Search trend "12 вересня"

11 грудня згадують святого преподобного Даниїла Стовпника. Один із найвідоміших християнських аскетів, що жив у V столітті. Він відомий своїм подвижницьким життям на стовпі, через що й отримав своє прізвисько. Його життя є прикладом найвищої самовіддачі та духовної стійкості. Преподобний Даниїл народився в Месопотамії, поблизу села Самосата (сучасна Туреччина). Його батьки були християнами й виховали його в благочесті. Від раннього віку він відчував потяг до духовного життя, і в 12 років залишив дім, щоб стати ченцем. Він приєднався до монастиря, де відзначався строгістю посту, молитвою та слухняністю. Даниїл вирішив дотримуватися прикладу святого Симеона Стовпника, який жив на стовпі, ведучи життя в аскезі й молитві. Після паломництва до Симеона, Даниїл отримав від нього благословення на цей подвиг. Через деякий час він оселився поблизу Константинополя, де піднявся на стовп. Преподобний Даниїл прожив на стовпі близько 33 років, витримуючи суворі погодні умови й фізичні випробування. Його життя привертало увагу багатьох людей, включаючи імператорів, які приходили до нього за порадами. Він став духовним наставником для багатьох і проповідував віру своєю витримкою та молитвою. Святий був відомий своїми дивами. Він зцілював хворих, виганяв демонів і допомагав тим, хто звертався до нього. Одного разу, за переказами, молитвами Даниїла була зупинена сильна буря, яка загрожувала зруйнувати Константинополь. Преподобний Даниїл мирно відійшов до Господа 493 року. Прикмети Суха і холодна погода - до сухого і спекотного літа. Вночі випав сніг - він буде довго лежати. Тепло на вулиці - чекайте на заморозки. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Новорічні ялинки у різних країнах: дивіться добірку найкрасивіших Що не можна робити, а що варто Цього дня заборонялося ходити в брудному та старому одязі. Це може зіпсувати весь ваш наступний рік, адже ви проведете його в злиднях. Цей день обов'язково молилися святим, просячи в них допомоги в вирішенні будь-яких справ, здоров'я та щастя. Дотримуйтесь Різдвяного посту, не їжте м'ясні та молочні продукти. Другий рік поспіль українці будуть святкувати Різдво Христове 25 грудня. Це нова дата за церковним календарем, який ввели в дію 1 вересня. Особливою традицією українського Різдва є колядки - веселі пісні на релігійну тематику. Колядники обходять будинки, тримаючи в руках велику зірку, та розважають своїх сусідів і членів родини за гроші і солодкі подарунки.

Детальніше про що саме чи не найголовніший принцип НАТО розповість Еспресо.Що таке НАТО і його 5-та статтяНАТО (Північноатлантичний альянс, англ. NАТО) — це міжнародна організація, що складається з 31 держави, більшість з яких розташовані в Європі та Північній Америці. Альянс був заснований 4 квітня 1949 року з метою забезпечення колективної безпеки своїх членів, запобігання агресії та захисту територіальної цілісності країн-членів. Створення НАТО було відповіддю на зростаючу загрозу з боку Радянського Союзу після Другої світової війни. Важливим аспектом є те, що НАТО ґрунтується на принципі колективної оборони, що закріплено в статті 5, яка визначає, що напад на одного члена Альянсу розглядається як напад на всіх.Ідея створення НАТО виникла через зростання напруженості між Західним світом і СРСР. Основними засновниками були США, Канада та 10 європейських країн: Бельгія, Великобританія, Данія, Ісландія, Італія, Люксембург, Нідерланди, Норвегія, Португалія та Франція. Згодом, після завершення холодної війни та розпаду Радянського Союзу, НАТО розширилося, включаючи країни Центральної та Східної Європи, які стали на шлях демократичних реформ. Які були передумови написання 5-ї статті НАТО5-та стаття НАТО є основою принципу колективної оборони, який лежить в серці Північноатлантичного альянсу. Вона зобов’язує кожну країну-члена Альянсу надати допомогу іншим членам у випадку нападу. Текст статті 5 звучить таким чином:"Сторони погоджуються, що збройний напад на одну або кількох із них у Європі чи у Північній Америці вважатиметься нападом на них усіх: і, відповідно, вони домовляються, що в разі здійснення такого нападу кожна з них, реалізуючи своє законне право на індивідуальну чи колективну самооборону, підтверджену Статтею 51 Статуту Організації Об'єднаних Націй, надасть допомогу тій Стороні або Сторонам, які зазнали нападу, і одразу здійснить, індивідуально чи спільно з іншими Сторонами, такі дії, які вважатимуться необхідними, включаючи застосування збройної сили, з метою відновлення і збереження безпеки у Північноатлантичному регіоні"Прийняття цього принципу було необхідне для забезпечення стратегічної безпеки країн Західного блоку. Враховуючи агресивну політику Радянського Союзу та його військові амбіції в Європі, була потреба в колективному захисті від можливих нападів. Таке положення було розроблено для гарантування того, що жодна країна не залишатиметься наодинці з агресором, і що всі країни Альянсу готові підтримати один одного в разі зовнішньої загрози.Застосування 5-ї статті5-та стаття НАТО застосовувалася лише один раз в історії існування Альянсу. Це сталося після терористичних атак 11 вересня 2001 року в США. Того дня Аль-Каїда здійснила напади на Світовий торговий центр у Нью-Йорку та Пентагоні у Вашингтоні. У результаті цих атак загинуло близько 3000 людей.Відразу після атак США звернулися до НАТО з проханням активувати 5-ту статтю. 12 вересня 2001 року, на наступний день після атак, НАТО прийняло рішення про застосування статті 5, що стало першим та єдиним випадком за всю історію існування Альянсу. Це означало, що напад на США розглядався як напад на всі держави-члени НАТО. Альянс надав військову допомогу США, що стало основою для початку операції в Афганістані під назвою "Нескорена свобода" (Ореrаtіоn Еndurіng Frееdоm), де НАТО брало участь у боротьбі з тероризмом та Аль-Каїдою.Один з чинників стримання Росії заразНаразі загроза з боку Росії стала однією з головних тем для НАТО, особливо з початком російської агресії в Україні у 2014 році та анексії Криму. Інтерес до ефективності 5-ї статті став зростати, оскільки багато країн, зокрема країни Балтії та Польща, почали виступати з вимогами посилення обороноздатності в умовах зростання російської загрози.Експерти та аналітики сходяться на думці, що принцип колективної оборони є потужним стримувальним фактором для Росії, оскільки вона розуміє, що атака на одну з країн НАТО може призвести до глобального конфлікту з участю всіх союзників. Тому Росія, ймовірно, уникає прямих нападів на країни-члени НАТО, хоча і продовжує проводити гібридні атаки, як це було з кібернападами, інформаційними війнами та політичним втручанням. Політолог Джон Р. Сайфер зазначає, що одна з головних причин, чому Росія не напала на країни НАТО, полягає в існуванні цієї статті. "Росія прекрасно розуміє, що агресія проти будь-якої з країн НАТО означала б війну з усіма державами Альянсу", — додає він.Також експерт з безпеки Карлос Гатті підкреслює, що саме принцип колективної оборони змушує Росію уникати відкритих військових дій проти країн НАТО. Він також вказує на посилення військової присутності НАТО в Східній Європі, зокрема в Польщі та країнах Балтії, що є додатковим стримувальним фактором.Однак, як вже зазначалося, 5-та стаття аж ніяк не стримує Путіна у гібридних нападах, послаблюючи Альянс зсередини.Хоча 5-та стаття НАТО не була застосована у контексті безпосереднього військового конфлікту з Росією, її існування все ж має певний стримувальний ефект на агресивну політику Москви щодо країн-членів Альянсу.Політик Олег Рибачук, голова ГО "Центр спільних дій" розповів, що зараз найбільшою проблемою в Європейському Союзі у країн — членів НАТО є тест п'ятої статті:"Якщо Росія раптом використає ядерну зброю проти України, то було сказано, що у відповідь сили НАТО за лічені хвилини звичайною високоточною зброєю миттєво  знищують збройні сили РФ, їхній Чорноморський флот, всі відомі російські об'єкти, які розташовані на території окупованої України та Криму. І саме це обіцяли Путіну: якщо ти використаєш тактичну зброю, то у тебе немає нічого - Криму, військового флоту, військ, що перебувають на території окупованої території України. Була така розмова, але знову виникає питання: а наскільки це серйозно і чи готове НАТО так діяти?".Вступ України до НАТО та шанси застосування 5-ї статтіУкраїна - НАТО, Фото: Відкриті джерела Президент України Володимир Зеленський висловив готовність закінчити гарячу фазу війни за умови, що контрольована урядом частина української території буде взята під парасольку НАТО (щоправда, 1 грудня президент сказав протилежне: "не може бути запрошена до НАТО частина територій України"), що дасть змогу йому пізніше домовитися про повернення окупованих територій "дипломатичним шляхом". Про це президент заявив в інтерв'ю Sky Nеws.У цьому контексті варто зазначити, що за активних бойових дій вступ до НАТО є важким, але не неможливим.Основними перешкодами є:Підписання Угоди про членство: Щоб стати членом НАТО, країна повинна пройти через довгий процес переговорів і виконати ряд вимог, що включають демократичні реформи, стабільні державні інститути та наявність чинних військових структур. В умовах війни такі реформи можуть бути значно ускладнені.Консенсус серед членів НАТО: Для вступу до НАТО необхідна одностайна згода всіх країн-членів Альянсу. Враховуючи агресію з боку Росії, деякі країни-члени НАТО можуть бути обережними в підтримці вступу України в Альянс під час активних бойових дій. Наприклад, держави, які мають власні побоювання щодо ескалації конфлікту з Росією, можуть виступити проти такого кроку.Технічні та військові аспекти: Вступ під час війни може створити значні виклики для інтеграції українських військових структур в Альянс. НАТО вимагає від своїх членів високого рівня взаємодії та сумісності між військовими силами. В умовах війни цей процес значно ускладнений.Попри це, під час війни співпраця між Україною та Альянсом посилилася, що може створити основу для майбутнього членства. Крім того, країни, які активно підтримують вступ України до НАТО, такі як Польща чи країни Балтії можуть бути зацікавлені в пришвидшенні цього процесу. Вони можуть лобіювати питання про вступ України в умовах війни, з огляду на стратегічну важливість підтримки її безпеки.Курт Волкер, колишній посол США в Україні відзначає, що питання вступу України до НАТО під час війни буде важким, але він вважає, що Україні варто продовжувати політику зближення з Альянсом і надалі підтримувати політичний та військовий діалог, щоб створити умови для майбутнього вступу, навіть якщо це не станеться негайно.Гіпотетично, навіть при вступі України в НАТО, Альянс боятиметься застосовувати 5-ту статтю, бо може мати величезні геополітичні наслідки, особливо з урахуванням того, що Росія є ядерною державою. Цей фактор може викликати серйозні побоювання серед деяких країн Альянсу щодо можливості ескалації в повномасштабну ядерну війну. Тому навіть якщо 5-та стаття буде активована, питання того, яку саме форму допомоги надавати Україні, залишатиметься відкритим і політично чутливим.

