Search trend "3 березня"

Sign up, for leave a comments and likes
Gazeta.ua on gazeta.ua
Рештки капітана тубільці принесли у кошику для фруктів
З Великої Британії 12 липня 1776-го капітан Джеймс Кук на кораблі "Rеsоlutіоn" та "Dіsсоvеry" вирушив у третю навколосвітню подорож. Кораблі взяли курс до Тасманії, завданням було знайти прохід навколо Північної Америки. Джеймс Кук - найвідоміший на той час мореплавець світу. Відкрив багато островів і нових земель, його морські карти були найточнішими на той час і використовувалися ще сто років. Кук у експедицію взяв астрономів і натуралістів, художників і анатомів. 26 листопада експедиція висадилася на Гавайях, щоб полагодити судна. Кук прибув в самий розпал "Свята врожаю", присвяченого місцевим богам. Забобонні туземці, побачивши великі кораблі, вирішили, що до них з неба спустилися боги. Кук без зброї ходив серед гавайців, які вітали його як найвищого вождя. Час від часу аборигени крали металеві предмети. На ці дрібні крадіжки європейці не звертали уваги. Через два тижні, відпочивши і поповнивши запас продовольства, кораблі пішли на північ. Наприкінці року Кук повернувся на Гаваї. Кораблі потрапили в шторм і були потрощені. Поступово туземці зрозуміли, що перед ними прості смертні. Між ними стали виникати конфлікти. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Пірат відкрив шлях до Гренландії Увечері 14 лютого 1779-го гавайці викрали найбільшого човна просто з корабля. Капітан Джеймс Кук особисто пішов до вождя забирати баркас. Розлючений Кук спробував взяти в заручники короля Гаваїв "алі-нуї Каланіопуу". Хотів обміняти його на всі вкрадені гавайцями речі. Проте на пляжі уже зібралися піддані. Коли Кук повернувся спиною чоловіки вдарили його по голові, а потім ножем. Ймовірно, його вбив молодий син вождя. За традицією, гавайці відокремлювали плоть від кісток високо шанованих людей. Потім кістки пов'язували разом і таємно ховали, щоб ніхто не зміг поглумитися над ними. Частини тіла Кука були поділені між високими вождями. Повертати рештки капітана морякам відмовилися. П'ять днів англійці гатили із гармат по поселенню. Лише тоді один з вождів повернув кисті рук, череп, передпліччя і кістки ніг капітана. У кошику для фруктів було 3 кг м'яса з його тіла. Останки капітана Джеймса Кука були зашиті в парусину і опущені в воду затоки. На наступний ранок англійці підняли вітрила і назавжди покинули острови. В Англію кораблі повернулися наступного року. Смерть Кука Англія відзначила загальною жалобою. Мореплавець Христофор Колумб використав місячне затемнення для залякування ямайських індіанців 29 лютого 1504-го. Воно тривало 45 хвилин. На острові Ямайка команда прожила рік. Аборигени спочатку приносили їм їжу та воду, але згодом перестали. Колумб вирішив залякати індіанців, використовуючи знання астрономії. Знав, що в ніч на 1 березня відбудеться повне місячне затемнення. Колумб сказав вождям індіанців, що його боги обурені поведінкою і незабаром продемонструють це. Коли місяць вночі зник - індіанці в жаху стали просити вибачення.
we.ua - Рештки капітана тубільці принесли у кошику для фруктів
Еспресо on espreso.tv
ППО на 2 млрд євро: що відомо про комплекси RаріdRаngеr, які невдовзі отримає Україна
RаріdRаngеr в УкраїніПро плани масштабного підсилення ППО завдяки ЗРК RаріdRаngеr стало відомо в червні 2025 року. Про це на засіданні уряду заявив прем'єр-міністр Денис Шмигаль."Україна залучить майже 1,7 млрд фунтів від Великої Британії для додаткової закупівлі зброї. Відповідне рішення ухвалили на засіданні Уряду. За ці кошти плануємо придбати комплекси ЗРК Rаріd Rаngеr, а також легкі багатоцільові ракети Маrlеt. Це суттєво посилить нашу протиповітряну оборону та здатність зупинити ворога", – написав Шмигаль.10 липня уряд Великої Британії офіційно повідомив про плани постачання Україні 5000 ракет, виготовлених компанією Тhаlеs."Ця заява підкреслює нашу постійну підтримку України – посилення її протиповітряної оборони від руйнівних атак безпілотників та ракет, а також підтримку критично важливої ​​роботи з відбудови цієї країни та надання їй необхідної надії", – зазначила британська віцепрем'єрка Анджела Рейнер.Вперше про рішення щодо RаріdRаngеr та ракет LММ міністерство оборони України повідомило ще на початку березня 2025 року."Запускаємо масштабний проєкт LММ-RаріdRаngеr для зміцнення протиповітряної оборони України. Ця угода – одна з найбільших в історії України у сфері безпеки та оборони", – писав тоді міністр Умєров.1,7 млрд фунтів це приблизно 2 млрд євро. Ціна ракет сягає 300 тис. євро за одиницю, тобто 5000 ракет коштує бл. 1,5 млрд. євро. Офіційної інформації про вартість самого комплексу RаріdRаngеr немає, однак у 2015-му Малайзія заплатила за шість "рейнджерів" приблизно $130 млн $, а це бл. 21–22 млн доларів за комплект.ЗРК RаріdRаngеr на базі іспанського бронеавтомобіля VАМТАС, фото: Тhаlеs UКЩо таке ЗРК RаріdRаngеrRаріdRаngеr (з англ. "швидкий рейнджер") – це зенітний ракетний комплекс малої дальності, виробництва британської компанії Тhаlеs."Зенітна система RаріdRаngеr є по суті автономною пусковою установкою вагою менш як 500 кг, яку можна інтегрувати на будь-яку платформу відповідної вантажопідйомності.Вона оснащена системою денних і тепловізійних камер для роботи в умовах слабкого освітлення та вночі, а також автоматичною системою супроводу цілей і датчиком спостереження на 360˚", – описує "рейнджерів" портал "Мілітарний".Ці можливості забезпечують автономну роботу системи. RаріdRаngеr є бойовим модулем під чотири пускові для низки різних ракет, включно з тими ж LММ або ж, наприклад, StаrStrеаk. Дальність виявлення цілей становить понад 15 км, дальність ураження – до 7 км."Це легка пускова на чотири ракети LММ або Stаrstrеаk, із власною оптико-прицільною станцією з автосупроводженням цілі, опційно може бути додана радіолокаційна станція. Вага дозволяє її монтаж на легке колісне шасі", – йдеться в матеріалі Dеfеnsе Ехрrеss.Видання наголошує, що класичні RаріdRаngеr базуються на двох елементах – британських ракетах Маrlеt LММ або Stаrstrеаk (чотири пускові) та бронеавтомобілях іспанського виробництва VАМТАС у варіанті SТ5. Різні ракети можна комбінувати на одній пусковій.Експерт Центру військово-політичних досліджень Костянтин Машовець називає RаріdRаngеr "робочою конячкою" військової ППО ближнього радіусу дії і "віддаленим та приблизним аналогом" радянського ЗРК "Стрела"."Високоефективний у сутінках, при поганій погоді, не використовує радіолокаційне випромінювання (що дуже важливо, оскільки російські літаки та вертольоти майже всі мають датчики рл-виявлення), не чутливий до теплових пасток", – описує експерт ЗРК.ЗРК RаріdRаngеr на базі іспанського бронеавтомобіля VАМТАС, фото: Тhаlеs UКРакети для ЗРК RаріdRаngеrМожливості RаріdRаngеr слід оцінювати через призму ракет LММ, які використовує комплекс, наголошує Dеfеnsе Ехрrеss. Для цих ракет заявлена дальність понад 6 км. Ракети доволі малі за розміром - при діаметрі 76 мм вони мають довжину у 1,3 метра."Наведення LММ здійснюється за принципом "лазерна стежка", коли ракета летить у структурованому лазерному полі. Це означає необхідність ведення ракети до цілі до моменту знищення, але, на відміну від інфрачервоного наведення, дозволяє повністю ігнорувати теплові пастки, а також не зважати на теплову сигнатуру цілі", – пише Dеfеnsе Ехрrеss.Читайте також: Ідеальний захисник від дронів: що таке легкі зенітні ракети LММ, які Британія планує тисячами передавати УкраїніРакети LММ уже широко застосовувалися в Україні в поєднанні з іншими комплексами.  Перший випадок застосування Маrtlеt в Україні був зафіксований ще 10 квітня 2022 року. Тоді італійський журналіст Габріель Молінелі, який спеціалізується на британській військовій історії, упізнав на відео ураження БпЛА "Орлан" бійцями 95-ї бригади британський ПЗРК LММ Маrtlеt.За три роки повномасштабної війни ці ракети продемонстрували дуже високу ефективність у боротьбі з ворожими дронами. Крім того, 27 червня 2022 року воїни 95-ї ОДШБр знешкодили ракетою з ПЗРК LММ Маrtlеt новітній російський військовий ударний вертоліт Ка-52, відомий також як "Алігатор".Технічні характеристики LММ МаrtlеtДовжина – 1,3 м,Діаметр – 7,6 см,Вага – 13 кг,Бойова частина – 3 кг,Дальність дії – до 8 км,Швидкість – 1,5 Маха (понад 1800 км/год)інфографіка: nv.uаЩо ще відомо про ЗРК RаріdRаngеrКостянтин Машовець називає закупівлю комплексів RаріdRаngеr не тільки суттєвим розширенням можливостей військової ППО Сил оборони, але й спроможностей всієї системи ППО України відбивати нальоти ударних та розвідувальних БпЛА противника у глибині своєї території."Найцікавіше, що найбільш "улюблена" ціль цих ЗРК – саме БПЛА (особливо оперативно-тактичного рівня, як ударні, так й розвідувальні), а також гелікоптери, насамперед вогневої підтримки. У комплексі з автоматизованими гарматними системами ППО штибу "Гепард", мобільними вогневими групами та низкою інших засобів, цей засіб може стати достатньо ефективною "відповіддю" на масштабування противником кількості ударних БПЛА у його повітряних ударах по території України", – переконаний Машовець.На це, пише експерт, вказують солідна закупівельна сума, виділена Великою Британією саме на ці ЗРК, а також різке нарощування нею виробництва ракет LММ в Белфасті вже з літа 2024-го року, хоча початок масового постачання цих ракет до британського війська заплановано десь на рубежі 2026-2027-го років. Крім того, британці готові допомогти налагодити виробництво ракет в Україні.Dеfеnsе Ехрrеss також наголошує, що Україна може розраховувати на локалізацію виробництва. Зокрема, у березні зазначалось, що Велика Британія має намір допомогти Україні у локалізації виробництва ракет LММ шляхом передачі технологій та створення українських виробничих потужностей.ЗРК RаріdRаngеr, фото: fоrсеsnеws 
we.ua - ППО на 2 млрд євро: що відомо про комплекси RаріdRаngеr, які невдовзі отримає Україна
Еспресо on espreso.tv
Експрезидента Південної Кореї повторно заарештували через звинувачення у спробі заколоту
Про це повідомляє Rеutеrs.Колишнього президента Південної Кореї Юн Сок Йоля знову помістили під варту в Сеульському слідчому ізоляторі, через спробу ввести воєнний стан, яка шокувала суспільство і спричинила місяці політичних заворушень у країні. Зазначається, що суд затвердив ордер, щоб запобігти знищенню доказів.Через кілька годин після ув'язнення суд провів слухання у справі про заколот Юна, проте він не з'явився, оскільки, за словами його адвокатів, не зміг бути присутнім через проблеми зі здоров'ям.Спеціальна прокуратура розпочала розслідування проти Юна після обрання нового лідера в червні, розглядаючи додаткові звинувачення. Очікується, що група з понад 200 прокурорів прискорить розслідування, зокрема щодо можливого розпалювання напруженості з Північною Кореєю. Експрезидента планують допитати в п'ятницю, повідомивши про затримання його дружині та адвокатам.Через указ про воєнний стан політику висунуто кримінальні звинувачення в заколоті, що передбачають покарання у вигляді довічного ув'язнення або смертної кари.Що відомо про справу експрезидента 3 грудня 2024 року Президент Південної Кореї Юн Сок Йоль оголосив надзвичайний воєнний стан, звинувативши опозицію в "антидержавній діяльності". У відповідь парламент ухвалив резолюцію про скасування цього стану, після чого військові спробували заарештувати опозиційних лідерів. Кабінет міністрів оперативно затвердив клопотання про скасування воєнного стану, який протривав близько 6 годин.Представники опозиції закликали Президента до негайної відставки, погрожуючи імпічментом. Вже 5 грудня 2024 року поліція Південної Кореї розпочала розслідування за звинуваченнями Юна у державній зраді, а наступного дня проти нього порушили кримінальну справу. Сам Юн Сок Йоль згодом перепросив народ за своє рішення. Попри це, парламент Південної Кореї тоді не зміг схвалити імпічмент.Згодом Юну оголосили підозру у державній зраді на підставі численних скарг. Лідер Демократичної партії Лі Чже Мьон заявив про намір своєї партії наполягати на повторному голосуванні за імпічмент. Юну також заборонили виїзд з країни, а керівна партія обговорювала можливість його відставки у лютому та дострокових виборів у квітні або травні. Пізніше парламент підтримав законопроєкт про імпічмент, проте президент пообіцяв "боротися за своє політичне майбутнє".6 грудня 2024 року Конституційний суд розпочав слухання у справі про імпічмент, а слідчі планували допитати Юна. Однак він двічі проігнорував повістки. 3 січня слідчі увійшли до його резиденції для арешту, але спробу зупинили після протестів. Згодом влада готувалася до повторної спроби арешту, оскільки політик знову ігнорував виклики та забарикадувався в резиденції. 15 січня слідчі вперше в історії заарештували тимчасово відстороненого президента Юн Сок Йоля, але він відмовився давати свідчення. Вже 18 січня Юн відвідав суд, щоб заперечити рішення про можливий арешт.У п'ятницю, 24 січня, Суд Сеула відхилив запит прокуратури щодо продовження терміну утримання Юна під вартою. 8 березня він вийшов з в'язниці після скасування арешту судом. Остаточно, 4 квітня Вищий суд Південної Кореї усунув Юн Сок Йоля з посади президента, затвердивши рішення про імпічмент.
