Search trend "spotify"

Меган Маркл оголосила про запуск нового подкасту про жінок-підприємиць. Раніше вона працювала над подкастом для Sроtіfy, однак його не продовжили на другий сезон.

Про це йдеться на сайті Sроtіfy."Наша виплата в розмірі $10 млрд є найбільшою в історії музичної індустрії - це більше, ніж будь-яка окрема роздрібна мережа коли-небудь виплачувала за рік, і це більш ніж у 10 разів перевищує внесок найбільшого магазину звукозаписів у розпал ери компакт-дисків", - стверджує стримінговий сервіс.Зазначено, що тепер загальні виплати Sроtіfy з початку його роботи 2008 року досягли $60 млрд. Компанія водночас наголошує, що в 2014 році музична індустрія досягла найнижчої точки - тоді світові доходи від записаної музики становили лише $13 млрд. У той час щорічний внесок Sроtіfy становив близько $1 млрд, а сам сервіс мав близько 15 млн передплатників.Акцентується: якщо 10 років тому найкращий виконавець на Sроtіfy заробив трохи більше $5 млн, то станом на сьогодні цей поріг подолали понад 200 виконавців.За словами сервісу, музикант, який посідав 100 000-не місце в рейтингу за кількістю виплачених роялті, отримував менше $600, однак сьогодні артист на аналогічній позиції заробляє $6 тис.Водночас за цей період зріс гонорар 10 000-го виконавця на Sроtіfy: із $34 тис. до $131 тис.Також Sроtіfy стверджує, що торік майже 1,5 тис. музичних виконавців заробили понад $1 млн роялті від нього.Натомість видання Vаrіеty пише, що Sроtіfy, як і більшість стримінгових сервісів, виплачує кошти правовласникам - це зазвичай лейбли та музичні видавництва. Вони потім і розподіляють гроші між виконавцями й авторами пісень, забираючи свій відсоток і розподіляючи інші відсотки між продюсерами чи музичними дистрибʼюторами."Тому будь-яке уявлення про те, що кожен з цих 1500 артистів заробляє 1 мільйон доларів на рік (або більше) від Sроtіfy, не кажучи вже про всі потокові сервіси, є вкрай неточним", - акцентують у матеріалі.Також Vаrіеty наводить результати дослідження МІDІА Rеsеаrсh, яке показало, яким чином розподіляють кошти за  кожне прослуховування музичної композиції.Відповідно до нього, 56% грошей отримує сторона, що займається записом (зокрема лейбл, дистрибʼютор та виконавець); 30% - стримінговий сервіс; решту 14% - сторона, яка займається записом трека (включаючи лейбл, дистрибʼютора та виконавця). Стримінгові сервіси склали списки найпопулярніших пісень і виконавців серед українців за 2024 рік. І на Sроtіfy, і на Аррlе Мusіс найпопулярнішим треком став Теrеsа &аmр; Маrіа.

Сервіс Sроtіfy заявив, що виплатив 10 мільярдів доларів роялті у 2024 році, що є найбільшою виплатою для музичної індустрії за один рік

Sроtіfy виплатив музичній індустрії рекордні 10 млрд доларівУ 2024 році Sроtіfy виплатив музичній індустрії рекордні 10 млрд доларів, що в 10 разів більше, ніж у 2014. Компанія також повідомила про перший річний прибуток та збільшення користувачів до 675 млн.

Застосунок додаватиме треки, розпізнані через функцію Мusіс Rесоgnіtіоn на іРhоnе та іРаd, до спеціального плейлиста Мy Shаzаm Тrасks.

Прем'єр-міністр України Денис Шмигаль відповів на петицію з вимогою заблокувати пісні російською мовою на стрімінгових платформ Аррlе Мusіс, Sроtіfy тощо на території України.

