
Про це пише Riddle Russia.Відносини Росії з країнами Центральної Азії сьогодні принципово відрізняються від того, якими вони були п'ять років тому. Логічно припустити, що головним драйвером цих змін стала війна в Україні. Частково це справді так: повномасштабне вторгнення Росії створило для держав регіону як безпрецедентні ризики, так і нові можливості в діалозі з Москвою.Однак глибинне джерело трансформацій криється не стільки у війні, скільки у внутрішніх процесах самої Центральної Азії. З огляду на персоналістський характер політичних режимів регіону, ключовим фактором змін є транзит еліт, який уже пройшли майже всі країни: Узбекистан — у 2016 році, Казахстан — у 2019-му, Киргизстан — у 2020-му, Туркменістан — у 2022-му.Політичні годинники в Центральній Азії йдуть нерівномірно, і Таджикистан залишається останньою частиною регіону, де час, здавалося б, застиг. Емомалі Рахмон, офіційно титулований як "засновник миру і національної єдності", є останнім президентом у Центральній Азії — і другим, поряд з Олександром Лукашенком, на всьому пострадянському просторі, — який безперервно перебуває при владі від самого початку незалежної історії своєї країни.Легітимізована конституцією незмінюваність Емомалі Рахмона задає тон не лише внутрішній політиці Таджикистану, а й формату взаємодії країни із зовнішніми партнерами. Саме тому російсько-таджицькі відносини роками, аж до 2022-го, залишалися передбачуваними й не приносили сюрпризів.Однак останні чотири роки виявилися для Душанбе складними: таджицьке керівництво не встигає ані нівелювати ризики, породжені російською агресією проти України, ані повною мірою монетизувати нові економічні можливості — на відміну від сусідів по регіону, які у цьому значно досягли успіху.Душанбе залишається або підлаштовуватися під нові умови, які диктує Москва, або диверсифікувати зовнішню політику.Синдром упущеної вигодиНа початку повномасштабної війни російсько-таджицькі відносини виглядали стійкими і певною мірою перебували на піку дипломатичної близькості.2021 рік став періодом постпандемічного відновлення. Найважливіший драйвер економіки Таджикистану — трудова міграція, понад 80% якої традиційно припадає на Росію, — вийшла з ковідного спаду. До кінця року це забезпечило приплив грошових переказів, еквівалентний 34% ВВП країни.Цей період мав і важливе символічне значення. На параді 9 травня 2021 року Емомалі Рахмон виявився єдиним іноземним лідером, запрошеним до Москви. На тлі ескалації збройного територіального конфлікту між Таджикистаном і Киргизстаном це сприймалося як явний сигнал того, що симпатії Кремля перебувають на боці Душанбе.Крім того, Москва і Душанбе помітно посилили координацію у сфері безпеки після виведення американського контингенту з Афганістану та повернення до влади руху "Талібан". Росія ініціювала серію масштабних навчань — як двосторонніх, так і по лінії ОДКБ — для відпрацювання сценаріїв прориву кордону. Паралельно Москва посилювала потенціал своєї 201-ї військової бази, чисельність військовослужбовців на якій тоді становила близько 7,5 тис. осіб.Після 24 лютого 2022 року ніхто не очікував від Душанбе різких демаршів. Таджикистан не став публічно заявляти про невизнання самопроголошених ДНР і ЛНР, як це зробили президент Казахстану Касим-Жомарт Токаєв або ексголова МЗС Узбекистану Абдулазіз Камілов.Водночас Душанбе утримався і від висловлювань "розуміння дій Росії" — подібна риторика простежувалася у заявах киргизького лідера Садира Жапарова.Сенатор-демократ Річард Блюменталь закликав палату представників ухвалити законопроєкт про санкції проти Росії, коли "Путін економічно притиснутий до стінки".

Президент Володимир Зеленський виступив на площі Великих національних зборів у центрі Кишинева, де проходить концерт до 35-річчя незалежності Молдови. Він подякував молдованам за підтримку України та заявив, що бачить майбутнє обох країн у мирній і вільній Європі.
Зеленський привітав громадян Молдови з Днем Незалежності і окремо звернув увагу на українські прапори серед людей, які зібралися на площі.
"Важливо, що сьогодні тут, з вашими прапорами, наші українські прапори – сині, жовті. Дякуємо за це, дякуємо за підтримку", – сказав президент.
Звертаючись до молодих молдован, які народилися вже після здобуття країною незалежності, Зеленський закликав пам'ятати тих, хто за неї боровся, та подякував військовим і героям Молдови.
"Молдова багато через що пройшла за ці 35 років. І ви показали, що Молдова - сильна нація. Ви - великий народ, європейська нація. І я абсолютно впевнений, що разом ми всі будемо частиною Європи - вільної та мирної", - заявив він.
За його словами, українців і молдован об'єднує прагнення самим визначати майбутнє своїх країн, жити гідно та залишатися частиною Європи.
"Ми всі однаково цінуємо людське життя. Ми хочемо жити гідно у своїх країнах і хочемо залишатися європейськими націями", – наголосив президент.
Зеленський у Кишиневі: "Рускій мир" псує і руйнує
Зеленський заявив, що саме ці прагнення України, Молдови та інших європейських держав суперечать тому, чого домагається росія. За його словами, Москва намагається зруйнувати життя українців, дестабілізувати Молдову і створити проблеми для Румунії.
"Все, чого ми хочемо, не збігається з тим, чого хоче рф. росія робить багато, щоб зруйнувати наше життя в Україні, зруйнувати ваше життя в Молдові та максимально ускладнити життя Румунії. Це російський мир. Він псує, він руйнує", – сказав президент.
Водночас Зеленський висловив упевненість, що Москва не досягне своєї мети.
"росія програє, а люди переможуть! Наша країна, ваші країни, наша Європа - ми переможемо в цій історичній боротьбі, у цій битві за незалежність", - наголосив він.
Український лідер підкреслив, що хоче, аби наступні Дні Незалежності Україна і Молдова могли відзначати вже без війни та разом в Європейському Союзі.
"Ми зробимо все можливе, щоб це сталося. І нам треба й надалі бути разом", - наголосив Зеленський.
Нагадаємо, 27 серпня Молдова відзначає 35-річчя незалежності. Вдень у центрі Кишинева вперше за п'ять років відбувся військовий парад за участю понад 2000 військовослужбовців і представників силових структур, до якого долучилися також військові ЗСУ. Увечері на площі Великих національних зборів розпочався святковий концерт за участю Satoshi, Alternosfera, Zdob și Zdub та інших молдовських артистів.
Як писав "Ми-Україна" раніше, до виступу на площі Зеленський провів у Кишиневі переговори з президентами Молдови і Румунії. Сторони говорили про безпеку, енергетику, спільну інфраструктуру, логістику та європейську інтеграцію України і Молдови.
Перейти на weukraine.tv
Україна, Молдова і Румунія мають максимально посилювати співпрацю на тлі загрози з боку росії. Агресія рф показала, наскільки важливими для сусідніх держав є спільна безпека, енергетика та інфраструктура, заявив президент Володимир Зеленський.
Із відповідною заявою він виступив під час спільної пресконференції з президенткою Молдови Маєю Санду і лідером Румунії Нікушором Даном у Кишиневі.
Зеленський: коли ти сусід росії, треба максимально співпрацювати
Зеленський наголосив, що спільна присутність лідерів трьох країн у День незалежності Молдови має значно більше значення, ніж просто символічний жест. Кількома днями раніше Санду перебувала у Києві на День Незалежності України.
"Коли ти сусід росії, тобі треба максимально співпрацювати з усіма іншими сусідами, з усіма іншими вільними народами. Це ключова передумова надійного захисту і взагалі передумова розвитку", - зазначив глава держави.
Він нагадав, що народи регіону вже мали досвід втрати свободи через політику Москви.
