Тренд пошуку "honey"

Столичне кафе-кондитерська Honey на Жилянській, четвертий заклад мережі, який відкрився восени 2024 року, зазнало серйозних пошкоджень внаслідок російського ракетного удару по столиці 28 серпня. Повний текст новини

Від російської атаки вночі 28 серпня руйнувань зазнав завод Bayraktar у Києві. Про це повідомив співзасновник ГО «Варта-1» та депутат Львівської міськради Ігор Зінкевич. Він зазначає, що було два влучання, які спричинили серйозні пошкодження виробничих потужностей. Поки що невідомо, який масштаб руйнувань. Це вже четвертий удар по виробництву за останні пів року. «Попри війну і попередні атаки, компанія продовжувала вкладати десятки мільйонів власних коштів, навчати персонал і готувати виробництво. Більшість потужностей вже були майже готові, основний персонал завершив навчання», — каже Зінкевич. Нагадаємо, 28 серпня росія випустила по Україні 629 дронів і ракет, найбільших втрат зазнав Київ. У столиці загинули 16 людей, понад 40 дістали поранення, триває розбір завалів. Ми писали про те, що під час нічного обстрілу в Києві постраждали хаб LIFT99 Kyiv Hub та офіс компанії FRACTAL. У приміщеннях вибило вікна, пошкоджено меблі й техніку. Для FRACTAL це вже третій удар по офісах після двох атак у Харкові. У Дарницькому районі ракета зруйнувала під’їзд п’ятиповерхівки, пошкоджено парк швидкісних поїздів «Інтерсіті+», де зіпсований один із потягів, а також кілька житлових будинків, зокрема комплекс «Паркленд» і будинок на Жилянській. Постраждали фасад кафе Honey та представництво ЄС на Володимирській.

У ніч на 28 серпня, внаслідок російського обстрілу Києва, були пошкоджені офіси «Української правди», Британської Ради (British Council), київського бюро Радіо Свобода, а також сортувальне депо «Нової пошти», кафе Honey та інша цивільна інфраструктура. «Українська правда» вказала на відсутність постраждалих і зазначила, що інформації щодо масштабів ушкоджень та стану будівлі ще немає. Пошкоджень зазнала будівля... Запис Обстріл Києва: пошкоджене сортувальне депо «Нової пошти», офіс «Української правди», кафе Honey та інша цивільна інфраструктура спершу з'явиться на Громадське радіо.

Внаслідок комбінованої атаки Росії по Києву 28 серпня було пошкоджено офіс "Української правди", книгарні Readeat та "КнигоЛенд" і кав'ярні "Тітка Клара" та Honey. — Cуспільне Культура

Кафе-кондитерська Honey у Києві на вулиці Жилянській майже повністю зруйноване внаслідок російської атаки.

Кафе-кондитерська Honey, четвертий заклад цієї мережі, що відкрився минулого року у Києві на Жилянській, постраждав через російську атаку на столицю 28 серпня.

Вночі 28 серпня Росія вчергове атакували Київ. Пошкодження зафіксовано у 20 локаціях на понад 100 об'єктах, зруйновано під'їзд багатоповерхівки. Новий заклад Анастасії та Станіслава Завертайлів також зруйновано.

