Тренд пошуку "Зимова Підтримка 2026"
Стрічка оновлень
Коментарі
ІМІ рекомендує
14°
уєфадобропіллябійкарош га шанамаксим галкінреал мадрид шахтаранджеліна джолі14 вересня святореімбурсаціярезерввійськовий облікновостизбірна португалії з футболуєвропейська правдакорупціязимова підтримка 2026уманьфламінготібо куртуагейден панеттьєрукрнафта заправкипенсійний фонд україниазсснігхвилина мовчанняпогода чернівціпогода дніпроксенія мішинасиноптик івано франківськпогода кривий рігЩе..
Президент України Володимир Зеленський увів у дію рішення РНБО щодо підготовки до опалювального сезону 2026–2027 років. Місцева влада має забезпечити багатоквартирні будинки резервним живленням для роботи систем життєзабезпечення. Також областям і Києву доручили збільшити обсяг резервного живлення на 20%.
Про це інформує Новини.LIVE з посиланням на указ Президента України Володимира Зеленського №838/2026.
Зеленський доручив підготувати багатоповерхівки до зими
Президент України Володимир Зеленський увів у дію рішення РНБО стосовно комплексних планів стійкості регіонів і Києва
Місцева влада спільно з ОСББ, управителями та житловими кооперативами повинна забезпечити автономність багатоквартирних будинків. Зокрема, йдеться про резервне живлення, необхідне для роботи систем життєзабезпечення.
Крім того, місцеві органи влади мають створити фізично наявний запас пального щонайменше на два тижні. Насамперед його передбачено для забезпечення роботи критично важливих об'єктів.
Областям і Києву доручили наростити обсяг резервного живлення на 20% від показників, визначених планами стійкості.
Окремо схвалили план стійкості Києва. Мера столиці Віталія Кличка попередили про персональну відповідальність за підготовку та проходження опалювального сезону. Про виконання планів мають звітувати щомісяця до 10 числа.
До початку опалювального сезону підприємства повинні захистити критичні елементи об'єктів виробництва тепла та електроенергії. Енергетикам також доручили створити запаси обладнання й матеріалів для оперативного проведення ремонтів.
Регіони протягом місяця мають провести навчання з реагування на надзвичайні ситуації.
Уряд має продовжити співфінансування плану стійкості Києва та шукати додаткові кошти, зокрема у міжнародних партнерів. Також уряду доручили підтримати відновлення пошкоджених і втрачених через війну поїздів та локомотивів Укрзалізниці.
Скриншот указу Зеленського/сайт президента
Зеленський назвав три пріоритети дипломатичної роботи України
У понеділок, 31 серпня, Президент Володимир Зеленський повідомив, що під час координації дипломатичної роботи визначили три основні пріоритети. Йдеться про фінансування оборони України, далекобійних операцій і мідлстрайків, енергетичну сферу та підготовку до зими, а також повне виконання необхідних соціальних програм і підтримку економічної активності.
"Скоординували дипломатичну роботу на найближчі тижні. Три ключові пріоритети: фінансування оборони України, наших далекобійних операцій та мідлстрайків; енергетика й підготовка до зими; повне виконання необхідних соціальних програм в Україні та підтримка економічної активності", — поінформував лідер.
За словами Зеленського, прем’єр-міністр Сергій Корецький доповів про реалізацію вже досягнутих домовленостей із партнерами та підготовку додаткових кроків. Зокрема, йдеться про подальшу роботу з Канадою, Норвегією та іншими ключовими державами.
Президент наголосив, що українські міністерства та команда Офісу президента мають значно пришвидшити роботу та повністю опрацьовувати домовленості, яких досягли на рівні лідерів.
Зеленський зазначив, що для покриття оборонного дефіциту та енергетичних потреб України, розвитку соціальних програм і підтримки українського бізнесу необхідно використовувати всі можливості співпраці з міжнародними партнерами. За його словами, жодна з таких можливостей не має бути втрачена.
"Для покриття оборонного дефіциту та енергетичних потреб України, додаткового розвитку соціальних програм і підтримки української бізнес-активності на цьому етапі війни мають бути використані абсолютно всі можливості співпраці з партнерами. Жодна можливість не має бути втрачена", — наголосив глава держави.
Окремо президент наголосив на необхідності активізувати роботу щодо ветеранських програм. Він зазначив, що різні партнери зацікавлені у підтримці цього напряму в Україні, а з прем’єр-міністром уже домовилися про додаткову галузеву роботу.
"Також є чітка зацікавленість різних партнерів у підтримці в Україні ветеранських програм, і потрібно значно більше активності профільного міністерства. Домовилися з прем’єр-міністром про відповідну додаткову галузеву роботу", — зауважив президент.
Крім того, він також визначив міністерства, які мають забезпечити результат у відповідних напрямах. Насамперед це стосується Міністерства закордонних справ, Міністерства оборони, Міністерства фінансів, Міністерства енергетики та Міністерства економіки.
"Передусім це завдання для міністерств закордонних справ України, оборони, фінансів, енергетики, економіки. Потрібні реальні результати", — резюмував лідер.
Скриншот повідомлення Зеленського/Facebook
Новини.LIVE інформували, що керівник Офісу президента Кирило Буданов заявив, що Україна пройде наступний опалювальний сезон, хоча він буде непростим. Підготовка до зими вже триває, однак за деякими напрямками є відставання від плану. В ОП також очікують на реалізацію одного з енергетичних проєктів, деталей якого поки не розкривають.
Новини.LIVE також писали, що станом на 22 серпня 2026 рік урядовий план підготовки до зимових викликів і захисту інфраструктури наразі виконаний приблизно на 47%. Аудит виявив відставання у відновлювальних роботах у низці областей. Для завершення робіт уже визначили відповідальних осіб.
Про це інформує Новини.LIVE з посиланням на указ Президента України Володимира Зеленського №838/2026.
Зеленський доручив підготувати багатоповерхівки до зими
Президент України Володимир Зеленський увів у дію рішення РНБО стосовно комплексних планів стійкості регіонів і Києва
Місцева влада спільно з ОСББ, управителями та житловими кооперативами повинна забезпечити автономність багатоквартирних будинків. Зокрема, йдеться про резервне живлення, необхідне для роботи систем життєзабезпечення.
Крім того, місцеві органи влади мають створити фізично наявний запас пального щонайменше на два тижні. Насамперед його передбачено для забезпечення роботи критично важливих об'єктів.
Областям і Києву доручили наростити обсяг резервного живлення на 20% від показників, визначених планами стійкості.
Окремо схвалили план стійкості Києва. Мера столиці Віталія Кличка попередили про персональну відповідальність за підготовку та проходження опалювального сезону. Про виконання планів мають звітувати щомісяця до 10 числа.
До початку опалювального сезону підприємства повинні захистити критичні елементи об'єктів виробництва тепла та електроенергії. Енергетикам також доручили створити запаси обладнання й матеріалів для оперативного проведення ремонтів.
Регіони протягом місяця мають провести навчання з реагування на надзвичайні ситуації.
Уряд має продовжити співфінансування плану стійкості Києва та шукати додаткові кошти, зокрема у міжнародних партнерів. Також уряду доручили підтримати відновлення пошкоджених і втрачених через війну поїздів та локомотивів Укрзалізниці.
Скриншот указу Зеленського/сайт президента
Зеленський назвав три пріоритети дипломатичної роботи України
У понеділок, 31 серпня, Президент Володимир Зеленський повідомив, що під час координації дипломатичної роботи визначили три основні пріоритети. Йдеться про фінансування оборони України, далекобійних операцій і мідлстрайків, енергетичну сферу та підготовку до зими, а також повне виконання необхідних соціальних програм і підтримку економічної активності.
"Скоординували дипломатичну роботу на найближчі тижні. Три ключові пріоритети: фінансування оборони України, наших далекобійних операцій та мідлстрайків; енергетика й підготовка до зими; повне виконання необхідних соціальних програм в Україні та підтримка економічної активності", — поінформував лідер.
За словами Зеленського, прем’єр-міністр Сергій Корецький доповів про реалізацію вже досягнутих домовленостей із партнерами та підготовку додаткових кроків. Зокрема, йдеться про подальшу роботу з Канадою, Норвегією та іншими ключовими державами.
Президент наголосив, що українські міністерства та команда Офісу президента мають значно пришвидшити роботу та повністю опрацьовувати домовленості, яких досягли на рівні лідерів.
Зеленський зазначив, що для покриття оборонного дефіциту та енергетичних потреб України, розвитку соціальних програм і підтримки українського бізнесу необхідно використовувати всі можливості співпраці з міжнародними партнерами. За його словами, жодна з таких можливостей не має бути втрачена.
"Для покриття оборонного дефіциту та енергетичних потреб України, додаткового розвитку соціальних програм і підтримки української бізнес-активності на цьому етапі війни мають бути використані абсолютно всі можливості співпраці з партнерами. Жодна можливість не має бути втрачена", — наголосив глава держави.
Окремо президент наголосив на необхідності активізувати роботу щодо ветеранських програм. Він зазначив, що різні партнери зацікавлені у підтримці цього напряму в Україні, а з прем’єр-міністром уже домовилися про додаткову галузеву роботу.
"Також є чітка зацікавленість різних партнерів у підтримці в Україні ветеранських програм, і потрібно значно більше активності профільного міністерства. Домовилися з прем’єр-міністром про відповідну додаткову галузеву роботу", — зауважив президент.
Крім того, він також визначив міністерства, які мають забезпечити результат у відповідних напрямах. Насамперед це стосується Міністерства закордонних справ, Міністерства оборони, Міністерства фінансів, Міністерства енергетики та Міністерства економіки.
"Передусім це завдання для міністерств закордонних справ України, оборони, фінансів, енергетики, економіки. Потрібні реальні результати", — резюмував лідер.
Скриншот повідомлення Зеленського/Facebook
Новини.LIVE інформували, що керівник Офісу президента Кирило Буданов заявив, що Україна пройде наступний опалювальний сезон, хоча він буде непростим. Підготовка до зими вже триває, однак за деякими напрямками є відставання від плану. В ОП також очікують на реалізацію одного з енергетичних проєктів, деталей якого поки не розкривають.
Новини.LIVE також писали, що станом на 22 серпня 2026 рік урядовий план підготовки до зимових викликів і захисту інфраструктури наразі виконаний приблизно на 47%. Аудит виявив відставання у відновлювальних роботах у низці областей. Для завершення робіт уже визначили відповідальних осіб.
Перейти на novyny.liveПро це у чотирнадцятому епізоді 2 сезону правозахисного подкасту «Я чую інших» — проєкту Максима Буткевича та Дарʼї Бурої на Громадському радіо — говоримо із керівницею аналітичного напряму благодійного фонду «Повернись живим» Ярославою Братусь.
Як змінилася система мобілізації та ставлення до неї
Максим Буткевич: Почну з особистої історії. Коли я приєднався до війська на початку повномасштабного вторгнення, це переважно була «армія добровольців». Коли мене звільнили з російського полону восени 24-го — стало зрозуміло, що ситуація змінилася. А протягом 2025 року стало очевидно, що вона змінилася кардинально. Які зміни відбувалися в системі мобілізації та в ставленні до неї між 2022 і 2026 роками?
Ярослава Братусь: Наприкінці 2025 року ми проводили комплексне дослідження мобілізаційних процесів, хоча відстежували їхній перебіг і до цього.
Динаміку змін із 2022 по 2026 рік можна розділити на чотири ключові етапи.
- Перший етап (початок повномасштабного вторгнення) — етап «армії добровольців». Потреби в мобілізації як такій на початках фактично не було, оскільки система намагалася впоратися з величезним потоком охочих. Ми фіксували випадки, коли люди певний час перебували у війську ще до офіційного оформлення.
- Другий етап — планомірна мобілізація. Після первинного пориву стався перехід до планової мобілізації. Це був напівдобровільний призов: люди отримували повістки, проходили ВЛК та йшли служити без значного суспільного резонансу.
- Третій етап (кінець 2024–2025 рік) — зміни 2024 року та перегляд 402-го наказу Міноборони (який регулює діяльність ВЛК і перелік хвороб для визначення придатності) розпочали буремніший період. Суттєво зросла кількість прецедентів силового затримання військовозобов’язаних, що спричинило суттєве зростання інформаційної напруги у 2025 році.
- Четвертий етап (сучасний стан на 2026 рік) — перехід до інформаційно-агресивної фази та фізичного протистояння. Наразі є непоодинокі факти порушення прав військовозобов’язаних під час сповіщення чи затримання. Водночас фіксуються випадки застосування сили вже проти військовослужбовців ТЦК, що призводить до шкоди їхньому здоров’ю та навіть загибелі. Напруга вийшла далеко за межі Telegram-каналів і переросла в активні конфліктні дії.
Що зараз відбувається з реформою мобілізації
Дарʼя Бура: Колишній міністр оборони Михайло Федоров заявляв, що реформу мобілізації планували презентувати в липні, запустити в серпні й уже у вересні суттєво змінити ситуацію з комплектуванням війська. Що з цією реформою зараз? Чи є вже розуміння, коли суспільству представлять конкретну модель?
Ярослава Братусь: Оскільки нещодавно відбулися зміни в уряді й Михайло Федоров більше не очолює Міністерство оборони, про долю обіцяної реформи наразі складно говорити. Досі ми бачили лише окремі комунікаційні прояви — зокрема інформацію про плани щодо реформування територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки (ТЦК та СП). Які ще етапи передбачали ці зміни, нам достеменно невідомо.
Водночас важливо розуміти: будь-яка реформа не здатна дати миттєві позитивні результати. Проблеми в системі мобілізації накопичувалися роками. Тому заяви про запровадження реформи в серпні та покращення ситуації вже у вересні лунали надто оптимістично. Швидко розв’язати задавнені системні виклики об’єктивно неможливо — для цього потрібен тривалий час.
Чи є відсутність чітких термінів служби головною проблемою мобілізації?
Дарʼя Бура: Чи не є головною проблемою мобілізації сьогодні відсутність зрозумілого горизонту та термінів служби?
Ярослава Братусь: Спираючись на результати нашого дослідження, де ми спілкувалися з військовозобов’язаними з різним рівнем мотивації (від тих, хто підписує контракт, до тих, хто незаконно виїхав за кордон або уникає зустрічей із ТЦК та СП), можу сказати: відсутність чіткого горизонту служби — це вагомий, але далеко не єдиний і часто не головний бар’єр.
Серед інших ключових факторів стримування респонденти називали:
- Інстинкт самозбереження: У період активної війни військо сприймається цивільними першочергово через ризик поранення, каліцтва або смерті.
- Негативний інформаційний фон: Проблеми у війську активно транслюються в соцмережах. Побоювання потрапити до некомпетентного командира або бути призначеним на посаду не за фахом суттєво знижують мотивацію.
- Страх «м’ясних штурмів»: Наслідки інформаційних вкидів та чуток про штурмові підрозділи ще з періоду 2023–2024 років відклалися в колективній свідомості та перетворилися на стримувальний бар’єр.
- Відчуття соціальної несправедливості: Особливо в малих містах люди бачать, як інші використовують гроші, зв’язки, фіктивне навчання чи умовне бронювання для ухилення від призову.
Спроби команди Михайла Федорова запровадити контракти з чіткими термінами вирішують проблему лише для частини людей. Для більшості ж ці кроки не знімають загрозу для життя чи страх несправедливості.
Крім того, багатьом притаманна відстороненість. Військо для багатьох існує в паралельній реальності, поки не торкнеться їх особисто. Дослідження серед новобранців показує: до зустрічі з групою сповіщення більшість узагалі не думала про службу, керуючись позиціями «якщо трапиться — піду» або «зі мною цього не станеться».
Дарʼя Бура: Позиція «якщо трапиться — піду» є цілком зрозумілою. Але робити вигляд, що війна тебе не стосується, у країні, яка воює вже 13-й рік — це дуже дивно.
Якою є реальна потреба Сил оборони в людях зараз
Максим Буткевич: Ще у 2024 році та й пізніше від посадовців лунали заяви, що мобілізація близько 30 тисяч людей на місяць є достатньою для потреб Сил оборони. Відтоді риторика змінилася, і зараз чути, що цього замало. Чи зрозуміло, якою є потреба війська в людях станом на зараз?
Ярослава Братусь: Це складне питання, оскільки така інформація не є публічною. Проте важливо враховувати виклики, які стоять перед нами:
- Загрози на фронті: В інформаційному просторі лунають застереження про складну осінньо-зимову кампанію, потенційне розширення зони бойових дій та посилення наступу противника, зокрема на півночі.
- Дії ворога: Зазвичай визначення потреб Сил оборони відбувається дзеркально до дій противника. Повідомлення про посилення або запровадження жорсткішої мобілізації в Росії означають, що наші потреби в людському ресурсі потенційно також зростатимуть.
Оцінити точний стан комплектування підрозділів важко: з одного боку створюються нові бригади, а з іншого — наявні підрозділи декларують суттєвий брак особового складу. Тому питання точної потреби залишається закритою та дискусійною темою, щодо якої ми навряд чи отримаємо вичерпні публічні дані.
Портрет мобілізованого: хто сьогодні йде до війська
Максим Буткевич: Чи відомо, ким є теперішній середньостатистичний мобілізований? Які його вік, походження (міська чи сільська місцевість), сімейний стан? Чи є відмінності в географічному розподілі мобілізації між регіонами?
Дарʼя Бура: Доповню запитання Максима: який відсоток жінок серед мобілізованих?
Ярослава Братусь: Точних статистичних даних у публічному доступі немає. Наразі не можна сформувати єдиний чи середньостатистичний портрет людини, яка долучається до війська.
Із одного боку, продовжується добровільний рекрутинг: люди самостійно шукають підрозділи та підписують контракти, здолавши свої попередні стримувальні бар’єри. Тобто твердження, ніби добровільний приплив повністю зупинився, є хибним.
Із іншого боку, соціально-демографічний зріз тих, хто долучається зараз, є надзвичайно різноманітним:
- За віком: До лав Сил оборони входять як люди віком 50 та 40 , так і молодь.
- За географією та соціальним статусом: Дослідження показує, що серед новобранців є жителі як сільської місцевості, так і мегаполісів, зокрема Києва. Серед них трапляються фахівці найрізноманітніших галузей — від робітничих професій до тімлідів у провідних IT-компаніях. Стереотип про те, що мобілізують виключно людей старшого віку із сіл, не відповідає дійсності.
Щодо залучення жінок: це важливий аспект мобілізаційних процесів. Жінки активно долучаються за контрактом, зокрема до специфічних підрозділів — таких як Перший окремий медичний батальйон, де є велика потреба у фахівцях із відповідною освітою. Крім того, жінки обіймають значну кількість посадових позицій у війську, і це далеко не тільки тилові посади.
Однак назвати точні відсотки чи загальну статистику наразі неможливо, оскільки ці дані залишаються закритими.
Від ВЛК до СЗЧ: головні причини втрати мобілізованих та шляхи їх розв’язання
Максим Буткевич: Неодноразово лунали заяви — зокрема від керівника фонду «Повернись живим» Тараса Чмута — про те, що з нинішньої кількості мобілізованих до бойових частин доходить лише меншість. Це відбувається через стан здоров’я, уточнення відстрочок, СЗЧ тощо. Чи можливо виправити цю ситуацію?
Ярослава Братусь: Відтік людей на різних етапах існуватиме завжди, проте ключовим є питання його відсотка від загальної кількості.
Втрати особового складу до моменту потрапляння в бойові бригади зумовлені кількома основними причинами.
Зокрема, низька культура охорони здоров’я та правова грамотність: багато людей не звертаються до лікарів вчасно, тому їхні хронічні хвороби виявляються вже на ВЛК чи в навчальних центрах. Те саме стосується статусу пільговіків: люди вчасно не оформлюють відстрочки (наприклад, батька-одинака чи опікуна особи з інвалідністю) і починають робити це вже після призову. За принципом «поки півень не клюне», оформлення документів починається занадто пізно.
Ще одна причина — СЗЧ на етапі підготовки. Як показує наше дослідження, значна частина випадків самовільного залишення частини відбувається під час базової загальновійськової підготовки (БЗВП) або в період очікування на неї. Причини різні: від свідомого небажання служити до важкої психологічної адаптації під час переходу з цивільного життя у військове.
Щоб зменшити цей відтік, необхідний комплексний підхід:
- Якісніший контроль на вході: Більш ретельне оцінювання фізичного стану та морально-ділових якостей кандидатів.
- Умови в навчальних центрах: Перше повноцінне знайомство з армією відбувається саме під час БЗВП. Належні побутові умови, збереження людської гідності та плавна адаптація суттєво знижують відсоток СЗЧ.
- Робота з родинами з першого дня: Мобілізація часто відбувається спонтанно, і якщо у військовослужбовця вдома залишаються хворі батьки чи маленькі діти, тривога за них заважає фокусуватися на підготовці й провокує СЗЧ. Військо має комунікувати з близькими відразу, а не лише у випадку трагедій чи поранень.
Матеріал підготовлено за підтримки Міжнародного фонду «Відродження». Матеріал представляє позицію авторів і не обов’язково відображає позицію Міжнародного фонду «Відродження».
Повністю розмову слухайте в доданому аудіофайлі
Запис ТЦК, СЗЧ, страх і недовіра: що не так із системою мобілізації в Україні спершу з'явиться на Громадське радіо.
Перейти на hromadske.radioПрезидент Володимир Зеленський ввів у дію рішення РНБО щодо підготовки регіонів і Києва до опалювального сезону 2026-2027. Серед вимог – резерви пального, додаткове живлення та захист критичної інфраструктури.
Відповідний указ №838/2026 глава держави підписав 31 серпня. Більша частина документа має гриф "для службового користування", відкритим є пункт 10 рішення Ради нацбезпеки.
РНБО попередила посадовців обласних і Київської міської адміністрацій, мерів і керівників підприємств про особисту відповідальність за невиконання комплексних планів стійкості та неналежну підготовку до осінньо-зимового сезону (ОЗП).
"Попередити посадових осіб обласних, Київської міської державних (військових) адміністрацій, міських голів, керівників підприємств, установ та організацій про особисту відповідальність за невиконання Комплексних планів стійкості", - йдеться у рішенні Ради.
Київ: для столиці затвердили окремий план підготовки до опалювального сезону
РНБО схвалила Комплексний план стійкості територіальної громади Києва. До його виконання разом з керівництвом столиці мають бути залучені профільні міністерства, ДСНС, СБУ, Генштаб ЗСУ, "Нафтогаз", "Укренерго" і інші структури.
Частину передбачених робіт необхідно завершити до старту ОЗП 2026-2027. Про перебіг підготовки столиця має щомісяця звітувати РНБО і уряду.
Окремий пункт документа стосується відповідальності київського міського голови.
"Звернути увагу Київського міського голови на персональну відповідальність за підготовку та стале проходження опалювального сезону 2026/2027 року в м. Києві", – йдеться у рішенні.
Кабмін також має продовжити співфінансування київського плану і знайти додаткові джерела грошей для реалізації планів стійкості, зокрема за рахунок допомоги міжнародних партнерів.
Резервне живлення для тепла і води збільшать на 20%
До початку опалювального сезону області і Київ мають наростити передбачений планами обсяг резервного живлення на 20%. Додаткові потужності необхідні насамперед для об'єктів тепло- та водопостачання.
"Забезпечити до початку опалювального сезону 2026/2027 року нарощування на 20 відсотків відповідно до показників, визначених Комплексними планами стійкості, обсягу резервного живлення для забезпечення сталого функціонування об’єктів життєзабезпечення", – постановила РНБО.
Крім того, протягом місяця в регіонах мають провести командно-штабні навчання. Під час них відпрацьовуватимуть дії у разі надзвичайних ситуацій на об'єктах електро-, тепло-, газо- та водопостачання.
Міста мають створити запас пального щонайменше на два тижні
До зими органи місцевого самоврядування повинні мати реальний, а не лише передбачений документами резерв пального для підтримки систем життєзабезпечення.
У рішенні йдеться про необхідність забезпечити "фактично (фізично) наявний резерв пального в обґрунтованому обсязі, але не менше ніж на два тижні".
Місцева влада також має працювати з ОСББ, управителями та житловими кооперативами над автономністю багатоповерхівок. Зокрема, документ передбачає "облаштування систем незалежного резервного живлення у багатоквартирних будинках".
Такі системи мають підтримувати роботу життєзабезпечення будинків у разі проблем з основним електропостачанням.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Відключення світла взимку: Шмигаль відповів, що буде з будинками на електроопаленні
Захист енергооб'єктів і підготовка запасу обладнання
До початку зими підприємства повинні забезпечити захист критичних елементів об'єктів, які виробляють тепло і світло, із застосуванням технічних рішень першого рівня.
Паралельно Кабмін має додатково опрацювати можливість застосування третього рівня інженерного захисту критичної інфраструктури та протягом місяця визначити подальші кроки.
Енергетичним і газовим компаніям також доручено заздалегідь сформувати резерв обладнання, матеріалів і комплектуючих для оперативного ремонту пошкоджених об'єктів протягом опалювального сезону.
Окремо уряд має разом з учасниками ринку нафтопродуктів подбати про достатні фактичні запаси пального.
