Search trend "день перемоги"

Це дозволило країні обійти Грузію та Уельс в таблиці коефіцієнтів

Про це й не тільки писали світові ЗМІ станом на ранок 10 липня.Трамп погрожує Росії санкціями, але Путін ігнорує це й далі грає у свою груфото: Gеtty Іmаgеs У Тhе Wаshіngtоn Роst пишуть, що після пів року скептицизму Білого дому щодо Києва та дружелюбності до Москви, президент Дональд Трамп та високопоставлені представники республіканців змінили курс: Білий дім готується надіслати Україні додаткову зброю, а Конгрес прагне запровадити жорсткі нові санкції проти Росії.Високопоставлений чиновник Білого дому заявив у середу, що президент США погодився на деякі українські запити на військову допомогу на основі детального списку, який президент України Володимир Зеленський передав йому минулого місяця під час їхньої зустрічі в Гаазі.А на Капітолійському пагорбі спікер Палати представників Майк Джонсон та лідер більшості в Сенаті Джон Тун заявили в середу, що цього місяця вони спробують ухвалити закон, який дасть Трампу право запроваджувати санкції проти покупців російського експорту енергоносіїв.Однак у Тhе Wаshіngtоn Роst відзначають, що політика адміністрації Білого дому щодо України постійно змінювалася, оскільки Трамп намагається тиснути на обидві сторони, щоб ті пішли на поступки для припинення війни.Тому Європа не довіряє останньому розвороту Трампа до України, кажуть у Роlіtісо. "Союзники США в Європі стурбовані тим, що підтримка України з боку Америки є нестабільною, і що адміністрація Трампа скоротить свою військову присутність на континенті", - пишуть у виданні. Тож європейські уряди готуються до різних сценаріїв, що ускладнює розробку будь-якої стратегії щодо України, адже зовнішня політика Трампа, здається, змінюється за примхою."Більше нічого не дивує; ми повинні бути готові до всього", – сказав один дипломат з країни НАТО. Інший дипломат відзначив, що одна з причин плутанини – брак комунікації з Вашингтоном. Адже "важко зрозуміти, що відбувається" всередині адміністрації, сказав європейський чиновник, особливо враховуючи те, що "Трамп почав звучати більш послідовно у своїй підтримці України", тоді як керівництво Пентагону "зайняло іншу позицію".Натомість як відзначають у Nеw Yоrk Тіmеs, російський диктатор Путін не злякався погроз Трампа, бо переконаний, що перевага Москви на полі бою зростає, і що оборона України "може зазнати краху в найближчі місяці", стверджують люди, близькі до Кремля.  "Він не пожертвує своїми цілями в Україні заради покращення відносин з Трампом", – сказала Тетяна Станова, старший науковий співробітник Центру Карнегі Росія Євразія.Багато росіян сподівалися, що явна симпатія Трампа до російського лідера може призвести до послаблення санкцій, західних інвестицій, угод про контроль над озброєннями та сприятливої ​​геополітичної перебудови в Європі. Здавалося, що все, що потрібно було зробити Путіну, це погодитися на припинення вогню в Україні, яке дозволило б Росії зберегти територію, яку вона вже захопила."Але Путін хотів більшого. Оскільки Росія здобула перемоги на полі бою, а Україна боролася з нестачею людей для захисту своїх ліній фронту , військові амбіції Путіна лише зросли. Оскільки Трамп дає зрозуміти своє розчарування Путіним, стало зрозуміліше, що Путін готовий ризикнути своїми стосунками з президентом США заради того, що стало його головною метою після 40 місяців повномасштабної війни – досягнення капітуляції України перед його вимогами", - констатують у Nеw Yоrk Тіmеs. Однак, як пишуть у СNN, державний секретар США Марко Рубіо планує зустрітися з міністром закордонних справ Росії Сергієм Лавровим у четвер, лише за кілька днів після того, як президент Дональд Трамп висловив розчарування Володимиром Путіним. Зустріч має відбутися в Малайзії на полях саміту Асоціації держав Південно-Східної Азії.Росія не здатна зробити стратегічний прорив української оборони війна з Росією, ілюстрація, фото: Генштаб А у ВВС кажуть, що літній наступ Росії в Україні зараз спрямований на три фронти, але стикається з жорстким опором. Попри на рекордну інтенсивність нічних атак російських дронів і ракет, українські війська повідомляють про локальні успіхи на фронті. Минулого місяця Росія захопила 556 кв. км території, що є найбільшим просуванням цього року, за даними DеерStаtе. Це приблизно розмір Чикаго. Росія прагне перерізати українські шляхи постачання на сході та створити буферну зону на півночі.Проте наступ Росії повільний: за нинішніх темпів захоплення всієї України зайняло б понад 70 років. Атаки зосереджені на Сумській області, містах Покровськ і Костянтинівка та районі на захід від Покровська. У Сумській області росіяни просунулися на 10–12 км, але зупинилися через опір. У Харкові вони захопили прикордонне село, але без значних підкріплень подальший прогрес малоймовірний.Росія застосовує тактику "повзучого наступу" з невеликими піхотними групами, що виснажує українські ресурси. Втрати Росії, за оцінками ЗСУ, сягають понад 1000 солдатів щодня. У районі Покровська, де зосереджено 111 000 російських військових, Москва намагається створити "котел", але прорив малоймовірний. Найбільший успіх Росії – на Новопавлівському напрямку, де вони просувалися часом і до 10 км на день, але твердження про вихід до Дніпропетровської області спростовуються офіційним Києвом.Українські війська зазнають труднощів через атаки дронів, які ускладнюють логістику та евакуацію. Російські дрони, як-от "Гербера", не лише атакують військові цілі, а й тероризують цивільних, руйнуючи будівлі та підриваючи моральний дух. Росія намагається розпорошити українські сили вздовж 1200-кілометрової лінії фронту, але стратегічні прориви залишаються поза їхньою досяжністю.Римська конференція та суперечки навколо корупції в Україні фото: НАЗК У АР написали, що Італія відкриває конференцію з відновлення України, адже "сумніви щодо допомоги США в обороні залишаються". Тож у Римі проводять четверту конференцію з відновлення України. Прем’єр Джорджія Мелоні та президент Володимир Зеленський відкрили захід, який зібрав 100 делегацій, 40 міжнародних організацій і 2000 представників бізнесу та громадянського суспільства. Конференція, що проходить у конференц-центрі "Сlоud", спрямована на залучення інвестицій в оборонну, енергетичну, гірничодобувну та інші галузі України, а також на підтримку реформ для вступу до ЄС.За оцінками Світового банку, відновлення України коштуватиме $524 млрд протягом десятиліття. На відміну від попередніх конференцій у Лугано, Лондоні та Берліні, римський захід фокусується на конкретних проєктах і зниженні інвестиційних ризиків. Елеонора Тафуро Амброзетті з ІSРІ наголосила, що відновлення – нагальний пріоритет, попри війну. Курт Волкер закликав створити координуюче агентство для ефективного відновлення, прогнозуючи двозначне економічне зростання України за умови припинення вогню.Серед учасників – лідери Німеччини, Польщі, Нідерландів, єврокомісар Урсула фон дер Ляєн та інші. Франція та Велика Британія долучаються до окремих дискусій через відеозв’язок, зокрема щодо можливої миротворчої місії.Однак, як відзначає Роlіtісо, українські чиновники вирушили на конференцію до Риму, щоб попросити про додаткову допомогу, в той час, як зірвали "незалежний процес відбору, підтриманий західними союзниками країни". Адже Київ відкинув запропоновану посаду керівника бюро з економічних злочинів, створивши конфлікт із західними партнерами. "Український уряд зіткнувся з різкою негативною реакцією після того, як відхилив кандидатуру, обрану незалежною комісією, на посаду керівника агентства, яке займається розслідуванням економічних злочинів. Бюро економічної безпеки було створено у 2021 році, але його звинувачують у вимаганні грошей від бізнесу. В останні роки ЄС та Міжнародний валютний фонд зробили реформу бюро умовою для продовження виплат допомоги. У рамках процесу реформ незалежна комісія обрала керівником бюро Олександра Цивінського, детектива з боротьби з корупцією, який на початку цього року викрив велику справу про земельну корупцію в Києві. Але в понеділок уряд оголосив, що не призначатиме Цивінського на цю посаду, і натомість попросив комісію обрати двох інших кандидатів", - пишуть у Роlіtісо.Хоч український уряд наполягає, що рішення законне, однак опозиція вважає інакше. Зокрема, нардеп Ярослав Железняк заявив, що за цим рішенням стоїть Офіс президента, додавши, що Зеленський вирішив "придушити незалежні елементи в правоохоронних органах після того, як його головному союзнику, віцепрем'єр-міністр Олексію Чернишову, минулого місяця було висунуто звинувачення в корупції".У виданні додають, що український уряд раніше майже два роки гальмував призначення нового голови Спеціальної антикорупційної прокуратури, якого також обирала незалежна комісія, перш ніж піддатися тиску Брюсселя у 2022 році.Читайте також: Тимчасовий захист до 2027 року: як ЄС, Франція та Україна планують наступний етап

Із цим святом військових привітав президент України Володимир Зеленський, головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський, начальник Генерального штабу ЗСУ генерал-майор Андрій Гнатов, а також командувач ВМС ЗСУ віце-адмірал Олексій Неїжпапа. "ВМС довели, що Україна здатна й захищатиме свої інтереси", - Зеленський У цей день воїнів ВМС ЗСУ привітав президент України Володимир Зеленський. "Разом зі всіма нашими Силами оборони воїни ВМС довели, що Україна здатна й захищатиме свої інтереси. Російського десанту не було й не буде в Одесі, "Москва" пішла на дно, острів Зміїний під контролем України, знищено та пошкоджено 28 російських кораблів та один підводний човен, а "зерновий коридор" функціонує та підтримує продовольчу безпеку світу", - зазначив глава держави. "З початком повномасштабного вторгнення наші ВМС стали одним із ключових чинників української стійкості", - СирськийГоловнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський відмітив, що українські військово-морські традиції мають тисячолітню глибину: від княжих флотилій Русі, запорозьких чайок, флоту Української Народної Республіки, який підняв синьо-жовті прапори на Чорному морі понад сто років тому."З початком повномасштабного вторгнення Росії наші Військово-Морські Сили стали одним із ключових чинників української стійкості. Разом із вами ми не дали агресору висадити десант в Одесі. Відбили Зміїний. Потопили "Москву". Загалом знищили або пошкодили 28 ворожих кораблів та один підводний човен. Уразили штаб російського флоту у Севастополі. Забезпечили безпеку "зернового коридору". Захистили судноплавство у північно-західній частині Чорного моря", - наголосив Сирський.Він акцентував, що "ворог намагався відрізати нас від моря, підірвати економіку. Та в результаті – ми відсунули його від наших берегів"."Феномен цієї війни в тому, що Україна, маючи обмежений надводний флот, перетворила колись грізний чорноморський флот Росії на флотилію, яка ховається в бухтах Новоросійська. Ворожий флот фактично усунуто з Криму. І значна частина цієї перемоги – заслуга Військово-Морських Сил України. Сьогодні ВМС України – це безпілотні надводні й підводні системи. Це берегова оборона. Це морська піхота, яка тримає найгарячіші ділянки фронту на суходолі та ефективно атакує. Це високоточна зброя. Це технології, які не лише відповідають викликам, а й формують майбутнє", - зазначив головком."Зараз ВМС – це твердий і беззаперечний аргумент того, що Україна була, є і буде морською державою", - ГнатовНачальник Генерального штабу Збройних Сил України генерал-майор Андрій Гнатов підкреслив, що з 2022 року ВМС набули додаткових спроможностей, на їх рахунку – багато славних сторінок історії: це і охорона морських рубежів, недопущення висадки десантів противника в порти України, і знищення кораблів, катерів та суден РФ, знищення флагмана ЧФ РФ крейсера "Москва"."Це були майстерно проведені операції, які достойні огляду і вивчення на світовому рівні. Бо втрати флагмана світ не знав з часів Другої світової війни. І саме ВМС ЗСУ зробили це. Це і звільнення острова Зміїний, і щоденна робота щодо економічних спроможностей нашої держави, гарантування безпеки цивільного судноплавства в Чорному морі, це захист морських рубежів і всього водного простору України тощо…", - наголосив Андрій Гнатов.Він нагадав, що й сам тривалий час проходив службу саме у військових частинах Військово-Морських Сил ЗСУ."Пишаюся тим, що мав честь битися з російським окупантом пліч-о-пліч із морськими піхотинцями за підтримки інших складових ВМС. Зараз ВМС – це твердий і беззаперечний аргумент того, що Україна була, є і буде морською державою: з міжнародно визнаними кордонами, з визначеною виключно економічною морською зоною, з усіма правами та обов’язками, які передбачає міжнародне морське право для морських держав", - зазначив Гнатов.Він підкреслив, що ВМС виконають будь-яке завдання поставлене, вищим військово-політичним керівництвом нашої країни."І я впевнений, що наступне професійне свято ВМС буде відзначатися з новими досягненнями, спроможностями, подвигами, героями", - резюмував начальник Генерального штабу ЗСУ."Це свято, яке ми відзначаємо вже понад 33 роки. Свято морської держави Україна", - НеїжпапаКомандувач ВМС ЗСУ віце-адмірал Олексій Неїжпапа нагадав, що ВМС ЗСУ вигнали противника із північно-західної частини Чорного моря та змусили росіян забрати всі кораблі із тимчасово окупованого Криму."Сьогодні для ВМС — дуже важливий день. Це свято, яке ми відзначаємо вже понад 33 роки. Свято морської держави Україна. Прапору ВМС ЗСУ вже виповнилося 107 років. Цей прапор зараз на мачтах і флагштоках кораблів. І це ще раз підкреслює, що Україна є морською державою вже давно", - відмітив Неїжпапа.Він також нагадав, що завдяки морським дронам України зараз твориться нова історія у війні на морі, а там, де стоять військові частини морської піхоти – ворог не пройде.  Встановлення національно рекорду До свята в Одесі встановили національний рекорд  України – курсанти та ліцеїсти розгорнули найбільший прапор Військово-Морських Сил ЗС України. Про це Олексій Неїжпапа повідомив  у Fасеbооk.  Довжина прапора становить 35 метрів, а ширина – 19,8 метрів.фото: Олексій Неїжпапафото: Олексій Неїжпапа"Наш прапор - символ хоробрості, незламності та відданості своєму народові. Під ним здобуто вже чимало перемог. Вірю, що найбільші ще попереду!", - наголосив командувач ВМС ЗСУ. Наприкінці червня Військово-Морські Сили ЗСУ знищили катер чорноморського флоту Росії з десантом, що рухався вздовж західного узбережжя Херсонської області. 

