Search trend "25 квітня"

Про це вона сказала в інтерв'ю "Європейській правді"."Ми максимально працювали над тим, щоб у п'ятницю, 18 липня, це рішення (про відкриття переговорів за першим кластером, – ред.) відбулося. Ми працювали з кабінетами керівників Європейського Союзу, з Єврокомісією, з міністрами країн ЄС", - розповіла Стефанішина."Ми розуміли, що це рішення може бути ухвалене, і доклали максимально зусиль, яких можна було докласти. Зробили все можливе. Але зрештою для нас стало зрозуміло, що цього рішення не буде. Очевидно, забракло якогось ключового політичного елементу всередині Європейського Союзу", - додала вона.За словами Стефанішиної, яка донедавна працювала на посаді віцепрем'єрки з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України, можливо, саме провал початку перемовин спонукав президента Володимира Зеленського відправити її в США.Вона додала, що МЗС продовжить працювати над відкриттям кластерів."А щодо відкриття кластерів – тепер потрібна комунікація президента з європейськими лідерами. Потрібна робота дипломатії, тобто Андрій Іванович (Сибіга, – ред.) зможе далі на рівні держав-членів просувати це рішення", - резюмувала Стефанішина.Вступ України до ЄС: що відомо28 лютого 2022 року Україна звернулася до Євросоюзу щодо негайного вступу за спеціальною процедурою.23 червня 2022 року Україна отримала статус кандидата на вступ до ЄС.8 листопада 2023 року Єврокомісія рекомендувала розпочати процес перемовин про вступ України до ЄС.У січні 2024 року Єврокомісія підтримала рішення про початок скринінгу законодавства України.25 червня Україна та Молдова розпочали перемовини про вступ до ЄС.30 жовтня Європейська комісія повідомила, що готова до відкриття перших переговорних кластерів з Україною у 2025 році за виконання необхідних умов.9 квітня 2025 року тодішній прем'єр-міністр Денис Шмигаль сказав, що Україна вже виконала 81% своїх зобовʼязань за Угодою про асоціацію з ЄС. Пізніше єврокомісарка з питань розширення Марта Кос сказала, що до кінця 2025 року можна відкрити всі переговорні кластери щодо вступу України до Євросоюзу.Єдина країна, яка блокує перемовини про вступ України до ЄС, – це Угорщина.

Український актор Роман Ясіновський вирішив добровільно долучитися до сил протиповітряної оборони. Він подав заявку і її встигли розглянути. Зустрічався уже з командиром роти та чекає погодження від командування батальйону, розповів в інтервю на YоuТubе-канал Аліні Доротюк. "Якщо погодять, ми узгодимо, коли я піду навчатися і я буду працювати в ППО. Це безплатно, на волонтерських засадах", - розповів Роман. Актор закликав долучатися до ППО всіх українців, хто має змогу допомагати, включно з тими, хто має бронь. Адже нормально спати й так виходить рідко через постійні обстріли з боку російських окупантів. Ясіновський наголосив, що хоче бути корисним Україні саме тут і зараз. Тому перед ним не стоїть питання, чи повертатися з закордонних поїздок. За його словами, він вже близько 25 разів виїжджав у справах, але кожного разу повертався. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Зірка "Спіймати Кайдаша" розповів про нові романтичні стосунки після розлучення Роман Ясіновський відомий за фільмом "Кіборги", серіалом "Спіймати Кайдаша". Він наголосив, що хоче бути корисним Україні саме тут і зараз. Тому перед ним не стоїть питання, чи повертатися з закордонних поїздок. За його словами, він вже близько 25 разів виїжджав у справах, але кожного разу повертався. Відверто засуджує колег, які зробили це. Український співак Меlоvіn, який напередодні заявив про мобілізацію до ансамблю ДПСУ, 9 квітня склав присягу. Наразі у нього розписані концерти для військових, великі збори на підтримку фронту, до яких закликає долучатись кожного.

Про це заявила єврокомісарка з питань розширення Марта Кос на пресконференції у Брюсселі 17 липня, передає Укрінформ.Вона наголосила, що Єврокомісія підтримує принцип "заслуги за заслуги": якщо країна виконує умови, ЄС має рухатися далі."Ми постійно говоримо про принцип, заснований на заслугах, і якщо країни-кандидати виконують свою частину роботи, ми також повинні виконувати свою. Рік тому Україна зробила свою домашню роботу, тому позиція Європейської комісії чітка: ми повинні якомога швидше відкрити перший кластер і для України, і для Молдови", - сказала єврокомісарка.Також Кос зазначила, що рішення щодо розділення процесу вступу України та Молдови мають ухвалювати лідери ЄС."Як ви знаєте, наші держави-члени одноголосно, разом з Угорщиною, вирішили надати статус кандидата та розпочати переговори про вступ з Україною", - зауважила єврокомісарка.Вона також відзначила прогрес України, особливо в умовах війни."Те, як Україна просувається (на шляху до ЄС, - ред.), вражає, особливо враховуючи те, що Україна робить це на фоні бомбардувань", - сказала Кос.Вступ України до ЄС: що відомо28 лютого 2022 року Україна звернулася до Євросоюзу щодо негайного вступу за спеціальною процедурою.23 червня 2022 року Україна отримала статус кандидата на вступ до ЄС.8 листопада 2023 року Єврокомісія рекомендувала розпочати процес перемовин про вступ України до ЄС.У січні 2024 року Єврокомісія підтримала рішення про початок скринінгу законодавства України.25 червня Україна та Молдова розпочали перемовини про вступ до ЄС.30 жовтня Європейська комісія повідомила, що готова до відкриття перших переговорних кластерів з Україною у 2025 році за виконання необхідних умов.9 квітня 2025 року тодішній прем'єр-міністр Денис Шмигаль сказав, що Україна вже виконала 81% своїх зобовʼязань за Угодою про асоціацію з ЄС. Пізніше єврокомісарка з питань розширення Марта Кос сказала, що до кінця 2025 року можна відкрити всі переговорні кластери щодо вступу України до Євросоюзу.Єдина країна, яка блокує перемовини про вступ України до ЄС, – це Угорщина.26 червня прем'єр-міністр Угорщини Віктор Орбан заявив, що в його референдумі взяли участь 2 284 732 угорців, і 2 168 431 буцімто проголосували проти членства України в Євросоюзі."Мій голос став сильнішим і більш мужнім, і я скажу на переговорах від імені понад двох мільйонів угорців, що Угорщина не підтримує вступ України до Європейського Союзу", – заявив премʼєр.При цьому відомо, що одночасно з бюлетенями людям розсилали й антиукраїнські агітки. Їхні автори стверджували, що після вступу України до ЄС пенсії опиняться під загрозою, поширюватимуться епідемії, дешева неякісна сільськогосподарська продукція заполонить угорський ринок, зʼявиться українська організована злочинність, а масовий приїзд українців забере робочі місця угорців.