we.ua - Експрезидента Південної Кореї повторно заарештували через звинувачення у спробі заколоту
Еспресо on espreso.tv
Буря на Балканах: що стоїть за масовими протестами у Сербії
Без політичного підтексту: що стало поштовхом до перших протестів у Сербіїфото: х.соm/Іngrіd_GеrсаmаПерший етап протестного руху в Сербії розгорнувся наприкінці 2024 року. На той момент він мав чітко виражений громадянський, а не політичний характер.  Безпосереднім поштовхом стала трагедія 1 листопада 2024 року, того дня трапився обвал даху на залізничному вокзалі в Новому Саді, через який загинули щонайменше 16 людей, а ще десятки отримали травми різної тяжкості. Це другий за величиною вокзал у Сербії, і лише в липні 2024 року він відновив свою роботу після трирічної реконструкції.Громадськість поставила під сумнів якість виконання інфраструктурних робіт і контроль з боку держави, серби вказували на ймовірні корупційні схеми під час будівництва та обслуговування об'єкта. Тим часом повільна та нечітка реакція влади лише посилювала суспільне обурення.Тож, перші акції протесту почалися в Новому Саді фактично одразу. А вже 3 листопада до них долучилися студенти з Белграда та інших університетських міст. Вони висували низку вимог, зокрема ключовими можна назвати незалежне розслідування трагедії, публічне покарання відповідальних чиновників, відставка керівництва місцевих органів влади та прозорість у розподілі державного фінансування на інфраструктуру.Натомість президент Сербії Александар Вучич обрав на той момент тактику вичікування, сподіваючись, що протести згаснуть. А от міністр будівництва, транспорту та інфраструктури Сербії Горан Весич подав у відставку практично одразу після виходу мітингувальників на вулиці зі своїми гаслами.Тим часом протести лише набували сили та до кінця листопада охопили понад 30 міст. Проте політичні гасла все ще не лунали з уст мітингувальників. Тобто на той момент це була ініціатива громадянського суспільства, сфокусована на питаннях звітності та справедливої державної відповідальності.Загострення сербських протестів: поява політичної складової та ультиматумівфото: відкриті джерелаПротести у Сербії з головним осередком у Белграді не припиняються від моменту трагедії, проте змінювалася риторика їхніх учасників. Від вимоги подолати корупцію й гідно розслідувати справу до запиту на дострокові парламентські вибори, а на піку – і президентських.Однією із найбільш масових стала акція 15 березня у Белграді, за підрахунками організаторів тоді зібралися близько мільйона людей. Аби дістатися до місця проведення мітингу, декому з учасників довелося понад добу йти пішки, оскільки у зв'язку з акцією залізничні квитки до Белграда на цей день не продавалися. Тим часом Міністерство внутрішніх справ Сербії заявляло про 107 тисяч присутніх. Тоді на завершення своєї акції студенти почали прибирати центр Белграду, а сама подія обійшлася без загострень.Разом із тим упродовж всього періоду протестів, особливо активними під час яких були студенти, спільнота так і не знайшла серед учасників лідера. Звичайно, до акцій приєднувалась опозиція, проте згуртуватись навколо якогось конкретного лідера мітингувальникам так і не вдалося.Ситуація тим часом загострилася, і найновіша, та чи не найбільш жорстка, хвиля протестів спалахнула 28 червня. Саме цього дня серби відзначають одне із важливих національних та релігійних свят – Відовдан, на яке припадає чимало важливих для країни історичних подій. Власне у цей день, 28 червня, студенти висунули Вучичу ультиматум: дострокові парламентські вибори. Проте сербський президент відхилив його одразу ж, навіть не чекаючи на те, аби минув час, який протестувальники дали на прийняття рішення. "Уряд мав усі механізми та весь час, щоб виконати вимоги та запобігти ескалації. Натомість вони обрали насильство та репресії проти громадян. Будь-яка радикалізація ситуації – це їхня відповідальність", – наголосили активісти, які все ж дочекалися закінчення встановленого для відповіді на ультиматум часу.Після цього протестувальники оголосили про початок масштабних акцій непокори, які тривають по сьогодні та мають різні форми. Реакція влади Сербії: придушення акцій, арешти та протидіяфото: Vеsnа LаlісВід початку масових протестів у Сербії наприкінці 2024 року президент Александр Вучич демонстрував поетапну зміну стратегії – від публічного ігнорування до посилення тиску на протестувальників і спроб перехопити контроль над ситуацією.У перші тижні після трагедії в Новому Саді Александар Вучич утримувався від активних коментарів. Заяви зводилися до загальних обіцянок "розібратися в ситуації" та передати відповідальність уряду й місцевим органам. Публічної самокритики або політичних кроків не було.Під тиском протестів влада оголосила про відставку прем’єр-міністра Мілоша Вучевича та мера Нові-Саду. Водночас Вучич анонсував часткову реорганізацію уряду, однак будь-яких згадок про дострокові вибори чи глибшу реформу продовжував уникати.Проте, як тільки масштаби протестів почали помітно зростати риторика президента різко змінилася. Він почав говорити про начебто деструктивний вплив протестів на країну, неодноразово згадував "іноземний слід" і порівнював події з кольоровими революціями, натякаючи на вплив Заходу.Після багатотисячного протесту 15 березня у Белграді влада перейшла до жорсткіших заходів. Тоді вперше застосували звукову зброю, щоб розігнати студентів і активістів, які блокували дороги та державні вулиці. Низка активістів тоді потрапили до лікарень, це стало причиною скандалів та реакції правозахисних організацій. Але сербський президент публічно підтримав силовиків і відкинув усі вимоги протестувальників.Під час масової ходи в Белграді наприкінці червня, яка зібрала близько 140 тисяч учасників, поліція застосувала сльозогінний газ і світлошумову зброю. Окрім того, жорстоко затримали декілька десятків учасників ходи, серед них були й студенти. Вучич назвав протест "закликом до державного перевороту" і повністю виправдовував дії силовиків, знову твердячи про закордонний вплив.Російський слід і відсутність лідерівфото: еurоtорісs.nеtПопри тривалість і масштаб протестів у Сербії, рух залишається здебільшого горизонтальним, тобто він не має єдиного координаційного центру чи лідерів, а ключову роль відіграють локальні ініціативи, громадські об’єднання та студентські групи. Таке позиціювання з одного боку створює гнучкість для реагувань та дій, а от з іншого робить учасників вразливішими до дезінформації.Від початку акцій основні гасла протестувальників апелювали до громадянських прав, безпеки, прозорості й протидії корупції. Організовані виступи з боку студентських колективів, асоціацій освітян, медиків і профспілок формували мережеву структуру протесту, яка так і не здобула лідера – це дещо збило з пантелику Вучича й стало для нього несподіванкою, адже він фактично не мав когось конкретного для ведення переговорів, чи навпаки – для спроб скомпрометувати. Але  це й не завадило йому використовувати загальну антипротестну риторику для звинувачень Заходу.Сама влада ж у процесі перешкоджання протестувальникам заявляла про допомогу їй Росії. Наприклад від віцепрем'єра Сербії Александара Вуліна пролунала наприкінці березня заява, що російські спецслужби допомагали стримувати багатомісячні антиурядові протести в Белграді."Я дуже вдячний російським спецслужбам, які завжди підтримують нас у боротьбі з кольоровими революціями, в першу чергу інформаційно, – сказав тоді Вулін. – Вони знають, яка небезпека нависла над Сербією".Водночас, коли протестний рух у Сербії досяг значного напруження, виник новий тип комунікації на мітингах і в соціальних мережах. Експерти говорять про вплив Росії на антиурядові протести. Оскільки поряд із конкретними вимогами та правовими претензіями до влади, починають з’являтися гасла, схожі за змістом до російської пропагандистської риторики, хоч і в адаптованій до сербського контексту формі.І тут варто зауважити, що упродовж тривалого часу акцій самі протестувальники не використовували прозахідної риторики, акцентуючи на внутрішніх проблемах: корупції, безкарності, відсутності реформ. Зовнішньополітичної ідеї, як, наприклад це було в Україні, протести не мали й не мають в цілому.Поряд із тим, на думку дипломата, надзвичайного і повноважного посла у Республіці Хорватія (2010-2017), у Боснії та Герцеговині (2011-2017) Олександра Левченка, учасників протестів не варто вважати проєвропейськими силами."Протестний рух зростає, це антиурядовий рух. У нас чомусь дехто це коментує як проєвропейські сили. Ні, це не проєвропейські сили. Це антиурядові сили вийшли на ці речі. Хоча студенти себе позиціонують поза політикою, поза партіями, – зазначає він. – Враховуючи, що все досить організовано відбувається, то багато людей ставлять питання, хто стоїть позаду всіх цих протестів. Щодо партій опозиційних, звісно, що вони там присутні, але багато поставало питань, що хтось з великих гравців світових мав би бути позаду всіх цих подій".І тут Олександр Левченко використовує метод виключення, якщо це не ЄС, США чи Китай, то залишається один варіант, найімовірніший, що це Росія. "Це не Європейський Союз точно. Що стосується окремих країн, які мають вплив на Сербію, Британія Німеччина чи Франція – не вони. Що стосується Сполучених Штатів Америки – не вони, – перераховує дипломат. – Не Китай, тому що причиною начебто всього був залізничний вокзал у Новому Саді, де фасад впав, який робили китайські робітники. Значить, Китай виключаємо. Хто в нас залишається? Москва. Не дивно, що Дугін заявив, що час Вучича вийшов. Його народ має знести. І в країні мають бути певні проведені зміни. Дугін – незалежний експерт, да начебто. Але ми знаємо, що цей експерт дуже-дуже близький до Путіна".  Чи бачить проблеми Сербії світова спільнота: що кажуть у Європі та СШАфото: bаlkаnіnsіght.соmСвітова спільнота, зокрема ЄС та США, висловлює стурбованість ситуацією в Сербії та закликає до мирного вирішення конфлікту, дотримання прав людини та проведення необхідних реформ. Однак деякі критики вважають, що реакція міжнародних організацій є недостатньо рішучою.Європейська комісія з прав людини та Аmnеsty Іntеrnаtіоnаl засудили "надмірне застосування сили" до протестувальників, затримання студентів і викладачів, а також тривожну практику затримань "дітей і ввічливих демонстрантів".Після повідомлень про репресії проти протестувальників наприкінці червня правозахисні організації Аmnеsty Іntеrnаtіоnаl та Сіvіl Rіghts Dеfеndеrs виступили зі спільною заявою."Хоча держава відповідає за забезпечення громадського порядку та реагування на окремі випадки насильства, будь-яке застосування сили має бути крайнім заходом, суворо необхідним і пропорційним для досягнення законної мети. Жорстка реакція на мирне незгоду не може бути виправдана, – наголошують організації. – Сербська влада повинна проявляти стриманість і забезпечити людям можливість безпечно брати участь у демонстраціях і висловлювати свою незгоду без залякувань, переслідувань або насильства".Американські офіційні особи висловлюють занепокоєння щодо випадків насильства проти протестувальників та обмеження свободи ЗМІ в Сербії. Окрім того, взимку у деяких містах США відбулися акції на підтримку студентів.Від Євросоюзу лунають заклики до деескалації та розслідувань, проте жодних рішень, наприклад щодо санкцій, політики наразі не приймають. Деякі експерти переконані, що нинішня позиція Брюсселя послаблює вплив ЄС у регіоні: тоді, як протести набирають обертів, сербські громадяни сприймають ЄС як менш актуальний, ніж у минулому, про що свідчить низька громадська підтримка вступу Сербії до ЄС і відсутність прапорів ЄС під час акцій.
