Search trend "вікторія рощина"

Тіло журналістки Вікторії Рощиної повернули в Україну. Та поки що причину її смерті не назвали. Рощину катували в полоні. На тілі журналістки виявили численні ознаки катувань та жорстокого поводження - це садна і крововиливи на різних частинах тіла. Також було зламане ребро, розповів керівник Департаменту протидії злочинам, вчиненим в умовах збройного конфлікту в Офісі генпрокурора Юрій Бєлоусов, пише "Українська правда". ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Росіяни можуть приховувати сліди поводження з померлою в полоні Рощиною Експерти побачили й можливі ознаки застосування електроструму. Але це ще належить уточнити під час додаткової судово-медичної експертизи за участю міжнародних експертів. "Через стан тіла, зміни та через муміфікацію, за результатами судово-медичної експертизи, встановити причини смерті не вдалося. Тому були відібрані зразки та наразі вирішується питання за участі французьких експертів для проведення додаткової судово-медичної експертизи для встановлення причин смерті", - пояснив Бєлоусов. Вікторія Рощина зникла 3 серпня 2023 року на окупованій території, звідки вела репортаж. У травні 2024 року РФ вперше визнала, що тримає Рощину в полоні. 10 жовтня батьку української журналістки, лауреатки премії "Мужність у журналістиці" 2022 року повідомили про її смерть під час етапування з Таганрога до Москви. Згодом інформацію підтвердили у Координаційному штабі з питань поводження з військовополоненими. Тіло журналістки повернуто в межах нещодавньої репатріації наприкінці лютого цього року. За допомогою ДНК-експертизи ідентифіковано її особу.

До України повернули тіло журналістки Вікторії Рощиної, яка перебувала у російському полоні. Її катували та вбили росіяни. Подробиці в інтерв'ю "Цензор.НЕТ" заявив заступник міністра внутрішніх справ України Леонід Тимченко. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Лубінець розповів, чому цивільних важко повертати з полону Тіло журналістки повернуто в межах нещодавньої репатріації наприкінці лютого цього року. "За допомогою ДНК-експертизи ідентифіковано її особу", - сказав він. 10 жовтня батьку української журналістки, лауреатки премії "Мужність у журналістиці" 2022 року Вікторії Рощиної, яка перебувала у російському полоні, повідомили про її смерть під час етапування з Таганрога до Москви. Згодом інформацію підтвердили у Координаційному штабі з питань поводження з військовополоненими. Вікторія Рощина зникла 3 серпня 2023 року на окупованій території, звідки вела репортаж. У травні 2024 року РФ вперше визнала, що тримає Вікторію Рощину в полоні. Українську журналістку Вікторію Рощину, яка загинула в російському полоні, перед тим жорстоко катували. Як встановили розслідувачі, на її тілі були ножові поранення, її били струмом і ховали від перевірок.

Цього тижня у Європарламенті відбувається виставка про 30 українських журналістів, які перебувають у російському полоні. Центральною постаттю стала Вікторія Рощина, яку окупанти закатували у в'язниці. Повний текст новини +Відео

Центральною постаттю виставки &lаquо;Іmрrіsоnеd Frееdоm&rаquо; стане загибла в російському полоні журналістка Вікторія Рощина.

