Тренд пошуку "Су 35С"

Зареєструйтесь, щоб залишати коментарі та вподобайки
Актуалізуйте Ваші інтереси
Також, Ви можете змінити вподобання в налаштуваннях Стрічки
Дзеркало Тижня на we.ua
Корпорація «Тактическое ракетное вооружение» (КТРВ) — центральна ланка російського повітряного терору: на її підприємствах виробляють більшість високоточного ракетного озброєння повітряного базування, яким РФ б’є по цивільній та критичній інфраструктурі України. До номенклатури належать крилаті Х-101, надзвукові протикорабельні Х-22 та їхня модернізація Х-32, тактичні Х-59МК2, протирадіолокаційні Х-31, а також ракети квадратного перерізу Х-69 для внутрішніх відсіків Су-57.
Ракета Х-101, знищена над УкраїноюКомандування Повітряних сил ЗСУ / Facebook
Окрім ракет, підприємства КТРВ пов’язують із масовим випуском модулів планування та корекції (УМПК), які перетворюють радянські фугасні бомби на керовані боєприпаси. Попри грубе виконання, крила та блоки супутникової навігації дали армії РФ дешевий засіб ураження, яким компенсують дефіцит дорогих ракет.
ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





ГУР розширило базу даних про «Іскандер-М»: 140 компонентів, 35 підприємств та понад сотню причетних


КТРВ створено указом Путіна у січні 2002 року на базі підмосковного заводу та КБ «Звезда-Стрела» в Корольові. Нині корпорація об’єднує чотири десятки майданчиків і заводів зі штатом близько 60 тисяч працівників, серед яких МКБ «Радуга», МКБ «Вымпел», «НПО машиностроения» та ДНВП «Регион».
Як ми з’ясували, виробнича система КТРВ спирається не лише на імпортні технології, а й на клептократичну схему — ключові логістичні й фінансові ланцюжки контролює родина багаторічного керівника корпорації Боріса Обносова.
Боріс Обносовkremlin.ru
Монополія та логістика
Головний вузол забезпечення конгломерату — АТ «ТРВ-Инжиниринг» (ОДРН — 5018205784), класичний приклад приватизації держпотоків. 2012 року Обносов зобов’язав усі заводи холдингу закуповувати виключно через ТОВ «Торговый дом «Звезда-Стрела», яке згодом перейменували на «ТРВ-Инжиниринг» і реорганізували в акціонерне товариство.
Після повномасштабного вторгнення «ТРВ-Инжиниринг» засекретило звітність, склад засновників і прибрало із сайту згадки про зв’язок із КТРВ. Утім, виручка стабільно зростала: 2,91 млрд руб. 2020-го, 3,39 млрд — 2021-го, а судові матеріали фіксують різке збільшення фінансування оборонного замовлення після 2022 року. Сьогодні структура замкнула на собі майже всі матеріальні потреби корпорації — від будпідрядів (ремонт корпусу №37 Смоленського авіазаводу) та спецсталі для бойових частин ракет на АТ «ГосНИИмаш» до критичної мікроелектроніки.







Ахіллесова п’ята «Орєшніка»: чому «найгрізніша зброя» Путіна влучає у гаражі замість військових цілей




Оскільки КТРВ і «ТРВ-Инжиниринг» під санкціями Заходу, прямі закупівлі технологій стали неможливими. Щоб обійти бар’єри, «ТРВ-Инжиниринг» керує постачанням через мережу фірм-прокладок і дистриб’юторів другого-третього ешелонів, які буферизують зв’язок між міжнародними ринками та російськими заводами й довго залишалися поза увагою регуляторів.
Один із ключових постачальників — ТОВ «НПП Вариант Групп» (ОДРН — 9729210267). У червні 2024-го компанії уклали контракт на 5,71 млн дол. на постачання інерціальних модулів GNI11AY (IMU), які поєднують акселерометри й гіроскопи та дають змогу ракетам і дронам визначати траєкторію без GPS / ГЛОНАСС, що критично важливо в умовах радіоелектронної боротьби.
Модулі GNI11AY виробляє китайська Guanxingnav. Лише за 2024 рік «НПП Вариант Групп» ввезло до Росії компонентів на 7,3 млн дол., із яких 7,2 млн — продукція Guanxingnav; компанія також декларує постачання Analog Devices, Texas Instruments, Intel і Microchip. Навіть після обмежень окремих європейських країн фірма уникала блокуючих санкцій OFAC і зберігала доступ до транзакцій.
Коли специфікації не дають змоги замінити деталі азійськими аналогами, у хід іде паралельний імпорт автентичних західних мікросхем. За документами контрагента ТОВ «Микролаб-Айси» (ОДРН — 7722470777), для «ТРВ-Инжиниринг» постачали діоди й транзистори нідерландської Nexperia та мікросхеми американської Analog Devices (серії OP177GSZ, OP249GSZ) — загалом на суму понад 2,1 млн дол., разом із продукцією NXP Semiconductors (Нідерланди), Infineon Technologies (Німеччина), Harwin (Велика Британія) і TE Connectivity (США—Ірландія).
Аналогічну роль виконує ТОВ «Интегра», за якою — щонайменше 179 партій вантажів на близько 1,8 млн дол.: комутаційне обладнання, датчики тиску швейцарської Keller Druckmesstechnik AG, перетворювачі японської Nisshinbo Micro Devices, прилади й компоненти американських National Instruments й Qorvo.
ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





