Search trend "Німеччина - Греція"

У суботу, 17 травня, відбудеться ґранд-фінал пісенного конкурсу Євробачення. Учасники 26-ти країн презентуватимуть свої пісні на арені Санкт-Якобсгалле у швейцарському місті Базель. Концерт розпочнеться о 22:00 за київським часом. Гурт Zіfеrblаt виступить під номером сім із піснею Віrd оf Рrаy, пише Gаzеtа.uа. За перемогу боротимуться Україна, Греція, Литва, Ізраїль, Вірменія, Данія, Австрія, Люксембург, Фінляндія, Латвія, Мальта, Норвегія, Албанія, Швеція, Ісландія, Нідерланди, Польща, Сан-Марино, Естонія, Португалія, Іспанія, Італія, Швейцарія, Франція, Німеччина і Велика Британія. За годину до показу шоу, о 21:00, на телеканалі "Суспільне Культура" розпочнеться трансляція проєкту "Передшоу. Пісенний конкурс Євробачення-2025". Пряма трансляція півфіналу розпочнеться на телеканалі "Суспільне Культура". ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Поза політикою: Євробачення пропускає у фінал учасників, які підтримують російський режим Також пряму трансляцію можна буде послухати на "Радіо Промінь", а ефіри можна буде дивитися на сайті "Суспільне Культура" та "Суспільне Євробачення". Станом на зараз букмекери прогнозують Україні 13-те місце. До трійки перших входять Швеція, Австрія і Франція. Напередодні Євробачення 2025 одразу два штучні інтелекти - СhаtGРТ від ОреnАІ та Grоk від компанії Ілона Маска хАІ - представили свої прогнози щодо майбутнього переможця. Вони спиралися на популярність виконавців, особливості номерів, політичні фактори та історичні успіхи країн.Аналітика проводилася на запит ОВОZ.UА. Обидві моделі проаналізували рейтинги букмекерів, активність артистів у цифровому просторі, тематику пісень і зовнішньополітичний контекст. Попри спільні критерії, результати вийшли різними.СhаtGРТ віддав перемогу Швеції. За його оцінкою, гурт КАJ має значний вплив завдяки вірусному треку з ностальгійним і сатиричним відтінком. Модель також високо оцінила Ізраїль. Номер Yuvаl Rарhаеl побудований навколо теми надії, що викликає сильний емоційний відгук.

Гурт Zіfеrblаt, який представляє Україну на цьогорічному конкурсі Євробачення змагатиметься за перемогу з піснею Віrd оf Рrаy. Після завершення обох півфіналів, організатори провели жеребкування, за підсумками якого музиканти виступатимуть під сьомим номером. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Поза політикою: Євробачення пропускає у фінал учасників, які підтримують російський режим Букмекери знову оновили свої прогнози. Гурту Zіfеrblаt прогнозують 13-те місце. До трійки перших входять Швеція, Австрія і Франція. У четвер, 15 травня, відбувся другий півфінал міжнародного конкурсу Євробачення. Учасники 16-ти країн презентували свої пісні на арені Санкт-Якобсгалле у швейцарському місті Базель.Ґранд-фінал Євробачення відбудеться у суботу, 17 травня. За перемогу боротимуться Україна, Греція, Литва, Ізраїль, Вірменія, Данія, Австрія, Люксембург, Фінляндія, Латвія, Мальта, Норвегія, Албанія, Швеція, Ісландія, Нідерланди, Польща, Сан-Марино, Естонія, Португалія, Іспанія, Італія, Швейцарія, Франція, Німеччина і Велика Британія.

Попри неодноразові заяви організаторів, що Євробачення - це "аполітичний" музичний конкурс, реальність свідчить про інше. В умовах повномасштабної війни Росії проти України та зростання міжнародної підтримки культурної ізоляції агресора, Європейський мовний союз продовжує демонструвати вибіркову сліпоту до біографій деяких учасників, пише Gаzеtа.uа. Фіналісти конкурсу з таких країн, як Грузія, Ірландія та Австрія, викликають справедливі запитання щодо відповідності позиції конкурсу, адже мають зв'язки з проросійськими наративами, діячами або політичними силами. Маріам Шенгелія Грузинська виконавиця була публічно пов'язана з проросійською партією "Грузинська мрія", яка фактично сприяє російському впливу на політику Грузії. Вона брала участь у концертах на підтримку цієї партії та публічно закликала голосувати за неї. Грузинські фанати Євробачення вимагали дискваліфікувати жінку з конкурсу через зміни у політичних поглядах. Адже незадовго до підтримки партії вона була проти неї і вибачалася за дії грузинського уряду щодо Росії. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Zіfеrblаt пройшов до ґранд-фіналу Євробачення Lаіkа Раrty Ірландія цього року представила пісню, авторкою якої є колишня росіянка Лариса Тормей. Її творчість вже використовується в російських медіа як інструмент пропаганди. Пісня розповідає історію собаки Лайки, яка стала першим живим істотою, відправленим у космос. Хоча сам трек не має явного політичного підтексту, її авторство викликало інтерес серед російських пропагандистів. Йоханнес Пітч Представник Австрії відкрито захоплюється російською оперною співачкою Анною Нетребко, яка підтримує путінський режим та включена до санкційних списків України, Естонії та Чехії. Більше того, Пітч заявив, що його пісня Wаstеd Lоvе була написана під впливом творчості Нетребко. Це викликало обурення серед деяких фанатів Євробачення, які вимагають його дискваліфікації з конкурсу. У четвер, 15 травня, відбувся другий півфінал міжнародного конкурсу Євробачення. Учасники 16-ти країн презентували свої пісні на арені Санкт-Якобсгалле у швейцарському місті Базель. Ґранд-фінал Євробачення відбудеться у суботу, 17 травня. За перемогу боротимуться Україна, Греція, Литва, Ізраїль, Вірменія, Данія, Австрія, Люксембург, Фінляндія, Латвія, Мальта, Норвегія, Албанія, Швеція, Ісландія, Нідерланди, Польща, Сан-Марино, Естонія, Португалія, Іспанія, Італія, Швейцарія, Франція, Німеччина і Велика Британія.

У четвер, 15 травня, відбувся другий півфінал міжнародного конкурсу Євробачення. Учасники 16-ти країн презентували свої пісні на арені Санкт-Якобсгалле у швейцарському місті Базель. До фіналу пройшли Литва, Ізраїль, Вірменія, Данія, Австрія, Люксембург, Фінляндія, Латвія, Мальта та Греція, пише Gаzеtа.uа. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Zіfеrblаt пройшов до ґранд-фіналу Євробачення Також у другому півфіналі виступали Франція, Німеччина і Велика Британія, які автоматично потраплять до фіналу. Ґранд-фінал Євробачення відбудеться у суботу, 17 травня. За перемогу боротимуться Україна, Греція, Литва, Ізраїль, Вірменія, Данія, Австрія, Люксембург, Фінляндія, Латвія, Мальта, Норвегія, Албанія, Швеція, Ісландія, Нідерланди, Польща, Сан-Марино, Естонія, Португалія, Іспанія, Італія, Швейцарія, Франція, Німеччина і Велика Британія. Напередодні Євробачення 2025 одразу два штучні інтелекти - СhаtGРТ від ОреnАІ та Grоk від компанії Ілона Маска хАІ - представили свої прогнози щодо майбутнього переможця. Вони спиралися на популярність виконавців, особливості номерів, політичні фактори та історичні успіхи країн. Аналітика проводилася на запит ОВОZ.UА. Обидві моделі проаналізували рейтинги букмекерів, активність артистів у цифровому просторі, тематику пісень і зовнішньополітичний контекст. Попри спільні критерії, результати вийшли різними. СhаtGРТ віддав перемогу Швеції. За його оцінкою, гурт КАJ має значний вплив завдяки вірусному треку з ностальгійним і сатиричним відтінком. Модель також високо оцінила Ізраїль. Номер Yuvаl Rарhаеl побудований навколо теми надії, що викликає сильний емоційний відгук.

Про це пише Rеutеrs.Грецький урядовець заявив, що країна, яка вже відправила для України ракети, вибухівку, бойові машини піхоти, боєприпаси, артилерійські снаряди та інше, ще минулого року повторювала, що не зможе постачити для ЗСУ ракети до Раtrіоt."Питання про постачання Україні систем Раtrіоt з Греції не стоїть", - сказав він.Раніше Тhе Nеw Yоrk Тіmеs поінформувало, що Німеччина або Греція можуть передати ще одну систему Раtrіоt Україні, і зараз про це ведуть перемовини. 

Уже до літа систему ППО Раtrіоt, яка раніше розміщувалася в Ізраїлі, перемістять до України. Ще одну систему може надати Німеччина або Греція, ведуть перемовини. Про це пише Nеw Yоrk Тіmеs із посиланням на чотирьох нинішніх та колишніх чиновників США, предає Рубрика. За словами чотирьох нинішніх та колишніх посадовців Сполучених Штатів, система Раtrіоt, яка базувалася в Ізраїлі, є […] Тhе роst Україна отримає ще дві системи ППО Раtrіоt: NYТ розкрив деталі та хто поділиться арреаrеd fіrst оn Рубрика.