Про це повідомляє "Українська правда".12 березня у Празі відбулася церемонія нагородження Премії з прав людини Ноmо Ноmіnі. Однією з двох лауреатів стала Вікторія Рощина. Нагороду від її імені отримала головна редакторка "Української правди" Севгіль Мусаєва. Другим лауреатом став розслідувач з Нігерії Філіп Обаджі."Однією з двох лауреатів Правозахисної премії Ноmо Ноmіnі за 2024 рік чеської правозахисної організації Реорlе іn Nееd стала Вікторія Рощина. Премію отримала Севгіль Мусаєва. Дуже гідне присудження", - написав правозахисник Максим Буткевич у fасеbооk.Як розповіла Севгіль Мусаєва, Вікторії присудили премію на знак визнання її віри в місію журналістики та мужності бути голосом українців на окупованих Росією територіях."Вікторія була неймовірно сміливою та займалася найскладнішими темами. Для неї було важливо розповідати історії українців на окупованих територіях. Вона присвятила себе журналістиці", – описала Вікторію головна редакторка "Української правди".Виконавча рада ГО Реорlе іn Nееd вирішила відзначити Вікторію Рощину за її "сміливість розповідати історії українців на окупованих Росією територіях та за багаторічну журналістську роботу, присвячену висвітленню проблем, що загрожують демократії України, з якими вона не пішла на компроміс, навіть ризикуючи особистою безпекою".Що відомо про загибель Вікторії РощиноїНа початку повномасштабного вторгнення в Україну Вікторія Рощина працювала на видання hrоmаdskе та писала репортажі з тимчасово окупованих територій.  7 березня 2022 року вона натрапила на батальйон російських танків, які обстріляли її машину. Через тиждень російські військові затримали її в селі Василівка, але журналістці вдалося втекти.  11 березня 2022 року Рощина знову потрапила в полон до ФСБ Росії. Вона розповіла, що її тиждень утримували в Бердянську.У жовтні 2023 року стало відомо, що українська журналістка Вікторія Рощина, яка отримала нагороду за свої репортажі про війну в Україні, зникла на тимчасово окупованих територіях. Рідні та друзі повідомляли, що від 3 серпня 2023 року втратили з нею зв'язок. У травні 2024 року в Росії визнали, що утримують в полоні українську журналістку Вікторію Рощину, яка зникла на тимчасово окупованих територіях у серпні минулого року. 10 жовтня стало відомо, що Рощина загинула. Омбудсмен Дмитро Лубінець повідомив, що отримав від російської сторони документальне підтвердження про смерть медійниці.Офіс генпрокурора відкрив провадження про воєнний злочин, поєднаний з умисним убивством. За даними правозахисників, журналістку Рощину тримали в СІЗО, відомому найжорстокішими тортурами.11 жовтня Офіс генерального прокурора України докваліфікував кримінальне провадження щодо зникнення Рощиної: воєнний злочин, поєднаний з умисним убивством.Європарламентарі вимагають якнайшвидше провести незалежне розслідування, яке з'ясує всі обставини загибелі медійниці в полоні РФ.3 березня журналісти зʼясували, що Рощину жорстоко катували в російському полоні - на її тілі були ножові поранення.Вікторія Рощина в журналістиці з 16 років. Спеціалізувалася на темах криміналу, правозахисної діяльності та судової системи. Вона писала для низки українських медіа, зокрема для Нrоmаdskе та УП. 

Виконавча рада чеської неурядової організації Реорlе іn Nееd відзначила журналістку за її &lаquо;сміливість розповідати історії українців на окупованих Росією територіях та за багаторічну журналістську роботу, присвячену висвітленню проблем, що загрожують демократії України, з якими вона не пішла на компроміс, навіть ризикуючи особистою безпекою&rаquо;.

Церемонія нагородження відбулася 12 березня у Празі

Журналістка Вікторія Рощина, яка загинула в російському полоні, отримала правозахисну премію Ноmо hоmіnі від чеської організації Реорlе іn Nееd. Нагороду отримала Севгіль Мусаєва

Уповноважена з прав людини в Росії Тетяна Москалькова стверджує, що українська журналістка Вікторія Рощина не перебувала у РФ під жодним процесуальним статусом. Також немає інформації про передачу її тіла.

Російська омбудсменка Тетяна Москалькова заявила, що українська журналістка Вікторія Рощина не мала жодного процесуального статусу в РФ. Українська сторона продовжує вимагати пояснень та передачі тіла журналістки родині

Уповноважена з прав людини в Російській Федерації Тетяна Москалькова стверджує, що українська журналістка Вікторія Рощина під жодним процесуальним статусом у РФ не перебувала. Жодних деталей щодо передачі її тіла наразі немає.

