Search trend "27 травня свято"

Про це інформує Rеutеrs. Правоохоронці повідомили, що станом на 27 травня відомо про загиблих чоловіка й жінку і дев'ятьох поранених людей, серед яких троє підлітків. Усі постраждалі унаслідок стрілянини перебувають у стабільному стані. У поліції також повідомили, що наразі не знайшли зброї, з якої було вчинено напад. Жодних арештів не відбулося. Довідково. День пам'яті — національне свято США, відзначається щорічно в останній понеділок травня. Цей день присвячений пам'яті американських військовослужбовців, які загинули в усіх війнах і збройних конфліктах, в яких США брали участь.Уранці 14 травня в одному з готелів у Святошинському районі Києва чоловік вчинив стрілянину. 

Про це він написав у соцмережах.Сирський нагадав, що у цей день 2014 року воїни полків спецпризначення, майбутніх ССО, разом з побратимами з інших складових Сил оборони, провели операцію зі звільнення нового термінала Донецького аеропорту від ворожих військ та встановили там прапор України."Сили спеціальних операцій — це ті, хто робить неможливе. Вони заходять у тил до ворога — з повітря, з води, по землі. Порушують логістику, вводять противника в оману, дезорієнтують його, змушують перекидати сили й оголювати напрямки. Завдають ударів там, де ворог не чекає. І тихо повертаються. Їхній колір — сталевий. Їхнє гасло — "Іду на ви!" Їхній символ — вовкулака. Бо їхні здібності часом здаються нелюдськими", - наголосив головком.Він додав, що воїни ССО - це ті, хто бився за Київ, Чернігів, Суми, Харків, відбивав Зміїний і Херсон, обороняв Бахмут, Авдіївку, Часів Яр, активно діяв на Курщині. Це ті, хто провів чимало успішних операцій в глибокому тилу ворога і ще не раз здивує світ."Ваша робота — тиха, але результативна. Ваші дії — невидимі, але рішучі. Дякую кожному і кожній з вас за службу! Вічна памʼять і вічна слава тим, хто загинув у бою за Незалежність України!", - підсумував Сирський.Напередодні президент Володимир Зеленський підписав указ про встановлення 27 травня Днем Сил спеціальних операцій Збройних Сил України.

27 травня віряни вшановують пам'ять святого священномученика Ферапонта, єпископа Сардійського. Він загинув через відданість Сину Божому. Повний текст новини

Сьогодні, 27 травня, День невідкладної медичної допомоги. Віряни вшановують пам’ять святого священномученика Терапонта, єпископа. До Нового року залишилося 218 днів.

У народі свято отримало прізвисько Федорін день

Сьогодні, 27 травня, відзначають День Сил спеціальних операцій Збройних Сил України. Це свято вшановує роботу військових, які борються за свободу та незалежність рідної країни. Повний текст новини

Що сьогодні за церковне свято святкують в Україні за новим календарем і кому моляться віряни — читайте в матеріалі ТСН.uа.

27 травня згадують священномученика Ферапонта, єпископа Сардійського. Ферапонт жив у місті Сардіс, що на території сучасної Туреччини, у ІІІ столітті. Він був місцевим єпископом і проповідував християнську віру. Ферапонт хрестив багатьох язичників-еллінів, розповідаючи їм про Ісуса Христа. Коли правитель Юліан дізнався про діяльність Ферапонта, він наказав кинути єпископа до темниці. Там його морили голодом і спрагою. Незважаючи на муки, Ферапонт залишався непохитним у своїй вірі. Після цього його почали катувати, і він помер мученицькою смертю. За переказами, на місці смерті Ферапонта виросли великі дерева, які вміли зцілювати людей. Прикмети Вранці рясна роса до ясного дня. Яка погода цього дня, такою буде осінь. Туман вказує, що буде багато грибів. Що не можна робити, а що варто Не можна вести цього дня пусті розмови. Вірили, що вони стануть причиною сварок у родині. Також заборонялося прибирати в будинку, особливо мити підлогу - це могло відлякати будинкового, який захищає оселю від бід. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Свята у червні: що відзначаємо в перший місяць літа Якщо побачили, що двоє людей сваряться, на них потрібно бризнути водою. Тоді вони точно помиряться. Також існувало повір'я, що після дитини варто обов'язково допити напій, не залишати його на столі. 8 червня вірянивідзначають Трійцю. Свято триєдиності Бога-Отця, Сина і Святого Духа. Його також називають П'ятидесятниця, Зелене свято або Зелена неділя. Святкування Трійці прив'язане до Великодня. Саме тому дата його щороку змінюється. Трійця припадає на 50-й день після святкування Світлого Христового Воскресіння. В храмах на Трійцю проводять святкові богослужіння і великі вечірні служби. Основні символи свята у християн східного обряду - зелені гілочки берези та інших дерев. Ними традиційно прикрашають будинки і церкви. Згідно з народними повір'ями, ці гілочки допомагають закликати добробут та щастя в дім.

