Go to novyny.live
Go to novyny.live
Go to zn.ua
Go to 24tv.ua
Go to novyny.liveКоли саме УБД можна вийти на пенсію та скільки отримувати, розповіли Факти ICTV, передають Новини.LIVE.
Право учасників бойових дій на достроковий вихід на пенсію за віком передбачене статтею 115 Закону України № 1058-IV.
Щоб скористатися цією можливістю, недостатньо лише досягти встановленого віку. Одночасно мають бути виконані вимоги щодо страхового стажу, а статус учасника бойових дій повинен бути офіційно підтверджений.
У 2026 році право на дострокову пенсію за віком мають:
Отже, чоловіки-УБД можуть вийти на пенсію на п'ять років раніше, а жінки — на десять років раніше за загальний пенсійний вік.
Важливою умовою є також наявність підтвердженого статусу учасника бойових дій. Перелік осіб, які належать до цієї категорії, визначений статтею 6 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту".
Оформити дострокову пенсію можна у будь-якому сервісному центрі Пенсійного фонду України. Звертатися саме за місцем реєстрації не потрібно.
Подати заяву також можна дистанційно — через вебпортал електронних послуг Пенсійного фонду або застосунок "Дія".
У разі онлайн-оформлення до заяви необхідно додати скановані копії документів. Вони мають бути підготовлені у форматі PDF або JPEG та засвідчені кваліфікованим електронним підписом.
Дострокова виплата учаснику бойових дій є пенсією за віком, тому її розмір визначається за загальними правилами пенсійного законодавства.
На кінцеву суму впливають, зокрема, страховий стаж та заробітна плата, яка враховується під час розрахунку пенсії.
Водночас за понаднормативний страховий стаж передбачена доплата. Вона нараховується за кожен повний рік стажу понад 35 років для чоловіків і понад 30 років для жінок.
Учасникам бойових дій до основної пенсії встановлюється підвищення у розмірі 25% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. У 2026 році ця сума становить 648,75 грн.
Таке підвищення пов'язане безпосередньо зі статусом УБД, тому його можуть отримувати ветерани незалежно від виду призначеної пенсії.
Крім того, окремі категорії пенсіонерів можуть мати право на пенсію за особливі заслуги перед Україною. Її розмір залежить від характеру та рівня відповідних заслуг.
Також учасникам бойових дій передбачена щомісячна цільова грошова допомога на прожиття — 40 грн.
З 1 березня 2026 року для учасників бойових дій встановлено гарантований мінімальний загальний розмір пенсійної виплати — 6 197 грн.
Якщо після проведення всіх передбачених законодавством розрахунків розмір пенсії та належних доплат виявиться нижчим, пенсіонеру встановлюють щомісячну адресну допомогу. Вона дозволяє довести загальну виплату до гарантованого рівня.
Для осіб, яким встановлено інвалідність внаслідок війни, передбачені значно вищі мінімальні пенсійні виплати.
З 1 березня 2026 року вони становлять:
Таким чином, статус учасника бойових дій та статус особи з інвалідністю внаслідок війни передбачають різні пенсійні гарантії.
Для пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", законодавством також передбачено максимальний розмір.
З урахуванням усіх належних підвищень і доплат пенсія не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів для осіб, які втратили працездатність.
У 2026 році максимальний розмір такої пенсійної виплати становить 25 950 грн.
Раніше Новини.LIVE розповідали, якими пільгами зможуть користуватися родини військовослужбовців у вересні. Серед них освітні можливості для дітей, медичне забезпечення, знижка на житлово-комунальні послуги. Додаткові пропозиції також доступні у програмі "Плюси" в Армія .
Також Новини.LIVE розповідали, що для українських військовослужбовців готують важливі зміни. У Верховній Раді зареєстрували законопроєкт, який має врегулювати правила поводження з кредитними боргами. Розглядається також ініціатива щодо спеціальних рахунків для грошового забезпечення та бойових виплат.