Про це заявив Укрінформу нардеп, голова комітету ВР з питань свободи слова Ярослав Юрчишин."Жодних деталей щодо передачі тіла української журналістки Вікторії Рощиної наразі немає. Росія кілька разів неофіційно, оскільки офіційної комунікації немає, погоджувалася передати, і кожного разу зрештою тіла Вікторії не було. Ми це розглядаємо як додатковий елемент тортур над родичами, оскільки Росія ні на звернення української влади, ні на звернення родини та звернення міжнародних організацій, не підтвердила ту інформацію, яка раніше надавалася батькові Вікторії", - сказав політик.Російська омбудсменка Тетяна Москалькова за зверненням української сторони щодо місця утримання Вікторії сказала, що така людина під жодним процесуальним статусом не перебувала.За словами Юрчишина, це може свідчити про те, що журналістку утримували як заручницю.Він наголосив, що тактика Росії спрямована на заплутування й затягування. При цьому одним із пріоритетів української сторони є встановлення обставин смерті журналістки, зокрема чи була Вікторія закатована."Дії Росії вже переходять будь-які цивілізовані й навіть не цивілізовані рамки. Скільки вже часу родина не може отримати тіло, не має жодної інформації про доньку…", - резюмував Юрчишин.Що відомо про загибель Вікторії РощиноїНа початку повномасштабного вторгнення в Україну Вікторія Рощина працювала на видання hrоmаdskе та писала репортажі з тимчасово окупованих територій.  7 березня 2022 року вона натрапила на батальйон російських танків, які обстріляли її машину. Через тиждень російські військові затримали її в селі Василівка, але журналістці вдалося втекти.  11 березня 2022 року Рощина знову потрапила в полон до ФСБ Росії. Вона розповіла, що її тиждень утримували у Бердянську.У жовтні 2023 року стало відомо, що українська журналістка Вікторія Рощина, яка отримала нагороду за свої репортажі про війну в Україні, зникла на тимчасово окупованих територіях. Рідні та друзі повідомляли, що з 3 серпня 2023 року втратили з нею зв'язок. У травні 2024 року в Росії визнали, що утримують в полоні українську журналістку Вікторію Рощину, яка зникла на тимчасово окупованих територіях у серпні минулого року. 10 жовтня стало відомо, що Рощина загинула. Омбудсмен Дмитро Лубінець повідомив, що отримав від російської сторони документальне підтвердження про смерть медійниці.Офіс генпрокурора відкрив провадження про воєнний злочин, поєднаний з умисним вбивством. За даними правозахисників, журналістку Рощину тримали в СІЗО, відомому найжорстокішими тортурами.11 жовтня Офіс генерального прокурора України докваліфікував кримінальне провадження щодо зникнення Рощиної - воєнний злочин, поєднаний з умисним убивством.Європарламентарі вимагають якнайшвидше провести незалежне розслідування, яке з'ясує всі обставини загибелі медійниці в полоні РФ.На початку березня 2025 року журналістки дізналися, що на тілі Вікторії були ножові поранення, а сама вона важила менш як 30 кг. Про це розповіли її співкамерниці.

