Search trend "День пам'яті та примирення"

Про це інформує Dіgі24. У пояснювальній записці йдеться про те, що Румунія визнала 9 травня Днем перемоги, оскільки опинилася у сфері радянського впливу, і ця дата була нав'язана Йосипом Сталіним і СРСР, щоб "заявити про свою провідну роль у перемозі над колишніми нацистськими союзниками". "Ініціатива вносить законодавче уточнення щодо відзначення цієї історичної події (...) і виправляє історичну неоднозначність, яка за часів комунізму заохочувала святкування 9 травня за радянським зразком. 7 травня 1945 року Німеччина підписала акт про беззастережну капітуляцію в штабі Верховного головнокомандування союзних військ у Франції, в Реймсі. Відповідно до цього акту, військові дії офіційно закінчилися 8 травня 1945 року о 23:01", - зазначено в пояснювальній записці. За законопроєкт, у нормативному акті якого вказано, що 8 травня встановлюється як свято Дня перемоги коаліції народів світу у Другій світовій війні, проголосували 270 депутатів, один висловився проти, ще 19 – утрималися.Довідково. Німеччина офіційно програла у Другій світовій війні 8 травня 1945 року. Цей день був взятий за основу, оскільки 7 травня у французькому Реймсі був підписаний Акт про повну капітуляцію нацистської Німеччини, а наступного дня документ вступив у дію.Після оголошення Акту капітуляції Німеччини 8 травня 1945 року, Йосип Сталін настояв, щоб підписання капітуляції відбулося у Берліні, на території Німеччини. Він вважав, що капітуляція має бути офіційно прийнята там, звідки пішла агресія. Таким чином, другий Акт про беззастережну капітуляцію Німеччини був підписаний 8 травня 1945 року у Берліні о 22:43, а через різницю в часі, у СРСР вже настало 9 травня. У 2004 році на 59-й сесії Генасамблеї ООН, було проголошено 8 і 9 травня Днями пам'яті та примирення. Резолюція А/RЕS/59/26, яка була прийнята, закликала всі країни-члени ООН та інші неурядові організації вшановувати пам'ять загиблих у роки Другої світової війни.Президент США Дональд Трамп офіційно проголосив 8 травня Днем перемоги у Другій світовій війні, підписавши відповідну заяву 7 травня 2025 року. 

У перше за час повномасштабної війни приїхав до Києва. Зустрічають дорогі люди. Накривають святковий стіл. Невимушена й легка розмова. Розслабився не приховую жодної подробиці своєї служби як військового журналіста в районі бойових дій. І раптом хрещена нокаутує запитанням: "Чи бояться бійці смерті?" І я розумію, що надалі, записуючи інтерв'ю з воїнами, формулюватиму запитання саме так. А поки що пам'ять догідливо переносить мене на кілька місяців назад. Листопад, полігон. Напередодні Дня сержанта командування 59 бригади імені Якова Гандзюка виділило двох бійців для розповіді про їхній бойовий шлях. Умови для запису не дуже зручні холод пробирає до кісток. Але коли починаю бесіду з першим із них, забуваю про те, що пальці мерзнуть, тримаючи диктофон. Воїна звуть Вахтанг. Позивний "Ваха". Середнього зросту, з борідкою. Зізнається, що волів би утриматися від інтерв'ю, але наказ є наказ. Почувши ці слова, розчаровано зітхаю. З досвіду знаю, за такого ставлення людина навряд чи буде відвертою. Але я помиляюся. Попереду пів години глибоких думок. Після запису ошелешений тим, що уродженець Харкова не закінчив вищого навчального закладу кинув на півшляху. А от те, що перейшов на українську, змалечку спілкуючись російською, нітрохи не дивує. Ви тільки послухайте, що говорив цей 33-річний піхотинець. &еnsр;Пригадую свій перший вихід на позицію. Очікування були песимістичними. Бо коли був цивільним, Харків точно не належав до спокійних міст. Там щодня були обстріли, вибухало поруч. А на позиції вперше нічого такого. Уже наступний вихід райдужним не був обстріли, дрони. Але вивів таку формулу для себе: корисно мати в голові песимістичний сценарій. Я не сентиментальна людина, і це плюс. Не вважаю свого досвіду унікальним. Звичайний для будь-якого піхотинця. По-друге, не люблю копатися в собі. Знецінюю те, що зі мною було. Не хочу застрягати в минулих подіях, бо багато чого ще треба зробити, аби виграти війну. Інколи мені хочеться зробити щось, що перевищує мій потенціал. Але треба постійно зважувати можливості, мати запобіжник у голові. Головне уникати недбалості. Бо вона призводить до тупих втрат. Втома від війни? Швидше виснаження. Воно накопичується. Я ніяк із цим не борюся. Розглядаю це як нагороду. Піхотинець має бути або виснаженим, або мертвим. Чи вірю у справедливість? Вона існує. Але як виняток, а не правило. Є надія, що в російсько-українській війні буде цей виняток. На цьому я ставлю крапку і щиро дякую Вахтангу за те, що мені було цікаво. Він знизує плечима мовляв, нічого такого я ж не сказав. Я усміхаюсь і кажу: "Добре, давайте наступного". Героїчний хлопець на позивний "Шева" простий, відвертий, йому є чим поділитись, і робить Богдан це залюбки. На його розповідь зреагує більша кількість людей. "Ваха" умовно залишиться в тіні. Я розумію людей більшості хочеться конкретних історій під час війни, а не філософських узагальнень. Саме на цьому ми сходимося з командиром, коли обговорюємо підсумки зустрічі з двома сержантами. Але це не заважає мені висловити начальнику те щеняче захоплення, яке викликав своїми думками "Ваха". У подальшому ми не підтримували контакту. Не бачив у цьому сенсу в кожного своя робота. За кілька місяців вона привела мене до головного сержанта бригади. Прощаючись, я попросив його рекомендувати для медійності підлеглих. &еnsр;Тільки не "Ваху", уточнюю. Цей чоловік феноменально мислить, але з ним я вже попрацював. Відповідь приголомшує. &еnsр;"Вахи" більше немає. Спочатку він був поранений. Лікувався, міг узяти час для повного відновлення, але ні. Знову пішов на позицію. І загинув. Я хочу додати слово "героїчно", але одразу себе осмикую. За час одинадцятирічної війни полягло безліч захисників України. Про кого з них можна сказати, що не героїчно? "Ваху" поховали в Харкові 8 травня. У символічний день пам'яті, примирення та перемоги над нацизмом. Я достеменно не знаю, чи боявся він смерті. Але хлопець віддав життя за те, щоб у цьому світі справедливість мала хоч трохи більше шансів.