"Укрзалізниця" отримає допомогу з відновленням рухомого складу
До рішення РНБО увійшла і підготовка залізничної інфраструктури. Уряду за участю "Укрзалізниці" доручено підтримати відновлення і поповнення рухомого складу, пошкодженого або втраченого внаслідок війни.
Особлива увага приділена локомотивам. Серед можливих рішень названі держпрограми допомоги, міжнародне фінансування, спрощення закупівель, а також оренда чи придбання рухомого складу, який уже був у користуванні.
Контроль за виконанням рішення РНБО Зеленський поклав на секретаря РНБО Рустема Умєрова. Указ набирає чинності з дня опублікування.
Як писав "Ми-Україна" раніше, президент назвав три ключові напрями роботи з міжнародними партнерами на найближчі тижні.
Відповідний указ №838/2026 глава держави підписав 31 серпня. Більша частина документа має гриф "для службового користування", відкритим є пункт 10 рішення Ради нацбезпеки.
РНБО попередила посадовців обласних і Київської міської адміністрацій, мерів і керівників підприємств про особисту відповідальність за невиконання комплексних планів стійкості та неналежну підготовку до осінньо-зимового сезону (ОЗП).
"Попередити посадових осіб обласних, Київської міської державних (військових) адміністрацій, міських голів, керівників підприємств, установ та організацій про особисту відповідальність за невиконання Комплексних планів стійкості", - йдеться у рішенні Ради.
Київ: для столиці затвердили окремий план підготовки до опалювального сезону
РНБО схвалила Комплексний план стійкості територіальної громади Києва. До його виконання разом з керівництвом столиці мають бути залучені профільні міністерства, ДСНС, СБУ, Генштаб ЗСУ, "Нафтогаз", "Укренерго" і інші структури.
Частину передбачених робіт необхідно завершити до старту ОЗП 2026-2027. Про перебіг підготовки столиця має щомісяця звітувати РНБО і уряду.
Окремий пункт документа стосується відповідальності київського міського голови.
"Звернути увагу Київського міського голови на персональну відповідальність за підготовку та стале проходження опалювального сезону 2026/2027 року в м. Києві", – йдеться у рішенні.
Кабмін також має продовжити співфінансування київського плану і знайти додаткові джерела грошей для реалізації планів стійкості, зокрема за рахунок допомоги міжнародних партнерів.
Резервне живлення для тепла і води збільшать на 20%
До початку опалювального сезону області і Київ мають наростити передбачений планами обсяг резервного живлення на 20%. Додаткові потужності необхідні насамперед для об'єктів тепло- та водопостачання.
"Забезпечити до початку опалювального сезону 2026/2027 року нарощування на 20 відсотків відповідно до показників, визначених Комплексними планами стійкості, обсягу резервного живлення для забезпечення сталого функціонування об’єктів життєзабезпечення", – постановила РНБО.
Крім того, протягом місяця в регіонах мають провести командно-штабні навчання. Під час них відпрацьовуватимуть дії у разі надзвичайних ситуацій на об'єктах електро-, тепло-, газо- та водопостачання.
Міста мають створити запас пального щонайменше на два тижні
До зими органи місцевого самоврядування повинні мати реальний, а не лише передбачений документами резерв пального для підтримки систем життєзабезпечення.
У рішенні йдеться про необхідність забезпечити "фактично (фізично) наявний резерв пального в обґрунтованому обсязі, але не менше ніж на два тижні".
Місцева влада також має працювати з ОСББ, управителями та житловими кооперативами над автономністю багатоповерхівок. Зокрема, документ передбачає "облаштування систем незалежного резервного живлення у багатоквартирних будинках".
Такі системи мають підтримувати роботу життєзабезпечення будинків у разі проблем з основним електропостачанням.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Відключення світла взимку: Шмигаль відповів, що буде з будинками на електроопаленні
Захист енергооб'єктів і підготовка запасу обладнання
До початку зими підприємства повинні забезпечити захист критичних елементів об'єктів, які виробляють тепло і світло, із застосуванням технічних рішень першого рівня.
Паралельно Кабмін має додатково опрацювати можливість застосування третього рівня інженерного захисту критичної інфраструктури та протягом місяця визначити подальші кроки.
Енергетичним і газовим компаніям також доручено заздалегідь сформувати резерв обладнання, матеріалів і комплектуючих для оперативного ремонту пошкоджених об'єктів протягом опалювального сезону.
Окремо уряд має разом з учасниками ринку нафтопродуктів подбати про достатні фактичні запаси пального.
"Укрзалізниця" отримає допомогу з відновленням рухомого складу
До рішення РНБО увійшла і підготовка залізничної інфраструктури. Уряду за участю "Укрзалізниці" доручено підтримати відновлення і поповнення рухомого складу, пошкодженого або втраченого внаслідок війни.
Особлива увага приділена локомотивам. Серед можливих рішень названі держпрограми допомоги, міжнародне фінансування, спрощення закупівель, а також оренда чи придбання рухомого складу, який уже був у користуванні.
Контроль за виконанням рішення РНБО Зеленський поклав на секретаря РНБО Рустема Умєрова. Указ набирає чинності з дня опублікування.
Як писав "Ми-Україна" раніше, президент назвав три ключові напрями роботи з міжнародними партнерами на найближчі тижні.
Перейти на weukraine.tvАтака паралізувала десятки державних онлайн-сервісів, а хакери назвали несподівану причину удару та пригрозили новим викликом для партнерів України.
Проросійське хакерське угруповання “Сервер Кілерс” провело масштабну серію кібератак проти урядових цифрових систем Норвегії. Про інцидент заявив Центр протидії дезінформації при РНБО України.
Про це повідомляє Центр протидії дезінформації при РНБО України у Telegram.
Однією з цілей стало Агентство цифровізації Норвегії. Через атаку робота десятків державних онлайн-сервісів була порушена на три дні. Одночасно з’явилася інформація про витік даних, що стосуються державного бюджету країни.
Хакери пов’язали атаку на Норвегію з підтримкою України
Угруповання “Сервер Кілерс” діє з 2023 року. Раніше його учасники атакували цифрову інфраструктуру Румунії та Канади.
Хакери заявили про відповідальність за кібератаку на Норвегію та назвали її помстою за стратегічне партнерство Осло з Україною. Також вони згадали про рішення Норвегії продовжувати фінансову підтримку Києва до 2027 року.
У Центрі протидії дезінформації наголосили, що атаки на державні цифрові ресурси європейських країн у відповідь на їхні дипломатичні або фінансові рішення є складовою гібридної війни Росії. Такі дії спрямовані на тиск на партнерів України та спроби послабити міжнародну підтримку Києва.
Кіберзахист країн-партнерів
У Центрі вважають необхідними скоординовані дії міжнародної спільноти для протидії проросійським хакерським мережам. Серед ключових заходів назвали посилення спільного кіберзахисту держав-партнерів України та застосування санкцій проти причетних до кібератак угруповань.
Корисне для прочитання:
- Італійські служби безпеки відбили кібератаки проросійських хакерів на об’єкти зимових Олімпійських ігор 2026 та дипломатичні представництва країни.
- Міністерство юстиції США виправило заяву про кібератаку угруповання QTFY: Сенат, NASA та інші установи були цілями, але успішні злами підтверджено лише в частині випадків.
- Європейські дипломати засудили російські атаки на Київ і Київщину, де загинули щонайменше 37 людей, та закликали терміново посилити підтримку України.
Перейти на mezha.netУкраїна накопичила 14,6 млрд кубометрів газу у підземних сховищах, необхідного для базового сценарію проходження осінньо-зимового періоду 2026/2027 років. Цільового показника наповненості ПСГ вдалося досягти на місяць раніше від запланованого терміну. Також триває підготовка до зими за іншими напрямками.
Про це повідомив міністр енергетики України Денис Шмигаль, передає Новини.LIVE.
Україна достроково досягла цільового показника
Денис Шмигаль повідомив, що наразі в українських підземних сховищах зберігається 14,6 млрд кубометрів природного газу.
Глава уряду зазначив, що Україна вже досягла цільового показника наповненості газових сховищ, визначеного для проходження зими. Зробити це вдалося на місяць раніше, ніж планувалося.
"Україна накопичила газ, необхідний для базового сценарію проходження зими", — зазначив Шмигаль.
Він подякував усім, хто працює над формуванням необхідних запасів та стабільністю газової галузі. Серед них — українські видобувні компанії, Оператор ГТС України, Нафтогаз та працівники паливно-енергетичного комплексу.
Шмигаль наголосив, що в частині запасів природного газу Україна вже готова до осінньо-зимового періоду 2026/2027 років.
Водночас робота над підготовкою до холодного сезону триває за іншими напрямами.
Допис Дениса Шмигаля. Скріншот: Telegram
Новини.LIVE писали, що міністр енергетики Денис Шмигаль також повідомляв, що в Україні створили систему захисту енергетичних об’єктів, яка дає змогу витримувати удари балістичних ракет. Водночас він наголосив, що майбутній зимовий період не буде простим. За його словами, посилити захист та стійкість енергетики допомагає постійна підтримка міжнародних партнерів.
Ми інформували, що Денис Шмигаль заявив — в Україні створили стратегічні запаси продуктів харчування, які за потреби зможуть використати у разі надзвичайних ситуацій. Наступний опалювальний сезон може бути непростим, тож держава та громади продовжують готуватися до потенційних викликів.
Про це повідомив міністр енергетики України Денис Шмигаль, передає Новини.LIVE.
Україна достроково досягла цільового показника
Денис Шмигаль повідомив, що наразі в українських підземних сховищах зберігається 14,6 млрд кубометрів природного газу.
Глава уряду зазначив, що Україна вже досягла цільового показника наповненості газових сховищ, визначеного для проходження зими. Зробити це вдалося на місяць раніше, ніж планувалося.
"Україна накопичила газ, необхідний для базового сценарію проходження зими", — зазначив Шмигаль.
Він подякував усім, хто працює над формуванням необхідних запасів та стабільністю газової галузі. Серед них — українські видобувні компанії, Оператор ГТС України, Нафтогаз та працівники паливно-енергетичного комплексу.
Шмигаль наголосив, що в частині запасів природного газу Україна вже готова до осінньо-зимового періоду 2026/2027 років.
Водночас робота над підготовкою до холодного сезону триває за іншими напрямами.
Допис Дениса Шмигаля. Скріншот: Telegram
Новини.LIVE писали, що міністр енергетики Денис Шмигаль також повідомляв, що в Україні створили систему захисту енергетичних об’єктів, яка дає змогу витримувати удари балістичних ракет. Водночас він наголосив, що майбутній зимовий період не буде простим. За його словами, посилити захист та стійкість енергетики допомагає постійна підтримка міжнародних партнерів.
Ми інформували, що Денис Шмигаль заявив — в Україні створили стратегічні запаси продуктів харчування, які за потреби зможуть використати у разі надзвичайних ситуацій. Наступний опалювальний сезон може бути непростим, тож держава та громади продовжують готуватися до потенційних викликів.
Перейти на novyny.live
Міністерство освіти і науки рекомендувало українським університетам розглянути проведення занять по суботах у 2026/2027 навчальному році. Рекомендація пов’язана з необхідністю ущільнити навчальний процес та підготуватися до можливих перебоїв з електро- і теплопостачанням узимку.
Про це повідомив заступник міністра освіти і науки Микола Трофименко в ефірі національного телемарафону.
Трофименко наголосив, що лист МОН від 20 серпня має виключно рекомендаційний характер і не запроваджує для університетів обов’язкового шестиденного навчального тижня.
“Наш лист носить рекомендаційний характер. Наша мережа вищої освіти автономна і сама собі визначає графіки освітнього процесу, навчання, роботи та способи реалізації цих графіків”, – зазначив заступник міністра.
МОН рекомендує університетам заздалегідь готуватися до можливих ускладнень через роботу енергетичної інфраструктури, повітряні тривоги та інші безпекові ризики. Одним із варіантів є ущільнення освітнього процесу за рахунок використання субот для занять восени 2026 року та навесні 2027 року.
При цьому університети самостійно визначатимуть, чи потрібні їм суботні заняття, які саме суботи будуть навчальними, які дисципліни проводитимуть та в якому форматі. Також заклади можуть коригувати тривалість семестрів, графіки сесій і практики в межах законодавства.
За необхідності МОН допускає продовження освітнього процесу влітку 2027 року. Водночас такий підхід не рекомендують застосовувати до студентів випускних курсів, щоб вони могли вчасно завершити навчання, пройти атестацію та отримати документи про освіту.
Окрім суботніх занять, міністерство радить активніше використовувати дистанційний та асинхронний формати навчання. За потреби онлайн можуть переводити лекції, індивідуальні завдання та окремі форми контролю, тоді як очно рекомендують залишати заняття, які неможливо повноцінно провести дистанційно.
Університетам також рекомендують переводити навчальні матеріали в цифровий формат, розвивати автономне енергозабезпечення, враховувати місткість укриттів та готувати резервні канали зв’язку.
Причиною рекомендацій у МОН називають ризики нових атак РФ на енергетичну інфраструктуру та можливі перебої з електро- і теплопостачанням в осінньо-зимовий період.
Окремі університети вже почали змінювати графіки. Зокрема, Київський національний університет імені Тараса Шевченка переніс 10 навчальних днів із кінця листопада та початку грудня на суботи вересня, жовтня та листопада.
Таким чином, рекомендація МОН не означає автоматичного переходу всіх студентів на шестиденний навчальний тиждень. Остаточні рішення щодо організації навчання ухвалюватимуть самі заклади вищої освіти з урахуванням безпекової та енергетичної ситуації.
До слова, через російські атаки Україна втратила понад 1,1 млн примірників шкільних підручників. Влада готує механізми підтримки видавництв, щоб компенсувати втрати та вчасно забезпечити учнів навчальними матеріалами.
Також слідкуйте за “Прямим” у Facebook, X, Telegram та Instagram.
The post У МОН порекомендували університетам запровадити навчання по суботах: чи буде воно обов’язковим appeared first on Прямий.
Про це повідомив заступник міністра освіти і науки Микола Трофименко в ефірі національного телемарафону.
Трофименко наголосив, що лист МОН від 20 серпня має виключно рекомендаційний характер і не запроваджує для університетів обов’язкового шестиденного навчального тижня.
“Наш лист носить рекомендаційний характер. Наша мережа вищої освіти автономна і сама собі визначає графіки освітнього процесу, навчання, роботи та способи реалізації цих графіків”, – зазначив заступник міністра.
МОН рекомендує університетам заздалегідь готуватися до можливих ускладнень через роботу енергетичної інфраструктури, повітряні тривоги та інші безпекові ризики. Одним із варіантів є ущільнення освітнього процесу за рахунок використання субот для занять восени 2026 року та навесні 2027 року.
При цьому університети самостійно визначатимуть, чи потрібні їм суботні заняття, які саме суботи будуть навчальними, які дисципліни проводитимуть та в якому форматі. Також заклади можуть коригувати тривалість семестрів, графіки сесій і практики в межах законодавства.
За необхідності МОН допускає продовження освітнього процесу влітку 2027 року. Водночас такий підхід не рекомендують застосовувати до студентів випускних курсів, щоб вони могли вчасно завершити навчання, пройти атестацію та отримати документи про освіту.
Окрім суботніх занять, міністерство радить активніше використовувати дистанційний та асинхронний формати навчання. За потреби онлайн можуть переводити лекції, індивідуальні завдання та окремі форми контролю, тоді як очно рекомендують залишати заняття, які неможливо повноцінно провести дистанційно.
Університетам також рекомендують переводити навчальні матеріали в цифровий формат, розвивати автономне енергозабезпечення, враховувати місткість укриттів та готувати резервні канали зв’язку.
Причиною рекомендацій у МОН називають ризики нових атак РФ на енергетичну інфраструктуру та можливі перебої з електро- і теплопостачанням в осінньо-зимовий період.
Окремі університети вже почали змінювати графіки. Зокрема, Київський національний університет імені Тараса Шевченка переніс 10 навчальних днів із кінця листопада та початку грудня на суботи вересня, жовтня та листопада.
Таким чином, рекомендація МОН не означає автоматичного переходу всіх студентів на шестиденний навчальний тиждень. Остаточні рішення щодо організації навчання ухвалюватимуть самі заклади вищої освіти з урахуванням безпекової та енергетичної ситуації.
До слова, через російські атаки Україна втратила понад 1,1 млн примірників шкільних підручників. Влада готує механізми підтримки видавництв, щоб компенсувати втрати та вчасно забезпечити учнів навчальними матеріалами.
Також слідкуйте за “Прямим” у Facebook, X, Telegram та Instagram.
The post У МОН порекомендували університетам запровадити навчання по суботах: чи буде воно обов’язковим appeared first on Прямий.
Перейти на prm.uaУкраїна вже накопичила в підземних сховищах достатній обсяг природного газу для проходження опалювального сезону 2026/2027 років.
Про це повідомив міністр енергетики Денис Шмигаль.
За його словами, цільового показника вдалося досягти на місяць раніше, ніж планувалося. Наразі в українських підземних сховищах перебуває 14,6 млрд кубометрів газу.
«У частині запасів газу ми готові до осінньо-зимового періоду 2026/2027. Продовжуємо роботу за іншими напрямами», — наголосив Шмигаль.
Міністр подякував працівникам українських видобувних компаній, а також «Оператору ГТС України» та НАК «Нафтогаз» за роботу з підготовки країни до зими.
Раніше Шмигаль також повідомляв, що Україні допомагають готувати енергетичну систему до опалювального сезону близько 40 країн. Від початку року до Фонду підтримки енергетики України залучили майже 507 млн євро, а в регіони та громади вже спрямували близько 6 тисяч тонн енергетичного обладнання.
Нагадаємо, Херсон готується до важкої зими, жителів закликали евакуюватися.
Також слідкуйте за “Прямим” у Facebook, X, Telegram та Instagram.
The post Україна достроково накопичила необхідний запас газу для проходження зими appeared first on Прямий.
Перейти на prm.ua
У Києві формат лінійки до Дня знань визначатиме кожна школа, а не місто. Про це у коментарі "РБК-Україна" повідомили у Департаменті освіти і науки КМДА.
Там заявили, що попри те, що районні державні адміністрації мають певні освітні повноваження, питання проведення святкових заходів у школах не входить до їхньої компетенції.
"Прийняття рішення щодо доцільності проведення лінійки, її формату, часу, місця та організації належить до компетенції відповідного закладу освіти", – зазначили у відомстві.
До цього у прес-службі Київської міської державної адміністрації опублікували рекомендовану структуру 2026/2027 навчального року для закладів загальної середньої освіти.
Відтак навчальний рік триватиме з 1 вересня 2026 року до 30 червня 2027-го року.
"Більшість столичних шкіл працюють за семестровою системою. Тому Департамент спільно з Асоціацією керівників шкіл України рекомендує провести І семестр – з 1 вересня до 23 грудня 2026 року, ІІ семестр – з 11 січня до 28 травня 2027-го", – заявили у відомстві.
Рекомендовані дати проведення канікул:
осінні – з 26 жовтня до 1 листопада;
зимові – з 24 грудня до 10 січня;
весняні – з 22 до 28 березня.
Для учнів перших класів передбачені додаткові канікули з 15 до 21 лютого.
Останній дзвоник рекомендують провести 28 травня 2027 року.
"Із 31 травня до 30 червня школи можуть організовувати компенсаторні заняття для подолання освітніх втрат, індивідуальні та групові консультації, проєктну діяльність, навчальні екскурсії, роботу "знаннєвих гуртків" та інші заходи в межах освітнього процесу", – зазначили у відомстві.
У департаменті підкреслюють, що в умовах війни організація навчання залежить від безпекової ситуації.
"В умовах воєнного стану найвищим пріоритетом лишається безпека всіх учасників освітнього процесу. Тому структура навчального року та форма навчання (очна, дистанційна) можуть коригуватися залежно від безпекової ситуації", – зазначила директорка Департаменту Олена Фіданян.
У новому навчальному році окремий акцент робитимуть на подоланні освітніх втрат. Департамент радить школам розширювати мережу "знаннєвих гуртків", що допоможе учням надолужити пропущене, поглибити знання й розвивати дослідницькі навички. Під час організації навчання рекомендують враховувати результати моніторингових досліджень 2026 року.
"Ще одним важливим напрямом лишається підтримка дітей, які через повномасштабну війну вимушено перебувають за межами України. У столичних школах передбачено українознавчий компонент, спрямований на збереження національної ідентичності, зв’язку дітей із рідною мовою, культурою та історією", – зазначили у КМДА.
Нагадаємо, у КМДА зазначили, що заклади освіти, визначені опорними пунктами, працюватимуть у форматі, який оберуть педагогічні ради. У разі виникнення надзвичайної ситуації освітній процес оперативно переводитимуть у дистанційний режим.
Рішення щодо формату навчання ухвалюватимуть саме педагогічні ради навчальних закладів. До 30 січня керівники шкіл мають поінформувати батьків і учнів про обраний формат освітнього процесу.
Читайте також: Понад 2000 мінувань: у Києві та низці областей перевіряють школи та держустанови (оновлено)
Підтримайте журналістів "5 каналу" на передовій.
Підтримайте "5 канал" на "Патреоні".
Друзі, підписуйтеся на "5 канал" у Telegram. Хвилина – і ви в курсі подій. Також стежте за нами у мережі WhatsApp. Для англомовної аудиторії маємо WhatsApp англійською.
Там заявили, що попри те, що районні державні адміністрації мають певні освітні повноваження, питання проведення святкових заходів у школах не входить до їхньої компетенції.
"Прийняття рішення щодо доцільності проведення лінійки, її формату, часу, місця та організації належить до компетенції відповідного закладу освіти", – зазначили у відомстві.
До цього у прес-службі Київської міської державної адміністрації опублікували рекомендовану структуру 2026/2027 навчального року для закладів загальної середньої освіти.
Відтак навчальний рік триватиме з 1 вересня 2026 року до 30 червня 2027-го року.
"Більшість столичних шкіл працюють за семестровою системою. Тому Департамент спільно з Асоціацією керівників шкіл України рекомендує провести І семестр – з 1 вересня до 23 грудня 2026 року, ІІ семестр – з 11 січня до 28 травня 2027-го", – заявили у відомстві.
Рекомендовані дати проведення канікул:
осінні – з 26 жовтня до 1 листопада;
зимові – з 24 грудня до 10 січня;
весняні – з 22 до 28 березня.
Для учнів перших класів передбачені додаткові канікули з 15 до 21 лютого.
Останній дзвоник рекомендують провести 28 травня 2027 року.
"Із 31 травня до 30 червня школи можуть організовувати компенсаторні заняття для подолання освітніх втрат, індивідуальні та групові консультації, проєктну діяльність, навчальні екскурсії, роботу "знаннєвих гуртків" та інші заходи в межах освітнього процесу", – зазначили у відомстві.
У департаменті підкреслюють, що в умовах війни організація навчання залежить від безпекової ситуації.
"В умовах воєнного стану найвищим пріоритетом лишається безпека всіх учасників освітнього процесу. Тому структура навчального року та форма навчання (очна, дистанційна) можуть коригуватися залежно від безпекової ситуації", – зазначила директорка Департаменту Олена Фіданян.
У новому навчальному році окремий акцент робитимуть на подоланні освітніх втрат. Департамент радить школам розширювати мережу "знаннєвих гуртків", що допоможе учням надолужити пропущене, поглибити знання й розвивати дослідницькі навички. Під час організації навчання рекомендують враховувати результати моніторингових досліджень 2026 року.
"Ще одним важливим напрямом лишається підтримка дітей, які через повномасштабну війну вимушено перебувають за межами України. У столичних школах передбачено українознавчий компонент, спрямований на збереження національної ідентичності, зв’язку дітей із рідною мовою, культурою та історією", – зазначили у КМДА.
Нагадаємо, у КМДА зазначили, що заклади освіти, визначені опорними пунктами, працюватимуть у форматі, який оберуть педагогічні ради. У разі виникнення надзвичайної ситуації освітній процес оперативно переводитимуть у дистанційний режим.
Рішення щодо формату навчання ухвалюватимуть саме педагогічні ради навчальних закладів. До 30 січня керівники шкіл мають поінформувати батьків і учнів про обраний формат освітнього процесу.
Читайте також: Понад 2000 мінувань: у Києві та низці областей перевіряють школи та держустанови (оновлено)
Підтримайте журналістів "5 каналу" на передовій.
Підтримайте "5 канал" на "Патреоні".
Друзі, підписуйтеся на "5 канал" у Telegram. Хвилина – і ви в курсі подій. Також стежте за нами у мережі WhatsApp. Для англомовної аудиторії маємо WhatsApp англійською.
Перейти на 5.ua
Збірна України з футзалу, без сумніву, найуспішніша серед усіх командних видів спорту. Два "срібла" чемпіонатів Європи, "бронза" чемпіонату світу – хто ще може похизуватися такими досягненнями?
При тому, що остання медаль була здобута в недалекому 2024 році, що дало чи не найбільший поштовх для популяризації футзалу в Україні. Про це говорили гравці, про це казали тренери.
"Як змінився футзал за останні роки? Як би парадоксально не звучало, але стало набагато краще. Тобто футзал був дуже слабко розвинений медійно – я кажу про кількість глядачів як в онлайні, так і про фанатів на трибунах. Зараз футзал дуже непогано розвивається.