Про це в етері Еспресо розповів народний депутат України Володимир В’ятрович."Ця Волинська істерика виходить вже на інший рівень, вчора, 16 липня, у дворі Європарламенту польські депутати-націоналісти відкрили виставку про геноцид організований українцями. Ця виставка за своєю суттю – англійською мовою російська пропаганда, яка була підготовлена польськими націоналістами для європейських парламентарів. Насправді це є дуже небезпечним, коли виноситься на такий рівень. На жаль, ми бачимо, що є низка гучних польських політиків, які готові бути в цій темі рупором російської пропаганди", - підкреслив нардеп.За його словами, українська сторона не зможе організувати подібну виставку, бо це Європарламент, відповідно, такі повноваження мають тільки євродепутати. Але має бути реакція з боку МЗС України. До речі, під керівництвом Андрія Сибіги бачимо значно виразнішу українську політику та реакції щодо такого роду ініціатив."У нас дуже багато експертів, ще більше звичайних українських громадян, які вважають, - якщо є загострення у стосунках між Україною та Польщею, то, напевно, винні обидві сторони, тому українці мають шукати, що ще зробити, щоб це залагодити. Я вважаю, що Україна зробила достатньо для того, щоб залагодити. Але з польського боку є політики, яким вигідно, щоб ця суперечка залишалася, бо це для них  – джерело їхніх політичних дивідендів. Єдина правильна модель, якої мала б дотримуватися українська влада, - нам потрібен мораторій на історичні дискусії в політиці: "Як політики, ми маємо вирішувати питання сьогодення та майбутнього, а не історичні питання". З українського боку має лунати дуже тверда позиція – ми не розглядаємо цих питань на політичних майданчиках", - резюмував В’ятрович. Що передувалоНаприкінці липня 2024 року міністр оборони Польщі Владислав Косіняк-Камиш заявив, що країна не має підтримувати вступ України в ЄС, поки не буде розв'язано питання щодо Волинської трагедії 1943 року.1 вересня маршалок польського сейму Шимон Головня заявив, що Україна і Польща будуть обговорювати розбіжності щодо історичної пам’яті про Волинську трагедію і після того, як Україна вступить до ЄС.2 жовтня голова УІНП Антон Дробович заявив, що Український інститут національної памʼяті має намір включити роботи щодо пошуку та ексгумації останків жертв Волинської трагедії до плану заходів на 2025 рік.10 січня 2025 року прем'єр-міністр Польщі Дональд Туск заявив, що Україна дозволила перші ексгумації жертв Волинської трагедії. Пізніше стало відомо, що ексгумація польських жертв Волинської трагедії, похованих у колишньому селі Пужники на Тернопільщині, має розпочатися після Великодня, приблизно 25 квітня.4 квітня голова товариства "Польсько-українське примирення" Кароліна Романовська заявила, що Україна погодила проведення пошукових робіт жертв Волинської трагедії на Рівненщині.24 квітня на Тернопільщині на старому цвинтарі колишнього села Пужники розпочали процес ексгумації тіл. Про результати робіт і самі роботи комунікуватимуть на рівні міністрів культури України та ПольщіНа території старого цвинтаря в районі Збоїщ у Львові вже в серпні розпочнуть ексгумацію останків польських солдатів. Місце, де вони лежать, довгий час не вдавалось знайти

Закон "Про забезпечення функціонування української мови як державної" набув чинності 16 липня 2019 року. Підтвердив норму Конституції України про єдину державну мову в Україні, нею зобов'язаний володіти кожен громадянин. Задля забезпечення виконання норм документа створили Національну комісію зі стандартів державної мови та секретаріат уповноваженого із захисту державної мови. Українська стала обов'язковою в усіх сферах публічного життя. Закон зобов'язав користуватися українською при виконанні службових обов'язків чиновників, військовослужбовців, правоохоронців, прокурорів, адвокатів і нотаріусів, освітян та медпрацівників. За порушення передбачили штрафи - від 3,4 до 6,8 тис. грн. Державною мовою зобов'язані користуватися в діловодстві, сфері культури, рекламі, під час проведення спортивних заходів, у написах і повідомленнях у транспорті, під час обслуговування пасажирів, на вивісках та дорожніх знаках, у науці разом з англійською. Більшість положень мовного закону набули чинності протягом двох років. З 16 липня 2021-го держслужбовці мали почати складати іспити на знання мови, які розробила Національна комісія зі стандартів державної мови. Відтепер не менш як половина книг, які надрукував видавець упродовж року, має бути українською мовою. Не менш ніж 50% назв книг у книгарнях державною. Використання української мови стане обов'язковим у фільмах і серіалах на телебаченні. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: "Не дамо продати мову": під Радою мітингувальники побилися з правоохоронцями "Підтримка законопроєкту багатьма депутатами, спікером, членами уряду і президентом дозволили по максимуму закласти в документ ті норми, які ми хотіли. Навіть компромісні зміни, які внесли в другому читанні, не вважаю недоліками. Вони стосувалися відтермінування деяких норм на рік-два-п'ять. Це дозволяє підготуватися до змін", - вважає співкоординатор руху "Простір свободи" Тарас Шамайда. Найслабшими вважає норми про телебачення. "Збільшення квот відклали на 2024 рік. Власники телеканалів переважно любителі російської мови. Щоб вони чинили менший опір, то мусили йти їм на поступки. Це було потрібно, щоб мати потрібну кількість голосів. Дозволили мати 25 відсотків російськомовних програм. Це тяжко проконтролювати. Бо ведучий може говорити українською, а гості російською. Задумана вона, як українськомовна, а виходить майже повністю іншомовна. Телебачення як чинник об'єднання суспільства має бути повністю українськомовним", - переконаний Тарас Шамайда. 25 квітня 2019 року парламент підтримав у другому читанні та вцілому законопроєкт про забезпечення функціонування української мови як державної. За проголосували 278 народних депутатів. Ще двоє парламентарів повідомили, що їхні картки не спрацювали. Після ухвалення рішення парламент виконав державний гімн. На історичне пленарне засідання приїхали третій президент Віктор Ющенко та патріарх Філарет.

Про це сказав колишній радник Білого дому з питань нацбезпеки Майкл Волц, передає Укрінформ."Ми повністю погоджуємося, що маємо виграти інформаційну війну. Але у нас можуть бути розбіжності щодо найкращого способу це зробити", – зазначив він у відповідь на запитання, чому Вашингтон згорнув діяльність "Голосу Америки" та "Радіо Свобода".За словами Волца, адміністрація президента США зробила це через відсутність "фактичних результатів", а також "високі витрати" та "роздутість" цих структур."Я думаю, що найкращий спосіб блокувати та боротися з нашими противниками за кордоном – це через наш дивовижний приватний сектор, через інновації, через те, що ми бачимо в нашій лідерській ролі в галузі штучного інтелекту та в інших сферах", – додав ексрадник з нацбезпеки.Водночас сенатор Кріс Мерфі заявив, що приватний сектор не боротиметься з пропагандою РФ і Китаю у США та по всьому світі. У відповідь на це Волц сказав, що приватний сектор має показати "силу вільного ринку" та підприємництва, а також силу Штатів з точки зору вільного суспільства."І я думаю, що насправді ми більше злагоджені, ніж ви думаєте. Й те, на що ми дивилися, це на реальну ефективність. Ми ставили під сумнів саме цей інструмент, а потім президент і міністр прийняли рішення про перерозподіл ресурсів", – висловився він.Що передувало14 березня 2025 року президент Сполучених Штатів Дональд Трамп підписаврозпорядження про зменшення бюджетів семи незалежних федеральних агентств, внаслідок чого фінансування "Радіо Свобода" та "Голос Америки" було припинено.Після оголошення про припинення фінансування "Радіо Свобода" звернулася до суду з позовом проти американської агенції з глобальних медіа (USАGМ) та її посадових осіб. 25 березня USАGМ вирішила виділити "Радіо Свобода" частину запланованих грантових коштів. Радіостанція заявила, що домагатиметься отримання решти фінансування, передбаченого повним бюджетом на 2025 рік. 26 березня стало відомо, що суд задовольнив клопотання Радіо Вільна Європа/Радіо Свобода про видачу тимчасової заборони. Це було проміжне судове рішення ухвалили в рамках згаданого позову. 27 березня USАGМ переглянула своє попереднє рішення та відновила фінансування у вигляді гранту для "Радіо Вільна Європа" – "Радіо Свобода".11 квітня українська редакція "Радіо Свобода" повідомила, що через фінансові проблеми скорочує мовлення, а також відправляє у простій частину співробітників у Києві та Львові.Вже 30 квітня федеральний суд зобов'язав агентство США з глобальних медіа (USАGМ) виплатити Радіо Свободі кошти на квітень з асигнувань конгресу США.21 травня Європейський Союз погодив виділення 5,5 млн євро на термінову допомогу Радіо Свобода.

