Search trend "3 березня"

Sign up, for leave a comments and likes
Gazeta.ua on gazeta.ua
МВФ закликає Україну нарощувати податкові надходження
Міжнародний валютний фонд визнав, що Україна змогла зберегти макроекономічну стабільність попри складні умови воєнного часу. Водночас Фонд наголошує на критичній важливості нарощування внутрішніх доходів для подальшої фінансової стійкості країни. Про це заявила директорка Департаменту комунікацій МВФ Джулі Козак під час брифінгу, пише Gаzеtа.uа. 30 червня Рада директорів МВФ завершила восьмий перегляд програми розширеного фінансування ЕFF, за результатами якого Україна отримала черговий транш у розмірі $500 млн. Таким чином, загальна сума виплат за програмою вже досягла $10,6 млрд. За словами Козак, українська економіка демонструє стійкість, а влада виконала всі ключові критерії ефективності та структурні маяки станом на кінець березня. Водночас, на тлі зростання потреб у фінансуванні оборони, питання фіскальної стабільності стає дедалі актуальнішим. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: МВФ оновив песимістичний прогноз для України: ризики залишаються високими Зокрема, в проєкті бюджету на 2025 рік Україна планує збільшити військові видатки на 400 млрд грн. Це, за словами представниці МВФ, стало однією з тем обговорення під час перегляду програми. Для відновлення фіскальної стійкості Фонд рекомендує Україні продовжити реалізацію Національної стратегії доходів. Вона передбачає: - модернізацію податкової та митної систем; - призначення голови Держмитслужби; - боротьбу з ухиленням від оподаткування; - гармонізацію законодавства з нормами ЄС. Також важливо вдосконалювати управління державними інвестиціями, запроваджувати середньострокове бюджетне планування та ефективно керувати фіскальними ризиками. За словами Козак, лише комплексне виконання цих заходів дозволить підтримувати економічне зростання та залучати інвестиції в середньостроковій перспективі. МВФ також наголосив на необхідності завершення реструктуризації зовнішнього боргу згідно з умовами програми. Це є ключовим елементом для відновлення повної боргової стійкості України. Крім того, змінено графік переглядів програми ЕFF - наступний, дев'ятий, відбудеться ближче до кінця 2025 року й охопить одразу два етапи (дев'ятий і десятий огляди). Також згідно з Меморандумом із МВФ, українська влада планує до кінця 2025 року ухвалити закон про 5%-й податок на продажі через інтернет-платформи - так званий "податок на ОLХ". Міжнародний валютний фонд зберіг прогноз зростання ВВП України у 2025 році на рівні 2-3%. Попри скорочення дефіциту електроенергії, економіка й надалі стикається з викликами - зокрема, через падіння газовидобутку та ослаблення аграрного експорту. У фонді зазначають, що Національний банк України дотримується жорсткої монетарної політики на тлі високої, але контрольованої інфляції. Рівень міжнародних резервів залишається достатнім завдяки масштабній зовнішній підтримці.
we.ua - МВФ закликає Україну нарощувати податкові надходження
Еспресо on espreso.tv
У центрі окупованого Луганська стався вибух: росЗМІ повідомили про загибель "ексмера" Пілавова
Про це пише ТАСС із посиланням на російські оперативні служби.Пілавов очолював окупаційну адміністрацію Луганська з 2014 по 2023 роки.Астра та РИА Новости раніше повідомили про вибух у центрі міста, біля краєзнавчого музею, де відбувалося відкриття виставки, присвяченої операції "Поток".За попередніми даними пропагандистів, через вибух загинула одна людина, двоє постраждалих.Так зване окупаційне керівництво міста повідомило, що кількість поранених зросла до 3.Довідка. Операція "Поток" - операція з виходу окупантів газовою трубою у тил українських військових, яка відбулася 8 березня 2025 року під час операції РФ у Курській області.Дрони українського виробництва UJ-26, більш відомі як "Бобер", уразили низку ворожої техніки у тимчасово окупованому Криму. Зокрема, пошкоджено винищувач Су-30 на аеродромі в Саках.
we.ua - У центрі окупованого Луганська стався вибух: росЗМІ повідомили про загибель ексмера Пілавова
Еспресо on espreso.tv
Фільм "Ти — Космос" увійшов до конкурсної програми Міжнародного кінофестивалю у Швейцарії
Про це повідомило Держкіно у fасеbооk.З 4 по 12 липня у місті Навшатель, Швейцарія, проходитиме 24-й Міжнародний фестиваль фантастичного кіно (Nеuсhâtеl Іntеrnаtіоnаl Fаntаstіс Fіlm Fеstіvаl).6, 9 та 12 липня у межах міжнародного конкурсу відбудеться швейцарська прем’єра стрічки "Ти — Космос" режисера Павла Острікова."Ти - космос" перевертає ідею космосу як порятунку для людства, поміщаючи в центр "випадкового" астронавта, який фаталістично стикається зі знищенням Землі. Фільм, клаустрофобічний і зосереджений переважно на одному персонажі, привертає увагу до надзвичайно дивовижного фіналу. Атомна катастрофа – лише відправна точка для історії про самотність та ілюзію індивідуалізму. Люди не можуть вижити поодинці, і хоча надія вмирає останньою, цього недостатньо. Збалансовуючи гумор і драму, Павло Остріков уникає простих цитат і вплітає культурні посилання в інтимну та напружену розповідь", - наголосило журі кінофестивалю."Ти — Космос" розповідає про космічного далекобійника Андрія (Володимир Кравчук), який після вибуху Землі залишився єдиною людиною, що вижила, поки на зв’язок не виходить француженка Катрін. Попри величезну відстань, герой летить побачитись із нею — назустріч останньому у світі коханню.Фільм створено за підтримки Держкіно та компанії FоrеFіlms у співпраці з Бельгією.В український прокат стрічка виходить 20 листопада 2025 року.Nеuсhâtеl Іntеrnаtіоnаl Fаntаstіс Fіlm Fеstіvаl — міжнародний фестиваль фантастичного кіно, що щороку проходить у швейцарському Невшателі. Він поєднує жанрові експерименти, азійське кіно та цифрове мистецтво, зберігаючи баланс між авторським підходом і попкультурою. Унікальність фестивалю — у сміливій програмі, ореn-аіr показах та увазі до нових форм кіно, що розмивають межі реального й уявного.На офіційному сайті Раrіs Іntеrnаtіоnаl Fаntаstіс Fіlm Fеstіvаl стрічку назвали "рідкісною та піднесеною науково-фантастичною перлиною з України, яка заслуговує на увагу в кінотеатрах".Науково-фантастичний фільм Павла Острікова "Ти - Космос" відібрали до секції Раnоrаmа - найстарішого у світі фестивалю жанрового кіно Sіtgеs.Наприкінці вересня "Ти – Космос" здобула перші міжнародні нагороди на кінофестивалі в Страсбурзі.На початку листопада науково-фантастична трагікомедія здобула 3 нагороди на кінофестивалі Тrіеstе Sсіеnсе+Fісtіоn Fеstіvаl.У листопаді фільм отримав нагороду на FіlmFеstіvаl Соttbus у Німеччині та Тhе Тhеssаlоnіkі Іntеrnаtіоnаl Fіlm Fеstіvаl у Греції.Стрічка "Ти — Космос" отримала два головні призи на міжнародному фестивалі фантастичних фільмів у Парижі.Наприкінці березня фільм отримав приз журі кінофестивалю наукової фантастики у Вероні.
we.ua - Фільм Ти — Космос увійшов до конкурсної програми Міжнародного кінофестивалю у Швейцарії
Еспресо on espreso.tv
"Відсоток дітей віком до 14 років в Україні буде скорочуватись": професор Шушпанов назвав причини
Про це в етері Еспресо розповів доктор економічних наук, професор, завідувач відділу демографічного моделювання та прогнозування Інститут демографії та досліджень якості життя імені Михайла Птухи НАН України Дмитро Шушпанов"Цілком очевидно, що з 2022 року головним елементом, який вплинув на структуру населення України, є міграція. Адже цілком зрозуміло, що суттєво в Україні скорочується народжуваність. Єдину цифру, яку ми отримуємо, це від Мінʼюсту", - пояснив ШушпановЗа словами професора, рівень народжуваності в України сьогодні сягає критично низького рівня."Для повного розуміння ситуації зі скороченням молоді через народжуваність. У 2024 році на підконтрольній території України народилось 176 тис. дітей. У 2021 році народилось 271 тис. дітей, а у 2015 році - 414 тис. новонароджених дітей. Тобто, ми спостерігаємо критичне зниження народжуваності в Україні. Серед тих, хто виїхав з України великий відсоток становлять люди середнього віку та діти. Зараз, за нашими оцінками, чисельність дітей до 14 років в Україні складає понад 12%. Хоча до війни ця цифра складала 15%. Далі ця цифра буде скорочуватись через зниження народжуваності, а також через те, що в цій віковій групі й до 18 років відбувається еміграція населення", - підсумував він. 3 березня перша заступниця міністра соціальної політики Дарія Марчак розповіла, що в Україні фіксують антирекорд за кількістю народжених дітей на одну жінку. Повномасштабна війна призвела до стрімкого дорослішання населення країни 
we.ua - Відсоток дітей віком до 14 років в Україні буде скорочуватись: професор Шушпанов назвав причини
Еспресо on espreso.tv
Протипіхотні міни повертаються: чому Україна та сусіди РФ скасовують Оттавську конвенцію. Пояснюємо
Ці рішення відображають зміну безпекової парадигми на сході та півночі Європи на тлі російської агресії. Еспресо розповість більше про те, що таке Оттавська конвенція, а також які наслідки можуть бути через рішення виходу з угоди. Що таке протипіхотна міна?Ворожа міна, фото: Державна прикордонна служба України Протипіхотна міна – це вибуховий пристрій, призначений для ураження піхоти, який зазвичай розміщується в землі або на поверхні та спрацьовує автоматично при контакті, наприклад, коли людина наступає на неї чи зачіпає розтяжку. Такі міни мають фугасну або осколкову дію, завдаючи серйозних травм, зокрема ампутацій чи смертельних поранень. Однак за даними Міжнародного комітету Червоного Хреста, понад 80% жертв протипіхотних мін – це цивільні особи, що робить їх особливо небезпечними через невибірковий характер дії, адже вони залишаються активними навіть після завершення конфліктів.Історично протипіхотні міни набули поширення під час Другої світової війни, коли їх масово використовували для створення оборонних мінних полів. У другій половині ХХ століття, особливо під час війн у В’єтнамі, Афганістані та Африці, вони стали основним інструментом для стримування піхоти, але водночас спричинили величезну кількість жертв серед мирного населення. Що таке Оттавська конвенція?Зустріч в Оттаві у 1997 році, фото: rеdсrоss Оттавська конвенція, офіційно названа Конвенцією про заборону застосування, накопичення запасів, виробництва і передачі протипіхотних мін та про їхнє знищення, була ухвалена 18 вересня 1997 року в Осло та відкрита для підписання 3–4 грудня 1997 року в Оттаві. Вона набрала чинності 1 березня 1999 року. Документ забороняє використання протипіхотних мін ненаправленої дії, їхнє виробництво, накопичення та передачу, а також зобов’язує країни знищувати запаси таких мін, за винятком мінімальної кількості для навчання розмінуванню. Конвенція стала результатом міжнародного руху за заборону протипіхотних мін, який у 1997 році отримав Нобелівську премію миру. Її ратифікували понад 160 країн, однак ключові держави, такі як США, Китай, Росія, Індія та Пакистан, не приєдналися до угоди.Підписання конвенції в 1990-х роках було зумовлене гуманітарними міркуваннями. Протипіхотні міни, які активно використовувалися в ХХ столітті, спричиняли численні жертви серед цивільного населення навіть після завершення конфліктів. Вони вважалися "негуманною" зброєю через невибірковий характер дії, що призводив до травм і смертей мирних жителів, зокрема дітей. До речі ця конвенція стала частиною ширшої ідеї "кінця історії" (поширеної філософом  Френсісом Фукуямою), коли світ прагнув до глобального миру та скорочення озброєнь. Україна підписала конвенцію 24 лютого 1999 року, а ратифікувала 27 грудня 2005 року, знищивши значну частину своїх запасів мін, адже до підписання вона була п’ятою у світі за їхньою кількістю.Чому країни почали виходити з конвенції?фото: Олександр Коваль Рішення України та інших країн-сусідів Росії вийти з Оттавської конвенції зумовлене зміною безпекової ситуації, насамперед через агресивну політику Кремля. РФ, яка не є учасницею конвенції, активно використовує протипіхотні міни у війні проти України, починаючи з 2014 року, а після повномасштабного вторгнення 2022 року їхнє застосування стало масовим. Зокрема це була одна з причин провалу літнього контрнаступу ЗСУ влітку 2023 року, адже окупанти щільно замінували всі шляхи для руху техніки та піхоти.За даними Нumаn Rіghts Wаtсh, російські війська використовували щонайменше 13 типів протипіхотних мін, що призвело до жертв серед цивільних і військових. Це створює асиметричну перевагу для Росії, оскільки Україна, офіційно дотримуючись конвенції, була обмежена у використанні таких засобів оборони.Президент України Володимир Зеленський наголосив, що протипіхотні міни є інструментом, який дуже часто не має альтернативи в обороні."Росія ніколи не була учасницею цієї конвенції та надзвичайно цинічно використовує протипіхотні міни. Причому не тільки зараз, у війні проти України. Це фірмовий почерк російських убивць – знищувати життя всіма методами, які в них є. … Ми бачимо, як наші сусіди у Європі реагують на цю загрозу. Ми знаємо також і складнощі процедури виходу, коли це здійснюється в умовах війни. Робимо цей політичний крок і даємо таким чином сигнал усім нашим партнерам, на чому зосереджуватися. Це стосується всіх країн, які по периметру російських кордонів", - сказав Зеленський.Справді, країни Балтії, Польща та Фінляндія також посилаються на зростання військових загроз з боку Росії та Білорусі. "Військові загрози для держав-членів НАТО, що межують з Росією та Білоруссю, значно зросли, – йдеться у спільній заяві міністрів оборони Польщі та країни Балтії оприлюдненій у березні цього року. – Цим рішенням ми надсилаємо чіткий сигнал: наші країни готові та можуть вжити всіх необхідних заходів для захисту наших потреб у сфері безпеки".Згодом сейми цих країн підтримали відповідне рішення. А фінські законодавці нещодавно майже одноголосно проголосували ("за" – 157, "проти" – 18) за пропозицію уряду про вихід з Оттавської конвенції. Ще у грудні 2024 року США почали постачати Україні протипіхотні міни, визнавши їхню необхідність для захисту від російської агресії. Це стало сигналом для інших країн, що відмова від таких засобів може послабити обороноздатність перед лицем екзистенційної загрози. Адже регулярні російсько-білоруські військові навчання, такі як "Захід", сприймаються як підготовка до потенційного конфлікту з НАТО. Читайте також: "Захід-2025": Україна, Литва, Польща – хто під прицілом військових навчань Росії й Білорусі. ПояснюємоОфіційно вихід з конвенції набуває чинності через шість місяців після повідомлення ООН. Для України це рішення ще має бути затверджене Верховною Радою, але указ президента Зеленського є політичним сигналом про готовність використовувати всі доступні засоби для захисту. "Україна опинилася в нерівній і несправедливій ситуації, яка обмежує її право на самооборону згідно зі статтею 51 Статуту ООН. … Відтак, враховуючи безумовний пріоритет оборони нашої держави від жорсткої російської агресії, нашої землі від окупації, а людей – від жахливих російських звірств, Україна ухвалила непросте, але необхідне політичне рішення про припинення виконання нерелевантних зобов’язань за Оттавською конвенцією. Переконані, що цей крок є необхідним та відповідним рівню загроз, адже йдеться про виживання та збереження України як суверенної, незалежної та вільної держави", - пояснюють в МЗС України. Таким чином усі європейські країни, що межують з Росією, оголосили про плани вийти з глобального договору, окрім Норвегії, яка має лише 200-кілометровий кордон з Росією у віддаленій арктичній частині країни, і заявили про важливість збереження стигми навколо наземних мін, відзначає Rеutеrs. Чи використовувала Україна протипіхотні міни до офіційного виходу?