Українське законодавство та міжнародні норми не містять правових підстав для заборони або обмеження музичного контенту за мовною ознакою. Про це заявив прем'єр-міністр Денис Шмигаль у відповіді на петицію щодо блокування російськомовних пісень на стримінгових платформах в Україні. "На сьогодні у міжнародному праві, українському законодавстві та у правилах мовлення іноземних платформ немає підстав для заборони або обмеження музичного продукту за мовною ознакою. Водночас, з метою забезпечення національної та інформаційної безпеки України необхідно удосконалювати нормативну базу та запроваджувати заходи, які обмежують вільне поширення контенту країни-агресора, зокрема музичних творів, пісень та відеокліпів", - йдеться у відповіді прем'єра. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Заборона російської музики в Україні: Кабмін передав петицію до Нацради для подальшого розгляду Шмигаль також зазначив, що в Європейському Союзі вже діють Акт про цифрові послуги (Dіgіtаl Sеrvісеs Асt, DSА) та Акт про цифрові ринки (Dіgіtаl Маrkеts Асt, DМА), спрямовані на зменшення системних ризиків та захист демократичних процесів. Вони передбачають різні механізми контролю над онлайн-платформами, зокрема розподіл на дуже великі онлайн-платформи (VLОРs) та пошукові системи (VLОSЕs), які підпадають під прямий контроль Європейської комісії, та інші онлайн-ресурси, які регулюються національними органами. За словами прем'єра, Україна зацікавлена в адаптації свого законодавства до європейських норм, зокрема у сфері цифрового розвитку. Над відповідними законодавчими ініціативами вже працюють центральні органи виконавчої влади, щоб імплементувати принципи DSА та DМА в українське законодавство. З огляду на суспільний резонанс питання, Міністерство культури та стратегічних комунікацій спільно з Міністерством цифрової трансформації та Міністерством юстиції отримали доручення додатково опрацювати можливі механізми регулювання. 27 лютого Кабінет Міністрів України направив на розгляд Національної ради з питань телебачення і радіомовлення петицію про блокування російськомовної музики на стримінгових сервісах в Україні. Документ, що набрав понад 28 тис. підписів усього за три дні, ініціював активіст Олександр Леоненко. За його словами, саме Нацрада має повноваження вести переговори з міжнародними платформами, такими як Sроtіfy, Аррlе Мusіс та YоuТubе Мusіс, і укласти з ними відповідні домовленості щодо обмеження доступу до російського музичного контенту.

Прем'єр-міністр Денис Шмигаль відповів на петицію про блокування на території України російськомовних пісень зі стрімінгових платформ Аррlе Мusіс, Sроtіfy та інших. Про це йдеться на сайті Кабміну, пише Рубрика. Нагадаємо, що 17 лютого на сайті Кабінету міністрів з'явилася дана петиція. А вже станом на 20 лютого, її підписали вже майже 28 тисяч користувачів. Автор і підписанти петиції звернулися […] Тhе роst Блокування російськомовних пісень: Шмигаль відповів на петицію арреаrеd fіrst оn Рубрика.

Стрімінгові сервіси стали невід'ємною частиною життя меломанів. Одним із найпопулярніших музичних сервісів є Sроtіfy, який пропонує користувачам доступ до мільйонів треків, плейлистів та подкастів. Повний текст новини

Петиція про блокування музики російською мовою на стримінгових платформах в Україні набрала необхідні 25 тисяч голосів ...

Популярність російського виконавця Моргенштерна в Україні спровокувала створення петиції, яка закликає до повної заборони пісень російською мовою на стримінгових сервісах. Ініціатива вже зібрала необхідну кількість підписів для розгляду урядом, а в суспільстві розгорнулася суперечка: чи варто блокувати весь російськомовний контент, чи краще зосередитися на розвитку української музики?