"Нашим народам вже, на жаль, довелося відчути, що таке несвобода і саме через Москву. Це має залишитись у минулому. Тепер і назавжди ми повинні берегти нашу незалежність, берегти нашу свободу", – сказав Зеленський.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Поки Україна б'ється, Молдова може спати спокійно: Санду закликала світ посилити ППО України
Зеленський про росію і щоденні удари по Україні
Президент висловив вдячність Молдові і Румунії за підтримку України під час широкомасштабної війни і наголосив, що сусідні держави бачать не лише наслідки російської агресії в Україні, а і загрозу для себе.
"Ви бачите, що росія принесла в Україну і чим загрожує кожному з сусідів", - зазначив він.
Зеленський, як приклад, навів сьогоднішню ситуацію в Києві, де упродовж доби вже 11 разів оголошували повітряну тривогу через дрони і балістику. Він наголосив на тому, що у частині українських міст і громад такі загрози та удари стали щоденними.
"Ми всі розуміємо, наскільки ненормальна росія, і ми повинні одне одному допомагати так, щоб будь-які загрози нашим народам мали гідну відповідь", - наголосив глава держави.
Україна готова допомогти Молдові і Румунії у сфері безпеки
Зеленський також заявив про готовність України долучатися до розвитку безпекових можливостей двох сусідніх держав.
"Україна готова підтримувати розвиток безпекових спроможностей наших сусідів - і Молдови, і Румунії", - наголосив він.
За словами глави держави, лідери знають деталі відповідної співпраці та розраховують на конкретні результати спільної роботи.
Зеленський: Україна та Молдова разом будуть в ЄС
Зеленський назвав повноправне членство України і Молдови в Євросоюзі спільною метою двох держав і подякував Румунії за підтримку на цьому шляху.
"Мета у нас спільна, і це повноправне членство України і Молдови в Європейському Союзі. Ми обов'язково разом будемо в ЄС", - сказав президент.
Яке писав "Ми-Україна" раніше, у військовому параді з нагоди Дня Незалежності Молдови взяли участь і військовослужбовці ЗСУ разом із представниками збройних сил Молдови та інших країн-партнерів.
Перейти на weukraine.tv
Радник російського правителя Володимира Путіна придумав ще одну причину початку російської війни – за його словами, Україна нібито планувала вторгнення в Росію 8 березня 2022 року, тому Москва вирішила випередити її та напасти першою.
Джерело: російське видання The Moscow Times з посиланням на інтерв'ю радника Путіна, відповідального секретаря оргкомітету Східного економічного форуму Антона Кобякова пропагандистському агентству ТАСС
Деталі: Російський чиновник запевняє, що російські військові нібито ще на початку повномасштабного вторгнення в Україну виявили в залишеному штабі однієї з бригад територіальної оборони ЗСУ документи, які вказували на те, що Київ нібито готує напад на Росію 8 березня 2022 року.
"Ми випередили їх на два тижні", – заявив Кобяков, нагадавши, що Росія напала на мирну Україну 24 лютого.
Радник Путіна заявив, що Київ нібито хотів "піднести війну як подарунок" до "жіночого дня", і що Росія напала першою "завдяки прозорливості російського керівництва".
Російський чиновник, як завжди, прив'язав до цих дивних заяв і Другу світову війну.
"Як було сказано президентом (правителем РФ Путіним – ред.) ще раніше, у нашій історії 22 червня (22 червня 1941 року – день нападу фашистської Німеччини на Радянський Союз – ред.) більше ніколи не повториться", – додав чомусь Кобяков.
Він також повторив звинувачення, що вже лунали раніше, нібито Захід "маскувався під прихильника мінських угод", а насправді "готував Україну до війни".
Згідно з розповіддю Кобякова, Захід нібито хотів озброїти Київ і підштовхнути його до силового вирішення "конфлікту на Донбасі" (так росіяни називають окупацію українських територій – ред.).
Чому це важливо: Росія вторглася в Україну й окупувала український Крим та частину Донбасу ще у 2014 році.
У 2022 році РФ розпочала повномасштабне вторгнення в Україну, атакувавши вночі мирні населені пункти по всій країні ракетами та бомбами.
Примітним було те, що російські пропагандисти в перші дні активно поширювали заяви про те, що "Росія візьме Київ за 3 дні", а російські солдати, які наступали на столицю, мали при собі парадну форму, щоб через ці "3 дні" пройти парадом по Хрещатику.
Однак станом на кінець літа 2026 року окупанти не змогли навіть вийти на кордони Донецької та Луганської областей.
Весь цей час російська влада вигадувала різні причини для виправдання початку війни – розповідала, що нібито НАТО хотіло напасти на Росію, вигадувала існування якихось "біолабораторій" в Україні. Доходило навіть до маразму про "бойових комарів" та "брудну бомбу".
У 2023 році в Росії представили переписаний підручник історії з брехнею про війну в Україні.
Перейти на pravda.com.ua
Сьогодні, 24 серпня, Україна відзначає День Незалежності — державне свято на честь ухвалення Акта проголошення незалежності у 1991 році. Цього року святкування припадає на 35-ту річницю події і відбувається в умовах війни, тому традиційні військові паради поступилися місцем пам’ятним заходам та благодійним зборам на підтримку оборонних сил.
Про це повідомляє “Прямий”.
День Незалежності України відзначають щороку 24 серпня. Дата пов’язана з ухваленням Верховною Радою УРСР Акта проголошення незалежності у 1991 році. Для українців це свято символізує державність, суверенітет та єдність народу. У 2026 році святкування відбувається на тлі повномасштабної війни з Росією, що надає даті особливого значення.
Історія виникнення свята
Основою сучасної незалежності стала Декларація про державний суверенітет України, ухвалена Верховною Радою УРСР влітку 1990 року. Вперше річницю цієї події відзначили 16 липня 1991 року.
24 серпня 1991 року відбулося позачергове засідання Верховної Ради УРСР. Його скликали після спроби державного перевороту в москві, організованої прихильниками збереження радянської системи. Засідання розпочалося о 10 годині ранку хвилиною мовчання в пам’ять про трьох росіян, які загинули в ніч на 21 серпня під час мітингу жителів Москви проти путчу.
Спочатку 321 депутат підтримав постанову про проголошення незалежності. Під час наступного голосування безпосередньо за Акт проголошення незалежності документ отримав уже 346 голосів, серед яких були й представники комуністичної партії. Депутат від компартії Олександр Мороз у своїй доповіді запропонував реформувати армію та ввести власну валюту.
Акт проголошення незалежності визначив Україну як самостійну державу з неподільною й недоторканною територією, на якій чинними мають бути виключно Конституція та закони України. Чернетку документа напередодні, 23 серпня, написали у звичайному шкільному зошиті Левко Лук’яненко та Леонтій Сандуляк.
Засідання завершилося виконанням гімну Українських Січових стрільців, який опозиціонери заспівали прямо біля трибуни, а мітингувальники підспівували. Депутат В’ячеслав Чорновіл запропонував внести до зали синьо-жовтий прапор і підняти його над куполом парламенту. Прапор внесли до сесійної зали того самого дня, однак над куполом Верховної Ради його підняли лише 4 вересня 1991 року.
1 грудня 1991 року відбувся Всеукраїнський референдум, на якому громадянам поставили одне запитання — чи підтверджують вони Акт проголошення незалежності України. У голосуванні взяли участь майже 32 мільйони людей, 90,32 відсотка з яких підтримали незалежність. Більшість проголосувала “за” в усіх 27 адміністративних регіонах, хоча підтримка відрізнялася: найнижчі показники зафіксували в Севастополі (57,07 відсотка) та Кримській автономії (54,19 відсотка), тоді як інші області, зокрема східні, віддали понад 80 відсотків голосів на підтримку Акту.
Спочатку День проголошення незалежності відзначали 16 липня, однак постановою від 20 лютого 1992 року Верховна Рада перенесла святкування на 24 серпня — дату ухвалення самого Акта. Першим президентом незалежної України став Леонід Кравчук.
Традиції святкування
У мирний час святкування Дня Незалежності супроводжувалося військовими парадами, концертами та масовими народними гуляннями. Перший офіційний військовий парад на честь свята відбувся на Хрещатику в Києві 24 серпня 1994 року.