Дізнайтеся, як благополучно провести сьогоднішню дату і які свята відзначають українці.

Сьогодні краще не прибирати у будинку

Яке свято відзначає православна церква 27 травня? Усе про свята цього дня читайте на LІGА.nеt

Православне свято сьогодні в народі прозвали Федорин день і спостерігають за його погодою.

У травні українці відзначатимуть нове свято

Володимир Зеленський установив щорічне професійне свято – День Сил спеціальних операцій ЗСУ – 27 травня.

Один з найтепліших свят, якого чекають українці - День матері. В Україні його відзначають у другу неділю травня. Саме 11 травня, як і в багатьох країнах світу, не забудьте привітати своїх матерів з цим світлим святом. Gаzеtа.uа розповість, як виникло свято та що зробити в цей день. Історія свята У далекому 1908 з пропозицією затвердження цього свята виступила американка Енн Джервіс. Дівчина рано втратила маму, і дуже переживала, що не приділяла їй достатньої уваги, тому вирішила виступити з пропозицією про створення такого свята. Анна писала листи до державних установ, законодавчих органів, видатних осіб з пропозицією один день у році присвятити вшануванню матерів. Її старання увінчалися успіхом - в 1910 році штат Вірджинія першим визнав День Матері як офіційне свято. У 1912 році була створена Міжнародна Асоціація Дня матері з метою поширення свідомого святкування цього дня. З 1914 року це свято отримало офіційний статус у США. Ще в 1929 році розпочалась історія святкування Дня Матері в Україні. Тоді у Львові підхопили ініціативу українок Канади. Ініціаторкою свята року була Олена Киселівська. Того ж 1929 року "Союз українок" запропонував створити День Матері на Тернопільщині. З 1939 року радянська влада заборонила святкування Дня Матері. Однак зусиллями різних громадських організацій, це важливе свято повернули в Україну у 1990 році. Традиції свята Цього дня заведено від щирого серця вітати мам. Дарують квіти, подарунки, надсилають листівки і вірші та всіляко висловлюють повагу і любов до матері - за їхнє добро, світло, нескінченні турботи, терпіння, любов і відданість. Хто втратив маму рано, йдуть із квітами на їхні могили, щоб вшанувати пам'ять найдорожчої людини. Які квіти є символом Дня матері Спершу, за задумомЕнн Джарвіс, вдячність до матерів символізували гвоздики. Червоні слід було дарувати живим матерям, а білими - вшановувати пам'ять померлих. На церковну службу до першого Дня матері в пам'ять про Енн Джарвіс її дочка відправила 500 білих гвоздик. Зараз до гвоздик, які традиційно дарують мамам у це свято, долучилися троянди та інші квіти. Відношення свята до релігії Святкування Дня матері має важливе значення в християнській вірі, оскільки припадає на місяць Пресвятої Богородиці. Це свято дозволяє людям шукати заступництва і допомоги Божої Матері, висловлюючи при цьому вдячність за самовідданість матерів. Травень також знаменує початок весни, час, коли Мати-Природа прикрашає землю яскравими квітами. Цей символізм перегукується з самовідданою та дбайливою природою материнства, яку вшановують і відзначають у День матері. Український народ з особливою пошаною ставиться до Діви Марії, яка з давніх часів була невід'ємною частиною його суспільного устрою та менталітету. Цікаві факти Слово "мама" практично у всіх мовах звучить однаково або дуже схоже. І українські, і іспанські, і китайські діти називають свою маму однаково - мама. Англомовні діти говорять "моm" - "мам". Дивно, чи не так? Секрет в тому, що самі діти обрали, як їм називати своїх матерів. Одним з перших складів, вимовлених дитиною, є склад "Ма". Саме тому практично в усіх мовах світу цей склад використовується в слові, що означає "мама". ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Що насправді означає день 8 Березня в Україні і чому його варто залишити Європейська громадська організація МаМа провела дослідження і з'ясувала, що жінка, яка "сидить вдома з дитиною", насправді не просто не сидить, а "намотує" в день в середньому 40 км, виконуючи до 200 справ. Для порівняння: дистанція напівмарафону становить 21 км. Середній вік мешканок Європи, які народжують першу дитину, складає 29 років, в США матерями стають в середньому в 27 років. Українки зважуються на материнство в середньому в 25-річному віці. При цьому всюди існує тенденція до збільшення віку першого материнства. Найстарша мати в сучасній історії - індійка Райо Деві Лохан, яка народила свою дочку в 70 років. Мати, яка народила найважчу дитину - Кармеліна Феделе з Італії (1955 рік). Її новонароджений малюк важив більше ніж 10 кг. У перший місяць весни українці відзначають кілька важливих і особливих свят. Варто пам'ятати, що у березні вшановуємо День народження Тараса Шевченка. 8 березня - Міжнародний жіночий день, а також 14 березня відзначаємо День українського добровольця і 26 березня - День Національної гвардії України.

