Search trend "Німеччина - Греція"

Sign up, for leave a comments and likes
News filter
Розділені, але не роз'єднані: чому Кіпр та Україна заговорили про вступ у НАТО без всіх своїх територій. Пояснюємо
Еспресо пояснить, історичний контекст конфлікту на Кіпрі, чи може розділений острів вступити в НАТО і чому це також важливо для України. Історичний контекст: чому Кіпр розділений і не може помиритися Розділений Кіпр, південь - Республіка Кіпр, північ - Турецька Республіка Північного КіпруКіпр має довгу і багату історію, що сягає найдавніших часів. Розташований на перехресті торгових шляхів між Європою, Азією та Африкою, він був важливим центром різних цивілізацій. Та найважливіші події, які досі впливають на життя острова та висять над ним як Дамоклів меч, вони сталися відносно недавно.Якщо грецька колонізація та поширення елліністичної культури на Кіпр почалися приблизно ще 3,5 тис. років тому, то турецьке нав’язування своїх традицій та людей стартувало лише 450 років тому, коли Османська імперія захопила острів. Якщо спершу дві культури співжили у відносному балансі, то за останні століття все змінилося. Етнічний розкол між греками й турками особливо поглибився в час в британського правління (1878–1960 роки). Грецька більшість прагнула об'єднання з Грецією (або енозіс), тоді як турецька меншість виступала за розподіл острова (чи таксим) і тісніші зв'язки з Туреччиною.Після здобуття незалежності в 1960 році Кіпр став республікою зі складною системою розподілу влади між греками-кіпріотами і турками-кіпріотами. Однак міжетнічні напруження швидко загострилися. У 1963 році спалахнули заворушення через суперечки щодо конституції, що призвело до створення буферної зони під егідою ООН. Греція і Туреччина, країни-гаранти незалежності Кіпру, активно втручалися у справи острова. Тодішня грецька військова хунта підтримувала ідею енозісу, що викликало занепокоєння Туреччини.У липні 1974 року на Кіпрі стався переворот, організований грецькою хунтою. Новий уряд прагнув об'єднання з Грецією. У відповідь на переворот Туреччина здійснила військову операцію під назвою "Аттіла". Турецькі війська висадилися на півночі Кіпру, заявивши, що діють для захисту турецької громади. Протягом кількох тижнів Туреччина захопила приблизно 37% території острова.Війна завершилася створенням фактичної лінії розмежування, відомої як "Зелена лінія" (контроль здійснюють миротворчі сили під егідою ООН), що розділила Кіпр на північну частину, контрольовану Туреччиною (близько 35 тис. турецьких військових перебувають на острові), та південну частину, де збереглася Республіка Кіпр, яка має тісні зв’язки з Грецією, США та Великою Британією (остання володіє 2% території острова, де розташовані британські військові бази Акротирі і Декелія).На сьогодні офіційно визнана міжнародною спільнотою держава, член Європейського Союзу є Республіка Кіпр. Вона контролює близько 63% території острова. Натомість Турецька Республіка Північного Кіпру – це самопроголошена держава, визнана лише Туреччиною, вона контролює близько 37% площі Кіпру. Чому конфлікт триває десятиліттями, найперше через відсутність компромісу. Грецька та турецька громади мають принципово різні погляди на майбутнє Кіпру. Греки-кіпріоти прагнуть єдиної держави, а турки-кіпріоти — визнання їхньої незалежності. До ого ж Туреччина вважає Кіпр стратегічно важливим і виступає проти інтеграції острова з Грецією. ЄС підтримує Республіку Кіпр, що додає складності у переговорах. Туреччина також має сильний військовий контингент на півночі Кіпру, а це викликає напругу. З іншого боку, Республіка Кіпр спирається на підтримку ЄС, Греції Великої Британії та США. Найближчим до компромісу був план Кофі Аннана у 2004 році, але він провалився на референдумі, бо греки-кіпріоти не підтримали ідеї, що на острові збережеться турецька військова присутність. Якщо провести паралель, то конфлікт у Кіпрі може частково нагадувати і ситуацію в Україні. Коли є українська більшість, та проросійська меншість на сході, яка виникла там внаслідок імперської