У Луцькому навчально реабілітаційному центрі відзначили День пам'яті та примирення. Цей заклад обрали, бо тут немає предмета "Захист України"

Голова Військового комітету Європейського Союзу генерал Роберт Бріґер заявив, що стратегічна ситуація, в якій опинився ЄС, значно ускладнилася. Про це він сказав у своєму зверненні до учасників 17-го Київського безпекового форуму, який відбувся 8 травня 2025 року. "Для мене велика честь звертатися до вас із Києва, хоча обов'язки не дозволили бути присутнім особисто", - зазначив генерал, додавши, що цьогорічний форум є надзвичайно важливим, оскільки збігається з 80-ю річницею Перемоги в Європі та проходить на тлі глибокої безпекової кризи. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Режим припинення вогню не працює: Росія атакує по всій лінії фронту За його словами, нинішній міжнародний порядок, демократія та глобальний мир опинилися під серйозними, а подекуди й екзистенційними загрозами. "Сьогодні перед нами стоїть фундаментальне питання: чи вдасться людству уникнути Третьої світової війни? Це не просто гіпотетичне міркування - це виклик, на який ми маємо відповісти діями", - наголосив він. Генерал Бріґер навів кілька прикладів загрозливих тенденцій: розв'язана Росією конвенційна війна в Європі, атаки хуситів на торговельні судна в Червоному морі, загострення конфліктів на Близькому Сході, послаблення впливу західного світу в Африці. "Світ дедалі більше нагадує арену безперервної боротьби за безпеку, а ми постійно балансуємо на межі масштабної ескалації", - підкреслив він. У цьому контексті, за словами голови Військового комітету ЄС, українці єдина нація, яка сьогодні як ніхто інший розуміє, що на кону стоїть не абстрактна концепція, а майбутнє всього цивілізованого світу. "Ми бачимо, як Україна та її Збройні сили ведуть боротьбу не лише за свою свободу, а й за стабільність і мир у Європі та світі", - додав він. 8 травня в Україні відзначають День пам'яті та примирення. Цього дня 1945-го в Берліні о 21:20 за місцевим часом підписали Акт капітуляції Німеччини. Лідер Німеччини Адольф Гітлер застрелився 30 квітня 1945 року у своєму бункері. Його наступником за заповітом став гросадмірал 53-річний Карл Деніц. Він створив власний уряд, який спробував вести переговори із союзниками, однак безуспішно. Його влада поширювалася лише на вузьку смугу землі від австрійського кордону до Берліна й до данського кордону. 7 травня генерал Альфред Йодль від імені німецького командування підписав у ставці Двайта Ейзенгавера в Реймсі умови беззастережної капітуляції. Радянський уряд висловив категоричний протест і висунув вимогу підписати акт беззастережної капітуляції Третього рейху в Берліні за участі СРСР. Тоді провели повторне підписання.