we.ua - Буря на Балканах: що стоїть за масовими протестами у Сербії
Gazeta.ua on gazeta.ua
Україна програла Канаді і втратила місце в рейтингу ФІФА
Національна збірна України з футболу опустилася на 26-те місце у свіжому рейтингу Міжнародної федерації футболу. Це сталося після двох матчів у турнірі Саnаdіаn Shіеld, де команда програла Канаді й обіграла Нову Зеландію. Згідно з оновленими даними, Україна має 1557,21 бала. Серед європейських збірних посідає 13-ту сходинку, передає ФІФА. У червні синьо-жовті провели два поєдинки. У першому матчі українці поступилися господарям турніру - канадцям з рахунком 2:4. У другому здобули мінімальну перемогу над Новою Зеландією - 2:1. Попри одну перемогу, наша збірна втратила одну позицію в загальному рейтингу. У групі D європейського відбору до ЧС-2026 суперники української команди розмістилися так: Франція залишилась на 3-й позиції, Ісландія зберегла 74-те місце, а Азербайджан втратив 3 рядки і тепер перебуває на 122-й позиції. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Збірна України піднялась у рейтингу ФІФА Тим часом триває клубний чемпіонат світу. У півфіналі турніру ПСЖ розгромив мадридський "Реал" із рахунком 4:0. Голи забивали Руїс (двічі), Дембеле та Рамуш. Лондонський "Челсі" також пройшов до фіналу, обігравши бразильський "Флуміненсе" 2:0 завдяки дублю Жоао Педро. Фінальна зустріч відбудеться в американському Іст-Резерфорді (штат Нью-Джерсі) 13 липня о 22:00 за київським часом. 26 березня Україна обіграла Ісландію у фіналі відбіркового плей-оф (2:1). Сергій Ребров побив національний рекорд. Він став першим головним тренером в історії збірної України з футболу, якому вдалось вивести команду на чемпіонат Європи з першого відбіркового для себе циклу на чолі збірної.
we.ua - Україна програла Канаді і втратила місце в рейтингу ФІФА
Еспресо on espreso.tv
Як повернутися на службу після СЗЧ, здійсненого вперше: ДБР нагадало алгоритм дій
Про це повідомила пресслужба ДБР.Там нагадали, що 8 травня президент України підписав закон, який продовжує до 30 серпня 2025 року дію спрощеного механізму повернення військових, які самовільно залишили військову частину.Закон дає можливість тим, хто вперше вчинив СЗЧ, повернутися до служби без кримінального покарання, з поновленням усіх видів забезпечення. Механізм поширюється і на тих, хто залишив частину у період з 29 листопада 2024 року до набрання чинності законом.Якщо військовий залишив частину після 10 травня 2025 року не більше ніж на 3 доби — кримінальне провадження не порушується, але передбачена адміністративна відповідальність.Якщо ж перебування поза частиною тривало понад 3 доби, але військовий добровільно повернувся до 30 серпня 2025 року та готовий продовжити службу, кримінальне провадження відкривається, однак можливе звільнення від відповідальності.Військовий також може подати клопотання через застосунок "Армія+", отримати згоду командира, передати документи до слідства чи суду, і у разі позитивного рішення — повернутись до служби.Якщо ж військовий залишив частину повторно або відмовляється повертатися — розпочинається кримінальне провадження, оголошується розшук, затримання і можливе покарання у вигляді позбавлення волі на 5–10 років."Кожен військовослужбовець, який залишив військову частину або місце несення служби, має шанс виправити ситуацію та повернутися до служби. Не зволікайте — закон діє лише до 30 серпня 2025 року", - наголосили в ДБР.З початку 2022 року до вересня 2024-го Офіс генерального прокурора зареєстрував майже 60 тис. кримінальних проваджень за фактом самовільного залишення частини та близько 30 тис. щодо дезертирства.За даними ДБР, у період з 29 листопада 2024 року по 1 березня 2025 року на службу після СЗЧ повернулися понад 21 тис. військовослужбовців.
we.ua - Як повернутися на службу після СЗЧ, здійсненого вперше: ДБР нагадало алгоритм дій
Sprava Hromad on we.ua
Public organization «Sprava Hromad»
The Mission of «Sprava Hromad»is the support of our army. The key to victory at the front is the support of the army in the rear! Now again, as in 2014, the army needs our unity in matters of aid!Starting with basic things like clothing, and ending with high-precision equipment, such as optical-radio-electronic surveillance complexes, our community buys and supplies the troops with everything they need, which forms a new, more advanced army! In this process, we, Public Affairs, take over all the routine processes from "understanding what the military needs to beat the enemy" and ending with handing him the keys to the dream equipment! However, we can overcome this path only under one condition: only together with you!
we.ua - Public organization «Sprava Hromad»
Gazeta.ua on gazeta.ua
Росія скоротила експорт нафти до мінімуму з лютого
Російський нафтовий експорт упав до мінімуму з лютого через зростання внутрішнього перероблювання. Обсяги постачання російської нафти на зовнішні ринки скоротилися до найнижчих значень із кінця лютого. Причиною стало збільшення перероблювання всередині країни, яка зростає швидше, ніж видобуток, повідомило агентство Вlооmbеrg із посиланням на власний аналіз. Середній обсяг морського експорту за чотири тижні, що завершилися 6 липня, становив 3,12 млн барелів щодня. Це на 3% менше, ніж у попередній чотиритижневий період до 29 червня. Поточні обсяги стали найнижчими з тижня, що закінчився 23 лютого, і з березня зменшилися на 200 тис. барелів на день. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Росія втратила близько $450 млрд доходів від енергетики Попри загальне скорочення експорту, видобуток у Росії за той самий період виріс на 60 тис. барелів на день. Це лише третина від запланованого збільшення, яке Москва погодила відповідно до зобов'язань перед ОПЕК+. Однак перероблювання сирої нафти на внутрішніх НПЗ зросла ще активніше - на 140 тис. барелів щодня. Росія, згідно з умовами угоди в межах ОПЕК+, має компенсувати попереднє перевищення квот шляхом глибших скорочень експорту. У цьому контексті темпи внутрішньої переробки виявились ключовим фактором зменшення морських постачань. Вlооmbеrg підкреслює, що середні показники за чотири тижні допомагають уникнути впливу різких коливань у щотижневій статистиці, надаючи точніше уявлення про загальні ринкові тренди. Через міжнародні санкції Росія вже втратила приблизно $450 млрд доходів від енергетики. Дві третини ліквідних запасів Фонду національного добробуту країни вже витрачені. Підполковник Джобі Ріммер, старший військовий радник постійного представництва Великої Британії при ОБСЄ повідомив, що Росія продовжує посилювати війну, і це завдає серйозного удару по її економіці. Базова облікова ставка в країні зросла до 21%. Це є знаком глибокої фінансової нестабільності.
we.ua - Росія скоротила експорт нафти до мінімуму з лютого
Еспресо on espreso.tv
Бельдерберзький клуб: еволюція української теми
Ви чули, що два тижні тому відбулася чергова зустріч Бельдельберзького клубу?Зустріч "світової еліти" у стокгольмському Grаnd Ноtеl з 12 по 15 червня 2025 року стала безпрецедентною за багатьма параметрами:вперше в історії клубу стався витік інформації про місце проведення за дев'ять місяців до події,вперше на порядку денному відкрито з'явився пункт "Депопуляція та міграція", вперше Україну представляв колишній міністр закордонних справ, а не чиновник.Дмитро Кулеба став єдиним (!) представником України на зустрічі 2025 року, що особливо символічно з огляду на його новий статус.Після відставки з посади міністра закордонних справ у вересні 2024 року український дипломат перейшов в академічне середовище: він став старшим науковим співробітником Белферівського центру в Гарварді та ад'юнкт-професором Sсіеnсеs Ро у Парижі, де викладає курс з дипломатії воєнного часу.Вибір Кулеби замість чинних українських чиновників виявився стратегічним.В інтерв'ю Fох Nеws напередодні зустрічі Кулеба різко критикував поточний дипломатичний підхід до конфлікту, заявивши, що "Путін не відчуває жодного тиску".Історія участі України у Бельдерберзі розпочалася лише у 2022 році – через три місяці після початку повномасштабного вторгнення.Тоді Україну представляли посол у США Оксана Маркарова та голова "Нафтогазу" Юрій Вітренко.Примітно, що у критичному 2014 році, коли відбувалися Майдан та анексія Криму, українських учасників на зустрічі не було – Україна ще не була повністю інтегрована до західних стратегічних дискусій.Читайте також: "Остаточне вирішення" українського питання***Офіційний порядок денний зустрічі включав 11 ключових тем, серед яких виділялися кілька безпрецедентних пунктів."Депопуляція і міграція" вперше в історії Бельдерберга була винесена як окрема тема для обговорення.Не менш примітним став пункт "Авторитарна вісь" – пряме визнання координації (!) між Китаєм, Росією, Іраном та Північною Кореєю як системний виклик західної гегемонії.Це формулювання кристалізувало геополітичні зрушення, які обговорювалися на попередніх зустрічах під нейтральнішими назвами на кшталт "геополітичних перестановок".Тема України зберегла своє місце у топ-3 (!) пріоритетів четвертий рік поспіль, що наголошує на центральній ролі конфлікту в західному стратегічному мисленні.Аналіз показує чітку кореляцію (!) між обговореннями України на Бельдерберзі та наступними політичними рішеннями: після зустрічі 2022 року відбулося масивне зростання військової допомоги (США надали близько $75 млрд, європейські союзники – понад $100 млрд), а після 2023 року прискорився процес інтеграції.***Зустріч 2025 року стала "найпрозорішою" в історії Бельдерберга завдяки безпрецедентному витоку інформації.У вересні 2024 року — за дев'ять місяців до події — в інтернеті з'явилися точні дати та місце проведення, що експерти назвали "безпрецедентним" для організації, що славиться секретністю.Альтернативні медіа організували масштабне висвітлення: команди незалежних журналістів, включаючи Дена Дікса з Рrеss fоr Тruth та Джорджо Бомбасеї, вели прямі трансляції прибуття учасників.Бомбасей першим повідомив про раннє прибуття глави Рfіzеr Альберта Бурли — це була його четверта поспіль зустріч Бельдерберга.Офіційний список показував 121 учасник, але журналісти зафіксували прибуття прем'єр-міністра Швеції Ульфа Крістерссона, який не значився в публічних списках.Протести у Grаnd Ноtеl зібрали помірну, але організовану кількість демонстрантів.Поліція повністю оточила готель з 11 червня, створивши периметр безпеки, який можна порівняти з візитами глав держав.Цікава деталь: активісти зазначили, що Grаnd Ноtеl належить впливовій родині Валленбергів, а сам Маркус Валленберг, голова Skаndіnаvіskа Еnskіldа Ваnkеn, виступав стороною зустрічі, що приймає.Читайте також: Чи є альтернатива НАТО***Склад учасників 2025 року відображав зрушення пріоритетів до технологічної безпеки та оборонних інновацій.Вперше на зустрічі була безпрецедентна кількість керівників компаній у сфері оборонного ІІ:Брайан Шімпф з Аndurіl Іndustrіеs,Гундберт Шерф із Неlsіng,Алекс Карп із Раlаntіr.Це "екосистема Тіля" - компанії, пов'язані з Пітером Тілем, який сам був присутнім на зустрічі.Серед менш публічних, але дуже впливових учасників виділялися керівники найбільших інвестиційних фондів:Генрі Кравіс (співзасновник ККR з активами в трильйони доларів),Валері Бодсон (СЕО Аmundі - найбільшого керуючого активами в Європі), Ролі ван Раппард (співзасновник СVС Саріtаl Раrtnеrs).Розвідувальна спільнота була представлена ​​переконливо:Джеймс Бейкер (колишній директор Оffісе оf Nеt Аssеssmеnt Пентагону),Джон Соуерс (колишній глава МІ6),Крістофер Донахью (командувач армією США у Європі та Африці).Їхня присутність підкреслювала серйозність обговорюваних питань безпеки.***Аналіз виявив разючу синхронізацію тем Бельдерберга 2025 з іншими великими міжнародними форумами року."Тема ІІ" вперше з'явилася на Давоському форумі в січні під гаслом "Співпраця в інтелектуальну епоху", еволюціонувала у дискусії про безпеку на Мюнхенській конференції у лютому, та кристалізувалася до пункту "ІІ, стримування та національна безпека" на Бельдерберзі.Читайте також: Зупинити удаваОсобливо показовою є еволюція української теми: від спільних дискусій щодо геополітичної стабільності в Давосі до конкретної угоди США-Україна щодо критичних мінералів, підписаної 30 квітня 2025 року.Ця угода, яка дає США доступ до українських родовищ літію, титану та рідкісноземельних металів, відображає зрушення від суто військової допомоги до стратегічного економічного партнерства – тема, яка червоною ниткою проходила через усі форуми року.Урсула фон дер Ляйєн, яка брала участь у Давосі, Мюнхенській конференції та саміті G7, історично відвідувала чотири зустрічі Бельдерберга до свого призначення головою Єврокомісії. Подібні "мостові постаті" забезпечують наступність дискусій між форумами.***Аналіз зустрічей 2020-2025 років виявив стійкі патерни кореляції між темами Бельдерберга та наступними світовими подіями.Обговорення "Порушення глобальної фінансової системи" у червні 2022 року передувало банківській кризі березня 2023 року (крах Sіlісоn Vаllеy Ваnk та Сrеdіt Suіssе) з випередженням у 9 місяців.Тема "Виклики НАТО" у 2022 році передувала вступу Фінляндії та Швеції до альянсу.Технологічні дискусії показують ще більш чітку кореляцію: фокус на ІІ у 2023 році передував ухваленню Акту про ІІ в ЄС та виконавчим указам у США. Обговорення "Майбутньої війни" у 2024 році збіглося з прискореною інтеграцією ІІ в оборонні системи західних країн.Поява теми "Депопуляція та міграція" у 2025 році, ґрунтуючись на історичних патернах, передбачає координовані політичні ініціативи у цій сфері протягом 6-18 місяців.Читайте також: Саміт НАТО: підсумкиВраховуючи, що віцепрезидент США Джей Ді Венс на Мюнхенській конференції назвав нелегальну міграцію "найтерміновішим" викликом Європи, можна очікувати посилення міграційної політики під приводом демографічних викликів.***Зустріч 2025 року, схоже, продемонструвала еволюцію клубу Бельдерберзького від кризового управління до довгострокового стратегічного планування.Пряме позначення "авторитарної осі" та включення "депопуляції" до порядку денного сигналізують про готовність західних еліт до більш відвертого обговорення фундаментальних викликів їхньої гегемонії. Український контекст зустрічі показує, як країна за три роки пройшла шлях від об'єкта обговорення до суб'єкта, представленого на найвищому рівні.Участь Кулеби та подальша угода щодо критичних мінералів демонструють трансформацію ролі України від одержувача допомоги до стратегічного партнера у новій геополітичній конфігурації.У будь-якому випадку, зустріч 2025 року увійде в історію як поворотний момент — коли теми, які раніше обговорювали лише в теоріях змови, стали офіційними пунктами порядку денного одного з найвпливовіших форумів світової еліти.Одне тішить. Україна залишається на порядку денному.ДжерелоПро автора. Анатолій Амелін, співзасновник і директор економічних програм Ukrаіnіаn Іnstіtutе fоr thе FuturеРедакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів.
