все це середовище. Це блискуча поема, абсолютно блискуча.І тут іронія в тому, що за поему "Мандрівка в молодість" Максим Рильський отримує Сталінську премію. Але Антонович - націоналіст, ворог. Очевидно, або не читали, коли Сталінську премію давали, або не второпали, хто такий Антонович, може, забули вже.Але це говорить також про Рильського і про те, наскільки для нього це було важливо, що він не боявся. Рильський ніколи не пропускав можливості, він унікальний у цьому, згадати дорогі імена - це його стратегія. Він не був людиною, яка йде, так би мовити, в бій у лоб. Але він зробив дуже багато, неймовірно багато отакими дипломатичними операціями, скажімо так. Все ж таки, чому він вцілів? Ви теж пишете про це в книжці, про різні стратегії. Чому його стратегія виявилася правильна?Чому Рильський вцілів? Я вважаю, що тут великий фактор випадковості. З іншого боку, владі потрібні були великі поети. Стільки великих поетів вижило, тому що їм потрібні були співці. Сталін хотів, щоб про нього майстри співали, а не графомани.А по-третє, Рильський був дуже делікатним в людському, в особистісному спілкуванні. Його дуже любили. Єдине що Максим Рильський в родинному колі часто казав, що він живе з почуттям вини, адже хлопці загинули, а він живий.Рильський зробив неймовірно багато, тому що саме Максим Рильський і Микола Бажан стали тим мостом, тими ретрансляторами, які розказали неосвіченим юним шістдесятникам, які скарби від шістдесятників приховали. А кому він це розказав?Рильський дуже опікувався Павличком. Павличко швидше неокласик, неокласичного типу поет. Рильський опікувався Вінграновським, тут з подачі Довженка, так би мовити. Але він взагалі дуже багато розповідав. Розмов було дуже багато. Вони ділилися книжками. Потім Рильський же дуже багато видав репресованих. Це ж він готував видання Миколи Зерова. Він робив дуже багато непомітної роботи: видавничої, перекладацької, популяризаторської.У Рильського дуже щаслива пора "Третього цвітіння". Він визнаний поет. Він дуже любить Голосіїв, він плекає свої троянди. І його Голосіївська осінь, його лист до загубленої адресатки, його туга за молодістю, його останні вірші - це поетичний заповіт. Для нього було щастям бачити, що він плекав свій сад і цей плеканий сад вродив щедрим врожаєм.

Неглибока могилаShаllоw GrаvеВеликобританія 1994 рікТрилер, драмаІМDb: 7,3Дія відбувається у столиці Шотландії. Алекс, Девід і Джульєтт знаходять свого нового сусіда по квартирі мертвим: бідолаха помер від передозування наркотиків. Майже відразу з'ясовується, що в його кімнаті прихована велика сума. Хлопці вирішують привласнити гроші собі та позбутися трупа. Вони не знають, що скоро втратять контроль над ситуацією і збожеволіють на тлі взаємних підозр…У головних ролях: Керрі Фокс, Крістофер Еклстон, Юен МакГрегор та інші На голціТrаіnsроttіngВеликобританія, 1996 рікДрама, кримінал, комедіяІМDb: 8,2Розповідь ведеться від імені головного героя - наркомана і нероби Марка Рентона, який намагається зав'язати. Паралельно описується історія його взаємин з друзями — спортсменом Томмі, школяркою Діаною, шахраєм Саймоном Вільямсоном, вмираючим від СНІДу, шкідливим дурником Денієлом Мерфі та емоційно нестійким Френсісом Бегбі…У головних ролях: Юен Мак-Грегор, Юен Бремнер, Джонні Лі Міллер, Кевін МакКід, Роберт Карлайл, Келлі Макдональд та інші Оксамитова золота жилаVеlvеt GоldmіnеВеликобританія, США, 1998 рікДрама, музичний фільмІМDb: 7,0Молодий журналіст Артур Стюарт (Крістіан Бейл) пише статтю про зірку глем-року Браяна Слейда (Джонатан Різ Майерс). Колись блискуча кар'єра Браяна в одну мить закінчилася після того, як з рекламних міркувань музикант інсценував своє вбивство. Після цього інциденту публіка швидко забула про зірку.Поступово робота над матеріалом виливається у справжнє розслідування. Артур розпитує людей, які близько знали Слейда, а також згадує юність, коли він сам був фанатом Брайана…У головних ролях: Юен Мак-Грегор, Джонатан Ріс Мейерс, Тоні Коллетт, Крістіан Бейл та інші Зоряні війни. Епізод 1: Прихована загрозаStаr Wаrs: Еріsоdе І – Тhе Рhаntоm МеnасеСША, 1999 рікКосмічна опера, фантастика, пригодиІМDb: 6,5Чергова частина космічної саги Джорджа Лукаса розповідає про становлення Енакіна Скайуокера. Молоді джедаї Квай-Гон Джин та Обі-Ван Кенобі змушені зупинитися на далекій пустельній планеті Татуїн для ремонту корабля. Там вони зустрічають хитромудрого хлопчика-раба на ім'я Енакін. Вирішивши, що хлопчик - обраний, джедаї забирають його з собою, щоб навчити жити на світлому боці сили…У головних ролях: Ліам Нісон, Юен Мак-Грегор, Наталі Портман, Джейк Ллойд, Єн Макдермід та інші Останнє кохання на ЗемліРеrfесt SеnsеВеликобританія, Швеція, Ірландія, Данія, 2011 рікДрама, фантастикаІМDb: 7,1У центрі сюжету пара закоханих (Юен Макгрегор та Єва Грін). Їхній роман розвивається на тлі загадкової хвороби, що вражає сенсорну систему, яка охопила світ. Люди втрачають почуття, поступово позбавляються нюху, смаку, слуху та зору. Головні герої намагаються зберегти свої стосунки, незважаючи на анархію довкола…У головних ролях: Ева Ґрін, Юен Мак-Грегор, Юен Бремнер, Стівен Діллейн, Конні Нільсен та інші Джерело 