Перехоплюють українські дрони та ракети: ГУР розкриває дані про майже 80 підприємств кооперації з виробництва Су-35С


Подвійні стандарти та корупція під маскою патріотизму
У російському ВПК простежується парадокс: держресурси для оборонного виробництва водночас живлять приватне збагачення осіб, пов’язаних із керівництвом підприємств. У випадку КТРВ фінансові потоки держзамовлення й бізнес-інтереси родини Обносова виявилися тісно переплетеними.
Ключовий елемент системи — структура власності АТ «ТРВ-Инжиниринг»: 20% акцій належали доньці Боріса Обносова Ользі Зоріковій.
Ольга Зорікова та її «хобі-прикриття»Скріншот: «Новая газета»
Компанія була посередником у постачанні матеріалів для КТРВ, отримуючи агентську винагороду 12% від вартості угод — стабільний дохід, прямо прив’язаний до масштабів держзамовлення корпорації.
«ТРВ-Инжиниринг» не обмежувалася посередництвом: у 2012–2017 роках компанія отримала близько 12 млрд руб. виручки, причому майже половину — за прямими контрактами з КТРВ. Це показовий конфлікт інтересів: частку компанії тримала родичка керівника корпорації, яка водночас видавала їй значні замовлення.







Росія модернізує виробництво ракет-носіїв «Ангара» за допомогою обладнання з Китаю, Тайваню та Японії — розслідування




Другий рівень моделі — трансформація цих коштів в активи поза Росією. Значну частину майна родини Обносова зосереджено в Чехії: чоловік Ольги Зорікової Ростіслав Зоріков розгорнув там діяльність з управління нерухомістю, отримав ПМП й акумулював портфель нерухомості вартістю понад 8 млн євро — багатоповерховий будинок у празькому Жижкові, пентхаус і низку квартир. Так доходи оборонного сектору РФ було конвертовано в активи в державі НАТО та ЄС.
Чотириповерховий особняк Зорікових у районі Жижков, ПрагаThe Insider.ru
Ситуація змінилася після розголосу: 2023 року чеська влада й громадськість звернули увагу на нерухомість і бізнес-структури Зорікових, після чого Прага заблокувала їхні активи — не лише нерухомість, а й корпоративні права, а щодо Ростіслава Зорікова застосували міграційні обмеження.
Усі чеські об’єкти залишаються під арештом. Автоматичної конфіскації немає, адже за законодавством ЄС потрібне окреме судове доведення злочину, але власники повністю втратили право розпоряджатися майном: продаж, переоформлення, застава чи оренда заблоковані на весь час санкцій.
Змінився й правовий статус родини в Європі: на тлі вуличних акцій біля їхнього празького помешкання посвідки на проживання анулювали, а дані фігурантів внесли до Шенгенської інформаційної системи (SIS), що забороняє в’їзд у весь Шенгенський простір. Самі Зорікови перебувають на території Росії.
Чеська сторона передала досьє Єврокомісії, ініціювавши внесення родичів Обносова до загального санкційного списку ЄС — це закриє для них фінансовий простір Євросоюзу. Сам Боріс Обносов уже під санкціями США, ЄС, Великої Британії, Канади, Японії й Австралії.
ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





Швейцарська якість російського пороху. Хто постачає компоненти для російських ракет