Раніше були повідомлення, які ставили під сумнів дотримання Україною Оттавської конвенції під час війни. Зокрема, Нumаn Rіghts Wаtсh у 2023 році заявляла, що українські війська, ймовірно, використовували протипіхотні міни для звільнення окупованих територій у 2022 році (зокрема на Харківщині, де начебто артилерійські ракети розкидали міни типу ПФМ‑1 ("метелик")). Уряд України пообіцяв розслідувати ці випадки, але чітких підтверджень чи результатів розслідувань так і не було оприлюднено. А українські правозахисники заявили, що ця доповідь Нumаn Rіghts Wаtсh лише підживлює російську пропаганду та спрямована на підрив суспільної підтримки України з боку західних урядів.Водночас відомо, що США постачали Україні міни типу Сlаymоrе, які є спрямованими і в певних випадках не підпадають під заборону конвенції, оскільки активуються дистанційно, а не автоматично. Таким чином, офіційно Україна дотримувалася конвенції, але в умовах війни могла використовувати міни, які технічно не порушували її положень.Вихід з конвенції, ймовірно, є формалізацією реалій війни, адже обмеження на використання протипіхотних мін ставили Україну в нерівне становище порівняно з Росією, яка не дотримується міжнародних угод. Як зазначив нардеп, секретар Комітету Верховної Ради з питань національної безпеки, оборони та розвідки, полковник СБУ Роман Костенко, "ми не можемо залишатися зв’язаними, коли ворог не має жодних обмежень"."Це крок, якого давно вимагала реальність війни. Росія не є стороною цієї Конвенції і масово застосовує міни проти наших військових і цивільних. Ми не можемо залишатися зв’язаними в умовах, коли ворог не має жодних обмежень", - написав Костенко. Як вихід з конвенції допоможе Україні та яка критика?фото: gеttyіmаgеs Військові експерти вважають, що вихід з Оттавської конвенції дасть Україні та іншим країнам регіону стратегічні переваги. По-перше, протипіхотні міни є ефективним інструментом для стримування піхотних наступів, що є ключовим елементом російської військової тактики (всім відом "м'ясні штурми"). По-друге, використання мін може компенсувати дефіцит інших видів озброєнь, особливо в умовах, коли постачання західної зброї не завжди відповідає потребам фронту. Ну і по-третє, досвід війни в Україні показав, що відмова від "негуманної" зброї, такої як протипіхотні міни чи касетні боєприпаси, може бути небезпечною для країн, які стикаються з агресією сильнішого сусіда.Ймовірно, що на українських складах є ще радянські протипіхотні міни, які українські сили почнуть активно використовувати. Крім згаданого ПФМ‑1 ("метелик"), мова йде про ПМН-2 ("Чорна вдова"), ПОМЗ-2М, ОЗМ-72 ("Відьма"), МОН-50 та інші, які ефективні проти піхоти завдяки фугасній чи осколковій дії. Також можливе отримання (чи купівля) від західних союзників мін спрямованої дії, як Сlаymоrе, що активуються дистанційно. Нові розробки Україна може виробляти самостійно чи з союзниками, зокрема з функцією самознищення для зменшення гуманітарних ризиків. Наприклад, у Польщі немає протипіхотних мін, але є "можливості їх виробити", як сказав у березні заступник міністра оборони країни Павел Бейда."Це будуть робити заводи Польської збройної групи, але я не хочу вдаватися в деталі. Йдеться про замовлення на кілька сотень тисяч, можна говорити про мільйон штук, – розповів Бейда і додав, що Польща планує розмістити протипіхотні міни на кордонах з РФ та Білоруссю в рамках проєкту "Східний щит".Водночас серед правозахисників є великі застереження. Міжнародні організації, такі як Міжнародний комітет Червоного Хреста чи Нumаn Rіghts Wаtсh, наголошують на гуманітарних ризиках, адже протипіхотні міни становлять загрозу для цивільних навіть після завершення війни. Наприклад, Патрік Томпсон, дослідник Аmnеsty Іntеrnаtіоnаl у 2024 році підкреслив, що протипіхотні міни, які активно використовує Росія, є великою загрозою для цивільних. Він зазначив, що російські міни, розміщені в окупованих регіонах України, вже спричинили сотні жертв серед мирного населення. Водночас він закликав Україну утриматися від використання таких мін, оскільки вони "матимуть вплив на цивільне населення ще багато років". А у квітні цього року Нобелівська лауреатка Джоді Вільямс, ініціаторка руху проти мін, висловила своє розчарування такими діями з виходу з Оттавської конвенції, адже "міни вбивають переважно цивільних і не стримують вторгнення"."Мені хочеться кричати від цього. Це справді приголомшує. Міни не зупиняють вторгнення. Міни не впливають на результат війни. Вони лише калічать або вбивають власний народ. Ось чому це мене вражає – це така дурість", - вважає Нобелівська лауреатка.Тож, підсумовуючи, вихід України, а також Польщі, Литви, Латвії, Естонії та Фінляндії з Оттавської конвенції відображає прагматичну реакцію на безпекові виклики, спричинені російською агресією. Конвенція, підписана в епоху надії на глобальний мир, стала обмеженням для країн, які змушені протистояти противнику, що не дотримується міжнародних норм. Для України це рішення продиктоване не лише реаліями війни, але й також є сигналом партнерам про необхідність перегляду підходів до оборони. Протипіхотні міни можуть посилити обороноздатність, але потребують відповідального використання, щоб мінімізувати наслідки жертв серед цивільного населення, які, на жаль, точно будуть.  Та й у березні повідомлялося, що в Україні 23% території вже потенційно заміновані, тому потрібні будуть десятки років для того, щоб подолати ці наслідки.Читайте також: Журналіст з Польщі Решка: Велика проблема, як нам боротися за правилами з диктатором, який ними знехтував
we.ua - Протипіхотні міни повертаються: чому Україна та сусіди РФ скасовують Оттавську конвенцію. Пояснюємо
Sprava Hromad on we.ua
Public organization «Sprava Hromad»
The Mission of «Sprava Hromad»is the support of our army. The key to victory at the front is the support of the army in the rear! Now again, as in 2014, the army needs our unity in matters of aid!Starting with basic things like clothing, and ending with high-precision equipment, such as optical-radio-electronic surveillance complexes, our community buys and supplies the troops with everything they need, which forms a new, more advanced army! In this process, we, Public Affairs, take over all the routine processes from "understanding what the military needs to beat the enemy" and ending with handing him the keys to the dream equipment! However, we can overcome this path only under one condition: only together with you!
we.ua - Public organization «Sprava Hromad»
Gazeta.ua on gazeta.ua
Кіт на ймення "Змій". Як ЗСУ та ГУР звільняли острів Зміїний
Острів Зміїний увійшов в новітню історію завдяки фразі його захисника, який відправив "російський воєнний корабель" за всім відомим курсом. Такою була відповідь наших бійців на пропозицію росіян здаватися. Ворог зумів захопити острів, але не надовго. Вже 30 червня 2022 року його звільнили. Операцію по звільненню острова та подальшу його зачистку провели спеціальні підрозділи ГУР та Сил спецоперацій Збройних сил України, група "Альфа" СБУ, Державна прикордонна служба. Оскільки ГУР відіграло тут не останню роль, її начальнику Кирилу Буданову після усіх подій презентували знайденого на острові кота. Чорне кошеня отримало прізвисько "Змій" та перекочувало до головного розвідника. Хоча це було, звичайно, далеко не головним підсумком повернення острова Україні. 24.02.2022 Повномасштабне вторгнення Росії для Зміїного почалося на світанку 24 лютого 2022 року. До острова підійшли кораблі Росії та запропонували гарнізону здаватися. Після відмови острів атакували ракетний крейсер російського Чорноморського флоту "Москва" та корвет "Василий Быков". Авіація ворога прикривала захоплення з повітря. Після загарбання острову його інфраструктура була знищена, а гарнізон був взятий у полон. Втім, помста за Зміїний не забарилася. 13 квітня український ракетний комплекс "Нептун" уразив ракетний крейсер "Москва". Той самий, що пропонував здатися захисникам острова Зміїний. Флагманський корабель Чорноморського флоту РФ затонув. А на початку травня ЗСУ знищили два російські катери типу "Раптор". На самому острові ударний безпілотний комплекс "Ваyrаktаr" ліквідував російську ППО. Острів має стратегічне значення Ще за пару днів такі популярні на початку повномасштабного вторгнення "Ваyrаktаr'и" уразили російський десантний катер "Серна" та два зенітних ракетних комплекси "Тор". "Україна боротиметься за Зміїний стільки, скільки буде потрібно. Острів має стратегічне значення, оскільки дозволяє контролювати надводну та певною мірою повітряну обстановку на півдні України", прокоментував Кирило Буданов. Зміїний й справді був і є дуже важливим для України. Тим більше, що після захоплення острова армія РФ перетворила його на своєрідну парасольку ППО для власних сил. Противник й далі насичував острів технікою, щоб контролювати північно-західну акваторію Чорного моря. Звільнення острова дозволяло бодай частково розблокувати судноплавство у північно-західній частині Чорного моря та відновити експорт українського збіжжя у рамках "зернової ініціативи". "Як символ перемоги&hеllір;" Відтак вже починаючи з березня, українські військові розробляли операцію по звільненню Зміїного. А це виявилося вельми непростим завданням. В середині червня супутникові знімки засвідчили облаштування російською армією фортифікаційних споруд та ППО на острові. Наші захисники зайнялися цією проблемою, і невдовзі оперативне командування "Південь" повідомило про те, що уражено ЗРК "Панцир-С1" противника, його радіолокаційну станцію та автотехніку. Також під час транспортування на Зміїний боєприпасів, озброєння та особового складу Чорноморського флоту РФ Сили оборони Півдня України знищили новий, прийнятий до складу в 2017 році, російський великотоннажний буксир "Василий Бех". Росіяни, мабуть, встигли сто разів пошкодувати про те, що захопили Зміїний. В кожному разі, 30 червня 2022 року тодішній головнокомандувач ЗСУ генерал Валерій Залужний повідомив про те, що противник залишив острів. 7 липня над Зміїним знову підняли синьо-жовтий прапор Далі була зачистка острова, і вже 7 липня над Зміїним знову підняли синьо-жовтий прапор. "Як символ перемоги і відродження з цих руїн, українські військові встановили і закріпили прапор України, який був доставлений на острів раніше", повідомило оперативне командування "Південь". Баржі нам у поміч Певна річ, що противник назвав залишання острову "жестом доброї волі". Пізніше стало відомо про те, що насправді стояло за цією "доброю волею" та які зусилля доклали наші захисники, щоб звільнити Зміїний. Загалом операцію зі звільнення Зміїного проводило стратегічне угруповання військ "Олександрія" на чолі з генерал-майором Андрієм Ковальчуком. "Олександрія" знешкоджувала сили російської армії на воді, у повітрі та на самому острові. Сили оборони під час битви за Зміїний знищили 19 одиниць техніки та склад боєприпасів. Матеріальні втрати окупантів наша сторона оцінила у 900 мільйонів доларів. Вкрай здивувався тоді і захопився українською кмітливістю Але як саме ЗСУ вдалося вибити окупантів з острова? Пізніша реконструкція подій засвідчила, що для цього були використані звичайні баржі. Про це розповів, зокрема, військовий аналітик, старший лейтенант сухопутних військ армії оборони Ізраїлю Ігаль Левін. За його словами, про факт застосування барж для завдавання ударів по Зміїному він знав вже у момент їх використання. "Вкрай здивувався тоді і захопився українською кмітливістю і винахідливістю. Але оскільки ця інформація була закритою, то не міг наводити її. Хоча часом це могло бути доречно як зразок нестандартного, асиметричного і нелінійного підходу до ведення бойових дій", написав він у Теlеgrаm. Військові підходи України повинні бути саме такими несподіваними для противника Левін наголосив, що для перемоги над росіянами військові підходи України повинні бути саме такими несподіваними для противника. ЗСУ доводиться бути в "нескінченному пошуку" нестандартних рішень, які не прописані в книжках з військового ремесла, зазначив він. "І так, ідея з баржами була низовою ініціативою. Це до того, що потрібно прислухатися до молодих і пасіонарних. Ну, і найголовніше, важливість ініціативи з баржами не в тому, було це ефективно чи ні. Головне в тому, що це дало поштовх до подальшої постійної "обробки" окупантів на Зміїному за допомогою української артилерії, авіації тощо", написав аналітик. "Богдана" + САЕSАR = любов Щодо артилерії, то тут треба відзначити роботу САУ "Богдана" та її французького напарника системи САЕSАR. Доставка техніки до позицій стала окремою операцією, оскільки важка техніка не могла вільно пересуватися по плавнях та піску. Тому щоночі "Богдану" і САЕSАR заганяли на баржі і по 3-4 години в один бік сплавляли по річищу Дунаю і його відгалужень аж до бойових позицій. Понтони були дуже високими, щоб легко з'їжджати з берега та на берег. Місцеві прикордонники навіть знайшли спеціальний водний кран, яким можна коригувати берег. Кілька днів розрахунки облаштовували позиції та організовували схованки для техніки. На деревах уздовж позиції розвішували металеві предмети для того, щоб російська РЛС не виявила техніку. Наступна проблемою українських військових стало коригування вогню. Цивільні БПЛА, які використовували військові для спостереження за островом Зміїний з берега, не могли вилетіти в море, бо активно працювала російська РЕБ. Також за островом спостерігали з БПЛА Ваyrаktаr, але його картинка не була чіткою, оскільки безпілотник не міг підлетіти ближче 28-30 кілометрів він потрапляв у зону дії ворожої ППО. Артилерійські розрахунки були розведені далеко одна від одної Військові мали детальну мапу розташування російської техніки на острові Зміїний, тому точність влучання була важливою. Після перших днів роботи команда зрозуміла, що може скоригувати удар з точністю до 20 метрів. Артилерійські розрахунки були розведені далеко одна від одної та працювали по черзі: трохи САЕSАR, далі "Ураган", після нього "Богдана". Залишки від снарядів та пострілів одразу прибирали, щоб не видати місце базування. Артилерія працювала за таким принципом понад тиждень з 21 червня і по 30-те, аж до дня звільнення острова. Пізніше російська армія ще неодноразово атакувала Зміїний, зокрема, за допомогою тактичної авіації, скидаючи фугасні бомби. А у грудні 2023 року ВСУ в районі острова збили російський бомбардувальник "Су-24". За даними ВМС ЗСУ, літак там дистанційно мінував шляхи цивільного судноплавства скидав донні міни. Робилося це в напрямку "зернового коридору", роботу якого РФ так прагнула зірвати. Ворог і по цей час тероризує даний регіон. Міністерство оборони Британії із посиланням на дані розвідки повідомляє, що Росія час від часу вдається до ризикованих ударних операцій на острові Зміїний, щоб продемонструвати свій вплив та контроль у Чорному морі. Проте маленький, але звитяжний острів був і залишається українським, як є українськими й інші захоплені ворогом території. Їхнє звільнення справа часу, що вже доведено островом Зміїним.