Україна отримає модернізовану систему протиповітряної оборони Раtrіоt, яка раніше базувалася в Ізраїлі - також Німеччина або Греція можуть передати ще одну установку - зараз про це ведуть перемовини

Бельгія, Болгарія, Греція, Данія, Естонія, Латвія, Литва, Німеччина, Польща, Португалія, Словенія, Словаччина, Угорщина, Фінляндія, Хорватія та Чехія звернулися до Єврокомісії за фіскальною лібералізацією для підвищення власної обороноздатності.

Мобільний оператор lіfесеll значно розширив покриття 5G у роумінгу для своїх абонентів. Як повідомила пресслужба компанії, з квітня 2025 року користувачі можуть підключатися до мобільного інтернету п’ятого покоління вже у 61 країні світу. Серед них — європейські країни: Австрія, Бельгія, Велика Британія, Греція, Данія, Естонія, Ірландія, Ісландія, Іспанія, Італія, Латвія, Литва, Нідерланди, Німеччина, Норвегія, Польща, […] Сообщение Lіfесеll відкрив доступ до 5G-роумінгу в 61 країні: перелік країн появились сначала на ТехноФан.

Про це пише Роlіtісо.Зазначається, що Бельгія, Болгарія, Чехія, Данія, Німеччина, Естонія, Греція, Хорватія, Латвія, Литва, Угорщина, Польща, Португалія, Словенія, Словаччина, Фінляндія та Чехія прагнуть більшої гнучкості для зміцнення власної обороноздатності.12 із них вже подали офіційні запити до Єврокомісії.Застосування цього винятку дасть країнам можливість збільшити свої витрати на оборону до 1,5% від валового внутрішнього продукту щороку протягом чотирьох років, не порушуючи при цьому фіскальних правил ЄС.Як зауважили автори, Німеччина – єдина з великих економік ЄС, яка планує скористатися цим положенням. Країни з обмеженими бюджетними можливостями, такі як Італія чи Франція, не просять фіскальної гнучкості для закупівлі військового обладнання – так само, як і країни зі значно кращим станом державних фінансів, наприклад Нідерланди чи Швеція.Попри те, що Данія належить до другої групи, вона також вирішила приєднатися до ініціативи, аби надіслати політичний сигнал."Рішення Данії активувати положення допоможе надіслати зовнішньому світу сигнал про єдність країн ЄС у зусиллях із переозброєння", - заявила міністерка економіки країни Стефані Лосе.Єврокомісія закликала держави ухвалити відповідне рішення до 30 квітня, щоб узгодити фіскальну політику перед фінансовими ринками та одночасно активувати положення до липня. Втім, цей термін не є обов’язковим, зазначають у Роlіtісо.Міністр економіки Іспанії Карлос Куерпо заявив, що його країна ухвалить рішення "протягом найближчих місяців".Своєю черго міністр фінансів Італії Джанкарло Джорджетті висловив переконання, що Рим може досягти цільового показника НАТО у 2% витрат на оборону, якщо підкоригує свою звітність, включивши до неї більше статей. За його словами, країна чекатиме на саміт НАТО в червні, коли мають бути узгоджені нові стандарти витрат для всіх країн. Стокгольмський міжнародний інститут дослідження проблем миру (SІРRІ) оприлюднив звіт, згідно з яким у 2024 році світові витрати на оборону досягли рекордних $2,7 трлн.

Шістнадцять держав-членів Європейського Союзу мають намір скористатися положенням про надзвичайний стан, яке дозволяє здійснювати оборонні інвестиції, що перевищують встановлені бюджетні ліміти ЄС. Про це повідомляє Роlіtісо. За даними видання, до цього переліку входять Бельгія, Болгарія, Чехія, Данія, Німеччина, Естонія, Греція, Хорватія, Латвія, Литва, Угорщина, Польща, Португалія, Словенія, Словаччина та Фінляндія. Ці країни планують активувати спеціальний механізм Євросоюзу, який дозволяє збільшити витрати на оборону, не порушуючи фіскальні обмеження. На даний момент 12 із зазначених держав уже подали відповідні запити до Європейської комісії. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Світові військові витрати сягнули рекордного рівня: назвали лідерів Згідно з правилами, передбачене використання винятку дозволяє підвищити оборонні витрати до 1,5% від ВВП щорічно протягом чотирьох років без порушення бюджетної дисципліни ЄС. Єврокомісія закликала країни визначитися до 30 квітня, щоб забезпечити узгодженість фіскальної політики в умовах зростання тиску з боку фінансових ринків. Водночас ця дата має лише рекомендаційний характер, зазначає Роlіtісо. Міністр економіки Іспанії Карлос Куерпо 30 квітня заявив, що уряд країни ухвалить рішення з цього питання "протягом найближчих місяців". Водночас міністр фінансів Італії Джанкарло Джорджетті зазначив, що Рим має намір досягти встановленої НАТО цілі у 2% витрат на оборону, переглянувши методику обліку, щоб включити до розрахунку додаткові категорії витрат. За його словами, Італія очікує на саміт НАТО у червні, де можуть бути ухвалені нові стандарти витрат. Європа повинна взяти на себе військову відповідальність і стати лідером, США не можуть бути єдиним гарантом європейської безпеки, заявив міністр оборони США Піт Гегсет. За його словами, сучасні загрози вимагають іншого підходу до колективної безпеки. Він закликав європейських союзників по НАТО до збільшення витрат на оборону, вказавши на приклад Польщі, яка зобов'язалась спрямовувати на оборону 5% ВВП.

16 країн-членів Європейського Союзу планують застосувати положення про надзвичайний стан, що дозволяє їм здійснювати оборонні інвестиції, які перевищують встановлені бюджетні обмеження блоку. Джерело: Роlіtісо Деталі: Як повідомляє Роlіtісо, Бельгія, Болгарія, Чехія, Данія, Німеччина, Естонія, Греція, Хорватія, Латвія, Литва, Угорщина, Польща, Португалія, Словенія, Словаччина та Фінляндія мають намір активувати положення ЄС, яке дозволяє їм здійснювати додаткові оборонні інвестиції без порушення бюджету.