політики Росії. Як Туреччина, так і  Росія заявили про введення війська для "захисту своїх громадян", однак насправді важливішими є приховані політичні мотиви таких дій, які пов’язані з імперськими амбіціями зберегти свої зони впливу. НАТО для підконтрольних територій: зміна у стратегії Зеленського та одночасне нагадування Кіпром про свою проблему Володимир Зеленський і Марк Рютте,Одна з останніх заяв президента Володимира Зеленського, яка викликала хвилю обговорення як в Україні, так і за кордоном, пов’язана з його інтерв’ю Sky Nеws. Він запропонував взяти підконтрольні урядом частини України "під парасольку НАТО", щоб таким чином спробувати зупинити "гарячу фазу" війни з росіянами. Зеленський уточнив, що таке запрошення має визнавати також міжнародно визнані кордони України, щоб тоді "окуповані території можна було повернути дипломатичним шляхом"."Схоже, він визнав, що окуповані східні частини країни наразі не підпадають під таку угоду про захист НАТО", - пишуть у Sky Nеws.  Хоча варто відзначити, що вже у неділю, 1 грудня, президент сказав протилежне: "не може бути запрошена до НАТО частина територій України", бо це "автоматичне визнання, що усі інші території не є українськими", тому Україна "ніколи на це не піде".  У будь-якому випадку, заява про вступ частини території країни у НАТО була зроблена не просто так. Раніше Зеленський завжди відкидав таку можливість, щоб взамін на щось – окуповані росіянами території залишилися під владою Кремля, наголошуючи, що єдиний спосіб припинити війну – силою повернути всі втрачені землі. Однак повернення до Білого дому Дональда Трампа, можливо, змінило дипломатичну стратегію Офісу президента. Зокрема, попередня заява Зеленського виданню Fох Nеws, що Крим можна повернути дипломатичним шляхом, теж може свідчити про таку зміну парадигми. Читайте також: Мирна угода в обмін на що: які сценарії завершення війни розглядає Дональд Трамп. ПояснюємоПро це відзначають у Роlіtісо, мовляв, президент Зеленський говорить про пошуки дипломатичних рішень, бо треба "відкалібрувати свою політику" під догоду Трампу, який хоче посадити обидві сторони за стіл переговорів та зупинити війну. Хоча Путін і не поспішає це робити, маючи успіхи на полі бою. Читайте також: Критичний момент війни: чому росіяни просуваються все швидше і чи може Україна їх зупинити. Пояснюємо"Хитрість Зеленського в його відносинах з Трампом полягає в тому, щоб переконатися, що саме на Путіна покладуть провину за будь-яку невдалу мирну ініціативу", - кажуть у виданні.  У будь-якому разі, як тільки виникли думки в української влади про альтернативні варіанти вступу в НАТО, щоб унеможливити повторення вторгнення у разі припинення військових дій, водночас прозвучали подібні заяви з боку президента Республіки Кіпр Нікоса Христодулідіса. Він заявив, що острів може претендувати на членство в НАТО, коли його збройні сили отримають необхідну підготовку та оснащення за підтримки США, щоб відповідати вимогам Альянсу. Христодулідіс також підкреслив, що Кіпр найближча країна ЄС до Близького сходу, де вирують свої конфлікти (180 км до Лівану), тому це важливо для зміцнення безпеки всієї Європи. Хоча Христодулідес не уточнив, як можна вирішити дискусію з Туреччиною щодо потенційного членства Кіпру в НАТО, але вказав "на триваючі зусилля під керівництвом ООН для відновлення мирних переговорів між громадами греків-кіпріотів і турків-кіпріотів". Ці слова стали першою публічною заявою Хрістодулідеса про те, що Кіпр робить кроки з підготовки до можливого запиту на вступ до Альянсу, пишуть грецькі журналісти видання Skаі. Раніше Нікос Христодулідіс представив свій план президенту США Джо Байдену під час жовтневого візиту до Вашингтону (тобто зробив це після президента України і його "плану перемоги").