Дональд Трамп мав шосту розмову з Володимиром Путіним після повернення в Білий дім, після чого Росія атакувала Україну. Москва відмовилася зупиняти бойові дії, доки не досягне цілей у війні. Також США призупинили постачання зброї для України, виділеної ще за Джо Байдена, зокрема ракет для ППО Раtrіоt. Україна вбила командувача ВМС Росії чергового високого російського генерала. Росія зміцнює впевненість, що може пережити Україну у війні на виснаження. Ось дещо з того, про що писали у світових ЗМІ. "Росія атакувала Україну після розмови Трампа і Путіна", Вlооmbеrg, США Росія провела масовану атаку дронів на Київ через кілька годин після того, як президент Трамп висловив розчарування через відсутність прогресу у припиненні війни Росії проти України під час розмови з Путіним. Під час однієї з найінтенсивніших атак за останні тижні Росія запустила рій дронів, переважно на Київ. Атака тривала шість годин. Вибухи чули по всій столиці, удари були у п'яти районах міста, житлові будинки пошкоджені. Телефонний дзвінок - шоста публічно визнана розмова між двома лідерами з моменту повернення Трампа в Білий дім. Це відбулося після того, як Пентагон оголосив про призупинення передачі снарядів і засобів ППО Україні, посилаючись на перегляд арсеналів США, бо зважує необхідність збереження зброї проти інших загроз. "У нас була довга розмова. Ми говорили про багато речей, зокрема про Іран. Ми також говорили про війну в Україні, і я цим не задоволений. Ні, я не досяг жодного прогресу", сказав Трамп. Кремль у четвер заявив, що під час переговорів досягли незначного прогресу в припиненні війни. "Трамп знову порушив питання про якнайшвидше припинення бойових дій. Путін заявив, що Росія не відступить від своїх воєнних цілей", заявив помічник Кремля з питань зовнішньої політики Юрій Ушаков. Трамп скоротив постачання зброї Україні, але не ввів жодних додаткових санкцій проти Росії Він охарактеризував розмову як "відверту, ділову та конкретну", додавши, що лідери домовилися продовжити обговорення найближчим часом. Ушаков додав, що зустріч між двома лідерами не обговорювалася, і вони не торкалися рішення США припинити постачання зброї Україні. Президент США виступав за швидке припинення війни в Україні, посилаючись на свої стосунки з Путіним, але також погрожував вийти з переговорів, якщо сторони не зможуть домовитися про умови. Минулого місяця Трамп висловив розчарування темпами прогресу, заявивши, що, можливо, необхідно дозволити Україні та Росії "трохи поборотися", перш ніж спробувати укласти мирну угоду. Трамп скоротив постачання зброї Україні, але не ввів жодних додаткових санкцій проти Росії, попри заклики Зеленського та лідерів Європи посилити тиск на Путіна. "Україна вбила командувача ВМС Росії", Тhе Wаshіngtоn Роst, США Внаслідок українського удару по Курській області Росії загинув командувач ВМС Росії - черговий високий генерал, убитий Україною з початку війни. Генерал-майор Михайло Гудков був заступником головнокомандувача ВМС і раніше очолював бригаду, яка боролася проти ЗСУ. Минулого серпня Україна розпочала масштабну операцію в Курській області, захопивши значну частину регіону на дев'ять місяців, поки навесні територію не відбили росіяни. Відтоді ЗСУ залишаються на клаптику землі на кордоні, де тривають бої. Губернатор Курської області Олександр Хінштейн підтвердив, що Гудков "трагічно загинув під час виконання військового обов'язку". Гудков - останній у низці високих російських офіцерів, убитих з 2022-го Гудков - останній у низці високих російських офіцерів, убитих з 2022-го, включаючи 12 генерал-майорів і генерал-лейтенантів. У квітні генерал-лейтенант Ярослав Москалик загинув у Москві внаслідок вибуху авто. У 2024-му генерал-лейтенант Ігор Кирилов, який очолював хімічний, біологічний і ядерний сектор російської армії, загинув за аналогічних обставин. У четвер українська розвідка також заявила про смерть Маноліса Пілавова - колишнього ставленика Росії в Луганській області. Він загинув внаслідок вибуху. Путін призначив Гудкова заступником командира наприкінці березня. Восени 2023-го він був нагороджений медаллю "Герой Росії" "за мужність, героїзм та вміле командування" в зоні бойових дій. Перед оголошенням про смерть Гудкова місцеве російське видання на Курщині повідомило, що 12 морських піхотинців загинули внаслідок ракетного удару по їхньому штабу. Українці успішно використовують НІМАRS, але ці ефективні боєприпаси можуть незабаром зникнути з поля бою, якщо їх включать до недавно оголошеного Пентагоном перегляду військової допомоги. США призупиняють постачання раніше обіцяного військового обладнання Україні, включаючи засоби ППО та ракети до них. Зеленський заявив, що Україні потрібні ракети до Раtrіоt Зеленський заявив, що Україні потрібні ракети до Раtrіоt та постійна військова підтримка США. "Сподіваюся, найближчими днями поговорю про це з президентом Трампом", сказав він. Речник Кремля Дмитро Пєсков привітав припинення США військової допомоги на тлі розгортання літнього наступу Росії на Україну. "Чим менше ракет буде доставлено Україні, тим ближче ми до кінця військової операції", сказав він. "Путін планує літо безжальних атак на Україну", Тhе Wаll Strееt Jоurnаl, США Поки Трамп відступає в Україні, Путін просувається вперед. Москва посилює наземні наступальні кампанії і атаки на міста України. Водночас рішення США припинити постачання частини зброї українцям дає Путіну значний поштовх - підтримка Заходу слабне, а вона є ключовою для підтримки опору Києва. Під час телефонної розмови з Трампом Путін у четвер дав зрозуміти, що не має наміру прислухатися до закликів президента США припинити війну. Натомість повторив, що його цілі залишаються тими ж, що й на початку вторгнення - відновити домінування Росії над Україною і змусити Захід припинити підтримку Києва. Стратегія Путіна спрямована на підрив здатності та волі України вести війну через посилення тиску на її військових та цивільне населення. Найпотужніший прихильник України відходить в сторону. Серед зброї, яку США перестали передавати - ракети-перехоплювачі, що допомагають захищати українські міста від повітряних обстрілів, інтенсивність яких зростає. Україна зіткнулася з літом невпинних атак Росії, а зусилля Трампа з досягнення миру зайшли в глухий кут. Останні події зміцнюють впевненість Росії, що зможе пережити Україну Останні події зміцнюють впевненість Росії, що зможе пережити Україну та її прихильників у війні на виснаження. Україні доведеться економно використовувати ресурси, і цей крок прискорить російські перемоги на полі бою, йдеться в аналізі, опублікованому в четвер в Інституті вивчення війни. Росія зосередила близько 50 тис. військових у Сумській області, просунувшись на 19 км до адміністративного центру, що стало новою ціллю для Росії. На кожного українця, який воює там, у Росії припадає приблизно три солдати. Україні наразі вдалося зупинити просування росіян, але наступ ще більше розтягнув мізерні сили України, які страждають від браку людей. Росія тисне у кількох точках вздовж 1200-кілометрової лінії фронту, змушуючи українських командирів відправляти деякі зі своїх найкращих підрозділів для затикання прогалин. Навесні наступ Росії прискорився. Москва перекинула на поле бою свіжі війська, а більше зелені допомагає приховати їх пересування. Прогрес Росії - поступовий і супроводжується високими людськими втратами. Російські війська не захопили жодного значного міста з моменту захоплення Авдіївки в лютому 2024-го. "З точки зору Росії, це повільно. Значною мірою це пов'язано з труднощами російських сухопутних військ. Їх рівень виснаження ускладнює для росіян посилення тиску", - сказав науковий співробітник з питань сухопутних військ Королівського інституту об'єднаних військ у Лондоні Нік Рейнольдс. Але здобуття територій може бути не найважливішою ціллю Росії Але здобуття територій може бути не найважливішою ціллю Росії на цьому етапі війни. Натомість, за словами аналітиків, Путін хоче поглинути війська та техніку України та підірвати опір цивільного населення та партнерів на Заході. "Ми повинні вимірювати не квадратними кілометрами захопленої території, а співвідношення втрат, бо їх важко компенсувати. Наша глобальна мета зробити співвідношення втрат катастрофічним для росіян", сказав голова благодійної організації "Повернися живим" Тарас Чмут. Головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський не раз заявляв, що Україна не може перемогти Росію, залишаючись в обороні. "Звичайно, ми не будемо залишатися в бездумній обороні", сказав він минулого місяця. Значно зросла кількість авіаударів по Києву та іншим містам з використанням ракет і дронів, що призводить до зростання жертв серед цивільного населення, пошкодження будівель та виснаження мешканців. "Ворог намагається посіяти терор", - сказав голова СБУ, генерал-лейтенант Василь Малюк. Україна активізує зусилля, спрямовані на послаблення бойових можливостей Росії Тим часом, Україна активізує зусилля, спрямовані на послаблення бойових можливостей Росії, завдаючи ударів далеко за лінією фронту. За словами Сирського, далекобійні дрони невпинно атакують російську військову техніку та виробничі об'єкти в Росії, що коштує росіянам в 15 разів дорожче, ніж самі БПЛА. Апарати меншої дальності відіграють дедалі більшу роль у завданні ударів по складах боєприпасів та палива біля лінії фронту. У четвер ЗСУ вдарили по військовому складу в окупованому Донецьку, знищивши боєприпаси керованих ракет і ракетної артилерії. У вівторок українські дрони вразили завод в Іжевську, який виробляє системи ППО та БПЛА. Знищили систему ППО та три гелікоптери в окупованому Криму 28 червня - через день після того, як дрони знищили два російські літаки Су-34. Україна завдає ударів по російських військових командирах і науковцям, використовуючи удари та вбивства. Міноборони Росії заявило, що заступник командувача ВМС Росії Гудков загинув у Курській області. "Молдова наполягає на гарантіях вступу в ЄС, поки Угорщина блокує інтеграцію України", Роlіtісо, США Молдова сподівається використати саміт ЄС, щоб закріпити шлях до вступу в Євросоюз, попри ріст суперечок щодо членства України, який загрожує сповільнити її прогрес. Глава Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн і президент Європейської ради Антоніу Кошта прибули у п'ятницю в Кишинів, щоб висловити підтримку вступу країни. Проблема в тому, що заявка Молдови розглядається одночасно з заявкою України, на яку прем'єр Угорщини Віктор Орбан, дружній до Кремля, наклав вето. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Україна стала "Диким Заходом": світові ЗМІ написали чому Віце-прем'єрка Молдови і керівниця з питань євроінтеграції Крістіна Герасимова заявила, що будь-які затримки в процесі коштуватимуть ЄС "довіри з боку країн, які поділяють такі самі цінності та прагнуть їх зміцнення". "Ризикуємо дати російській пропаганді непотрібні аргументи, що ЄС не зацікавлений у розширенні, що ЄС не переймається такими країнами, як Молдова, що немає вікна можливостей. Розширення - це процес, що базується на заслугах, і дуже сподіваємося побачити наступний етап розблокованим якомога швидше", сказала вона. Ризикуємо дати російській пропаганді непотрібні аргументи Герасимова додала, що вступ України в ЄС залишається важливим для безпеки всього континенту. Орбан, який послідовно виступає проти підтримки Євросоюзом Києва та плекає тісніші зв'язки з Росією, стверджує, що 95% угорців на референдумі минулого місяця виступили проти вступу України в ЄС. Однак місцева опозиція та спостерігачі стверджують, що явка на опитуванні була історично низькою, і воно було вразливим до маніпуляцій. Будапешт пообіцяв відмовити Києву в підтримці, необхідній для членства в ЄС, попри значний прогрес України в реформах. Цього тижня речник Єврокомісії з питань розширення Гійом Мерсьє заявив, що Брюссель не розглядає питання про "розділення" спроб Молдови і України, щоб дозволити першій прогресувати без другої. Міністерка європейських справ Данії Марі Б'єрре, чия країна головує в Раді ЄС, заявила, що метою залишається початок детальних переговорів про вступ обох країн. "Зарано робити припущення про альтернативи", - сказала вона. Це створює потенційний глухий кут, враховуючи небажання Брюсселя залишати Київ позаду.