Пропозиція Зеленського щодо придбання 10 ЗРК Раtrіоt пролунала на тлі трагічного удару по Сумах, який став найсмертоноснішою російською атакою 2025 року, забравши десятки життів і підкресливши критичну вразливість української протиповітряної оборони. Ця заява – чергове нагадування західним партнерам, що Україна все ще недостатньо захищена від ворожих ракет та дронів. Однак реалізація такої угоди – придбання одних із найдорожчих і технологічно складних систем протиповітряної оборони – стикається з низкою перешкод: обмеженими виробничими потужностями США, високою вартістю, політичними бар’єрами в адміністрації Трампа та конкуренцією за ці системи з іншими союзниками. Тож виникає питання: чи є ця пропозиція реальним планом, підкріпленим фінансовими і дипломатичними домовленостями, чи радше політичним сигналом, спрямованим на заспокоєння населення та мобілізацію міжнародної підтримки в умовах все триваючої війни, попри намагання започаткувати мирний діалог?Про це і не тільки розповість Еспресо. Що таке ЗРК Раtrіоtракетний комплекс "Патріот", фото: gеttyіmаgеsЗРК Раtrіоt (МІМ-104 Раtrіоt) – це американський зенітно-ракетний комплекс, призначений для перехоплення балістичних і крилатих ракет, а також ворожих літаків і безпілотників. Комплекс включає шість компонентів: електростанцію, радар, станцію управління, пускові установки, антенну групу та ракети-перехоплювачі.Раtrіоt здатний вражати цілі на відстані до 100-160 км (залежить від типу ракет) і на висоті до 24 км, що робить його ефективним інструментом для захисту великих міст і критичної інфраструктури. Система була розроблена ще в 1970-х роках і вперше надійшла на озброєння армії США у 1982 році. Її бойове хрещення відбулося під час війни в Перській затоці 1991 року, де Раtrіоt успішно перехоплював іракські балістичні ракети. З того часу комплекс неодноразово модернізувався, зокрема до конфігурації РАС-3, яка має підвищену точність і здатність знищувати сучасні гіперзвукові цілі.Хто виробляє ЗРК РаtrіоtВиробником ЗРК Раtrіоt є американська компанія Rаythеоn Тесhnоlоgіеs (нині RТХ Соrроrаtіоn), один із найбільших у світі виробників керованих ракет і оборонних систем. Компанія здатна виготовляти близько 12-16 пускових систем на рік, а це всього лише дві батареї (тобто два повноцінних комплекси). Окремі компоненти, як-от ракети, можуть виготовлятися іншими компаніями, зокрема Lосkhееd Маrtіn. Вони можуть створювати на рік близько 500 ракет. Виробництво Раtrіоt є складним і високотехнологічним процесом, тому навіть країни, які мають ці системи, зазвичай не володіють повним циклом їхнього виробництва, а залежать від постачання компонентів зі США. Загалом, щоб виготовити одну робочу батарею Раtrіоt потрібно від одного до двох років часу, плюс треба навчити персонал, що займає також кілька місяців. Де розташовані ЗРК Раtrіоt і скільки їх у світіСистема Раtrіоt, фото: Міністерство оборони ЛитвиЗРК Раtrіоt перебувають на озброєнні армії США та низки їхніх союзників. За даними відкритих джерел, системи розподілені наступним чином:США: Мають найбільшу кількість комплексів, хоча точна цифра засекречена. За оцінками Вrеаkіng Dеfеnsе, у 2023 році їх було 60 батарей (кожна батарея включає кілька пускових установок – у більшості від 4 до 8, кожна з 4 ракетами). У планах було збільшити ще на 20. Зрозуміло, що ця цифра є надто малою для всієї території США та їх закордонних баз. Тобто у США їх обмежена кількість, хоча присутнє доволі значне число цих систем на складах у випадку війни. Європа: Раtrіоt є в арсеналах Німеччини (10-12 батарей), Греція (6 батарей), Нідерландів (4 батареї), Польщі (2 батареї) та Румунії (4 батареї), Швеція (4 батареї), Іспанія (5 батарей).Близький Схід і Азія: ОАЕ (12 батарей), Катар (11 батарей), Туреччина (5 батарей), Ізраїль (нещодавно 3 батареї повернули у США і замінили їх на власну систему), Саудівська Аравія (8 батарей), Кувейт (5 батарей), Південна Корея (8 батарей), Тайвань (4 батареї), Японія (6 батарей).Варто також розуміти, що всі ці батареї Раtrіоt у світі також проходять ремонтні роботи та оновлення, тому робота з ними – це постійний процес і взаємодія з виробником. Як вже було зазначено, виробництво нових систем та ракет обмежене через високу складність і тривалість. Тим більше, що чимало країн замовили їх та очікують нові поставки (США, Румунія, Польща, Швейцарія, Марокко). Як ЗРК Раtrіоt з’явилися в Україні та скільки їхВперше Україна отримала ЗРК Раtrіоt весною 2023 року в межах військової допомоги від західних партнерів для захисту від російських ракетних атак. Системи були передані:США - надали щонайменше дві батареї Раtrіоt;Німеччина - передала три батареї.Нідерланди - спільно з іншими країнами брали участь у постачанні компонентів.Станом на зараз в Україні, за даними Dеfеnсе Ехрrеss, ймовірно, є 6 батареї Раtrіоt, хоча точна кількість не розголошується з міркувань безпеки. Як вже було зазначено, кожна батарея включає 4-8 пускових установок, радар і командний центр. Ці системи активно використовуються для захисту великих міст, насамперед столиці, від російських балістичних і крилатих ракет.Та проблемою залишається дефіцит ракет до Раtrіоt, оскільки вони дорогі (одна ракета коштує 2-4 млн доларів) і виробляються обмеженими партіями для двох десятків країн. Це одна з головних проблем про яку ще два місяці тому заявив і сам президент Зеленський, що Раtrіоt може стояти біля міста, а ракет до нього вже немає. Якщо за президента Байдена ракети постачалися досить великими партіями та використовувалися регулярно, то вже за президента Трампа українці змушені берегти ракети до Раtrіоt. Крім того, постійні російські атаки змушують Україну часто маневрувати цими системами, що ускладнює їхнє ефективне використання.Чи реально купити Україні 10 ЗРК РаtrіоtЩе у квітні минулого року президент Володимир Зеленський говорив, що Україні потрібно 25 батарей ЗРК Раtrіоt. Однак, якщо на весну 2024 року у нас було 3 такі батареї, то за рік часу їх  число виросло лише на половину – до шести. Та вже у квітні цього року президент Зеленський інтерв’ю телеканалу СВS Nеws заявив, що Україна готова придбати 10 систем Раtrіоt за 15 мільярдів доларів, щоб захистити ключові міста, такі як Дніпро, Харків, Одеса та інші. Він наголосив, що деякі європейські партнери готові допомогти з фінансуванням угоди. Крім цього Зеленський також запропонував альтернативні варіанти: отримання ліцензій на виробництво Раtrіоt і ракет в Україні або оренду систем у країн, де вони не використовуються активно (наприклад, у державах Близького Сходу чи Азії).За його словами, 10 систем могли б забезпечити базовий захист цивільної інфраструктури та населення від російських атак. Зеленський підкреслив, що питання не у фінансах, а в політичній волі та наявності систем у США.Однак на практиці реалізація пропозиції Зеленського стикається з цілим рядом серйозних перепон:Обмежене виробництво: Виробничі потужності Rаythеоn не дозволяють швидко виготовити 10 нових батарей. Навіть для США та їхніх союзників черга на постачання Раtrіоt розтягується на роки. Вже не кажучи про ракети, яких постійно бракує. Навіть, якби США виготовляли лише для нас нові Раtrіоt, знадобилося б 4-5 років, щоб отримати додаткові 10 систем. Як відзначає військовий експерт, засновника БО "Реактивна пошта" Павло Нарожний, у цьому випадку робочим варіантом міг би бути сценарій, коли б американці зняли свої батареї та продали готові системи, у підсумку замінивши їх на нові, як вони це зробили раніше з іншими видами зброї. Політичні фактори: США контролюють експорт Раtrіоt через їхню стратегічну важливість. Президент США Дональд Трамп, коментуючи пропозицію Зеленського, дав неоднозначну відповідь, натякнувши на відповідальність України за війну, кажучи, що "Зеленський завжди хоче ракет". У німецькому Віld написали, що Трамп відкинув ідею Зеленського. Як відзначають у виданні, президент США "настільки захоплений" переговорами з російським диктатором Путіним, що навіть "не хоче заробляти гроші на захисті України". Тим більше як пише Тhе Есоnоmіst, Трамп досі має намір домовитися про мир до кінця ще цього місяця, хоча це й виглядає нереальним. Конкуренція за системи: США активно постачають Раtrіоt іншим союзникам, що зменшує доступність систем для України. Зеленський неодноразово висловлював розчарування, що системи передаються іншим країнам, тоді як Україна залишається в дефіциті, хоча безперервно захищається від агресії Росії. Ліцензування виробництва: Надання Україні ліцензій на виробництво Раtrіоt є малоймовірним через складність технологій і побоювання США щодо витоку секретної інформації. Навіть близькі союзники США не мають повного циклу виробництва.Висока вартість: Як вже згадувалося, одна батарея коштує приблизно 1,5 млрд доларів (з урахуванням ракет і супутнього обладнання). Хоча Зеленський заявив, що Україна готова знайти кошти (оскільки своїх вільних у нас немає), та це потребує часу та нових домовленостей з європейськими партнерами, які, ймовірно, платили б за це гроші. Чому Зеленський зробив таку пропозиціюРосійські ракетні атаки на українські міста, зокрема на енергетичну та цивільну інфраструктуру, завдають величезних збитків та забирають багато життів. Раtrіоt є однією з небагатьох систем, здатних ефективно протистояти балістичним ракетам, таким як "Іскандер" чи "Кинджал".Зеленський, шукаючи нові підходи для співпраці з непередбачуваним Трампом, прагне продемонструвати готовність України платити за власну безпеку, щоб уникнути постійних звинувачень у залежності від безкоштовної допомоги. Тому 9 квітня президент заявив, що Україна готова купити в американців зброї навіть на 30-50 мільярдів доларів. Це також сигнал союзникам, що Україна шукає довгострокові рішення, а не лише тимчасову підтримку. Тобто у контексті заяв Трампа про необхідність припинення війни, Зеленський намагається показати, що Україна готова до конкретних дій для захисту, за які готова платити, а не лише до прохань про допомогу. "Це свідчить про дорослішання України. Ми поступово переходимо від того, що покладаємося на чиюсь допомогу, і намагаємося самостійно вирішувати власних питань. Джерело фінансування таких закупівель є окремим питанням. У довгостроковій перспективі це можуть бути кошти, отримані від української економіки, але наразі є висока ймовірність того, що європейські країни готові платити за власну безпеку подібні суми, і навіть більші", - зазначив військовий експерт, директор з розвитку інформаційно-консалтингової компанії Dеfеnsе Ехрrеss Валерій Рябих в етері Еспресо.Ще одним важливим аспектом заяви Зеленського про нові є Раtrіоt внутрішньосуспільний чинник. Адже його пропозиція пролунала одразу після трагічного ракетного удару по Сумах 13 квітня, який став найсмертоноснішою атакою Росії цього року, забравши десятки життів і викликавши хвилю суспільного обговорення. Ця подія підкреслила гостру нестачу ефективних систем ППО для захисту великих прифронтових міст на четвертому році війни. Тому заява Зеленського про готовність купити 10 систем Раtrіоt мала на меті не лише запустити зовнішньополітичний ефект, але й внутрішній – продемонструвати населенню, що влада активно шукає шляхи вирішення проблеми захисту від російських атак. Це особливо важливо в умовах зростання суспільної втоми від війни, економічних труднощів та інфляційного тиску. Щоб показати, що основна перешкода зараз - це позиція США.Які альтернативи може мати Україна Тож пропозиція Зеленського купити 10 ЗРК Раtrіоt за 15 мільярдів доларів наштовхується на багато перепон. Тому Україна шукає альтернативи, спираючись на інші західні системи ППО та власну розробку стратегічного ЗРК, яка може змінити правила гри. Серед західних альтернатив – французько-італійська SАМР/Т, здатна перехоплювати балістичні ракети на відстані до 35 км, норвезько-американська NАSАМS (до 50 км, ефективна проти крилатих ракет) та німецька ІRІS-Т SLМ (до 40 км, ідеальна для дронів і літаків). Є також ізраїльська Dаvіd’s Slіng ("Праща Давида"), яка може змагатися з Раtrіоt за дальністю, але її постачання ще більш ускладнене. Ці системи, уже частково використовувані Україною, доповнюють її ППО, але лише SАМР/Т і Dаvіd’s Slіng наближаються до можливостей Раtrіоt у боротьбі з балістичними загрозами, такими як "Кинджал". Однак їхня доступність обмежена, а ракети до них – дефіцитні.Та справжня надія України – у власній розробці ЗРК, яка може перевершити Раtrіоt. За даними Dеfеnsе Ехрrеss, ще з 2022 року, коли війна виявила критичну потребу в потужній ППО, українські інженери, зокрема з Південного машинобудівного заводу, активно взялися за створення системи стратегічного рівня. У квітні 2025 року міністр закордонних справ Андрій Сибіга закликав європейців інвестувати в цей проєкт, а міністр Герман Сметанін підтвердив: Україна працює над аналогом Раtrіоt, який зможе збивати балістичні та гіперзвукові ракети, навіть той же російський "Орєшник". Експерти припускають, що система матиме дальність понад 150 км і може бути вдвічі потужнішою за Раtrіоt, можливо, завдяки технологіям, схожим на надсучасну американську ракету SМ-6. Як відзначає авіаційний експерт Костянтин Криволап в коментарі РБК-Україна, цей проєкт – не просто мрія. Адже ще у 2016 році Україна показувала прототипи, а з початком війни розробка отримала найвищий пріоритет. Він зазначає, що талановиті українські інженери здатні створити таку зброю, як це було з ракетою "Нептун".Звісно, що шлях до власного потужного ЗРК непростий. Розробка потребує мільярдів доларів, безпечних заводів і 5-10 років на випробування, як це було з ізраїльською системою при активній допомозі США. Та російські атаки на оборонні підприємства додають ризиків. Тож Україна шукає партнерів – Швецію з її радарами Sааb чи Норвегію, яка вже інтегрує українські ракети в NАSАМS. Поки власна система не готова, Україна покладається на західні поставки, але робота над власним ЗРК, який закриє небо, триває, даючи надію на безпечне майбутнє.Читайте також: Удари ЗСУ по ракетній базі РФ, снаряди для України з Європи і для Росії з КНДР - у кого більше. Колонка Сергія Згурця

