Search trend "Туск"

Про це чинний польський лідер написав у Х.Дуда розповів, що запевнив главу Білого дому: перемога на президентських виборах Навроцького є "гарантією безперервності політики країни в її ключових вимірах - особливо щодо продовження чудових трансатлантичних відносин та тісної співпраці Польщі зі Сполученими Штатами, як на інституційному рівні, так і особисто з президентом Трампом".Окрім цього, лідери обговорили питання безпеки Польщі та регіону, зокрема – в контексті майбутнього саміту НАТО в Гаазі. Водночас Трамп і Дуда порушили тему підвищення витрат на оборону держав Альянсу.Після підрахунку 100% голосів переможцем другого туру виборів президента Польщі став Кароль Навроцький. Розрив між ним і Рафалом Тшасковським становить менш ніж 2%. Чинний польський лідер Анджей Дуда привітав наступника.Згодом лідер Польщі у 1990-1995 роках Лех Валенса закликав перерахувати голоси другого туру президентських виборів або ж провести його наново, заявивши, що наявні результати є підозрілими. Водночас премʼєр-міністр Дональд Туск заявив про розслідування можливих фальсифікацій.

З 5 червня втратила чинність одна з головних торгівельних пільг, яка допомагала Україні в умовах повномасштабної війни. Йдеться про Регламент ЄС щодо автономних торгівельних заходів. Завдяки йому українські товари могли майже безмитно потрапляти до європейського ринку. Про це пише німецьке видання Zеіt. Скасування цього механізму повертає український агросектор до старих правил. Вони передбачають квоти та мита відповідно до Угоди про асоціацію з ЄС, підписаної ще у 2014 році. Українські виробники втратять мільярди. Уряд оцінив потенційні збитки в 3 млрд. Найбільше постраждають експортери кукурудзи, соняшникової олії, цукру, яєць і м'яса. У 2023 році саме ці категорії забезпечили 60% усього експорту до країн Євросоюзу. Його обсяг тоді становив близько 13 млрд. До прикладу, безмитна квота на кукурудзу тепер обмежується 650 тис. т. У той час як минулого року до ЄС було поставлено майже 14 млн т. Єврокомісія вважає, що втрати становитимуть до 1,5 млрд. Але в Україні називають удвічі більшу цифру. Такі масштаби дорівнюють приблизно одному відсотку ВВП. Єдина галузь, для якої пільги збережено - це металургія. Преференції на експорт сталі та заліза подовжено до червня 2026 року. Це рішення припало на особливо важкий період. Росія посилила удари по енергетичній інфраструктурі. Логістика залишається під загрозою. Інфляція підскочила до 15%. Зростання ВВП, яке раніше прогнозували на рівні 6%, тепер очікується лише на рівні 2%. Бюджетний дефіцит сягає 20% ВВП. Його покривають коштом міжнародної допомоги. А військові витрати вже перевищили заплановані на 7 млрд. Про це повідомив заступник голови парламентського фінансового комітету Ярослав Железняк. Рішення ЄС має не лише економічні, а й політичні наслідки. Внутрішні інтереси деяких країн-членів відіграли значну роль. Найбільше тиснули Польща, Угорщина, Словаччина та Румунія. Ці держави не раз наполягали на поверненні мит через шкоду власному агросектору. Фермери влаштовували акції протесту й перекривали кордони. Польський прем'єр Дональд Туск заявив, що домігся скасування пільг. "Допомагати Україні треба, але не коштом польських фермерів", - сказав він. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: ЄС тимчасово поверне квоти на агропродукцію з України Україна вважає, що втрати - не тільки фінансові. Йдеться також про довіру. Міністр аграрної політики Віталій Коваль заявив про моральні наслідки. "А як щодо моральних втрат?" - поставив він запитання під час засідання Європейської ради. У 2022 році скасування торгівельних бар'єрів позиціонувалося як жест підтримки. Президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн тоді говорила про важливість швидкої допомоги. А комісар з торгівлі Валдіс Домбровскіс заявляв, що ЄС зробить усе, щоб допомогти Україні вистояти. У Верховній Раді вважають, що Єврокомісія зволікала. Переговори щодо продовження пільг стартували лише за три дні до завершення їх дії. Голова економічного комітету Дмитро Наталуха заявив, що обіцянки не були виконані. Східні члени ЄС наразі задоволені поверненням квот. Це може ускладнити подальші переговори. Тим часом імпорт європейських товарів в Україну залишається безмитним. Підприємець Євген Табалов вважає, що українські фермери залишаються незахищеними навіть на внутрішньому ринку. Наприклад, польський сир досі конкурентний через підтримку з боку ЄС. "Баланс інтересів між українськими та європейськими компаніями має бути відновлений", - підкреслив він. Європейська комісія затвердила обмеження на експорт української аграрної продукції до ЄС. Вони набудуть чинності 6 червня та діятимуть до кінця 2025 року. Україна зможе експортувати до Євросоюзу обсяги в межах 7/12 звичайної річної норми. Ці обмеження встановлені в рамках угоди про поглиблену і всеосяжну зону вільної торгівлі.

