30 серпня 2025 року у Львові завербований росіянами львів’янин Михайло Сцельніков застрелив народного депутата України, колишнього голову Верховної Ради Андрія Парубія. З того дня вже минув рік, але російська пропаганда та проросійські Telegram-канали, що працюють на українську аудиторію, досі не можуть заспокоїтись і продовжують поширювати свої так звані версії того, що сталося. А під новинами, які стосуються вшанування його пам’яті, досі набігають тисячі ботів, які пишуть зневажливі коментарі.
Редакція Громадського радіо провела моніторинг проросійських Telegram-каналів та зібрала найпоширеніші наративи, які стосуються вбивства політика. В етері Громадського радіо їх коментувала колега Парубія по партії, народна депутатка від «Європейської солідарності» Софія Федина.
Панівний наратив повністю подає це вбивство як заслужену особисту розплату за власну роль Парубія у трагедії в Одеському будинку профспілок 2014 року, зараховуючи його смерть до переліку загибелей інших діячів як акту запізнілої справедливості, а не політично вмотивованого вбивства.
Інший наратив поглиблює цей ревізіонізм ще далі в минуле, зображуючи Парубія як історичного лиходія, який допомагав організувати розстріли снайперами на Майдані у 2014 році за вказівкою західних спецслужб, та використовуючи його смерть для підкріплення десятирічної конспірологічної теорії про витоки самого Майдану.
Окремий наратив використовує вбивство Парубія, поруч із вбивством Ірини Фаріон, як застереження про те, що українська влада розправляється з власними чільними посадовцями та критиками, прямо називаючи обидві смерті прецедентом того, хто «може бути наступним» серед нинішніх чиновників, які потрапили в немилість. Таке трактування повністю суперечить офіційній версії слідства, яка обвинувачує у вбивстві кілера, завербованого Росією (який, до слова, сам визнав провину), і натомість натякає на внутрішньодержавну системну ліквідацію незручних фігур керівництвом країни.
Вшанування пам’яті Парубія на державному рівні, включно з перейменуванням вулиць і площ у Києві та Львові, зустріло відверті насмішки й святкування його смерті замість нейтрального висвітлення, а в деяких випадках супроводжувалося прямими побажаннями подібної долі іншим посадовцям.
Софія Федина каже: це ще не всі наративи, які поширюють росіяни. Вона розповіла: під новинами, які стосуються Парубія (наприклад, про вшанування його пам’яті) набігають тисячі ботів, які пишуть зневажливі коментарі про самого вбитого, про українську мову, про Майдан і про європейський курс України, адже ці закони ставив на голосування саме Андрій Парубій.
«Це свідчить про те, що він був невигідний тим, хто марить московським майбутнім України. Я думаю, що його прибрали зокрема й тому, що до нього прихильно ставились люди з різних середовищ і з різних партій. Вони шанували його досвід, його позицію, непохитність і здатність ставити державні інтереси вище за свої. І скажемо щиро: якби в державі були якісь вагомі події, Парубій міг бути знову на чолі цих подій. І за ним би знову пішло багато людей, які йому довіряють ще з часів «Помаранчевого Майдану» і Революції гідності», — сказала Софія Федина.
Вона вважає, що росіяни усували не просто якогось політика, а саме Андрія Парубія як того, хто може вести за собою у якісь важкі для України часи.
«А вести він міг лише до незалежності, незламності та сили Української держави», — наголосила Софія Федина.
Вона наголосила: тим, хто хоче, щоб Україна впала, такі люди непотрібні.
Також депутатка розповіла, що її однопартійцям дуже бракує Парубія. Адже попри те, що в останні роки депутат був фактично викинутий з інформаційного та публічного простору, він робив велику роботу, зокрема й в оборонному комітеті Ради.
Андрія Парубія вбили 30 серпня у Львові. Нападник здійснив вісім пострілів у політика та втік. Ексспікер Верховної Ради загинув на місці. 2 вересня його поховали на Личаківському кладовищі.
У ніч на 1 вересня за підозрою у вбивстві Парубія правоохоронці затримали 52-річного львів’янина Михайла Сцельнікова, який встиг втекти на Хмельниччину. Надалі, за інформацією правоохоронців, він мав намір втекти з України.
На суді підозрюваний заявив, що вбивство Парубія — це його «особиста помста українській владі». Чоловік сказав, що хоче, аби його обміняли та він поїхав до Росії «шукати тіло свого сина».
Спершу дії Сцельнікова кваліфікували як умисне вбивство. Але після його заяви в суді її почали розслідувати за новими статтями:
Таким чином, з підозри прибрали статтю 115 (умисне вбивство), замінивши її на статтю 112.Це означає, що подальше проведення досудового розслідування у цьому кримінальному провадженні перейшло до Слідчого відділу Управління Служби безпеки у Львівській області.