Думаю, це перш за все через успіхи збірної на Євро-2022 та ЧС-2024. Після чемпіонату світу, мабуть, і відбувся певний крок вперед в плані впізнаваності як спорту. Клуби підтягуються завдяки збірній, але поки не так сильно", – каже Ігор Чернявський, лідер збірної України та ХІТа.
Футзал дійсно розвивається. Але на якому він зараз етапі? Які зарплати у гравців, які бюджети у клубів, наскільки цей вид спорту популярний серед дітей та чи вистачає взагалі майданчиків для занять?
Ми відвідали тренування низки команд Екстра-ліги, поговорили з гравцями, тренерами та власниками клубів. А також поспілкувалися з Асоціацією футзалу України та тепер готові відповісти на всі питання.
Але почнімо з історії.
Читайте також :
Відео
Фото
Найкращий Первєєв, найшвидший Рафінья, найгарніший Педяш: найцікавіше про сезон-2025/26 в Екстралізі
Яким був футзал на початку незалежності України?
Для розуміння, до 1993 року в Україні навіть не було федерації футзалу. Звісно, змагання проводилися, але вони були неофіційними. Лише у 1993-му, після створення федерації, стартував перший офіційний чемпіонат України.
Команд вистачало, при тому вони були розкидані усією Україною. Для порівняння, зараз з 10 клубів Екстра-ліги – половина розташована у Києві або області. Схожа ситуація й у Першій лізі.
"Тоді багато було команд. Чи більше, ніж зараз? Коли як. Бувало, що було і 16-17 клубів у чемпіонаті, але й не було ні Першої, ні Другої ліги, ні чемпіонатів у містах. Лише Вища. Іноді намагались провести Першу лігу, але загалом її не було", – згадує ті часи Олександр Косенко, нині головний тренер збірної України.
У ті часи не існувало футзальних шкіл – люди приходили з "великого футболу" (чомусь усі, з ким доводилося спілкуватися, кажуть саме так). Хтось із клубів футбольної Першої ліги, хтось із дублів футбольних клубів. Як пояснює Косенко – через зарплати.
"Тоді взагалі не було дитячих шкіл хіба якісь ентузіасти самі набирали групи та тренували у залах. А так, всі приходили з великого футболу, без винятку. Взагалі всі все одно хотіли грати у футбол, але тоді у ньому були невеликі гроші, а у футзалі деякі команди платили навіть більшу зарплату, ніж у Першій лізі. Тому приходили з великого футболу гравці досить кваліфіковані".
Олександр Косенко
АФУ
Які в той час були зарплати? До 1995-го – максимум 200-400 доларів. Але потім на ринок суттєво вплинув одеський Локомотив – у сезоні-1995/96 по суті новачок чемпіонату скинув з престолу дніпропетровський Механізатор.
З його приходом зросли зарплати – спершу до 500-900 доларів, а згодом сума дійшла і до 1-2 тисяч. У 1999 році клуб розформували, але до того моменту ринок уже змінився.
"Чи працювали гравці десь додатково? Залежало від команд. Я, наприклад, не працював, бо мені вистачало зарплати. Я весь час присвячував футзалу. Хтось працював десь ще, але у більшості команд навіть у 90-х роках такого було мало", – пригадує Косенко.
У середині 2000-х в чемпіонаті України почали з'являтися перші легіонери з Бразилії – це був ще один поштовх до розвитку футзалу. Тоді ж нарешті з'явилися футзальні школи при деяких клубах та містах.
Однак були в ті часи проблеми, які дійшли й до сьогодні. Перша і головна – інфраструктура. Як і зараз, тоді майже всі команди грали в університетських залах.
Друга – повна залежність від власника. Трансферного ринку як такого не було – майже ніхто не платив за гравців. Спонсорів не було. Відтак команди систематично зникали з футзальної мапи. На жаль, як і зараз.
"Раніше так само було. Були гроші у власника – була команда. Закінчилися гроші чи стало нецікаво – команди немає. Різні були причини, але так і було", – каже Косенко.
Олександр Косенко
Асоціація футзалу України
Суддівські подвійні стандарти також були нормою. "До лідерів сприятливо ставились. Але коли вони між собою грали – вже залежало від суддівського інтересу. Таке теж було, що приховувати. Було, що і суддів заохочували якось: хтось грошима, хтось ще чимось. Судді так і судили – хто більше дав.
Не всі, але були й такі випадки. Я просто можу це порівнювати. Я з Шахтаря – чемпіона України, учасника Ліги чемпіонів – перейшов закінчувати кар'єру в Будівелі з рідного міста. Зірок з неба ця команда не хапала і боролася внизу таблиці, бо грали всі молоді, студенти, і я один ветеран. Якось так сталося.
Я просто був дуже сильно вражений тим, як різно судді судили Шахтар і Будівел. В Будівелі дочекатися, щоб було порушення і нам віддали м'яч – це було сенсаційне явище (сміється – прим.)", – пояснює тренер збірної.
І все ж, підсумовує Косенко, зараз все набагато краще у футзалі. Через те, що з'явилися футзальні школи, що виросла якість організації турнірів.
"Зараз організація набагато краща – є і трансляції, і повтори, і огляди, і висвітлюють багато футзал. Зараз з'явилися школи й футзал став саме футзалом. Бо раніше приходили з великого футболу і доки вони переналаштовувалися – багато часу минало. Великий футбол у залі грали, скажімо так.
У другій половині 1990-х, початку 2000-х футзал вже став потроху таким, яким мав бути – вчилися у Іспанії, Бразилії. До 2014 року був дуже цікавий чемпіонат, конкурентний. І зарплати великі, напруга висока, легіонери топові, гравці дуже сильні. Було дуже круто.
Не можу сказати, що зараз цікавіше. Деякі чемпіонати тоді були навіть цікавіші зі спортивної точки зору. Скажу так, після 2014 року, коли багато гравців поїхало, знадобилося багато часу, аби чемпіонат знову став конкурентним. Але це дало дорогу молодим гравцям".
Читайте також :
Ексклюзив
Це може зіграти дуже злий жарт: Косенко оцінив суперників України у відборі до ЧС-2028
А що ж тепер?
В якому стані сучасний український футзал
Важко сказати одностайно. З одного боку все значно краще, ніж було ще кілька років тому (про що згодом). З іншого, є дуже серйозні проблеми. Головна – арени, а точніше їхня відсутність.
Проблема 1: майданчики
Бронзовий призер сезону-2024/25 SkyUp (що у 2025-му об'єднався зі срібним призером Авророю) грає в олімпійському коледжі імені Івана Піддубного. Там же тренується і новачок Екстра-ліги Фантом (хоча гратиме в НУФВСУ), і ще низка команд з нижчих ліг.
Авалон, який вже другий сезон проводить в найвищому дивізіоні, грає на майданчику Київського обласного спортивного фахового коледжу в Броварах. Чемпіон ХІТ, як і новачок Агромат, гратимуть у СК Центрального спортивного клубу ЗСУ.
Чи не всі команди, навіть на рівні Екстра-ліги, майданчики орендують, відтак і якість залів, м'яко кажучи, незадовільна.Через їхній дефіцит до Першої ліги допускаються зали, які б не мали приймати такі змагання. Для Екстра-ліги ж по-суті єдиною вимогою є можливість організувати якісну трансляцію (щонайменше 3 камери)
Усі гравці та тренери, з ким доводилося спілкуватися, виділяли лише 2-3 арени на всю Україну. Це майданчик Урагану (Івано-Франківськ), Атлетика (Дніпро) та Сухої Балки (поблизу Дніпра).
"На жаль, зараз такий час, коли будувати нові майданчики та паркети через війну – не дуже раціонально. Звичайно, є дуже гарні арени. Минулого року, наприклад, були дві нові арени в Дніпрі – взагалі шикарні, з топ паркетом. В Івано-Франківську крутий зал.
Але в нас могло би бути краще, як для Києва. Для розуміння, якби ми могли грати матчі Ліги чемпіонів в Україні, то нам би не дозволили грати на цьому майданчику. Але жалітися на це теж, вважаю, не дуже правильно. Головне, що граємо у такий складний час. В України зараз є і важливіші справи, ніж футзал", – пояснює Чернявський.
Зараз до них, ймовірно, додасться Авалон, який цього літа власним коштом відремонтував зал у Броварах. За словами президента клубу Богдана Московка, це обійшлося у мільйон – півтора мільйона гривень.
Зал Авалона після ремонту
Фото: Чемпіон
"Зали не будуються, їх критично не вистачає. Їх просто немає фізично, і немає навіть де будувати. Ми з містом наразі у діалозі, щоб ми виступили інвестором для побудови зали. Але нам потрібна локація.
Наша мрія – побудова своєї арени, академії. Зараз ми потихесеньку в цьому плані рухаємося. Це наша мрія, і ми над нею працюємо", – додає президент Авалона.
Проблема 2: фінансова залежність
Після сезону-2024/25 склад учасників чемпіонату України зазнав суттєвих змін. Лише в те літо в Першу лігу відправились МСК Харків та in.IT Львів, також знялася Енергія, а Аврора та SkyUp об'єдналися в Київ Футзал. Ще кілька клубів були на межі.
Натомість тоді з Першої ліги піднялися Тайр Експерт (Одеса), Фурнітура (Коломия) та Авалон (Бровари). Минув рік, Одесити та Фурнітура також припинили виступи, а разом з ними й луцький Любарт. Цього разу замість них піднялися Фантом, Агромат (обидві – Київ) і Альянс (Львів).
Чому? Все через проблеми з фінансами.
Клуби залежні від коштів своїх власників, навіть більше ніж у футболі. Бути самоокупним сучасний футзальний клуб в Україні не може, відтак надважливою для його існування є співпраця зі спонсорами. Але і тут також є проблема:
"Я думаю, багато команд живе завдяки доходу та любові до цієї справи її президентів. Це основна частина. Авалон живе на моєму особистому фінансуванні. Так, наразі ми маємо партнерів – нам дуже допомагає фінансово генеральний партнер Будшляхмарш. Нам точно легше завдяки їхній допомозі. Також допомагає місто.
Наскільки цікавий футзал спонсорам? Мало цікавий. Це треба знаходити людей, які б розуміли філософію. Ми працюємо, це ж від нас залежить – ми повинні давати продукт. Спонсорство – це не про фінанси. Це імідж. І компанія, що заходить до нас як спонсор, вже має іміджеву історію", – пояснює власник Авалона Московко.
Богдан Московко (праворуч) з головним тренером Агромата
АФУ
Сам президент Авалона зайшов у футзал як спонсор. У 2017 році команда звернулася до нього, щоб він купив форму, а натомість на ній була б реклама компанії Московка. Вже невдовзі він став президентом клубу, а команда почала шлях до Екстра-ліги.
Самостійно футзальному клубу дуже важко заробляти – квитки на матчі зазвичай безкоштовні (або ж за донат на ЗСУ), продажів мерчу як такого немає, навіть не вийде заробляти як свого часу Зоря – завдяки виходам у єврокубки. Бо там немає призових.
Тому окрім спонсорства залишається ще трансферний ринок. Але й тут суми не вражають:
"Ціни різні бувають. Когось можемо купити за 30 тисяч гривень. Я можу сказати про ті запити, які до нас надходили. Були і 100, і 200, і 300 тисяч гривень. І 500-600. Я чув, що топові гравці можуть обійтися у 20-30 тисяч доларів. В середньому, думаю, гарний гравець має коштувати 15-20 тисяч доларів", – пояснює президент Авалона.
Та і загалом це не дуже поширена практика – всі літні новачки Авалона прийшли безплатно. Ще більше гравців підписав Агромат, також вільними агентами.Відтак футзальні клуби дуже залежні від своїх власників, і це не добре. Ми вже бачили, навіть на прикладі футболу, як через таку систему зникали легендарні команди: Дніпро, Металіст, Карпати та ще десятки менш іменитих клубів. Однак, чи є альтернатива?
Читайте також :
Любарт призупиняє виступи в елітному дивізіоні України через брак фінансів
Проблема 3: витрати
Мабуть, поки немає. Все ж, футзал теж доволі затратний вид спорту. Бюджет клубу Екстра-ліги, за оцінками президента Авалона, стартує з 10 мільйонів гривень – це мінімальна планка. Але навряд перевищує мільйон доларів.
"Звичайно, відносно великого футболу це набагато дешевший вид спорту. В першу чергу через кількість гравців, все-таки у футзал грають 4 людини на паркеті та 1 воротар, а у матчі грає не більше 14 гравців. У великому футболі це набагато більше.
З точки зору фінансової винагороди це також різні цифри. Порівнюючи з футболом, мабуть, не так страшно виглядає, а в цілому Екстра-ліга значно більш затратна, ніж Перша ліга України", – додають вже в Агроматі, новачку чемпіонату.
Витрати також залежать від регіону, в якому перебуває команда – в Києві, зрозуміло, все значно дорожче, від того і витрати суттєво більші. Просто нагадаємо, що половина команд Екстра-ліги з Києва або області.
Оренда залу на одне тренування для Агромата обходиться у 3 тисячі гривень. Для матчу ціна вийде ще дорожчою.
"Залежить від кількості часу, на який ти орендуєш. Це індивідуальні питання. Якщо це, наприклад, субота, то зал орендується ще й іншими турнірами, і треба погодити час, на який ми беремо. Плюс повітряні тривоги також продовжують час оренди", – пояснюють у клубі.
А домашній матч, за словами президента Авалона, може обходитись у близько 150 тисяч. Це оренда майданчика, організація трансляції, оплата роботи суддів. За один матч суддівська бригада отримує 40 тисяч гривень.
Ця сума ділиться між суддями, хронометристом та спостерігачем, що також є проблемою. Адже через низьку оплату, порівняно з футболом, де судді можуть отримувати декілька тисяч доларів за місяць, арбітри частіше обирають саме футбол.
Читайте також :
Фото
Ексклюзив
Віцепрезидент УАФ: Розслідування щодо матчу Полісся – Динамо показало, що не було жодного впливу на арбітрів
Проблема 4: державна політика
Питання в українській системі, де лише за олімпійський статус вид спорту отримує значно більше фінансування.
Для прикладу, у 2026 році найбільша сума на неолімпійський вид виділена на пауерліфтинг – майже 25,5 млн грн. Це у майже 4 рази менше за олімпійську легку атлетику, де близько 100 мільйонів.
При чому така проблема футзалу існує не лише в Україні, а й в умовній Великій Британії, де спортивна система також побудована з акцентом на Олімпійські ігри.
Так, міністерство молоді та спорту України допомагає футзалу, зокрема в питанні виїзду та коштів на відрядження, але не допомагає у ключовій проблемі.
"В державі наразі існує заборона на капітальне будівництво за рахунок бюджетних коштів. Пріоритет – війна, а після цього будемо вже розбудовувати. Я впевнений, що розбудова буде, з розумінням ставлюся до цього. Гроші мають спрямовуватися на захист нашої незалежності, на військових, на перемогу, – каже президент АФУ.
Читайте також :
Ексклюзив
Є певний мандраж: президент АФУ – про очікування від нового сезону Екстра-ліги
Додатковою проблемою для Авалона є організація трансляції. Річ у тім, що у Київській області заборонена трансляція онлайн, і щоб отримати дозвіл треба пройти кілька бюрократичних кіл.
Отримати дозвіл у міста – місто погоджує з районною військовою адміністрацією – вона погоджує з обласною – та, у свою чергу, виносить питання на ставку. І лише після погодження на всіх рівнях можна проводити трансляцію.
"Це на трансляцію на сезон, але погодження, в принципі, робиться на кожен матч. Минулого року це було трохи простіше – воно робилося лише у районній військовій адміністрації. Але після прильотів у дронову виставку обмежили.
Зараз у Київській області заборонено проводити масові заходи. Якщо до 50 осіб, то можна отримати на місцевому рівні. Якщо більше – треба пройти всю процедуру. Для цього треба максимальна комунікація. Нас в принципі чують, підтримують. Потихеньку, але вирішуємо цю всю ситуацію", – пояснює президент клубу.
І попри все, футзал розвивається.
Плюс 1: спонсори
З одного боку президент Авалона каже, що футзал мало цікавий спонсорам. З іншого – вони все ж з'являються.
"Скільки в нас закривають спонсори – комерційна таємниця. Але радує те, що це більше, ніж було минулого року. А минулого року було більше, ніж раніше. В цьому аспекті ми розвиваємося", – додає Московко.
Партнерам цікавий і сам чемпіонат, а не лише клуби. Минулого року турнір вперше заробив на трансляціях – тоді це було MEGOGO, зараз футзал транслюватиме Київстар ТБ.
Минулого року гроші між клубами розподілялися пропорційно. У новому сезоні ж розподіл залежатиме від кількості зіграних матчів. Тому фіналіст плейоф цього разу отримає більше, ніж команди, що вилетять раніше.
До того ж минулого сезону титульним партнером Екстра-ліги став betking, підписавши дворічний контракт. Хоч із цією співпрацею федерації допомогла УАФ, партнерства з букмекерами були й раніше.
І це суттєва допомога для клубів. Як ми вже казали, організація домашнього поєдинку може коштувати близько 150 тисяч гривень. Однак, ці кошти цілком перекриває компенсація.
"Якщо арбітраж – 40 тисяч, то вартість компенсації від спонсора більша, ніж ці гроші за кожну гру. Плюс гроші, що потенційно будуть отримані від трансляції. Тому вартість домашніх матчів команда може покривати за рахунок партнерських грошей. Але клуби мають ще й своїх партнерів", – додає президент АФУ.
Президент АФУ Сергій Владико
АФУ
В Агроматі пояснюють, що футзал стає все більш популярним на аматорському рівні. Лише в Києві набереться близько 300-400 команд, які змагаються на різноманітних турнірах. Спонсори це розуміють, тому починають більше стежити за цим видом.
Плюс 2: майбутнє
Якщо на початку незалежності в Україні не існувало футзальних шкіл, то зараз ситуація значно краща. Більшість команд мають низку юнацьких та дитячих команд. Особливо виділяється Ураган.
"У нас є комітет дитячо-юнацького футзалу. І під його егідою в цьому році брало участь 229 команд, починаючи з U-8 і закінчуючи U-19. Команд стає дедалі більше, і якраз ми відстежуємо ті команди, які займаються безпосередньо тільки футзалом", – каже президент АФУ.
Чи не кожен співрозмовник заявляв, що зараз футзал значно більш привабливий для дітей. Особливо відмічали вплив "бронзи" чемпіонату світу 2024 та виступу на Євро-2022.
"Думаю, що більше дітей почали цікавитись, бо АФУ проводить дуже багато і чемпіонатів різних вікових категорій, і змагань в Кубку. Кількість учасників зростає, як і кількість дітей, які пробують себе у футзалі. Можливо побачимо серед них зірочок майбутніх.
Але так само вдалі виступи збірної та чемпіона України в Лізі чемпіонів теж сприяють популяризації футзалу. Дітям цікаво займатись", – пояснює тренер SkyUp Максим Павленко.
Водночас в командах Екстра-ліги з'являється усе більше юних футзалістів, що було важко уявити ще років 10 тому. Сучасний чемпіонат дає можливості для молодих гравців, і вони цим користуються.
24-річний Владислав Первєєв уже є лідером збірної України та чемпіона України ХІТа. 18-річний Ілля Приходько з Урагану став наймолодшим футзалістом в історії чемпіонатів Європи.
Читайте також :
Відео
Фото
Ексклюзив
Білорусі взагалі не мало бути на Євро-2026: Первєєв – про перехід в ХІТ, Лігу чемпіонів та цілі збірної України
Майбутнє українського футзалу виглядає перспективним. І це радує.
Плюс 3: футзал стає професійним
Ви не повірите, але ще кілька років тому більшість гравців, навіть на рівні Екстра-ліги були без контрактів. Звісно, це не стосувалося легіонерів, які б на такі умови навряд поїхали.
А так, між клубами та гравцями зазвичай підписувалися робочі договори на 1-2 роки. Зараз в Екстра-лігу зайшов Агромат, у якого саме такі відносини з гравцями.
"Ми не заключаємо контракти, все на домовленостях. У нас просто є угода між клубом і гравцями, яка підписується щороку. Все те, про що ми говоримо на словах – просто кладемо на папір та своїми підписами скріплюємо.
Чи правильно це? Можливо ні, можливо потрібно, аби були контракти й усі сторони були більш відповідальні одна між одною, можливо так було би правильно. Але хіба може суто контракт когось втримати у команді?", – кажуть у клубі.
Однак це звичайна практика для Першої ліги, звідки Агромат і піднявся. В Екстра-лізі все більше клубів переходить на систему контрактів. Наприклад усі літні новачки Авалона підписували вже контракти на 3-6 років.
Чому так? Бо Перша ліга – це не зовсім про професійний футзал. Більшість гравців там мають додаткову роботу, а тренування у них не щоденні. В Екстра-лізі ж на футзал йде значно більше часу, тому й підхід більш професійний.
"Скільки людей працює додатково? Мабуть, відсотків 30 зараз. Звичайно, ця тенденція обумовлена тим, що у Першій лізі люди не тренуються кожен день, тому можуть спокійно у вільний день або після тренування сходити на роботу. У Першій лізі у нас було відсотків 80", – пояснюють в Агроматі.
ФК Агромат
В тому таки Авалоні ще минулого року, коли клуб вже виступав у Екстра-лізі, 70% гравців працювали додатково. Зараз такі футзалісти ще є, але їх значно менше.
"Дуже велика різниця між Першою та Екстра-лігою. Набагато більші швидкості, якість гравців. Коли переходили в Екстра-лігу – думали, що буде трошки важче. Але одразу було зрозуміло з перших днів, що це не крок вперед, а десять у плані всього. Як організації, так і ставлення.
Це уже професійний рівень. На сьогодні, напевно лише в Екстра-лізі так. Тут вже важко поєднувати роботу і футзал. У нас ще залишилося троє гравців, які працюють в ДСНС, але я кажу більше за щоденну роботу. Таке дуже важко.
Сьогодні я не відчуваю проблем з цим, а минулий рік був більш важким – відсотків 70% команди ще працювали. Це впливає як на тренувальний процес, так і на результати", – пояснює тренер Авалона Олександр Славінський.
Плюс 4: футзал розвивається
Про це каже президент Асоціації футзалу України Сергій Владико, про це кажуть гравці, про це кажуть тренери та власники клубів. Зростають зарплати, зростає зацікавленість і серед людей, і серед спонсорів.
"У нас є цифри переглядів. Радикальні зміни зі збільшення популярності прийшли після Євро-2022. Але на жаль усе зіпсував початок повномасштабної війни. У 2024 році вдалий виступ збірної так само суттєво збільшив рейтинг популярності, переглядів. Тобто популярність зростає, попри всі перепони, які існують в нашому житті", – додає Владико.
Хоч до суддівства є й досі багато питань, перевірки поліграфом ще жодного разу не показали корупційної складової. Дефіцит кадрів в арбітражі, на жаль, є, але він не критичний.
"У нас є 5 арбітрів категорії ФІФА, вони можуть працювати на міжнародних змаганнях. Зараз якраз проходить НТЗ для арбітрів, у них братиме участь близько 60 людей, потім вони будуть поділені на певні групи та отримають право працювати на матчах Екстра-ліги", – каже президент АФУ.
Якщо зараз для виходу в Екстра-лігу достатньо бути просто командою Першої ліги (спортивного принципу у футзалі не існує), то з наступного сезону АФУ планує ввести атестацію.
Зараз будь-яка команда може зайти у вищий дивізіон, але з наступного сезону серед вимог додадуться додаткові критерії до місця проведення матчів та до самого клубу (має бути принаймні одна юнацька команда).
Авалон, наприклад, має власних ультрас, чим не можуть похизуватися інші. А клуб лише другий в найвищому дивізіоні.
Ультрас Авалона
Авалон
"Якби не вболівальники, я б не займався футзалом. Ми пишаємося ними, і якщо граємо в Києві, то розуміємо, що гратимемо вдома – може приїхати 40-50 людей.
Вони збираються самостійно, але ми їм можемо допомагати організовувати логістику. Якщо потрібна допомога – звертаються, ми обов'язково допоможемо, бо нам це дуже важливо", – додає президент Авалона.
До нас знову повертаються легіонери. Минулого сезону бразильців запрошував SkyUp, зараз двох гравців прямо з Бразилії привіз Авалон, ще й ХІТ вперше в історії підписав легіонера.
Все це – ознаки розвитку футзалу. Поступові, маленькі кроки, які робить наш чемпіонат. І цьому не можна не радіти.
Як живуть в українському футзалі
Гравці
Більшість футзалістів мають однакову історію – у дитинстві грали у "великий футбол", в якийсь момент отримали пропозицію з футзалу (хтось паралельно грав у обидва види) та вирішили спробувати.
Далі – юнацькі змагання. Там зазвичай не платять. Хіба в деяких командах є бонуси за перемоги в матчах. Натомість оплачують інше – можуть надати місце в гуртожитку та харчування.
"Залежить від команди. У нас в Урагані не платили. У нас було все оплачено, безкоштовно, кому треба – надавали харчування, проживання у гуртожитку. Тільки заплатили премії після перемоги в Юнацькій Екстра-лізі.