Матеріал підготовлено в партнерстві з Консорціумом Оборонної інформації (Соnsоrtіum fоr Dеfеnсе Іnfоrmаtіоn, СDІ), що об’єднує українські аналітичні та дослідницькі організації і спрямований на посилення інформаційної підтримки й аналітичного забезпечення у сфері національної безпеки, оборони й геополітики. Співзасновники консорціуму: Сергій Згурець, директор інформаційно-консалтингової компанії Dеfеnsе Ехрrеss; Валентин Бадрак, директор Центру досліджень армії, конверсії та роззброєння; Михайло Самусь,  директор Nеw Gеороlіtісs Rеsеаrсh Nеtwоrk, Олексій Їжак, експерт Національного інституту стратегічних досліджень.  Все має свої наслідки. Завдяки проросійській позиції адміністрації Трампа відбувся нечуваний сплеск російського фашизму із формуванням чіткої сучасної доктрини Кремля: або Україна повернеться до Росії як вагома частина нової імперії, або українська нація буде знищена. За відсутності гарантій безпеки Україна постала перед необхідністю забезпечити своє виживання, тож питання ядерної зброї знову виникає на порядку денному. Більше того, багато хто вважає, що формулювання “Чи повинна Україна мати ядерну зброю?” сьогодні вже має звучати інакше: “Коли вона матиме цю зброю?”І мова сьогодні вже не лише про тих експертів та посадовців в самій Україні, хто має компетенцію говорити про це. В останній день травня необхідність допомогти Україні розробити власну ядерну зброю позначив голос із Великої Британії. Полковник британської армії Річард Кемп на Вlасk Sеа Sесurіty Fоrum 2025 чітко артикулював : Британія має допомогти Україні відновити ядерну зброю. За словами полковника, укладена цьогоріч між Україною та Британією угода про сторічне партнерство повинна передбачати допомогу офіційного Лондона у розробці Києвом власної ядерної зброї, інакше вона не має значення. "Ви не можете стримати країну з ядерною зброєю (РФ - ред.) без ядерного потенціалу, і ви не можете стримати бойову ядерну зброю без стратегічної ядерної зброї. Це просто ні про що. Тому, я думаю, що частиною цієї декларації мало бути зобов'язання Великої Британії розробити бойову ядерну зброю”. Ядерна міжконтинентальна балістична ракета "Титан", фото: gеttyіmаgеs Звісно, можна допускати, що заява несе суто політичне навантаження і більше спрямована на тестування реакції Кремля. Але швидше вона є показовим свідченням масштабних геополітичних змін. Якщо, скажімо, минулого року під час обговорення цієї теми, коли, зокрема, Консорціум оборонної інформації публічно виступив за проведення глибокої дискусії, ще було далеко до тектонічних зсувів в політиці США, сьогодні все виглядає принципово інакше. Прогноз негативного для України та Європи розвитку подій формує політичні умови, які справді ведуть до перегляду неядерного статусу України. І справа тут далеко не тільки в Україні. Це вже потрібно самій Європі.  Політичні аспекти:  гойдалки Трампа та зростання страхів ЄвропиПрезидент Трамп своїми деструктивними кроками у міжнародній політиці не тільки повернув силу кривавому міжнародному злочинцю Путіну, але й породив відчутну недовіру до США у партнерів з НАТО. Відтак, створилися нові геополітичні умови, в яких чимало нових гравців заявили про намір отримати доступ до ядерної зброї. Трамп і Путін, фото: gеttyіmаgеsСкажімо, прем'єр-міністр Польщі Дональд Туск зробив у березні обережну, але недвозначну заяву: “ми були б безпечнішими, якби мали власний ядерний арсенал”. Чи не найцікавіше в заяві польського чиновника усвідомлення того, що ядерної парасольки Франції на всю Європу не вистачить, а британці не можуть використати свою ядерну зброю без США. Заява британського офіцера Р.Кемпа про фактично “напівядерний” статус Британії (в сенсі того, що існує залежність у застосуванні ядерної зброї від США) також вписується в логіку подій: за умов, коли сподіватися на чітку позицію Трампа не доводиться, варто мати власну ядерну зброю, яку можна застосувати без узгодження з союзником. В цьому ж контексті Р.Кемп згадав і підписану у січні 2025 року декларацію про сторічне стратегічне партнерство між Великою Британією та Україною з приміткою, що у документі мало б йтись також і про ядерний потенціал.