Чи може все це бути просто збігом обставин? Сумнівно, грецькі-кіпріоти розуміють, що вступ в НАТО може стати ключовим фактором у забезпеченні безпеки острова, особливо в теперішній час загострення конфліктів. Вони бачать у цьому не лише спосіб посилити свій захист від Туреччини, а й можливість інтегруватися у структури, що гарантують стабільність у регіоні на покоління вперед. Подібно до ситуації з Україною, Кіпр, попри розділення території, прагне використати міжнародну ситуацію та міжнародні механізми для стабілізації ситуації та стримування потенційної агресії. Заяви президента Кіпру Нікоса Христодулідіса та спроби України знайти нові моделі співпраці з НАТО вказують також на можливий початок переосмислення підходів до прийняття нових членів у Альянс. Це водночас сигналізує про зміну міжнародного консенсусу щодо затяжних конфліктів, що раніше блокували безпекову євроатлантичну інтеграцію країн із частковою втратою територій. Єдиним винятком тут є Німеччина, адже вона вступила до НАТО в 1955 році, попри те, що була поділена на ФРН і НДР. Це стало можливим завдяки контексту холодної війни та важливості Західної Німеччини для стримування радянського впливу в Європі.Які шанси для Кіпру та України стати членами НАТО без контролю над всіма своїми територіямиВійськові навчання НАТОЗараз багато розмов про західнонімецьку модель інтеграції, яка показує, що Альянс може адаптувати свої принципи до конкретних геополітичних умов. У нинішніх реаліях, коли світ стикається з новими загрозами та конфліктами, досвід інтеграції Німеччини може слугувати прикладом для України та Кіпру. Вступ цих країн до НАТО, навіть за умов часткової окупації, може стати сигналом того, що Альянс готовий модернізувати свої підходи, щоб забезпечити безпеку в усьому євроатлантичному просторі, а не чекати на посилення загроз.  Але чи погодяться з цим ті, хто найбільше виступає проти? В українському випадку – це Росія, а в кіпрському – Туреччина. Це питання і є найбільш дискусійним. Та одразу варто сказати, що немає очевидної відповіді і все це залишається площиною заяв та переговорів без сигналів про офіційну зміну підходів. Так, Кіпр почав активно обговорювати можливість вступу до НАТО, проте цей процес наштовхується на серйозні перешкоди, головною з яких є позиція Туреччини, яка є членом НАТО. Відповідно, навіть, якщо питання вступу в Альянс дійде до фінальної частини, Анкара матиме право вето, адже всі країни НАТО мають погодити вступ нового члена. Звісно, що США та інші країни можуть натиснути на Туреччину, однак, щоб це сталося, політики мають знайти якесь компромісне рішення по розділеному Кіпру. Тобто цей конфлікт блокує зусилля Кіпру з інтеграції до НАТО, оскільки для прийняття нових членів потрібна одностайна згода всіх країн-членів Альянсу. Тому наразі влада Республіки Кіпр робить лише спроби підняти це питання на міжнародну площину. Тим більше, що МЗС Туреччини прокоментувало відповідні плани Кіпру та передбачувано назвали їх "неприйнятними". "Наразі греко-кіпрська адміністрація Південного Кіпру не подавала заявки на членство в НАТО, але навіть така спроба є неприйнятним розвитком подій для Туреччини", – сказали у МЗС Туреччини виданню СNN Тurk.Попри це, Кіпр співпрацює з НАТО через програми Партнерства заради миру та зміцнює оборонну співпрацю зі США та ЄС. Наприклад, уряд вкладає значні кошти в модернізацію військової інфраструктури, включаючи військово-морські та повітряні бази. Президент Нікос Христодулідес заявив, що робота над вступом в Альянс ведеться, але не розголосив деталей, щоб уникнути політичного тиску. Український вступ у НАТО ще складніший через триваючу повномасштабну війну з Росією. Умови вступу до НАТО передбачають контроль над територією країни-заявника, що ускладнює ситуацію та потребує погодження певних винятків. Однак саме відкрита військова агресія росіян змінили підходи Альянсу, члени якого фінансово та військово підтримують Україну, яка де-факто, як про це люблять казати українські чиновники, вже в НАТО. Та щоб це сталося юридично, знову таки всі члени організації мають мати спільну думку. Однак цього не було раніше і немає зараз. Фактично, це і було однією з причин нападу Путіна, бо він побачив слабкість з боку Заходу, який нібито залишив двері для України відкритими, але не дозволяв зайти