Search trend "Національне Антикорупційне Бюро України"

Захист просив про домашній арешт і меншу заставу, а прокурор наполягав на значно більшій сумі. Суд обрав остаточну позицію.

Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду залишила без змін запобіжний захід для Микитася – тримання під вартою з альтернативою внесення застави у розмірі 30 млн грн.

Як повідомляє ukrinform.ua.

Суд відхилив апеляційні скарги сторони захисту та залишив чинною ухвалу слідчого судді ВАКС від 21 серпня 2026 року. Рішення набрало законної сили одразу після проголошення та не підлягає оскарженню.

Колегія суддів постановила: апеляційні скарги залишити без задоволення. Ухвалу слідчого судді ВАКС від 21 серпня 2026 року залишити без змін. Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.

– головуючий суддя

Захист просив про домашній арешт або меншу заставу

Під час засідання Микитась просив замінити тримання під вартою на домашній арешт або зменшити суму застави з 30 млн до 10 млн грн.

Я не затягую жоден процес і не порушую регламент. Прошу дати мені домашній арешт або заставу у розмірі до 10 мільйонів гривень.

– Микитась

Він заявив, що не може сплатити 30 млн грн, оскільки ця сума є для нього непомірною. Також фігурант повідомив про труднощі, з якими адвокати стикаються під час доступу до нього у слідчому ізоляторі.

На запитання про можливе застосування насильства у СІЗО Микитась відповів, що такого не було.

Позиція обвинувачення

Прокурор наполягав на триманні Микитася під вартою з можливістю внесення застави у розмірі 200 млн грн.

Сторона обвинувачення також заявила, що Вадим Столар, народний депутат із колишньої “ОПЗЖ”, перебуває за межами України та, за даними засобів масової інформації, може фігурувати в операції Національного антикорупційного бюро України. На думку прокурора, Столар може бути зацікавлений в уникненні кримінальної відповідальності та теоретично здатен внести заставу за Микитася.

Наразі пан Столар перебуває за межами території України, і він також зацікавлений в уникненні кримінальної відповідальності – як сам, так і разом із Микитасем. Тому теоретично навіть він може ініціювати та внести заставу за Микитася.

– прокурор

Адвокат Микитася заперечив таку можливість. За його словами, між Столаром і його клієнтом протягом останніх двох із половиною місяців триває серйозний конфлікт, зокрема через гроші.

Столар точно нічим не допоможе моєму клієнту. За останні два з половиною місяці вони перебувають між собою у непоправному конфлікті. Це дуже сильний особистий конфлікт між ними, у тому числі на ґрунті коштів. Тому Столар не буде вносити за Микитася кошти як заставу.

– адвокат Микитася

Що передувало рішенню суду

21 серпня 2026 року Вищий антикорупційний суд обрав Микитасю запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з можливістю внесення застави у 30 млн грн. Розгляд питання розпочався 20 серпня у межах справи “Форрест Гамп”.

19 серпня Національне антикорупційне бюро України повідомило про підозру у відмиванні коштів кільком посадовцям. За версією слідства, 29 червня вони забезпечили внесення 150 млн грн застави за одного з фігурантів справи “Мідас”.

До групи, за даними слідства, входили заступниця керівника Офісу Президента, колишній народний депутат, голова правління державного банку, голова наглядової ради державного банку та інші особи.

Детективи НАБУ, зокрема, проводили слідчі дії у заступниці керівника Офісу Президента Ірини Мудрої. Згодом з’явився указ Президента про її звільнення з цієї посади.

150 млн грн застави за колишнього міністра енергетики Германа Галущенка, який фігурує у справі “Мідас”, внесли 29 червня 2026 року.

Інші теми, які вам можуть сподобатися:

• Апеляційна палата ВАКС розглядає апеляції щодо арешту Максима Микитася. Суд раніше визначив заставу 30 млн грн, а справа стосується підозри у легалізації коштів.
• У Чернівцях суд узяв під варту чотирьох працівників патологоанатомічного бюро, яких підозрюють у незаконному продажі анатомічних матеріалів померлих.
• Іспанія передала Україні державного реєстратора, якого підозрюють у незаконному оформленні квартири в Запоріжжі. Суд узяв його під варту без застави.

