Search trend "Парагвай – Аргентина"

Про це повідомило Rеutеrs.За відповідну резолюцію проголосували 149 країн-учасниць Генасамблеї ООН, 19 країн утрималися, США, Ізраїль і ще 10 країн проголосували проти.  Як уточнив Укрінформ, також проти голосували Аргентина, Угорщина, а також Фіджі, Мікронезія, Науру, Палау, Папуа Нова Гвінея, Парагвай, Тонга, Тувалу.Україна проголосувала за, як і більшість європейських держав (окрім Угорщини, яка була проти, а Албанія, Румунія, Словаччина та Чехія утрималися).Документ ініціювала Іспанія. Він "рішуче засуджує використання голоду серед цивільного населення як методу ведення війни та незаконну відмову в гуманітарному доступі та позбавлення цивільного населення... об'єктів, необхідних для їхнього виживання, включаючи навмисне перешкоджання постачанню гуманітарної допомоги та доступу до неї".Також у резолюції вимагають звільнення заручників, яких утримує в Газі ХАМАС, повернення палестинських в'язнів, яких утримує Ізраїль, і повного виведення ізраїльських військ з Гази.Посол Ізраїлю в ООН Денні Данон заявив Генеральній Асамблеї, що це "кривавий наклеп". Він закликав країни не брати участі в тому, що, за його словами, є "фарсом", який підриває переговори щодо заручників і не засуджує ХАМАС."Слід визнати, що, не обумовивши припинення вогню звільненням заручників, ви сказали кожній терористичній організації, що викрадення цивільних осіб працює", – сказав він.Натомість посол Лівії в ООН Тахер ель-Сонні заявив Генеральній Асамблеї перед голосуванням, що для "тих, хто сьогодні натискає червону кнопку, щоб проголосувати проти цієї резолюції, вона стане кривавою плямою на їхніх пальцях".Резолюції Генеральної Асамблеї не є обов’язковими до виконання, але важливі як відображення глобального погляду на війну. Попередні вимоги ГА ООН щодо припинення війни між Ізраїлем і ХАМАС не мали реального втілення.Минулого тижня США наклали вето на проєкт резолюції Ради Безпеки ООН, яка також вимагала "негайного, безумовного та постійного припинення вогню" та безперешкодного доступу до допомоги в Газі, стверджуючи, що це підірве зусилля США щодо посередництва у досягненні припинення вогню. На відміну від Радбезу ООН, в Генасамблеї ООН жодна країна не має права вето.Адміністрація американського президента Дональда Трампа відмовляє уряди держав світу від участі в конференції ООН щодо Палестини, яка стосуватиметься розв'язання конфлікту з Ізраїлем. У США назвали цю зустріч "контрпродуктивною"

В іншому матчі Аргентина вирвала нічию у протистоянні з Колумбією

 Про це повідомила Українська асоціація футболу.Участь у жеребкуванні взяла і юнацька збірна України, яка вийшла до півфіналу Євро-2024 (U-19) у Північній Ірландії.ЧС-2025 (U-20) відбуватиметься з 27 вересня до 19 жовтня в п'яти містах Чилі – Вальпараїсе, Сантьяго, Вінья-дель-Мар, Ранкагуа й Талька. У ньому змагатимуться 24 команди із шести конфедерацій. Спершу вони проведуть матчі в шести квартетах. По дві найкращі збірні кожної групи, а також чотири із шести, які посядуть третє місце, вийдуть до 1/8 фіналу. Учасники форуму: Чилі (у ролі господаря); Іспанія, Франція, Італія, Україна та Норвегія – від Європи; США, Мексика, Куба й Панама — від КОНКАКАФ; Бразилія, Аргентина, Колумбія, Парагвай — від Південної Америки; Японія, Корея, Саудівська Аравія, Австралія – від Азії; Нова Зеландія та Нова Каледонія — від Океанії; ПАР, Марокко, Нігерія, Єгипет — від Африки. Склад груп ЧС-2025 (U-20) Група А: Чилі, Нова Зеландія, Японія, Єгипет.Група В: Корея, Україна, Парагвай, Панама.Група С: Бразилія, Мексика, Марокко, Іспанія.Група D: Італія, Австралія, Куба, Аргентина.Група Е: США, Нова Каледонія, Франція, ПАР.Група F: Колумбія, Саудівська Аравія, Норвегія, Нігерія.У межах підготовки до юнацького чемпіонату світу – 2025 збірна України U-20 в Іспанії проведе два товариські поєдинки. 6 червня – проти збірної Марокко U-20, а 10 червня – проти збірної США U-19. 

