Search trend "тайвань"

Пекін підтримує Москву в опосередкованому конфлікті, щоб ослабити США перед потенційним нападом на Тайвань. У момент, коли адміністрація Дональда Трампа активізує зусилля щодо припинення війни в Україні, Китай фактично саботує мирний процес, підживлюючи конфлікт із тіні. Як пише стратегічний аналітик військової розвідки, експосадовиця Розвідувального управлінні Пентагону Ребека Коффлер для Тhе Теlеgrарh, Сі Цзіньпін не зацікавлений у завершенні війни - навпаки, Пекін прагне максимально затягнути її. За оцінками аналітиків, Китай розглядає Україну як опосередковану війну, яка виснажує обох ключових суперників - Москву і Вашингтон. У той час як США фінансують оборону України, Китай посилює Москву - постачає мікроелектроніку, оптичні системи, компоненти для дронів та інші технології подвійного призначення, критичні для ведення бойових дій. Розвідувальні джерела повідомляють про створення секретного заводу з виробництва ударних дронів у Китаї спільно з російським концерном "Алмаз-Антей". Це - частина глибшої стратегії Пекіна: зберігати публічний нейтралітет, водночас допомагаючи Росії вести затяжну війну, зазначає Коффлей. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Кремль веде інформаційну війну проти Трампа, щоб домогтися поступок щодо України - ІSW Під прикриттям економічного співробітництва, Китай щороку імпортує мільйони барелів російської нафти та газу, часто за допомогою тіньового флоту, оминаючи санкції. Після того як Трамп запровадив нові 25% тарифи проти Індії за імпорт російської нафти, Китай продовжив закупівлі без змін, відкинувши навіть загрозу 100% тарифу від міністра фінансів США. Експерти вбачають у цій підтримці Москви стратегічний розрахунок: затяжний конфлікт дозволяє Китаю зменшити запаси американської зброї та знизити готовність США до протидії потенційному вторгненню на Тайвань, яке розглядається як реалістичний сценарій до 2027 року. "Поки два тигри б'ються в долині, мудра мавпа сидить на горі й спостерігає", - пише авторка про тактику Сі Цзіньпіна, посилаючись на китайську алегорію. У цьому контексті мирна ініціатива Трампа опиняється під загрозою: його посланець Стів Віткофф веде перемовини з Кремлем, але Китай і Росія, хоч і публічно партнери, мають власні вигоди від продовження війни. Спільні морські навчання в Японському морі - черговий сигнал, що Пекін і Москва не готові до миру. Більшість українців, як показали результати опитування, відкидають мирний план Росії навіть із пунктом про вступ до ЄС. Переважна частина громадян України рішуче не сприймає російський план припинення війни, який передбачає, зокрема, відмову від чотирьох українських областей, зменшення чисельності Збройних сил і відмову від вступу до НАТО.

Влада Китаю на чолі з Сі Цзіньпіном дивиться на розв’язану РФ проти України війну як на «проксі-війну», мета якої — виснажити Кремль і Білий дім перед майбутнім китайським вторгненням на Тайвань.

Китай зацікавлений у продовженні конфлікту в Україні, прагнучи виснажити арсенал американської зброї, щоб зрештою атакувати Тайвань

Китай зацікавлений у затягуванні війни в Україні, щоб підірвати обороноздатність США перед можливим вторгненням на Тайвань

Китаю невигідно, щоб війна в Україні завершилась, адже він хоче виснажити Захід, щоб згодом напасти на Тайвань. Запис Китай перешкоджає закінченню війни в Україні, бо планує напасти на Тайвань — Тhе Теlеgrарh спершу з'явиться на Букви.

Для Сі Цзіньпіна мир в Україні є неприйнятним, адже Китай сприймає цю війну як конфлікт, що дозволяє виснажити Росію та США, а самому підготуватися до майбутнього вторгнення на Тайвань

