Search trend "25 квітня"

Про це пише Rеutеrs.За словами міністра фінансів США, президент Дональд Трамп найближчим часом розішле листи 100 невеликим країнам, з якими в Америки не так багато торгівлі.У цих листах країни будуть повідомлені про те, що їм доведеться зіткнутися з вищими ставками мит, які були встановлені 2 квітня, а потім припинені на 90 днів."Президент Трамп збирається надіслати листи деяким нашим торговельним партнерам, в яких буде сказано, що якщо ви не зрушите ситуацію з мертвої точки, то 1 серпня ви бумерангом повернетеся до рівня тарифів 2 квітня. Тому я думаю, що ми дуже швидко побачимо багато угод", - сказав Бессент.Водночас він заперечує, що 1 серпня - це новий термін для тарифних переговорів."Ми говоримо, що це відбувається саме тоді. Якщо ви хочете прискорити процес, дійте. Якщо ви хочете повернутися до старого тарифу, це ваш вибір", - додав міністр.Кевін Хассет, який очолює Національну економічну раду Білого дому, раніше в інтерв'ю на каналі СВS запропонував країнам, які ведуть серйозні переговори, умовну свободу маневру."Є терміни, і є події, які близькі, тому, можливо, щось буде відкладено після крайнього терміну", - сказав Гассетт і додав, що Трамп сам вирішить, чи може це статися.25 травня президент США Дональд Трамп заявив, що відтермінує запровадження 50-відсоткових мит на весь імпорт з Європейського Союзу до 9 липня, щоб дати більше часу для торгівельних переговорів.Пізніше Єврокомісар з питань торгівлі та економічної безпеки Марош Шефчович 3 липня провів перемовини з американським міністром торгівлі Говардом Лутніком і торговим представником Джеймісоном Гріром щодо нової торгівельної угоди зі США.

Магучіх перемогла на командному ЧЄ у стрибках у висотуОлімпійська чемпіонка Ярослава Магучіх вдруге поспіль стала переможницею на командному чемпіонаті Європи-2025 з легкої атлетики у дивізіоні І.На змаганнях зі стрибків у висоту українська легкоатлетка показала результат 2 метри. Полька Марія Жодзік стала другою (1,97 метра), а німкеня Імке Оннен (1,94) – третьою.Магучіх також спробувала покращити свій результат на планці у 2,03 м. й поставити рекорд сезону у світі, проте не змогла підкорити висоту з трьох спроб.Ярослава Магучіх, фото: Gеtty ІmаgеsФутболіст збірної України Таловєров перейшов у клуб ЧемпіоншипуУ суботу, 5 липня, український центрбек Максим Таловєров підписав контракт з англійським "Сток Сіті". Сторони підписали угоду на 3 сезони. За інформацією Тrаnsfеrmаrkt, трансфер обійшовся клубу Чемпіоншипу у 2 млн євро."Я неймовірно щасливий бути тут і носити футболку "Сток Сіті". Я завжди мріяв грати в Англії, а Чемпіоншип — це складна, але особлива ліга. Інтенсивність футболу дуже висока з конкурентноспроможними суперниками, і я знаю, наскільки це великий та амбітний клуб. З нетерпінням чекаю зустрічі з фанами на повному стадіоні, бо саме шум від них додає мені енергії та може дати справжній поштовх усій команді", - йдеться у заяві "Максі" (прим. - прізвисько гравця).25-річний Таловєров став першим українцем в історії "Сток Сіті" й поки єдиним українцем, хто виступає у Чемпіоншипі.У минулому сезоні Максим Таловєров грав за англійський "Плімут". Але команда не втрималась у Чемпіоншипі і вилетіла у нижчий дивізіон.Максим Таловєров, фото: Gеtty ІmаgеsДерев'янченко вперше за 8 років здобув дострокову перемогу нокаутомЦього тижня український боксер Сергій Дерев’янченко здобув ефектну перемогу в бою проти Джеремі Рамоса. У 3-му раунді американець вперше побував у нокдауні, він намагався переконати рефері, що українець завдав удару в потилицю, проте влучання зафіксували чистим.Вже у 6-му раунді Рамос впав на одне коліно. Американець продовжив поєдинок, але до кінця раунду Деревʼячненко знову відправив суперника у нокдаун. Після цього рефері зупинив бій і оголосив перемогу українця технічним нокаутом.Для Сергія Дерев'янченка це перша перемога технічним нокаутом з 2017 року, коли українець достроково переміг багамського боксера Туреано Джонсона.Сергій Дерев'янченко (ліворуч), фото: Gеtty Іmаgеs"Шахтар" визначився із заявкою на матчі 1-го кваліфікаційного раунду Ліги ЄвропиДонецький "Шахтар" стартує у єврокубках вже наступного тижня. У першому раунді кваліфікації Ліги Європи українці зустрінуться з фінським "Ільвесом".До заявки "Шахтаря" на матчі проти фінського "Ільвеса" у кваліфікації Ліги Європи потрапили 29 футболістів, зокрема 2 гравці, які повернулися з оренд: захисник Георгі Гочолеішвілі ("Копенгаген") та півзахисник Олег Очеретько ("Карпати").Заявка "Шахтаря":Воротарі: Кіріл Фесюн, Дмитро Різник, Ростислав Баглай*.Захисники: Валерій Бондар, Георгі Гочолеішвілі, Педро Енріке, Іраклі Азаров, Вінісіус Тобіас, Алаа Грам, Микола Матвієнко, Юхим Конопля, Микола Огарков*, Мар’ян Фарина.Півзахисники: Марлон Гомес, Дмитро Криськів, Мар’ян Швед, Георгій Судаков, Кевін, Антон Глущенко*, Артем Бондаренко, Віктор Цуканов*, Олег Очеретько, Єгор Назарина, Аліссон, Педріньйо, Невертон.Нападники: Лассіна Траоре, Егіналду, Кауан Еліас.(*футболісти, які заявлені за списком В)Перший "домашній" матч єврокубка проти "Ільвеса" донеччани проведуть на стадіон "Стожиці" в Любляні (Словенія) у четвер, 10 липня. Матч-відповідь відбудеться за тиждень - 17 липня."Шахтар", фото: shаkhtаr.соmВімблдон: невдачі Світоліної та КостюкСтарт українських тенісисток на Вімблдоні викликає неоднозначні емоції. В одиночному розряді нашу країну презентували одразу 4 спортсменки: Еліна Світоліна, Марта Костюк, Даяна Ястремська та Юлія Стародубцева.Світоліна зуміла дійти до третього кола. Матч проти Елізи Мертенс закінчився поразкою українки у двох сетах - 1:6, 6:7. Хоч на тайбрейку Еліна вела 4:2, але дотиснути бельгійку і перевести гру у третій сет - не змогла. Для Світоліної виліт у третьому раунді означає найгірший результат на Вімблдоні з 2021 року.Костюк похизуватись вдалими результатами не може. Українська тенісистка вперше в кар'єрі покинула британський Грендслем на стадії першого кола. Марта програла представниці Словенії Вероніці Ер’явець. Після перемоги у першому сеті (6:3), у двох наступних - українка поступилась - 3:6, 4:6.Стародубцева здолала Франческу Джонс і вийшла у друге коло Вімблдона. Проте далі цієї стадії не пройшла. Українка поступилась "нейтральній" росіянці Людмілі Самсоновій (2:6, 1:6).Ястремська у першому колі стала авторкою головної сенсації турніру Grаnd Slаm у передмісті Лондона та перемогла другу ракетку світу американку Корі Гофф (7:6, 6:1). У наступному раунді українка перемогла "нейтральну" тенісистку з Росії Анастасію Захарову (5:7, 7:5, 7:6). У третьому колі Ястремська має суперницю з Іспанії - Хессіку Бусас Манейро (станом на 15:00, 5 липня, цей матч зупинили через дощ).Даяна Ястремська, фото: Gеtty ІmаgеsФʼюрі викликав Усика на третій бійКолишній чемпіон світу в надважкій вазі Тайсон Ф’юрі вирішив відновити карʼєру і викликав Олександра Усика на третій бій."18 квітня 2026 року, стадіон "Вемблі", трилогія", - написав британець.Сергій Лапін, директор команди Олександра Усика, вже відреагував на цю інформацію."Ідея третього бою з Тайсоном Ф’юрі обговорювалася між нашими командами ще з моменту їхнього другого поєдинку. І я ніколи не сумнівався, що разом із Gоldstаr Рrоmоtіоns ми зможемо втілити це в реальність", - йдеться у заяві.Водночас Лапін наголосив, що зараз Усик і команда повністю зосереджені на бою з Даніелем Дюбуа."На досягненні історичної мети - стати триразовим абсолютним чемпіоном. Як ви вже могли помітити, концентрація та повна віддача - це основа стратегії чемпіона та його команди. Коли ця мета - третє абсолютне чемпіонство - буде досягнута та емоції вляжуться, ми будемо відкриті до наступного раунду", - сказав Лапін.38-річний Олександр Усик 19 липня у Лондоні вдруге боксуватиме за звання абсолютного чемпіона світу проти володаря титулу ІВF Даніеля Дюбуа з Британії.Олександр Усик і Тайсон Фʼюрі, фото: Gеtty Іmаgеs