У День пам'яті та перемоги над нацизмом президент Володимир Зеленський наголосив на важливості збереження історичної правди та ролі українців у боротьбі проти нацизму під час Другої світової війни. Він разом з дружиною Оленою Зеленською поклав квіти до меморіалу у Києві. "Намагаючись присвоїти Україну, Росія присвоює собі чужу пам'ять і викривляє історію", - заявив президент. Зеленський підкреслив, що українці зробили значний внесок у перемогу над нацизмом і заплатили за це величезну ціну. "Понад 8 мільйонів українців боролися з нацизмом не тільки в складі Радянської армії. Десятки тисяч билися в арміях союзників, сотні тисяч - у повстанських загонах та рухах опору", - наголосив глава держави. Глава держави нагадав, що в тій війні не було тилу - вся Україна була полем бою. "У тій війні в нас не було тилу - вся наша земля була суцільним фронтом, плацдармом, відкритою раною. Постраждало кожне місто, село, кожен дім і кожна родина", - сказав він. Звертаючись до сучасних подій, Зеленський провів чітку межу між історичною правдою та нинішніми маніпуляціями Кремля. "І ми не віддаємо цю пам'ять новому, російському нацизму, так само як не віддаємо йому своє сьогодення", - наголосив президент. Він підкреслив, що справжня перемога та пам'ять - не у парадах, а в правді. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Зеленський зробив заяву у День пам'яті та перемоги над нацизмом: "Зло обов'язково програє" "Перемога і справжня пам'ять не з тими, у кого "паради", а з тими, із ким правда", - сказав Зеленський. Президент закликав шанувати як історичний внесок українців у боротьбу зі злом, так і нинішню відвагу тих, хто сьогодні продовжує цю боротьбу. "Шануймо свій внесок у боротьбу зі злом і своє сьогодні, у якому знову з ним боремося", - підсумував президент. 8 травня в Україні відзначають День пам'яті та примирення. Цього дня 1945-го в Берліні о 21:20 за місцевим часом підписали Акт капітуляції Німеччини. Лідер Німеччини Адольф Гітлер застрелився 30 квітня 1945 року у своєму бункері. Його наступником за заповітом став гросадмірал 53-річний Карл Деніц. Він створив власний уряд, який спробував вести переговори із союзниками, однак безуспішно. Його влада поширювалася лише на вузьку смугу землі від австрійського кордону до Берліна й до данського кордону. 7 травня генерал Альфред Йодль від імені німецького командування підписав у ставці Двайта Ейзенгавера в Реймсі умови беззастережної капітуляції. Радянський уряд висловив категоричний протест і висунув вимогу підписати акт беззастережної капітуляції Третього рейху в Берліні за участі СРСР. Тоді провели повторне підписання.

The Mission of «Sprava Hromad»is the support of our army. The key to victory at the front is the support of the army in the rear! Now again, as in 2014, the army needs our unity in matters of aid!Starting with basic things like clothing, and ending with high-precision equipment, such as optical-radio-electronic surveillance complexes, our community buys and supplies the troops with everything they need, which forms a new, more advanced army! In this process, we, Public Affairs, take over all the routine processes from "understanding what the military needs to beat the enemy" and ending with handing him the keys to the dream equipment! However, we can overcome this path only under one condition: only together with you!

8 травня, в День пам'яті та примирення, у Львові відбулося вшанування пам'яті жертв Другої світової війни. Як відбувся пам'ятний захід на місці концтабору "Шталаг-328"?

