Search trend "16 квітня свято"

Про це заявив генерал-майор запасу ЗСУ, політичний та військовий діяч, перший заступник Командувача Сил спеціальних операцій ЗСУ (2016-2019), Заступник Секретаря Ради національної безпеки і оборони України (2019-2020) Сергій Кривонос в етері Еспресо."З нашої точки зору, ми в силах зробити так, щоб на параді 9 травня ті, хто приїхав, були змушені швидко просуватися в бік бомбосховищ", — наголосив генерал.За його словами, нинішня ситуація дає Збройним силам України унікальну можливість вразити важливі об’єкти на території Російської Федерації. Причина — концентрація російських систем ППО довкола Москви, щоб забезпечити безпеку параду."По-перше, зірвати їм свято, а по-друге, щоб забезпечити проведення цього свята, росіяни зараз тримають свої комплекси ППО для захисту Москви. Для нас це чергове свято, тому що з сьогоднішнього дня і до 9 травня включно російське ППО має значні "дірки", - пояснив Кривонос.Він підкреслив, що пріоритетом на найближчі дні має стати ураження ключових виробничих потужностей військово-промислового комплексу РФ."Завдання номер — завдати якомога більше ударів по важливих об’єктах і підприємствах Російської Федерації, які виробляють зброю та боєприпаси для російської армії. Таким чином, відкривається вікно можливостей. Сподіваюся, наші Збройні сили не втратять ці можливості й використають стовідсотково", - додав Кривонос.12 квітня міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров повідомив, що президент Венесуели Ніколас Мадуро планує відвідати Росію 9 травня.15 квітня глава дипломатії ЄС Кая Калла попередила, що країни Євросоюзу, які надішлють своїх представників на парад 9 травня в Москві, відчують наслідки.16 квітня прем'єр-міністр Словаччини Роберт Фіцо заявив, що планує відвідати парад у Москві 9 травня, підкресливши, що не дозволить нікому диктувати йому, куди їхати.Україна запропонувала лідерам Євросоюзу відвідати Київ 9 травня, щоб продемонструвати єдність та дипломатичний тиск на противагу щорічному військовому параду російського диктатора Володимира Путіна в Москві.

У Свято-Успенському кафедральному соборі ПЦУ 16 квітня влаштували панахиду за полеглим військовослужбовцем. Солдат Олександр Мамченко поліг під час захисту України від російських військ на Донеччині. Воїну було 43 роки

16 квітня віряни вшановують пам'ять святих мучениць Агапії, Ірини й Хіонії. Вони загинули через відданість християнству. Повний текст новини

Яке церковне свято відзначають віряни 16 квітня за старим і новим стилем, що не можна робити, у кого іменини.

Сьогоднішнє свято сповнене важливих традицій для віруючих українців.

