
У Львові, на території лікарні Святого Пантелеймона, відкрили новий мультифункціональний спортивний майданчик для пацієнтів і працівників реабілітаційного центру UNBROKEN. Тут можна займатися різними видами спорту — від баскетболу та мініфутболу до бадмінтону, стрільби з лука і регбі на кріслах колісних.
Про це пише Рубрика, посилаючись на Львівську міську раду.
Як наголосив керівник реабілітаційного центру «Незламні» Олег Білянський, новий простір є важливою частиною загального процесу відновлення пацієнтів.
«Це не просто майданчик, а функціональна екосистема, інтегрована в загальний процес реабілітації UNBROKEN. Сьогодні ми офіційно відкрили мультифункціональний спортивний зал — критий, із системою утеплення, вентиляції та охолодження, в якому можна проводити різні спортивні заняття.
Фото: Львівська міська рада
Тут можна займатися баскетболом, мініфутболом, волейболом на кріслах колісних чи звичайним бадмінтоном, проводити заняття зі стрільби з лука. Також тут можна грати в регбі на кріслах колісних. Майданчик доступний як для інклюзивних видів спорту, так і для звичайної спортивної активності», — розповів він.
Це те, пояснює Олег Білянський, чого тут дуже бракувало, оскільки спортивна активність є одним із важливих засобів відновлення та реабілітації пацієнтів після різних травм.
Фото: Львівська міська рада
«Спорт забезпечує і змагальну активність, і позитивний емоційний фон, допомагає покращувати фізичні якості — швидкість, силу, витривалість і рівновагу. Усе це необхідне людині у повсякденному житті. Нарешті цей простір відкрився, і ми маємо своє місце для спорту. Тепер не мусимо їздити чи возити пацієнтів до інших залів. На такі спортивні заняття є дуже великий запит, адже люди прагнуть повернутися до спортивної активності. Це мотивує нас шукати різні варіанти та розвивати цей напрямок», — розповів медик.
Новий мультифункціональний спортивний простір має стати ще одним важливим елементом комплексної реабілітації пацієнтів центру UNBROKEN, допомагаючи їм відновлювати фізичну форму, розвивати необхідні навички та повертатися до активного життя.
Фото: Львівська міська рада
Спортивний простір розташований під тентово-каркасним накриттям. Він має спеціалізовану зону з ґумовим покриттям, систему професійного освітлення та повністю пристосований для маломобільних груп населення. Завдяки системам утеплення, вентиляції та охолодження займатися тут можна впродовж усього року, незалежно від погоди.
Фото: Львівська міська рада
Площа спортивного майданчика становить 450 квадратних метрів. Окрім основної спортивної зони, у просторі облаштовано також вбиральні та роздягальні.
Ініціатива створення спортивного простору належала команді Першого ТМО. Над його відкриттям працювали близько року. До реалізації проєкту долучилися донори — компанія Carlsberg та міжнародна громадська організація Lion Club.
Фото: Львівська міська рада
Новий спортивний простір буде доступний як для пацієнтів, так і для працівників лікарні.
Фото: Львівська міська рада
Фото: Львівська міська рада
↓Читайте також
Південнокорейський морпіх, який воював за Україну, підкорив Говерлу та Петрос після ампутації руки
У Києві відкрилась перша в Україні комунальна автошкола для ветеранів з інвалідністю
Військові та ветерани у Львові встановили рекорд України з масового виконання кросфіт-комплексу "Murph"
The post Від баскетболу до регбі на кріслах колісних: у Львові відкрили новий мультифункціональний спортивний простір UNBROKEN appeared first on Рубрика.
Go to rubryka.com
«У теплопостачанні ми можемо зекономити десь від 10 до 30% за умов енергоефективності»
Влад Бундаш: Сьогодні говоримо про те, як зробити теплопостачання ефективнішим, скільки енергії ми можемо заощаджувати завдяки модернізації будинків, і що можуть зробити самі мешканці ОСББ та громади. Наш гість — Вадим Литвин, голова Асоціації енергоаудиторів України.
І почнемо з запитання про те, скільки енергії Україна могла би заощаджувати, якби наш житловий фонд був енергоефективним і термомодернізованим.