Про це пише Вlооmbеrg.Марош Шефчович, головний представник ЄС на торговельних переговорах, 14 квітня вирушить до Вашингтона, щоб обговорити можливість зниження тарифів на європейський експорт у розмірі 380 млрд євро, введених Дональдом Трампом.За словами джерел видання, паралельно з переговорами ЄС активізував зусилля, спрямовані на укладення угод про вільну торгівлю в інших країнах, оскільки чиновники вважають, що зв'язки зі США ніколи не повернуться до статус-кво.Згідно з даними, зібраними блоком, ЄС вже має найбільшу мережу торговельних угод у світі, що охоплює близько 75 партнерів і понад 2 трлн євро товарообігу. Але диверсифікація від США є непростим завданням - трансатлантична торгівля товарами та послугами досягла 1,6 трлн євро у 2023 році."Європа продовжує зосереджуватися на диверсифікації своїх торговельних партнерств, взаємодіючи з країнами, на які припадає 87% світової торгівлі і які поділяють нашу прихильність до вільного і відкритого обміну товарами, послугами та ідеями", - заявила президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн, маючи на увазі відсоток світової торгівлі, який не включає США.Співрозмовники виданні зазначили, що Європейська Комісія, яка займається торговими питаннями ЄС, останніми тижнями закликає лідерів країн блоку приєднатися до торговельного порядку денного і прискорити процес затвердження угод.Так, за останні місяці ЄС просунувся в торговельних переговорах з Об'єднаними Арабськими Еміратами, Малайзією, Індонезією, Таїландом, Індією та іншими країнами. Також активізувалися переговори між ЄС та Великою Британією щодо угоди про перезавантаження відносин після Вrехіt.Найбільша торговельна угода, яку прагне укласти ЄС, - з південноамериканським блоком МЕRСОSUR, до якого входять Аргентина, Бразилія, Парагвай і Уругвай. Угода з МЕRСОSUR спрямована на створення інтегрованого ринку з 780 млн споживачів у Європі та Латинській Америці.Мита США проти всіх країнДональд Трамп 2 квітня оголосив про впровадження мит у розмірі щонайменше 10% майже на усі товари, які імпортуються до США: тарифи набудуть чинності 9 квітня.Міністр фінансів США Скотт Бессент закликав країни, проти яких запровадили мита, не вживати негайних заходів у відповідь: він вважає, що це спричинить ескалацію. Згодом президент США оголосив надзвичайний стан, щоб "підвищити конкурентоспроможність, захистити суверенітет і зміцнити національну та економічну безпеку".Однак за добу після того, як Трамп запровадив нові мита, статки 500 найбагатших людей світу сумарно зменшились на 208 мільярдів доларів.Згодом британська компанія Jаguаr Lаnd Rоvеr заявила про припинення постачання своїх автомобілів до Сполучених Штатів на місяць унаслідок введення президентом Дональдом Трампом 25-відсоткового мита. Аналогічне рішення ухвалили в Аudі.Водночас 7 квітня Трамп оголосив, що в разі, якщо Китай не скасує свої тарифи у розмірі 34% до 8 квітня, США введуть нові, ще більші мита на китайські товари.Того ж дня Урсула фон дер Ляєн заявила, що ЄС запропонував США нульові тарифи на промислову продукцію після запровадження  Трампом мит.Натомість Трамп заявив, що Євросоюз задля отримання відстрочки від запроваджених ним тарифів повинен закупити американську електроенергію на суму 350 млрд доларів.