Go to novyny.live
Go to novyny.live
Go to novyny.live
Go to zn.ua
Go to novyny.live
Go to novyny.liveПісля гучної відмови працівників від запропонованих умов компанія отримала чіткий сигнал: компромісу щодо зарплат уникнути не вдасться.
Представники Boeing і найбільшої профспілки інженерних та технічних працівників компанії планують у понеділок відновити переговори щодо колективного договору.
За даними Reuters
Про майбутню зустріч повідомив представник Товариства професійних інженерних працівників аерокосмічної галузі. Профспілка об’єднує близько 17 тисяч працівників Boeing.
Минулого тижня члени профспілки переважною більшістю голосів відхилили запропоновані компанією умови контракту. До об’єднання входять інженери та технічні спеціалісти.
Опитування, проведене профспілкою цього тижня, показало, що найважливішою вимогою працівники називають суттєвіше та негайне гарантоване підвищення зарплат.
Другим за важливістю питанням стало збільшення коштів на щорічне підвищення оплати праці залежно від результатів роботи. На третьому місці – поліпшення щорічного коригування зарплат з урахуванням вартості життя.
В опитуванні взяли участь майже 13 тисяч членів профспілки. Boeing не надала негайного коментаря щодо запланованої на понеділок зустрічі.
Дивіться ще:
Go to mezha.net
Go to novyny.liveПро це розповідає Новини.LIVE з посиланням на закон "Про державний бюджет на 2026 рік".
Всі соціальні стандарти в Україні визначені державним бюджетом, який затверджується на рік. Відповідно до статті 7 вказаного закону розміри прожиткових мінімумів для різних категорій громадян незмінні та перебувають на такому рівні:
Прожитковий мінімум гарантує українцям мінімальний розмір пенсійного забезпечення за віком, розрахунок аліментів на рівні 50% ПМ для дитини відповідного віку, виплату фінансової допомоги малозабезпеченим родинам, одиноким матерям тощо, отримання податкової соціальної пільги та багато іншого.
"Новий показник для працездатних громадян впливатиме також на розрахунок максимальної бази для ЄСВ. Підвищення прожиткового мінімуму для дітей збільшить фінансову підтримку сімей із дітьми", — уточнили в Пенсійному фонді.
Влітку на розгляд громадськості представили Бюджетну декларацію, згідно з якою розміри прожиткового мінімуму для різних демографічних груп зміняться у 2027 році. Наприклад, ПМ для однієї особи може становити 3 559 грн, для дітей до 6 років — 3 124 грн, для дітей від 6 до 18 років — 3 895 грн, для працездатних осіб — 3 691 грн, у разі втрати працездатності — 2 878 грн.
Водночас це лише орієнтовні суми, які не обов'язково стануть офіційними. У вересні очікується завершення підготовки проєкту закону "Про Державний бюджет України на 2027 рік". Саме там будуть визначені граничні показники видатків і соціальні стандарти, включно з мінімальною зарплатою з 1 січня.
Раніше Новини.LIVE писали, що деякі українці зможуть отримати виплати на підготовку до зими. Йдеться про суму 19 400 грн на одне домогосподарство. Кошти передбачені для українців, які мешкають у межах 50 км від лінії розмежування і входять до найбільш вразливих категорій осіб.
Також Новини.LIVE розповідали, на які пенсії можуть розраховувати особи з інвалідністю у вересні 2026 року. Розмір виплат залежить від групи інвалідності та встановлюється у відсотках до пенсії за віком. Мінімальна сума не може бути нижчою 2 595 грн станом на поточний рік.
Сайт Новини.LIVE розповідає, кому можуть скоротити пенсійні виплати найближчим часом.
У багатьох випадках конкретні життєві обставини впливають на розрахунок пенсій, адже держава гарантує отримувачам різні надбавки, доплати і збільшені суми в тих чи інших ситуаціях. А якщо відбулися серйозні зміни, є вірогідність перерахунку в бік зменшення.