Тепер правоохоронці мають з’ясувати, чи приховують ці платежі історію, якої не видно під час звичайного судового засідання та подальшої перевірки.

Національне антикорупційне бюро України та Спеціалізована антикорупційна прокуратура планують перевірити джерела коштів, які вносили як заставу в окремих кримінальних провадженнях. Серед них – справа колишнього керівника Офісу президента Андрія Єрмака.

Про це заявив Олександр Клименко в інтерв’ю YouTube-каналу «Є питання».

Про це керівник САП Олександр Клименко розповів в інтерв’ю ютуб-каналу “Є питання”. За його словами, правоохоронці мали підстави сумніватися у походженні деяких застав, тому проводитимуть відповідні перевірки.

Питання досить цікаве. У нас були певні підозри стосовно внесення тих чи інших застав у наших розслідуваннях, і ми будемо перевіряти це, наскільки це можливо. Постфактум, не онлайн, підтвердити все це складніше, але в цьому напрямку ми будемо рухатися.

– Олександр Клименко

Як перевірятимуть походження застав

Клименко пояснив, що контроль за такими операціями передбачає банківський фінансовий моніторинг. Банки відстежують надходження на рахунки громадян, фізичних осіб-підприємців та компаній.

Якщо фінансова установа виявить операцію з ознаками ризику, вона має передати інформацію до Державної служби фінансового моніторингу. Водночас перевірити джерело грошей після їх внесення складніше, ніж відстежити платіж у момент проведення.

Застава у справі “Мідас”

Прокурори звернулися до суду з клопотанням про арешт і передачу до Агентства з розшуку та менеджменту активів 150 мільйонів гривень застави, внесеної за фігуранта справи “Мідас” Германа Галущенка.

На думку слідства, ці кошти могли мати злочинне походження, а механізм застави нібито використали для їх легалізації. У разі задоволення клопотання судом гроші мають перерахувати на рахунок Агентства з розшуку та менеджменту активів, а заставу визнають невнесеною.

19 серпня Національне антикорупційне бюро України заявило, що в межах операції “Форест Гамп” викрило групу, яку підозрюють у легалізації 150 мільйонів гривень для сплати застави одному з учасників справи “Мідас”.

Справа щодо будівництва в Козині

Окремо бюро розслідує можливу легалізацію понад 460 мільйонів гривень через будівництво котеджного містечка в Козині Київської області. У цьому провадженні підозру оголосили Андрію Єрмаку та ще шістьом фігурантам.

Єрмак назвав обвинувачення на свою адресу необґрунтованими. 14 травня Вищий антикорупційний суд обрав йому запобіжний захід – тримання під вартою з можливістю внесення застави у розмірі 140 мільйонів гривень. Уже 18 травня він залишив слідчий ізолятор після сплати застави.

Дивіться ще:

• ВАКС взяв під варту двох військовослужбовців, яких підозрюють у вимаганні хабаря за безперешкодне прийняття засобів РЕБ для ЗСУ.
• Апеляційна палата ВАКС відмовилася передавати справу Ігоря Коломойського та топменеджера банку до іншого суду. Провадження щодо заволодіння 9,2 млрд грн продовжать розглядати у ВАКС.
• ВАКС відклав до 2 вересня розгляд клопотання про арешт голови правління Sense Bank Ступака. Прокуратура просить заставу у 150 млн грн.

Слідство вважає, що тендерні вимоги та залучення підконтрольної компанії допомогли організаторам отримати контроль над багатомільйонною закупівлею державного програмного забезпечення.

Національне антикорупційне бюро України та Спеціалізована антикорупційна прокуратура завершили досудове розслідування щодо організованої групи, яка, за версією слідства, реалізувала корупційну схему під час закупівлі програмного забезпечення для Міністерства соціальної політики України.