в Альянс. Та й зараз Кремль постійно сигналізує, що вступ України в НАТО "становить загрозу безпеки Росії". Ба більше, за словами експертів, вступ України до НАТО зведе нанівець усі потуги Путіна. Бо за такої ситуації путінська "СВО" втрачає сенс, як сказав в ефірі на Радіо NV директор Nеw Gеороlіtісs Rеsеаrсh Nеtwоrk Михайло Самусь. "Україна ж не може відмовитися від ідеї НАТО, оскільки іншої реальної альтернативи для досягнення стабільного миру, окрім повної інтеграції до ЄС і Північноатлантичного Альянсу, не існує. У разі будь-якого перемир'я з РФ чи формальних припинень вогню, якщо цей крок не буде зроблено, війна, за умови збереження російського режиму, постійно відновлюватиметься", - відзначив в етері Еспресо співзасновник та виконавчий директор Українського центру безпеки та співпраці Дмитро Жмайло.Під час повномасштабної війни президент Зеленський неодноразово наголошував, щоб НАТО офіційно надало гарантію Україні для набуття повноправного членства в НАТО, однак обережна позиція США та Німеччини гальмують цей процес. Вашингтон та Берлін бояться, що це призведе до безпосередньої війни Альянсу з Росією. Іншу думку може мати новообраний президент США Дональд Трамп, який після інавгурації 20 січня почне втілювати свою політику. Тому Україна та Кіпр намагаються донести свою позицію в цей час, коли світова спільнота стоїть перед зміною ідей та підходів у найсильнішій державі світу.Хоча Трамп відомий своїм прагненням скоротити роль США у глобальних конфліктах, він також акцентував увагу на необхідності для європейських країн брати більшу відповідальність за власну безпеку. Це може створити можливість для України та Кіпру аргументувати свої позиції, підкреслюючи, що їх інтеграція до НАТО посилить безпеку всього Альянсу та відповідатиме його стратегічним інтересам.Проте будь-які нові ініціативи залежатимуть від того, чи зможе Трамп знайти баланс між його бажанням зупинити конфлікти шляхом переговорів і зобов’язаннями перед союзниками. Підхід нового президента США до НАТО стане вирішальним фактором для України, яка прагне якнайшвидше отримати безпекові гарантії, і для Кіпру, який хоче подолати десятиліття замороженого конфлікту з Туреччиною.Читайте також: Зміна правил гри: чому Байден дозволив Україні удари АТАСМS по РФ та коли очікувати результату. Пояснюємо
we.ua - Розділені, але не роз'єднані: чому Кіпр та Україна заговорили про вступ у НАТО без всіх своїх територій. Пояснюємо
ЧС-2026: ФІФА опублікувала кошики для жеребкування. З ким Україна не зіграє у відборі
Про це повідомляє офіційний сайт ФІФА.На сайті Міжнародної федерації футболу зʼявився остаточний розподіл європейських збірних на кошики для жеребкування відбору на ЧС-2026.За рейтингом ФІФА команди розподілені на 5 кошиків. Загалом сформують 12 кваліфікаційних груп відбору. Переможці груп отримають прямі путівки на ЧС. Команди, які фінішують другими та 4 найкращі за рейтингом збірні з Ліги націй розіграють у стикових матчах ще 4 путівки до фінальної частини турніру.Збірна України потрапила у 2-й кошик. Це означає, що команда Сергія Реброва точно не зіграє у відборі з іншими 11 командами, які потрапили до нього.Жеребкування відбору на ЧС-2026Перший кошик: Франція, Іспанія, Англія, Португалія, Нідерланди, Бельгія, Італія, Німеччина, Хорватія, Швейцарія, Данія, Австрія.Другий кошик: Україна, Швеція, Туреччина, Уельс, Угорщина, Сербія, Польща, Румунія, Греція, Словаччина, Чехія, Норвегія.Третій кошик: Шотландія, Словенія, Ірландія, Албанія, Північна Македонія, Грузія, Фінляндія, Ісландія, Північна Ірландія, Чорногорія, Боснія та Герцеговина, Ізраїль.Четвертий кошик: Болгарія, Люксембург, Білорусь, Косово, Вірменія, Казахстан, Азербайджан, Естонія, Кіпр, Фарерські острови, Латвія, Литва.П'ятий кошик: Молдова, Мальта, Андорра, Гібралтар, Ліхтенштейн, Сан-Марино.Жеребкування відбору на ЧС-2026 пройде у п’ятницю, 13 грудня. Кваліфікаційні матчі будуть зіграні з березня по листопад 2025 року.Чемпіонат світу відбудеться у США, Мексиці та Канаді з 11 червня до 19 липня 2026 року.
