Тренд пошуку "12 Вересня"

12 вересня у Києві відбудеться ювілейний, 10-й «Фестиваль думок». Громадське радіо стало медіапартнером події, а виконавча директорка Руслана Брянська модеруватиме дискусію про зв’язок з українцями на тимчасово окупованих територіях.

Фестиваль триватиме з 10:00 до 19:00 на локації «Всі. Свої» (вул. Десятинна, 12). Подія об’єднає представників влади, громадського сектору, медіа, міжнародних організацій і бізнесу для обговорення актуальних для України питань.

«Фестиваль думок» — щорічна інтелектуальна подія БФ «Схід SOS», яку проводять з 2017 року. Перший фестиваль відбувся у Сіверськодонецьку та зібрав близько 500 учасників і учасниць на 24 дискусіях. Після початку повномасштабного вторгнення подія продовжилася в інших містах України, а цьогоріч відбудеться вже вдесяте.

Громадське радіо буде в етері фестивалю з 10:00 до 17:30.

Окрім дискусій, протягом дня працюватимуть благодійний ярмарок, безоплатний дитячий простір, Алея думок, Алея та Стіна пам’яті, фотовиставки й фотобудка. Завершить програму концерт.

З 11:30 до 13:00 на локації №1 відбудеться панельна дискусія «За залізною завісою: як пробитися через інформаційну ізоляцію до людей на ТОТ», яку модеруватиме Руслана Брянська.

У центрі розмови – як підтримувати зв’язок із людьми в окупації, забезпечувати їм доступ до правдивої інформації, інформувати про порушення прав людини на ТОТ та яку роль у цьому відіграє українське мовлення.

До дискусії долучаться шеф-редакторка «Вільного Радіо» Анна Сердюк, проєктна менеджерка та координаторка гарячої лінії «Східного Варіанта» Валерія Круподеря, головний редактор онлайн-видання «Реальна газета» Андрій Діхтяренко та журналістка видання «Трибун» Юлія Канзеба.

Вхід на «Фестиваль думок 2026» вільний, реєстрація обов’язкова.

Зареєструватися на «Фестиваль думок 2026»

Запис Громадське радіо стало медіапартнером «Фестивалю думок 2026» спершу з'явиться на Громадське радіо.

Джерело: Букви

2 вересня в Одесі відзначатимуть День міста. Українські захисники звернулися до посадовців із закликом переглянути цю дату через її зв’язки з російською пропагандою.

Оперативно-тактичне угруповання “Одеса” і його командир полковник Денис Носіков звернулися з листами до в.о. міського голови Ігоря Коваля, начальника Одеської МВА Сергія Лисака та начальника Одеської ОВА Олега Кіпера.

Військові сумніваються в історичній обґрунтованості офіційно встановленої дати заснування міста Одеси – 2 вересня 1794 року.

“Упродовж тривалого часу, сформованого під впливом російської імперської історіографії, відлік віку Одеси фактично пов’язувався з періодом окупації Російською імперією міста. Відповідно, офіційно закріплена дата 2 вересня 1794 року є частиною російського-імперського міфу”, – йдеться в документі.

Так, наприклад, в Статуті міста вже вказано, що перша письмова згадка про місто-порт (під історичними назвами Коцюбіїв, Качибей, Хаджибей) датується 19 травня 1415 року, що спростовує вигадану Російською імперією дату.

В ОТУ “Одеса” переконані, що російські імперські наративи, зокрема закріплені в символічних датах та історичних трактуваннях, не повинні визначати сучасну ідентичність міста та впливати на формування світогляду майбутніх поколінь.

Захисники підкреслюють, що РФ активно використовує історичні міфи, маніпуляції та концепцію так званої “спільної історії” як один з інструментів когнітивної війни проти України.

Тож, військові пропонують провести фахове обговорення та дійти єдиного рішення щодо справжньої історичної дати заснування Одеси.