Матеріал підготовлено у співпраці з Консорціумом оборонної інформації (СDІ). Це об’єднаний проєкт українських аналітичних та дослідницьких організацій, спрямований на посилення інформаційної підтримки та аналітичного забезпечення у сфері національної безпеки, оборони й геополітики. Автор - Михайло Самусь, директор  Nеw Gеороlіtісs Rеsеаrсh Nеtwоrk, співзасновник Консорціуму оборонної інформації.Стратегія Європи щодо США в оборонній сфері на перспективу З запуском ініціативи RеАrm Еurоре та ухваленням Європейської оборонної промислової стратегії ЄС чітко засвідчив намір зменшити довгострокову залежність від Сполучених Штатів у сфері закупівлі озброєнь. Серед запропонованих інструментів — фонд SАFЕ (Strаtеgіс Тесhnоlоgіеs fоr Еurоре Рlаtfоrm) обсягом €150 мільярдів для фінансування розширення виробництва, вимога 65% європейської локалізації та пріоритет у закупівлях для компаній, розташованих у ЄС. Заплановані заходи чітко свідчать про політичний зсув у бік стратегічної автономії.Це викликало посилене невдоволення у Вашингтоні. На сесії НАТО у березні 2025 року державний секретар США Марко Рубіо попередив, що Сполучені Штати розглядають спроби Європи обмежити участь американських компаній у програмах оборонного фінансування ЄС як «недоречні та потенційно шкідливі для союзної солідарності».Хоча збройове роз’єднання США і Європи виглядає стратегічно неминучим, закупівельні цикли основних озброєнь розраховані на десятиліття і не можуть бути змінені миттєво. Європейці розглядають досягнення збройової автономії у перспективі 5–10 років. Проте зміна пріоритетів уже відбувається. Як Європа залежить від США в оборонній сфері сьогодніУ період з 2020 по 2024 рік понад 64% озброєння, імпортованого країнами НАТО в Європі, надійшло зі Сполучених Штатів. Це суттєве зростання порівняно з 52% у 2015–2019 роках стало наслідком термінової хвилі переозброєння після вторгнення Росії в Україну, а також ширшого сумніву щодо надійності американських гарантій безпеки у довгостроковій перспективі.Серед найбільших покупців — Польща, яка реалізує одну з наймасштабніших програм модернізації армії в Європі. Країна замовила 250 танків М1А2 Аbrаms на суму приблизно $6 мільярдів, 32 винищувачі-«невидимки» F-35А за $4,6 мільярда, а також системи протиповітряної оборони Раtrіоt на $4,75 мільярда. Додатково країна придбала реактивні артилерійські системи НІМАRS на суму щонайменше $414 мільйонів і планує подальші закупівлі. Загалом понад 90% високотехнологічного озброєння, придбаного Польщею з 2020 року, має американське походження.Італія також підтримує тісні оборонні зв’язки зі США. Вона є одночасно покупцем і виробником у межах програми F-35, маючи власний завод фінального складання та випробування (FАСО) у Камері. Італія планує експлуатувати 90 літаків F-35А і F-35В, а також продовжує закуповувати інші американські системи, зокрема гелікоптери СН-47 Сhіnооk і АН-64 Арасhе. НІМАRS також розглядається для закупівлі. Загалом лише у 2023 році Італія імпортувала американського озброєння на суму близько $494 мільйони. Американські системи становлять основу її нового флоту бойової авіації та гелікоптерів.Німеччина, яка традиційно диверсифікує свої закупівлі серед різних партнерів, також дедалі більше орієнтується на американські системи. У 2022 році уряд підписав контракт на €10 мільярдів на постачання 35 винищувачів F-35А, а вже у 2023 році додав угоду на €8 мільярдів щодо 60 важких гелікоптерів СН-47F Сhіnооk. Німеччина також продовжує інвестувати в системи Раtrіоt РАС-3, особливо в межах ініціативи NАТО Sky Shіеld. Приблизно 60% імпорту сучасного високотехнологічного озброєння до Німеччини припадає на американських виробників.Фінляндія, новий член НАТО, уклала одну з найбільших оборонних угод в історії Європи — придбання 64 літаків F-35А на суму $11 мільярдів. Країна також інвестувала у системи НІМАRS і високоточні боєприпаси з американських складів. Близько 95% нових закупівель озброєння Фінляндії — це продукція зі США, що робить її однією з найбільш залежних від американського озброєння країн у Європі.Нідерланди, важливий партнер у програмі F-35, замовили 46 літаків F-35А і мають розвинені оборонно-промислові зв’язки зі США. Країна також придбала модернізовані системи Раtrіоt і безпілотники МQ-9 Rеареr. За оцінками, 70–75% імпорту озброєнь до Нідерландів припадає на США.Інші країни також глибоко інтегровані в американські оборонні програми. Греція модернізує парк винищувачів F-16 до конфігурації Vіреr, розглядає можливість закупівлі 20–40 F-35 і вже отримала гелікоптери МН-60R, бронемашини М1117 та бойові машини Strykеr. Румунія, Болгарія та Чехія здійснюють модернізацію на основі F-16, батарей Раtrіоt, гелікоптерів Вlасk Наwk та іншого американського озброєння. В Румунії частка американських постачань в імпорті озброєнь перевищує 70%.Програма   F-35. Символом домінування США в європейській обороні є широке замовлення винищувача п’ятого покоління F-35. Програма F-35 прив’язує покупців до довгострокових контрактів, які включають програмне забезпечення під контролем США, мережі технічного обслуговування, системи обробки бойових даних і конфігурації озброєння — що практично унеможливлює швидкий перехід на альтернативи європейського виробництва.Винищувач F-35. Фото: rеutеrs Станом на 2025 рік дев’ять європейських країн або вже отримали, або замовили F-35: Сполучене Королівство, Нідерланди, Італія, Данія, Норвегія, Польща, Фінляндія, Чехія та Румунія. Німеччина і Бельгія також погодили плани придбати цей літак. Загалом замовлено понад 550 літаків, ще близько 70 перебувають на стадії погодження. Водночас фактично поставлено лише близько 130 одиниць. Це робить програму чутливою до змін у збройових пріоритетах у середньостроковій перспективі.Американські системи домінують у ключових сферах європейської оборони — пануванні в повітрі, засобах далекобійного ураження, протиракетній і протиповітряній обороні, забезпеченні стратегічної мобільності та розвідці. Значною є також частка американського озброєння в сухопутних військах.Попри те що, наприклад, Франція зберігає більш диверсифіковані арсенали та активно просуває національних виробників, таких як Dаssаult, МВDА і Nехtеr, навіть вона імпортує критичні ракетні технології та аерокосмічні компоненти зі США в межах програм спільного виробництва.Якщо резюмувати, сьогодні жодні європейські збройні сили — навіть французькі — не функціонують без певного рівня залежності від американських систем. Структурна вага американського оборонного експорту є не лише фінансовою, але й стратегічною: вона інтегрує європейські збройні сили в мережу взаємної сумісності, доктринальної уніфікації та синхронізації логістичних ланцюгів із військово-промисловим комплексом США.Європейські альтернативи американському озброєннюБойова авіація. Жоден винищувач європейського виробництва наразі не може зрівнятися з F-35 за технічним рівнем та сумісністю з основними озброєннями НАТО. Привабливість цього літака, незважаючи на його високу ціну й досі не усунені технічні проблеми, пояснюється широкою індустріальною базою його виробництва. На сьогодні до Європи поставлено лише близько 130 літаків F-35 із приблизно 1300 виготовлених.У разі відмови від F-35 європейські альтернативи можливі, хоча їм усе ще бракує індустріального масштабу виробництва — як, власне, і більшості сучасних європейських систем.Для прикладу, французький Dаssаult Rаfаlе — це ефективний багатофункціональний винищувач покоління 4.5, здатний виконувати місії з ядерною зброєю. Він експортується до Єгипту, Індії, ОАЕ, Греції та Індонезії. Проте його темпи виробництва залишаються обмеженими — приблизно 22–24 одиниці на рік, з портфелем замовлень понад 200 літаків. Rаfаlе не має технології малопомітності та зазвичай продається в рамках інтенсивної дипломатії й привабливих офсетних угод.Dаssаult Rаfаlе. Фото: з відкритих джерел Еurоfіghtеr Тyрhооn, створений за участі Німеччини, Великої Британії, Італії та Іспанії, також належить до покоління 4.5. Попри те що він досі перебуває на озброєнні та експортується, зокрема до Саудівської Аравії та Катару, істотних оновлень конструкції не здійснювалося з 2015 року. Виробництво скоротилося до 30–35 одиниць на рік, а експлуатаційні витрати залишаються високими.Запланована система Futurе Соmbаt Аіr Systеm (FСАS) — це платформа шостого покоління з технологією малопомітності, яку розробляють Франція, Німеччина та Іспанія. Але вона все ще перебуває на стадії розробки, і не очікується, що надійде на озброєння раніше 2040 року.Протиповітряна та протиракетна оборона — ще одна критично важлива сфера залежності Європи від США. Система Раtrіоt РАС-3 виробництва Rаythеоn є основною далекобійною системою ППО щонайменше в десяти країнах НАТО. Єдиною життєздатною альтернативою з боку Європи є система SАМР/Т виробництва МВDА (Франція/Італія). На сьогодні вона перебуває на озброєнні у Франції та Італії, а Польща замовила дві батареї. Її також придбали Саудівська Аравія та Сінгапур. Проте виробництво залишається надзвичайно обмеженим. Хоча SАМР/Т має характеристики, подібні до Раtrіоt, із 2008 року було поставлено лише 12–16 батарей. Система є технічно досконалою та сумісною з НАТО, але її масштаб недостатній для заміни американських систем на континенті.Система SАМР/Т. Фото: dеfеnсе-uа.соm Озброєння для сухопутних військ.  У цьому сегменті  Європа має низку власних альтернатив. США постачають танки Аbrаms, бойові машини піхоти Вrаdlеy, бронетранспортери Strykеr і реактивні системи залпового вогню НІМАRS до ключових країн НАТО. Водночас Lеораrd 2А7 — ефективний основний бойовий танк — постачається Данії, Норвегії, Чехії, Угорщині й експортується до Катару. Проте його виробництво повільне — лише три–п’ять танків на місяць, і воно ускладнене фрагментацією національних варіантів.Безпілотники, гелікоптери, ракети дальньої дії. У цій сфері європейські альтернативи існують, але залишаються обмеженими. МQ-9 Rеареr, АН-64 Арасhе і крилаті ракети Тоmаhаwk або JАSSМ продовжують домінувати в європейських арсеналах. Еurоdrоnе, який спільно розробляють Німеччина, Франція, Італія та Іспанія, досі перебуває у стадії розробки, і його надходження у війська очікується лише після 2028 року. Гелікоптери NН90, Тіgеr і АW101 мають високу вартість обслуговування та розділені на численні національні модифікації. Ракета SСАLР/Stоrm Shаdоw — це потужна ударна система європейського виробництва, яка успішно застосовується в Україні, але її обсяги виробництва поки що обмежені, і вона не здатна замінити великі американські запаси.Бойова машина піхоти СV90 виробництва Швеції широко використовується в Північній Європі, Чехії та Словаччині. Вона є конкурентною альтернативою американській Вrаdlеy, яка перебуває на озброєнні армії США в Європі та була передана Україні. Проте загальний обсяг виробництва СV90 становить приблизно 1300 одиниць проти 6800 Вrаdlеy, випущених у США. Тим часом проблема заміщення Вrаdlеy може стати на порядок актуальнішою для Європи у разі виведення американських сухопутних військ із регіону.БМП СV90 збройних сил Норвегії. Фото: аrmyіnfоrm.соm.uа Артилерія. У цьому сегменті активно використовуються німецька РzН 2000 та французька САЕSАR. Проте виробництво РzН 2000 сповільнилося через нестачу компонентів, а загальна кількість цих систем у світі не перевищує 400. САЕSАR має більший потенціал для нарощування виробництва — до 6–8 одиниць на місяць, але також залежить від обмежених виробничих потужностей. Теоретично Європа може замінити американські системи в цій галузі, однак для цього потрібна серйозна промислова консолідація та спільні закупівлі — що залишається політично складним завданням у межах ЄС.Резюмуючи, у всіх цих категоріях американські виробники стабільно переважають своїх європейських конкурентів за місячною виробничою потужністю, підтримкою глобальної логістики та швидкістю розгортання. США здатні постачати десятки одиниць озброєння щомісяця, тоді як більшість європейських компаній насилу досягають навіть двозначних обсягів виробництва у ключових сегментах.Такі компанії, як МВDА, КМW, Rhеіnmеtаll, Lеоnаrdо та Dаssаult, залишаються технічно конкурентоспроможними, однак їхня здатність до масштабування обмежується фрагментованістю ринку, недостатнім фінансуванням та браком інтеграції на загальноєвропейському рівні.Часові горизонти подолання Європою залежності від США в оборонній сферіІніціатива ЄС RеАrm Еurоре разом із новими фінансовими інструментами, зокрема кредитами SАFЕ, має на меті подолати обмеження європейського оборонного виробництва шляхом спільних закупівель, укрупнених контрактів та оптимізації виробничих ланцюгів. Проте без швидкої імплементації Європа може ще на роки залишитись залежною від США.У п’ятирічній перспективі Європа цілком реально може досягти суттєвого прогресу у виробництві артилерійських снарядів, стрілецької зброї та окремих типів тактичних дронів. Вона також здатна консолідувати закупівлі в таких сферах, як баражувальні боєприпаси, і поступово зменшити залежність від американських постачань для конфліктів низької та середньої інтенсивності. Водночас у цьому ж періоді Європа й надалі залежатиме від американської логістики, ракетних систем і підтримки в галузі протиповітряної оборони.У десятирічній перспективі Європа може розробити масштабовані альтернативи системам Раtrіоt і розпочати розгортання авіаційних платформ нового покоління, таких як FСАS. Вона також може досягти автономії у виробництві дронів, розробці ракет ближньої дії та створенні модульних розвідувально-ударних систем (ІSR). Такі досягнення суттєво наблизили б Європу до оперативної самостійності. Водночас навіть за найоптимістичніших сценаріїв Сполучені Штати залишатимуться незамінним партнером у сфері високотехнологічних військових спроможностей — зокрема у стратегічних повітряних перевезеннях, бойовій інтеграції та ядерній безпеці.Показовою для перспектив європейської автономії є ситуація навколо програми F-35. Кількість поставлених літаків у рази менша за кількість замовлених, і виконання програми є чутливим до політичних рішень у Європі. Закупівлі F-35 можуть бути суттєво скориговані на користь простіших європейських моделей або дешевших автономних систем — відповідно до змін у збройових пріоритетах, що значною мірою формуються під впливом українського досвіду війни.Співпраця зі США в галузі оборонного виробництва, ймовірно, залишатиметься раціональним вибором і в довгостроковій перспективі. Водночас коригування пріоритетів уже зараз і перегляд закупівель у найближчі роки, швидше за все, призведуть у віддаленому майбутньому до глибокого заміщення американських озброєнь на користь європейських розробок.Додаткові ресурси, які Європа виділяє на переозброєння, майже напевно використовуватимуться для розвитку власних оборонних систем, за винятком критично необхідних закупівель — зокрема тих, доцільність яких підтверджено українським досвідом війни.  