Згідно з інформацією від Пенсійного фонду, громадяни повинні вчасно оновлювати відомості про себе, інакше може виникнути переплата, оскільки держава не знатиме про втрату права на надбавку. І тоді надмірну суму доведеться повернути добровільно, шляхом автоматичного утримання частини пенсії або в судовому порядку.
Дається 10 днів на те, щоб повідомити Пенсійний фонд про зміну:
Способів сповіщення існує чимало. Наприклад, можна скористатися функціоналом електронного кабінету на порталі ПФУ, особисто вернутися до відділення будь-якого сервісного центру або надіслати необхідні документи рекомендованим листом. Якщо зміни стосуються роботи, можна оновити відомості через роботодавця.
Раніше ми розповідали, що після досягнення конкретного віку пенсіонери отримують право на надбавку до щомісячних виплат. Перерахунок відбувається автоматично, звертатися до ПФУ не потрібно. Суми доплат перебувають на такому рівні:
При цьому загальна пенсія не повинна перевищувати 10 340,35 грн. Інша надбавка належить самотнім пенсіонерам, яким виповнилося 80 років. Їм нараховують додатково 1038 грн, якщо існує потреба постійного догляду і немає працездатних родичів, зобов’язаних за законом утримувати людину похилого віку.
Раніше Новини.LIVE писали, які пенсії отримають особи з інвалідністю у вересні 2026 року. Суму визначають у відсотках до пенсії за віком: 100% — для І групи, 90% — для ІІ групи, 50% — для ІІІ групи. Водночас необхідно накопичити щонайменше 1 рік страхового стажу.
Також Новини.LIVE розповідали, що пенсіонери мають право на доплату в разі утримання дітей. Якщо особа похилого віку виховує неповнолітніх, пенсія зростає на 150 грн/міс. Потрібно звернутися в контролюючий орган для призначення надбавки, оскільки автоматичного перерахунку немає.
Наприкінці літа, коли після великих кадрових перестановок минув уже певний час, можна спробувати зафіксувати їхні політичні й електоральні наслідки.
Передусім – зрозуміти, що сталося після звільнення Михайла Федорова з посади міністра оборони та його фактичного виходу з команди Володимира Зеленського.
Чи перетворився Федоров на самостійну політичну фігуру і чи сформувалося навколо нього окреме електоральне поле? Як його поява вплинула на позиції Зеленського, Залужного та Буданова? Наскільки стійкими є нинішні рейтинги довіри, як на них впливають корупційні скандали та протести – і чи готові українці до виборів під час війни?
Про все це в новому випуску подкасту "УП-2" Роман Романюк і Роман Кравець говорять з одним із провідних українських соціологів – керівником Соціологічної групи "Рейтинг" Олексієм Антиповичем.
Р. Романюк: Почати хочу з питання трохи філософського. Коли стартували ці протести, ми в редакції довго говорили про те, що можна умовно назвати "Дух Майдану": причину, з якої починаються в Україні революції та протести. Чи бувало таке, що це була суто персональна акція? І чи готові українці в принципі виходити за якусь конкретну людину, чи це завжди ширший набір причин?
О. Антипович: Я взагалі не казав би про персоналії, хоча хтось і мусить бути на чолі процесу чи подій. Але в будь-якому разі українець виходить за справедливість. Точніше, проти несправедливості. Тому Майдан 2004-го був, тому ж Майдан 2013 року – це про несправедливість. І, зрештою, електоральний Майдан 2019 року – це так само про несправедливість.
Вона штовхає людей на протести й зараз. Абсолютна більшість українців підтримує сам факт проведення будь-яких протестів проти рішень, з якими суспільство не згодне, – це цілком нормально. Але ми розуміємо, що далеко не всі, хто на словах підтримує, готові виходити на будь-який Майдан, особливо в умовах війни.