Як повідомляє nabu.gov.ua.

Учасників групи також підозрюють у діях, через які було припинено інший проєкт міністерства з інформатизації.

Як діяла схема під час закупівлі програмного забезпечення

Слідство встановило, що у 2020–2021 роках власник групи компаній діяв спільно з посадовцями Міністерства соціальної політики, Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України, а також колишнім головою Пенсійного фонду України.

Спочатку учасники схеми домоглися зупинення вже розпочатого проєкту з інформатизації у Мінсоцполітики. Це, за даними розслідування, мало створити умови для залучення підконтрольної компанії. Унаслідок припинення проєкту держава зазнала збитків на 63 млн грн.

Після цього організатори забезпечили проведення тендеру з вимогами, які фактично не дозволяли іншим потенційним учасникам подати свої пропозиції. Для імітації конкуренції до процедури залучили ще одну компанію, підконтрольну організаторам.

За підсумками закупівлі Міністерство соціальної політики уклало договір із визначеним постачальником. Компанія поставила програмне забезпечення за завищеною ціною, що спричинило додаткові збитки державному бюджету на 28,4 млн грн.

Підозри учасникам організованої групи

У вересні 2025 року НАБУ та САП повідомили про підозру п’ятьом учасникам організованої групи.

Наразі їм повідомили про зміну раніше оголошеної підозри, а також про нову підозру за частиною 5 статті 191 Кримінального кодексу України – привласнення, розтрату майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем – і частиною 2 статті 364 Кримінального кодексу України – зловживання владою або службовим становищем.

Інша справа щодо закупівель у Держспецзв’язку

Окремо організатор схеми та колишній заступник голови Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України вже мають статус обвинувачених у справі про заволодіння понад 62 млн грн під час закупівель програмного забезпечення для Держспецзв’язку.

Ця справа нині перебуває на розгляді у Вищому антикорупційному суді.

Після завершення досудового розслідування сторона захисту має ознайомитися з матеріалами провадження, після чого обвинувальний акт можуть скерувати до суду в порядку, передбаченому законодавством.

Рекомендуємо звернути увагу:

• Кирило Буданов заявив, що спілкувався з колишньою заступницею Іриною Мудрою після оголошення їй підозри та звільнення з Офісу президента.
• Зареєстрований у Верховній Раді законопроєкт посилює захист дітей, підвищує виплати опікунам і прийомним сім’ям, вводить одноразову допомогу і прискорює реагування служб у громадах.
• Офіс генпрокурора розслідує ймовірну розтрату близько 760 млн грн у Київському університеті культури, проведено понад 20 обшуків і вилучено техніку та документи.

Напередодні, 25 серпня ВАКС обрав запобіжний захід ексзаступниці керівника Офісу президента України Ірині Мудрій. Йдеться про легалізацію 150 мільйонів гривень готівки, які, за версією НАБУ та САП, легалізували для застави за підозрюваного у справі "Мідас" Германа Галущенка. Вищий антикорупційний суд України обрав їй запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на 60 днів з альтернативою застави у ₴20 млн. Тоді, як САП просила взяти Мудру під варту з альтернативою застави у ₴150 млн.

Нині ж матеріали клопотання про застосування запобіжного заходу одному з фігурантів справи щодо легалізації коштів на заставу для Германа Галущенка опинилися у розпорядженні hromadske. Про якого фігуранта йдеться видання не повідомляє.

"У цих матеріалах, окрім Ірини Мудрої, фігурує ще один посадовець Офісу президента, якому слідство відводить роль організатора. У наведених слідством розмовах його переважно називають "Кирилом" та "Кириллом Алексеевичем". Згідно з матеріалами підозри, він мав отримувати під контроль від Тимура Міндіча та учасників його злочинного угруповання готівку, організувати її зберігання, та механізм передачі коштів, а також забезпечити фінансову винагороду всім причетним особам", – пише видання.