80 років тому, 8 травня 1945-го, в берлінському передмісті Карлсгорст було підписано акт про беззастережну капітуляцію Третього Рейху, що завершив Другу світову війну в Європі. Головнокомандувач Збройних сил України Олександр Сирський висловився у День пам'яті та перемоги над нацизмом у Другій світовій війні. "Восьме травня, День пам'яті та перемоги над нацизмом у Другій світовій війні 1939-1945 років, - це не про гучне пафосне свято. Це про тишу. Про біль. Про усвідомлення ціни свободи й миру. 45 мільйонів жертв у Європі. Із них - понад 8 мільйонів українців. Майже кожен четвертий. Військові. Цивільні. Діти", - написав він. За його словами, понад 7 мільйонів українців билися у складі армій антигітлерівської коаліції - на різних фронтах, у різних мундирах, але з однією метою. Здобути мир для всього світу. "Внесок України у європейський мир - один із найбільших. Був тоді і є сьогодні. Сьогодні ми - український народ - знову на передовій. Тримаємо удар нових нацистів, які хочуть знищити нас, щоб піти далі на інші країни. День 8 травня нагадує нам про нашу силу і стійкість", - наголосив Головком. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Сьогодні відзначають День пам'яті та примирення Сирський додав, що одержимі диктатори Гітлер і Сталін мріяли стерти Україну та український народ з лиця землі. Але їхній слід в історії вкритий ганьбою. "А Україна є, вона бореться, стоїть. І буде стояти! Це має стати наукою для всіх сучасних тиранів та загарбників", - написав він. Головком звернувся до всіх громадян у країнах вільного світу з нагадуванням і застереженням: не можна загравати з агресором. Він зауважив, що зло можна перемогти тільки в рішучій єдності всіх демократичних націй. "Ми вийшли з полону чужих міфів. Ми - не уламок імперії. Ми - нація, яка бореться за свободу. І творить свою перемогу. Памʼятаємо і перемагаємо! Слава Україні! Героям слава!" - підсумував Сирський. 8 травня президент Володимир Зеленський виступив зі зверненням до українців з нагоди Дня пам'яті та перемоги над нацизмом у Другій світовій війні. У промові він нагадав про паралелі між подіями 80-річної давнини та нинішньою війною Росії проти України, наголосивши на стійкості українців і неминучості поразки агресора.

8 травня президент Володимир Зеленський виступив зі зверненням до українців з нагоди Дня пам'яті та перемоги над нацизмом у Другій світовій війні. У промові він нагадав про паралелі між подіями 80-річної давнини та нинішньою війною Росії проти України, наголосивши на стійкості українців і неминучості поразки агресора. "Сьогодні День пам'яті та перемоги над нацизмом. День, який ми відзначаємо разом з усім світом, з усіма, хто 80 років тому боровся за життя, аби зло програло, аби "ніколи знову"", - зазначив глава держави. Президент підкреслив, що вторгнення Росії у 2022 році стало повторенням найгірших уроків історії. "На жаль, три роки тому це знову повторилось. Зло знову пішло на нашу землю українську". Зеленський провів емоційну паралель між сьогоденням та початком повномасштабної війни. "Вранці 24 лютого на Хрещатику було пусто - ні машин, ні людей. Зараз тут - життя, ви бачите. Сьогодні тут українці, тут українки йдуть своїми вулицями під своїми прапорами завдяки своїм героям", - підкреслив він. Президент подякував українським воїнам, які боронять країну, й закликав не забувати їхньої жертовності: "Для воїнів "дякую" - таке важливе, таке потрібне&hеllір; А далі - продовжувати свою службу Україні, щоб продовжувалося життя в Україні. Всюди". Зеленський також жорстко розкритикував російську традицію святкування 9 травня, назвавши її "парадом страху" і "парадом жовчі й брехні": "Завтра про звірства нацистів буде говорити організатор братських могил у Бучі. Так, ніби не десятки держав-союзників, а особисто Путін перемагав нацизм. Це - парад цинізму", - вказав президент. Він підкреслив, що Україна зберегла справжню пам'ять про Другу світову, без спотворень і культів. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: День пам'яті та примирення: побажання та листівки "Слава богу, Україна вирвалась із цього всього. І понад 8 мільйонів українців, на жаль, загинули в цій боротьбі", - сказав Зеленський. Президент завершив промову на сильній ноті, наголосивши на важливості боротьби за мир. "Будь-яке зло неодмінно закінчується. Будь-який окупант врешті-решт залишає нашу землю. Завжди життя повертається. І саме за це стоїмо сьогодні", - наголосив президент. На завершення він привітав українців з важливою датою: "З Днем пам'яті та перемоги над нацизмом у Другій світовій війні! Вічна пам'ять усім, хто боровся зі злом, і слава всім, хто захищає сьогодні життя!" - підсумував він. 8 травня в Україні відзначають День пам'яті та примирення. Цього дня 1945-го в Берліні о 21:20 за місцевим часом підписали Акт капітуляції Німеччини. Лідер Німеччини Адольф Гітлер застрелився 30 квітня 1945 року у своєму бункері. Його наступником за заповітом став гросадмірал 53-річний Карл Деніц. Він створив власний уряд, який спробував вести переговори із союзниками, однак безуспішно. Його влада поширювалася лише на вузьку смугу землі від австрійського кордону до Берліна й до данського кордону. 7 травня генерал Альфред Йодль від імені німецького командування підписав у ставці Двайта Ейзенгавера в Реймсі умови беззастережної капітуляції. Радянський уряд висловив категоричний протест і висунув вимогу підписати акт беззастережної капітуляції Третього рейху в Берліні за участі СРСР. Тоді провели повторне підписання.