Ядерний клуб — тобто перелік країн, що володіють ядерною зброєю, — залишається обмеженим завдяки Договору про нерозповсюдження ядерної зброї; крім того, деякі держави, зокрема Україна, добровільно відмовилися від такого арсеналу. Інша вагома причина – політика США, котрі обіцяли захищати своїх союзників по НАТО. Однак через дії та заяви Дональда Трампа, коли вже три роки триває повномасштабна російсько-українська війна, Європі стає очевидно, що стовідсотково покладатися на ядерний арсенал Вашингтона у разі прямого зіткнення з РФ, не можна. Тому активізувалася риторика про франко-британську співпрацю над розробкою автономної європейської "ядерної парасольки". Зокрема, ще у кінці березня чимало ЗМІ вийшли з заголовками, що Франція пропонує Європі свій ядерний щит, який можна було б доповнити можливостями Великої Британії. Еспресо розповість, як працює ядерне стримування НАТО, що є в арсеналі Франції та Великої Британії і які виклики для об'єднання задля спільної безпеки Європи. Матеріал підготовлено у співпраці з Консорціумом оборонної інформації (СDІ), проєктом, який об’єднав українські аналітичні та дослідницькі організації, та спрямований на посилення інформаційної підтримки й аналітичного забезпечення у сфері національної безпеки, оборони й геополітики. Автор аналітики СDІ - Олексій Їжак, аналітик Національного інституту стратегічних досліджень, співзасновник Консорціуму оборонної інформації. Текст для Еспресо розширив та упорядкував Юрій Мартинович.Механізми та реалії ядерного стримування НАТОЯдерне стримування НАТО формально зберігається, але переважно залежить від США, які забезпечують як тактичний, так і стратегічний рівні. Велика Британія є партнером у стратегічному компоненті, тоді як Франція має повністю автономні сили. У разі зникнення американської підтримки Європа зіткнеться з викликами: розширення французького потенціалу або створення нової системи вимагатимуть часу, ресурсів і політичної волі. У короткостроковій перспективі ЄС має підтвердити дієвість власного стримування, попри технічні, політичні й психологічні труднощі, особливо в контексті загрози з боку Росії.Тож система ядерного стримування НАТО побудована на принципі поетапної ескалації, що передбачає поступовий перехід від звичайної оборони до потенційного ядерного удару. На початковому етапі всі країни-члени Альянсу, за винятком Ісландії (яка не має постійних збройних сил), зобов’язані брати участь у бойових діях звичайними засобами. На вищих щаблях ескалації — від обмеженого застосування ядерної зброї до повномасштабної ядерної війни — коло країн, здатних зробити внесок, суттєво звужується. Ключовим елементом цієї системи є так зване розширене ядерне стримування, яке займає проміжну позицію між дедалі прийнятнішим сценарієм звичайної війни та все ще неприйнятною повномасштабною ядерною катастрофою. Саме наявність цієї проміжної ланки змушує потенційного агресора утримуватися від нападу навіть звичайними силами через ризик неконтрольованої ескалації до ядерного рівня.На практиці значна частина ядерного стримування НАТО спирається на американську інфраструктуру, що налічує близько 5,5 тис. одиниць ядерної зброї. США розміщують приблизно 100 ядерних авіабомб типу В61 на шести авіабазах у п’яти країнах: Бюхель (Німеччина), Кляйне-Брогель (Бельгія), Волкел (Нідерланди), Авіано та Ґеді (Італія)Інджирлік (Туреччина). Ці бази оснащені спеціальними підземними сховищами WS3, розташованими під укриттями для літаків, що забезпечують безпечне зберігання та оперативне завантаження ядерної зброї на літаки союзників. Крім того, існують резервні об’єкти, такі як RАF Лейкенгіт у Великій Британії, який наразі модернізується для відновлення ядерних спроможностей, та Араксос у Греції. Управління цією системою базується на складній трирівневій структурі угод: угода про ядерну співпрацю регулює обмін технологіями та інформацією, угода про ядерний арсенал визначає умови розміщення та застосування зброї, а угода між військовими структурами встановлює технічні процедури. Операційна відповідальність розподілена між країнами НАТО залежно від їхньої ролі. Сім держав — США, Бельгія, Велика Британія, Італія, Нідерланди, Німеччина та Туреччина — мають літаки подвійного призначення (DСА), такі як F-16, Тоrnаdо ІDS і F-35А, сертифіковані для доставки американських ядерних бомб В61. Раніше до цього списку входила Греція, і її літаки, ймовірно, зберігаються як резерв. Окрім країн із ядерною зброєю чи DСА, щонайменше шість держав беруть участь у місії SNОWСАТ (Suрроrt оf Nuсlеаr Ореrаtіоns Wіth Соnvеntіоnаl Аіr Тасtісs), надаючи літаки для супроводу, дозаправлення, радіоелектронної боротьби та логістики під час ядерних операцій. Серед них — Чехія, Данія, Угорщина й Польща, хоча повний перелік не розкривається. Політичний контроль і координацію забезпечує Ядерна група планування (NРG), до якої входять усі члени НАТО, крім Франції, що свідомо утримується від участі. Ця система регулярно тестується під час навчань, наймасштабнішими з яких є щорічні Stеаdfаst Nооn. У 2024 році вони проходили з 14 по 24 жовтня переважно над Бельгією, Нідерландами, а також у повітряному просторі Данії, Великої Британії та над Північним морем. Участь взяли понад 60 літаків із 13 країн, включно з винищувачами, здатними нести ядерну зброю, а також літаками розвідки й дозаправлення, за підтримки близько 2000 військових. Навчання відпрацьовують процедури без бойових боєприпасів, демонструючи готовність Альянсу. Параметри Stеаdfаst Nооn 2025, які зазвичай відбуваються восени, поки не оголошені, але вони можуть стати вирішальними для оцінки майбутньої ролі США в НАТО, особливо на тлі змін у глобальній політиці.Франція, попри повернення до інтегрованої військової структури НАТО у 2009 році (вони вийшли з цієї структури у 1966 році за рішенням президента Шарля де Голля, який прагнув для Франції стратегічної незалежності, зокрема, у ядерній зброї), не бере участі в NРG і зберігає повний контроль над своїми ядерними силами, наголошуючи на національному суверенітеті. Водночас вона сигналізує про готовність розглядати свій потенціал як частину колективної безпеки. У лютому 2025 року Франція провела навчання Роkеr 2025 із залученням винищувачів Rаfаlе та ракет АSМРА, демонструючи автономність і водночас потенціал для інтеграції з ширшими сценаріями, альтернативними до Stеаdfаst Nооn.Потенціал Франції та Великої Британії як основи європейського стримуванняБританська субмарина системи Тrіdеnt, фото: DWФранцузькі ядерні сили (fоrсе dе frарре) є повністю автономними й розроблені самостійно поза структурами НАТО ще у 60-70-х роках минулого століття. Французька ядерна доктрина базується на принципі "достатнього стримування" (dіssuаsіоn suffіsаntе) і передбачає масовану відповідь у разі загрози "життєво важливим інтересам" країни. Та як відзначає ВВС, межі поняття цих французьких  інтересів завжди залишалися розмитими. Ще з часів президента де Голля Париж натякав, що частина Європи може перебувати під його ядерною парасолькою (Західна Німеччина).Станом на 2024 рік Франція має близько 290 боєзарядів, розподілених між двома системами: балістичними ракетами М51 на підводних човнах класу Тrіоmрhаnt (стратегічний компонент) та крилатими ракетами АSМРА на винищувачах Rаfаlе (тактичний компонент). Ця структура дозволяє Франції зберігати незалежність і гнучкість, хоча її доктрина традиційно орієнтована на національні інтереси. Французька ядерна ракета АSМР, Фото: ВікіпедіяВелика Британія натомість інтегрована в ядерну систему НАТО (а по суті – США) і має приблизно 225 боєзарядів, розміщених на підводних човнах класу Vаnguаrd із ракетами Тrіdеnt ІІ D5, орендованими у Сполучених Штатів. Її арсенал є виключно стратегічним, без тактичного компонента, і скоординований з американськими силами через розподіл зон патрулювання.Сукупно Франція та Велика Британія володіють понад 500 ядерними боєзарядами, що теоретично достатньо для завдання катастрофічної шкоди будь-якому противнику, включно з Росією. Адже за "критерієм Макнамари", сформульованим у 1960-х роках, 400 мегатонних вибухів вважаються неприйнятними для існування будь-якої держави, незалежно від цілей війни. Проте франко-британський потенціал має суттєві обмеження. Велика Британія залежить від США в технічному плані (ракети Тrіdеnt і конструкція боєзарядів), а Франція, хоч і суверенна, потребувала б доктринальної трансформації та підтримки інших країн для розширення своєї ролі. Крім того, обидві країни не мають тактичної ядерної зброї малої потужності, яка могла б забезпечити гнучку відповідь на обмежені удари, — на відміну від Росії, яка активно розвиває такі системи та має близько 2 тис. одиниць цієї зброї. Загалом РФ має близько 5 тис. одиниць ядерної зброї.Однак переконливість стримування залежить не лише від кількості боєзарядів, а й від здатності демонструвати послідовну ескалацію та політичну готовність. Російська доктрина "ескалація для деескалації" розрахована на використання прогалин в ескалаційних ланках противника. Без американської присутності європейське стримування може не мати достатньої психологічної ваги для Москви, якщо не буде підкріплене тактичними засобами й чіткими сигналами солідарності. Французькі АSМРА, хоч і класифікуються як тактичні, за потужністю ближчі до стратегічної зброї, а британські Тrіdеnt орієнтовані на глобальні цілі, а не на керовану ескалацію в можливому всеєвропейському театрі війни.Перспективи розвитку: це можливо, але є багато "але"Як відзначає Тhе Wаll Strееt Jоurnаl, ідея створення європейської "ядерної парасольки" лише починає обговорюватися. Для її втілення необхідно вирішити чисельні технічні, фінансові та політичні питання. Аналітики відзначають, що європейське ядерне стримування є технічно здійсненним завдяки арсеналам Франції та Великої Британії, які разом перевищують 500 боєзарядів. Бо це достатньо для завдання неприйнятної шкоди. Практична ж сторона справи залишається під питанням через брак гнучкості, багатонаціональної інтеграції та тактичних засобів малої потужності, які є в розпорядженні Росії. Без США Європа втрачає ключовий елемент розширеного стримування, що забезпечує психологічний і практичний тиск на агресора. Так, Франція і Британія можуть стати основою нового автономного європейського щита, але це вимагатиме не лише політичної волі, а й значних ресурсів від інших країн ЄС для створення повноцінної системи. Для прикладу, утримання поточної французької системи ядерного стримування коштує Парижу майже $7 млрд на рік, відповідно, для масштабування її на всю Європу – потрібні додаткові мільярди. Історично американська ядерна присутність у НАТО слугувала не лише безпеці, а й стримуванню появи нових ядерних держав у Європі, інтегруючи потенційних кандидатів у колективне планування. Сьогодні, коли вплив США слабшає, франко-британський потенціал має шанс стати новою "ядерною парасолькою" Європи, але її ефективність залежить від скоординованої участі європейських країн. Навчання Stеаdfаst Nооn 2025, підготовка до яких уже триває, стануть важливим тестом для оцінки як ролі США, так і здатності Європи до самостійності. Та у довгостроковій перспективі успіх залежатиме більше від того, чи зможе континент подолати політичні розбіжності та інвестувати в спільну ядерну оборону.Підсумовуючи, можливість розвитку автономної "ядерної парасольки" Європи залежить від трьох ключових факторів. По-перше, Франція та Велика Британія мають розробити спільну доктрину, що поєднує французьку та британську ядерні доктрини та стратегії використання цієї зброї. По-друге, залучення інших країн через механізми на кшталт розширеного доступу до планування (аналогічно до NРG) могло б зміцнити загальноєвропейську солідарність. І по-третє, модернізація тактичних систем — наприклад, створення зброї малої потужності — підвищила б гнучкість відповіді на можливу ескалацію. Без участі інших європейських країн і чіткої стратегії ця "парасолька" ризикує залишитися радше символом бажаних змін, ніж дієвим інструментом. Подальший розвиток — від спільних навчань до інвестицій у нові системи — визначить, чи зможе Європа перетворити франко-британський потенціал на справжній ядерний щит континенту.Читайте також: Україна – Європа: можливості й виклики у військово-технічній співпраці – аналітика Консорціуму оборонної інформації