Чи платять взагалі? Минулого року платили в Енергії, але це не як зарплата, а більше як бонуси за матч, перемогу", – пояснює Павло Єрмохін, літній новачок Авалона, що прийшов з академії Урагану.
На що звертають увагу під час селекції? В першу чергу на мислення. Футзал значно більш інтенсивний вид спорту, відтак і вимоги – діяти та думати швидше.
"Найважливіше – мислення гравця. Бо рішення потрібно ухвалювати за короткий проміжок часу. Ти можеш бути недостатньо атлетичним і функціонально розвинутим, але якщо ухвалюєш своєчасні рішення на майданчику, то звертаєш на себе увагу. Відповідно, такі діти та вже дорослі гравці – це знахідка для будь-якого тренера.
Тому техніка, швидкість ухвалення рішень, координація – це те, що стосується універсалів. До воротарів – реакція та останнім часом гра ногами. Футзал перейшов до універсалізації – кожен зобов'язаний вміти грати на будь-якій позиції", – каже тренер SkyUp.
Тренер SkyUp Максим Павленко після спарингу з Барселоною
SkyUp
Є ще варіант потрапити у футзал напряму з футболу (згадалися 1990-ті), як це зробив вихованець Динамо Ернест Романчук, який цього літа став гравцем ХІТа. Але такий спосіб значно менш поширений.
Перший контракт – питання клубу та самого гравця. Комусь, хто надто сильно виблискував на юнацькому рівні, одразу ж можуть запропонувати солідну зарплату, але частіше суми значно скромніші.
Далі все також залежить від футзаліста – за словами співрозмовників, зарплати можна співставити з футбольною Першою лігою – від 600 до 3 тисяч доларів.
"В принципі, зарплати вистачає, ні на що не жаліюся. Всі базові потреби можу закрити. Зрозуміло, що коли ти молодий і приходиш в таку команду – важко вибити собі максимальні умови. Спочатку отримуєш одну, потім показуєш гру, результат і з часом, якщо керівництво влаштовує, ти можеш піднімати. Скажу так, що мене влаштовує", – каже 22-річний гравець ХІТа Максим Малиновський.
Максим Малиновський
ФК ХІТ
Бути гравцем Екстра-ліги – це проводити майже весь час у футзалі. 5 днів на тиждень тренування, у суботу гра, вихідний в неділю. І так майже цілий рік – лише влітку близько місяця перерви.
"Тобто робочий тиждень – з понеділка до п'ятниці. У суботу гра, а неділя – вихідний. Понеділок може мати два тренування – в тренажерному залі годину, а після нього ще повноцінне тренування. Якщо дуже важка гра, або тренер поставив задачу на гру, і ми її виконали, то може бути 2 вихідних. Але це дуже рідко.
Що нас відрізняє від футболу – в нас немає зимової перерви. Тобто ми можемо зіграти 29 грудня, і вже 3 січня збираємося. Плюс те, що ще є матчі за збірну, в Лізі чемпіонів. Тобто додаються матчі, поїздки. У війну дорога займає тривалий час і виснажує більше за саму гру. Але ми вже пристосувалися", – пояснює Чернявський.
Гравцям з нижньої частини турнірної таблиці трохи легше – в умовного Авалона, що не пройшов у плейоф, змагання завершилися ще у квітні. Але через це вони й зібралися значно раніше, порівняно з ХІТом, що грав у фіналі.
А що далі?
Тренери
Футзал не відпускає, як каже тренер Агромата. Тому футзалісти часто продовжують залишатися в улюбленому виді спорту. Як це зробив Косенко, що зараз є тренером збірної України.
Але схожі історії розповідали й інші наставники. Сергій Журба, наприклад, грав свого часу за збірну, а зараз тренує ХІТ. Як і Максим Павленко, що нині тренує SkyUp. Олександр Славінський з Авалону виступав на аматорському рівні.
Бути тренером в Екстра-лізі це бути постійно в роботі. Якщо у гравців є місяць відпочинку, то наставники проводять його за аналізом попереднього сезону та селекцією.
"Іноді буває, що вихідні і хочеться просто відпочити від усього, просто закритись десь та посидіти в тиші", – каже Сергій Журба, тренер ХІТа.
Сергій Журба
ФК ХІТ
Але робота триває постійно. Навіть в Авалоні, який завершив сезон ще у квітні, тренери по суті одразу ж почали роботу з підготовки до наступного сезону.
Зарплати наставників, звісно, порівнювати з футболом немає сенсу, але і їх вистачає для комфортного життя.
"Чи вистачає зарплати для комфортного життя в Києві? Комфорт же – він різний. Якщо порівнювати великий футбол і футзал, то в нас футзал раніше називали мініфутболом. Багато людей сміялися, що мініфутбол, мінізарплати, мініпремії. Ми не балувані люди, нам вистачає.
Звісно, хотілося б більше – грошей мало не буває. Але теж реально дивимося на речі й дякуємо нашому президенту, що він знаходить кошти й сили тримати команду навіть під час війни. Рухаємося, граємо, здобуваємо результат і радуємо нашого вболівальника", – додає він.
А як далі складеться кар'єра – залежить вже від самих тренерів. Усе ж, якісні спеціалісти дуже затребувані у футзалі.
***
Знаєте, однією з найкращих футзальних країн у світі з самого початку була Бразилія. Вона домінувала на світовій арені допоки на престол не зійшла Іспанія. Та й навіть зараз бразильці – фаворити усіх турнірів, а їхні гравці є одними з найкращих у світі.
Футзал – один з найпопулярніших видів спорту в Бразилії, а ще в нього грають найбільше в країні, навіть більше за футбол. І попри все це, він суттєво поступається своєму "великому брату".
Різниця колосальна:
"Я думаю, що футзал – другий чи третій найпопулярніший вид спорту в Бразилії. І це той спорт, в який найбільше грають у Бразилії, навіть більше ніж у футбол. Чого йому не вистачає – це інвестицій. Зарплати – навіть не 10% від великого футболу", – зізнається новачок Авалона Лукас.
Саме Бразилії програла збірна України у півфіналі чемпіонату світу 2024 – у дуже конкурентній боротьбі, з мінімальною різницею. Це доводить, що український футзал у перспективі може конкурувати зі світовими гегемонами.
Але йому потрібна підтримка. Вже 29 серпня відбудуться перші матчі чемпіонату України сезону-2026/27. Прийдіть на матчі, підтримайте команди. Наш футзал заслуговує на вашу увагу.
При тому, що остання медаль була здобута в недалекому 2024 році, що дало чи не найбільший поштовх для популяризації футзалу в Україні. Про це говорили гравці, про це казали тренери.
"Як змінився футзал за останні роки? Як би парадоксально не звучало, але стало набагато краще. Тобто футзал був дуже слабко розвинений медійно – я кажу про кількість глядачів як в онлайні, так і про фанатів на трибунах. Зараз футзал дуже непогано розвивається.
Думаю, це перш за все через успіхи збірної на Євро-2022 та ЧС-2024. Після чемпіонату світу, мабуть, і відбувся певний крок вперед в плані впізнаваності як спорту. Клуби підтягуються завдяки збірній, але поки не так сильно", – каже Ігор Чернявський, лідер збірної України та ХІТа.
Футзал дійсно розвивається. Але на якому він зараз етапі? Які зарплати у гравців, які бюджети у клубів, наскільки цей вид спорту популярний серед дітей та чи вистачає взагалі майданчиків для занять?
Ми відвідали тренування низки команд Екстра-ліги, поговорили з гравцями, тренерами та власниками клубів. А також поспілкувалися з Асоціацією футзалу України та тепер готові відповісти на всі питання.
Але почнімо з історії.
Читайте також :
Відео
Фото
Найкращий Первєєв, найшвидший Рафінья, найгарніший Педяш: найцікавіше про сезон-2025/26 в Екстралізі
Яким був футзал на початку незалежності України?
Для розуміння, до 1993 року в Україні навіть не було федерації футзалу. Звісно, змагання проводилися, але вони були неофіційними. Лише у 1993-му, після створення федерації, стартував перший офіційний чемпіонат України.
Команд вистачало, при тому вони були розкидані усією Україною. Для порівняння, зараз з 10 клубів Екстра-ліги – половина розташована у Києві або області. Схожа ситуація й у Першій лізі.
"Тоді багато було команд. Чи більше, ніж зараз? Коли як. Бувало, що було і 16-17 клубів у чемпіонаті, але й не було ні Першої, ні Другої ліги, ні чемпіонатів у містах. Лише Вища. Іноді намагались провести Першу лігу, але загалом її не було", – згадує ті часи Олександр Косенко, нині головний тренер збірної України.
У ті часи не існувало футзальних шкіл – люди приходили з "великого футболу" (чомусь усі, з ким доводилося спілкуватися, кажуть саме так). Хтось із клубів футбольної Першої ліги, хтось із дублів футбольних клубів. Як пояснює Косенко – через зарплати.
"Тоді взагалі не було дитячих шкіл хіба якісь ентузіасти самі набирали групи та тренували у залах. А так, всі приходили з великого футболу, без винятку. Взагалі всі все одно хотіли грати у футбол, але тоді у ньому були невеликі гроші, а у футзалі деякі команди платили навіть більшу зарплату, ніж у Першій лізі. Тому приходили з великого футболу гравці досить кваліфіковані".
Олександр Косенко
АФУ
Які в той час були зарплати? До 1995-го – максимум 200-400 доларів. Але потім на ринок суттєво вплинув одеський Локомотив – у сезоні-1995/96 по суті новачок чемпіонату скинув з престолу дніпропетровський Механізатор.
З його приходом зросли зарплати – спершу до 500-900 доларів, а згодом сума дійшла і до 1-2 тисяч. У 1999 році клуб розформували, але до того моменту ринок уже змінився.
"Чи працювали гравці десь додатково? Залежало від команд. Я, наприклад, не працював, бо мені вистачало зарплати. Я весь час присвячував футзалу. Хтось працював десь ще, але у більшості команд навіть у 90-х роках такого було мало", – пригадує Косенко.
У середині 2000-х в чемпіонаті України почали з'являтися перші легіонери з Бразилії – це був ще один поштовх до розвитку футзалу. Тоді ж нарешті з'явилися футзальні школи при деяких клубах та містах.
Однак були в ті часи проблеми, які дійшли й до сьогодні. Перша і головна – інфраструктура. Як і зараз, тоді майже всі команди грали в університетських залах.
Друга – повна залежність від власника. Трансферного ринку як такого не було – майже ніхто не платив за гравців. Спонсорів не було. Відтак команди систематично зникали з футзальної мапи. На жаль, як і зараз.
"Раніше так само було. Були гроші у власника – була команда. Закінчилися гроші чи стало нецікаво – команди немає. Різні були причини, але так і було", – каже Косенко.
Олександр Косенко
Асоціація футзалу України
Суддівські подвійні стандарти також були нормою. "До лідерів сприятливо ставились. Але коли вони між собою грали – вже залежало від суддівського інтересу. Таке теж було, що приховувати. Було, що і суддів заохочували якось: хтось грошима, хтось ще чимось. Судді так і судили – хто більше дав.
Не всі, але були й такі випадки. Я просто можу це порівнювати. Я з Шахтаря – чемпіона України, учасника Ліги чемпіонів – перейшов закінчувати кар'єру в Будівелі з рідного міста. Зірок з неба ця команда не хапала і боролася внизу таблиці, бо грали всі молоді, студенти, і я один ветеран. Якось так сталося.
Я просто був дуже сильно вражений тим, як різно судді судили Шахтар і Будівел. В Будівелі дочекатися, щоб було порушення і нам віддали м'яч – це було сенсаційне явище (сміється – прим.)", – пояснює тренер збірної.
І все ж, підсумовує Косенко, зараз все набагато краще у футзалі. Через те, що з'явилися футзальні школи, що виросла якість організації турнірів.
"Зараз організація набагато краща – є і трансляції, і повтори, і огляди, і висвітлюють багато футзал. Зараз з'явилися школи й футзал став саме футзалом. Бо раніше приходили з великого футболу і доки вони переналаштовувалися – багато часу минало. Великий футбол у залі грали, скажімо так.
У другій половині 1990-х, початку 2000-х футзал вже став потроху таким, яким мав бути – вчилися у Іспанії, Бразилії. До 2014 року був дуже цікавий чемпіонат, конкурентний. І зарплати великі, напруга висока, легіонери топові, гравці дуже сильні. Було дуже круто.
Не можу сказати, що зараз цікавіше. Деякі чемпіонати тоді були навіть цікавіші зі спортивної точки зору. Скажу так, після 2014 року, коли багато гравців поїхало, знадобилося багато часу, аби чемпіонат знову став конкурентним. Але це дало дорогу молодим гравцям".
Читайте також :
Ексклюзив
Це може зіграти дуже злий жарт: Косенко оцінив суперників України у відборі до ЧС-2028
А що ж тепер?
В якому стані сучасний український футзал
Важко сказати одностайно. З одного боку все значно краще, ніж було ще кілька років тому (про що згодом). З іншого, є дуже серйозні проблеми. Головна – арени, а точніше їхня відсутність.
Проблема 1: майданчики
Бронзовий призер сезону-2024/25 SkyUp (що у 2025-му об'єднався зі срібним призером Авророю) грає в олімпійському коледжі імені Івана Піддубного. Там же тренується і новачок Екстра-ліги Фантом (хоча гратиме в НУФВСУ), і ще низка команд з нижчих ліг.
Авалон, який вже другий сезон проводить в найвищому дивізіоні, грає на майданчику Київського обласного спортивного фахового коледжу в Броварах. Чемпіон ХІТ, як і новачок Агромат, гратимуть у СК Центрального спортивного клубу ЗСУ.
Чи не всі команди, навіть на рівні Екстра-ліги, майданчики орендують, відтак і якість залів, м'яко кажучи, незадовільна.Через їхній дефіцит до Першої ліги допускаються зали, які б не мали приймати такі змагання. Для Екстра-ліги ж по-суті єдиною вимогою є можливість організувати якісну трансляцію (щонайменше 3 камери)
Усі гравці та тренери, з ким доводилося спілкуватися, виділяли лише 2-3 арени на всю Україну. Це майданчик Урагану (Івано-Франківськ), Атлетика (Дніпро) та Сухої Балки (поблизу Дніпра).
"На жаль, зараз такий час, коли будувати нові майданчики та паркети через війну – не дуже раціонально. Звичайно, є дуже гарні арени. Минулого року, наприклад, були дві нові арени в Дніпрі – взагалі шикарні, з топ паркетом. В Івано-Франківську крутий зал.
Але в нас могло би бути краще, як для Києва. Для розуміння, якби ми могли грати матчі Ліги чемпіонів в Україні, то нам би не дозволили грати на цьому майданчику. Але жалітися на це теж, вважаю, не дуже правильно. Головне, що граємо у такий складний час. В України зараз є і важливіші справи, ніж футзал", – пояснює Чернявський.
Зараз до них, ймовірно, додасться Авалон, який цього літа власним коштом відремонтував зал у Броварах. За словами президента клубу Богдана Московка, це обійшлося у мільйон – півтора мільйона гривень.
Зал Авалона після ремонту
Фото: Чемпіон
"Зали не будуються, їх критично не вистачає. Їх просто немає фізично, і немає навіть де будувати. Ми з містом наразі у діалозі, щоб ми виступили інвестором для побудови зали. Але нам потрібна локація.
Наша мрія – побудова своєї арени, академії. Зараз ми потихесеньку в цьому плані рухаємося. Це наша мрія, і ми над нею працюємо", – додає президент Авалона.
Проблема 2: фінансова залежність
Після сезону-2024/25 склад учасників чемпіонату України зазнав суттєвих змін. Лише в те літо в Першу лігу відправились МСК Харків та in.IT Львів, також знялася Енергія, а Аврора та SkyUp об'єдналися в Київ Футзал. Ще кілька клубів були на межі.
Натомість тоді з Першої ліги піднялися Тайр Експерт (Одеса), Фурнітура (Коломия) та Авалон (Бровари). Минув рік, Одесити та Фурнітура також припинили виступи, а разом з ними й луцький Любарт. Цього разу замість них піднялися Фантом, Агромат (обидві – Київ) і Альянс (Львів).
Чому? Все через проблеми з фінансами.
Клуби залежні від коштів своїх власників, навіть більше ніж у футболі. Бути самоокупним сучасний футзальний клуб в Україні не може, відтак надважливою для його існування є співпраця зі спонсорами. Але і тут також є проблема:
"Я думаю, багато команд живе завдяки доходу та любові до цієї справи її президентів. Це основна частина. Авалон живе на моєму особистому фінансуванні. Так, наразі ми маємо партнерів – нам дуже допомагає фінансово генеральний партнер Будшляхмарш. Нам точно легше завдяки їхній допомозі. Також допомагає місто.
Наскільки цікавий футзал спонсорам? Мало цікавий. Це треба знаходити людей, які б розуміли філософію. Ми працюємо, це ж від нас залежить – ми повинні давати продукт. Спонсорство – це не про фінанси. Це імідж. І компанія, що заходить до нас як спонсор, вже має іміджеву історію", – пояснює власник Авалона Московко.
Богдан Московко (праворуч) з головним тренером Агромата
АФУ
Сам президент Авалона зайшов у футзал як спонсор. У 2017 році команда звернулася до нього, щоб він купив форму, а натомість на ній була б реклама компанії Московка. Вже невдовзі він став президентом клубу, а команда почала шлях до Екстра-ліги.
Самостійно футзальному клубу дуже важко заробляти – квитки на матчі зазвичай безкоштовні (або ж за донат на ЗСУ), продажів мерчу як такого немає, навіть не вийде заробляти як свого часу Зоря – завдяки виходам у єврокубки. Бо там немає призових.
Тому окрім спонсорства залишається ще трансферний ринок. Але й тут суми не вражають:
"Ціни різні бувають. Когось можемо купити за 30 тисяч гривень. Я можу сказати про ті запити, які до нас надходили. Були і 100, і 200, і 300 тисяч гривень. І 500-600. Я чув, що топові гравці можуть обійтися у 20-30 тисяч доларів. В середньому, думаю, гарний гравець має коштувати 15-20 тисяч доларів", – пояснює президент Авалона.
Та і загалом це не дуже поширена практика – всі літні новачки Авалона прийшли безплатно. Ще більше гравців підписав Агромат, також вільними агентами.Відтак футзальні клуби дуже залежні від своїх власників, і це не добре. Ми вже бачили, навіть на прикладі футболу, як через таку систему зникали легендарні команди: Дніпро, Металіст, Карпати та ще десятки менш іменитих клубів. Однак, чи є альтернатива?
Читайте також :
Любарт призупиняє виступи в елітному дивізіоні України через брак фінансів
Проблема 3: витрати
Мабуть, поки немає. Все ж, футзал теж доволі затратний вид спорту. Бюджет клубу Екстра-ліги, за оцінками президента Авалона, стартує з 10 мільйонів гривень – це мінімальна планка. Але навряд перевищує мільйон доларів.
"Звичайно, відносно великого футболу це набагато дешевший вид спорту. В першу чергу через кількість гравців, все-таки у футзал грають 4 людини на паркеті та 1 воротар, а у матчі грає не більше 14 гравців. У великому футболі це набагато більше.
З точки зору фінансової винагороди це також різні цифри. Порівнюючи з футболом, мабуть, не так страшно виглядає, а в цілому Екстра-ліга значно більш затратна, ніж Перша ліга України", – додають вже в Агроматі, новачку чемпіонату.
Витрати також залежать від регіону, в якому перебуває команда – в Києві, зрозуміло, все значно дорожче, від того і витрати суттєво більші. Просто нагадаємо, що половина команд Екстра-ліги з Києва або області.
Оренда залу на одне тренування для Агромата обходиться у 3 тисячі гривень. Для матчу ціна вийде ще дорожчою.
"Залежить від кількості часу, на який ти орендуєш. Це індивідуальні питання. Якщо це, наприклад, субота, то зал орендується ще й іншими турнірами, і треба погодити час, на який ми беремо. Плюс повітряні тривоги також продовжують час оренди", – пояснюють у клубі.
А домашній матч, за словами президента Авалона, може обходитись у близько 150 тисяч. Це оренда майданчика, організація трансляції, оплата роботи суддів. За один матч суддівська бригада отримує 40 тисяч гривень.
Ця сума ділиться між суддями, хронометристом та спостерігачем, що також є проблемою. Адже через низьку оплату, порівняно з футболом, де судді можуть отримувати декілька тисяч доларів за місяць, арбітри частіше обирають саме футбол.
Читайте також :
Фото
Ексклюзив
Віцепрезидент УАФ: Розслідування щодо матчу Полісся – Динамо показало, що не було жодного впливу на арбітрів
Проблема 4: державна політика
Питання в українській системі, де лише за олімпійський статус вид спорту отримує значно більше фінансування.
Для прикладу, у 2026 році найбільша сума на неолімпійський вид виділена на пауерліфтинг – майже 25,5 млн грн. Це у майже 4 рази менше за олімпійську легку атлетику, де близько 100 мільйонів.
При чому така проблема футзалу існує не лише в Україні, а й в умовній Великій Британії, де спортивна система також побудована з акцентом на Олімпійські ігри.
Так, міністерство молоді та спорту України допомагає футзалу, зокрема в питанні виїзду та коштів на відрядження, але не допомагає у ключовій проблемі.
"В державі наразі існує заборона на капітальне будівництво за рахунок бюджетних коштів. Пріоритет – війна, а після цього будемо вже розбудовувати. Я впевнений, що розбудова буде, з розумінням ставлюся до цього. Гроші мають спрямовуватися на захист нашої незалежності, на військових, на перемогу, – каже президент АФУ.
Читайте також :
Ексклюзив
Є певний мандраж: президент АФУ – про очікування від нового сезону Екстра-ліги
Додатковою проблемою для Авалона є організація трансляції. Річ у тім, що у Київській області заборонена трансляція онлайн, і щоб отримати дозвіл треба пройти кілька бюрократичних кіл.
Отримати дозвіл у міста – місто погоджує з районною військовою адміністрацією – вона погоджує з обласною – та, у свою чергу, виносить питання на ставку. І лише після погодження на всіх рівнях можна проводити трансляцію.
"Це на трансляцію на сезон, але погодження, в принципі, робиться на кожен матч. Минулого року це було трохи простіше – воно робилося лише у районній військовій адміністрації. Але після прильотів у дронову виставку обмежили.
Зараз у Київській області заборонено проводити масові заходи. Якщо до 50 осіб, то можна отримати на місцевому рівні. Якщо більше – треба пройти всю процедуру. Для цього треба максимальна комунікація. Нас в принципі чують, підтримують. Потихеньку, але вирішуємо цю всю ситуацію", – пояснює президент клубу.
І попри все, футзал розвивається.
Плюс 1: спонсори
З одного боку президент Авалона каже, що футзал мало цікавий спонсорам. З іншого – вони все ж з'являються.
"Скільки в нас закривають спонсори – комерційна таємниця. Але радує те, що це більше, ніж було минулого року. А минулого року було більше, ніж раніше. В цьому аспекті ми розвиваємося", – додає Московко.
Партнерам цікавий і сам чемпіонат, а не лише клуби. Минулого року турнір вперше заробив на трансляціях – тоді це було MEGOGO, зараз футзал транслюватиме Київстар ТБ.
Минулого року гроші між клубами розподілялися пропорційно. У новому сезоні ж розподіл залежатиме від кількості зіграних матчів. Тому фіналіст плейоф цього разу отримає більше, ніж команди, що вилетять раніше.
До того ж минулого сезону титульним партнером Екстра-ліги став betking, підписавши дворічний контракт. Хоч із цією співпрацею федерації допомогла УАФ, партнерства з букмекерами були й раніше.
І це суттєва допомога для клубів. Як ми вже казали, організація домашнього поєдинку може коштувати близько 150 тисяч гривень. Однак, ці кошти цілком перекриває компенсація.
"Якщо арбітраж – 40 тисяч, то вартість компенсації від спонсора більша, ніж ці гроші за кожну гру. Плюс гроші, що потенційно будуть отримані від трансляції. Тому вартість домашніх матчів команда може покривати за рахунок партнерських грошей. Але клуби мають ще й своїх партнерів", – додає президент АФУ.
Президент АФУ Сергій Владико
АФУ
В Агроматі пояснюють, що футзал стає все більш популярним на аматорському рівні. Лише в Києві набереться близько 300-400 команд, які змагаються на різноманітних турнірах. Спонсори це розуміють, тому починають більше стежити за цим видом.
Плюс 2: майбутнє
Якщо на початку незалежності в Україні не існувало футзальних шкіл, то зараз ситуація значно краща. Більшість команд мають низку юнацьких та дитячих команд. Особливо виділяється Ураган.
"У нас є комітет дитячо-юнацького футзалу. І під його егідою в цьому році брало участь 229 команд, починаючи з U-8 і закінчуючи U-19. Команд стає дедалі більше, і якраз ми відстежуємо ті команди, які займаються безпосередньо тільки футзалом", – каже президент АФУ.
Чи не кожен співрозмовник заявляв, що зараз футзал значно більш привабливий для дітей. Особливо відмічали вплив "бронзи" чемпіонату світу 2024 та виступу на Євро-2022.