• В останню неділю серпня в Донецьку традиційно відзначають День міста. Цьогоріч свято припадає на 30 серпня. Уже понад 12 років Донецьк перебуває під російською окупацією, однак до початку агресії РФ місто було одним із найбільших промислових і фінансових центрів України.

Запис Військові закликали владу переглянути дату «Дня Одеси», пов’язану з російською пропагандою спершу з'явиться на Букви.

Російські окупанти атакували з безпілотника працівника одного з комунальних підприємств у Корабельному районі Херсона.

Про це повідомили начальник Херсонської МВА Ярослав Шанько та голова Херсонської ОВА Олександр Прокудін

“Близько 12:00 у Корабельному районі росіяни атакували з дрона працівника одного з комунальних підприємств”, – написав Шанько.

Постраждалого чоловіка доправили до лікарні у вкрай важкому стані, однак медикам не вдалося врятувати його життя.

“43-річний чоловік отримав смертельні поранення внаслідок атаки ворожого безпілотника”, – повідомив Прокудін.

• Вранці 1 вересня російські окупанти атакували FPV-дроном легковий автомобіль у Херсоні. Унаслідок удару загинула одна людина.
• Вранці, 1 вересня, російські війська атакували дроном пожежно-рятувальний автомобіль у передмісті Запоріжжя. Вогнеборці прямували на ліквідацію пожежі у приватному житловому будинку, спричиненої ворожим обстрілом.

Запис У Херсоні через атаку російського дрона загинув працівник комунального підприємства спершу з'явиться на Букви.

Національну валюту України гривню запровадили 1 вересня 1996-го. Замінила купоно-карбованці.

Після прийняття незалежності України, 12 листопада 1992-го указом президента Леоніда Кравчука було припинено використання радянського рубля. Єдиним платіжним засобом став український карбованець - купон. Того року створили Державну комісію для проведенню грошової реформи в Україні.

25 серпня 1996-го оголошено указ президента України Леоніда Кучми "Про грошову реформу в Україні". Відповідно до указу грошову реформу проводили з 2 по 16 вересня. У перший же день реформи за встановленим курсом перерахували у гривні ціни, тарифи, оклади заробітної плати, стипендії, пенсії, кошти на рахунках підприємств, установ та організацій, а також вклади громадян.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Запровадили нову валюту

Нову валюту в продовження традицій Київської Русі та періоду Української революції 1917-1921 років, вирішили назвати гривнею. Щодо назви розмінної монети, то для неї пропонувалися назви "шаг", "сотий", "різана". Врешті віддали перевагу звичній уже "копійці". Ідейним натхненником нової валюти був голова НБУ Володимир Матвієнко, а дизайн розробив художник Василь Лопата.

Стару валюту замінили на нову з розрахунку 100 тис. крб за 1 грн. У країні в той час ходило 338,1 млрд крб. Обмін проводили з 2 по 16 вересня 1996-го. Після цього розплатитися в Україні можна було тільки гривнею. В додаток до випущених банкнот номіналами 1, 2, 5, 10, 20, 50 та 100 грн, 2001-го почали випускатись банкноти в 200 грн. 500 грн з'явилися 2006 року, 1000 грн - 2019-го.

5 серпня 1993-го через Систему електронних платежів Нацбанку пройшли перші платежі. За день система здатна обробити 10 млн платежів.

Кошти потрапляють на рахунок банка-отримувача миттєво. У файловому режимі час проходження платежу від банка-відправника до банка-отримувача становить 10-20 хв.

А Ви знаєте що на Платформі we.ua діє реферальна програма?

Ви приводите друзів та знайомих і отримуєте винагороду за їх реєстрації.

То ж, не гайте час! Розкажіть про we.ua своїм друзям, родичам та колегам. Надішліть їм своє реферальне посилання, яке легко знайти в розділі Мої друзі, та отримайте на свій бонусний рахунок додаткові надходження за кожну нову реєстрацію.

Розміщуйте своє реферальне посилання в інших соціальних мережах, в коментарях, в тематичних форумах та будь-де. Так у Вас буде більше друзів та підписників і більше бонусів на бонусному рахунку.