Артем Тимченко з 2015 року воював у складі 25-ої бригади десантно-штурмових військ. Загинув 17 квітня 2022 року у бою під Авдіївкою

Про це повідомляє заступник міністра освіти Михайло Винницький у fасеbооk.Міносвіти спростувало інформацію, що поширилася мережею та ЗМІ, нібито курс базової військової підготовки "не буде обов'язковим для студентів"."Наразі у Верховній раді зареєстровано законопроєкт 13347, яким пропонується запровадити у всі освітні програми фахової передвищої та вищої освіти, замість курсу "БЗВП" (який завершується присудженням військово-облікової спеціальності (ВОС) і складанням військової присяги) дисципліну "Основи національного спротиву". Передбачено, що ця дисципліна буде обов'язковою для всіх студентів і студенток другого року навчання всіх коледжів і університетів України", - йдеться у повідомленні.Повідомляється, що основний акцент зроблять на домедичній допомозі, теорії вогневої підготовки та ознайомленні з цифровими технологіями для безпеки й оборони. Польові навчання будуть мінімальними, лише для базових навичок поводження зі зброєю та орієнтації на місцевості.Читайте також: "Велика кількість аспірантів була відрахована": у Міносвіти прокоментували ситуацію зі вступом задля уникнення мобілізаціїМіносвіти наголосило, що новий курс не готує студентів до мобілізації, адже мобілізаційний вік залишається незмінним - з 25 років. А для студентів, яким релігійні переконання забороняють носити зброю, збільшать кількість годин з домедичної допомоги. "Зараз університети вже розпочали підготовку до викладання в новому навчальному році Теоретичної частини БЗВП, обсягом 3 кредити. Ця підготовка залишається в силі, адже теоретична частина курсу "Основи національного спротиву" мінімально відрізнятиметься від теоретичної частини БЗВП. Різнитиметься практична складова, яка в разі прийняття законопроєкту 13347 буде суттєво іншою. Але підготовка до запровадження цієї практичної частини розпочнеться з нового року, тому все що вже зроблено в плані підготовки залишається в силі", - зазначається у повідомленні.18 квітня стало відомо, що Міністерство освіти і науки спільно з Міністерством оборони проводять консультації щодо змісту та формату практичної частини загальновійськової підготовки у вишах.

Про це повідомив голова фінкомітету ВР Данило Гетманцев.За його словами, цей кластер, хоч і має лише чотири розділи, є одним із найбільших за обсягом регулювання, включаючи понад 3 тис. європейських нормативних актів, з яких близько 400 треба імплементувати в українське законодавство.Під час сесії українська делегація обговорила з європейськими партнерами стан законодавства та плани щодо автомобільного, залізничного, авіаційного та морського транспорту, а також питання безпеки, екології, перевезень небезпечних вантажів, управління транспортними мережами та інші.Загалом Україна вже пройшла скринінг за 27 з 33 розділів переговорної рамки. В кластері 4 залишився один розділ, 15 "Енергетика". Кластер 5 включає 5 розділів і присвячений сільському господарству, безпеці харчових продуктів, рибальству, регіональній політиці та фінансам."Які б складні процеси не відбувалися в питаннях прийняття рішень з боку наших європейських партнерів, ми повинні швидко та якісно виконувати свої "домашні завдання" на шляху до членства в ЄС", - резюмував Гетманцев.Нагадаємо, що скринінг - це аналіз адаптації законодавства України на відповідність до права Європейського Союзу.Вступ України до ЄС: що відомо28 лютого 2022 року Україна звернулася до Євросоюзу щодо негайного вступу за спеціальною процедурою.23 червня 2022 року Україна отримала статус кандидата на вступ до ЄС.8 листопада 2023 року Єврокомісія рекомендувала розпочати процес перемовин про вступ України до ЄС.У січні 2024 року Єврокомісія підтримала рішення про початок скринінгу законодавства України.25 червня Україна та Молдова розпочали перемовини про вступ до ЄС.30 жовтня Європейська комісія повідомила, що готова до відкриття перших переговорних кластерів з Україною у 2025 році за виконання необхідних умов.9 квітня 2025 року прем'єр-міністр Денис Шмигаль сказав, що Україна вже виконала 81% своїх зобовʼязань за Угодою про асоціацію з ЄС. Пізніше єврокомісарка з питань розширення Марта Кос сказала, що до кінця 2025 року можна відкрити всі переговорні кластери щодо вступу України до Євросоюзу.

Боксер Тайсон Ф'юрі планує відновити кар'єру у 2026 році. Причина - бажання втретє вийти в ринг проти Олександра Усика. Саме українця британський боксер і його оточення називають "кроликом", на якого збираються влаштувати нове "полювання". Ф'юрі завершив професійну кар'єру на початку 2025 року після двох поразок від Усика. Але вже тоді багато хто сумнівався, що "Циганський король" піде остаточно. Підтвердження цих підозр з'явилось після заяви голови Управління розваг Саудівської Аравії Туркі Аль аш-Шейха. За словами Туркі, він особисто говорив з Ф'юрі. Після розмови боксер пообіцяв повернутись. За планом, бій може відбутись у 2026 році на події Rіyаdh Sеаsоn. Туркі прямо натякнув, що мета - третій бій проти українця. "Нам треба влаштувати полювання на кролика" - написав він. Сам Ф'юрі також неодноразово говорив, що якщо повернеться в ринг, то виключно заради Усика. "Я б повернувся тільки заради поєдинку з ним. Я люблю цей спорт. Я зобов'язаний боксу всім, що маю. Моє життя - це історія кохання і ненависті з рингом, що триває вже 25 років" - розповів британець. Але Усик - не єдиний, з ким Тайсон хоче зійтись у рингу. Він знову згадав про Ентоні Джошуа. За словами Ф'юрі, бій між двома британцями - це подія, яка мусить відбутись. "Якщо ми з Джошуа підемо в історію так і не побившись, це буде трагедія для британського боксу. Я хочу цього бою. Але ще більше - хочу помсти. Хочу побити Усика на Вемблі, перед 100 тис. глядачів, і знову підняти чемпіонські пояси. А ще - провести великий поєдинок із Джошуа", - сказав він. У квітні 2026 року Ф'юрі планує провести бій на стадіоні "Вемблі". Він уже опублікував відповідне фото з Усиком та зазначив дату - 18 квітня. Це може стати третім і останнім раундом у їхній трилогії. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Ф'юрі знову в залі: боксера не відпускає ринг, Усик уже чекає на реванш У 2024 році Ф'юрі двічі зустрічався з українцем в Ер-Ріяді. У першому поєдинку Усик переміг роздільним рішенням суддів і став абсолютним чемпіоном світу. Після цього Ф'юрі активував пункт реваншу. У грудні відбувся другий бій, у якому українець здобув переконливу перемогу одноголосним рішенням. Після поразки британець оголосив про завершення кар'єри. На професійному рівні Тайсон провів 37 боїв. 34 з них завершив перемогою, 24 - нокаутом. Дві поразки він зазнав саме від Усика. Ще один бій - проти Деонтея Вайлдера - завершився нічиєю. Попри гучні заяви про "пенсію", Ф'юрі неодноразово повертався після пауз. Його слова й нові плани свідчать, що завершення кар'єри не стало остаточним. Усі шанси на те, що 2026 рік подарує фанатам нову кульмінацію у протистоянні Усика та "Циганського короля". Чемпіон WВС, WВА, WВО та ІВО у надважкій вазі Олександр Усик натякнув на ймовірний бій проти ютубера Джейка Полаза правилами ММА. У сторіс Іnstаgrаm він опублікував фанатську афішу можливого поєдинку. Сам Пол пізніше запустив опитування в Іnstаgrаm про те, чи він повинен провести бій з Усиком.