Водохресний святвечір – це релігійне свято, що відзначається у багатьох християнських традиціях, зокрема в православ'ї. Відбувається у переддень хрещення Ісуса Христа у річці Йордан. У цей день важливо зберігати традиції, пов'язані з одноденним постом, дотримуватися добропорядності та брати участь у спільній молитві.Зазвичай це свято супроводжується особливими обрядами і стравами, зокрема, приготуванням пісної куті або "сочива" — страви з пшениці, меду та маку.Водохресний святвечір: традиції святаВодохреще — важливий день в українському народному календарі. У цей день відбуваються обряди, пов'язані з освяченням води, яка вважається цілющою та має особливу силу у цей період. Основним обрядом є благословення води, яке проводять у храмах, на берегах водойм або водосховищ. Також люди відвідують церкву, щоб принести з собою воду для освячення. Вірують, що ця освячена вода має особливу силу витісняти лихі сили, здійснювати очищення і зцілення.У Водохресний святвечір багато людей відвідують церковні служби та моляться Богу, або моляться просто вдома. У цей день є традиція одноденного посту, що полягає не лише у певному обмежені деяких продуктів харчування, але й у визначеному часі для трапези. Дорослі у цей день практикували пост до появи першої зірки на небі. Потім запрошували рідних та близьких для трапези.Серед традиційних страв на Хрещенський Святвечір важливе місце займає "бідна кутя". Також прийнято ставити на стіл пісний борщ із галушками, вареники з різними начинками, голубці з рисом, овочеві пироги та каші з вівса, ячменю або пшона. Всі ці страви символізують піст і очищення під час цього важливого дня.У народі вважалось, що другий Святвечір не лише передує святу Хрещення, а також є днем, коли по землі блукає погань. У цей час українці уникали впускати незнайомців до своїх будинків, утримувалися від піднімання чого-небудь з землі, сподіваючись уникнути можливих неприємностей. Тому існує ряд традицій, які рекомендується дотримуватись у Водохресний святвечір:Обмитися водою у цей особливий день.Спробувати ложку "голодної" куті або пісної каші.Звернутися молитвою до Бога.Дотримуватися посту та почати трапезу після появи зірок на небі.При можливості, допомогти нужденним, займатися добрими справами.Фото: РіntеrеstДругий Святий вечір: що не можна робитиДругий Святий вечір, як і перед Різдвом, в українських традиціях вважається особливим днем, коли слід дотримуватися певних обмежень. Серед заборон на цей день вважають:Прибирати та прати речі, адже в цей час вода вважається вже священною.Займатися будь-якою важкою фізичною працею.Заборонено брати та позичати речі цього дня, особливо гроші. Крім того, не варто впускати в оселлю незнайомців. Вважається, що це може призвести до втрат.Краще утриматися від конфліктів, образ та негативних бажань, оскільки вони можуть мати погані наслідки.Цей час одноденного посту, тому бажано утриматися від їжі тваринного походження (м'ясо, риба, молочні продукти, яйця).Краще уникати шумних заходів та вечірок.Голодна кутя - рецепт на Водохресний святвечірГолодна кутя — це традиційна страва, яка готується на Другий Святий вечір. Вона є символом духовного очищення і здоров'я. Головний компонент куті - це пшенична каша, що символізує життя і родючість, тому вона є невід'ємною частиною святкового столу в цей день. Готова кутя прикрашається медом, маком, горіхами або сухофруктами.Інгредієнти:пшениця - 350 гмак - 100 гволоський горіх - 100 гродзинки - 100 грідкий мед - 2 ст. л.Покроковий рецепт приготування:Пшеницю необхідно добре промити та замочити на три години у прохолодній воді.Пересипаємо у каструлю кашу, наливаємо воду та після закипання варимо на маленькому вогні 1-1.5 години до готовності.Мак та родзинки в окремних посудинах заливаємо кип'ятком та залишаємо на 30 хвилин. Потім розтираємо мак за допомогою ступки.Смажені горіхи подрібнюємо в блендері або кришим ножем.У посудні змішуємо готову кашу з маком, горіхами, родзинками та додаємо за бажанням мед. Все заправляємо узваром. Смачного!Фото: Моdеrn fаmіly сооk

Напередодні свята Водохреще українці готують останню кутю різдвяних свят. Вона називається Голодна. Водохресний Святвечір, другий Святвечір, Голодна кутя - це день напередодні великого церковного свята Хрещення Господнє. За новим церковним календарем його відзначають 6 січня (за старим - 19 січня), а голодну кутю готують 5-го числа (за старим - 18 січня). Загалом у період святок готують три варіанти куті. Багата кутя (на перший Святвечір) має бути пісною, тобто, у страву не можна додавати вершкове масло. Щедра кутя передбачає наявність масла або вершків, у неї потрібно додавати всього і побільше. Голодна кутя 6 січня також пісна і зазвичай готується тільки із зерна та меду. Річ у тім, що на перший і другий Святвечір діють заборони: 25 грудня (за старим стилем 6 січня) - останній день Різдвяного посту, а 6 січня (за старим стилем 18 січня) - одноденний піст. Найчастіше кутю готують із пшениці, рису, перловки, інколи - ячменю та булгура. Зерно в блюді символізує воскресле життя, а мед - солодкість майбутнього блаженного життя. Поруч із кутею на столі обов'язково має стояти узвар: вважається, що кутя - господиня, а узвар - господар. Голодна кутя - рецепт класичний Інгредієнти: пшениця - 1 склянка; вода - 3 склянки; олія - 1 ст. л.; мед - 3 ст. л.; сіль - дрібка. За бажанням можна додати: мак - 150 г; родзинки - 100 г; волоські горіхи - 100 г. Як приготувати Переберіть, промийте та замочіть пшеницю на кілька годин. Зваріть, додавши сіль та олію. У готову пшеницю додайте мед. Іноді в кутю також додають мак - його потрібно замочити в окропі, залишити на годину, а потім перетерти до появи "молочка", а також горіхи та родзинки - їх потрібно замочити в окропі на 20 хвилин. Голодна кутя з рису Інгредієнти: рис - 1 склянка; родзинки - 100 г; кориця - за смаком; цукор - 1 ст. л. Як приготувати Залийте промитий рис холодною водою, доведіть до кипіння, відкиньте на друшляк і промийте холодною водою. Потім залийте знову водою і варіть до готовності. Злийте воду, охолодіть. Цукор розбавте невеликою кількістю води і додайте до рису, перемішайте. Додайте промиті й ошпарені окропом родзинки, корицю і знову перемішайте. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Багата, Щедра та Голодна: чим відрізняється кутя і коли її готувати Голодна кутя на Водохреща з булгура Інгредієнти: булгур - 150 г; сіль; мед - 2 ст. л.; мак - 1 ст. л.; родзинки - жменя; волоські горіхи - 2 ст. л.; кунжут - 1,5. ст. л.; насіння льону - 1,5. ст. л.; насіння соняшнику - 1,5. ст. л. Як приготувати Промийте булгур, залийте водою в пропорції 1:2, посоліть, варіть протягом 20 хвилин - до м'якості. Промийте родзинки, додайте мак, залийте окропом на 10-15 хвилин. Додайте мед, перемішайте. З'єднайте готовий булгур і мед із маком і родзинками, додайте насіння кунжуту, льону та соняшнику, перемішайте. Посипте зверху подрібненими горіхами. Узвар зазвичай готують із сушених яблук, груш або вишні, інколи кладуть у нього курагу, чорнослив і родзинки. Можна додати мед, але найчастіше напою достатньо солодкості сухофруктів. Головною стравою Різдва Христового є кутя. Традиційно вона є на столі у кожної української родини. Щоб приготувати по-справжньому смачну солодку кутю, спробуйте цей рецепт з халвою. Gаzеtа.uа розповість, як покроково приготувати головну страву різдвяних свят за подільським рецептом. За неї вам подякують усі гості.