Про це повідомляє видання "Ґрати" з зали суду."На переконання прокурора Михайла Доманіцького, ризики переховування або тиску на потерпілих — родину загиблого бійця Нацгвардії Вадима Бондаренка — зберігаються. Таку ж позицію займає представник потерпілих Павло Теслюк", - зазначає ЗМІ.Сам Тандир у залі суду заявив, що перебуває під варто вже понад півтора року й попросив про більш м'який альтернативний до арешту запобіжний захід. За його словами, жодних доказів, які б підтверджували ризики переховування і втечі суду не надали.На засіданні 5 грудня обвинувачений знову заявив відвід судді Іванові Бандурі. 17 серпня цього року ДБР почало провадження за його заявою про ненадання матеріалів справи одному з колишніх адвокатів Тандира — Бойченюку. Тепер, на думку Тандира, ДБР може використовувати цю справу для тиску на суддю Бандуру."Представник обвинувачення та адвокат потерпілих зауважили, що йдеться про цілеспрямоване затягування процесу, аби суд не встигнув розглянути клопотання щодо продовження запобіжного заходу. За словами прокурора Михайла Доманіцького, він подав клопотання щодо продовження арешту Олексія Тандира ще 19 листопада. Адвокат потерпілих Павло Теслюк зазначив, що заяву про злочин Олексій Тандир подав улітку, на його переконання, саме для того, щоб створити привід для клопотання про відвід", - вказує видання.Суддя Іван Бандура залишив клопотання Олексія Тандира без розгляду, зазначивши, що, на його думку, йдеться про затягування процесу.Що відомо про смертельну ДТП з нацгвардійцемУ травні 2023 року правоохоронці повідомили про підозру судді Олексію Тандиру за фактом дорожньо-транспортної пригоди на блокпості в Києві, в якій загинув нацгвардієць. Стверджувалося, що водій був напідпитку. Хоча сам суддя заперечував, що вживав алкоголь за кермом.Печерський районний суд Києва відправив суддю Тандира під варту до 21 липня 2023 року без можливості внесення застави. Прокуратура також скерувала звернення до Вищої ради правосуддя з поданням про надання згоди на утримання судді Тандира під вартою. 19 червня 2023 року суд розглянув апеляцію на рішення про запобіжний захід Тандиру й залишив підозрюваного в СІЗО.У липні 2023 року експертиза встановила, що суддя був у стані алкогольного сп'яніння. Також установили, що в момент ДТП авто рухалося зі швидкістю 100 км/годину. 3 серпня 2023 року ДБР завершило досудове розслідування у справі судді й надало матеріали для ознайомлення стороні захисту.9 серпня 2023 року стало відомо, що Тандир намагався сфальсифікувати експертизу: за даними прокуратури, замість сечі він здав на аналіз воду та слину.21 серпня 2023 року обвинувальний акт щодо нього передали до суду. Вища рада правосуддя 29 серпня 2023 року тимчасово відсторонила від здійснення правосуддя Тандира, а 6 вересня 2023 року суд продовжив його арешт. Він залишився під вартою без права на заставу. Уже наприкінці жовтня Святошинський районний суд Києва продовжив арешт судді, обвинуваченого у смертельній ДТП, ще на 60 діб. 19 грудня 2023 року Тандиру продовжили перебування під вартою до 17 лютого 2024 року, а пізніше – до 12 квітня.У квітні 2024 року Вища рада правосуддя схвалила подання про звільнення з посади судді Олексія Тандира.У липні 2024 року Тандиру продовжили арешт до кінця літа, а у жовтні – ще на два місяці.Примітка: відповідно до ст. 62 Конституції України особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.

5 грудня Землю накриє магнітна буря. Її К-індекс складатиме 4 бали. Це незначне підвищення сонячної активності. Вже наступного дня будуть не сильні магнітні коливання. Прогноз сонячної та геомагнітної активності на наступні дні опублікував портал Меtеоаgеnt. Геомагнітні бурі класифікуються за рівнем потужності - К-індексом - від показника 2 до 9. Що вищий К-індекс, то сильніша буря та її наслідки та вплив на людей і техніку. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Найтриваліше повне сонячне затемнення століття: коли дивитись унікальне явище космосу Але варто не забувати, що прогноз може змінитися, оскільки дослідники сонячної активності оновлюють свої дані що три години. На Сонці стався спалах, який 12 вересня спровокував магнітну бурю, через що жителі багатьох країн спостерігали полярне сяйво. Знімки світіння в небі публікували жителі Канади, США, Росії, а також багатьох європейських країн. Сонячна активність була на високому рівні протягом останніх 36 годин. За цей час також відбулося кілька нових помітних сонячних спалахів.

Замість 12 журналів один електронний документ: Міноборони спростило облік особового складуМіністерство оборони України переводить облік особового складу в електронний формат, замінюючи 12 паперових журналів одним цифровим. Перехідний період триватиме до вересня 2025 року.