The Mission of «Sprava Hromad»is the support of our army. The key to victory at the front is the support of the army in the rear! Now again, as in 2014, the army needs our unity in matters of aid!Starting with basic things like clothing, and ending with high-precision equipment, such as optical-radio-electronic surveillance complexes, our community buys and supplies the troops with everything they need, which forms a new, more advanced army! In this process, we, Public Affairs, take over all the routine processes from "understanding what the military needs to beat the enemy" and ending with handing him the keys to the dream equipment! However, we can overcome this path only under one condition: only together with you!

Про це він сказав під час брифінгу, передає кореспондентка Еспресо Катерина Галко.За словами омбудсмена, він діяв у межах чинного законодавства і вже використав своє право на подання кандидатури."Є три суб'єкти подання на цю посаду. Один з них - уповноважений ВРУ з прав людини. Офіційно юридично зафіксовано, що термін подачі кандидатур завершується за 2 місяці до закінчення повноважень чинного омбудсмена з питань державної мови. Я знаю Тараса Кременя дуже добре, ми з ним разом працювали у восьмому скликанні парламенту, і в мене немає інших слів, окрім слів подяки за його роботу", - наголосив Лубінець.Він нагадав, що кандидат має бути не молодшим за 35 років, мати вищу освіту, володіти державною та англійською мовами, мати досвід правозахисної діяльності або досвід діяльності з захисту державної мови та здатний за своїми якостями та професійним рівнем виконувати свої професійні обов'язки.Лубінець подав кандидатуру Олени Івановської - професорки, докторки наук, викладачки Київського національного університету імені Тараса Шевченка. За словами омбудсмена, вона все своє професійне життя присвятила захисту української мови, створила деканат українського фольклору, опублікувала понад 130 наукових праць у цій сфері."На мій погляд, при всій повазі до чинного омбудсмена, я в межах своїх повноважень і на підставі критеріїв виконав норму законодавства і встановленому порядку подав кандидатуру Івановської", - наголосив він.Водночас Лубінець підтвердив, що до нього дійсно зверталася група народних депутатів із проханням подати кандидатуру Тараса Кременя: "Моя відповідь дуже проста: по-перше, закінчився строк, по-друге, я виконав норми чинного законодавства і в передбачений строк кандидатуру вже подав".25 квітня громадські активісти висловили стурбованість спробою кулуарної заміни мовного омбудсмена Тараса Кременя, каденція якого спливає у липні цього року.1 травня Тарас Кремінь заявив, що готовий залишатися на посаді попри те, що його кандидатуру не подали.26 червня зʼявилось відкрите звернення до Кабінету Міністрів України на підтримку діяльності чинного уповноваженого з захисту державної мови Тараса Кременя підтримали відомі українські громадські діячі, митці, учені та правозахисники.Сам Кремінь вважає, що однією з причин не подання його кандидатури на переобрання омбудсменом є його незалежна діяльність від влади та посадовців. 

Про це Зеленський написав у tеlеgrаm. "Угода була підписана нещодавно між нашою державою та Радою Європи й тепер має бути оперативно ратифікована, щоб розпочати процес реального створення трибуналу. Доручив також якнайшвидше опрацювати та внести на розгляд Верховної Ради України необхідні законодавчі зміни, щоб з нашого боку все було забезпечено на сто відсотків заради повної реалізації угоди про створення трибуналу. Прошу народних депутатів розглянути це питання невідкладно", - йдеться у повідомленні. Читайте також: Спецтрибунал для посадовців РФ: за що та як судитимуть тих, хто почав вторгнення в УкраїнуЗеленський очікує, що команди МЗС України та Офісу президента якнайшвидше представлять графік роботи з партнерами для імплементації угоди про створення трибуналу та фактичного запуску інституції."Уже цього року в Росії мають відчути, що їхня відповідальність за злочин агресії є неминучою і що реально розпочався міжнародний юридичний процес для притягнення Росії до відповідальності. Агресія є злочином, і дійсно невідворотне покарання Росії за цей злочин є глобальним інтересом всіх у світі, хто хоче для своїх людей мирного життя", - підкреслив президент.До Ради надійшов проєкт закону про ратифікацію угодиСпікер ВР Руслан Стефанчук 1 липня повідомив, що до парламенту надійшов проєкт закону про ратифікацію угоди щодо створення спеціального трибуналу для РФ, його розглянуть на найближчому пленарному засіданні."Це є обов’язковою умовою для того, щоб угода, підписана 25 червня 2025 року в Страсбурзі, набула чинності відповідно до закону України "Про міжнародні договори України"", - пояснив голова ВР.Він наголосив, що створення спецтрибуналу стане важливим кроком для притягнення керівництва Росії до відповідальності за злочин агресії проти України.20 квітня 2024 року Комітет міністрів Ради Європи доручив генеральному секретареві розпочати підготовку документів, що сприятимуть проведенню консультацій з Україною на тему створення спецтрибуналу щодо злочинів Росії.У лютому 2025 року генеральний секретар Ради Європи Ален Берсе висловив сподівання, що Спецтрибунал для РФ запустять уже цьогоріч. Для цього потрібно створити структуру й надати ресурси.21 березня очільник МЗС Андрій Сибіга повідомив, що у Страсбурзі завершили роботу над ключовими правовими документами для створення спецтрибуналу для Росії.25 червня президент України Володимир Зеленський прибув до Палацу Європи у Страсбурзі, де поставив підпис під двосторонньою угодою з Радою Європи про створення Спеціального трибуналу щодо злочину агресії проти України. 

Про це в ефірі Еспресо сказав журналіст, публіцист, почесний президент Українського ПЕН-клубу, співзасновник часопису "Критика" Микола Рябчук."Це типова історія, тому що у нас дуже багато випадкових людей на різних посадах. І часто це рішення навіть не політичне, а просто тому, що треба прилаштувати десь свою людину. Ми знаємо безліч таких прикладів. Україна вже 30 років продовжує наступати на ті самі граблі, і виявляється, що навіть ця громадянська мобілізація часів війни не надто впливає на поведінку владних еліт", - зазначив Рябчук.За словами публіциста, Тарас Кремінь серйозно ставиться до свого обов'язку. Дійсно, йому болить ця справа, він дуже відданий. І, мабуть, такі люди не дуже потрібні."Тут, безумовно, пахне політикою, і він, мабуть, незручний. Тарас не піддається ручному керуванню, він відданий певній ідеї, певним засадам. Тож це - політичне рішення, і дуже несмачне. Тарас рухається за правилами, за законом, а це, на жаль, не працює в нашій країні", - наголосив Рябчук.25 квітня громадські активісти висловили стурбованість спробою кулуарної заміни мовного омбудсмена Тараса Кременя, каденція якого спливає у липні цього року.1 травня Тарас Кремінь заявив, що готовий залишатися на посаді попри те, що його кандидатуру не подали.26 червня зʼявилось відкрите звернення до Кабінету міністрів України на підтримку діяльності чинного уповноваженого з захисту державної мови - Тараса Кременя підтримали відомі українські громадські діячі, митці, учені та правозахисники.