Таким чином, Європа та Британія реально зацікавлені у тому, щоб Україна наростила ядерні м’язи – не тільки задля захисту самої себе, а й для захисту Європи та Британії від прямого зіткнення з РФ, що всередині 2025-го року виглядає більш куди реальнішим, ніж ще півроку тому. Чому мова саме про ядерну зброю як критичну умову виживання Європи? Упродовж 2024-го року найпотужніші країни європейського НАТО де-факто року визнали неготовність до успішної конвенційної війни з РФ. Британія заявила, що її збройні сили  “не можуть належним чином захистити країну” і не готові до “конфлікту будь-якого масштабу”  Оперативна готовність багатьох військових частин ЗС Німеччини становить лише 50%, чого у світлі існуючих загроз недостатньо, заявила парламентська уповноважена у справах ЗС країни Єва Хьоґль. ФРН має бути готова до війни через 5 років, зазначив у лютому 2024 р. генеральний інспектор Бундесверу генерал Карстен Броєр. Французька армія не здатна витримати таку війну, яку ведуть зараз ЗСУ, заявив відставний французький генерал Крістоф Гомар у квітні 2024 року. Вже діючий французький генерал Бертран Тужу у серпні 2024 року заявив, що в разі нападу з боку союзників Росії на НАТО можна зіткнутися з серйозними проблемами у переміщенні важкої техніки та військових через “адміністративну тяганину”, оскільки, зокрема, на континенті не розв’язана проблема “військового шенгену”.      На тлі цього неприємного становища Європі і Британії треба розв’язати щонайменше чотири стратегічних складові свого спільного оборонного потенціалу: подолати шалене відставання у ядерній зброї, далекобійних ракетах, космічній розвідці та підготовці особового складу своїх армій. Без цього говорити про успішне військове протистояння РФ неможливо.  На фоні цих проблем Європа і звертає свій погляд на Україну з її зростаючим ОПК, оборонним потенціалом та боєздатною армією. Іншими словами, у західних партнерів з’являються вагомі та реальні аргументи на користь спільної збройової активності з Україною. Зокрема, в царині ядерної зброї, що стоїть, як бачимо, на першій позиції в переліку задач для Європи. Чи може бути переглянутий без’ядерний статус України?          Які аргументи Україна має для позитивної відповіді на це питання? Про аргумент у вигляді російської агресії проти України вже було сказано. Злочинний режим Путіна у Москві порушив надані Києву гарантії безпеки, викладені у Будапештському меморандумі 1994 року. Нарощуючи криваву війну проти України, цей режим продовжує сповідувати політику відвертого геноциду українського народу, збільшуючи з кожним місяцем інтенсивність вбивств. Україна отримала сильного та цілеспрямованого ворога, якого, як вважав світ, ще не мала на початку 90-х ХХ століття, коли приймалося рішення про відмову від ядерної зброї.  Тепер всьому світові очевидно, що це саме такий ворог - екзистенційний. А ще озброєний ядерним потенціалом.Друге – юридичний аспект набуття Україною ядерного статусу також має сьогодні зовсім інший контекст. Режим Путіна порушив Договір про нерозповсюдження ядерної зброї (ДНЯЗ), зокрема переміщенням ядерної зброї в Республіку Білорусь. Відтак, за умов, коли не тільки РФ, але й інші підписанти Будапештського меморандуму 1994 року не виконали зобов’язання щодо забезпечення гарантій існування України як неядерної держави, Україна здобуває всі підстави для виходу з ДНЯЗ і для перегляду зробленого на початку 1994 року без’ядерного вибору. Іншими словами, юридична обумовленість приєднання України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї просто зникає.Водночас для України було б недалекоглядним рухатися у напрямку самостійного розвитку ядерної зброї без підтримки партнерів.  військові ракети, фото: gеttyіmаgеsХто ці потенційні партнери? Їхнє коло не обмежується Британією. Зіткнувшись з новими геополітичними реаліями, де політичний шантаж стає формою сучасної дипломатії, інші європейські “важковаговики” не  гірше за британців усвідомили актуальність ядерної парасольки для Європи.  Берлін устами Фрідріха Мерца закликав до переговорів про ядерний захист з Францією та Великобританією, оскільки американська ядерна парасолька, та й можливо, не тільки ядерна, припинить прикривати Європу і Британію. Враховуючи, що упродовж широкомасштабної війни РФ проти України Польща висловлювала бажання отримати ядерний статус для захисту своєї незалежності від РФ, а Британія виявилася найбільш послідовним партнером у підтримці України під час опору ядерній РФ, цілком вірогідним міг би виглядати альянс із Польщею та Британією зі спільних розробок нової зброї, в тому числі, ядерної. За певних умов до такого альянсу могли б долучитися й країни