"Думаю, що більше дітей почали цікавитись, бо АФУ проводить дуже багато і чемпіонатів різних вікових категорій, і змагань в Кубку. Кількість учасників зростає, як і кількість дітей, які пробують себе у футзалі. Можливо побачимо серед них зірочок майбутніх.
Але так само вдалі виступи збірної та чемпіона України в Лізі чемпіонів теж сприяють популяризації футзалу. Дітям цікаво займатись", – пояснює тренер SkyUp Максим Павленко.
Водночас в командах Екстра-ліги з'являється усе більше юних футзалістів, що було важко уявити ще років 10 тому. Сучасний чемпіонат дає можливості для молодих гравців, і вони цим користуються.
24-річний Владислав Первєєв уже є лідером збірної України та чемпіона України ХІТа. 18-річний Ілля Приходько з Урагану став наймолодшим футзалістом в історії чемпіонатів Європи.
Читайте також :
Відео
Фото
Ексклюзив
Білорусі взагалі не мало бути на Євро-2026: Первєєв – про перехід в ХІТ, Лігу чемпіонів та цілі збірної України
Майбутнє українського футзалу виглядає перспективним. І це радує.
Плюс 3: футзал стає професійним
Ви не повірите, але ще кілька років тому більшість гравців, навіть на рівні Екстра-ліги були без контрактів. Звісно, це не стосувалося легіонерів, які б на такі умови навряд поїхали.
А так, між клубами та гравцями зазвичай підписувалися робочі договори на 1-2 роки. Зараз в Екстра-лігу зайшов Агромат, у якого саме такі відносини з гравцями.
"Ми не заключаємо контракти, все на домовленостях. У нас просто є угода між клубом і гравцями, яка підписується щороку. Все те, про що ми говоримо на словах – просто кладемо на папір та своїми підписами скріплюємо.
Чи правильно це? Можливо ні, можливо потрібно, аби були контракти й усі сторони були більш відповідальні одна між одною, можливо так було би правильно. Але хіба може суто контракт когось втримати у команді?", – кажуть у клубі.
Однак це звичайна практика для Першої ліги, звідки Агромат і піднявся. В Екстра-лізі все більше клубів переходить на систему контрактів. Наприклад усі літні новачки Авалона підписували вже контракти на 3-6 років.
Чому так? Бо Перша ліга – це не зовсім про професійний футзал. Більшість гравців там мають додаткову роботу, а тренування у них не щоденні. В Екстра-лізі ж на футзал йде значно більше часу, тому й підхід більш професійний.
"Скільки людей працює додатково? Мабуть, відсотків 30 зараз. Звичайно, ця тенденція обумовлена тим, що у Першій лізі люди не тренуються кожен день, тому можуть спокійно у вільний день або після тренування сходити на роботу. У Першій лізі у нас було відсотків 80", – пояснюють в Агроматі.
ФК Агромат
В тому таки Авалоні ще минулого року, коли клуб вже виступав у Екстра-лізі, 70% гравців працювали додатково. Зараз такі футзалісти ще є, але їх значно менше.
"Дуже велика різниця між Першою та Екстра-лігою. Набагато більші швидкості, якість гравців. Коли переходили в Екстра-лігу – думали, що буде трошки важче. Але одразу було зрозуміло з перших днів, що це не крок вперед, а десять у плані всього. Як організації, так і ставлення.
Це уже професійний рівень. На сьогодні, напевно лише в Екстра-лізі так. Тут вже важко поєднувати роботу і футзал. У нас ще залишилося троє гравців, які працюють в ДСНС, але я кажу більше за щоденну роботу. Таке дуже важко.
Сьогодні я не відчуваю проблем з цим, а минулий рік був більш важким – відсотків 70% команди ще працювали. Це впливає як на тренувальний процес, так і на результати", – пояснює тренер Авалона Олександр Славінський.
Плюс 4: футзал розвивається
Про це каже президент Асоціації футзалу України Сергій Владико, про це кажуть гравці, про це кажуть тренери та власники клубів. Зростають зарплати, зростає зацікавленість і серед людей, і серед спонсорів.
"У нас є цифри переглядів. Радикальні зміни зі збільшення популярності прийшли після Євро-2022. Але на жаль усе зіпсував початок повномасштабної війни. У 2024 році вдалий виступ збірної так само суттєво збільшив рейтинг популярності, переглядів. Тобто популярність зростає, попри всі перепони, які існують в нашому житті", – додає Владико.
Хоч до суддівства є й досі багато питань, перевірки поліграфом ще жодного разу не показали корупційної складової. Дефіцит кадрів в арбітражі, на жаль, є, але він не критичний.
"У нас є 5 арбітрів категорії ФІФА, вони можуть працювати на міжнародних змаганнях. Зараз якраз проходить НТЗ для арбітрів, у них братиме участь близько 60 людей, потім вони будуть поділені на певні групи та отримають право працювати на матчах Екстра-ліги", – каже президент АФУ.
Якщо зараз для виходу в Екстра-лігу достатньо бути просто командою Першої ліги (спортивного принципу у футзалі не існує), то з наступного сезону АФУ планує ввести атестацію.
Зараз будь-яка команда може зайти у вищий дивізіон, але з наступного сезону серед вимог додадуться додаткові критерії до місця проведення матчів та до самого клубу (має бути принаймні одна юнацька команда).
Авалон, наприклад, має власних ультрас, чим не можуть похизуватися інші. А клуб лише другий в найвищому дивізіоні.
Ультрас Авалона
Авалон
"Якби не вболівальники, я б не займався футзалом. Ми пишаємося ними, і якщо граємо в Києві, то розуміємо, що гратимемо вдома – може приїхати 40-50 людей.
Вони збираються самостійно, але ми їм можемо допомагати організовувати логістику. Якщо потрібна допомога – звертаються, ми обов'язково допоможемо, бо нам це дуже важливо", – додає президент Авалона.
До нас знову повертаються легіонери. Минулого сезону бразильців запрошував SkyUp, зараз двох гравців прямо з Бразилії привіз Авалон, ще й ХІТ вперше в історії підписав легіонера.
Все це – ознаки розвитку футзалу. Поступові, маленькі кроки, які робить наш чемпіонат. І цьому не можна не радіти.
Як живуть в українському футзалі
Гравці
Більшість футзалістів мають однакову історію – у дитинстві грали у "великий футбол", в якийсь момент отримали пропозицію з футзалу (хтось паралельно грав у обидва види) та вирішили спробувати.
Далі – юнацькі змагання. Там зазвичай не платять. Хіба в деяких командах є бонуси за перемоги в матчах. Натомість оплачують інше – можуть надати місце в гуртожитку та харчування.
"Залежить від команди. У нас в Урагані не платили. У нас було все оплачено, безкоштовно, кому треба – надавали харчування, проживання у гуртожитку. Тільки заплатили премії після перемоги в Юнацькій Екстра-лізі.
Чи платять взагалі? Минулого року платили в Енергії, але це не як зарплата, а більше як бонуси за матч, перемогу", – пояснює Павло Єрмохін, літній новачок Авалона, що прийшов з академії Урагану.
На що звертають увагу під час селекції? В першу чергу на мислення. Футзал значно більш інтенсивний вид спорту, відтак і вимоги – діяти та думати швидше.
"Найважливіше – мислення гравця. Бо рішення потрібно ухвалювати за короткий проміжок часу. Ти можеш бути недостатньо атлетичним і функціонально розвинутим, але якщо ухвалюєш своєчасні рішення на майданчику, то звертаєш на себе увагу. Відповідно, такі діти та вже дорослі гравці – це знахідка для будь-якого тренера.
Тому техніка, швидкість ухвалення рішень, координація – це те, що стосується універсалів. До воротарів – реакція та останнім часом гра ногами. Футзал перейшов до універсалізації – кожен зобов'язаний вміти грати на будь-якій позиції", – каже тренер SkyUp.
Тренер SkyUp Максим Павленко після спарингу з Барселоною
SkyUp
Є ще варіант потрапити у футзал напряму з футболу (згадалися 1990-ті), як це зробив вихованець Динамо Ернест Романчук, який цього літа став гравцем ХІТа. Але такий спосіб значно менш поширений.
Перший контракт – питання клубу та самого гравця. Комусь, хто надто сильно виблискував на юнацькому рівні, одразу ж можуть запропонувати солідну зарплату, але частіше суми значно скромніші.
Далі все також залежить від футзаліста – за словами співрозмовників, зарплати можна співставити з футбольною Першою лігою – від 600 до 3 тисяч доларів.
"В принципі, зарплати вистачає, ні на що не жаліюся. Всі базові потреби можу закрити. Зрозуміло, що коли ти молодий і приходиш в таку команду – важко вибити собі максимальні умови. Спочатку отримуєш одну, потім показуєш гру, результат і з часом, якщо керівництво влаштовує, ти можеш піднімати. Скажу так, що мене влаштовує", – каже 22-річний гравець ХІТа Максим Малиновський.
Максим Малиновський
ФК ХІТ
Бути гравцем Екстра-ліги – це проводити майже весь час у футзалі. 5 днів на тиждень тренування, у суботу гра, вихідний в неділю. І так майже цілий рік – лише влітку близько місяця перерви.
"Тобто робочий тиждень – з понеділка до п'ятниці. У суботу гра, а неділя – вихідний. Понеділок може мати два тренування – в тренажерному залі годину, а після нього ще повноцінне тренування. Якщо дуже важка гра, або тренер поставив задачу на гру, і ми її виконали, то може бути 2 вихідних. Але це дуже рідко.
Що нас відрізняє від футболу – в нас немає зимової перерви. Тобто ми можемо зіграти 29 грудня, і вже 3 січня збираємося. Плюс те, що ще є матчі за збірну, в Лізі чемпіонів. Тобто додаються матчі, поїздки. У війну дорога займає тривалий час і виснажує більше за саму гру. Але ми вже пристосувалися", – пояснює Чернявський.
Гравцям з нижньої частини турнірної таблиці трохи легше – в умовного Авалона, що не пройшов у плейоф, змагання завершилися ще у квітні. Але через це вони й зібралися значно раніше, порівняно з ХІТом, що грав у фіналі.
А що далі?
Тренери
Футзал не відпускає, як каже тренер Агромата. Тому футзалісти часто продовжують залишатися в улюбленому виді спорту. Як це зробив Косенко, що зараз є тренером збірної України.
Але схожі історії розповідали й інші наставники. Сергій Журба, наприклад, грав свого часу за збірну, а зараз тренує ХІТ. Як і Максим Павленко, що нині тренує SkyUp. Олександр Славінський з Авалону виступав на аматорському рівні.
Бути тренером в Екстра-лізі це бути постійно в роботі. Якщо у гравців є місяць відпочинку, то наставники проводять його за аналізом попереднього сезону та селекцією.
"Іноді буває, що вихідні і хочеться просто відпочити від усього, просто закритись десь та посидіти в тиші", – каже Сергій Журба, тренер ХІТа.
Сергій Журба
ФК ХІТ
Але робота триває постійно. Навіть в Авалоні, який завершив сезон ще у квітні, тренери по суті одразу ж почали роботу з підготовки до наступного сезону.
Зарплати наставників, звісно, порівнювати з футболом немає сенсу, але і їх вистачає для комфортного життя.
"Чи вистачає зарплати для комфортного життя в Києві? Комфорт же – він різний. Якщо порівнювати великий футбол і футзал, то в нас футзал раніше називали мініфутболом. Багато людей сміялися, що мініфутбол, мінізарплати, мініпремії. Ми не балувані люди, нам вистачає.
Звісно, хотілося б більше – грошей мало не буває. Але теж реально дивимося на речі й дякуємо нашому президенту, що він знаходить кошти й сили тримати команду навіть під час війни. Рухаємося, граємо, здобуваємо результат і радуємо нашого вболівальника", – додає він.
А як далі складеться кар'єра – залежить вже від самих тренерів. Усе ж, якісні спеціалісти дуже затребувані у футзалі.
***
Знаєте, однією з найкращих футзальних країн у світі з самого початку була Бразилія. Вона домінувала на світовій арені допоки на престол не зійшла Іспанія. Та й навіть зараз бразильці – фаворити усіх турнірів, а їхні гравці є одними з найкращих у світі.
Футзал – один з найпопулярніших видів спорту в Бразилії, а ще в нього грають найбільше в країні, навіть більше за футбол. І попри все це, він суттєво поступається своєму "великому брату".
Різниця колосальна:
"Я думаю, що футзал – другий чи третій найпопулярніший вид спорту в Бразилії. І це той спорт, в який найбільше грають у Бразилії, навіть більше ніж у футбол. Чого йому не вистачає – це інвестицій. Зарплати – навіть не 10% від великого футболу", – зізнається новачок Авалона Лукас.
Саме Бразилії програла збірна України у півфіналі чемпіонату світу 2024 – у дуже конкурентній боротьбі, з мінімальною різницею. Це доводить, що український футзал у перспективі може конкурувати зі світовими гегемонами.
Але йому потрібна підтримка. Вже 29 серпня відбудуться перші матчі чемпіонату України сезону-2026/27. Прийдіть на матчі, підтримайте команди. Наш футзал заслуговує на вашу увагу.
Перейти на champion.com.ua
Розкажіть про we.ua своїм друзям та знайомим! Надішліть їм своє реферальне посилання, яке легко знайти в розділі Мої друзі, та отримайте на свій бонусний рахунок додаткові надходження за кожну нову реєстрацію.
Так працює реферальна програма на Платформі we.ua: Ви приводите друзів та знайомих і отримуєте винагороду за їх реєстрації.
Розмістіть своє реферальне посилання в інших соціальних мережах, в коментарях, в тематичних форумах та будь-де. Так у Вас буде більше друзів та підписників на we.ua і буде більше бонусів на бонусному рахунку.
Ви зможете використати бонуси на додаткові послуги Платформи, а також - придбати корисні товари в нашій online-крамничці.
Детальніше про реферальну програму: https://we.ua/info/referral-program.
Якщо Ви - відомий(-а) insta-блогер, чи YouTube-інфлюенсер(-ка) з великою кількістю підписників, ми будемо зацікавлені у співпраці з Вами для популяризації Платформи we.ua у вашій аудиторії читачів, глядачів та фоловерів. Дайте про себе знати на info@we.ua , ми будемо дуже раді Вашій участі в популяризації we.ua.
ЩЕ БІЛЬШЕ БОНУСІВПадіння експорту української агропродукції через блокаду морських шляхів — серйозний удар по нашій економіці. Чого чекати агробізнесу протягом найближчих місяців, що станеться на внутрішньому ринку та яких заходів вживає держава для допомоги компаніям АПК?
Ормузький сценарій на Чорному морі
Знищення експортного потенціалу ворога — один із пріоритетів новітньої російсько-української війни. З її перших днів здатність Росії продавати товари за кордон стала однією з головних цілей санкційної політики наших союзників. Своєю чергою, з початку широкомасштабного протистояння з Україною росіяни взялися за знищення українських торговельних потужностей, у тому числі портової інфраструктури.
Серед найбільш постраждалих — агропромисловий комплекс України. За даними Київської школи економіки, прямі матеріальні збитки в цій галузі за 2022–2025 роки сягнули $12,1 млрд, а непрямі втрати доходів АПК — $81,9 млрд.
Однак літо 2026 року відзначилося новим загостренням протистояння. Посилення спроможностей України щодо ударів по російському тилу дозволило нам завдати суттєвих збитків російським агровиробникам. Згідно з оцінками Служби зовнішньої розвідки України й аналітиків аграрних ринків, сукупний негативний фінансовий вплив на російський АПК у 2026 році оцінюється в $4,5–6,5 млрд. Ідеться про втрати від недоотриманого врожаю через паливну кризу, пряме руйнування інфраструктури, блокування шляхів сполучення на Чорному та Азовському морях тощо.
Проте цього літа для України склалася максимально непроста ситуація. Згідно з даними Всеукраїнської аграрної ради, через ускладнення логістики агровиробники зазнають $3 млрд збитків. За перші два тижні серпня український експорт зерна знизився на 75 % порівняно з аналогічним періодом 2025 року (дані Reuters). Зважаючи, що агропродукція приносить до 60 % наших експортних доходів, така ситуація становить велику проблему для всієї економіки.
Вочевидь, за таких умов постає питання про саме виживання агровиробників і взагалі про майбутнє українського АПК. Нині ми розберемося, якими є перспективи найближчих місяців, чого чекати у 2027 році, яких заходів має вживати держава та яких змін зазнає наш внутрішній ринок.
Допомогти українському АПК
Головна проблема найближчих місяців — збитковість компаній АПК. Через нездатність експортувати продукцію виробники недоотримують доходи, тому не можуть повною мірою фінансувати витрати. З іншого боку, накопичення нереалізованих товарів призводить до зниження цін на внутрішньому ринку.
У коментарі для Тижня докторка аграрних наук, експосолка з особливих доручень МЗС України Ольга Трофімцева, яка виконувала обов’язки міністерки аграрної політики та продовольства України від лютого до серпня 2019 року, розповіла про заходи допомоги агробізнесу: «Держава може дещо стабілізувати ситуацію на ринку й у секторі та виграти час для агровиробників, але не може адміністративно замінити чи знову “увімкнути” Чорне море. Тому тут я виділила б три основні напрямки, на яких варто сфокусуватись:
- дипломатія, спільні зусилля з нашими партнерами, наприклад Туреччиною, і спільна з ЗСУ робота над стабілізацією безпекової ситуації в Чорному морі, відновлення цивільного судноплавства. Під час війни нашими найкращими агротрейдерами й експортними менеджерами є саме ЗСУ;
- напрацювання рішень спільно з ЄС, розширення сухопутних шляхів експорту, спрощення митних процедур, розбудова інфраструктури в прикордонних регіонах із двох сторін кордону під майбутній вступ України до ЄС. Я окреслила б цей напрям так: розбудова альтернативної логістики і прискорення зусиль для вступу до ЄС;
- підтримка сектору зсередини: кредити, державні гарантії, реструктуризація чинних кредитів, зберігання, розбудова децентралізованої та гнучкішої системи зберігання готової продукції, більш гнучкі підходи в роботі з людським капіталом (бронювання для малих фермерів). Але допомогу треба спрямовувати дуже сфокусовано і тим, хто потребує цього в першу чергу, тому що державний ресурс надзвичайно обмежений».
Варто розуміти, що пряма державна допомога дозволить компаніям АПК вижити протягом наступних кількох місяців. Щодо 2027 року панує невизначеність, адже ми не знаємо, як довго відбуватиметься блокада морських шляхів. Як відомо, ними перевозилося до 90 % продукції АПК. За словами президента асоціації «Український клуб аграрного бізнесу» Алекса Ліссітси, які наводить The Economist, провал зимової посівної коштуватиме Україні $10–12 млрд або близько 5 % ВВП.
Ольга Трофімцева: «Я не говорила би про неминучі банкрутства найближчими місяцями, але ризик фінансового виснаження сектору дуже високий, особливо для малих і середніх господарств. Альтернативні маршрути — Дунай, залізниця, транзит через Польщу, Румунію, Словаччину, Молдову — здатні компенсувати приблизно 50–55 %, щонайбільше 60 %, але вони залишаються дорожчими. Наприклад, логістика через Польщу може коштувати 90–110 євро/т проти близько $25–30/т до портів Великої Одеси.
Тому проблема не в тому, що зерно нікуди продати, а у розриві між світовими і внутрішніми цінами через проблеми з експортом. Якщо агровиробник кілька місяців вимушений продавати зерно нижче собівартості, то пільговий кредит лише відкладає кризу. Найвразливіші — фермери у прифронтових і прикордонних регіонах, ті, хто залежний виключно від однієї-двох культур і не має власних елеваторів, запасу ліквідності та доступу до дешевого фінансування. Підприємства з переробкою, контрактним виробництвом, власним чи кооперативним зберіганням і доступом до західного кордону мають значно кращі шанси пережити цей складний сезон».
Проблеми на внутрішньому ринку
Інший бік проблеми — ситуація на українському внутрішньому ринку. Росія цілеспрямовано б’є по великих складських приміщеннях, знищуючи, в тому числі, значні обсяги продовольчих товарів. Але чи варто нам перейматися через можливі дефіцити продуктів харчування?
Ольга Трофімцева: «Дефіциту зерна чи основної аграрної сировини в Україні не буде, урожаю більш ніж достатньо, а в умовах заблокованого експорту — навіть надлишок. Але війна створює інший ризик: продукти складніше чи дорожче доставити туди, де вони потрібні. Росія системно й абсолютно свідомо атакує елеватори, склади, логістичні вузли. Якщо такі удари посиляться, можливі тимчасові перебої з окремими продуктами в певних регіонах, навіть за достатніх запасів.
Другий елемент — ціни. Руйнування складу чи логістичного центру означає не лише втрату продукції, але й довші маршрути, перевантаження, більше витрат, вищі ризики. В умовах війни стає особливо очевидним, що продовольча безпека — це не лише скільки мільйонів тонн ми виростили, але й чи можемо ми це зберегти, переробити і фізично доставити споживачу, і чи матиме споживач фінансові можливості це купити».
Агробізнес опинився у справді складній ситуації, за якої непрості умови накладаються на невизначеність щодо майбутнього. З одного боку, експорт максимально ускладнився, з іншого, продаж на внутрішньому ринку стає невигідним через зниження цін. Імовірно, частина учасників ринку оберуть тактику очікування до моменту відновлення судноплавства, сподіваючись компенсувати збитки через отримання банківського фінансування на пільгових умовах.
Ольга Трофімцева: «Точно не варто говорити про автоматичне “різке згортання всього агровиробництва”. АПК — це не той сектор, де можна просто зупинити чи поставити на паузу всі процеси, а для багатьох господарств посівна — це спосіб зберегти бізнес, покупців, ліквідність. За відсутності сталого експортного рішення посівна-2027 буде менш інтенсивною і більш обережною. Тобто, наступного сезону скорочення проявиться не лише у кількості гектарів, хоча навіть деякі великі компанії вже заявляють про зменшення площ під озимі. Фермери почнуть економити на добривах, інвестиціях у техніку, переходити на культури з меншою собівартістю або ті, які легше переробити всередині країни чи вивезти суходолом».
Катастрофи (поки) не буде
Таким чином, щонайменше у короткочасній перспективі катастрофічного сценарію не буде. Уряд разом із партнерами мають знайти кошти для підтримки компаній АПК протягом найближчих місяців, паралельно вживаючи заходів щодо якнайшвидшого відновлення руху вантажних човнів. У цьому зацікавлений увесь світ, адже на тлі блокади світові ціни на продовольство суттєво зростають.
Утім, невизначеність у середньо- і довгостроковому періодах зберігається. Дешеві кредити й інші форми підтримки є тимчасовим заходом; ведення бізнесу вимагає повноцінної генерації доходу, яка є неможливою в умовах блокування експортних шляхів. Збереження таких умов до початку 2027 року може спричинити скорочення посівних площ і низку інших проблем для компаній АПК. Однак досвід минулих років дає надію, що вихід зрештою буде знайдено.
Наступний опалювальний сезон, вочевидь, буде складнішим за попередній. Про це кажуть і президент, і прем’єр, і фахівці-енергетики та спеціалісти ЖКГ. Це, зрештою, розуміє кожен українець. Тож хоч як прикро, але доводиться говорити про ймовірність такого сценарію ледь не як про аксіому. Отже, маємо бути до цього готові. Завдання — максимально убезпечитися від ворожих атак (це — справа ППО й інженерного захисту) та підготуватися до швидкого відновлення пошкодженої інфраструктури. У цьому допоможуть досвід ремонтів під час попередніх інтенсивних ворожих обстрілів і солідний (як запевняють у Міністерстві енергетики) запас обладнання та запчастин, зроблений за сприяння міжнародних партнерів.
Електроенергія: без графіків «по дві години на добу», але…
Хоча готуватися до наступної зими почали заздалегідь, бачимо, що за два-три місяці до потенційного початку опалювального періоду 2026/2027 до завершення запланованих робіт іще далеко. Як звітують у профільних відомствах та місцевих громадах, готовність за деякими напрямами — до 70%, за іншими — ледве наполовину.
Одне з основних завдань — посилення інженерного та фізичного захисту об’єктів критичної енергоінфраструктури. Маємо розуміти, що повністю вберегти від ворожих ударів такі (зазвичай величезні) комплекси споруд неможливо. Тим паче коли Україні так бракує протиракет. Але попередня підготовка допоможе у разі влучань максимально скоротити терміни виконання аварійно-відновлювальних робіт, що особливо важливо в зимовий період. І, звісно ж, ідеться про захист від непрямого влучання ракет і атак безпілотників.
ВАС ЗАЦІКАВИТЬ Підготовка до зими: як у Києві планують забезпечити місто теплом
У Міністерстві енергетики України, відповідаючи на запит ZN.UA, розповіли, що паралельно тривають технічна підготовка генераційних потужностей і електромереж до роботи в умовах підвищених навантажень, ремонт електростанцій, накопичення аварійного запасу матеріалів і критичного обладнання, насамперед силових трансформаторів, автотрансформаторів, високовольтного обладнання та інших матеріально-технічних ресурсів, необхідних для оперативної ліквідації наслідків можливих пошкоджень.