Через повномасштабну війну з Росією формат святкування змінився з міркувань безпеки. Замість масових заходів центром свята стало вшанування пам’яті загиблих воїнів, які захищали суверенітет країни. Найважливішою традицією також стали масштабні благодійні збори на підтримку оборонних сил.
Символом свята залишається вишиванка, яку 24 серпня традиційно одягають мільйони українців у всьому світі.
День Незалежності є державним святом і передбачає офіційний вихідний. Однак у період воєнного стану додаткові неробочі дні скасовано, тому для працівників державних установ 24 серпня 2026 року, яке випадає на понеділок, залишається робочим днем. Керівники приватних компаній мають право самостійно визначати графік роботи своїх співробітників у цей день.
Цікаві факти про День Незалежності
- Уперше свято відзначили 16 липня 1991 року — через рік після ухвалення Декларації про державний суверенітет.
- Акт проголошення незалежності ухвалили через три дні після придушення путчу консервативних сил Радянського Союзу.
- На референдумі 1 грудня 1991 року найнижчу підтримку незалежність отримала в Севастополі та Кримській автономії.
- Чернетку Акта написали у звичайному шкільному зошиті.
- Синьо-жовтий прапор внесли до сесійної зали в день голосування, а над куполом Верховної Ради його підняли лише 4 вересня 1991 року.
- За незалежність проголосували навіть депутати-комуністи.
- Засідання парламенту 24 серпня 1991 року завершилося виконанням гімну Українських Січових стрільців.
- Перший військовий парад на честь свята відбувся у Києві 24 серпня 1994 року.
- Дату святкування офіційно перенесли на 24 серпня постановою від 20 лютого 1992 року.
- Першим президентом незалежної України став Леонід Кравчук.
Також слідкуйте за “Прямим” у Facebook, X, Telegram та Instagram.
The post День Незалежності 2026: історія, традиції та цікаві факти appeared first on Прямий.
Перейти на prm.ua
Сьогодні, 24 серпня, Україна відзначає День Незалежності — державне свято на честь ухвалення Акта проголошення незалежності у 1991 році. Цього року святкування припадає на 35-ту річницю події і відбувається в умовах війни, тому традиційні військові паради поступилися місцем пам’ятним заходам та благодійним зборам на підтримку оборонних сил.
Про це повідомляє “Прямий”.
День Незалежності України відзначають щороку 24 серпня. Дата пов’язана з ухваленням Верховною Радою УРСР Акта проголошення незалежності у 1991 році. Для українців це свято символізує державність, суверенітет та єдність народу. У 2026 році святкування відбувається на тлі повномасштабної війни з Росією, що надає даті особливого значення.
Історія виникнення свята
Основою сучасної незалежності стала Декларація про державний суверенітет України, ухвалена Верховною Радою УРСР влітку 1990 року. Вперше річницю цієї події відзначили 16 липня 1991 року.
24 серпня 1991 року відбулося позачергове засідання Верховної Ради УРСР. Його скликали після спроби державного перевороту в москві, організованої прихильниками збереження радянської системи. Засідання розпочалося о 10 годині ранку хвилиною мовчання в пам’ять про трьох росіян, які загинули в ніч на 21 серпня під час мітингу жителів Москви проти путчу.
Спочатку 321 депутат підтримав постанову про проголошення незалежності. Під час наступного голосування безпосередньо за Акт проголошення незалежності документ отримав уже 346 голосів, серед яких були й представники комуністичної партії. Депутат від компартії Олександр Мороз у своїй доповіді запропонував реформувати армію та ввести власну валюту.
Акт проголошення незалежності визначив Україну як самостійну державу з неподільною й недоторканною територією, на якій чинними мають бути виключно Конституція та закони України. Чернетку документа напередодні, 23 серпня, написали у звичайному шкільному зошиті Левко Лук’яненко та Леонтій Сандуляк.
Засідання завершилося виконанням гімну Українських Січових стрільців, який опозиціонери заспівали прямо біля трибуни, а мітингувальники підспівували. Депутат В’ячеслав Чорновіл запропонував внести до зали синьо-жовтий прапор і підняти його над куполом парламенту. Прапор внесли до сесійної зали того самого дня, однак над куполом Верховної Ради його підняли лише 4 вересня 1991 року.
1 грудня 1991 року відбувся Всеукраїнський референдум, на якому громадянам поставили одне запитання — чи підтверджують вони Акт проголошення незалежності України. У голосуванні взяли участь майже 32 мільйони людей, 90,32 відсотка з яких підтримали незалежність. Більшість проголосувала “за” в усіх 27 адміністративних регіонах, хоча підтримка відрізнялася: найнижчі показники зафіксували в Севастополі (57,07 відсотка) та Кримській автономії (54,19 відсотка), тоді як інші області, зокрема східні, віддали понад 80 відсотків голосів на підтримку Акту.
Спочатку День проголошення незалежності відзначали 16 липня, однак постановою від 20 лютого 1992 року Верховна Рада перенесла святкування на 24 серпня — дату ухвалення самого Акта. Першим президентом незалежної України став Леонід Кравчук.
Традиції святкування
У мирний час святкування Дня Незалежності супроводжувалося військовими парадами, концертами та масовими народними гуляннями. Перший офіційний військовий парад на честь свята відбувся на Хрещатику в Києві 24 серпня 1994 року.
Через повномасштабну війну з Росією формат святкування змінився з міркувань безпеки. Замість масових заходів центром свята стало вшанування пам’яті загиблих воїнів, які захищали суверенітет країни. Найважливішою традицією також стали масштабні благодійні збори на підтримку оборонних сил.
Символом свята залишається вишиванка, яку 24 серпня традиційно одягають мільйони українців у всьому світі.
День Незалежності є державним святом і передбачає офіційний вихідний. Однак у період воєнного стану додаткові неробочі дні скасовано, тому для працівників державних установ 24 серпня 2026 року, яке випадає на понеділок, залишається робочим днем. Керівники приватних компаній мають право самостійно визначати графік роботи своїх співробітників у цей день.
Цікаві факти про День Незалежності
- Уперше свято відзначили 16 липня 1991 року — через рік після ухвалення Декларації про державний суверенітет.
- Акт проголошення незалежності ухвалили через три дні після придушення путчу консервативних сил Радянського Союзу.
- На референдумі 1 грудня 1991 року найнижчу підтримку незалежність отримала в Севастополі та Кримській автономії.
- Чернетку Акта написали у звичайному шкільному зошиті.
- Синьо-жовтий прапор внесли до сесійної зали в день голосування, а над куполом Верховної Ради його підняли лише 4 вересня 1991 року.
- За незалежність проголосували навіть депутати-комуністи.
- Засідання парламенту 24 серпня 1991 року завершилося виконанням гімну Українських Січових стрільців.
- Перший військовий парад на честь свята відбувся у Києві 24 серпня 1994 року.
- Дату святкування офіційно перенесли на 24 серпня постановою від 20 лютого 1992 року.
- Першим президентом незалежної України став Леонід Кравчук.
Також слідкуйте за “Прямим” у Facebook, X, Telegram та Instagram.
The post День Незалежності 2026: історія, традиції та цікаві факти appeared first on Прямий.