США нібито впроваджують давно обіцяні й безпрецедентні санкції проти Росії. За даними з поважних джерел, ініціатор відповідного законопроєкту, сенатор Ліндсі Грем переконав американського президента в необхідності санкцій під час гри в гольф. По ідеї, після цього рішення на світ божий мав би явитися старий, передвиборчий Трамп. Трамп - непередбачуваний і лютий. Але лютого Трампа ми досі не побачили. Після "перемоги" над Іраном, до Трампа повернувся апетит до керування світом. Маленькі блискавичні війни, - то як амброзія для всіх амбітних і самозакоханих лідерів. Але є одне "але"! Війни по телефону не виграють. Все ж таки спочатку докладніше про санкції. Нові санкції США це, перш за все, 500-процентне мито для всіх країн, що ведуть торгівлю з Російською Федерацією. Передусім це стосується Індії та Китаю, - найбільших торговельних партнерів РФ. І саме позиція Китаю буде в цих процесах визначальною. Китай має свої важелі впливу на Америку. Зокрема, через експорт критично важливої сировини - рідкісноземельних елементів, графіту, галію, магнію... Справа в тому, що Китай має свої важелі впливу на Америку. Зокрема, через експорт критично важливої сировини - рідкісноземельних елементів, графіту, галію, магнію, які потрібні Штатам для оборонної та енергетичної сфер. І якщо Китай наплює на американські санкції, та продовжить купувати російську нафту, це ще більше підірве авторитет США і самого Трампа. Сподіваюся, це розуміють у Вашингтоні ті, кому це належить розуміти. В усякому разі, нам ці санкції дуже важливі. Здолати Росію непросто, але її можна знесилити й потроху "зцідити". Однак, перш ніж Конгрес ухвалив закон про антиросійські санкції, США частково скасували військову допомогу Україні. Ні з того, ні з сього&hеllір; Посвячені аналітики заспокоюють, що в України вистачає необхідного озброєння до кінця року. Також сподіваємося, що рішення про призупинення постачань - тимчасове. Бо - "це ж було вже". Після цієї розмови відбулася одна з найпотужніших комбінованих атак виродків на Київ. На день незалежності США. Показово і демонстративно! У четвер Трамп поговорив із Путіним. І, за його словами, не досяг у цій розмові жодного прогресу. Саме після цієї розмови відбулася одна з найпотужніших комбінованих атак виродків на Київ. На день незалежності США. Показово і демонстративно! Рудий дідуган уже зрозумів, що його відверто посилають нахрін, але поки робить вигляд, що трохи не дочуває. Одна справа, коли ти сам себе виставляєш неспроможним, і зовсім інша - коли ти робиш неспроможною й безпорадною найсильнішу державу світу. А в п'ятницю телефонну розмову з Дональдом Трампом мав президент України Володимир Зеленський. За твердження президентського офісу, розмова була, як і зазвичай "важлива й змістовна". Сам президент України розповів, що йшла мова про посилення захисту українського неба, збільшення можливостей ППО, спільне виробництво в оборонній сфері. Вочевидь, Трамп Путіна, і Трамп Зеленського - це якісь зовсім різні люди. Перейдемо до добрих новин: максимальне загострення стосунків між Росією та Азербайджаном. На початку тижня азербайджанські спецслужби показово і демонстративно поклали мордами в асфальт двох російських шпигунів, які удавали з себе мирних журналістів. А наступного дня - ще з десяток. Крім того, Азербайджан ухвалив рішення про розміщення військової бази ВПС Туреччини на своїй території. Нагадаю, що Туреччина - член НАТО. Колишню імперію потроху обгризають з країв. І роблять це ті, хто ще кілька років тому на це зроду б не наважився Додамо до цього ще дуже не прості стосунки Росії та Вірменії (цього тижня парламент Вірменії націоналізував компанію "Електричні мережі Вірменії", яка належить російському олігарху Карапетяну), - і отримаємо геополітичну тенденцію. Колишню імперію потроху обгризають з країв. І роблять це ті, хто ще кілька років тому на це зроду б не наважився. Це також "ітогі СВО". Той регіон важливий, з огляду на регіональні та адміністративні особливості російського територіального устрою. Хай, горить-палає, втоми не знає. І якщо там запалає по справжньому, то ніякий молодий Кадиров, який щойно вийшов заміж, нічого з тим не вдіє. Президент Франції Емманюель Макрон, вперше за три роки, поговорив з Путіним по телефону. - Франція послідовно і безумовно буде підтримувати суверенітет та територіальну цілісність України, - сказав Макрон. Що йому на це відповів Путін - хто його знає. Але вже тільки те, що старий щур йде на контакт із західними лідерами після кількох років повного ігнору, про дещо говорить. Загалом розмова тривала більше двох годин. Після цього Макрон дзвонив Трампу. Далі - все по колу. Прем'єр Німеччини Фрідріх Мерц заявив, що не виключає передачі Україні далекобійних ракет "Таурус". Але не знає, коли і за яких обставин. "Тауруси" для України вже стали епосом. Є історії, які тривають вічно. Зате речник німецького уряду Штефан Корнеліус підтвердив, що Німеччина веде інтенсивні переговори зі Сполученими Штатами щодо постачань Україні систем протиповітряної оборони Раtrіоt. Велика Британія не говорить, Велика Британія - діє! На старті запуск спільного з Україною проєкту з виробництва новітніх бойових дальномагістральних безпілотників. Також від Британії найближчим часом - триста ракет для систем ППО. Єдині санкції, які справді ефективно працюють, не зважаючи ні на що, - це санкції від Збройних Сил України. Сили оборони атакували Інститут кольорових металів у Донецьку. Важливе підприємство для російського ВПК. Кажуть, що били ракетами Stоrm Shаdоw. Максимально прицільно і ефективно. Завдано удару і по російській логістиці в Луганську. Знищено щонайменше два комплекси далекоглядних систем ППО СС-300 й СС-400 в окупованому Криму. ГУР у Криму знищили зенітно-ракетний комплекс Панцир-С1 разом з особовим складом, радіолокаційну станцію Ніобій-СВ, РЛС Противник-ГЕ, а також винищувач Су-30. Далекобійні модернізовані дрони СБУ вразили завод "Купол" в Іжевську. Відстань - 1300 км. Цей завод випускав ЗРК "Тор" та "Оса", а також вдосконалені іранські шахеди Далекобійні модернізовані дрони СБУ вразили завод "Купол" в Іжевську. Відстань - 1300 км. Цей завод випускав ЗРК "Тор" та "Оса", а також вдосконалені іранські шахеди. Добре там горіло. "Пришла война откуда не ждали", як кажуть наші браття. Крім того, дрони СБУ висадили в повітря великі військові склади під тимчасово окупованим Харцизьком на Донеччині. Таким був цей тиждень. Далеко не найкращий тиждень в новітній історії України. Але бувало і гірше. Загалом, тиждень як тиждень, якщо взагалі можна так казати про воєнні часи. Летять ракети, гудуть шахеди, волочиться небом густий, чорний дим&hеllір; Потім прокидаються птахи зі своїм співом, сходить сонце. Дим розсіюється. Лелеки вчать молоде покоління літати&hеllір; Подекуди гримлять грози. В Протасовому яру в Києві триває фестиваль "Протасів яр", присвячений пам'яті Романа Ратушного. Триває саме життя. І ми - тримаймося!

The Mission of «Sprava Hromad»is the support of our army. The key to victory at the front is the support of the army in the rear! Now again, as in 2014, the army needs our unity in matters of aid!Starting with basic things like clothing, and ending with high-precision equipment, such as optical-radio-electronic surveillance complexes, our community buys and supplies the troops with everything they need, which forms a new, more advanced army! In this process, we, Public Affairs, take over all the routine processes from "understanding what the military needs to beat the enemy" and ending with handing him the keys to the dream equipment! However, we can overcome this path only under one condition: only together with you!

світлина з особистого архіву Віталія"Я — українець. Це мій святий обов’язок"Морському піхотинцю Віталію нині 22 роки. Попри юний вік, хлопець уже досвідчений військовий: пройшов одні з найгарячіших напрямків фронту.світлина з особистого архіву ВіталіяНа момент повномасштабного вторгнення Росії Віталію було 19. Він щойно переїхав до Німеччини. "Планував працювати. Все майже налагоджувалося. Але раптом почалася повномасштабна війна", - пригадує юнак. Близько місяця Віталій зважував одне з найважливіших рішень у своєму житті: "Я оцінював усі "за" і "проти", оцінював ризики. А потім зрозумів, що всі вони виправдані. Тому що я - українець. Це мій святий обов’язок - захищати свою країну".Навесні 2022-го Віталій повернувся до Харкова. У перший же день пішов до військкомату. Спершу його не хотіли брати, знадобилося три спроби. "На третій раз вони здалися під моїм натиском, - усміхається. - Я ж думаю: навіщо тоді повертався? Треба добиватися. Мені дали направлення у зв’язківці, у якусь забуту частину. Але я вже познайомився з хлопцями, які йшли в морпіхи. Я заховав своє відношення і сказав, що теж піду в морську піхоту. І просто став біля черги в морпіхи і все, стояв мовчки. І так "проконало", що мене взяли". "Кожен солдат пам’ятає своє бойове хрещення"світлина з особистого архіву ВіталіяПісля базової підготовки у таборі морських піхотинців Віталій також пройшов навчання за кордоном. А далі - фронт. "Кожен солдат пам’ятає своє бойове хрещення", - каже Віталій. Для нього це були бої в Кринках на лівому березі Херсонщини. "Операція була дуже складною. Але ми виконали поставлені завдання й повернулися. Найважчим в операції було ж, звісно, переплисти. Але ж ми пішли захищати країну, ми мали це зробити.Ні в кого не виникало ніяких сумнівів: ні в задачі, ні в командуванні. Всі виконували свою роботу". Окрім Кринок, Віталій воював на найгарячіших напрямках: Херсонському, Донецькому, Торецькому, Курахівському. Саме під Кураховим отримав важке поранення."Я знайшов свою ногу біля себе""Я вже відпрацював, мав вийти на евакуацію. По мене їхала автівка. Зазвичай на піхотинця тоді не звертають уваги. Я просто був там не в той час. Сидів в укритті до останнього. Автівка під’їхала, відчинилися двері. Я побіг. Аж раптом яскравий спалах і я лежу на землі. Нічого не відчув, просто намагався зрозуміти, що сталося. На жаль, я прямо так і знайшов свою ногу біля себе".Попереду була довга дорога до стабілізаційного пункту. "Знеболювального не було зовсім ніякого, тому довелося терпіти. Через п’ять хвилин я вже відчув, що таке - втратити кінцівку. Тому що на адреналіні перший час я просто не відчував. Я навіть не зрозумів в першу секунду, що мені відірвало ногу. Потім починається біль, а потім все стає нестерпно. Але довелося лежати. Просто лежав мовчки. Дивився на хлопців. Я вже був радий просто тому, що я вижив", - ділиться морпіх. світлина з особистого архіву ВіталіяРеабілітація тривала близько чотирьох місяців. Віталій майже одразу став на протез. Каже, ще в перший день після поранення зателефонував командиру: "Кажу: "Ви мене там не списуйте з рахунків, я скоро повернуся". А він: "Та лікуйся вже". А я: "Я повернуся. Щоб ви знали". "Я буду корисним для своєї країни до кінця"Як і обіцяв, юнак повернувся до служби. За бойові заслуги командування відзначило Віталія бойовим беретом. "Отримати берет - це велика честь для мене. Берет - це честь для кожного морпіха. Але я трохи засмутився, що не пробіг смугу перешкод. Я пробіжу її. Це традиція, що передається десятиліттями. Це дуже серйозно для мене".світлина з особистого архіву ВіталіяУ Віталія великі плани. Хоче вступити до вишу й створити родину. Але - після перемоги: "Поки все це триває, я буду служити далі. Я буду корисним для своєї країни до кінця".

1224 день війни: ситуація в Херсонській області. Полювання безпілотниками на автомобілі в Херсоні, евакуація з-під обстрілів, спортивні перемоги

Зворушливе послання у свій день народження написала успішна українська тенісистка Марта Костюк.

У той день в аеропорту уже були так звані зелені чоловічки, які стояли по периметру заїзду і перевіряли авто, що заїжджали на парковку. Мої друзі, які мали квитки на наступний день, добирались до Києва вже потягом.У той момент Путін розказував усьому світу, що "це не ми". За кілька місяців він розповідатиме, що і в Донбасі ніяких росіян не було, а на танки пересіли рядові шахтарі, яких дістав "неонацистський Київ". Потім було збиття МН17. І Путін знову брехав. І далі можна було б рік за роком спостерігати постійні окозамилювання у питаннях, в яких Росія виглядала погано. З "новічком", з кібератаками по світу, з впливом на вибори, з вбивством Навального врешті-решт. Але кожного разу, дивлячись саме на таку брехливо-цинічну Росію, знаходились сторони, які бачили у цих діях нормальність і силу. І, можливо, ставлячи себе на місце Путіна, не просто виправдовували його дії, а щиро захоплювались образом злого генія сучасності. Читайте також: Чи збираємося врешті-решт змінюватися ми?Врешті-решт, світ скотився до ситуації, коли в принципі правда нікому не потрібна. Бо почав спрацьовувати принцип: краще не сваритися з неадекватом, підлаштовуючись під ситуацію, яка вигідна і йому, і тобі. Так частина світу знову пішла на компроміси з Путіним, який за останній рік суттєво посилив своє міжнародне визнання, друга частина так само йде на компроміси з Трампом, прогинаючись під лідера Білого Дому так, як ніколи раніше. Що ж — ситуація вимагає конформізму і лояльності. Бо таке життя — краще глибоко до землі вклонитися перед великою білою людиною, замість того, щоб самому багато і важко працювати та стати рівносильним гравцем. До чого я пишу цей, можливо, довгий і дивний пост? Мабуть, це просто реакція на усі почуті спічі про "Трампа-татка", про перемоги, яких нема і про гроші, які не відомо чи наповнюватимуть бюджет НАТО. Гарний образ "потьомкінських дєрєвєнь", які завжди будувала Росія, тепер починає вкорінюватися в країнах, на яких ми ще недавно хотіли бути схожими. Повітряні замки. Бажане, а не дійсне. Цитати, за якими усоте звучить свята простота. Господи, коли ж ми — весь світ — врешті повернемось до зрілості в політиці, справжнього лідерства, а не до реалізації сюжету фільму "Не дивись угору" та до все абсурднішого костюмованого вертепу? І чи повернемось?ДжерелоПро автора. Віктор Шлінчак, голова правління Інституту світової політикиРедакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів.

День Конституції України відзначають щороку 28 червня. Саме цього дня у 1996 році Верховна Рада ухвалила Основний закон держави. Свято набуло особливого сенсу під час повномасштабної війни, розв'язаної Росією проти України. Однак, попри всі труднощі воєнного часу, українці вітають один одного та сподіваються на якнайшвидшу перемогу над агресором. Вітання із Днем Конституції зібрала Gаzеtа.uа. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Що святкуємо у червні: запам'ятайте головні події першого місяця літа Вітаю зі святом з Днем Конституції України! Від щирого серця зичу міцного здоров'я, бадьорості духа та впевненості у безхмарне конституційне майбутнє нашої спільної країни. Будьмо разом у процесі побудови демократичного громадянського суспільства. Слава Україні! *** Вітаю з Днем ​​Конституції України! Бажаю нашому народові і Вам особисто тільки перемоги, в добра та злагоди. Треба ніколи не забувати, що ми, перш за все, люди. Нехай справдяться всі надії та мрії! *** Щиро вітаємо вас з визначним національним святом Днем Конституції України! Нехай ця урочиста подія сповнює вас життєдайною силою, натхненням, спонукає до новаторських ідей, їх успішної реалізації у професійній діяльності. Бажаємо успіхів і плідної праці на благо українського народу! *** Вітаю з Днем Конституції України і від щирого серця бажаю завжди пишатися своєю країною і пам'ятати про свої права, поважати будь-який закон і вірно розуміти трактування будь-якого правила. Нехай Конституція забезпечує повноцінне життя і дає можливість самореалізації в цьому житті. *** З Днем Конституції України. Бажаю миру і процвітання країні, в якій ти будеш себе почувати впевненою, затребуваною, самореалізованою, повноправною і щасливою людиною і громадянином! *** Вітаю з одним із найважливіших свят - Днем Конституції! Основний закон нагадує нам, що кожен громадянин має право на гідне життя, свободу слова та вільний розвиток. Оберігаймо її, як і нашу незалежність. І нехай у кожного з нас буде маса приводів для гордості за рідну країну. Зі святом! Цього року 28 червня українській Конституції виповнюється 29 років. 28 червня 1996 року під час п'ятої сесії Верховної Ради України ІІ скликання була ухвалена нова Конституція. Зазвичай цей день є вихідним в Україні, однак, цього року через воєнний стан він буде робочим.