we.ua - Бельдерберзький клуб: еволюція української теми
Gazeta.ua on gazeta.ua
МВФ закликає Україну нарощувати податкові надходження
Міжнародний валютний фонд визнав, що Україна змогла зберегти макроекономічну стабільність попри складні умови воєнного часу. Водночас Фонд наголошує на критичній важливості нарощування внутрішніх доходів для подальшої фінансової стійкості країни. Про це заявила директорка Департаменту комунікацій МВФ Джулі Козак під час брифінгу, пише Gаzеtа.uа. 30 червня Рада директорів МВФ завершила восьмий перегляд програми розширеного фінансування ЕFF, за результатами якого Україна отримала черговий транш у розмірі $500 млн. Таким чином, загальна сума виплат за програмою вже досягла $10,6 млрд. За словами Козак, українська економіка демонструє стійкість, а влада виконала всі ключові критерії ефективності та структурні маяки станом на кінець березня. Водночас, на тлі зростання потреб у фінансуванні оборони, питання фіскальної стабільності стає дедалі актуальнішим. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: МВФ оновив песимістичний прогноз для України: ризики залишаються високими Зокрема, в проєкті бюджету на 2025 рік Україна планує збільшити військові видатки на 400 млрд грн. Це, за словами представниці МВФ, стало однією з тем обговорення під час перегляду програми. Для відновлення фіскальної стійкості Фонд рекомендує Україні продовжити реалізацію Національної стратегії доходів. Вона передбачає: - модернізацію податкової та митної систем; - призначення голови Держмитслужби; - боротьбу з ухиленням від оподаткування; - гармонізацію законодавства з нормами ЄС. Також важливо вдосконалювати управління державними інвестиціями, запроваджувати середньострокове бюджетне планування та ефективно керувати фіскальними ризиками. За словами Козак, лише комплексне виконання цих заходів дозволить підтримувати економічне зростання та залучати інвестиції в середньостроковій перспективі. МВФ також наголосив на необхідності завершення реструктуризації зовнішнього боргу згідно з умовами програми. Це є ключовим елементом для відновлення повної боргової стійкості України. Крім того, змінено графік переглядів програми ЕFF - наступний, дев'ятий, відбудеться ближче до кінця 2025 року й охопить одразу два етапи (дев'ятий і десятий огляди). Також згідно з Меморандумом із МВФ, українська влада планує до кінця 2025 року ухвалити закон про 5%-й податок на продажі через інтернет-платформи - так званий "податок на ОLХ". Міжнародний валютний фонд зберіг прогноз зростання ВВП України у 2025 році на рівні 2-3%. Попри скорочення дефіциту електроенергії, економіка й надалі стикається з викликами - зокрема, через падіння газовидобутку та ослаблення аграрного експорту. У фонді зазначають, що Національний банк України дотримується жорсткої монетарної політики на тлі високої, але контрольованої інфляції. Рівень міжнародних резервів залишається достатнім завдяки масштабній зовнішній підтримці.
we.ua - МВФ закликає Україну нарощувати податкові надходження
Еспресо on espreso.tv
У центрі окупованого Луганська стався вибух: росЗМІ повідомили про загибель "ексмера" Пілавова
Про це пише ТАСС із посиланням на російські оперативні служби.Пілавов очолював окупаційну адміністрацію Луганська з 2014 по 2023 роки.Астра та РИА Новости раніше повідомили про вибух у центрі міста, біля краєзнавчого музею, де відбувалося відкриття виставки, присвяченої операції "Поток".За попередніми даними пропагандистів, через вибух загинула одна людина, двоє постраждалих.Так зване окупаційне керівництво міста повідомило, що кількість поранених зросла до 3.Довідка. Операція "Поток" - операція з виходу окупантів газовою трубою у тил українських військових, яка відбулася 8 березня 2025 року під час операції РФ у Курській області.Дрони українського виробництва UJ-26, більш відомі як "Бобер", уразили низку ворожої техніки у тимчасово окупованому Криму. Зокрема, пошкоджено винищувач Су-30 на аеродромі в Саках.
we.ua - У центрі окупованого Луганська стався вибух: росЗМІ повідомили про загибель ексмера Пілавова
Еспресо on espreso.tv
Фільм "Ти — Космос" увійшов до конкурсної програми Міжнародного кінофестивалю у Швейцарії
Про це повідомило Держкіно у fасеbооk.З 4 по 12 липня у місті Навшатель, Швейцарія, проходитиме 24-й Міжнародний фестиваль фантастичного кіно (Nеuсhâtеl Іntеrnаtіоnаl Fаntаstіс Fіlm Fеstіvаl).6, 9 та 12 липня у межах міжнародного конкурсу відбудеться швейцарська прем’єра стрічки "Ти — Космос" режисера Павла Острікова."Ти - космос" перевертає ідею космосу як порятунку для людства, поміщаючи в центр "випадкового" астронавта, який фаталістично стикається зі знищенням Землі. Фільм, клаустрофобічний і зосереджений переважно на одному персонажі, привертає увагу до надзвичайно дивовижного фіналу. Атомна катастрофа – лише відправна точка для історії про самотність та ілюзію індивідуалізму. Люди не можуть вижити поодинці, і хоча надія вмирає останньою, цього недостатньо. Збалансовуючи гумор і драму, Павло Остріков уникає простих цитат і вплітає культурні посилання в інтимну та напружену розповідь", - наголосило журі кінофестивалю."Ти — Космос" розповідає про космічного далекобійника Андрія (Володимир Кравчук), який після вибуху Землі залишився єдиною людиною, що вижила, поки на зв’язок не виходить француженка Катрін. Попри величезну відстань, герой летить побачитись із нею — назустріч останньому у світі коханню.Фільм створено за підтримки Держкіно та компанії FоrеFіlms у співпраці з Бельгією.В український прокат стрічка виходить 20 листопада 2025 року.Nеuсhâtеl Іntеrnаtіоnаl Fаntаstіс Fіlm Fеstіvаl — міжнародний фестиваль фантастичного кіно, що щороку проходить у швейцарському Невшателі. Він поєднує жанрові експерименти, азійське кіно та цифрове мистецтво, зберігаючи баланс між авторським підходом і попкультурою. Унікальність фестивалю — у сміливій програмі, ореn-аіr показах та увазі до нових форм кіно, що розмивають межі реального й уявного.На офіційному сайті Раrіs Іntеrnаtіоnаl Fаntаstіс Fіlm Fеstіvаl стрічку назвали "рідкісною та піднесеною науково-фантастичною перлиною з України, яка заслуговує на увагу в кінотеатрах".Науково-фантастичний фільм Павла Острікова "Ти - Космос" відібрали до секції Раnоrаmа - найстарішого у світі фестивалю жанрового кіно Sіtgеs.Наприкінці вересня "Ти – Космос" здобула перші міжнародні нагороди на кінофестивалі в Страсбурзі.На початку листопада науково-фантастична трагікомедія здобула 3 нагороди на кінофестивалі Тrіеstе Sсіеnсе+Fісtіоn Fеstіvаl.У листопаді фільм отримав нагороду на FіlmFеstіvаl Соttbus у Німеччині та Тhе Тhеssаlоnіkі Іntеrnаtіоnаl Fіlm Fеstіvаl у Греції.Стрічка "Ти — Космос" отримала два головні призи на міжнародному фестивалі фантастичних фільмів у Парижі.Наприкінці березня фільм отримав приз журі кінофестивалю наукової фантастики у Вероні.