Про це повідомила російська пропагандиства Маргарита Сімоньян."YouTube сьогодні видалив канал мого близького друга, улюбленого режисера, прекрасного музиканта та за сумісництвом ведучої програми на Sputnik Сербія – Еміра Кустуріци", – написала вона.Кустуріца вів канал, створений 2022 року, спільно із сербськомовною редакцією російської міжнародної пропагандистської агенції Sputnik. Загалом на каналі було 243 відео Кустуриці з його виступами, передачами та музикою. На момент видалення канал мав близько 34 тисяч передплатників і майже 10 мільйонів переглядів.Кустуріца ділився на каналі своїми поглядами на події, життя й мистецтво, творчими планами й улюбленими книгами. Режисер називав свій влог "автобіографічним поглядом людини, яка багато чого пережила і продовжує розмірковувати про світ"."Ласкаво просимо до клубу, метре! У нас тут тепло, світло й мухи не кусають", – додала пропагандистка Сімоньян.Кустуріца і РФ: підтримка політики Путіна та російського вторгення в УкраїнуРежисер Емір Кустуріца давно підтримує політику агалом російської влади, а також повномасштабне вторгнення РФ в Україну.Кустуріца неодноразово висловлювався на підтримку Путіна, а 2012 року був присутній на церемонії його інавгурації.Ще до окупації Криму Кустуріца говорив, мовляв, Росія повинна захистити росіян, які живуть в Україні, а через кілька місяців заявив, що хотів би зняти у Криму фільм.За такі висловлювання кінематографіста 2015-го не пустили до Києва на концерт у день пам'яті хрестителя Русі Володимира. 2016 року Володимир Путін нагородив Кустуріцу орденом Дружби "за значний внесок у зміцнення дружби та співпраці між народами, збереження та популяризацію російської мови та культури за кордоном". А 2017-го режисер потрапив до бази даних сайту "Миротворець" як ворог України.У червні 2020 року Шойгу покликав Кустуріцу на так званий парад перемоги в Москві, а той з радістю прийняв запрошення. Під час поїздки до Росії він відвідав храм збройних сил РФ, будівництво якого обіцяв підтримати ще 2018 року. У серпні того ж року виступив у парку "Патріот" на церемонії закриття Армійських міжнародних ігор, де заспівав присвячену "йому другові" Шойгу пісню "Команданте" у супроводі The No Smoking Orchestra.2024 року Кустуріца висловив бажання отримати російське громадянство. А в червні цього року висловив сподівання, що зможе стати громадянином Росії вже 2027-го.
Перейти на espreso.tvА Ви знаєте що на Платформі we.ua діє реферальна програма?
Ви приводите друзів та знайомих і отримуєте винагороду за їх реєстрації.
То ж, не гайте час! Розкажіть про we.ua своїм друзям, родичам та колегам. Надішліть їм своє реферальне посилання, яке легко знайти в розділі Мої друзі, та отримайте на свій бонусний рахунок додаткові надходження за кожну нову реєстрацію.
Розміщуйте своє реферальне посилання в інших соціальних мережах, в коментарях, в тематичних форумах та будь-де. Так у Вас буде більше друзів та підписників і більше бонусів на бонусному рахунку.
Ви зможете використати бонуси на додаткові послуги Платформи, а також - придбати корисні товари в нашій online-крамничці.
Детальніше про реферальну програму: https://we.ua/info/referral-program.
Дізнатись більше
Російська влада раптово скасувала військовий фестиваль “Спаська вежа” на Червоній площі в Москві всього за чотири дні до його початку. Влада рф традиційно виправдала це рішення “безпековою ситуацією”.
Про це повідомляє Центр протидії дезінформації.
У відомстві зазначають, що скасування заходу дивним чином збіглося у часі з рішенням верховного суду рф, який остаточно заборонив єдиній антивоєнній партії “Яблуко” брати участь у виборах до Держдуми. На тлі цього судового рішення 17 серпня біля будівлі суду спалахнули протести, під час яких затримали щонайменше 70 осіб.
ЦПД додає, що очевидно, військовий фестиваль у центрі Москви став для Кремля незручним і небезпечним майданчиком, оскільки передбачав велике скупчення людей. Влада рф, побоюючись будь-яких спонтанних антивоєнних виступів, намагається повністю уникати масових зібрань.
У відомстві зазначають, що це далеко не перший випадок скасування масштабних подій у російській столиці.
На початку червня Кремль уперше за 23 роки скасував гала-концерт на Червоній площі до “дня росії”. Також парад перемоги 9 травня відбувся у суттєво обмеженому форматі й уперше за останні 20 років пройшов без важкої військової техніки.
“Російська влада посилює репресії, особливо проти будь-яких антивоєнних проявів, щоб не допустити найменшої втрати контролю над ситуацією в країні”, – підкреслюють аналітики ЦПД.
Як інформував Ми-Україна раніше, республіка Гана закликала росію припинити вербувати своїх громадян для участі у війні проти України.
Перейти на weukraine.tvУ Росії скасували щорічний парад військових оркестрів та шоу на Червоній площі в Москві, відомий, як Міжнародний військово-музичний фестиваль Спаська вежа, що мав розпочатися 21 серпня і тривати чотири дні.
Перейти на nv.ua
Прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск заявив, що підтримка України у війні проти Росії є не жестом допомоги Києву, а питанням національної безпеки самої Польщі. Про це він сказав під час військового параду в Ґдині з нагоди Дня Війська Польського.За словами Туска, польсько-українські відносини можуть залишатися предметом політичних дискусій, однак стратегічна необхідність підтримувати Україну не повинна викликати сумнівів."Можна дискутувати про польсько-українські відносини, але ніхто не може мати сумнівів, що підтримка України у війні з Росією - це наша безпека, і ми робимо це для себе, польок і поляків, і ні для кого іншого", - сказав Туск.Туск також назвав чотири ключові складові безпеки Польщі. Першою він визначив зміцнення східного кордону з Росією та Білоруссю. Другим стовпом, за його словами, є міцні міжнародні союзи та зовнішня політика. У цьому контексті він згадав про проєкт "Східний щит", безпеку Балтійського моря, оборонні домовленості з Францією та Великою Британією, а також підтримку України. Третім напрямом Туск назвав масштабні інвестиції у польську армію, а четвертим - сильну економіку. Водночас він застеріг, що навіть ці заходи можуть виявитися недостатніми, якщо всередині Польщі виникатимуть сили, які працюватимуть проти державних інтересів."Ви знаєте ці партії, цих політиків, які хочуть нав'язати полякам погляд, що нашою проблемою є Європа, що нашим ворогом є Україна, а Німеччина - ще більшим. Якось вони забувають про Росію, яка веде війну в Україні", - зазначив Туск.Прем’єр закликав польських політиків не допустити розколу країни та її союзників. За словами Туска, Москва намагається послабити Польщу не лише зовнішнім тиском, а й через внутрішні суперечності.Раніше портал "Коментарі" повідомляв, що Зеленський нагадав як українці допомогли врятувати Варшаву.
Перейти на world.comments.ua
У суботу, 15 серпня, Польща на честь Дня Польських Збройних Сил провела масштабний військовий парад, який став найбільшим в історії країни. Під час заходу у Варшаві польські військові продемонстрували можливості сухопутних військ, військово-морських сил та авіації на тлі зростаючих загроз з боку Росії.
Про це повідомляє Новини.LIVE з посиланням на TVP World.
Масштабний військовий парад у Польщі
Урочисті заходи в столиці розпочалися опівдні. У небі над Варшавою пролетіли понад 60 військових літаків, зокрема новітній американський винищувач F-35.
Як відомо, F-35 став одним із найсучасніших зразків озброєння, що перебувають на озброєнні Польщі. Перші три літаки цього типу країна отримала в травні відповідно до контракту на постачання 32 винищувачів. Загальна вартість угоди становить 4,6 млрд доларів.
Заходи з нагоди Дня збройних сил Польщі. Фото: Reuters
Крім того, поблизу Гдині та Гданська, на узбережжі Балтійського моря, відбувся окремий військово-морський парад. У ньому взяли участь понад 20 кораблів, зокрема судна держав-союзників. За заходом спостерігав прем’єр-міністр країни Дональд Туск.
Військовий парад у Польщі. Фото: Reuters
"У цей день ми завжди пам’ятаємо й вшановуємо всіх героїв нашої історії… солдатів, пілотів, а тут, у Гдині, — особливо моряків. Без їхньої жертви, без їхньої відданості Польща сьогодні не була б вільною, суверенною державою... лише ті, хто сильний, добре підготовлений, по-справжньому незалежний і суверенний, уникнуть війни", — заявив Туск.
Також у парадах взяли участь військовослужбовці зі США, Канади, Австралії, Литви, Естонії, Швеції, Румунії та інших країн. Найбільший контингент серед союзників надіслала Франція — зокрема, підрозділ Іноземного легіону. При цьому Україна запрошення на захід не отримала.