we.ua - Кіт на ймення Змій. Як ЗСУ та ГУР звільняли острів Зміїний
Gazeta.ua on gazeta.ua
Дружина Олега Ляшка передумала з ним розлучатися
Дружина колишнього депутата Верховної Ради України від "Радикальної партії" Олега Ляшка неочікувано передумала розлучатися з ним. Росіта Ляшко подала заяву до суду з проханням залишити справу без розгляду. Тож подружжя не розлучили. Рішення набуло чинності ще в березні, однак лише 23 червня його оприлюднили в Єдиному державному реєстрі судових рішень, пише ТСН. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Ляшко став командиром бригади безпілотників Ще торік у вересні Росіта Ляшко подала заяву до суду, щоб розірвати шлюб з екснардепом. Загалом судове засідання у справі мало відбутися 3 березня у Києві. Олег і Росіта Ляшки перебувають у стосунках близько 27 років, з яких сім у шлюбі. Пара одружилася у червні 2018-го з ініціативи жінки. Вони виховують двох спільних дітей - доньку Владиславу та сина Олександра.
we.ua - Дружина Олега Ляшка передумала з ним розлучатися
Gazeta.ua on gazeta.ua
Титанова пастка
Як Україна отримала другий шанс для "прориву" На початку травня Україна та Сполучені Штати Америки підписали угоду про створення інвестиційного фонду партнерства у сфері корисних копалин. Це шанс, зокрема для "стратегічного" металу титану. Саме так його охарактеризував президент Володимир Зеленський у своєму указі 2021 року. Проте шанс буде змарновано, якщо не врахувати помилок Що маємо та як видобуваємо Титанова галузь України стратегічно важливий сектор економіки. Маємо майже 20 тис. родовищ титанових руд, які сукупно оцінюють у $7,5 трлн. Частка України в розвіданих запасах титанової руди у світовому масштабі досягає 20%. &еnsр;Титанова сировина не рідкість у світі, пояснює академік, почесний директор Інституту металофізики Академії наук Орест Івасишин. Це четвертий показник за запасами руд серед металів: залізо, алюміній, марганець і титан. Але дійти до чистого титану складно. Завдання відокремити всі корисні елементи й далі відновити титан у чистому вигляді, без кисню. Більшу частину концентрату титанових руд споживає хімічна галузь, яка виробляє пігменти й фарби, і майже 67% використовують у металургії. Але саме титан як метал має стратегічне значення. Держави, які вміли виготовити метал із титану й використати його для авіації та космосу, об'єдналися в Міжнародний титановий комітет. У ХХ ст. таких було шість: США, Франція, Німеччина, Японія, Велика Британія та СРСР тобто Україна, бо саме на її території є найбільші поклади ільменіту й рутилу, з яких отримують титан. Володіючи такими запасами, Україна має потужні підприємства з видобутку. Наймасштабніші Іршанський гірничозбагачувальний комбінат у Житомирській області та Вільногірський гірничо-металургійний комбінат на Дніпропетровщині. Хребет нашої титанової галузі Запорізький титаномагнієвий комбінат єдиний у Європі виробник титанової губки. Його побудували ближче до сировини та доступної електроенергії Дніпровської ГЕС. ЗТМК як хребет титанової промисловості На початку 2000-х для ЗТМК постала нагальна проблема реконструкція. Але держава як власниця підприємства була неспроможна вкладати в це кошти. Спочатку погляд звернули на Захід. Першими приїхали представники німецької компанії "Дойче Титан". У них не було металургії, але вже були вироби з титану. Вони намагалися домовитися з українськими урядовцями. Але відповіді від Міністерства промислової політики не дочекалися. Друга спроба відбулася 2005 року. Її намагалися реалізувати представники компанії Воеіng. Адже авіація є найбільшим споживачем титану він є у двигунах, шасі, інших деталях. Академік Івасишин, який супроводжував гостей до Запоріжжя, розповідає: Держава не підготувала завод до співпраці з Воеіng &еnsр;Я запропонував метод порошкової металургії. Інколи це вигідніше, ніж плавити зливок. Але нікому не вдавалося досягти високої якості виробу з порошку. Я винайшов унікальний варіант, за якого можна використовувати порошок гідриду титану. Стверджували, що цього не може бути, бо водень вважається найбільшим ворогом титану. Але ми використовуємо його тільки на початковій стадії, а на останній операції він зникає. Ми це довели, запатентували, знайшли союзників у США в особі корпорації Воеіng. 2009 року вони перевірили й заявили про готовність щорічно закуповувати майже 15 тисяч тонн порошку гідриду титану у ЗТМК і зробити комбінат своїм базовим виробництвом. Але держава не змогла підготувати підприємство до співпраці. Контракту не підписали. Воеіng налагодив співпрацю з Росією. Тим часом "хребет української титанової галузі" почувався все більш хворим. Держава мала рятувати ЗТМК. Порятунок побачили у приватизації. Титановий Фірташ, або Приватизація без хепіенду Історію приватизації Запорізького титаномагнієвого комбінату можна описувати як драму, детектив і ще в десяткові жанрів. Але в усіх варіантах головним персонажем буде український олігарх Дмитро Фірташ. 2012-го компанія "Толексіс Трейдінг Лімітед", що належить Grоuр DF, перемогла в конкурсі з відбору недержавних учасників ТОВ "Запорізький титаномагнієвий комбінат". 51% акцій став належати державі, а 49% олігарху, бенефіціару "Толексіс Трейдінг Лімітед". За ці відсотки компанія мала внести до статутного капіталу ЗТМК майже 720 млн грн та майже 160 млн як фінансове забезпечення технічної модернізації виробництва. Мав би бути хепіенд. Новий співвласник Дмитро Фірташ добився, що комбінатом керував його менеджмент, пообіцяв мільярди, щоб зробити підприємство технологічнішим. Але згодом все пішло не за планом. Що ж завадило? Насамперед електроенергія. Держава не готова була знизити ціни на електроенергію. Тож реконструкція була неможлива, вважають експерти. Інститут титану, який готовий був розробити цю реконструкцію, теж не дочекався грошей. Європа продовжує закуповувати титан у Росії Про другу причину "Країні" розповіло джерело, знайоме із ситуацією. Фірташа переконали, що для випуску титанової губки досить модернізувати тільки перший етап виробництва. Академік Івасишин відмову від повної реконструкції вважає помилкою, бо комбінат втратив те, за що його в Україні і Європі цінували, титанову губку. Протягом усього періоду управління ЗТМК групою Фірташа виробництво гідриду титану зупинили, обсяг виробництва титанової губки впав більш як удвічі. Але і шлак, який кинувся продавати комбінат, не пішов. Не додавали ентузіазму і кримінальні справи. "Країна" з'ясувала, що директора ЗТМК Володимира Сивака ­2016-го САП звинуватила у зловживанні службовим становищем і розтраті коштів на 492 млн грн. Справа тягнулася вісім років. За цей час Сивака виправдали у справі про розтрату всієї суми майже в пів мільйона грн, але звинуватили у зловживанні службовим становищем на 18 млн грн. Судиться із ЗТМК і Фірташ після того як держава звинуватила його в ­невиконанні інвестиційних зобов'язань та ініціювала повернення комбінату в державну власність. Представники олігарха звинувачують нове керівництво заводу в тому, що вони під час ковіду продавали продукцію за зниженими цінами, чим продукували збитки. У травні 2022-го Касаційний цивільний суд визнав законними рішення судів про розірвання договору зі створення ЗТМК, до статутного фонду якого держава внесла цілісний майновий комплекс комбінату. Фактично це означало повернення унікального підприємства у власність держави. Але процес цей триває досі. З початком повномасштабної російсько-української війни ЗТМК зупинив випуск титанової губки через брак хлору, що є основним компонентом виробництва. За даними аналітичної системи Опендатабот, 2024 рік підприємство закінчило з 212,5 млн грн збитків. Україна видобуває, а Росія заробляє Зазначимо, що успішний запуск ЗТМК сприяв розширенню виробництва титану в СРСР. Так з'явився титановий комбінат на Уралі. Верхнєсалдинське металургійне виробниче об'єднання, яке з 1957-го по 1990 рік було найбільшим постачальником напівфабрикатів із титану для аерокосмічної та військової промисловості, суднобудування в СРСР. Запроєктований комбінат був Інститутом титану із Запоріжжя. Під час проєктування усунули недосконалості ЗТМК. У чому недосконалість? З кожним новим етапом збільшувався об'єм титанового зливка. А економіка виробництва залежить саме від цього. ЗТМК був налаштований на реторти вагою 1 т. А росіяни видають за один цикл 10 т. Тож сьогодні РФ має фінальну частину виробництва готової продукції зі сплавів титану для світового аерокосмічного комплексу. Сучасні літаки Воеіng-787 Drеаmlіnеr та Аіrbus-380 не можуть обійтися без продукції з Уралу. Обидві компанії отримали аванс на замовлення понад 2000 літаків. Тож важко уявити, як діятимуть ці виробники в разі зриву постачання з Уралу. У Воеіng залежність від постачань із РФ становить 45%, у ЕАDS близько 60%, Воmbаrdіеr, Еmbrаyеr, РrаttWhіtnеy, RоllsRоyсе майже 100%. Така залежність виникла протягом останніх 10 років, відколи СП Воеіng Urаls Маnufасturіng розпочало відвантажувати продукцію на експорт. За даними експерта, з яким поговорила "Країна", 30% шасі для літаків Воеіng отримує з РФ. І змінити це важко, бо виробництво зав'язане на патент росіян. До речі, українці були дотичні до цього патенту, але втілити його на виробництві вдалося не нам. На початку березня 2022-го Воеіng призупинив закупівлю титану з Росії. Робота на основному устаткуванні неможлива, оскільки використання цих верстатів "обмежено експортними ліцензіями від уряду США та Японії". Експерт вважає, що інформація не зо­всім відповідає дійсності. США могли зупинити співпрацю в рамках СП, але заміну російському титану знайти нелегко. Тому він досі не під санкціями. Російський титан і санкції З початку великої війни 27 держав ЄС запровадили 17 пакетів санкцій проти РФ. Діють обмеження на торгівлю нафтою, вугіллям, деревиною та багатьма іншими ресурсами. Однак титан Європа продовжує закуповувати в Росії. 