Search trend "аргентина – колумбія"

Поєдинок в Буенос-Айресі був найвідвідуванішим у відбірковому тижні

Дивіться відеоогляд поєдинку відбору до чемпіонату світу

Поєдинок відбудеться 11 червня і розпочнеться о 03:00 за Києвом

 Про це повідомила Українська асоціація футболу.Участь у жеребкуванні взяла і юнацька збірна України, яка вийшла до півфіналу Євро-2024 (U-19) у Північній Ірландії.ЧС-2025 (U-20) відбуватиметься з 27 вересня до 19 жовтня в п'яти містах Чилі – Вальпараїсе, Сантьяго, Вінья-дель-Мар, Ранкагуа й Талька. У ньому змагатимуться 24 команди із шести конфедерацій. Спершу вони проведуть матчі в шести квартетах. По дві найкращі збірні кожної групи, а також чотири із шести, які посядуть третє місце, вийдуть до 1/8 фіналу. Учасники форуму: Чилі (у ролі господаря); Іспанія, Франція, Італія, Україна та Норвегія – від Європи; США, Мексика, Куба й Панама — від КОНКАКАФ; Бразилія, Аргентина, Колумбія, Парагвай — від Південної Америки; Японія, Корея, Саудівська Аравія, Австралія – від Азії; Нова Зеландія та Нова Каледонія — від Океанії; ПАР, Марокко, Нігерія, Єгипет — від Африки. Склад груп ЧС-2025 (U-20) Група А: Чилі, Нова Зеландія, Японія, Єгипет.Група В: Корея, Україна, Парагвай, Панама.Група С: Бразилія, Мексика, Марокко, Іспанія.Група D: Італія, Австралія, Куба, Аргентина.Група Е: США, Нова Каледонія, Франція, ПАР.Група F: Колумбія, Саудівська Аравія, Норвегія, Нігерія.У межах підготовки до юнацького чемпіонату світу – 2025 збірна України U-20 в Іспанії проведе два товариські поєдинки. 6 червня – проти збірної Марокко U-20, а 10 червня – проти збірної США U-19. 

Про це повідомляє офіційний сайт ФІФА.  У 14-му турі кваліфікаційного турніру в Південній Америці чинні чемпіони світу перемогли бразильців у Буенос-Айресі з рахунком 4:1. На голи Хуліана Альвареса, Енцо Фернандеса, Алексіса Макаллістера та Джуліано Сімеоне, гості відповіли м'ячем Матеуса Куньї. Ліонель Мессі не грав за аргентинців через травму. Аргентина набрала 31 очко та достроково гарантувала собі місце у фінальній частині ЧС-2026, який влітку наступного року прийматимуть Канада, Мексика та США. Бразилія має 21 пункт та йде в турнірній таблиці четвертою. Від Південної Америки напряму на чемпіонат світу виходять шість збірних, ще одна команда зіграє у стикових матчах. ЧС-2026Кваліфікація. Південна Америка. 14-й тур26 березняАргентина - Бразилія 4:1Голи: Альварес, 4, Фернандес, 12, Макаллістер, 37, Сімеоне, 71 - Кунья, 26Венесуела - Перу 1:0Гол: Рондон, 41 Колумбія - Парагвай 2:2Голи: Діас, 1, Дуран, 13 - Алонсо, 45+4, Енкісо, 62Чилі - Еквадор 0:0Болівія - Уругвай 0:0 24 березня розпочався 2-й тур європейської кваліфікації чемпіонату світу - 2026, Англія та Польща здобули другі перемоги у відборі.  

