Search trend "Суд"

У межах операції "Феміда" детективи НАБУ та САП 19 серпня провели обшуки й у двох суддів Верховного Суду. Йдеться про голову Касаційного адміністративного суду Ігоря Дашутіна та очільницю Касаційного господарського суду Ларису Рогач.

Про це повідомляє аналітично-адвокаційний центр "Фундація DEJURE" із посиланням на джерела.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ «Понятійка» на мільйони. ZN.UA публікує текст угоди Столара і Микитася, що лягла в основу справи «Феміда»

За даними антикорупційних органів, колишній народний депутат Максим Микитась та чинний парламентар Вадим Столар створили злочинне угруповання і брали під контроль бізнеси, аби забирати собі їхні активи та дорогу нерухомість. До групи входила й ексзаступниця голови офісу президента України Ірина Мудра.

Зокрема, за версією слідства. фігуранти підкуповували суддів, щоб отримати "потрібні" рішення.

Також підозрювані відмили 150 мільйонів гривень, аби внести заставу за ексміністра енергетики Германа Галущенка у справі "Мідас". Гроші проганяли через підконтрольні компанії та за участі керівництва державного "Сенс Банку".

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ У справі щодо легалізації 150 млн як заставу для Галущенка знайшли вказівки на Буданова

Микитася відправили в СІЗО з альтернативою застави у 30 млн гривень. Його спільнику — голові "Метробуду" Валентину Єлізарову — суд призначив 20 млн грн застави. Мудру також арештували на два місяці із заставою у 20 млн грн, частину цієї суми за неї вже внесли.

Окрім того, повну заставу у 7 млн гривень сплатили за посадовця офісу президента Віктора Дубовика, якого підозрюють у рейдерстві в межах справи "Феміда".

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ У справі «Мідас» вже внесли застави, яких вистачило б на 25 тисяч ударних FPV-дронів. Фігуранти «Форрест Гамп» — на черзі

За даними ЗМІ, Столар отримав підозру за п'ятьма статтями, серед яких створення злочинної організації, протиправне заволодіння майном, підробка документів та несанкціоноване втручання в роботу інформаційних систем.

Колишня заступниця керівника Офісу президента Ірина Мудра отримала повідомлення про підозру та клопотання про обрання запобіжного заходу після проведених у неї обшуків

Про це повідомляє журналістка Новини.LIVE Анастасія Жиденко.

Що відомо про засідання суду щодо справи Мудрої

21 серпня суд розглядав питання щодо запобіжного заходу Ірині Мудрій. Сторона захисту звернулася з клопотанням про перенесення розгляду через погіршення її самопочуття.

Мудра заявила, що напередодні свідомо відмовилася від запропонованої госпіталізації. За її словами, вона хотіла особисто прибути до суду та продемонструвати свою відкритість у межах процесу.

Суд частково задовольнив клопотання захисту. Розгляд питання щодо запобіжного заходу має продовжитися сьогодні.

У чому підозрюють Ірину Мудру

Новини.LIVE писали, що 19 серпня НАБУ та САП провели спеціальну операцію з викриття організованого угруповання. За попередніми даними, до можливої протиправної діяльності можуть бути причетні високопосадовці Офісу президента, а координацією тіньової схеми, ймовірно, займалися чинний та колишній народні депутати.

У межах операції "Феміда" антикорупційні органи оприлюднили окремі фрагменти аудіозаписів розмов фігурантів справи. За їхньою оцінкою, один із голосів може належати вже звільненій заступниці керівника Офісу президента Ірині Мудрій. На одному із записів голос, схожий на голос Мудрої, обговорює роботу НАБУ та САП, а також можливість впливу на систему боротьби з корупцією.

Також 19 серпня президент Володимир Зеленський указом звільнив Ірину Мудру з посади заступниці керівника Офісу президента. Вона працювала на цій посаді з 29 березня 2024 року.

Новини.LIVE інформували, що Мудра заявила, що співпрацює зі слідством і готова в межах закону відповідати на всі запитання правоохоронців. Вона також наголосила, що не заперечує проти проведення слідчих дій. Оприлюднені уривки розмов експосадовиця пообіцяла прокоментувати після того, як ознайомиться з матеріалами кримінального провадження.

Чоловіка із серйозним психічним захворюванням мобілізували після того, як ВЛК визнала його придатним до військової служби. У медичних документах був зазначений діагноз «шизофренія, параноїдна форма, безперервний перебіг, виражений змішаний дефект, галюцинаторно-параноїдний синдром». Також представник чоловіка посилався на аутизм.

Чоловік мав тривалу історію психіатричного лікування. У 2020 році він проходив стаціонарне лікування, після чого перебував під диспансерним наглядом. У 2024 році знову лікувався та проходив обстеження. У вересні 2025 року в медичній карті був зафіксований діагноз шизофренії.

Попри це, 25 квітня 2026 року ВЛК визнала чоловіка придатним до військової служби. Наступного дня його призвали під час мобілізації та направили до військової частини.

Чоловік не погодився з рішенням. Його представник заявив, що медогляд провели поверхово, не врахували медичні документи та не направили його на додаткові обстеження. 13 травня чоловік подав скаргу на рішення ВЛК до 20 Регіональної військово-лікарської комісії та попросив провести повторний огляд.

Паралельно він звернувся до суду, вимагаючи скасувати наказ про мобілізацію, наказ про зарахування до списків особового складу та зобов’язати військову частину звільнити його зі служби.

Чому суд відмовив

Суд зазначив, що на момент мобілізації висновок ВЛК залишався чинним. 25 квітня чоловіка визнали придатним, а 26 квітня його мобілізували. На той момент рішення ВЛК не було скасоване чи визнане протиправним.

Суд також наголосив, що адміністративний суд не може самостійно визначати придатність людини до військової служби, оскільки це належить до компетенції ВЛК. Тому суд не оцінював, чи сумісний діагноз чоловіка з проходженням служби.

Важливо, що рішення суду не означає, що чоловіка визнали здоровим. Суд лише встановив, що на момент призову діяла постанова ВЛК про його придатність.

Щодо наказу військової частини суд зазначив, що вона не здійснювала призов і не визначала придатність чоловіка. Військова частина лише прийняла його після ухвалення відповідних рішень, тому підстав для скасування наказу про зарахування до списків особового складу суд не побачив.

Не задовольнив суд і вимогу про звільнення. Для цього потрібна конкретна законна підстава, передбачена статтею 26 Закону України «Про військовий обов’язок і військову службу». У цій справі чоловік не довів наявності такої підстави.

Рішення суду

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у справі №160/13120/26 повністю відмовив у позові. Мобілізацію та зарахування до списків особового складу не скасували, а військову частину не зобов’язали звільнити чоловіка.

Водночас суд не заперечив наявність у чоловіка психічного захворювання. Ключовим стало те, що на момент мобілізації висновок ВЛК про придатність був чинним.

Таким чином, справа показує: для оскарження мобілізації недостатньо лише підтвердити наявність захворювання. Важливо також довести порушення під час проходження ВЛК або домогтися скасування чи перегляду її висновку у встановленому порядку.

Сообщение Дуже хвору людину мобілізували: що вирішив суд появились сначала на ТехноФан.