Звертайте увагу на головні традиції та заборони

Сьогодні не можна залишати немитий посуд

16 квітня – Велика середа, третій день Страсного тижня

У березні буде кілька значних церковних свят. Найважливішими серед них є початок Великого посту та свято Благовіщення Пресвятої Діви Марії. Також 2 березня - Прощена неділя. Цей день завершує Масляний тиждень і передує Великому посту. Віряни просять одне в одного пробачення за образи, готуючи душу до посту. А 3 березня початок Великого посту. Це найтриваліший і найсуворіший піст у християн. Gаzеtа.uа публікує календар церковних свят, які припадають на перший місяць весни за новим календарем. Церковні свята у березні на кожний день 1 березня - святої преподобної мучениці Євдокії; 2 березня - святого священномученика Теодота, єпископа Киренейського; 3 березня - про блудного сина; святих мучеників Євтропія, Клеоніка і Василіска; 4 березня - святого преподобного Герасима, що в Йордані; 5 березня - святого мученика Конона; 6 березня - святих 42 мучеників Аморійських; 7 березня - святих священномучеників Василія, Єфрема, Капітона та інших; 8 березня - святого преподобного ісповідника Теофілакта, єпископа Нікодимійського; 9 березня - святих 40 мучеників Севастійських; ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Коли постувати в 2025 році: збережіть нові дати за церковним календарем 10 березня - святих мучеників Кондрата, Кипріяна та інших; 11 березня - святого Софронія, патріарха Єрусалимського; 12 березня - святого преподобного ісповідника Теофана Сигріянського; святого папи Григорія; 13 березня - перенесення мощей святого Никифора, патріарха Царгородського; 14 березня - святого преподобного Венедикта; 15 березня - святих мучеників Агалія і шістьох інших; 16 березня - святих мучеників Савина і Папи; 17 березня - Прощення; святого преподобного Олексія, чоловіка Божого; 18 березня - Початок Великого посту; святого архієпископа Кирила; 19 березня - святих мучеників Хризанта і Дарії; 20 березня - святих преподобних Отців, убитих у монастирі святого Сави; ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Благовіщення-2025: коли святкуємо і чим цей день особливий для вірян 21 березня - святого преподобного ісповідника Якова, єпископа Катанського; 22 березня - святого священномученика Василія Анкірського; 23 березня - святого преподобного мученика Нікона та його учнів; 24 березня - святого преподобного Захарії; 25 березня - Благовіщення Пречистої Діви Марії; 26 березня - собор архангела Гавриїла; 27 березня - святої мучениці Матрони; 28 березня - святого преподобного Іларіона Нового; святого преподобного Стефана; 29 березня - святих священномучеників Марка і Кирила; 30 березня - святого преподобного Івана Ліствичника; 31 березня - святого преподобного Іпатія, єпископа. Великдень об'єднує мільйони християн по всьому світу. Уперше за вісім років римо-католики й православні святкуватимуть Воскресіння Христове в один день - 20 квітня. Останній раз ця подія відбулася 2017 року. Такі збіги є рідкісними через різні календарі, за якими ведуть підрахунок дати Пасхи в західній і східній традиціях.