Голова Комітету ВРУ з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев минулого тижня оприлюднив рейтинг найвищих пенсій в Україні: найвище утримання судді 390 тис. грн, найвища пенсія прокурора – 219 тис. грн. "Цифри шокують" – резюмував він. Очевидно, така активність депутата щодо "кланових" пов’язана з тим, що у ВРУ готують до другого читання законопроєкт, щодо обмеження спецпенсій для працівників прокуратури. А він своєю чергою пов’язаний з ненайліпшою ситуацією з бюджетом, а утримання спецпенсіонерів влітає щомісяця у чималу суму.Середній розмір пенсій, фото: Данило ГетманцевЯк нараховують пенсії прокурорамПрацівники прокуратури мають право на пенсію за вислугу років у розмірі 60% від їхньої середньої місячної зарплати за останні два роки перед призначенням пенсії. При цьому на відміну від усіх інших пенсіонерів, які можуть виходити на пенсії за вислугу років, прокурори не зобов’язані звільнитись з посади. Тобто вони можуть отримувати і зарплату, і пенсії. Власне, законопроєкт, який чекає на друге читання, передбачає, що пенсія за вислугу років може призначатись лише після звільнення.За даними ПФУ, право на пенсію за вислугу років незалежно від віку мають працівники прокуратури, які на день звернення за призначенням такої пенсії мають не менше 25 років вислуги, у тому числі стажу роботи на посадах прокурорів не менше 15 років.Після скандалу з викриттям ексголови Хмельницької обласної МСЕК Тетяни Крупи, виявилось, що її "послугами" активно користувались працівники обласної прокуратури. Річ у тім, що прокурори з інвалідністю І або ІІ групи мають право на пенсію з інвалідності у розмірі 60 % суми їхньої місячної заробітної плати, якщо стаж роботи в органах прокуратури не менше 10 років. У законопроєкті пропонують, що пенсії з інвалідності виплачуватимуть відповідно до закону "Про загальнообов’язкове пенсійне страхування", – тобто у такому ж розмірі, як звичайним пенсіонерам.  При цьому за даними народної депутатки Ніни Южаніною, станом на кінець 2024 року при мінімальному окладі в 40 тис. грн середня зарплата прокурора становила 68 тис. грн. Але, звісно, керівники окружних та обласних прокуратур отримують значно вищі суми, тож зможуть претендувати на суттєво вищі пенсії. Скажімо, керівник Волинської обласної прокуратури Віктор Тимчук за 2024 рік задекларував 2 002 940 грн зарплати. Це одна з найбільших виплат серед усіх керівників обласних прокуратур.Насправді максимальний розмір пенсії в Україні обмежений на рівні 10 прожиткових мінімумів для осіб, що втратили працездатність – на сьогодні це 23 610 грн. Однак користуючись спецзаконом, працівники прокуратури через суд знімають ці обмеження.За словами першої заступниці міністра соціальної політики Дарина Марчак, 1200 прокурорських пенсіонерів зняли обмеження максимальний розмір пенсії через суди. Середній розмір їхньої пенсії становить 50 600 гривень, що у 10 разів вище, ніж середня пенсія в країні.Рейтинг найвищих пенсій, фото: Данило ГетманцевЯк нараховують спецпенсії суддямВідповідно до закону "Про судоустрій та статус суддів", довічне грошове утримання судді у відставці становить 50% суддівської винагороди. Однак за повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного утримання зростає на 2%. Тобто, якщо суддя пропрацював 40 років, то його довічне грошове утримання становитиме 90% його зарплати. Але  буває й більше – суддя адміністративного 5 адмінсуду отримує 94%. Одеський окружний адмінсуд зобов`язав Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області перерахувати його щомісячне довічне утримання, яке з урахування прожиткового мінімуму для громадян 3028 грн  складає 350112,50 грн, з загальним відсотком розрахунку щомісячного довічного грошового утримання  94% від суми вказаної суддівської винагороди.Згідно з  законом "Про судоустрій і статус суддів"  на посаду судді може бути призначений громадянин України, який має не менше як 30 років.  Тож напрацювати 40 років саме суддівського стажу – не так уже й легко. Однак судді через суд добиваються того, аби у їхній стаж включати роботу у правоохоронних органах, навчання, а подекуди  навіть службу в армії. За даними Головного управління ПФУ у Львівській області, середній розмір довічного грошового утримання суддів на Львівщині становить 110 785 грн на місяць. На початок року в області було 143 судді пенсіонери.  Загалом за даними ПФУ, серед усіх пенсіонерів судді у відставці становлять 0,04%.Розмір пенсій станом на 1 квітня 2025, фото: ПФУДо слова, Рада суддів відреагувала на публікацію Гетманцева щодо шокуючого розміру спецпенсій. "Довічне грошове утримання судді передбачене законом. Воно є тією гарантією, що має стимулювати суддів чесно та віддано служити народові України протягом своєї кар’єри, – йдеться у дописі на сайті Ради суддів. – Водночас з огляду на статус судової влади як незалежної та аполітичної, ми не можемо собі дозволити оцінювати діяльність народних депутатів на їхніх посадах, а також успішність проведених ними реформ чи процесів виведення бізнесу з тіні. Саме тому утримаємось від таких оцінок у цьому повідомленні". Крім того, у РСУ заявили, що суди в умовах війни працюють із надмірним навантаженням, браком фінансування та дефіцитом кадрів. "Зростання кількості суддів, які подають у відставку, значною мірою пов’язують з інформаційними кампаніями, що час від часу з’являються й у висловлюваннях посадовців високого рівня", – йдеться у заяві. Чому в Україні досі існує система спецпенсійНасправді в Україні було чимало законів, які передбачали виплату спеціальних пенсій. Це стосується пенсій, які призначено відповідно до Митного кодексу України, законів України "Про державну службу", "Про прокуратуру", "Про статус народного депутата України", "Про Національний банк України", "Про Кабінет Міністрів України", "Про дипломатичну службу", "Про службу в органах місцевого самоврядування", "Про судову експертизу", "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", "Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів", "Про наукову і науково-технічну діяльність", "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб". "Ми у 2015 році скасували всі спецпенсії в Україні. Усіх спецпенсіонерів: міністрів, чиновників, суддів, прокурорів тощо на єдину загальну систему нарахування пенсій. Тобто всі отримували пенсії за законом "Про загальнообов’язково державне пенсійне страхування", – розповідає у коментарі "Еспресо" Павло Розенко, який у 2015 році був міністром соцполітики. – Однак потім виникла ситуація, коли судді через Конституційний суд, а прокурори через спеціальний закон практично повернули собі систему спецпенсій".При цьому ексміністр уточнює – скасування спецпенсій не означає, що людину позбавили пенсії. Просто замість спецзакону, пенсію мають призначати за єдиним законом "Про загальнообов’язкове пенсійне страхування". "Тут питання навіть не в економії коштів. Йдеться про декілька сотень мільйонів, бо на сьогодні у нас спецпенсіонерів десь 15 – 20 тисяч. Це питання соціальної справедливості. Ми можемо говорити, що окремі категорії, окремі спеціальності мають мати кращі умови оплати праці, але ж не різні пенсійні системи, – каже Розенко. – На сьогодні у працівника прокуратури значно вища заробітна плата, ніж у вчителя чи лікаря. Це означає, що при загальній системі пенсійного страхування у нього і без спецзакону буде більша пенсія. Але окрема пенсійна система – це несправедливо".За словами ексміністра, несправедливо, коли усі працівники – чи то вчителі, чи то прокурори і судді, платять зі своєї зарплати однаковий відсоток ЄСВ, а пенсії потім обраховують за різними принципами."Чому зараз згадали лише про пенсії прокурорів?Бо це система, яка повністю підконтрольна владі, тому вони не очікують ніякого шуму. А суддівську систему їм треба просто тримати на прив’язі і не дуже дратувати суддівський корпус. Знову подвійні стандарти і договорнячки та відверто нечесна гра, – каже Павло Розенко. –  Єдиний виняток, де може бути окрема пенсійна система, – виплати для військовослужбовців. Бо там справді є окремі умови роботи, ризики і стаж зовсім інший, ніж у звичайних працівників. Для всіх інших має бути єдина система пенсійного забезпечення".  