Вранці 7 серпня президент Лай Чін-те зустрівся з міжпартійною делегацією Верховної Ради України. У своєму виступі президент Лай заявив: візит символізує поглиблення дружби між Тайванем та Україною та підкреслює нашу спільну відданість прагненню свободи та миру. Президент висловив сподівання на розширення обмінів між нашими урядами, парламентами, промисловістю та народами, і що ми можемо зміцнити співпрацю в таких сферах, як економіка, торгівля, інвестиції, передові технології та розвиток талантів.Про це повідомляється на офіційному вебсайті Офісу президента Тайваню.Лай додав, що, попри географічну відстань, Тайвань та Україна спільно стоять на передовій у протистоянні авторитарній експансії. Він підкреслив, що Тайвань підтримує Україну з початку російського вторгнення, надаючи гуманітарну допомогу та фінансуючи відбудову ресурсами як уряду, так і приватного сектору. Крім того, Тайвань співпрацює з іншими демократичними країнами для посилення міжнародної солідарності та допомоги Україні.Президент Лай також висловив сподівання на розширення співпраці у сферах торгівлі, технологій та розвитку людського потенціалу, а також підтвердив готовність Тайваню долучитися до відбудови України. «Я щиро сподіваюся на якнайшвидше завершення цієї ірраціональної та абсолютно незаконної війни, аби український народ зміг якнайшвидше позбутися її руйнівних наслідків», — зазначив він.  Депутат Верховної Ради України Микола Княжицький, який очолював делегацію, назвав зустріч історичним моментом та підкреслив спільну боротьбу за демократію та суверенітет. Депутат Княжицький відзначив, що російсько-українська війна є водночас боротьбою за правду й демократичні цінності у протистоянні спробам поневолення російською деспотією. Він провів паралелі між боротьбою України проти російської агресії та опором Тайваню тиску з боку Китаю. Княжицький наголосив, що Тайвань чинить опір експансії авторитарного Китаю та його спробам придушити прагнення тайванців жити у вільній країні, де поважають права і свободи людини. Депутат підкреслив, що будь-яке посягання на свободу Тайваню є неприйнятним.За словами Миколи Княжицького, присутність української делегації є свідченням схожості наших прагнень та поглядів на майбутнє демократичного світу. Він підкреслив, що цінності та інтереси демократичного світу потрібно рішуче захищати у багатьох сферах — політичній, дипломатичній та військовій. Завершуючи свій виступ, депутат висловив переконання, що обмін між Тайванем та Україною має добрі та продуктивні перспективи.До складу делегації також увійшли народні депутати Іван Крулько, Валерій Лунченко, Соломія Бобровська, Михайло Бондар, Андрій Лопушанський та Святослав Юраш.

The "Come Back Alive" Foundation is close to the Ukrainian military. The front line of the Russian-Ukrainian war is not only the front. It is where the war for Ukraine is going on. In hospitals, in warehouses, landfills, in mass media, in offices. We supply and repair equipment, train soldiers and officers, help transform the Armed Forces, provide first-hand accounts of war and stem the flow of propaganda and disinformation. Provides the Ukrainian army with the most important tactical advantage.

У чому полягає мотивація Китаю підтримувати Росію? Аналітики вважають, що Пекін використовує стратегію "мудрої мавпи", спостерігаючи, як США виснажують свої військові ресурси, щоб ослабити американський опір потенційному вторгненню на Тайвань у майбутньому.

Колишня стратегічна аналітикиня з питань Росії Ребека Коффлер пояснила, що Китай розглядає конфлікт як проксі-війну, вигідну перед вторгнення на Тайвань. З її слів, допомагаючи Москві, Пекін насправді залишається її супротивником, але нині у них є спільна мета.

Підтримуючи Росію у війні проти України, Пекін намагається послабити США, готуючись до потенційного вторгнення на Тайвань.

Пекін підтримує Москву в опосередкованому конфлікті, щоб ослабити США перед потенційним нападом на Тайвань.