2022-го російський титан нарешті внес­ли в санкційні списки. Але це рішення заблокували Франція та інші країни члени ЄС: через залежність від російського титану найбільшого виробника літаків Аіrbus. У вересні 2023-го Бюро промисловості та безпеки міністерства торгівлі США внесло корпорацію "ВСМПО-Авісма" до так званого Еntіty Lіst як виробника зброї. Але ці обмеження не передбачають блокування діяльності компанії й зупинки придбання титану. Тож, як каже генеральний директор ТОВ ВКФ "Велта" Андрій Бродський, внесення російської компанії до Еntіty Lіst не заважає їм отримувати прибутки від титанової галузі. Півтора року під час війни титанову сировину вивозили до РФ У жовтні 2024-го американці під час зустрічі заступників міністрів фінансів країн G7 таки звернулися до союзників, аби розглянути запровадження санкцій проти російського паладію і титану. Але питання зависло. Звісно, в разі санкцій проти експорту титану з Росії більше уваги було б до українського титану. Але, щоб Воеіng зайшов на наш ринок після підписання з американцями угоди про корисні копалини, потрібні суттєві зрушення, а експерти оцінюють їх досить песимістично. &еnsр;Щоб Україна стала для Воеіng на місце Росії це не можна зробити за один день. У нас немає нічого, крім сировини, каже академік Орест Івасишин. Москва тримає їх на гачку, бо свого часу розробила сплав, що має унікальні властивості. Ніхто, крім Росії, не може виготовити великогабаритні деталі потрібної міцності. Нам іти до цього ще далеко, у кращому разі років 10. Титан у ланцюгу війни Але в основі багатьох досягнень росіян українська руда. Тож Україна під час війни зробила все, щоб заблокувати постачання титану в Росію. Це вдалося не одразу. Ось один з епізодів цієї боротьби. 24 лютого 2022 року в Україну вторг­лася не тільки армія РФ. Того ж дня до Дніпра приїхав Олександр Федосеєв, радник гендиректора російської металургійної корпорації "ВСМПО-­Авісма". Права рука власника ТОВ "Демурінський гірничозбагачувальний комбінат" Михайла Шелкова. Федосеєв мав організувати схему прихованого вивезення з України в РФ титанової сировини. І це йому вдалося. Півтора року схема працювала. У червні 2023-го СБУ заарештувала Федосеєва, пізніше ДБР встановить, що було створено злочинну організовану групу, до складу якої увійшли колишній директор ТОВ "Демурінський гірничо­збагачувальний комбінат", бенефіціар і директорка австрійської компанії й один із топменеджерів комбінату. Вищий антикорупційний суд ухвалить рішення про конфіскацію ТОВ "Демурінський гірничозбагачувальний комбінат". Але в Росію встигли переправити майже 11 т мінералів на майже $2 млн за даними СБУ. Ще один епізод допомоги ворогу стосується компанії "Мотор Січ". У березні цьогоріч Солом'янський районний суд Києва виніс вирок Олегу Дзюбі, заступнику директора зовнішньоторговельного департаменту АТ "Мотор Січ". Слідство встановило, що, отримавши вказівку від президента АТ "Мотор Січ" В'ячеслава Богуслаєва, саме Олег Дзюба налагодив через китайську компанію Сніnа Таly Аvіаtіоn Тесhnоlоgіеs Соrр постачання "запасних частин для ремонту двигунів літаків та гелікоптерів російського ЗАТ "Двигатели Владимир Климов Мотор Сич". За даними російського реєстру, 20% компанії належить АТ "Мотор Січ", а 50% російській корпорації "МіГ". Було поставлено запчастин, зокрема з титану, на понад 71 млн грн. Діяли також схеми, за якими частину концентрату експортували до європейських компаній у Польщі, Угорщині, Чехії та Словаччині, зареєстрованих росіянами, щоб зрештою надійти до російських металургійних підприємств, зокрема VSМРО-Аvіsmа. Але на сьогодні даних про такі постачання немає. А що з наукою? Війна вплинула і ще на одну структуру, пов'язану з титановим виробництвом, АТ "Інститут титану". Інститут, що проєктував титанове виробництво в Україні, РФ, Казахстані, Китаї, Ізраїлі й навіть Гватемалі, держава вирішила приватизувати. 2024-го Фонд держмайна двічі виставляв його на аукціон і не знайшов покупця. Вартість лота 76 млн грн. Не допомогло і зниження ціни вдвічі. Бо важко знайти покупця, якому знадобилася база відпочинку на березі Дніпра й пів сотні проєктувальників. "Країна" з'ясувала, що потенційних власників також стримують борги з виплати заробітної плати й незакриті договірні зобов'язання на чималі гроші. &еnsр;Цінність становить будівля в центрі міста й науково-технічна продукція у вигляді архівів, досліджень, сертифікатів, ліцензій, патентів, розповів "Країні" доктор технічних наук, професор Олександр Овчинніков. Уже під час війни Інститут титану підписав меморандум на проєктування титаномагнієвого комбінату у В'єтнамі. Ціна 3 млн євро. Науковці створили проєкт, але його не реалізували, бо замовнику потрібні були державні гарантії, яких інститут надати не міг. А держава вкотре схибила. Але, на щастя України, не схибили люди. Які роблять усе, щоб зберегти титанову індустрію у країні. Додає оптимізму й Інститут металофізики НАНУ, який співпрацює з колегами з Німеччини. &еnsр;Ми нині працюємо над упроваджен­ням технології методу МІМ (метал інжекшн-молдінг) для виготовлення деталей для двигунів безпілотників, розповідає почесний директор інституту Орест Івасишин. Ідея в тому, щоб зробити деталь, яка не вимагала б жодної додаткової механічної обробки. Коли процес дійде до промислового виробництва, це зменшить вартість деталей двигуна безпілотника. Також науковці з Інституту металофізики працюють над розробкою порошку для титанових імплантів. Це покращить наявні імпланти на 50 відсотків. Як вивести титанову галузь із кризи Угода із США про корисні копалини не панацея, але дає певні можливості для порятунку галузі та виведення її в лідери. Україна має сировинні ресурси, виробництво, науку та досвід. Потрібні інноваційні рішення, сучасний менеджмент та інфраструктура. Експерти кажуть, що насамперед необхідно провести повноцінну реконструкцію ЗТМК поновити виробництво титанової губки, впровадити сучасні технології. Маємо знайти рішення проблеми з електроенергією. Очищення від корупції та прозоре управління ще дві необхідні умови. І нарешті нам потрібні серйозні зусилля у сфері дипломатії та міжнародні зусилля в лобіюванні санкцій на російський титан. Констатуємо: Україна мала всі шанси стати світовим титановим гравцем іще в 2000-х. Але через байдужість держави, невмілу приватизацію, корупцію та прорахунки в менеджменті втратила їх. І ось тепер, попри війну, маємо нові можливості. Але цього разу шанс треба використати.
we.ua - Титанова пастка
Еспресо on espreso.tv
Польський сейм проголосував за вихід із конвенції про заборону протипіхотних мін
Про це повідомляє RМF24.Зазначається, що за вихід із Оттавської конвенції проголосували 413 депутатів. Проти виступили 15, ще 3 утрималися.Перед голосуванням віцепрем’єр-міністр, міністр оборони Польщі Владислав Косіняк‑Камиш заявив, що цей крок є ключовим для убезпечення регіону. Він зазначив, що ініціатива вийти з договору походить від Польщі, а також від країн Балтії та Фінляндії."Польща не може бути зв’язана жодними обмеженнями, які не дозволяють захищати свою батьківщину", - наголосив Косіняк‑Камиш.Тепер законопроєкт передадуть на розгляд сенату.Варто зазначити, що Оттавська конвенція була прийнята в Осло 18 вересня 1997 року, а набула чинності в 1999 році. До неї приєдналися понад 160 країн світу, включаючи більшість західних держав. 18 березня міністри оборони Польщі, Естонії, Латвії та Литви рекомендували своїм країнам вийти з Оттавської конвенції. Сейм Латвії 16 квітня остаточно ухвалив рішення про вихід країни з Оттавської конвенції. Президент Латвії Едгарс Рінкевичс підписав відповідний закон 24 квітня. Сейм Литви денонсував Оттавську конвенцію 8 травня. Парламент Естонії ухвалив аналогічне рішення 4 червня.
we.ua - Польський сейм проголосував за вихід із конвенції про заборону протипіхотних мін
Gazeta.ua on gazeta.ua
Вийшов наказ про виселення іноземців
Сьоґун Токуґава Іємоті 25 червня 1863-го наказав вигнати з Японії всіх іноземців. Японію спіткав голод, найбільший за всю її історію. Померло декілька мільйонів людей. Безоглядна політика уряду викликала ряд повстань, до яких приєдналися навіть самурайські чиновники, члени міських управ. Більшість самураїв, які традиційно вважалися елітою суспільства, збідніли та перетворилися на боржників купців. Сьоґунат також зазнав краху у дотриманні свого зовнішньо-політичного курсу "закритої країни". ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: У країні кожен десятий був опіумним наркоманом Судна Росії, Британії і США, держав, які розпочали гонитву за колоніями в Азії, почали постійно з'являтися біля японських берегів. Вимагали від самурайського уряду відкрити порти і підписати торговельні угоди. Довелося укласти з США, Росією, Великою Британією, Голландією і Францією нерівноправні договори "дружби й торгівлі". Надавали право іноземцям торгувати в Японії за пом'якшеного режиму оподаткування. Ці договори поклали кінець ізоляції країни і сильно вдарили по престижу сьоґунату. Вони спричинили недовіру до нього як серед простого населення, так і самураїв. Сьоґунат намагався боронити країну від іноземців, але протистояти їхнім добре оснащеним флотиліям і військам він не міг. Під тиском опозиційних сил Токуґава Іємоті офіційно зрікся поста лідера країни. Його наступник Токуґава Есинобу був останнім сьогуном. Пожежа в японській столиці Кіото 7 березня 1788 року знищила історичні райони міста. Стала однією із найбільших в історії Японії. Пожежа спалахнула на східному березі річки Камо. Вранці вогонь зайнявся в приватному будинку. Поширився на південь й перекинувся на західний берег річки. Через сильний вітер охопила майже все Кіото. Пожежа тривала 3 дні. Знищила 37 тис. будівель, 201 буддистський монастир і 37 шінтоїстських святилищ. Вигоріло 80% площі міста.