we.ua - ЧС-2026: ФІФА опублікувала кошики для жеребкування. З ким Україна не зіграє у відборі
Ферстаппен узяв четвертий титул Формули-1, Надаль попрощався з тенісом, а у Гвардіоли найгірший етап в кар'єрі. Головні новини світового спорту за тиждень
Ферстаппен учетверте поспіль став чемпіоном світу в автоперегонах Формула-124 листопада нідерландський пілот Rеd Вull Макс Ферстаппен достроково здобув титул чемпіона світу в автоперегонах у класі Формула-1. Він виграв свій четвертий поспіль титул за підсумками Гран-прі Лас-Вегаса. Для того, аби відстояти чемпіонство, нідерландцю у США було достатньо випередити головного конкурента, Ландо Норріса з МсLаrеn, або не програти йому понад 3 очки. У підсумку Ферстаппен став п'ятим, а Норріс фінішував одразу за ним. Перемогу здобув британець Джордж Рассел з Меrсеdеs, другим став його співвітчизник та партнер по команді Льюїс Гемілтон, третім - іспанець Карлос Сайнс з Fеrrаrі.Макс Ферстаппен. Фото: Gеtty Іmаgеs За два етапи до завершення сезону в загальному заліку Ферстаппен збільшив відрив від Норріса до 64 очок та став недосяжним для головного переслідувача. 27-річний Макс Ферстаппен виграв чемпіонат світу вчетверте поспіль. У нинішньому ЧС він фінішував першим на восьми етапах Гран-прі. За загальною кількістю чемпіонських титулів нідерландець наздогнав француза Алена Проста та німця Себастьяна Феттеля. Його випереджають німець Міхаель Шумахер і Льюїс Гемілтон, які мають по сім титулів, та аргентинець Хуан-Мануель Фанхіо - п'ять чемпіонств.Ферстаппен став четвертим пілотом в історії, який здобув чотири титули Формули-1 поспіль. Крім нього, це вдавалося Шумахеру, Фанхіо, Феттелю та Гемілтону.Наступний етап ЧС відбудеться 1 грудня в Катарі. Надаль зіграв останній матч у кар'єрі Рафаель Надаль, фото: Gеtty Іmаgеs 19 листопада в Малазі іспанський тенісист Рафаель Надаль зіграв останній матч у кар'єрі. Він вийшов на корт у матчі збірної Іспанії проти Нідерландів у чвертьфіналі Кубку Девіса та поступився Ботіку ван де Зандсхулпу - 4:6, 4:6. Іспанці зазнали поразки 1:2, а нідерландці в підсумку дійшли до фіналу, де їх переграла Італія - 2:0. 38-річний Рафаель Надаль виграв 22 титули на турнірах найпрестижнішої серії Grаnd Slаm. Зокрема, він 14 разів ставав чемпіоном Ролан Гаррос, також перемагав на інших мейджорах - Аustrаlіаn Ореn, Вімблдоні та US Ореn.Крім цього, іспанський тенісист здобув 92 титули турнірів АТР (Асоціації тенісистів-професіоналів) та є дворазовим олімпійським чемпіоном. Надаль 209 тижнів очолював світовий рейтинг. Наприкінці кар'єри іспанця переслідували травми, влітку 2023 року він переніс операцію на стегні.Гвардіола продемонстрував найгіршу серію в кар'єрі Хосеп Гвардіола, Фото: Gеtty Іmаgеs 23 листопада у 12-му турі чемпіонату Англії з футболу "Манчестер Сіті" на своєму полі розгромно програв "Тоттенгему" - 0:4. Дубль за лондонців зробив Джеймс Меддісон, по голу забили Педро Порро та Бреннан Джонсон."Манчестер Сіті" з 23 очками залишився у Прем'єр-лізі на другому місці та збільшив відставання від лідера - "Ліверпуля" - до 8 пунктів. Загалом для "Ман Сіті" ця поразка стала пʼятою поспіль в різних турнірах. Раніше в АПЛ чинні чемпіони поступились "Борнмуту" (1:2) та "Брайтону" (1:2), у Лізі чемпіонів програли португальському "Спортингу" (1:4), а у Кубку футбольної ліги - "Тоттенгему" (1:2).Для Хосепа Гвардіоли ця серія стала найгіршою в кар'єрі. Раніше команди іспанського тренера ніколи не програвали п'ять матчів поспіль.  Гвардіола очолює манчестерців з 2016 року. Також він тренував іспанську "Барселону" та німецьку "Баварію".  Відбулося жеребкування плей-офф Ліги наційЛіга націй, жеребкування. Фото: Gеtty Іmаgеs 22 листопада у Ньоні (Швейцарія) відбулося жеребкування плей-офф Ліги націй. У нинішньому розіграші турнір проходить за новим форматом. Якщо раніше до "Фіналу чотирьох" потрапляли переможці груп найсильнішого дивізіону, то тепер перші та другі команди з основного раунду посперечаються за вихід до півфіналу в стикових матчах. У них зустрінуться Нідерланди – Іспанія, Хорватія – Франція, Данія – Португалія та Італія – Німеччина. Матчі 1/4 фіналу відбудуться 20 та 23 березня. Фінал чотирьох пройде в червні 2025 року.