Сполучені Штати та НАТО працюють над новим підходом у постачанні Збройним силам України військової допомоги. Новий механізм передбачає оплату американської зброї за гроші європейських країн, інформує агенція Rеutеrs, посилаючись на три джерела. Країни НАТО, США та Україна розглядають новий механізм, спрямований на постачання зброї зі списку пріоритетних потреб, відомого під абревіатурою РURL. Очікується, що Україна буде визначати пріоритетні види зброї у траншах по $500 млн, а країни-члени НАТО домовлятимуться між собою, хто надаватиме або оплатить товари зі списку. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Сенат США пропонує створити фонд фінансування зброї для України Такий підхід дозволить надати Україні зброї на суму $10 млрд, повідомив один з чиновників. "Це відправна точка, і це амбітна мета, до якої ми прагнемо. Зараз ми рухаємося в цьому напрямку. Ми підтримуємо цю амбіцію. Нам потрібен такий обсяг", - зазначило джерело. Новий підхід дозволить обійти тривалі процедури продажу зброї США для поповнення власних запасів, однак країна НАТО має заздалегідь сплатити США за прискорене поповнення запасів, повідомив чиновник. Група американських сенаторів подала на розгляд двопартійний законопроєкт Suрроrtіng Ukrаіnе Асt оf 2025. Документ передбачає комплексну багатомільярдну підтримку України на наступні два фінансові роки. Згідно з положеннями законопроєкту, США планують: $30 млрд - на безпекову підтримку; $500 млн - на екстрену допомогу у разі надзвичайних ситуацій; $3 млрд - у межах програми Fоrеіgn Міlіtаry Fіnаnсіng (FМF); $6 млрд - як підвищення ліміту для Рrеsіdеntіаl Drаwdоwn Аuthоrіty (РDА); $600 млн - для підтримки українських правоохоронних органів, антикорупційних ініціатив і притягнення до відповідальності за воєнні злочини. Окремим напрямом законопроєкту є створення нової технологічної платформи - тристоронньої ініціативи США-Україна-Тайвань для спільної розробки, дослідження та виробництва безпілотників. На цю програму передбачено $1 млрд упродовж 2026-2027 років.

Ціни на нафту в п'ятницю залишилися майже без змін, оскільки ринок балансує між двома протилежними факторами: з одного боку - загрозою порушення постачання російської нафти, з іншого - побоюваннями, що нові торговельні мита знизять глобальний попит на енергоносії. Ф'ючерси на Вrеnt піднялися на 4 центи (0,06%) - до $71,74 за бар., тоді як американська WТІ додала 1 цент (0,01%) і торгувалась на рівні $69,27 за бар. Про це повідомляє Rеutеrs. Попри слабкий рух у п'ятницю, Вrеnt за тиждень подорожчала на 4,9%, а WТІ - на 6,4%. Цьому посприяла заява президента США Дональда Трампа про можливість запровадження мит на імпортерів російської нафти, зокрема Китай та Індію, як засіб тиску на Росію через війну в Україні. Однак ринок також реагує на інший фактор - нові торговельні мита, які США почнуть застосовувати з 1 серпня. Указ Трампа передбачає тарифи від 10% до 41% на імпорт з десятків країн, включаючи Канаду, Індію та Тайвань, які не встигли укласти торгові угоди з Вашингтоном до визначеного дедлайну. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Індія відмовляється від російської нафти через погрози Трампа - ЗМІ Аналітики застерігають: такі дії можуть уповільнити економічне зростання, підштовхуючи ціни вгору та знижуючи попит на нафту. У США вже зафіксовано зростання інфляції у червні - зокрема через подорожчання імпортованих товарів. Це може змусити Федеральну резервну систему відкласти зниження процентних ставок щонайменше до жовтня, а високі кредитні ставки традиційно зменшують темпи економічної активності, що вдарить по попиту на енергоносії. На цьому тлі погрози США щодо вторинних санкцій на імпортерів російської нафти продовжують підтримувати нафтові котирування. За оцінками JР Моrgаn, заяви Трампа ставлять під загрозу до 2,75 млн бар. російської нафти на день, яку РФ експортує морським шляхом, переважно до Китаю та Індії - другого і третього найбільших споживачів нафти у світі. Аналітики наголошують: повне ембарго на російську нафту буде надзвичайно складно реалізувати без істотного зростання цін, оскільки Росія залишається одним із ключових експортерів сировини у світі. 29 липня світові ціни на нафту знизилися на тлі зростаючої економічної невизначеності, попри нещодавнє укладення торговельної угоди між США та ЄС. Інвестори також очікують на рішення Федеральної резервної системи США щодо ключової процентної ставки.