Про це повідомляє офіційний сайт ФІФА.  У 14-му турі кваліфікаційного турніру в Південній Америці чинні чемпіони світу перемогли бразильців у Буенос-Айресі з рахунком 4:1. На голи Хуліана Альвареса, Енцо Фернандеса, Алексіса Макаллістера та Джуліано Сімеоне, гості відповіли м'ячем Матеуса Куньї. Ліонель Мессі не грав за аргентинців через травму. Аргентина набрала 31 очко та достроково гарантувала собі місце у фінальній частині ЧС-2026, який влітку наступного року прийматимуть Канада, Мексика та США. Бразилія має 21 пункт та йде в турнірній таблиці четвертою. Від Південної Америки напряму на чемпіонат світу виходять шість збірних, ще одна команда зіграє у стикових матчах. ЧС-2026Кваліфікація. Південна Америка. 14-й тур26 березняАргентина - Бразилія 4:1Голи: Альварес, 4, Фернандес, 12, Макаллістер, 37, Сімеоне, 71 - Кунья, 26Венесуела - Перу 1:0Гол: Рондон, 41 Колумбія - Парагвай 2:2Голи: Діас, 1, Дуран, 13 - Алонсо, 45+4, Енкісо, 62Чилі - Еквадор 0:0Болівія - Уругвай 0:0 24 березня розпочався 2-й тур європейської кваліфікації чемпіонату світу - 2026, Англія та Польща здобули другі перемоги у відборі.  

Про це - в інтерв"ю Марії Гурській, яке пубікує видання Sеstry.uа.Міністр оборони Польщі Владислав Косіняк-Камиш заявив, що західні системи ППО, які отримає Польща, захищатимуть повітряний простір виключно країн НАТО. Ідеться про отримання Варшавою норвезьких багатоцільових літаків F-35, зенітних систем NАSАМS, а також додаткових систем Раtrіоt для захисту повітряного простору. Як слід розцінювати заяву Косіняка-Камиша? Чи є вона елементом передвиборчої риторики напередодні президентських виборів, які можуть відбутись у травні 2025 року? Чи можливий консенсус щодо закриття неба принаймні над Західною Україною з боку Польщі? Я особисто виступаю за збиття російських ракет над територією України, але це має бути рішення всього НАТО, в тому числі, звичайно, США. Я не думаю, що заява міністра Косіняка-Камиша була елементом передвиборчої гри, хоча проблема, звичайно, експлуатується на виборах, особливо крайніми правими, зокрема, «Конфедерацією», яка стверджує, що якби було ухвалено рішення про введення військ в Україну, як це пропонують французи, або якби ракети НАТО збивали російські ракети над територією України, то це було б автоматичним оголошенням війни Росії з боку НАТО або Польщі. Це неправда. Але ми повинні усвідомлювати, що будь-які рішення про залучення потужностей Північноатлантичного Альянсу Польщею мають бути рішеннями всього НАТО.Україна повинна працювати над переконанням всіх членів Альянсу, тому що це — елемент спільної союзницької оборониКанцлер Німеччини Олаф Шольц за довгий час вперше відвідав  Україну — очікувалось, що він привезе з собою рішення про надання Україні німецьких крилатих ракет великої дальності Таurus. Дива не сталося. Чи очікувати Україні посилення оборонних потужностей після виборів у Німеччині, які заплановані на лютий 2025 року?Про нові декларації Німеччини та нову, можливо, більш рішучу її стратегію щодо Росії ми зможемо дізнатися лише після виборів. Це стане можливим, якщо там переможуть сили, які будуть менш дипломатично обережними, ніж канцлер Шольц і його коаліція. Зараз в міжнародній та європейській політиці дуже багато змінних — і це не лише вибори в Німеччині і зміна команди в США, а й зміна геополітики в Центральній і Західній Європі, невизначеність щодо багатьох урядів. Ми, наприклад, не знаємо, хто буде при владі у Румунії, а це дуже важливо для України та Польщі, враховуючи дедалі більшу проросійську позицію не лише Угорщини, до чого ми, на жаль, звикли, а й Словаччини. Зараз час для дипломатичного наступу України. Потрібно знову і знову нагадувати про базові речі, що це Росія напала на Україну, що це вона хоче знищення українських земель та народу, що це вона вчиняє військові злочини, а Україна захищається. А як виглядає ситуація з допомогою Україні між виборами і інавгурацією нового президента в США?