«Водночас інформація щодо фактичної забезпеченості окремих підприємств паливно-енергетичного комплексу резервним устаткуванням, кількості трансформаторів, автотрансформаторів, іншого обладнання, а також рівня сформованих аварійних запасів належить до інформації з обмеженим доступом, оскільки її поширення може створювати додаткові ризики для функціонування об’єктів критичної інфраструктури в умовах воєнного стану», — наголосили у пресслужбі Міненерго.
Як повідомив, виступаючи під час години запитань до уряду у Верховній Раді, перший віцепрем’єр — міністр енергетики Денис Шмигаль, в Україні цьогоріч уже відремонтували 4,8 ГВт генераційних потужностей, а також збудували майже 200 споруд другого рівня захисту. Ремонти 4 ГВт потужностей тривають. Загалом 2026 року заплановано відновити та побудувати потужності понад 10 ГВт. Зокрема планують установити обладнання з виведених з експлуатації ТЕС і ТЕЦ із Литви, Німеччини та Латвії.
Також, за словами урядовця, в Україні вже працюють об’єкти розподіленої газової генерації загальною потужністю 1,8 ГВт. До кінця року хочуть установити ще 800 МВт. Роботи з під’єднання понад 280 установок тривають.
ВАС ЗАЦІКАВИТЬ Києву бракує фахівців, часу та грошей, але основні заходи з підготовки до зими виконані вже на 50% — Кличко
«Лідер із під’єднання когенераційних газових установок — Київська область, де встановлено понад 219 МВт. Більш як по 100 МВт потужностей установлено в Черкаській (129,3 МВт), Дніпропетровській (118,2 МВт), Волинській (113,6 МВт), Івано-Франківській (108,8 МВт), Сумській (103,6 МВт) і Закарпатській (100,3 МВт) областях», — деталізували у пресслужбі Міністерства енергетики.
Водночас понад половину української електрогенерації, як відомо, забезпечують атомні електростанції. Денис Шмигаль повідомив, що зараз три з дев’яти атомних енергоблоків на підконтрольній Україні території перебувають у ремонті. До настання холодів усі блоки під’єднають до енергосистеми.
Голова «Бюро комплексного аналізу та прогнозів» Сергій Дяченко сподівається, що «тумблер спрацює» і РФ утримається від терористичних атак на ці енергооб’єкти.
«Думаю, по АЕС ворог не стрілятиме. До того ж це дуже міцні об’єкти. Свого часу я як науковець займався проблемами міцності, навіть захищав дисертацію на цю тему. І трошки брав участь у розрахунках конструкції атомних електростанцій, там дуже серйозний запас», — розповів експерт у коментарі ZN.UA.
Він також наголосив, що захист підстанцій та інших елементів системи передачі та розподілу електроенергії нині справді покращився. До того ж завдяки попередньому досвіду енергетики навчилися швидко відновлювати такі об’єкти після пошкоджень.
«З усього цього — висновок: так, тривалі вимкнення струму в разі поновлення інтенсивних атак на українську електросистему, ймовірно, будуть. Але не настільки, щоби справдилися прогнози про «щонайбільше дві години електрики на добу», — заспокоює Дяченко.
ВАС ЗАЦІКАВИТЬ Бюрократія проти тепла: 1,25 млрд грн для зимового Києва «гуляли» рахунками, поки місто їх не повернуло
У Міненерго натомість жодних цифр не назвали, нагадавши, що прогнозні режими роботи Об’єднаної енергосистеми України, обсяги електроспоживання, очікувані баланси потужності та електроенергії, а також можливість вживати заходів з обмеження електропостачання визначає оператор системи передачі з урахуванням прогнозних погодних умов, доступності генераційних потужностей, графіків ремонтної кампанії, режимів роботи енергосистем суміжних держав, можливостей здійснення імпорту електроенергії та, звісно ж, безпекової ситуації.
«З огляду на значну кількість чинників, які можуть впливати на роботу енергосистеми в умовах воєнного стану, прогнозування можливих графіків погодинних відключень має сценарний характер і залежатиме насамперед від наслідків можливих атак на об’єкти енергоінфраструктури та фактичного стану енергосистеми», — підсумували у пресслужбі Міністерства енергетики.
Газового «голоду» цієї зими не буде. А що з теплом?
У Міненерго також запевнили ZN.UA, що досвід опалювального сезону 2025/2026 урахували й у питанні задоволення потреб країни у блакитному паливі: «Пріоритетами залишаються забезпечення необхідних запасів природного газу, підтримання стабільного рівня власного видобутку, диверсифікація джерел імпорту та посилення стійкості об’єктів газової інфраструктури до можливих атак. Важливим напрямом підготовки до осінньо-зимового періоду залишається відновлення пошкоджених об’єктів газовидобування та створення резервів для надійної роботи газотранспортної системи».
У відомстві додали, що газову генерацію дедалі більше використовують для підтримки роботи енергосистеми в умовах пошкодження електрогенераційних потужностей.
ВАС ЗАЦІКАВИТЬ Для двох районів Києва будують теплові станції, але на комфортну температуру в оселях їх може не вистачити
Сергій Дяченко погоджується: ситуація з накопиченням газу непогана — особливо якщо порівнювати з деякими попередніми роками, коли блакитного палива для проходження опалювального періоду нам ледь вистачало. Та й то завдяки не надто суворим зимам.
З іншого боку, зараз значно гірше з власним газовидобуванням — ворог посилив обстріли виробничої інфраструктури. Загалом від початку року РФ майже 300 разів атакувала об’єкти «Нафтогазу». Дісталося й приватним компаніям. І, незважаючи на оперативні ремонти, роботу частини видобувних потужностей зупинено, обсяги внутрішнього видобутку неабияк скоротилися.
За таких умов пришвидшені темпи закачування у підземні газосховища як власного, так і імпортованого ресурсу додають бодай трохи оптимізму. За інформацією Дениса Шмигаля, у ПСГ накопичили вже 14,3 млрд кубометрів газу — набагато більше, ніж на цей час торік (приблизно 11 млрд кубометрів).
«І це непогано. Адже газ — важливе резервне паливо. Зокрема у країні на газі значна частина опалення. Також у нас не завжди вистачає високоманеврових резервів. Тому баланс зазвичай закриваємо завдяки тепловим електростанціям, які працюють на газі. Отже, якщо обладнання працюватиме, ресурс для нього буде. До того ж це той ресурс, «дістати» який російськими ударами практично неможливо», — коментує Дяченко.
Крім того, відновити газотранспортну інфраструктуру набагато легше, ніж електроенергетичну.
«Та й удари по устаткуванню газових мереж — непросте завдання. Влучити по такому невеликому (особливо якщо порівняти з ТЕЦ) об’єкту ракетою доволі складно. А від «шахедів» ми потихеньку навчилися захищатись. Удари ж по трубах газогонів також неефективні», — вважає голова «Бюро комплексного аналізу та прогнозів».
Ілюструючи свої слова, він нагадав про спроби донецьких незаконних збройних формувань учиняти теракти на магістральних газогонах. Зазвичай за тиждень-два після атак усе вдавалося відновлювати.
«А по-друге, в нас дуже розгалужена ця система. Розподільні мережі взагалі під землею, а магістральні мають альтернативні «нитки», тож завжди є можливість прокачати паливо в обхід пошкодженої ділянки», — каже експерт.
ВАС ЗАЦІКАВИТЬ Філатов про реалізацію плану стійкості: «Без грошей і людей нічого не «поїде»
За оцінками Дяченка, достатніми є й накопичені в Україні обсяги вугілля. Але тут ситуація дещо інша. Йдеться радше не про швидкі темпи його закупівлі, а про істотне скорочення потреб у такому паливі. Адже в нас, на жаль, залишилося дуже мало тепло- й електрогенерації, яка на ньому працює.
І найбільший головний біль, звісно ж, — забезпечення українців теплом. Після минулої зими посилено увагу до виконання планів установлення розподіленої генерації — локальних джерел тепла й електроенергії (когенераційних установок, блочно-модульних котелень, газотурбінних установок). Адже не секрет (і ZN.UA торік писало про це), що доки попередньої зими «не припекло», у багатьох громадах таке обладнання — здебільшого подароване міжнародними партнерами та благодійниками — роками простоювало на складах чи й просто неба. Тепер держава спростила дозвільні процедури, запровадила митні та податкові пільги під час ввезення енергообладнання. Та й громади після уроків минулої зими помітно активізувалися. Єдине: чи не запізно? Згадані когенераційні установки, які можуть одночасно виробляти електрику й тепло, справді можуть урятувати від замерзання окремі мікрорайони. Але для великого міста, як-от, приміром столиця, їх недостатньо.
До речі, в Києві відзвітували про виконання майже половини запланованих робіт із підготовки до опалювального сезону. Низку великих проєктів мають завершити до кінця року. За словами міського голови Віталія Кличка, одне з головних завдань — створення дублювальної системи, яка забезпечуватиме киян теплом, електроенергією та водою у разі руйнування великих генераційних об’єктів.
Думають і про альтернативу на чорний день. У столиці заздалегідь формують списки маломобільних жителів, які можуть потребувати тимчасового переселення у разі тривалої відсутності теплопостачання. Насамперед йдеться про самотніх літніх людей, людей з особливими потребами та сім’ї з дітьми з інвалідністю.
ВАС ЗАЦІКАВИТЬ Підготовка до зими: штаб оцінив готовність регіонів до опалювального сезону
Тим часом у Міністерстві з відновлення, інфраструктури та транспорту повідомили, що на середину серпня в масштабах країни забезпечено 918,5 МВт (75,6% потреби об’єктів тепло- та водопостачання) резервного живлення. Непокрита потреба — 296,2 МВт.
«Станом на 1 серпня до опалювального сезону підготовлено 83 553 житлові будинки, або 58% від плану; 14 962 об’єкти соціальної сфери, або 62,7%; 10 590 котелень, або 61,7%; 10,4 тис. км теплових мереж; 2457 водопровідних та 1516 каналізаційних насосних станцій», — деталізували у міністерстві.
Проте тут маємо два запитання: чи вистачить часу до настання холодів для виконання всіх запланованих робіт? І друге: чи достатньо було заплановано для того, щоби наші міста, попри ворожі атаки, трималися й не замерзли взимку? Оцінки чуємо різні. Але з тим, що зараз варто «напружитися», погоджуються, мабуть, усі. Бо кожен ефективно використаний день літа й теплої частини осені гарантує бодай 0,01% полегшення для нас найближчої складної зими.
Перейти на zn.uaБлагодійна організація ADRA Ukraine, що є частиною глобальної мережі Адвентистського агентства розвитку та допомоги (ADRA), здійснює оформлення фінансової допомоги на опалювальний період 2026/27 років. Зокрема, такою можливістю зможуть скористатися жителі ще однієї громади прифронтового регіону та отримати виплати, за які можна буде купити паливо для майбутньої зими.
Про те, кому доступна фіндопомога, розповідають Новини.LIVE.
Кому гарантують допомогу на зиму від ADRA на зиму
За інформацією благодійної організації, вже понад 500 родин почали готуватися до зими за фінансової підтримки програми допомоги на тверде паливо у Дніпропетровській та Харківській областях.
Йдеться про домогосподарств, які зареєструвались на отримання грошової допомоги для підготовки до нового опалювального сезону.
"Для мешканців прифронтових територій можливість завчасно придбати паливо — це передусім можливість підготувати оселю до холодів і подбати про тепло взимку", — пояснюють організатори.
Наразі реєстрацію здійснили у Новоолександрівській, Мирівській громаді на Дніпропетровщині, а також Куньєвській громаді на Харківщині.
Роботу з оформлення проводять у координації із Shelter Cluster, органами місцевого самоврядування та іншими гуманітарними організацями, що дає змогу узгоджувати підтримку та спрямовувати у ті громади, де її потребують найбільше.
Ключові умови для отримання допомоги:
- Проживання у прифронтових громадах;
- Опалення оселі відбувається твердим паливом;
- Наявність у домогосподарства категорії вразливості.
Розмір грошової допомоги та де ще можна отримати
Згідно з повідомленням, найближчим часом команда благодійного фонду ADRA Ukraine також планує здійснити реєстрацію домогосподарств у Савинській громаді Харківської області, розширюючи підтримку перед зимовим періодом. За оголошенням щодо її відкриття необхідно слідкувати на сторінці фонду у соцмережі Facebook.
У рамках програми, вразливим родинам, які опалюють оселі твердим паливом, нададуть по 19 400 гривень на домогосподарство для його купівлі. Відповідна підтримка для жителів прифронтових громад дасть можливість завчасно подбати про тепло і краще підготуватися до зими.
Громадяни мають підготувати для оформлення деяку інформацію. Зокрема, потрібні банківські реквізити (IBAN) очільника домогосподарства для нарахування грошової допомоги.
Також на кожну особу у домогосподарстві необхідно буде надати:
- індивідуальний номер платника податків;
- інші документи, що посвідчать особу (паспорт/посвідку на проживання);
- контактні дані очільника родини (номер телефону).
Допомога стала можливою завдяки підтримці уряду Сполучених Штатів у співпраці з Польською Гуманітарною Акцією (PAH).
Раніше Новини.LIVE розповідали про програму від Данської ради у справах біженців, що охоплює Харківський регіон. Кошти можна буде витратити на освіту. Безповоротна фіндопомога у розмірі 44 000 грн передбачена на професійно-технічне навчання та підвищення професійної кваліфікації. Відповідна можливість відкрита для постраждалих від вибухонебезпечних предметів та людей з І-ІІІ групою інвалідності.
Ще Новини.LIVE писали про те, де наприкінці літа доступна фіндопомога від УВКБ ООН. За програмою, кожному члену родини нададуть по 10 800 грн (3 600 грн/три міс.) або 12 300 грн (4 100 грн/три міс.). Взяти участь у програмі зможуть ВПО, які переїхали через загрози/вимушену евакуацію за останні 45 днів, а також біженці, які повернулись додому не раніше трьох місяців тому та не пізніше одного року тому.
Фото: Сергій Корецький / Телеграм
За одним столом обговорили не лише майбутню управлінську модель, а й готовність компанії пройти складний осінньо-зимовий період.
Про це повідомив Сергій Корецький у Telegram.
Прем’єр-міністр Сергій Корецький провів першу робочу зустріч із наглядовою радою НАЕК “Енергоатом”. Основну увагу сторони приділили оновленню управлінської системи державної компанії.
У Telegram Сергій Корецький заявив, що уряд очікує від наглядової ради оперативного та результативного перезавантаження “Енергоатома”.
Провів першу зустріч з наглядовою радою Енергоатома. Уряд очікує від наглядової ради якісного перезавантаження управління компанією. Це першочергове завдання.
– Сергій Корецький у Telegram
Новий менеджмент “Енергоатома” оберуть на конкурсі
За словами прем’єр-міністра, компанія потребує якнайшвидшого формування нового топ-менеджменту. Кандидатів планують відібрати за підсумками прозорого конкурентного конкурсу.
Сергій Корецький зазначив, що Кабінет міністрів готовий забезпечити необхідну підтримку для проведення цих змін.
Фінансовий стан і підготовка до зими
Під час зустрічі також розглянули фінансову ситуацію в НАЕК “Енергоатом” та готовність підприємства до осінньо-зимового періоду. Надалі уряд планує проводити робочі контакти з наглядовою радою систематично.
29 липня 2026 року Кабінет міністрів України затвердив оновлений статут НАЕК “Енергоатом”. Документ має забезпечити умови для оновлення моделі управління компанією.
Корисне для прочитання:
Запорізька АЕС вп’ятнадцяте за рік залишилася без зовнішнього електропостачання. Резервні дизель-генератори підтримали критичні системи, однак регулярні блекаути посилюють ризики для ядерної та радіаційної безпеки.
Прем’єр-міністри України та Естонії обговорили оборонну, енергетичну й логістичну співпрацю, страхування воєнних ризиків і подальшу підтримку Києва.
Сергій Сухомлин у наглядовій раді Енергоатома зосередиться на відборі керівника, оцінці ризиків закупівель та відновленні довіри партнерів.
The post Корецький очікує перезавантаження «Енергоатома»: новий менеджмент оберуть на конкурсі first appeared on Межа. Новини України..
За одним столом обговорили не лише майбутню управлінську модель, а й готовність компанії пройти складний осінньо-зимовий період.
Про це повідомив Сергій Корецький у Telegram.
Прем’єр-міністр Сергій Корецький провів першу робочу зустріч із наглядовою радою НАЕК “Енергоатом”. Основну увагу сторони приділили оновленню управлінської системи державної компанії.
У Telegram Сергій Корецький заявив, що уряд очікує від наглядової ради оперативного та результативного перезавантаження “Енергоатома”.
Провів першу зустріч з наглядовою радою Енергоатома. Уряд очікує від наглядової ради якісного перезавантаження управління компанією. Це першочергове завдання.
– Сергій Корецький у Telegram
Новий менеджмент “Енергоатома” оберуть на конкурсі
За словами прем’єр-міністра, компанія потребує якнайшвидшого формування нового топ-менеджменту. Кандидатів планують відібрати за підсумками прозорого конкурентного конкурсу.
Сергій Корецький зазначив, що Кабінет міністрів готовий забезпечити необхідну підтримку для проведення цих змін.
Фінансовий стан і підготовка до зими
Під час зустрічі також розглянули фінансову ситуацію в НАЕК “Енергоатом” та готовність підприємства до осінньо-зимового періоду. Надалі уряд планує проводити робочі контакти з наглядовою радою систематично.
29 липня 2026 року Кабінет міністрів України затвердив оновлений статут НАЕК “Енергоатом”. Документ має забезпечити умови для оновлення моделі управління компанією.
Корисне для прочитання:
Запорізька АЕС вп’ятнадцяте за рік залишилася без зовнішнього електропостачання. Резервні дизель-генератори підтримали критичні системи, однак регулярні блекаути посилюють ризики для ядерної та радіаційної безпеки.
Прем’єр-міністри України та Естонії обговорили оборонну, енергетичну й логістичну співпрацю, страхування воєнних ризиків і подальшу підтримку Києва.
Сергій Сухомлин у наглядовій раді Енергоатома зосередиться на відборі керівника, оцінці ризиків закупівель та відновленні довіри партнерів.
The post Корецький очікує перезавантаження «Енергоатома»: новий менеджмент оберуть на конкурсі first appeared on Межа. Новини України..
Перейти на mezha.netМіжнародні партнери підтвердили виділення близько 10,5 млн доларів для підтримки малих і середніх агровиробників із прифронтових регіонів. Кошти спрямують на тимчасове зберігання цьогорічного врожаю та придбання необхідного обладнання. Водночас Україна зі Світовим банком працює над можливістю залучення ще 25 млн доларів для розширення цієї підтримки.
Про це інформує Новини.LIVE з посиланням на заяву прем'єр-міністра України Сергія Корецького у середу, 26 серпня.
Прифронтові аграрії отримають 10,5 млн на зберігання врожаю
За словами Сергія Корецького, фінансування допоможе частково вирішити проблему зі зберіганням урожаю для малих і середніх агровиробників, які працюють у прифронтових регіонах.
"Міжнародні партнери підтвердили виділення близько 10,5 млн доларів на тимчасове зберігання цьогорічного врожаю малих і середніх агровиробників, які працюють у прифронтових регіонах", — написав прем'єр.
Корецький також зазначив, що уряд фіналізує зі Світовим банком можливість залучення додаткового фінансування. Йдеться ще про 25 млн доларів, які планують спрямувати на розширення підтримки агровиробників:
"Водночас зі Світовим банком фіналізуємо можливість залучення ще $25 млн для розширення цієї підтримки".
За словами прем’єра, кошти дозволять виробникам отримати необхідне обладнання та частково вирішити проблему зі зберіганням урожаю. Зокрема, така потреба виникла через ускладнення з його експортом.
Корецький подякував міжнародним партнерам за підтримку українського агросектору та спільну роботу задля глобальної продовольчої безпеки. Водночас уряд продовжує переговори з міжнародними фінансовими організаціями та донорами, щоб збільшити цільову підтримку аграріїв, які зазнають втрат через російський терор у Чорноморському регіоні.
Скриншот повідомлення Корецького/Facebook
Новини.LIVE інформували, що 23 серпня 2026 року прем’єр-міністр України Сергій Корецький зустрівся в Києві з прем’єр-міністром Естонії Крістеном Міхалом. Сторони обговорили посилення співпраці у сферах оборони, енергетики та логістики. Також ішлося про страхування воєнних ризиків і підтримку відбудови соціальних та інфраструктурних проєктів на Житомирщині.
Новини.LIVE також писали, що нещодавно Сергій Корецький повідомив, що урядова програма із захисту критичної інфраструктури та підготовки до зимових викликів виконана приблизно на 47%. Внутрішній аудит виявив відставання від затверджених графіків, зокрема у відновлювальних роботах у регіонах. Водночас ситуація залишається контрольованою, а за завершення робіт уже визначили відповідальних осіб.
Про це інформує Новини.LIVE з посиланням на заяву прем'єр-міністра України Сергія Корецького у середу, 26 серпня.
Прифронтові аграрії отримають 10,5 млн на зберігання врожаю
За словами Сергія Корецького, фінансування допоможе частково вирішити проблему зі зберіганням урожаю для малих і середніх агровиробників, які працюють у прифронтових регіонах.
"Міжнародні партнери підтвердили виділення близько 10,5 млн доларів на тимчасове зберігання цьогорічного врожаю малих і середніх агровиробників, які працюють у прифронтових регіонах", — написав прем'єр.
Корецький також зазначив, що уряд фіналізує зі Світовим банком можливість залучення додаткового фінансування. Йдеться ще про 25 млн доларів, які планують спрямувати на розширення підтримки агровиробників:
"Водночас зі Світовим банком фіналізуємо можливість залучення ще $25 млн для розширення цієї підтримки".
За словами прем’єра, кошти дозволять виробникам отримати необхідне обладнання та частково вирішити проблему зі зберіганням урожаю. Зокрема, така потреба виникла через ускладнення з його експортом.
Корецький подякував міжнародним партнерам за підтримку українського агросектору та спільну роботу задля глобальної продовольчої безпеки. Водночас уряд продовжує переговори з міжнародними фінансовими організаціями та донорами, щоб збільшити цільову підтримку аграріїв, які зазнають втрат через російський терор у Чорноморському регіоні.
Скриншот повідомлення Корецького/Facebook
Новини.LIVE інформували, що 23 серпня 2026 року прем’єр-міністр України Сергій Корецький зустрівся в Києві з прем’єр-міністром Естонії Крістеном Міхалом. Сторони обговорили посилення співпраці у сферах оборони, енергетики та логістики. Також ішлося про страхування воєнних ризиків і підтримку відбудови соціальних та інфраструктурних проєктів на Житомирщині.
Новини.LIVE також писали, що нещодавно Сергій Корецький повідомив, що урядова програма із захисту критичної інфраструктури та підготовки до зимових викликів виконана приблизно на 47%. Внутрішній аудит виявив відставання від затверджених графіків, зокрема у відновлювальних роботах у регіонах. Водночас ситуація залишається контрольованою, а за завершення робіт уже визначили відповідальних осіб.
Перейти на novyny.liveДеякі категорії українських громадян зможуть отримати виплати від держави на підготовку до зими. Йдеться про суму 19 400 грн, яку будуть нараховувати кожному домогосподарству, що входить до визначених категорій. Найближчим часом нормативний документ подадуть на узгодження в Кабінет Міністрів, після чого відкриється подача заявок.
Про це ексклюзивно розповів міністр соціальної політики Денис Улютін у коментарі журналістці Новини․LIVE Галині Остаповець.
Що відомо про нову виплату для українців
На завершальній стадії підготовки знаходиться проєкт нової фінансової допомоги для вразливих категорій українців. Він передбачає одноразову виплату громадянам у розмірі 19 400 грн на підготовку до зимового періоду.
Отримати кошти зможуть домогосподарства, розташовані в межах 50 км від лінії розмежування — у зонах 0-20 та 20-50 км. Держава визначила 11 найбільш вразливих категорій осіб, і цього разу йдеться не лише про людей, які обігрівають житло пічним або твердим паливом.
"Акт уже на завершальній стадії погодження. Цього або наступного тижня ми зможемо подати його до Кабміну. Після цього люди зможуть подаватися на цю допомогу", — повідомив міністр.
За його словами, фінансувати проєкт будуть міжнародні партнери України. Вони нададуть кошти для здійснення виплат, а інструментом розподілу буде спеціальний гуманітарний рахунок, відкритий у Національному банку. Водночас поширення програми на інші регіони наразі не розглядається.
"Враховуючи те, що весь держбюджет сьогодні спрямовується в першу чергу на безпеку та оборону, якщо у нас буде ресурс, ми доповнимо ще інші категорії або території по Україні", — додав Улютін.
Хто може отримати базову соціальну допомогу
Раніше ми розповідали, що деяким українцям виплачують базову соціальну допомогу, зокрема малозабезпеченим сім'ям та одиноким матерям на дітей. Для отримання коштів необхідно звернутися в сервісний центр Пенсійного фонду або подати заявку через мобільний застосунок "Дія".
Розмір грошової підтримки залежить від середньомісячного сукупного доходу сім’ї за останні три місяці, а базова величина дорівнює 4 500 грн. Заявник має право на 100% БВ, діти до 18 років та особи з інвалідністю 1-2 груп — аналогічно, кожен наступний член родини — на 70% БВ.