Балтії. Звісно, опір такому союзу може чинити новообраний президент Польщі Кароль Навроцький, але уряд країни має більше повноважень та напевно виступатиме саме за союз із Україною. Тож наважусь спрогнозувати, що формування тріади Британія-Україна-Польща є однією з ймовірних версій отримання політичної підтримки для розвитку новітньої зброї, в тому числі, ядерної. Це може бути одним з реалістичних сценаріїв досягнення оборонної достатності Європи (і Британії) та повноцінної інтеграції України у євроатлантичний оборонний простір. Також разом із розробками ядерної зброї можна було б спільно розробляти та виробляти сучасні балістичні ракети дальністю ураження 1000 км і більше.   Технологічний фактор: традиційний  термоядерний заряд чи холодний синтез?Поки що Британія намагається придбати у США винищувачі F-35А Lіghtnіng, здатні нести термоядерні бомби В61-12, аби разом із європейськими союзниками дати чітку і обмежену відповідь на будь-яку російську атаку. Але, не виключено, співпраця з Україною у означеній специфічній сфері може виявитися більш дієвою.Раніше, у 2024 році, фахівці, та й Консорціум оборонної інформації, розглядали традиційні шляхи розробок та створення ядерної зброї, але наголошували, що варто вести й пошук альтернативних “ноу хау”. Хід подій в сьогоднішньому світі, як ніколи,  може кардинально змінюватись, коли успіх визначають революційні технології та рішення. Цілком можливо, ядерна зброя сьогодні перебуває у цьому фокусі, і Україна може стати тут ключовим гравцем.Як відомо, існуючі відомі доктрин передбачають створення ядерної зброї кількома шляхами: - використання U-235 та U-238 (ізотопи урану існують в природі, і їх можна отримати шляхом збагачення);- використання  Рu-239 (ізотоп плутонію, практично відсутній у природі, але його можна отримати штучно шляхом опромінювання U-238 у спеціальних реакторах);- застосування тритію  (ізотоп водню, який отримують шляхом опромінювання літію Lі-6 нейтронами);-застосування LіD (дейтерид літію Lі-6, який є основним компонентом реакції синтезу у водневих бомбах та виробляється шляхом збагачення);- використання октогену (потрібен для імплозії плутонієвої сфери та створення надкритичної маси Рu-239; може вироблятись в одному процесі з гексогеном, що широко використовується в звичайних боєприпасах).Але фахівці сьогодні пропонують звернути увагу на створення ядерної зброї четвертого покоління – шляхом досягнення процесу холодного ядерного синтезу та створення термоядерного заряду. ракети з боєголовками готові до запуску, фото: gеttyіmаgеs        Українські фахівці, зокрема, кажуть про можливість інерційного варіанту ініціації термоядерної реакції при низьких температурах шляхом використання елементів, які добре насичуються воднем і дейтерієм. Що це за елементи?  Нікель, паладій та інші, ізотопи Титану 107 і 110, та, можливо, передбачають науковці, ізотопи гелію. Зокрема йдеться про можливість перевести дейтерій в металевий стан щільності, в такому разі розміри молекули дейтерію D2 стануть суттєво меншими за відстані між атомами в кристалічній решітці нікелю чи паладію. Можна й далі розповідати про те, як це може спрацювати – про ланцюгову реакцію, про кулонівський бар'єр та інші аспекти ядерної фізики, але це, зрозуміло, прерогатива науковців. Так само, як і дослідження щодо суміші літій-алюмогідриду (LіАlD4) в присутності нікелю  – за науковцями це ще одна перспективна царина для пошуку рішення для холодного синтезу. Ми ж лише констатуємо: фахівці наполегливо стверджують, що в Україні можна й варто провести такі дослідження, тим більше, що на їх проведення не потрібні значні ресурси. Росія та Захід: від експериментів з холодним ядерним синтезом до можливого застосування експериментальної зброїНизка фахівців наполягають на перспективності досліджень на тему холодного ядерного синтезу, зважаючи на те, що, за багатьма даними з різних джерел,  саме таким шляхом йде Росія. Зокрема, у зв’язку з цим вони пропонують ретельно дослідити матеріали та компоненти бойових частин ракети “Орешник”, якою було атаковано “Південьмаш” у 2024-му році. Адже РФ рекламувала удар, як еквівалентний тактичній ядерній зброї, хоча кінетична енергія не перевищувала 1 тонну тринітротолуолу (ТNТ). При цьому фахівці вказують на необхідність перевірити, чи немає серед уламків аморфного сплаву паладію із цирконієм …., отриманого при спіканні паладієвих нано-кластерів …., диспергованих в матрицю …. (тут вживаються назви елементів та речовин, зрозумілі лише фахівцям, тож опускаємо їх – ред). Ті ж фахівці не виключають, що замість … там можуть бути присутніми нано-кластери … або ж інших металів, що схильні до насичення дейтерієм. Якщо є уламки, то вони постійно виділяють … і …, а також ізотопи … і ...  