Ви зможете використати бонуси на додаткові послуги Платформи, а також - придбати корисні товари в нашій online-крамничці.

Детальніше про реферальну програму: https://we.ua/info/referral-program.

Про це повідомили у Міністерстві оборони України, передає Новини.LIVE.

Хто може після СЗЧ повернутися до війська за спрощеною процедурою

Спрощений механізм повернення до війська після самовільного залишення частини діятиме лише до 20 вересня 2026 року. Скористатися цією можливістю можуть виключно ті захисники, чий факт СЗЧ був офіційно зафіксований не пізніше 12 червня поточного року. Громадяни, які не встигнуть подати відповідний рапорт до встановленого дедлайну, або ті, хто залишив місце служби після 12 червня, будуть змушені проходити стандартну і значно тривалішу процедуру. 

Для тих, хто підпадає під критерії спрощеної програми, держава пропонує самостійно визначити своє подальше місце служби. Інформація про всі доступні підрозділи зібрана на спеціальному електронному порталі. Загалом перелік налічує понад 70 найбільш ефективних військових формувань, серед яких бригади безпілотних систем, артилерійські та механізовані підрозділи, а також штурмові полки. Обираючи нову частину, військовим радять звертати увагу на її спеціалізацію, адже від цього безпосередньо залежатиме характер майбутніх завдань.

Що відбувається після подачі рапорту на поновлення 

Під час оформлення рапорту на повернення боєць має змогу детально описати свій попередній військовий та цивільний досвід, вказати здобуті навички та бажаний напрям роботи. Після опрацювання цих даних із заявником може зв'язатися рекрутер обраного підрозділу. Він має запропонувати конкретні посади, які б максимально відповідали побажанням військовослужбовця та закривали поточні кадрові потреби самої частини.

Які важливі нюанси варто врахувати 

Водночас програма має суворе обмеження щодо міжвідомчих переведень. Повернутися із СЗЧ можна виключно до тієї самої структури, у якій особа несла службу на момент фіксації порушення.

Тобто перехід можливий лише в межах затвердженого списку за принципом: із Збройних Сил України — до ЗСУ, з Національної гвардії — до НГУ, а з Державної спеціальної служби транспорту — до ДССТ. Змінити відомство, наприклад, перевестися з Нацгвардії до підрозділів ЗСУ, у межах цього механізму неможливо.

Для отримання додаткових консультацій щодо процесу повернення в оборонному відомстві запустили спеціальну гарячу лінію за номером 1519.

Новини.LIVE акцентують, що у разі самовільного залишення частини нарахування грошового забезпечення військовому призупиняється на весь час відсутності. Виплати відновлюються лише після офіційного повернення до лав підрозділу, проте кошти за період СЗЧ не відшкодовуються, а для додаткової бойової винагороди діють окремі обмеження.

Також юристи нагадали, що оголошення бійця в СЗЧ ще не завжди свідчить про навмисний злочин: нерідко статус помилково з'являється через штабну плутанину, затяжне перебування в госпіталі чи потрапляння військового в полон. У таких ситуаціях родичам важливо діяти коректно, щоб не нашкодити бійцю.

Новини.LIVE розповідає, коли можна сіяти й садити, а коли краще зайнятися іншими справами на ділянці за місячним календарем на вересень 2026.

Фази Місяця у серпні 2026: коли буде повня та молодик

• Місяць, що спадає — з 1 по 10 вересня;
• Молодик — 11 вересня о 06:27 за Києвом;
• Місяць, що зростає — з 12 по 25 вересня;
• Повня — 26 вересня о 19:49 за Києвом;
• Місяць, що спадає — з 27 по 30 вересня;
• Сонячне затемнення — немає;
• Місячне затемнення — немає.

Сприятливі дні у вересні 2026 за місячним посівним календарем

Найсприятливіші дати для роботи в саду та на городі: 1, 2, 3, 6, 7, 14, 15, 16, 19, 20, 21, 24, 29 30 вересня.

