Тренд пошуку "Підрив Каховської Гес"

Після підриву Каховської ГЕС обміліле дно каховського водосховища перетворилося на непролазні хащі. Яка специфіка боїв, обмеження для техніки та дронів – розповідаємо

Російські війська намагаються використовувати територію колишнього Каховського водосховища як новий маршрут для просування в напрямку Запоріжжя. Після підриву Каховської ГЕС водосховище обміліло, а його дно заросло густою рослинністю, що ускладнює застосування безпілотників.

Російські війська намагаються використовувати територію висохлого Каховського водосховища як прихований маршрут для просування до Запоріжжя.
Про це повідомляє The New York Times зі слів українських військовослужбовців.
Після підриву росіянами Каховської ГЕС водосховище осушилося, а колишня заплава заросла очеретом, чагарниками та вербами. Нині ця територія є частиною лінії фронту, де густі зарості ускладнюють роботу безпілотників.
Українські військові розповіли NYT, що росіяни намагаються прокласти через водосховище шлях у напрямку Запоріжжя. Водночас українські підрозділи відстежують переміщення окупантів та влаштовують їм засідки.
"Ця непривітна місцевість нині є лінією фронту між російською та українською арміями. Дрони не можуть проникнути крізь зарості високої рослинності, а військові вистежують одне одного пішки у смертельній грі в кішки-мишки", – пишуть у NYT.
За словами військових, росія вже ввела на територію водосховища сотні бійців. Командир батальйону "Братство" Олексій Середюк розповів журналістам, що окупанти доставили туди необхідне забезпечення, а також розгорнули спостережні пости та пункти зосередження військ.
"Ми шукаємо їх, а вони шукають нас", – сказав Середюк.
Бійці батальйону також розповіли про зіткнення, яке сталося у грудні. Тоді українська розвідувальна група зустріла російські підрозділи, які зайняли позиції на скелястому виступі над територією Каховського водосховища.
Під час бою українські військові знищили чотирьох російських солдатів і взяли ще двох у полон. За словами Середюка, такі вилазки допомогли українським військовим отримати розвіддані про плани російських підрозділів.
Водночас українські військові зазначають, що густі зарості на території колишнього водосховища створюють складні умови для спостереження та ведення бойових дій.
Нагадаємо, 6 червня 2023 року росія атакувала Каховську ГЕС. Минуло три роки, а досі реальна кількість жертв трагедії невідома. У ВМС України наголосили, що це найбільша екологічна катастрофа з часів Чорнобиля.     
Читайте також: Запорізька АЕС не може працювати без відновлення Каховської дамби – Зеленський
Підтримайте журналістів "5 каналу" на передовій.
Підтримайте "5 канал" на "Патреоні".
Друзі, підписуйтеся на "5 канал" у Telegram. Хвилина – і ви в курсі подій. Також стежте за нами у мережі WhatsApp. Для англомовної аудиторії маємо WhatsApp англійською.

Після катастрофічного підриву Каховської ГЕС колишнє водосховище перетворилося на складну зону бойових дій, яку російські окупаційні війська намагаються використати як прихований коридор для просування в бік Запоріжжя. За даними західних медіа та свідченнями...