Але виплату не призначають, якщо сім’я не відповідає фінансовим і майновим вимогам. Наприклад, за наявності депозитів/облігацій на суму понад 100 000 грн, більше одного автомобіля віком менше 15 років, другої квартири/будинку у власності тощо.
Що ще варто знати українцям
Раніше Новини.LIVE писали, які пенсії отримають особи з інвалідністю у вересні 2026 року. Для призначення виплати необхідно мати від 1 до 15 років страхового стажу. Сума залежить від пенсії за віком, але не може бути меншою прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Також Новини.LIVE розповідали, кому з українців перерахують пенсійні виплати. У вересні збільшені суми отримають громадяни, які досягли 70-річного віку. Для них передбачили надбавки у розмірі 300-570 грн щомісяця. Плюс буде доплата 1038 грн для самотніх пенсіонерів.
Про це ексклюзивно розповів міністр соціальної політики Денис Улютін у коментарі журналістці Новини․LIVE Галині Остаповець.
Що відомо про нову виплату для українців
На завершальній стадії підготовки знаходиться проєкт нової фінансової допомоги для вразливих категорій українців. Він передбачає одноразову виплату громадянам у розмірі 19 400 грн на підготовку до зимового періоду.
Отримати кошти зможуть домогосподарства, розташовані в межах 50 км від лінії розмежування — у зонах 0-20 та 20-50 км. Держава визначила 11 найбільш вразливих категорій осіб, і цього разу йдеться не лише про людей, які обігрівають житло пічним або твердим паливом.
"Акт уже на завершальній стадії погодження. Цього або наступного тижня ми зможемо подати його до Кабміну. Після цього люди зможуть подаватися на цю допомогу", — повідомив міністр.
За його словами, фінансувати проєкт будуть міжнародні партнери України. Вони нададуть кошти для здійснення виплат, а інструментом розподілу буде спеціальний гуманітарний рахунок, відкритий у Національному банку. Водночас поширення програми на інші регіони наразі не розглядається.
"Враховуючи те, що весь держбюджет сьогодні спрямовується в першу чергу на безпеку та оборону, якщо у нас буде ресурс, ми доповнимо ще інші категорії або території по Україні", — додав Улютін.
Хто може отримати базову соціальну допомогу
Раніше ми розповідали, що деяким українцям виплачують базову соціальну допомогу, зокрема малозабезпеченим сім'ям та одиноким матерям на дітей. Для отримання коштів необхідно звернутися в сервісний центр Пенсійного фонду або подати заявку через мобільний застосунок "Дія".
Розмір грошової підтримки залежить від середньомісячного сукупного доходу сім’ї за останні три місяці, а базова величина дорівнює 4 500 грн. Заявник має право на 100% БВ, діти до 18 років та особи з інвалідністю 1-2 груп — аналогічно, кожен наступний член родини — на 70% БВ.
Але виплату не призначають, якщо сім’я не відповідає фінансовим і майновим вимогам. Наприклад, за наявності депозитів/облігацій на суму понад 100 000 грн, більше одного автомобіля віком менше 15 років, другої квартири/будинку у власності тощо.
Що ще варто знати українцям
Раніше Новини.LIVE писали, які пенсії отримають особи з інвалідністю у вересні 2026 року. Для призначення виплати необхідно мати від 1 до 15 років страхового стажу. Сума залежить від пенсії за віком, але не може бути меншою прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Також Новини.LIVE розповідали, кому з українців перерахують пенсійні виплати. У вересні збільшені суми отримають громадяни, які досягли 70-річного віку. Для них передбачили надбавки у розмірі 300-570 грн щомісяця. Плюс буде доплата 1038 грн для самотніх пенсіонерів.
Перейти на novyny.liveНаприкінці серпня 2026 року в одному з українських регіонів стартувала нова програма підтримки від представництва благодійного фонду "Карітас України", що передбачає надання фінансових грантів на зимування. Зокрема, долучитися до неї зможуть місцеві мешканці або внутрішньо переміщені особи (ВПО), які зацікавлені у веденні сільського господарства або зазнали значного впливу війни на дохід від нього.
Про те, за яких умов можна отримати допомогу, розповідають Новини.LIVE.
Кому і де доступні гранти на зимування від Карітас
Як зазначається, йдеться про втілення ініціативи "Багатогалузева допомога постраждалим від війни в Україні в Полтаві та Полтавській області". У її рамках у регіоні відбудеться реєстрація на гранти на зимування. Зокрема, 26 серпня звернутися за допомогою зможуть мешканці Опішнянської територіальної громади.
"Грант на зимування — це фінансова підтримка для підготовки сільськогосподарського господарства до зимового періоду", — йдеться у повідомленні.
Долучитися до проєкту з метою отримати грант можуть місцеві мешканці або внутрішні переселенці, які:
зацікавлені у веденні/розвитку сільського господарства;
зазнали негативного впливу війни на с/г виробництво чи дохід від нього;
не мають наміру переїздити у найближчі шість місяців;
наявна соціальна або економічна вразливість.
Йдеться про такі критерії вразливості:
Багатодітні родини з трьома і більше неповнолітніми дітьми;
Громадяни з І-ІІІ групою інвалідності;
Люди, які мають серйозні або хронічні захворювання;
Самотні матері/батьки (опікуни) неповнолітніх дітей;
Вагітні жінки/матері, які годують грудьми та мають дитину до трьох років;
Домогосподарства, які очолюють люди віком від 60 років;
Родини, які очолюють люди 50 без постійного доходу;
Домогосподарства, які втратили джерела доходу, середній місячний дохід не перевищує 8 422 грн на людину.
Важливою умовою у наданні гранту є відсутність за останні шість аналогічної допомоги від інших організацій.
Також фонд запрошує всіх, хто цікавиться сучасними підходами в аграрній справі, взяти участь у навчанні "Городництво на присадибній ділянці".
Як долучитись до реєстрації та необхідні документи
Громадяни, які бажають взяти участь у проєкті представництва благодійного фонду "Карітас України", що передбачає надання фінансових грантів на зимування, повинні прибути з 11:00 26 серпня за адресою: селище Опішня, вул. Перемоги 3 (селищна рада).
З собою потрібно взяти такі документи для реєстрації:
паспорт/ID-картка (Дія);
ідентифікаційний код;
довідку ВПО для переселенців;
документи, що підтвердять вразливість;
банківський рахунок IBAN;
документи, що підтвердять право власності/користування земельною ділянкою.
За умовами проєкту, гранти можна буде використати виключно на потреби сільського господарства, що пов’язані з підготовкою господарства до зими.
Деталі щодо програми можна дізнатись за телефонами гарячої лінії пн–пт, 9:00–17:00:
050 346 4693;
050 888 7029.
Контакти. Джерело: Карітас
Раніше Новини.LIVE розповідали про те, що у п’яти областях України діє нова програма "Єдність". У її рамках грошову допомогу зможуть отримати внутрішні переселенці або місцеві жителі, які живуть недалеко від фронту або кордону з РФ. Виплати становлять 1 800 грн на одну особу на місяць або 10 800 грн на пів року.
Ще Новини.LIVE писали про те, що UN Refugee Agency працює у Сумській області, де щодня реєструють громадян зі статусом ВПО у різних населених пунктах. За правилами програми, кожен член родини, залежно від ситуації, отримає по 10 800 грн (3 600 грн на три місяці) або 12 300 грн (4 100 грн за тримісячний період).
Ваша пробна версія Premium закінчилася
Про те, за яких умов можна отримати допомогу, розповідають Новини.LIVE.
Кому і де доступні гранти на зимування від Карітас
Як зазначається, йдеться про втілення ініціативи "Багатогалузева допомога постраждалим від війни в Україні в Полтаві та Полтавській області". У її рамках у регіоні відбудеться реєстрація на гранти на зимування. Зокрема, 26 серпня звернутися за допомогою зможуть мешканці Опішнянської територіальної громади.
"Грант на зимування — це фінансова підтримка для підготовки сільськогосподарського господарства до зимового періоду", — йдеться у повідомленні.
Долучитися до проєкту з метою отримати грант можуть місцеві мешканці або внутрішні переселенці, які:
зацікавлені у веденні/розвитку сільського господарства;
зазнали негативного впливу війни на с/г виробництво чи дохід від нього;
не мають наміру переїздити у найближчі шість місяців;
наявна соціальна або економічна вразливість.
Йдеться про такі критерії вразливості:
Багатодітні родини з трьома і більше неповнолітніми дітьми;
Громадяни з І-ІІІ групою інвалідності;
Люди, які мають серйозні або хронічні захворювання;
Самотні матері/батьки (опікуни) неповнолітніх дітей;
Вагітні жінки/матері, які годують грудьми та мають дитину до трьох років;
Домогосподарства, які очолюють люди віком від 60 років;
Родини, які очолюють люди 50 без постійного доходу;
Домогосподарства, які втратили джерела доходу, середній місячний дохід не перевищує 8 422 грн на людину.
Важливою умовою у наданні гранту є відсутність за останні шість аналогічної допомоги від інших організацій.
Також фонд запрошує всіх, хто цікавиться сучасними підходами в аграрній справі, взяти участь у навчанні "Городництво на присадибній ділянці".
Як долучитись до реєстрації та необхідні документи
Громадяни, які бажають взяти участь у проєкті представництва благодійного фонду "Карітас України", що передбачає надання фінансових грантів на зимування, повинні прибути з 11:00 26 серпня за адресою: селище Опішня, вул. Перемоги 3 (селищна рада).
З собою потрібно взяти такі документи для реєстрації:
паспорт/ID-картка (Дія);
ідентифікаційний код;
довідку ВПО для переселенців;
документи, що підтвердять вразливість;
банківський рахунок IBAN;
документи, що підтвердять право власності/користування земельною ділянкою.
За умовами проєкту, гранти можна буде використати виключно на потреби сільського господарства, що пов’язані з підготовкою господарства до зими.
Деталі щодо програми можна дізнатись за телефонами гарячої лінії пн–пт, 9:00–17:00:
050 346 4693;
050 888 7029.
Контакти. Джерело: Карітас
Раніше Новини.LIVE розповідали про те, що у п’яти областях України діє нова програма "Єдність". У її рамках грошову допомогу зможуть отримати внутрішні переселенці або місцеві жителі, які живуть недалеко від фронту або кордону з РФ. Виплати становлять 1 800 грн на одну особу на місяць або 10 800 грн на пів року.
Ще Новини.LIVE писали про те, що UN Refugee Agency працює у Сумській області, де щодня реєструють громадян зі статусом ВПО у різних населених пунктах. За правилами програми, кожен член родини, залежно від ситуації, отримає по 10 800 грн (3 600 грн на три місяці) або 12 300 грн (4 100 грн за тримісячний період).
Ваша пробна версія Premium закінчилася
Перейти на novyny.liveУ жовтні-листопаді 2026 року країни Коаліції охочих проведуть спільні масштабні військові навчання.
Про це заявив президент Франції Еммануель Макрон під час зустрічі представників коаліції в Києві.
За словами французького лідера, проведення навчань є частиною підготовки союзників до подальшої підтримки України, зокрема гарантій безпеки після завершення війни.
Макрон наголосив, що спільні маневри мають показати готовність країн коаліції виконувати свої зобов’язання та діяти у разі припинення бойових дій.
Він також зазначив, що питання безпекових гарантій є одним із ключових елементів майбутніх мирних переговорів.
Про проведення таких навчань країни домовилися ще під час попередньої зустрічі Коаліції охочих у липні.
Тоді повідомлялося, що у вересні до Польщі мають прибути близько 1,5 тисячі військових із Великої Британії та Франції для участі у міжнародних маневрах.
Заступник міністра національної оборони Польщі Павел Бейда заявляв, що під час навчань військові, зокрема, відпрацьовуватимуть перекидання особового складу та військової техніки.
Раніше повідомлялося, що у понеділок, 24 серпня, до Києва прибули прем’єр-міністри Великої Британії Енді Бернем і Люксембургу Люк Фріден, президенти Молдови та Естонії Мая Санду й Алар Каріс, а також президент Європейської ради Антоніу Кошта.
Крім того, прем’єр-міністр Великої Британії Енді Бернем заявив, що Лондон зробить вагомий внесок у посилення протиповітряної оборони України напередодні зимового періоду.
Також слідкуйте за “Прямим” у Facebook, X, Telegram та Instagram.
The post Макрон анонсував масштабні військові навчання Коаліції охочих: деталі appeared first on Прямий.
Про це заявив президент Франції Еммануель Макрон під час зустрічі представників коаліції в Києві.
За словами французького лідера, проведення навчань є частиною підготовки союзників до подальшої підтримки України, зокрема гарантій безпеки після завершення війни.
Макрон наголосив, що спільні маневри мають показати готовність країн коаліції виконувати свої зобов’язання та діяти у разі припинення бойових дій.
Він також зазначив, що питання безпекових гарантій є одним із ключових елементів майбутніх мирних переговорів.
Про проведення таких навчань країни домовилися ще під час попередньої зустрічі Коаліції охочих у липні.
Тоді повідомлялося, що у вересні до Польщі мають прибути близько 1,5 тисячі військових із Великої Британії та Франції для участі у міжнародних маневрах.
Заступник міністра національної оборони Польщі Павел Бейда заявляв, що під час навчань військові, зокрема, відпрацьовуватимуть перекидання особового складу та військової техніки.
Раніше повідомлялося, що у понеділок, 24 серпня, до Києва прибули прем’єр-міністри Великої Британії Енді Бернем і Люксембургу Люк Фріден, президенти Молдови та Естонії Мая Санду й Алар Каріс, а також президент Європейської ради Антоніу Кошта.
Крім того, прем’єр-міністр Великої Британії Енді Бернем заявив, що Лондон зробить вагомий внесок у посилення протиповітряної оборони України напередодні зимового періоду.
Також слідкуйте за “Прямим” у Facebook, X, Telegram та Instagram.
The post Макрон анонсував масштабні військові навчання Коаліції охочих: деталі appeared first on Прямий.
Перейти на prm.uaУ серпні 2026 року представництво однієї з найбільших мереж благодійних неприбуткових організацій в країні з надання комплексної підтримки, "Карітас України", приймає заявки від вразливих категорій громадян на забезпечення фінансовою допомогою під час опалювального періоду 2026-2027 років. Реєстрація доступна в одному з українських регіонів.
Про те, хто і де може отримати виплати від фонду, розповідають Новини.LIVE.
Де доступні виплати для майбутньої зими
Йдеться про діяльність благодійного фонду "Карітас Полтава" для жителів регіону. У рамках програми "Багатогалузева допомога постраждалим від війни в Україні" місцеві мешканці зможуть отримати грошову допомогу на житлово-комунальні послуги та тверде паливо на проходження зимового періоду 2026/27 років.
Фонд щодня відкриває реєстрацію для нових населених пунктів області. Зокрема, 25 серпня за допомогою можуть звернутися домогосподарства, які мають статус внутрішньо переміщених осіб, у місті Котельва.
З-поміж критеріїв відбору — наявність вразливості:
Громадяни з інвалідністю (І-ІІ група/інвалідність з дитинства);
Люди похилого віку, яким більш ніж 60 років;
Самотні матір чи батько (опікуни) дітей до 18 років;
Вагітні жінки чи годуючі матері з дітьми віком до трьох років;
Матері/батьки прийомних неповнолітніх дітей;
Люди з важкими хворобами, що негативно позначається на якості життя та потребують високовартісного лікування;
Багатодітні родини, де є від трьох неповнолітніх дітей.
Як зареєструватись у програмі та які потрібні документи
Домогосподарства, які дотримаються вищевказаних вимог, можуть звернутися за оформленням виплат до БФ "Карітас України" з 11:00 25 серпня за адресою: м. Котельва, вул. Полтавський шлях, 224.
З собою потрібно мати такі документи для реєстрації на виплати:
паспорт та ідентифікаційний код (оригінали);
довідка переселенця;
рахунок ІBAN.;
документи, що підтвердять критерій вразливості;
довідка про доходи з податкової служби/довідки ОК-5 та ОК-7;
довідка про пічне опалення/комунальні послуги.
Також передбачені обмеження:
домогосподарства не отримували аналогічну грошову допомогу у 2026 році;
дохід не перевищує 8 422 грн на кожного в родині.
Раніше Новини.LIVE розповідали про те, що наприкінці літа UN Refugee Agency надає у Сумському регіоні грошову допомогу для вразливих категорій громадян. Там щодня відкривають реєстрацію у різних населених пунктах для надання виплат. За умовами програми, кожен член родини отримає або по 10 800 грн (3 600 грн/3 міс.) або 12 300 грн (4 100 грн/3 міс.).
Ще Новини.LIVE писали про те, що у серпні у Харківському регіоні діє грантова програма на отримання професійно-технічної освіти чи підвищення кваліфікації. Її реалізує Данська рада у справах біженців. Громадяни зможуть отримати фінансову допомогу до 1 000 доларів, яку можна витратити на навчання. Зокрема, кошти передбачені для осіб з І-ІІІ групою інвалідності.
Про те, хто і де може отримати виплати від фонду, розповідають Новини.LIVE.
Де доступні виплати для майбутньої зими
Йдеться про діяльність благодійного фонду "Карітас Полтава" для жителів регіону. У рамках програми "Багатогалузева допомога постраждалим від війни в Україні" місцеві мешканці зможуть отримати грошову допомогу на житлово-комунальні послуги та тверде паливо на проходження зимового періоду 2026/27 років.
Фонд щодня відкриває реєстрацію для нових населених пунктів області. Зокрема, 25 серпня за допомогою можуть звернутися домогосподарства, які мають статус внутрішньо переміщених осіб, у місті Котельва.
З-поміж критеріїв відбору — наявність вразливості:
Громадяни з інвалідністю (І-ІІ група/інвалідність з дитинства);
Люди похилого віку, яким більш ніж 60 років;
Самотні матір чи батько (опікуни) дітей до 18 років;
Вагітні жінки чи годуючі матері з дітьми віком до трьох років;
Матері/батьки прийомних неповнолітніх дітей;
Люди з важкими хворобами, що негативно позначається на якості життя та потребують високовартісного лікування;
Багатодітні родини, де є від трьох неповнолітніх дітей.
Як зареєструватись у програмі та які потрібні документи
Домогосподарства, які дотримаються вищевказаних вимог, можуть звернутися за оформленням виплат до БФ "Карітас України" з 11:00 25 серпня за адресою: м. Котельва, вул. Полтавський шлях, 224.
З собою потрібно мати такі документи для реєстрації на виплати:
паспорт та ідентифікаційний код (оригінали);
довідка переселенця;
рахунок ІBAN.;
документи, що підтвердять критерій вразливості;
довідка про доходи з податкової служби/довідки ОК-5 та ОК-7;
довідка про пічне опалення/комунальні послуги.
Також передбачені обмеження:
домогосподарства не отримували аналогічну грошову допомогу у 2026 році;
дохід не перевищує 8 422 грн на кожного в родині.
Раніше Новини.LIVE розповідали про те, що наприкінці літа UN Refugee Agency надає у Сумському регіоні грошову допомогу для вразливих категорій громадян. Там щодня відкривають реєстрацію у різних населених пунктах для надання виплат. За умовами програми, кожен член родини отримає або по 10 800 грн (3 600 грн/3 міс.) або 12 300 грн (4 100 грн/3 міс.).
Ще Новини.LIVE писали про те, що у серпні у Харківському регіоні діє грантова програма на отримання професійно-технічної освіти чи підвищення кваліфікації. Її реалізує Данська рада у справах біженців. Громадяни зможуть отримати фінансову допомогу до 1 000 доларів, яку можна витратити на навчання. Зокрема, кошти передбачені для осіб з І-ІІІ групою інвалідності.
Перейти на novyny.live
Прем'єр-міністр Великої Британії Енді Бернем заявив, що у вересні планує поїхати до США разом з іншими європейськими лідерами, щоб переконати президента Дональда Трампа надати Україні частину американських запасів ракет-перехоплювачів Patriot перед зимою.
"Я з нетерпінням чекаю поїздки до Нью-Йорка у вересні", — сказав Бернем в інтерв'ю Bloomberg у Києві 24 серпня. Він мав на увазі засідання Генеральної Асамблеї ООН. За словами прем'єра, деталі поїздки ще не остаточно підтверджені, однак він, імовірно, вирушить у США.
"Від'їжджаючи сьогодні, я цілком чітко розумію, що мені потрібно робити в найближчі кілька тижнів", — сказав Бернем.
ВАС ЗАЦІКАВИТЬ
Майбутня зима є небезпечнішою для України, ніж попередні: Bloomberg пояснює, чому
24 серпня британський прем'єр уперше після призначення очолив зустріч союзників України та провів двосторонні переговори з президентом Володимиром Зеленським. Під час візиту до Києва Бернем також оголосив про підтримку передачі Україні технологій для виробництва далекобійних ракет SCALP.
Зеленський неодноразово закликав європейські країни та США допомогти Україні отримати ракети-перехоплювачі Patriot. Очікується, що в холодний період Росія знову посилить удари по енергетичній інфраструктурі.
ВАС ЗАЦІКАВИТЬ
Patriot є, ракет немає: Україна залишилася без захисту від російської балістики — Financial Times
Бернем заявив, що після переговорів у Києві відчув "справжній оптимізм" щодо можливості вирішити проблему нестачі ракет-перехоплювачів для української ППО.
Європейські лідери, за його словами, розглядають можливість провести ще одну зустріч "Коаліції охочих" під час засідання Генеральної Асамблеї ООН. Одним із завдань може стати пошук способу отримати американські ракети-перехоплювачі, а також додаткові запаси з інших країн.
ВАС ЗАЦІКАВИТЬ
Деталі з України, збирання в Німеччині: у Reuters дізналися три варіанти виробництва ракет Patriot для ЗСУ
Велика Британія сама не має ракет Patriot, необхідних Україні, однак, за словами Бернема, може впливати на інші країни, які мають відповідні системи та боєприпаси.
"Це, ймовірно, буде рішення, яке передбачає багато рівнів та багато переговорів", — зазначив він.
ВАС ЗАЦІКАВИТЬ
Україна відкрила Британії військову базу даних Avengers AI Labs для навчання ШІ
США мають обмежені запаси ракет-перехоплювачів Patriot, а війна з Іраном додатково посилила дефіцит цих боєприпасів у світі. Це вплинуло на терміни поставок і готовність союзників передавати ракети Україні.
Трамп раніше відмовився від попередньої обіцянки дозволити Україні виробляти перехоплювачі для американських систем протиракетної оборони Patriot.
ВАС ЗАЦІКАВИТЬ
"Перший трек по Freyja завершений": у Fire Point оголосили про новий етап розробки аналога Patriot
Зеленський 22 серпня заявив журналістам, що Україна прагне отримати 300 ракет Patriot на зиму. Раніше президент говорив, що придбання 5% американських запасів Patriot допомогло б Україні пройти зимовий період, а 10% дали б змогу знищувати всі російські балістичні ракети.
За даними Моніторингової місії ООН з прав людини в Україні, у липні 2026 року внаслідок війни загинули щонайменше 437 цивільних, що на 30% більше, ніж за аналогічний період роком раніше.
ВАС ЗАЦІКАВИТЬ
Британія допоможе Україні знищувати ракети РФ ще до їх запуску — премʼєр Бернем
Нагадаємо, позаштатний радник президента з питань розвитку технологічних напрямів оборони та експерт із радіотехнологій Сергій Бескрестнов із позивним "Флеш" заявив, що єдиний реальний спосіб посилити протиповітряний захист України від російських балістичних ракет зараз, це отримати ракети Patriot зі складів партнерів, які такі запаси мають.
"Я з нетерпінням чекаю поїздки до Нью-Йорка у вересні", — сказав Бернем в інтерв'ю Bloomberg у Києві 24 серпня. Він мав на увазі засідання Генеральної Асамблеї ООН. За словами прем'єра, деталі поїздки ще не остаточно підтверджені, однак він, імовірно, вирушить у США.
"Від'їжджаючи сьогодні, я цілком чітко розумію, що мені потрібно робити в найближчі кілька тижнів", — сказав Бернем.
ВАС ЗАЦІКАВИТЬ
Майбутня зима є небезпечнішою для України, ніж попередні: Bloomberg пояснює, чому
24 серпня британський прем'єр уперше після призначення очолив зустріч союзників України та провів двосторонні переговори з президентом Володимиром Зеленським. Під час візиту до Києва Бернем також оголосив про підтримку передачі Україні технологій для виробництва далекобійних ракет SCALP.
Зеленський неодноразово закликав європейські країни та США допомогти Україні отримати ракети-перехоплювачі Patriot. Очікується, що в холодний період Росія знову посилить удари по енергетичній інфраструктурі.
ВАС ЗАЦІКАВИТЬ
Patriot є, ракет немає: Україна залишилася без захисту від російської балістики — Financial Times
Бернем заявив, що після переговорів у Києві відчув "справжній оптимізм" щодо можливості вирішити проблему нестачі ракет-перехоплювачів для української ППО.
Європейські лідери, за його словами, розглядають можливість провести ще одну зустріч "Коаліції охочих" під час засідання Генеральної Асамблеї ООН. Одним із завдань може стати пошук способу отримати американські ракети-перехоплювачі, а також додаткові запаси з інших країн.