У німецькому Рамштайні відбулося останнє засідання щодо допомоги Україні за президентства Джо Байдена. Що буде надалі з цим форматом допомоги невідомо, пишуть цього тижня світові ЗМІ. Медіа акцентують увагу на тому, що команда Байдена об'єднала понад 50 країн, щоб протягом майже трьох років озброювати українські війська. Більш детально матеріали в іноземних виданнях дослідила Gаzеtа.uа "Зеленський закликав союзників не припиняти підтримувати Україну", Вlооmbеrg, США Президент Володимир Зеленський закликає продовжити підтримку військових зусиль України за лічені дні до інавгурації президента Дональда Трампа, який обіцяв швидко припинити бойові дії. "Ми пройшли такий довгий шлях, що було б божевіллям зупинитися зараз, і не продовжувати розбудовувати оборонні коаліції, які ми створили", - сказав він під час зустрічі міністрів оборони країн-членів НАТО на авіабазі Рамштайн. Зеленський наполягає, щоб війна проти Росії залишалася на порядку денному США та інших союзників, поки українські війська стримують повзуче просування росіян. Невизначеність нависає над майбутнім засідання групи під проводом США, яка координувала допомогу Києву від початку війни. Міністр оборони США Ллойд Остін, який започаткував фортам і провів останню зустріч, підкреслив, що Путін стикається з дедалі більшою кількістю викликів, попри те, що має переваги на полі бою. Остін заявив, що команда Байдена дасть Києву ще один пакет військової допомоги на $500 млн. "Якщо Путін проковтне Україну, його апетит лише зросте. Якщо автократи по світу дійдуть висновку, що демократії здалися, поступляться інтересами та забувають про принципи, ми побачимо ще більше захоплень земель", - сказав Остін. Якщо Путін проковтне Україну, його апетит лише зросте Висока представниця ЄС з питань зовнішньої політики Кая Каллас звернулася до невизначеності щодо подальшої підтримки США, заявивши, що Євросоюз "готовий взяти на себе лідерство", якщо Америка більше не бажатиме цього за Трампа. "Впевнена, що всі інші члени і, сподіваюся, США готові далі підтримувати Україну", - сказала Каллас, додавши, що припинення формату "Рамштайн" залишить інші місця для координації військової допомоги Києву. "Це питання формату і лідерства", - додала вона. Зеленський посилив прохання про посилення ППО. Заявив, що союзникам ще слід виконати зобов'язання поставити достатню кількість систем, поки Україна веде переговори зі США про ліцензування виробництва ракет до ППО в Україні. Зеленський також підтвердив підтримку ідеї Франції розмістити міжнародні війська в Україні, назвавши це "одним із найкращих інструментів" безпеки. Він сказав, що інші партнери, включаючи Велику Британію, підтримують цю ідею, і попросив союзників бути "більш практичними" в обговоренні цього варіанту. Ініціатива раніше застопорилася через опір багатьох союзників, включаючи США, послати солдат в Україну, побоюючись розширення конфлікту. Сама Франція теж не просуває конкретних планів на тлі внутрішньої політичної кризи. Поставки зброї до Києва не скоротяться Відповідаючи на запитання, скільки часу може знадобитися, щоб Україна відчула на полі бою, якщо США припинять допомогу, Вільям Лаплант, який відповідає за закупівлі та промислову політику в Пентагоні, каже, що поставки зброї до Києва не скоротяться. Натомість, ймовірно, повільно знижуватимуться протягом багатьох місяців, враховуючи існуючі контракти від США та інших союзників. "Як Америка Байдена озброювала Україну", Тhе Nеw Yоrk Тіmеs, США Лише через кілька тижнів після того, як Росія вторглася в Україну в лютому 2022-го, в ЗСУ почали закінчуватися боєприпаси для застарілої артилерії часів СРСР. Невдовзі США почали шукати по іноземних арсеналам у світі потрібні види снарядів, щоб підтримати Київ у боротьбі зі значно краще оснащеним противником. Але Пентагон знав, що ніколи не зможе отримати достатньо, бо все менше країн виробляє боєприпаси для радянського типу важкої артилерії, а багато запасів з холодної війни з віком стали непридатними