Військовий парад у Польщі. Фото: Reuters
Зазначимо, що після початку повномасштабної війни Росії проти України у 2022 році Польща розпочала одну з найбільших програм модернізації збройних сил у Європі. У рамках цього процесу Варшава замовила у США 96 ударних вертольотів AH-64E Apache, розпочала експлуатацію винищувачів F-35, а також спустила на воду новий фрегат Wicher.
Крім того, польська влада має намір придбати у Швеції підводні човни класу A26 Blekinge. Ці субмарини належать до числа найсучасніших неядерних підводних човнів у Європі.
Також у 2025 році Польща спрямувала на оборонні потреби близько 4,7 % свого ВВП. Це був найвищий показник серед країн НАТО. У 2026 році Варшава планує довести обсяг видатків на оборону до 5 % ВВП.
Зеленський привітав Польщу зі святом
Президент України Володимир Зеленський у своїх соцмережах на честь свята звернувся до Польщі та привітав країну з Днем польської армії. Він наголосив, що сьогодні важливо об’єднати зусилля націй, оскільки саме зараз вирішується доля України та інших держав.
"Вітаємо Польщу з річницею Варшавської битви та Днем Війська польського. Пам’ятаємо, як доля Польського народу й держави вирішилась у тій битві та спільними зусиллями був зупинений наступ більшовиків. Сто шість років тому українські військові допомогли оборонцям Польщі захистити Варшаву та стримати просування більшовиків на захід. І так само зараз має програти Москва, і так само зараз об’єднані зусилля народів мають значення, і так само зараз вирішується доля держав – Української та держав наших сусідів. Пам’ятаємо, як багато можемо досягти, допомагаючи одне одному. Боремося заради свободи", — написав він у соцмережі Х.
Допис Зеленського. Фото: скріншот
Як повідомили Новини.LIVE, нещодавно стало відомо, що Польща та країни Балтії посилюють захист критичної інфраструктури через побоювання можливих російських диверсій. Зокрема, йдеться про греблі, електростанції, газові об’єкти та енергетичні мережі.
Також ми писали, що Польща розглядає можливість передачі Україні ракет-перехоплювачів для систем ППО Patriot.
Перейти на novyny.live
У святковому зверненні президент повернувся до події, яка понад століття тому визначила долю Польщі та продемонструвала силу союзницької підтримки.
Про це повідомив Володимир Зеленський у X.
Президент Володимир Зеленський привітав Польщу з річницею Варшавської битви та Днем Війська польського. Звернення він оприлюднив у соцмережі X.
У привітанні Зеленський згадав спільний опір більшовицькому наступу 1920 року, коли українські військові разом із польськими оборонцями захищали Варшаву.
Пам’ятаємо, як доля Польського народу й держави вирішилась у тій битві та спільними зусиллями був зупинений наступ більшовиків.
– Володимир Зеленський
Зеленський нагадав про спільну боротьбу України та Польщі
Президент зазначив, що 106 років тому українські воїни долучилися до оборони польської столиці та допомогли зупинити рух більшовицьких сил на захід.
На його переконання, сьогодні єдність народів так само важлива для захисту свободи, а Москва має зазнати поразки.
І так само зараз має програти Москва, і так само зараз об’єднані зусилля народів мають значення, і так само зараз вирішується доля держав – Української та держав наших сусідів. Пам’ятаємо, як багато можемо досягти, допомагаючи одне одному. Боремося заради свободи.
– Володимир Зеленський
Варшавська битва та День Війська польського
15 серпня 1920 року польська армія під командуванням маршала Юзефа Пілсудського завдала поразки Червоній армії в битві під Варшавою. Ця перемога стала однією з ключових подій польсько-більшовицької війни.
На згадку про Варшавську битву Польща щороку 15 серпня відзначає День Війська польського. Цьогоріч до свята в країні провели найбільший в її історії військовий парад.
Вас можуть зацікавити такі матеріали:
Канцелярія президента Польщі отримала повернений Володимиром Зеленським орден Білого Орла; документ чекає підпису прем’єр-міністра та публікації в Monitor Polski.
Польща провела наймасштабніший військовий парад в історії країни, продемонструвавши авіацію, сухопутну техніку та військові кораблі на тлі масштабного переозброєння.
The post Зеленський привітав Польщу та нагадав про спільну оборону Варшави first appeared on Межа. Новини України..
Перейти на mezha.net
Президент України Володимир Зеленський привітав Польщу з річницею Варшавської битви та Днем Війська польського, нагадавши про внесок українських військових у зупинку наступу більшовиків понад сто років тому. У дописі в соцмережі X глава держави зазначив, що 106 років тому сили Армії Української Народної Республіки допомогли польським військам захистити Варшаву та стримати подальше просування більшовицьких військ на захід.За словами Зеленського, саме тоді вирішувалася доля Польщі та всієї Центральної Європи. Українська військова підтримка стала частиною спільних зусиль, які дозволили зупинити наступ більшовицької Росії.Президент наголосив, що ця історія має безпосередній зв’язок із подіями сьогодення. Він провів паралель між боротьбою Польщі та України у 1920 році і нинішнім протистоянням Росії."Так само зараз має програти Москва", - заявив Зеленський, додавши, що об’єднані зусилля різних народів і сьогодні можуть визначити майбутнє держав.Глава держави окремо підкреслив, що йдеться не лише про долю України. На його думку, нинішня війна має значення і для безпеки сусідніх європейських країн.Зеленський також закликав пам’ятати уроки історії та досвід взаємної підтримки. За його словами, минуле показує, наскільки багато можуть досягти держав, коли діють разом."Боремося заради свободи", - підсумував президент.Варшавська битва стала однією з ключових подій польсько-більшовицької війни 1919–1921 років. Для сучасної України згадка про неї має особливе значення, адже Київ і Варшава нині позиціонують себе як держави, які спільно протистоять російській агресії та наголошують на важливості регіональної безпеки.Також видання "Коментарі" повідомляло – Польща готує найбільший парад: чи є серед запрошених Україна.
Перейти на politics.comments.ua
Польська армія найближчим часом може стати найбільшою в Європі. Про це заявив прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск під час виступу на Дні Збройних сил у Гдині.Глава уряду представив стратегію безпеки країни, яка, за його словами, тримається на чотирьох основних елементах: міцному захисті кордонів, союзах із партнерами, модернізації озброєння та економічному зростанні.Особливу увагу Туск приділив східному кордону Польщі. Він заявив, що ділянки, які межують із Росією та Білоруссю, уже посилюються завдяки роботі силових структур і масштабним інвестиціям в оборону. За його словами, Польща прагне створити систему, яка максимально ускладнить будь-яку спробу проникнення на її територію.Окремо польський прем’єр наголосив на підтримці України. Він назвав допомогу Києву не лише проявом солідарності, а прямою інвестицією у безпеку самої Польщі."Підтримка України у війні з Росією – це наша безпека. Ми робимо це для себе, для польського народу", - заявив Туск.За його словами, економічне зростання Польщі дозволяє уряду спрямовувати рекордні кошти на переозброєння та закупівлю сучасної техніки. Мета таких витрат – створити армію, здатну стримати потенційного противника ще до початку можливого конфлікту.Туск заявив, що польські збройні сили незабаром можуть стати найбільшими в Європі не лише за чисельністю, а й за рівнем оснащення.Водночас глава уряду застеріг від внутрішньополітичних сил, які, на його думку, намагаються послабити зв’язки Польщі з Європейським Союзом або блокувати витрати на оборону. Він заявив, що такі дії можуть об’єктивно грати на користь Москви.Польський прем’єр підкреслив, що Варшава прагне уникнути війни, але для цього країна має бути сильною, добре підготовленою та здатною самостійно захищати власну територію.Таким чином, Польща продовжує курс на стрімке військове посилення, дедалі більше позиціонуючи себе як один із головних безпекових центрів Східної Європи.Також видання "Коментарі" повідомляло – Польща готує найбільший парад: чи є серед запрошених Україна.