Союзники України — країни Скандинавії, Нідердланди, Велика Британія ​​і, звісно ж, адміністрація Джо Байдена продовжують підтримувати Україну і надсилати важливі оборонні системи. Переламним став крок президента Байдена, який, хоч і з запізненням на два роки, але все ж зняв обмеження на застосування американських ракет великої дальності для ураження цілей на території Росії. І все ж ключовим в поточній ситуації буде поворот — невідомо, в який бік та наскільки глибокий, — який відбудеться в американській політиці після 20 січня, коли Дональд Трамп знову вступить на посаду президента країни. Тим не менше спікер Палати представників США Майк Джонсон відхилив запит адміністрації президента США Джо Байдена включити $24 мільярди допомоги Україні до законопроєкту про короткострокові витрати, який Конгрес має ухвалити до 20 грудня. Чи отримає Україна кошти на оборону і чого чекати далі?Я сподіваюся, що Україна все ж отримає ці десятки мільярдів доларів допомоги ще за адміністрації президента Джо Байдена. Серед республіканців також є значна група, можливо, навіть домінуюча, яка не хоче, щоб Україна і Захід програли в російсько-українській війні. Навпаки, хочуть щоб Україна і Захід у цій війні виграли. Звичайно, оточення Трампа різноманітне, там є люди, які хотіли б перемир'я або припинення вогню за будь-яку ціну, однак, мені здається, що переважають там ті, хто не хочуть дати Путіну забагато, тому що це було б капітуляцією не лише України і європейців, а й нового американського уряду. Про цю тенденцію говорить висунення Марка Рубіо на посаду очільника Державного департаменту.Трамп не може дозволити собі імідж слабака, тому що він сам звинувачував в цьому Джо Байдена — в основному, коли йшлося про Афганістан, але й не тількиНа Заході зростають побоювання, що Володимир Путін може вирішити вторгнутися в Східну Європу найближчими роками. Як пише Тhе Тіmеs, на думку воєначальників НАТО, Велика Британія має бути готовою до конфлікту до 2027 року. У випадку ізоляціонізму США за Трампа, чи візьме Європа відповідальність за власну безпеку? Яким є тут погляд Польщі?Якби Путін, не дай Боже, переміг, а я визначаю його можливу перемогу в першу чергу в тому аспекті, що Україна була б позбавлена ​​можливості приєднатися до ЄС і НАТО, для всієї Європи і передусім для нашого регіону є очевидним, що Путін піде далі, він не відступить. Відновивши сили, він захоче отримати ще більше геополітичних здобутків. Цілі Росії, чітко визначені МЗС Росії у грудні 2021 року, не змінилися — РФ хоче не тільки підпорядкувати собі Україну, а й вимагає виведення військ НАТО зі Східної Європи, на що, звісно, ​​не погодиться ані Польща, ані інші країни Центральної Європи, ані весь Північноатлантичний альянс, включаючи США/Польща перебуває серед країн, які найсуттєвіше збільшують витрати на оборону. Цього року буде понад 4% ВВП, а наступного, я сподіваюся, ще більше. Як член комітету з питань оборони можу сказати, що збільшити армію в 2-2,5 рази за кілька років зі зміною більшості систем озброєнь або їхнім значним розширенням — це дуже складний процес, але ми це робимо, бо це необхідно. Водночас я не вважаю, що президент Трамп виведе США з НАТО і відмовиться від допомоги Україні. Це — частина великої глобальної політичної гри, яка ведеться головно між Вашингтоном і Пекіном. У цій грі найважливішим союзником США є Європа, а найважливішим союзником Китаю — Росія. Відмовитися допомагати Україні і Європі для Трампа буде невигідноТому я не з тих, хто вірить, що ми зіткнемося з трагічно негативними рішеннями адміністрації нового американського президента в перші тижні чи місяці. Це не означає, що можна забути про розбудову оборонного і стратегічного потенціалу Європи. Це беззаперечний пріоритет.