Про це повідомила пресслужба Мінекономіки."Перші сім підприємств успішно пройшли процедуру оновлення критичності за новими критеріями. Це компанії зі сфери виробництва скляних виробів, меблів, текстилю, керамічної плитки та інших сфер. Компанії отримали можливість бронювати працівників на строк до 12 місяців. Ті, хто критичність не оновив, теж можуть бронювати працівників. Діятиме таке бронювання до 28 лютого 2025 року, це крайній термін для оновлення критичності", - зазначила очільниця відомства Юлія Свириденко.За її даними, за перші два дні відновлення бронювання через Дію компанії подали 3500 заяв на бронювання 26,7 тис. працівників.Для отримання статусу критично важливого приватні підприємства повинні відповідати двом обов'язковим критеріям, а саме:відсутність боргів перед державним або місцевим бюджетом за будь-якими податками та зборами;встановлена на рівні не менше 20 тис. грн середня зарплата за звітний період.Також необхідно відповідати одному з додаткових критеріїв:сума сплачених податків і внесків перевищує €1,5 млн;надходження в іноземній валюті перевищують € 32 млн;підприємство має стратегічне значення для держави (визначено в переліку стратегічних об’єктів);підприємство є резидентом "Дія Сіті";надає послуги зв’язку зі значними доходами;має важливе значення для економіки або потреб громади.Що відомо про бронювання від мобілізаціїУ червні уряд дозволив бронювати до 100% працівників підприємств енергетики та ОПК.17 липня в Україні запустили послугу електронного бронювання через Дію. Наразі сервіс доступний лише для критично важливих підприємств, але з часом Мінцифра планує розширити категорії бізнесу.Менш ніж за місяць, з 17 липня по 5 серпня, бронювання через Дію отримали майже 120 тис. працівників критичних підприємств.У серпні Кабмін підтримав зміни до постанови, яка дозволяє великим інтернет-провайдерам і мобільним операторам забронювати всіх своїх працівників від мобілізації.15 вересня прем'єр-міністр України Денис Шмигаль заявив, що наразі понад 900 тис. українців отримали бронь від мобілізації, але уряд допускає можливість збільшення обсягів бронювання.9 жовтня ЗМІ повідомили про нібито припинення процесу бронювання на час проведення аудиту, в ході якого Міноборони перевірить, кого та на яких підставах забронювали від мобілізації. Однак перший заступник міністра оборони Іван Гаврилюк заявив, що на час проведення аудиту критично важливих підприємств бронювання працівників зупинятися не буде.16 жовтня бізнес поскаржився на труднощі з бронюванням співробітників і наголосив, що проблема набирає системного характеру. Підприємства просили уряд про стабільний, передбачуваний і прозорий механізм бронювання.Наприкінці листопада Мінцифра поінформувала, що уряд завершив аудит підприємств, установ та організацій на статус критичності, з 1 грудня забронювати працівників від мобілізації можна буде лише через Дію.

Про це Укрінформу сказав начальник Головного управління персоналу Генштабу ЗСУ Роман Горбач.Так, 1 жовтня уряд ухвалив постанову, яка дозволяє військовим частинам мобілізувати резервістів і військовозобов'язаних, які добровільно бажають служити, під час мобілізації без участі ТЦК і СП.За словами Горбача, з 1 жовтня такою можливістю скористалися понад 2 тис. осіб, причому 700 людей у жовтні й понад 1300 – у листопаді."Система рекрутингу продовжує розвиватися. З ініціативи Генерального штабу впроваджуються механізми, що створюють більше можливостей для громадян, які виявляють добровільне бажання проходити військову службу під час мобілізації, зокрема у їхньому власному виборі військової частиниНачальник Головного управління персоналу Генштабу ЗСУ також розповів, що нині в межах військової системи рекрутингу в ЗСУ функціонують п’ять центрів, зокрема в Сухопутних і Десантно-штурмових військах, Військо-морських силах, Силах територіальної оборони та Силах спеціальних операцій."У найближчих планах – створення ще одного центру рекрутингу в Силах безпілотних систем. Триває активна робота з формування до кінця 2024 року штатних підрозділів із рекрутингу на рівні бойових бригад. Ідеться про створення окремих груп рекрутерів від трьох до семи осіб у кожному такому підрозділі залежно від його чисельного складу", – повідомив Горбач.Водночас посадовець назвав мобілізацію найбільш ефективним на сьогодні способом поповнення лав Сил оборони.6 вересня народний депутат Олексій Гончаренко в ефірі Еспресо висловив думку, що система ТЦК має бути кардинально реформована, а військові не мають проходити службу в цій структурі.Нардепка від "Слуги Народу" Юлія Яцик заявила, що 12 листопада тимчасова слідча комісія Верховної Ради з захисту прав військовослужбовців, до якої вона входить, подала звіт, у якому пропонує розформувати територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, а замість них створити рекрутингові центри. Коментуючи цю заяву, член оборонного комітету ВР нардеп від "Слуги Народу" Олександр Федієнко висловив переконання, що реформування ТЦК неможливе.18 листопада стало відомо, що в Міноборони України планують перетворити мобільний застосунок "Резерв+" на загальноукраїнський рекрутинговий центр, щоб замінити територіальні центри комплектування та соціальної підтримки у взятті військовозобов'язаних на облік.26 листопада член оборонного комітету ВР Федір Веніславський розкритикував пропозицію замінити ТЦК альтернативними формами залучення громадян до ЗСУ. На його думку, територіальні центри комплектації забезпечують до 98% виконання мобілізаційних заходів.

Частина грошей, які виручать від продажу марки буде спрямована на потреби волонтерів. Перед створенням марки "Укрпошта" оголосила Всеукраїнський конкурс ескізів. Він стартував 12 вересня 2024 року

Вода – це життєво необхідний ресурс, тому питання щодо тарифів на водопостачання та водовідведення завжди актуальне для населення. Останнім часом тарифи на воду привертають особливу увагу через економічні труднощі, пов’язані з війною та нестабільністю в країні. Крім того, вже не перший раз підіймалось питання щодо двоетапного підвищення цін на водопостачання. Тому ви маєте знати, які зміни варто очікувати найближчим часом.Чи зросте ціна на воду з 1 грудня?Ще з початку цього року тарифи на воду залишалися на рівні 2022 року. Відзначимо, що встановлення тарифів на воду здійснюється Національною комісією, яка здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП). При цьому вартість водопостачання та водовідведення визначаються окремо кожним водоканалом, тому ціни подекуди значно різняться.У деяких населених пунктах України вартість послуг з водопостачання вже зросли або можуть зрости у грудні. Місцева влада має повноваження самостійно встановлювати ціни на цей вид комунальної послуги, що призводить до значного підвищення тарифів – до 40% у деяких випадках. Так, ще у квітні комунальне підприємство "Прилукитепловодопостачання", що займається водопостачанням та водовідведенням для побутових споживачів, прийняло рішення щодо підвищення тарифу до 14 гривень 46 копійок. Тобто, підвищення ціни на воду у Прилуках відбулось на 37% - пише Суспільне.З вересня тариф на водопостачання від комунального підприємства "Гореничі", яке підпорядковується Білогородській сільській раді Київської області, був переглянутий. Згідно з оприлюдненим документом, нова вартість централізованого водопостачання становить 28,05 гривні за кубометр з ПДВ. Послуга водовідведення також здорожчала для населення - 34,16 гривні за кубометр з ПДВ, а для бюджетних установ – 53,45 гривні.У Болградській громаді Одеської області з 1 листопада 2024 року мають вже вдруге з початку повномасштабної війни підвищити тарифи на холодне водопостачання та водовідведення. Через зростання вартості електрики місцевий водоканал встановлює тариф, який буде більшим на 7,6 грн. У грудні також зміниться вартість послуг водопостачання та водовідведення для жителів Ірпеня, про це повідомили в "Ірпіньводоканал". Тому варто дізнаватися про тарифи на воду у постачальників.Ціни на воду залежать від багатьох чинників, включно з витратами на електроенергію, амортизацією обладнання, доступністю до водних ресурсів, заробітною платою та іншими операційними витратами.Водночас згідно з офіційним повідомленням, Національна комісія радить зберегти тарифи на воду для населення без змін на кілька найближчих місяців. Тобто, НКРЕКП наразі ухвалила рішення не збільшувати тарифи на водопостачання та водовідведення, тому ціни для більшості міст залишаться на попередньому рівні. Для непобутових споживачів тарифи на воду були збільшені ще з початку літа, а підвищення цін у грудні не заплановано.  "Тарифи на воду у більшості випадків підіймають органи місцевого самоврядування. Централізованого рішення НКРЕКП про підняття тарифів на водопостачання сьогодні немає. Тобто зараз є містечкові рішення щодо підняття тарифів на водопостачання. Оскільки в нас розділена система прийняття рішень водоканалів. Лише міста, які мають населення понад 100 тис. громадян, підпорядковуються рішенням НКРЕКП. Решта приймають рішення на місцевому рівні", - розповів Попенко в етері Еспресо.Згідно з попередніми даними, у квітні та липні цього року планувалося двоетапне підвищення тарифів на воду для домогосподарств. На першому етапі збільшення мало становити понад 12%, а на другому – більш ніж 14%. Це підвищення повинно було торкнутися багатьох міст України, згідно з проєктами рішень від НКРЕКП, як зазначають на сайті "Українська Енергетика". Однак комісія так і не затвердила ці зміни.Що відомо про тарифи на воду в УкраїніУ липні 2022 року Верховна Рада проголосувала за закон, який передбачає встановлення мораторію на підвищення тарифів на тепло для населення.10 березня 2023 року стало відомо, що НКРЕКП планує переглянути тарифи на централізоване водопостачання та водовідведення в Україні.НКРЕКП скасувала на засіданні 3 липня 2023 року підвищення тарифів на холодну воду в Україні.  