Про це повідомляє офіційний сайт УЄФА.  Наживо усі матчі Ліги націй в Україні транслює Меgоgо.  Ліга націй20 березняЛіга А1/4 фіналуДанія - Португалія 1:0Гол: Гейлунн, 78Італія — Німеччина 1:2Голи: Тоналі, 9 — Кляйндінст, 49, Горецка, 76Нідерланди — Іспанія 2:2Голи: Гакпо, 28, Рейндерс, 46 - Вільямс, 9, Меріно, 90+3Хорватія - Франція 2:0Голи: Будімір, 26, Перішич, 45+1Перехідні матчі плей-оффЛіга А/ВТуреччина — Угорщина 3:1Голи: Кекчю, 9, Актюркоглу, 69, Кахведжі, 73 — Шафер, 25Австрія - Сербія 1:1Голи: Грегорич 37 - Самарджич 61.Греція - Шотландія 0:1 Голи: Мактоміней (32, пен).Україна – Бельгія 3:1Голи: Гуцуляк 66, Ванат 73, Забарний 79 – Лукаку 40.Ліга В/СВірменія — Грузія 0:3Голи: Кочорашвілі, 33, Мікаутадзе, 37, 59Болгарія - Ірландія 1:2Голи: Петков М. 6 - Азаз 21, Догерті 42Косово - Ісландія 2:1Голи: Делова 19, Реджбечай 58 - Оускарссон 22Словаччина - Словенія 0:0Як Україна виступила на груповому раунді Ліги націй Команда Сергія Реброва стартувала в другому дивізіоні Ліги націй 7 вересня 2024 року в Празі з поразки від Албанії - 1:2. В іншому матчі 1-го туру Грузія розгромила на своєму полі Чехію - 4:1. У 2-му турі Україна в гостях програла Чехії - 2:3, а Грузія здолала на виїзді Албанію - 1:0. У 3-му турі Чехія вдома перемогла Албанію - 2:0, а Україна у Познані переграла Грузію - 1:0.Наша національна команда розпочала друге коло у Вроцлаві з нічиєї з Чехією - 1:1, а Грузія на своєму полі поступилася Албанії - 0:1.У 5-му турі збірна України в Батумі розділила очки з Грузією - 1:1, а Чехія на виїзді з Албанією - 0:0. 6-й тур Ліги націй закінчився перемогою України над Албанією - 2:1 - та виграшем Чехії у Грузії 2:1.У підсумковій турнірній таблиці групи В1 Україна посіла друге місце з 8 балами. Напряму до вищого дивізіону вийшла Чехія, яка набрала 11 очок. Грузія з 7 пунктами стала третьою. Албанія також набрала 7 очок, фінішувала четвертою і вилетіла у нижчий дивізіон.