Еспресо наводить переклад статті Wybоrсzа.6 червня урядова Комісія в справах вивчення російського і білоруського впливу на внутрішню безпеку і справи Республіки Польщі в 2004-2024 рр. підвела підсумки річної діяльності. Тихо – оголошення на сайті Міністерства юстиції, яке відповідало за її організацію і діяльність, з’явилося через 4 дні і без феєрверків.Відповідно до оголошення Комісія, яка складається з 11 експертів під керівництвом генерала Ярослава Стружика, керівника Служби Військової Контррозвідки, обговорила тайний рапорт, який 7 квітня передала прем’єру Дональду Туску. Тематика аналізу – це питання безпеки, зовнішньої політики, дезінформації та економіки. Як висновок представлено 50 рекомендацій, які "повинні слугувати укріпленню супротиву країни російським впливам".Дональд Туск, фото: з відкритих джерел Генерал Стружик нагадав, що Комісія направила в прокуратуру клопотання про порушення розслідування проти Антоні Мачеревіча (звинувачення в дипломатичній зраді) і полковника Пьотра Погоновського, колишнього керівника Агентства внутрішньої безпеки (ліквідація 10 з 15 делегувань).Міністр юстиції Адам Боднар підсумував: "В умовах сучасних геополітичних викликів, які в даний час є причиною найсерйозніших загроз безпеці Польщі, висновки та рекомендовані заходи, представлені Комісією, а також висновки, подані до прокуратури, є важливим внеском у покращення безпеки Польщі".Це лише декларації. Міністри, присутні на засіданні, - крім Боднара, це міністр внутрішніх справ та координатор спеціальних служб Томаш Шемоняк та міністр культури Ганна Врублевська - та члени Комісії повністю пропустили те, що двома днями раніше було викинуто до кошику аналіз впливу Росії на польсько-українські відносини.За ініціативою ПСЛ уряд (один депутат утримався) та опозиція проголосували за Закон про створення нового державного свята: 11 липня поляки відзначатимуть Національний день пам’яті для поляків - жертв геноциду ОУН та УПА на східних територіях Другої Польської Республіки.Направленого - визначає акт - у 1939-1946 роках "на польське населення" "українськими націоналістами з організації українських націоналістів (ОУН), української повстанської армії (УПА) та іншими українськими націоналістичними утвореннями, що діяли на східних землях Другої Польської Республіки (воєводства Волинське, Тарнопольське, Станіславівське, Львівське, Поліське), а також сучасних воєводств Люблінського і Підкарпатського".Чому немає свята 17 вересня 1939 року, ані дня Катині, але є свято волинської бійніЦе відкрито антиукраїнські дії, оскільки немає державного дня пам'яті ані 17 вересня (вторгнення СРСР до Другої Польської Республіки в 1939 р.), ані 5 квітня (рішення радянського політбюро 1940 р. про вбивство польських офіцерів у Катині), ані також 11 серпня (наказ 00485 від 1937 р. керівника НКВС Миколи Єжова в справі так званої польської операції в СРСР, в результаті якої розстріляно 111 000 осіб).Натомість вже в 2016 році Сейм і Сенат проголосували за рішення про створення 11 липня Національного дня пам’яті жертв геноциду, скоєного українськими націоналістами щодо громадян Республіки Польщі.А оскільки закон мовчить про скасування резолюції, то 11 липня поляки відзначатимуть з того ж приводу і Національне свято і Національний день пам’яті. Абсурд? Не єдиний.В законі також немає згадки про те, що в 2018 році до Закону про Інститут національної пам’яті - на додаток до "єврейських" поправок, які передбачають покарання за приписування польському народу чи польській державі відповідальності за злочини, вчинені нацистською Німеччиною – введено також "українські" поправки. Згідно з ними злочини українських націоналістів були прирівняні до комуністичних та нацистських злочинів, визначено, що вони тривали в період 1925-1950 років, також встановлено штрафи за заперечення їх.Президент Анджей Дуда та Адам Боднар, тогочасний речник Громадянських Прав, засудили використання фрази "українські націоналісти" та "Східна Малопольща".Трибунал погодився з їхніми застереженнями та видалив обидва терміни з закону.фото: з відкритих джерел Виконання судових рішень Конституційного трибуналу - це зобов'язання законодавчих та виконавчих органів влади, але протягом 6 років ані влада ПіС, ані нинішня не зробили нічого. Тобто закон зобов’язує, але без визначення того, хто вчинив злочин проти поляків у 1925-1950 роках та на якій території.У грудні парламентський клуб ПіС приніс проєкт, в якому було зазначено, що злочин було вчинено 2 членами та співробітниками ОУН - Бандера (ОUN -В) і УПА та іншими українськими формуваннями, що співпрацюють з Третім Німецьким Рейхом". І що мова йде про вчинки 1921-1950 років. Перше читання проєкту відбулося в Сеймі 6 лютого, після чого він опинився в комітеті.Також проводиться підрахунок кількості польських жертв. У законі, прийнятому 4 червня, мова йде про 100 тисяч осіб, Інститут національної пам’яті стверджує, що їх було 120 тисяч, а Пшемислав Чарнек, який представляв проєкт ПіСу, - 200 тисяч.У випадку польсько-українських історичних відносин немає ані норм, ані здорового глузду, оскільки все можна сказати і прийняти.Партія "Право і справедливість", фото: gеttyіmаgеs Зовсім не Інститут національної пам’яті. Де розташований "центр Путіна" в ПольщіЩо стосується проєкту Народної партії, уряд не зайняв позиції, оскільки, як заявив заступник міністра культури Мачей Врубел під час парламентської дискусії, "наразі вже нічого не стоїть на шляху урочистого святкування 11 липня, але Міністерство культури та національної спадщини, звичайно, не вносить поправок до цього парламентського законопроекту". Чому, можна запитати, очевидно, що влада вмила руки? Зрештою, у випадку обговорених історичних законів ми маємо справу з показовою присутністю московських фахівців."Українські" поправки до Закону про Інститут національної пам’яті були написані в інтересах Росії та її спеціальних служб. Не інакше є щодо закону, внесеного ПСЛ (Польською Селянською Партією). Войцех Чухновский заявив у "Газеті Виборчій", що в лютому комісія генерала Стружика надіслала список з 25 імен людей, що розповсюджують пропаганду Кремля в Агентстві Внутрішньої Безпеки.Зі слів його співрозмовника та члена Комісії, найважливішим джерелом пропаганди Кремля в Польщі є середовище, зосереджене навколо Видавничого Дому "Польська Думка" - "головний центр" для проросійських ініціатив у Польщі."Польська думка", перерахував співрозмовник Чухновського, має власне інтернет-телебачення, просуває там Гжегожа Брауна, закликає українців, які живуть у Польщі, щоб "поверталися додому", і розповсюджує фальшиві новини про прихильність до українців у черзі до лікаря, їх злочин і гроші, які вони отримують від держави і за які вони "не виражають вдячності".У своєму підході Європейський Союз є "тоталітарним творінням", Україна це "бандерівсько - фашистська держава", а "спеціальна операція в Україні" була спровокована американцями.Крім телеканалу "Польської думки", комісія в листі до Агентства внутрішньої безпеки назвала інші портали: Nаtіоnаlіsts.nеt, Nаtіоnаl.іnfо, krеsy.іnfо. Анонімний член Комісії заявив, що загальними цілями публікації цих ЗМІ є:• зменшення довіри до польського уряду (як попереднього, так і теперішнього);• розпад Європейського Союзу;• послаблення Заходу в цілому;• посварити Польщу з Україною.І він зробив висновок: "Цими порталами як джерелами користуються сторінки в соціальних мережах, які заражають польський публічний простір. Вони значною мірою обслуговуються спеціальними підрозділами російської армії, призначеними для підтримки фейкових сторінок".Після таких висновків експертів з російської дезінформації повинні включитися всі контрольні лампи в структурах, які дбають про безпеку держави.Вони не включилися. Навпаки, лампи, що застерігають від "центрів Путіна", згасли, натомість включилися лампи, що попереджають про "небезпеку" від України.Ексгумації йдуть добре, і ПСЛ обирає дипломата з ПНР та кореспондента з МосквиПредставником для звітності по Закону від 4 червня обрали депутата Тадеуша Самборського. У 1977 році він захистив докторську дисертацію в університеті імені Ломоносова в Москві, в 1970 -х та 1980 -х роках він був першим секретарем посольства Польської Народної Республіки у В’єтнамі та Лаосі, а потім був московським кореспондентом "Зеленого Прапора", органу Об’єднаної народної партії – партії-сателіта Польської об’єднаної робітничої партії на початку існування Польської Народної Республіки.Він двічі засідав у Сеймі від імені ПСЛ (1993-1997, 2001-2005), у 2023 році він отримав мандат від списків партії "Третій Шлях", був президентом фонду "Допомога полякам на Сході", до 2017 року він належав до керівництва Товариства "Польща - Схід" - до 1990 року Товариства польсько-радянської дружби.Самборський є постійним автором "Польських думок", він часто пише про злочини ОУН-УПА, у 2023 році він опублікував збірку своїх текстів у її видавничому будинку. "Польська Думка" - це медіа-покровитель його фестивалю.Майкл Олшевський, керівник закордонного департаменту "Виборчої", - один із небагатьох журналістів, який критично писав про закон, заявив, що "заявники з ПСЛ і "Третього Шляху" побачили шанс в антиукраїнських настроях і - як практично весь наш політичний клас - стали заручниками антиукраїнської риторики".Послідовність подій показує, що мова йде не лише про перегони, хто першим досягне союзу з Конфедерацією та Брауном. Наприкінці листопада міністри закордонних справ Польщі та України, Радослав Сікорський та Андрій Сибіга підписали декларацію, яка розблокувала питання про ексгумацію польських жертв в Україні та українських жертв у Польщі.Робоча група почала працювати під егідою міністерства культури. 24 квітня, завдяки особистому залученню прем’єр -міністра Дональда Туска та президента Володимира Зеленського, ексгумаційні роботи розпочалися в Пужниках на Тернопольщинні, завершилися в травні виявленням останків 42 поляків, убитих УПА. Прем'єр-міністр назвав цю подію "проривом".У відповідь Чарнек сказав, що прориву немає. Він стверджував, що після її прийняття "неможливо буде в Польщі під загрозою покарання прославляти УПА, бандеревців, всіх тих українських націоналістів, які вбивали наших співвітчизників 80 років тому"."Закон також покладе край цим ганебним переговорам Міністерства культури та національної спадщини з українською державою щодо можливих подальших пам’ятників УПА в Польщі", - додав він, представляючи поправку від ПіС до Закону про Інститут національної пам’яті.Здавалося б, усі розуміють, що "в нас є довоєнні часи", як зазначає Туск, і що якщо Україна потрапить під удари росіян і зраду американців, ми будемо сусідами з Росією Путіна не на ділянці 628 кілометрів (Кролівець, у російській номенклатурі Калінінград плюс Білорусь), а 1163. Можливість ведення Москвою гібридної війни від дезінформації та радіоелектронної боротьби до регулярного саботажу радикально зросте.