Еспресо пояснить, кого за мобілізацією можуть призвати вже у липні, а також нові законодавчі ініціативи.На тлі повномасштабного вторгнення в Україні триває загальна мобілізація і воєнний стан, за які було проголосовано Верховною Радою та вкотре продовжено строком на 90 днів – з 9 травня до 6 серпня 2025 року.Під поняттям "загальна мобілізація" розуміють систему швидкого доукомплектування Збройних Сил, яка діє одночасно по всій території України. Цей механізм дає змогу збільшити кількість військових для ведення оборони країни, а також створити резерв громадян, готових служити в армії у разі необхідності.Мобілізація по-новому: останні нововведення та нові законопроєктиНаприкінці січня 2024 року на веб-порталі Верховної Ради з'явився  законопроєкт №10449  від уряду, який було розроблено спільно з Генштабом та народними депутатами. Основна мета запропонованих змін полягає в удосконаленні процесу формування особового складу ЗСУ, ротації та інших процесів, з урахуванням зростання загрози з боку агресора та його прагнення до подальшої окупації нових територій.Після другого читання, 11 квітня, законопроєкт про мобілізацію №10449 було схвалено, а 16 квітня його підписав Президент Володимир Зеленський. Основна частина закону набула чинності через місяць з дня, наступного після його публікації у виданні "Голос України", тобто з 18 травня.Законом скасовано систему строкової служби. Натомість буде впроваджено з 1 вересня 2025 року базову загальновійськову підготовку для громадян України віком від 18 до 25 років в усіх навчальних закладах, яка буде тривати до п'яти місяців у мирний час, а під час воєнного стану - до трьох місяців. Люди, які успішно пройшли цю підготовку, поставлять на військовий облік у ТЦК за місцем проживання. Початком перебування на військовій службі вважається момент відправлення людини до військової частини. Мобілізованого військовослужбовця не можуть одразу скерувати на фронт, оскільки перед цим необхідно пройти базову військову підготовку протягом 2-3 місяців.Крім того, як зазначив народний депутат Олексій Гончаренко, чоловіків віком від 50 до 60 років можуть мобілізувати лише за спеціальним мобілізаційним розпорядженням. Цю позицію підтвердив у коментарі для LІGА.nеt народний депутат Федір Веніславський, член комітету Верховної Ради з питань національної безпеки і оборони. Однак, у цьому питанні все не так однозначно. У ТЦК та СП зазначають, що в Україні немає прямої заборони щодо мобілізації військовозобов'язаних у віці 50-60 років, а відповідну процедуру називають "цілком прозорою". Про це в інтерв’ю "Главреду" розповів Сергій Монукало, начальник сектору мобілізаційно-оборонної роботи Сумського обласного ТЦК та СП. Він пояснив, що військовозобов'язаних цього віку направлятимуть не до штурмових підрозділів, а до забезпечувальних частин або на службу у Державну спеціальну службу транспорту (ДССТ).Важливо зазначити, що парламент затвердив проєкт закону № 10313 "Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прав військовослужбовців та поліціянтів на соціальний захист", а президент його підписав на початку квітня 2024 року. Цей закон спрямований на гарантування прав військовослужбовців на отримання інформації, медичного забезпечення та відпусток, а також надання поліціянтам права на одноразову грошову допомогу у разі загибелі чи визначення втрати працездатності. Крім того, один із пунктів проєкту виключає з переліку висновків ВЛК "обмежену придатність", натомість залишилось дві категорії: придатні та непридатні. Тобто ті, хто раніше був визнаний обмежено придатним, зобов'язані повторно пройти медкомісію протягом дев'яти місяців із набуття чинності закону (до 4 лютого 2025 року).Однак, через велике навантаження на ТЦК та медкомісії, терміни "перепроходження" були продовжені ще на чотири місяці, тобто до 5 червня. А також, наприкінці січня з'явилась можливість щодо отримання електронного направлення для проходження медобстеження, замість звичайного паперового. Оновлений список захворювань, що слугують підставою рішення ВЛК щодо непридатності або звільнення від мобілізації затверджено від 27 квітня 2024 року №262 Про затвердження Змін до Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України.Не підлягають призову військовозобов'язані з інвалідністю всіх груп та люди, які згідно з рішенням ВЛК є тимчасово непридатними для проходження служби на період від 6 до 12 місяців (з наступним переоглядом).Зміни, що стосуються процедури військового обліку призовників, а також процедури вручення повісток вже в дії. Громадяни за бажанням зможуть зареєструвати свій електронний кабінет у системі призовника, військовозобов'язаного або резервіста "Резерв+", але повістки у електронному форматі не будуть розсилати. Крім того, всі військовозобов'язані після введення в дію закону протягом 60 днів (до 16 липня 2024 року) мали оновити дані за допомогою цього кабінету або особисто прийти в ЦНАП чи ТЦК. Сьогодні громадяни все ще можуть це зробити, але тепер лише двома способами: через застосунок Резерв+ або в ТЦК та СП.Наприкінці червня 2024 року у мобільному додатку "Резерв+" з'явилася можливість використовувати QR-код. За словами Лазуткіна, QR-код з юридичної сторони має таку ж силу, як і традиційний паперовий документ. У разі невиконання військовозобов'язаними та резервістами своїх обов'язків, до ухилянтів може застосовуватись тимчасове обмеження за рішенням суду на право керування особистим транспортом.Оновлений законопроєкт "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" також розглядав можливість демобілізації після 36 місяців безперервної служби у війську, однак ця норма була повністю видалена. Натомість Міноборони планує створити окремий проєкт закону, що буде присвячений питанням демобілізації та ротації військовослужбовців. Цей документ буде створений з урахуванням всіх можливих загроз та ризиків. Таку інформацію озвучив речник відомства Дмитро Лазуткін в етері телемарафону.Законопроєкт про демобілізацію залишається складною темою, яка торкається соціальної справедливості та обороноздатності, зазначає Сергій Згурець. Генштаб не підтримує ухвалення нового проєкту закону від Міноборони через ризик одночасного звільнення понад 108 тисяч військових, що може послабити бойові підрозділи. Натомість Міноборони пропонує альтернативи: реабілітація, відпустки та обов’язкова ротація. Однак, будь-які запропоновані варіанти потребують затвердження на державному рівні. У зв’язку з цим відомство пропонує перенести розгляд законопроєкту.Нещодавно стало відомо, що українських бійців, які перебувають на фронті ще з 2022 року, поступово планують відводити з передової. Про це розповів генерал-лейтенант Іван Гаврилюк, колишній заступник міністра оборони, пише Укрінформ. За його словами, нині триває завершальна стадія розробки спеціального механізму ротацій, який дасть змогу оновлювати особовий склад та залучати нових людей для підготовки і своєчасної зміни військових, що беруть участь у бойових діях.Зміни стосуються і мотивації для військовослужбовців, зокрема, після підписання контракту надається можливість одноразового отримання сертифіката на придбання автомобіля на суму 150 тисяч гривень, а також компенсація в розмірі 50% від суми першого внеску за держпрограмою "Є-оселя" та інше.Оновлення стосуються також військовозобов'язаних, які перебувають за кордоном. Без військово-облікових документів чоловіки тепер не мають змоги оформити паспорт, закордонний паспорт або отримати консульські послуги. Для уникнення неприємностей українці, які перебувають за кордоном, мали також оновити свої персональні дані протягом 60 днів після набуття чинності закону про мобілізацію. Це можна зробити, зв'язавшись з ТЦК за допомогою телефону або через електронну пошту.Ще одна ініціатива, яка стосується українців, які перебувають закордоном, може скоро набути чинності. Громадянам нададуть можливість дистанційно оформити бронь від мобілізації, що дозволить офіційно працевлаштуватися в Україні через спеціальні центри за кордоном - Unіty Нub. Про це розповів міністр національної єдності Олексій Чернишов, пише Економічна правда."Наше завдання таке, щоб людина, коли перетинає кордон, вже мала такий статус, який не дозволяє йому потрапити у ситуацію, коли між кордоном і заводом його мобілізують", - пояснив Чернишов.Крім того, запуск нового мобільного додатку для військовослужбовців під назвою "Армія+" вже відбувся. Він має полегшити виконання повсякденних завдань для всіх військовослужбовців. Про це розповів у вечірньому відеозверненні Президент Володимир Зеленський.Раніше, заступниця міністра оборони України з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації Катерина Черногоренко розповідала, що українські військові можуть скористатися найважливішими функціями цього додатку. По-перше, військове ІD - посвідчення військовослужбовця, а також ще одна дуже важлива функція - це електронні рапорти, пише УНІАН.У вересні 2024 року до Парламенту було подано законопроєкт №12076, який пропонує зміни до Закону "Про військовий обов’язок і військову службу", зокрема щодо військового обліку 17-річних. Нині документ вже набув чинності, тож тепер юнакам не потрібно проходити ВЛК перед постановкою на облік. Також, того року, коли юнаку виповнюється 17 років, він має стати на облік саме у період з 1 січня до 31 липня. Зміни передбачають і нові способи постановки на військовий облік та уточнюються обставини, коли порушення цих строків не тягне за собою покарання. Важливо також те, що нині у Верховній Раді розглядають законопроєкт №12442, який передбачає кримінальну відповідальність через порушення законів у сфері оборони та мобілізації. Йдеться про притягнення до відповідальності керівників ТЦК та СП, а також голів та членів ВЛК у разі порушень, пов’язаних із мобілізаційною підготовкою та призовом.Документ передбачає покарання посадовців ТЦК та СП, а також членів ВЛК, хто незаконно відправляють на службу людей, які непридатні, або ж, навпаки, допомагають уникнути призову тим, хто має служити.Мобілізація в Україні на сьогодні: кого можуть призвати вже у липніІз початку липня, як і раніше, отримати повістки можуть чоловіки віком від 18 до 60 років, які є військовозобов'язаними, відповідають вимогам за станом здоров’я та не мають інших підстав для відтермінування служби.Загалом, військове керівництво країни зазначає, що насамперед для доукомлектації армії потрібні люди з бойовим досвідом – штурмовики, артилеристи тощо. Другорядно - фахівці з різних сфер: водії, ІТ-спеціалісти, зв'язківці. Адже мобілізаційні процеси здійснюються не лише для бойових дій на фронті, а також для виконання різноманітних завдань. Один із можливих напрямків служби у таких випадках - це робота в штабі. Це означає, що в армії є потреба в професіоналах різних спеціальностей.Так, мобілізації можуть підлягати такі групи військовозобов'язаних:чоловіки віком від 18 до 60 років, які придатні та обмежено придатні за станом здоров’я під час воєнного стану, якщо вони мають військовий досвід;чоловіки віком від 25 років до 60 років, які придатні та обмежено придатні (повинні були повторно пройти військово-лікарську комісію — до 5 червня 2025 року та отримати статус "придатні" чи "непридатні") за станом здоров’я під час воєнного стану, якщо вони не мають досвіду військової служби;чоловіки віком від 18 до 60 років, які зняті та виключені з військового обліку, однак визнані придатними або обмежено придатними (повинні були повторно пройти військово-лікарську комісію — до 5 червня 2025 року та отримати статус "придатні" чи "непридатні")  через стан здоров'я в умовах воєнного стану на підставі рішення ВЛК.Граничний вік для мобілізації залишився незмінним та не застосовується до чоловіків, які досягли 60-річного віку.Добровільно прийняти рішення щодо вступу на військову службу можуть:жінки віком до 60 років, які придатні за станом здоров’я; призовники віком від 18 до 25 років, які раніше не брали участь у виконанні строкової служби – на службу за контрактом;люди з інвалідністю, а також ті, хто отримав право на відтермінування від мобілізації через сімейні обставини.Наприкінці вересня до Верховної Ради внесли законопроект №10084, метою якого є внесення змін до закону про військовий обов'язок і військову службу, аби зняти вікове обмеження на добровільне проходження військової служби. Йдеться про військовослужбовців, які будуть визнані ВЛК придатними до служби, володіють значним рівнем професійної підготовки та практичним досвідом. Як зазначалось раніше, в Україні максимальний граничний вік мобілізації – 60 років.Автори проєкту Юрченко Олександр та Бурміч Анатолій зазначають, що цим документом вони усувають "вікову дискримінацію". Адже обов'язок захищати Батьківщину є закріпленим у Конституції і відмова українцям у проходженні служби у віці понад 60 років є порушенням їхніх конституційних прав. До того ж нардепи наголошують, що таким чином можна поповнити лави армії, вмотивованими та досвідченими військовими. Проєкт був зареєстрований на сайті Верховної Ради у вересні 2023, однак і досі перебуває на етапі опрацювання в комітеті.На противагу цьому, на порталі Парламенту 18 листопада 2024 року було зареєстровано законопроєкт №12222, що передбачає зниження граничного віку проходження військової служби з нинішніх 60 до 55 років. Сьогодні проєкт перебуває на стадії опрацювання в комітеті. Водночас, член Комітету Верховної Ради з питань нацбезпеки Федір Веніславський у коментарі "Українському радіо" заявив, що цей документ наразі не має високі перспективи для розгляду в найближчий час. За його словами, у нинішніх умовах, коли ворог активізує мобілізаційні зусилля, Україна не може дозволити собі такі зміни. Ще одним гучним нововведенням стала реєстрація на сайті Верховної Ради законопроєкту №11079-1 про мобілізацію засуджених, він також був підписаний 17 квітня 2024 року. Цим документом вносять певні зміни до законодавства, які передбачають надання засудженим можливості умовного дострокового звільнення від відбування покарання за умови, що вони погодяться на контрактну службу за Збройних Силах України. До цього часу чинне законодавство не дозволяло мобілізувати людей, які відбувають покарання та тих, хто мають судимість, навіть у випадках, коли вони виявляють бажання служити.Мобілізація молодшаєУ квітні 2023 року на сайті Верховної Ради з’явився законопроєкт № 9281, який передбачає зменшення граничного призовного віку з 27 до 25 років. Таке рішення було обумовлено тим, що значну кількість чоловіків призовного віку не могли мобілізувати, оскільки вони не досягли віку 27 років та не мали статусу "резервіста" та  "військовозобов’язаного", тобто їх могли призвати лише на строкову службу, яка в умовах війни не проводиться. Згодом, законопроєкт підтримав Кабмін та 5 травня 2023 року його було передано на підпис до президента. Майже через рік, а саме 2 квітня 2024 року, ухвалений парламентом закон таки був підписаний Володимиром Зеленським. Тобто, з 4 квітня набув чинності Закон № 3127-ІХ "Про внесення змін до Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу", де йдеться про зменшення призовного віку із 27 до 25 років.В оборонному відомстві зазначають, що під час воєнного стану таке тривале перебування людей призовного віку на обліку є недоцільним. До того ж це є прямим наслідком того, що до лав ЗСУ не можуть залучити значну частину придатних до служби чоловіків. Як зазначають військові, на фронті не вистачає молодих людей.Насправді, тут потрібно враховувати всі фактори і не перетнути "тонку межу" між бажанням щодо захисту держави та перспективами майбутнього України після перемоги, зазначає історик та військовий експерт Михайло Жирохов. Йдеться про демографічні причини, настрої в суспільстві та рівень загальної підготовки юнаків. До того ж не варто забувати, що з початком повномасштабного вторгнення, до лав Збройних Сил добровільно приєдналась значна кількість молодих людей, яким ледь виповнилось 18 років, тому сьогодні у війську можна побачити всі вікові категорії.У Верховній Раді 16 вересня 2024 року розглянули доопрацьований законопроєкт №11379-д, який передбачає заборону мобілізації юнаків до 25 років. Проєкт було прийнято, нині він чекає на підпис Президента. Через наявну "прогалину" в законодавстві, сьогодні було можливо мобілізувати військовозобов'язаних віком до 25 років, якщо вони визнані непридатними в мирний час або обмежено придатними під час воєнного стану. У Теlеgrаm-каналі нардеп Олексій Гончаренко повідомив, що мобілізацію обмежено придатних чоловіків, яким 18-25 років, офіційно зупинили відповідно до директиви Командування Сухопутних Військ. Хоча українська влада нині й досі рішуче відкидає ідею мобілізації з 18 років, яку пропонують США, в Офісі президента України вже впровадили зміни до законодавства та указів глави держави, щодо запровадження добровільного контракту для чоловіків віком до 25 років. Ініціатива "Контракт 18-24" спрямована на залучення тих, хто не підлягає обов’язковій мобілізації, та передбачає низку привілеїв, суттєву матеріальну підтримку для добровольців.Так, контракт на суму 1 мільйон гривень має авансовий платіж у розмірі 200 тисяч гривень одразу після підписання, а залишок у 800 тисяч гривень буде виплачено у декілька етапів. Молоді добровольці, залежно завдань, можуть отримувати "зарплату" до 120 тисяч гривень, а також додаткові виплати за участь у бойових операціях. В результаті загальна сума виплат за рік контракту може досягти до 2 мільйонів гривень. Крім того, для військових передбачені вигідні умови: пільгова іпотека, безкоштовне навчання та медичне обслуговування, а також можливість виїжджати за кордон після виконання контакту.Електронний реєстр військовозобов'язанихЩе у вересні 2023 року на сайті Верховної Ради з'явився законопроект, який стосується створення електронного реєстру військовозобов'язаних. Народні депутати запропонували зібрати всю доступну особисту та службову інформацію про військовозобов’язаних і резервістів у електронних реєстрах і базах даних у єдиний е-реєстр.Тобто, передати Міністерству оборони інформацію з державних реєстрів: МВС, Податкової служби, МОЗ, Держміграційної служби та інших відомств. Відповідно до проєкту закону, в автоматичному режимі військове відомство буде отримувати інформацію та особисті дані про українців віком 18-60 років. Включно з номерами телефонів, електронною поштою, відомостями про сімейний стан, роботу військовозобов’язаних та інше.Сьогодні е-реєстр "Оберіг" працює повноцінно, а в особистому кабінеті громадяни зможуть уточнити внесені дані та подати відомості до ТЦК через "Резерв+"."Це закрита система, яка має свій захищений контур. Всі вимоги (захисту - ред.) до неї витримані. Це достатньо захищений продукт, який немає жодних натяків на можливість бути вразливим. І ми бачимо, що за півтора року повномасштабної війни немає витоку сенситивної інформації", - заявив міністр цифрової трансформації Михайло Федоров у коментарі Еспресо.У свою чергу, Мінцифри проєкт "смарт-мобілізація", про що було анонсовано під час пресконференції в Медіацентрі Україна ще у 2023 році вже працює. З його допомогою військовозобов’язані зможуть самостійно обрати бажану для мобілізації спеціальність та підрозділ. Так, у застосунку "Резерв+" вже є функція пошуку вакансій в Силах оборони. Уникнення або мінімізація корупційних схем є однією з основних завдань, які вирішує ця ініціатива. З іншого боку, новий підхід ґрунтується на максимальній прозорості та доступності інформації для кожного громадянина. Прийнявши рішення мобілізуватися, людина отримує можливість обрати таку спеціальність, яка відображає її унікальні здібності та особисті прагнення. До того ж зникає фактор невідомості, адже подавши заявку, та успішно пройшовши відбір, вона має можливість пройти навчання та здобути посаду, що відповідає саме її вибору. Такий підхід дозволяє кожній особі реалізувати свій потенціал та отримати можливість працювати в сфері, яка найбільше відповідає її уподобанням та навичкам.На початку квітня 2024 року, АрміяІnfоrm опублікувала інтерв’ю з Черногоренко, яка відповідає за напрямки цифрового розвитку, трансформацій та цифровізації. "Я вважаю, що людина має мати можливість мобілізуватися або підписати контракт саме до такого командира, якому він чи вона довіряє. Це - цільовий рекрутинг. Цивільна аналогія: коли після випуску з вишу за кращих студентів борються працедавці", - розповіла Черногоренко.Фото: соцмережіХто має право на виїзд за кордон? Заборона виїзду для військовозобов'язаних громадян України, які віком від 18 до 60 років, за певними винятками, залишилась незмінною.Це правило спрямоване на забезпечення безпеки та добробуту громадян України під час періодів, коли держава перебуває в стані війни або мобілізації, але враховує індивідуальні потреби людини.На час дії воєнного стану питання перетину кордону громадянами України регулюється постановою Кабінету Міністрів України № 57. Згідно з цим правовим актом виїжджати за територію країни можуть такі військовозобов'язані чоловіки:ті, хто з медичних причин отримали дозвіл на виїзд (за станом здоров’я)за сімейними обставинамиза професієюз метою допомоги ЗСУдержслужбовціТакож, радимо звертати увагу на інформацію, яка є на офіційному веб-порталі Державної прикордонної служби України. Працівники цієї служби діють згідно з наказами та вказівками свого безпосереднього керівництва. Це важливо враховувати, оскільки їхні дії можуть базуватися не лише на загальних правилах, але й на конкретних внутрішніх інструкціях та розпорядженнях.Щодо жінок, відповідно до закону громадянки України можуть вільно виїжджати за кордон. Проте не слід забувати, що існують винятки. Обмеження на виїзд розповсюджуються на жінок, які обіймають посади в уряді та народних депутатів.Військовий облік медикинь та чи буде мобілізація жінок?З 1 жовтня 2023 року в Україні жінки з медичною та фармацевтичною освітою стали на військовий облік. Однак у пресслужбі МОЗ пояснили, що постановка на облік у ТЦК не обов'язково передбачає їхню мобілізацію. Такий облік дає можливість побачити об’єктивні резерви медичного персоналу та дає змогу визначити наявний медичний потенціал серед жінок та їхню готовність допомагати в умовах воєнного стану. "Тому з 1 жовтня 2023 року на військовий облік мають стати всі жінки-медики та жінки-фармацевти, які з певних причин там не перебували. Постановка на військовий облік не дорівнює мобілізації. Облік необхідний лише для узагальнення даних про наявний резерв медиків у державі", - зазначили у відомстві.До того ж такі норми законодавчо закріплено ще 1992 року ч. 11 ст. 1 ЗУ "Про військовий обов’язок і військову службу". Жінки медичних професій підлягають військовому обліку, якщо вони відповідають віковим (до 60 років) та медичним (визначається ВЛК) критеріям для проходження служби.Згідно з постановою Кабміну від 30 грудня 2022 р. № 1487, жінки, які мають відповідну медичну та фармацевтичну освіту, але не перебувають на обліку у ТЦК, можуть влаштовуватись на роботу як невійськовозобов’язані ще протягом трьох років, тобто до кінця 2026 року, - як пояснила юристка Галина Токмач.Проте роботодавці зобов’язані повідомити ТЦК СП про те, що співробітниця їх організації/установи має медичну освіту, але не перебуває на військовому обліку. Якщо жінка працює не за фаховою спеціальністю та не надавала роботодавцю документ про наявну медичну освіту, то відповідно ТЦК СП ця інформація не стане доступною ніяким чином.