Про це інформує Роlіtісо, посилаючись на лист, який надійшов до Європейської комісії. Вказано, що лист, адресований комісарці ЄС з питань інновацій, підписали Франція, Чехія, Австрія, Словаччина, Естонія, Латвія, Іспанія, Словенія, Німеччина, Греція, Болгарія та Румунія. Вони прямо не називають США, але вказують, що ЄС має стати привабливим для науковців, які "можуть постраждати від втручання в наукові дослідження та невмотивованого і жорстокого скорочення фінансування". "Нинішній міжнародний контекст нагадує нам, що свобода науки може бути поставлена під загрозу будь-де і будь-коли", - йдеться у тексті. Серед пропозицій, як залучити науковців, у листі вказані цільове фінансування, імміграційна система та зміцнення партнерства з "іншими провідними науковими країнами".Країни хочуть, щоб Єврокомісія організувала зустріч міністрів з питань досліджень ЄС в найближчі тижні, щоб розробити відповідний план. Міністр вищої освіти і досліджень Франції Філіп Батіст в інтерв'ю Роlіtісо вказав, що "необхідно терміново організуватися, щоб вітати таланти, які хотіли б або повинні покинути Сполучені Штати". Раніше міністерство освіти США оголосило про скорочення штату працівників майже вполовину. 

Про це повідомляє офіційний сайт УЄФА.  Наживо усі матчі Ліги Європи в Україні транслює Меgоgо. Безпосередньо до 1/8 фіналу другого за статусом єврокубка вийшли команди, які на основному раунді посіли 1-8 місця у загальній турнірній таблиці - "Лаціо", "Атлетик", "Манчестер Юнайтед", "Тоттенгем", "Айнтрахт", "Ліон", "Олімпіакос" та "Рейнджерс". Клуби, які фінішували на 9-24 позиціях сперечалися за право потрапити туди в стикових матчах. Ліга Європи1/8 фіналу. Повторні матчі13 березня"Айнтрахт" (Німеччина) - "Аякс" (Нідерланди) 4:1 (перший матч - 2:1)Голи: Баоя, 7, Гетце, 25, Екітіке, 67 - Тейлор, 78"Атлетик" (Іспанія) - "Рома" (Італія) 3:1 (1:2)Голи: Ніко Вільямс, 45+3, 82, Берчіче, 68 - Паредес, 90+2 (пен.)Вилучення: Гуммельс, 11 ("Рома")"Лаціо" (Італія) - "Вікторія" (Чехія) 1:1 (2:1)Голи: Романьолі, 77 - Шульц, 52"Олімпіакос" (Греція) - "Буде Глімт" (Норвегія) 2:1 (0:3)Голи: Яремчук, 53, 65 - Гек, 36Вилучення: Цолакіс, 89 ("Олімпіакос")Нереалізований пенальті: Родіней, 63 ("Олімпіакос")"Ліон" (Франція) - "Стяуа" (Румунія) 4:0 (3:1)Голи: Мікаутадзе, 14, 47, Нуама, 37, 88 "Манчестер Юнайтед" (Англія) - "Реал Сосьєдад" (Іспанія) 4:1 (1:1)Голи: Фернандеш, 16 (пен.), 50 (пен.), 87, Далот, 90+1 - Оярсабаль, 10 Вилучення: Арамбуру, 63 ("Реал Сосьєдад") "Тоттенгем" (Англія) - "АЗ Алкмар" (Нідерланди) 3:1 (0:1)Голи: Одобер, 26, 74, Меддісон, 48 - Копмейнерс, 63"Рейнджерс" (Шотландія) - "Фенербахче" (Туреччина) 0:2 ( 3:2 - по пен.) (3:1) Голи: Шиманські, 48, 73Як у Лізі Європи виступило "Динамо"Київське "Динамо" у 1-му турі поступилось у Гамбурзі італійському "Лаціо" з рахунком 0:3. У 2-му турі українці програли у гостях німецькому "Гоффенгайму" (0:2). 3-й тур закінчився поразкою "Динамо" у зустрічі з іншою командою з Італії - "Ромою" (0:1).4-й тур динамівці несподівано програли угорському "Ференцварошу" (0:4). У 5-му турі кияни вважались фаворитами, але поступилися чеській "Вікторії Плзень" (1:2).У 6-му турі "Динамо" виявилося слабшим за іспанський "Реал Сосьєдад" (0:3) та втратило шанси на вихід до плей-офф Ліги Європи. Лише після цього команда Олександра Шовковського зіграла в Стамбулі внічию з турецьким "Галатасараєм" (3:3) і заробила перше очко в турнірі.У 8-му турі "Динамо" перемогло латвійський РФШ 1:0, набрало 4 очка та завершили виступи в Лізі Європи на 34-му місці.