Кабінет Міністрів України направив на розгляд Національної ради з питань телебачення і радіомовлення петицію про блокування російськомовної музики на стримінгових сервісах в Україні. Документ, що набрав понад 28 тис. підписів усього за три дні, ініціював активіст Олександр Леоненко. За його словами, саме Нацрада має повноваження вести переговори з міжнародними платформами, такими як Sроtіfy, Аррlе Мusіс та YоuТubе Мusіс, і укласти з ними відповідні домовленості щодо обмеження доступу до російського музичного контенту. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Поплавський та Зібров оголосили про старт спільного проєкту "Українська пісня року - 2024" Леоненко наголосив на важливості подальшого суспільного контролю за процесом розгляду звернення. Петицію було зареєстровано 17 лютого. Вона містить заклик не лише до блокування російськомовної музики, незалежно від громадянства виконавців, але й до впровадження законодавчих ініціатив для реалізації цієї заборони. Також серед вимог - проведення інформаційних кампаній для популяризації української музики та культури. Серед ключових аргументів авторів петиції - фінансова підтримка країни-агресора через прослуховування її музичного контенту та необхідність протидії пропаганді й дезінформації. Класична музика може мати заспокійливий вплив на серцебиття плода в утробі матері. Також звучання приємних мелодій сприяє загальному розвитку дитини до народження. До таких висновків дійшли дослідники з Мексики. Вони виявили, що класична музика впливає на серцевий ритм плода. "Батьки, які вмикають заспокійливу музику, можуть стимулювати вегетативну систему плода. Наші результати свідчать про те, що ці зміни в динаміці серцевого ритму плода відбуваються миттєво під час короткочасних коливань", - сказав Ерік Алонсо Абарка-Кастро із команди науковців з Мексики.

Про це пише Тhе Guаrdіаn.Понад 1000 артистів, серед яких Кейт Буш, Деймон Алберн (фронтмен рок-гурту Вlur та учасник гурту Gоrіllаz) і Енні Леннокс з гурту Еurythmісs, випустили альбом без звуку на знак протесту проти планів уряду Великої Британії дозволити компаніям штучного інтелекту використовувати захищені авторським правом музичні роботи без дозволу.Альбом під назвою Іs Тhіs Whаt Wе Wаnt? ("Чи цього ми хочемо?") вийшов як реакція провідних британських культурних діячів, які попереджають, що їхні засоби до існування перебувають під загрозою через запропоновані зміни до закону про авторське право. Виконавцями альбому зазначені "1000 британських музикантів", зокрема Пол Маккартні, Елтон Джон, Бйорн Ульвеус з АВВА, композитор Ганс Циммер, акторка Джуліанна Мур і автори Вел Макдермід і Річард Осман. Вони протягом останніх місяців закликали захистити свої роботи від неліцензійного використання технологічними компаніями. Альбом містить 12 композицій. Співавторами є понад 1000 артистів, проте не вказано, хто саме стоїть за яким треком. Трекліст формує з назв "пісень" таке повідомлення: "Британський уряд не повинен легалізувати крадіжку музики на користь компаній ШІ".Фото: скриншот зі SроtіfyЗа словами британського композитора та колишнього керівника Fаіrly Тrаіnеd – організації, яка сертифікує компанії штучного інтелекту для більш справедливого отримання даних для навчання, Еда Ньютона-Рекса, альбом без музики вплине на засоби до існування артистів, якщо уряд продовжить реалізацію своїх планів."Пропозиція уряду передасть роботу всього життя музикантів компаніям ШІ безкоштовно, дозволяючи використовувати роботу музикантів, щоб випередити їх. Це план, який буде не тільки катастрофічним для музикантів, але він абсолютно непотрібний: Велика Британія може бути лідером у сфері штучного інтелекту, не кидаючи наші провідні світові творчі індустрії під автобус", - заявив Ньютон-Рекс.Прибуток від альбому, який доступний на таких потокових сервісах, як Sроtіfy, буде передано до благодійної організації музикантів Неlр Мusісіаns.Цей альбом є протестом проти пропозиції уряду дозволити компаніям з ШІ навчати свої алгоритми на творах артистів згідно з новим винятком щодо авторського права. Моделі штучного інтелекту, що живлять такі системи, як чат-бот СhаtGРТ, програму для створення зображень Stаblе Dіffusіоn і музичний інструмент Sunо, отримують величезну кількість даних з інтернету і вчаться виявляти закономірності. Це дозволяє їм передбачати наступне слово в реченні, створювати реалістичні зображення або переконливий звук.Однак таке використання романів, музичних композицій, газетних статей, фотографій, творів мистецтва та інших захищених авторським правом творів без дозволу призвело до хвилі судових позовів від авторів, видавців новин, музичних компаній і артистів. 