ВАС ЗАЦІКАВИТЬ
Деталі з України, збирання в Німеччині: у Reuters дізналися три варіанти виробництва ракет Patriot для ЗСУ
Велика Британія сама не має ракет Patriot, необхідних Україні, однак, за словами Бернема, може впливати на інші країни, які мають відповідні системи та боєприпаси.
"Це, ймовірно, буде рішення, яке передбачає багато рівнів та багато переговорів", — зазначив він.
ВАС ЗАЦІКАВИТЬ
Україна відкрила Британії військову базу даних Avengers AI Labs для навчання ШІ
США мають обмежені запаси ракет-перехоплювачів Patriot, а війна з Іраном додатково посилила дефіцит цих боєприпасів у світі. Це вплинуло на терміни поставок і готовність союзників передавати ракети Україні.
Трамп раніше відмовився від попередньої обіцянки дозволити Україні виробляти перехоплювачі для американських систем протиракетної оборони Patriot.
ВАС ЗАЦІКАВИТЬ
"Перший трек по Freyja завершений": у Fire Point оголосили про новий етап розробки аналога Patriot
Зеленський 22 серпня заявив журналістам, що Україна прагне отримати 300 ракет Patriot на зиму. Раніше президент говорив, що придбання 5% американських запасів Patriot допомогло б Україні пройти зимовий період, а 10% дали б змогу знищувати всі російські балістичні ракети.
За даними Моніторингової місії ООН з прав людини в Україні, у липні 2026 року внаслідок війни загинули щонайменше 437 цивільних, що на 30% більше, ніж за аналогічний період роком раніше.
ВАС ЗАЦІКАВИТЬ
Британія допоможе Україні знищувати ракети РФ ще до їх запуску — премʼєр Бернем
Нагадаємо, позаштатний радник президента з питань розвитку технологічних напрямів оборони та експерт із радіотехнологій Сергій Бескрестнов із позивним "Флеш" заявив, що єдиний реальний спосіб посилити протиповітряний захист України від російських балістичних ракет зараз, це отримати ракети Patriot зі складів партнерів, які такі запаси мають.
Перейти на zn.ua
У першому півріччі 2026 року на підконтрольній Україні території кількість померлих перевищила кількість народжених у чотири рази.
Про це в етері Громадського радіо розповіла Світлана Аксьонова, демографиня, провідна наукова співробітниця Інституту демографії та досліджень якості життя імені Михайла Птухи НАН України.
За її словами, нинішня демографічна ситуація в Україні є дуже складною. Водночас подібне співвідношення смертності й народжуваності в окремих регіонах спостерігалося і в попередні роки.
«Дійсно, у нас дуже тяжка демографічна ситуація. Дійсно, у нас за це півріччя у 2026 році на рівні всієї України, підконтрольної її частини, кількість померлих перевищила кількість народжених у чотири рази. Але я хочу сказати, що якщо ми будемо розглядати окремі регіони, то такі перевищення і навіть вище вони спостерігалися і в 2025 році, і в 2024 році.
Мене обнадіює така можливість, таке моє припущення, що сюди, у цю статистику, не увійшли ці жінки, які заради безпеки дитини вирішили виїхати за кордон. Тобто певна частина жінок в очікуванні дитини вирішили для себе, що краще народити дитину в безпечних умовах, і виїхали за кордон. І тому ми маємо отаку величезну різницю», — зазначила демографиня.
Вона додала, що зменшення кількості населення саме по собі призводить до скорочення кількості народжень. Водночас після завершення війни можна очікувати певного зростання народжуваності.
«Війна є війна, і це найпоширеніша практика, що під час будь-якого потрясіння — це не обов’язково війна. Це може бути природне лихо, це може бути економічна криза — завжди найпоширенішою практикою є відкласти народження дитини в очікуванні безпечного періоду. І тому я все-таки сподіваюся, що після завершення війни у нас буде певне підвищення народжуваності. Я дуже на це очікую», — сказала Аксьонова.
За словами демографині, результати досліджень свідчать, що безпека є одним із ключових факторів, які впливають на рішення сім’ї щодо народження дітей. Водночас на це рішення впливає ціла сукупність обставин.
«Із тих опитувань, які я вивчала, які я беру до уваги, все-таки на першому місці — це питання безпеки. Питання безпеки, вони апріорі знаходяться, я б сказала, навіть перше, друге, третє місце. Але ж ми розуміємо, що далі для кожної сім’ї певна сукупність, навіть не один фактор, а, як правило, поєднання декількох факторів впливає. І тут можуть бути і економічні моменти. Тут можуть бути і житлові питання. Тут можливо і поєднання роботи і народження дитини — не все гаразд. Тут можуть бути навіть проблеми зі здоров’ям, зокрема з репродуктивним здоров’ям.
Це може бути навіть суто непорозуміння між подружжям, і це також зумовлює відкладення народження. Тобто тут дуже величезна сукупність факторів, які впливають, і впливають саме на конкретні рішення», — пояснила Аксьонова.
Водночас демографиня звернула увагу, що однакові обставини можуть спонукати різні родини до протилежних рішень. Деякі відкладають народження дітей, тоді як інші вирішують не чекати завершення війни.
«З одного боку деякі сім’ї, наприклад, відкладають народження дитини, а інші, навпаки, приймають рішення, що краще народити зараз. Наприклад, дружини військових, вони приймають рішення зараз народити. Вони розмірковували на той час, коли ми проводили такі бесіди. Коли я їх розпитувала, що спонукає зараз не відкладати народження, а саме народжувати зараз. Вони переважно казали: «Я боюсь, а раптом з чоловіком щось станеться, а раптом він загине. Я хочу мати дитину від коханої людини». Для мене це було просто вау, як круто.
Дехто взагалі утомився від очікування, він не хоче відкладати. Цей синдром відкладеного життя він хоче зупинити. Хочу бути матір’ю, хочу бути батьком, хочу зараз народити дитину і долати перешкоди всі разом.
Дехто ніхто не вірить в те, що після війни налагодиться ситуація і буде краще. Одна і та сама сукупність факторів для когось веде до прийняття рішення, щоб відкласти. Можливо, і відмовитись від народження ще однієї дитини, а для когось це стає факторами, щоб народжувати зараз», — розповіла вона.
Аксьонова також зазначила, що війна для частини людей може посилювати усвідомлення цінності життя.
«Наприклад, такий ще один момент — це цінність дитини. Для декого навіть повідомлення про те, що там смерть. Там якісь руйнування, вони розуміють, наскільки тендітне людське життя і найдорожчим є саме дитина. І з огляду на це приймають рішення народити ще одну дитину.
Тому що війна, скажімо так, навчила, що життя людини, воно аж ні з чим не може бути порівняним, ні з якими матеріальними благами. І оця цінність, вона спонукає їх до народження дитини, ще однієї дитини», — сказала демографиня.
Аксьонова вважає, що державна політика має бути спрямована не на пряме стимулювання народжуваності. А на створення умов, у яких сім’ї зможуть реалізувати бажану кількість дітей.
«Тому стимулювання я відкидаю як слово, а от підтримка і всебічна підтримка — вона має бути як у мирних умовах, так і в період війни за будь-яких обставин. Навіть у такі складні періоди вона має бути ще потужнішою. Ще кращою, ще сильнішою має держава дбати про тих, хто наважується на народження дитини», — наголосила експертка.
За її словами, особливу увагу зараз варто приділити сім’ям із маленькими дітьми та тим, хто очікує народження дитини й залишається в Україні.
«І це якраз у першу чергу матеріальна допомога, але це може бути різного плану. Я завжди в останній час, інтерв’ю говорю про те, що кожного разу нам наголошують на тому, наскільки буде важка зима. Наскільки буде важка зима, що будуть відключення електрики, будуть відключення опалення.
І тому держава має подбати про ті сім’ї, які, наприклад, готуються стати батьками. Які не можуть виїхати або не хочуть виїжджати за кордон. Які воліють залишатися на території України і народжувати тут, або вже мають маленьких дітей і не мають можливості виїхати на зимовий період. От таким треба обов’язково допомагати».
Демографиня пояснює, що умови, в яких родина переживає народження та перший рік життя дитини, можуть впливати на рішення про народження наступних дітей.
«Якщо все гаразд і сім’я більш-менш легко проходить народження і догляд за першою дитиною, вона легше наважується на народження наступної дитини.
І от у такий спосіб, навіть дбаючи і підтримуючи сім’ї, які вже наважилися або планують, ми можемо забезпечити навіть майбутнє. Тобто в майбутньому ці сім’ї швидше наважаться на народження ще однієї дитини», — зазначила Аксьонова.
Вона наголосила, що державна підтримка потрібна вже зараз, а не після завершення війни.
«Вже зараз я кажу, що потрібно про це дбати. Тобто це не можна відкладати на потім. Ми дуже сподіваємося на те, що після війни буде. Воно буде невеликим, але все-таки ми очікуємо, що воно буде — підвищення. І дуже залежить багато від того, на яких умовах буде закінчена війна, наскільки прозорими це буде. Тобто які будуть перспективи України. Якщо в України будуть перспективи, то і в певному сенсі і такі демографічні події, як народжуваність, вона також буде залежати від тих перспектив. Але ті процеси, які зараз мають такий негативний, ми будемо їх відчувати ще дуже-дуже довго», — підсумувала демографиня.
Запис У першому півріччі 2026 року в Україні померло вчетверо більше людей, ніж народилося, — демографиня спершу з'явиться на Громадське радіо.
Про це в етері Громадського радіо розповіла Світлана Аксьонова, демографиня, провідна наукова співробітниця Інституту демографії та досліджень якості життя імені Михайла Птухи НАН України.
За її словами, нинішня демографічна ситуація в Україні є дуже складною. Водночас подібне співвідношення смертності й народжуваності в окремих регіонах спостерігалося і в попередні роки.
«Дійсно, у нас дуже тяжка демографічна ситуація. Дійсно, у нас за це півріччя у 2026 році на рівні всієї України, підконтрольної її частини, кількість померлих перевищила кількість народжених у чотири рази. Але я хочу сказати, що якщо ми будемо розглядати окремі регіони, то такі перевищення і навіть вище вони спостерігалися і в 2025 році, і в 2024 році.
Мене обнадіює така можливість, таке моє припущення, що сюди, у цю статистику, не увійшли ці жінки, які заради безпеки дитини вирішили виїхати за кордон. Тобто певна частина жінок в очікуванні дитини вирішили для себе, що краще народити дитину в безпечних умовах, і виїхали за кордон. І тому ми маємо отаку величезну різницю», — зазначила демографиня.
Вона додала, що зменшення кількості населення саме по собі призводить до скорочення кількості народжень. Водночас після завершення війни можна очікувати певного зростання народжуваності.
«Війна є війна, і це найпоширеніша практика, що під час будь-якого потрясіння — це не обов’язково війна. Це може бути природне лихо, це може бути економічна криза — завжди найпоширенішою практикою є відкласти народження дитини в очікуванні безпечного періоду. І тому я все-таки сподіваюся, що після завершення війни у нас буде певне підвищення народжуваності. Я дуже на це очікую», — сказала Аксьонова.
За словами демографині, результати досліджень свідчать, що безпека є одним із ключових факторів, які впливають на рішення сім’ї щодо народження дітей. Водночас на це рішення впливає ціла сукупність обставин.
«Із тих опитувань, які я вивчала, які я беру до уваги, все-таки на першому місці — це питання безпеки. Питання безпеки, вони апріорі знаходяться, я б сказала, навіть перше, друге, третє місце. Але ж ми розуміємо, що далі для кожної сім’ї певна сукупність, навіть не один фактор, а, як правило, поєднання декількох факторів впливає. І тут можуть бути і економічні моменти. Тут можуть бути і житлові питання. Тут можливо і поєднання роботи і народження дитини — не все гаразд. Тут можуть бути навіть проблеми зі здоров’ям, зокрема з репродуктивним здоров’ям.
Це може бути навіть суто непорозуміння між подружжям, і це також зумовлює відкладення народження. Тобто тут дуже величезна сукупність факторів, які впливають, і впливають саме на конкретні рішення», — пояснила Аксьонова.
Водночас демографиня звернула увагу, що однакові обставини можуть спонукати різні родини до протилежних рішень. Деякі відкладають народження дітей, тоді як інші вирішують не чекати завершення війни.
«З одного боку деякі сім’ї, наприклад, відкладають народження дитини, а інші, навпаки, приймають рішення, що краще народити зараз. Наприклад, дружини військових, вони приймають рішення зараз народити. Вони розмірковували на той час, коли ми проводили такі бесіди. Коли я їх розпитувала, що спонукає зараз не відкладати народження, а саме народжувати зараз. Вони переважно казали: «Я боюсь, а раптом з чоловіком щось станеться, а раптом він загине. Я хочу мати дитину від коханої людини». Для мене це було просто вау, як круто.
Дехто взагалі утомився від очікування, він не хоче відкладати. Цей синдром відкладеного життя він хоче зупинити. Хочу бути матір’ю, хочу бути батьком, хочу зараз народити дитину і долати перешкоди всі разом.
Дехто ніхто не вірить в те, що після війни налагодиться ситуація і буде краще. Одна і та сама сукупність факторів для когось веде до прийняття рішення, щоб відкласти. Можливо, і відмовитись від народження ще однієї дитини, а для когось це стає факторами, щоб народжувати зараз», — розповіла вона.
Аксьонова також зазначила, що війна для частини людей може посилювати усвідомлення цінності життя.
«Наприклад, такий ще один момент — це цінність дитини. Для декого навіть повідомлення про те, що там смерть. Там якісь руйнування, вони розуміють, наскільки тендітне людське життя і найдорожчим є саме дитина. І з огляду на це приймають рішення народити ще одну дитину.
Тому що війна, скажімо так, навчила, що життя людини, воно аж ні з чим не може бути порівняним, ні з якими матеріальними благами. І оця цінність, вона спонукає їх до народження дитини, ще однієї дитини», — сказала демографиня.
Аксьонова вважає, що державна політика має бути спрямована не на пряме стимулювання народжуваності. А на створення умов, у яких сім’ї зможуть реалізувати бажану кількість дітей.
«Тому стимулювання я відкидаю як слово, а от підтримка і всебічна підтримка — вона має бути як у мирних умовах, так і в період війни за будь-яких обставин. Навіть у такі складні періоди вона має бути ще потужнішою. Ще кращою, ще сильнішою має держава дбати про тих, хто наважується на народження дитини», — наголосила експертка.
За її словами, особливу увагу зараз варто приділити сім’ям із маленькими дітьми та тим, хто очікує народження дитини й залишається в Україні.
«І це якраз у першу чергу матеріальна допомога, але це може бути різного плану. Я завжди в останній час, інтерв’ю говорю про те, що кожного разу нам наголошують на тому, наскільки буде важка зима. Наскільки буде важка зима, що будуть відключення електрики, будуть відключення опалення.
І тому держава має подбати про ті сім’ї, які, наприклад, готуються стати батьками. Які не можуть виїхати або не хочуть виїжджати за кордон. Які воліють залишатися на території України і народжувати тут, або вже мають маленьких дітей і не мають можливості виїхати на зимовий період. От таким треба обов’язково допомагати».
Демографиня пояснює, що умови, в яких родина переживає народження та перший рік життя дитини, можуть впливати на рішення про народження наступних дітей.
«Якщо все гаразд і сім’я більш-менш легко проходить народження і догляд за першою дитиною, вона легше наважується на народження наступної дитини.
І от у такий спосіб, навіть дбаючи і підтримуючи сім’ї, які вже наважилися або планують, ми можемо забезпечити навіть майбутнє. Тобто в майбутньому ці сім’ї швидше наважаться на народження ще однієї дитини», — зазначила Аксьонова.
Вона наголосила, що державна підтримка потрібна вже зараз, а не після завершення війни.
«Вже зараз я кажу, що потрібно про це дбати. Тобто це не можна відкладати на потім. Ми дуже сподіваємося на те, що після війни буде. Воно буде невеликим, але все-таки ми очікуємо, що воно буде — підвищення. І дуже залежить багато від того, на яких умовах буде закінчена війна, наскільки прозорими це буде. Тобто які будуть перспективи України. Якщо в України будуть перспективи, то і в певному сенсі і такі демографічні події, як народжуваність, вона також буде залежати від тих перспектив. Але ті процеси, які зараз мають такий негативний, ми будемо їх відчувати ще дуже-дуже довго», — підсумувала демографиня.
Запис У першому півріччі 2026 року в Україні померло вчетверо більше людей, ніж народилося, — демографиня спершу з'явиться на Громадське радіо.
Перейти на hromadske.radioПриєднуйтесь до Платформи
Слово і Діло3.5 тис новин
Суспільне82.4 тис новин
New Voice77.3 тис новин
Громадське радіо8.6 тис новин
Бабель8.6 тис новин
Радіо Свобода16.3 тис новин
Еспресо21.6 тис новин
Український тиждень1.3 тис новин
Українська правда25.2 тис новин
Дзеркало Тижня22.1 тис новин
Texty.org.ua1.9 тис новин
Останні коментарі
Польські посадовці обурилися комунікацією Володимира Зеленського щодо ракет для Patriot
Болгарія погрожує заблокувати 21-й пакет санкцій ЄС проти РФ, якщо з нього не приберуть главу РПЦ Кирила та співзасновника "Лукойла"
Vitalii3 Лип. 20:02В політиці шлюхи не переведуться ніколи.
Двоетапна перевірка у месенджерах: як налаштувати WhatsApp, Telegram, Signal, Viber і Messenger
Росія завдала ракетно-дронового удару по Україні, ППО збило 82 безпілотники
Білорусь втратила частину можливостей допомагати рф атакувати Україну - ЛещенкоVitalii27 Чер. 21:22Хтось ще слухає що каще СерЛещ?!
Механіки застерігають від купівлі цих дорогих автомобілів
samohodbox.com.ua22 Чер. 16:26Найбільша проблема дорогих автомобілів починається не з купівлі, а з першого серйозного ремонту.На практиці власники часто стикаються не лише з високою вартістю робіт, а й з пошуком правильних запчастин. Особливо коли мова йде про Range Rover, Mercedes-Benz, BMW або Porsche.Саме тому перед покупкою будь-якого преміального авто варто заздалегідь перевірити доступність та вартість основних вузлів і запчастин. Багато корисної інформації про OEM-номери та підбір деталей можна знайти на SamohodBox.Надійність автомобіля — це не лише бренд на капоті, а й вартість його утримання.
Голова Пентагону вперше за тривалий час прибув на міністерський саміт НАТО: не стримувався у критиці союзників та зробив заяви щодо України – подробиці (Відео)Vitalii18 Чер. 17:19When morons are in charge of the USA. :(- Центр протидії дезінформації викрив російську кінопропаганду як системну загрозу
Українців попередили про штрафи за камуфляж: коли «піксель» може стати проблемою
Нейт9 Тра. 14:09Військова і вважаю що носіння форми цивілами це аморально, для мене це на рівні як начепити чужі ордени (ну тобто тіпа приписуєш собі заслуги і досягнення яких ніколи не мав). Виняток - тактичний одяг у волонтерів, вони хоч і не воюють але роблять для перемоги не менше. Ну тобто або працюй на перемогу або не допускай щоб про тебе думали що ти працюєш на перемогу коли це не так- Втрати військ рф перевищують їхнє поповнення - Жмайло
- СБУ розслідує вербування «злодієм в законі» мешканців Львівщини для роботи на спецслужби РФ
Музей збройних сил у німецькому Кобленці заборонив українцям відвідувати експозицію
Ihor Chaban14 Кві. 16:13Бояться що би що???😅
Угорці обрали свободу, це добра новина для України і Європи - Мерц- На Закарпатті озброєний чоловік викрав жінку з дитиною, при спробі затримання стріляв у поліцейськогоIhor Chaban14 Кві. 15:59Ужас, народ божеволіє!
«Сяйво» обходить конкурентів: Українці обрали назву національної LLM
Alexander30 Бер. 21:47Це просто крінж- Для важкої роботи. Renault планує запустити 350 людиноподібних роботів на своїх заводахIhor Chaban25 Бер. 13:25350 людей залишуться без роботи! жесть!
- Передача МіГ-29 Україні була хибним рішенням – президент Словаччини
SR-Team8 Лют. 10:58цитата-Жодна інша країна не вчинила так, щоб після передачі власного озброєння стала покладатися виключно на допомогу своїх сусідів", хочу нагадати ,а Україна за Будапештом як позбулася своєї зброї ,ядерної,літаків ТУ-160 ,теж надіялась на так звані "гарантії" !Щось слабонькі у нас дипломати ,не вміють 'дипломатично"по морді врізати!!! 
Військові показали, як нині виглядає Куп'янськ
Підтримка (Support)30 Гру. 2025 15:48Сумно ((- Зеленський обговорив з Мерцом підготовку до зустрічі з Трампом
Леонід Биков26 Гру. 2025 19:45Балакай не балакай, а путлєр на своїй хвилі... - Російські спецслужби вербують агентів через TelegramНейт1 Гру. 2025 06:35особисто стикалась ще з іншими методами, військова але думаю цивіли теж можуть зіткнутись з чимось схожим. коли десь в публічних чатах пишеш про свої проблеми (думаю особливо коли це невдоволення своїм командуванням, невдоволення владою або невдоволення роботою правоохоронних органів) то в особисті пишуть люди які тіпа тебе підтримують, більшість наші і пишуть щиро але серед них є і русня. так от з тих хто мені писав один одразу почав з того що він кацап і пропонує перейти до них, звісно одразу послала і заблокувала. а другий довго прикидався нашим (можливо навіть з окупації) і його видавало тільки те що якось надміру цікавили такі речі як де я, де мій підрозділ, скільки нас тут і так далі.. звісно я йому ніхєра не казала і теж залокувала але по факту він тупо намагався маніпулювати і цілком можливо що є лохи які через брак досвіду через отаких от нахаляву нададуть кацапам інфу самі того не розуміючи. самим цим ситуаціям мабуть більше року але можливо кацапи продовжать отак вишукувати людей у яких є певні проблеми які в теорії можуть зробити їх вразливими до маніпуляцій, при тому деякі все ж вміють прикидатися своїми тому все шо нам залишається це звертати увагу на підозрілі моменти типу надмірної цікавості і не довіряти нікому
Ранкова звичка, яка підсилює мозок і допомагає отримати підвищення — що показало дослідження
Village UA23 Лис. 2025 23:52пити каву?- Небезпечна рослина сусіда почала "захоплювати" чужий двір: відео вразило МережуVillage UA22 Лис. 2025 11:19кропива?
- Топ-7 собак, які ніколи не втомлюються: породи для по-справжньому активних сімейVillage UA22 Лис. 2025 11:14там 100% є хаскі)
- Трамп зробив гучну заяву про втрату Україною територійVillage UA22 Лис. 2025 11:12голодний дєдок, вже мікрофон жере)
- Яка зброя реально змінить ситуацію на фронті: експерт відповівVillage UA21 Лис. 2025 18:55якісна)
- Трамп оголосив дедлайн для погодження Україною мирного плануVillage UA21 Лис. 2025 18:54трамп гнилий дєд, який постійно забуває випити таблетки)
- Анджеліна Джолі в ТЦК: Мережа вибухнула мемамиVillage UA5 Лис. 2025 22:22такі новини мені подобаються!
- Орбан розкритикував "невдячність" Києва за підтримку від УгорщиниVillage UA4 Лис. 2025 23:02коли його вже викинуть у вікно?
- Квіти, що захищають оселю від зла й негативуVillage UA4 Лис. 2025 19:00валерянка?
Фіналісти конкурсу кумедних фото природи 2025 — коли переможець неважливий
Miro Baida3 Лис. 2025 19:22Дійсно хороша новина- Чому не можна віджимати пакетик чаю: багато хто не знаєVillage UA2 Лис. 2025 13:56в кого?
- Новорічний зворотний відлік: скільки днів до зустрічі 2026 рокуVillage UA1 Лис. 2025 12:10а хто зустрічатись має?
- Розвідка США розкрила несподівані постачання для війни РФ: що приховують Китай і МоскваVillage UA30 Жов. 2025 11:57моцква пишеться з маленької)
- Туск розніс Орбана: лідер найбіднішої країни в ЄС "зачарований Москвою"Village UA28 Жов. 2025 21:44фото супер!🤣
- Навіщо досвідчені господарі залишають кореневища від капусти після збору врожаю на городіVillage UA24 Жов. 2025 14:14щоб поламати об них ноги.
- Зеленський прибув з візитом до Лондона: з ким зустрінеться президент УкраїниVillage UA24 Жов. 2025 14:13з кимось)
- Росія створила фейковий Telegram, який стежить за користувачами — ЦПДПідтримка (Support)21 Жов. 2025 23:33А оригінальний тоді що робив? ))
- Рада продовжила воєнний стан і мобілізацію, а Бережну призначили міністеркою культури. Головне за день
Лютий Махновець21 Жов. 2025 22:12"міністерка"?... а якби чоловік, то - "мініструк"?... - "Підробка. Штучний інтелект у світі людей": фальшивий розум, або про що мовчать ШІ-винахідники. Рецензія ІТС.uaMiro Baida12 Вер. 2025 16:18Хоч якийсь голос тверезості в цій ШІ-ейфорії