Р. Кравець: Зараз ми так чи інакше обговорюватимемо продовження антикорупційних скандалів, зокрема розслідування НАБУ "Форест Гамп". Коли буде коректно робити заміри й дослідження щодо рейтингів президента та інших учасників? Коли соціологія буде бачити наслідки того, що сталося?
О. А.: Почнімо з того, що громадська думка інертна. Колись хтось із технологів розраховував, за який час інформація доходить до виборця – близько двох тижнів. Зараз, гадаю, час стиснувся: інформація осідає дуже швидко, але й дуже швидко забувається. Відповідно, і поширення, і будь-які оцінки з'являються швидше.
Але ми зараз говоримо про вплив на рівень підтримки, на напрямок руху справ у державі, на підтримку президента чи на будь-яких політиків. У цьому питанні громадська думка все одно залишиться інертною, бо попри корупційні розслідування й попри всілякі скандали в нас зберігаються певні усталені погляди на те чи інше прізвище.
І якщо Михайло Федоров злетів буквально в момент своєї відставки й "Картонкового Майдану", то всі інші прізвища існували й раніше. Тому вплив на рівень довіри Зеленського тут незначний, а у, скажімо, Буданова чи Залужного цього впливу взагалі немає.
Зниження рівня підтримки влади через корупційні скандали відбувається планомірно, постійно, але повільно. І воно перебивається іншими подіями – успіхами чи невдачами на фронті тощо. В людини перемикається порядок денний, і на неї починають впливати зовсім інші події.
На жаль, ми всі звикли жити в корупції. Ми знаємо, що вона максимально поширена і в центральній владі, і не менше – в місцевій. І ми з цим змирилися. Людей, по суті, дратує не так сам факт корупційних діянь, як те, як це коментують самі учасники. І оці записи, звичайно, б'ють дуже боляче. Це зухвальство: "чотири мішки на парковці", "нам всім п..зда" і так далі. От це дуже боляче слухати.
Р.Р.: Я для себе розділяю: політичні рейтинги кандидата в президенти більш чутливі до таких речей, а рівень довіри – показник більш інертний. Зараз дивлюся на рівень довіри в опитуваннях і бачу, що Зеленський уже навіть не другий і не третій. Можна сказати, що цей постійний контекст корупційних скандалів у близькому оточенні президента все-таки наздогнав?
О. А.: Там же не тільки корупційні скандали – там і рішення всередині держави, і неправильні призначення… Скажімо, звільнення Федорова – це теж не підтримується людьми і впливає.
Але Зеленського "рятує" те, що він підтримує основну вимогу й сподівання українців: що він завершить війну. Питання, яким чином і як? Але його знають у світі, з ним домовляються, він нас не зрадив, він точно боронить державу. Тобто є довіра до президента воюючої країни, і вона дуже міцно тримається.
Ви кажете, що він уже не перший і не другий, але різниця між першим і другим дуже незначна. Там в топі п'ять прізвищ, де різниця між першим і п'ятим у сумі 10%. Тобто це всі по 1–2 відсотки. Тобто Зеленському досі довіряють, у нього позитивний баланс довіри. Інша річ, що ця довіра вже така, як була у 2022 році. Тоді було єднання навколо прапора – це вже минуло.
А зараз внутрішня ситуація не приносить президенту жодних позитивів. І якщо глянути на електоральні поля, то тому ж Михайлові Федорову дісталося поле, яке існувало завжди. Це громадянське суспільство, демократія, свобода слова, знову ж таки Майдан, право на вибори – усе це, і антикорупція в тому числі.
От зараз Федоров один із хедлайнерів цих цінностей і установок. Не знаю, чи хотів він цього, але він цей кластер очолив. Він зараз ситуативно обраний людьми.
Р.К.: Ситуативно обраний людьми – це гарно.