Важливим доповненням є те, що українки, які перебувають на військовому обліку, зможуть перетинати кордон під час воєнного стану. Пресслужба МОН офіційно підтвердила інформацію: "Жінки-медики та жінки-фармацевти можуть безперешкодно виїжджати за кордон. Починаючи з 1 жовтня 2023 року жодних змін в умовах виїзду за кордон для жінок - не буде. Кожна жінка з медичною та фармацевтичною освітою може вільно перетинати державний кордон в незалежності від того, стоїть вона на військовому обліку чи ні. Наразі обмеження діють лише для деяких категорій державних службовців та посадових осіб, які обіймають певні посади". Однак, нова хвиля занепокоєння щодо мобілізації жінок почала ширитись соціальними мережами наприкінці вересня 2024 року. Тоді, на веб-порталі Верховної Ради зареєстрували проєкт №12076, який пропонує внести зміни до ЗУ "Про військовий обов'язок і військову службу". У ньому зокрема йдеться про уточнення норм щодо військового обліку жінок, які мають бажання пройти базову військову підготовку. Згідно із запропонованими змінами, перед початком служби вони, за власною згодою, будуть поставлені на військовий облік призовників. Після базової підготовки таких жінок зараховуватимуть до військового обліку військовозобов'язаних, зазначають в матеріалі ЮРЛІГА. У січні 2025 року документ набув чинності, адже його підписав Президент. Згідно з Конституцією України, всі зобов’язання, які покладені на чоловіків під час дії воєнного стану, автоматично поширюватимуться і на цих жінок. Водночас законодавство про мобілізацію не передбачає обов’язкового проходження служби жінок у ЗСУ. Представниці жіночої статі можуть долучитися до армії виключно на добровільній основі, уклавши відповідний контракт. Що означають поняття "повна мобілізація" та "посилення мобілізації" на практиціБойові дії тривають, і Україна не припиняє наступати для звільнення всіх своїх територій. Незважаючи на такі значні цифри втрат серед окупантів, з української сторони теж існує потреба у поповнені резервів. Якщо ж говорити про "повну мобілізацію", то в правовому полі України таке поняття взагалі відсутнє. Існують лише терміни – часткова і загальна мобілізація. Тож страхітливі історії про повну мобілізацію всіх чоловіків можна сприймати лише як добре продуману ІПСО.Наприкінці березня 2024 року Головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський повідомив у інтерв'ю Укрінформу, що завдяки оптимізації навантаження між різними частинами та підрозділами Сил оборони, а також проведенню оцінки можливостей українського війська, вдалося "значно знизити" потребу в мобілізації резервістів."За рахунок перегляду наших внутрішніх ресурсів та уточнення бойового складу ЗСУ ця цифра (500 тис. резервістів, — ред.) була суттєво зменшена. Ми очікуємо, що у нас буде достатньо людей, здатних захищати Батьківщину. Йдеться не лише про мобілізованих, а й про добровольців", - розповів Сирський.Однак, 29 жовтня секретар РНБО Олександр Литвиненко, під час промови у Верховній Раді наголосив на потребі додаткової мобілізації в Україні, пише LІGА.nеt. Відповідно до його слів, для досягнення 85% укомплектованості військових частин необхідно призвати ще 160 тисяч військовозобов'язаних. Він підкреслив, що такі дії є ключовими для зміцнення обороноздатності країни, зважаючи на поточні виклики, які постали через ситуацію на фронті.Нині точні цифри та плани щодо мобілізації не повідомляють. Водночас Сирський підкреслив, що головний шлях доукомплектування армії – це подальше проведення мобілізаційних заходів, пише РБК-Україна. Головнокомандувач також акцентував, що процес має бути прозорим, відповідати закону та не створювати шоку в суспільстві:"Водночас я наполягаю на мобілізації з обов’язковим дотриманням законності та прозорості в роботі ТЦК. Для людей мобілізація не має бути шоком. Всі наші територіальні центри комплектування повинні змінитися. Визначено завдання президентом України - верховним головнокомандувачем".Фото: gеttyіmаgеsЯкі бувають види повісток та де їх можуть вручити Сьогодні в Україні передбачено законом чотири види повісток. Однак, відповідно до доповнення статті 18−1 ЗУ про військовий обов’язок і військову службу, в період воєнного стану не відбувається призов на строкову військову службу. Оскільки новий проєкт щодо мобілізації схвалено, з моменту набуття чинності (18 травня 2024 року) всі військовозобов'язані чоловіки повинні були оновити свої дані в ТЦК, ЦНАПі або через е-кабінет протягом 60 днів.Крім того, сьогодні й досі діють норми визначені Порядком проведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, закони про мобілізацію, військову підготовку та обов'язок. Відповідно до цих правил існують випадки, коли чоловікам необхідно самостійно звертатися до територіального центру комплектації без отримання повістки, зокрема, щоб оновити дані.У 2025 році чоловіки можуть отримати такі види повісток:Для уточнення облікових даних. Видаються з метою оновлення та уточнення інформації про стан здоров'я особи, склад сім'ї, місця роботи та інших важливих даних. На проходження військово-лікарської комісії (ВЛК). Ця повістка підписана начальником Територіального військового комісаріату, вимагає пройти медичний огляд. Разом з повісткою додається спеціальна картка дослідження та медичного обстеження. У цій картці буде внесено висновок ВЛК щодо придатності до військової служби, непридатності або обмеженої придатності.Мобілізаційне розпорядження. Така повістка видається військовозобов'язаному після того, як медкомісія визнала його придатним для військової служби.Повістка щодо призову на військову службу до Збройних Сил України.Тож, в повістці обов'язково повинна бути зазначена мета виклику військовозобов'язаної людини.Нові правила у процедурі вручення повісток Речниця територіального центру комплектування та соціальної підтримки Аліна Кривошея розповіла, хто має право вручати повістки: "Повістку може вручити не лише посадова особа ТЦК та СП, а й органи місцевого самоврядування, керівники підприємств, установ, організацій, у тому числі закладів освіти".А з місцем вручення даного документу трохи важче. На практиці законодавством не встановлено конкретне місце для вручення повістки, тому фактично це може відбутися в будь-якому місці, як-от у парку, на блокпості чи в іншому громадському місці, або за місцем проживання. Новий закон містить вимогу: під час мобілізації громадяни України у віці 18-60 років повинні мати при собі військово-обліковий документ і пред'являти його за вимогою представника ТЦК, поліцейського чи представника Державної прикордонної служби України у прикордонній смузі, контрольованому прикордонному районі та на пунктах пропуску через державний кордон України. Тепер процес перевірки документів буде проводитись із фото- та відеофіксацією. Крім того, при врученні повістки представники ТЦК зобов'язані за вимогою надавати свої особисті дані, зокрема ПІБ та посаду, а також пред'являти службові посвідчення для підтвердження своєї ідентифікації. У такому випадку повістка буде вважатись врученою після того, як людина особисто її отримала та поставила підпис.Важливо, що з 18 липня 2024 року повістки чоловікам можуть надсилати звичайною поштою після закінчення встановленого законом 60-денного строку на уточнення військово-облікових даних. Це передбачено постановою Кабінету Міністрів №560 від 16 травня.Відповідно до цього документу, повістку вважатимуть підтвердженою навіть у разі відмови від її отримання або відсутності людини проживання за вказаною адресою. Таке "заочне" оповіщення дозволяє вважати чоловіка повідомленим без підпису на повістці.Якщо людина не оновила дані в ТЦК, ЦНАПі або через Резерв+, тоді під час перевірки військо-облікових документів громадянин отримає повістку для оновлення даних. Цю ситуацію пояснив юрист "Столичної правової групи" Володимир Прядка на YоuТubе-каналі компанії."Перевірки військо-облікових документів у громадян на вулиці нікуди не зникнуть і будуть проходити після 16 липня. Результати цих перевірок залежатимуть від того, чи будуть у військовозобов'язаного громадянина оновлені військово-облікові дані, чи ні. У випадку, коли у військовозобов'язаних не виявиться відповідних документів, чи їхні документи будуть неактуальними або не оновленими відповідно до вимог закону про мобілізацію, тоді, такій особі, буде вручена повістка до ТЦК СП на оновлення військово-облікових даних", — розповів юрист.Хто може отримати повторну повістку та наслідки її ігнорування Повторно чоловік може отримати повістку, якщо він не з’явився в ТЦК з першого разу (після першої повістки). До того ж, відповідно до законів України, усі військовозобов’язані протягом семи днів після зміни будь-яких облікових даних мають повідомляти ТЦК. Це стосується зміни місця проживання, роботи, сімейного стану тощо. З цього виходить, що повістку можуть видати знову як для повторного проходження ВЛК (якщо минуло більше року з проходження огляду), так і для перевірки персональних даних чи обставин відстрочки.Згідно з новим законом, у разі невиконання військовозобов'язаними та резервістами своїх обов'язків, до ухилянтів може застосовуватись тимчасове обмеження за рішенням суду на право керування особистим транспортом. Тобто, у випадку невиконання військовозобов'язаним своїх обов'язків ТЦК має право звернутися до Нацполіції для адміністративного затримання та приведення військовозобов'язаного. Якщо це неможливо здійснити, ТЦК надсилає громадянину лист з вимогою щодо виконання обов'язків. У разі невиконання цієї вимоги протягом 10 днів, ТЦК може звернутися до суду з проханням про обмеження у праві керування автомобілем. Однак, і це обмеження не може бути застосоване, якщо кермування - це основне джерело заробітку людини або авто є необхідністю, оскільки в родині є людина з інвалідністю."Вимога ТЦК - це не повістка ТЦК. Зверніть увагу, що ТЦК подає щодо вас позов для обмеження в праві керування у разі невиконання вами вимоги, а не повістки. Це два різні юридичні терміни. Якщо раніше з повісткою ТЦК потрібно було якось ще морочитися, щоб вручити її особисто, то вимога вважається доправленою автоматично у разі надсилання рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу громадянина. Форма такої вимоги ТЦК ще не існує, принаймні досі її офіційно не опубліковано та не затверджено Міноборони", - розповів юрист Роман Сімутін в матеріалі ТСН.Щодо ігнорування повістки, як зазначає адвокат Ростислав Кравець, передбачена також адміністративна відповідальність – у вигляді штрафу, та кримінальна відповідальність за ігнорування вказівок щодо мобілізації – обмеження волі до трьох років, або позбавлення волі до п’яти років. Але треба мати на увазі, що кожен з таких випадків розглядають індивідуально та з використанням цілого комплексу заходів.У Верховній Раді було зареєстровано ще в грудні 2023 року проєкт закону №10379, що стосується внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та Кримінального кодексу України. Він спрямований на посилення відповідальності за порушення військового законодавства. Хоча цей документ зазнав значної критики та юристи наголошують на доцільності впровадження такого документу, його все ж таки було підписано Президентом 17 травня 2024 року.Відповідно до закону, штрафи для людей, які ухиляються від мобілізації, такі: за недотримання правил військового обліку накладається штраф у розмірі від 3 400 до 5 100 гривень. За порушення повторно або в особливий період сума зростає до 17 000-25 500 гривень. Крім того, передбачена відповідальність за порушення законодавства, що стосуються оборони та мобілізації.Однак у березні 2025 року парламент ухвалив законопроєкт, що передбачає знижку на штраф від ТЦК для військовозобов’язаних, які сплатять їх добровільно. Відповідно до документу №12093, якщо військовозобов’язаний, якого оштрафували, впродовж 10 днів звернеться до відповідних органів та внесе платіж, сума штрафу буде зменшена вдвічі, тобто буде надана знижка у розмірі 50%. Це означає, що замість 17 000 гривень, а саме така сума мінімального штрафу, громадянину доведеться сплатити лише 8500 гривень.Крім зниженої суми штрафу, даний законопроєкт також передбачає скасування адміністративних проваджень щодо порушень військового обліку для громадян, які самостійно приймуть рішення щодо вступу до лав Збройних сил. Нині документ вже підписано Володимиром Зеленським. У Мінюсті розповіли, що за несплату штрафів щодо порушення правил мобілізації, можливе блокування рахунків, а далі навіть вилучення коштів, рухомого та нерухомого майна, пише Суспільне. Штраф слід сплатити протягом 15 днів після отримання постанови (ст. 307 КУпАП). Якщо ж цього не зробити, справа передається виконавчій службі (ст. 308 КУпАП), яка може заморозити банківські рахунки, нарахувати подвійну суму штрафу та додаткові витрати, передбачені урядом. У першу чергу стягнення проводиться з коштів у гривні чи валюті. За їх відсутності – із майна, яке не підпадає під арештний захист.Хто не підлягає мобілізації через відстрочку Оновлений закон має низку норм, які стосуються відстрочки від призову під час мобілізації. Тому, коли 18 травня документ набув чинності, саме таким категоріям осіб тепер надається відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації:люди, які заброньовані державними органами, підприємствами, установами тощо;люди з інвалідністю (наприклад, якщо у людини 2 група інвалідності, мобілізація такої особи можлива лише за власним бажанням);люди, які тимчасово непридатні за рішенням ВЛК (на період 6-12 місяців, потім потрібно пройти переогляд);люди, які мають трьох і більше неповнолітніх дітей на утриманні (тобто, мобілізація багатодітних батьків не буде проводитись). Винятком є ті, у кого є заборгованість з оплати елементів, якщо загальний розмір заборгованості перевищує суму платежів за 3 місяці;жінки та чоловіки, які мають на утриманні неповнолітню дитину або дітей, у випадку, якщо другий з батьків цієї дитини помер, був позбавлений батьківських прав, визнаний зниклим безвісти або оголошений померлим;люди, які виховують неповнолітню тяжкохвору дитину або дитину з інвалідністю;люди, на утриманні яких повнолітня дитина з інвалідністю І-ІІ групи;усиновлювачі, на утриманні яких перебувають діти до 18 років, які на момент усиновлення були дітьми-сиротами або дітьми, які позбавлені батьківського піклування;ті, хто займаються постійним доглядом за хворою дружиною/чоловіком, дитиною, а також своїми батьками або батьками чоловіка чи дружини (згідно певних умов), які за висновком спеціальних медичних комісій потребують неперервного догляду;опікуни людини, яка визнана судом недієздатною;люди, що мають чоловіка або дружину, яким встановлена інвалідність І-ІІ групи;люди, що мають чоловіка або дружину, яким встановлена інвалідність ІІІ групи внаслідок важких захворювань, втрати кінцівок та органів або за наявності у людини, яка має інвалідність ІІІ групи важкої хвороби, психічного розладу, паралітичних синдромів та інше;люди, в яких один із своїх батьків або батьків чоловіка (дружини) має інвалідність І-ІІ групи та згідно з законом зобов’язані їх утримувати, за умови, що немає інших людей, які не входять до числа військовозобов’язаних (виключенням є люди, які самі мають інвалідність, потребують постійного догляду або знаходяться у в'язниці). У випадку відсутності невійськовозобов'язаних людей, які могли б здійснювати догляд за людиною з інвалідністю І-ІІ групи, такий догляд може здійснювати лише один військовозобов'язаний, якого має обрати людина з інвалідністю.члени родини з числа другого ступеню споріднення (не більше одного) людини з інвалідністю І-ІІ групи, які займаються постійним доглядом за нею, за умови відсутності людей з числа родини першого ступеня споріднення або, якщо люди першого ступеня споріднення самі потребують постійного догляду згідно з рішенням спеціальної медичної комісії. Якщо відсутні члени родини першого та другого ступеня споріднення, ця норма застосовується до членів родини третього ступеня споріднення людини з інвалідністю.якщо жінка з чоловіком є військовослужбовцями та мають неповнолітню дитину, один з них може отримати відстрочку та право на звільнення від військової служби (чи то чоловік, чи то жінка);керівники міністерств та їх заступники, керівники державних органів та органів державного управління, чиї повноваження охоплюють всю країну;нардепи України, депутати Верховної Ради АР Крим, уповноважений ВРУ з прав людини;голова та члени Рахункової палати;судді, члени Вищої ради правосуддя та Вищої кваліфікаційної комісії суддів України тощо;працівники різноманітних органів військового управління, військових частин та оборонних організацій, такі як Міноборони, ЗСУ, СБУ, Державна спеціальна служба транспорту, Державна служба спеціального зв’язку та захисту інформації України, Служба зовнішньої розвідки України, Нацгвардія, Державна прикордонна служба України, Управління державної охорони України, апарат МВС та установи експертної служби МВС;службовці, які займають дипломатичні посади, Міністерства закордонних справ України та люди, які мають ранг Надзвичайний та Повноважний Посол;держслужбовці, які оцінюють та готують проекти нормативно-правових актів, проводять їх експертизу. Також це стосується спеціалістів з кібербезпеки, кіберзахисту та інформаційних технологій, які відповідають за розроблення програмного забезпечення, адміністрування баз даних та інші дії, які забезпечують діяльність президента України, ВРУ та КМУ;інші військовозобов’язані або деякі категорії людей у випадках, що передбачені законом.Відстрочку від призову на особливий період під час мобілізації мають:студенти денної або дуальної форми, які здобувають професійну або професійно-технічну, фахову передвищу та вищу освіту. За умови, що цей рівень освіти є вищим за попередньо здобутий. Це стосується також докторантів та тих, хто проходить інтернатуру.наукові працівники установ вищої або передвищої освіти й наукових організацій, які мають науковий ступінь. Також педагогічні працівники в закладах фахової передвищої, професійної, професійно-технічної та загальної середньої освіти, за умови їхньої роботи у відповідних закладах або організаціях не менше ніж на 0,75 ставки;люди, які втратили (смерть або зникли безвісти) близьких родичів (чоловік, дружина, син, донька, батько, мати, рідний або повнорідний брат чи сестра) під час їхньої участі у Антитерористичній операції, збройної агресії РФ у Донецькій та Луганській областях, забезпечені оборони та стримуванні збройної агресії проти України під час воєнного стану (військовослужбовці, люди, які мали відношення до забезпечення безпеки та оборони України та інші).члени родини (чоловік, дружина, син, донька, батько, мати, рідний або повнорідний брат чи сестра) людей, яким було присвоєно звання Герой України посмертно, за мужність, яка була виявлена у період Революції Гідності.Крім того, наприкінці серпня 2024 року парламент ухвалив законопроєкт №11391, що надає відстрочку від військової служби тим, чиї неповнорідні родичі, зокрема, брат чи сестра, загинули або зникли безвісти під час участі у бойових діях з РФ. Раніше ця норма стосувалась лише рідних та повнорідних братів/сестер. Наразі документ вже підписав президент.Не можна також призвати військових, які служили під час воєнного стану та були звільнені в запас через звільнення з полону. До того ж призову під час мобілізації не підлягають військовозобов’язані чоловіки, які пройшли базову загальновійськову підготовку, але не досягли 25-річного віку. Ці дві категорії військовозобов'язаних можуть проходити військову службу за власним бажанням.Проте, Міністерство освіти планує внести зміни до законодавства, які можуть скасувати відстрочку від мобілізації для студентів віком від 25 років. Про це розповів заступник міністра освіти Михайло Винницький у коментарі Новини.LІVЕ. За його словами, зміни можуть торкнутись тих, хто здобуває другу або третю освіту у профтехучилищах."У нас є феномен дуже цікавий. Особа, якій 35-40 років і вона отримувала різні дипломи про вищу освіту, професійну освіту у часи, коли не було загального реєстру дипломів… В нас єдина державна електронна база з'явилася приблизно 10 років тому. Ну і, відповідно, хто вчився раніше, дуже часто може сказати: "А я загубив свій диплом". І раптом він вступає в професійно-технічну освіту без іспитів, бо там не треба НМТ", - зазначив Винницький.Уряд пропонує також дозволити педагогам певних напрямків отримувати відстрочку від мобілізації. Право на це матимуть ті працівники державних і комунальних закладів позашкільної освіти, які станом на 1 січня 2025 року були офіційно працевлаштовані за основним місцем роботи та мали навантаження щонайменше 0,75 ставки. Йдеться про викладачів, що працюють у сферах еколого-натуралістичних, науково-технічних, дослідницько-експериментальних напрямів та військово-патріотичного виховання.Наразі законопроєкт із пропозиціями змін до статті 23 ЗУ "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" перебуває на розгляді профільного комітету.Бронювання працівниківБронювання військовозобов'язаних працівників надає ключовим співробітникам підприємств, компаній, установ та організацій тимчасову відстрочку від мобілізації на термін до шести місяців. Ці працівники є критично важливими для забезпечення стабільної роботи їхніх установ. Про це пише ЛІГА:ЗАКОН.  Наприкінці січня 2023 року Кабмін прийняв порядок №76, що стосується реалізації положень Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію". Тоді було оновлено попередню процедуру бронювання військовозобов'язаних. Однак, згодом уряд ще вдосконалив процедуру бронювання військовозобов'язаних під час мобілізації та воєнного стану постановою "Про внесення змін до Порядку бронювання військовозобов'язаних під час дії воєнного стану" № 400, яка стала чинною 2 травня.Відповідно до тексту Порядку, бронюванню підлягають керівники, заступники, а також 50 % від кількості військовозобов'язаних працівників (за певними винятками), що працюють:на підприємствах з мобілізаційними завданнями, якщо це необхідно для їх виконання;на підприємствах, що забезпечують виробництво товарів і послуг для Збройних Сил України та інших військових формувань;на критично важливих для економіки та життєдіяльності населення підприємствах.Ця процедура мала б забезпечувати стабільне функціонування ключових установ в особливий період. Однак, впродовж осені 2024 Кабмін знову переглянув правила бронювання працівників і критерії для визначення підприємств критично важливими. Постанова № 1332 затверджує оновлений порядок бронювання військовозобов'язаних, наприклад, щодо розбронювання, але й впроваджує додаткові обов’язкові вимоги для установ та підприємств. Ігнорування цих змін може унеможливити бронювання працівників, зазначають в Економічній правді. Чинності постанова набрала вже з початку грудня.Якщо заробітна плата співробітника не перевищує 20 000 грн на місяць (або 2,5 мінімальних зарплат на сьогодні), таку людину не можна бронювати навіть у разі роботи на критично важливих підприємствах. Це змушує компанії забезпечувати прозорість виплат і переглядати рівень зарплат відповідно до нових норм. Тобто, фактично економічне бронювання, яке викликало значний резонанс у суспільстві та серед військових, було частково інтегровано до звичайного бронювання.Раніше радник голови Офісу президента Михайло Подоляк розповів в інтерв'ю Новини.LІVЕ, що економічне бронювання сприятиме збільшенню фінансування Збройних Сил України."Ще раз нагадаю, що на одного військового припадає п'ять платників податків. Детінізація української економіки в ідеальному вигляді не відбулася, відтак гроші треба шукати. На сьогодні теж є певне бронювання, виходячи із забезпечення критичної інфраструктури. Те ж саме буде стосуватися економічного бронювання, тільки за прозорими процедурами. Ми додатково бронюємо певну кількість людей і додатково за них платимо. Не розумію, звідки тут про нерівність", - розповів Подоляк. Однак, звісно є чимало противників такого законопроєкту, які вважають, що "економічне бронювання" можна розглядати як спосіб відкупитися від обов'язку захищати країну.Військовий адвокат та юрист Центру підтримки ветеранів Роман Лихачов у матеріалі для NV зазначив, що нові правила бронювання передбачають автоматичне скасування відстрочки за кількох обставин. Серед них: завершення терміну дії відстрочки, припинення підприємством діяльності/виконання робіт, пов’язаних із забезпеченням армії, позбавлення компанії статусу критично важливої чи ліквідація установи, звільнення працівника чи навіть тимчасове припинення трудових відносин.Крім того, як зауважив Лихачов, органи, які присвоюють підприємствам статус критично важливих, мають право здійснювати перевірки у будь-який момент щодо відповідності критеріям "критичності". У разі втрати цього статусу співробітники автоматично позбавляються відстрочки та підлягають мобілізації.