Перейти на world.comments.ua
Про це повідомляє Slawa TV."Можна дискутувати про польсько-українські відносини, але ніхто не може мати сумнівів, що підтримка України у війні з Росією — це наша безпека, і ми робимо це для себе, польок і поляків, і ні для кого іншого", — сказав Туск.Очільник уряду назвав чотири стовпи безпеки Польщі: зміцнення кордону з Росією та Білоруссю; реальні союзи й розумну зовнішню політику — сюди він відніс Східний щит, участь у безпеці Балтійського моря, оборонні угоди з Францією й Британією, а також підтримку України; великі інвестиції в армію; і сильну економіку, яка вже випереджає німецьку за темпами зростання. Водночас, за словами Туска, цього може бути недостатньо."Ці чотири стовпи не будуть ефективними, якщо ті, хто бажає зла польській державі, знайдуть союзників усередині країни. Наша історія — це також історія зради, звичайної дурості та корисливих інтересів", — наголосив прем'єр, додавши, що по всіх чотирьох стовпах "щомиті хтось намагається бити — не лише в Москві, а й у нас". Він також згадав спроби заблокувати оборонний проєкт SAFE та роз'єднати Польщу з союзниками."Ви знаєте ці партії, цих політиків, які хочуть нав'язати полякам погляд, що нашою проблемою є Європа, що нашим ворогом є Україна, а Німеччина — ще більшим. Якось вони забувають про Росію, яка веде війну в Україні", — сказав Туск, закликавши інших політиків відмовитися від такого підходу.Напередодні, до 106-ї річниці Варшавської битви, представник Канцелярії президента Польщі Войчєх Коларський від імені Кароля Навроцького поклав квіти на могилах воїнів Армії УНР на Православному цвинтарі на Волі у Варшаві — про це повідомили в Канцелярії президента Польщі. Коларський також поклав квіти на могилі родини Федороньків — капелана польської армії, вбитого в Катині, та його синів, які загинули за Польщу. А 14 серпня там само пройшла акція "Полум'я братерства" за участю українських пластунів, польських харцерів і українських дипломатів.Тим часом Збройні сили України привітали польських колег зі свята, подякувавши за системну військову підтримку від 2014 року, а особливо після повномасштабного вторгнення Росії. У Генштабі окремо відзначили польське лідерство у форматі "Рамштайн", участь у LITPOLUKRBRIG, місії EUMAM Ukraine, ініціативі NSATU та Спільному центрі НАТО–Україна JATEC, а також вишкіл українських підрозділів і логістичну підтримку — все це, за словами військових, наближає повну взаємосумісність ЗС України з арміями НАТО та ЄС."Дякуємо польському народу за прихисток українських родин і вшановуємо пам'ять громадян України польського походження та польських добровольців, полеглих за свободу", — додали у Генштабі, побажавши польським воїнам міцного здоров'я, а Республіці Польща — миру та процвітання.Україну ж на військовий парад, який 15 серпня відбувся у Варшаві за участю близько 1800 військових, понад 300 одиниць техніки та 60 літальних апаратів, не запросили — про це повідомили в Міноборони України в коментарі "Суспільному".Довідково: День Війська Польського відзначають 15 серпня на честь перемоги у Варшавській битві 1920 року, коли Військо Польське спільно зі з'єднаннями Армії Української Народної Республіки зупинило наступ більшовицьких військ і відстояло незалежність Польщі. Ця битва вважається однією з переломних подій польсько-радянської війни 1919–1921 років і символом спільного українсько-польського спротиву московському імперіалізму, тяглість якого сьогодні продовжується на українському фронті.Нагадаємо, раніше Туск заявляв, що Росія може напасти на одну з країн НАТО у короткостроковій перспективі, і закликав розробити новий великий договір між Польщею та Україною, який відображав би сучасні стратегічні реалії — зокрема спільну польсько-українську ракетну програму для стримування Росії.
Перейти на espreso.tv
У нас наче відроджуються москвознавчі студії, і це добре. Аби вони врахували сліпі плями, які виникали в картині кремлезнавців совітської доби.Боротьба веж, інсайди з бункера то не зовсім повний bullshit, але близько до того. Там дійсно існує боротьба фракцій. Ідеологічно їх всього дві, це методологи (щедровитяни) і євразійці (дугіністи). Було більше, але зайвих зачистили. Ситуативних макіавеллівських коаліцій напевне більше; скільки саме ми не знаємо. Тому що картинка, яка виходить назовні із закритої спільноти, призначена для того, щоб дурити зовнішній світ.Чи може хтось стати багатим в сучасній Московській федерації, не маючи даху на вищому рівні? Питання риторичне. Персонаж з Гомельщини, який зробив себе сам, у нього силовики не віджали майно, навіть дали виїхати за кордон, це така собі імітація американської мрії про валізу з готівкою і зручне крісло на карибському пляжі. Прикольно, але не переконливо. Він вирішує менш ніж нічого. Він лише озвучує злив з бункера.Читайте також: З приводу однієї обкладинки The Economist: неузгодженої інформації в путінській системі не буваєНаступна perestroika почнеться не в Москві. Бо там 26 років працюють над тим, щоб вона не почалась. Також, чим довше тягнути, тим ймовірніше, що замість того вийде destroika... Я бачу всього один сценарій. Московити почнуть закручувать гайки. За цією ідіомою ви можете досить впевнено ідентифікувати москвоцентричне магічне мислення. Орієнтація на Північну Корею, бо там стабільність. Але з цього сценарію є три можливих виходи:У кремлінів майже все вийде. Попри різницю між моноетнічною Кореєю, де люди звикли до бідності та жорсткої ієрархії. Від старих часів там не було сильно інакше. Московська федерація має етнічно і конфесійно різнорідне населення. Деякі його групи дуже не схожі ані на корейців, ані на популярних акторів з Мосфільму. І начальство, яке їм присилають з центру, вони ледве толерують. Протилежністю до вертикального порядочка є воля. Сховатись від начальства подалі в ліс, прошлангувати, або ж підняти повстання.Кремлінів просто почнуть посилати подалі, коли зрозуміють, що їм бракує ресурсів для силового вирішення локальних проблем. А для підкупу бракує грошей. Диктатури тримаються на підкупі (Ернест Гелнер). Націонали та регіонали ситуативно об'єднаються з місцевим бізнесом і силовиками. Буде парад суверенітетів і матрьошка сепаратизм (термін, який я бачив в наукових роботах кінця 80-х).Сторони зупиняться посередині. Центр згадає, що за документами суб'єкти федерації мають певні права, культурні та економічні. І спробує частину цих прав повернути, аби потім їх відібрати назад. Якщо вам хтось дає права, то він же ці права може і забрати. Просто тому, що передумав, і встав з колін.*Публікується зі збереженням стилю автораДжерелоПро автора. Віктор Пушкар, соціальний психологРедакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів.
Перейти на espreso.tv
Лише 5–9% українських далекобійних засобів ураження можуть пройти через російську багаторівневу систему ППО. Таку оцінку навів старший науковий співробітник британського аналітичного центру RUSI Джек Вотлінг, повідомляє Associated Press.
Україна намагається подолати російську ППО за допомогою тактики насичення. Спочатку запускають велику кількість дешевших ударних дронів, які змушують російські радари та комплекси ППО витрачати ресурси. Це має створити можливість для проходження частини основних засобів ураження.
Серед українських далекобійних засобів є і ракети, зокрема «Фламінго». За оцінкою AP, вони поки поступаються західним аналогам за малопомітністю та точністю.
За даними моніторингової організації ACLED, у липні Україна завдала втричі більше далекобійних ударів по цілях у Росії та на окупованих територіях, ніж у січні цього року. Більшість українських ударів мають дальність до 200 км. Водночас саме далекобійні атаки цього року зростають найшвидше. Через це російському командуванню доводиться розподіляти сили ППО по значно більшій території.
AP виділяє чотири основні типи цілей українських ударів.
Нафтова інфраструктура. Це нафтопереробні заводи, нафтобази та термінали. Серед цілей були об'єкти більш ніж за 2500 км від України — у Сибіру та на Уралі. Україна намагається скоротити доходи Росії від експорту нафтопродуктів і створити проблеми з постачанням пального всередині країни.