Р.Р.: До цього ще повернемося, я хотів закінчити з довірою. Наприкінці минулого року, після "Міндічґейту" й усього іншого, було видно, як рівень довіри до Зеленського почав різко просідати. А потім, на початку року, він цю ситуацію стабілізував – за рахунок того, що прикрився у внутрішній ситуації Федоровим і Будановим, підтягнув найрейтинговіших людей, які давали позитив. Зараз видно пряму кореляцію між тим, як президент втратив Федорова, і падінням рівня його підтримки?
О. А.: Дивіться, це ж не тільки на початку року президент підправив своє зниження рейтингу. Насправді скандали з "Міндіч-ґейтом" тоді перебилися розмовами про переговори – мовляв, ось-ось будуть. Коли переговори канули в Лету, з'явилися нові призначення в Офісі, які теж стали певною надією для виборця, для українця, що після "Міндічґейту" щось змінюватиметься.
Це процес, і важливо, що буде далі. Якщо не станеться чогось цікавішого, ніж "Форрест Гамп", буде просідання довіри до президента. Якщо ж знову буде з його боку перемикання на щось цікавіше, позитивніше, скажімо, діпстрайки по Москві чи ще щось, то рейтинг зростатиме. Але, знову ж таки, очікувати якогось різкого падіння рейтингу в когось майже нереально.
Багато обговорювали заяву Федорова щодо виборів – наскільки це йому додало чи не додало. Особливо нічого не дало. Просто є частина людей, які за вибори й зміну влади, і є частина, яка проти виборів в умовах війни. Усе це якимось чином балансується. Динаміка покаже, але кардинальних змін у консервативній Україні я б не очікував.
Антипович: "Абсолютна більшість українців підтримує сам факт проведення будь-яких протестів проти рішень, з якими суспільство не згодне, – це цілком нормально"Р.Р.: Як ви сказали, Михайло Федоров ситуативно обраний народом на певне електоральне поле. Мені доводилося чути від певних експертів, що Федоров – це така "Самопоміч 2.0". Мовляв, в Україні завжди було 10–15% людей проєвропейського, реформаторського, ліберального спрямування, які от зараз отримали собі лідера в особі Федорова.
Ви бачите портрет тих, хто підтримує Федорова: це насправді "Самопоміч 2.0" чи все ж "Слуга народу 2.0"? Кого там більше серед його прихильників?
О. А.: Я абсолютно не згоден із тезою про "Самопоміч", "Голос" і все інше. Можливо, це якась картинка з "Картонкових Майданів", з тієї аудиторії, що там була.
Але якщо ми говоримо про довіру у Федорова на рівні 67% на піку, зараз трохи менше, але все одно за 50% – то це кожен другий українець, навіть більше. Про яку "Самопоміч" чи громадянське суспільство тут можна говорити? Хоч би скільки ми їх роздували, це все одно рівень 15–17–20%.
А тут величезний запит, значно ширший. Якщо відштовхуватися від наявної влади в особі Володимира Зеленського, то до появи Федорова в нас залишалося лише так зване умовне мілітарне поле. Самі військові: Залужний, Буданов, Білецький та інші, з якимось невеликим вкрапленням людей типу Дмитра Разумкова, Сергія Притули тощо. Крім них майже нікого не існувало. Ні Юлії Володимирівни Тимошенко, ні Юрія Бойка – усе це майже зникло, це якісь фонові рівні підтримки.
І абсолютно вільною була інша сторона електорального поля: ті, хто за демократію, за свободу слова, за вільне волевиявлення, за лібералізм, за реформи, за антикорупцію. І ця частина досить велика.
Насправді ці події – маю на увазі не воєнні умови, а саме такі історії, як "Форест Гамп", "Міндічґейт", підозра Єрмаку, вся внутрішня картина зі зміною уряду – це все про професіоналізм влади й про те, чим влада взагалі має займатися всередині країни. І от запит на оновлення цього всього й отримав Михайло Федоров. Це величезне поле.
Крім того, Михайло покриває й інші запити суспільства, якщо йдеться про зміну влади. Молодий. Має величезний управлінський досвід, працював у владі, був міністром оборони – тобто захищав державу. А це все – вимоги до умовного майбутнього президента. Ти не можеш іти на вибори, якщо не захищав державу; апріорі Україна цього не прийме, якщо ти десь відсидівся.
У цьому сенсі Михайло Федоров вписується ідеально. Питання, чи так само він бачить себе і свою роль, як бачать його виборці. Тут цікаві його заяви, що не Росія повинна визначати, коли в Україні будуть вибори. Це при тому, що абсолютна більшість українців усе одно проти виборів під час війни.
Р.Р.: А це цікаве питання. Людей питають, вони за проведення виборів чи проти. А чи питають їх, чому вони проти? Які причини називають?
О. А.: Питають. Скоро покажемо. Насправді йдеться про кілька позицій. Перша – фізична небезпека під час проведення виборів. Друга – і це два найбільші поля – участь військових. Це та категорія суспільства, яку українці найбільше прагнуть залучити до майбутньої влади. І тут важливі і питання балотування, і голосування.
Далі йдуть такі серединні позиції в опитуванні: участь біженців за кордоном, ВПО, тут же все, що пов'язане з російською пропагандою, дезінформацією, кібербезпекою тощо.
Причому якщо врахувати, що вибори в нас можуть бути президентські, до Верховної Ради й місцеві, то на національному рівні все, що я назвав, працює дуже сильно, а от місцеві вибори понад 50% опитаних уже підтримують – мовляв, можна провести. Хоча як: хіба на місцевих виборах немає ракетної небезпеки чи військові зможуть взяти участь у місцевих виборах? Українець тут певною мірою розщеплений.
Р.Р.: Цікаво, що всі попередні роки, коли говорили про вибори, одним із топових аргументів проти було те, що вони розколять суспільство.
О. А.: Ця відповідь так само досі існує. Опонентам ми не довіряємо. І розкол суспільства через політику, через вибори теж присутній у цьому списку страхів, але далеко не на перших позиціях.
Р.Р.: Тобто всі ці причини, які ви назвали, насправді інструментальні. Їх можна, за великим рахунком, вирішити, якщо підготувати інфраструктуру. Тобто якогось світоглядного спротиву немає?
О. А.: Ну, коли ми питаємо, чи потрібно проводити вибори в умовах війни, переважає думка "ні". Але коли питаємо, чи візьмете ви участь, якщо вибори все ж відбуватимуться, переважає відповідь: "Так, звичайно, візьму".
Р.К.: А чи намагаєтеся ви прощупати ось що: гаразд, якщо ви проти виборів під час війни, то що замість них ви готові підтримати, щоб щось змінити? Яка є альтернатива виборам?
О. А.: Це складне політологічне питання. Хіба ми говоритимемо зі звичайним українцем – з бабусею на моїй рідній Полтавщині – про те, що потрібно змінити уряд?
Р.К.: Маю на увазі, що часто лунають різні тези про якийсь там уряд національної єдності чи щось таке. А є запит на те, щоб Зеленський ділився владою, запрошував у свій уряд інші політичні сили?
О. А.: Я б тут говорив не про інші політичні сили, а про професіоналів – а вони можуть бути з будь-яких політичних сил. Оце українець точно підтримає. Про інші політичні сили народ теж скаже: так, звісно, усі гуртом, разом і батька легше бити, усі об'єднані навколо відбудови чи захисту держави – усе це вітатиметься. Але це ж соціально бажана відповідь.
Р.Р.: Типу люди кажуть: "Давайте всіх". Але потім же додають: "а чому тут люди Порошенка чи Тимошенко?".
О. А.: Так. Українець у цьому не дуже розбирається. Він може лише потім, на якихось інформаційних хвилях, зробити свої висновки: звідки ця людина, чия вона і що може зробити.
