Тренд пошуку "11 Грудня"

22-річний спортсмен з Одеси провів успішний день на престижному турнірі у Швейцарії, а вирішальний поєдинок визначив колір його нагороди.
Український дзюдоїст Саїд-Могомед Халідов виборов бронзову медаль турніру серії Grand Slam у швейцарській Лозанні. Нагороду 22-річний спортсмен з Одеси здобув у ваговій категорії до 73 кг у другий день змагань.
Як повідомляє онлайн-медіа Укрінформ.
Шлях Саїда-Могомеда Халідова до бронзи
На турнірі Халідов переміг дзюдоїстів із Киргизстану, Угорщини та Узбекистану. Єдиної поразки українець зазнав у півфіналі, де поступився бразильцю Даніелю Каргніну. Згодом представник Бразилії став переможцем змагань у цій категорії.
У поєдинку за третє місце Саїд-Могомед Халідов здолав угорського спортсмена Арона Грабара. Цей результат приніс збірній України бронзову нагороду на Grand Slam у Лозанні.
Представники України в останній день турніру
У заключний день змагань у Лозанні за Україну виступатимуть Артем Бубир у категорії до 90 кг, Антон Савицький та Олексій Єршов у вазі до 100 кг.
У категорії понад 100 кг заявлені Євгеній Балєвський і Яків Хаммо, а серед жінок у вазі понад 78 кг Україну представлятиме Кристина Гоман.
Бронза в Лозанні стала для Саїда-Могомеда Халідова успішним міжнародним результатом і підтвердила його конкурентність у ваговій категорії до 73 кг.
Читайте також:
Україна представить чотирьох дзюдоїстів на Ne-Waza European Judo Championships 2026 у Ризі, де змагатимуться майже 150 учасників із 19 країн.
Призовий фонд US Open-2026 сягне рекордних 108 мільйонів доларів. Турнір стане першим Grand Slam із виплатами понад 100 мільйонів.
Українська арбітражна бригада обслуговуватиме матч Ліги конференцій УЄФА між КуПС та Лозанною 11 грудня 2025 року у Тампере.
The post Український дзюдоїст Саїд-Могомед Халідов здобув бронзу Grand Slam у Лозанні first appeared on Межа. Новини України..

Після майже восьмирічної перерви у п'ятницю, 28 серпня, відбудеться засідання Змішаної українсько-румунської комісії з питань забезпечення прав осіб, які належать до національних меншин.

Як пише Укрінформ, про це заявив президент Румунії Нікушор Дан під час спілкування із засобами масової інформації після тристоронньої зустрічі з президентами України Володимиром Зеленським та Молдови Маєю Санду в Кишиневі, передає Рубрика.

Дан нагадав, що цього року Румунія та Україна підписали Спільну декларацію про стратегічне партнерство. За його словами, відновлення роботи Змішаної комісії є одним із прикладів подальшого розвитку двосторонньої взаємодії.

"Я дуже радий, що процес рухається далі. Наприклад, завтра (28 серпня – ред.) після багатьох-багатьох років відбудеться ще одна зустріч нашої Змішаної комісії щодо (прав) нацменшин обох країн, під час якої ми обговоримо важливі питання.

Найважливіше питання, звичайно, – це освіта, освіта національними мовами обох країн", – наголосив Дан.

Варто додати, що останнє повноцінне засідання комісії  VII сесія відбулося 10–11 грудня 2018 року в Бухаресті.

У вересні 2020 року міністри закордонних справ України та Румунії домовилися про продовження й активізацію діяльності цього двостороннього органу. Водночас нових офіційних засідань комісії у повному складі відтоді не проводили.

Натомість питання мовних та освітніх прав національних меншин надалі обговорювалися в інших форматах – під час прямих міжурядових консультацій, а також у межах роботи профільних міністерств.

Як повідомлялось, Зеленський прибув до столиці Молдови — Кишинева на святкування 35-ї річниці Дня незалежності країни. Його запросила президентка Молдови Мая Санду.

Нагадаємо, у 2023 році народні депутати ухвалили у цілому альтернативний законопроєкт про нацменшини, який необхідний для подальшої євроінтеграції України.

Зокрема, згідно із документом, приватні виші мають право вільного вибору мови навчання, яка є офіційною мовою ЄС. 

Представники нацменшин України (мови яких є офіційними мовами ЄС), які розпочали здобуття загальної середньої освіти до 1 вересня 2018 року своєю мовою, до завершення здобуття повної загальної середньої освіти мають право продовжувати здобувати таку освіту.

Також документом допускається поширення матеріалів передвиборної агітації мовами відповідних корінних народів та нацменшин. Вони мають дублюватися українською.