Підприємства оборонної промисловості. Йдеться про заводи, які виробляють навігаційні системи, компоненти для озброєння та безпілотники. Удари по таких об'єктах мають знизити здатність Росії виробляти зброю в довгостроковій перспективі.
Російська ППО та радари. Особливо багато таких цілей розташовано в Криму. Командувач Сил безпілотних систем Роберт «Мадяр» Бровді заявив, що Україна хоче позбавити Росію можливості використовувати півострів як військовий і логістичний плацдарм.
Логістичні та складські об'єкти. Серед них — склади, пов'язані, зокрема, з мережею Wildberries на Уралі та в інших регіонах. За даними української сторони, частина таких об'єктів використовується для постачання російської армії.
Наслідки цих ударів уже помітні в Росії. У червні дим від атак українських дронів було видно над Санкт-Петербургом напередодні Петербурзького міжнародного економічного форуму. Побоювання щодо нових ударів також вплинули на проведення параду 9 травня. Атаки на нафтопереробні заводи, натомість, спричинили проблеми з постачанням пального в кількох регіонах Росії.
Кампанія дальніх ударів має і політичний контекст. У лютому 2025 року зустріч Дональда Трампа та Володимира Зеленського в Овальному кабінеті завершилася публічною сваркою. Тоді Трамп заявив, що Україна «не перемагає» і «не має козирів». Після цього українську делегацію попросили залишити Білий дім, а США тимчасово призупинили обмін розвідданими з Україною.
У липні 2026 року тон Вашингтона змінився. На саміті НАТО Трамп назвав Зеленського «дуже ефективним» у веденні війни та заявив, що вони «фактично налагодили гарні стосунки».
За словами Вотлінга, українські удари мають показати Росії, що вона не може просто перечекати війну. Водночас аналітик зазначає, що остаточний результат залежатиме від того, чи зможе Україна досягти достатнього рівня тиску на Росію.
«Логічно, вище певного порогу це працює, але чи зможуть вони досягти цього порогу — цікаве питання», — сказав Вотлінг. За його словами, частина чинників залежить не від Києва, а, серед іншого, від подальшої фінансової підтримки України Європою.
Поки що невідомо, чи зможуть українські далекобійні удари змусити Владіміра Путіна перейти до реальних переговорів. Втім вони вже вплинули на сприйняття війни у Вашингтоні.
ВАС ЗАЦІКАВИТЬ
Трамп про удари по Росії: "Це може призвести до завершення"
У 2026 році Україна помітно посилила далекобійні удари по Росії. У травні українські сили атакували об'єкти більш ніж у десяти регіонах РФ, а максимальна дальність ударів сягала 1700 км. Основними цілями були нафтопереробні заводи та інші об'єкти російської воєнної промисловості.
Через ці атаки Росія змушена посилювати захист важливих об'єктів. Зокрема, вона перекидає ППО до Москви та Керченського мосту, а частину ракетних підприємств намагається перемістити далі від України. У ЗСУ також створили окреме командування далекобійного впливу, яке займається плануванням таких ударів.
Перейти на zn.ua
Посол Великої Британії в Україні Ніл Кромптон заявив, що ініціатива у війні перейшла на бік України. За його словами, завдяки колосальним втратам окупантів, ударам по Криму, російських НПЗ та тіньовому флоту, перебіг бойових дій зазнав перелому. Наразі стратегічне становище РФ продовжує стрімко погіршуватися.
Про це Ніл Кромптон повідомив в інтервʼю "РБК-Україна", передає Новини.LIVE.
Війна в Україні
"На основі мого аналізу ситуації, який поділяють мої колеги в Лондоні, мені здається, що протягом останніх кількох місяців, скажімо, з кінця зими, яка, очевидно, є дуже складним періодом, траєкторія війни змінилася. Тому я вважаю, що це має три аспекти", — зазначив Кромптон.
Посол каже, що на східному фронті, зокрема у Донецькій області, триває виснажлива війна, де Сили оборони завдають окупаційній армії надзвичайно високих втрат. Британський посол навів дані керівництва штабів, згідно з якими лише в липні було вбито або важко поранено 42 700 російських військовослужбовців, тоді як у травні та квітні ця цифра становила 35 000 за місяць, а в червні була дещо меншою.
Кромптон порівняв ці показники з офіційними радянськими втратами в Афганістані, які становили 15 000 осіб.
"Президент Путін дуже вправно заявляє, що він швидко просувається вперед. Але наш колишній начальник Генерального штабу колись сказав, що равлик насправді просувався швидше, ніж російські збройні сили. І це відбувається за величезну ціну. Але я вважаю, що справжня велика зміна полягає у посиленні та впливі українських ударів середньої і великої дальності", — каже він.
Зокрема, атаки на окупований Крим змусили Путіна оголосити надзвичайний стан. Через шкоду військовим лініям постачання російські відпочивальники більше не їдуть на півострів, а цивільні змушені виїжджати. За словами Кромптона, для Москви це політично складна ситуація.
Крім того, є певна ефективність у припиненні судноплавства через Азовське море та Керченську протоку, що є дуже важливим розвитком подій. Новим виміром посол назвав діп-страйки.
"Мені подобається, як про це говорить президент Зеленський. Він каже, що Україна не хоче завдавати ударів по російському цивільному населенню, але російські цивільні мають відчути політичні наслідки війни. Тож ми всі бачили парад — указ президента Зеленського, який дозволив провести цей парад", — зазначив він.
У той же час удари по російських НПЗ та тіньовому флоту завдають реальної шкоди економіці РФ, результатом чого вже стали черги за бензином у Москві та інших містах.
Попри наявні виклики із протиповітряною обороною, нестачею систем Patriot та боями у містах, міжнародні видання масово пишуть про перевагу України, хоча ще восени Путін просував наратив про її неминучу поразку
На міжнародній арені стратегічне становище РФ також погіршилося. За словами посла, НАТО розширилося, європейські країни збільшують оборонні видатки, а на саміті НАТО в Анкарі Альянс ухвалив рішення фінансувати оборонний бюджет України на наступні два роки.
"І Путін, на мою думку, втрачає довіру в міжнародній спільноті. Тож його не лише вважають таким, що не виграє війну, але й таким, що втратив багато... Я вважаю, що його відносне стратегічне становище погіршилося", — додав Кромптон.
Як писали Новини.LIVE, міністр оборони Великої Британії Вес Стрітін закликав країни-союзниці пришвидшити постачання ракет для посилення ППО України.
Крім того, Кромптон заявив, що Велика Британія планує найближчим часом організувати візит прем’єр-міністра до України. Водночас у Лондоні розглядають і можливість приїзду до Києва короля, який уважно стежить за подіями в Україні.
Перейти на novyny.live
Попри посилення військової співпраці між Пхеньяном і Москвою, Південна Корея не надаватиме Україні летальної військової допомоги, однак продовжить підтримувати її гуманітарно.
Про це пише видання The Korea Times із посиланням на високопоставлене джерело в уряді країни.
Чиновник заявив, що Сеул запропонував Україні підтримку в різних сферах, зокрема в енергетиці, інфраструктурі, охороні здоров’я та освіті, і продовжуватиме розглядати заходи, спрямовані на допомогу Україні у відновленні миру та відбудові країни.
Ці заяви пролунали у відповідь на допис президента України Володимира Зеленського, у якому він зазначив, що Північна Корея готується до розгортання своїх додаткових сил у Росії.
Зеленський зазначив, що завдяки співпраці з Росією Північна Корея набуде більше досвіду ведення сучасної війни.
Військові КНДР під час параду. Фото: BBC
Він додав, що за таких обставин Сеул має поглибити співпрацю з Україною, а Київ розраховує на підтримку Південної Кореї у сфері систем протиповітряної оборони та інших військових спроможностей.
Джерело видання зазначило, що військова співпраця між Північною Кореєю та Росією «безпосередньо стосується нашої безпеки та порушує резолюції Організації Об’єднаних Націй», додавши, що Сеул вимагає негайного її припинення.