8 травня Європа відзначає День пам'яті та примирення, присвячений пам'яті жертв Другої світової війни. Рух спротиву Жовта Стрічка розповсюдив символічні червоні маки на Донбасі та в Криму

Президент Володимир Зеленський звернувся до українців з нагоди Дня пам'яті та примирення, підкресливши, що зло обов'язково програє. Він нагадав про паралелі між боротьбою України сьогодні і подіями Другої світової війни. Повний текст новини

Щороку 8 травня Україна разом із європейською спільнотою вшановує День пам'яті та примирення. Це особлива дата, коли ми згадуємо не про тріумф чи паради, а про людські долі та ціну перемоги над нацизмом. Повний текст новини

Надішліть теплі слова рідним в цей день

День примирення і пам'яті Україна відзначає 8 травня разом з іншими європейськими країнами.

8 травня в Україні відзначають День пам'яті та примирення. Цього дня 1945-го в Берліні о 21:20 за місцевим часом підписали Акт капітуляції Німеччини. Лідер Німеччини Адольф Гітлер застрелився 30 квітня 1945 року у своєму бункері. Його наступником за заповітом став гросадмірал 53-річний Карл Деніц. Він створив власний уряд, який спробував вести переговори із союзниками, однак безуспішно. Його влада поширювалася лише на вузьку смугу землі від австрійського кордону до Берліна й до данського кордону. 7 травня генерал Йодль від імені німецького командування підписав у ставці Двайта Ейзенгавера в Реймсі умови беззастережної капітуляції. Радянський уряд висловив категоричний протест і висунув вимогу підписати акт беззастережної капітуляції Третього рейху в Берліні за участі СРСР. Тоді провели повторне підписання. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Долю України у Другій світовій війні вирішували за нас. Зараз робимо це самі Після цього в багатьох містах Європи провели велелюдні святкові заходи. У Великій Британії понад 1 млн людей вийшли на вулиці з нагоди святкування завершення війни в Європі. У Лондоні зібралися на Трафальгарській площі й біля Букінгемського палацу. Король Георг VІ та королева Єлизавета разом із прем'єр-міністром Вінстоном Черчиллем вітали народ з балкона палацу. Принцесі Єлизаветі, майбутній королеві Єлизаветі ІІ, та її сестрі принцесі Маргарет, дозволили анонімно гуляти посеред юрби й брати участь у святкуванні. В США президент Гаррі Трумен присвятив перемогу пам'яті свого попередника Франкліна Рузвельта, який помер від крововиливу в мозок менш ніж за місяць до цього. Грандіозне святкування прокотилося вулицями Чикаго, Лос-Анджелеса, Маямі та особливо нью-йоркською Таймс-сквер. День пам'яті та примирення запровадили на засідання Генасамблеї ООН 2005 року. В Україні відзначають з 2015-го. Вшановують пам'ять полеглих у боротьбі з нацизмом солдатів, мирних жителів, що загинули в роки окупації і в таборах смерті. Висловлюють повагу всім борцям проти нацизму. Друга світова війна не оминула жодної української родини. Свій дім, рідних і близьких від ворога в лавах Красної армії захищало 7 млн українців, ще 250 тис. воювали у складі армій союзників, а в Українській повстанській армії - понад 100 тис. осіб. Друга світова забрала життя 10 млн українців, а загалом життя до 85 млн людей. Більшість українців (41%) вважає, що Україна має вшановувати обидві дати: День пам'яті та примирення 8 травня й День перемоги над нацизмом 9 травня. Також 31% опитаних вважає, що Україна має вшановувати лише День перемоги, а майже 9% підтримують ідею лише Дня пам'яті та примирення. 10% опитаних байдуже.