Атмосферні кав'ярні стали дуже популярними місцями для відпочинку або спілкування з друзями, близькими. Нині це не просто локації, де можна випити улюблений ароматний напій, а справжні центри для соціальних контактів. Це стосується не лише великих мережевих гігантів, також ідеться про невеликі локальні заклади. Тому, якщо ви плануєте відкрити власну кав'ярню, ви можете обрати не лише стратегію побудови власного бренду, а й розглянути можливість роботи за франшизою. Це можете суттєво спростити старт та прискорити розвиток бізнесу, але у такого методу є також свої недоліки. Франшиза на кавовий бізнес: головні переваги та недоліки Франшиза – популярний спосіб започаткувати власну вправу. У такій моделі новий підприємець отримує від компанії дозвіл працювати під її брендом і за напрацьованими стандартами, але сплачуючи за це роялті. Суть полягає в тому, що підприємець може запустити власну справу під уже відомими брендом, який має сформовану репутацію, налагоджену бізнес-модель, пізнаваність та стабільний попит. Якщо підприємець не має досвіду роботи у певній сфері, тоді робота за франшизою допоможе уникнути багатьох простих помилок, яких підприємці припускаються на старті. Завдяки популярності бренду не доведеться витрачати зайві кошти на розкручування, а також на формування довіри. Крім того, франчайзер  надає не просто дозвіл на використання власної назви, а й консультації з усіх важливих питань та контролює процеси. Тобто підприємцю не потрібно самостійно вигадувати концепцію, проводити навчання персоналу, шукати постачальників обладнання чи продуктів. Адже все це вже буде організовано та відпрацьовано за єдиним стандартом, що значно спрощує запуск та подальше ведення бізнесу. Саме це особливо цінно для тих людей, які не мають досвіду в кавовій сфері. Кожен розуміє, що ведення власного бізнесу – це завжди ризики, проте шанси на успіх значно вищі, якщо використовувати готову бізнес-модель та ментора, що допоможе з вирішенням головних питань. Франчайзери зацікавлені в тому, щоб підприємець мав стабільні прибутки та гарну репутацію, адже від цього залежить і репутація всієї мережі. "Франшиза – це не просто купив і забув. Ми несемо відповідальність за репутацію бренду, тому контролюємо всі процеси, адже один невдалий заклад може зіпсувати репутацію всієї мережі”, - розповіла Оксана Вітинська, засновниця львівської мережі кавʼярень "Black Honey".Кав'ярня, фото: freepikПроте одним із найбільших недоліків франшизи є ціна, а саме перший внесок за право користуватися брендом. Стартові вкладення можуть сягати чималих сум, адже треба не лише орендувати приміщення, а й провести ремонт та облаштувати його під чітко вказані параметри. Вартість найменшої франшизи сягає кількох тисяч доларів. Ба більше, не варто забувати про щомісячну грошову винагороду – роялті, яке зазвичай становить 3-10% від доходу закладу. Крім того, проявляти фантазію щодо зміни меню чи, наприклад, дизайну кав'ярні, також не вийде. Всі правила встановлює франчайзер, а підприємець лише втілює готові моделі в життя. Тому, якщо ви хочете виділятись або створити оригінальний заклад без будь-якого підпорядкування, тоді франшиза – це не ваш варіант. Кав'ярня та власний бренд: плюси та мінусиВідкрити кав'ярню під власним брендом – це заповітна мрія багатьох, але для того, щоб вона здійснилась, потрібна серйозна підготовка. Насамперед експерти радять почати з аналізу ринку, щоб достеменно знати конкурентів поблизу та їхні пропозиції. Варто знайти й те, чого може бракувати відвідувачам у цих закладах, а також як ви можете вирізнитись та привабити клієнтів.   Наступний важливий крок – складення бізнес-плану, де буде чітко визначено концепцію закладу, прописано потенційних гостей, маркетингову стратегію та прораховано фінансові витрати, а також очікувані прибутки. Не менш важливим є також вибір локації, адже від цього буде залежати потік потенційних клієнтів та рівень продажів. Найкраще - щоб кав'ярня мала вдосталь простору та приємну атмосферу для клієнтів. Дуже часто такі заклади розташовують поряд із бізнес-центрами або вишами. Проте не варто забувати про те, на яких відвідувачів націлений ваш бізнес. Так, наприклад, кав'ярні, що розташовані в центральних районах, можуть відчувати зменшення потоку людей у вихідні. Проте в житлових комплексах потік гостей протягом тижня практично не змінюється. Кав'ярня, фото: freepik"Погоджуюся, що кав’ярня у підвалі або без вікон – це фактично вирок. Тому тут головне – не потрапити в пастку невдалого приміщення. Обираючи локацію, ми звертаємо увагу на інклюзивність: вхід має бути зручним, дверний отвір – більшим за 1 метр, а в приміщенні має бути можливість облаштувати інклюзивний санвузол", – пояснює Вітинська.Коли ви закінчите формувати основні цінності закладу на модель вашого бізнесу, тоді можна братися до оформлення та обладнання кав'ярні, а також пошуку постачальників.Головними перевагами власного бренду є свобода у прийнятті рішень, формуванні асортименту та створенні власного стилю. Проте щоб бізнес процвітав, доведеться чимало часу приділити маркетинговій стратегії, рекламі та зміцненню довіри клієнтів. Крім того, власнику доведеться самостійно розібратись, як працює кавовий бізнес і добре розуміти продукт, тобто стати експертом у цій сфері. З часом власну справу можна буде масштабувати, адже ніхто не буде стримувати ваші ідеї.  Тож якщо ви хочете розпочати справу без зайвих ризиків, готові працювати за встановленими правилами та не хочете працювати над творчими завданнями, як-от розробка концепції, тоді франшиза – це гарний варіант. Проте якщо ви хочете самостійно створювати кав'ярню та не хочете, щоб ваш бізнес контролювали, тоді особистий бренд буде кращим рішенням. Джерела: 24 Канал, Кошт

Продукція компанії Honeyland здобула золоту нагороду під час церемонії вручення національної премії у галузі бджолярства London International Honey Awards (Велика Британія).

У пʼятницю, 20 червня, креативна агенція Saatchi&Saatchi Ukraine здобула золото на міжнародному фестивалі в галузі креативності "Каннські леви". Про це пише Рубрика. Кампанія Minefield Honey: Harvesting Hope перемогла в категорії "Гідна праця та економічне зростання", йдеться на сайті фестивалю.  Нагорода стала першим "золотом" для української рекламної індустрії, повідомив генеральний директор компанії Publicis Group Ukraine, яка […] The post Український проєкт “Мед мінних полів” приніс Україні перше “золото” на Каннських левах appeared first on Рубрика.

Місія Церкви в післявоєнній перспективі України. – К.: Дух і Літера, 2025"Російська агресія в черговий раз поставила українців на межу виживання, - нагадують у цій книжці. - Загроза зникнення української держави та Церкви постає як величезний історичний виклик. Але тепер виживання України означає не повернення до минулого чи збереження дійсного стану речей, а вимагає активних змін заради майбутнього". Тож мова  у колективній монографії "Місія Церкви в післявоєнній перспективі України" саме про те, чому в цей час нам необхідна відкрита та осучаснена Церква. Адже незмінна місія Церкви Христової завжди полягала у тому, щоб являти світу істину Божественної любові, освячувати усі сфери життя і служіння людини, бути з нею і відповідати на її потреби. Так само у післявоєнній перспективі України одним із першочергових завдань для Церкви є підтримка та допомога людям пережити ті втрати й страждання, які війна принесла в їхні родини, лікувати рани душі й тіла. Таким чином, у книжці У пропонованій до уваги читачів колективній монографії розглядаються шляхи подолання внутрішніх та зовнішніх розколів, питання літургійної ідентичності, а також ролі Церкви у духовному і соціальному розвитку країни. Також увага приділяється критичному осмисленню ідеологічних викривлень, таких як "русскій мір", та їх загрозі християнському світогляду. "Разом з необхідністю оновлення політики, економіки, культури, для виживання і подальшого росту Україні потрібні зміни в релігійній сфері, - нагадують нам на самому початку. - Зміни мають торкнутися не лише суспільства, але й Церкви. Ми маємо змінюватися разом, коли зміни в Церкві є результатами змін суспільства, а зміни в суспільстві передбачають зміни в Церкві. Церква може стати частиною і провідником суспільних змін, вона має обґрунтувати їх з богословської точки зору та продемонструвати власним прикладом. Без змін у православ'ї не можна зберегти здоровою Церкву, яка є фундаментом суспільного і духовного життя українського народу. Оскільки в України немає майбутнього без реформування, так в української Церкви немає майбутнього без переосмислення минулого і відкритості до сучасного".Олег Клименко. "Вирівнювання" Збруча. Quo vadis, Вадісе? – Тернопіль: Навчальна книга "Богдан", 2025У глухому галицькому селі, куди доля у 1940-х роках занесла родину автора цих рядків, люди чекали гудіння "червоних" моторів не як манни, а як кари небесної. Так звані "наші" скидали бомби на мирні поселення так само, як сьогоднішні їхні російські правонаступники. "Цей день війни за насиченістю нічим не відрізнявся від попередніх. – згадують  у цій книжці. - хіба що радянські літаки, які з'явилися зненацька. Вони, ховаючись за хмарами, скидали бомби. "ФАБ-50", вирвавшись з бомболюків, зі жахливим виттям поринули вниз із наміром розірвати Тернопіль на шматки". Тож Історичний роман-хроніка "Que vadis, Вадісе?" Олега Клименка, який