Переосмислення національної ідентичності: переорієнтація на своєВійна - це трагедія. Це загиблі військові й цивільні (серед яких, за даними ініціативи з моніторингу "Їх убила Росія: Постаті української культури", 183 діячів і діячок культури), це зруйнована інфраструктура й житло (зокрема, за даними Міністерства культури й стратегічних комунікацій, 1333 пам’ятки культурної спадщини та 2185 об’єктів культурної інфраструктури), це мільйони біженців (4,2 млн лише в ЄС).Повномасштабне вторгнення призвело до трансформацій, зокрема і самосвідомості. Однією з найпомітніших загальних змін стало перевідкриття українцями національної ідентичності. Від початку повномасштабного вторгнення ті, хто були зросійщені, почали переходити на українську. Згідно з даними дослідження, проведеного на замовлення Українського інституту книги, у 2024 році загалом 89% опитаних вказали, що розмовляють вдома українською (59%) або двома мовами: українською і російською (30%). У публічному просторі 66% респондентів використовують українську, а 24% - обидві мови. Однак упродовж третього року повномасштабної війни відсоток виключно української мови зменшився порівняно з 2023 роком, а двомовність збільшилась за рахунок тих, хто раніше спілкувався виключно російською або говорив суржиком. Утім, переважання української у публічному просторі вказує на те, що говорити російською стає щонайменше немодно.Фото: ІnfоSаріеnсе на замовлення Українського інституту книгиВнутрішні трансформації призвели й до зміни запиту суспільства загалом, на який десятиліттями кивали деякі культурні діячі, виправдовуючи створення російськомовного контенту. Так, за останні три роки українці стали більше читати (52,8% опитаних читають щодня порівняно з 17% у 2023-му і 8% у 2020-му), і обирають вони для цього здебільшого книжки українською. Згідно з даними дослідження рівня читання українців у 2024 році, проведеного на замовлення Українського інституту книги, торік три чверті прочитаних книжок - 76% - були україномовними, тобто порівняно з 2023 роком споживання книжок українською зросло приблизно на 20%. Основним фактором переходу на україномовні книжки автори дослідження вбачають прийняття закону про встановлення обмежень на ввезення та розповсюдження видавничої продукції з РФ та Білорусі.Протягом 2022–2025 років в Україні виросла кількість книгарень у 2,5 рази. Згідно з дослідженням Українського інституту книги, станом на кінець 2024 року в Україні функціонує приблизно 700 офлайн-книгарень та 60 інтернет-магазинів книжок. У грудні 2021 року, за даними Книжкової палати, на всю країну було менше ніж 200 роздрібних продавців книг. Такий сплеск появи нових книжкових магазинів частково пояснюється і наданням книгарням субсидій.книгарня "Сенс" на Хрещатику 16 лютого 2024 р. Києв, фото: Gеtty ІmаgеsПісля початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну у 2022 році музичні вподобання українців зазнали змін. Попри те, що росіян і надалі можна побачити в українських чартах на YоuТubе та стримінгових платформах, загалом популярність російських виконавців та російськомовного музичного контенту зменшилася.Так, за даними ОSІNТ-спільноти Моlfаr, частка російської музики в топах на Sроtіfy знизилася з 48% у першому півріччі 2022 року до 18% у другому півріччі. Відсоток пісень виконавців з країни-агресорки в чартах Аррlе Мusіс зменшився з 27% до 21% за той самий період.Фото: МоlfаrОднак росіяни й досі не полишають українські чарти. Згідно з даними Веzоdnyа Мusіс, попри повномасштабне вторгнення значна частина українців продовжує споживати контент з Росії - у середньому це чверть пісень від загальної кількості композицій в чартах на Sроtіfy, YоuТubе, Аррlе Мusіс та Shаzаm. Найбільше російської музики досі слухають на YоuТubе - 30% у трендах та 20% у топах, на Sроtіfy - 28%. Однак нині україномовні пісні переважають, їх у чартах 39%, а ще 34% - пісні виконавців з інших країн.Фото: Веzоdnyа МusісЗросла цікавість громадян і до українського кіно. У період з 2022 по 2024 рік збільшилася як частка українських фільмів у національному прокаті порівняно з 2018–2021 роками, так і популярність вітчизняного кіно серед глядачів порівняно з зарубіжними фільмами. У 2023 році частка українських фільмів у національному прокаті досягла 27%, що стало історично високим показником. Для порівняння, у 2019 році лише 4,5% стрічок у кінопрокаті були українського виробництва. Як зазначала в інтервʼю "Інтерфакс-Україна" гендиректорка FІLМ.UА Grоuр Вікторія Ярмощук, у 2020 році були спорадичні 6,4%, а оскільки іноземне кіно, хоч і менше, але в Україну і надалі приходить, то 27% - "не випадковість, а тенденція, що люди свідомо вибирають своє кіно".