7 травня 1945 року у французькому місті Реймс начальник Оперативного штабу Вермахту генерал-полковник Альфред Йодль підписав Акт про беззастережну капітуляцію Німецьких збройних сил. Документ встановив перемир'я на фронтах Другої світової війни. Акт про капітуляцію зобов'язав німецьких військовослужбовців припинити опір, здатися в полон і передати матеріальну частину збройних сил противнику. "Ми, що нижче підписалися, діючи за уповноваженням Німецького верховного командування, погоджуємось на беззастережну капітуляцію всіх збройних сил на суші, на морі та в повітрі, що перебувають тепер під німецьким контролем, Верховному командуванню союзних Експедиційних сил і водночас Радянському верховному командуванню", - йшлося в документі. Акт підписали в штабі Союзних експедиційних сил. На церемонії підписання була присутня група з 17 журналістів. США і Британія погодилися відкласти публічне оголошення про капітуляцію, щоб СРСР міг підготувати другу церемонію капітуляції в Берліні. З репортерів взяли клятву, що вони повідомлять про капітуляцію тільки за 36 год. Німецьке радіо повідомило про підписання капітуляції. Ще через годину про це повідомило агентство Аssосіаtеd Рrеss. Репортер Едвард Кеннеді після німецького повідомлення визнав себе вільним від обіцянки. Але потім його звільнили, і мовчання про капітуляцію тривало на Заході ще добу. У Радянському Союзі інформацію про капітуляцію 7 травня замовчували. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Співпрацю Кремля з Гітлером мав приховати термін "Велика вітчизняна війна" Радянський представник генерал Іван Суслопаров підписував акт на свій страх і ризик. Інструкцій з Москви він не отримував. Глава СРСР Йосип Сталін був обурений підписанням капітуляції в Реймсі. Він відмовився визнати цей акт, зажадавши його нового підписання у взятому Червоною армією Берліні. 8 травня в Україні - День пам'яті та примирення. Згадуватимуть події Другої світової війни, найкривавішого в історії збройного конфлікту. Він забрав життя до 85 млн людей, із них до 10 млн - українці.

У травні на українців чекає багато свят. Крім загальнодержавних вихідних, у травні відзначають безліч професійних дат, пам'ятних подій і міжнародних свят. Щоб не пропустити жодної важливої дати, тримайте під рукою зручний календар свят на кожен день місяця. Державні та професійні свята у травні 1 травня - День (міжнародний) праці 3 травня - День (всесвітній) свободи преси, День міста Львів, День кондитера 4 травня - День пожежників 5. травня - День (міжнародний) акушерки, День (міжнародний) боротьби за права людей з інвалідністю 7 травня - День радіо, День міста Івано-Франківськ 8 травня - Дні пам'яті та примирення, присвячені пам'яті жертв Другої світової війни 9 травня - День Європи 11 травня - День матері ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: "Надійний тил кожного з нас": зворушливі цитати до Дня матері, які доводять до сліз 12 травня - День (всесвітній) медичних сестер 15 травня - День вишиванки, День (міжнародний) сімей 17 травня - День науки, День пульмонолога, День (всесвітній) телекомунікацій та інформаційного суспільства 18 травня - День боротьби за права кримськотатарського народу, День пам'яті жертв політичних репресій 20 травня - День банківських працівників, День (всесвітній) метролога, День (всесвітній) травматолога 21 травня - День (всесвітній) культурного розмаїття в ім'я діалогу та розвитку 22 травня - День (міжнародний) біологічного різноманіття 23 травня День Героїв, День морської піхоти України 24 травня - День слов'янської писемності та культури 25 травня - День (міжнародний) зниклих безвісти дітей, День філолога, День хіміка, День міста Київ 25-31 травня - Тиждень солідарності з народами несамоврядних територій 29 травня - День (міжнародний) миротворців Організації Об'єднаних Націй 30 травня - День (всесвітній) боротьби проти астми та алергії 31 травня - День (всесвітній) без тютюну, День працівників видавництв, поліграфії та книгорозповсюдження. Вихідні та робочі дні в травні Оскільки воєнний стан продовжили до 6 серпня. Вихідні у травні охоплять лише суботи та неділі. Загалом відпочиватимемо дев'ять днів, а 22 - працюватимемо. Таким чином травневі свята в Україні й цього року пройдуть без додаткових вихідних днів. У травні городники та дачники активно беруться до садового-городніх робіт. Цей місяць вважається одним із найсприятливіших для висаджування більшості овочевих культур, зелені та квітів. Щоб не проґавити найкращі дні для посіву, варто орієнтуватися на місячний посівний календар, щоб рослини краще приживаються, швидше ростуть і дають щедрий урожай.