Замість висновків
Корупція в російському ВПК хронічна. Улітку 2024 року за привласнення понад 420 млн руб. Міноборони засудили давнього партнера родини Обносова, ексгендиректора таганрозького заводу «Звезда-Стрела» Владіміра Маслєнського. Його співпраця зі слідством призвела до арешту гендиректора «ТРВ-Инжиниринг» Міхаїла Колєснікова за виведення 40 млн руб. через фіктивні договори на металопрокат і купівлю будинку в Сочі.
Але ці переслідування зачіпають лише менеджерів середньої ланки. Сам Боріс Обносов понад два десятиліття очолює холдинг і входить до найближчого кола довіри Кремля, тому зловживання йому прощають через політичну лояльність.
Історія родини Обносова оголює подвійну мораль російського панівного класу: декларувати ворожнечу до Заходу й водночас виводити статки до європейських міст. Заблоковані активи в Празі чекають на правові рішення, які дадуть змогу спрямувати їх на відбудову України. Тому посилення санкційного тиску та вилучення російських активів у Європі — практика, яку варто масштабувати.
Цей матеріал підготовано в межах співпраці між аналітичним центром StateWatch і UNITED24 Media.
Перейти на zn.ua
Межа на we.ua

Російська авіація дедалі більше залежить від закордонних поставок, а нові маршрути приховують масштаб проблеми з паливом.

Системні удари Сил оборони України по нафтопереробній інфраструктурі росії призвели до помітного скорочення виробництва авіаційного гасу. На тлі спроб кремля збільшити інтенсивність повітряних атак по Україні та водночас зберегти обсяги цивільних авіаперевезень у росії виник дефіцит авіаційного палива.

Як повідомляє gur.gov.ua.

Для покриття потреб бойової та цивільної авіації російська влада офіційно запровадила тимчасову заборону на експорт власного авіапалива. Країна, яка десятиліттями називала себе енергетичною наддержавою, тепер змушена шукати можливості для імпорту іноземного палива стандарту Jet A-1.

Яку техніку в росії заправляють паливом Jet A-1

Jet A-1 є аналогом російсько-радянських марок авіаційного палива ТС-1 і РТ, призначених для газотурбінних авіаційних двигунів. Воно повністю сумісне з низкою літаків, які перебувають на озброєнні збройних сил росії.

Йдеться, зокрема, про винищувачі МіГ-29, Су-30СМ, Су-35С і Су-57, бомбардувальники Су-24М та Су-34, а також стратегічні ракетоносці Ту-95МС і Ту-95МСМ.

Це паливо також може використовуватися для заправки реактивних ударних безпілотників “Герань-4” і “Герань-5”. Ці апарати оснащують турбореактивними двигунами Telefly TJ2000A, також відомими як TF-TJ2000A, або їхніми російськими копіями ТРД-2000.

Документально підтверджено, що військово-транспортні літаки Іл-76МД-90А з двигунами ПС-90А-76, які міністерство оборони росії використовує для перевезення озброєння та військової техніки, зокрема оперативно-тактичних ракетних комплексів, можуть працювати на паливі Jet A-1. Його застосовують замість рекомендованого виробником палива ТС-1, яке відповідає ГОСТ 10227-86.

Росія імпортує авіапаливо через тіньовий флот

Воєнна розвідка України встановила географію постачання іноземного авіаційного палива до росії та морські логістичні маршрути. Для перевезень використовують танкери російського тіньового флоту, капітанів з інших країн і компанії, пов’язані із забезпеченням потреб міністерства оборони росії.

Уже три танкери доставили до російських портів Санкт-Петербург і Владивосток близько 70 тисяч тонн палива стандарту Jet A-1 із Південної Кореї та Єгипту.

Серед них судно “ХАННА” (ІМО 9397456), яке ходить під прапором Панами та перебуває під санкціями України, “КАПІБАРА” (ІМО 9267027) під прапором Індонезії, також внесене до санкційних списків України, і російське судно “АСТОРІЯ” (ІМО 9166314), проти якого діють санкції Великої Британії, України, Австралії, Європейського Союзу, Швейцарії та Канади.

На початку серпня 2026 року “АСТОРІЯ” під командуванням капітана Андрія Петровича Міхайловського, громадянина росії, доставила до Владивостока майже 11 тисяч тонн авіаційного палива. Вантаж прибув із південнокорейського порту Ульсан.

Постачання здійснювали на замовлення російського нафтогазовидобувного холдингу акціонерного товариства “Независимая нефтегазовая компания” (ІПН 7704233903), яке перебуває під санкціями України.