З 1 вересня 2027 року в Україні діти в середній та старшій школі навчатимуться по-новому. Реформа передбачає перехід на трирічну профільну освіту. Відтак, учні вчитимуться 12 років у школі. Які зміни будуть на Дніпропетровщині

Одна з кращих тенісисток світу Іга Свьонтек здала позитивний допінг-тест на триметазидин. Друга ракетка світу дискваліфікували на місяць в рамках Антидопінгової тенісної програми, повідомила Міжнародна тенісна агенція з питань чесності (ІТІА). ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Тенісист Рафаель Надаль завершує професійну кар'єру 23-річну польську спортсменку було тимчасово відсторонено з 12 вересня до 13 жовтня 2024 року, а Свьонтек у цей період пропустила три турніри. "Заборонена речовина потрапила до організму тенісистки в результаті прийому іншого дозволеного лікарського засобу", - заявили в агентстві. Цього сезону Свьонтек виграла Ролан Гаррос, перемогла на чотирьох турнірах серії WТА і стала бронзовою призеркою Олімпіади-2024 у Парижі в одиночному розряді.

Іга вже пройшла дискваліфікацію, її усунення тривало з 12 вересня до 13 жовтня

Про це повідомила пресслужба Адміністрації морських портів України (АМПУ)."Український коридор продовжує демонструвати свою ефективність та надійність, навіть у надскладних умовах війни. Станом на сьогодні, завдяки його функціонуванню було транспортовано вже понад 85 млн т вантажів, із яких 56,7 млн т зернових успішно відправлено на експорт для забезпечення світової продовольчої безпеки", - йдеться у повідомленні.Зазначається, що загалом за час роботи коридору понад 3000 суден скористалися його можливостями."Попри постійні обстріли, повітряні тривоги та вимушені зупинки роботи, портовики продовжують виконувати свої завдання з максимальною віддачею. Їхня праця – це фундамент стабільності, який підтримує економіку України та забезпечує зв'язок зі світом. Кожна тонна вантажу – це ще один крок до спільної перемоги на економічному фронті та підтримки глобальної продовольчої стабільності", - додали в АМПУ.Що відомо про роботу морського коридору17 липня 2023 року Росія оголосила про припинення дії зернової угоди. У відповідь на це президент України Володимир Зеленський заявив, що слід продовжувати використовувати зерновий коридор, навіть попри вихід РФ з угоди.Секретар Ради національної безпеки й оборони України Олексій Данілов 4 серпня заявив, що Україна відправлятиме кораблі з власним зерном туди, куди вважає за необхідне, і ні в кого не проситиме на це дозволу.10 серпня Військово-Морські сили Збройних Сил повідомили про тимчасовий гуманітарний коридор для торговельних суден, що йдуть до та з портів України.12 серпня в Україні відкрили реєстрацію торговельних суден та їхніх власників, які готові проходити тимчасовими маршрутами до українських портів у Чорному морі.16 серпня з Одеського порту вийшло перше судно після оголошення Росією про припинення дії зернової угоди.14 листопада президент Володимир Зеленський заявив, що Україна має намір залишатися гарантом продовольчої безпеки для багатьох країн світу, зокрема на Африканському континенті.Станом на 10 березня 2024 року з українських портів Чорного моря вийшли 1005 кораблів. Вони доставили близько 30 млн тонн вантажів на світові ринки.18 вересня президент Зеленський сказав, що за рік роботи морського коридору з українських портів вийшли понад 2500 суден, які вивезли 70 млн тонн вантажів.Російська окупаційна армія 14 жовтня атакувала балістичною ракетою припортову інфраструктуру Одеси. Внаслідок цього загинула людина, 8 постраждалих. Також пошкоджені два цивільних судна. Однак у Мінінфраструктури запевнили, що обстріл не вплинув на роботу морського коридору.На початку листопада повідомлялося, що українським морським коридором перевезли понад 80 млн тонн вантажів.

Війна, яку розв'язала Росія, суттєво вплинула на освітній процес в Україні. Через небезпечну ситуацію в окремих регіонах багато шкіл змушені переходити на дистанційний формат навчання, щоб гарантувати безпеку учнів і вчителів. Розповімо, коли розпочнуться зимові канікули в школах. В Україні навчальний рік стартував 2 вересня та триватиме до 30 червня 2025 року. Міністерство освіти і науки (МОН) дозволило педагогічним радам шкіл корегувати освітній процес залежно від ситуації з безпекою в умовах війни та можливих відключень світла й опалення. Також МОН рекомендували графік зимових канікул тривалістю два тижні: з 30 грудня 2024 по 10 січня 2025. Школярі матимуть зимові канікули у такі дати: Київ - канікули у школах розпочнуться з 23 грудня 2024 року та триватимуть три тижні - до 13 січня 2025. Заступник голови КМДА Валентин Мондриївський наголосив, що дати можуть змінюватися відповідно до рішень конкретної школи, адже кожен заклад має право самостійно встановлювати точні терміни канікул. Учні молодших класів матимуть додаткові канікули взимку - з 17 по 22 лютого 2025. Дніпро - зимові канікули у школярів триватимуть два тижні - з 25 грудня 2024 року до 7 січня 2025 року. Водночас у департаменті гуманітарної політики міста зазначають, що по окремих школах графік може відрізнятися. Одеса - канікули розпочнуться 30 грудня 2024 року. До навчання школярі повернуться 10 січня 2025 року. Харків - зимові канікули у школах будуть два тижні - з 28 грудня 2024 до понеділка 13 січня 2025. Львів - графік зимових канікул у школах буде різним. В низці навчальних закладів діти відпочиватимуть 23 грудня - 12 січня, а на сайтах інших шкіл вказують дати 23 грудня - 17 січня, або ж 21 грудня - 7 січня. Хмельницький - шкільні канікули розпочнуться або з 23 грудня до 5 січня, або з 30 грудня до 10 січня. Графіки кожна школа встановлює окремо. Івано-Франківськ - канікули триватимуть два тижні. Зимові канікули розпочнуться на Різдво 25 грудня 2024 та триватимуть до 12 січня 2025 включно. Чернівці - у школах канікули почнуться з 30 грудня 2024 року та триватимуть до 12 січня 2025 року. При цьому в низці шкіл планують канікули з 23 грудня по 5 січня. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Зимові канікули 2024-2025: скільки триватиме відпочинок школярів і студентів Черкаси - у школах міста плануються довгі зимові канікули, які розпочнуться з 14 грудня 2024 та триватимуть до 13 січня 2025. За словами заступниці міського голови Анастасії Чубіної, ще перед початком навчального року, такий графік діятиме, якщо ситуація з енергопостачанням буде стабільною. Проте другий семестр після канікул може стати шестиденним. Кропивницький - школярі матимуть місяць зимових канікул, але заради цього довелося "пожертвувати" осінніми канікулами їх мали лише 3 з 37 шкіл міста. Зимові канікули у школах розпочнуться з 16 грудня 2024 та триватимуть до 13 січня 2025. Суми - у місті немає єдиної дати зимових канікул для школярів. Так, наприклад, в школі № 27 канікули почнуться з 31 грудня 2024 та будуть до 2 лютого 2025, а школі №9 - з 29 грудня 2024 до 19 січня 2025 року. На Львівщині діти можуть піти на вимушені канікули, якщо довго не буде світла та електроенергії. У Черкаській, Миколаївській, Чернігівській, Волинській, Житомирській, Сумській, Кіровоградській, Рівненській, Закарпатській, Івано-Франківській областях планується проводити канікули за звичайним графіком. Проте все ж заклади освіти самостійно вирішуватимуть їхню тривалість та дати, враховуючи безпекову та ситуацію з електроенергією.