Вадим Литвин: Насправді, можемо не споживати досить багато. Тобто, якщо ми говоримо про теплопостачання, лише за рахунок порівняно недорогих і швидкоокупних заходів, ми можемо зекономити десь від 10 до 30%. Тобто, це не утеплення. Це встановити або налаштувати регулятори опалення у будинках ті самі, індивідуальні теплові пункти або ІТП.
Це утеплити трубопроводи на горищах і в підвалах. Це відлаштувати чи відбалансувати систему. Те саме, наприклад, з електропостачанням. Тобто, зрозуміло, що майже більшість перейшла на світлодіодні лампи, вони банально не особливо дорожчі, ніж звичайні. Але якщо ми говоримо, наприклад, про ті ж самі електробойлери, маючи альтернативу централізованого гарячого допостачання або гарячого допостачання від котельні дахової, що для багатьох житків, наприклад, в Києві нормально. Тобто, ми, знову ж таки, для Києва, я так прикидував, маємо потенціал не будувати, умовно, пів атомного реактора.
Ну, або третину атомного реактора, якщо ми порахуємо Запоріжжя і Дніпро, наприклад, — великі міста, де також є всі на електробойлерах, ємнісних водонагрівачах. Тобто, це теж великий заділ. Замість того, щоб будувати, ми могли би десь змістити акценти і брати більш дешеве джерело енергоресурсів.
І це ми не говоримо про прям велику комплексну термомодернізацію, наприклад, чи використання відновлюваних джерел. Якщо говорити про комплекс, то ми бачимо по об’єктам, які супроводжуємо, від 40 до 60 відсотків економії по теплопостачанню ми можемо на Старому житловому фонді мати. Це підтверджені вже факти.
Але це вже коштує досить дорого. Я би сказав, що це все-таки, «післязавтрашній день», тому що спочатку ми маємо навести порядок із тими інженерними системами, які вже є, тому що потенціал великий, економія значна, окупності короткі, і найголовніше, що за цей період, коли ми впроваджуємо ці невеличкі заходи, ми зможемо навчитися переходити до великих.
Краще зробити 100 будівель швидкої санації, ніж 10 — комплексної, тому що ефект буде більший за менші кошти.
«Якщо по всій країні взяти кількість будівель старого фонду, які були комплексно термомодернізовані, я б сказав, що, напевно, це не більше 1%»
Влад Бундаш: Коли йдеться про загалом поняття термомодернізації чи енергоефективності, це такий багатовекторний і багатокомплексний напрям.
Але хочу тут розпочати із такої «середньої температури по палаті». Ви вже зазначили, що безпосередньо працюєте з багатьма будинками в Україні, і у вас є оцей досвід унікальний. І тут хочу поговорити, на вашу думку, у якому загалом зараз стані український житловий фонд з погляду енергоефективності. Тобто, яка частка, до прикладу, багатоквартирних будинків, про які ми так багато завжди говоримо, зараз потребує комплексної модернізації, а яка вже стала на цей шлях?
Вадим Литвин: Насправді, ми можемо говорити про незначні відсотки. Я би сказав, що якщо ми по всій країні візьмемо кількість будівель старого фонду, які були комплексно термомодернізовані, я б сказав, що, напевно, це не більше 1%.
Але всі новобудови, які будувалися в 2000-х роках, вони, в принципі, мають непогані стандарти з точки зору енергоефективності, можливо, трошки не дотягують до сучасних, але в них теж є проблеми, які частково є похідною низьких тарифів, що вони можуть споживати менше, але споживають багато, тому що у них інженерні системи просто не налаштовані.
Іноді це питання натиснути кнопку «авто» на контролері. Із цим є проблеми, тому комплексно цим мало хто займається.
Тому комплексна модернізація для житлового фонду, вважайте, майже весь потрібен, тому що програми фонду енергоефективності, програми теплих кредитів — це сотні будівель. При тому, що в нас багатоповерхівок, це, здається, по різним оцінкам, десь 70 тисяч, чи щось близько того.