‍Володимир Зеленський заявив про готовність до переговорів щодо припинення війни за умови вступу України в НАТО — тією частиною території, яка не є тимчасово окупованою Росією. Про таку можливість раніше говорили в апараті Генсека НАТО, висловлювалися на цю тему й інші європейські політики. Наскільки це реалістично станом на зараз?Я сподіваюся, що так виглядатиме кінець цієї війни. Мені дуже подобаються сильні заяви з цього приводу, наприклад, Марка Рютте, нового генерального секретаря НАТО. Та скажу вам трохи навпаки. Я вважаю, що не можна погоджуватися на жодне перемир'я, яке містило б умову невходження України в структури ЄС і НАТО. Це значило б, що Путін досягнув своєї цілі, заради якої він розпочав цю війну, а саме — геополітичної васалізації України. Ані Захід, ані Україна не можуть на таке погодитися, і я сподіваюся, що США під керівництвом нового президента також на таке не погодяться і не запропонують цього.‍В якій часовій перспективі, на вашу думку, може реально відбутися вступ України в НАТО? По-перше, я вважаю, що Україна може вступити в НАТО і в ЄС навіть, якщо частина території України буде окупована. Тут я згадую випадок Кіпру, який приєднався до ЄС, коли частина його території була і досі залишається окупованою турками. Не бачу причин, чому так не могло б відбутися і з Україною. Скажу так: хотілося б, щоб це відбулося якнайшвидше. Та все залежить від політичної волі. Потрібно переконати всіх 32-х членів НАТО погодитися на це. Вступ до ЄС — це інше, тому що це не просто політичний процес, а дуже складний юридичний процес. Польща майже десять років вела переговори про вступ до Європейського союзу. Звичайно, політична воля має велике значення, але передусім ідеться про готовність з боку України, українського парламенту та української адміністрації якомога швидше провести переговори та адаптувати українське законодавство до європейського права в різних аспектах — від сільського господарства до промисловості, від верховенства права до боротьби з корупцією. У цьому випадку все залежатиме від швидкості дій самої України та її влади.Польща дуже хоче допомогти, і я знаю, що вже готуються місії експертів для допомоги Україні в переговорах з Євросоюзом, у тому числі тих, які понад 20 років тому вели переговори про вступ Польщі до ЄС‍Якщо ми говоримо про ЄС, вступ — це перспектива близько 5-ти років. Якщо говорити про НАТО, це може відбутися швидше. Як швидко? Я політик і не хотів би бавитись у ворожку, тому просто підкреслю — вступ України в ЄС і НАТО — це пов’язані, але різні процеси. Процес вступу до Євросоюзу є правовим і політичним процесом і вимагає реформ. Вступ до Північноатлантичного альянсу вимагає переважно політичної волі. Нагадаю, що Фінляндія та Швеція увійшли в НАТО протягом року від декларації готовності до завершення процесу ратифікації в усіх країнах.‍Російська пропаганда зараз активно експлуатує меседж про те, що Східний щит» є спробою Польщі відгородитися від війни в Україні. Яке місце цей проєкт відіграє в обороні Польщі і яке значення він має для України?Це абсурдна і тупа пропагандистська гра Росії. "Східний щит" призначений для захисту Польщі від можливого нападу з боку РФ або російсько-білоруських сил. Ми маємо дуже довгий кордон з Білоруссю, понад 400 кілометрів, але також бачимо загрозу на півночі, з боку Крулевецької або Калінінградської області, де маємо майже 300 км кордону. Ми повинні його зміцнювати, але це не змінює нашої дуже твердої позиції допомагати Україні усім, чим можемо, і доставляти вам західну допомогу, яка тече транспортними коридорами в Україну через наш південно-східний кордон. Як я вже сказав, між цими проєктами немає конкуренції — один доповнює інший. Ми хочемо вам допомогти, і це збігається з нашим власними інтересами максимально відштовхнути від Польщі росіян.