до використання. Тож тієї весни 2022-го міністр оборони Остін зателефонував генералу Марку Міллі, тодішньому главі Об'єднаного комітету начальників штабів, щоб з'ясувати, скільки американських гаубиць можна швидко відправити в Україну з новими снарядами. Цей заклик започаткував ланцюг подій, які призвели до поставок зброї в Україну. В адміністрації Байдена спершу звернулися по допомогу до союзників Америки. А також до країн поза НАТО, щоб вибудувати мережу допомоги Києву. У цей четвер колектив держав, відомий як формат "Рамштайн", 25-й і останній раз за Байдена зібрався на авіабазі у Німеччині. Невідомо, чи триватиме це далі під керівництвом Трампа, який скептично ставиться до підтримки України, менше покладається на альянси та відкрито залицяється до Путіна. США, Британія, Франція та кілька інших країн окремо підтримували Київ Коли група вперше зустрілася 26 квітня 2022-го, на 61-й день вторгнення, США, Британія, Франція та кілька інших країн окремо підтримували Київ. Але десятки інших приєдналися до них у Німеччині, щоб почути новини з поля бою безпосередньо від своїх українських колег. Тоді саме стало відомо про масове вбивство мирних жителів у Бучі. Остін і Міллі чітко дали зрозуміти, що такі звірства, ймовірно, будуть знову без додаткової зброї та боєприпасів для України, і попросили колег глибше перекопати свої арсенали у пошуках вкрай необхідної зброї. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Росіяни обходять Покровськ: що пишуть світові ЗМІ Зустріч зібрали в Рамштайні, обраному через центральне розташування в Європі, довгу злітно-посадкову смугу для делегацій, які прибувають літаками, і можливість підтримувати сувору безпеку, приймаючи делікатні дискусії про майбутнє України. У непримітній залі Остін і Міллі в оточенні своїх українських і німецьких колег сиділи разом із представниками понад 40 інших країн. З тих пір група зросла до принаймні 53 країн, і Пентагон натякнув, що інші брали участь не публічно. Відтоді зустрічалися приблизно щомісяця. "Війна Путіна - це виклик свободі людей. Ми зацікавлені, щоб автократи не могли поставити свої імперські амбіції вище за права вільних і суверенних народів. Україна веде справедливу війну за самооборону", - сказав Остін у четвер. Армія України все ще перебуває на межі двох військових культур часів холодної війни Це була остання зустріч групи за час перебування Остіна на посаді міністра оборони. Того вечора міністр оборони Рустем Умєров і два його помічники мали з ним приватну зустріч. Українці приїхали легко, без великої охорони, яка стояла поруч для їх колеги зі США. Армія України все ще перебуває на межі двох військових культур часів холодної війни - США і НАТО, з однієї сторони, та колишнього СРСР, з іншої. За десятиліття дві сторони створили власні екосистеми зброї, сумісні з їх союзниками, але не ворогами. Хоча різниця між снарядами росіян 152 мм, і НАТО 155 мм здається незначною, вона символізує те, як військові у світі давно розділені на два табори. Визначити, чи країна на стороні Заходу чи Москви, часто так само легко, як визначити, яку зброю вона використовує. Але кількість країн, які виробляють зброю російського стандарту, скоротилася, коли багато колишніх радянських республік приєдналися до НАТО. Глобальні поставки цієї зброї ще більше скоротилися, коли Росія призупинила значну частину свого збройового експорту, щоб підтримувати власні потреби у війні. Ця зміна змусила багатьох клієнтів Москви шукати боєприпаси деінде, і все більше країн почали виробляти зброю за стандартами НАТО, навіть якщо не є членами Альянсу. Перехід України на літаки НАТО, як-от F-16, і зброю, як-от ракетні установки НІМАRS, відвернув ще більше країн від орбіти Росії. Ця зміна наочна у складі контактної групи, в яку входять 20 країн, які раніше були в зоні впливу Москви під час холодної війни. Деякі продовжували купувати російську зброю до нападу на Україну. Склад "Рамштайну" демонструє новий підхід до проекції сили США. Хоча НАТО завжди була альянсом держав, які обіцяли прийти на допомогу одна одній у разі нападу, вплив блоку із середини 1990-х вийшов далеко за межі членства 32 країн завдяки партнерству з десятками інших країн. США використали цю мережу для створення контактної групи. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Спадщина Джо Байдена невпевнена допомога Україні, яка привела до війни на виснаження Окрім членів НАТО, багато країн, які беруть участь у контактній групі, є основними союзниками США поза НАТО. Серед них Аргентина, Австралія, Колумбія, Ізраїль, Японія, Кенія, Марокко, Нова Зеландія, Катар, Південна Корея та Туніс. Після десятиліть продажу зброї ці країни разом мали великий арсенал озброєння за стандартами НАТО, яким могли поділитися з Україною. Інші є на периферії НАТО. Боснія і Герцеговина, Грузія, Ірландія, Косово та Молдова приєдналися до групи. Еквадор і Перу, два колишні військові клієнти Росії, уклали партнерські відносини з Альянсом. Остін створив "Рамштайн" за моделлю Коаліції з розгрому ІДІЛ Остін створив "Рамштайн" за моделлю Коаліції з розгрому ІДІЛ, сформованої у 2014-му. Вона охопила понад 80 країн. Тоді він був генералом армії, відповідальним за збройні сили США на Близькому Сході. Через вісім років у Рамштайні потиснув руки багатьом тим самим лідерам. За даними Пентагону, разом країни групи, що підтримує Україну, дали Києву військової допомоги, фінансування і обладнання на понад $126 млрд. Поки Остін працював над розширенням і організацією коаліції, Держдеп за лаштунками робив усе, щоб змусити ще більше колишніх військових клієнтів Росії пожертвувати Києву зброю радянських часів в обмін на фінансові гранти та прискорений доступ до американської зброї. Невідомо, чи триватимуть такі зусилля при Трампі, але очевидно, що військові та цивільні чиновники розглядали можливість того, що Україні, можливо, доведеться воювати без свого єдиного найбільшого благодійника - США. Якщо Трамп вирішить залишити контактну групу, то, за словами представників Пентагону, якась інша країна може взяти на себе керівну роль, продовжуючи глобальні зусилля з постачання зброї в Україну.

Про це - в інтерв"ю Марії Гурській, яке пубікує видання Sеstry.uа.Міністр оборони Польщі Владислав Косіняк-Камиш заявив, що західні системи ППО, які отримає Польща, захищатимуть повітряний простір виключно країн НАТО. Ідеться про отримання Варшавою норвезьких багатоцільових літаків F-35, зенітних систем NАSАМS, а також додаткових систем Раtrіоt для захисту повітряного простору. Як слід розцінювати заяву Косіняка-Камиша? Чи є вона елементом передвиборчої риторики напередодні президентських виборів, які можуть відбутись у травні 2025 року? Чи можливий консенсус щодо закриття неба принаймні над Західною Україною з боку Польщі? Я особисто виступаю за збиття російських ракет над територією України, але це має бути рішення всього НАТО, в тому числі, звичайно, США. Я не думаю, що заява міністра Косіняка-Камиша була елементом передвиборчої гри, хоча проблема, звичайно, експлуатується на виборах, особливо крайніми правими, зокрема, «Конфедерацією», яка стверджує, що якби було ухвалено рішення про введення військ в Україну, як це пропонують французи, або якби ракети НАТО збивали російські ракети над територією України, то це було б автоматичним оголошенням війни Росії з боку НАТО або Польщі. Це неправда. Але ми повинні усвідомлювати, що будь-які рішення про залучення потужностей Північноатлантичного Альянсу Польщею мають бути рішеннями всього НАТО.Україна повинна працювати над переконанням всіх членів Альянсу, тому що це — елемент спільної союзницької оборониКанцлер Німеччини Олаф Шольц за довгий час вперше відвідав  Україну — очікувалось, що він привезе з собою рішення про надання Україні німецьких крилатих ракет великої дальності Таurus. Дива не сталося. Чи очікувати Україні посилення оборонних потужностей після виборів у Німеччині, які заплановані на лютий 2025 року?