↓Читайте також Зеленський зустрівся з Президентом Румунії: обговорили співпрацю у спецформаті Drone Deal та євроінтеграцію України Україна багатьох облич: як національні меншини підтримують одне одного під час війни

The post Україна та Румунія проведуть перше за майже вісім років засідання комісії з питань нацменшин appeared first on Рубрика.

Авіаносець Військово-морського флоту США USS Abraham Lincoln залишив Близький Схід після майже семи місяців перебування у регіоні та перейшов до зони відповідальності 7-го флоту США.

Про це повідомляє видання USNI News.

Авіаносна ударна група на чолі з USS Abraham Lincoln, супроводжувальними кораблями та 9-м авіакрилом наразі перебуває в Індійському океані в зоні Індо-Тихоокеанського командування.

Загалом розгортання авіаносної групи триває вже 274 дні.

Корабель вийшов із Сан-Дієго 25 листопада, а його останній офіційно зафіксований захід у порт відбувся 11 грудня на Гуамі.

Виліт з авіаносця Abraham Lincoln. Джерело: ВМФ США

Безперервне перебування авіаносця в морі понад вісім місяців поспіль побило рекорд у 206 днів, встановлений екіпажем USS Dwight D. Eisenhower під час пандемії COVID-19.

Тривале перебування у морі супроводжувалося труднощами з логістикою через загрозу іранських ударів по близькосхідних портах. Це змушувало судна забезпечення долати тисячі миль для доставки палива та продовольства в Аравійське море.

На заміну USS Abraham Lincoln до складу Центрального командування ЗС США прибув авіаносець USS George Washington, який дислокувався в Японії.

Він приєднався до авіаносця USS George H.W. Bush, який виконує завдання у регіоні з кінця квітня, забезпечуючи постійну присутність двох авіаносних груп ВМФ США.

USS George Washington (CVN 73) під час активної служби Фото: Brendan Morgan

Наразі невідомо, чи вирушить USS Abraham Lincoln одразу до Західного узбережжя США, чи здійснить проміжний захід у порт.

Нагадаємо, що екіпаж USS Abraham Lincoln зіткнувся з різким падінням морального стану після понад 250 днів у морі без повноцінної портової стоянки.

Близько 200 членів сімей екіпажу порушили питання виснаження, суїцидальних думок та недостатньої психологічної підтримки військовослужбовців.

Американська валюта знову подорожчала, а закладений урядом бюджетний орієнтир уже помітно ближчий до актуальних ринкових значень.
Про це свідчать дані Національного банку України.
Національний банк України встановив офіційний курс долара на 19 серпня на рівні 44,77 грн. Порівняно з показником 18 серпня американська валюта зросла в ціні на 8 копійок.
Офіційний курс євро становить 51,83 грн. За добу європейська валюта додала 3 копійки.
Офіційний курс валют на 19 серпня
1 долар США – 44,77 грн, тоді як 18 серпня курс становив 44,69 грн;
1 євро – 51,83 грн, проти 51,80 грн днем раніше.
Курс долара та євро в банках
Середні значення у банках 19 серпня такі:
долар США – 44,56 грн при купівлі та 45,01 грн при продажу;
євро – 51,55 грн при купівлі та 52,14 грн при продажу.
Готівковий курс в обмінниках
В обмінних пунктах середній курс валют становить:
долар США – 44,78 грн при купівлі та 44,89 грн при продажу;
євро – 51,80 грн при купівлі та 51,96 грн при продажу.
Карткові курси у банках
ПриватБанк: долар – від 44,45 до 45,04 грн, євро – від 51,45 до 52,08 грн;
monobank: долар – від 44,63 до 45,03 грн, євро – від 51,50 до 52,06 грн.
Розрахунковий курс долара у бюджеті
У проєкті державного бюджету на 2026 рік уряд заклав середньорічний розрахунковий курс на рівні 45,6 грн за долар. Офіційний курс НБУ на 19 серпня залишається нижчим за цей прогнозний показник.
Можливо, вам буде цікаво:
НБУ оприлюднив офіційний курс валют на 19 серпня 2026 року: долар зріс до 44,77 грн, євро – до 51,83 грн.
НБУ встановив курс долара на рівні 44,69 грн, а євро – 51,80 грн. У банках та обмінниках валюта має інші середні значення.
Офіційний, банківський та готівковий курси валют на 11 грудня 2025 року з аналізом різниці та прогнозом на 2026 рік.
The post НБУ підвищив офіційний курс долара до 44,77 грн 19 серпня first appeared on Межа. Новини України..