Після великої перерви фермерські протести на кордоні Польщі та України знову поновилися. Фермери погрожують посилити їх після 10 грудня. Який відсоток внутрішньої політики у цих протестах? Чи є тут елементи російського впливу? І як бути з тим, що кожен такий протест є ударом по економіці воюючої країни?Причини протестів фермерів різні. Частково вони справедливі, адже угода ЄС з країнами Меркосур (це економічний союз держав у Південній Америці, до якого входять Аргентина, Бразилія, Парагвай, Уругвай й Болівія, а також асоційовані члени — Чилі, Болівія, Перу, Колумбія та Еквадор. — Авт.) може й справді вплинути на них. Але методи цих протестів абсолютно неправильні. Те, що кордон з Україною є елементом протесту проти угоди з країнами Південної Америки, — це абсурд. Я думаю, що польський уряд не дозволить перекрити кордон. І те, що деякі фермери пробують це зробити, свідчить про те, що, на жаль, у тих громадах є російська агентура.Щойно досягли порозуміння голови МЗС Польщі та України у питаннях ексгумацій жертв Волинської трагедії, як представники РіS зареєстрували в парламенті законопроєкт, згідно з яким пропонується карати за "пропагування ідеології" ОУН-б та Української Повстанської Армії, які, мовою законопроєкту, призвели до "геноциду поляків на Волині та суміжних територіях в 1943-1945 роках". Голова міжпарламентської групи співпраці з Республікою Польща у Верховній Раді України Микола Княжицький каже: "Емоційності українців годі дивуватися, бо це чергова хвиля політичних спекуляцій на темі Волині під час геноцидної війни Росії проти України".  Попри декларації прем'єра Польщі Дональда Туска про підтримку України, ризик політизації теми спільного минулого перед президентськими виборами зростає. Чого очікувати?На жаль, це вже не ризик, а реальність. Я вважаю, що і "Конфедерація", тобто крайні праві сили, і, на жаль, набагато більша і серйозніша сила "Право і Справедливість" вже розігрують цю карту у внутрішній політиці, абсолютно забуваючи про дві речі. РіS за вісім років свого правління не змогла зробити нічого, щоб розпочати процес ексгумацій на Волині. Тож тепер, коли це сталося за менше, ніж рік правління нашої коаліції, вони будуть робити ставку на націоналізм, щоб завоювати довіру свого електорату. Ось як я прочитав цю постанову. Я вважаю, що на даний момент ми досягли того, чого можна було досягти, того, що було правильним і реалістичним, і я сподіваюся, що ексгумації розпочнуться.Потрібен серйозний польсько-український діалог про УПА і його ключових діячів — таких, як Бандера чи Шухевич — постатей, які належать до національного пантеону українців, оскільки боролися з радянською владою за незалежність України й водночас яких ми оцінюємо однозначно негативно через Волинську різанину. Та для дискусій про це настане час після війни, коли Україна не буде змушена чинити відсіч російській агресії. На жаль, через свій передвиборчий цинізм про це забувають наші праві сили — від "Конфедерації" до РіS. Україна перебуває у смертельній загрозі, і зараз ми повинні, не забуваючи про важку історію, якомога більше допомагати їй у війні з Росією. Крапка.‍Чи буде ухвалений скандальний законопроєкт і чи не призведе передвиборче роздмухування пристрастей до погіршення підтримки України і ставлення до українських біженців в Польщі?До нового року Сейм не займатиметься цим проектом. Чи ухвалять його — не знаю, але це точно не буде справжня дискусія про історію. Це інструмент пропаганди РіS та її виборчої кампанії, їхнього кандидата на президентських виборах. Такі умови ускладнюють щиру розмову про важку історію. УПА ніколи не буде для нас тим, чим вона є для українців, бо для нас це сила, відповідальна за Волинь. Та те, що пишуть про УПА в підручниках у Польщі та Україні, мають визначити історики, а не постанови Сейму, і зараз для цього точно не час. Ключові політичні сили оголосили своїх кандидатів на пост президента Польщі.  