Напередодні свята Водохреще українці готують останню кутю різдвяних свят. Вона називається Голодна. Водохресний Святвечір, другий Святвечір, Голодна кутя - це день напередодні великого церковного свята Хрещення Господнє. За новим церковним календарем його відзначають 6 січня (за старим - 19 січня), а голодну кутю готують 5-го числа (за старим - 18 січня). Загалом у період святок готують три варіанти куті. Багата кутя (на перший Святвечір) має бути пісною, тобто, у страву не можна додавати вершкове масло. Щедра кутя передбачає наявність масла або вершків, у неї потрібно додавати всього і побільше. Голодна кутя 6 січня також пісна і зазвичай готується тільки із зерна та меду. Річ у тім, що на перший і другий Святвечір діють заборони: 25 грудня (за старим стилем 6 січня) - останній день Різдвяного посту, а 6 січня (за старим стилем 18 січня) - одноденний піст. Найчастіше кутю готують із пшениці, рису, перловки, інколи - ячменю та булгура. Зерно в блюді символізує воскресле життя, а мед - солодкість майбутнього блаженного життя. Поруч із кутею на столі обов'язково має стояти узвар: вважається, що кутя - господиня, а узвар - господар. Голодна кутя - рецепт класичний Інгредієнти: пшениця - 1 склянка; вода - 3 склянки; олія - 1 ст. л.; мед - 3 ст. л.; сіль - дрібка. За бажанням можна додати: мак - 150 г; родзинки - 100 г; волоські горіхи - 100 г. Як приготувати Переберіть, промийте та замочіть пшеницю на кілька годин. Зваріть, додавши сіль та олію. У готову пшеницю додайте мед. Іноді в кутю також додають мак - його потрібно замочити в окропі, залишити на годину, а потім перетерти до появи "молочка", а також горіхи та родзинки - їх потрібно замочити в окропі на 20 хвилин. Голодна кутя з рису Інгредієнти: рис - 1 склянка; родзинки - 100 г; кориця - за смаком; цукор - 1 ст. л. Як приготувати Залийте промитий рис холодною водою, доведіть до кипіння, відкиньте на друшляк і промийте холодною водою. Потім залийте знову водою і варіть до готовності. Злийте воду, охолодіть. Цукор розбавте невеликою кількістю води і додайте до рису, перемішайте. Додайте промиті й ошпарені окропом родзинки, корицю і знову перемішайте. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Багата, Щедра та Голодна: чим відрізняється кутя і коли її готувати Голодна кутя на Водохреща з булгура Інгредієнти: булгур - 150 г; сіль; мед - 2 ст. л.; мак - 1 ст. л.; родзинки - жменя; волоські горіхи - 2 ст. л.; кунжут - 1,5. ст. л.; насіння льону - 1,5. ст. л.; насіння соняшнику - 1,5. ст. л. Як приготувати Промийте булгур, залийте водою в пропорції 1:2, посоліть, варіть протягом 20 хвилин - до м'якості. Промийте родзинки, додайте мак, залийте окропом на 10-15 хвилин. Додайте мед, перемішайте. З'єднайте готовий булгур і мед із маком і родзинками, додайте насіння кунжуту, льону та соняшнику, перемішайте. Посипте зверху подрібненими горіхами. Узвар зазвичай готують із сушених яблук, груш або вишні, інколи кладуть у нього курагу, чорнослив і родзинки. Можна додати мед, але найчастіше напою достатньо солодкості сухофруктів. Головною стравою Різдва Христового є кутя. Традиційно вона є на столі у кожної української родини. Щоб приготувати по-справжньому смачну солодку кутю, спробуйте цей рецепт з халвою. Gаzеtа.uа розповість, як покроково приготувати головну страву різдвяних свят за подільським рецептом. За неї вам подякують усі гості.