we.ua - Вийшов наказ про виселення іноземців
Еспресо on espreso.tv
"Я не зупинюсь": історія опозиційної журналістки Наталії Садикової
Його дружина переконана, що до замаху причетний президент Казахстану. Попри все Наталія не зламалась і продовжує боротьбу, яка почалася ще вдома.Фото: родина Садикових. Світлина з особистого архівуШлях у журналістику та перші виклики в КазахстаніНаталія Садикова - опозиційна журналістка. Народилася й до 26 років працювала в Казахстані: спершу в традиційній, а згодом - в опозиційній журналістиці."Я дивилася на ситуацію в Казахстані й розуміла, що це диктатура  й нічого не змінюється. Я вирішила, що не можу працювати на телебаченні, не можу бути в новинах, тому що там немає ні свободи слова, ні можливості висловити свою думку", - пояснює Наталія.Фото: Наталія Садикова в Києві, 2014 рікКохання, що перетворилося на спільний спротивЧоловік Наталії Айдос Садиков - опозиціонер. "Він займався політикою з 2002 року. За цей час він пережив чимало: переслідування, два роки в ув’язненні, статус політв’язня, визнаний міжнародними організаціями".Пара познайомилася у 2009-му. Наталія з усмішкою називає початок їхніх стосунків "службовим романом": "Ми не працювали разом, але я приїхала взяти в нього інтерв’ю. І ось так ми закохались один в одного й відтоді були разом".Спільне фото Наталії та Айдоса СадиковихВтеча від переслідувань: маленькі діти та великий ризикУ 2014 році стало відомо, що в Казахстані готують кримінальну справу вже для Наталії. Тож подружжя вирішило виїхати з країни."На руках у нас були зовсім маленькі діти - 1,5 та 3 роки. Ми не могли дозволити, щоб я потрапила до в’язниці, а діти залишилися без мами".10 березня 2014 року сім’я Садикових переїхала до України. А 19 березня Наталію оголосили в розшук у Казахстані. Фото: Сім’я СадиковихПочаток нового життяНаталія пригадує, що перші роки були складними: "Зміна країни - це завжди важко. Імміграція така несподівана - вона завжди важка".Садикови майже відразу отримали в Україні статус біженців - і досі живуть із ним. Наталія з посмішкою визнає: їхні діти вже майже українці."Я зараз на них дивлюся - вони такі вже українці по духу. Звісно, ми виховуємо їх як казахів. Постійно розповідаємо їм про Казахстан. Але я розумію, що вони вже радше українці казахського походження. Вони ходили до українського садочка, у школу. Вивчають вірші Тараса Шевченка. Вони живуть тут і дихають цим повітрям. Тим вільним повітрям, яке дала нам змогу вдихати Україна"."Басе": опозиційне медіа, якому довіряють мільйониПо приїзді до України Наталія і Айдос працювали в різних незалежних медіа. А у 2018-му заснували власне інтернет-видання "Басе". YоuТubе-канал проєкту зараз має понад мільйон підписників."Це дуже впливове, дуже велике опозиційне інтернет-медіа. Аналогів йому в Казахстані немає. Ми перебуваємо в іншій країні й можемо дозволити собі поширювати інформацію, яку жодні казахстанські ЗМІ не можуть публікувати", - пояснює Наталія.Постріл у Києві, який усе змінив10 років сім’я Садикових спокійно жила в Україні. Але 18 червня 2024 року о 12:04 у Києві пролунав постріл. Куля влучила Айдосові в скроню, коли він кермував автомобілем. Вони з дружиною саме поверталися додому. Айдос провів 13 днів у комі. 2 липня він пішов із життя.За два дні після замаху Генеральна прокуратура встановила особи нападників: це громадяни Казахстану Алтай Жаканбаєв та Мейрам Каратаєв. Вони відразу після нападу залишили територію України. Дотепер підозрювані не понесли жодного покарання."Я збираю себе по шматочках""Це для мене дуже важка річ. Виходить, що Айдоса вбили, а його вбивці залишились непокараними. Вже рік пройшов. Людини немає, діти залишилися без батька. Але ніхто за це не відповів", - каже Наталія.Ми спілкувалися з Наталею в річницю замаху. Вона зізнається, що досі "збирає себе по шматочках". "Коли це все сталося, перші тижні я дуже шкодувала, що мене не вбили разом із чоловіком. Ми дуже кохали одне одного. І мені було дуже важко пережити його втрату".Попри біль - боротьба триваєПопри напад казахських спецслужб, жінка не припинила опозиційної діяльності: "Я просто думала: де взяти сили, щоб займатися усім одночасно: і дітей підтримувати, і вести наш канал, і все інше. Але я не зупинилася. І не зупинюся. Бо це й була їхня мета. Вони хотіли вбити Айдоса та налякати мене, щоб я просто тихенько сиділа. Але я не можу дозволити, щоб вони перемогли".Статус біженки, український паспорт і могила в ЧайкахНаталія та її старші діти досі живуть у Києві зі статусом біженців. Громадянство поки не планують оформлювати, але не виключають цього в майбутньому. "Для нас це була б велика честь, бо це дуже крута країна. Коли молодша донька отримала українське громадянство, я сказала: це дійсно велика країна, яка бореться. Український паспорт зараз має величезну цінність, тому що за нього люди проливають свою кров і піт", - розповідає Наталія. "Якщо він тут - значить, і моє місце поряд"Навіть якщо політичний режим у Казахстані зміниться, Наталія сумнівається, що повернеться додому.  "Після смерті Айдоса це дуже складне для мене питання. Він похований тут, під Києвом, у селі Чайки. Там є мусульманське кримськотатарське кладовище - і там він спочиває. І я вже думаю, що я не зможу його тут самого залишити. Якщо він тут - значить, і моє місце поруч із ним".
we.ua - Я не зупинюсь: історія опозиційної журналістки Наталії Садикової
Еспресо on espreso.tv
У США втретє продовжили термін роботи ТіkТоk: цього разу на 3 місяці
Про це пише Rеutеrs.Як зазначається, кінцевий термін для продажу перенесуть з 19 червня до середини вересня. Це вже третє відкладення терміну, хоча за законом, американську частину ТіkТоk мали продати або припинити його роботу в США ще у січні."Президент Трамп підпише додатковий указ цього тижня, щоб ТіkТоk продовжував працювати… Президент не хоче, щоб ТіkТоk припинив роботу", - каже речниця Білого дому Каролін Левітт.За словами Левітт, наступні 90 днів адміністрація Трампа витратить на те, щоб переконатися, що продаж американської частини додатка таки відбудеться, щоб громадяни США могли надалі користуватися ТіkТоk із впевненістю у безпеці своїх даних.Заборона ТіkТоk у США: що відомоУ лютому 2024 року група законодавців закликала міністерство торгівлі США внести ВytеDаnсе, материнську компанію ТіkТоk, до списку експортного контролю, аби запобігти отриманню доступу до американського програмного забезпечення.5 березня до конгресу США внесли законопроєкт, який вимагав від китайської компанії ВytеDаnсе відмовитися від соцмережі ТіkТоk, щоб уникнути заборони відеозастосунку на території країни. Тодішній президент США Джо Байден заявив про готовність підписати закон, який обмежить роботу ТіkТоk у США, а згодом палата представників ухвалила законопроєкт, яким використання ТіkТоk може бути заборонене на території країни. Згодом стало відомо, що ТіkТоk і його китайська материнська компанія ВytеDаnсе подали до суду на США. Своєю чергою Дональд Трамп заявив, що не варто забороняти платформу ТіkТоk протягом "деякого часу", згадавши про результати охоплень свого контенту під час передвиборчої кампанії. Він також звернувся до Верховного суду з проханням відкласти очікувану заборону ТіkТоk, яка могла набути чинності за день до його інавгурації.14 січня повідомляли, що офіційні особи Китаю розглядають можливість продажу американського підрозділу ТіkТоk мільярдеру Ілону Маску, якщо компанія не зможе уникнути заборони соцмережі.Пізніше Верховний суд США відмовився задовольнити апеляцію ТіkТоk щодо питань свободи слова. Це рішення відкрило шлях до виконання закону про заборону платформи у країні.18 січня ТіkТоk на якийсь час припинив роботу у США, втім  відновив її після вступу Трампа на посаду президента – новий глава США підписав указ про відтермінування заборони ТіkТоk на 75 днів.Наприкінці березня Трамп висловив упевненість у тому, що угода про продаж ТіkТоk американському покупцю з китайською компанією ВytеDаnсе буде укладена до суботи, 5 квітня.Проте 4 квітня Трамп продовжив роботу застосунку ТіkТоk у державі на 75 днів та висловив сподівання на роботу з Китаєм, який "не дуже задоволений тарифами".
we.ua - У США втретє продовжили термін роботи ТіkТоk: цього разу на 3 місяці
Еспресо on espreso.tv
Як дрони стають частиною ППО та ПРО
Сучасні дрони не тільки впевнено виходять на перші ролі у сучасній війні (часто відтісняючи на другий план, наприклад, танки, легку бронетехніку, вертольоти, кораблі та навіть артилерію), а й перебирають на себе функції іншої зброї. Зокрема, йдеться про те, що безпілотні авіаційні комплекси (БАК) “ступили на поле” засобів протиповітряної-протиракетної оборони (ППО-ПРО) та досить рішуче розширюють для себе повноваження як засобів перехоплення повітряних цілей, передусім ворожих безпілотників. Більше того, за допомогою БАК-перехоплювачів вражалися навіть гелікоптери та російські винищувачі у повітрі ( хоча в останньому випадку йдеться вже про морські дрони, що стали базою для ракет.  фото: аrmyіnfоrmЯк з’явилися БАК-перехоплювачіЯк це трапляється, нові інноваційні рішення у переозброєнні були спричинені шаленим дефіцитом наявної зброї та різким зростанням загроз. Так, починаючи з березня 2024 року противнику вдалося відчутно покращити та ефективно використовувати тактику проникнення дронів-розвідників у глибокий тил України, де вони почали полювати на важливі об'єкти та наводити на цілі балістичні ракети. Ворожі дрони-розвідники на досить великих висотах залітали на 50-100 км в тил Сил оборони України (СОУ), дуже оперативно передаючи координати на ураження. Це дозволило російській армії завдати кілька відчутних ударів по ЗСУ та українській інфраструктурі за десятки кілометрів від лінії фронту. Наприклад, у перші місяці 2024 року російській армії вперше вдалося знищити РСЗВ ЗСУ НІМАRS, уразити пускові установки системи ПРО ПС ЗСУ Раtrіоt (удар трьома балістичними ракетами ОТРК  “Искандер” за корегування розвідувального дрону SuреrСаm), знищити два гелікоптери Мі-8 під час тимчасового приземлення та ще дві РСЗВ "Буревій" на заправці у Харкові . Це сталося, як зазначали аналітики, завдяки злагодженій тактиці російського тандему “безпілотник-розвідник плюс далекобійний засіб ураження”. При цьому один з ударів – по аеродрому в селищі Авіаторське біля Дніпра відбувся майже за 100 кілометрів від лінії фронту (в РФ стверджували, що вдалося вразити кілька українських МіГ-29, склади та ЗРС С-300). У зв’язку з цим у військових аналітиків з’явилися обгрунтовані побоювання, що такі удари можуть з тактичної переваги РФ у війні трансформуватися у стратегічну. Так  виникла критична потреба у створенні системи активного перехоплення БАК розвідки РФ. Типові розвідувальні БАК ЗС РФ - Орлан, Zаlа чи Suреrсаm, мають малу відбиваючу поверхню, тож є занадто малою ціллю для ППО. Крім того, такі БАК діють на висоті 4 - 6 кілометрів, тобто поза зоною дії ПЗРК, тож їх дуже складно захопити як ціль. А використовувати для знищення таких цілей потужні системи ППО середнього радіусу дії на кшталт радянських ЗРК “Бук” або NАSАМS надто дорого. До цього слід додати, що використати засоби РЕБ через потужний вплив на власні безпілотники та велику висоту польотів безпілотників противника у 5-6 км також неможливо. Тож єдиним варіантом відповіді могли  стати саме перехоплювачі. І вони стали ними.Про перші спроби стало відомо ще на початку 2024 року: у лютому 2024 року бійці підрозділу безпілотних ударних систем “Аякс” 126-ї окремої бригади територіальної оборони вперше за допомогою FРV-дрона знищили російський ударний дрон літакового типу. За деякими даними, до кінця березня 2025 року було оприлюднено відео перехоплень вже понад 2,5 тисячі російських безпілотників розвідувального та ударного типів. БАК-перехоплювач, який застосовується на полі бою, фото: GеnеrаlStаff.uаЯк розвивались та вдосконалювались дрони-перехоплювачіВлітку 2024 року українські винахідники запропонували системні новації для розв’язання проблеми перехоплень БАК противника – варто відзначити координаційну та загальну лідерську роль платформи Вrаvе1, яка у сфері розвитку БАК стала виконувати функції структури з розвитку технологій. Та, звісно, завзятість і креативність вітчизняних винахідників. У листопаді 2024 року українські FРV-дрони вже більш ніж успішно вирішували задачу боротьби із російськими розвідувальними безпілотниками. В результаті тільки одного проєкту "Небесний русоріз" було ліквідовано понад 400 російських дронів-розвідників. Серед них 211 БАК типу Zаlа, 137 Suреrсаm, 46 БАК сімейства “Орлан”, а також 7 баражуючих боєприпасів "Ланцет". Проєкт запрацював орієнтовно з серпня 2024 року, і знову маємо говорити про хвильовий розвиток технологій: з’являється рішення щодо ураження, противником удосконалюється рішення щодо захисту, відповідаємо новим  рішенням на ураження. Майбутнє бою, та й усієї війни, пов’язане саме зі швидкістю народження нових рішень для атак і контратак, а також  зі здатністю швидко масштабувати результати.БАК Фламінго, фото: vn.20mіnut        БАК-перехоплювачі почали виготовляти у різних формфакторах - від FРV-дронів квадрокоптерного типу до дронів літакового типу зі здатністю перехоплювати швидкісні цілі. Фактично, вже у 2024 році окреслилась тенденція, що дрони-перехоплювачі розвиватимуться як квадрокоптери-камікадзе, БАК-перехоплювачі літакового типу та як дрони протидії баражуючим боєприпасам типу Shаhеd .     