Про нові декларації Німеччини та нову, можливо, більш рішучу її стратегію щодо Росії ми зможемо дізнатися лише після виборів. Це стане можливим, якщо там переможуть сили, які будуть менш дипломатично обережними, ніж канцлер Шольц і його коаліція. Зараз в міжнародній та європейській політиці дуже багато змінних — і це не лише вибори в Німеччині і зміна команди в США, а й зміна геополітики в Центральній і Західній Європі, невизначеність щодо багатьох урядів. Ми, наприклад, не знаємо, хто буде при владі у Румунії, а це дуже важливо для України та Польщі, враховуючи дедалі більшу проросійську позицію не лише Угорщини, до чого ми, на жаль, звикли, а й Словаччини. Зараз час для дипломатичного наступу України. Потрібно знову і знову нагадувати про базові речі, що це Росія напала на Україну, що це вона хоче знищення українських земель та народу, що це вона вчиняє військові злочини, а Україна захищається. А як виглядає ситуація з допомогою Україні між виборами і інавгурацією нового президента в США?Союзники України — країни Скандинавії, Нідердланди, Велика Британія ​​і, звісно ж, адміністрація Джо Байдена продовжують підтримувати Україну і надсилати важливі оборонні системи. Переламним став крок президента Байдена, який, хоч і з запізненням на два роки, але все ж зняв обмеження на застосування американських ракет великої дальності для ураження цілей на території Росії. І все ж ключовим в поточній ситуації буде поворот — невідомо, в який бік та наскільки глибокий, — який відбудеться в американській політиці після 20 січня, коли Дональд Трамп знову вступить на посаду президента країни. Тим не менше спікер Палати представників США Майк Джонсон відхилив запит адміністрації президента США Джо Байдена включити $24 мільярди допомоги Україні до законопроєкту про короткострокові витрати, який Конгрес має ухвалити до 20 грудня. Чи отримає Україна кошти на оборону і чого чекати далі?Я сподіваюся, що Україна все ж отримає ці десятки мільярдів доларів допомоги ще за адміністрації президента Джо Байдена. Серед республіканців також є значна група, можливо, навіть домінуюча, яка не хоче, щоб Україна і Захід програли в російсько-українській війні. Навпаки, хочуть щоб Україна і Захід у цій війні виграли. Звичайно, оточення Трампа різноманітне, там є люди, які хотіли б перемир'я або припинення вогню за будь-яку ціну, однак, мені здається, що переважають там ті, хто не хочуть дати Путіну забагато, тому що це було б капітуляцією не лише України і європейців, а й нового американського уряду. Про цю тенденцію говорить висунення Марка Рубіо на посаду очільника Державного департаменту.Трамп не може дозволити собі імідж слабака, тому що він сам звинувачував в цьому Джо Байдена — в основному, коли йшлося про Афганістан, але й не тількиНа Заході зростають побоювання, що Володимир Путін може вирішити вторгнутися в Східну Європу найближчими роками. Як пише Тhе Тіmеs, на думку воєначальників НАТО, Велика Британія має бути готовою до конфлікту до 2027 року. У випадку ізоляціонізму США за Трампа, чи візьме Європа відповідальність за власну безпеку? Яким є тут погляд Польщі?Якби Путін, не дай Боже, переміг, а я визначаю його можливу перемогу в першу чергу в тому аспекті, що Україна була б позбавлена ​​можливості приєднатися до ЄС і НАТО, для всієї Європи і передусім для нашого регіону є очевидним, що Путін піде далі, він не відступить. Відновивши сили, він захоче отримати ще більше геополітичних здобутків. Цілі Росії, чітко визначені МЗС Росії у грудні 2021 року, не змінилися — РФ хоче не тільки підпорядкувати собі Україну, а й вимагає виведення військ НАТО зі Східної Європи, на що, звісно, ​​не погодиться ані Польща, ані інші країни Центральної Європи, ані весь Північноатлантичний альянс, включаючи США/Польща перебуває серед країн, які найсуттєвіше збільшують витрати на оборону. Цього року буде понад 4% ВВП, а наступного, я сподіваюся, ще більше. Як член комітету з питань оборони можу сказати, що збільшити армію в 2-2,5 рази за кілька років зі зміною більшості систем