Хто забезпечує російську армію імпортним паливом

“Независимая нефтегазовая компания” постачає авіаційне паливо товариству з обмеженою відповідальністю “ТЗК-АЕРО” (ІПН 2724152185) на суми у мільярди рублів. Своєю чергою, “ТЗК-АЕРО” за державними контрактами забезпечує паливом збройні сили росії, федеральну службу безпеки та інші військові формування країни-агресора.

До постачання авіапалива з Південної Кореї також залучили компанію з Об’єднаних Арабських Еміратів “Каліф Енерджі Трейдінг ФЗЕ”.

У серпні 2026 року танкер “ХАННА” під командуванням капітана Гагана, громадянина Індії, та “КАПІБАРА” під керівництвом капітана Рефлі Джонні Сумуаля, громадянина Індонезії, разом доставили майже 59 тисяч тонн авіаційного палива з єгипетського порту Ель-Дехейла до термінала акціонерного товариства “Петербургский нефтяной терминал”.

До цього ланцюга постачання входили нафтопереробний завод “Мідор” – Середземноморський нафтопереробний завод, Державна нафтова корпорація Єгипту та трейдингова компанія з Об’єднаних Арабських Еміратів “Вернал Оверсіз ФЗЕ”.

Імпортом Jet A-1 з Єгипту також займаються російські компанії “Контур СПБ” (ІПН 7810220078), яка перебуває під санкціями Європейського Союзу та Швейцарії, і “ЮМФ Агент” (ІПН 7805691160). “Контур СПБ” забезпечує постачання для потреб міністерства оборони росії за державними контрактами.

Раніше Головне управління розвідки Міністерства оборони України повідомляло про сірі схеми кремля, за допомогою яких росія намагається подолати дефіцит бензину. Нові маршрути імпорту Jet A-1 свідчать, що санкційний тиск і удари по нафтопереробній галузі дедалі сильніше обмежують внутрішні ресурси російської авіації.

Інші новини, які можуть вас зацікавити:

  • Британські ВМС провели триденну операцію зі спостереження за російськими військовими кораблями та підсанкційними суднами у Північному морі й протоці Ла-Манш.
  • Ігор Волобуєв, колишній працівник Газпрому, розповів про діяльність руху «Чорна іскра», удари по російських НПЗ та свою службу в ЗСУ.
  • ГУР заявило про закритий біолабораторний комплекс на острові у Тверській області Росії, де можуть працювати з небезпечними патогенами та створювати ризики для водосховища.
The post Росія імпортує авіапаливо Jet A-1 через тіньовий флот для армії first appeared on Межа. Новини України..
Перейти на mezha.net
Мілітарний на we.ua

Системні удари Сил оборони по російських НПЗ призвели до суттєвого скорочення виробництва авіаційного гасу в РФ, через що окупанти були змушені розпочати імпорт палива з Південної Кореї та Єгипту.

Про це повідомили в Головному управлінні розвідки.

«Щоб забезпечити потреби бойової та цивільної авіації, Росія, яка десятиліттями позиціонувала себе як енергетична наддержава, офіційно запровадила тимчасову заборону на експорт власного авіаційного палива та змушена шукати шляхи імпорту іноземного авіаційного палива Jet A-1», — зазначили в ГУР.

Паливо Jet A-1 є аналогом російсько-радянського авіаційного палива для газотурбінних авіаційних двигунів — ТС-1 та РТ — і придатне для використання російськими літаками, що перебувають на озброєнні збройних сил країни-агресора: МиГ-29, Су-34 (НВО), Су-35С, Су-30СМ, Су-57, Су-24М, Ту-95МС (МСМ).

Ту-95МСМ. Фото ТАСС

Паливо Jet A-1 також може застосовуватися для заправки реактивних ударних БпЛА «Герань-4» та «Герань-5» з турбореактивними двигунами типу Telefly TJ2000A (TF-TJ2000A) або їхніми російськими копіями ТРД-2000.

ГУР встановило, що три танкери російського тіньового флоту вже доставили до російських портів Санкт-Петербурга та Владивостока 70 тис. тонн палива стандарту Jet A-1 з Південної Кореї та Єгипту.

Стратегічний вантаж доставили на замовлення російського нафтогазовидобувного холдингу АО «Независимая нефтегазовая компания», який постачає паливо «ТЗК-АЭРО» на мільярдні суми. «ТЗК-АЭРО», зі свого боку, на підставі державних контрактів забезпечує потреби збройних сил, ФСБ та інших військових формувань РФ.