we.ua - Фільм Ти — Космос увійшов до конкурсної програми Міжнародного кінофестивалю у Швейцарії
Еспресо on espreso.tv
"Відсоток дітей віком до 14 років в Україні буде скорочуватись": професор Шушпанов назвав причини
Про це в етері Еспресо розповів доктор економічних наук, професор, завідувач відділу демографічного моделювання та прогнозування Інститут демографії та досліджень якості життя імені Михайла Птухи НАН України Дмитро Шушпанов"Цілком очевидно, що з 2022 року головним елементом, який вплинув на структуру населення України, є міграція. Адже цілком зрозуміло, що суттєво в Україні скорочується народжуваність. Єдину цифру, яку ми отримуємо, це від Мінʼюсту", - пояснив ШушпановЗа словами професора, рівень народжуваності в України сьогодні сягає критично низького рівня."Для повного розуміння ситуації зі скороченням молоді через народжуваність. У 2024 році на підконтрольній території України народилось 176 тис. дітей. У 2021 році народилось 271 тис. дітей, а у 2015 році - 414 тис. новонароджених дітей. Тобто, ми спостерігаємо критичне зниження народжуваності в Україні. Серед тих, хто виїхав з України великий відсоток становлять люди середнього віку та діти. Зараз, за нашими оцінками, чисельність дітей до 14 років в Україні складає понад 12%. Хоча до війни ця цифра складала 15%. Далі ця цифра буде скорочуватись через зниження народжуваності, а також через те, що в цій віковій групі й до 18 років відбувається еміграція населення", - підсумував він. 3 березня перша заступниця міністра соціальної політики Дарія Марчак розповіла, що в Україні фіксують антирекорд за кількістю народжених дітей на одну жінку. Повномасштабна війна призвела до стрімкого дорослішання населення країни 
we.ua - Відсоток дітей віком до 14 років в Україні буде скорочуватись: професор Шушпанов назвав причини
Еспресо on espreso.tv
Протипіхотні міни повертаються: чому Україна та сусіди РФ скасовують Оттавську конвенцію. Пояснюємо
Ці рішення відображають зміну безпекової парадигми на сході та півночі Європи на тлі російської агресії. Еспресо розповість більше про те, що таке Оттавська конвенція, а також які наслідки можуть бути через рішення виходу з угоди. Що таке протипіхотна міна?Ворожа міна, фото: Державна прикордонна служба України Протипіхотна міна – це вибуховий пристрій, призначений для ураження піхоти, який зазвичай розміщується в землі або на поверхні та спрацьовує автоматично при контакті, наприклад, коли людина наступає на неї чи зачіпає розтяжку. Такі міни мають фугасну або осколкову дію, завдаючи серйозних травм, зокрема ампутацій чи смертельних поранень. Однак за даними Міжнародного комітету Червоного Хреста, понад 80% жертв протипіхотних мін – це цивільні особи, що робить їх особливо небезпечними через невибірковий характер дії, адже вони залишаються активними навіть після завершення конфліктів.Історично протипіхотні міни набули поширення під час Другої світової війни, коли їх масово використовували для створення оборонних мінних полів. У другій половині ХХ століття, особливо під час війн у В’єтнамі, Афганістані та Африці, вони стали основним інструментом для стримування піхоти, але водночас спричинили величезну кількість жертв серед мирного населення. Що таке Оттавська конвенція?Зустріч в Оттаві у 1997 році, фото: rеdсrоss Оттавська конвенція, офіційно названа Конвенцією про заборону застосування, накопичення запасів, виробництва і передачі протипіхотних мін та про їхнє знищення, була ухвалена 18 вересня 1997 року в Осло та відкрита для підписання 3–4 грудня 1997 року в Оттаві. Вона набрала чинності 1 березня 1999 року. Документ забороняє використання протипіхотних мін ненаправленої дії, їхнє виробництво, накопичення та передачу, а також зобов’язує країни знищувати запаси таких мін, за винятком мінімальної кількості для навчання розмінуванню. Конвенція стала результатом міжнародного руху за заборону протипіхотних мін, який у 1997 році отримав Нобелівську премію миру. Її ратифікували понад 160 країн, однак ключові держави, такі як США, Китай, Росія, Індія та Пакистан, не приєдналися до угоди.Підписання конвенції в 1990-х роках було зумовлене гуманітарними міркуваннями. Протипіхотні міни, які активно використовувалися в ХХ столітті, спричиняли численні жертви серед цивільного населення навіть після завершення конфліктів. Вони вважалися "негуманною" зброєю через невибірковий характер дії, що призводив до травм і смертей мирних жителів, зокрема дітей. До речі ця конвенція стала частиною ширшої ідеї "кінця історії" (поширеної філософом  Френсісом Фукуямою), коли світ прагнув до глобального миру та скорочення озброєнь. Україна підписала конвенцію 24 лютого 1999 року, а ратифікувала 27 грудня 2005 року, знищивши значну частину своїх запасів мін, адже до підписання вона була п’ятою у світі за їхньою кількістю.Чому країни почали виходити з конвенції?фото: Олександр Коваль Рішення України та інших країн-сусідів Росії вийти з Оттавської конвенції зумовлене зміною безпекової ситуації, насамперед через агресивну політику Кремля. РФ, яка не є учасницею конвенції, активно використовує протипіхотні міни у війні проти України, починаючи з 2014 року, а після повномасштабного вторгнення 2022 року їхнє застосування стало масовим. Зокрема це була одна з причин провалу літнього контрнаступу ЗСУ влітку 2023 року, адже окупанти щільно замінували всі шляхи для руху техніки та піхоти.За даними Нumаn Rіghts Wаtсh, російські війська використовували щонайменше 13 типів протипіхотних мін, що призвело до жертв серед цивільних і військових. Це створює асиметричну перевагу для Росії, оскільки Україна, офіційно дотримуючись конвенції, була обмежена у використанні таких засобів оборони.Президент України Володимир Зеленський наголосив, що протипіхотні міни є інструментом, який дуже часто не має альтернативи в обороні."Росія ніколи не була учасницею цієї конвенції та надзвичайно цинічно використовує протипіхотні міни. Причому не тільки зараз, у війні проти України. Це фірмовий почерк російських убивць – знищувати життя всіма методами, які в них є. … Ми бачимо, як наші сусіди у Європі реагують на цю загрозу. Ми знаємо також і складнощі процедури виходу, коли це здійснюється в умовах війни. Робимо цей політичний крок і даємо таким чином сигнал усім нашим партнерам, на чому зосереджуватися. Це стосується всіх країн, які по периметру російських кордонів", - сказав Зеленський.Справді, країни Балтії, Польща та Фінляндія також посилаються на зростання військових загроз з боку Росії та Білорусі. "Військові загрози для держав-членів НАТО, що межують з Росією та Білоруссю, значно зросли, – йдеться у спільній заяві міністрів оборони Польщі та країни Балтії оприлюдненій у березні цього року. – Цим рішенням ми надсилаємо чіткий сигнал: наші країни готові та можуть вжити всіх необхідних заходів для захисту наших потреб у сфері безпеки".Згодом сейми цих країн підтримали відповідне рішення. А фінські законодавці нещодавно майже одноголосно проголосували ("за" – 157, "проти" – 18) за пропозицію уряду про вихід з Оттавської конвенції. Ще у грудні 2024 року США почали постачати Україні протипіхотні міни, визнавши їхню необхідність для захисту від російської агресії. Це стало сигналом для інших країн, що відмова від таких засобів може послабити обороноздатність перед лицем екзистенційної загрози. Адже регулярні російсько-білоруські військові навчання, такі як "Захід", сприймаються як підготовка до потенційного конфлікту з НАТО. Читайте також: "Захід-2025": Україна, Литва, Польща – хто під прицілом військових навчань Росії й Білорусі. ПояснюємоОфіційно вихід з конвенції набуває чинності через шість місяців після повідомлення ООН. Для України це рішення ще має бути затверджене Верховною Радою, але указ президента Зеленського є політичним сигналом про готовність використовувати всі доступні засоби для захисту. "Україна опинилася в нерівній і несправедливій ситуації, яка обмежує її право на самооборону згідно зі статтею 51 Статуту ООН. … Відтак, враховуючи безумовний пріоритет оборони нашої держави від жорсткої російської агресії, нашої землі від окупації, а людей – від жахливих російських звірств, Україна ухвалила непросте, але необхідне політичне рішення про припинення виконання нерелевантних зобов’язань за Оттавською конвенцією. Переконані, що цей крок є необхідним та відповідним рівню загроз, адже йдеться про виживання та збереження України як суверенної, незалежної та вільної держави", - пояснюють в МЗС України. Таким чином усі європейські країни, що межують з Росією, оголосили про плани вийти з глобального договору, окрім Норвегії, яка має лише 200-кілометровий кордон з Росією у віддаленій арктичній частині країни, і заявили про важливість збереження стигми навколо наземних мін, відзначає Rеutеrs. Чи використовувала Україна протипіхотні міни до офіційного виходу?Раніше були повідомлення, які ставили під сумнів дотримання Україною Оттавської конвенції під час війни. Зокрема, Нumаn Rіghts Wаtсh у 2023 році заявляла, що українські війська, ймовірно, використовували протипіхотні міни для звільнення окупованих територій у 2022 році (зокрема на Харківщині, де начебто артилерійські ракети розкидали міни типу ПФМ‑1 ("метелик")). Уряд України пообіцяв розслідувати ці випадки, але чітких підтверджень чи результатів розслідувань так і не було оприлюднено. А українські правозахисники заявили, що ця доповідь Нumаn Rіghts Wаtсh лише підживлює російську пропаганду та спрямована на підрив суспільної підтримки України з боку західних урядів.Водночас відомо, що США постачали Україні міни типу Сlаymоrе, які є спрямованими і в певних випадках не підпадають під заборону конвенції, оскільки активуються дистанційно, а не автоматично. Таким чином, офіційно Україна дотримувалася конвенції, але в умовах війни могла використовувати міни, які технічно не порушували її положень.Вихід з конвенції, ймовірно, є формалізацією реалій війни, адже обмеження на використання протипіхотних мін ставили Україну в нерівне становище порівняно з Росією, яка не дотримується міжнародних угод. Як зазначив нардеп, секретар Комітету Верховної Ради з питань національної безпеки, оборони та розвідки, полковник СБУ Роман Костенко, "ми не можемо залишатися зв’язаними, коли ворог не має жодних обмежень"."Це крок, якого давно вимагала реальність війни. Росія не є стороною цієї Конвенції і масово застосовує міни проти наших військових і цивільних. Ми не можемо залишатися зв’язаними в умовах, коли ворог не має жодних обмежень", - написав Костенко. Як вихід з конвенції допоможе Україні та яка критика?фото: gеttyіmаgеs Військові експерти вважають, що вихід з Оттавської конвенції дасть Україні та іншим країнам регіону стратегічні переваги. По-перше, протипіхотні міни є ефективним інструментом для стримування піхотних наступів, що є ключовим елементом російської військової тактики (всім відом "м'ясні штурми"). По-друге, використання мін може компенсувати дефіцит інших видів озброєнь, особливо в умовах, коли постачання західної зброї не завжди відповідає потребам фронту. Ну і по-третє, досвід війни в Україні показав, що відмова від "негуманної" зброї, такої як протипіхотні міни чи касетні боєприпаси, може бути небезпечною для країн, які стикаються з агресією сильнішого сусіда.Ймовірно, що на українських складах є ще радянські протипіхотні міни, які українські сили почнуть активно використовувати. Крім згаданого ПФМ‑1 ("метелик"), мова йде про ПМН-2 ("Чорна вдова"), ПОМЗ-2М, ОЗМ-72 ("Відьма"), МОН-50 та інші, які ефективні проти піхоти завдяки фугасній чи осколковій дії. Також можливе отримання (чи купівля) від західних союзників мін спрямованої дії, як Сlаymоrе, що активуються дистанційно. Нові розробки Україна може виробляти самостійно чи з союзниками, зокрема з функцією самознищення для зменшення гуманітарних ризиків. Наприклад, у Польщі немає протипіхотних мін, але є "можливості їх виробити", як сказав у березні заступник міністра оборони країни Павел Бейда."