Під час зустрічі з журналістами політик детально зупинився на закидах пропаганди й опонентів щодо його нібито проросійськості, а також відповів на запитання відносно свого ставлення до Путіна, російсько-української війни, територіальних претензій РФ, приналежності Криму й того, як він особисто сприймає президента України Володимира Зеленського. Захід йшов наживо на офіційному Ютуб-каналі Світлани Тихановської."Я ніколи не був проросійським політиком. Я завжди був білоруським політиком", - передусім наголосив Тихановський."Ніколи не було у мене російського паспорту, ніколи. У справі (кримінальній - ред.) ніколи цього не було. Я ніколи не звертався (за громадянством РФ - ред.)", - додав він.Праця в РФ та автівки з російськими номерами - ще до політичної діяльності"У мене був бізнес. Я очолював студію продакшну. Два офіси було у Білорусі - у Мінську та Гомелі, один офіс - у Москві, та один офіс - у Києві. Й ще у мене була компанія у Литві. Я особливо нею не займався, тільки встиг її колись купити, і все", - зазначив Сергій Тихановський, який до того як вирішив претендувати на посаду президента Білорусі й став займатися популярним в подальшому політичним відеоблогом "Країна для життя" вів рекламний бізнес."Якщо я їздив колись на машинах з російськими номерами - це були машини, зареєстровані на мою компанію російську. Машини у Росії були дешевшими, купували на компанію щоб не платити податки. Я на них і їздив. І Світлана їздила на одній, і я на одній їздив. Які проблеми?" - розповів Тихановський.Читайте також: Кіт Келлог зустрівся з Лукашенком у Мінську: хто їх супроводжував й про що говорилиТож, як він підреслив, чиїсь думки про його нібито проросійськість - "це фейки, які вони там розповідають"."Я можу Вам ще раз повторити: наш спільний ворог - це путінська влада. Саме путінська влада. Доки вона там не впаде, ніякої перемоги у Білорусі бути не може", - заявив Тихановський.Чий КримПри цьому він визнав, що вже після російської анексії Криму 2014 року, але ще до того, як він серйозно зайнявся опозиційною суспільно-політичною діяльністю, йому довелося побувати у тимчасово окупованому РФ українському Криму в ході "паломницької поїздки на один день". Але, як висловився Тихановський, тоді він ще "не замислювався" над тим чи правильно було б так вчиняти.Разом з тим, усією родиною Тихановські останній раз відпочивали в Криму ще за української влади на півострові - у 2011 році, сказав Сергій, що підтвердила присутня на пресконференції Світлана Тихановська.Читайте також: Сергій Тихановський шкодує, що дивився російські каналиНині ж - після того що сталося з Україною та з ним самим - Тихановський однозначно впевнений:"Крим - це територія України. Абсолютно. Й ті претензії, які Росія зараз пред'являє з приводу різних українських територій, я це абсолютно не підтримую. Я абсолютно підтримую Україну".Як Тихановський ставиться до Зеленського"Президент Зеленський - йому випала така надважка... Ось те, що я пережив, я впевнений - це ніщо порівняно з тим, що президент Зеленський переживає щодня усі ці роки. Ви повинні усі це зрозуміти й ніколи не засуджувати його якщо десь щось там Вам здається, може бути, він щось неправильно робить. Тому що жодному з президентів, які зараз живуть, такого тягару не випало. Я його підтримую абсолютно та безмежно. Це для мене герой - президент Зеленьский", - висловився Сергій Тихановський.Тихановський провів у в'язниці 5 років, оскільки хотів балотуватися у президенти Республіки Білорусь на виборах 2020 року. Його було звільнено 21 червня 2025 року й видворено до Литви завдяки домовленості Дональда Трампа з Олександром Лукашенком, досягнутної через Кіта Келлога.За ці 5 років політик втратив половину ваги (зараз важить 79 кг при зрості 190 см) й наново вчиться розмовляти. Його катували.Донька Тихановських Агнія, коли бачила Сергія, не впізнала батька.