The "Come Back Alive" Foundation is close to the Ukrainian military. The front line of the Russian-Ukrainian war is not only the front. It is where the war for Ukraine is going on. In hospitals, in warehouses, landfills, in mass media, in offices. We supply and repair equipment, train soldiers and officers, help transform the Armed Forces, provide first-hand accounts of war and stem the flow of propaganda and disinformation. Provides the Ukrainian army with the most important tactical advantage.

Про це в ефірі Еспресо заявив авіаційний експерт та аналітик Костянтин Криволап."Тема дронів-перехоплювачів трохи перерозкручена. Чому? Тому, що це не геймчейнджер. "Шахеди" від цього не будуть усі збиті. Частина з них буде збита, частина буде використана для того, щоб збивати ці "шахеди". Але є деякі обмеження. Якщо "шахед" летить на висоті до 2000 м, то дрони-перехоплювачі дуже ефективні", - сказав він.Криволап додав, що у дронах-перехоплювачах застосовані всі найбільш ефективні, найбільш раціональні, найбільш правильні рішення, які до цього часу були в наших розробках дронів."В ударних, у FРV, в розвідниках. Все те, що було напрацьовано з думки зв'язку, з думки керування, з думки наведення, донаведення, штучний інтелект - все це реалізовано в дронах-перехоплювачах. Дуже важко згадати дрон-перехоплювач з тих моделей, які зараз є, щоб він не використовував елементи штучного інтелекту, всі питання, які стосуються виявлення і донаведення. Але вони мають, так би мовити, енергетичні обмеження. Тому що якщо "шахед" летить на висоті 4000 м, то всю енергію акумуляторів передати на мотори і на пропелери для того, щоб досягнути 4000 м, ти витрачаєш на те, щоб подолати силу земного тяжіння. Гравітаційна складова - вона дуже висока", - зазначив експерт.Він пояснив, що, коли такий дрон навіть вилітає на таку висоту, то йому вже розігнатися, наздогнати "шахед", тим більше його уразити, дуже важко. "Тому треба розташовувати дрони-перехоплювачі на тій висоті, з якої він може стартувати, і наздогнати "шахед", і вразити його. Тому їх якщо висота понад 2000 м, то треба мати відповідні платформи. Такими платформами можуть бути легкомоторна авіація, але легкомоторна авіація - краще щоб вона була оснащена ракетами малого радіуса дії. І тоді вони будуть досить ефективно знищувати "шахеди", якщо у них будуть відповідні засоби наведення зв'язку, система "свій - чужий", розподілення зон відповідальності - те, що залежить в цілому від всієї системи ППО", - додав Криволап.Він наголосив, що дрони-перехоплювачі на лінії бойового зіткнення, коли вони працюють, і коли вони збивають FРV-дрони, і коли вони збивають дрони-розвідники, - вони дуже ефективні, тому що весь цей метал літає на висотах фактично до кілометра. "Далі вони не забираються, тому що далі вони вже стають неефективні, нема сенсу. І отам дрони-перехоплювачі абсолютно ефективні. Це найкраща зброя, яку можна придумати. А от коли стосується питання "шахедів", які вже долітають до міст і заходять на висотах понад дві тисячі метрів, то ефективність дронів-перехоплювачів різко падає. І там треба застосовувати інші засоби", - сказав експерт.На його думку, тоді треба взагалі переглянути всю концепцію боротьби з "шахедами"."Тому, що змінилися "шахеди" не тільки в сенсі бойової частини, не тільки в сенсі того, що вони стали мати додаткові засоби зв'язку. Вже з'явилися шахеди-розвідники. Вони літають не на самих великих висотах, але вони мають можливість за допомогою камер отримати картинку, потім цю картинку передати в центр управління і з'явилася нова можливість у росіян. Вони можуть запрограмувати деякі свої дрони-шахеди, відповідно від тієї картинки, якій побачили розвідники. І це суттєво змінює взагалі всю цю ситуацію.Якщо змінилася ситуація з можливостями "шахедів", а ми не будемо змінювати свої можливості, то ми будемо в цьому сенсі програвати. Тому з березня-квітня цього року кількість вражень від "шахедів" суттєво зросла. Вона виросла майже у два рази. Якщо до цього це було в середньому там десь 13%, то тепер вона там 25-28% "шахедів" добирає своїх цілей", - підсумував Криволап. 