25 (12) лютого 1918 року Центральна Рада затвердила закон "Про заведення в Україні числення часу по новому стилю і перевод годинників на середньоєвропейський час". За законом відтоді 15 лютого ставало 1 березня, а годинник переводився на 1 год. і 8 хв. назад. З переходом від аграрного до індустріального суспільства нагальною ставала потреба уніфікації календаря та часу. Росія і, відповідно, підросійська частина України, у модернізаційних процесах відігравали роль наздоганяючих країн і не були лідерами, за яким можна здійснювати уніфікацію. До того ж вже давно встановили значні неточності юліанського календаря. Та в Росії переходити на григоріанський не хотіли через те, що він 1582 року був впроваджений буллою папи Римським Григорієм ХІІІ, тобто керівником конкурента РПЦ в християнському світі. Після повалення самодержавства пріорітетність Російської православної церкви помітно впала. 2 квітня 1917 року тимчасовий уряд ухвалив постанову "Про відміну віросповідних та національних обмежень", а 27 липня - "Про свободу совісті". Це свідчило про відокремлення церкви від держави. У постреволюційній пресі неодноразово йшлося про потребу переходу на новий календар. А центральні російські урядові і радянські газети з самого спочатку свого виходу датувалися 2 стилями. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Новий рік за старим стилем: історія свята, прикмети та заборони Саме за григоріанським календарем 1917 року відзначили 1 травня як святковий день. У "радянському" обґрунтуванні цього рішення зазначалося: "До цього часу російські робітники святкували своє пролетарське свято 1 травня за старим стилем. Лише в Західному краї та Польщі робітники виходили на вулицю в один і той же день із зарубіжними братами, тобто 18 квітня. Царська влада та православне духовенство старанно охороняли старий стиль, вбачаючи у ньому символ відірваності Росії від Європи та європейської думки". Питання про перехід на григоріанський календар для українських урядовців активізувалося з початком мирних переговорів з країнами Четверного союзу у Бресті та укладенням 9 лютого Брестського мирного договору. Але в цьому їх випередила радянська Росія, яка за день до підписання цього договору оприлюднила декрет раднаркому про перехід на західноєвропейський календар. Згідно з яким, після 31 січня старого стилю наступало 14 лютого нового. 23 лютого 1918 року на засіданні Ради міністрів УНР міністр шляхів Євген Сокович порушив питання "про стиль і годину" та запропонував "установити на Україні київський час". Рада міністрів погодилася з такою пропозицією та доручила Міністерству шляхів розробити відповідний законопроєкт і подати його на розгляд до Малої Ради. Визначили мотивування нового закону, яке запропонував міністр пошти і телеграфу Григорій Сидоренко: "Українська держава з заключенням миру приєдналась до європейської культури, прагне до неї - у Європі заведено новий стиль". ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Без пірнання в ополонки - як відзначали Водохреще 1917 року Перехід на новий стиль календаря та середньоєвропейський час відбувався непросто. Повідомлення про переведення годинників зʼявились у пресі 3, 4, а то й 5 березня. Це вносило свій момент дезорганізації, окремі підприємства зазнали збитків. Деякі редакції газет повідомляли своїх читачів, що видання на лютий за передплатою доставлятимуться аж до кінця березня. Дирекція київського водоканалу повідомляла своїх абонентів, що термін плати за лютий закінчується 13 березня - 28 лютого, а надалі треба платити уже за березень. Частина навчальних закладів залишилась вірною "керенському" часові. Через це вчителі-сумісники не встигали з однієї школи до іншої на свої уроки. 1918 рік виявився не тільки без Різдва, але й із найкоротшим лютим - усього 15 днів, бо 16 лютого, згідно із законом Центральної Ради, вважалось вже 1 березня. Реформу календаря не визнала Російська православна церква, яка на той момент залишалась єдиною православною конфесією в Україні. Церква продовжувала жити за старим стилем. Одне з найбільших церковних свят - Великдень, що 1918 року за прийнятим в РПЦ календарем припадав на 22 квітня, за світським стилем відзначався 5 травня. Уже після гетьманського перевороту. А церковне Різдво 25 грудня 1918 року припало на 7 січня 1919 року. " " Комітет Верховної Ради з питань економічного розвитку рекомендує парламенту прийняти за основу законопроєкт, який скасує перехід на літній час. У Євросоюзі вже не 1-й рік точаться дискусії про скасування щорічного переходу на зимовий і літній час, і Європарламент вже підтримав це рішення.

Великдень об'єднує мільйони християн по всьому світу. Уперше за вісім років римо-католики й православні святкуватимуть Воскресіння Христове в один день. Останній раз ця подія відбулася 2017 року. Такі збіги є рідкісними через різні календарі, за якими ведуть підрахунок дати Пасхи в західній і східній традиціях. Коли буде Великдень 2025 року у римо-католиків і православних Великдень і римо-католики, і православні святкуватимуть 20 квітня 2025 року. Знову ця дата збігатиметься 2028 року. Ось в які дати ми святкуватимемо це світле церковне свято: 2026 рік - римо-католики 5 квітня, православні - 12 квітня; 2027 рік - римо-католики 28 березня, православні - 5 травня; 2028 рік - римо-католики і православні 16 квітня; 2029 рік - римо-католики 1 квітня, православні - 8 квітня; 2030 рік - римо-католики 21 квітня, православні - 28 квітня. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: "Це свято фактично зникло" - чи відзначають Старий Новий рік в Україні Чому римо-католики та православні зазвичай святкують Великдень у різні дні: Дату Великодня вираховують за таким правилом: подія святкується першої неділі після весняного повного місяця. Однак в ХVІ столітті римо-католицька церква провела календарну реформу, а православна церква орієнтується на юліанський календар, який був затверджений ще під час І Вселенського Собору. 24 лютого в Україні розпочинається Масниця, яка має особливе значення для вірян. Вона триватиме тиждень перед Великим постом, який передує Великодню. Його дата у 2025 році - 20 квітня. Традиційно протягом семи днів можна готувати млинці і ними пригощати рідних, друзів, сусідів.