Про це він розповів після презентації документального фільму "Повернення. Герої на щиті", передає кореспондентка Еспресо Наталя Стареправо."Україна робить усе можливе для того, щоб установити правду. Якщо підтвердиться ця інформація - безумовно отримати тіло. Більше я зараз не можу повідомити", - сказав Юсов.Також він прокоментував питання, чи були спроби з боку РФ обману щодо передачі тіл."Навіть пролонгування терміну передачі тіла - це вже, можна сказати, маніпуляція. Тому що чим довше тіло перебуває в різних умовах, тим важче встановити обставини загибелі, умови утримання", - пояснив заступник глави Коордштабу з питань поводження з військовополоненими.Що відомо про загибель Вікторії РощиноїНа початку повномасштабного вторгнення в Україну Вікторія Рощина працювала на видання hrоmаdskе та писала репортажі з тимчасово окупованих територій.  7 березня 2022 року вона натрапила на батальйон російських танків, які обстріляли її машину. Через тиждень російські військові затримали її в селі Василівка, але журналістці вдалося втекти.  11 березня 2022 року Рощина знову потрапила в полон до ФСБ Росії. Вона розповіла, що її тиждень утримували в Бердянську.У жовтні 2023 року стало відомо, що українська журналістка Вікторія Рощина, яка отримала нагороду за свої репортажі про війну в Україні, зникла на тимчасово окупованих територіях. Рідні та друзі повідомляли, що від 3 серпня 2023 року втратили з нею зв'язок. У травні 2024 року в Росії визнали, що утримують в полоні українську журналістку Вікторію Рощину, яка зникла на тимчасово окупованих територіях у серпні минулого року. 10 жовтня стало відомо, що Рощина загинула. Омбудсмен Дмитро Лубінець повідомив, що отримав від російської сторони документальне підтвердження про смерть медійниці.Офіс генпрокурора відкрив провадження про воєнний злочин, поєднаний з умисним вбивством. За даними правозахисників, журналістку Рощину тримали в СІЗО, відомому найжорстокішими тортурами.11 жовтня Офіс генерального прокурора України докваліфікував кримінальне провадження щодо зникнення Рощиної: воєнний злочин, поєднаний з умисним убивством.Європарламентарі вимагають якнайшвидше провести незалежне розслідування, яке з'ясує всі обставини загибелі медійниці в полоні РФ.3 березня журналісти зʼясували, що Рощину жорстоко катували в російському полоні - на її тілі були ножові поранення.

Розслідувачі видання “Слідство.Інфо” з’ясували, що українську журналістку Вікторію Рощину, яка померла в 2024 році, жорстоко катували у російському полоні: на її тілі були ножові поранення, її били струмом, а співробітники російської колонії ховали її від перевірок. Про це йдеться в розслідуванні “Слідства.Інфо”, “Репортерів без кордонів”, “Суспільного” і “Ґрат”. Українська журналістка Вікторія Рощина потрапила у російський […] Тhе роst “Струм могли під’єднувати до вух”: журналісти з’ясували, що Вікторію Рощину жорстоко катували в Таганрозькому СІЗО fіrst арреаrеd оn Новинарня.

Про це встановили розслідувачі "Слідство.Інфо" разом з організацією "Репортери без кордонів" та колегами з медіа "Суспільне" і "Ґрати".Зазначається, що росіяни спочатку схопили Вікторію і утримували у катівнях на окупованій території Запорізької області, а згодом перевезли у Таганрог. Як повідомила співкамерниця журналістки, на тілі Вікторії були ножові рани, з якими вона прибула після утримання в окупації. "Я бачила на її тілі декілька рубців - точно на руці і нозі. У неї була ножова рана, ну, прям рубець свіжий. Між кистю і ліктем у м’яких тканинах. І рубець був десь сантиметра три. Знаю, що струмом (катували, - ред.) не один раз. І вона не говорила скільки разів, але казала, що була вся синя", - розповіла співкамерниця.Журналісти встановили, що з часом журналістка почала стрімко худнути - Вікторія відмовлялася від їжі та постійно зверталася до тюремників по допомогу. Після цього до неї в камеру приходив начальник колонії та проводив з нею бесіди. Вона весь час наполягала на тому, щоб її звільнили, поміняли або депортували."Вона постійно зверталася по допомогу. Спочатку говорила, що у неї зі шлунком проблеми, місячних не було, весь час і температурило. Потім жінки помітили, що вона сильно худне. Віка важила до 30 кілограмів. Я їй допомагала встати, бо вона була в такому стані, що навіть голови не могла підняти від подушки. Я спочатку підіймала голову, Віка бралася за ручку ліжка, і тільки так могла встати", - розповіла жінка.Востаннє Віку бачили 8 вересня 2024 року, коли її вивели з камери в невідомому напрямку.  Що відомо про загибель Вікторії РощиноїНа початку повномасштабного вторгнення в Україну Вікторія Рощина працювала на видання hrоmаdskе та писала репортажі з тимчасово окупованих територій.  7 березня 2022 року вона натрапила на батальйон російських танків, які обстріляли її машину. Через тиждень російські військові затримали її в селі Василівка, але журналістці вдалося втекти.  11 березня 2022 року Рощина знову потрапила в полон до ФСБ Росії. Вона розповіла, що її тиждень утримували у Бердянську.У жовтні 2023 року стало відомо, що українська журналістка Вікторія Рощина, яка отримала нагороду за свої репортажі про війну в Україні, зникла на тимчасово окупованих територіях. Рідні та друзі повідомляли, що з 3 серпня 2023 року втратили з нею зв'язок. У травні 2024 року в Росії визнали, що утримують в полоні українську журналістку Вікторію Рощину, яка зникла на тимчасово окупованих територіях у серпні минулого року. 10 жовтня стало відомо, що Рощина загинула. Омбудсмен Дмитро Лубінець повідомив, що отримав від російської сторони документальне підтвердження про смерть медійниці.Офіс генпрокурора відкрив провадження про воєнний злочин, поєднаний з умисним вбивством. За даними правозахисників, журналістку Рощину тримали в СІЗО, відомому найжорстокішими тортурами.11 жовтня Офіс генерального прокурора України докваліфікував кримінальне провадження щодо зникнення Рощиної - воєнний злочин, поєднаний з умисним убивством.Європарламентарі вимагають якнайшвидше провести незалежне розслідування, яке з'ясує всі обставини загибелі медійниці в полоні РФ.   

