Тренд пошуку "Анатолій Гунько"

Фракція "Слуга народу" від початку 2023 року не забезпечила 226 голосів за жодну законодавчу ініціативу, яка після першого або другого читання була підписана президентом. Такі дані наводить громадська ініціатива "Голка" у своєму аналізі роботи Верховної Ради за сім років.
Аналітики зазначають, що формально у фракції нині залишається 226 депутатів – мінімальна кількість для збереження парламентської більшості. Водночас частина обранців вибула з парламенту, перебуває за кордоном або фігурує у кримінальних провадженнях.
За даними "Голки", найбільшу кількість голосів "слуги" давали у перші роки роботи нинішнього скликання. У 2019 році фракція забезпечила понад 226 голосів за 149 законів. У 2023–2026 роках таких випадків, за підрахунками ініціативи, не було.
Дослідники виділяють кілька етапів у роботі монобільшості. У 2020 році її середня підтримка знизилася, зокрема через відмову голосувати за поправки опозиції. Наступного року фракція частково відновила спроможність збирати голоси під окремі рішення.
Водночас у 2021 році відбулося одне з перших серйозних послаблень монобільшості – з посади голови Верховної Ради усунули Дмитра Разумкова. Після цього частина депутатів "Слуги народу" долучилася до створеної ним депутатської групи, хоча формально з фракції не вийшла.
У 2022 році фракція мала найвищий рівень консолідації після початку роботи парламенту. Однак навіть тоді лише шість законодавчих ініціатив, які згодом підписав Володимир Зеленський, отримали понад 226 голосів представників "Слуги народу".
Голова "Голки" Ірина Федорів пов'язує нинішні проблеми з голосуваннями не лише з втомою депутатів, а й зі скороченням фактичної кількості дієздатних представників фракції. За її словами, влада змушена шукати підтримку серед інших політичних сил.
Зокрема, Федорів заявила, що під час кадрових голосувань та окремих законодавчих рішень додаткові голоси могли надходити від депутатів, пов'язаних з колишньою ОПЗЖ. Вона закликала до формування широкої коаліції з опозиційними фракціями та прозорих правил ухвалення рішень.
За Конституцією, парламентська коаліція може формуватися лише депутатськими фракціями. Водночас депутатські групи "За майбутнє", "Довіра" та "Відновлення України" не можуть бути її складовими.
Склад "Слуги народу" також скорочується через вибуття народних депутатів. Зокрема, фракцію залишили мажоритарники Анатолій Гунько та Олександр Трухін, а також виключені з фракції Олександр Дубінський і Микола Тищенко.
В "Голці" зазначають, що аналітику підготовлено за матеріалами з відкритих джерел, зібраними та впорядкованими у цифровому сервісі в межах ініціативи "Перезарядити країну тобі під силу" за підтримки NED. Скористатися цією базою даних може кожен охочий – для цього достатньо надіслати запит на електронну пошту ngo.holka@gmail.com.
Також, від початку роботи Верховної Ради ІХ скликання достроково припинив повноваження 71 народний депутат. Найчастіше парламентарі складали мандати за власним бажанням, тоді як частина представників заборонених проросійських партій і надалі залишається у Верховній Раді.
Нагадаємо, депутати від заборонених проросійських партій мають автоматично втрачати свій мандат. Відповідний законопроєкт підготували в "Європейській Солідарності". "ЄС" привітала рішення РНБО та українських судів, які заборонили партії, що роками просували російські наративи й дали значний відсоток колаборантів та зрадників. Йдеться про ОПЗЖ, "Партію Шарія", "прогресивну соціалістичну партію", "Партію Мураєва" та інші.
Читайте також: Український суд заборонив діяльність уже 12-ї політичної партії 
Підтримайте журналістів "5 каналу" на передовій.
Підтримайте "5 канал" на "Патреоні".
Друзі, підписуйтеся на "5 канал" у Telegram. Хвилина – і ви в курсі подій. Також стежте за нами у мережі WhatsApp. Для англомовної аудиторії маємо WhatsApp англійською.