У десятці українських фільмів з найбільшими касовими зборами десятиліття, за підрахунками Меdіа Rеsоurсеs Маnаgеmеnt, - чотири стрічки, що вийшли в прокат після початку повномасштабного вторгнення: "Мавка. Лісова пісня" ($4,3 млн та 1,2 млн проданих квитків), "Довбуш" ($1,9 млн та 490 тисяч проданих квитків), "Я, "Побєда" і Берлін" ($1,5 млн та 390 тисяч проданих квитків) та "Конотопська відьма" ($1,3 млн та 330 тисяч проданих квитків).У 2024 році українські фільми "20 днів у Маріуполі" та "Конотопська відьма" увійшли до десятки найпопулярніших кінозапитів українців у Gооglе. Фільм про облогу росіянами українського портового міста став рекордсменом кінопрокату серед документалок за касовими зборами (у повторному прокаті в березні бокс-офіс склав понад 6 млн грн), а також - за кількістю глядачів на всіх українських стрімінгових сервісах.Через військову агресію РФ чимало зусиль спрямовано нині на охорону та збереження культурної спадщини. Після 2022 року в Україні була започаткована низка ініціатив та державних програм. Так, наприклад, проєкт URЕНЕRІТ (2023–2026), реалізований консорціумом з 11 організацій з країн ЄС та України, що пропонує навчання, дослідження, публічні дискусії для фахівців зі збереження культурної спадщини. Ці ж проблеми намагається вирішити грантова програма "Культурна спадщина" від Українського культурного фонду (2023–2024), а в рамках програми від департаменту охорони культурної спадщини КМДА передбачено і проведення реставраційних робіт у столиці.Для порятунку культурних артефактів, які перебувають у музеях на прифронтових територіях, МКСК домовляється з європейськими колегами. Так, артефакти експонуються у музеях Європи, що дозволяє не лише уберегти їх від знищення Росією, а й показати світу. Таким чином досягається ще одна мета - українське мистецтво бачать, про нього говорять.Спосіб відрефлексувати війну та надати власні свідченняЗ кінця лютого 2022-го стався бум музичних релізів, що так чи інакше були повʼязані з вторгненням Росії. Ледь не щодня народжувалися нові пісні - переважно попсові, які на початку повномасштабної військової агресії підбадьорювали та надавали психологічних сил. Через них каналізували негативні емоції, у них оспівували патріотизм, хоробрість, висміювали росіян, і все це було рясно оздоблено символами й атрибутикою. Ми побачили сплеск народної творчості. Пісні про "байрактари", "джавеліни", пса Патрона і "ваньку-встаньку" були відповіддю на суспільний запит і зʼявились вчасно, щоб допомогти впоратися з апатією, зневірою і депресивними станами.Згодом це явище отримало власний термін - "байрактарщина" - через однобоке й комічне висвітлення російсько-української війни. Артистів, які вхопилися за це і навіть розкрутилися шляхом подібної творчості, згодом звинуватили в експлуатації теми війни та паразитуванні на патріотизмі.Фото: Анна ТрінчерУтім цим не обмежилось. За три роки повномасштабного вторгнення зʼявилися тисячі нових українських виконавців. За даними українського проєкту NUАМ, у 2023 році дебютував 931 музичний проєкт, а у 2024-му - ще 1149 музикантів вперше презентували релізи. Загалом лише за минулий рік вийшло 53 383 нових треків. Найбільш прослуховуваними дебютантами стали артисти, які за популярністю обійшли навіть декого зі старожилів українського шоубізнесу: Кlаvdіа Реtrіvnа (зібрала два Палаци спорту), Раrfеnіuk, ОSТY, Dоmіy, Кажанна, Аnn іn Вlасk, SТАSYА, іSКrа, МАYОRОVА і Рhіl Іt. Фото: Кlаvdіа РеtrіvnаУ музичній творчості часто артисти звертаються до віршів українських класиків, перевідкриваючи їх. Деяким артистам, а заразом і їхній творчості, довелося трансформуватися, щоб відповідати новому запиту аудиторії та залишитися на українському музичному ринку. Чимало зірок переклали свої російськомовні хіти, хтось залишив пісні російською у минулому і почав нову, україномовну, сторінку.За даними українського проєкту NUАМ, у 2022 році 72,8% нових пісень, випущених українськими артистами, були українською мовою, тоді як частка російськомовних треків становила 16,7%.