Якщо це дійсно так, то росіяни розраховували на те, що  при кінетичному ударі вони ініціюють реакцію термоядерного синтезу на дейтерії (D+D). Вітчизняні вчені прогнозують, що невелика кількість (порядку 0,5 кг), нано-порошку…,  диспергованого в матрицю з іншого металу співставної ваги, може принести виділення енергії еквівалентної  350 тонн тринітротолуолу. Навіть якщо, припускають вони, провзаємодіють лише 10 відсотків дейтерію,  вихід енергії досягне 35 тонн тринітротолуолу. Вчені аналізують й інші варіанти ущільнення, що ініціюють процес холодного ядерного синтезу, припускаючи, що Росія вже серйозно просунулась в цих дослідженнях та розробках. Більше того, вона досягла певних результатів і перейшла до експериментальних випробувань зброї, виготовленої із застосуванням технології холодного синтезу. дослідження радіоактивності, фото: gеttyіmаgеsБагато даних, кажуть фахівці, підтверджують, що досягти феноменів холодного ядерного синтезу в РФ намагаються вже тривалий час. Вірогідно, припускають наші фахівці, росіяни спираються на певні експерименти, які провів ще у 2008 році професор Йосіакі Арата (Yоshіаkі Аrаtа) в університеті Осака разом із своєю китайською колегою та соратницею, професоркою Юечан Чжан (Yuе-Сhаng Zhаng) із Шанхайського університету. Заявлено, що ними було досягнуто напівмікроскопічного холодного ядерного синтезу (ХЯС) -  виділення енергії та утворення гелію шляхом, не передбаченим відомими законами фізики. Звісно, вся ця інформація потребує ретельного вивчення та доведення. Але однозначно, що Україна має шукати свій унікальний шанс в усьому спектрі можливостей. Під час нинішньої війни ми вже не раз доводили, що здатні на це. І можемо довести  ще раз. Замість висновківАвтор цього матеріалу свідомий, наскільки дискусійну тему він зачепив. Саме питання “Чи має право Україна на ядерну зброю?” вже робить цю дискусію вибуховою. Досягнення ж цього шляхом, у який поки що вірять найсміливіші науковці, виводить її на ще вищу орбіту вибуховості. Але ми маємо почати це обговорення. Досить прикметно, що Росія усвідомила  цю небезпеку: в російському так званому “меморандумі” про перемир’я буквально в останні дні з’явилась вимога  про заборону на прийом і розміщення ядерної зброї в Україні,  чого досі не було. Досить показово і те, що фахівці на Заході також дійшли висновків, що у довгостроковій перспективі Україна розвиватиме ядерний арсенал. Без перебільшення, коли ми говоримо про політичну волю для такого рішення, це суттєві, хоча ще й не тектонічні зміни у світовій політиці. Причиною цього називається відмова з боку Заходу наситити Україну конвенційною зброєю для максимального тиску на РФ та проведення впевненої деокупації усіх захоплених території.  наземний ракетний комплекс з твердопаливною двоступеневою балістичною ракетою середньої дальності, фото: gеttyіmаgеsОтже, автор цих рядків, усвідомлюючи всі проблеми на цьому шляху, вважає: сьогодні прагнення України до ядерної зброї не просто можливе – це ймовірно. Як вважають аналітики у цій галузі, досягти результату можна за умови припинення практики дилетантського обговорення ядерної зброї у публічному просторі та формування одного або кількох потужних політичних партнерів. Після завершення (замороження) війни ймовірною може стати політика, схожа на політику Ізраїлю – Україна не підтверджує і не спростує існування зброї ядерного стримування. Зі стратегічної точки зору це має сенс – на тлі недіючих міжнародних угод. Україна нині усвідомлює урок, який давно зрозуміли Північна Корея, Індія та Пакистан: ядерна зброя стає в умовах непрогнозованого світу та ймовірності приходу до влади непередбачуваних політиків єдиною реальною гарантією безпеки від екзистенційних загроз. Фахівці при цьому впевнено наполягають, що створення брудної бомби - це не шлях для України. А от створення ТЯЗ - термоядерного заряду четвертого покоління, що не дає випромінення - це абсолютно реальне завдання. Фахівці вважають, що виконати таке завдання можливо за дуже короткий час - до дванадцяти місяців. Тобто все, що нам потрібно - рік.