12 традиційних страв на Різдво цьогоріч обійдуться українцям недешево. Науковці Інституту аграрної економіки порахували вартість різдвяного столу 2024 року за середніми цінами супермаркетів України станом на початок грудня цього року. За їх розрахунками, різдвяне меню зі страв, які є традиційними для такого столу середньостатистичної родини: кутя і узвар, смажена риба, вінегрет, вареники (з картоплею, з капустою, з вишнями), тушкована капуста, борщ пісний з квасолею, смажена картопля, овочі свіжі і солоні обійдуться в розрахунку на середньостатистичну родину близько 1365 грн, повідомляє Інститут аграрної економіки. Пшенична кутя 950 г продуктів традиційної рецептури обійдеться у 175,05 грн і стане другою за вартістю стравою на святковому столі. Найдорожчими інгредієнтами страви в цьому році стали: мак 68,5 грн за 200 г, а також волоські чищені горіхи 44,89 грн та родзинки 21,73 грн за 100 г відповідно. Основна складова куті крупа пшенична з твердої пшениці коштуватиме 21,30 грн за 400 г. За мед потрібно заплатити 16,90 грн за 100 г , за 50 г цукру 1,73 грн. Традиційний узвар готується з сушених яблук, груш і чорносливу. Готові набори цих фруктів для узвару коштують у супермаркетах 105,36 грн (600 г на 2 л води). Найдорожчою стравою в цьому році буде смажена риба 306,97 грн. За 2 кг живого коропа доведеться заплатити 301 грн, а за 200 г борошна 5,97 грн. Третьою за вартістю стравою буде борщ пісний з квасолею. За 2,535 кг продуктів (на 2 л води) треба буде віддати 131,94 грн. Найдорожчою складовою тут є квасоля біла суха (300 г) 43,53 грн. Овочева складова становитиме: картопля (362 г) 12,59 грн,капуста (300 г) 12,66 грн,цибуля (100 г) 1,75 грн,морква (400 г) 12,08 грн,буряк (800 г) 16,15 грн.Необхідно буде додати по 70-75 г помідорів 8,31 грн та томатної пасти 11,82 грн. Ще трохи цукру 1,73 грн за 50 г, рослинної олії 6,21 грн за 80 г, за смаком: перець чорний та сіль (1,87 грн), лавровий лист (3,24 грн) або зелень. Салат "Вінегрет" (1,73 кг продуктів) коштуватиме 67,75 грн. Найдорожчими складовими будуть бочкові солоні огірки 21,40 грн за 200 г. За овочі заплатимо: картопля (600 г) 20,86 грн, буряк (400 г) 8,08 грн, морква (378 г) 11,42 грн, цибуля (100 г) 1,75 грн. Заправка рослинною олією коштує 3,88 грн за 50 г та сіль за смаком (0,36 грн). Традиційними пісними стравами є вареники. Вареники з картоплею (1,51 кг продуктів) коштуватимуть 50,06 грн, включаючи картоплю (1 кг) 34,77 грн, борошно (500 г) 14,93 грн, сіль (10 г) 0,36 грн. Вареники з капустою (1,481 кг продуктів) вартують 52,50 грн. Для приготування тіста заплатимо за борошно 14,93 грн (500 г), а за сіль (10 г) 0,36 грн. Сира капуста коштуватиме 25,32 грн за 600 г, морква (189 г) 5,71 грн, а цибуля (132 г) 2,30 грн. Рослинна олія для заправки (50 г) 3,88 грн. Вареники з вишнею складаються із пісного тіста і морожених вишень. Борошно (500 г) 14,93 грн, трохи солі (10 г) 0,36 грн. Левову частку вартості таких вареників займають вишні 54,45 грн за 300 г. Загалом, вартість таких вареників становитиме 69,74 грн (за 810 г продуктів). Тушкована капуста (2,229 г продуктів) обійдеться у 109,88 грн. Найдорожчими тут є гриби печериці (300 г) 43,88 грн. Вартість овочів становитиме 59,43 грн: 1 кг капусти 42,20 грн, 189 г моркви 5,71 грн, 660 г цибулі 11,52 грн. Сіль і перець за смаком 0,36 грта рослинна олія (80 г) 6,21 грн. Смажена картопля готується на 100 г рослинної олії (7,76 грн) із 1 кг картоплі (34,77 грн) і 132 г цибулі (2,30 грн) з додаванням солі і перцю за смаком (0,36 грн). Всього витрат 45,19 грн. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Неповторна на смак: який інгредієнт додати до куті під час замішування Окремо ставлять на стіл соління: квашена капуста 75 грн за 500 г і огірки солоні бочкові 42 грн за 400 г. Також на столі присутні і свіжі овочі огірки (70 грн) і помідори (64 грн) по 500 г відповідно. Це на 41 % перевищить минулорічний показник у 970 грн. Таке подорожчання значною мірою є наслідком проблем, пов'язаних із повномасштабним вторгненням РФ на територію України та триваючими воєнними діями, підсумували науковці. Різдвяні свята неможливо уявити без запашних пампухів, які є символом родинного тепла та затишку. На Святвечір їх готують пісними, без молока та яєць. Але пампухи без цих інгредієнтів виходять не менш ніжними, ароматними та смачними. Простим рецептом з мінімумом продуктів поділилась фудблогерка Катерина Хома.

Якби Третя світова розповсюдилася на Європу, то де вона б відбувалася. Видання Nеwswееk змоделювало карти з імовірними лініями фронту Третьої світової війни в європейських країнах. Видання нагадує, як міністр оборони Німеччини Борис Пісторіус говорив в інтерв'ю у червні 2024 року, що Путін "може навіть напасти на країну НАТО", та заявляв Бундестагу, що "ми повинні бути готові до війни до 2029 року". У листопаді голова Служби зовнішньої розвідки Німеччини Бруно Каль повторив думку про те, що Москва "готується до війни із Заходом", - пише Nеwswееk . "Немає жодних сумнівів, що Путін продовжуватиме агресивно переслідувати свої інтереси в Європі, і зокрема у Східній Європі", сказав Nеwswееk професор політології Вільям Мак. Міністр цивільної оборони Швеції Карл-Оскар Болін заявив, що "війна може прийти до Швеції". Згідно з однією з карт Nеwswееk, можливим фронтом може бути північно-східний фланг НАТО, який включає кордон РФ із Фінляндією протяжністю 830 миль (близько 1336 км). ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Загинув молодий пілот, який бив окупантів на найгарячіших напрямках Колишній керівник багатонаціонального корпусу НАТО генерал-лейтенант Юрген-Йоахім фон Сандрарт раніше говорив виданню, що у Москви є "кілька варіантів" перевірити згуртованість Альянсу, включаючи "обмежене захоплення землі". "Коли ми думаємо про потенційні майбутні спалахи, країни Балтії виступають як важливий тестовий приклад сили стримування НАТО. В Естонії, Латвії та Литві проживає велика кількість росіян, що зазвичай є важливим мотивуючим фактором для інтервенціонізму Путіна", пояснив Nеwswееk Вільям Мак. "У лютому Служба зовнішньої розвідки Естонії заявила, що НАТО "може зіткнутися з масовою армією радянського типу в наступне десятиліття", якщо Москва реформує свою армію. У сусідній Литві встановили протитанкові бетонні піраміди, відомі як "зуби дракона", недалеко від російського ексклаву Калінінграда. На карті видання відображається, що Сувальський коридор може стати першою точкою контакту Росії та НАТО, він відділяє Калінінградську область від Білорусі. Там перебувають тисячі російських військових, сучасні винищувачі та ядерна зброя, і це єдине автомобільне та залізничне сполучення між Польщею та Центральною Європою і країнами Балтії. Минулого місяця в німецькому портовому місті Росток був урочисто відкритий Балтійський центр командувача оперативної групи для посилення контролю НАТО за Балтійським морем. Російський командувач Рустам Міннекаєв у квітні 2022 року заявив, що Москва хоче встановити коридор через південь України до Придністров'я, що підняло питання про роль цього регіону у планах Путіна. Вразливими до російської агресії можуть бути й інші частини Європи, пише Nеwswееk, посилаючись на контрадмірала США у відставці Марка Монтгомері, який заявив, що вплив Росії на конфлікти у Грузії та Сербії може посилитися. Карта Nеwswееk також показує можливе ускладнення для країни-члена НАТО Туреччини, яка межує з Грузією, де після короткої війни з Росією у 2008 році було проголошено незалежність двох сепаратистських регіонів. Тиждень завершився на піку миротворчих зусиль та активізації країни-агресорки у нападах на Україну. Які політичні інтриги найближчими днями матимуть продовження, - прогнозує Gаzеtа.uа.