Турнір триватиме з 30 жовтня по 11 грудня

Продовження бойових дій проти Ірану породжує суперечки серед військово-політичного керівництва США. Голова Об'єднаного комітету начальників штабів генерал Ден Кейн у приватних бесідах наполягає на прошуку виходу з війни на Близькому Сході. Про це повідомив телеканал CNN, посилаючись на три джерела, обізнаних із ситуацією.
Медіа пише, що військові варіанти для ескалації війни можуть мати зворотний ефект. Удари з авіації по Ірану навряд чи зможуть переламати ситуацію і дати можливість досягти цілі, які назвав президент Дональд Трамп.
Розмови про потребу завершувати збройний конфлікт точаться й поміж іншими посадовцями. За даними телеканалу, Ден Кейн говорив про це з іншими ключовими членами уряду США, зокрема з директором ЦРУ Джоном Раткліффом, держсекретарем Марко Рубіо та віцепрезидентом Джей Ді Венсом.
Кейн також провів зустріч із найважливішими радниками Трампа, які також прагнуть знайти вихід з війни. Певним чином вони погодили свої позиції перед бесідою з президентом США. Вони прагнуть окреслити ризики від військової ескалації, наприклад, сухопутної операції проти Ірану. 
Нагадаємо, що Сенат США підтримав короткостроковий законопроєкт про фінансування федерального уряду, щоб запобігти ймовірному "шатдауну". Документ забезпечить роботу державних установ із 1 жовтня (початку нового фінансового року) до 11 грудня. Про це повідомив Bloomberg.
Законопроєкт отримав переважну підтримку сенаторів: 90 членів палати проголосували "за", шестеро виступили "проти". Тепер документ направлено на розгляд Палати представників, яка планує повернутися з канікул 31 серпня.
Підтримайте журналістів "5 каналу" на передовій.
Підтримайте "5 канал" на "Патреоні".
Друзі, підписуйтеся на "5 канал" у Telegram. Хвилина – і ви в курсі подій. Також стежте за нами у мережі WhatsApp. Для англомовної аудиторії маємо WhatsApp англійською.

Кандидатуру Трампа підтримали не всі республіканці, а вирішальний голос прихильника номінації змінив розклад у Сенаті.
Як стало відомо з CNN
Сенат США у суботу затвердив кандидатуру Todd Blanche на посаду генерального прокурора США узьким рахунком, розв’язавши занепокоєння щодо його попередньої роботи як особистого адвоката колишнього президента Дональда Трампа, що стало джерелом опозиції серед деяких членів Республіканської партії.
У фінальному голосуванні Blanche набрав 50 голосів за та 49 проти. Він протягом кількох тижнів намагався заручитися підтримкою сенаторів від Республіканської партії, але остаточно шлях до затвердження відчинився після того, як сенатор Bill Cassidy зі штату Louisiana заявив, що підтримає номінацію, попри певні занепокоєння щодо минулих дій.
Сенатори Lisa Murkowski з Аляски та Susan Collins з Мен раніше заявили, що голосуватимуть проти.
Таке рішення відображає складність політичної динаміки у Сенаті та контекст навколо призначень, зокрема між основними фракціями під час обговорення кандидатури Бланша.
Призначення Blanche означає його вступ на посаду генерального прокурора США, відповідального за керівництво правової політики та нагляд за правосуддям у США. Деталі розподілу голосів за кожного сенатора у цьому матеріалі не наводяться.
Дивіться ще:
Сенат США затвердив Тодда Бланша генеральним прокурором. Колишній адвокат Дональда Трампа очолив Міністерство юстиції на тлі суперечок про політизацію правосуддя.
Сенат США ухвалив законопроєкт про продовження фінансування уряду до 11 грудня, але остаточне рішення залежить від Палати представників і подальших переговорів.
Апеляційний суд США визнав незаконним будівництво бального залу East Wing у Білому домі. Проєкт Трампа можуть зупинити до отримання дозволу Конгресу.
The post Сенат США затвердив Тодда Бланша генеральним прокурором із мінімальною перевагою first appeared on Межа. Новини України..

Сенат США схвалив законопроект про тимчасове фінансування федерального уряду, проте одночасно відмовився виконувати одну з ключових вимог адміністрації Дональда Трампа. У підсумковому документі не було близько 70 млрд доларів на військові витрати, пов'язані з Іраном, яких домагався Білий дім. Як повідомляє Bloomberg, за короткостроковий законопроект проголосували 90 сенаторів, проти виступили шість. Документ має забезпечити безперервну роботу американського уряду з 1 жовтня, коли розпочинається новий фінансовий рік, до 11 грудня. Тепер законопроект має розглянути Палаті представників. Очікується, що американські законодавці повернуться до роботи 31 серпня. Окреме фінансування військових витрат, пов'язаних з Іраном, стало однією з важливих вимог адміністрації Трампа. Білий дім наполягав на виділенні додаткових коштів, проте сенатори вирішили не включати відповідну суму до пакету тимчасового фінансування. У результаті республіканська більшість ризикує піти на літні канікули без узгодження додаткових коштів, яких домагається президент. Це може стати сигналом про існуючі розбіжності між Білим домом та Конгресом щодо подальших витрат на військову кампанію. Сенат також не підтримав ще одну вимогу Трампа – включення до законопроекту нових обмежень, пов'язаних із голосуванням. Лідери Республіканської партії пояснили це відсутністю необхідної підтримки серед сенаторів. При цьому повністю проігнорувати пріоритети адміністрації Трамп законодавці не стали. До документа увійшли окремі положення, що дозволяють при тимчасовому фінансуванні реалізовувати низку проектів, пов'язаних із військовою технікою. Таким чином, Сенат забезпечив основу для продовження роботи федерального уряду, але одночасно поставив Білий дім у незручне становище. Трамп вимагав окремого фінансування військових витрат, проте отримати його через поточний законопроект сенаторам не вдалося. Остаточне рішення тепер залежатиме від Палати представників. Саме там стане зрозуміло, чи збережеться нинішня конструкція документа чи конгресмени внесуть до неї зміни перед подальшим просуванням закону. Читайте також на порталі "Коментарі" - союзники Ірану вступають у війну: яку важливу протоку заблокували.