Влад Бундаш: А ось той етап, про який ми бачимо зараз, і багато хто говорить, що люди умовно беруться, особливо там минулої зими, коли вона була доволі важка і були довготривалі відключення світла, багато хто взявся ставати на цей шлях енергоефективності, покращення, термомодернізації. Ось цей темп, як ви його оцінюєте, наскільки він великий? Якщо, можливо, по містах. Я розумію, що по Україні насправді важко оцінювати. По містах, по регіонах, де ви бачите, що цей темп класний, або, умовно, він прогресує?
Вадим Литвин: Дивіться, дуже часто вирішують окремі люди в поєднанні з окремими програмами місцевими.
Наприклад, є невеличке містечко Новояворівськ, у якому є група людей, які запустили цей процес, вони активно співпрацювали, наприклад, із Фондом енергоефективності, і вже досить багато будівель. Там десятки для невеликого міста.
Львів, Луцьк у цьому напрямку досить активно працюють, Житомир, напевно. Київ. Київ — велике місто, але теж значна кількість будівель у рамках всієї України пішла цим шляхом.
Знову ж таки, через те, що в Києві, наприклад, наявна міська програма так звана — 70 на 30 — енергоефективності, яка дозволяє до 70% робіт виконати за рахунок місцевого бюджету. І це досить непогані результати. Знову ж таки, якщо ми говоримо глобально, то це менше відсотка по тим же київським будівлям і по тим же загалом в активних містах.
«Чому місто за свої гроші не зробить наш будинок енергоефективним?»
Влад Бундаш: Я би тут хотів безпосередньо поговорити, а що конкретно треба робити зі своїм будинком? Пояснімо для наших слухачів і слухачів, — із чого треба починати. Але також почну з іншого питання, яке я доволі часто чую не тільки в Києві, а навіть у свому регіоні, звідки я родом, на Закарпатті, — а чому місто за свої гроші не зробить наш будинок енергоефективним?
Коли люди кажуть, що «нам винні», чи це справді так згідно з законом і нашими реаліями? Як ви відповідаєте на ці закиди?
Вадим Литвин: Ну, дивіться. Я не готовий зараз сходу сказати, скільки коштує квартира на Закарпатті, хоча після початку великої війни, я думаю, що вона там не дешевша, ніж у Києві. Але це розмова мільйонерів.
Тобто мільйонери кажуть, а чому нам не доплачують? Візьміть будь-яку квартиру, однокімнатну, вона не буде коштувати в Києві менше мільйона. Якщо там трошки більше з ремонтом, вона буде набагато більше коштувати. І, відповідно, мільйонери кажуть, що, слухайте, а дайте нам ще гроші, щоб ми щось зробили.
Це перший аспект, — моральний. Тому що ми ж не просимо гроші на машину чи на заправку, а житло — це той же саме актив, при чому досить вартісний.
Другий аспект. Ми можемо подивитися депутатські різні програми в Києві та інших містах. Утеплення, заміна вікон, заміна дверей, виконання ремонтів — вони не про енергоефективність. Тобто, якщо вам утеплили фасад, — я буквально сьогодні бачив, як один із депутатів казав, що «ми тут утеплюємо торець, багатоповерхівки» — це не про енергоефективність.
Тобто, в цій багатоповерхівці немає регулятора, і від цього утеплення, яке ще треба перевірити на відповідність нормативам, але максимум, що — підвищиться температура всередині. Немає регулювання, жаркіше, вони частіше відкривають вікна. Тобто, це не є комплексний підхід.
Влад Бундаш: Коли ми говоримо про термомодернізацію, люди часто справді насамперед для себе уявляють цей процес як утеплення фасаду, або нові вікна чи двері. Про що ви згадували і наводили приклад, зокрема, з утепленням фасаду, але що насправді входить у комплексну модернізацію будинку? Які компоненти можемо перелічити?
Вадим Литвин: Так, значить, якщо ми говоримо про багатоповерхівку, то термомодернізація, насправді, починається з регулювання. Тобто, на старі, ще там, радянських часів побудови системи, вони передбачали, що газ там дуже дешевий, регулювати особливо не потрібно, але якщо буде дуже жарко, відкриють кватирку там, чи вікно, і буде все добре. Відповідно, на вводі в будинку немає пристрою, який би, відповідно до погоди, знижував би, чи підвищував би температуру наших батарей. Тобто, це першочерговий пристрій, який має бути під час термомодернізації, без якого всі інші заходи по економії теплової енергії, або газу, вони ні до чого.