30 січня віряни вшановують день пам'яті трьох святих: Василія Великого, Івана Богослова і Івана Златоустого. Василій Великий - один із "трьох святителів" і великий богослов. Він був архиєпископом Кесарії Каппадокійської, важливою фігурою в ранньому християнстві. Василій відомий своєю боротьбою за чистоту віри та богослов'я, а також своєю допомогою у створенні основи монашого життя. Його праці, зокрема "Шістдесятник" і "Правила", визначили багато догматичних основ. Він боровся проти аріанства і сприяв утвердженню поняття Святої Трійці. Василій написав детальні правила для чернецтва, що пізніше стали основою монастирських практик у Східній церкві. Він також відомий своїм великим милосердям, допомогою бідним і створенням благодійних закладів, таких як госпіталі. Іван Богослов, один із дванадцяти апостолів, був найближчим учнем Ісуса Христа і автором багатьох важливих книг Нового Завіту, зокрема Євангелія від Івана, трьох послань і Апокаліпсиса (Об'явлення). Іван був єдиним апостолом, який пережив смерть Ісуса і дожив до старості. Він перебував з Ісусом на хресті і отримав від Нього завдання піклуватися про Його Матір, Діву Марію. Його Євангеліє містить глибокі богословські роздуми про Божественність Христа, розширюючи розуміння Христа як Слова Божого, яке стало тілом. Його послання підкреслюють важливість любові та взаємного єднання між християнами. Апокаліпсис Івана (Об'явлення) є останньою книгою Нового Завіту, що описує майбутні події, боротьбу добра і зла та прихід нового неба і нової землі. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Пасха, Паска чи Великдень: як правильно називати одне з найголовніших свят Іван Златоуст - архиєпископ Константинопольський, один із великих ораторів і проповідників ранньої церкви. Він отримав своє прізвисько "Златоуст" (Золотий вуста) завдяки своїй неймовірній риториці та здатності переконливо та зворушливо проповідувати. Іван Златоуст був великим поборником моральної чистоти та праведного життя. Він критикував надмірне багатство і розкіш, пропагуючи простоту і милосердя. Він часто виступав проти корупції в церковному та світському управлінні і закликав до реформ. Його проповіді були настільки популярними, що навіть викликали неприязнь у певних правителів, що зрештою призвело до його вигнання з Константинополя. Його проповіді на Святому Письмі, зокрема на Посланнях святого Павла, стали основними вивченнями для майбутніх поколінь священиків і богословів. Прикмети Сонце заховалося в хмари - почнеться хуртовина. Місяць має червоний відтінок - буде сильний вітер. Сильний вітер - прийде мороз. Що не можна робити Цього дня дуже важливо не лаятися з рідними, друзями та просто близькими людьми, інакше ваша сварка може затягнутися на цілий рік. Жінкам забороняється займатися рукоділлям - будуть проблеми в родині. Що можна робити В храмах цього дня відбуваються святкові богослужіння, а тому віряни обов'язково відвідують церкву, моляться трьом святим про здоров'я і добробут в родині. Це сприятливий день для примирення. В останній місяць зими буде кілька важливих церковних свят. В лютому українці відзначають Стрітення Господнє, яке належить до числа найбільших дванадесятих церковних свят. Також вшановують перше і друге віднайдення голови Івана Хрестителя.