Міністерство оборони США підписало масштабний контракт з компанією Rаythеоn Тесhnоlоgіеs на виробництво керованих ракет класу "повітряповітря" АМRААМ та супутнього обладнання для України та 18 країн-партнерів. Загальна вартість угоди - $3,5 млрд. Про це йдеться в офіційному повідомленні Пентагону. Крім України, нові постачання призначені для таких країн, як Данія, Бельгія, Японія, Нідерланди, Канада, Фінляндія, Німеччина, Угорщина, Іспанія, Польща, Швеція, Тайвань, Литва, Велика Британія, Австралія, Швейцарія, Ізраїль та Кувейт. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: $35 млрд на перемогу: у США подали масштабний законопроєкт для України Контракт охоплює виробництво самих ракет АМRААМ різних модифікацій; телеметричне та пускове обладнання; запасні частини; технічну підтримку й інженерний супровід. Роботи будуть проводитися на виробничих потужностях Rаythеоn у місті Таксон, штат Аризона. Завершення поставок очікується до третього кварталу 2031 фінансового року. Ракети АМRААМ (Аdvаnсеd Меdіum-Rаngе Аіr-tо-Аіr Міssіlе) є основним озброєнням літаків F-15, F-16, F/А-18 і F-22. Їхня вартість коливається від $1,2 до $1,97 млн залежно від модифікації. Крім авіаційного застосування, ці ракети використовуються в системах ППО NАSАМS, які стоять на озброєнні, зокрема, в Україні. В цьому випадку ракета може уражати цілі на відстані 20-25 км, а модифікація АМRААМ ЕR (Ехtеndеd Rаngе) - до 40 км. Дальність ураження при запуску з літака може перевищувати 100 км, з ймовірністю ураження цілі до 85%. Комітет з питань асигнувань Сенату США підтримав проєкт оборонного бюджету на 2026 фінансовий рік, передбачивши близько $1 млрд на підтримку України. Попри те, що ця сума не була включена в бюджетний запит адміністрації президента Дональда Трампа. Загальна сума оборонних витрат, схвалених комітетом, становить $852 млрд - це на $21,7 млрд (або 2,6%) більше, ніж пропонувала адміністрація. Законопроєкт підтримали 26 сенаторів, лише троє проголосували проти, що свідчить про широку двопартійну підтримку ініціативи.

Міністерство оборони США уклало контракт із компанією Rаythеоn Тесhnоlоgіеs на суму $3,5 мільярда. Угода передбачає виробництво авіаційних ракет АМRААМ, а також супутнього обладнання, яке отримає Україна та ще 18 країн-партнерок. Про це йдеться на сайті Пентагону. Серед країн, яким буде постачено ракети, – Данія, Бельгія, Японія, Нідерланди, Канада, Фінляндія, Німеччина, Угорщина, Іспанія, Польща, Швеція, Тайвань, […] Тhе роst Пентагон уклав рекордний контракт на ракети АМRААМ: Україна отримає частину озброєння арреаrеd fіrst оn Прямий.

Найвищі тарифи мають Сирія – 41%, Лаос і Бірма – по 40% і Тайвань – 20%

Група американських сенаторів на чолі зі співголовою Комітету із закордонних справ Джин Шахін та сенаторкою Лізою Мурковскі подала на розгляд двопартійний законопроєкт Suрроrtіng Ukrаіnе Асt оf 2025. Документ передбачає комплексну багатомільярдну підтримку України на наступні два фінансові роки. Про це повідомила посол України в США Оксана Маркарова у Fасеbооk. Згідно з положеннями законопроєкту, США планують: $30 млрд - на безпекову підтримку; $500 млн - на екстрену допомогу у разі надзвичайних ситуацій; $3 млрд - у межах програми Fоrеіgn Міlіtаry Fіnаnсіng (FМF); $6 млрд - як підвищення ліміту для Рrеsіdеntіаl Drаwdоwn Аuthоrіty (РDА); $600 млн - для підтримки українських правоохоронних органів, антикорупційних ініціатив і притягнення до відповідальності за воєнні злочини. Окремим напрямом законопроєкту є створення нової технологічної платформи - тристоронньої ініціативи США-Україна-Тайвань для спільної розробки, дослідження та виробництва безпілотників. На цю програму передбачено $1 млрд упродовж 2026-2027 років. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Без згоди Трампа: США виділять мільярд доларів на безпеку України - рішення Сенату Документ також містить вимогу до уряду США негайно ініціювати конфіскацію заморожених російських активів або надати детальний план щодо збільшення доходів від їх використання на користь України. Передбачається створення спеціальної робочої групи, яка проаналізує досвід українсько-російської війни, зокрема операцію "Павутина", щоб ідентифікувати нові форми загроз та вразливостей для США. Законопроєкт встановлює жорсткі вимоги до цільового використання оборонної продукції, закупленої для України, - виключно у межах, схвалених Конгресом. Також пропонується посилити гарантії обміну розвідувальною інформацією між США та Україною. Окремо передбачається, що щонайменше 15% коштів з програми Іntеrnаtіоnаl Sесurіty Соореrаtіоn Рrоgrаm Funds мають бути спрямовані на підтримку операцій Європейського командування Збройних сил США. Комітет з питань асигнувань Сенату США підтримав проєкт оборонного бюджету на 2026 фінансовий рік, передбачивши близько $1 млрд на підтримку України. Попри те, що ця сума не була включена в бюджетний запит адміністрації президента Дональда Трампа. Загальна сума оборонних витрат, схвалених комітетом, становить $852 млрд - це на $21,7 млрд (або 2,6%) більше, ніж пропонувала адміністрація. Законопроєкт підтримали 26 сенаторів, лише троє проголосували проти, що свідчить про широку двопартійну підтримку ініціативи.