Для постачання в Росію корейського авіапалива залучили компанію Caliph Energy Trading FZE з ОАЕ, а до постачання єгипетського палива — НПЗ Middle East Oil Refinery, Державну нафтову корпорацію Єгипту (EGPC) та трейдингову компанію Vernal Overseas FZE з ОАЕ.

У липні Росія планувала імпортувати авіаційне паливо з Японії через мережу трейдерів, використовуючи порт Південної Кореї. Однак тоді міністр економіки, торгівлі та промисловості Японії заявив, що Токіо забороняє третім країнам реекспорт свого авіапалива до Росії в межах санкційного режиму.

У середині серпня стало відомо, що у Росії хочуть знизити вимоги до авіаційного пального, щоб збільшити його виробництво після українських ударів по нафтопереробних заводах.

Мінтранс РФ пропонує дозволити використання авіапального з температурою замерзання до –50 °C замість нинішніх –60 °C. Також планують дозволити використовувати російські протизносні присадки, важчу нафту та збільшити частку синтетичних компонентів.

До виробництва палива хочуть допустити малий і середній бізнес. За оцінкою чиновників РФ, це може забезпечити до 1,8 млн тонн авіапального на рік.

Перейти на militarnyi.com
Дзеркало Тижня на we.ua

Регулярні та точні удари Сил оборони України по російських нафтопереробних заводах призвели до суттєвого скорочення виробництва авіаційного гасу в РФ. Через це країна-агресор змушена імпортувати паливо Jet A-1 для військових літаків за кордоном, повідомили в Головному управлінні розвідки Міноборони України.

Зазначається, що авіаційне паливо Jet A-1 є повноцінним аналогом радянсько-російських марок ТС-1 та РТ. Воно повністю сумісне з двигунами російських винищувачів і бомбардувальників МіГ-29, Су-34, Су-35С, Су-30СМ, Су-57, Су-24М та Ту-95МС. Крім того, це паливо застосовують для заправки реактивних ударних безпілотників «Герань-4» і «Герань-5», а також військово-транспортних літаків Іл-76МД-90А, якими Міноборони РФ перевозить озброєння та військову техніку, зокрема оперативно-тактичні ракетні комплекси.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ Найбільші НПЗ Казахстану відмовилися продавати бензин Росії через санкції

За даними ГУР, до поставок пального до РФ залучено три підсанкційні танкери — HANNA під прапором Панами, CAPIBARA під прапором Індонезії та російська ASTORIA. Вони вже доставили до портів Санкт-Петербурга та Владивостока близько 70 тисяч тонн палива Jet A-1 з Єгипту та Південної Кореї.

Зокрема, танкер ASTORIA доправив з корейського порту Ульсан до Владивостока 11 тисяч тонн палива на замовлення «Независимой нефтегазовой компании», яка продає його фірмі «ТЗК-АЭРО» для потреб російських збройних сил та ФСБ. Танкери HANNA та CAPIBARA у серпні 2026 року доставили майже 59 тисяч тонн палива з єгипетського порту Ель-Дехейла. До цієї схеми залучено єгипетський НПЗ MIDOR, Державну нафтову корпорацію Єгипту (EGPC), компанії з ОАЕ, а також підсанкційне російське ТОВ «КОНТУР СПБ», яке виконує контракти для оборонного відомства РФ.

Нагадаємо, через дефіцит бензину Росія почала дедалі активніше шукати пальне за кордоном. У червні Москва домовлялася про імпорт бензину з Казахстану, а Білорусь у першому півріччі збільшила постачання до РФ майже у 20 разів. За цей період Мінськ відправив понад 453 тисячі тонн бензину. Наприкінці липня російська влада також перенаправляла пальне з Сибіру до Москви та нарощувала імпорт із Білорусі.

Докладніше про ризики паливного колапсу в Росії у статті ZN.UA «Наскільки близька Росія до паливного колапсу — пояснює економіст» пише підприємець, економіст та волонтер Олег Саркіц.