Овочі та зелень, які можна садити та сіяти: 

• шпинат;
• рукола;
• кріп;
• коріандр;
• листковий салат;
• крес-салат;
• листкова гірчиця;
• скоростиглий редис.

Не залишайте порожні грядки голими до весни. Після картоплі, цибулі, буряку та інших культур можна висіяти сидерати.

Варто посіяти у вересні:

• гірчицю;
• фацелію;
• овес;
• жито;
• вику;
• олійну редьку.

Що можна посадити у саду та на клумбі у вересні:

• малину;
• смородину;
• аґрус;
• ожину;
• жимолость;
• саджанці із закритою кореневою системою;
• нарциси;
• крокуси;
• мускарі;
• декоративну цибулю;
• тюльпани.

П'ять неврожайних дат у вересні 2026 року

За місячним календарем, великі посіви та пересаджування краще не планувати: 10, 11, 12, 25 та 26 вересня.

У ці дні городники традиційно відкладають посіви, висаджування розсади та роботи, під час яких можна пошкодити коріння. Залишати ділянку без уваги при цьому не потрібно. Можна збирати й сортувати врожай, прибирати рослинні рештки, готувати грядки, очищати погріб, перевіряти насіння та приводити до ладу садовий інвентар.

Головні роботи в саду та на городі у вересні 2026: коли виконувати за місячним календарем

Крім посіву й посадки, у вересні варто

• очищати та дезінфікувати місця зберігання;
• збирати й сортувати врожай;
• прибирати рослинні рештки;
• готувати грядки для озимих культур;
• сіяти сидерати;
• мульчувати ґрунт;
• збирати насіння;
• готувати теплицю до осінніх посівів;
• оглядати дерева та кущі;
• поливати рослини;
• обрізати рослини.

Сприятливі дати для проведення таких робіт: 1, 2, 3, 4, 5, 8, 9, 10, 12, 17, 18, 19, 20, 22, 23, 25, 29, 30 вересня;

Ділимося також іншими цікавими темами з городництва

Коли садити озимий часник восени 2026 року за місячним календарем.

Як правильно підготувати картоплю до зберігання, щоб вона була свіжою та смачною усю зиму.

Коли можна викопувати буряк з грядки та як правильно це робити.

Масований нічний удар охопив одразу кілька регіонів, а його наслідки в столиці та області виявилися смертельними. ППО знищила більшість цілей.

У ніч проти 1 вересня російські війська здійснили комбіновану атаку на Україну, застосувавши ракети різних типів і 218 ударних безпілотників. Основними напрямками повітряного удару стали Одеська та Київська області.

Як повідомляє онлайн-медіа Радіо Свобода.

Для атаки Росія використала балістичні ракети “Іскандер-М”, KN-23 і С-400, протикорабельні ракети “Циркон”, крилаті ракети морського базування “Калібр”, протирадіолокаційні Х-31П, боєприпаси S8000 “Бандероль” та дрони типу “Шахед”. Приблизно третина запущених безпілотників була реактивною.

Результати роботи протиповітряної оборони

За попередньою інформацією, українська протиповітряна оборона знешкодила 199 повітряних цілей. Серед них – п’ять балістичних ракет “Іскандер-М”, KN-23 і С-400, дві ракети “Бандероль”, п’ять крилатих ракет “Калібр” та 187 ударних безпілотників.

Водночас зафіксували влучання російських ракет і дронів на 28 локаціях. Уламки збитих повітряних цілей упали ще на десяти локаціях. Частина ракет не досягла визначених цілей, місця їхнього падіння уточнюють.

Наслідки атаки на Київ і Київщину

У повітряному просторі України після атаки залишалися понад десять російських безпілотників. Громадян закликали не ігнорувати сигнали повітряної тривоги та дотримуватися правил безпеки.

У Києві внаслідок російського удару загинули восьмеро людей, ще п’ятеро зазнали поранень. У Київській області відомо про чотирьох загиблих.