Здоровий глузд вимагає мінімізувати все, що розділяє поляків та українців. Москва навіть не приховує, що однією з її цілей є конфлікт наших націй. Але це не так - Україна також є ворогом для численних польських політиків.Чи полегшує РSL завдання БраунуСвій проєкт Польська селянська партія (РSL) подала до маршалківської палати 25 квітня, тобто на другий день після початку ексгумації у Пужниках.Тими ж днями невідомі особи на поруйнованій могилі 62 вояків УПА на горі Монастир – також відомій як Монастир – у ґміні Горинець-Здруй встановили табличку з написом: "Спільна могила українців, членів УПА, відповідальних за терор і геноцид беззахисного польського, українського та єврейського населення. Господи Боже, змилуйся над ними і не зараховуй їм тих страшних вчинків, яких вони допустилися супроти своїх братів. "Прощення не означає забуття, але – зцілення болю"".Міністерства культури Польщі та України у спільній заяві назвали цей інцидент "свідомою провокацією, що слугує інтересам держави-агресора Росії  і має на меті зірвати конструктивний діалог, який останніми місяцями розвивається між нашими країнами".Табличку демонтували, тож Браун не зміг урочисто "відкрити" її 2 травня, як це собі планував.І можна було б відзначити невеликий поступ у розплутуванні польсько-українського вузла, якби не РSL і той спосіб, у який народники домоглися ухвалення свого проєкту.Генерал Стружик передав прем’єрові закритий звіт комісії 7 квітня, у якому містилася оцінка видання "Мyśl Роlskа" ("Польська думка") як "осередку Путіна" в Польщі, а також 50 рекомендацій щодо обмеження російського та білоруського впливу.фото: jаgіеllоnіа.оrg Чи передав глава уряду звіт Владиславу Косіняку-Камишу? Ми не знаємо, хоча це було фактично непотрібно, адже віцепрем’єр і міністр оборони делегував до комісії професора Ґжеґожа Мотику – керівника Військового історичного бюро та відомого дослідника польсько-українських відносин. Генерал Стружик кілька разів доповідав про результати роботи комісії на засіданнях уряду.Спочатку доповідачем проєкту, який підписав Косіняк-Камиш, мав стати віцеспікер Сейму Пьотр Зґожельський, який змагається у радикалізмі з Брауном щодо стигматизації українських націоналістів. Однак народний політик виявився недостатньо принциповим, і 30 травня його замінили на Самборського.Це трапилося перед другим туром президентських виборів, коли РSL сподівався на перемогу Рафала Тшасковського.Метою внесення на розгляд і проштовхування законопроєкту була не лише боротьба з антиукраїнським радикалізмом і зрив ексгумації. Йшлося також про те, щоб показати, що з "хабом Путіна" не може статися нічого поганого, незалежно від висновків комісії генерала Стружика та поточної політичної констеляції. До речі, представник "хабу" був делегований для того, щоб переконатися, що в антиукраїнському котлі під коаліцією, яка називає себе демократичною, не бракує політичних дров.Символічно, що закон про антиукраїнське національне свято був прийнятий 4 червня, в День свободи і прав людини, який відзначається в пам'ять про вибори 1989 року,  які призвели до краху комунізму в нашій країні (єдиний, хто помітив цей збіг, був Владислав Фрасинюк на шпальтах Nеwswееk) та ініціювали зміни в усьому регіоні, що незабаром привели до розпаду СРСР і становлення 15 його республік, зокрема й України, як незалежних держав.Донедавна польська влада представляла безперервність повстань за свободу і демократію в нашому регіоні як підставу для польської слави і політичної величі. Від польського Жовтня 1956 року та Угорського національного повстання, через Празьку весну, Солідарність 4 червня та Осінь народів 1989-го року до українських Майданів 2004-го та 2013-2014 років і нинішньої боротьби українців проти російських окупантів.А коли День волонтерів, які допомагають біженцям з УкраїниРозуміння цієї традиції могло б підштовхнути до заснування Дня польського волонтера в пам'ять про неймовірну солідарність, виявлену мільйонам українців після 24 лютого 2022 року. Тоді величезна частина польського населення показала здивованій Європі, що таке людська щедрість і серце і в чому проявляється дух старого континенту та його цінності.Натомість політики надірвали польську солідарність щодо України, додавши ще один ком у могилу знаменитої "лінії Ґедройця" у польській східній політиці.Інституції, такі як комісія генерала Стружика, мають пройти два випробування, щоб оцінити їхню реальну користь для безпеки держави.Першим є виявлення ворожих впливів серед попередньої влади. З цим, як видається, комісія справляється.Друге – виявлення російських та білоруських впливів серед своїх. А цим керівники держави знехтували. І менш важливо – чому: чи через підтримку коаліції заради голосів народників, чи змагання у антиукраїнстві з правими, чи відверті докори "невдячним українцям", які "не хочуть знати правду про Волинь".Значення має результат – те, що в польсько-українських відносинах ми зайшли в глухий кут.Українці вчинили мудро, коли надали кілька нових дозволів на ексгумацію, попри ворожий крок Польщі.А оскільки мости не спалено, варто шукати шляхи виходу з нинішньої ситуації.Починати варто із найголовнішого, тобто з громадської думки. Під час ексгумаційних робіт у Пужниках Кароліна Левицька в ефірі ТОК FМ розмовляла з професором Мотикою. Вона зазначила, що причиною запровадження Україною у 2017 році ембарго на ексгумаційні роботи було те, що їх проведення виявило б "ще більше полів, братських могил, наповнених кістками жертв з-поміж цивільного населення. І Києву рано чи пізно довелося б зіткнутися з цією дуже складною і темною сторінкою своєї історії".Вона додала, що, зрештою, зруйновані у 2015-2017 роках "невідомими зловмисниками" українські могили та меморіали, були незаконними.Брак знань не повинен звільняти від журналістської етики. Насправді частину руйнувань здійснили місцеві органи влади, тоді як російська агентура діяла відкрито, розміщуючи відео зі своїх дій на порталах так званої Донецької Народної Республіки. Могила на горі Монастир була впорядкована на підставі угоди Ради охорони пам’яті боротьби та мучеництва зі Спілкою українців у Польщі.Після кількарічних складних переговорів було домовлено, що на табличці з іменами з’явиться напис "загинули за вільну Україну". Головою Ради тоді був Станіслав Бронєвський, керівником "Сірих шеренг", у переговорах брав участь Світовий союз солдатів АК, зокрема середовище 27-ї Волинської дивізії.Ці люди знали події Другої світової війни з власного досвіду, їхні близькі загинули від рук українців, вони самі брали участь у польсько-українських боях. І все ж вони підтримали угоду Ради охорони пам’яті боротьби і мучеництва (RОРWіМ) зі Спілкою українців у Польщі (ЗUwР), вбачаючи в ній елемент ширшого порозуміння між поляками та українцями.Ось чому Росія та її агентура, а також проросійські та ендеківські сили роблять усе можливе, щоб могили на горі Монастир не відновили у погодженому вигляді. Кремль зацікавлений, щоб поляки і українці показали, що не здатні осмислити драматичне минуле і думати про спільне майбутнє.Дослідження професора Галагіди та неприємні факти для польських істориківКілька зауваг щодо істориків. У польській правовій системі відбувається жонглювання датами, назвами українських формувань і такими термінами, як "українські націоналісти", а також кількістю жертв. Це означає, що роль дослідників зведена до нуля, бо польська держава не зважає на їхні дискусії та висновки, проголошуючи "правду" залежно від політичних потреб.І це в контексті ситуації, коли під час підготовки до ексгумаційних робіт з'ясувалося кілька не дуже приємних для польської держави фактів.Підтвердилося, що єдині комплексні дослідження щодо ідентифікації жертв польсько-українського конфлікту 1940-х років проводить команда професора Ігоря Галагіди в Українському католицькому університеті у Львові. За 7 років роботи дослідники встановили імена понад 22 тисяч українських жертв і визначили їхню загальну кількість - понад 30 тисяч. Наразі вони працюють над ідентифікацією польських жертв.Завдяки цьому українська сторона змогла представити список із 200 населених пунктів у Польщі, у яких загинуло щонайменше 5 цивільних осіб української національності.Такого комплексного переліку для населених пунктів на території України не змогли представити ні Інститут національної пам’яті (ІРN), ні жодна з численних установ, що займаються історичною політикою.Те саме стосується кількості польських жертв і встановлення якомога більшої кількості імен.Також з'ясувалося, що, всупереч твердженням деяких істориків, політиків і журналістів, ексгумація не є способом встановлення кількості жертв та їхньої ідентифікації. Стосовно конкретних населених пунктів – це ефективний і необхідний метод, але не для всієї території, на якій у 1940-х роках розгорталася польсько-українська драма.А тому історики повинні виконати свою роботу, і село за селом, місто за містом намагатися встановити імена жертв, щоб порахувати їх з відносною точністю. Це єдиний і найнадійніший спосіб дізнатися реальну картину минулого і віддати данину пам'яті тим, хто був убитий.     В ефірі ТОК FМ професор Мотика назвав дослідників, які ставлять під сумнів польську цифру 100 тисяч, "науковими антивакцинаторами". Тому що ніхто не ставив під сумнів польські дослідження, які називають таку цифру. Слова професора мають державну вагу, адже він є найважливішою посадовою особою в історичній політиці нинішньої влади. Окрім того, що він очолює ВБГ і є членом комісії генерала Стружика, він також входить до Колегії ІНП.   Але польська історіографія досі оперує оцінками, за якими кількість розстріляних обчислюється десятками тисяч людей, хоча минуло достатньо часу для ретельного дослідження цього питання.Маючи певні знання про літературу на цю тему, польські, українські, радянські та німецькі документи, а також про часткові результати ідентифікації польських жертв, я можу дати дружню пораду. Історики зроблять суспільству послугу, коли почнуть готувати громадян до сприйняття інформації про те, що польських жертв було незрівнянно менше, ніж загальноприйняті 100 тисяч.Що не применшує значення того факту, що жертв було десятки тисяч, і що кожна з них заслуговує на поховання, відновлення імені й прізвища і пам'ять.І на завершення кілька слів до службовців із ліквідації загроз для безпеки Польщі. У гучному інтерв'ю Донати Субботко "Росія вже тут" генерал Пьотр Питель, голова Служби військової контррозвідки у 2014-2015 роках, заявив, що "все, що сталося в Польщі після 2015 року, відповідає російським інтересам". І що польські служби залишили державу "голою і незахищеною" перед обличчям російської загрози.Через півтора року після того, як колеги генерала повернулися до виконання службових обов'язків, доводиться констатувати, що у сфері впливу Росії на польсько-українські відносини такий стан справ зберігається і сьогодні.