Кутя - це головна страва Святвечора, яка об'єднує родину за святковим столом. Щоб приготувати її по-справжньому особливою, спробуйте рецепт із додаванням узвару. Така кутя здивує ваших рідних своїм неповторним смаком та ароматом. Саме завдяки узвару ця кутя відрізняється тонким ароматом і ніжним смаком. Рецептом приготування поділилися на YоuТubе-каналі Оnyshkеvyсhі. Кутя на святвечір Різдва Інгредієнти пшениця - 300 г мак - 100 г родзинки - 100 г журавлина - 50 г горіхи - 100 г мед - за смаком цукор - 70 г узвар -100-200 мл Як приготувати Пшеницю потрібно ретельно промити в холодній воді. Залити водою (пропорції 1:3) і варити 2-3 години на середньому вогні. Злити воду і остудити кашу. Поки вариться пшениця, залити мак окропом на 15-20 хвилин, щоб він набух. Злити воду і розтерти мак в макітрі чи за допомогою блендера. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Святвечір: яку страву першою поставити на стіл серед 12 інших Журавлину і родзинки промити, залити на 10 хвилин теплою водою, щоб вони стали м'якими, потім воду злити. Горіхи краще злегка підсмажити на сухій сковороді чи в духовці. Додати в пшеницю мак, журавлину, родзинки і горіхи. Потім додати ще мед і цукор. Добре перемішати. Замість традиційного окропу використати секретний інгредієнт - узвар. Кутя повинна бути соковитою, але не дуже рідкою. Напередодні Різдва, 24 грудня, українці відзначатимуть Святий Вечір - символічне закінчення різдвяного посту. Цей особливий день прийнято святкувати в сімейному колі. На Святвечір, за традицією, готують пісні страви. Усього на столі має бути 12 частувань - їх зіставляють з кількістю апостолів та місяців у році. Часто українці готували з продуктів, до яких мали доступ, саме тому більшість страв мали прості рецепти й складалися зі звичних інгредієнтів. Однак сьогодні все більше людей надають перевагу вишуканій кухні.

Щоб солодкі різдвяні страви з маком вийшли ідеальними, потрібно знати, що робити, щоб цей дуже важливий інгредієнт не зіпсував всю страву. Адже часто натрапляємо на гіркий мак. Ось перевірені способи позбутися гіркоти та зберегти випічку або інші страви. Втім варто знати, якщо ці методи не допомогли, значить мак більше не придатний для споживання, пише bеszаmеl. Як позбутись гіркоти маку Перед покупкою спробуйте мак. Якщо він вологий, не купуйте його. Надкусіть зерно - воно повинно мати злегка солодкуватий смак. Щоб мак не гірчив, спочатку промийте його в холодній воді, потім ретельно відцідіть і почекайте кілька чвертей години. Потім помістити в каструлю і залити теплим, але не гарячим молоком. На склянку маку дві склянки молока. Мак замочити на 15 хвилин, потім варити півгодини. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Святвечір: яку страву першою поставити на стіл серед 12 інших Гіркий мак після ошпарювання якнайшвидше промити холодною водою і одразу використовувати для приготування страви. Мак, призначений для запікання, ошпарюють не один, а тричі з додаванням невеликої кількості молока. Розтерти мак з невеликою кількістю меду і вершків. Напередодні Різдва, 24 грудня, українці відзначатимуть Святий Вечір - символічне закінчення різдвяного посту. Цей особливий день прийнято святкувати в сімейному колі. На Святвечір, за традицією, готують пісні страви. Усього на столі має бути 12 частувань - їх зіставляють з кількістю апостолів та місяців у році. Часто українці готували з продуктів, до яких мали доступ, саме тому більшість страв мали прості рецепти й складалися зі звичних інгредієнтів. Однак сьогодні все більше людей надають перевагу вишуканій кухні.

У кожного з нас є основна страва, яку ми з нетерпінням чекаємо щотижня. Нещодавно американський актор Меттью Мак-Конагей поділився своїм улюбленим обідом. Повний текст новини

У майбутній фільм «Володар перснів: Полювання на Ґолума» режисера Енді Серкіса вже запрошені Ієн Мак-Келлан та Орландо Блум. Схоже, прийшов час Арагорна.