Про смерть Вікторії стало відомо 10 жовтня. Представник ГУР Андрій Юсов у коментарі Суспільному повідомив, що Вікторія Рощина була у списках на обмін і найближчим часом мала повернутися додому

Кожен, хто живе в Україні, є свідком жахливих злочинів Росії проти нашого народу. Наша місія фіксувати й пам'ятати правду війни для майбутніх поколінь. А наша ціль притягнути до справедливої відповідальності агресора Усі наші зусилля мають сенс Ми живемо в турбулентні часи, і навіть складно уявити, як історики майбутнього назвуть цей період. Світовий порядок, заснований на статуті ООН і міжнародному праві, руйнується на наших очах. Тому треба чесно продовжувати робити те, що ми робимо: всі наші зусилля мають сенс. Ми перебуваємо в ілюзії, що світ знає про російські воєнні злочини. Насправді світ не знає. Майже нічого не знають про це люди, які живуть у країнах Африки та Латинської Америки. І навіть у тих країнах, де вже стільки про це публікувалося, виступалося й говорилося, люди мало знають про те, що в нас відбувається. І що швидше ми позбудемося цієї ілюзії, то краще буде для нас самих. Тому треба терпляче пояснювати. Правосуддя це запорука миру. Росіяни вчиняли жахливі злочини не тільки в Україні, а й у Чечні, Молдові, Грузії, Малі, Лівії, Сирії та інших частинах світу. Вони ніколи не були покарані. Вони переконані, що можуть робити все, що захочуть. І в нас з'явилася історична відповідальність разом з історичним шансом розірвати це коло безкарності, яким Росія насолоджується десятиліття. Звичайно, це зробити нелегко. Але це не тільки заради майбутнього. Тому що правосуддя і справедливість мають вплив не лише на минуле й майбутнє. Якщо ми почнемо рішучі правові дії і бодай частина росіян почне думати, що, може, цього разу вони не зможуть уникнути відповідальності за те, що вчиняють, за ті рішення, які вони самостійно приймають, то це конвертується в охолоджувальний ефект на брутальність порушень прав людини. А оскільки ми говоримо про повномасштабну війну, то це значить, що, розпочавши рішучі правові дії, ми зможемо зберегти тисячі життів. Ми пам'ятаємо про жахливий теракт в Оленівці на Донеччині. Я втратив там найкращих друзів Сьогодні моє завдання докричатися до тих міжнародних організацій, а саме до Червоного Хреста й Організації Об'єднаних Націй, під обіцянки яких ми виходили в полон. Жоден із нас не хотів цього робити, бо йдеться про гідність. Кожен солдат, сержант, офіцер, якщо він усвідомлено йде на військову службу, готовий до втрати побратимів, до ампутацій, до поранень та іншого. Треба бути готовим і до полону. Але особисто я не міг навіть уявити, що "Азов" потрапить у полон. Проте, згідно з наказом головнокомандувача, ми пішли на цей крок. І лише через те, що виходили під "гарантію" цих організацій, ми прийняли таке рішення. Але жодного доступу до нас цих організацій не було й немає. Ми пам'ятаємо про жахливий теракт в Оленівці на Донеччині. Я втратив там найкращих друзів, які захищали Маріуполь. Було багато поранених. Мені довелося бути в камері з одним із хлопців, який пережив цей теракт. Він та інші побратими стали свідками того, що в день, коли їх переводили в той сумнозвісний барак, який називають барак-200, інженери лазили на даху, закладаючи там якусь вибухівку чи щось таке. Потім один з інспекторів підійшов до хлопців і сказав: "Вам сьогодні гаплик". І після цього вночі стався цей жахливий вибух, усе почало палати. Сьогодні маю памфлет