24 серпня Україна відзначає 35 років Незалежності. За цей час були революції й вибори, ухвалення Конституції, окупація Криму, початок війни у 2014 році та повномасштабне російське вторгнення. Але історія незалежної держави складається не лише з дат, документів і великих політичних рішень. Вона складається з особистих моментів, коли люди раптом особливо гостро відчувають: Україна — поруч.
Російська пропаганда роками повторює наративи про Україну як нібито «штучну» або «неспроможну» державу. Це один із системних дезінформаційних сюжетів, за допомогою яких Кремль намагається заперечувати українську державність та виправдовувати агресію.
До Дня Незалежності ми вирішили не сперечатися з цими тезами мовою пропаганди. Натомість зібрали конкретні епізоди з раніше опублікованих інтерв’ю політиків, митців, журналістів, волонтерів, представників бізнесу та людей, які опинилися всередині ключових подій останніх 35 років.
Ці цитати не є відповідями на одне спеціально поставлене запитання. Це фрагменти особистих спогадів, у яких Україна проявляється через рішення, людей та інституції.
1991. 346 голосів
Депутати у Верховній Раді 24 серпня 1991 року, у день проголошення Незалежності України
24 серпня 1991 року Верховна Рада ухвалила Акт проголошення незалежності України. «За» проголосували 346 народних депутатів.
Перший президент України Леонід Кравчук через роки згадував саме цифру на парламентському табло:
«Триста сорок шість голосів. Це було настільки несподівано, що всі здивувалися: як так можна було?»
Для людей, які перебували в парламенті того дня, незалежність раптом перестала бути політичною вимогою чи мрією. Вона стала рішенням, ухваленим державою.
Джерело: Українське радіо / Суспільне. Інтерв’ю Леоніда Кравчука
1996. Ніч, у яку ухвалили Конституцію
Один з авторів Конституції в ніч коли її ухвалили, депутат Михайло Сирота. Фото: архів Укрінформу
За п’ять років після проголошення Незалежності Україна отримала Конституцію.
Народний депутат і один зі співавторів Основного Закону Михайло Косів згадує, що 27-28 червня 1996 року депутати фактично не залишали сесійну залу:
«Ми не йшли на перерви вночі чи на обід. Ми приймали Конституцію протягом стільки часу, скільки було потрібно».
Голосування завершилося о 9:20 ранку 28 червня. За спогадами Косіва, після нього В’ячеслав Чорновіл сказав колегам: «Відтепер Україна є».
Це був момент, коли незалежність отримала не лише кордони та інституції, а й власний Основний Закон.
Джерело: Суспільне Львів. Спогади Михайла Косіва про Конституційну ніч
2004. Бути однією людиною серед тисяч
Учасники Помаранчевої революції на Майдані Незалежності в Києві, листопад 2004 року
Під час Помаранчевої революції письменник Тарас Прохасько не виступав зі сцени й не був одним із публічних облич протесту. Через роки він описував свій досвід інакше:
«Я був одиницею, яка робила власне цю тьму, цю чисельність».
Для нього важливою була сама присутність тисяч людей поруч. Не обов’язково бути політиком чи лідером, щоб впливати на те, якою буде країна.
У 2004 році мільйони українців вийшли захищати своє право на вибір. Державні інституції тоді проходили перевірку суспільством, яке вимагало, щоб його голос був почутий.
Джерело: Суспільне Культура. Спогади Тараса Прохаська про українські революції
2013. «Політики не вірили, що люди вийдуть»
Перші учасники Євромайдану на Майдані Незалежності у Києві ввечері 21 листопада 2013 року
21 листопада 2013 року журналіст Мустафа Найєм написав допис із закликом зустрітися на Майдані Незалежності після рішення уряду призупинити підготовку до підписання Угоди про асоціацію з ЄС.
Через рік він згадував:
«Політики, до речі, не вірили, що люди взагалі вийдуть. Але люди прийшли».
До опівночі на Майдані вже були понад тисяча людей. З одного такого вечора почався процес, який згодом переріс у Революцію Гідності.
Джерело: Deutsche Welle, передрук «Української правди». Інтерв’ю Мустафи Найєма
Учасники Євромайдану на Майдані Незалежності в Києві, 27 листопада 2013 року. Фото: Oscar Ianson / Музей Революції Гідності
2014. Побачити окупацію власного дому
Для режисера та актора Ахтема Сеітаблаєва 2014 рік був досвідом зовсім іншого порядку. Він перебував у Криму на початку російської окупації.
«Це було дуже боляче, коли ти бачиш, що твою батьківщину на твоїх очах окуповують».
В інтерв’ю він говорив і про безпорадність, яку відчував, спостерігаючи за тим, як Росія захоплює півострів.
Після цього для мільйонів українців питання держави, кордонів та суверенітету перестало бути теоретичним.
Джерело: С4. Інтерв’ю Ахтема Сеітаблаєва
2022. Потяги, які почали евакуацію з першого ранку
24 лютого 2022 року державні системи мали перебудувати свою роботу за лічені години.
Тодішній очільник «Укрзалізниці» Олександр Камишін згадував, що рішення про евакуацію людей не чекало окремого дня чи плану:
«Це почалося відразу зранку 24 числа, як тільки пролунали перші вибухи».
За перший місяць великої війни залізницею з районів бойових дій евакуювали близько трьох мільйонів людей.
Для багатьох із них держава у ті дні мала дуже конкретний вигляд: вокзал, провідник, потяг і можливість виїхати туди, де безпечніше.
Джерело: Укрінформ. Інтерв’ю Олександра Камишіна
2022. Дві черги на Гончара
Сергій Притула у волонтерському штабі в Києві, де у перші тижні повномасштабного вторгнення збирали та передавали допомогу військовим. Березень 2022 року. Фото: пресслужба Нового каналу
Паралельно з державними інституціями за лічені дні перебудовувалося громадянське суспільство.
Сергій Притула згадував перші дні роботи волонтерського штабу в Києві. Біля нього практично безперервно стояли дві черги:
«Черга зверху – люди, які несли допомогу, черга знизу – військові, які одразу ж її отримували».
За його словами, щодня через штаб могли проходити сотні військових. Допомогу приносили люди, а волонтери одразу передавали її тим, кому вона була потрібна.
Так хаотична допомога перших днів поступово перетворювалася на систему.
Джерело: спецпроєкт «Української правди» «24.02: Реконструкція». Історія Сергія Притули
2022. Повернути бізнес у звільнене місто
Відновлена точка видачі Rozetka у Бучі після деокупації Київщини, 2022 рік. Фото: Асоціація ритейлерів України
Співзасновник Rozetka Владислав Чечоткін згадував, як компанія поверталася до роботи після звільнення Київщини та Херсона.
У Бучу й Гостомель команда поверталася однією з перших, а магазин у звільненому Херсоні відновив роботу за кілька днів.
Чечоткін прямо пов’язував можливість відновлювати бізнес із тим, що українські військові відкинули російські сили від Києва:
«Rozetka змогла вийти з тяжкого становища насамперед завдяки нашим Збройним Силам і теробороні».
У цій історії звільнення міста означало не лише зміну лінії фронту. За військовими поверталися працівники, магазини, логістика й звичайне повсякденне життя.
Джерело: DOU за матеріалами інтерв’ю Владислава Чечоткіна Forbes Ukraine. Матеріал про роботу Rozetka під час війни
2023. Поїхати за трьома – повернутися із шістьма
Українські військові під час рятувальної операції у затопленому Херсоні після руйнування Каховської ГЕС, червень 2023 року
Після підриву росіянами Каховської ГЕС 6 червня 2023 року вода затопила десятки населених пунктів.
На окупований лівий берег за людьми вирушали, зокрема, українські тероборонівці. Херсонець із позивним «Десантник», який до великої війни займався річковими перевезеннями, використав свої човни для евакуації.
Про одну з операцій він згадував:
«Ми поїхали за трьома, а вивезли звідти одразу 6 осіб».
Загалом його група евакуювала з окупованої території близько сотні людей. Держава і суспільство в цій історії – це не абстрактні конструкції. Це конкретний човен, координати людей і рішення їхати по них попри воду та російських військових.
Джерело: «Українська правда». Історія херсонського «Десантника»
2024. Лікарня, яка продовжила рятувати
Медики, волонтери та рятувальники розбирають завали дитячої лікарні «Охматдит» після російського ракетного удару. Київ, 8 липня 2024 року. Фото: Олександра Єфименко / Громадське радіо.
8 липня 2024 року російська ракета влучила в дитячу лікарню «Охматдит» у Києві.
Лікарка-інтерн Олена Говорова перебувала у відділенні екстреної допомоги. Після вибуху співробітники перевірили, хто потребує допомоги, почали шукати людей у пошкоджених приміщеннях та організували допомогу постраждалим.
«Медперсонал не мав права на стрес і шок, він реагував одразу».
До лікарні почали приходити лікарі з інших медзакладів, студенти, донори крові та просто люди, готові допомагати розбирати завали.
Джерело: Громадське радіо. Розмова з Оленою Говоровою після удару по «Охматдиту»
2025. День Незалежності як другий день народження
Дмитро Хилюк виходить із машини після повернення з полону, 24 серпня 2025 року
24 серпня 2025 року в Україну з російського полону повернувся журналіст Дмитро Хилюк.
Російські військові викрали його на Київщині ще у березні 2022 року. У неволі він провів три роки, п’ять місяців і 21 день.
Повернення відбулося саме у День Незалежності.
«Тепер для мене цей день не тільки День Незалежності, а й другий день народження».
За кілька місяців Дмитро повернувся до журналістської роботи.
Джерело цитати: УНІАН. Перше інтерв’ю Дмитра Хилюка після звільнення
Історію його полону та повернення також розповідає документальний проєкт Громадського радіо «Повернення». Історія Дмитра Хилюка на Громадському радіо
2026. Те, що колись було політичною мрією, стало переговорним процесом
Тарас Качка та прем’єр-міністр Люксембургу Люк Фріден. Автор — Kary Barthelmey / SIP
Історія незалежної України продовжується просто зараз.
15 червня 2026 року Україна та Європейський Союз відкрили перший переговорний кластер щодо вступу – «Основи процесу вступу». 14 липня відкрили другий для України кластер — «Зовнішні відносини».
Після відкриття першого кластера віцепрем’єр Тарас Качка сказав:
«Нашою єдиною метою спільно з Європейським Союзом є повноцінний вступ у ЄС, немає жодних інших альтернатив».
Це вже не декларація про майбутній європейський вибір. Під час повномасштабної війни українські державні інституції продовжують змінювати законодавство, проходити переговорні процедури та рухати процес членства вперед.
Джерело: «Українська правда» / «Європейська правда». Коментар Тараса Качки після відкриття першого кластера
Україна, складена з конкретних моментів
346 голосів на парламентському табло. Ніч без перерв за Конституцією. Людина серед тисяч інших людей на Майдані. Потяг, який рушає по людей після перших вибухів. Дві черги біля волонтерського штабу. Човен, який іде через затоплену Херсонщину. Лікарі, які починають працювати за секунди після вибуху. Повернення додому у День Незалежності. Ці історії дуже різні. Але всі разом вони показують нашу Незалежність!
 
Запис Україна поруч: 35 років Незалежності в особистих історіях спершу з'явиться на Громадське радіо.

Червонокнижних рожевих пеліканів не було в цих краях останні 150 років, але тепер їх помітили в плавнях, що утворились після підриву Каховської ГЕС.

Про це розповіла депутатка Херсонської міської ради Оксана Погомій у спільному проєкті Еспресо та Slawa.TV "Український фокус. Ранок".За її словами, окупаційна влада не стільки не може, скільки не хоче забезпечувати потреби цивільного населення.Вони не не можуть, а не хочуть.Депутатка розповіла, що мешканців окремих населених пунктів окупанти фактично не випускають із територій. Схожа ситуація, за її словами, спостерігається в Олешках та Голій Пристані.Вони навіть людей не випускали звідти, не випускають, якщо уже дуже сильно там щось люди випросять просто собі, щоб виїхати самим кудись.На тимчасово окупованій Херсонщині проблеми з медициноюЗа словами Оксани Погомій, доступ до медичної допомоги на окупованій території залишається вкрай обмеженим. Людям доводиться їхати до інших населених пунктів, а іноді - аж до тимчасово окупованого Криму.Аптек немає, медична допомога плюс-мінус - це Скадовськ, вона погана, люди мають їхати в Генічеськ, Каланчак або аж у Крим. Доступу до ліків немає.Вона також звернула увагу на високу вартість товарів на окупованих територіях.Дуже такі ціни на все. Ну просто захмарні. Я не знаю, де там люди беруть гроші на те, щоби все по тисячі рублів, діліть на два, все по 500 грн. Що десяток яєць, що кілограм картоплі.За її словами, більш-менш забезпечено живуть мешканці тих населених пунктів, де оселилися окупаційна влада та колаборанти.Хто дійсно живе більш-менш, це Скадовськ, Залізний порт, Генічеськ, там колаборанти, там влада їхня оселилася і вони більш-менш живуть, виживають.Водночас у багатьох інших містах і селах ситуація значно гірша.Але інші міста і інші села - це не просто занепад, а деяких сіл вже не буде, мабуть, на мапі, буде тільки точка, де вони знаходились, на жаль.На Херсонщині населені пункти залишаються без води та світлаОкремою проблемою залишається доступ до води. Оксана Погомій наголосила, що після підриву Каховської ГЕС ситуація з водними ресурсами на півдні області продовжує погіршуватися.Без води довго вже, якщо брати Каховку, Нову Каховку, то вода по годинах, по дві години на день.Також проблеми є з електропостачанням.Світло можуть включати за тиждень на пару годин. У деяких містах тижнями вже нема, ну, Чаплинка там, по-моєму, уже третій тиждень пішов, як немає світла.За її словами, ситуація з водою ускладнюється через наслідки підриву Каховської ГЕС. Вода дедалі більше відходить під землю, що ускладнює її видобування навіть за наявності пального та насосів.Саме погане, що вода уходить під землю і уже на 90 метрів нема води. Тобто люди, навіть, якщо вони куплять пальне, підключать насос, вони не зможуть, дуже погано зможуть іще викачати, але вода уходить під землю.Оксана Погомій наголосила, що наслідки знищення Каховської ГЕС можуть бути довготривалими та призвести до масштабних змін екосистеми Херсонщини.Це наслідки підриву Каховської ГЕС. Знаєте, таке відчуття, що вони з нашого степу зроблять пустелю повністю Олешківську.За словами депутатки, після деокупації Україні доведеться докласти значних зусиль для відновлення територій.Тобто буде так, як колись як при мамонтах, а потім нам прийдеться відновлювати це все.

The post На Хортиці відпочивальники випадково знайшли глечик, якому близько 2000 років appeared first on #ШОТАМ.
На острові Хортиця у Запоріжжі місцеві жителі випадково знайшли у воді стародавній глечик. Артефакту, який помітили під час звичайного відпочинку на пляжі, близько двох тисяч років. Про це повідомили у медіа «Запоріжжясіті». Після підриву Каховської ГЕС рівень води у Дніпрі суттєво знизився, відкривши території історичного Великого Лугу. Разом із землею на поверхню почали з’являтися унікальні […]

На території колишнього Каховського водосховища розростається унікальний природний ліс, площу якого оцінюють у 65 000 гектарів.
Про це розповіла кандидатка біологічних наук, старша наукова співробітниця Інституту ботаніки ім. М. Г. Холодного НАН України Катерина Романенко в ефірі "Ми-Україна".
За її словами, подібні екосистеми є рідкісними для європейського континенту.
"Заплавні ліси в Європі - це взагалі зникаючий тип природи. І, наприклад, за останні 150 років європейський континент вже втратив, за попередніми підрахунками, 80–90% своїх природних заплавних лісів через забудову, випрямлення річок, побудову дамб, ГЕС", – зазначила науковиця.
Романенко наголосила, що в той час, як європейські країни витрачають значні ресурси на відновлення таких масивів, в Україні це відбувається природним шляхом.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Світовий океан нагрівся до небаченого досі рівня: що це значить для планети
"Сьогодні Європа витрачає шалені кошти, намагаючись штучно їх відновити. І поки Європа намагається зробити це штучно, витрачаючи кошти, у нас на величезній площі вже відновився унікальний природний ліс", – підсумувала біологиня.
Як інформував "Ми-Україна" раніше, наслідки підриву росіянами Каховської ГЕС у 2023 році досі відчуваються на Херсонщині, однак реальні масштаби трагедії на окупованому Лівобережжі залишаються невідомими. 

Фото: Укргідроенерго

Українська гідроенергетика отримує нові можливості для модернізації. Підписані документи відкривають шлях до технічного обміну та міжнародної взаємодії у галузі.
Про це повідомляє пресслужба Укргідроенерго на своєму сайті.
ПрАТ “Укргідроенерго” та американська компанія 77 Construction USA CORP підписали меморандум про співпрацю, який визначає рамки подальшої взаємодії сторін у сфері розвитку гідроенергетики в Україні.
За офіційними даними Укргідроенерго меморандум закріплює наміри сторін спільно опрацьовувати перспективні проєкти, обмінюватися технічною експертизою та вивчати можливості залучення сучасних інженерних рішень для розвитку і модернізації гідроенергетичних об’єктів.
Документ закріплює наміри сторін спільно опрацьовувати перспективні проєкти, обмінюватися технічною експертизою та вивчати можливості залучення сучасних інженерних рішень для розвитку і модернізації гідроенергетичних об’єктів
– повідомлення
URC 2026 та продовження партнерства
Також у межах Конференції з питань відновлення України URC 2026 Укргідроенерго та турецька компанія Doğuş İnşaat ve Ticaret A.Ş. продовжили меморандум про співпрацю та угоду про захист конфіденційної інформації.
Цей крок демонструє прагнення компанії поєднувати власний досвід із міжнародною експертизою для відновлення об’єктів і розвитку гідроенергетики в Україні.
У результаті угоди підкреслюється зацікавленість у залученні іноземних партнерів та інвестицій задля модернізації української гідроенергетики та розширення міжнародної співпраці у галузі.
Ще цікаві матеріали:
Кабмін припинив повноваження чотирьох незалежних членів і одного представника держави в наглядовій раді Укргідроенерго, оголосивши підготовку конкурсу для оновлення складу.
Кабінет Міністрів України ухвалив постанову для відновлення Каховської ГЕС після підриву у 2023 році. “Укргідроенерго” готує проєктну документацію та співпрацює з міжнародними партнерами для модернізації гідровузла.
Уряд отримав 3,35 мільярда доларів від Світового банку для підтримки макроекономічної стабільності та фінансування пріоритетних витрат державного бюджету під час воєнного стану.
The post Укргідроенерго підписало меморандум із 77 Construction USA CORP та продовжило партнерство з Doğuş first appeared on Межа. Новини України..

Прем'єр-міністр Сергій Корецький заявив, що ситуація з відсутністю централізованого водопостачання у Марганці перебуває на контролі уряду. Відповідальним уже доручили прискорити ремонт магістрального водогону та забезпечити жителів технічною і питною водою.
Про це очільник уряду повідомив у соцмережах, пише Рубрика.
Як зазначив він, у Марганці та прилеглих громадах Дніпропетровської області вже кілька діб немає централізованого водопостачання через аварію на магістральному водогоні.
Про ситуацію прем'єр-міністру доповіли голова Дніпропетровської ОВА Олександр Ганжа та представники профільних міністерств.
За словами глави уряду, причиною проблеми стала не лише аварія, а й несвоєчасне та неповне реагування відповідальних посадовців. Він зазначив, що найближчим часом щодо цього будуть ухвалені відповідні кадрові рішення.
Прем'єр повідомив, що доручив:
вжити невідкладних заходів для прискорення ремонту обладнання на магістральному водогоні,
організувати подачу технічної води та підвезення питної води місцевим жителям.
Також Корецький наголосив, що очікує від голови Дніпропетровської ОВА повної залученості до вирішення проблеми та відновлення водопостачання вже найближчим часом.
За його словами, усі профільні служби отримали необхідні доручення, а координацію робіт із відновлення водопостачання відучора особисто здійснює міністр інфраструктури Микола Калашник.
Що відомо про будівництво нового магістрального водогону до Марганця
Як відомо, у ніч на 6 червня, російські загарбники здійснили підрив Каховської гідроелектростанції. Тоді в Укргідроенерго заявили, що Каховська ГЕС повністю зруйнована і відновленню не підлягає.
Через це у 2023 році року на ділянці Хортиця – Томаківка – Марганець розпочали закладати основу під фундамент 6 насосних станцій. Кожна з них буде обладнана чотирма насосами – двома основними й двома резервними. Всього на цій ділянці буде 24 помпи.
У березні 2024 року магістральний водогін на ділянці "Запоріжжя-Томаківка-Марганець" добудували й він був готовий до запуску.
↓Читайте також





Після зміни правил міста переглядають тарифи на воду: де вже зросли ціни







Тариф, який не покриває навіть ремонт: чи здатен приватний капітал врятувати очисні споруди українських міст







Рішення для відбудови: у роботу запустили гілку магістрального водогону, по якій подаватимуть воду Кривому Рогу



The post Марганець вже кілька днів без води: Корецький пообіцяв кадрові висновки appeared first on Рубрика.

Після підриву Каховської ГЕС родина з Херсона переїхала до Одеси. Отримавши житловий сертифікат за зруйнований будинок, переселенці придбали квартиру, облаштовують оселю та будують нове життя

Таку оцінку озвучив доктор біологічних наук, керівник науково-дослідного відділу Національного природного парку "Тузлівські лимани" Іван Русєв в етері Еспресо.За словами науковця, під час останніх експедицій співробітники парку продовжують фіксувати наслідки війни для морської екосистеми. Зокрема, на узбережжі вони виявили залишки мазуту, який потрапив у море після аварії російських барж біля Керченської протоки у грудні 2024 року. За словами Русєва, забруднення періодично виносить течіями до українського узбережжя.Водночас найбільше занепокоєння викликає різке зростання кількості загиблих китоподібних."За два місяці і десять днів ми знайшли 83 трупи китоподібних. Це дуже тривожна цифра, адже навіть у 2022 році, коли вплив війни на морські екосистеми був надзвичайно сильним, ми не спостерігали такої ситуації", - зазначив Іван Русєв.Читайте також: Чорні дні для Чорного моря: як Україна втрачає докази воєнного екоцидуВін пояснив, що на загибель морських ссавців впливають одразу кілька чинників. Серед фізичних причин - використання російськими військовими сонарів, вибухи в морі та підриви протикорабельних мін.Не менш небезпечним є і хімічне забруднення Чорного моря. За словами Івана Русєва, негативний вплив мають наслідки затоплення крейсера "Москва", підриву дамби Каховської ГЕС, аварій із розливом нафтопродуктів та інших екологічних катастроф, спричинених війною.Науковець також послався на дослідження американських і канадських учених, які свідчать, що лише близько 5% загиблих китоподібних течії виносять на берег. Решта тварин залишаються на дні моря.З огляду на це, реальні масштаби втрат можуть бути значно більшими."З початку війни 2022 року до сьогодні ми оцінюємо, що щонайменше 100 тисяч китоподібних трьох видів загинули у Чорному морі. Можливо, ця цифра навіть більша", - наголосив Іван Русєв.Він застеріг, що така масова загибель може мати довгострокові наслідки для всієї екосистеми Чорного моря, адже чисельність китоподібних у ньому й без того є невисокою. За словами науковця, втрата такої кількості морських ссавців ставить під загрозу збереження унікальної частини чорноморської фауни.Екологічні наслідки війни для Чорного моря накопичуються роками. Підрив Каховської ГЕС у 2023 році змив у море тисячі тонн відходів — науковці кажуть, що наслідки цього екоциду відчуватимуться ще багато років. За даними попередніх досліджень, від початку повномасштабної війни у Чорному морі загинуло щонайменше 50 тисяч дельфінів — близько 20% усієї популяції.6 червня повідомлялось, що за один день море викинуло на узбережжя нацпарку "Тузлівські лимани" 22 мертвих дельфіни - такого масштабу загибелі не фіксували жодного разу за роки повномасштабної війни.