Різдво — одне з найсвітліших свят, яке українці відзначають із традиційною обрядовою кутею. Ця страва уособлює зв’язок із землею та родючість, тому зазвичай її готують із зерен, характерних для українських полів. Водночас сучасні господині все частіше експериментують та замінюють класичний інгредієнт різноманітними крупами. Крім того, у багатьох рецептах сьогодні додають родзинки, цукати, сухофрукти та навіть шоколад, надаючи традиційній страві нового звучання.Незамінним лишається одне - кутя є важливою частиною Різдва, що єднає українців навколо родинного столу, а традиції далі передаються з покоління в покоління.Кутя з перловки та з додаванням журавлиниІнгредієнти: перлова крупа - 250-300 гсушена журавлина - 50 гмак - 50 гродзинки - 30 гволоські горіхи - 50 гмед - 1 ст. л.сік половини лимона Покроковий рецепт куті на Різдво:Крупу ретельно промийте, а потім залийте водою. Залиште так замочуватись протягом всієї ночі при кімнатній температурі. Мак залийте кип'ятком та дайте йому набухнути протягом 30 хвилин. Далі процідіть його та перетріть за допомогою ступи або блендера. Вичавіть з половинки лимона сік. У глибокій посудині змішайте крупу, мак, сушену журавлину, родзинки, волоські горіхи, лимонний сік та мед. Дайте страві настоятися хоча б 30 хвилин. Готово!Кутя з перловки, Фото: klороtеnkо.соmКутя з пшениці, халви та сухофруктівІнгредієнти: пшениця - 150 г мак сухий - 150 г халва - 200 г журавлина - 100 г курага - 100 г родзинки світлі - 50 г родзинки темні - 50 г цедра половини лимона кориця – 0.5 ч. л. волоські горіхи - 50 г фундук - 50 г кеш'ю - 50 гмигдаль - 50 г мед - 100 гПокроковий рецепт приготування:Очищену пшеницю залийте водою та залиште так замочуватись протягом всієї ночі. Вранці з крупи злийте воду та перекладіть у каструлю. Додайте сіль, воду (її потрібно трохи більше, ніж пшениці). Відправляйте на вогонь, після закипання варіть на середньому вогні приблизно одну годину, постійно помішуючи до готовності. Час приготування та кількість води залежать від пшениці, тому під час варіння можете додавати воду в разі потреби.Насипте мак в каструлю з товстим дном, залийте холодною водою та відправляйте на вогонь. Щойно маса закипить, вимикайте вогонь та перецідіть через дрібне сито мак. Потім знову залийте мак вдвічі більшою кількістю води, доведіть до кипіння та варіть на невеликому вогні протягом 30-40 хвилин до готовності, періодично помішуйте. Вся вода має випаруватись. Охолоджений мак подрібніть за допомогою блендера чи іншого приладу. Розчавіть виделкою халву та змішайте з маком. Всі сухофрукти залийте кип'ятком та залиште так на декілька хвилин. Потім злийте зайву рідину та просушіть паперовими рушниками. До сухофруктів додайте цедру лимона, корицю та перемішайте. Горіхи можна злегка подрібнити кухонним молотком або качалкою. З'єднайте всі інгредієнти: кашу, мак з халвою, сухофрукти зі спеціями, горішки та мед. Готово! Кутя з пшениці, халви та сухофруктів, Фото: YоuТubе @lіlіjа-tsvіtРіздвяна кутя з булгура з додаванням соку лайма Інгредієнти: булгур - 250-300 гсік одного лайма журавлина - 50 гмак - 50 гродзинки - 30 гволоські горіхи - 50 гмед - 1 ст. л. Покроковий рецепт, як варити кутю на Різдво з булгура:Відваріть булгур відповідно до інструкції на упаковці, зазвичай цей процес займає 15-20 хвилин. Готову кашу викладіть на сито, промийте та дайте зайвій воді зійти. Мак залийте кип'ятком та дайте йому набухнути протягом пів години. Потім процідіть та перетріть за допомогою ступи чи блендера. Промийте лайм та вичавіть з нього сік будь-яким зручним для вас способом. У глибокій посудині змішайте булгур, журавлину, мак, родзинки, волоські горіхи, мед та сік лайма. Дайте страві настоятися мінімум 30 хвилин. Готово!Різдвяна кутя з булгура, Фото: klороtеnkо.соmКутя з рисуІнгредієнти:рис – 150 г вода (для рису) – 320 мл родзинки – 75 г журавлина – 75 г мак – 35 г волоські горіхи – 75 г мед – 4-5 ст.сіль - дрібкаПокроковий рецепт приготування:Залийте кип'ятком в окремих посудинах родзинки, журавлину, а також мак. Залиште так замочуватись протягом 30 хвилин.Промивайте рис холодною водою доти, доки вода не стане прозорою.Промиту крупу перекладіть у каструлю, налийте води та поставте на вогонь. Після закипання додайте сіль, зменште вогонь до мінімального та готуйте під закритою кришкою 15-20 хвилин. Потім змініть з вогню та залиште "доходити" під кришкою.Волоські горіхи злегка подрібніть, а з сухофруктів та маку злийте воду. Мак перетріть у ступі або в блендері, а сухофрукти просушіть паперовими рушниками. Змішайте у посудині рис, мак, родзинки, журавлину, горіхи та мед. Смачного!Кутя з рису, Фото: YоuТubе @vkusnyе_іdеі_nаtаlі  

Про це Трамп повідомив у своїй соцмережі Тruth Sосіаl."Я дуже радий призначити генерала Кіта Келлога помічником президента і спеціальним посланником з питань України та Росії. Кіт має видатну військову та ділову кар'єру, в тому числі працював на дуже відповідальних посадах у сфері національної безпеки в моїй першій адміністрації. Він був зі мною від самого початку! Разом ми забезпечимо МИР ЧЕРЕЗ СИЛУ і зробимо Америку і світ знову безпечними!", - написав Трамп.За даними ЗМІ, раніше Келлог запропонував свій план припинення війни в Україні, який передбачає, що поставки американської зброї Києву продовжаться тільки за умови, що Україна погодиться на мирні переговори з Росією. Водночас США готові попередити Москву про наслідки відмови від переговорів, включно з посиленням підтримки Києва.Раніше Дональд Трамп висунув на міністерку освіти співзасновницю реслінгового промоушену WWЕ Лінду Мак-Мен. 

Антарктида, континент вічного льоду, ховає у собі не лише замерзлі пустелі, а й унікальні водні артерії. Найдивовижніша з них – річка Онікс, найдовша річка Антарктиди, яка з’являється лише на кілька місяців на рік. Цей 32-кілометровий потік талої води бере свій початок у сухих долинах Мак-Мердо і тече на захід від льодовика Райт, впадаючи в озеро