На можливих виборах президента України фаворитом є колишній головнокомандувач та чинний посол України у Великій Британії Валерій Залужний. Про це свідчать дані соціологічного дослідження Центру "Соціальний моніторинг", передає ZN. "Це перше соціологічне дослідження, проведене з початку широкомасштабного вторгнення РФ, яке демонструє електоральні схильності українців під час великої війни", - йдеться у повідомленні. Респондентів спитали "якби найближчої неділі відбувалися вибори президента України, за кого б ви проголосували?" Відповіді були такими: Валерій Залужний - 27%, Володимир Зеленський - 16%, Петро Порошенко - 7%, Кирило Буданов - 6%, Дмитро Разумков - 4%, Юлія Тимошенко - 4%, Андрій Білецький - 3%, Сергій Притула - 2%, Віталій Кличко - 2%, Олексій Арестович - 1%, Юрій Бойко - 1%, Володимир Гройсман - 1% Інший кандидат - 3%. 15% опитаних було важко відповісти. 10% узагалі б не брали участь у виборах. Також соціологи запитали "якби можна було вказати ще одного кандидата, кого б ви обрали?" Відповідь була такою: Валерій Залужний - 15%, Кирило Буданов - 12%, Володимир Зеленський - 6%, Сергій Притула - 4%, Дмитро Разумков - 3%, Петро Порошенко - 3%, Юлія Тимошенко - 3%, Андрій Білецький - 3%, Віталій Кличко - 2%, Володимир Гройсман - 2%, Олексій Арестович - 2%, Юрій Бойко - 2%, інший кандидат - 3%. 27% відповіли, що їм важко сказати, кого б вони обрали. 14% не голосували б. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Чи хочуть українці, щоб Зеленський балотувався на другий термін: опитування Загальна ситуація така: Валерій Залужний - 42%, Володимир Зеленський - 22%, Кирило Буданов - 18%, Петро Порошенко - 10%, Дмитро Разумков - 7%, Юлія Тимошенко - 6%, Сергій Притула - 6%, Андрій Білецький - 6%, Віталій Кличко - 4%, Олексій Арестович - 3%, Юрій Бойко - 3%, Володимир Гройсман - 2%. Соціологічне дослідження проведено Центром "Соціальний моніторинг" на замовлення Аmеrісаn Роlіtісаl Sеrvісеs методом телефонного інтерв'ю серед 1200 респондентів. Дослідження проводилось з 15 по 21 листопада 2024 року. Ймовірність похибки опитування складає 1,8-2,9%. Київський міжнародний інститут соціології повідомляв про результати опитування, проведеного з 20 вересня по 3 жовтня. 59% опитаних українців довіряють президенту Володимиру Зеленському, повідомили соціологи.

Свою думку політик висловив в інтерв'ю Rаdіо NV.Він переконаний, що заяви його колег щодо необхідності розформувати ТЦК – "щонайменше не продумані". На думку Веніславського, територіальні центри комплектації забезпечують до 98% виконання мобілізаційних заходів."Це заяви, які шкодять інтересам національної безпеки й оборони України. Тому що в умовах повномасштабного вторгнення і війни, яку веде Україна проти країни-агресора, реформувати ТЦК (є проблеми, які я абсолютно не заперечую), які забезпечують 95−98% виконання мобілізаційних заходів, які потрібні для поповнення нових резервів..." - сказав нардеп.Читайте також: "ТЦК - це досі єдиний вхід у військо": головний сержант 4-го Центру рекрутингу Сил ТрО ЗСУ Семирог-Орлик про плани Міноборони замінити ТЦКВін додав, що вважає пошук альтернативних форм залучення громадян до ЗСУ "грою проти нашої незалежності, державного суверенітету".На переконання Веніславського, рекрутинг станом на сьогодні не може перекрити мобілізаційні заходи, які виконують ТЦК.Також нардеп стверджує, що випадки порушення прав людей під час мобілізації поодинокі.6 вересня народний депутат Олексій Гончаренко в ефірі Еспресо висловив думку, що система ТЦК має бути кардинально реформована, а військові не мають проходити службу в цій структурі.Нардепка від "Слуги Народу" Юлія Яцик заявила, що 12 листопада тимчасова слідча комісія Верховної Ради з захисту прав військовослужбовців, до якої вона входить, подала звіт, у якому пропонує розформувати територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, а замість них створити рекрутингові центри. Коментуючи цю заяву, член оборонного комітету ВР нардеп від "Слуги Народу" Олександр Федієнко висловив переконання, що реформування ТЦК неможливе.18 листопада стало відомо, що в Міноборони України планують перетворити мобільний застосунок "Резерв+" на загальноукраїнський рекрутинговий центр, щоб замінити територіальні центри комплектування та соціальної підтримки у взятті військовозобов'язаних на облік.Читайте також: "Тотальна бусифікація". Чи дійсно проблема така страшна, як її описують

Про це йдеться у присвяченій Грушевському статті, що вийшла у виданні Теlеgrаf.Як зазначає автор матеріалу, журналіст Сергій Махун, "батько-засновник української державності фактично виступав проти незалежності України", тривалий час вважаючи за потрібне лишати Україну у федерації з Росією на правах автономії. Суверенітет Української Народної Республіки (УНР) було проголошено очолюваною науковцем та політиком Центральною Радою лише на початку 1918 року, та й то вимушено, коли російські більшовицькі війська сунули на Київ."Найстрашнішою, або радше найтрагічнішою, "помилкою" Центральної Ради, очолюваної Михайлом Грушевським, стала демобілізація українізованої військової маси, яка налічувала кілька сотень тисяч солдатів і офіцерів, які мали чималий бойовий досвід. Необхідно було лише структурувати ці наявні сили", - пише Теlеgrаf.Однак Грушевський не вважав, що Україні доведеться воювати з Росією, як і з ким-небудь ще. Закінчилося це трагедією під Крутами, окупацією половини України червоними і, зрештою, їхнім вторгненням до Києва з подальшими розстрілами тисяч жителів столиці.Після гетьманського перевороту Павла Скоропадського Грушевського, як політика, більше не існувало.Через Галичину він опиняється в Європі, але затримується в еміграції ненадовго. Грушевський звертається до радянського керівництва з проханням дозволити йому повернутися й займатися наукою. 7 березня 1924 року він разом з дружиною і донькою повертається до Києва. Знову живе на вулиці Паньківській, 9, але вже у флігелі, тому що розкішний прибутковий будинок, що перебував в особистій власності Грушевських, у лютому 1918-го більшовиками було спалено. Матиме заміську садибу в Китаєві.1931 року його змусять переїхати до Москви.Читайте також: Грушевський. Наш Михайло Сергійович (частина І, частина ІІ, частина ІІІ).Загалом Грушевський проживе в Радянському Союзі майже 10 років.Дослідницькою діяльністю він дійсно продовжував займатися, але не завжди вільно. За ним велося пильне стеження, дарма що вчений-історик зі світовим ім'ям має вчене звання подвійного академіка - радянських Всеукраїнської та Всесоюзної академій наук.1931 року, вже у Москві, Грушевський побував у слідчому ізоляторі, де його шантажували подальшою долею доньки, Катерини Грушевської. Вчений омовив себе, "зізнався" в антирадянській діяльності, одначе пізніше відмовився від своїх свідчень.9 вересня 1934 року Михайло Сергійович разом із дружиною Марією Сильвестрівною та донькою Катериною Михайлівною приїжджає на відпочинок і лікування до Кисловодська в санаторій КСВ (Комісія сприяння вченим). У жовтні вчений захворів на запалення легенів. 12 жовтня йому зробили першу операцію з видалення карбункулу. Її проводив головний лікар, який за фахом не був хірургом - дивний збіг, розповідає Теlеgrаf. Український історик Юрій Шаповал, який першим знайшов документи, присвячені останньому періоду життя Михайла Грушевського, писав: "…Звернімо увагу на те, що в історії хвороби йдеться про чотирикратне "оперативне втручання". 16 листопада було зроблене переливання крові, взятої від Катерини Михайлівни. 19 листопада стан М. Грушевського різко погіршився. 22 листопада зробили нове переливання. Знову від доньки, але це вже його не врятувало. 24 листопада лікарі констатували: "Смерть при зростанні сердечної слабкості".У проукраїнських колах відразу з'явиться версія щодо насильницької смерті академіка.Некролог Михайла Грушевського у московській газеті "Правда", Фото: відкриті джерела Поховали Грушевського на Байковому цвинтарі у Києві, але без урочистостей.Читайте також: Єдина дитина голови УНР: про життя й трагізм долі "маленької професорівни" Катерини Грушевської"Його донька Катерина була арештована в липні 1938 року. Пройшла всі кола пекла радянських катівень. Померла 1943 року у виправно-трудовому таборі "Темлаг", похована у Новосибірську. А освячення пам’ятника Михайлові Грушевському відбулося вже на зорі незалежності України – 24 листопада 1991 року", - підсумовується у статті Сергія Махуна.