Еспресо у огляді розповідає про життя та смерть патріарха Володимира, а також його поховання – день, який назвали "чорним вівторком" для українського суспільства і духовенства.Духовний діяч Василь Романюк 17 років перебував у засланнях, відмовився від радянського громадянства, та був членом Української Гельсінської спілки.Організація українських націоналістів і перший арештНародився майбутній патріарх 9 грудня 1925 року у селі Химчин, Косівського повіту, що на Прикарпатті. У молоді роки брав участь у національно-визвольній боротьбі. Вперше радянський режим засудив його, коли юнакові було лише 19 років, за приналежність до Організації українських націоналістів (ОУН). Восени 1944 засуджений Військовим Трибуналом НКВС тодішньої Станіславської, а нині Івано-Франківської області до двадцяти років позбавлення волі у виправно-трудових таборах. Згодом термін знизили до 10 років. Покарання відбував у Кустолівській сільськогосподарській колонії № 17 Полтавської області.Не оминули репресії і сім'ю Василя, як сім'ю "ворога народу". Батько, мати та двоє неповнолітніх братів (10 і 6 років) були направлені на спецпоселення в Іркутську область строком на 5 років.Та серед виселених бракувало ще одного брата Василя – Танасія. За словами жителів с. Химчин, Танасій втік із вагона у Коломиї, коли родину вивозили в Сибір. Повернувшись у рідне село, він деякий час переховувався у родичів. Однак прожити йому судилося недовго. Танасій був убитий у червні 1947 р. органами МҐБ. Голова родини – Омелян Романюк – помер від непосильної праці, голоду й холоду на засланні ще у 1946-му, – йдеться в матеріалі "Історичної правди"."У 1944 році мене, сина селян-бідняків, незаконно заарештували у військкоматі. Енкаведисти охарактеризували мене як націоналіста-церковника, і цього було достатньо, щоб мені дали десять років, а моїх родичів заслали до Сибіру, де від непосильної праці та голоду помер мій батько, а малолітнього брата вбили комуністичні карателі тільки за те, що він втік з дому, коли вивозили рідних", – так цитували спогади патріарха Володимира на сторінці Всеукраїнської правозахисної організації Меморіал імені Василя Стуса.У 1946 році в тюрмі йому дали другий термін за "антисовєцьку агітацію і пропаганду". Покарання відбував у Магаданській області. На засланні одружився з членкинею ОУН Марією Антонюк, родом з Рівненщини. Там у них народився єдиний син Тарас. У 1959 році їм дозволили повернутися в Україну."Священник-рецидивіст"Також у 1959 році Василь Романюк закінчив вищі богословські курси в Івано-Франківську, навчався в Московській духовній семінарії. У 1964-му мрія Романюка здійснилася – його висвятили у священника. З 1964 до 1972 року мав парафії Івано-Франківської і Коломийської єпархій Російської Православної Церкви.У зв'язку з арештом історика Валентина Мороза виступив на його захист. 4 травня 1970 року в оселі о. Василя у Космачі співробітниками КҐБ було проведено обшук. Було виявлено та вилучено ряд "антирадянської літератури", зокрема: книжки "Всесвітня історія" видання Івана Тиктора, "Історія України-Русі" Миколи Аркаса, підшивку газети "Неділя" за 1934-1936 роки тощо. Загалом у отця було вилучено 51 одиницю літератури та рукописів.Ці книги та газети відповідно до анотацій, наданих Львівською бібліотекою АН УРСР, "…написані з реакційних, буржуазно-націоналістичних поглядів і більшість з них містять наклепницькі матеріали антимарксистського, антирадянського напрямку…". Також бібліотекарі відзначали, що переважна більшість цих видань вилучена із загального вжитку та зберігається у спецфонді бібліотеки.Окрім літератури, у о. Романюка були вилучені й рукописи, що, як відзначали в КҐБ, "…за своїм змістом також наклепницькі, їх автор намагається очорнити радянський державний і суспільний лад, культуру, радянських людей…".На майбутніх допитах о. Романюк пояснював, що рукописи належать йому, але в них він записував думки, які десь прочитав чи почув, а також не збирався їх поширювати. Водночас він пояснював: "…я вважаю, що мої особисті записи скоріше сатиричного, ніж наклепницького змісту…", – зазначено в статті на "Історичній правді".У 1972 році його заарештували на 7 років таборів особливо суворого режиму і 3 роки заслання та визнали особливо небезпечним рецидивістом. фото: з відкритих джерел Підставою стали всі матеріали, які довго і ретельно збирали на о. Василя із початку 60-х. Так, зокрема у Постанові йшлося: "…будучи вороже настроєним до радянської влади, з метою підриву та ослаблення її, під час проживання в Харківській області в 1963 році власноручно виготовив і направив в закордонні радіоцентри два документи антирадянського змісту, в яких зводить наклеп на радянський державний та суспільний лад, закликає до боротьби за повалення радянської влади та побудову так званої "самостійної України"……систематично прослуховуючи передачі закордонних радіостанцій, допускав наклепницькі антирадянські висловлювання, які паплюжать радянський державний та суспільний лад……крім цього, мешкаючи в с. Космач Косівського району, в 1970 році Романюк зберігав у себе дома окремі книги старого видання антирадянського наклепницького змісту…"Відбував покарання у Мордовії. Чернець, митрополит, патріархУ 1976 році відмовився від радянського громадянства. А під час перебування на засланні задекларував свою приналежність до Української автокефальної православної церкви, звернувся до митрополита Мстислава з заявою про перехід в УАПЦ.Із листопада 1979 року був членом Української Гельсінської спілки. Після відбуття заслання духівник повернувся на рідну Гуцульщину. Однак служити священником йому не довелося. Постійний "всюдисущий" КҐБ старався запобігти цьому всіма методами, тож Романюк був змушений певний час працювати сторожем та двірником при Косівській районній лікарні.Після смерті Брєжнєва у 1983 році отцеві таки дали можливість повернутися до служіння церкві і певний час він правив на різних парафіях у Косівському районі.28 квітня 1990 року був пострижений у чернецтво і возведений у сан архімандрита з ім'ям Володимир, а наступного дня висвячений у сан єпископа з титулом єпископа Ужгородського і Виноградівського."Ми віримо і знаємо, що близький вже час, як здійсниться заповітна мрія наших батьків, і в Києві буде воздвигнуто престол Всеукраїнських Київських Патріархів, і Київ знову стане стольним градом Незалежної Соборної Української Держави, за що невтомно боролися і молилися усі мученики нашої Церкви", – сказав він на хіротонії.Виступав за створення незалежної Української православної церкви з центром у Києві, піднесеної у статус патріархату.З 1991 року очолив місійний відділ Патріархії УАПЦ, виконує обов'язки вікарія Київської єпархії з титулом архієпископ Білоцерківський.Був одним із фундаторів УПЦ Київського патріархату. У 1993 році призначений архієпископом Львівським і Сокальським. Після смерті патріарха Мстислава возведений у сан митрополита. На Всеукраїнському Православному Соборі 21 жовтня 1993 року обраний Патріархом та інтронізований 24 жовтня у Софійському соборі.Загадкова смертьВ останні місяці життя патріархові регулярно погрожували невідомі, а незадовго до смерті він звернувся в Управління по боротьбі з організованою злочинністю із заявою, в якій попросив захисту від свого заступника Філарета (Денисенка), пише освітній проєкт "На урок". Там він нібито вказував на зв'язок Філарета з кримінальними кланами Києва і просив допомоги в тому, щоб знайти церковну касу УПЦ, привласнену Філаретом (Михайлом Антоновичем Денисенком). "Патріарх Володимир (Романюк) збирався здійснити комплексну перевірку фінансово-господарської діяльності очолюваної Філаретом Київської Єпархії. Він просив керівництво ГУ МВСУ в місті Києві надати допомогу в проведенні перевірки. Особливо Володимира (Романюка) цікавила доля присвоєної Філаретом каси Київського екзархату, в якій, станом на 1990 рік, перебувало близько 3 млрд рублів. На думку Володимира (Романюка), ці гроші були переведені в вільно конвертовану валюту і вкладені на депозитні рахунки в банки за межами України", — посилаються в матеріалі на Доповідну керівництву МВС начальника ІІ відділу УБОЗ в Києві майора міліції І. Т. Загребельного від 25 липня 1995 р.Незабаром після цього, 14 липня 1995 року, патріарх Володимир помер за загадкових обставин. Після телефонного дзвінка він переодягнувся в мирський одяг і вирушив зі своєї резиденції в Ботанічний сад Київського університету. Там йому була призначена зустріч, а на одній із лавок на патріарха чекали дві жінки. За офіційною версією, Романюку стало погано, а жінки впродовж двох годин намагалися його реанімувати і поламали йому ребра (можливо, при масажі серця). В акті судмедексперта вказано, що патріарху Володимиру робили прямі уколи в серце, однак після того, як прибула медична допомога, ці жінки втекли. Це був четвертий інфаркт патріарха. Син Тарас та деякі близькі друзі померлого припускали ймовірність насильницької смерті. "Чорний вівторок": похорон патріарха ВолодимираПохорон патріарха перетворився на побоїще і увійшов в історію як "чорний вівторок", запам'ятався жорстоким свавіллям працівників спецпідрозділу міліції "Беркут" і бійців внутрішніх військ МВС.Рух учасників похорону починався від Володимирського собору, фото: з відкритих джерелКерівництво Київського патріархату вирішило поховати патріарха Володимира 18 липня на території Софійського собору. Влада, що перебувала в тісних зв'язках із церквою московського патріархату, відмовилася надати дозвіл на поховання у Святій Софії. Це мотивували тим, що собор Святої Софії є історико-архітектурною пам'яткою. Натомість Володимира Романюка запропонували поховати на Байковому кладовищі. Похоронна процесія йшла від Володимирського собору, а дійшовши до Володимирської вулиці, повернула не в бік Байкового кладовища, а ліворуч – в бік Софії Київської.  Згодом тодішній прем'єр-міністр Євген Марчук стверджував, нібито рішення про зміну напрямку руху приймали експрезидент Леонід Кравчук та народний депутат і один із засновників Народного Руху України Микола Поровський. На похороні були також присутні депутати Левко Лук'яненко, В'ячеслав Чорновіл, Володимир Яворівський, Іван Драч, Олександр Гудима та багато інших.фото: з відкритих джерелНа Володимирській вулиці шлях процесії перегородив міліцейський кордон, відбулися перші сутички. Прорвавши кордони, процесія дійшла до зачинених воріт Софійського собору. На території храму зауважили скупчення силовиків."За православною традицією  поховати небіжчика треба було до заходу сонця. Спонтанно виникла думка викопати могилу просто біля головних воріт Софії", пише Український інститут національної пам'яті.Близько 16:30 активісти УНА-УНСО почали копати могилу просто в тротуарі, ламаючи асфальт праворуч від входу до собору. Після 19-ї домовину з тілом патріарха опустили в яму.фото: з відкритих джерел"Коли могила була готова, труну з тілом Патріарха Володимира почали опускати. Центральні ворота Софії розчинилися і звідти вискочили до тисячі бійців спецназу. За кілька хвилин площу окропила кров: під міліцейські дубинки потрапляли і жінки, і старі, і каліки", – йдеться на сторінці Українського інституту нацпам'яті.фото: з відкритих джерелБійці загонів спецпризначення вирвались з-за воріт храму та почали зачищати площу, б'ючи людей."Коли робота по копанню могили була завершена, перший заступник начальника ГУ МВС в м. Києві В. Будніков дає розпорядження загонам “Беркуту” розігнати процесію. Хтось скомандував: "Натовп бити – унсовців калічити!" Деякий час стрільці УНСО разом зі священниками своїми тілами стримували натиск "Беркуту", поки інші намагалися засипати землею могилу. За короткий період площа була заповнена міліцією, яка добивала лежачих, шматувала українські державні прапори. Дісталося і народним депутатам. Внаслідок злочинних дій міліції багато людей отримали серйозні травми", – описував події сайт УНСО.фото: з відкритих джерелУсіх затриманих було доставлено до райвідділку міліції, згодом вони розповідали, що щодо них застосовували тортури. Кілька людей, що лишилися біля могили (серед них В’ячеслав Чорновіл) руками засипали яму.Президент України Леонід Кучма, який, за словами Марчука, особисто дав наказ не допустити похорону патріарха у Святій Софії, в "кривавий вівторок" терміново відбув до Білорусі, нібито щоб дистанціюватися від цих подій. Сам Кучма перекладав відповідальність на Марчука. А міністром внутрішніх справ на той час був Юрій Кравченко, який у 2005 році, перед допитом у справі Гонгадзе, вчинив самогубство. Ніхто з працівників чи керівників "Беркута" не був покараний за масове побиття вірян у "чорний вівторок". Патріарх Володимир і досі лежить похований біля стін Софійського собору.фото: wіkіреdіа.оrg