Такі дані оприлюднила громадська ініціатива "Голка".Із 47 округів на 26 вибори не відбулися ще у 2019 році через тимчасову окупацію частини територій України. Ще 21 округ став вакантним уже під час роботи парламенту.Водночас щонайменше четверо народних депутатів-мажоритарників виїхали з України, але досі не втратили своїх мандатів. Ідеться про Ярослава Дубневича, Артема Дмитрука, Олександра Куницького та Сергія Шахова. Фактично це означає, що мешканці відповідних округів залишилися без повноцінного представництва в парламенті.фото: ГолкаЗа словами дослідницької журналістки та інженерки даних громадської ініціативи «Голка» Оксани Ставнійчук, ця проблема стала одним із наслідків змішаної виборчої системи, яка діяла під час парламентських виборів 2019 року."За Петра Порошенка була можливість підтримати Виборчий кодекс і змінити правила гри. Тоді склад парламенту обирали б за відкритими списками. Але кожна влада намагається змінити правила під себе саме перед виборами. Тому ризик того, що під час війни Верховна Рада може залишитися недоукомплектованою, не змусив тоді політиків відмовитися від власних інтересів", — зазначила вона.Ставнійчук наголосила, що мажоритарна система виявилася особливо вразливою саме в умовах війни. На її думку, із часом проблема лише посилюватиметься, оскільки парламент дедалі частіше стикається з нестачею голосів для ухвалення важливих рішень.Окрему увагу аналітикиня звернула на ситуацію у фракції "Слуга народу". Якщо на початку роботи Верховної Ради вона налічувала 254 народних депутатів, то зараз у її складі залишилося 226 парламентарів — саме стільки голосів потрібно для ухвалення законів.За даними дослідження, частина депутатів втратила свої мандати після обвинувальних вироків суду. Серед них — мажоритарники Анатолій Гунько, Федір Христенко та Андрій Одарченко. Водночас Андрія Деркача та Ігоря Васильковського позбавили українського громадянства.Дослідження створене на основі відкритих даних, які були систематизовані у цифровому сервісі в рамках проєкту “Перезарядити країну тобі під силу”, який підтримує NED. Отримати доступ до цифрового сервісу, де містяться систематизовані дані, може кожен громадянин, направивши листа з проханням про доступ ngo.holka@gmail.com. 

На сьомому році роботи Верховної Ради дев’ятого скликання 47 мажоритарних округів залишаються без представництва. Більшість із них не мали свого представника від початку скликання, пише Громадська ініціатива «Голка». 
Так, вибори 2019 року не відбулися на 26 округах, тому що частина українських територій окупована росіянами. Та ще 21 округ залишився без представника у парламенті вже під час роботи дев’ятого скликання.
Причому щонайменше четверо депутатів, обраних на мажоритарних кругах, втекли з України. Йдеться про Ярослава Дубневича із групи «За майбутнє», Артема Дмитрука з групи «Відновлення України», Олександра Куницького зі «Слуги народу» та Сергія Шахова з групи «Довіра». 
Голка
ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





Депутатка «Слуги народу» вирішила скласти мандат. Чим це загрожує монобільшості


Журналістка та інженерка даних «Голки» Оксана Ставнійчук заявила, що такі проблеми із представництвом у ВР виникли тому, що вибори 2019 року відбулися за старою системою. Голосування відбулося за змішаною системою, яка передбачає і партійні списки, і мажоритарні округи.
«За Порошенка була можливість підтримати Виборчий кодекс і змінити правила гри. Тоді склад парламенту обирали б за відкритими списками. Але кожна влада намагається змінити правила під себе саме перед виборами. Тому ризик того, що під час війни Верховна Рада може залишитися недоукомплектованою, не змусив тоді політиків відмовитися від власних інтересів. Зрештою ЄС взяла лише два мандати на округах. На Львівщині перемогли Микола Княжицький і Михайло Бондар. І от результат – під час війни мажоритарна система виявилася найслабшою ланкою для представництва. Ситуація буде лише погіршуватися. Ми вже бачимо, як часом бракує голосів за важливі євроінтеграційні питання. Заступник голови фракції «Слуга народу» Андрій Мотовиловець каже, що парламент «втомився» через діяльність антикорупційних органів. Такі заяви у війну взагалі неприпустимі», — додала Ставнійчук.
За її словами, у фракції «Слуга народу» сьогодні є 226 народних депутатів. Щонайменше стільки ж потрібно голосів, аби ухвалити законопроєкт. Хоча з самого початку роботи ВРУ дев’ятого скликання «слуг народу» було 254.
ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





На фоні зміни уряду «слуга народу» Потураєв заявив про невідкладне складання мандата


«Зараз же, щоб мати хоча б на папері 226 членів фракції — не виключають ані народного втікача Куницького, ані тих, хто потрапляє у гучні корупційні скандали і розгляд справ ще триває. Але бувають випадки, коли проти тих, хто балотувався від «Слуг народу», з’являються вироки в кримінальних справах. Так було з мажоритарником з Чернігівщини Анатолієм Гуньком», — зазначила Ставнійчук.
Крім Гунька після вироків суду мандати втратили мажоритарники Федір Христенко та Андрій Одарченко. Водночас Андрія Деркача та Ігоря Васильковського позбавили громадянства і звинуватили у держзраді. 
Дослідження створене на основі відкритих даних, які були систематизовані у цифровому сервісі в рамках проєкту «Перезарядити країну тобі під силу», який підтримує NED. 
Зазначимо, що за час роботи ВРУ поточного скликання 71 народний депутат втратив свої повноваження. Найчастіше депутати складали мандати добровільно. Таких було близько 50. Ще 12 обранців померли. Шість народних депутатів втратили мандат, тому що перестали бути громадянами України. Ще троє парламентарів залишилися без мандату, бо щодо них набули законної сили обвинувальні вироки суду.