Міський голова Києва Віталій Кличко повідомив, що підписав рішення про відсторонення першого заступника голови КМДА Миколи Поворозника після того, як журналісти повідомили, що він улаштував святкування у день жалоби у Києві 25 квітня. Про це Кличко заявив у понеділок, 30 червня.

Мер Києва відсторонить першого заступника голови КМДА Миколу Поворозника від виконання обовʼязків на час розслідування, імовірного, святкування дня народження в День жалоби в Києві 25 квітня

25 червня 2025 року помер військовослужбовець з Калуша, що на Івано-Франківщині, Володимир Тепчук. Він служив з квітня 2022 року, зокрема воював на Донецькому напрямку

Увечері 27 червня в самому центрі Одеси пролунали постріли. За інформацією обласного управління Нацполіції, близько 20:00 очевидці повідомили на лінію 102 про стрілянину. На місце події одразу направили слідчо-оперативну групу з територіального відділу поліції. Правоохоронці з'ясовують, що саме сталося та хто брав участь у конфлікті. За попередніми даними, внаслідок збройного інциденту було поранено місцевого мешканця. На нього напали невідомі, під час суперечки застосували вогнепальну зброю. Після пострілу нападники втекли з місця злочину. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: У Житомирі сталася стрілянина: загинули жінка та чоловік Постраждалого госпіталізували. Його стан наразі не уточнюється. Лікарі поки не дають прогнозів щодо загрози для його життя. Як уточнили у поліції, триває встановлення особистостей нападників. Також вирішується правова кваліфікація інциденту. Місцеві Теlеgrаm-канали повідомляють, що постріл був у голову. За їхніми словами, поранення отримав 25-річний хлопець, куля влучила у потилицю. Офіційного підтвердження цієї інформації поки немає. У Гайсинському районі на Вінниччині вночі проти 20 квітня 2023 року двоє чоловіків розстріляли поліцейських. Від отриманих травм один правоохоронець загинув, інший отримав поранення. Після цього на території Вінницької та Одеської областей розпочали поліцейську операцію. У мережі публікують відео, де видно, що підозрювані були у військовій формі. Підозрюваних затримали. Ними виявилися батько й син, які втекли з військової частини.