З 1 серпня 2025 року завершується перехідний період, протягом якого бізнесу дозволяли сплачувати зменшені штрафи за порушення правил використання РРО/ПРРО. Про це повідомила Державна податкова служба. У 2023 році, після відновлення повноважень контролюючих органів, держава тимчасово пом'якшила санкції - до 25% і 50% від вартості реалізованих товарів чи послуг - аби дати бізнесу час на адаптацію. Проте вже з серпня ці знижені ставки скасовуються, і штрафи знову стягуватимуться в повному обсязі: - 100% вартості товару чи послуги за перше порушення; ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Реєстрація податкових накладних: у ДПС "увімкнули задню" зі скандальним рішенням - 150% - за кожне наступне. У ДПС закликали підприємців дотримуватися правил проведення розрахунків: використовувати виключно зареєстровані РРО/ПРРО, проводити розрахунки на повну суму та видавати фіскальні чеки - як у паперовій, так і в електронній формі. У квітні Державна податкова служба перевиконала план із наповнення бюджету на понад 10 млрд грн. Чотири місяці 2025 року завершили із перевиконанням на 46,2 млрд грн. У квітні до загального фонду держбюджету по платежах, які контролює ДПС, надійшло понад 83 млрд грн (+14% до плану, +37,2% до квітня 2024 року).

Таку думку висловив журналіст Віталій Портников в етері Еспресо. "До цих всіх посад можуть певні люди у владі ставитися як до третьорядних. Оце була людина, яка не дуже була близька до когось. Хоча, знову таки, ця ж людина з'явилася вже за цієї адміністрації. А оця людина - просто хороша людина, чого не знайти місце. Просто знаходимо місце для хороших людей, але безпорадних в цій сфері, в якій вони не зможуть нашкодити. Згадайте кейс Сивохо, покійного вже, здається. Його ж теж на якусь посаду призначили, абсолютно беззмістовну пов'язану якось зі східними регіонами", - сказав він.Віталій Портников зауважив, що це такий підхід: з одного боку і прилаштувати когось, і зробити певну функцію безпечною. "Тобто це так: от ці люди хороші, їхня задача - говорити, щось імітувати, але на таких посадах, де точно немає реально впливового. Ані впливу, ані грошей. Ну то хай собі сидять хороші люди. Це можна сказати до певної міри, з одного боку прилаштували, а з іншого боку зробили певну функцію безпечною. Ну і відразу все так добре складається. Це просто такий апаратний бюрократичний підхід. Я його якраз розумію, просто він не відповідає суті завдання, але як це вибудовується ясно", - зазначив він.25 квітня громадські активісти висловили стурбованість спробою кулуарної заміни мовного омбудсмена Тараса Кременя, каденція якого спливає у липні цього року.1 травня Тарас Кремінь заявив, що готовий залишатися на посаді попри те, що його кандидатуру не подали.26 червня зʼявилось відкрите звернення до Кабінету Міністрів України на підтримку діяльності чинного уповноваженого з захисту державної мови Тараса Кременя підтримали відомі українські громадські діячі, митці, учені та правозахисники.Сам Кремінь вважає, що однією з причин не подання його кандидатури на переобрання омбудсменом є його незалежна діяльність від влади та посадовців.Уповноважений Верховної Ради України з прав людини Дмитро Лубінець пояснив, чому не подав кандидатуру чинного мовного омбудсмена Тараса Кременя на цю посаду вдруге.

Про це він повідомив у fасеbооk.Новину виправлено: Було змінено заголовок новини та перший абзац. Ми просимо вибачення за некоректно поданий зміст.Остап Українець погодився на пропозицію стати військовим представником в Офісі мовного вповноваженого. Проте від кого він отримав цю пропозицію, письменник і перекладач не уточнив."Ще з університету, завдяки деяким викладачам, я вважаю мовну безпеку невід'ємною частиною ширшої системи безпеки. В умовах війни це питання стає все більш гостро. Свої погляди на мовні політики я не раз озвучував і ще озвучу, зокрема працюватиму над стратегією комплексного просування державної мови в усіх сферах", - написав Українець.Він зазначив, що зацікавлений зберегти систему правозахисту, яку вибудував Тарас Кремінь."Я менше за все хотів би конфліктів у середовищі тих, із ким ми разом відстоювали українську в значно гірших умовах. За посиланням ви знайдете лист-звернення щодо поточної ситуації з українською мовою. Це начерк до ширшої стратегії, яку ми опублікуємо, щойно вона буде напрацьована", - додав він і прикріпив лист.У листі-зверненні філологів, активістів і волонтерів наголошується на необхідності сильної мовної політики та системного, дієвого, інклюзивного проєвропейського планування."Ситуація з державною мовою в нашій країні досягла плато і без нових підходів вона почне деградувати. Покоління, народжені безпосередньо перед війною та під час неї, не охоплені жодною державною програмою переходу та часто не бачать перспектив володіння українською", - заявили підписанти.Лист підписали голова Українського інституту національної пам'яті Олександр Алфьоров, засновник "Культурного Десанту" Миколай Сєрга, блогер, популяризатор української мови Андрій Шимановський, доктор мистецтва Карина Сухорукова, актори Дмитро Вівчарюк та Ірина Мельник."Ми вважаємо, що необхідно розширити підхід до мовної політики. Недостатньо лише захищати права української, тим паче що правозахист не відповідає на питання про перспективи розвитку, особливо серед суспільно і політично активного населення. Проте, вирішивши цю частину проблеми, потребуємо перевизначити актуальні потреби політики дерусифікації, популяризувати і адвокатувати українську серед скептично чи негативно налаштованих до дерусифікації громадян, а також забезпечити виконання тих частин мовного законодавства, що націлені на загальне практичне опанування мови. Дерусифікація публічної сфери є логічним наступним кроком після ефективної дерусифікації офіційних інституцій", - додали вони.25 квітня громадські активісти висловили стурбованість спробою кулуарної заміни мовного омбудсмана Тараса Креміня, каденція якого спливає у липні цього року.1 травня Тарас Кремінь заявив, що готовий залишатися на посаді попри те, що його кандидатуру не подали.26 червня зʼявилось відкрите звернення до Кабінету Міністрів України на підтримку діяльності чинного уповноваженого з захисту державної мови Тараса Креміня підтримали відомі українські громадські діячі, митці, учені та правозахисники.Сам Кремінь вважає, що однією з причин неподання його кандидатури на переобрання омбудсманом є його незалежна діяльність від влади та посадовців.Уповноважений Верховної Ради України з прав людини Дмитро Лубінець пояснив, чому не подав кандидатуру чинного мовного омбудсмана Тараса Креміня на цю посаду вдруге. 