Сенат США не підтримав вимогу президента Дональда Трампа виділити близько 70 млрд доларів на військові витрати через Іран.
Про це пише Bloomberg.
Сенат США підтримав короткостроковий законопроєкт про фінансування федерального уряду. Документ має забезпечити його роботу з 1 жовтня, коли починається новий фінансовий рік, до 11 грудня.
За законопроєкт проголосували 90 сенаторів, шестеро виступили проти.
Тепер документ має розглянути Палата представників. Очікується, що законодавці повернуться до роботи 31 серпня.
Водночас ухвалений Сенатом законопроєкт не містить близько 70 млрд доларів на військові витрати, пов’язані з Іраном, яких домагався Білий дім.
Адміністрація Трампа наполягала, щоб ці кошти були схвалені окремо. Однак Сенат цього не зробив, а республіканська більшість готова піти на літні канікули без такого рішення.
Крім того, сенатори не підтримали вимогу президента включити до законопроєкту нові обмеження щодо голосування. За словами лідерів Республіканської партії, для цього не вистачало необхідної підтримки.
Водночас до документа увійшли окремі положення, яких домагався Білий дім. Вони, зокрема, дозволяють реалізовувати під час тимчасового фінансування низку проєктів, пов’язаних із військовою технікою.
Також слідкуйте за “Прямим” у Facebook, X, Telegram та Instagram.
The post Сенат США відмовився виділити Трампу гроші на війну з Іраном appeared first on Прямий.

Нафтопереробний завод в Ярославлі, ілюстративне фото

Два стовпи диму стали помітними над містом після нічних вибухів, а одна з версій веде до стратегічного об’єкта.
Як зазначає медіа «Настоящее время».
Уночі у Ярославській області РФ прозвучали вибухи, влада заявила, що це була наймасованіша атака безпілотних літальних апаратів за останній час.
За даними губернатора області Михайла Євраєва, жертв та постраждалих немає.
За його інформацією, згорів приватний будинок, у кількох багатоквартирних будинках вибито шиби, зафіксовано пошкодження особистого автотранспорту.
Фрагменти безпілотників можуть бути виявлені в інших місцях.
Рух транспорту на виїзді з Ярославля у бік Москви від перехрестя Московського проспекту з Південно-Західної окружної дороги перекритий.
Контекст подій та наслідки
Проєкт “Настоящее время” (створений Радіо Свобода для російськомовної аудиторії) звертає увагу на те, що тут розташований нафтопереробний завод “Славнефть-ЯНОС”.
За словами губернатора, на заводі тривають роботи з ліквідації уламків БпЛА, проте дані про удар або пошкодження НПЗ ним не повідомляються.
У опублікованих у соцмережах відео з Ярослава видно два стовпи диму.
Телеграм-канал Astra провів OSINT-аналіз і пише, що одна з пожеж сталася на нафтопереробному заводі “Славнефть-ЯНОС”.
Завод уже кілька разів зазнав українських ударів. За даними Astra, у 2026 році він горів щонайменше шість разів.
Такі події підкреслюють зростаючу нестабільність у регіоні та наголошують на потребі постійного моніторингу ситуації та підвищеної уваги до безпеки населення.
Читайте також:
Російський удар по цивільному підприємству на Одещині забрав життя людини. Кількість постраждалих зросла до 13, десятеро з них перебувають у лікарнях.
СБУ нібито завдала удару по нафтовій базі в Ярославській області Росії, що може вплинути на енергетичну безпеку регіону. Офіційних підтверджень наразі немає.
У ніч проти 11 грудня зафіксовано удари по хімзаводах групи «Акрон» у Росії, що спричинило пожежі та знеструмлення у Воронежі.
The post Масована атака дронів пошкодила будинки в Ярославській області РФ, рух перекрили first appeared on Межа. Новини України..