Перейти на zn.ua
Мілітарний на we.ua
Повітряно-космічні сили Росії отримали нову партію винищувачів Су-35С.
Фото і відео приймання опублікувала «Объединенная авиастроительная корпорация», яка входить до «Ростеху».
На кадрах видно щонайменше два нових винищувачі.
Су-35 — це російський багатоцільовий всепогодний винищувач покоління 4 .
Для ураження повітряних і наземних цілей літак використовує ракети Р-77, Р-73 та Х-31, керовані авіабомби і 30-мм автоматичну гармату ГШ-30-1. Основним елементом його бортового радіоелектронного обладнання є радіолокаційна станція з пасивною фазованою антенною решіткою «Ирбис-Э», здатна виявляти об’єкти на великій відстані.
Росія використовує Су-35 переважно для прикриття ударних груп винищувачів-бомбардувальників Су-34, перехоплення українських БпЛА і крилатих ракет, а також протидії українським системам ППО.
Два нові Су-35С для ПКС Росії. 27 серпня 2026 року. Стоп-кадр із відео ОАК
Нагадаємо, що Головне управління розвідки Міноборони України оприлюднило дані про 79 підприємств, які входять до виробничої кооперації російських Су-35С.
22 підприємства з цього переліку досі не перебувають під санкціями жодної з країн санкційної коаліції.
Перейти на militarnyi.com
Дзеркало Тижня на we.ua
Головне управління розвідки Міністерства оборони України через портал War&Sanctions оприлюднило дані про 140 російських та іноземних компонентів, які виявили у балістичній ракеті 9М723 «Іскандер-М». Крім того, ГУР називає 35 підприємств, залучених до виробництва цього озброєння, а також понад сотню їхніх керівників і працівників.
Зокрема, останніми місяцями Росія використовує балістичну зброю як основний вид озброєння для повітряних атак. Такі удари окупанти здебільшого завдають уночі, а ракети можуть досягти Києва всього за кілька хвилин, що свідчить про їхній терористичний характер.
«Така тактика націлена на залякування українців, примус до миру за будь-яку ціну, а не на справедливих для України та цивілізованого світу умовах», — наголошують у ГУР. 
ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





"Знищити на позиції — вкрай складно": Сергій "Флеш" пояснив, як РФ ховає "Іскандери" перед атакою


Під час одного з комбінованих ракетних ударів по Києву цього літа російські війська вперше використали модернізовану балістичну ракету 9М723-2, яку також називають «Іскандер-1000». Ця ракета є частиною ракетного комплексу «Бора-М».
ГУР наголошує, що завдяки більшому двигуну та збільшеній пусковій установці оновлена ракета може уражати цілі на відстані до 550 км, тоді як дальність 9М723-1 становить 390 км. Водночас інші частини ракети залишилися такими самими, як у 9М723-1.
У межах нової серії матеріалів про російську балістику ГУР МО України розповіло більше про виробництво балістичних ракет 9М723, які використовують в оперативно-тактичному ракетному комплексі «Іскандер-М».
Зокрема, на новій сторінці порталу зібрали кілька блоків інформації про виробництво цих ракет. Там представлена інтерактивна 3D-модель ракети з її основними частинами та понад 170 російських і іноземних компонентів, які виявили у використаних зразках. Також на сторінці вказані 82 російські та два білоруські підприємства, залучені до виробництва ракет, дані про 108 їхніх ключових керівників і працівників, а також інформація про 121 одиницю іноземного технологічного обладнання, яке використовують ці підприємства.
У ГУР також зазначили, що значну частину цієї інформації оприлюднили вперше. Йдеться про дані щодо 140 компонентів, 35 підприємств і 108 працівників та керівників.
«Попри постійні спроби з локалізації, ракета 9М723 все ще містить значну частку іноземної компонентної бази. Лише чверть зі 140 опублікованих сьогодні компонентів виготовляється російськими підприємствами, майже половина — 63 — виробниками зі США, по 8 — зі Швейцарії та Білорусі, по 4 — з Німеччини та Тайваню, 3 — з КНР», — кажуть в ГУР. 
ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





Зеленський повідомив про ураження пускової установки «Іскандер» поблизу українського кордону