Їду автобусом за кордон. Переді мною одне крісло займає у Стрию жінка середнього віку. До неї підсідає приблизно ровесниця в Ужгороді. Автобус їде через Лужанку, прибрану і охайну після моєї статті в Gаzеtа.uа Але до Лужанки ще далеко - є час на спілкування. Жінки починають досить голосно розмовляти. Знайомляться. Мова у них українська, досить таки добра, присмачена слівцями різних діалектів: закарпатського і черкаського. Наш автобус зупиняється на КПП і тут стається чудо. Одна із попутниць запитала щось російською і співрозмовниця миттєво переключилася на мову ворога. До кінця подорожі жінки не вимовили жодного українського слова. Що спонукає українців послуговуватися чужою мовою? Чому у Кракові, Відні, Граці, Берліні, Варшаві та інших європейських містах наші співгромадяни не розмовляють рідною мовою, добре володіючи нею? Адже ідентифікують нас тільки за мовою. Невже людям хочеться, щоб на них дивилися криво, як на представників агресора? Доля нещодавно подарувала мені можливість поговорити з двома австрійськими фермерами. Перший продав своє господарство. Єдина працівниця, що ще працює у фермера - білоруска. Це полегшує наше спілкування: вона розуміє українську і перекладає. ...Більше половини українців знайомляться з новинами у тік-ток, а там приблизно 90% російськомовного контенту, спрямованого проти України Чоловікові близько 65 років. На знак поваги до України подарував мені пляшку доброго грузинського вина із власної колекції. Говоримо про різне, про життя в горах, про Україну&hеllір; Зокрема, він сказав таке: "Моя працівниця часто перекладає мені новини з українських джерел. Мені потрібні факти для аналізу. Я люблю статистику. А ця наука каже, що, наприклад, на ютубі 30% українців слухають російську музику, більше половини українців знайомляться з новинами у тік-ток, а там приблизно 90% російськомовного контенту, спрямованого проти України. Події на фронті - то лише відволікаючий маневр. Путін може призупинити бойові дії під тиском Європи, але він працює на перспективу. Ви не думаєте, що через 20 років ситуація з анексією Криму може повторитися у інших регіонах - якщо так станеться, що війну заморозять? Бо мова міняє свідомість. Російська - це мова агресії і ворожнечі. От недавно два хлопці у вашій столиці слухали гучно російську музику, а потім убили чоловіка, що зробив їм зауваження. Про це навіть наша преса писала". Другий фермер, 45-літній колишній лікар узимку купив хату та ферму із землею. Будинок побудований 136 років тому. Я допомагав замінювати черепицю на даху. Ця робота потребує багатьох рук, тож одного дня працювало аж шість українців. Дехто вже добре говорить німецькою. Працювали того дня 11 годин, тож був час і на спілкування: 30 хвилин на обід і двічі по 10 хвилин на відпочинок. "Вашу владу треба лікувати, - каже австрієць. - Бо амбіцій у вас більше, ніж здорового глузду. На міжнародному рівні приналежність Криму до Росії ніхто не визнає, бо це порушення всіх міжнародних домовленостей, що прийняті ще після другої світової війни. Але проста людська логіка підводить мене до висновку: у Криму нічого українського не було, а тепер вже немає і стільки. Армія російська, мова російська, гроші російські, ментальність народу, враховуючи переселення та депортації, теж російська. Бо якби було не так - там би були якісь протести, мітинги, заворушення, акти непокори, партизанський рух, диверсії на підприємствах, підриви ешелонів&hеllір; А нічого цього нема. Ситуація з Кримом нагадує мені мою лікарську практику, точніше один випадок. Ампутували ми молодому хлопцеві ногу після аварії. Він через кілька днів прийшов до тями і вимагав пришити ногу на місце, бо він невдовзі мав одружуватися. А те, що його нога понівечена і вже давно мертва, його не зупиняло - він прагнув добитися свого". Звісно, нам не можуть подобатися слова австрійських фермерів, від яких, за великим рахунком, нічого в геополітиці не залежить. Але чому прості австрійські фермери, незалежно один від одного, при розмові про Україну згадують Крим? Бо вони мислять аналітично і системно, вони проводять аналогії. Вони розуміють, що мова, тут говоримо про російську, на рівні підсвідомості прив'язує людину до чужої культури, а відтак і до держави. Ця невидима прив'язаність не дозволяє робити спротив насильству, бо насильник, знову ж таки на підсвідомому рівні, сприймається, як свій. Саме тому стала можливою анексія Криму. Саме тому навіть фермери бачать у перспективі можливість анексії інших територій України через десятки років на підставі спілкування людей на цих землях чужинською мовою. Дивно, що наша влада цього не бачить. ...Трамп дозволяє собі тиснути і погрожувати. Він явно стає на бік агресора, переймаючись його стратегічними інтересами у Чорному морі більше, ніж усіма міжнародними договорами... Наша влада схильна не вірити американцям. Коли ті попереджали про можливу агресію на початку 2022 року, усі, починаючи від Верховного головнокомандувача, робили позитивне усміхнене американське обличчя, тримаючи дулю в кишені. А тепер Трамп дозволяє собі тиснути і погрожувати. Він явно стає на бік агресора, переймаючись його стратегічними інтересами у Чорному морі більше, ніж усіма міжнародними договорами, меморандумами та нормами мирного співіснування, разом узятими. Я вже мовчу про життя далеких йому українців. Мені здається, що ставлення американського президента до України багато в чому продиктоване політикою нинішньої української влади. Зокрема і у царині мовного питання. Після 24 лютого у нас взагалі перестали говорити про гібридну сутність нинішньої війни, про її інформаційну складову. А жаль. Бо на мовному фронті ситуація погіршилася і маємо відкат до позицій 2022 року. Про це свідчать дослідження, проведені в школах. На перервах і часто на уроках учні та вчителі переходять на мову ворога. Чому? І чому влада шукає на посаду Уповноваженого із захисту державної мови аморфну людину, таку, яка мовчатиме про проблеми, не відволікаючи керівництво від "більш важливих справ". Тарас Кремінь дуже добре справлявся з роботою - чому б йому не продовжити термін перебування на посаді? Бо він незручний і має свою позицію? Бо він створив і розбудував інституцію, яка охоплює всі сфери людської діяльності? Бо він розробив стратегію мовної політики в Україні? Бо він дійсно вболіває за мову і має безцінний досвід для продовження роботи? Тут взагалі назріває величезний скандал. Після критики і гострих висловлювань на адресу кандидатів на посаду омбудсмена, ті відмовилися брати участь у конкурсі. Оцінку ситуації вже дали Оксана Забужко, Сергій Жадан, Ада Роговцева, Ірма Вітовська, Рефат Чубаров, Олесь Санін, Микола Жулинский, Сергій Квіт та інші визначні українці. Вони висловили заклик до влади: одуматися і не погіршувати і так хистку ситуацію на мовному фронті. Закрема у зверненні йдеться: "з усією відповідальністю поставитися до захисту української мови загалом і призначення Уповноваженого із захисту державної мови зокрема" і "внести до Кабінету Міністрів України кандидатуру Тараса Кременя на посаду Уповноваженого із захисту державної мови". Міністерство юстиції вирішило, що краще йти в ногу з переговорними вимогами РФ, а не в одному напрямку із власною нацією Міністерство юстиції вирішило, що краще йти в ногу з переговорними вимогами РФ, а не в одному напрямку із власною нацією. Там хочуть призначити Уповноваженим із захисту державної мови актора Олександра Завальського, який не лише не відповідає формальним критеріям, визначеним законом, але й не раз виступав проти штрафів за порушення мовного законодавства, накладення яких є одним із обов'язків Уповноваженого. Ну і йому 67 років. Мало того, що Олександр Завальський не має жодного досвіду політичної боротьби, мало того, що у нього відсутні будь-які навички для правозахисту чи здійснення мовної політики, то він ще й публічно заявляє, що лояльний до вживання російської мови у публічному просторі. Ось його слова зі сторінки на фейсбуці: "Чи треба карати Вєрку Сердючку? Набирає обертів скандал навколо Андрія Данилка - мовляв співає російські пісні і за це його має покарати мовний омбудсмен. Я не фанат Вєрки Сердючки. Але перепрошую - напади на цього артиста вважаю дурістю". У мене таке враження, що після призначення на посаду, Завальський захищатиме не українську, а російську мову в Україні. Невже владі потрібні саме такі "ні риба-ні м'ясо" люди? Ірина Фаріон кричала про мову - її показово вбили у центрі бандерівського Львова. У той самий день, у час убивства, на Ринковій площі сидів із гітарою молодий чоловік і співав російських пісень. А громадяни, чи то переселенці, чи ті 30% львівських м'якосердих глядачів із ютубу, кидали йому у футляр гроші. Кидали, не розуміючи, що цей манкурт пришиває мітки на їхні душі. А його виховала наша школа, нова українська школа, наша безхребетна влада, що сама не має національної свідомості і не розуміє її значення для перемоги у війні. Його виховала відсутність стратегії розвитку нашої культури. Його зробили таким "єдині новини", що витіснили із етеру сучасну українську пісню та українську культуру взагалі&hеllір; Відсутність інформаційної політики за кордоном, кинуті напризволяще інформаційні агентства, безглузді обмеження, що не дозволяють письменникам, артистам, журналістам, художникам - тим, хто несе українську ідею у світ, виїжджати з України і бути місіонерами, заважають виховувати австрійських фермерів та наших земляків за кордоном. Бо не відчуваючи захисту, причетності, гордості за своїх, які тебе ніколи не кинуть, люди поступово відвертаються від святого - від Батьківщини. Але спочатку - від рідної мови.