є другою книгою трилогії "Вирівнювання" Збруча розповідає про ці самі часи, точніше, про масові репресії радянських органів НКВС-НКДБ у Західній Україні в 1939-1941 роках. Як попереджає анотація, з іронічних, а подекуди із саркастичних позицій, витворена колекція історичних подій, явищ і постатей, розкриті деякі таємниці того часу, хитросплетіння політики та війни. Якщо ж згадати саме життя того періоду, то виявиться, що той самий сарказм з історією та політикою переплівся з долею багатьох тамтешніх родин. Так, коли батько був малий, по Дністру (як і по Збручу) проходив радянський кордон, і з того берега румунські прикордонники горлали до сусідів, глузуючи з їхнього "щасливого" життя за Сталіна: "Нема хліба, нема кики! Лише кіна і музики!" Кики, тобто каші, справді було негусто. Гірше, що замість кіно теж була лише крижана ковзанка за вікном, де каталися діти. Але вийти було зась, бо взувачки в батька з його молодшим братом не було: репресована родина, закинута долею в глухе галицьке село, жила в злиднях. Але не такий був наш Євген, який, залишивши малого брата в хаті, вискочив таки надвір всупереч усім мамалижним прикордонникам зі Сталіним вкупі. І з гейканням скотився босоніж з веселої дитячої гірки! Він мчав назустріч новому щасливому життю, в якому не треба ковтати слинку, дивлячись, як мама годує похмурого батька, українського підпільника, і не треба щулитись, коли летить літак, гадаючи, чи це "наші", що будуть їх бомбити, а також замість вечері грати з братиком у настільну гру, де так само летиш сторчголов, але вниз, у болото чи в хату до Баби Яги, якщо випав невдалий хід…Алан Олпорт. Демобілізовані: повернення додому після Другої світової війни. – К.: Локальна історія, 2025У цій книжці нам вкотре нагадують, що війни закінчуються не на полі бою, а тоді, коли військові повертаються додому. Так, у роки Другої світової війни, про завершення якої якраз мова, мільйони британців були в окопах і, опинившись на батьківщині, не завжди впізнавали країну, за яку воювали, а побачене їм не завжди подобалось. Та й хіба лише вони, і хіба лише після Другої світової? Читаючи чергову "локальну історію" про повернення з війни, так само згадуєш і про Ремарка, і про Гемінгвея. "Одного зимового вечора 1917 року на Східному вокзалі з потяга висипалась група людей, що їхали у відпустку, - починається, як правило, така пригода. - Серед цивільних було багато фронтовиків, солдатів та офіцерів, яких можна було впізнати за обпаленими сонцем обличчями і притомленими шинелями". Тож так само у цій книжці нам нагадують, як після Другої світової війни демобілізованим доводилось знову вчитися жити в родині, шукати нову роботу та долати посттравматичний синдром. Не всі змогли пройти цей шлях. Цивільні почасти з острахом ставилися до них, побоюючись, що вони принесуть насильство. У своєму дослідженні "Демобілізовані" Алан Олпорт на основі особистих щоденників, листів, тогочасної преси, літератури та кіно описав і як демобілізовані адаптовувались до мирного життя, і політику держави, і зміни, які переживало суспільство Великої Британії після Другої світової війни. Таким чином, ця книжка розповідає про важку дорогу від війни до миру, демонструє універсальний досвід і водночас нагадує, що демобілізація – це окрема битва, якої у жодному разі не можна програти.