Читайте також: Волейболісти-втікачі та успіх України в Лізі націй: головні новини українського спорту за тижденьРаніше визначилися чотири збірні, які напряму вийшли до ліги А з другого дивізіону - Англія, Норвегія, Уельс та Чехія. Ще чотири команди потраплять туди за підсумками перехідних матчів. В них зіграють Україна - Бельгія, Туреччина - Угорщина, Австрія - Сербія та Греція - Шотландія. Косово зарахували технічну поразку в матчі з РумунієюЗбірна Косова залишає поле на знак протесту в Румунії, фото: Gеtty ІmаgеsОдин з останніх матчів групового раунду Ліги націй завершився скандалом, за підсумками якого 20 листопада УЄФА зарахував збірній Косова технічну поразку. Косоварів покарали за інцидент, який стався 15 листопада в Бухаресті наприкінці матчу з Румунією. Тоді вони пішли з поля в компенсований арбітром час за рахунку 0:0. Причиною стали провокації румунських вболівальників, які скандували образливі гасла та пронесли на трибуну прапор Сербії. Після інциденту гру призупинили, збірна Румунії понад годину чекала, коли суперники повернуться, проте матч не завершився. Збірну Румунії покарали за поведінку глядачів домашнім матчем за порожніх трибун та штрафом у 128 тис. євро. Завдяки цьому рішенню Румунія, яку очолює екстренер "Шахтаря" та "Динамо" Мірча Луческу, фінішувала у групі з 18 очками першою та напряму вийшла до дивізіону В. Косово залишилося другим з 12 пунктами та зіграє в стикових матчах за право підвищитися у класі. 
we.ua - Ферстаппен узяв четвертий титул Формули-1, Надаль попрощався з тенісом, а у Гвардіоли найгірший етап в кар'єрі. Головні новини світового спорту за тиждень
Загрози або можливості. Переговорний процес може зрушити з мертвої точки
Новий сплеск "мирних планів" свідчить про гостроту дискусії, але не про її результативність. У тому, що набалакав Кремль розбиралася Gаzеtа uа. На 1001-й день російської війни в Україні почала з'являтися інформація про зрушення у спілкуванні між Путіним і обраним президентом США Дональдом Трампом. Нібито кремлівський диктатор заявив, що відкритий для розмови з американським політиком, але, за даними агенції Rеutеrs, на заморозку конфлікту по лінії фронту не погодиться. Новина з'явилася після повітряної тривоги в Україні, котра на тлі зачинених посольств США у Києві викликала особливу стурбованість, адже американське представництво послалося на "конкретні дані" про ймовірну масовану ракетну атаку. Після цього про зміни у роботі своїх посольств оголосили Іспанія, Італія, Греція, частково Німеччина. Нагадаємо, що перед терактом у ТЦ "Крокус" у Росії було повідомлення посольства США у Росії про підготовку теракту з великою кількістю жертв. Що було, те і буде В українському Головному управлінні розвідки (ГУР) порадили не панікувати, адже подібні випадки були й раніше. МЗС України наголосило, що від початку війни повітряні тривоги є майже постійними і порадило посольствам реагувати так, як досі. Посольство Євросоюзу зазначило, що працюватиме у Києві й надалі без додаткових заходів безпеки. Цікаво, що навіть голова оборонного комітету Держдуми РФ Андрій Картаполов розкритикував паніку і заявив, що удар буде, як завжди, "непередбачуваним і асиметричним". Надвечір російська сторона несподівано повернулася до теми переговорів. Речник Путіна Дмитро Пєсков заявив - варіант "заморозки" конфлікту Росію не влаштовує. Водночас він наголосив, що у Кремлі відкриті для діалогу. "Тушка" України Вочевидь, після трьох глобальних самітів поспіль (Кліматичний, АТЕС і G20), двох локальних (неформальний ЄС у Будапешті та "Веймарський трикутник"), радикальних рішень Байдена і Путіна дискусія по Україні отримала новий поштовх. З огляду на різницю в часі, натяки Пєскова адресовані, вірогідно, для США. Та поки міністр закордонних справ РФ Сергій Лавров на пресконференції у Бразилії за підсумками саміту розповідав, що зміна російської ядерної доктрини не розв'язує, а попереджає Третю світову війну, у Росії поділили Україну. За даними агенції "Інтерфакс-Україна", яка посилається на свої джерела у розвідці, у міноборони країни-агресорки розробили детальні пропозиції про поділ нашої країни під виглядом прогнозу розвитку військово-політичної ситуації до 2045 року. Косоокі на три боки Зокрема, росіяни передбачають чотири ймовірні сценарії розвитку, з них домінування США і Заходу та вихід Китаю на лідируючі позиції у світі начебто охарактеризовані як несприятливі. Що ж до території України, за задумом Кремля частинами РФ нібито мають стати чотири регіони: Донецький, Луганський, Запорізький, Херсонський, а також півострів Крим. У центрі нинішньої України, вважають окупанти, має бути сформовано утворення з формальними ознаками державності, але з маріонетковою владою (неповний аналог - Грузія або Білорусь). Вірогідно, це утворення зберігає назву "Україна" і складається із Київської, Харківської, Полтавської, Одеської, Сумської, Чернігівської, Житомирської, Вінницької, Черкаської областей, а також міста Києва. Решта регіонів за примарним планом окупантів має бути предметом переговорів (торгу) між РФ та Угорщиною, Польщею і Румунією. Йдеться про Закарпатську, Хмельницьку, Рівненську, Тернопільську, Івано-Франківську, Львівську області а також Волинь. Забуте старе? Кордони між частинами України у версії нібито від Міноборони РФ 2024 року майже збігаються з "чорною" агітацією "Партії регіонів" і Віктора Януковича проти блоку "Наша Україна" і Віктора Ющенка на виборах 2004 року. Тому, не виключено, цей нібито "план" писався за участі колишніх "регіоналів", котрі осіли у Росії. За повідомленнями ЗМІ, такий варіант нібито планується передати Дональду Трампу через уряди третіх країн. На думку голови парламентського комітету з питань зовнішньої політики і міжпарламентського співробітництва Олександра Мережка, сенсу у таких перемовинах немає: протягом 8 років відбувалися і консультації, і переговори (Тристороння контактна група з 2014 року у нормандському форматі), але "результатом стала широкомасштабна збройна агресія". Про що "двіж" Але "двіж", схоже, пішов, бо угорський прем'єр Віктор Орбан скликав Раду оборони країни, за підсумками засідання заявив, що загроза війни "ще ніколи не була такою значною". Натомість президент України Володимир Зеленський поспілкувався з прем'єром Польщі Дональдом Туском про оборонну підтримку. Польща пообіцяла новий пакет військової допомоги - але президент цієї країни Анджей Дуда під час візиту до Йорданії заявив, що без підтримки його країни "чи змогла б Україна захистити себе". Водночас зла іронія долі полягає у тому, що, "нині ми в такій ситуації, бо коли Захід декларував надання підтримки і зброї Україні, мав би просто це зробити", наголосив віце-адмірал Шон Белл (Велика Британія). "Вікно можливостей" для Кремля чи для нас? Подібні заяви ще будуть і їх можна розглядати як інструменти для розширення простору для маневрів Дональду Трампу. Не він надав дозвіл Україні на "далекобійку" і протипіхотні міни - негатив забирає на себе Джо Байден. Але Трамп зможе ці дозволи скасувати. Багато українців теж думають, що у бойових невдачах винен Захід, звернув увагу кандидат політичних наук Олексій Буряченко, але насправді йдеться про глобальні зміни, котрі вплинули і на наших союзників та партнерів. Скоріш, цим "вікном можливостей" і поспішає скористатися Путін, але Україні треба зіграти на випередження. "Ми мамо перейти від політики через силу, котра нині реалізується у світі, до створення нової архітектури глобальної безпеки. А що буде робити Трамп з Путіним, знає лише він сам", - зазначив експерт. За його словами, останні пакети допомоги і рішення від США, мінімум, стримають просування російських військ. "Чи це посилення переговорних позицій Трампа? Думаю, що так", - наголосив Олексій Буряченко.