Там також зазначають, що в одному з ключових елементів системи наведення ракети — блоці, який обробляє дані про політ, отримані від лазерного гіроскопа, — лише 5 із 43 компонентів виготовили в Росії. Найбільш критичні компоненти, зокрема мікропроцесор, ПЛІС, пам’ять, цифро-аналогові та аналого-цифрові перетворювачі, виготовляють американські та тайванські виробники — DM&P Electronics, Xilinx, що входить до AMD, Atmel, яка входить до Microchip Technology, Winbond Electronics, Micron Technology та Analog Devices.
«Усі оприлюднені підприємства, суб’єкти та об’єкти мають стати пріоритетом номер один в санкційній політиці цивілізованого світу, адже досвід останніх місяців показав, що жодна країна не здатна забезпечити достатню кількість засобів для збиття десятків балістичних ракет щоночі», — наголошують в ГУР. 
Нещодавно Головне управління розвідки оприлюднило інтерактивну 3D-модель винищувача Су-35С та інформацію про 79 підприємств, які беруть участь у його виробництві.
Перейти на zn.ua
УНІАН на we.ua
Су-35С може нести ракети класу "повітря-повітря" Р-37М, які, за оцінками, мають дальність у 300 км.
Перейти на unian.ua
24 Канал на we.ua
Головне управління розвідки Міністерства оборони України оприлюднило дані про 79 російських підприємств, задіяних у виробництві винищувачів Су-35С. Понад чверть із цих компаній досі не перебувають під санкціями міжнародної коаліції. Повний текст новини
Перейти на 24tv.ua
Мілітарний на we.ua
Головне управління розвідки Міноборони України оприлюднило дані про 79 підприємств, які входять до виробничої кооперації російських Су-35С.
Інформацію розмістили у розділі «Компоненти у зброї» порталу War&Sanctions, де також представили інтерактивну 3D-модель винищувача.
Росія використовує Су-35С переважно для прикриття ударних груп винищувачів-бомбардувальників Су-34, наземних військ та об’єктів, перехоплення українських БпЛА і крилатих ракет, а також протидії українським системам ППО.
Оприлюднені підприємства беруть участь у розробці та виробництві двигунів і паливної системи літака, систем управління, зв’язку, наведення та радіоелектронної боротьби, а також основних авіаційних ракет, які застосовуються з Су-35С.
22 підприємства з цього переліку досі не перебувають під санкціями жодної країни санкційної коаліції.
Винищувачі Су-35С на території підприємства “Комсомольский-на-Амуре авиационный завод им. Ю.А. Гагарина”. 2015 рік. Фото: ЗМІ РФ
Серед них ГУР називає ПАТ «Авіаційна корпорація “Рубін”», яке постачає авіаційні гальмівні та негальмівні колеса, ПАТ «Гідроавтоматика» — виробника агрегатів управління паливної системи, та АТ «Науково-дослідний інститут “Октава”», що проводило дослідно-конструкторські роботи в межах розробки Су-35С.
Це вже не перший подібний перелік, оприлюднений ГУР у межах роботи War&Sanctions. 16 березня розвідка опублікувала дані про підприємства виробництва російських винищувачів-бомбардувальників Су-34.
Тоді майже третина компаній також не перебувала під санкціями жодної країни санкційної коаліції.
Серед них були АТ «Навігатор», яке виробляє бортову навігаційну апаратуру Су-34, АТ «Котлін-Новатор», що ремонтує антени бортової РЛС, ТОВ «ТД “Корпорація ВСМПО-АВІСМА», яке постачає титанові сплави, та АТ «ОКБ “Зеніт”» — виробник систем бортового живлення літака.
У ГУР зазначають, що продовжують збирати та поширювати інформацію про підприємства російського ВПК, щоб обмежити військові спроможності РФ та ускладнити доступ її виробників до іноземних технологій.
Окремо ГУР раніше встановило, що частина виробників модулів УМПК також досі не перебуває під міжнародними санкціями.
Йдеться про підприємства, які займаються фінальною збіркою модулів, виробництвом електронних компонентів, друкованих плат, систем живлення та деталей для навігаційного обладнання, що дає Росії можливість і надалі отримувати необхідні технології та підтримувати виробництво модулів для керованих авіабомб.
Перейти на militarnyi.com
Mind.ua на we.ua
Йдеться про цілу мережу постачальників двигунів, паливної системи, зв'язку, наведення, РЕБ
 на we.ua
Еспресо на we.ua
Про це повідомляє пресслужба ГУР МО.У ГУР зазначають, що російські Су-35С противник переважно використовує для прикриття ударних груп винищувачів-бомбардувальників Су-34, наземних військ та військових об'єктів.Також ці літаки застосовують для перехоплення українських безпілотників і крилатих ракет, а також протидії комплексам протиповітряної оборони Сил оборони України.Оприлюднені підприємства беруть участь у різних етапах виробничої кооперації. Зокрема, вони займаються розробкою та виробництвом двигунів і паливної системи літака, систем управління, зв'язку, наведення та радіоелектронної боротьби.Крім того, до переліку увійшли підприємства, пов'язані з виробництвом основних авіаційних ракет, які російські військові застосовують із Су-35С під час війни проти України.Водночас 22 підприємства з цього переліку досі не перебувають під санкціями жодної з країн санкційної коаліції.Серед них, зокрема:ПАТ "Авіаційна корпорація "Рубін" - постачає авіаційні гальмівні та негальмівні колеса;ПАТ "Гідроавтоматика" - виробляє агрегати управління АУ46-05, які входять до складу паливної системи літака;АТ "Науково-дослідний інститут "Октава" - проводило дослідно-конструкторські роботи в межах розробки винищувача Су-35С.У ГУР наголошують, що синхронізація санкційних зусиль проти всіх ланок російського військово-промислового комплексу є важливою складовою створення передумов для справедливого миру в Україні та відновлення стабільності у світі.Дані про підприємства російської виробничої кооперації та компоненти Су-35С оприлюднені на порталі War&Sanctions.
Перейти на espreso.tv
Дзеркало Тижня на we.ua
Головне управління розвідки Міноборони України оприлюднило на порталі War&Sanctions інтерактивну 3D-модель винищувача Су-35С та інформацію про 79 підприємств, які беруть участь у його виробництві. Дані розміщені в розділі «Компоненти у зброї», повідомляє ГУР у своєму Telegram-каналі. 
Зазначається, що російські військові використовують ці літаки переважно для прикриття винищувачів-бомбардувальників Су-34, наземних військ та важливих об’єктів. Також Су-35С застосовують для перехоплення українських безпілотників і крилатих ракет та боротьби з українськими системами ППО.
ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





Удар по підряднику виробництва Су-34/35/57: OSINT-аналітики підтвердили ураження заводу ракетами «Фламінго»


За даними ГУР, оприлюднені підприємства беруть участь у розробці та виробництві двигунів і паливної системи Су-35С, а також його систем управління, зв’язку, наведення та радіоелектронної боротьби. Крім того, ці компанії виробляють основні авіаційні ракети, які Су-35С використовує під час війни проти України.
«22 з них досі не перебувають під санкціями жодної з країн санкційної коаліції», — йдеться у повідомленні. 
Серед них, зокрема, ПАТ «Авіаційна корпорація "Рубін"» — постачальник авіаційних гальмівних та негальмівних колес, а також ПАТ «Гідроавтоматика», що виробляє агрегати управління АУ46-05 для паливної системи Су-35С. До цього списку також входить АТ «Науково-дослідний інститут "Октава"», яке виконувало роботи з розробки багатоцільового винищувача Су-35С.
У ГУР зазначили, що спільні дії країн щодо санкцій проти всіх учасників російського військово-промислового комплексу можуть допомогти наблизити справедливий мир в Україні та сприяти відновленню стабільності у світі.
ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





ЗСУ знищили винищувач Cу-35 на сході


Нещодавно президент Володимир Зеленський повідомляв, що українські військові на тимчасово окупованому Криму, на аеродромі «Саки», знищили російський надзвуковий бомбардувальник Су-24М та чотири одиниці аеродромної техніки. Також у Брянській області українські військові знищили ретранслятори, які російська армія використовувала для керування ударними безпілотниками та наведення їх на українські населені пункти.
Перед цим Збройні сили України успішно атакували російський військовий аеродром «Халіно» у Курській області. Унаслідок операції знищили винищувач МіГ-29 та зенітно-ракетний комплекс.
Перейти на zn.ua
New Voice на we.ua
ГУР МО України оприлюднило інформацію про підприємства, залучені до виробництва винищувача Су-35С.
Перейти на nv.ua
Цензор.НЕТ на we.ua
Головне управління розвідки Міністерства оборони України опублікувало на порталі War&Sanctions інтерактивну 3D-модель російського багатоцільового винищувача Су-35С та інформацію про 79 підприємств, залучених до його виробничої кооперації.
Перейти на censor.net
Лівий берег на we.ua
Також оприлюднили інтерактивну 3D-модель багатоцільового винищувача Су-35С.
Перейти на lb.ua
Korrespondent.net на we.ua
Розвідники оприлюднили дані про 79 підприємств, які забезпечують виробництво російських винищувачів Су-35С.
Перейти на ua.korrespondent.net

Приєднуйтесь до Платформи

Захисний код

Натискаючи на кнопку "Зареєструватись", Ви погоджуєтесь з Публічною офертою та нашим Баченням правил

Повернутись до авторизації

Останні коментарі

Що не так з цим дописом?