Новий рік завжди приносить із собою нові надії, плани та сподівання. У 2025-му символом року відповідно до китайського календаря стане мудра та гнучка тварина. Цей рік обіцяє бути сповненим змін, адаптацій та несподіванок, адже ця тварина таємнича та багатогранна.Новий 2025 рік: яка тварина стане символомУ 2025 році символом стане Дерев’яна Зелена Змія, яка прийде на зміну Дерев’яному Зеленому Дракону 2024 року. Китайський зодіак заснований на 12-річному циклі, в якому кожен рік проходить під покровительством певної тварини, стихії та кольору. Змія посідає шосте місце у цьому циклі та відома як символ мудрості, проникливості й трансформацій. Останній раз Змія була символом року у 2013-му, проте тоді вона була Чорною Водяною. Цьогоріч у поєднанні зі стихією дерева та зеленим кольором, які відповідають за зростання та гармонію, 2025 рік може стати часом для внутрішніх змін - трансформацій, пошуку істини та спокою. У цей період варто ретельно обмірковувати кожне рішення, покладаючись на інтуїцію та досвід, адже саме ці якості допоможуть досягти успіху (у кар'єрі або коханні). Однак, потрібно бути чесними та не поспішати, брехня може роздратувати покровительку року, а це лише принесе проблеми. Змія – одна з найбільш загадкових та символічних істот китайського зодіаку. Представники цього знаку відомі своєю здатністю більше довіряти інтуїції, ніж логіці, хоча їхній інтелект часто перевершує інших. Вони розважливі, вміють використовувати події на свою користь і завжди дотримуються власної думки, незважаючи на загальновизнані авторитети.Люди, які народились під знаком змії, небагатослівні, але їхні висловлювання завжди точні й доречні. Вони майстерно висловлюють свої думки так, щоб уникати конфліктів, часто залишаючи негатив поза увагою.Новий рік за східним календарем розпочнеться 29 січня та триватиме до 16 лютого 2026 року. У Китаї вірять, що цей період принесе значні зміни та відкриє нові можливості.Новий 2025 рік, фото: wоmо.uаЩо означають стихія та колір символу рокуСтихія символу 2025 року – дерево, що підкреслює важливість довіри до себе та природного розвитку. Воно уособлює зростання та нові можливості. Ця стихія підказує, що починання цього року матимуть високі шанси на успіх. Якщо у 2024 році не всі плани дали бажаний результат, то 2025-й стане часом, коли ваші зусилля принесуть плоди.Особливо важливими будуть креативний підхід та свіжий погляд на знайомі проблеми. Рік Змії сприятиме тим, хто прагне відійти від стандартних рішень і знайти нові шляхи для вирішення навіть складних завдань. Завдяки творчим енергіям, він стане сприятливим часом для напрямів, які сприяють духовному розвитку та самоусвідомленню, розповіла для УНІАН астрологиня Марина Романова. Філософія, психологія, пошук сенсу життя та власного місця у світі – це ті сфери, які отримають особливу енергію та підтримку.Дерево та зелений колір принесуть енергію гармонії та спокою, таку необхідну як для України, так і для всього світу, що переживає кризу. Однак досягти цього умиротворення можливо лише через усвідомлене духовне зростання й переосмислення життєвих цінностей. Астрологиня також наголосила, що наступний, 2025-й рік обіцяє стати часом змін, які закладуть основи нового світового порядку. Ми зможемо побачити перші паростки цього оновлення в сім’ях, громадах і країнах. Проте кардинальні перетворення у різних сферах буття не будуть простими – вони вимагатимуть терпіння, рішучості та глибокого розуміння.Сприятливі кольори 2025 рокуЩасливими кольорами, які відповідають стихії дерева, є:жовтий та золотийзелений та коричневийбілийКожен із них має особливе символічне значення та може стати джерелом натхнення і гармонії протягом року. Так, жовтий і золотий уособлюють тепло, багатство і процвітання. Вони асоціюються з сонцем і життєвою енергією, надихаючи на нові досягнення.Білий символізує чистоту, оновлення та нові починання. Зелений символізує здоров'я, процвітання та гармонію, вказуючи на період відновлення та зростання. Коричневий асоціюється зі стабільністю та надійністю, підкреслюючи важливість твердої основи та сталість у житті. У 2025 році використання цих кольорів у повсякденному житті, наприклад у гардеробі, дизайні чи інтер’єрі, може сприяти успіху, гармонії та духовному зростанню.Щасливі кольори 2025 року. Фото: Еспресо (на основі thесhіnеsеzоdіас.оrg)Сприятливі дати у 2025 роціАстрологиня рекомендує звернути особливу увагу на сприятливі періоди у 2025 році:від 14 квітня до 8 червня (однак до цього періоду варто бути обережними, оскільки це час великих трансформацій, який краще присвятити внутрішній роботі, уникаючи надмірності у соціальній активності)26 червня - 17 липня12 серпня - 1 вересня25 вересня - 8 листопада30 листопада - 31 грудняЗа словами експертки, у ці дні варто проявляти соціальну активність, бути відкритими до змін і сміливо братися за нові починання. Важливо не втрачати впевненості у своїх силах і використовувати можливості.Крім того, відповідно до китайського календаря найщасливішими датами для людей, народжених під цим символом, будуть 2, 8 і 9 числа будь-якого місяця. Ці дні сприятливі для важливих рішень, укладання угод, старту нових проєктів та будь-яких інших ініціатив, які потребують удачі й підтримки.Водночас 1, 6 і 7 числа будь-якого місяця будуть найменш сприятливими. У ці дні варто проявляти особливу обережність, уникати важливих справ та ретельно аналізувати всі кроки, щоб уникнути можливих помилок або несподіваних ускладнень.Для кого цей рік стане особливо успішним?Відповідно до східного гороскопа найбільша удача супроводжуватиме людей, які народилися в рік Півня, Бика та Мавпи. Їм варто використати цей час для реалізації своїх ідей і задумів. Для тих, хто народився під знаком Свині, Тигра або Коня, рік може стати часом викликів у професійному чи особистому житті, але й можливостей для зростання.Люди, які народжені під знаком Змії, у 2025 році відчуватимуть особливе підсилення своїх ключових рис характеру. Їхні інтуїція, мудрість та обачність проявлятимуться ще яскравіше, допомагаючи приймати зважені рішення та знаходити вихід із найскладніших ситуацій.Рік Змії спонукатиме нас заглянути всередину себе, щоб зрозуміти свої істинні бажання й пріоритети. Він стане чудовою нагодою для зростання, як особистого, так і професійного. Головне не поспішати та не вдаватися до "нечесної гри", а бути чесним та відкритим до нового. Джерела: ТСН, Сhаs.Nеws, РБК-Україна