озброєнь або їхнім значним розширенням — це дуже складний процес, але ми це робимо, бо це необхідно. Водночас я не вважаю, що президент Трамп виведе США з НАТО і відмовиться від допомоги Україні. Це — частина великої глобальної політичної гри, яка ведеться головно між Вашингтоном і Пекіном. У цій грі найважливішим союзником США є Європа, а найважливішим союзником Китаю — Росія. Відмовитися допомагати Україні і Європі для Трампа буде невигідноТому я не з тих, хто вірить, що ми зіткнемося з трагічно негативними рішеннями адміністрації нового американського президента в перші тижні чи місяці. Це не означає, що можна забути про розбудову оборонного і стратегічного потенціалу Європи. Це беззаперечний пріоритет.‍Володимир Зеленський заявив про готовність до переговорів щодо припинення війни за умови вступу України в НАТО — тією частиною території, яка не є тимчасово окупованою Росією. Про таку можливість раніше говорили в апараті Генсека НАТО, висловлювалися на цю тему й інші європейські політики. Наскільки це реалістично станом на зараз?Я сподіваюся, що так виглядатиме кінець цієї війни. Мені дуже подобаються сильні заяви з цього приводу, наприклад, Марка Рютте, нового генерального секретаря НАТО. Та скажу вам трохи навпаки. Я вважаю, що не можна погоджуватися на жодне перемир'я, яке містило б умову невходження України в структури ЄС і НАТО. Це значило б, що Путін досягнув своєї цілі, заради якої він розпочав цю війну, а саме — геополітичної васалізації України. Ані Захід, ані Україна не можуть на таке погодитися, і я сподіваюся, що США під керівництвом нового президента також на таке не погодяться і не запропонують цього.‍В якій часовій перспективі, на вашу думку, може реально відбутися вступ України в НАТО? По-перше, я вважаю, що Україна може вступити в НАТО і в ЄС навіть, якщо частина території України буде окупована. Тут я згадую випадок Кіпру, який приєднався до ЄС, коли частина його території була і досі залишається окупованою турками. Не бачу причин, чому так не могло б відбутися і з Україною. Скажу так: хотілося б, щоб це відбулося якнайшвидше. Та все залежить від політичної волі. Потрібно переконати всіх 32-х членів НАТО погодитися на це. Вступ до ЄС — це інше, тому що це не просто політичний процес, а дуже складний юридичний процес. Польща майже десять років вела переговори про вступ до Європейського союзу. Звичайно, політична воля має велике значення, але передусім ідеться про готовність з боку України, українського парламенту та української адміністрації якомога швидше провести переговори та адаптувати українське законодавство до європейського права в різних аспектах — від сільського господарства до промисловості, від верховенства права до боротьби з корупцією. У цьому випадку все залежатиме від швидкості дій самої України та її влади.Польща дуже хоче допомогти, і я знаю, що вже готуються місії експертів для допомоги Україні в переговорах з Євросоюзом, у тому числі тих, які понад 20 років тому вели переговори про вступ Польщі до ЄС‍Якщо ми говоримо про ЄС, вступ — це перспектива близько 5-ти років. Якщо говорити про НАТО, це може відбутися швидше. Як швидко? Я політик і не хотів би бавитись у ворожку, тому просто підкреслю — вступ України в ЄС і НАТО — це пов’язані, але різні процеси. Процес вступу до Євросоюзу є правовим і політичним процесом і вимагає реформ. Вступ до Північноатлантичного альянсу вимагає переважно політичної волі. Нагадаю, що Фінляндія та Швеція увійшли в НАТО протягом року від декларації готовності до завершення процесу ратифікації в усіх країнах.‍Російська пропаганда зараз активно експлуатує меседж про те, що Східний щит» є спробою Польщі відгородитися від війни в Україні. Яке місце цей проєкт відіграє в обороні Польщі і яке значення він має для України?