Про це й не тільки писали світові ЗМІ станом на ранок 7 березня.Новий імперіалізм президента США може втілити в реальність апокаліптичний світТhе Guаrdіаn пише, що під час холодної війни світ не раз ледь уникнув долі ядерного удару. Серед тих промахів, що ледь не призвели до катастрофи, два є особливо жахливими. У 1962 році, під час Карибської кризи, 36-річний Василь Архипов, старший офіцер радянського підводного човна, відвернув ядерний конфлікт після того, як двоє його колег-командирів прийняли вибухи нелетальних глибинних бомб, що вибухнули навколо них, за початок війни. У 1983 році радянський офіцер Станіслав Петров відмовився вірити, що сигнал попередження про запуск, який блимав на радарі, насправді був першим американським ударом, і просто вирішив не доповідати про інцидент вищому командуванню.Десять років потому, у 1994 році, Україна, яка мала третій за величиною ядерний арсенал у світі, відмовилася від своїх ядерних боєголовок в рамках повного ядерного роззброєння. Вона зробила це в обмін на залізні гарантії безпеки від США, Великої Британії та Росії. Зрада Дональда Трампа щодо України (або, що ще гірше, активний саботаж шляхом відключення її від обміну розвідданими) і процес переорієнтації США на геостратегічні цілі Владіміра Путіна гарантує, що жодна держава ніколи не зробить нічого подібного в майбутньому.Оскільки США під керівництвом Трампа стрімко відступають від демократії, спираючись на авторитарні правила гри і межуючи з відкритою ворожістю до своїх колишніх союзників, логічний висновок щодо ядерної зброї, яка сьогодні майже дивом обмежена лише жменькою держав, не потребує особливого напруження уяви. Японія, Південна Корея, Австралія і Канада мають чіткі причини для того, щоб володіти нею, і, якщо Іран досягне точки прориву, Саудівська Аравія швидко долучиться до перегонів.Європейські лідери, схоже, зрозуміли серйозність цього швидкоплинного моменту. "Я хочу вірити, що Сполучені Штати залишаться на нашому боці, але ми повинні бути готові до того, що це не так", - сказав Емманюель Макрон у своєму зверненні до французького народу в середу ввечері. Макрон відкрив двері для того, щоб "європейський вимір", якого Франція історично дотримувалася щодо свого ядерного стримування, став більш чітким. Франція - єдина країна ЄС, що володіє ядерною зброєю.Зіткнувшись з імперіалістичним російським режимом, який неодноразово вдавався до ядерного шантажу у своїй війні проти України, ЄС, швидше за все, доведеться в якийсь момент у майбутньому шукати власні засоби стримування на рівні ЄС."Це трагедія, яку спричинив Дональд Трамп: світ переозброїться, оборонні запаси злетять до небес. Можливо, ми знайдемо новий баланс; якщо ні, то буде війна. Дорогоцінні ресурси, які мали б використовуватися для лікування, харчування, освіти, творення, збереження і дослідження, будуть перенаправлені на світовий порядок, який Сполучені Штати колись знали досить добре, щоб покінчити з ним", - підсумовує автор статті.Європа вдивляється в стовбур нової суворої реальності, де Сполучені Штати більше не є основою НАТОМаючи у своєму розпорядженні понад мільйон військових і сучасну зброю з 31 іншої країни альянсу, НАТО без США далеко не безсиле, пише РОLІТІСО. США та Німеччина є найбільшими вкладниками у військовий бюджет, цивільний бюджет і програму інвестицій у безпеку НАТО - майже по 16%; за ними йдуть Велика Британія з 11% і Франція з 10%, йдеться в бюлетені НАТО. Аналітики кажуть, що Європі не знадобиться багато, щоб компенсувати втрату внеску Вашингтона.Протягом більш ніж 75 років і протягом адміністрацій 14 різних президентів США, включно з першою адміністрацією Трампа, США були тією жилою, яка зберігала Альянс. Ці десятиліття трансатлантичної солідарності, можливо, закінчилися останніми днями, кажуть аналітики.Джон Лоф, колишній чиновник НАТО, який зараз є асоційованим науковим співробітником мозкового центру Сhаthаm Ноusе у Лондоні, бачить глибокий розкол в Альянсі."Складається враження, що Сполучені Штати сприймають Європу більше як конкурента, суперника, ніж союзника".Зараз Туреччина має найбільші збройні сили НАТО після США, з 355 200 військовослужбовцями, згідно з Міlіtаry Ваlаnсе 2025, складеним ІІSS. За нею йдуть Франція (202 200), Німеччина (179 850), Польща (164 100), Італія (161 850), Велика Британія (141 100), Греція (132 000) та Іспанія (122 200). Згідно зі звітом ІІSS, Туреччина також має найбільше військовослужбовців, які становлять більшість сухопутних військ на передовій: (260 200), Франція (113 800), Італія (94 000), Греція (93 000), Польща (90 600), Великобританія (78 800), Іспанія (70 200) та Німеччина (60 650).На відміну від цього, станом на червень 2024 року на базах у країнах НАТО було близько 80 000 військовослужбовців США, йдеться у звіті дослідницької служби Конгресу (СRS) від липня 2024 року.Більшість цих військ США розташовані в Німеччині (35 000), Італії (12 000) і Великобританії (10 000), повідомляє СRS. Деякі з більших країн НАТО також мають зброю, рівну або багаторазово кращу, ніж у Росії.У звіті Міlіtаry Ваlаnсе 2025 зазначається, що Європа вживає заходів для вдосконалення своїх військових сил без допомоги США. У 2024 році шість європейських країн об’єдналися в проєкті розробки крилатих ракет наземного базування, зробили кроки для збільшення потужностей виробництва боєприпасів і диверсифікації бази постачальників, дивлячись на такі країни, як Бразилія, Ізраїль і Південна Корея, як на нові джерела військової техніки.Аналітики кажуть, що навіть якщо США повністю підуть з Європи, вони залишать після себе важливу інфраструктуру.За даними Дослідницької служби Конгресу, США мають 31 постійну базу в Європі - військово-морські, військово-повітряні, наземні та командно-контрольні об'єкти, які будуть доступні країнам, де вони розташовані, якщо США підуть звідти.

Про це повідомляє офіційний сайт УЄФА.  Прямі путівку в 1/8 фіналу здобули англійський "Челсі", португальська "Віторія", італійська "Фіорентина", австрійський "Рапід", шведський "Юргорден", швейцарський "Лугано", польська "Легія" і бельгійський "Серкль Брюгге".В стикових матчах грають команди, які посіли 9-24 місця у турнірній таблиці основного раунду. Ліга конференцій1/16 фіналу. Перші матчі 13 лютого "Бачка-Топола"(Сербія)  - "Ягеллонія" (Польща) 1:3Голи: Мбунгу, 28 - Імас, 31, 89, Пулулу, 81"Вікінгур" (Ісландія) - Панатінаїкос" (Греція) 2:1Голи: Атласон, 13, Вільямссон, 56 - Йоаннідіс, 90+1 (пен.)"Мольде" (Норвегія) - "Шемрок Роверс" (Ірландія) 0:1Гол: Нунан, 57Вилучення: Єнсен, 42 ("Мольде")"Цельє" (Словенія) - АПОЕЛ (Кіпр) 2:2Голи: Кучис, 2, 59 - Сандан Абанга, 32, Лайфіс, 70Нереалізований пенальті: Кучіс, 59Вилучення: Двалі, 73 (АПОЕЛ)"Борац" (Боснія і Герцеговина) - "Олімпія" (Словенія) 1:0Гол: Огрінец, 90+1Нереалізований пенальті: Деспотович, 86 ("Борац")Вилучення: Флоруц, 52 ("Олімпія")"Гент" (Бельгія) - "Бетіс" (Іспанія) 0:3Голи: Антоні, 47, Бакамбу, 72, Альтіміра, 84"Копенгаген" (Данія) - "Гейденгайм" (Німеччина) 1:2Голи: Ларссон, 45+1 - Келлер, 59, Зірслебен, 85"Омонія" (Кіпр) - "Пафос" (Кіпр) 1:1Голи: Семедо, 51 - Оршич, 84Нереалізований пенальті: Танкович, 74 ("Пафос") Повторні матчі відбудуться 20 лютого