Інші теми, які вам можуть сподобатися:

• У Румунії біля села Чушля знайшли безпілотник, який, імовірно, перетнув кордон під час російської атаки на Україну. Радари Молдови та Румунії фіксували його рух.
• Російські війська атакували Одещину ракетами та безпілотниками. В області травмувалася людина, пошкоджені житлові будинки, швейний цех і пункт пропуску «Орлівка».
• Російські ударні безпілотники атакували Миколаївщину: поранено 44-річного чоловіка, пошкоджено склад, дев’ять автомобілів і житлові будинки у громадах області.

Президент Володимир Зеленський повідомив, що внаслідок масованої російської атаки в ніч на 1 вересня в Україні загинули 12 людей, серед них — громадянин Індії, ще десятки людей зазнали поранень. За його словами, росія цілеспрямовано атакує цивільну інфраструктуру, а кількість жертв залежить від посилення української протиповітряної оборони.

Про це глава української держави повідомив у Фейсбуці, пише Рубрика.

Зеленський зазначив, що у багатьох містах і громадах із ночі триває ліквідація наслідків російської атаки: майже 350 рятувальників залучені лише в Києві та області.

"Значна кількість реактивних дронів і балістики була в ударі. На жаль, є руйнування житлової та цивільної інфраструктури. У Борисполі пошкоджено звичайну пʼятиповерхівку. П'ятдесят людей евакуйовані. Необхідні служби на місці. Були також удари по підприємствах. Загалом у місті четверо загиблих і 13 постраждалих. Мої співчуття", – зауважив Зеленський.

З вечора, наголосив Президент, тривали удари КАБами й дронами по Одесі та регіону. Тисячі родин лишились без електропостачання, тривають роботи, щоб оперативно повернути його людям.

Росіяни демонстративно пошкодили пункт пропуску на кордоні з Румунією, також експортну інфраструктуру. У Києві ударом по залізничному депо вбили сімох людей, наголосив Зеленський.

Також, підкреслив Глава держави, під ударами перебували Херсонська, Донецька, Запорізька, Харківська, Чернігівська, Житомирська, Сумська та Дніпропетровська області.

"Загалом 12 людей загинули, серед них громадянин Індії, ще десятки поранених унаслідок атаки. Мої співчуття кожному, хто втратив рідних і близьких", – зазначив Президент.

Як заявив Зеленський, росія завжди прораховує свої удари саме так, щоб максимально руйнувати життя, і вдається це їй, лише коли засобів ППО недостатньо. Глава держави висловив вдячність усім, хто допомагає Україні отримувати антибалістику в межах PURL і двосторонніх постачань, і дуже важливо, щоб восени ці надходження збільшувалися. Кількість жертв російського терору напряму залежить від кожного нового пакета допомоги.

Нагадаємо, у ніч на 1 вересня російські війська здійснили масовану повітряну атаку по Україні, застосувавши балістичні й крилаті ракети, а також 218 ударних безпілотників і дронів-імітаторів. Основними напрямками удару стали Київська та Одеська області. Сили протиповітряної оборони знешкодили 5 балістичних ракет, 5 "Калібрів", дві "Бандеролі" та 187 безпілотників.

The post Зеленський: Нічна атака росії забрала життя 12 людей, серед загиблих – громадянин Індії, десятки людей зазнали поранень appeared first on Рубрика.

Унаслідок російської атаки по Україні загинули 12 людей, ще десятки отримали поранення. Серед загиблих є громадянин Індії.

Про це повідомив президент України Володимир Зеленський.

За його словами, з ночі в багатьох містах і громадах триває ліквідація наслідків російського удару. Лише в Києві та області до робіт залучили майже 350 рятувальників.

Російські війська застосували значну кількість реактивних безпілотників і балістичних ракет. Унаслідок атаки пошкоджено житлову та цивільну інфраструктуру.

Зокрема, у Борисполі пошкоджено п’ятиповерховий житловий будинок. З нього евакуювали 50 людей. У місті загинули четверо людей, ще 13 постраждали. Також зафіксовано удари по підприємствах.