3 жовтня Михайлу Сцельнікову додатково оголосили підозру в державній зраді. 24 жовтня стало відомо, що в його телефоні знайшли фотографії для куратора.
16 грудня правоохоронці повідомили, що знайшли зброю, з якої застрелили Андрія Парубія. Раніше СБУ також затримала завербованого росіянами інструктора ЗСУ з Великої Британії, який, імовірно, розподіляв зброю для вбивства Парубія, а також Ірини Фаріон та Дем’яна Ганула.
18 грудня підозрюваний у вбивстві Парубія розповів, що готувався до злочину майже рік.
«Треба думати, треба займатися спортом, щоб бути у фізичній формі. В мене на той час дійсно були проблеми зі здоров’ям. Коли я дізнався [ймовірно, про загибель сина], то в мене був передінфарктний стан. Мені дійсно було дуже погано», — сказав він і додав, що також вивчав маршрути пересування Андрія Парубія.
Він також додав, що вивчав, «як підходити, як відходити. Це все треба знати».
Нагадаємо, що Родина Парубія хоче відсудити 15 мільйонів гривень у підозрюваного в його вбивстві.
Запис «Він був дуже невигідний тим, хто марить московським майбутнім», — Федина про вбивство Парубія рік тому спершу з'явиться на Громадське радіо.
Перейти на hromadske.radioВідсутність однієї із захисниць змінила перебіг засідання, а обвинувачений заявив, що не готовий виступати без узгодженої спільної позиції.
Про це повідомляє Суспільне.
У Шевченківському районному суді Львова 27 серпня продовжили розгляд справи про вбивство мовознавиці та громадської діячки Ірини Фаріон. Обвинувачений В’ячеслав Зінченко та його адвокатка Діана Кара не виступили в судових дебатах: захист отримав додатковий час для підготовки.
В’ячеслава Зінченка доставили до суду під супроводом Нацгвардії. До початку засідання він розмовляв із Діаною Карою. Водночас інша захисниця, Лариса Криворучко, на слухання не з’явилася.
Суддя Петро Невойт повідомив, що Лариса Криворучко просила відкласти засідання через відпустку. Він також зазначив, що Єдиний реєстр адвокатів містить відомості про зупинення її права на адвокатську діяльність до 5 червня 2027 року. Таке рішення ухвалила Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури Вінницької області.
Діана Кара пояснила, що перед засіданням контактувала з колегою. За її словами, Лариса Криворучко оскаржила рішення та вважає свої повноваження чинними. Кара заявила, що не готова одноосібно виступати у дебатах, оскільки саме Криворучко готувала досудову доповідь і погоджувала позицію захисту з В’ячеславом Зінченком.
Після цього суд запропонував обвинуваченому перейти до виступу в дебатах. Зінченко відмовився, пояснивши, що його позицію раніше узгоджували з Ларисою Криворучко, тоді як конфіденційної розмови з Діаною Карою він не мав.
Позиція узгоджена з захисницею Криворучко.
– В’ячеслав Зінченко
Суд оголосив 30-хвилинну перерву, аби В’ячеслав Зінченко міг проконсультуватися із захисницею. Після перерви Діана Кара подала до канцелярії клопотання про відкладення розгляду.
Адвокатка вказала, що для повноцінного захисту їй необхідно вивчити всі матеріали кримінального провадження, зокрема відео- та аудіозаписи судових засідань. Також вона наголосила на потребі погодити із підзахисним спільну правову позицію.
Під час повторної пропозиції виступити в дебатах Зінченко заявив, що 30 хвилин недостатньо для узгодження позиції у справі такого обсягу. Він звернув увагу на відсутність адвокатки, з якою обговорював захист раніше, а також висловив бажання викликати свідка для виступу в дебатах.
Діана Кара запевнила суд, що не прагне затягувати процес. Вона попросила надати час для підготовки, оскільки фактично залишилася єдиною захисницею у справі та потребує можливості належно опрацювати матеріали.
Суд встановив строк для ознайомлення Діани Кари з матеріалами кримінального провадження до 6 вересня. Наступне засідання у справі про вбивство Ірини Фаріон призначили на 7 вересня.
19 липня 2024 року у Львові чоловік вистрілив в Ірину Фаріон та залишив місце події. Мовознавицю доправили до лікарні, де вона згодом померла.
25 липня у Дніпрі затримали 18-річного В’ячеслава Зінченка, якого підозрюють у вбивстві. Судовий розгляд у цій справі триває.
Корисне для прочитання:
Перейти на mezha.net
Перейти на censor.net
Перейти на mezha.net
Перейти на novyny.live
Перейти на novyny.live
Перейти на novyny.live