30 січня віряни вшановують день пам'яті трьох святих: Василія Великого, Івана Богослова і Івана Златоустого. Василій Великий - один із "трьох святителів" і великий богослов. Він був архиєпископом Кесарії Каппадокійської, важливою фігурою в ранньому християнстві. Василій відомий своєю боротьбою за чистоту віри та богослов'я, а також своєю допомогою у створенні основи монашого життя. Його праці, зокрема "Шістдесятник" і "Правила", визначили багато догматичних основ. Він боровся проти аріанства і сприяв утвердженню поняття Святої Трійці. Василій написав детальні правила для чернецтва, що пізніше стали основою монастирських практик у Східній церкві. Він також відомий своїм великим милосердям, допомогою бідним і створенням благодійних закладів, таких як госпіталі. Іван Богослов, один із дванадцяти апостолів, був найближчим учнем Ісуса Христа і автором багатьох важливих книг Нового Завіту, зокрема Євангелія від Івана, трьох послань і Апокаліпсиса (Об'явлення). Іван був єдиним апостолом, який пережив смерть Ісуса і дожив до старості. Він перебував з Ісусом на хресті і отримав від Нього завдання піклуватися про Його Матір, Діву Марію. Його Євангеліє містить глибокі богословські роздуми про Божественність Христа, розширюючи розуміння Христа як Слова Божого, яке стало тілом. Його послання підкреслюють важливість любові та взаємного єднання між християнами. Апокаліпсис Івана (Об'явлення) є останньою книгою Нового Завіту, що описує майбутні події, боротьбу добра і зла та прихід нового неба і нової землі. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Пасха, Паска чи Великдень: як правильно називати одне з найголовніших свят Іван Златоуст - архиєпископ Константинопольський, один із великих ораторів і проповідників ранньої церкви. Він отримав своє прізвисько "Златоуст" (Золотий вуста) завдяки своїй неймовірній риториці та здатності переконливо та зворушливо проповідувати. Іван Златоуст був великим поборником моральної чистоти та праведного життя. Він критикував надмірне багатство і розкіш, пропагуючи простоту і милосердя. Він часто виступав проти корупції в церковному та світському управлінні і закликав до реформ. Його проповіді були настільки популярними, що навіть викликали неприязнь у певних правителів, що зрештою призвело до його вигнання з Константинополя. Його проповіді на Святому Письмі, зокрема на Посланнях святого Павла, стали основними вивченнями для майбутніх поколінь священиків і богословів. Прикмети Сонце заховалося в хмари - почнеться хуртовина. Місяць має червоний відтінок - буде сильний вітер. Сильний вітер - прийде мороз. Що не можна робити Цього дня дуже важливо не лаятися з рідними, друзями та просто близькими людьми, інакше ваша сварка може затягнутися на цілий рік. Жінкам забороняється займатися рукоділлям - будуть проблеми в родині. Що можна робити В храмах цього дня відбуваються святкові богослужіння, а тому віряни обов'язково відвідують церкву, моляться трьом святим про здоров'я і добробут в родині. Це сприятливий день для примирення. В останній місяць зими буде кілька важливих церковних свят. В лютому українці відзначають Стрітення Господнє, яке належить до числа найбільших дванадесятих церковних свят. Також вшановують перше і друге віднайдення голови Івана Хрестителя.

Невідомо, чи зараз справді слушний час для цього, враховуючи перебування величезної кількості українських біженців на території Польщі та імовірні конфлікти. Але, схоже, Польща просто скористалась вікном можливостей, бо воно було закрите і невідомо як буде далі.З цього приводу можна писати багато чого, але я лише зацитую слова польського історика Ґжеґожа Мотики, дослідника теми подій на Волині, якого не дуже люблять в Україні:" ...що вражає в голосах прикордонних громад, так це неприховане бажання змусити істориків показати минуле з «єдино правильного» ракурсу, в якому будь-який сумнів чи простий рефлекс співчуття до страждань українців трактується як зрада національного інтересу" (2008 р.).І це дуже схоже на те, що відбувається зараз в українському суспільстві — цькування "підписантів" недавнього комюніке приблизно з такими ж мотивами й загалом будь-кого, хто хоч словом пробує згадати тему участі ОУН-УПА у подіях на Волині та Галичині. Українці з поляками мають більше спільного, аніж може здатись на перший погляд.Я не є прихильником примусу істориків ставати прокурорами чи адвокатами, я волію, щоб вони залишались істориками та лише безпристрасно засвідчували те, що відбулось, без жодних моральних оцінок. Бо дуже важко бути моралістом відносно мешканців "кривавих земель", згідно зі Снайдером, яким випало нещастя проживати тут в період Другої світової.Читайте також: З приводу одного флешмобу: майже все ХХ сторіччя для України - це роки сараниВласне, і потреби у жодних розбірках чи з'ясовуваннях вини нема, бо світ і ми у тому числі 8 травня давно згадуємо як День пам'яті за усіма загиблими. Цивільні поляки та українці з тих земель і тих подій до них належать також. Але також очевидно, що ні польські, ні українські історики не можуть бути абсолютно безпристрасними у своїх оцінках, бо, по-перше, є синами й доньками своїх народів, по-друге, людьми із певним суб'єктивізмом. Може, неупередженішими були б якісь сторонні історики та дослідники, але поточна запаленість українців і поляків на цій темі не дозволить прийняти їх роботи, дослідження і висновки. "Ще нас американці нашої історії не вчили", як часто пишуть у коментарях під статтями Тімоті Снайдера про Україну.Та ми мусимо пройти це все, бо примирення з поляками потрібне обом нашим державам, а нам навіть потрібніше, бо у них зі сходу Україна, а у нас — Росія. А рухатись ми можемо лише на Захід. Навіть стояти на місці вже не маємо такої опції, як раніше.ДжерелоПро автора: Володимир Гевко, маркетолог, блогерРедакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів.