Тренд пошуку "Посли Європейського Союзу"

Президент Володимир Зеленський призначив Дениса Коваленка суддею Вищого антикорупційного суду. Це призначення є частиною виконання Україною умов, пов’язаних із отриманням чергового фінансування від Євросоюзу за програмою Ukraine Facility.

Про це йдеться в указі президента №843/2026.

Указом від 31 серпня Зеленський призначив Коваленка на посаду судді ВАКС.

Виконання відповідних зобов’язань у межах Ukraine Facility відкриває можливість для України отримати від ЄС від 250 до 300 млн євро.

Призначення Коваленка продовжує процес оновлення складу Вищого антикорупційного суду. 21 серпня президент уже призначив 11 суддів ВАКС та п’ятьох суддів його Апеляційної палати.

Нагадаємо, Україна має виконати 25 реформ і кроків, щоб отримати понад €10 млрд на підтримку державного бюджету в межах кредитної програми Європейського Союзу на €90 млрд та механізму Ukraine Facility.

Йдеться про оновлений "Український план" у межах механізму Ukraine Facility. Минулого тижня його принципово схвалили посли держав ЄС, а остаточне затвердження Радою ЄС письмовою процедурою очікується 30 липня.

Перший транш у розмірі €2,86 млрд Україна зможе отримати після виконання семи реформ.

Ще €7,5 млрд можуть надійти у 2026 році за умови виконання 18 додаткових реформ. Серед них – призначення незалежних наглядових рад державних підприємств, впровадження оновленої ІТ-системи для виконання судових рішень, інвестиції в освіту та охорону здоров'я, а також забезпечення житлом ветеранів з інвалідністю, членів сімей загиблих захисників і внутрішньо переміщених осіб. 

Читайте також: уперше з 2022 року – Зеленський призначив на посади більш як 100 суддів.

• Підтримайте журналістів "5 каналу" на передовій.

• Підтримайте "5 канал" на "Патреоні".

Друзі, підписуйтеся на "5 канал" у Telegram. Хвилина – і ви в курсі подій. Також стежте за нами у мережі WhatsApp. Для англомовної аудиторії маємо WhatsApp англійською.

Берлін готує заяву, яка може помітно змінити тон відносин із Москвою. У центрі рішення опинився інцидент у німецькому місті.

Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц готується публічно звинуватити Росію у спробі атаки безпілотником у Лейпцигу та оголосити про “масштабні” санкції. Такий крок може свідчити про подальше посилення позиції Берліна щодо Москви.

Як повідомляє politico.eu.

Німеччина готує прямі санкції проти Росії

За словами трьох співрозмовників, ознайомлених із ситуацією, німецький уряд планує запровадити безпосередні обмеження проти російських структур. Вони погодилися говорити лише на умовах анонімності через чутливість питання.

Паралельно Європейський Союз готує новий пакет санкцій проти Росії у Брюсселі. Очікується, що німецькі заходи можуть доповнити загальноєвропейські обмеження, які нині перебувають у процесі підготовки.

Коли Берлін оголосить про рішення

Оголошення німецької сторони заплановане на початок наступного тижня. Воно має збігтися із зустріччю міністрів закордонних справ країн ЄС, яка відбудеться у вівторок в Ірландії.

Водночас два співрозмовники зазначили, що заява може прозвучати й раніше – залежно від рішення Фрідріха Мерца. Якщо план буде реалізовано, це стане черговим сигналом про жорсткіший курс Німеччини у відносинах із Росією.

Схожі новини для вас:

• Німецький генерал Клаус Віттманн закликав канцлера Фрідріха Мерца розпочати навчання українських військових роботі з ракетами Taurus і переглянути позицію щодо їх передачі.
• Прем’єр Польщі Дональд Туск заявив, що Росія готується до ескалації напруженості, а найближчі сім-вісім місяців будуть вирішальними для безпеки регіону.
• Андрій Сибіга зустрівся з послом Іспанії Рікардо Лопесом-Арандою Хагою, щоб обговорити оборонне партнерство, спільне виробництво озброєння, торгівлю та підтримку України.

Джерело: Сергій Корецький/Telegram

Україна розраховує на відкриття решти переговорних кластерів щодо вступу до Європейського Союзу вже до кінця року. Принаймні про це заявив прем’єр-міністр Сергій Корецький після розмови з комісаркою ЄС з питань розширення Мартою Кос.

Сторони детально обговорили прогрес у переговорному процесі щодо вступу України до ЄС.

Розраховуємо на відкриття решти переговорних кластерів до кінця року. Уряд спільно з Парламентом працює над прискоренням розгляду та ухвалення необхідних законопроєктів у межах наших зобов’язань з євроінтеграції та Ukraine Facility, – зазначив Корецький.

Він додав, що сторони окремо обговорили питання фінансування. І пояснив, що для України критично важливо вже зараз напрацювати рішення, котрі забезпечать необхідні ресурси для фінансування бюджетних й оборонних видатків на 2026-2027 роках.

Глава уряду висловив вдячність Кос за послідовну підтримку європейського шляху України.

У переговорах про членство в ЄС країни-кандидати впорядковують законодавчі зміни за “кластерами” – тематичними блоками європейського права, які охоплюють ключові сфери політики. Україна має пройти шість таких кластерів, гармонізувавши своє законодавство з нормами ЄС.

Що таке кластер

Кластер – це не окрема інституція чи організація, а тематична частина правової бази ЄС – acquis, яку має запровадити країна-кандидат у своє законодавство. Кожен кластер представляє певну сферу політики ЄС.

Задля вступу Україна повинна гармонізувати своє законодавство з Євросоюзом за шістьма кластерами:

1. Основи процесу вступу до ЄС (Fundamentals),
2. Внутрішній ринок (Internal Market),
3. Конкурентоспроможність та інклюзивний розвиток (Competitiveness & Inclusive Growth),
4. Зелений порядок денний та стале з’єднання (Green Agenda & Sustainable Connectivity),
5. Ресурси, сільське господарство та політика згуртованості (Resources, Agriculture & Cohesion),
6. Зовнішні відносини (External Relations).

Раніше президент Естонії Алар Каріс під час спільної пресконференції у Таллінні з президентом України Володимиром Зеленським заявив про необхідність пришвидшення євроінтеграції України та відкриття всіх переговорних кластерів з ЄС уже влітку.

Зауважимо, у червні Україна офіційно розпочала переговорний процес із Європейським Союзом, відкривши перший та найважливіший тематичний блок законодавства – кластер “Основи”. Відповідне рішення ухвалили всі держави-члени ЄС.

Хоча технічно Україна готова до відкриття всіх шести кластерів, подальший рух залежить від політичного консенсусу 27 країн ЄС.

Орієнтиром для вступу залишається 2030 рік. Щоб вкластися у ці строки, Україні необхідно пройти надскладний марафон: завершити переговори за всіма кластерами до 2027-2028 років, аби залишити час на ратифікацію договору про вступ у всіх країнах-членах ЄС.

Водночас амбітний план Європейської комісії щодо прискореного приєднання України до Євросоюзу до 2027 року фактично знято з порядку денного. Під час дипломатичної вечері в Брюсселі посли країн-членів дали чітко зрозуміти Бйорну Зайберту, голові апарату Урсули фон дер Ляєн, що вони не підтримають модель “зворотного розширення”, яка концепція передбачала прийняття країни до складу блоку з подальшим поступовим виконанням вимог. Дипломати назвали такий підхід нереалістичним і таким, що створює марні ілюзії.

Тим часом, Німеччина та Франція закликали до надання Україні “символічних” пільг на етапі підготовки до вступу, які виключають субсидії для сільського господарства ЄС та право голосу, що не відповідає сподіванням Києва на швидке членство після потенційної мирної угоди з Росією.

• Речник Єврокомісії Гійом Мерсьє заявив, що Україна та Молдова готові до відкриття усіх кластерів у процесі перемовин про вступ до Євросоюзу.
• Іванна Климпуш-Цинцадзе розкритикувала заяви Володимира Зеленського стосовно “технічної готовності України до членства в ЄС вже у 2027 році”.
• Тарас Качка висловив сподівання стосовно того, що незабаром вдасться відкрити усі шість кластерів у межах перемовин про вступ України в ЄС.

Запис Вступ до ЄС: Україна розраховує на відкриття решти переговорних кластерів до кінця року спершу з'явиться на Букви.

Про це повідомляє журналістка Новини.LIVE Галина Остаповець.

Що показує виставка українського досвіду

Першими відвідувачами виставки стали українські дипломати, політики та іноземні посли. Серед гостей були посолка Європейського Союзу в Україні Катаріна Матернова, міністр соціальної політики Денис Улютін та перший заступник міністра закордонних справ Олександр Міщенко.

Організатори зазначають, що за понад десять років війни Україна сформувала унікальний практичний досвід функціонування держави та суспільства в умовах постійних загроз.

Експозиція розповідає, зокрема, про:

• безперервну роботу державних інституцій;
• функціонування критичної інфраструктури;
• евакуацію та гуманітарне реагування;
• підтримку населення;
• роботу енергетичного й транспортного секторів;
• розвиток технологій;
• волонтерський рух;
• відновлення країни;
• повернення людей до нормального життя.

За словами організаторів, цей досвід є результатом зусиль мільйонів українців, які щодня допомагають державі та суспільству вистояти під час війни.

"Це досвід, створений такою ціною"

Директорка проєкту Центру українського досвіду стійкості Дар’я Сонячна наголосила, що виставка розповідає не лише про сучасну Україну.

За її словами, експозиція демонструє українську стійкість у ширшому історичному контексті — від Трипілля до сьогодення.

"Нам важливо показати іноземним представникам, що ми володіємо цим досвідом та стійкістю, на жаль, такою ціною. Показати і ділитися нашим досвідом", — зазначила Дар’я Сонячна.

Організатори прагнуть донести до міжнародної аудиторії, що український досвід може бути корисним для інших держав, які стикаються з масштабними кризами та загрозами.

Виставку покажуть за кордоном

Після презентації у Києві проєкт вирушить за межі України. Вже восени виставку планують представити в Європейському парламенті.

Після цього експозицію також мають показати у США та Канаді. Таким чином, український досвід стійкості планують представити міжнародній аудиторії та розповісти про те, як українці навчилися зберігати роботу держави, підтримувати одне одного та відновлювати країну в умовах війни.

Раніше ми писали, що під час цієї виставки посолка Європейського Союзу в Україні Катаріна Матернова розповіла журналістці Новини.LIVE Галині Остаповець, що ЄС уже використовує прибутки від заморожених російських активів для підтримки України. Водночас окремі країни Євросоюзу серйозно розглядають можливість використання самих активів, однак для ухвалення такого рішення потрібна одностайна підтримка всіх 27 держав-членів.

Також Новини.LIVE писали, що Катаріна Матернова поділилась інформацією про те, що Європейський Союз працює над пошуком фінансових рішень, які допоможуть Україні компенсувати дефіцит оборонного бюджету. Наразі йдеться про нестачу близько 27 млрд доларів, або 23,5 млрд євро. Вона наголосила, що партнери вже опрацьовують можливі механізми покриття цієї суми та мають намір і надалі підтримувати Київ.

А Ви знаєте що на Платформі we.ua діє реферальна програма? Ви приводите друзів та знайомих і отримуєте винагороду за їх реєстрації.

То ж, не гайте час! Розкажіть про we.ua своїм друзям, родичам та колегам. Надішліть їм своє реферальне посилання, яке легко знайти в розділі Мої друзі, та отримайте на свій бонусний рахунок додаткові надходження за кожну нову реєстрацію.

Розміщуйте своє реферальне посилання в інших соціальних мережах, в коментарях, в тематичних форумах та будь-де. Так у Вас буде більше друзів та підписників і більше бонусів на бонусному рахунку.

Ви зможете використати бонуси на додаткові послуги Платформи, а також - придбати корисні товари в нашій online-крамничці.

Детальніше про реферальну програму: https://we.ua/info/referral-program.

Джерело: euronews

Прем’єр-міністр Вірменії Нікол Пашинян у понеділок заявив депутатам парламенту, що країна почне підготовку до подачі заявки на вступ до ЄС — це є історичним геополітичним зрушенням як для країни, яка раніше перебувала в орбіті Росії, так і для Південного Кавказу в цілому.

Виступаючи зі зверненням до депутатів та громадян, Пашинян повідомив, що питання про майбутнє країни винесуть на референдум лише після офіційного подання заявки на вступ до ЄС. Терміни він охарактеризував як “найближчим часом”.

За його словами, уряд має намір діяти поетапно: спершу дочекатися відповіді Брюсселя на заявку, потім обговорити дорожню карту переговорів про приєднання до ЄС і лише після цього винести питання членства на референдум.

Вірменія відвертається від Росії

Вірменія десятиліттями вважалася одним із найближчих союзників Москви на пострадянському просторі. Після розпаду СРСР Єреван тісно пов’язав себе з Росією та вступив до військового альянсу ОДКБ. Однак цей союз похитнувся після війни за Нагірний Карабах у 2020 році та ескалацій 2022/23 років: Азербайджан атакував Вірменію, тоді як Росія вирішила не втручатися. Відтоді країна дедалі більше відвертається від Москви та шукає зближення з ЄС.

Втім паралелі з Україною неможливо не помітити. Ще у 2013 році Путін чинив потужний тиск на Київ, коли країна захотіла зблизитися з Європою. У 2014 році Росія анексувала Крим, а невдовзі після цього почалася війна на Донбасі.

У російському МЗС заявили, що Вірменію втягують в “антиросійську орбіту” Європейського союзу. Такий коментар зробила речниця МЗС РФ Марія Захарова. За її словами, Вірменія, зі схвалення свого керівництва, стає союзницею “агресивних євроатлантичних стандартів”.

Вже у серпні заступник міністра закордонних справ РФ Михайло Галузін заявив, що Вірменія до грудня має визначитися з проведенням референдуму щодо вибору між ЄС та Євразійським економічним союзом.

Минулими роками Вірменія намагалась посилити зв’язки з ЄС. Зокрема шляхом проведення саміту Європейської політичної спільноти та саміту ЄС-Вірменія, який зібрав у Єревані понад 40 лідерів.

Стосунки між Росією та Вірменією, на території якої розміщені різноманітні російські військові бази, стали напруженішими після того, як Азербайджан відвоював Нагірний Карабах попри присутність там російських “миротворців”.

• Росія заявила про відкликання свого посла у Вірменії для консультацій на знак протесту проти зближення країни з ЄС.
• Антикорупційні органи Вірменії затримали 14 осіб, пов’язаних з проросійською опозиційною партією “Сильна Вірменія”, за підозрою у підкупі виборців.
• Вірменія може вийти з Організації Договору про колективну безпеку та  Євразійського економічного союзу у разі підвищення ціни на російський газ, заявив речник вірменського парламенту Ален Симонян.
• У найближчі п’ять років Вірменія не планує повертатися до ОДКБ і буде рада, якщо її виключить, заявив прем’єр-міністр країни Нікол Пашинян.

Запис Вірменія оголосила про намір подати заявку на вступ до ЄС спершу з'явиться на Букви.

Джерело: пресслужба уряду Норвегії

23 серпня у Києві прем’єр-міністр Йонас Гар Стере та президент Володимир Зеленський підписали спільну декларацію про стратегічне партнерство.

Документ передбачає поглиблення співпраці у трьох ключових напрямах: оборона, енергетика та стійкість.

У межах стратегічного партнерства країни планують обмінюватися досвідом і компетенціями, які можуть бути корисними для обох сторін.

Стере та Зеленський також підписали сьогодні в Києві оборонну угоду в межах ініціативи Drone Deal.

Оборонна угода надає змісту та суті стратегічному партнерству. Угода закладає основу для зміцнення та подальшого розвитку вже тісної співпраці в галузі оборони та безпеки, – наголосив Стере. 

Документ передбачає тіснішу взаємодію між оборонними секторами та промисловістю двох країн, зокрема у сфері обміну технологіями та експертизою.

У пресслужбі відзначили, що угода Drone Deal загалом передбачає модель довгострокової оборонної співпраці між Україною та країнами-партнерами. Мета полягає у використанні воєнного досвіду, знань та технологій України для розробки рішень, що зміцнять спільну безпеку країн. Співпраця може включати розвиток оборонних технологій, дослідження, ланцюги поставок, оборонну промисловість та обмін операційним досвідом.

Зауважимо, у липні президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн повідомила, що Україна та Європейський Союз погодили угоду щодо безпілотників, відому як Drone Deal.

До цього стало відомо про запуск механізму контрольованого експорту озброєнь та оборонних технологій у форматі, який має забезпечити розвиток українського оборонно-промислового комплексу та пріоритетне забезпечення потреб Сил оборони.

20% коштів від експорту готових виробів і технологій та 30% — від експорту комплектуючих спрямовуватимуться до спецфонду держбюджету на розвиток українського ОПК. Мінімальна сума контракту для готових виробів — від 15 млн грн. Для комплектуючих це обмеження не діє.

Новий механізм діятиме протягом воєнного стану і запроваджує прозорі правила експорту до держав-партнерів у форматі Drone Deal.

Довідка. Drone Deal поєднує безпекову допомогу, фінансування спільного виробництва, локалізацію, передачу технологій, кіберспівпрацю, захист критичної інфраструктури та інші стратегічні проєкти. Україна ділиться досвідом, технологіями та виробничими спроможностями з тими, хто разом із нами будує нову архітектуру безпеки Європи. Drone Deal дає українській оборонній промисловості спільні виробництва та доступ до нових ринків через офіційні механізми держав-партнерів.

• 7 липня в Анкарі президент Володимир Зеленський провів зустріч із прем’єр-міністеркою Данії Метте Фредеріксен, під час якої підписали угоду у форматі Drone Deal.
• 9 червня у Таллінні Зеленський та прем’єр-міністр Латвії Андріс Кулбергс також підписали Drone Deal.
• Україна та США підписали перші документи в межах майбутньої угоди Drone Deal, котра передбачає співпрацю у галузі безпілотних систем, повідомив президент Володимир Зеленський за результатами зустрічі з послом США при НАТО Меттью Вітакером.

Запис Україна та Норвегія підписали угоду у межах Drone Deal спершу з'явиться на Букви.

Джерело: NV

Колишній Головнокомандувач ЗСУ, а нині посол у Британії, Валерій Залужний вважає, що одним із головних уроків 35 років незалежності України стала необхідність покладатися насамперед на власну обороноздатність, економічну стійкість і технологічний розвиток. У колонці для NV він також застеріг від послаблення та політизації армії на тлі можливих переговорів із Росією.

Залужний присвятив статтю тому, який шлях Україна пройшла від 1991 року та що, на його думку, має стати основою державної політики на наступні роки. Він порівняв цей період із біблійним переходом через пустелю та наголосив, що попереду можуть бути особливо складні роки, протягом яких суспільству доведеться протистояти не лише зовнішньому ворогу, а й втомі, зневірі та внутрішнім суперечностям.

На його думку, російська політика щодо України ґрунтується на небажанні Кремля прийняти розпад Радянського Союзу та українську незалежність як незворотний історичний факт. Саме тому він не бачить підстав розраховувати на довготривалий компроміс із Москвою.

“У великій війні не буде переможців, і сама Росія не здатна перемогти”, – написав Залужний.

Окрему увагу він приділив першим десятиліттям незалежності. За його оцінкою, після 1991 року Україна не змогла належним чином вибудувати сильні державні інституції, економіку, оборонний сектор, науку та технології.

Залужний також критично оцінив багаторічне скорочення української армії, втрату оборонних підприємств і технологічного потенціалу. Він вважає, що нехтування обороною стало одним із чинників, які зрештою зробили велику війну можливою.

“Головне при цьому дбати про посилення потенціалу, щоб у критичний момент все ж мати змогу себе захистити”, – зазначив він.

Одним із ключових уроків для України Залужний назвав Будапештський меморандум. За його словами, йдеться не стільки про відмову від ядерної зброї, скільки про помилкове переконання, що безпеку держави можуть забезпечити зовнішні домовленості.

“Жодні документи не можуть замінити власної спроможності держави захищати себе”, – наголосив він.

Водночас Залужний не заперечує значення міжнародних союзів. Однак, на його переконання, вони можуть бути ефективними лише тоді, коли держава має власну військову силу, стійку економіку та технологічні переваги.

Окремим переломним моментом він назвав 2014 рік. Саме після початку російської агресії, за його словами, українське суспільство продемонструвало високий рівень самоорганізації, а армія почала змінюватися. Держава водночас була змушена поставити питання безпеки в центр своєї політики.

Говорячи про Мінські домовленості та переговори з Росією, Залужний зазначив, що відкладені проблеми зрештою не зникли й завершилися новим етапом війни.

Він також застеріг від повторення подібного сценарію зараз. На його думку, переговори самі собою не є головною загрозою, однак небезпечно входити в них із послабленою армією.

“Що вже точно пастка – це ослаблена, деморалізована та заполітизована армія, яка вже не дасть шансу вибратися з пастки перемовин”, – написав Залужний.

Ще одним ключовим висновком повномасштабної війни він назвав стрімку зміну характеру бойових дій. Сучасна війна, за його словами, вже не обмежується танками, артилерією та ракетами. Дедалі більшу роль відіграють безпілотні й роботизовані системи, штучний інтелект, автономне управління, аналіз даних та супутниковий зв’язок.

Залужний вважає, що Україна стала одним із головних центрів військово-технологічних змін XXI століття та отримала досвід, якого сьогодні не має жодна армія НАТО.

На його думку, завдання держави полягає в тому, щоб перетворити цей досвід на довгострокову систему національної безпеки, а технологічні розробки – на частину економіки.

“Лише чітко сформована політична мета і розроблені стратегії, у тому числі військова, дають шлях до реалізації цієї мети. А наша мета – це все ж таки перемога”, – заявив він.

Залужний також наголосив, що Україна більше не повинна залишатися “буфером” між Сходом і Заходом. За його словами, країна вже стала одним із ключових учасників формування нової європейської системи безпеки завдяки досвіду повномасштабної технологічної війни.

Головним пріоритетом наступного етапу розвитку держави він назвав безпеку. При цьому, за словами Залужного, йдеться не лише про Збройні сили, а й про підготовку фізиків, інженерів і математиків, розвиток науки, технологій та збереження історичної пам’яті.

“Україна вже довела, що вміє боротися. Тепер нам потрібно довести, що ми вміємо виживати та перемагати стратегічно: не допускати помилок минулого, перетворювати досвід у доктрину майбутнього, технології – в економіку, армію – у систему стримування, а Незалежність – у незворотну історичну реальність”, – підсумував Залужний.

• Найвищий рівень довіри серед українців мають колишній Головнокомандувач ЗСУ, а нині посол у Британії Валерій Залужний, ексміністр оборони Михайло Федоров та колишній голова ГУР, а нині керівник Офісу президента Кирило Буданов. Про це свідчать результати опитування Київського міжнародного інституту соціології, проведеного 16–31 липня.

Запис 35 років незалежності: Залужний назвав ключові орієнтири для майбутнього України спершу з'явиться на Букви.