Про це в ефірі Еспресо заявив дипломат Данило Лубківський."Наслідком виборів у Польщі стало чітке, рівне розділення суспільних настроїв. Ми знаємо, що повноваження президента в Польщі є значно вужчими, ніж в Україні. Сам факт появи Навроцького свідчить про багато внутрішніх симптомів, але він може і не мати тих негативних наслідків для зовнішньої політики Польщі, до яких ми вже починаємо готуватися", - зазначив він.Лубківський додав, що залишається уряд Дональда Туска з його позицією. "Іде підготовка до вотуму довіри чинному уряду. Ми маємо розуміти, що в Польщі зберігається такий серйозний лідер, як Туск. Водночас треба готуватися до того, що зовнішня політика Польщі так чи інакше стане більш прагматичною, жорсткою. Це означає, що до цих викликів потрібно бути готовими", - сказав Лубківський.Дипломат наголосив, що варто діяти без ілюзій, без емоцій, реагувати і вчитися діяти на активному полі. "Це означає вироблення нашої історичної політики, це відповідь на всі ті історичні проблеми, які перед нами ставлять. Це означає чітке розуміння, які наші економічні інтереси з Польщею в рамках нашого переговорного процесу з ЄС. Яким чином зробити так, щоб Польща зберігалась на нашій стороні й не допустити альянсу між антиукраїнськими силами Польщі, Словаччини та Угорщини. Це робота для кмітливої, розсудливої дипломатії, і для неї є шанс", - підсумував Лубківський.У неділю, 1 червня, в Польщі відбувся другий тур виборів президента. Переможцем став кандидат від  партії "Право і справедливість" Кароль Навроцький. Розрив між ним і опонентом, Рафалом Тшасковським  з "Громадянської платформи", був менше ніж 2%. Чинний польський лідер Анджей Дуда привітав наступника. Кароля Навроцького привітав з перемогою на виборах і президент України Володимир Зеленський.3 червня новообраний президент Польщі Кароль Навроцький, на своїй сторінці в соцмережі Х подякував президенту України Володимиру Зеленському за привітання з нагоди його перемоги на виборах, висловивши сподівання на подальшу співпрацю між країнами.