Наприкінці Світлого тижня віряни відзначають Антипасху. В народі її називають Червона гірка або Фомина неділя. Антипасха - перша неділя після святкування Великодня і припадає на 27 квітня. Є думка щодо назви "Антипасха" - чому так називається - що "анти" - це "проти", але насправді, в перекладі з грецької, це означає "замість". Тобто, день замість Великодня або подібний до Великодня, коли знову святкують перемогу світла над темрявою і життя над смертю. Є ще одна назва дня - Фомина неділя. У свято згадують, як один з апостолів, Фома, який не бачив воскреслого Ісуса, засумнівався в тому, що Спаситель воскрес. І тоді Христос постав перед Хомою - "невіруючий" одразу ж увірував у те, що сталося диво. До речі, фраза "Фома невіруючий" бере початок саме звідси. У народі день називають Красна гірка - свято тепла, весни і родючості. За народними повір'ями весна вже повністю вступила у свої права. Слово "червона" в назві має на увазі "красива", а "гірка" - піднесення, тобто, красива піднесена земля. На гірках і пагорбах швидше сходив сніг, тому за старих часів молодь збиралася на них, влаштовувала різного роду гуляння і підшукувала собі пару. Красна гірка, на думку етнографів, більше асоціюється з російською традицією, ніж українською. Відзначають її в деяких областях України і подекуди вважають як Проводи. Що потрібно робити і що заборонено Цього дня віряни йдуть до храму, потім вирушають на цвинтар, щоб пом'янути померлих близьких, а після збираються за спільним сімейним столом. День також називають Проводи, або Гробки, хоча це звичай, швидше, народний, а не церковний. Згідно з церковним календарем ПЦУ Проводами називають другий тиждень після Великодня, у 2025 році він починається 28 квітня. З Антипасхи в церкві починають вінчати, звідси й пішов звичай на Червону гірку шукати собі пару. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Свята травня: що відзначаємо і коли відпочиваємо в останній місяць весни На Антипасху забороняється лаятися, підвищувати голос, скандалити. Не слід робити важку роботу. Не можна відмовляти, якщо просять про допомогу. У церкві, як такої, заборони на роботу немає, головне - знайти час для молитви. Але церква не схвалює, коли на Проводи залишають їжу і, тим паче, алкоголь, на могилах - усе, що принесли, слід віддати на милостиню іншим. Також священики просять не приносити на могили штучні квіти, які шкодять екології - краще взяти з собою або ж посадити живі. Похід на цвинтар дає змогу пом'янути покійних. Вважається, що на цвинтар правильно йти тільки у світлий час, щоб не турбувати душі померлих і не накликати на себе біди. Ранок вважається найсприятливішим часом для цвинтаря. Церква каже, що саме в ранні години Господь відпускає душі на зустріч із рідними.