Це абсурдна і тупа пропагандистська гра Росії. "Східний щит" призначений для захисту Польщі від можливого нападу з боку РФ або російсько-білоруських сил. Ми маємо дуже довгий кордон з Білоруссю, понад 400 кілометрів, але також бачимо загрозу на півночі, з боку Крулевецької або Калінінградської області, де маємо майже 300 км кордону. Ми повинні його зміцнювати, але це не змінює нашої дуже твердої позиції допомагати Україні усім, чим можемо, і доставляти вам західну допомогу, яка тече транспортними коридорами в Україну через наш південно-східний кордон. Як я вже сказав, між цими проєктами немає конкуренції — один доповнює інший. Ми хочемо вам допомогти, і це збігається з нашим власними інтересами максимально відштовхнути від Польщі росіян.Після великої перерви фермерські протести на кордоні Польщі та України знову поновилися. Фермери погрожують посилити їх після 10 грудня. Який відсоток внутрішньої політики у цих протестах? Чи є тут елементи російського впливу? І як бути з тим, що кожен такий протест є ударом по економіці воюючої країни?Причини протестів фермерів різні. Частково вони справедливі, адже угода ЄС з країнами Меркосур (це економічний союз держав у Південній Америці, до якого входять Аргентина, Бразилія, Парагвай, Уругвай й Болівія, а також асоційовані члени — Чилі, Болівія, Перу, Колумбія та Еквадор. — Авт.) може й справді вплинути на них. Але методи цих протестів абсолютно неправильні. Те, що кордон з Україною є елементом протесту проти угоди з країнами Південної Америки, — це абсурд. Я думаю, що польський уряд не дозволить перекрити кордон. І те, що деякі фермери пробують це зробити, свідчить про те, що, на жаль, у тих громадах є російська агентура.Щойно досягли порозуміння голови МЗС Польщі та України у питаннях ексгумацій жертв Волинської трагедії, як представники РіS зареєстрували в парламенті законопроєкт, згідно з яким пропонується карати за "пропагування ідеології" ОУН-б та Української Повстанської Армії, які, мовою законопроєкту, призвели до "геноциду поляків на Волині та суміжних територіях в 1943-1945 роках". Голова міжпарламентської групи співпраці з Республікою Польща у Верховній Раді України Микола Княжицький каже: "Емоційності українців годі дивуватися, бо це чергова хвиля політичних спекуляцій на темі Волині під час геноцидної війни Росії проти України".  Попри декларації прем'єра Польщі Дональда Туска про підтримку України, ризик політизації теми спільного минулого перед президентськими виборами зростає. Чого очікувати?На жаль, це вже не ризик, а реальність. Я вважаю, що і "Конфедерація", тобто крайні праві сили, і, на жаль, набагато більша і серйозніша сила "Право і Справедливість" вже розігрують цю карту у внутрішній політиці, абсолютно забуваючи про дві речі. РіS за вісім років свого правління не змогла зробити нічого, щоб розпочати процес ексгумацій на Волині. Тож тепер, коли це сталося за менше, ніж рік правління нашої коаліції, вони будуть робити ставку на націоналізм, щоб завоювати довіру свого електорату. Ось як я прочитав цю постанову. Я вважаю, що на даний момент ми досягли того, чого можна було досягти, того, що було правильним і реалістичним, і я сподіваюся, що ексгумації розпочнуться.Потрібен серйозний польсько-український діалог про УПА і його ключових діячів — таких, як Бандера чи Шухевич — постатей, які належать до національного пантеону українців, оскільки боролися з радянською владою за незалежність України й водночас яких ми оцінюємо однозначно негативно через Волинську різанину. Та для дискусій про це настане час після війни, коли Україна не буде змушена чинити відсіч російській агресії. На жаль, через свій передвиборчий цинізм про це забувають наші праві сили — від "Конфедерації" до РіS. Україна перебуває у смертельній загрозі, і зараз ми повинні, не забуваючи про важку історію, якомога більше допомагати їй у війні з Росією. Крапка.‍Чи буде ухвалений скандальний законопроєкт і чи не призведе передвиборче роздмухування пристрастей до погіршення підтримки України і ставлення до українських біженців в Польщі?