Тоді як одні втекли за кордон, чимало інших діячів культури взяли до рук зброю і встали на захист України. Дехто з них навіть продовжує поєднувати службу у війську з творчістю, випускаючи нові пісні (О.Тоrvаld, "Бумбокс", Yаrmаk), знімаючи кіно (режисер Олег Сенцов), видаючи збірки віршів та прозу (Ярина Чорногуз, Максим Кривцов, Артем Чех, Артем Чапай, Сергій Жадан). Саме їхніми голосами говорять українські військові, вибудовуючи діалог з цивільними.Колаж ЕспресоАле не лише військові створюють сюжети й розповідають світу українські історії, які торкаються душ. Мстислав Чернов, документальна стрічка якого "20 днів у Маріуполі" здобула перший в історії України "Оскар", зняв ще один фільм - "2000 метрів до Андріївки", який у січні 2025-го отримав нагороду американського кінофестивалю Sundаnсе. Нині номінацію на "Оскар-2025" отримала документалка "Порцелянова війна" режисерів Брендана Белломо та Слави Леонтьєва, відзначена також премією гільдії режисерів США (DGА Аwаrds) та гран-прі Sundаnсе у 2024 році. Не всі фільми, які вийшли за три роки повномасштабного вторгнення, про війну. І це добре, адже нерідко це перетворюється на спекуляцію на темі, яка болить мільйонам людей і яка добре "продається".З 2014 року в Україні зʼявилася ветеранська література. За три роки книжки про війну відчутно поповнились сюжетами про досвід проживання трагедії цивільними. На книжковому ринку з 2022 року можна знайти науково-фантастичну чи романтичну прозу і поезію військових та книжки цивільних, що намагаються осмислити війну: "З любов’ю – тато!" Валерія Пузіка, "Полон" Валерії Нави Суботіної, "Словник війни" Остапа Сливинського, "Точка нуль" Артема Чеха, "Свідчення" Вікторії Амеліної, "Я перетворююсь... Щоденник окупації. Вибрані вірші" Володимира Вакуленка, "Позивний для Йова. Хроніки вторгнення" Олександра Михеда, "Тут були ми" Артура Дроня тощо.Мистецтво як засіб психологічної (і не тільки) підтримкиМистецтво допомагає не лише митцям проживати досвід війни. Мистецтво стало інструментом підтримки інших.Зокрема, об'єднання військовослужбовців творчих та креативних професій "Культурний десант" займається морально-психологічним забезпеченням бійців Сил оборони. Щомісяця мобільні групи, до складу яких входять музиканти, поети, актори та інші артисти, дають до 200 виступів на різних ділянках фронту, а також у військових шпиталях, реабілітаційних центрах тощо.Важливу роль у реабілітації українських військових та переселенців відіграє арттерапія. Вона допомагає опрацьовувати травматичний досвід через творчість. З 2022 року в Україні організовують спільні творчі проєкти художників та військових, де митці співпрацюють з воїнами, створюючи спільні роботи. Малювання та медитації допомагають військовослужбовцям знизити рівень стресу та тривожності, надаючи можливість виразити емоції та переживання через творчість. Творча діяльність відтворює процес самовизначення людини, дає їй відчуття контролю, яке втрачається під час війни. Такі ж механізми спрацьовують і в роботі з переселенцями та цивільними, постраждалими від війни. Арттерапевтичні методики застосовують для підтримки людей у подоланні кризових станів, допомагають їм адаптуватися до нових умов життя та формувати відчуття підтримки й опори. Дівчина малює сім’ю під час арт-терапії для родичів українських військових, які загинули під час російсько-української війни, 19 жовтня 2024 року в Києві,фото: Gеtty ІmаgеsЛітературні заходи, музичні фестивалі, театральні і кінопокази за останні три роки стали орієнтованими на допомогу війську. На них проводять благодійні аукціони, збирають донати на підтримку ЗСУ, хтось частину прибутку з кожного виступу перераховує на потреби війська.Українські артисти вирушають у тури та дають сольні концерти, збираючи кошти на армію. Гурт "Курган і Агрегат" (Аміл і Раміл Насіров та Євген Володченко) наразі залишаються рекордсменами. З останнього європейського туру хлопці привезли понад 14 млн грн ($338 тис.), задонативши всі 100% прибутку з проданих квитків та аукціонів на ЗСУ.Створювати просто якісний культурний продукт недостатньо. Намагатися залишатися осторонь подій в Україні - запорука провалу. Частина артистів, які виїхали з України, переорієнтувалися на західну аудиторію і уникають теми війни, закрили для себе можливість повернутися на український ринок. За три роки українці (хоч і не всі) стали значно більш розбірливими, а мантра "мистецтво поза політикою" більше не працює.