Анна Завертайло. Солодкий несолодкий бізнес. Від кавових автоматів до ресторанної мережі. – К.: Stretovych, 2025"Хоча я поділюся своїми методами досягнення результатів у різних сферах, ця книга не буде про успішний успіх", - попереджає авторка цієї книжки. Видання, додамо, яке поєднує особисту історію розвитку сімейного бізнесу та прикладний посібник для підприємців, які цікавляться ресторанною галуззю. Водночас ця книжка показує, наскільки інакше можна ставитися до їжі, бачити в ній не задоволення базових потреб, а культурний код. Тож "Солодкий несолодкий бізнес" Анни Завертайло трішечки про інше. "На цих сторінках я відверто й щиро розповім про власний шлях і життєву стратегію, - зауважує авторка, - про принципи ведення проєктів, пошуки українських смаків й України в собі. Моя сім'я, бізнеси, красиве й здорове тіло – це все мої проєкти, які є для мене пріоритетними, на які я виділяю внутрішні й зовнішні ресурси". Якщо точніше, то в книжці розповідається про шлях авторки та її бізнесу від кавових автоматів до мереж кондитерських "Honey" і пекарень "Завертайло" – із усіма можливими викликами та перешкодами, з якими стикаються підприємці. Відсутність стартових інвестицій, розподіл ролей в бізнес-партнерстві, пошук своєї унікальності. А ще - складники величезної системи: продукт, концепції закладів, пошуки крутої локації, комунікація, обладнання та формування команди – і в легкій формі розказано як це працює. "Пізніше це сформувалося для нас у гасло "Іди й роби", - згадує авторка. - В ідею про суперсилу, яку потрібно в собі побачити, знайти або навіть вдатися до блефу. Просто уявити, що вона в тебе є, навіть не знаючи напевне, чи це правда. Краще помилитися, але здобути новий досвід і вивчити урок, ніж не пробувати взагалі. Уміння ризикувати - це риса хорошого підприємця. Не всі вміють це робити, та й не всім це потрібно вміти. Але якщо ви бачите у собі цю рису, то ви неодмінно зможете стати підприємцем, що бере на себе відповідальність і стає лідером свого напрямку".Олівія Ленґ. Місто Самоти. – К.: Крапки, 2025Досліджуючи життя і творчість багатьох митців - "хроністів міста самоти" - серед яких були Едвард Гоппер, Енді Воргол, Генрі Дарджер, Девід Войнарович та інші, авторка цієї книжки шукає і знаходить відповіді щодо того, як самотність позначилася на їхній творчості та який вплив вона чинить на формування людського досвіду загалом. Загалом "Місто самоти" Олівії Ленґ – цікавий текст, в якому майстерно поєднано жанри мемуарів, біографії, мистецької і культурної критики. Адже на певному етапі свого життя авторка опиняється у неосяжному Нью-Йорку, де попри мільйони людей і постійний рух, її так само не полишає відчуття самотності. Тож ця книжка - подорож крізь простір особистої ізоляції та її несподівані аспекти, що відкриваються через взаємодію з мистецтвом. "Самотніми можна бути будь-де, - нагадує авторка, -  та самота посеред міста, в оточенні мільйонів людей, має особливий присмак. На позір може видатися, що стан самоти не сумісний із життям у місті, натовпами довкола, та фізичної присутності недостатньо, щоб розсіяти відчуття внутрішньої ізольованості. Цілком можливо, навіть дуже легко відчувати спустошення та відчуженість, коли живеш пліч-о-пліч з іншими людьми. У містах буває самотньо: визнавши це, ми розуміємо, що самотність не обов'язково передбачає фізичне усамітнення, а радше відсутність чи брак близькості, спорідненості".

Минулого року стався скандал: популярне розширення Honey для браузера Chrome обіцяло користувачам знаходити кращі пропозиції і знижки, але насправді цього не робило і навіть дещо обкрадало блогерів, які рекламували Honey. Google вирішив боротися з подібними нечесними розширеннями для знижок для браузера Chrome. Розширенням Chrome більше не дозволяється підробляти партнерські посилання або обманювати користувачів обіцянками підроблених […] The post Google почав боротьбу з нечесними розширеннями для знижок в магазинах appeared first on .