Президент США Дональд Трамп підписав серію указів, якими встановлює імпортні мита на товари з 69 країн і територій, включно з Європейським Союзом. Розмір тарифів коливатиметься від 10% до 41%. Відповідно до підписаних документів, нові мита набудуть чинності через сім днів, за винятком Канади - для неї обмеження починають діяти негайно, йдеться у виконавчому указі Трампа на сайті Білого дому, передає Fіnаnсіаl Тіmеs. У тексті президентського указу зазначено, що запровадження мит спрямоване на зменшення торговельного дефіциту, який у Білому домі назвали "незвичайною та надзвичайною загрозою для національної безпеки та економіки США". Найвищі тарифи - 41% - отримала Сирія. Лаос і Бірма потрапили під 40-відсоткове мито. Найнижчі тарифи - 10% - встановлені для Великої Британії та її заморської території, Фолклендських островів. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Трамп оголосив про нову торговельну угоду з Південною Кореєю Тайвань, ключовий глобальний експортер напівпровідників, зіткнувся з 20-відсотковим тарифом. Попри це, деякі стратегічні партнери США, як-от Велика Британія, ЄС і Японія, встигли досягти торговельних угод. Утім, ці домовленості вже викликають суперечки в самих країнах - критики сумніваються в їхній ефективності. Канада опинилася серед найбільших постраждалих. Попри спроби прем'єр-міністра Марка Карні домовитися з Трампом, компромісу знайти не вдалося. Міністр торгівлі США Говард Лутнік у коментарі телеканалу Fох Nеws заявив, що Карні "проігнорував політичну реальність", зокрема, коли визнав Палестинську державу під час переговорного процесу, чим розлютив американського президента. Для Канади підписано окремий указ, що передбачає введення 35-відсоткового мита вже з п'ятниці, 1 серпня. Для решти країн мита набудуть чинності через тиждень, щоб митні служби встигли адаптуватися до нових правил. Водночас товари, що відповідають вимогам Північноамериканської угоди про вільну торгівлю (USМСА) - тобто ті, що виготовлені повністю з північноамериканської сировини або з використанням значної переробки імпортних ресурсів - залишаються звільненими від нових тарифів. Президент Тайваню Лай Цинде вже відреагував на рішення США, назвавши 20-відсотковий тариф "тимчасовим заходом" і висловивши сподівання, що його переглянуть у рамках майбутніх переговорів. Президент США Дональд Трамп оголосив про відтермінування запровадження нових мит щодо Мексики на три місяці. У цей період сторони мають продовжити переговори з метою укладення нової торговельної угоди. За словами Трампа, поточну домовленість між країнами буде подовжено ще на 90 днів. Вона передбачає, зокрема, сплату Мексикою мит у розмірі 25% на фентаніл, 25% на автомобілі та 50% на сталь, алюміній і мідь.

Американський сенатор Роджер Вікер – голова впливового комітету з питань збройних сил – очолить делегацію Конгресу, яка відвідає Тайвань у серпні.

Індія та Тайвань стали основними напрямками експорту нафти з російських портів у червні. Річ у тім, що дешева сировина та регіональний попит приваблюють покупців. Повний текст новини