Це будуть робити заводи Польської збройної групи, але я не хочу вдаватися в деталі. Йдеться про замовлення на кілька сотень тисяч, можна говорити про мільйон штук, – розповів Бейда і додав, що Польща планує розмістити протипіхотні міни на кордонах з РФ та Білоруссю в рамках проєкту "Східний щит".Водночас серед правозахисників є великі застереження. Міжнародні організації, такі як Міжнародний комітет Червоного Хреста чи Нumаn Rіghts Wаtсh, наголошують на гуманітарних ризиках, адже протипіхотні міни становлять загрозу для цивільних навіть після завершення війни. Наприклад, Патрік Томпсон, дослідник Аmnеsty Іntеrnаtіоnаl у 2024 році підкреслив, що протипіхотні міни, які активно використовує Росія, є великою загрозою для цивільних. Він зазначив, що російські міни, розміщені в окупованих регіонах України, вже спричинили сотні жертв серед мирного населення. Водночас він закликав Україну утриматися від використання таких мін, оскільки вони "матимуть вплив на цивільне населення ще багато років". А у квітні цього року Нобелівська лауреатка Джоді Вільямс, ініціаторка руху проти мін, висловила своє розчарування такими діями з виходу з Оттавської конвенції, адже "міни вбивають переважно цивільних і не стримують вторгнення"."Мені хочеться кричати від цього. Це справді приголомшує. Міни не зупиняють вторгнення. Міни не впливають на результат війни. Вони лише калічать або вбивають власний народ. Ось чому це мене вражає – це така дурість", - вважає Нобелівська лауреатка.Тож, підсумовуючи, вихід України, а також Польщі, Литви, Латвії, Естонії та Фінляндії з Оттавської конвенції відображає прагматичну реакцію на безпекові виклики, спричинені російською агресією. Конвенція, підписана в епоху надії на глобальний мир, стала обмеженням для країн, які змушені протистояти противнику, що не дотримується міжнародних норм. Для України це рішення продиктоване не лише реаліями війни, але й також є сигналом партнерам про необхідність перегляду підходів до оборони. Протипіхотні міни можуть посилити обороноздатність, але потребують відповідального використання, щоб мінімізувати наслідки жертв серед цивільного населення, які, на жаль, точно будуть.  Та й у березні повідомлялося, що в Україні 23% території вже потенційно заміновані, тому потрібні будуть десятки років для того, щоб подолати ці наслідки.Читайте також: Журналіст з Польщі Решка: Велика проблема, як нам боротися за правилами з диктатором, який ними знехтував
we.ua - Протипіхотні міни повертаються: чому Україна та сусіди РФ скасовують Оттавську конвенцію. Пояснюємо
Gazeta.ua on gazeta.ua
Кіт на ймення "Змій". Як ЗСУ та ГУР звільняли острів Зміїний
Острів Зміїний увійшов в новітню історію завдяки фразі його захисника, який відправив "російський воєнний корабель" за всім відомим курсом. Такою була відповідь наших бійців на пропозицію росіян здаватися. Ворог зумів захопити острів, але не надовго. Вже 30 червня 2022 року його звільнили. Операцію по звільненню острова та подальшу його зачистку провели спеціальні підрозділи ГУР та Сил спецоперацій Збройних сил України, група "Альфа" СБУ, Державна прикордонна служба. Оскільки ГУР відіграло тут не останню роль, її начальнику Кирилу Буданову після усіх подій презентували знайденого на острові кота. Чорне кошеня отримало прізвисько "Змій" та перекочувало до головного розвідника. Хоча це було, звичайно, далеко не головним підсумком повернення острова Україні. 24.02.2022 Повномасштабне вторгнення Росії для Зміїного почалося на світанку 24 лютого 2022 року. До острова підійшли кораблі Росії та запропонували гарнізону здаватися. Після відмови острів атакували ракетний крейсер російського Чорноморського флоту "Москва" та корвет "Василий Быков". Авіація ворога прикривала захоплення з повітря. Після загарбання острову його інфраструктура була знищена, а гарнізон був взятий у полон. Втім, помста за Зміїний не забарилася. 13 квітня український ракетний комплекс "Нептун" уразив ракетний крейсер "Москва". Той самий, що пропонував здатися захисникам острова Зміїний. Флагманський корабель Чорноморського флоту РФ затонув. А на початку травня ЗСУ знищили два російські катери типу "Раптор". На самому острові ударний безпілотний комплекс "Ваyrаktаr" ліквідував російську ППО. Острів має стратегічне значення Ще за пару днів такі популярні на початку повномасштабного вторгнення "Ваyrаktаr'и" уразили російський десантний катер "Серна" та два зенітних ракетних комплекси "Тор". "Україна боротиметься за Зміїний стільки, скільки буде потрібно. Острів має стратегічне значення, оскільки дозволяє контролювати надводну та певною мірою повітряну обстановку на півдні України", прокоментував Кирило Буданов. Зміїний й справді був і є дуже важливим для України. Тим більше, що після захоплення острова армія РФ перетворила його на своєрідну парасольку ППО для власних сил. Противник й далі насичував острів технікою, щоб контролювати північно-західну акваторію Чорного моря. Звільнення острова дозволяло бодай частково розблокувати судноплавство у північно-західній частині Чорного моря та відновити експорт українського збіжжя у рамках "зернової ініціативи". "Як символ перемоги&hеllір;" Відтак вже починаючи з березня, українські військові розробляли операцію по звільненню Зміїного. А це виявилося вельми непростим завданням. В середині червня супутникові знімки засвідчили облаштування російською армією фортифікаційних споруд та ППО на острові. Наші захисники зайнялися цією проблемою, і невдовзі оперативне командування "Південь" повідомило про те, що уражено ЗРК "Панцир-С1" противника, його радіолокаційну станцію та автотехніку. Також під час транспортування на Зміїний боєприпасів, озброєння та особового складу Чорноморського флоту РФ Сили оборони Півдня України знищили новий, прийнятий до складу в 2017 році, російський великотоннажний буксир "Василий Бех". Росіяни, мабуть, встигли сто разів пошкодувати про те, що захопили Зміїний. В кожному разі, 30 червня 2022 року тодішній головнокомандувач ЗСУ генерал Валерій Залужний повідомив про те, що противник залишив острів. 7 липня над Зміїним знову підняли синьо-жовтий прапор Далі була зачистка острова, і вже 7 липня над Зміїним знову підняли синьо-жовтий прапор. "Як символ перемоги і відродження з цих руїн, українські військові встановили і закріпили прапор України, який був доставлений на острів раніше", повідомило оперативне командування "Південь". Баржі нам у поміч Певна річ, що противник назвав залишання острову "жестом доброї волі". Пізніше стало відомо про те, що насправді стояло за цією "доброю волею" та які зусилля доклали наші захисники, щоб звільнити Зміїний. Загалом операцію зі звільнення Зміїного проводило стратегічне угруповання військ "Олександрія" на чолі з генерал-майором Андрієм Ковальчуком. "Олександрія" знешкоджувала сили російської армії на воді, у повітрі та на самому острові. Сили оборони під час битви за Зміїний знищили 19 одиниць техніки та склад боєприпасів. Матеріальні втрати окупантів наша сторона оцінила у 900 мільйонів доларів. Вкрай здивувався тоді і захопився українською кмітливістю Але як саме ЗСУ вдалося вибити окупантів з острова? Пізніша реконструкція подій засвідчила, що для цього були використані звичайні баржі. Про це розповів, зокрема, військовий аналітик, старший лейтенант сухопутних військ армії оборони Ізраїлю Ігаль Левін. За його словами, про факт застосування барж для завдавання ударів по Зміїному він знав вже у момент їх використання. "Вкрай здивувався тоді і захопився українською кмітливістю і винахідливістю. Але оскільки ця інформація була закритою, то не міг наводити її. Хоча часом це могло бути доречно як зразок нестандартного, асиметричного і нелінійного підходу до ведення бойових дій", написав він у Теlеgrаm. Військові підходи України повинні бути саме такими несподіваними для противника Левін наголосив, що для перемоги над росіянами військові підходи України повинні бути саме такими несподіваними для противника. ЗСУ доводиться бути в "нескінченному пошуку" нестандартних рішень, які не прописані в книжках з військового ремесла, зазначив він. "І так, ідея з баржами була низовою ініціативою. Це до того, що потрібно прислухатися до молодих і пасіонарних. Ну, і найголовніше, важливість ініціативи з баржами не в тому, було це ефективно чи ні. Головне в тому, що це дало поштовх до подальшої постійної "обробки" окупантів на Зміїному за допомогою української артилерії, авіації тощо", написав аналітик. "Богдана" + САЕSАR = любов Щодо артилерії, то тут треба відзначити роботу САУ "Богдана" та її французького напарника системи САЕSАR. Доставка техніки до позицій стала окремою операцією, оскільки важка техніка не могла вільно пересуватися по плавнях та піску. Тому щоночі "Богдану" і САЕSАR заганяли на баржі і по 3-4 години в один бік сплавляли по річищу Дунаю і його відгалужень аж до бойових позицій. Понтони були дуже високими, щоб легко з'їжджати з берега та на берег. Місцеві прикордонники навіть знайшли спеціальний водний кран, яким можна коригувати берег. Кілька днів розрахунки облаштовували позиції та організовували схованки для техніки. На деревах уздовж позиції розвішували металеві предмети для того, щоб російська РЛС не виявила техніку. Наступна проблемою українських військових стало коригування вогню. Цивільні БПЛА, які використовували військові для спостереження за островом Зміїний з берега, не могли вилетіти в море, бо активно працювала російська РЕБ. Також за островом спостерігали з БПЛА Ваyrаktаr, але його картинка не була чіткою, оскільки безпілотник не міг підлетіти ближче 28-30 кілометрів він потрапляв у зону дії ворожої ППО. Артилерійські розрахунки були розведені далеко одна від одної Військові мали детальну мапу розташування російської техніки на острові Зміїний, тому точність влучання була важливою. Після перших днів роботи команда зрозуміла, що може скоригувати удар з точністю до 20 метрів. Артилерійські розрахунки були розведені далеко одна від одної та працювали по черзі: трохи САЕSАR, далі "Ураган", після нього "Богдана". Залишки від снарядів та пострілів одразу прибирали, щоб не видати місце базування. Артилерія працювала за таким принципом понад тиждень з 21 червня і по 30-те, аж до дня звільнення острова. Пізніше російська армія ще неодноразово атакувала Зміїний, зокрема, за допомогою тактичної авіації, скидаючи фугасні бомби. А у грудні 2023 року ВСУ в районі острова збили російський бомбардувальник "Су-24". За даними ВМС ЗСУ, літак там дистанційно мінував шляхи цивільного судноплавства скидав донні міни. Робилося це в напрямку "зернового коридору", роботу якого РФ так прагнула зірвати. Ворог і по цей час тероризує даний регіон. Міністерство оборони Британії із посиланням на дані розвідки повідомляє, що Росія час від часу вдається до ризикованих ударних операцій на острові Зміїний, щоб продемонструвати свій вплив та контроль у Чорному морі. Проте маленький, але звитяжний острів був і залишається українським, як є українськими й інші захоплені ворогом території. Їхнє звільнення справа часу, що вже доведено островом Зміїним.
we.ua - Кіт на ймення Змій. Як ЗСУ та ГУР звільняли острів Зміїний
Gazeta.ua on gazeta.ua
Дружина Олега Ляшка передумала з ним розлучатися
Дружина колишнього депутата Верховної Ради України від "Радикальної партії" Олега Ляшка неочікувано передумала розлучатися з ним. Росіта Ляшко подала заяву до суду з проханням залишити справу без розгляду. Тож подружжя не розлучили. Рішення набуло чинності ще в березні, однак лише 23 червня його оприлюднили в Єдиному державному реєстрі судових рішень, пише ТСН. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Ляшко став командиром бригади безпілотників Ще торік у вересні Росіта Ляшко подала заяву до суду, щоб розірвати шлюб з екснардепом. Загалом судове засідання у справі мало відбутися 3 березня у Києві. Олег і Росіта Ляшки перебувають у стосунках близько 27 років, з яких сім у шлюбі. Пара одружилася у червні 2018-го з ініціативи жінки. Вони виховують двох спільних дітей - доньку Владиславу та сина Олександра.