Р.Р.: Трохи повернуся до теми, з якої ми почали, – про нове електоральне поле, що отримало ситуативного лідера. Я так до кінця й не зрозумів: це опонент? Це опозиційне поле до Зеленського? Чи там є й частина тих, хто бачить у Федорові потенційного наступника?
О. А.: Дивіться, "опозиційний" і "наступник" – це не взаємовиключні речі. Наступник у будь-якому разі є опозиційним, якщо він з'явився. Тому зараз я говорив би про таке універсальне бачення Федорова як кандидата, що може замінити Зеленського, прийти йому на зміну: бо в нього є досвід, бо він молодий, бо він не задіяний у корупції, бо в нього є команда, бо його добре сприймають у світі, і так далі.
Але це ми говоримо про якесь вирване, ідеальне електоральне поле – про уявлення щодо Михайла Федорова сьогодні, під час Майданів. Це вирвано з контексту війни. А тепер повернімося до цього контексту й поставимо питання: чи зможе Федоров провести переговори з міжнародними лідерами? Хто краще впорається – Федоров чи Зеленський? Українець, напевно, скаже: Зеленський краще, бо він уже п'ятий рік цим займається.
Р.Р.: О, я не певний. Пам'ятаєте 19-й рік, перед виборами? Казали: є Порошенко, а є Зеленський, який актор, – ну як ви віддасте державу акторові?
О. А.: Це було не про державу в умовах великої війни. І Федоров, і Зеленський – обидва точно професіонали, обидва були у владі. Але з погляду саме ситуації війни, то сподівання, що зможе вирішити питання закінчення війни зараз явно сконцентровані не на Федорові й навіть не на інших, а таки на чинному президентові.
Антипович: "Михайло (Федоров - ред.) покриває й інші запити суспільства, якщо йдеться про зміну влади. Молодий. Має величезний управлінський досвід, працював у владі, був міністром оборони – тобто захищав державу. А це все – вимоги до умовного майбутнього президента"Р.Р.: Якщо говорити про Зеленського, то очевидно, що він стоїть особняком. Але за останні кілька років із людей, які були в команді Зеленського, а потім випали з неї, утворився певний пул осіб, які підтискають його в електоральних рейтингах.
Якщо говорити про Залужного, Буданова та інших військових, то як змінила поява Федорова розклад сил у цьому таборі "других номерів"?
О. А.: Якщо говорити про рейтинги довіри, про позитивне чи негативне ставлення, – усі ці люди, кого ви назвали, це один і той самий показник. У нас є Залужний, Буданов, Драпатий, Мадяр, Зеленський, Федоров – оце, напевно, шість прізвищ, які мають першу позицію в рейтингу довіри. Уся решта прізвищ нижча, хоча там уже підбирається Усик, там Сергій Притула та інші.
Не може ж бути так, що 55–60% довіряють Зеленському і водночас 55–60% довіряють Федорову, який сприймається вже як опозиційний кандидат. Тобто це одні й ті самі люди, які довіряють і Зеленському, і Федорову, і Буданову, і Залужному.
А от в електоральній картинці Зеленський на посаду президента – номер один, тут змін немає. Залужний – номер два, тут теж змін немає.
Р.К.: А не Залужний перший, а Зеленський другий? Я згадую цю історію з інтерв'ю Гриніва, що Зеленський уже не фаворит.
О. А.: Я посилаюся виключно на свої дані. Не пам'ятаю, у який саме момент Залужний десь випередив Зеленського – але незначно й дуже коротко.
На сьогодні це вже історія щонайменше дворічної давнини. Останні два роки рейтинги очолює Зеленський, тут жодних змін. Зеленський очолює, Залужний другий, а після них третім був Кирило Буданов як певна третя політична сила.
Так от, дуже довго це тривало, а потім з'явився Михайло Федоров, який просто забрав третє місце в Буданова. Рейтингово Федоров, як на мене, найбільше зрізав саме Буданова: той мав 12–13%, став 7–8%, а Федоров став 12–13%. Точніше 11% десь зараз.