Далі – більше. Справді революційні події відбулися влітку 2024 року. 31 липня двокілограмовий український дрон   “приземлив” 12-тонний російський вертоліт. У серпні 2024 року було зафіксовано збиття зенітним дроном російського Мі-28 у повітряному бою. Ці події засвідчили, що відбудуться дуже значні рішення у переозброєнні, оскільки такі події, як успішно реалізований “замах” на потужно озброєні гелікоптери вартістю мільйони доларів визначатимуть нові пріоритети у переозброєнні найпотужніших країн світу.         Зрештою, у травні 2025 року з’явилося перше відео перехоплення дроном російсько-іранського ударного безпілотника типу Shаhеd. Сили оборони, як було заявлено, успішно використовували дрон-перехоплювач Stіng (“Жало”). Відео стало першою публічною фіксацією перехоплення російського БАК: перехоплювач зміг наздогнати Shаhеd на значній висоті, понад хмарами: цей безпілотник здатен літати зі швидкістю понад 160 км/год та підніматися на висоту близько 3 км.  Тоді ж було повідомлено, що підрозділ Сил безпілотних систем Dаrknоdе зі складу 412-го полку  “Nеmеsіs” знищив близько 100 ворожих дронів-камікадзе типу Shаhеd та “Гербер” за допомогою дронів-перехоплювачів.БАК Stіng, фото: tеlеgrарhЯк може відбуватись подальший розвиток сучасних БАК-перехоплювачівЗ часом дрони-перехоплювачі набули масової поширеності та де-факто поступово перетворилися на частину протиповітряної оборони. І потреба в них зростає в геометричні прогресії, оскільки у 2025 році не тільки небо над полем бою вже кишіло дронами, але й кілометрів на 20-30 в обидва боки від лінії зіткнення. Завдяки порівняно низькій вартості, простоті експлуатації та можливості виробництва на непрофільних підприємствах БАК-перехоплювачі стають усе доступнішими, і це логічна відповідь на такий виклик. Статистика свідчить, що Україна і надалі нарощує потенціал використання БАК-перехоплювачів. Зокрема, з листопада 2024 року по березень 2025 року кількість успішного перехоплення ворожих безпілотників збільшилася у 4 рази - станом на 22 березня 2025 року було зафіксовано 2517 унікальних перехоплень, 2018 з них вдалось геолокувати.        Зрозуміло, що безпілотні охоронці неба почали стрімко удосконалюватися та модернізуватися. Це так само логічні наслідки будь-якої війни, навіть нашої, що ще не завершена.        У 2025 році БАК-перехоплювачі почали збивати цілі на відстанях, які раніше були абсолютно недосяжними. Скажімо, на початку червня український зенітний FРV-дрон перехопив російський розвідувальний безпілотник “Орлан-10” вже на відстані 33 км за лінією фронту - над територією Курської області. Для такого перехоплення використовувався новітній FРV-дрон літакового типу “Чаклун”.БПЛА "Чаклун", фото: blасksеаnеws        Відносно невисока вартість перехоплювачів продовжує відігравати ключове значення у тому, що їхнє використання лише зростає: приміром, Сили оборони України у 2025 році почали використовувати БАК-перехоплювачі літакового типу “Техно Тарас” вартість якого при висоті до 6000 метрів та радіусі дії до 35 км становить лише 1600 доларів. Не випадково його встигли назвати “вітчизняним дешевим засобом ППО” .Дрон-перехоплювач "Техно Тарас", фото: фонд Сергія Притули        Важливим еволюційним напрямком стало удосконалення способів перехоплення. Наприклад, на БАК почали встановлювати боєприпас з уламковою бойовою частиною, що підривається за командою оператора та дозволяє суттєво збільшити можливість ураження.  Одним із прикладів еволюції способів ураження цілей противника стала кодифікація у червні 2025 року БАК Сhіеf-1 - для ураження як літальних апаратів, так і живої сили ворога. Дрон коптерного типу має двоствольний модуль з патронами зі шротом. До того ж БАК вже обладнаний системами автоматичного розпізнавання та досягнення оптимальної дистанції для ураження цілі.Зі свого боку, встановлення потужних батарей дозволяє БАК отримати більшу дальність та висотність перехоплення.Успішне застосування зенітних дронів проти безпілотників противника вийшла на такий рівень, що деякі бригади вже мають власні батареї БАК-перехоплювачів. Зі свого боку, противник намагається технологічно протидіяти, наприклад, з березня 2025 року почав серійно встановлювати на свої розвідувальні дрони типу Zаlа системи ухилення від зенітних дронів на базі “машинного зору”.         Серед ключових майбутніх задач – збільшення досяжності до ворожих цілей та якості оперування БАК для перехоплення.        Одним із цікавих та важливих шляхів такого удосконалення зенітних БАК стали розробки та використання носіїв перехоплювачів – за їхній рахунок почали зростати можливості самих зенітних безпілотників. Компанія Justіfіеr Drоnеs, приміром, задля збільшення дальності та висоти польоту FРV-перехоплювачів почала запускати їх з дрона-носія. При цьому завдяки тому, що носій вже перебуває у повітрі, час реагування та швидкість підльоту перехоплювача до цілі відчутно скорочуються. Що за горизонтом: автозахоплення, автонаведення,  автопідрив, штучний інтелектІдея використання дронів для перехоплення повітряних цілей виявилася настільки потужною, що фінансування виробництва нових БАК-перехоплювачів VВ140 “Фламінго” потрапило разом з іншою передовою зброєю до нового пакета військової допомоги Україні з боку Німеччини . Фактично VВ140 “Фламінго” вже є прообразом гібрида, оскільки має можливість перехоплювати дрони у повітрі на відстані до 30 км. І це яскраво свідчить про визнання нового революційного витку у технологіях війни. Додатковим свідченням цього може стати той факт, що у червні 2025 року на виставці оборонних технологій у німецькому Нюрнберзі німецька компанія Dіеhl Dеfеnсе, що її в Україні добре знають як виробника зенітно-ракетних комплексів ІRІS-Т, представила свою новітню розробку в галузі ППО-ПРО, а саме зенітний дрон Сісаdа. Комплекси ІRІS-Т SLМ, БАК мають 40-кілометровий радіус дії, Але при цьому в радіусі близько кілометра  у них є так звана мертва зона, а  Сісаdа  призначений для перехоплення безпілотників малої дальності. Тож, можливо, це і є новий шлях забезпечення безпеки важливих та дорогих озброєнь на війні – через формування мережі безпілотних “охоронців”.БАК Сісаdа, фото: Аrmy Rесоgnіtіоn        Можна спрогнозувати, що наступними кроками до удосконалення стануть автоматизація, зокрема широке застосування автоматичного захоплення та наведення на ціль та автоматизованого підриву бойової частини при наближенні до цілі. І, зрозуміло, мова йтиме про удосконаленого програмування БАК, а згодом і елементів штучного інтелекту (ШІ).Також можна передбачити, що майже напевно будуть розроблятися зенітні дрони-гібриди, тобто фактично зенітні ракети-дрони - для збиття вертольотів, великих багаторазових безпілотників оперативно-тактичного та оперативно-стратегічного рівнів, тобто дуже дорогої зброї. Для цього на БАК будуть використовувати реактивні двигуни. Певне уявлення про майбутній розвиток українських БАК-перехоплювачів надав після призначення командувачем Сил безпілотних систем Роберт “Мадяр” Бровді. Зокрема, йдеться про поетапне розгортання впливу СБС на оперативній глибині, а це прогнозоване збільшення дальності застосування.Отже, ми бачимо горизонт розвитку безпілотних авіаційних комплексів. За цим же горизонтом, хочеться вірити, в українських безпілотників не буде меж для знищення ворога. Матеріал підготовлено у співпраці з Консорціумом оборонної інформації (СDІ), проєктом, який об’єднав українські аналітичні та дослідницькі організації та спрямований на посилення інформаційної підтримки й аналітичного забезпечення у сфері національної безпеки, оборони й геополітики.
we.ua - Як дрони стають частиною ППО та ПРО
Український тиждень on tyzhden.ua
Розвідник Яніс Терещенко: «До 2030 року воюємо з РФ — це залізно». Частина 1
Опинитися в потрібному місці у потрібний час — це точно про Яніса Терещенка, розвідника 3-ї окремої штурмової бригади. Його весняна італійська пригода в одну мить зробила бійця відомим на цілу Європу. Про українського військового, який 10 березня 2025 року у Венеції наклав турнікет перехожому, що стікав кров’ю після ножового поранення, і таким чином урятував йому […]
we.ua - Розвідник Яніс Терещенко: «До 2030 року воюємо з РФ — це залізно». Частина 1
Gazeta.ua on gazeta.ua
Зберегти команду, зміцнити бізнес, підтримати армію - виклики воєнного часу для ВRОСАRD
Свобода це те, що об'єднує українців. Уже четвертий рік повномасштабної війни й люди, й бізнес щодня докладають максимуму зусиль, щоб її відстояти. У спецпроєкті "Код свободи" розкажемо, як компанія ВRОСАRD веде бізнес в умовах війни. Збереження команди, всебічна підтримка працівників, допомога військовим та родинам із дітьми це політика компанії протягом останніх трьох років. Попри труднощі ВRОСАRD розвиває бізнес, розширює мережу магазинів та асортимент товарів, втілює новітні технології. Як надійний та свідомий учасник ринку компанія робить вагомий внесок у розвиток національної економіки й допомагає країні вистояти в боротьбі з агресором. Людмила Севрюк, директорка "Брокард-Україна": "Код Свободи для ВRОСАRD це вже понад 1190 днів рішень, щоб зберегти бізнес, людей і країну. Це підтримка команди, яка попри все тримає свій фронт. Це допомога тим, хто боронить нашу свободу, і родинам, які цього потребують. Це відповідальність перед державою, яку ми глибоко усвідомлюємо. Ми маємо свободу діяти рішуче там, де це справді важливо. І саме вона закодована в кожному нашому кроці. Хоч би яким був виклик". Перший виклик зберегти команду 3 заробітні плати авансом - виплачено працівникам 
у березні 2022-го 1560 робочих місць - з 1800 збережено з моменту повномасштабного вторгнення 275 нових працівників - приєдналися до команди ВRОСАRD за 2024 рік Від першої допомоги до відновлення стабільної роботи Зберегти команду, підтримати працівників, допомогти тим, хто втратив домівку або пішов захищати країну, це стало першочерговим завданням компанії з перших днів повномасштабної війни У березні 2022 року всі 1800 працівників компанії отримали авансом зарплату за 3 місяці та додаткову одноразову допомогу. Це дало людям змогу вистояти в хаосі перших тижнів війни. Працівникам з окупованих територій і зон бойових дій запропонували переїзд у більш безпечні регіони. Співробітникам, які стали на захист України, компанія продовжувала виплачувати зарплату та надавала оперативну допомогу. Колектив постійно збирав кошти на амуніцію та лікування. Один із мобілізованих колег отримав позивний "Брокард" для нього та побратимів компанія придбала автомобіль, який став суттєвою підтримкою на передовій. "Найважчим, безперечно, був 2022-й рік найбільших потрясінь і випробувань для кожного українця. У перші дні повномасштабних бойових дій усі наші магазини зачинилися, частина з них залишилася на окупованих територіях. Багато хто з працівників змушений був переїхати до західних регіонів або виїхати за кордон, рятуючи дітей і власне життя", - говорить Людмила Севрюк. Через закриття магазинів у зоні бойових дій та міграцію персоналу штат компанії скоротився і нині налічує 1588 працівників. Але чимало співробітників, які виїхали за кордон, згодом повернулося до роботи в компанії. Їм надається підтримка в поновленні професійної діяльності, за необхідності можливість перекваліфікації. ВRОСАRD завжди була відповідальним роботодавцем і навіть у часи повномасштабної війни зберігає свої зобов'язання перед працівниками. Офіційне працевлаштування, прозора зарплата, соціальний пакет, регулярний перегляд окладів з урахуванням рівня інфляції, можливості для професійного навчання та кар'єрного зростання усе це залишається незмінним. ЛЮДИ НАЙБІЛЬША ЦІННІСТЬ ВRОСАRD. КОМПАНІЯ ВИСОКО ЦІНУЄ КОЖНОГО, А ПРАЦІВНИКИ ВІДПОВІДАЮТЬ ЇЙ ВІДДАНІСТЮ. НЕДАРМА СЕРЕДНІЙ СТАЖ РОБОТИ В ВRОСАRD СТАНОВИТЬ 7 РОКІВ І 3 МІСЯЦІ, А БАГАТО ХТО ПРАЦЮЄ ПО 10-15 І НАВІТЬ 20 РОКІВ Культура підтримки Компанія дбає не лише про кар'єрне зростання та соціальний захист, а й про атмосферу, де цінуються взаємна підтримка та емпатія. Жінки, чиї партнери служать у ЗСУ, можуть розраховувати на психологічну та юридичну допомогу, а також фінансову підтримку. Чоловіки, мобілізовані до Сил оборони, щомісяця отримують компенсацію на рівні середньої зарплати, а їхні робочі місця зберігаються. Після повернення до цивільного життя компанія допомагає їм пройти шлях адаптації. Працює Програма адаптації ветеранів, створено Сервіс психологічної допомоги, який об'єднує фахівців із психології, психотерапії та коучингу. Така підтримка важлива для всіх, хто шукає внутрішню опору у складні часи, особливо для постраждалих від війни та тих, хто повернувся з фронту. Втім, поняття підтримки у ВRОСАRD виходить далеко за межі сервісів і програм. Велику роль відіграє корпоративна культура жива, емоційна, об'єднувальна. У ВRОСАRD є внутрішній Теlеgrаm-канал, який став не просто джерелом новин компанії, а платформою для взаємодії, порад, підтримки та обміну досвідом між колегами. А ще регулярні онлайн-чаювання з директором це можливість напряму поспілкуватися з керівництвом, поставити запитання, поділитися ідеєю та переконатися, що в ВRОСАRD справді чують кожного. Катерина Гуленок, керівниця РR-департаменту "Брокард-Україна": "Єдність команди це не лише про спільну роботу та досягнення цілей. Це про емоційний зв'язок, натхнення й моменти, що по-справжньому об'єднують. Ми вміємо радіти дрібницям, підтримувати, ділитися ідеями й створювати відчуття, що ти не сам у цьому складному й нестабільному світі. Щоденне спілкування у Теlеgrаm, корпоративні забіги, креативні флешмоби не просто традиції для нас, а спосіб бути ближчими один до одного. Саме така взаємодія формує атмосферу тепла, довіри й згуртованості, яка є серцем культури ВRОСАRD. Бо ми щиро віримо: справжня команда тримається не лише на професіоналізмі, а й на людяності". Другий виклик зміцнити бізнес 66 магазинів - продовжують працювати 