В Одесі та області з вечора тривали атаки керованими авіабомбами та безпілотниками. Через удари тисячі родин залишилися без електропостачання. Також було пошкоджено пункт пропуску на кордоні з Румунією та експортну інфраструктуру.

У Києві російський удар по залізничному депо забрав життя семи людей.

Крім того, під обстрілами перебували Херсонська, Донецька, Запорізька, Харківська, Чернігівська, Житомирська, Сумська та Дніпровська області.

“Загалом 12 людей загинули, серед них громадянин Індії, ще десятки поранених унаслідок атаки”, – повідомив Зеленський.

Він зазначив, що Росія прораховує свої удари так, щоб завдавати максимальних руйнувань, і це стає можливим, коли Україні недостатньо засобів ППО.

“Я вдячний усім, хто допомагає Україні отримувати антибалістику в рамках PURL і двосторонніх постачань, і дуже важливо, щоб восени ці надходження збільшувалися. Кількість жертв російського терору напряму залежить від кожного нового пакета допомоги”, – додав президент.

• У ніч на 1 вересня Росія завдала масованого удару по Києву. Під атаку потрапила цивільна інфраструктура та житлова забудова. Загинули 8 людей, ще 7 дістали поранення, серед них – троє дітей.
• Уночі Росія атакувала ударними безпілотниками міжнародний пункт пропуску для поромного сполучення “Орлівка” на кордоні з Румунією. Внаслідок атаки зафіксували влучання по будівлі та території пункту пропуску.
• У ніч на 1 вересня війська РФ вдарили балістикою у Києві по залізничному депо та інших залізничних обʼєктах. Загинули 7 людей, шестеро з них – співробітники УЗ. Ще один залізничник перебуває в лікарні з пораненнями.

Запис Зеленський: Унаслідок атаки РФ загинули 12 людей, серед них громадянин Індії спершу з'явиться на Букви.

Президент Володимир Зеленський повідомив, що внаслідок російської атаки на Україну в ніч на 1 вересня загинули 12 людей, в тому числі громадянин іншої держави.

Джерело: глава держави в соцмережах

Пряма мова: "Загалом 12 людей загинули, серед них громадянин Індії, ще десятки поранених унаслідок атаки. Мої співчуття кожному, хто втратив рідних і близьких".

Деталі: Зеленський зазначив, що в багатьох містах і громадах із ночі триває ліквідація наслідків російської атаки: майже 350 рятувальників залучено лише в Києві та області.

Значна кількість реактивних дронів і балістики була в ударі. На жаль, є руйнування житлової та цивільної інфраструктури.

У Борисполі пошкоджено звичайну пʼятиповерхівку. П'ятдесят людей евакуйовано. Необхідні служби на місці. Були також удари по підприємствах. Загалом у місті четверо загиблих і 13 постраждалих.

З вечора тривали удари КАБами й дронами по Одесі та регіону. Тисячі родин лишились без електропостачання, тривають роботи, щоб оперативно повернути його людям.

Демонстративно пошкодили пункт пропуску на кордоні з Румунією, також експортну інфраструктуру. У Києві ударом по залізничному депо вбили сімох людей. Також під обстрілами були Херсонська, Донецька, Запорізька, Харківська, Чернігівська, Житомирська, Сумська та Дніпровська області.

Пряма мова: "Росія завжди прораховує свої удари саме так, щоб максимально руйнувати життя, і вдається це їй, лише коли засобів ППО недостатньо. Я вдячний усім, хто допомагає Україні отримувати антибалістику в рамках PURL і двосторонніх постачань, і дуже важливо, щоб восени ці надходження збільшувалися. Кількість жертв російського терору напряму залежить від кожного нового пакета допомоги".

Передісторія:

• В ніч на 1 вересня Росія атакувала Україну балістичними ракетами "Іскандер-М"/KN-23/С-400, протикорабельними ракетами "Циркон", крилатими ракетами "Калібр", протирадіолокаційними ракетами Х-31П, "Бандеролями" та 218 безпілотниками різних типів. Зафіксовано влучання на 28 локаціях. ППО знешкодила 199 ворожих цілей.