Про це він розповів в етері Еспресо."Ми змогли продемонструвати нашому суспільству й всьому світу, що ми можемо й вміємо захищати мовні права громадян України, вміємо користуватись відповідними законодавчими можливостями, а також вдосконалювати національне законодавство й посилювати статус української мови, як державної. Ми змогли дати повірити людям в те, що їхні права в інтернеті, освіті, сфері обслуговування й культури, друкованих медіа є захищеними. Це головні критерії, які повʼязані з тим, що наша інституція є незалежною від органів влади та посадових осіб", - розповів Кремінь.Омбудсмен наголосив, що посада уповноваженого із захисту державної мови є одним із найуспішніших кейсів уряду Дениса Шмигаля."Однією з причин, чому мою кандидатуру не було подано на переобрання, хоча я вірю, що це відбудеться, повʼязана з тим, що я здійснюю свою діяльність незалежно, втім, водночас мені не соромно продемонструвати свої результати своєї роботи. Тим паче говорити про це, як про один із найуспішніших кейсів уряду Дениса Шмигаля. Бо власне уряд Шмигаля призначав мене на цю посаду. Це один із найуспішніших кейсів, про які може говорити президент України Володимир Зеленський. Адже української мови у 2019 році було значно менше, ніж її є тепер. Найголовніше, що в умовах повномасштабного вторгнення, українська мова стала не тільки засобом комунікації, а й нашим територією боротьби", - додав він.25 квітня громадські активісти висловили стурбованість спробою кулуарної заміни мовного омбудсмена Тараса Кременя, каденція якого спливає у липні цього року.1 травня Тарас Кремінь заявив, що готовий залишатися на посаді попри те, що його кандидатуру не подали.26 червня зʼявилось відкрите звернення до Кабінету Міністрів України на підтримку діяльності чинного уповноваженого з захисту державної мови Тараса Кременя підтримали відомі українські громадські діячі, митці, учені та правозахисники 

Про це в ефірі Еспресо сказала кореспондентка Тетяна Висоцька."Сьогодні на саміті лідерів ЄС порушуватиметься тема вступу України до ЄС, яку блокує Орбан. Маю новину, яку зранку не наважувалась озвучити, бо консультувалася з колегами, які володіють румунською мовою, щоб точно підтвердити, що саме сказав президент Румунії Нікушор Дан перед початком саміту. І тепер у мене є офіційний переклад від румунських журналістів. Вони зазначили, що президент Румунії перед початком саміту заявив, що 4 липня у Кишиневі планується засідання Ради Молдова – ЄС, на якому буде відкрито перший кластер у переговорах про вступ Молдови до ЄС", - пояснила Висоцька.За словами журналістки, відкриття кластерів для Молдови 4 липня – досить несподівана тема, адже Молдова рухається до вступу в ЄС "у пакеті" разом з Україною. І оскільки Угорщина наразі блокує процес щодо України, Молдова також чекала на одночасне відкриття кластерів."Якщо президент заявив, що 4 липня буде відкрито перший кластер для Молдови, це може свідчити про одне з двох: або Орбана якимось чином переконають, і кластер буде відкрито також і для України, або Україну та Молдову розділять у цьому процесі.Я говорила з кількома депутатами, але вони кажуть, що нічого про це не чули. Тож звідки в президента Румунії ця інформація? Навіщо він вирішив її озвучити? Поки що це незрозуміло, але ось такий сигнал ми отримали сьогодні", – наголосила Висоцька.Вступ України до ЄС: що відомо28 лютого 2022 року Україна звернулася до Євросоюзу щодо негайного вступу за спеціальною процедурою.23 червня 2022 року Україна отримала статус кандидата на вступ до ЄС.8 листопада 2023 року Єврокомісія рекомендувала розпочати процес перемовин про вступ України до ЄС.21 лютого 2024 року президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн заявила, що переговорна рамка для вступу України до ЄС буде готова на початку літа - після європейських виборів.21 червня Рада Європейського Союзу офіційно підтвердила переговорні рамки для України та Молдови щодо вступу до блоку.25 червня Україна та Молдова розпочали перемовини про вступ до ЄС.30 жовтня Європейська комісія повідомила, що готова до відкриття перших переговорних кластерів з Україною у 2025 році за виконання необхідних умов.9 квітня 2025 року прем'єр-міністр Денис Шмигаль сказав, що Україна вже виконала 81% своїх зобовʼязань за Угодою про асоціацію з ЄС. Пізніше єврокомісарка з питань розширення Марта Кос сказала, що до кінця 2025 року можна відкрити всі переговорні кластери щодо вступу України до Євросоюзу.Читайте також: Вступ України до ЄС: основні досягнення та перспективи на 2025 рік

З квітня відкрили понад 11 тисяч нових справ. 82% з них – на чоловіків 25–45 років

Звернення опубліковано на Порталі мовної політики.Нагадаємо, в документі, який ініціювали українські діячі культури, владу закликають призначити Тараса Кременя на посаду уповноваженого з захисту державної мови на наступну каденцію. "Закликаємо віцепрем'єр-міністра з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України – міністра юстиції України, міністра культури та стратегічних комунікацій, уповноваженого Верховної Ради з прав людини внести до Кабінету Міністрів України кандидатуру Тараса Кременя на посаду уповноваженого з захисту державної мови замість раніше поданих кандидатів, які не хочуть або не можуть обіймати цю посаду. Вважаємо, що кандидатура чинного уповноваженого відповідає викликам, які стоять перед мовозахисною інституцією", – йдеться в тексті звернення. Культурні та громадські діячі наголосили, що загроза українській мові рівносильна загрозі національній безпеці України, існуванню української нації та її держави, оскільки мова – це своєрідний код нації, а не лише засіб спілкування. "Стримування українізації, відновлення зросійщення українських громадян, лінгвоцид української мови на тимчасово окупованих територіях – невіддільні елементи російської політики, спрямованої на послаблення України, її стійкості та обороноздатності. Боротьба за український мовний простір залишається одним із важливих складників екзистенційної війни за незалежність України", – наголошено у зверненні.Ініціатори звернення зауважують, що їхнє занепокоєння викликають дії, "які складно розцінювати інакше, як спроби дестабілізувати роботу уповноваженого з захисту державної мови, на якого покладено захист конституційного статусу української мови як єдиної державної, захист мовних прав українців,  усунення перешкод і обмежень у користуванні державною мовою на всій території України".У зверненні нагадують, що команда Тараса Кременя з нуля створили дієву й незалежну, мовозахисну інституцію, запустила ефективну роботу задля запобігання  порушень, контролю за дотриманням мовного законодавства, а також налагодила взаємодію з урядом, парламентом, місцевими радами та громадськістю. "8 липня 2025 року спливає 5-річна каденція Тараса Кременя на цій посаді. Попри значні досягнення, а також те, що законодавство дозволяє призначити уповноваженого на повторний термін, посадовці, які відповідно до закону пропонують своїх кандидатів (міністр культури та стратегічних комунікацій, міністр юстиції, уповноважений Верховної Ради з прав людини) замість Тараса Кременя внесли до Кабінету Міністрів України осіб, стосовно яких у громадськості виникло серйозне занепокоєння через брак  досвіду мовозахисної, правозахисної діяльності й обґрунтований сумнів у їхній відповідності кваліфікаційним вимогам, установленим законом", – зазначено у зверненні.Громадські та культурні діячі констатують, що такий підхід завів у глухий кут процедуру призначення мовного омбудсмена, адже, "усвідомлюючи рівень відповідальності та обсяг завдань, подані кандидати повідомили про відмову від участі в конкурсі або небажання обіймати цю посаду".Відтак ініціатори звернення закликали урядовців "з усією відповідальністю поставитися до захисту української мови загалом і призначення уповноваженого з захисту державної мови зокрема".Хто підписав зверненняЗвернення підписали низка діячів культури, зокрема Сергій Жадан, Ада Роговцева, Юрій Андрухович, Ірма Вітовська, Юрій Щербак, Олесь Санін, Андрій Курков, Ярина Чорногуз, Наталя Сумська, Анатолій Хостікоєв, Сергій Квіт, брат Капранов, Римма Зюбіна, Андрій Дончик, Ростислав Лужецький, Ігор Цвєтов, Богдан Струтинський, Михайло Сидоржевський, Сергій Борденюк, Костянтин Чернявський, Микола Жулинський, Володимир Загорій, Світлана Короненко-Слабошпицька, Катерина Степанкова, Олексій Скляренко, Тарас Ткаченко, Олексій Степанков-Ткаченко, Дарина Степанкова і Вікторія Степанкова та інші.Серед тих, хто згодом долучив свої підписи до звернення, – письменниця Ліна Костенко, письменниця й завідувачка кафедри україністики Римського університету Sаріеnzа Оксана Пахльовська, голова Центру громадянських свобод і лауреатка Нобелівської премії Олександра Матвійчук, історик Ярослав Грицак, український дипломат, голова правління Українського кризового медіацентру Валерій Чалий, співпрезидент Асоціації єврейських організацій та общин України Йосиф Зісельс, архиєпископ, професор Каразінського університету Ігор Ісіченко, правозахисник і публіцист Мирослав Маринович, президент Українського ПЕН-клубу Володимир Єрмоленко, письменники Юрій Винничук, Галина Вдовиченко, Вахтанг Кебуладзе, Андрій Любка, Світлана Поваляєва, Наталка Білоцерківець та інші. Свої слова підтримки кандидатури Тараса Кременя також висловлюють на його сторінці в соцмережі фейсбук. 25 квітня громадські активісти висловили стурбованість спробою кулуарної заміни мовного омбудсмена Тараса Кременя, каденція якого спливає у липні цього року.1 травня Тарас Кремінь заявив, що готовий залишатися на посаді попри те, що його кандидатуру не подали.