англійською мовою Тhе Сrіmе іn Оlеnіvkа, який розробив міжнародний відділ нашої бригади для представників міжнародних організацій. Тут у подробицях описано весь жах, що там відбувався, наведено всі докази. Нещодавно українська журналістка, 27-річна Вікторія Рощина, загинула в російському полоні. На жаль, такі випадки відбуваються регулярно в тих застінках. І їх багато. Саме тому я закликаю всі міжнародні організації поквапитися й робити все можливе та неможливе, щоб діставати людей із російського полону. Тому що тортури, жахливі умови перебування, хвороби, гниючі кінцівки, туберкульоз, гепатит і все інше це реалії. Так, про це говорять, про це пишуть щодня, щотижня виходять на мітинги рідні та близькі військовополонених. Але, на жаль, обміни відбуваються напружено й рідко. Хоча, дякуючи українцям у всьому світі, які кричать про Маріупольський гарнізон, про Азовсталь, "Азов", морпіхів, тероборону, ми повертаємося додому. І нині я також тут. За це я вам дякую від усього серця. Своїм життям повинні свідчити: ми точно знаємо, що таке добро і зло Мабуть, це перша війна такого масштабу в Європі онлайн. Вона й починалася з того, що ті, хто тікали від російських обстрілів із дітьми, й ті, хто йшли зупиняти танки й чинити спротив, це все фіксували. Це особливість нинішньої війни, що покладає на нас додаткову відповідальність. Тепер ця війна в серці Європи, в праймтаймі, на топових каналах, у всіх ґаджетах, інтернеті. Хлопці й дівчата, ризикуючи життям і здоров'ям, притягали "Старлінки", щоб це транслювати. Ми пам'ятаємо, чого коштувало витягти документальні матеріали, щоб зняти "20 днів Маріуполя". І це наш подвиг. Меморіалізація під час війни це унікальний досвід. Системна меморіалізація Другої світової почалася через десятиліття після її завершення. А в нас під час облоги Маріуполя, Ірпеня люди намагалися встановити якісь тимчасові меморіали. Тому що це про людську гідність. Ми не тільки свідки в розумінні кримінального процесу, але й у широкому сенсі. Ми володіємо інформацією, яка має значення. Це накладає на нас відповідальність перед самими собою. Своїм життям повинні свідчити: ми точно знаємо, що таке добро і зло. Також цей досвід надає нам право вимагати відповідальності від інших. Бо будь-хто з нас, потрапивши на якусь конференцію, де буде, наприклад, Гутерреш, має право спитати в нього: "А коли ви таке зробили, вам нічого не зашкварчало?" Ми ризикуємо життям, боронимо гідність, меморіалізуємо, думаємо, як це зафіксувати, а він, який мав би охороняти цінності, на яких базована хартія ООН, робить такі речі. Завдяки Збройним силам України, захисникам і захисницям, Силам оборони ми робимо все, щоб зупинити ворога, дочекатися моменту й покарати його. Пам'ять у цьому випадку це друге крило справедливості. Бо кримінальна юстиція просто не зможе впоратися з такою кількістю злочинів, яких уже тепер сотні тисяч. Жодна правова система цього не подужає. Тож ми маємо чітко розуміти, що меморіалізація зіграє важливу роль у цьому повоєнному врегулюванні та побудові справедливого миру. Росія може спотворити все, що завгодно У мене була розмова з британським журналістом. Він сказав: "Ви все називаєте геноцидом, а чи розумієте, що злочин геноциду треба доводити в Міжнародному кримінальному суді десятки років?" Я відповіла: "Так, і ми цим займатимемося". Фіксування воєнних злочинів важливий процес, але нині важко повністю зрозуміти його значущість. Здається, що злочинів