Як зазначає видання, мова може йти про нинішнього очільника Офісу президента Кирила Буданова.

"За даними співрозмовників hromadske, насправді може йтися про очільника Офісу президента Кирила Буданова. Прізвище Буданова також можна побачити у самих матеріалах клопотання", – пише видання.

Видання зазначає, що за версією слідства Міндіч не пізніше 8 червня цього року звернувся до неназваного посадовця Офісу президента з проханням допомогти звільнити Галущенка.

"Судячи з матеріалів клопотання, гроші, призначені для застави за Галущенка, мали передати під контроль неназваного посадовця ОП. За версією слідства, саме цей неназваний посадовець вирішив залучити до організації легалізації коштів Ірину Мудру. Заступниця голови ОП "погодилася з пропозицією" службової особи ОП та вирішила залучити до організації легалізації коштів Максима Микитася й очолювану ним злочинну організацію", – пише hromadske.

Видання також наводить фрагменти розмов фігурантів у матеріалах клопотання. Вони наведені російською, тож далі мовою оригіналу:

"А звонит, говорит мне беженец наш израильский. Ну, типа, Тимур. Звонит Кириллу и говорит: "Слушайте, Кирилл, возьми, пожалуйста, Sense Bank"… Ну, а этим проходимцам нельзя доверять банк, а там потоки. Говорит, ну серьёзные потоки… Возьми банк, – говорит, – под себя… А Тимур говорит: "Слушай, ну там потоки, там серьёзные деньги". Говорит: "Возьми куда-то". Ну они общаются с Кириллом. А эти прихлебатели уже хотели, знаешь, присосаться… Ну видишь, как быстро переориентировался Миндич. Он сидел на всех потоках. (…) Они всё готовы. То есть, куда скажет Кирилл, они будут носить… Они всё будут делать".

За даними слідства, 10 червня Мудра та неназвана посадова особа з Офісу президента провели зустріч із головою правління "Сенс Банку" Олегом Ступаком і головою наглядової ради Михайлом Гладишенком.

"Слідство стверджує, що за результатами цієї зустрічі керівники банку погодилися працювати під їхнім "неформальним контролем". До цього, як зазначається у клопотанні, таким "куратором" був Тимур Міндіч, однак на той момент він уже перебував у розшуку і не міг виконувати цієї функції. Того самого вечора Мудра, за даними слідства, розповіла Микитасю, що вони разом із неназваним посадовцем ОП отримали неформальний контроль над "Сенс Банком". Інфраструктуру банку, як стверджує НАБУ, вони планували використати для легалізації готівки, яку мали спрямувати на заставу за Германа Галущенка. Ще 17 червня 2026 року Микитась під час телефонної розмови, як зазначає слідство, розповів, що Міндіч особисто передав готівку для внесення застави неназваному посадовцеві Офісу президента, якого Микитась називає " Алексеевичем", – пише hromadske.

Нагадаємо, Національне антикорупційне бюро України (НАБУ) та Спеціалізована антикорупційна прокуратура (САП) у межах масштабної спецоперації проводять слідчі дії в низки високопосадовців, політиків та представників бізнесу. Крім того, як зазначають співрозмовники ZN.UA у правоохоронних органах, у межах цього кримінального провадження фігурують також посадовці Міністерства юстиції України та представники "Сенс Банку".

НАБУ повідомляє, що під час обшуків у межах операції "Форест Гамп" НАБУ та САП виявили документ, який містить план антикризової комунікації щодо діяльності Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради.

Читайте також: Колишня заступниця керівника Офісу президента Ірина Мудра могла приховувати значні тіньові доходи та отримувати десятки тисяч доларів поза офіційними виплатами.

• Підтримайте журналістів "5 каналу" на передовій.

• Підтримайте "5 канал" на "Патреоні".

Друзі, підписуйтеся на "5 канал" у Telegram. Хвилина – і ви в курсі подій. Також стежте за нами у мережі WhatsApp. Для англомовної аудиторії маємо WhatsApp англійською.