Нагадаємо, що в травні 2023 року стало відомо, що Південна Корея передає Сполученим Штатам сотні тисяч артилерійських снарядів, які згодом постачають Україні.
Ще в листопаді 2022 року Сеул обіцяв передати Києву артилерійські снаряди, однак згодом змінив рішення та обмежився нелетальною допомогою.
Перейти на militarnyi.com
Лідер Північної Кореї Кім Чен Ин зараз має у своєму розпорядженні більше готівки, ніж будь-коли за всі 15 років свого перебування при владі. З 2022 по 2025 рік він отримав до 22 мільярдів доларів прибутку, йдеться в матеріалі Bloomberg Economics.
Попри запровадження у 2006 році санкцій Організації Об'єднаних Націй, спрямованих на позбавлення КНДР твердої валюти для просування ядерної програми, країна все ж змогла посилити свій ядерний потенціал, зміцнити зв'язки з ключовими партнерами та збільшити джерела доходів. І, насамперед, іноземні доходи різко зросли після початку повномасштабної війни в Україні у 2022 році.
«Північна Корея зараз у міцнішому становищі, ніж будь-коли за останні 35 років», – вважає спеціаліст із корейських досліджень та директор консалтингової компанії Korea Risk Group Андрєй Ланьков. Він додав, що гроші від продажу зброї Росії – це як «виграш у лотерею», тоді як відновлена підтримка лідера Китаю Сі Цзіньпіна еквівалентна надійній «пенсії».
ВАС ЗАЦІКАВИТЬ
Шпигуни без етичних норм: як Кім Чен Ин будує нову мережу розвідки
Північна Корея не оприлюднює своїх економічних даних. Разом зі своїми партнерами уряд Кіма вживає заходів для приховування незаконної торгівлі, а це означає, що цифри доходів є оцінками, які можуть занижувати або завищувати прибутки. Багато надходжень залишаються за межами кордонів Північної Кореї, оскільки Кіму заблоковано доступ до міжнародної банківської системи, тоді як інші платежі, як вважається, здійснюються у вигляді товарів і передачі технологій.
У будь-якому разі, ці цифри яскраво демонструють режим, який вийшов за рамки дрібного ухилення від санкцій, як-от підробка валюти та контрабанда тютюну, і перейшов до набагато прибутковіших справ. Результатом стала багатша Північна Корея, яка потенційно може становити набагато більшу загрозу для світу.
«Незалежно від ситуації»: Китай публічно підтримав режим Кім Чен Ина
Bloomberg зазначає, що економічний бум Кіма знаменує собою разючий поворот. Всього сім років тому північнокорейський лідер залишив саміт у Ханої із Дональдом Трампом.
У наступні роки руйнівний врожай спричинив внутрішню кризу та голод , а самовільно нав'язаний карантин на кордоні через Covid перервав торгівлю з Китаєм, поглибивши дипломатичну ізоляцію Кіма. Під час національного звернення у 2020 році верховний лідер пролив сльози, вибачаючись за те, що не зміг краще впоратися з такими економічними труднощами.
Поворотний момент настав у 2022 році, коли Владімір Путін приголомшив світ вторгненням в Україну, запропонувавши Кіму несподіваний порятунок. Запас боєприпасів РФ закінчувався і Москва звернулася до Пхеньяна. Внутрішні запаси Північної Кореї раптово стали цінним ресурсом, який Кім Чен Ин зміг перетворити на готівку, продовольчу допомогу та передові військові технології.
ВАС ЗАЦІКАВИТЬ
Росія та КНДР добудовують міст, який може стати новим маршрутом військового постачання — The Guardian
За оцінками української розвідки, до кінця 2025 року Північна Корея забезпечила до 50% потреб Росії у боєприпасах калібру 122 мм та 152 мм. Кім підкріплював свої постачання снарядів солдатами — за кожного із 16 тисяч РФ платила приблизно 2000 доларів на місяць та додаткові гроші у випадку загибелі.
Банк Південної Кореї оцінює, що економіка сусідньої країни зросла на 3,5% у 2025 році. Це стало третім поспіль річним зростанням країни. Розвиток КНДР привернув увагу і Китаю — Кім Чен Ина запросили на військовий парад у Пекіні у вересні минулого року.
Покращення статків Кіма певним чином вплинуло на розвиток країни. Північнокорейці у столиці тепер можуть використовувати цифрові додатки для купівлі їжі або замовлення таксі, а зростання використання смартфонів вражає. Найбільші міста Північної Кореї вночі стають яскравішими, а ключові порти та торговельні вузли споживають більше електроенергії.
Одним із найяскравіших проявів трансформації Північної Кореї є новозбудований район висотних будинків у районі Хвасон у Пхеньяні. Кім розпочав цей проєкт на 50 000 квартир у 2021 році, а пізніше заявив, що район може слугувати зразковим північнокорейським містом.
Пхеньян, лютий 2026 рокуEPA/KCNA
Водночас Кім вклав приплив капіталу в шалене нарощування ядерної зброї, що поставило його на шлях до того, щоб конкурувати з Францією. Північна Корея неодноразово заявляла, що така зброя захищає країну від будь-якого нападу з боку США.
За останні два роки країна представила два 5000-тонні есмінці — свої найбільші військові кораблі за всю історію, що свідчить про значний стрибок, який важко було уявити кілька років тому. Принаймні один із цих суден озброєний, ймовірно, російською системою протиповітряної оборони «Панцир-М» вартістю близько 20 мільйонів доларів.
Представники Збройних сил США в Південній Кореї кажуть, що передача російських технологій дозволила Північній Кореї «стиснути терміни розробки зброї».
Росія та Північна Корея, які мають крихітний 17-кілометровий сухопутний кордон, також виробляють ударні безпілотники, що може «створити додаткові довгострокові ризики для безпеки в регіоні».
Балістичні ракети з Пхеньяна є власною розробкою із характерними технічними особливостями. Це відкриває Кіму шлях до іншого джерела доходу: покупців зброї окрім Москви.
ВАС ЗАЦІКАВИТЬ
Південна Корея змінює підхід до КНДР: "спочатку мир", потім денуклеаризація
Аналітики агентства зазначають, що економічний успіх Північної Кореї значною мірою залежить від бажання Росії вести війну, але це не єдине джерело зростання доходів. За останнє десятиліття Кім зібрав найчисленнішу у світі армію крипто-злодіїв, що допомагає диверсифікувати його доходи. Хакерські групи, пов'язані з Пхеньяном, зараз здійснюють понад 70% світових крадіжок криптовалют — порівняно з приблизно 30% у 2017 році.
Викрадені гроші здебільшого відмивають китайські організовані злочинні підрозділи, які отримують свою частку в обмін на чисті офшорні банківські рахунки, деноміновані в юанях або доларах.
Також Кім прагне зменшити свою дипломатичну залежність від Росії — за останній рік Пхеньян відвідали високопосадовці із Сінгапуру, Індонезії, Білорусі та В'єтнаму.
«Колись західний світ вважав Кіма непередбачуваним диктатором країни-відлюдника, але він стає стійким лідером зростаючої ядерної держави. Північна Корея більше не має жодної нагальної потреби вести переговори зі США чи Південною Кореєю, особливо щодо своєї цінної ядерної зброї», — заявила старший науковий співробітник Центру Стімсона та відомий спостерігач за Північною Кореєю Дженні Таун.
За її словами Пхеньян довів свою здатність адаптуватися до постійних санкцій і знайшов партнерів у своєму опорі.
Bloomberg підкреслює, що оцінка доходів Північної Кореї є дуже орієнтовною через відсутність достовірних або незалежно перевірених економічних та фінансових даних. Наведені цифри значною мірою залежать від даних ООН, інших урядів та аналітичних центрів і публічних розвідданих. Тому наведені цифри слід розглядати як орієнтовні діапазони та загальні тенденції, а не як точний чи вичерпний облік.
Як писало днями агентство Reuters, Північна Корея планує відправити до Росії підрозділ ракетних військ, оснащений 120 балістичними ракетами та шістьма пусковими установками, а також поновила поставки балістичних ракет власного виробництва Москві.
Перейти на zn.ua