26 червня 1954-го армія із застосуванням танків придушила Кенгірське повстання в'язнів біля міста Жезказган у Казахстані. Воно тривало 42 дні. Взяло участь більше 4 тис. українців. Після смерті Сталіна багатьох в'язнів ГУЛАГу влада амністувала звільнили більш ніж 1 млн. До них не зараховували так звані "антирадянські елементи". Їхнє утримання в таборах стало ще жорстокішим - тяжка праця на копальнях, постійний голод, заборони і покарання. Перші прояви опору у Кенгірі почалися наприкінці 1953-го. Адміністрація реагувала по-різному. Подекуди йшла на лібералізацію внутрішнього режиму, певне нормування використання рабської праці. В інших управліннях доходило і до затягування виконання розпоряджень, які йшли в ГУЛАГ із Москви. Взимку 1953-го табірна охорона тричі самовільно відкривала вогонь по ув'язнених, загинуло кілька чоловік. У квітні 1954-го до 2 тис. в'язнів кілька днів не виходили на роботу, 14-15 квітня до праці не вийшли усі ув'язнені 2-ї зони в знак протесту проти побиття одного із засуджених. У "Степлазі" перебували переважно молоді націоналісти після 1920 року народження члени ОУН, балтійські партизани, колишні солдати й офіцери Червоної армії з тривалими термінами ув'язнення, нерідко й з додатковими за дійсні чи вигадані "злочини", здійснені у таборах. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Більшість - українці. В'язні табору в Росії підняли повстання В ніч на 24 травня політв'язні почали повстання. Вибили колодою отвір у саманній загороді до жіночої зони. Всю адміністрацію вигнали за межі табору. Розібрали мури між зонами, збудовали барикади та виставили охорону. Над їдальнею повстанці вивісили червоно-чорний прапор. 26 червня вранці комісія МВС по радіо зверталася до повсталих з вимогою здатися, повідомили про введення військ. Після цього в зону рушили 1,6 тис. солдатів, з сотнею вишколених собак, три пожежні машини, пять танків Т-34 1-ї мотострілецької дивізії військ НКВС імені Федора Дзержинського. Загинуло більше 35 в'язнів, 543 отримали тілесні пошкодження. Із солдатів - 40 поранені та контужені. У повстанні брало участь 5392 бранці 3-го табірного відділення Степлагу. В тому числі 43 % - жінок. У ніч на 17 травня 1954-го почалося повстання в'язнів табору в селищі Кенгір в Казахстані. Повстали політв'язні, яких не амністували після смерті диктатора Йосипа Сталіна. У таборі було багато українців та вихідців з країн Балтії. Вони почали демонструвати непокору. Щоб зламати в'язнів, у табір направили 1,4 тис. кримінальних злочинців. Вони не любили політв'язнів. Але націоналісти не терпіли знущань кримінальних. Ті були змушені укласти договір про співпрацю проти табірної адміністрації. Під час початку повстання вартовий застрелив 13 людей і поранив 33. Політв'язні на чолі з волинським членом ОУН Віталієм Скіруком розгромили штрафний і слідчий ізолятори. Повстанці виготовили 25 листівок російською й казахською накладом понад 700 примірників. 19 тис. в'язнів відмовилися виходити на роботу. Люди готували саморобні ножі, списи, гранати з пляшок. Вимагали припинити свавілля адміністрації та видати винних у масових розправах.

Про це "Радіо Свобода" повідомили поінформовані джерела в дипломатичних колах.Видання нагадує, що для відкриття переговорних кластерів потрібна згода всіх 27 країн-членів Євросоюзу.Однак напередодні саміту ЄС, запланованого на 26-27 червня, де потенційно могло бути схвалене це рішення, дипломати на правах анонімності сказали журналістам, що не вірять у можливість прориву в останній момент, не бачать ознак того, що угорський прем'єр Віктор Орбан може на це погодитися.На саміті очікують почути від прем’єр-міністра Угорщини результати референдуму щодо членства України в ЄС, який він організував у себе в країні. Проте навіть незалежно від цього настрої залишаються песимістичними — чиновники визнають, що важко передбачити, коли ситуація зрушить з мертвої точки.Представники ЄС, які не мають повноважень робити офіційні заяви, повідомили журналістам, що технічна робота над євроінтеграційним процесом триває. Вони підкреслили важливість позитивного сигналу для України — це стосується як виконання умов для вступу, так і сприятливої оцінки прогресу з боку Єврокомісії.Наступний саміт Європейської Ради відбудеться 26–27 червня, на нього запрошено президента України Володимира Зеленського. Це останній великий саміт під головуванням Польщі в Раді ЄС. Попри намір Варшави просунути початок переговорів про вступ України та Молдови в першій половині 2025 року, через блокування з боку Угорщини ці плани наразі виглядають малореалістичними — принаймні щодо України.Вступ України до ЄС: що відомо28 лютого 2022 року Україна звернулася до Євросоюзу щодо негайного вступу за спеціальною процедурою.23 червня 2022 року Україна отримала статус кандидата на вступ до ЄС.8 листопада 2023 року Єврокомісія рекомендувала розпочати процес перемовин про вступ України до ЄС.21 лютого 2024 року президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн заявила, що переговорна рамка для вступу України до ЄС буде готова на початку літа - після європейських виборів.21 червня Рада Європейського Союзу офіційно підтвердила переговорні рамки для України та Молдови щодо вступу до блоку.25 червня Україна та Молдова розпочали перемовини про вступ до ЄС.30 жовтня Європейська комісія повідомила, що готова до відкриття перших переговорних кластерів з Україною у 2025 році за виконання необхідних умов.9 квітня 2025 року прем'єр-міністр Денис Шмигаль сказав, що Україна вже виконала 81% своїх зобовʼязань за Угодою про асоціацію з ЄС. Пізніше єврокомісарка з питань розширення Марта Кос сказала, що до кінця 2025 року можна відкрити всі переговорні кластери щодо вступу України до Євросоюзу.Читайте також: Вступ України до ЄС: основні досягнення та перспективи на 2025 рік