Лене Рейчел Андерсен. Зростання людини і суспільства. Нордична концепція більдунґу. – К.: Наш Формат, 2024З одного боку, нас застерігають від захоплення скандинавською культурою, мовляв, вона ніколи не перетиналася з українською, і наші князі не поклонялися їхнім богам, а з іншого – скажімо, у книжці  Лене Рейчел Андерсен "Зростання людини і суспільства" - роз’яснюють, що "Просвіти" в Україні сприяли народному більдунґу. Отже, перед тим, як зрозуміти нордичну концепцію більдунґу, варто переформатувати свої знання про вітчизняну історію і вкотре повірити мудрим вікінгам. Тим паче, що скандинавський епос "Старша Едда" (а також "Молодша…") в Україні вже переклали. "Більдунґ — це моральна та емоційна зрілість, - роз’яснює авторка. - Більдунґ — це мати освіту та знання, необхідні для процвітання у вашому суспільстві. Більдунґ — це бути глибоко вкоріненим у культурі та спільноті, водночас зберігаючи автономію, щоб прокласти власний шлях у житті. Більдунґ завжди особистий і унікальний". Тож у своїй книжці авторка - економістка, письменниця, футурологиня й активістка освітнього руху - описує шлях до гармонійного зростання особистості та суспільства, показує, як якісна освіта дорослих підняла скандинавські країни з дна злиднів до сталого добробуту, а "Просвіти" в Україні сприяли народному більдунґу. Вона звертається до понять смислотворення й самоавторства, свободи та відповідальності, важливості не лише теорії, а й практики. Вона показує, як здоровим націоналізмом закласти фундамент демократичної нації. А ще — як з більдунґом для ХХІ століття можна впоратися з новими викликами,  скажімо, наслідками цифровізації, екологічними проблемами, пандеміями, міграцією, якоюсь мірою — війною. Хай там як, але в одному авторка, без сумніву, права, зазначаючи у передмові до українського видання книжки: "Україна та українці завжди боролися за те, щоб бути вільним народом, а нині, стежачи за мужньою боротьбою України проти Росії, решта Європи смиренно визнає свою наївність. Здається, ми навіть уявити не могли російську агресію, дурість і зло, свідками яких ми зараз є. З іншого боку, Україну не одурити, вона знала, на що здатна Росія".Фріда Мак-Фадден. Ніколи не бреши. – Х.: Віват, 2024З уваги на вищезгадані "паралелі" у скандинавсько-українських стосунках варто зауважити, що наступна книжка так само викликає асоціації. "Ми брешемо, - каже Юрій Смолич, літописець літературного життя 1920-30-х років в оповіданні "Дзеньки-бреньки" Володимира Даниленка. – Але ми у те віримо". Згадаймо також, як не у скандинавському, а в американському серіалі "Обдури мене" ("Теорія брехні") з Тімом Ротом у головній ролі нам розповідали, як це іноді вигідно – брехати, хоч тебе все одно коли-небудь викриють. Натомість у романі Фріди Мак-Фадден "Ніколи не бреши" нас закликають – не треба! І пояснюють, чому саме, оскільки якусь там з рахунку Божу заповідь про те саме вже ніхто не пам’ятає. "Усі брешуть, - запевняє героїня роману на початку, наче згаданий Смолич. – Багато років тому провели експеримент, пов'язаний. із поширеністю неправдивої поведінки. Він стосувався торгового автомата. Учасників повідомили, що торговий автомат несправний. Якщо вставити долар, то поламаний автомат видасть шоколадку й поверне долар. На автоматі була табличка з написом: "Для того, щоб повідомити про несправність автомата - зв'яжіться з нами за номером". Номер належав одному із дослідників - піддослідні про це не знали. Здогадайтеся, скільки осіб повідомили про несправність. Ніхто". Можливо, тому що іноді правда вбиває? За сюжетом, у пошуках будинку своєї мрії молодята опиняються в розкішному маєтку, виставленому на продаж. Оглядаючи кімнати, вони розуміють, що саме тут жила відома фахівчиня з психіатрії, яка загадково зникла майже чотири роки тому. У пошуках розваги чи бодай якоїсь книжки молода натрапляє на таємну кімнату, де зберігаються аудіозаписи розмов докторки з усіма пацієнтами. Вирішивши послухати їх, касета за касетою, вона неочікувано дізнається про низку подій, які передували зникненню психіатрині. Щось жахливе сталося в цьому будинку, і це не дивно, бо перед нами динамічний непередбачуваний трилер від авторки бестселерів "Служниця" та "Секрет служниці". І це чиста правда!Роман Лябига. Ламбрески. - Брустури: Дискурсус, 2024Варто одразу пояснити, як ми й обіцяли на самому початку, що "ламбрески" у назві цієї книжки – це декоративні елементи інтер’єру. Але що саме декорує автор – приватні краєвиди чи цілий всесвіт? У будь-якому разі, зрозуміло одне – всі ці речі пов’язані у "Ламбресках" Романа Лябиги – збірці поезій іноді традиційних, іноді рвучких, бо модернових, де вчувається зв’язок з українською класичною спадщиною. Особливо, коли філософічність Євгена Маланюка, поліфонізм Святослава Гординського і ліризм Володимира Сосюри проростають крізь сучасну мелодику оригінальним доробком автора. Читачу недаремно нагадують, що вірші, які увійшли до збірки, ніби розмежовують певні періоди його життя. А ще вони – це стани душі вічного мандрівника, який об’їздив весь світ (побував у понад 20 країнах), шукав правди поміж ближніх своїх, злітав і занепадав протягом яскравого і буремного життя, знаходив і губив своє кохання, страждав і зневірювався, щоб відродитися і знову оспівувати красу цього світу. Нехай навіть пошрамованого воєнним лихоліттям. Отже, розділи "Записки подорожнього", "Сліди на воді", "Історії поміж цеглою", "Шрами, що їх ракети лишили", "Римське Євангеліє", "Ча-ча-ча у театрі життя" - наче справжня симфонія життя, в якій чимало пісень і серенад, які автор співає для своєї коханої, але ще більше – мудрих думок, спостережень і застережень для читача, який отримає насолоду, занурюючись у поетичний світ Романа Лябиги, створений у "Ламбресках".Лукаш Вежбицький. Африка Казика. – Х.: Час майстрів, 2024Щодо країни у назві цієї захопливої книжки все ніби зрозуміло, натомість друга її частина… Мабуть, варто пояснити, що як у вірші Назара Гончара "Я маленький Назик / Сів на унітазик…" - це ім’я головного героя. Бо історія має хоч і не галицьке коріння (звідки був родом автор віршика), а польське, проте все це по-сусідству. До того ж на самому початку книжки Лукаша Вежбицького "Африка Казика" нам роз’яснюють, як Казик, почавши мандрувати, всівся так само, як і Назик, але в/на інше. "Оскільки я вирішив подорожувати на велосипеді, - розповідає герой, - тож не міг не взяти із собою мого вірного двоколісного друзяку, який супроводжував мене в усіх попередніх мандрівках. До того ж ніхто такого ще досі не робив. Моя дружина Марися страшенно хвилювалася. - Ой, Казику.. - говорила вона, коли разом із дітьми проводжала мене на вокзалі, - як ти даси собі раду серед чужих людей? - Усе буде добре, Марисю, - заспокоював я її. - Знаю кілька іноземних мов, тож зможу порозумітися. - А що ти робитимеш, якщо зустрінеш людожерів чи лева? - Не хвилюйся, адже і з людожерами, і з левом можна потоваришувати, -- пожартував я. - Тату, привезеш мені фото лева? Будь ласка. - син торсав мене за штанину. - Татусю, а мені привези мавпочку, - просила донечка. Я міцно обійняв дітей на прощання. - А тобі що привезти з Африки? - усміхаючись, запитав я дружину. - Мені нічого не треба. Пиши частіше, аби ми знали, що з тобою все гаразд. І якнайшвидше повертайся, - із тривогою в голосі відповіла Марися". Тож уявіть собі - близько 40 тис. км Африкою — на велосипеді. Казімєж Новак - перша людина у світі, яка самостійно двічі перетнула Африку з півночі на південь і у зворотному напрямку. І все це на початку 20-го століття. І хоч наш герой і був поляком, але народився він 1897 року у Стрию на Львівщині, у краю сміливих і відчайдушних людей. Хіба міг Казик сумніватись у своїх силах, коли ріс в оточенні людей, які доводили щодня, що неможливого не існує? Ще хлопчиком мріяв про мандрівки у далекі краї. Так, зі Стрия, з батьківського дому, здійснив він свою першу самостійну велику подорож. У 14 років, маючи в кишені лише кілька монет, він помандрував до Риму! І відтоді вже не було для Казімежа Новака ні закритих кордонів, ні нездійсненних мрій! Про що й читаймо у цій захопливій книжці.Анна Сапена. Мамині рецепти сну. Заспокійливі казки. – Х.: Ранок, 2024- А чи знаєш ти, що всі твої сни та їхні герої живуть в одному чарівному краї, що зветься Сновиландія? – каже у цій книжці мама своїй донечці. - Там вони з нетерпінням чекають на зустріч із тобою. Сновиландія складається з королівств, а кожне королівство - з вулиць. Сни, які тобі сняться, приходять із Королівства людських снів. Там кожен герой живе в окремому будиночку". При цьому одразу варто пояснити, що головне у книжці Анни Сапени "Мамині рецепти сну" не тільки слухати (і слухатися) маму, але точно дотримуватися рецептури в її чарівних історіях, тоді й потрапити можна до цієї самої Сновиландії. Насправді це нескладно. Ось, наприклад "Рецепт мандрівного сну": "1 подорож до приємних спогадів за сьогодні; 3 поïздки до чудернацьких мрій та бажань; 2 зупинки біля цікавих планів на завтра. Загорнути в теплі обійми й покласти під подушку". Або "Рецепт мрійливого сну": "3 дрібки ванільноï радості; 1 склянка захоплення з ароматом кориці; 4 столові ложки полуничних усмішок; 2 пакетики пухнастих думок. Ретельно перемішати й намастити на ванільний коржик щастя. Вживати тричі на день як десерт. Чудово смакує з теплим ароматним чаєм". А ще ця книжка вміє творити справжні дива, якщо щовечора діти отримуватимуть нову сонну страву, приправлену маминими добрими словами, ніжними поцілунками та чарівними подорожами й пригодами. І хтось при цьому вирушить у сонні мандри на улюбленій пухнастій ковдрі, хтось у чашці, а хтось - на однорозі. "- А ти знаєш, що відбувається з героями снів, якщо ти не засинаєш? – питається наостанок мама в своєї дочки. - Якщо пропускаєш свій денний сон? - Ні… - задумалася Катруся. - Що? - Вони зникають у країні Недосипу! - У країні Недосипу? - перепитала дівчинка. - І вони вже ніколи не зможуть мені наснитися?" Проте, щоби все дізнатися про сонні мандри, варто не спати, а читати цю захоплюючу книжку, яка в наш тривожний час дарує затишок і спокій.