стільки, що не треба нічого доводити. Ні, документація має бути. Це практичний вимір, а є ще ціннісний. Тому важливо зберігати пам'ять для наступних поколінь, щоб наші діти могли розказати своїм дітям, їхнім онукам, що таке було. Нині думаємо, що це абсолютно очевидно, але, повірте, Росія може спотворити все, що завгодно. Нещодавно ми опублікували фільм "Тіні на лівому березі". Данило Мокрик документував тортури, які відбувалися лише в одному селищі на Херсонщині. А це сотні випадків. Тобто можна уявити масштаби катастрофи. Маємо розуміти, чим і як живуть українці на окупованих територіях, щоб урешті-решт ми не забували про людяність. Важливо її зберегти в ці найтемніші часи. Поетка Катерина Міхаліцина дає нам образ дерев як свідків воєнних злочинів Люди культури одразу долучилися до документування. І це те, що дає нам змогу надіятися: ці свідчення залишаться в історії й до них можна буде повернутися не лише за кілька років, а можливо, за кілька десятиліть. Наприклад, поезія особлива тим, що це висловлювання в конденсованій формі, що дає змогу передати гостроту миттєвості й безпосередність досвіду. Українська поетка Катерина Міхаліцина дає нам образ дерев як свідків воєнних злочинів після російського обстрілу Львова в липні 2023 року. Вона приходить на місце влучання і дивиться не на руйнування будівель, а навіть повз людську трагедію вона дивиться на дерева, посічені уламками, обпалені вогнем. І пише про те, що ніхто не збере їхніх свідчень, ніхто не покличе їх до суду, а мав би. Це сильне метафоричне висловлювання, яке дає нам змогу говорити не лише одне з одним про те, що з нами відбувається, а також апелювати до міжнародної аудиторії, залучати до цієї розмови та робити дотичними до наших досвідів людей, які, можливо, інакше не зацікавилися б, не почули. Маємо справу з більш як 150 іменами людей культури, яких убила Росія з часів повномасштабного вторгнення. І слід розуміти, що продовжувати справи, які не будуть ними зроблені, це тепер наша відповідальність. Можемо згадати про письменницю і розслідувачку російських воєнних злочинів Вікторію Амеліну. Вона кинула писати романи й долучилася до документування того, що робить Росія в Україні. Її письменницький хист дав їй змогу трансформувати цей досвід і додати йому культурну вартість. Письменниця працювала над книжкою нонфікшн, якої не закінчила на момент, коли у Краматорську її вбила російська ракета. Проте книжка Вікторії вийде. Ініціативна група редакторів її дописала. Цю працю опублікують у світових виданнях в лютому 2025 року, і вона буде свідчити десятиліттями. Маємо все робити, для того щоб витягувати звідти дітей Наша організація Sаvе Ukrаіnе почала евакуювати населення з прифронтових зон із 2014 року. І все вдавалося. Після 2022 року ми бачимо зовсім інші цілі ворога. Якщо тоді можна було припустити, що це територія з метою використання багатств, надр і т. д., то тепер очевидно, що їм потрібен людський ресурс. На жаль, наші діти були депортовані або продовжують залишатися в окупації. 1,6 мільйона дітей перебувають під ризиком депортації. Нині не треба вбивати. Можна викрасти, ізолювати від інформації та індоктринувати. Все. Треба налякати, лише сказати дитині: ти нікому не потрібна, по тебе не прийдуть, ти не потрібна матері, батьку, ти не потрібна своїй країні. І людина ламається. Так вони працюють. Маємо все робити, для того щоб витягувати звідти дітей. І тут головна зброя інформація.