17 квітня в Україні відзначається День пожежної охорони - свято, присвячене важливій та небезпечній професії. Люди, які щодня ризикують життям, щоб захищати інших та майно від небезпечної стихіі. Цей день є не лише вшануванням їх подвигів, але й нагадуванням про важливість пожежної безпеки та професійної підготовки.Історія встановлення професійного святаПожежна охорона в Україні є невід'ємною складовою системи цивільного захисту країни. Її співробітники працюють ускладненими умовами, іноді стикаючись з надзвичайно складними ситуаціями, де кожна секунда має значення. Вони виконують важливі функції не лише під час пожеж, але й під час аварій, надзвичайних ситуацій техногенного або природного характеру.У нашій країні протягом років дата відзначення цього свята змінювалась та трансформувалась. У період із 1995 до 2004 року працівники пожежної охорони України відзначали професійне свято щорічно 29 січня, відповідно до Указу Президента №7/95 від 2 січня 1995 року. У той же час з 1998 року відзначалося професійне свято "День рятівника", яке припадало на останню суботу жовтня. Тоді свято відзначалось згідно з Указом Президента №1170/98. Проте з 27 серпня 2004 року відзначення цих свят було скасовано і того ж року запроваджено "День працівників цивільного захисту", що відзначався 17 вересня.Згодом у 2008 році відповідно до нового Указу № 830/2008 свято було перейменовано на "День рятівника". Проте, у 2013 році враховуючи внесок працівників пожежної охорони в боротьбі з вогнем та надзвичайними ситуаціями, Указом Президента України № 555/2013 було встановлено нове професійне свято – "День пожежної охорони", яке святкується щорічно 17 квітня.Історія Дня пожежної охорони в Україні пов'язана з багаторічною традицією вшанування пам'яті пожежників, які віддавали життя заради інших. Це свято є символічним актом визнання героїчного внеску цих людей у збереження життів та боротьби із стихією.На День пожежної охорони проводяться різноманітні заходи: від урочистих церемоній покладання квітів до пам'ятників пожежникам і відзначених особистостей, до семінарів та навчань з пожежної безпеки. Це також час для підвищення свідомості громадян та ретельного дотримання правил пожежної безпеки.У цей особливий день давайте вшануємо тих, хто служить в пожежній охороні. Дякуємо мужнім та відважним професіоналам за їх самовіддану працю!День пам’яті святих преподобних Симеона Персидського і Акакія МелетійськогоВ народі 17 квітня носило назву Симеон Бджоляр. У народі цей день пов’язували не з духовною посадою святого Симеона, якого вшановує православна церква 17 квітня, а з початком активної роботи бджіл і взагалі пробудженням природи.У цей день не варто:працювати після обіду Забороняється шити, в’язати, прясти Не можна сваритися, ображатися Народні прикметиясна, сонячна погода — чекайте на тепле та врожайне літо;дощ цього дня — буде багато грибів улітку, але літо обіцяє бути прохолодним і вологим;заморозки або холодний вітер — літо буде коротким і нестабільним;сильний вітер — знак, що рік буде неспокійним, з бурями та негодою;туман зранку — до теплого, але дощового травня.