Суд постановив, що Конор Мак-Грегор у 2018 році примусив жінку до сексуального акту без її згоди

Про це йдеться у заяві Трампа в соцмережі Х. "Метт – сильний воїн і відданий патріот, який забезпечить просування та захист інтересів Сполучених Штатів. Метт зміцнюватиме відносини з нашими союзниками по НАТО і твердо стоятиме перед обличчям загроз миру і стабільності - він ставитиме Америку на перше місце", - йдеться у тексті заяви.???? NЕW: Рrеsіdеnt Тrumр аnnоunсеs thе nоmіnаtіоn оf @МаttWhіtаkеr46 tо bе U.S. Аmbаssаdоr tо NАТО. ріс.twіttеr.соm/289АхL0GNm— Тrumр Wаr Rооm (@ТrumрWаrRооm) Nоvеmbеr 20, 2024  Як зауважують в АР, вибір Вітакера на посаду представника країни в НАТО є незвичайним, враховуючи його досвід роботи в правоохоронних органах, а не в зовнішній політиці. Вітакер розглядався як потенційний кандидат на посаду генерального прокурора, натомість Трамп віддав цю посаду Метту Гейцу, який викликає розбіжності навіть у власній партії.Зазначимо, що Метт Вітакер був прокурором в штаті Айова. Після цього виконував обов’язки генпрокурора США з листопада 2018 року по лютий 2019 року, коли велося розслідування спецпрокурора Роберта Мюллера про втручання Росії у вибори в США.Читайте також: Кадрові призначення Трампа: хто працюватиме в адміністрації нового президента СШАДональд Трамп оголосив співзасновницю реслінгового промоушену WWЕ Лінду Мак-Мен кандидаткою на посаду наступного міністра освіти США. 

Мак-мен очолювала Адміністрацію малого бізнесу під час першого президентського терміну Трампа

Обраний президент США Дональд Трамп хоче призначити Лінду Мак-Мен міністром освіти у своєму уряді - вона співзасновниця Федерації реслінгу WWЕ

16−17 листопада 2024 року в Мак-Кінні, штат Техас (США), на нейтральному майданчику через війну в Україні, національна жіноча збірна з тенісу здобула важливу перемогу над командою Австрії з рахунком 3:2 в рамках Кубка Біллі Джин Кінг.