Кость Левицький намагався розвивати хист українців до підприємництва "У нас було багато видатних осіб у різні періоди історії. Але більшість із них була пов'язана з війнами, революціями, збройною боротьбою. А Кость Левицький був прихильник мирного шляху розвитку держави, здобуття влади. Він мав величезний досвід, оскільки йому довелося жити в п'яти політичних режимах Австрія, Польща, ЗУНР, перша радянська окупація, німецька окупація. І цей досвід міг бути використаний", висловив думку про першого керівника Державного секретаріату ЗУНР, юриста Костя Левицького, доктор історичних наук, професор Ігор Андрухів. Кость Левицький народився 18 листопада 1859-го в містечку Тисмениця неподалік Станіславова, нині Івано-Франківськ, у родині греко-католицького священника. Батько, отець Антон, деякий час допомагав ієрею в церкві, а згодом отримав власну парафію в селі Нижнів над Дністром й переїхав туди із сім'єю. У дитячому віці Кость виявляв неабиякі здібності до навчання. Після успішного закінчення школи вступив до Станіславівської гімназії. У місті на той час жили українці, поляки, євреї, вірмени, німці, однак у навчальному закладі існував дух українства. Мовою викладання була польська, проте учні-українці між собою розмовляли рідною мовою. Переходили на українську під час спілкування з ними й поляки. До 1871-го директором гімназії був українець за походженням. Під час навчання Левицький вступив до нелегального об'єднання "Громада", створеного ще 1863-го. Про це він згадував на шпальтах газети "Станіславівські вісті" від 29 серпня 1937 року: "Трималось іще життя між українськими учениками, званими студентами&hеllір; Там була "Громада", тайна українська організація, піддержувана родиною Заклинських, і в цій громаді знайшов я перше національне вишколення та організаційне приспособлення&hеllір;" Першим почав вести офіційні документи українською Восени 1878-го, після закінчення гімназії і вдалого складання випускних іспитів, Кость розпочав навчання на правничому факультеті Львівського університету. Під час студентських років юнак активно залучався до громадської праці в молодіжних об'єднаннях націо­нального характеру. Один із них "Дружний лихвар", куди Кость вступив на початку 1880 року. 1882-го, після закінчення університету, працював у канцелярії Галицького намісництва, де здобув перший управлінський досвід. За два роки захистив дисертацію з права, а 1890-го відкрив у Львові приватну адвокатську контору. На першому ж судовому процесі новоспечений адвокат вимагав від прокурора виголошення обвинувачення українською. Сам Левицький принципово вів справи рідною мовою. І саме він першим почав вести офіційні документи українською. У львівському правничому світі здобув повагу, особ­ливо в цивільних справах. Старші адвокати, українці й поляки, приходили до Левицького розв'язувати важкі юридичні завдання. А знав він чимало, бо читав багато німецьких правничих журналів. "Д-р Кость Левицький мав тоді коло 30 літ, високого росту, гарно збудований, дуже пристійний, з румяно-­білим обличчям, з темним заростом і темним волоссям в коротку щітку. Мені тоді показався як людина зрівноважена, з достойною поведінкою, чим викликав притягаюче вражіння. Говорив коротко, лагідно і по-приятельськи. Особливо цим останнім здобув мої симпатії, бо вже з моєї піврічної практики я переконався, що молодий "академік"-студент був переважно трактований як нуля. Д-р Кость Левицький визначив мені місячну платню у висоті 25 ринських, попереджуючи мене про те, що він є педантом і вимагає педантичної праці, а це мені як молодому академікові на будуче придасться", писав у спогадах доктор права Олександр Баранецький, який у 18921895 роках працював канцелярійним урядником в адвокатському бюро Костя Левицького. Свій професійний досвід Кость Левицький популяризував на сторінках українського журналу "Часопись Правнича" і з 1889-го був його незмінним редактором протягом перших 10 років існування. На сторінках видання публікували розвідки з історії права, переклади основних законів Австро-Угорської імперії українською мовою. Таким чином, удосконалювалася українська юридична термінологія. 1893-го з'явилося перше видання книжки "Німецько-­український правничий словар" Костя Левицького, що став класикою юридичної літератури. На його створення автор витратив 10 років. Левицький намагався розвивати хист українців до підприємництва. Для цього вивчав австрійський досвід. Раніше, 1883-го, він став співзасновником першого українського кооперативу "Народна торгівля", що згуртував перед Першою світовою понад сотню споживчих товариств і кілька тисяч фізичних осіб. Для нього Кость писав статут. Ще під час навчання в гімназії Левицький вступив до Товариства "Просвіта" й майже одразу став його секретарем. Адвокат розумів, що народові потрібен не лише правовий захист, але й елементарна освіта. Особливою заслугою Костя Левицького було придбання "Просвітою" у квітні 1895-го власного будинку у Львові, на площі Ринок. У ньому розмістилися також Наукове товариство ім. Шевченка з бібліотекою і музеєм, громадські організації. Левицького обрали головою львівської контори, а з 1900-го впродовж шести років він фактично керував і головним відділом "Просвіти". Влітку 1903-го очолив Крайовий комітет, який розробив проєкт статуту фонду побудови руського Народного театру у Львові. Нову ідею фінансово підтримав професор Михайло Грушевський та інші галицькі українці. Завдяки старанням Левицького відкрили страхову компанію, ідею створення якої у Львові виношували 30 років. Левицький розробив для неї проєкт статуту та став співзасновником Товариства "Дністер", створеного 1892-го, й однойменного кооперативного банку (1894). Теперішня хвиля кличе український народ стати однодушно проти царської імперії "Спочатку товариство займалося страховими випадками, пов'язаними лише з пожежами. Пізніше вже пере­орієнтувало свою діяльність на різні випадки: це й хвороба поголів'я худоби, і повені, й т. д." каже Павло Артимишин, кандидат історичних наук. Ще одне дітище Левицького "Крайовий союз кредитовий" у Львові. Українські кооперативи змогли отримувати кредити з банків Австро-Угорщини, завдяки ним українці засновували бізнес, купували нерухоме майно чи землю. Також надавалися консультації у проведенні господарських операцій, союз виділяв кошти на спорудження церков та видавничо-виховну діяльність. Кількість кредитних кооперативів за 15 років існування установи зросла у 16 разів, а власні кошти збільшились у 58 разів. 25 грудня 1906-го Контрольна рада обрала Левицького Генеральним директором союзу, що фактично став центральною ощадною касою української кооперації. Страхова компанія "Карпатія", яка діяла з 1911-го під протекторатом митрополита Андрея Шептицького, рекомендувала енергійного адвоката і громадського діяча на посаду голови наглядової ради. Але попри досягнення в культурно-просвітницькій та в економічній сферах Кость Левицький увійшов в українську історію насамперед як політичний діяч. Його політична кар'єра розпочалася в середовищі народовців, в їхній ідеології були присутні лібералізм, націоналізм, піднесення соборного духу й національної свідомості галицьких і наддніпрянських українців. 1885-го створили громадсько-політичну організацію "Народна Рада". У програмі йшлося, що галичани є "частиною великого 20-мільйонного народу малоруського, самостійного, посеред громади народів слов'янських"; доведено також необхідність боротьби за "автономію країв і автономію народів". Співзасновником Ради й незмінним заступником її керманичів і був Кость Левицький. У грудні 1899-го Левицького обрали до Тіснішого Народного комітету керівництва новоствореної Української національно-демократичної партії УНДП, яка оголосила своїм ідеалом "незалежну Русь-Україну" й фактично стала лідером українського політичного життя. Була заснована з ініціативи Івана Франка, Михайла Грушевського, Юліана Романчука, В'ячеслава Будзиновського. У травні 1907-го Костя Левицького обрали послом австрійського парламенту. В ухваленій того ж року програмі фракції стверджено мету діяльності послів самостійний політичний, економічний, соціальний і культурний розвиток українського народу. Чимало часу приділив роботі в Галицькому крайовому сеймі, послом якого його обрали 1908-го. У 19101913 роках Українська національно-демократична партія відстоювала покращення становища українського громадянства Галичини й усієї України на міжнародній арені. 1912-го назрівала війна між Австро-Угорщиною та Росією. У грудні того ж року у Львові відбулися збори політичних діячів Галичини, на яких ухвалили резолюцію, де зазначалося: "З огляду на добро і будучність українського народу по обох боках кордону, на случай оружного конфлікту між Австрією і Росією ціла українська суспільність однозгідно і рішуче стане на стороні Австрії, проти Російської імперії як найбільшого ворога України". Почалася Перша світова війна. Відгуком на неї було створення у Львові Головної Української Ради (ГУР) 1 серпня 1914-го, яку очолив Кость Левицький. А вже 3 серпня ГУР звернулася до населення з документом, де йшлося про те, що "теперішня хвиля кличе український народ стати однодушно проти царської імперії". Кость Левицький підтримав ідею створення наддніп­рянською еміграцією у Львові позапартійного Союзу визволення України (СВУ). Особливо важливою виявилася ініціатива ГУР щодо формування у складі австрійського війська легіону Українських січових стрільців кількістю 2,5 тис. вояків. Із цією метою Левицький провів у серпні 1914-го переговори з прем'єр-­міністром, міністрами закордонних справ і оборони Австро-Угорщини. 5 травня 1915-го на базі реформованої ГУР у Відні заснували Загальну Українську Раду (ЗУР), яку очолив знову-таки Кость Левицький. Він вітав проголошення незалежної Української Народної Республіки на мітингу 10 лютого 1918-го перед будинком "Просвіти" у Львові, укладення нею Брест-­Литовського мирного договору. Увечері 9 листопада під головуванням Левицького відбулося чергове засідання УНРади. Його учасники ухвалили назву держави Українська Держава. Був обраний Тимчасовий державний секретаріат на чолі з Левицьким. "Ми свідомі цього обов'язку, який прийняли серед граду куль і незвичайно важливих обставин. Вступаючи в уряд, уважаємо за відповідне зазначити, що стоїмо на демократичнім принципі. Ми вийшли з народу, і для народу буде присвячена наша праця", цими словами започаткував 10 листопада 1918-го діяльність Тимчасового Державного секретаріату його голова Кость Левицький. 13 листопада Левицький від імені уряду вніс на розгляд УНРади Тимчасовий основний закон про державну самостійність українських земель колишньої Австро-­Угорської імперії. Його одноголосно схвалили. Згідно з ним з'явилася нова назва держави Західно-Українська Народна Республіка (ЗУНР). Виступаючи в обговоренні цього питання, Левицький висловився так: "Повстання нашої держави основано на праві самоозначення народів, признаного цілим світом&hеllір; Ми признаємо в нашій державі республіканський устрій, примінюючи в суспільно-державнім життю всі здобутки новітньої демократії". Ухвалили оголосити також мобілізацію до армії. Вона мала стати регулярною. Після збройного виступу поляків у Львові та падіння столиці наприкінці листопада 1918-го керівництво республіки переїхало до Тернополя, потім до Станіславова. А влітку 1919 року емігрувало за кордон. Наприкінці грудня 1918-го Левицький подав у відставку з посади керівника уряду. 15 липня 1920-го сформовано третій склад "уряду диктатора", на цей раз еміграційного. У серпні того ж року диктатор ЗУНР Євген Петрушевич призначив Костя Левицького уповноваженим для справ преси і пропаганди. У січні 1921-го йому доручили керувати Міністерством закордонних справ. Разом з іншими членами уряду брав участь у написанні державно-правових документів, що мали сприяти визнанню ЗУНР на міжнародній арені. Левицький очолював делегації ЗУНР на міжнародних конференціях у Ризі (1920), Женеві (1921) та був членом делегації в Генуї (1922). Водночас заснував і очолив Комітет політичної еміграції, який об'єднував усіх західноукраїнських політемігрантів у Європі, надавав їм моральну, правову й матеріальну допомогу. Вісімдесятирічний Левицький майже півтора року провів на Луб'янці 1923-го після самоліквідації уряду Левицький повернувся до Львова. У міжвоєнні роки він входив до Центрального комітету Українського національно-демократичного об'єднання (УНДО), але головні зусилля зосереджував на сфері національного економічного й культурного життя. Працював на посадах директора "Центробанку", голови Союзу українських адвокатів, члена Начальної ради адвокатів Польщі (19351939), редактора журналу "Життя і право". Крім того, написав низку фундаментальних праць з історії українського національно-­визвольного руху. Одразу після наступу червоної армії на Львів 22 вересня 1939-го Кость Левицький як голова Українського допомогового комітету прибув до керівництва нової влади з метою встановити відносини, але за особистим наказом народного комісара внутрішніх справ УРСР Івана Сєрова його заарештували. Микита Хрущов негайно доповів про це Сталіну. Вивезений до Москви 80-річний Левицький майже півтора року провів на Луб'янці. Його справою займалися особисто Берія і Молотов, які розуміли, що репресії й ув'язнення Левицького викличуть негативну реакцію українців приєднаного краю. Навесні 1941-го його звільнили й він повернувся до Львова. На початку радянсько-німецької війни у Львові 30 червня 1941-го заходами бандерівського крила ОУН проголошено утворення Української держави, а 6 липня сформовано представницький орган Українську раду сеньйорів, з 24 липня Українська Національна Рада, в кількості 45 членів. Її головою став Кость Левицький, а почесним президентом митрополит Андрей Шептицький. Попри утиски й перешкоди з боку німецької окупаційної адміністрації, УНРада захищала інтереси українців, намагалася пом'якшити окупаційний режим. 22 липня 1941-го за підписами Шептицького й Левицького Рада сеньйорів надіслала раднику Гітлера Йоахіму фон Ріббентропу телеграму протесту проти включення Галичини до Генерального губернаторства, підкресливши, що українці прагнуть проголошення самостійної Української держави. Німці вимагали від Левицького оприлюднити заяву про лояльність до німецької влади, але він відмовився. І сказав: "Чужинці приходять і відходять, а в хаті залишається господар". Левицький неодноразово вів переговори з керівни­цтвом нової влади, зокрема з губернатором, вимагав припинити безпідставні репресії, звільнити ув'язнених українців. У посланні до губернатора дистрикту Галичина від 14 жовтня 1941-го він сміливо наголошував: "Українська Національна Рада репрезентує громадську опінію національної ідеї до часу створення Соборної незалежної України". Кость Левицький помер 12 листопада 1941-го. Був похований на Янівському меморіальному цвинтарі у Львові поруч із генералом Мироном Тарнавським. У надгробному слові владика Йосип Сліпий назвав Костя Левицького керманичем політичного життя народу до останньої хвилини.