25 (12) лютого 1918 року Центральна Рада затвердила закон "Про заведення в Україні числення часу по новому стилю і перевод годинників на середньоєвропейський час". За законом відтоді 15 лютого ставало 1 березня, а годинник переводився на 1 год. і 8 хв. назад. З переходом від аграрного до індустріального суспільства нагальною ставала потреба уніфікації календаря та часу. Росія і, відповідно, підросійська частина України, у модернізаційних процесах відігравали роль наздоганяючих країн і не були лідерами, за яким можна здійснювати уніфікацію. До того ж вже давно встановили значні неточності юліанського календаря. Та в Росії переходити на григоріанський не хотіли через те, що він 1582 року був впроваджений буллою папи Римським Григорієм ХІІІ, тобто керівником конкурента РПЦ в християнському світі. Після повалення самодержавства пріорітетність Російської православної церкви помітно впала. 2 квітня 1917 року тимчасовий уряд ухвалив постанову "Про відміну віросповідних та національних обмежень", а 27 липня - "Про свободу совісті". Це свідчило про відокремлення церкви від держави. У постреволюційній пресі неодноразово йшлося про потребу переходу на новий календар. А центральні російські урядові і радянські газети з самого спочатку свого виходу датувалися 2 стилями. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Новий рік за старим стилем: історія свята, прикмети та заборони Саме за григоріанським календарем 1917 року відзначили 1 травня як святковий день. У "радянському" обґрунтуванні цього рішення зазначалося: "До цього часу російські робітники святкували своє пролетарське свято 1 травня за старим стилем. Лише в Західному краї та Польщі робітники виходили на вулицю в один і той же день із зарубіжними братами, тобто 18 квітня. Царська влада та православне духовенство старанно охороняли старий стиль, вбачаючи у ньому символ відірваності Росії від Європи та європейської думки". Питання про перехід на григоріанський календар для українських урядовців активізувалося з початком мирних переговорів з країнами Четверного союзу у Бресті та укладенням 9 лютого Брестського мирного договору. Але в цьому їх випередила радянська Росія, яка за день до підписання цього договору оприлюднила декрет раднаркому про перехід на західноєвропейський календар. Згідно з яким, після 31 січня старого стилю наступало 14 лютого нового. 23 лютого 1918 року на засіданні Ради міністрів УНР міністр шляхів Євген Сокович порушив питання "про стиль і годину" та запропонував "установити на Україні київський час". Рада міністрів погодилася з такою пропозицією та доручила Міністерству шляхів розробити відповідний законопроєкт і подати його на розгляд до Малої Ради. Визначили мотивування нового закону, яке запропонував міністр пошти і телеграфу Григорій Сидоренко: "Українська держава з заключенням миру приєдналась до європейської культури, прагне до неї - у Європі заведено новий стиль". ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Без пірнання в ополонки - як відзначали Водохреще 1917 року Перехід на новий стиль календаря та середньоєвропейський час відбувався непросто. Повідомлення про переведення годинників зʼявились у пресі 3, 4, а то й 5 березня. Це вносило свій момент дезорганізації, окремі підприємства зазнали збитків. Деякі редакції газет повідомляли своїх читачів, що видання на лютий за передплатою доставлятимуться аж до кінця березня. Дирекція київського водоканалу повідомляла своїх абонентів, що термін плати за лютий закінчується 13 березня - 28 лютого, а надалі треба платити уже за березень. Частина навчальних закладів залишилась вірною "керенському" часові. Через це вчителі-сумісники не встигали з однієї школи до іншої на свої уроки. 1918 рік виявився не тільки без Різдва, але й із найкоротшим лютим - усього 15 днів, бо 16 лютого, згідно із законом Центральної Ради, вважалось вже 1 березня. Реформу календаря не визнала Російська православна церква, яка на той момент залишалась єдиною православною конфесією в Україні. Церква продовжувала жити за старим стилем. Одне з найбільших церковних свят - Великдень, що 1918 року за прийнятим в РПЦ календарем припадав на 22 квітня, за світським стилем відзначався 5 травня. Уже після гетьманського перевороту. А церковне Різдво 25 грудня 1918 року припало на 7 січня 1919 року. " " Комітет Верховної Ради з питань економічного розвитку рекомендує парламенту прийняти за основу законопроєкт, який скасує перехід на літній час. У Євросоюзі вже не 1-й рік точаться дискусії про скасування щорічного переходу на зимовий і літній час, і Європарламент вже підтримав це рішення.