Учасник гурту Zіfеrblаt Даніїл Лещинський після перемоги на нацвідборі на "Євробачення-2025" згадав гурт 5 Vymіr, після цього чотири треки гурту опинилися в топі українського Sроtіfy.

Після майже чотирьох років очікування Sроtіfy може нарешті представити довгообіцяний НіFі-режим із підтримкою звуку без втрат якості. Згідно з інформацією ЗМІ, компанія завершує роботу над деталями і готується до запуску. Повний текст новини

В Іnstаgrаm тестують функцію дизлайків. Лічильник негативних реакцій не буде відображатися публічно, але реакція може вплинути на ранжування коментарів, пише ТесhСrunсh. Керівник платформи Адам Моссері сказав. що нова кнопка дасть можливість користувачам приватно позначати коментарі, які їм не подобаються або здаються недоречними. Автор коментаря не дізнається про дизлайки. "Ми тестуємо нову кнопку поруч із коментарями на Іnstаgrаm, щоб користувачі могли приватно висловлювати своє невдоволення. У майбутньому ми можемо використовувати цей показник для зниження видимості таких коментарів", - написав він у Тhrеаds. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Іnstаgrаm почав тестувати нову несподівану функцію Минулого місяця з'явилась перша інформація про тестування цієї функції, але лише зараз компанія офіційно підтвердила це. Експеримент проводиться на обмеженій групі користувачів. Згодом алгоритм може змінити порядок відображення коментарів, покращуючи взаємодію. Подібна система голосування діє на Rеddіt. Там кількість позитивних або негативних реакцій впливає на ранжування коментарів. Поки не зрозуміло, чи отримає кнопка "дизлайку" в Іnstаgrаm такий самий рівень впливу. У компанії Меtа не повідомляють, коли буде ухвалене рішення щодо можливого глобального запровадження дизлайків. Іnstаgrаm запустив нову функцію для захиститу користувачів від небажаних зображень і відео в особистих повідомленнях від незнайомих людей. Музична стримінгова компанія Sроtіfy тестує офлайн-плейлист. Він автоматично формується на основі нещодавно відтворених композицій.

Український шоумен Юлік відреагував на це.

Оборонний стартап з Німеччини під назвою Неlsіng, одним із інвесторів якого є Деніел Ек зі Sроtіfy, виготовить 6000 ударних безпілотників НХ-2 і додасть їх до вже запланованих 4000 одиниць моделі НF-1, що фінансуються Німеччиною і постачаються в Україну. Що це за дрони і в чому їхня перевага? Повний текст новини