Про це заявив перший секретар постпредства України Дмитро Тимошенко, передає Укрінформ."Використання Росією тактики гібридної інформаційної війни та дезінформації підживлює її агресивну війну проти України. Пропаганда та дезінформація стали ключовими інструментами повномасштабного вторгнення Росії в Україну, спеціально розробленими для виправдання злочинних дій російських збройних сил та дегуманізації українців", - заявив Тимошенко.За його словами, необхідно глобально боротися з фейковими новинами. Крім цього, Росія цілеспрямовано практикує незаконне затримання українських журналістів - при цьому їх катують і убивають.Водночас дипломат розповів про затримання та загибель журналістки Вікторії Рощиної, закликавши всі делегації засудити її вбивство та злочини проти українських працівників ЗМІ.Що відомо про загибель Вікторії РощиноїНа початку повномасштабного вторгнення в Україну Вікторія Рощина працювала на видання hrоmаdskе та писала репортажі з тимчасово окупованих територій. 7 березня 2022 року вона натрапила на батальйон російських танків, які обстріляли її машину. Через тиждень російські військові затримали її в селі Василівка, але журналістці вдалося втекти.11 березня 2022 року Рощина знову потрапила в полон до ФСБ Росії - за її словами, її захопили коли вона прямувала до Маріуполя. Вона розповіла, що її тиждень утримували у Бердянську.У жовтні 2023 року стало відомо, що українська журналістка Вікторія Рощина, яка отримала нагороду за свої репортажі про війну в Україні, зникла на тимчасово окупованих територіях. Рідні та друзі повідомляли, що з 3 серпня 2023 року втратили з нею зв'язок. У травні 2024 року в Росії визнали, що утримують в полоні українську журналістку Вікторію Рощину, яка зникла на тимчасово окупованих територіях у серпні минулого року.10 жовтня стало відомо, що Рощина, яка потрапила в російський полон, загинула. Омбудсмен Дмитро Лубінець повідомив, що отримав від російської сторони документальне підтвердження про смерть медійниці.Офіс генпрокурора відкрив провадження про воєнний злочин, поєднаний з умисним вбивством.За даними правозахисників, журналістку Рощину тримали в СІЗО, відомому найжорстокішими тортурами.11 жовтня Офіс генерального прокурора України докваліфікував кримінальне провадження щодо зникнення Рощиної - воєнний злочин, поєднаний з умисним вбивством.Європарламентарі вимагають якнайшвидше провести незалежне розслідування, яке з'ясує всі обставини загибелі медійниці в полоні РФ.

Росіяни затримують передачу тіла української журналістки Вікторії Рощиної Україні. Про це розповів народний депутат Ярослав Юрчишин під час брифінгу, повідомляє Gаzеtа.uа. "Щодо випадку з Вікторією Рощиною. То її історії РФ навіть не дає закінчитися. Батько досі не отримав додаткових офіційних підтверджень із російської сторони. І, відповідно, РФ затягує з переданням Україні тіла Вікторії. І ми не можемо провести похорон чи отримати конкретну інформацію", - зазначив Юрчишин. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: У російському полоні померла українська журналістка Вікторія Рощина Він стверджує, що Україні потрібно звільнити кожного цивільного журналіста і взагалі - кожного цивільного українця та кожного політв'язня. "Саме 18-го числа тіло Вікторії передане в рамках репатріації не було. Координаційний штаб з питань поводження з військовополоненими робить все можливе і неможливе для того, щоб ми змогли отримати всі відповіді на питання, які всіх в нашому суспільстві хвилюють", - заявив представник Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими Петро Яценко. Російська сторона може затягувати репатріацію, щоб приховати сліди ймовірного злочину.