Угорська енергетична компанія Моl зацікавлена у використанні українського трубопроводу Одеса-Броди для диверсифікації джерел постачання нафти. Це дасть змогу зменшити енергетичну залежність країни від російської сировини. Старший віцепрезидент Моl Сабольч Пал Сабо заявив, що компанія хоче отримати доступ до трубопроводу, який починається з порту Одеса на Чорному морі та проходить у напрямку кордону з Польщею. Про це пише Вlооmbеrg. За його словами, така інфраструктура дозволить налагодити транспортування нафти від провідних міжнародних постачальників. Передбачається, що транспортування нафти з Одеси до Угорщини може відбуватися через південну гілку нафтопроводу "Дружба", яка зараз використовується для прокачування російської нафти та з'єднується з українською системою поблизу польського кордону. Сабо зазначив, що такий крок може суттєво посилити енергетичну безпеку не лише Угорщини, а й ширшого регіону. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Угорщина наклала вето на заклик ЄС обмежити російські газ та нафту "Трубопровід з Одеси означає доступ до всіх видів альтернативної нафти завдяки морському з'єднанню. Цей трубопровід слугуватиме забезпеченню безпеки поставок у регіоні, ЄС та Україні", - сказав він. Моl також закликала Євросоюз долучитися до модернізації Одеського нафтопроводу, адже вважає його стратегічно важливою ланкою для створення реальної альтернативи російській нафті. Компанія вважає, що оновлення цієї магістралі може стати додатковим маршрутом також і для Сербії. "Якщо ЄС наполягає на тому, щоб регіон відмовився від надійного маршруту поставок, то він повинен зіграти свою роль у створенні реальної альтернативи", - додав Сабо. Вартість поставок російської сирої нафти в травні 2025 року досягла дворічного мінімуму. Нафта марки Urаls зараз продається приблизно по $52 за барр. За даними відстеження танкерів, зібраними Вlооmbеrg, середній обсяг поставок становив 3,39 млн бар. на день за чотири тижні до 25 травня. Валова вартість цих вантажів виявилася найнижчою з квітня 2023 року.

Про це повідомила пресслужба Уповноваженого з захисту державної мови.Офіс і надалі приймає звернення та скарги громадян щодо порушень мовного закону, здійснює моніторинг і контроль за його дотриманням у різних сферах.Представники Уповноваженого фіксують порушення, складаючи відповідні акти та протоколи."Інформуємо, що до призначення Уповноваженого ми будемо розглядати всі звернення та скарги громадян, в межах компетенції скеровувати листи щодо необхідності усунення порушень та інформувати про можливу адміністративну відповідальність у разі невиконання норм закону", - йдеться у повідомленні.При цьому у пресслужбі зазначили, що до призначення нового мовного омбудсмена рішення про нові заходи державного контролю та накладення адміністративних стягнень ухвалювати не можна — це повноваження винятково Уповноваженого.25 квітня громадські активісти висловили стурбованість спробою кулуарної заміни мовного омбудсмена Тараса Креміня, каденція якого спливає у липні цього року. Кремінь заявив, що готовий залишатися на посаді попри те, що його кандидатуру не подали.26 червня зʼявилось відкрите звернення до Кабінету Міністрів на підтримку діяльності Креміня, яке підтримали відомі українські громадські діячі, митці, учені та правозахисники.2 липня уряд звільнив Креміня з посади мовного омбудсмена.

Про це в етері Еспресо заявив колишній ​​уповноважений із захисту державної мови Тарас Кремінь."Найголовніше, що у конкурсі на обрання нового мовного омбудсмена важливо, щоб уповноважений з захисту державної мови відповідав критеріям, які визначені 49 статтею мовного закону. Крім того, що є субʼєкт подання від Міністерства юстиції, я б хотів нагадати, що питання мови є конституційним і тому тут не до жартів, є кандидати й від Міністерства культури й уповноваженого з прав людини. Тому зазвичай у цьому питання засідання Кабінету міністрів проходить відкрито й транслюється наживо. Я двічі брав участь в конкурсі й саме так відбувалось засідання уряду. Кожен громадянин України міг побачити професійність й рівень відповідності визначених законом критеріям", - пояснив Кремінь.Кремінь наголосив, що за період перебування на посаді їм вдалось провести ефективну роботу в питаннях захисту прав громадян України, посилення статусу державної мови й реалізації відповідно окремих статей мовного закону."Мені неприємно від того, як сьогодні відбувається конкурс. Адже, сьогодні є відверте ігнорування мовного закону й тих статей, які визначають порядок проведення й відбору кандидатів. Хотів би наголосити, що закону про мову вже 6 років і за цей період часу, коли я був на посаді, ми змогли по-справжньому зробити неймовірні речі у питаннях захисту прав громадян України, посилення статусу державної мови й реалізації відповідно окремих статей мовного закону. Також ми змогли розробити й затвердити державну мовну програму. Зрештою нас вдалось змінити ситуацію у мовному плануванні в країні", - підсумував він.25 квітня громадські активісти висловили стурбованість спробою кулуарної заміни мовного омбудсмена Тараса Кременя, каденція якого спливає у липні цього року.1 травня Тарас Кремінь заявив, що готовий залишатися на посаді попри те, що його кандидатуру не подали.26 червня зʼявилось відкрите звернення до Кабінету міністрів України на підтримку діяльності чинного уповноваженого з захисту державної мови - Тараса Кременя підтримали відомі українські громадські діячі, митці, учені та правозахисники. 

Петиція про присвоєння звання Героя України 16-річному Степану Чубенку, якого у 2014 році вбили бойовики за проукраїнську позицію, набрала понад 25 тисяч голосів. Її зареєстрували 11 квітня, і зараз звернення скеровано на розгляд

Компанія mоnо зареєструвала окремий домен для вебверсії свого маркетплейса mаrkеt by mоnо й вже тестує продаж товарів через вебінтерфейс. Раніше Маrkеt був доступний лише в застосунку, а нині компанія запустила сайт на домені mоnоmаrkеt.соm.uа, який до цього належав магазину з Рrоm, повідомляє Кошт. В mоnо поки не коментують купівлю домена й очікування від маркетплейса. Поки що mоnоmаrkеt.соm.uа переадресовує на основну вебсторінку mоnоbаnk. Втім, на окремих сторінках вже доступний брендований мерч банку: картини за номерами та наліпки. Сторінки товарів оформлені у стилі розділу Маrkеt в застосунку mоnоbаnk з вертикальним описом і прокручуванням. Звичного для онлайн-магазинів кошика немає: щоб зробити покупку, користувач має відсканувати QR-код і перейти до застосунку. Як пише Кошт, mоnо придбала домен в одеського онлайн-магазину дитячих товарів dеmоmаrkеt.соm.uа. Домен зареєстрували 12 квітня 2025 року. А вже 25 квітня змінили дані по mоnоmаrkеt.соm.uа — тепер він належить mоnоbаnk. Нагадаємо, маркетплейс Маrkеt з’явився в застосунку mоnоbаnk восени 2024 року. Там доступні електроніка, гаджети, побутова техніка, дитячі товари тощо. За перші три дні після запуску проєкт зібрав понад мільйон унікальних користувачів і 67,5 тисячі замовлень на понад 56 млн грн. Платформа працює за моделлю 3Р — банк не зберігає товари, а підключає зовнішніх продавців. Понад половину покупок здійснюють у розстрочку.