we.ua - Дружина Олега Ляшка передумала з ним розлучатися
Gazeta.ua on gazeta.ua
Титанова пастка
Як Україна отримала другий шанс для "прориву" На початку травня Україна та Сполучені Штати Америки підписали угоду про створення інвестиційного фонду партнерства у сфері корисних копалин. Це шанс, зокрема для "стратегічного" металу титану. Саме так його охарактеризував президент Володимир Зеленський у своєму указі 2021 року. Проте шанс буде змарновано, якщо не врахувати помилок Що маємо та як видобуваємо Титанова галузь України стратегічно важливий сектор економіки. Маємо майже 20 тис. родовищ титанових руд, які сукупно оцінюють у $7,5 трлн. Частка України в розвіданих запасах титанової руди у світовому масштабі досягає 20%. &еnsр;Титанова сировина не рідкість у світі, пояснює академік, почесний директор Інституту металофізики Академії наук Орест Івасишин. Це четвертий показник за запасами руд серед металів: залізо, алюміній, марганець і титан. Але дійти до чистого титану складно. Завдання відокремити всі корисні елементи й далі відновити титан у чистому вигляді, без кисню. Більшу частину концентрату титанових руд споживає хімічна галузь, яка виробляє пігменти й фарби, і майже 67% використовують у металургії. Але саме титан як метал має стратегічне значення. Держави, які вміли виготовити метал із титану й використати його для авіації та космосу, об'єдналися в Міжнародний титановий комітет. У ХХ ст. таких було шість: США, Франція, Німеччина, Японія, Велика Британія та СРСР тобто Україна, бо саме на її території є найбільші поклади ільменіту й рутилу, з яких отримують титан. Володіючи такими запасами, Україна має потужні підприємства з видобутку. Наймасштабніші Іршанський гірничозбагачувальний комбінат у Житомирській області та Вільногірський гірничо-металургійний комбінат на Дніпропетровщині. Хребет нашої титанової галузі Запорізький титаномагнієвий комбінат єдиний у Європі виробник титанової губки. Його побудували ближче до сировини та доступної електроенергії Дніпровської ГЕС. ЗТМК як хребет титанової промисловості На початку 2000-х для ЗТМК постала нагальна проблема реконструкція. Але держава як власниця підприємства була неспроможна вкладати в це кошти. Спочатку погляд звернули на Захід. Першими приїхали представники німецької компанії "Дойче Титан". У них не було металургії, але вже були вироби з титану. Вони намагалися домовитися з українськими урядовцями. Але відповіді від Міністерства промислової політики не дочекалися. Друга спроба відбулася 2005 року. Її намагалися реалізувати представники компанії Воеіng. Адже авіація є найбільшим споживачем титану він є у двигунах, шасі, інших деталях. Академік Івасишин, який супроводжував гостей до Запоріжжя, розповідає: Держава не підготувала завод до співпраці з Воеіng &еnsр;Я запропонував метод порошкової металургії. Інколи це вигідніше, ніж плавити зливок. Але нікому не вдавалося досягти високої якості виробу з порошку. Я винайшов унікальний варіант, за якого можна використовувати порошок гідриду титану. Стверджували, що цього не може бути, бо водень вважається найбільшим ворогом титану. Але ми використовуємо його тільки на початковій стадії, а на останній операції він зникає. Ми це довели, запатентували, знайшли союзників у США в особі корпорації Воеіng. 2009 року вони перевірили й заявили про готовність щорічно закуповувати майже 15 тисяч тонн порошку гідриду титану у ЗТМК і зробити комбінат своїм базовим виробництвом. Але держава не змогла підготувати підприємство до співпраці. Контракту не підписали. Воеіng налагодив співпрацю з Росією. Тим часом "хребет української титанової галузі" почувався все більш хворим. Держава мала рятувати ЗТМК. Порятунок побачили у приватизації. Титановий Фірташ, або Приватизація без хепіенду Історію приватизації Запорізького титаномагнієвого комбінату можна описувати як драму, детектив і ще в десяткові жанрів. Але в усіх варіантах головним персонажем буде український олігарх Дмитро Фірташ. 2012-го компанія "Толексіс Трейдінг Лімітед", що належить Grоuр DF, перемогла в конкурсі з відбору недержавних учасників ТОВ "Запорізький титаномагнієвий комбінат". 51% акцій став належати державі, а 49% олігарху, бенефіціару "Толексіс Трейдінг Лімітед". За ці відсотки компанія мала внести до статутного капіталу ЗТМК майже 720 млн грн та майже 160 млн як фінансове забезпечення технічної модернізації виробництва. Мав би бути хепіенд. Новий співвласник Дмитро Фірташ добився, що комбінатом керував його менеджмент, пообіцяв мільярди, щоб зробити підприємство технологічнішим. Але згодом все пішло не за планом. Що ж завадило? Насамперед електроенергія. Держава не готова була знизити ціни на електроенергію. Тож реконструкція була неможлива, вважають експерти. Інститут титану, який готовий був розробити цю реконструкцію, теж не дочекався грошей. Європа продовжує закуповувати титан у Росії Про другу причину "Країні" розповіло джерело, знайоме із ситуацією. Фірташа переконали, що для випуску титанової губки досить модернізувати тільки перший етап виробництва. Академік Івасишин відмову від повної реконструкції вважає помилкою, бо комбінат втратив те, за що його в Україні і Європі цінували, титанову губку. Протягом усього періоду управління ЗТМК групою Фірташа виробництво гідриду титану зупинили, обсяг виробництва титанової губки впав більш як удвічі. Але і шлак, який кинувся продавати комбінат, не пішов. Не додавали ентузіазму і кримінальні справи. "Країна" з'ясувала, що директора ЗТМК Володимира Сивака ­2016-го САП звинуватила у зловживанні службовим становищем і розтраті коштів на 492 млн грн. Справа тягнулася вісім років. За цей час Сивака виправдали у справі про розтрату всієї суми майже в пів мільйона грн, але звинуватили у зловживанні службовим становищем на 18 млн грн. Судиться із ЗТМК і Фірташ після того як держава звинуватила його в ­невиконанні інвестиційних зобов'язань та ініціювала повернення комбінату в державну власність. Представники олігарха звинувачують нове керівництво заводу в тому, що вони під час ковіду продавали продукцію за зниженими цінами, чим продукували збитки. У травні 2022-го Касаційний цивільний суд визнав законними рішення судів про розірвання договору зі створення ЗТМК, до статутного фонду якого держава внесла цілісний майновий комплекс комбінату. Фактично це означало повернення унікального підприємства у власність держави. Але процес цей триває досі. З початком повномасштабної російсько-української війни ЗТМК зупинив випуск титанової губки через брак хлору, що є основним компонентом виробництва. За даними аналітичної системи Опендатабот, 2024 рік підприємство закінчило з 212,5 млн грн збитків. Україна видобуває, а Росія заробляє Зазначимо, що успішний запуск ЗТМК сприяв розширенню виробництва титану в СРСР. Так з'явився титановий комбінат на Уралі. Верхнєсалдинське металургійне виробниче об'єднання, яке з 1957-го по 1990 рік було найбільшим постачальником напівфабрикатів із титану для аерокосмічної та військової промисловості, суднобудування в СРСР. Запроєктований комбінат був Інститутом титану із Запоріжжя. Під час проєктування усунули недосконалості ЗТМК. У чому недосконалість? З кожним новим етапом збільшувався об'єм титанового зливка. А економіка виробництва залежить саме від цього. ЗТМК був налаштований на реторти вагою 1 т. А росіяни видають за один цикл 10 т. Тож сьогодні РФ має фінальну частину виробництва готової продукції зі сплавів титану для світового аерокосмічного комплексу. Сучасні літаки Воеіng-787 Drеаmlіnеr та Аіrbus-380 не можуть обійтися без продукції з Уралу. Обидві компанії отримали аванс на замовлення понад 2000 літаків. Тож важко уявити, як діятимуть ці виробники в разі зриву постачання з Уралу. У Воеіng залежність від постачань із РФ становить 45%, у ЕАDS близько 60%, Воmbаrdіеr, Еmbrаyеr, РrаttWhіtnеy, RоllsRоyсе майже 100%. Така залежність виникла протягом останніх 10 років, відколи СП Воеіng Urаls Маnufасturіng розпочало відвантажувати продукцію на експорт. За даними експерта, з яким поговорила "Країна", 30% шасі для літаків Воеіng отримує з РФ. І змінити це важко, бо виробництво зав'язане на патент росіян. До речі, українці були дотичні до цього патенту, але втілити його на виробництві вдалося не нам. На початку березня 2022-го Воеіng призупинив закупівлю титану з Росії. Робота на основному устаткуванні неможлива, оскільки використання цих верстатів "обмежено експортними ліцензіями від уряду США та Японії". Експерт вважає, що інформація не зо­всім відповідає дійсності. США могли зупинити співпрацю в рамках СП, але заміну російському титану знайти нелегко. Тому він досі не під санкціями. Російський титан і санкції З початку великої війни 27 держав ЄС запровадили 17 пакетів санкцій проти РФ. Діють обмеження на торгівлю нафтою, вугіллям, деревиною та багатьма іншими ресурсами. Однак титан Європа продовжує закуповувати в Росії. 2022-го російський титан нарешті внес­ли в санкційні списки. Але це рішення заблокували Франція та інші країни члени ЄС: через залежність від російського титану найбільшого виробника літаків Аіrbus. У вересні 2023-го Бюро промисловості та безпеки міністерства торгівлі США внесло корпорацію "ВСМПО-Авісма" до так званого Еntіty Lіst як виробника зброї. Але ці обмеження не передбачають блокування діяльності компанії й зупинки придбання титану. Тож, як каже генеральний директор ТОВ ВКФ "Велта" Андрій Бродський, внесення російської компанії до Еntіty Lіst не заважає їм отримувати прибутки від титанової галузі. Півтора року під час війни титанову сировину вивозили до РФ У жовтні 2024-го американці під час зустрічі заступників міністрів фінансів країн G7 таки звернулися до союзників, аби розглянути запровадження санкцій проти російського паладію і титану. Але питання зависло. Звісно, в разі санкцій проти експорту титану з Росії більше уваги було б до українського титану. Але, щоб Воеіng зайшов на наш ринок після підписання з американцями угоди про корисні копалини, потрібні суттєві зрушення, а експерти оцінюють їх досить песимістично. &еnsр;Щоб Україна стала для Воеіng на місце Росії це не можна зробити за один день. У нас немає нічого, крім сировини, каже академік Орест Івасишин. Москва тримає їх на гачку, бо свого часу розробила сплав, що має унікальні властивості. Ніхто, крім Росії, не може виготовити великогабаритні деталі потрібної міцності. Нам іти до цього ще далеко, у кращому разі років 10. Титан у ланцюгу війни Але в основі багатьох досягнень росіян українська руда. Тож Україна під час війни зробила все, щоб заблокувати постачання титану в Росію. Це вдалося не одразу. Ось один з епізодів цієї боротьби. 24 лютого 2022 року в Україну вторг­лася не тільки армія РФ. Того ж дня до Дніпра приїхав Олександр Федосеєв, радник гендиректора російської металургійної корпорації "ВСМПО-­Авісма". Права рука власника ТОВ "Демурінський гірничозбагачувальний комбінат" Михайла Шелкова. Федосеєв мав організувати схему прихованого вивезення з України в РФ титанової сировини. І це йому вдалося. Півтора року схема працювала. У червні 2023-го СБУ заарештувала Федосеєва, пізніше ДБР встановить, що було створено злочинну організовану групу, до складу якої увійшли колишній директор ТОВ "Демурінський гірничо­збагачувальний комбінат", бенефіціар і директорка австрійської компанії й один із топменеджерів комбінату. Вищий антикорупційний суд ухвалить рішення про конфіскацію ТОВ "Демурінський гірничозбагачувальний комбінат". Але в Росію встигли переправити майже 11 т мінералів на майже $2 млн за даними СБУ. Ще один епізод допомоги ворогу стосується компанії "Мотор Січ". У березні цьогоріч Солом'янський районний суд Києва виніс вирок Олегу Дзюбі, заступнику директора зовнішньоторговельного департаменту АТ "Мотор Січ". Слідство встановило, що, отримавши вказівку від президента АТ "Мотор Січ" В'ячеслава Богуслаєва, саме Олег Дзюба налагодив через китайську компанію Сніnа Таly Аvіаtіоn Тесhnоlоgіеs Соrр постачання "запасних частин для ремонту двигунів літаків та гелікоптерів російського ЗАТ "Двигатели Владимир Климов Мотор Сич". За даними російського реєстру, 20% компанії належить АТ "Мотор Січ", а 50% російській корпорації "МіГ". Було поставлено запчастин, зокрема з титану, на понад 71 млн грн. Діяли також схеми, за якими частину концентрату експортували до європейських компаній у Польщі, Угорщині, Чехії та Словаччині, зареєстрованих росіянами, щоб зрештою надійти до російських металургійних підприємств, зокрема VSМРО-Аvіsmа. Але на сьогодні даних про такі постачання немає. А що з наукою? Війна вплинула і ще на одну структуру, пов'язану з титановим виробництвом, АТ "Інститут титану". Інститут, що проєктував титанове виробництво в Україні, РФ, Казахстані, Китаї, Ізраїлі й навіть Гватемалі, держава вирішила приватизувати. 2024-го Фонд держмайна двічі виставляв його на аукціон і не знайшов покупця. Вартість лота 76 млн грн. Не допомогло і зниження ціни вдвічі. Бо важко знайти покупця, якому знадобилася база відпочинку на березі Дніпра й пів сотні проєктувальників. "Країна" з'ясувала, що потенційних власників також стримують борги з виплати заробітної плати й незакриті договірні зобов'язання на чималі гроші. &еnsр;Цінність становить будівля в центрі міста й науково-технічна продукція у вигляді архівів, досліджень, сертифікатів, ліцензій, патентів, розповів "Країні" доктор технічних наук, професор Олександр Овчинніков. Уже під час війни Інститут титану підписав меморандум на проєктування титаномагнієвого комбінату у В'єтнамі. Ціна 3 млн євро. Науковці створили проєкт, але його не реалізували, бо замовнику потрібні були державні гарантії, яких інститут надати не міг. А держава вкотре схибила. Але, на щастя України, не схибили люди. Які роблять усе, щоб зберегти титанову індустрію у країні. Додає оптимізму й Інститут металофізики НАНУ, який співпрацює з колегами з Німеччини. &еnsр;Ми нині працюємо над упроваджен­ням технології методу МІМ (метал інжекшн-молдінг) для виготовлення деталей для двигунів безпілотників, розповідає почесний директор інституту Орест Івасишин. Ідея в тому, щоб зробити деталь, яка не вимагала б жодної додаткової механічної обробки. Коли процес дійде до промислового виробництва, це зменшить вартість деталей двигуна безпілотника. Також науковці з Інституту металофізики працюють над розробкою порошку для титанових імплантів. Це покращить наявні імпланти на 50 відсотків. Як вивести титанову галузь із кризи Угода із США про корисні копалини не панацея, але дає певні можливості для порятунку галузі та виведення її в лідери. Україна має сировинні ресурси, виробництво, науку та досвід. Потрібні інноваційні рішення, сучасний менеджмент та інфраструктура. Експерти кажуть, що насамперед необхідно провести повноцінну реконструкцію ЗТМК поновити виробництво титанової губки, впровадити сучасні технології. Маємо знайти рішення проблеми з електроенергією. Очищення від корупції та прозоре управління ще дві необхідні умови. І нарешті нам потрібні серйозні зусилля у сфері дипломатії та міжнародні зусилля в лобіюванні санкцій на російський титан. Констатуємо: Україна мала всі шанси стати світовим титановим гравцем іще в 2000-х. Але через байдужість держави, невмілу приватизацію, корупцію та прорахунки в менеджменті втратила їх. І ось тепер, попри війну, маємо нові можливості. Але цього разу шанс треба використати.