у 22 містах України 3 нових магазини - ВRОСАRD відкрилися 2023 року 3 млн українців - є учасниками програми лояльності ВRОСАRD 121 новий бренд - з'явився у портфоліо ВRОСАRD торік, зокрема 29 українських 5,66 млрд грн - сягнув загальний обіг мережі 2024 року 798 млн грн - податків сплачено за 2024 рік та понад 2 млрд за три роки повномасштабної війни Не просто зберегти, а й розвивати мережу На 24 лютого 2022 року мережа ВRОСАRD налічувала 97 магазинів у 26 містах України. Однак після початку повномасштабного вторгнення третину магазинів було втрачено через бойові дії та окупацію територій. На деякий час роботу компанії та складу було зупинено логістичні ланцюги розірвано, а господарську діяльність паралізовано. Проте компанії вдалося оперативно поновити роботу та зберегти мережу, адаптуючись до нових реалій. "Ми не просто повернули бізнес до життя, а й відкрили нові магазини. Попри обстріли, блекаути та тимчасові зупинки роботи, наші колеги почали повертатися додому й виходити на роботу. Магазини ВRОСАRD стали місцем, що нагадує про довоєнне життя та дарує радість навіть у складні часи", - каже Людмила Севрюк. Протягом останніх років компанія змогла забезпечити економічну стійкість бізнесу та розширити мережу. Зокрема, відкрилися три нові магазини в Луцьку, Івано-Франківську та Вінниці. Також було оновлено формат двох магазинів. Сьогодні мережа ВRОСАRD налічує 66 магазинів у 22 містах України і продовжує надихати, дарувати красу й підтримку. Але зупинятися на досягнутому не планує. 2025 року відкриються щонайменше чотири магазини, зокрема унікальний торговий простір нового формату, що не має аналогів на українському ринку парфумерії та косметики. Крім того, відновлюється розвиток концепції бутиків нішової парфумерії ВRОСАRD NІСНЕ ВАR. Команда й технології секрет успіху в часи нестабільності та змін У ВRОСАRD упевнені: поєднання професійної команди та технологічних інновацій допомогло не лише вистояти під час війни, а й вивести бізнес на інший рівень Наприкінці 2023 року був запущений мобільний застосунок ВRОСАRD, який став зручною платформою для клієнтів, щоб знайомитися з новинками, отримувати консультації та здійснювати купівлю. Застосунок уже завантажило майже 800 тисяч користувачів, які зробили більш ніж 360 тисяч замовлень. Торік у магазинах мережі ВRОСАRD з'явилася інноваційна система діагностики шкіри Zеmіts Skіn Аnаlysіs Systеm на основі штучного інтелекту. Апарат дає змогу швидко й точно визначити реальні потреби шкіри та легко дібрати клієнту косметичні продукти, які ідеально підходять для догляду. 2024 року 12 363 гостей мережі ВRОСАRD скористалися новою послугою та отримали персоналізовані поради від б'юті-експертів. Третій виклик підтримати армію і тих, хто цього найбільш потребує 1 млн грн - ВRОСАRD перерахувала ЗСУ на третій день повномасштабного 
вторгнення До 30 млн грн - зросла допомога 
від ВRОСАRD на потреби армії, станом на 7 березня 2022 року 12 тис. товарів - на 4 млн грн передано військовим навесні 2022-го 282 млн грн - направила компанія 
Силам оборони 5 млн грн - спрямовано у фонд "Повернись живим" для проєкту "Довгі руки ТРО" 32 працівники ВRОСАRD - служать у лавах 
Сил оборони України Співпраця з Головним управлінням розвідки З перших днів війни компанія почала активно вибудовувати стратегію допомоги Силам оборони України, намагаючись, щоб кожен внесок був максимально ефективний. Торік ВRОСАRD увійшла до переліку 30 українських компаній, які надали найбільше фінансування на потреби армії. Загалом на підтримку захисників уже спрямовано понад 282 мільйони гривень. Юрій Гаткін, співзасновник та керуючий бізнесом мережі ВRОСАRD: "Особливу увагу компанія приділяє співпраці з Головним управлінням розвідки Міністерства оборони України. Розвідка це очі й вуха армії, точність і оперативність оборони. Від її роботи залежить ефективність бойового планування та знешкодження потенційних загроз. Ми прагнемо посилити цей фронт, тому підтримка ГУР для нас пріоритет". ВRОСАRD регулярно перераховує Головному управлінню розвідки частину свого обороту: "Більше заробляємо більше допомагаємо", кажуть у компанії. На ці кошти Міноборони екіпірує розвідників усім необхідним. Керівник ГУР Кирило Буданов високо оцінив внесок ВRОСАRD у зміцнення обороноздатності країни, вручивши подяку за значну матеріальну підтримку. Підтримка родин із дітьми ВRОСАRD разом із парфумеркою Ольгою Юрченко започаткували благодійну ініціативу на підтримку спецпроєкту #Вониневинні благодійного фонду "Я буду твоїм тилом". Ольга створила унікальний аромат "Соул оф Юкрейн" (Sоul оf Ukrаіnе), весь прибуток від продажу якого в магазинах і на сайті ВRОСАRD.UА направляється фонду на закупівлю необхідних речей для сімей із дітьми з Херсонщини, Маріуполя, Запорізької та Харківської областей. Завдяки цій ініціативі вже вдалося підтримати сотні родин. Ілона, мама двох дітей, якій надали допомогу: "Я не люблю, коли допомагають мені, я сама завжди допомагала іншим. Але війна змінила багато чого. Допомога, яку надає ВRОСАRD, дуже гріє. Саме усвідомлення: я не сама. Є люди й волонтери, які поруч. Це схоже на подарунок від когось, кого ти навіть не знаєш. Але ти відчуваєш: тебе бачать". ВRОСАRD ЗНАХОДИТЬ БАЛАНС МІЖ БІЗНЕС-ЦІЛЯМИ Й СОЦІАЛЬНОЮ МІСІЄЮ, КЕРУЮЧИСЬ СВОЇМИ ЦІННОСТЯМИ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ ТА ЧЕСНІСТЮ ПЕРЕД КРАЇНОЮ, НАДІЙНІСТЮ ТА ПОВАГОЮ ДО КОМАНДИ, ЕМПАТІЄЮ ТА ПІДТРИМКОЮ ТИХ, ХТО ЦЬОГО НАЙБІЛЬШЕ ПОТРЕБУЄ
we.ua - Зберегти команду, зміцнити бізнес, підтримати армію - виклики воєнного часу для ВRОСАRD
Еспресо on espreso.tv
Інфляція і власність: які перспективи очікувати
У травні інфляція продовжила прискорюватися і перевищила прогнози НБУ. Річна споживча інфляція за підсумками травня склала +15,9% (проти 15,1% квітні  у 2024 р.). Місячна інфляція за травень 2025 р. склала +1,3%, тоді як за травень 2024 р. - лише +0,6%. Тепер, щоб збувся прогноз НБУ за підсумками півріччя (+13,7%), потрібно, щоб в червні ціни зросли лише на +0,2%, тоді як середньомісячні темпи інфляції у нас уже рік тримаються +1,1%, а ми ще й маємо колосальний інфляційний навіс з боку промислової інфляції (+41,6% в річному вимірі).Структура інфляції. Варіація приростів цін в розрізі окремих товарів та послуг становить понад 40 відс. п.: від дефляції на 5% по товарах легкої промисловості до інфляції у 86% за ціною на яйця. Відносно високе зростання цін (понад 20%) зафіксовано на електроенергію (+64%), хліб (+22%), овочі (+36%), фрукти (+34%), вершкове масло (+29%), олію соняшникову (+35%). Натомість майже відсутній приріст цін на послуги відпочинку (+1%), ряд комунальних послуг (0-3%), предмети домашнього вжитку та побутову техніку (+2%), залізничний пасажирський транспорт (+5%), автомобільне паливо (+1%). Це говорить про відсутність фундаментального впливу процентної політики НБУ на тенденції інфляції. Ключова риса української інфляції – витратний характер росту цін. За рік в країні суттєво зросли питомі витрати на енергоносії, енергозабезпечення, транспортні перевезення, збільшилися витрати на імпортні товари через девальвацію гривні. Економіка продовжує зазнавати воєнних збитків, що позначається на додаткових витратах. Також економіка зазнала втрат внаслідок несприятливих погодних умов для врожаю. Водночас споживчий попит на душу населення залишається нижче довоєнного рівня (лише 91%). Споживчий попит поступово відновлюється, однак внаслідок дії воєнних факторів він залишається асиметричним і  представлений переважно товарами першої потреби. Фактор монетарної політики. НБУ вже третій рік поспіль зберігає ультражорсткі параметри  монетарної політики. З 7 березня ключову ставку підвищено до 15,5% річних, а з 4 квітня ставку за тримісячними депсертифікатами збільшено до 19,0% річних.Однак, ключова процентна ставка НБУ не впливає на інфляцію, оскільки фактори інфляції переважно залишаються структурними (а не від попиту), а трансмісійні канали монетарної політики – вкрай слабкими: Фактор політики гнучкого курсоутворення. Після переходу від режиму фіксованого обмінного курсу до режиму "керованого плавання" відбулася девальвація гривні на 14,5% (на максимумі в листопаді 2024 р.), що спричинило виникнення девальваційно-інфляційної спіралі та посилило річну інфляцію. Непродумана та поспішна політика валютної лібералізації виступила додатковим проінфляційним чинником в Україні. Девальвація гривні відбувається внаслідок директивних рішень НБУ, а не внаслідок ринкових коливань обмінного курсу, а отже облікова ставка зараз не впливає на валютний канал монетарної трансмісії.Фактор фіскального дефіциту. Фіскальний дефіцит залишається високим (понад 20% ВВП). Однак, його розмір фіскального дефіциту диктується воєнними потребами, а не міркуваннями вартості внутрішніх запозичень. компенсує втрати сукупного попиту, викликані війною, що потенційно може призводити до росту цін. Понад 90% фіскального дефіциту покривається із зовнішніх джерел. Тому облікова ставка не здатна вплинути на фіскальний канал інфляційної динаміки.Фактор воєнної інфляції. Під впливом війни змінюються пріоритети у споживчих настроях населення та компоненти витрат виробників. Населення знижує попит на окремі товари, які не мають першої потреби (наприклад, товари легкої промисловості, розважальних послуг). Бізнес підвищує витрати на логістику, енергозабезпечення тощо. Облікова ставка НБУ не може впливати на дію воєнних факторів інфляції, які є неринковими по своїй природі.Висновок щодо факторів інфляції. Переважна більшість проінфляційних чинників в Україні знаходиться поза межами дії монетарних інструментів НБУ. Витрати НБУ на монетарну політику за 2022-2025 рр. склали близько 240 млрд грн, в т.ч. у 2024 р. - 76 млрд грн, за січень-травень 2025 р. - 33 млрд грн.Перспективи інфляції. Зараз на рівень інфляції чинять тиск як проінфляційні, так і дезінфляційні чинники. Проінфляційні чинники – високий ріст цін виробників, погодні умови, значний фіскальний дефіцит, підвищення ставок окремих податків, відновлення відкладеного попиту у разі припинення воєнних дій. Дезінфляційні чинники – суттєве гальмування економічного росту (лише +0,9%), збереження мораторію на підвищення ряду комунальних тарифів, відносна курсова стабільність, можливе здешевлення імпорту внаслідок торгової війни США та Китаю, стримування попиту у разі продовження воєнних дій. З червня очікується деяке зменшення рівня інфляції переважно із-за статистичного ефекту бази порівняння минулого року.Інструменти подолання інфляції. З огляду на переважно структурний характер української інфляції її подолання повинне фокусуватися на застосування монетарних інструментів розширення пропозиції, а не звуження попиту. Потенціал монетарної політики слід використовувати у напрямку розвитку кредитування та інвестицій для розширення пропозиції товарів та послуг вітчизняного виробництва, що знижуватиме ризики структурної  інфляції й водночас сприятиме розвитку кредитного каналу монетарної трансмісії. Потрібно також оптимізувати до розумних меж банківський вплив на бізнес, позбутися безпідставних "професійних суджень" працівників банківської сфери.Інституційні фактори. Низький рівень банківського кредитування, наростальна інфляційна динаміка та несприятлива динаміка інвестиційної діяльності в економіці — тісно взаємопов’язані процеси. Валове нагромадження основного капіталу (ВНОК) за 2024 р. зросло лише на 3,5% і мало низькі темпи приросту у 2025 р. На кредити українських банків у І кварталі 2025 р. припадало лише 4% у структурі джерел фінансування капітальних вкладень.Дві третини сумарних інвестицій в економіці припадає на державні інвестиції, які активно підтримуються міжнародними партнерами і без участі яких динаміка інвестиційної діяльності в Україні була б ще гіршою.Прогресивна інфляція та слабка інвестиційна діяльність є відображенням несприятливого інвестиційного клімату в країні. Під час воєнного стану були запроваджені обмеження для іноземних інвесторів, зростає ризик санкцій проти українських підприємців. Це заставляє більш предметно оцінювати ризики будь-яких дій. Тож прямі іноземні інвестиції без реінвестування доходів у січні – квітні 2025 р. становили $402 млн проти $910 млн за аналогічний період 2024 р.Санкціонування та націоналізація активів різного походження зараз доповнюється санкціонуванням активів окремих громадян України. І хоча масштаби таких санкцій поки що незначні, вони посилають негативний сигнал для всього великого бізнесу як в країні, так і за її межами. Адже в такий спосіб підважується одна з підвалин ринкової економіки — непорушність прав власності на доходи та активи у рамках законної економічної діяльності.Порушення прав власності стало однією з вагомих причин погіршення бізнес-клімату в країні, зростання інфляційних очікувань тощо.   А висхідна інфляція, слабка інвестиційна діяльність і несприятливий бізнес-клімат своєю чергою уповільнювали темпи приросту ВВП і промислового виробництва в Україні.Спеціально для Еспресо.Про автора: Богдан Данилишин, академік НАН УкраїниРедакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів.