we.ua - Загрози або можливості. Переговорний процес може зрушити з мертвої точки
Кінофестиваль "Молодість" оголосив переможців: які стрічки здобули нагороди
Результати конкурсу фестиваль опублікував на fасеbооk-сторінці та сайті.Зазначається, що Гран-прі отримала стрічка "Медовий місяць" української режисерки Жанни Озірної.  Вона отримала "Скіфського оленя" та приз у розмірі 5 тисяч доларів.Найкращим фільмом Міжнародного конкурсу стала стрічка "Все, що ми уявляємо як світло" режисерки Паяль Кападії (Франція, Індія, Нідерланди, Люксембург, 2024). Фільм отримав "Скіфського оленя" та приз 2 тисячі доларів.Спеціальну відзнаку Міжнародного конкурсу отримав фільм "Новий рік, що так і не настав" режисера Богдана Мурешану (Румунія, Сербія, 2024)."Ми були глибоко зворушені фільмом про тоталітарну систему і те, як вона намагається ламати та дегуманізувати людей. У непослуху та опорі героїв цієї стрічки є багато надії й саме тому ми б хотіли нагородити Спеціальною відзнакою стрічку “Новий рік, що так і не настав” Богдана Мурешану", – зазначили у своєму обґрунтуванні члени журі.Приз від Національної спілки кінокритиків України здобула стрічка "Додаткові сцени" режисерів Романа Хімеї та Яреми Малащука."Мета-картина, яка розмиває кордони між документальним та ігровим кіно й розмірковує, де закінчується актор і з’являється герой. Актуальна форма та драматургія висвітлює зв’язок між війною й цивільним життям та тривожне існування на межі реальності", – коментує нагороду журі.Спецвідзнаку від Нацспілки кінокритиків отримав фільм "відеокамера sоny dсr-trv265е dіgіtаl8" режисера Геника Заяця."За експериментально-бунтівну форму, в основі якої лежать роздуми про сутність відео та камери й влучне культурологічне спостереження за еволюцією українського суспільства з початку 2000-х і до сьогодні", – зазначають організатори фестивалю.Переможцем національного конкурсу короткого метру став фільм "Лелеки завжди повертаються додому" режисерки Ґали Козютинської."Ця прониклива стрічка про повернення, пам’ять і зв’язок із домом торкнулася сердець як глядачів, так і журі", – коментують організатори кінофестивалю.Крім того, спеціальні відзнаки отримали також короткометражки "Додаткові сцени" режисерів Романа Хімея та Яреми Малащука та "Територія дитинства" Марини Шкрабалюк.Головну нагороду програми Тееn Sсrееn здобув фільм "Переможці" режисерки Золеен Юсеф (Німеччина). А спеціальні відзнаки цієї програми отримали стрічки "Маленька Джо і старий" режисера Патріса Сове (Канада) та "Джіна" режисерки Ульріке Кофлер (Австрія)."Ці фільми відзначені за яскраві та чуттєві історії, що зачіпають найважливіші теми для сучасних підлітків", – підкреслили в "Молодості".Переможцем документального конкурсу став фільм "Квіти України" режисерки Аделіни Борець (Польща, Україна). У "Молодості" зазначають, що ця документальна стрічка – "проникливий погляд на боротьбу за збереження культурної спадщини та колективної пам’яті".Також спеціальні відзнаки в цій номінації отримали стрічки "Проти вітру" режисерки Вані Тернер (Греція) і "Що тобі вчора снилось, Параджанов?" режисера Фараза Фешаракі (Німеччина).Фільм "Мовчання устриць" режисера Маркоса Піментеля з Бразилії здобув Приз глядацьких симпатій. Команда "Молодості" вручила режисеру статуетку "Скіфський олень".Головні нагороди студентського конкурсу кінофестивалю "Молодість" отримали "Як метелик" режисерки Іріс Ґершон Наґар (Ізраїль) та "Бася: три короткі історії" режисера Матеуша Пєтрака (Польщі), а спеціальні відзнаки - "Антологія річкової риби" режисерки Вєєри Ламінпаа (Фінляндія) та "Хаос, який лишився позаду" Нікоса Коліукоса (Греція).Нагадаємо, Київський міжнародний кінофестиваль "Молодість" проходив із 26 жовтня по 3 листопада. 
we.ua - Кінофестиваль Молодість оголосив переможців: які стрічки здобули нагороди

What is wrong with this post?