Другий захід — це навести порядок із нашими трубопроводами, там опалення, гаряче водопостачання, принаймні, на горищі і в підвалі, — місця загального користування. Це прибрати витоки, десь поміняти запірну арматуру, встановити балансувальник, і, саме головне, утеплити їх. Тоді ми вже не гріємо підвал, — котам, може, трошки холодніше буде, чи птахам на горищі, але при цьому, скажімо так, дешевше побудувати їм теплу будку.
Тобто, ми прибираємо десь 20% зайвого споживання за порівняно невеликі кошти. По своєму будинку можна сказати, що такі заходи нам дали, дані від року до року трошки відрізняються, десь від 20% до 25% економії. Тобто, просто за невеликі, по суті, кошти це зробили.
І вже після цього, або одночасно з цим, може починатися заміна вікон і утеплення фасадів на горищі. Тобто, ідеальний варіант, насправді, — для будинку розробляється енергетичний аудит, який обраховує всі заходи, які можливі, або які хтось придумав, і це вже план робіт, що робити. І тоді вже власники, співвласники цієї будівлі бачать, що перший етап такий-то, другий етап такий-то тощо.
Третій етап починати, поки не закінчили перший, недоцільно, тому що будуть гроші витрачені даремно. І це, по суті, основні заходи. Щоб повторити, це погоднє регулювання, це утеплення трубопроводів, це балансування, після цього — вікна, стіни, горище, відповідні утеплення.
Слухайте розмову повністю у доданому аудіофайлі і дізнавайтеся ще більше! А також — переходьте за посиланням і читайте та слухайте попередній випуск подкасту «Екомайбутнє — сьогодні»
Запис Енергоефективність житла: як утеплити оселю правильно спершу з'явиться на Громадське радіо.
Go to hromadske.radio
Джерело: Букви
29 серпня в Україні та світі відзначають День пам’яті захисників України, Міжнародний день дій проти ядерних випробувань та День авіації України. За церковним календарем – Усікновення голови святого пророка Івана Хрестителя.
День пам’яті захисників України: пам’ятний день був встановлений Указом Президента Зеленського в 2019 році задля вшанування героїв, загиблих під час Іловайської трагедії. Символом цього дня є квітка соняшника, оскільки багато українських воїнів загинули на полях із соняшниками під час виходу з Іловайського котла. Цей день є важливим нагадуванням про героїзм та самопожертву українських захисників, які віддали своє життя за свободу та незалежність України.
Міжнародний день дій проти ядерних випробувань: започатковано Генасамблеєю ООН 2 грудня 2009 року. Ініціатором був Казахстан, який саме 29 серпня 1991 року закрив головний ядерний полігон СРСР під Семипалатинськом. Метою цього дня є підвищення обізнаності про наслідки ядерних випробувань та заклик до їх повного припинення. Від часу створення ядерної зброї у світі було проведено понад 2000 випробувань, які мали значні негативні наслідки для людей та навколишнього середовища.
День авіації України: щорічно останньої суботи серпня відзначається День авіації України. У цей день вітають військових та цивільних пілотів, працівників авіатранспорту та індустрії. Засноване свято було 16 серпня 1993 року за наказом тодішнього президента.
У різних країнах світу сьогодні відзначають:
- Словаччина – День Словацького Національного Повстання
- Аргентина – День юриста та День посадки дерев
- Польща – День муніципальної поліції
- Індія – Національний день спорту
- Фінляндія – День природи
- Японія – День смаженого м’яса
Цього дня у світі:
- 1535 – війська Великого князівства Литовського та Руського звільнили від московської окупації місто Стародуб;
- 1541 – османи захопили Буду, столицю Угорського королівства;
- 1561 – у Пересопницькому монастирі Різдва Пресвятої Богородиці завершено працю над створенням національного символу та присяжної книги українців – Пересопницького Євангелія;
- 1619 – Відбулась “Кам’янка Струмилова”. Перша відома в історії постановка українських інтерлюдій.