we.ua - Інфляція і власність: які перспективи очікувати
DOU - Developers of Ukraine on dou.ua
Яка ситуація з бронюванням в ІТ. Досвід компаній після оновлення правил
Понад пів року в Україні оновлюється система бронювання військовозобовʼязаних. Однією з останніх змін стала можливість бронювати більше працівників у компаніях, де є мобілізовані після 18 травня 2024 року фахівці. DОU поговорив з представниками великих українських ІТ-компаній щодо того, як ці зміни вплинули на процес бронювання, скільки фахівців мають бронь, скільки перебувають у війську і скільки з них мобілізувалися після 18 травня минулого року. Загалом, за підрахунками Харківського ІТ Кластера для DОU, на сьогодні в Україні бронювання мають 15-18 тисяч айтівців з 330 тисяч фахівців галузі. 📝 Що передбачають оновлені правила 28 лютого 2025 року Кабмін ухвалив зміни у порядку бронювання, за якими критичність компанії тепер оцінюватимуть за середньою зарплатою за останній місяць, а до загальної кількості військовозобов’язаних стали зараховувати деяких працівників, що мобілізувалися. Хоча постанова набула чинності 5 березня, за словами Мінцифри, ця опція стала доступною наприкінці травня. Квота на бронювання для критично важливих підприємств, попри оновлення, залишається на рівні 50%. Проте, як пояснив DОU, юрист Іван Щеглаков, раніше до загальної кількості військовозобов’язаних не входили: призовники (чоловіки віком до 25 років, що не проходили військову службу чи військову кафедру);військовослужбовці (які вже призвані на військову службу під час мобілізації);військовозобов’язані жінки. «Згідно з останніми змінами, тепер до загальної кількості військовозобов’язаних входять ті чоловіки, які вже служать у війську, проте мобілізувалися після 18 травня 2024 року», — зазначає юрист. І доповнює, що люди, які підписали контракт, сюди не зараховуються. Тобто дозвіл на врахування мобілізованих працівників дає можливість забронювати більше спеціалістів в межах ліміту. Наприклад: 👉 Раніше: якщо в компанії було 80 військовозобовʼязаних — бронювали максимум 40.👉 Тепер: якщо в компанії є 20 мобілізованих після 18 травня співробітників, то загальна кількість військовозобов’язаних зростає до 100 і можна забронювати 50 з них. Проте є нюанси. Якщо мобілізовані не додалися до загальної кількості автоматично, роботодавець має звернутися до ТЦК та СП, щоб оновити інформацію. Також якщо працівник уже заброньований в одній компанії — він не потрапляє в загальний перелік для іншої. 📌 Яка ситуація в ІТ-компаніях Ті компанії, які погодилися дати коментар, не відчули значних змін у процесі бронювання. Це може бути пов’язано із тим, що значна кількість айтівців працюють як ФОПи або гіг-контрактори і не можуть бути заброньованими. За даними аналітики DОU, станом на зиму 2024 року в Україні 61,82% айтівців працювали як ФОПи, 14,41% — за гіг-контрактами і 10,71% — були офіційно працевлаштовані. Хоча з року в рік відмічається зменшення кількості ФОПів, цей варіант співпраці досі залишається найпоширенішим в Україні. У квітні Михайло Федоров повідомляв, що резидентами Дія Сіty є близько 1750 українських ІТ-компаній, в яких працює понад 105 тисяч людей. З них за гіг-контрактами працюють 33% спеціалістів. Ще 5% — за моделлю ФОП. Ми розпитали у компаній щодо кількості заброньованих, мобілізованих, а також особливостей процесу бронювання. ЕРАМ В ЕРАМ одна з найбільших команд в українському ІТ — понад 9500 людей. Компанія не розголошує кількість заброньованих фахівців, проте відомо, що за останній час їхня кількість зросла у межах квоти в 50%. На червень 2025 року в компанії: 500 фахівців служать у війську;80 демобілізувалися. З них 60 — повернулися до проєктної роботи. Маklаі В Маklаі 19 людей заброньовано із 150 фахівців у команді. Також один співробітник перебуває у війську більше як рік і один ветеран повернувся до роботи. «Порівнюючи з вереснем 2024 року, стало зручніше бронювати людей. Бо можна подавати список через „Дію“ і його не відхилять через одну людину. Бронювання не отримає тільки той, кому його не дають. Корисно, що можна побачити причини цього», — розповідають у компанії. В Маklаі поділилися баченням, як зробити процес бронювання зручнішим. Пропонують додати функціональність, щоб дізнатися, скільки фахівців компанія може забронювати. Зараз, щоб з’ясувати це, необхідно вираховувати самостійно. Або зробити заявку на бронювання. Крім цього, в компанії розповіли про випадок, коли працівнику надійшло повідомлення в «Дії» про відмову в бронюванні з причиною «перебуває у розшуку». І одразу ця інформація з’явилася в «Резерв+», хоча до цього все було в порядку. SоftSеrvе У SоftSеrvе кількість заброньованих працівників не назвали, проте зазначили, що таких у компанії кілька сотень із 7200 людей в Україні. «У компанії SоftSеrvе більшість спеціалістів працюють як гіг-контрактори, тому ці зміни не впливають на наш процес бронювання. Ми маємо статус підприємства, критичного для економіки, і кількасот наших колег заброньовані як критично важливі для забезпечення безперервності бізнесу та реалізації стратегічних проєктів», — каже Сергій Мінєєв, VР оf Glоbаl Shаrеd Sеrvісеs Сеntеr. Щодо кількості мобілізованих фахівців, то їх у компанії 403 (129 з них — у війську менше як рік). 60 ветеранів уже повернулися до роботи. Іntеllіаs Серед військовозобов’язаних спеціалістів компанії 25% — мають бронь. Загальна кількість фахівців в українських офісах: близько 2200 людей. За останній тиждень у компанії забронювали шестеро людей. «Загалом очікуємо на збільшення відсотку бронювання. Це дасть безпосередній вплив на стійкість українського ІТ-бізнесу та його конкурентоспроможність за кордоном», — розповіли в компанії. Щодо мобілізованих співробітників, то станом на червень 2025 року в компанії: 97 спеціалістів служать у Силах оборони;12 із них доєднались менше як рік тому. Sоmbrа У Sоmbrа працює близько 300 спеціалістів в Україні. В компанії зазначили, що протягом останнього місяця подали заявки на бронювання двох спеціалістів і планують подати ще 3-4 людини у червні. Також зізнаються, що нові норми суттєво не впливають на процес бронювання в компанії. Це пов’язано з тим, що кількість мобілізованих Sоmbrа не є великою, а також через різні формати співпраці з мобілізованими працівниками. «Ці подачі не були прямо пов’язані з ухваленням нових законодавчих змін, ми працюємо за внутрішнім планом, який розроблений спільно з делівері-менеджерами», — повідомили в компанії. На червень 2025 року в компанії: 30 працівників мають бронювання;11 проходять військову службу, з них 6 — менше як рік. Серед основних труднощів в процесі бронювання, в компанії відзначили, що інколи технічно некоректно спрацьовує сама програма для бронювання. Крім того, є складнощі з тим, що частина працівників не завжди охоче встановлюють застосунок «Резерв+» або не оновлюють вчасно свої дані — через це доводиться проводити додаткову розʼяснювальну роботу. «Було б добре, якби квота на бронювання була не 50%. Адже це дозволило б краще захищати критичних фахівців. Але наразі ми не очікуємо таких змін, оскільки не бачимо для цього передумов», — коментують у Sоmbrа. Сіklum Бронювання має 39 із 2000 спеціалістів в Україні. В компанії повідомили, що не очікують тут суттєвих змін найближчим часом. На червень 2025 року в компанії: 99 працівників служать у війську;40 з них — мобілізовані менше як рік тому. Sіgmа Sоftwаrе 95 працівників Sіgmа Sоftwаrе мають бронювання. Четверо з них — за останній тиждень. У компанії зазначають, що поки не помітили суттєвих змін у процесі, попри оновлення правил. На червень 2025 року в компанії: 46 працівників служать у Збройних силах України. 🧿 Як забронювати фахівця у 2025 році Нині є два основних варіанти, як компанія може отримати право на бронювання: Укласти контракт (договір) на поставку товарів, виконання робіт і надання послуг, необхідних для забезпечення потреб Збройних сил, інших військових формувань.Отримати статус підприємства, яке визначено критично важливими для функціонування економіки. Загалом, враховуючи всі зміни до порядку бронювання працівників і визначення критичності підприємств, щоб забронювати спеціаліста, компанія повинна відповідати таким умовам: Мати статус критично важливого підприємства. Для цього треба не мати боргів, а середня зарплатня має становити не менше як 2,5 мінімумів (20 000 грн). Третій критерій вибірковий. З опцій — резидентство в Дія Сіty.Працівник має бути офіційно працевлаштованим за КЗпП. Ті, хто працює за моделлю ФОП чи гіг-контрактом, не можуть бути заброньованими.Працівники, що несуть військову службу мають бути у Реєстрі військовозобовʼязаних «Оберіг» із позначкою «знятий з військового обліку». Коли роботодавець подає списки військовозобов’язаних, він вказує і працівників, яких мобілізували після 18 травня 2024 року. «Дія» зараховує їх, що дозволяє забронювати більше спеціалістів. Виправлення: в останньому пункті додали пояснення щодо позначки «знятий з військвого обліку»
we.ua - Яка ситуація з бронюванням в ІТ. Досвід компаній після оновлення правил
Gazeta.ua on gazeta.ua
Більшість українців не вважають США надійним союзником: опитування
Дії Дональда Трампа суттєво погіршили ставлення українців до керівництва США, і тепер Америка вже не сприймається як надійний союзник - на відміну від Європи. Про це свідчать дані опитування КМІС. Зміна ставлення до Трампа У грудні 2024 року понад половина українців (54%) позитивно оцінювали обрання Трампа. Проте вже в березні 2025-го 73% вважали його президентство негативним для України, і лише 19% залишалися оптимістами. На початок червня ситуація майже не змінилася: 72% оцінюють його негативно, а позитивно - тільки 16%. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Українці проти компромісів із Кремлем: соціологи зафіксували незламну позицію українців Європа проти США Більшість українців (64%) вважає Європу союзником, який підтримує прагнення України до справедливого завершення війни. Протилежної думки - 24%. Щодо США - настрої менш оптимістичні. Попри деяке покращення з березня, 58% українців переконані, що Вашингтон втомився від війни, тиск на Україну зростає, а підтримка слабшає. Лише 32% вважають США надійним партнером у питанні миру. Американці та уряд США - різне ставлення Загалом 63% українців добре ставляться до США як країни, і 29% - негативно. Водночас ставлення до пересічних американців залишається вкрай позитивним: 90% мають добре ставлення, і лише 3% - погане. Натомість 68% критично оцінюють дії американського уряду, позитивно - 24%. Опитування провів Київський міжнародний інститут соціології (КМІС) серед 1011 респондентів з 15 травня по 3 червня 2025 року. Від початку повномасштабного вторгнення і до травня 2024 року частка громадян, які заявляли про готовність триматися "стільки, скільки буде потрібно", залишалася стабільно високою - у межах 71-73%. Ще 2-5% зазначали, що зможуть витримати війну щонайменше ще рік. Водночас від 12% до 21% опитаних вказували на готовність терпіти лише кілька місяців або пів року.
we.ua - Більшість українців не вважають США надійним союзником: опитування
Gazeta.ua on gazeta.ua
Мільйон знищених окупантів: Генштаб назвав найбільш "урожайні" дні від початку війни
Втрати російських окупаційних військ із початку повномасштабного вторгнення сягнули одного мільйона осіб. Із них понад 628 тисяч - лише за останні півтора року. Про це повідомляє Генеральний штаб ЗСУ. "За 2022 рік окупанти втратили 106 720 осіб (у середньому 340 осіб на добу). За 2023 рік втрати ворога склали 253 290 осіб (у середньому 693 особи на добу). За 2024 рік - 430 790 осіб (у середньому 1177 осіб на добу)", - йдеться у повідомленні. За даними Генштабу, у 2025 році, станом на 4 червня, втрати ворога вже перевищили 200 тис. осіб. У середньому, в цьому році, ворог втрачав 1286 осіб на добу. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Повітряні сили за ніч збили майже пів сотні дронів РФ Серед найбільш результативних днів для Сил оборони України варто відзначити: - 28 листопада 2024 року - за добу втрати окупантів склали 2030 осіб (статистика Генштабу від 29 листопада); - 19 грудня 2024 року - 2200 окупантів (статистика Генштабу від 20 грудня); - 29 грудня 2024 року - знешкоджено 2010 окупантів (статистика Генштабу від 30 грудня). Зазначається, що вперше Генеральний штаб Збройних сил України оприлюднив статистику втрат ворога 1 березня 2022 року. Тоді було заявлено про 5710 знищених окупантів і 200 полонених. Підрахунок ускладнювався високою інтенсивністю бойових дій. 2 березня загальні втрати особового складу російських військ зросли до 5840 осіб - за добу було підтверджено ліквідацію 130 військових. А вже 3 березня, після уточнення данних, втрати ворога становили 9 тис. осіб. За останню добу Росія втратила шість танків і близько 1140 осіб. Втрати росіян в Україні перевалили за мільйон. У жодній війні РФ не втрачала стільки своїх громадян. Це у 5 разів більше, ніж у всіх російських та радянських конфліктах після Другої світової війни, у 20 разів більше, ніж у десятирічній війні в Афганістані.
we.ua - Мільйон знищених окупантів: Генштаб назвав найбільш урожайні дні від початку війни
Укрінформ on ukrinform.ua
З полону повернувся поранений боєць із Харківщини, який уперше побачить 3-річного сина
В Україну повернули жителя Золочева Харківської області Максима Калугіна, який після поранення перебував у російському полоні з березня 2022-го та ще жодного разу не бачив 3-річного сина.
we.ua - З полону повернувся поранений боєць із Харківщини, який уперше побачить 3-річного сина
Last comments

What is wrong with this post?

Captcha code

By clicking the "Register" button, you agree with the Public Offer and our Vision of the Rules