До нового року Сейм не займатиметься цим проектом. Чи ухвалять його — не знаю, але це точно не буде справжня дискусія про історію. Це інструмент пропаганди РіS та її виборчої кампанії, їхнього кандидата на президентських виборах. Такі умови ускладнюють щиру розмову про важку історію. УПА ніколи не буде для нас тим, чим вона є для українців, бо для нас це сила, відповідальна за Волинь. Та те, що пишуть про УПА в підручниках у Польщі та Україні, мають визначити історики, а не постанови Сейму, і зараз для цього точно не час. Ключові політичні сили оголосили своїх кандидатів на пост президента Польщі.  У чому полягатиме різниця для України у випадку перемоги того чи іншого кандидата?Звісно, ​​є більший ризик якогось загострення польсько-українських відносин через історію, якщо б виграв Кароль Навроцький, який протягом останніх років очолював наш Інститут національної пам’яті і не продемонстрував здатності ефективно та конструктивно співпрацювати з колегами в Україні. Але у Польщі зовнішню та оборонну політику проводить уряд, а не президент.Президент, звичайно, має велике символічне значення. Він є главою держави, але поки Дональд Туск буде прем’єр-міністром Польщі, а Радослав Сікорський — міністром закордонних справ, суттєвих змін у політиці щодо України не буде.‍Як ви для себе формулюєте головне питання польсько-українского діалогу сьогодні і який головний спільний виклик для Польщі і України?Перше і головне — Польща, як самостійно, так і в складі західної коаліції, має максимально допомогти Україні виграти цю війну. Друге — це, безсумнівно, процес вступу України до ЄС. Польща як найбільша країна, яка зробила це за останню чверть століття, може дуже допомогти, тому що ми маємо досвід, професіоналізм, знання і хочемо поділитися ними з вами. І, нарешті, третє — знешкодження так званих мін. Об’єктивно існують розбіжності щодо нашої непростої історії або в сільськогосподарських відносинах. Таких деструктивних моментів не бракує. Та геостратегічна мета Польщі та України полягає в перенесенні кордону безпечної, інтегрованої зі структурами Заходу Європи  до східного кордону України, а також, розбудові сильного осередка всередині структур Заходу, тобто, ЄС і НАТО, Центральної та Східної Європи, головними опорами яких мають бути Польща та Україна. Так я оцінюю стратегічні цілі Польщі, і вони незмінні з 1991 року, відколи Україна відновила незалежність і вже точно з 2014 року, коли Україна чітко заявила, що хоче бути членом ЄС і НАТО. 

Після 10 грудня польські фермери можуть поновити акції протесту та заблокувати всі пункти пропуску на кордоні з Україною. На такий крок вони підуть, якщо уряд Польщі не виконає вимог протестувальників. Про це повідомляє Rzесzроsроlіtа. Погрози про можливість блокади усіх пунктів пропуску фермери висловили під час їхніх переговорів з міністром сільського господарства Польщі Чеславом Секерським у Медиці. Польський чиновник заявив, що до 10 грудня підготує відповідь на вимоги протестувальників. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Польські фермери продовжують протест - ситуація на кордоні При цьому польські фермери очікують сильного спротиву з боку Варшави щодо угоди про вільну торгівлю між ЄС і країнами Південної Америки. За інформацією видання, вони побоюються, що "бездіяльність може призвести до надходження сільськогосподарської продукції з країн МЕРКОСУР (економічний союз держав у Південній Америці, до нього входять Аргентина, Бразилія, Парагвай, Уругвай та Болівія, та як асоційовані члени - Чилі, Болівія, Перу, Колумбія та Еквадор) на польський ринок". Фермери також вимагають від уряду зберегти сільськогосподарський податок на 2024 рік на рівні попереднього року. Польські мітингувальники 23 листопада почали блокування пункту пропуску "Медика-Шегині" на кордоні. Причинами назвали невиконання вимоги зберегти сільськогосподарський податок на рівні 2023 року. А також - занепокоєння щодо підписання Європейським Союзом угоди про вільну торгівлю з південноамериканськими країнами. Увечері 24 листопада рух вантажівок через пункт пропуску "Шегині - Медика" було відновлено.