Але це математика. Якщо ж говорити про сприйняття, то Буданов – це, все-таки, туди, де Залужний, війна, захист України, успішний бойовий досвід. А Федоров – туди, де демократія, свобода слова, антикорупція.
Р.К.: Але коли дивишся на моделювання других турів, то видно, що Зеленський зараз, по суті, програє і Буданову, і Федорову, і Залужному.
О. А.: Як то кажуть, не все так однозначно: програє, потім виграє, потім знову програє.
Р.К.: Мені здається, там доволі однозначно.
О. А.: Залежно, кому й що. Все має свою тяглість. Залужний у нас усе-таки переважає і з погляду довіри, і з погляду тяглості своєї присутності в уявленнях виборців щодо можливого майбутнього кандидата на посаду президента. А щодо всіх інших – це коливання. Тим паче різниці, про які ми говоримо – це 1–2 відсотки між кандидатами.
Далі треба врахувати, хто прийде на вибори. Чоловіча аудиторія, яка сидить удома, боїться ТЦК і в умовах війни може не піти на виборчу дільницю. Це з одного боку. А з іншого – саме на фронті у Збройних силах теж чоловіче населення. Це суттєво перекошує вибірку тих, хто по факту прийде на вибори. Тому дивімося ширше.
Р.К.: Важко навіть передбачити, хто прийде на ці вибори, бо незрозуміло, у яких умовах вони мають відбуватися.
О. А.: Згадаймо історію. Будь-який довоєнний екзитпол: хто взяв участь у виборах? У нас, я забув точну цифру, але за 40% були люди пенсійного віку. Натомість у молоді явка 6–7%. Молодь, яка прекрасно хоче потусити, узяти відповідальність за політиків, та ще й за тих, кого вона або не знає, або хто не дуже популярний серед неї, – вона й не прийде.
Р.К.: Чому? Вони можуть сказати і про Залужного, і за Буданова, і за Федорова.
О. А.: Виборець Залужного? Там жіночки пенсійного віку.
Р.К.: Але Федоров – це вже молодший електорат.
О. А.: Величезна кількість молодих людей не знає, про що ми з вами говоримо, не хоче цікавитися й не буде.
Р.К.: Тобто все-таки повертаємося до Усика?
О. А.: Усик зрозумілий. Довіра за 50%. Вибір Усика – це вибір дисциплінованого спортсмена, який падає, встає, досягає успіху, представляє Україну на міжнародній арені. Ви собі не уявляєте, там цілий кістяк виборців.
Р.Р.: Ми в Києві живемо, тут такий самий мер – не пам'ятаю, з якого року беззмінно.
Р.К.: Із 2015-го.
Р.Р.: Минулого тижня в мене був цікавий досвід. Я десь потрапив у базу соціологів, і тепер мені дзвонять різні компанії. І от питання таке: "Другий тур – Федоров і Залужний". І я аж замислився. Ви міряли такий другий тур?
О. А.: Поява Федорова – це всього кілька тижнів. Тому відверто скажу: не міряли, не знаю. Але підозрюю, що це мілітарне поле з громадянським суспільством ще покачаються.
А ще з огляду на те, що Залужного немає в Україні, що він не включений хоч у якесь інформаційне поле того, що відбувається всередині держави. Це певною мірою може бути, як колись з Анатолієм Гриценком. Прекрасний чоловік, поки немає виборів – ми за нього. А приходять вибори – і ми шукаємо інших людей, у конкретних діях, у конкретних ситуаціях.
Якщо вам цікаво, які розколи в суспільстві уже намітились і будуть впливати на політику в майбутньому, який реальний вплив Telegram та соцмереж на ухвалення рішень людьми, на чому тримаються шанси Зеленського залишитись у владі – слухайте повну версію розмови на відео.
Роман Романюк, Роман Кравець, УП-2
Go to pravda.com.ua
Go to novyny.live
Go to novyny.live
Go to novyny.live