Про це в ефірі Еспресо заявив уповноважений із захисту державної мови Тарас Кремінь."Якщо говорити про процедуру призначення і звільнення уповноваженого захисту державної мови, то цей формат відповідає статті 50 мовного закону. Призначення і звільнення відбувається Кабінетом Міністрів України. Тому я б не відривав суб'єктів подання кандидатури від власне Кабінету Міністрів Українию Це безпосередня відповідальність нашого уряду, який мусить і надалі виконувати цей закон і в питаннях процедури, не тільки звільнення уповноваженого в моїй особі, але й, звичайно, призначення наступного уповноваженого захисту державної мови, який, так само, відповідно до цієї статті, повинен відповідати критеріям", - сказав він.Кремінь прокоментував одну із кандидатур."Тому, власне, коли ми бачимо різні телеспроби або спроби окремих телевізійних зірок, яких подали на посаду уповноваженого пояснити перспективи своєї діяльності і люди елементарно не можуть пояснити навіть, які завдання і функції уповноважених, які особливості застосування норм Кодексу України про адміністративні правопорушення, який порядок розгляду справ, яка особливість проведення заходів державного контролю тощо. Звичайно, мені стає дуже прикро від того, що з одного боку є невисокий рівень кваліфікаційних запитів до очікуваних кандидатур", - додав уповноважений.Він додав, що йому дуже прикро, що "ті, хто справді могли б очолити цю інституцію, а це десятки, якщо не сотні, якщо не тисячі людей, які могли б обійняти запросто цю посаду, вони просто не будуть допущені до цього конкурсу і від того, звичайно, стає прикро, тому що під ударом не просто інституція, під ударом - захист мовних прав громадян України".На його думку, немає іншого закону, немає іншої інституції, яка б могла б так ефективно, динамічно і професійно виконувати свої повноваження протягом цих п'яти років."Тому як уповноважений, який створив цю інституцію з нуля, який набрав команду, який став свідком восьми хвиль набуття чинності різних статей мовного закону, який точно володіє інструментарієм і механізмами, які необхідні для застосування тих або інших мовних практик, який точно розуміється в питаннях реалізації мовної політики, і точно спеціалізується на поняттях регіональної мовної політики, і це підкріплено найкращим міжнародним досвідом. Я вже не кажу про свій досвід законодавчої діяльності, хотів би нагадати, що я був головою підкомітету у Верховній Раді України восьмого скликання, запускав безліч реформ і освітню в тому числі я співавтор мовного закону", - сказав Кремінь."Мені хотілося б, щоб ця інституція працювала і надалі з таким же ефектом, з такою ж динамікою та ефективністю, тому що це питання нашої стійкості, це питання нашої системності і послідовних дій, які необхідні нам для виконання поставлених законом завдань, і звичайно тих викликів, які є перед нашим українським суспільством", - підсумував він.25 квітня громадські активісти висловили стурбованість спробою кулуарної заміни мовного омбудсмена Тараса Кременя, каденція якого спливає у липні цього року.1 травня Тарас Кремінь заявив, що готовий залишатися на посаді попри те, що його кандидатуру не подали.26 червня зʼявилось відкрите звернення до Кабінету Міністрів України на підтримку діяльності чинного уповноваженого з захисту державної мови Тараса Кременя підтримали відомі українські громадські діячі, митці, учені та правозахисники.Сам Кремінь вважає, що однією з причин не подання його кандидатури на переобрання омбудсменом є його незалежна діяльність від влади та посадовців.Уповноважений Верховної Ради України з прав людини Дмитро Лубінець пояснив, чому не подав кандидатуру чинного мовного омбудсмена Тараса Кременя на цю посаду вдруге.

Президент США Дональд Трамп оголосив про запровадження 25% мита на весь обсяг імпорту з Японії та Південної Кореї. Відповідні заяви були оприлюднені в офіційних листах до прем'єр-міністра Японії Ішібі Шіґеру та президента Південної Кореї Лі Чже Мьона. Заява розміщена на платформі Тruth Sосіаl. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Святковий шок: через Трампа в США подорожчали пиво, гриль і морозиво У зверненнях Трамп зазначив, що Сполучені Штати більше не можуть миритися з хронічними торговельними дисбалансами, які, на його думку, спричинені тарифною та нетарифною політикою обох країн. За словами політика, торговельні відносини між США, Японією та Південною Кореєю є несправедливими та невзаємними. Нові мита набудуть чинності з 1 серпня 2025 року і поширюватимуться на весь імпорт незалежно від галузі. Крім того, буде введене додаткове мито на товари, які постачаються через інші країни в обхід нових обмежень. Трамп також запропонував компаніям з Японії та Південної Кореї альтернативу - перенесення виробництва до США. У такому разі, за його словами, американська влада забезпечить пришвидшену процедуру погодження нових інвестиційних проєктів - у межах кількох тижнів. На початку квітня Дональд Трамп запровадив мита для більшості торговельних партнерів США, ставки коливалися від 10 до 49%. У Пекіні це рішення назвали "одностороннім актом залякування" і ввели 34% мита для імпорту зі США. Згодом між країнами спалахнула тарифна війна і взаємне підвищення митних ставок. За кілька днів Китай встановив рекордні мита для США обсягом 125%, а Вашингтон - 150% для Пекіна.

Про це в ефірі Еспресо заявив уповноважений із захисту державної мови Тарас Кремінь."Я сподіваюся, що все, що відбувається довкола мовного закону і посади Уповноваженого зберігатиме свою силу. Я вірю в те, що рано чи пізно уповноважений з'явиться. Мені дуже прикро, що кожен із трьох претендентів, крім напевно пана Завальського публічно не пояснив, які будуть його перспективи на цій посаді. Я кажу і про професорку Київського університету Шевченка пані Івановську, я кажу і про кандидатуру Мінкульту Павла Полянського", - сказав він.На думку Кременя, вони б могли оголосити про свої плани."Чи приватним дописом, чи круглим столом, чи будь-якою іншою активністю, якщо вони справді збираються займатися правозахистом або захистом мовних прав громадян України принаймні оприлюднити свою програму, задекларувати свої наміри, оприлюднити стратегію на наступні 5 років, в який спосіб вони будуть реалізовувати ті або інші завдання, які стоять перед ними, як претендентами на цю посаду", - додав уповноважений.Читайте також: Не виключаю, що питання мовного омбудсмана може обговорюватися на перемовинах України та РФ, - нардепка ПіпаВін зауважив, що натомість "ми бачимо суцільну тишу, абсолютно неприпустиму, особливо для такої інституції як Уповноважений з захисту державної мови". "І саме за такої тиші, у суспільства виникають питання, що далі. Мені як уповноваженому досі невідомо, коли ж відбудеться засідання уряду. Можливо, це відбудеться цієї середи. Будемо сподіватися, що рано чи пізно рішення буде ухвалено, воно буде ухвалене на виконання мовного закону і на користь та з врахуванням національних інтересів", - підсумував Кремінь.25 квітня громадські активісти висловили стурбованість спробою кулуарної заміни мовного омбудсмена Тараса Кременя, каденція якого спливає у липні цього року.1 травня Тарас Кремінь заявив, що готовий залишатися на посаді попри те, що його кандидатуру не подали.26 червня зʼявилось відкрите звернення до Кабінету Міністрів України на підтримку діяльності чинного уповноваженого з захисту державної мови Тараса Кременя підтримали відомі українські громадські діячі, митці, учені та правозахисники.Сам Кремінь вважає, що однією з причин не подання його кандидатури на переобрання омбудсменом є його незалежна діяльність від влади та посадовців.Уповноважений Верховної Ради України з прав людини Дмитро Лубінець пояснив, чому не подав кандидатуру чинного мовного омбудсмена Тараса Кременя на цю посаду вдруге.