we.ua - Титанова пастка
Еспресо on espreso.tv
Польський сейм проголосував за вихід із конвенції про заборону протипіхотних мін
Про це повідомляє RМF24.Зазначається, що за вихід із Оттавської конвенції проголосували 413 депутатів. Проти виступили 15, ще 3 утрималися.Перед голосуванням віцепрем’єр-міністр, міністр оборони Польщі Владислав Косіняк‑Камиш заявив, що цей крок є ключовим для убезпечення регіону. Він зазначив, що ініціатива вийти з договору походить від Польщі, а також від країн Балтії та Фінляндії."Польща не може бути зв’язана жодними обмеженнями, які не дозволяють захищати свою батьківщину", - наголосив Косіняк‑Камиш.Тепер законопроєкт передадуть на розгляд сенату.Варто зазначити, що Оттавська конвенція була прийнята в Осло 18 вересня 1997 року, а набула чинності в 1999 році. До неї приєдналися понад 160 країн світу, включаючи більшість західних держав. 18 березня міністри оборони Польщі, Естонії, Латвії та Литви рекомендували своїм країнам вийти з Оттавської конвенції. Сейм Латвії 16 квітня остаточно ухвалив рішення про вихід країни з Оттавської конвенції. Президент Латвії Едгарс Рінкевичс підписав відповідний закон 24 квітня. Сейм Литви денонсував Оттавську конвенцію 8 травня. Парламент Естонії ухвалив аналогічне рішення 4 червня.
we.ua - Польський сейм проголосував за вихід із конвенції про заборону протипіхотних мін
Gazeta.ua on gazeta.ua
Вийшов наказ про виселення іноземців
Сьоґун Токуґава Іємоті 25 червня 1863-го наказав вигнати з Японії всіх іноземців. Японію спіткав голод, найбільший за всю її історію. Померло декілька мільйонів людей. Безоглядна політика уряду викликала ряд повстань, до яких приєдналися навіть самурайські чиновники, члени міських управ. Більшість самураїв, які традиційно вважалися елітою суспільства, збідніли та перетворилися на боржників купців. Сьоґунат також зазнав краху у дотриманні свого зовнішньо-політичного курсу "закритої країни". ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: У країні кожен десятий був опіумним наркоманом Судна Росії, Британії і США, держав, які розпочали гонитву за колоніями в Азії, почали постійно з'являтися біля японських берегів. Вимагали від самурайського уряду відкрити порти і підписати торговельні угоди. Довелося укласти з США, Росією, Великою Британією, Голландією і Францією нерівноправні договори "дружби й торгівлі". Надавали право іноземцям торгувати в Японії за пом'якшеного режиму оподаткування. Ці договори поклали кінець ізоляції країни і сильно вдарили по престижу сьоґунату. Вони спричинили недовіру до нього як серед простого населення, так і самураїв. Сьоґунат намагався боронити країну від іноземців, але протистояти їхнім добре оснащеним флотиліям і військам він не міг. Під тиском опозиційних сил Токуґава Іємоті офіційно зрікся поста лідера країни. Його наступник Токуґава Есинобу був останнім сьогуном. Пожежа в японській столиці Кіото 7 березня 1788 року знищила історичні райони міста. Стала однією із найбільших в історії Японії. Пожежа спалахнула на східному березі річки Камо. Вранці вогонь зайнявся в приватному будинку. Поширився на південь й перекинувся на західний берег річки. Через сильний вітер охопила майже все Кіото. Пожежа тривала 3 дні. Знищила 37 тис. будівель, 201 буддистський монастир і 37 шінтоїстських святилищ. Вигоріло 80% площі міста.
we.ua - Вийшов наказ про виселення іноземців
Еспресо on espreso.tv
"Я не зупинюсь": історія опозиційної журналістки Наталії Садикової
Його дружина переконана, що до замаху причетний президент Казахстану. Попри все Наталія не зламалась і продовжує боротьбу, яка почалася ще вдома.Фото: родина Садикових. Світлина з особистого архівуШлях у журналістику та перші виклики в КазахстаніНаталія Садикова - опозиційна журналістка. Народилася й до 26 років працювала в Казахстані: спершу в традиційній, а згодом - в опозиційній журналістиці."Я дивилася на ситуацію в Казахстані й розуміла, що це диктатура  й нічого не змінюється. Я вирішила, що не можу працювати на телебаченні, не можу бути в новинах, тому що там немає ні свободи слова, ні можливості висловити свою думку", - пояснює Наталія.Фото: Наталія Садикова в Києві, 2014 рікКохання, що перетворилося на спільний спротивЧоловік Наталії Айдос Садиков - опозиціонер. "Він займався політикою з 2002 року. За цей час він пережив чимало: переслідування, два роки в ув’язненні, статус політв’язня, визнаний міжнародними організаціями".Пара познайомилася у 2009-му. Наталія з усмішкою називає початок їхніх стосунків "службовим романом": "Ми не працювали разом, але я приїхала взяти в нього інтерв’ю. І ось так ми закохались один в одного й відтоді були разом".Спільне фото Наталії та Айдоса СадиковихВтеча від переслідувань: маленькі діти та великий ризикУ 2014 році стало відомо, що в Казахстані готують кримінальну справу вже для Наталії. Тож подружжя вирішило виїхати з країни."На руках у нас були зовсім маленькі діти - 1,5 та 3 роки. Ми не могли дозволити, щоб я потрапила до в’язниці, а діти залишилися без мами".10 березня 2014 року сім’я Садикових переїхала до України. А 19 березня Наталію оголосили в розшук у Казахстані. Фото: Сім’я СадиковихПочаток нового життяНаталія пригадує, що перші роки були складними: "Зміна країни - це завжди важко. Імміграція така несподівана - вона завжди важка".Садикови майже відразу отримали в Україні статус біженців - і досі живуть із ним. Наталія з посмішкою визнає: їхні діти вже майже українці."Я зараз на них дивлюся - вони такі вже українці по духу. Звісно, ми виховуємо їх як казахів. Постійно розповідаємо їм про Казахстан. Але я розумію, що вони вже радше українці казахського походження. Вони ходили до українського садочка, у школу. Вивчають вірші Тараса Шевченка. Вони живуть тут і дихають цим повітрям. Тим вільним повітрям, яке дала нам змогу вдихати Україна"."Басе": опозиційне медіа, якому довіряють мільйониПо приїзді до України Наталія і Айдос працювали в різних незалежних медіа. А у 2018-му заснували власне інтернет-видання "Басе". YоuТubе-канал проєкту зараз має понад мільйон підписників."Це дуже впливове, дуже велике опозиційне інтернет-медіа. Аналогів йому в Казахстані немає. Ми перебуваємо в іншій країні й можемо дозволити собі поширювати інформацію, яку жодні казахстанські ЗМІ не можуть публікувати", - пояснює Наталія.Постріл у Києві, який усе змінив10 років сім’я Садикових спокійно жила в Україні. Але 18 червня 2024 року о 12:04 у Києві пролунав постріл. Куля влучила Айдосові в скроню, коли він кермував автомобілем. Вони з дружиною саме поверталися додому. Айдос провів 13 днів у комі. 2 липня він пішов із життя.За два дні після замаху Генеральна прокуратура встановила особи нападників: це громадяни Казахстану Алтай Жаканбаєв та Мейрам Каратаєв. Вони відразу після нападу залишили територію України. Дотепер підозрювані не понесли жодного покарання."Я збираю себе по шматочках""Це для мене дуже важка річ. Виходить, що Айдоса вбили, а його вбивці залишились непокараними. Вже рік пройшов. Людини немає, діти залишилися без батька. Але ніхто за це не відповів", - каже Наталія.Ми спілкувалися з Наталею в річницю замаху. Вона зізнається, що досі "збирає себе по шматочках". "Коли це все сталося, перші тижні я дуже шкодувала, що мене не вбили разом із чоловіком. Ми дуже кохали одне одного. І мені було дуже важко пережити його втрату".Попри біль - боротьба триваєПопри напад казахських спецслужб, жінка не припинила опозиційної діяльності: "Я просто думала: де взяти сили, щоб займатися усім одночасно: і дітей підтримувати, і вести наш канал, і все інше. Але я не зупинилася. І не зупинюся. Бо це й була їхня мета. Вони хотіли вбити Айдоса та налякати мене, щоб я просто тихенько сиділа. Але я не можу дозволити, щоб вони перемогли".Статус біженки, український паспорт і могила в ЧайкахНаталія та її старші діти досі живуть у Києві зі статусом біженців. Громадянство поки не планують оформлювати, але не виключають цього в майбутньому. "Для нас це була б велика честь, бо це дуже крута країна. Коли молодша донька отримала українське громадянство, я сказала: це дійсно велика країна, яка бореться. Український паспорт зараз має величезну цінність, тому що за нього люди проливають свою кров і піт", - розповідає Наталія. "Якщо він тут - значить, і моє місце поряд"Навіть якщо політичний режим у Казахстані зміниться, Наталія сумнівається, що повернеться додому.  "Після смерті Айдоса це дуже складне для мене питання. Він похований тут, під Києвом, у селі Чайки. Там є мусульманське кримськотатарське кладовище - і там він спочиває. І я вже думаю, що я не зможу його тут самого залишити. Якщо він тут - значить, і моє місце поруч із ним".
we.ua - Я не зупинюсь: історія опозиційної журналістки Наталії Садикової
Еспресо on espreso.tv
У США втретє продовжили термін роботи ТіkТоk: цього разу на 3 місяці
Про це пише Rеutеrs.Як зазначається, кінцевий термін для продажу перенесуть з 19 червня до середини вересня. Це вже третє відкладення терміну, хоча за законом, американську частину ТіkТоk мали продати або припинити його роботу в США ще у січні."Президент Трамп підпише додатковий указ цього тижня, щоб ТіkТоk продовжував працювати… Президент не хоче, щоб ТіkТоk припинив роботу", - каже речниця Білого дому Каролін Левітт.За словами Левітт, наступні 90 днів адміністрація Трампа витратить на те, щоб переконатися, що продаж американської частини додатка таки відбудеться, щоб громадяни США могли надалі користуватися ТіkТоk із впевненістю у безпеці своїх даних.Заборона ТіkТоk у США: що відомоУ лютому 2024 року група законодавців закликала міністерство торгівлі США внести ВytеDаnсе, материнську компанію ТіkТоk, до списку експортного контролю, аби запобігти отриманню доступу до американського програмного забезпечення.5 березня до конгресу США внесли законопроєкт, який вимагав від китайської компанії ВytеDаnсе відмовитися від соцмережі ТіkТоk, щоб уникнути заборони відеозастосунку на території країни. Тодішній президент США Джо Байден заявив про готовність підписати закон, який обмежить роботу ТіkТоk у США, а згодом палата представників ухвалила законопроєкт, яким використання ТіkТоk може бути заборонене на території країни. Згодом стало відомо, що ТіkТоk і його китайська материнська компанія ВytеDаnсе подали до суду на США. Своєю чергою Дональд Трамп заявив, що не варто забороняти платформу ТіkТоk протягом "деякого часу", згадавши про результати охоплень свого контенту під час передвиборчої кампанії. Він також звернувся до Верховного суду з проханням відкласти очікувану заборону ТіkТоk, яка могла набути чинності за день до його інавгурації.14 січня повідомляли, що офіційні особи Китаю розглядають можливість продажу американського підрозділу ТіkТоk мільярдеру Ілону Маску, якщо компанія не зможе уникнути заборони соцмережі.Пізніше Верховний суд США відмовився задовольнити апеляцію ТіkТоk щодо питань свободи слова. Це рішення відкрило шлях до виконання закону про заборону платформи у країні.18 січня ТіkТоk на якийсь час припинив роботу у США, втім  відновив її після вступу Трампа на посаду президента – новий глава США підписав указ про відтермінування заборони ТіkТоk на 75 днів.Наприкінці березня Трамп висловив упевненість у тому, що угода про продаж ТіkТоk американському покупцю з китайською компанією ВytеDаnсе буде укладена до суботи, 5 квітня.Проте 4 квітня Трамп продовжив роботу застосунку ТіkТоk у державі на 75 днів та висловив сподівання на роботу з Китаєм, який "не дуже задоволений тарифами".
we.ua - У США втретє продовжили термін роботи ТіkТоk: цього разу на 3 місяці
Last comments

What is wrong with this post?

Captcha code

By clicking the "Register" button, you agree with the Public Offer and our Vision of the Rules