Прем'єр-міністр Польщі Дональд Туск оголосив, що нижня палата парламенту країни, Сейм, розгляне подання про вотум довіри уряду 11 червня, повідомляє 3 червня ТVN24.

Троє міністрів уряду Польщі на чолі з премʼєр-міністром Дональдом Туском можуть найближчим часом втратити посади.

Туск звернувся до громадян після виборів, на яких його однопартієць Тшасковський поступився Навроцькому

Прем&rsquо;єр-міністр Польщі Дональд Туск оголосив, що голосування щодо вотуму довіри до Ради Міністрів відбудеться 11 червня

Туск вирішив звернутися до парламенту про вотум довіри після президентських виборів.

Протистояння Дональду Туску стане для Кароля Навроцького викликом, складнішим за виборчу кампанію.

Прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск зазначив, що парламент розгляне вотум довіри його уряду 11 червня.

Про це повідомлює ТVN24 Прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск оголосив, що голосування щодо вотуму довіри відбудеться 11 червня. Раніше спікер парламенту анонсував, що це голосування відбудеться на день раніше. Про це повідомляє ТVN24. “Я хочу, щоб усі бачили – включаючи наших опонентів у країні та закордоном – що ми готові до цієї ситуації. Ми розуміємо всю […] Тhе роst Голосування за вотум довіри уряду Польщі відбудеться 11 червня – Туск fіrst арреаrеd оn Межа. Новини України..

Прем'єр-міністр Польщі Дональд Туск оголосив, що Сейм розгляне подання про вотум довіри 11 червня. Це реакція на обрання президентом кандидата від опозиційної партії "Право і Справедливість" Кароля Навроцького

Прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск заявив, що голосування в Сеймі з питання про вотум довіри його уряду відбудеться наступної середи, 11 червня.

Туск закликав до голосування щодо вотуму довіри rабінетові міністрів 2 червня після того, як його політичний союзник, ліберальний мер Варшави Рафал Тшасковський програв президентські вибори, поступившись консерватору Каролю Навроцькому

Туск попросив вотум довіри після перемоги Навроцького: голосування у парламенті Польщі очікують за тижденьСпікер парламенту запропонував провести голосування щодо вотуму довіри уряду Туска на додатковій сесії через тиждень. Це сталося після програшу кандидата від політсили Туска на виборах.

У виступі ввечері 2 червня Дональд Туск заявив, що його уряд має багато роботи, і «першим випробуванням буде вотум довіри», про який він попросить «незабаром»

Туск оголосив, що звернеться до Сейму з проханням висловити вотум довіри своєму уряду, через поразку провладного кандидата в президентських виборах у Польщі.

Про це йдеться в повідомленні, оприлюдненому на сайті державного департаменту США."Сполучені Штати вітають Кароля Навроцького з обранням на посаду Президента Республіки Польща. Сполучені Штати та Польща поділяють міцне та тривале партнерство, що ґрунтується на взаємній відданості безпеці, процвітанню та верховенству права.", – зазначено в заяві. У державному департаменті США назвали Польщу зразковим союзником і висловилися за подальше зміцнення співпраці, зокрема в енергетичному секторі."Польща є зразковим союзником та ключовим фактором зміцнення Альянсу НАТО та його суверенної цілісності перед лицем сучасних та майбутніх викликів. Наша співпраця в енергетичному секторі, включаючи ядерну енергетику, підтримує розширення наших комерційних зв'язків та сприяє енергетичній безпеці Польщі. Ми з нетерпінням чекаємо на тісну співпрацю з новообраним президентом Навроцьким та урядом Польщі для просування наших спільних пріоритетів", – наголосили в повідомленні.У держдепі США також зауважили, що, обравши Навроцького президентом, польський народ висловився за "підтримку посилення армії та захист своїх кордонів". У неділю, 1 червня, в Польщі відбувся другий тур виборів президента. Переможцем став кандидат від  партії "Право і справедливість" Кароль Навроцький. Розрив між ним і опонентом, Рафалом Тшасковським  з "Громадянської платформи", становив менш ніж 2%. Чинний польський лідер Анджей Дуда привітав наступника. Кароля Навроцького привітав з перемогою на виборах і президент України Володимир ЗеленськийНатомість колишній президент Польщі Лех Валенса дуже емоційно відреагував на перемогу Кароля Навроцького на президентських виборах. Він сказав, що  зазнала краху демократія, а самого Навроцького назвав "сутенером, звідником, повією, шахраєм, лихварем, брехуном і наркоманом".Прем'єр-міністр Польщі Дональд Туск оголосив, що звернеться до сейму з проханням висловити вотум довіри уряду коаліції

Результати другого туру виборів президента виявилися несприятливі для партії Громадянська платформа, яку очолює Дональд Туск.