У чому полягатиме різниця для України у випадку перемоги того чи іншого кандидата?Звісно, ​​є більший ризик якогось загострення польсько-українських відносин через історію, якщо б виграв Кароль Навроцький, який протягом останніх років очолював наш Інститут національної пам’яті і не продемонстрував здатності ефективно та конструктивно співпрацювати з колегами в Україні. Але у Польщі зовнішню та оборонну політику проводить уряд, а не президент.Президент, звичайно, має велике символічне значення. Він є главою держави, але поки Дональд Туск буде прем’єр-міністром Польщі, а Радослав Сікорський — міністром закордонних справ, суттєвих змін у політиці щодо України не буде.‍Як ви для себе формулюєте головне питання польсько-українского діалогу сьогодні і який головний спільний виклик для Польщі і України?Перше і головне — Польща, як самостійно, так і в складі західної коаліції, має максимально допомогти Україні виграти цю війну. Друге — це, безсумнівно, процес вступу України до ЄС. Польща як найбільша країна, яка зробила це за останню чверть століття, може дуже допомогти, тому що ми маємо досвід, професіоналізм, знання і хочемо поділитися ними з вами. І, нарешті, третє — знешкодження так званих мін. Об’єктивно існують розбіжності щодо нашої непростої історії або в сільськогосподарських відносинах. Таких деструктивних моментів не бракує. Та геостратегічна мета Польщі та України полягає в перенесенні кордону безпечної, інтегрованої зі структурами Заходу Європи  до східного кордону України, а також, розбудові сильного осередка всередині структур Заходу, тобто, ЄС і НАТО, Центральної та Східної Європи, головними опорами яких мають бути Польща та Україна. Так я оцінюю стратегічні цілі Польщі, і вони незмінні з 1991 року, відколи Україна відновила незалежність і вже точно з 2014 року, коли Україна чітко заявила, що хоче бути членом ЄС і НАТО. 

Мундіаль приймуть Іспанія, Португалія, Марокко, Аргентина, Парагвай, Уругвай

Після 10 грудня польські фермери можуть поновити акції протесту та заблокувати всі пункти пропуску на кордоні з Україною. На такий крок вони підуть, якщо уряд Польщі не виконає вимог протестувальників. Про це повідомляє Rzесzроsроlіtа. Погрози про можливість блокади усіх пунктів пропуску фермери висловили під час їхніх переговорів з міністром сільського господарства Польщі Чеславом Секерським у Медиці. Польський чиновник заявив, що до 10 грудня підготує відповідь на вимоги протестувальників. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Польські фермери продовжують протест - ситуація на кордоні При цьому польські фермери очікують сильного спротиву з боку Варшави щодо угоди про вільну торгівлю між ЄС і країнами Південної Америки. За інформацією видання, вони побоюються, що "бездіяльність може призвести до надходження сільськогосподарської продукції з країн МЕРКОСУР (економічний союз держав у Південній Америці, до нього входять Аргентина, Бразилія, Парагвай, Уругвай та Болівія, та як асоційовані члени - Чилі, Болівія, Перу, Колумбія та Еквадор) на польський ринок". Фермери також вимагають від уряду зберегти сільськогосподарський податок на 2024 рік на рівні попереднього року. Польські мітингувальники 23 листопада почали блокування пункту пропуску "Медика-Шегині" на кордоні. Причинами назвали невиконання вимоги зберегти сільськогосподарський податок на рівні 2023 року. А також - занепокоєння щодо підписання Європейським Союзом угоди про вільну торгівлю з південноамериканськими країнами. Увечері 24 листопада рух вантажівок через пункт пропуску "Шегині - Медика" було відновлено.