- 1698 – Петро I заборонив носити бороди й наказав вдягати європейський одяг.
- 1831 – Майкл Фарадей успішно продемонстрував перший електричний трансформатор у Королівському інституті в Лондоні.
- 1842 – Нанкінський договір поклав край Першій опіумній війні;
- 1883 – в Оттаві Томас Ахерн продемонстрував першу електроплиту.
- 1885 – німецький інженер Готтліб Даймлер одержав патент на мотоцикл.
- 1920 – під час польсько-українсько-радянської війни розпочалася оборона Замостя силами Армій Української Народної Республіки і Польщі від радянської 1-ї кінної армії С.М. Будьонного
- 1929 – німецький дирижабль “Граф Цепелін” завершив першу навколосвітню подорож.
- 1944 – розпочалося Словацьке національне повстання проти нацистів.
- 1946 – в ООН прийнята Швеція, Королівство Афганістан і Ісландія.
- 1949 – СРСР провів перше вдале випробування атомної бомби в Семипалатинську (Казахська РСР);
- 1965 – У Львові відбулися збори прибічників євангельських християн-баптистів, в яких взяли участь майже 400 представників із різних регіонів СРСР.
- 1964 – відбулася прем’єра мультфільму Волта Діснея “Мері Поппінс”.
- 1966 – у Сан-Франциско група The Beatles дала свій останній концерт
- 1992 – Відбулося перепоховання мощей патріарха Йосипа Сліпого у Храмі Святого Юра у Львові.
- 1994 – Oasis випустили дебютний альбом “Definitely Maybe”, диск згодом очолив чарт Великої Британії.
- 1999 – У Донецьку відкрито прижиттєвий пам’ятник Сергію Бубці.
- 2014 – розстріл української колони під час виходу з-під Іловайська (Іловайська трагедія).
Яке сьогодні церковне свято:
29 серпня в церковному календарі згадуютьУсікновення голови Івана Хрестителя. Іван Хреститель був пророком і предтечею Ісуса Христа, який закликав до покаяння та хрещення водою. За Євангелієм, Ірод Антипа, правитель Галилеї, ув’язнив Івана через критику свого незаконного шлюбу з Іродіадою (жінкою свого брата).
Під час святкування дня народження Ірода дочка Іродіади – Саломія – танцювала перед Іродом, і він, вражений танцем, пообіцяв дати їй будь-яку нагороду. Підказана матір’ю, вона попросила голову Івана Хрестителя на блюді, і Ірод змушений був виконати наказ.
Усікновення голови Івана Хрестителя символізує мучеництво за правду, непохитність у вірі і проповіді Божого слова. Голова Івана Хрестителя в іконографії часто зображується на блюді або в руках ангела. Свято нагадує про небезпечність пророчого слова для влади, яка живе за своїми інтересами.
Прикмети:
- Гарна погода вдень – ввечері чекай дощу
- Шпаки ще не відлетіли – осінь буде сухою
- Жаби голосно квакають – до тепла
- На заході сонця чути відлуння – до потепління
Традиції:
- У народі вважається, що цього дня не можна користуватися ножем, особливо якщо потрібно нарізати щось кругле – наприклад, хліб, капусту, буряк. За повір’ями, людина тоді бере на себе гріхи вбивць Іоана Предтечі. З цієї ж причини уникають продуктів червоного кольору – він символізує кров Хрестителя.
- Святому Івану Хрестителю здавна молилися про позбавлення від головного болю.
- Потрібно зайнятися богоугодними справами – наприклад, допомогти близьким і незнайомим людям, подати милостиню. Вважається, що якщо до вас у день пам’яті Іоана Предтечі прибилася бездомна тварина, то її потрібно обов’язково прихистити.
Іменини сьогодні святкують:
Іван.
- Букви повідомляли про свята, іменини, традиції, прикмети 28 серпня
Запис 29 серпня: яке сьогодні свято, іменини, традиції, прикмети спершу з'явиться на Букви.