Про це інформує hrоmаdskе.Вказано, що апеляцію захисту на рішення Печерського райсуду, який відправив військовослужбовця на гауптвахту до 12 грудня, відхилили. Прокурор заявив, що райсуд визнав підозру обґрунтованою, а тримання під вартою є необхідним.Адвокат Гнезділова натомість просив про зміну запобіжного заходу на такий, що не передбачає тримання під вартою. Він також просив суд визнати затримання військового незаконним. Суддя зазначила, що згідно із законодавством, апеляційний суд не може визначати незаконність затримання, бо це справа слідчого судді.На засіданні були присутні знайомі Гнезділова, журналісти та учасники руху за встановлення чітких термінів військової служби. З собою вони мали плакати з гаслами: "Поверніть права захисникам", "Протест не дорівнює порушення закону", "Твоя воля сильніша за політичну" тощо. Понад десять людей висловили бажання взяти військового на поруки, втім, їхні клопотання суд також відхилив. Що передувалоВійськовослужбовець 56-ї ОМБр Сергій Гнезділов, який пішов добровольцем на війну 5 років тому, заявив, що в Україні мають бути встановлені чіткі терміни служби. Він публічно оголосив, що самовільно залишив військову частину й перебуває в Києві."У нас зробили ставку на добровольців і на те, що на їхніх плечах ми витягнемо цю війну. Бо оголошувати нормальну мобілізацію в нас не збираються, а просто відловлюють людей на вулиці, призначають їх у чомусь винними, і вони будуть служити до перемоги", – сказав Гнезділов.Пізніше стало відомо, що у 56-й ОМБр, де служить Гнезділов, проведуть службове розслідування за фактом його СЗЧ.25 вересня Державне бюро розслідувань відкрило кримінальне провадження через заяву Гнезділова про самовільне залишення служби.ДБР 9 жовтня затримало Сергія Гнезділова, а наступного дня йому повідомили про підозру. Водночас сам військовий сказав, що готовий повернутися на службу, коли буде чітко встановлено її терміни.11 жовтня Гнезділова відправили під варту на два місяці.