Пропуск вантажівок через пункт пропуску "Шегині - Медика" відновлено. Сьогодні ввечері польські фермери припинили блокувати кордон із Україною. Про це інформує Львівська митниця у Теlеgrаm. "Просимо перевізників враховувати інформацію при плануванні маршруту", - закликали у митниці. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Поляки погрожували заблокувати один з пунктів пропуску: у ДПСУ розповіли про ситуацію За інформацією від польської сторони, блокування руху вантажним транспортним засобам, яке здійснювали польські фермери перед пунктом пропуску "Медика", завершилось. На даний час мітингувальники припинили протест. Пропуск всіх категорій транспортних засобів на цьому напрямку здійснюється в звичайному режимі. Близько 10:00 23 листопада польські мітингувальники почали блокування пункту пропуску "Медика-Шегині" на кордоні. За попередньою інформацією, акція триватиме 48 годин. За словами організаторів блокади, польські фермери протестують з двох причин, повідомляє RМF24. Перша - невиконання вимоги зберегти рівень сільськогосподарського податку у 2024 році на рівні 2023 року. Друга - "занепокоєння щодо підписання Європейським Союзом угоди про вільну торгівлю з південноамериканськими країнами МЕРКОСУР (Бразилія, Аргентина, Парагвай та Уругвай).

Близько 10:00 23 листопада польські мітингувальники почали блокування пункту пропуску "Медика-Шегині" на кордоні. За попередньою інформацією, акція триватиме 48 годин. Однак, її можуть продовжити. Про це повідомила Держприкордонслужба України. Зараз накопичення вантажівок перед пунктом пропуску на виїзд з України не спостерігається. А на в'їзд перебуває близько 150 вантажівок. "Нагадуємо, на в'їзд в Польщу не пропускатимуть транспортні засоби вагою понад 3,5 тонн. На виїзд з Польщі пропускатимуть по одній вантажівці на годину. Обмеження не стосуватимуться легкових автомобілів та автобусів", = йдеться у повідомленні. За словами організаторів блокади, польські фермери протестують з двох причин, повідомляє RМF24. Перша - невиконання вимоги зберегти рівень сільськогосподарського податку у 2024 році на рівні 2023 року. Друга - "занепокоєння щодо підписання Європейським Союзом угоди про вільну торгівлю з південноамериканськими країнами МЕРКОСУР (Бразилія, Аргентина, Парагвай та Уругвай). ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Поляки знову збираються блокувати український кордон "Ми хочемо чинити тиск на тих, хто перебуває при владі, щоб ця угода не відбулася", - заявив один з організаторів. Фермери перекрили національну дорогу 28. На пішохідному переході, біля залізничного шляхопроводу на в'їзді до Медики, вони не пропускають вантажівки, що їдуть з України. Вантажівки, що їдуть з Польщі в Україну, пропускають лише по одній на годину. В обох напрямках безперешкодно проїжджають легкові автомобілі, автобуси, гуманітарні автомобілі. Поліція заявляє, що забезпечить проїзд національними дорогами 77 і 28, а також маршрутами в межах міста. Вимоги фермерів прокоментував речник Підкарпатського воєводства Бартош Губернат. За його словами, стосовно збереження суми податку цього року на рівні 2023 року, готується відповідний законопроєкт. "Через брак коштів у державному бюджеті проєкт було знято з подальшої процедури", - сказав він. Попри це, фермери, які постраждали від несприятливих погодних явищ, таких як град або повінь, у господарствах, збитки яких становили понад 30% середньорічного виробництва сільськогосподарських культур, могли звернутися до Агентства з реструктуризації та модернізації сільського господарства за допомогою. "Вона була еквівалентна сумі третьої та четвертої частини сільськогосподарського податку", - сказав Губернат. Він нагадав, що коли йдеться про угоду з країнами МЕРКОСУР, то прем'єр-міністр Дональд Туск і уряд "чітко дали зрозуміти, що ця угода не буде підписана". Водночас, за словами фермерів, якщо до них не дослухаються, вони мають намір протестувати до кінця року цілодобово. Влітку польські фермери попереджали про початок блокування пункту пропуску "Шегині-Медика" на кордоні з Україною. Однак, він і далі працював у штатному режимі.

Дивіться відеоогляд матчу 11-го туру кваліфікації чемпіонату світу