Ми розуміємо, що всі конфлікти, які зараз відбуваються у світі, є взаємопов'язаними. Є певний сигнал від Дональда Трампа, який перебував на саміті G7 і сказав, що достроково покидає засідання, на якому, нагадаю, мала відбутися його зустріч із Володимиром Зеленським, зокрема, про купівлю зброї для України. Так само Трамп сказав про те, що зараз не планує запроваджувати санкції проти Росії, тому що очікує угоду, і тому що санкції не вигідні США. З огляду на те все, що зараз несеться, на вашу думку, наскільки ірано-ізраїльська війна наразі може заважати Україні залучати підтримку західних партнерів, і чи є взагалі якісь плюси, які ми можемо отримати внаслідок того, що зараз ця війна триває? Багато фахівців вважають, що навпаки ця війна вигідна Росії, тому що ціни на нафту можуть підвищитись, і загалом увага з українського питання конкретно перебазовується на Близький Схід. Усі конфлікти у світі пов'язані, особливо, якщо в цих війнах беруть участь ті самі дійові особи. Тобто це вісь зла, в якій бере участь Росія, Іран, КНДР, а за ними стоїть Китай. І якщо ці сили ведуть війну в різних куточках світу, то це все взаємопов'язано, і ці країни моделюють ситуацію для того, щоб максимально посилюватися, граючи на різних аспектах розвитку ситуації в різних регіонах. На жаль, адміністрація Сполучених Штатів не досягла такого рівня аналітики. Я зараз не жартую, насправді це так. Трамп, наприклад, перебуває у своїй реальності, в якій є добра Росія, яка допомагає йому домовлятися з Іраном, хоча ми знаємо, що у Путіна жодних реальних важелів впливу на ситуацію немає, він може її тільки дестабілізувати і вносити ще більше напруженості. Відразу скажу, що для Росії найголовніше – щоб війна між Іраном і Ізраїлем була максимально довгою, затяжною, кривавою і завдавала шкоди більше Ірану, аніж Ізраїлю. фото: gеttyіmаgеsДійсно, ціни на нафту не те, що можуть піднятися, вони вже піднялися через те, що на Близькому Сході відбувається велика війна. Якраз Іран сам і через свої проксі може блокувати поставки нафти через основні шляхи – це Баб-ель-Мандебська й Ормузька протоки, які можна блокувати і таким чином завдати величезної шкоди саме аспектам транспортування нафти. Відповідно, ринки будуть моментально реагувати, чим вони зараз і займаються. Росії це вигідно. Не знаю, чи Трамп реально вірить Путіну, чи грає п'єсу з ним. Це важко зрозуміти, тому що Трамп постійно щось грає, і, як правило, все в одні ворота. Тобто, і США отримують страшні геополітичні удари, від яких вони можуть і не оговтатися, і своїм союзникам насамперед. А от вісь зла постійно відчуває як підтримку з боку Трампа. Тобто він чомусь вірить Путіну, який блефує і говорить, що може якось допомогти з ірано-ізраїльським конфліктом, або просто з переговорами з Іраном про ядерну угоду і так далі. Тобто все це маячня, ніякого впливу в Росії немає. Росія намагається максимально затягувати цю війну. І це є тим фактором, який є центральним в тому, що відбувається. На цьому фоні Трамп дійсно не зустрівся з президентом Зеленським, поїхав з Канади до Сполучених Штатів. Там летіти не дві доби, там дуже швидко все логістично відбувається, і навіщо він потрібен у Вашингтоні, важко сказати. Без нього, чесно кажучи, військові б краще все зробили. Я не впевнений, що Трамп може ухвалювати якісь рішення, наближені хоч трошки до реальності. Тому дійсно ситуація розвивається негативно для нас, але позитивно для Росії. І Кремль цим користується. Путін, я впевнений, особисто дає команди для того, щоб, наприклад, один день бити по Кременчуку, знищувати місто, завтра бити по Запоріжжю, післязавтра по Дніпру, потім по Західній Україні, а цю ніч саме по Києву. Але тут головне все ж таки психологічний фактор. Він демонструє, що попри те, що довкола є багато країн, на кілька голів сильніших, ніж Росія, яка економічно взагалі є карликом у військовому сенсі, адже якби вона була сильною, вона б давно вже Україну перемогла. Це країна, яка не може досягти військового успіху над Україною. І тому країни НАТО, США, інші країни Західного світу можуть спокійно придушити цього монстра, невеликого, чесно кажучи, але дуже-дуже шкідливого. Можуть, але чи хочуть? Проблема в тому, що ми три роки воюємо із сильним ворогом з підтримкою західних партнерів. Якщо великий шмат цього пакета допомоги, який Україна отримувала від Сполучених Штатів перестане існувати, то сам Зеленський, до речі, в одному з інтерв'ю сказав, що він навіть не хоче уявляти, як нам буде важко жити і боротися без допомоги від США. Чи може в такому випадку Путін цим скористатися? Мені здається, що зараз для нього це найбільш сприятливий період за весь час повномасштабної війни, коли Україна в найбільш слабких позиціях перебуває, коли немає консолідації ні на Заході, ні в самому Євросоюзі, і він може поставити на кон просто все, що в нього є, для того, аби добити Україну в той момент, коли вона найбільш вразлива.Путін так думає, але насправді це не так, як ви описуєте. В Європі є розуміння, що Росія загрожує європейській безпеці. Насправді вони нарешті зрозуміли те, що з 2008 року Україна говорила, що не можна йти під тиском Путіна на рішення, які невигідні західній коаліції. Перше рішення – це було не надання Україні та Грузії планових дій щодо членства НАТО в Бухаресті. Це призвело саме до тих наслідків, які ми бачили – негайна війна проти Грузії у серпні 2008 року, а потім вторгнення в Крим та на Донбас у 2014 році. Європа і Сполучені Штати з того моменту пройшли великий шлях розуміння, а лютий 2022 року взагалі став для них холодним душем. Але Україна їх вразила своєю стійкістю і вони після того почали все ж таки рухатися до розуміння того, що навіть без Сполучених Штатів Європі треба виживати. Європа може бути неконсолідованою і розслабленою, коли війна йде між Іраном і Ізраїлем, а коли війна – ось вона, коли "шахеди" залітають в Румунію, ракети залітають в Польщу, а щоб напасти на Естонію Путіну треба просто сказати одне слово начальнику генерального штабу збройних сил РФ. Німецька розвідка може говорити, що Росія може напасти на країни НАТО через 4-6 років. Я вважаю, що може через 4-6 секунд напасти на Естонію, Литву або Латвію. І дійсно Європі треба розуміти, що їй негайно треба бути готовою до протидії російському агресору. уламок ракети, що впала в селі Пшеводув на території Польщі, фото: АР РhоtоЩо стосується оборонної промисловості, то Європа зробила величезний крок вперед. Якщо взяти, наприклад, те, що було в 22-му році, і зараз – це просто різні системи, різні два континенти, тому що зараз Європа разом з Україною значною мірою вже може закривати той пробіл, що може виявитися після того, як Сполучені Штати остаточно припинять допомогу. Я би сказав, що США і так вже припинили допомогу. Тобто вони продовжують поставляти нам певні озброєння, боєприпаси і розвідану інформацію, але нових пакетів допомоги з 20 січня 2025 року, коли прийшов до влади Трамп, нема і не буде. Ми маємо розуміти – допомоги вже не буде. Якраз президент Зеленський наполягає приблизно з лютого цього року, що ми готові купувати. У Європи є гроші, Європа готова купувати ракети для "Петріот", системи "Петріот", ракети для "Хаймарса" і F-16 – тобто тих елементів, яких в Європі фізично немає.Традиційно так склалося, що був розподіл між союзниками в НАТО, тобто Сполучені Штати відповідають за стратегічну розвідку, наприклад, стратегічні елементи управління і так далі, мають в своєму розпорядженні озброєння для F-16, ракети до "Петріотів", і Європа готова це купувати. Але Трампу настільки важко сказати, що це таке, що це за явище. Він зачарований Путіним, чи в нього дійсно свій план обдурити Путіна. Він вже сказав, що обдурив іранців з ізраїльцями, він зіграв начебто роль, що він говорив про угоду, а насправді Ізраїль готувався до удару, він про це знав і так далі. Я вважаю цей варіант малоймовірним, що Трамп зараз блефує з Путіним, більше все-таки Путін блефує з Трампом, і в нього це досить непогано виходить. Стосовно того, чи зможемо ми без американської допомоги, – зможемо. Єдине, що нам буде дуже важко насамперед в системі протиповітряної оборони, чим зараз, до речі, і намагається скористатися Путін. Він запускає оці сотні "шахедів" по Києву для того, щоб пробити, виснажити нашу ППО. Ми можемо вистояти, якщо ми зараз прискоримося в деяких елементах – це масове виробництво дронів-перехоплювачів, спеціально розроблених для знищення "шахедів". Такий продукт у нас вже виробляється, просто треба масштабувати та прискорити. А у нас є гроші для того, щоб масштабувати ці процеси? Чи європейці будуть готові давати на це гроші? Грошей у нас вистачає. Європа виділяє 800 млрд євро. Але суть в тому, що у Європи такої продукції немає. Зараз передовий ОПК в України, а не у Європі. Європа не може виробляти те, що виробляє Україна. Недаремно комісар з питань оборони і космосу Андрюс Кубілюс сказав, що у разі, якщо у Європи є 20 млрд євро, а у США 20 млрд доларів, навіть якщо Штати не дадуть ці гроші, але якщо розмістити 20 млрд євро в українському ОПК, то це буде за обсягами те саме, що американці б у себе виготовляли, а європейці – у себе. Тобто в Україні виготовляти швидше, дешевше, треба інвестувати.Я кажу не про гроші зараз, а про організаційні моменти, коли виглядає так, що, наприклад, чомусь Міністерство оборони України не звернуло увагу на замовлення тих перехоплювачів, дронів-перехоплювачів для знищення "шахедів". Я можу помилятися, але я думаю, що тут є певні проблеми. Тобто мають бути концентровані замовлення Міноборони, тому що закупівлі дронів-перехоплювачів зараз на плечах волонтерів. Це питання треба виправляти. "Шахеди" можна збивати, це не балістика. З ними досить легко боротися, якщо мати достатньо відповідних інструментів. У нас є мобільні групи, але вони, очевидно, вже не справляються з такою кількістю дронів, бо Росія зараз змінила тактику – концентровано б’є по одному з міст. Росіяни обирають, наприклад, Київ і завалюють його дронами, інколи додають туди ракети. наслідки ворожої атаки по Києву, фото: Наталя СтареправоПісля спецоперації "Павутина", яку провела СБУ в Росії, у них стратегічної авіації мало, її використовувати вони можуть рідко. Так само з "калібрами" – у Чорному морі вони не можуть вільно діяти, тому що Україна тримає їх в східній частині Чорного моря, не пускаючи в західну. Тому я думаю, що зараз нам самим треба більше концентруватися. Американці тут насправді нам мало чому можуть допомогти. "Петріотами" ми "шахеди" не будемо збивати, а саме вони зараз є основною проблемою. Якщо ми купимо ще кілька систем "Петріот", і у нас буде можливість купувати у Сполучених Штатах за європейські гроші ракети для них, то з балістиками ми справимося. От треба вирішувати питання з "шахедами", оскільки це починає дійсно загрожувати вже, я думаю, і боєздатності Збройних Сил, і все ж таки безпеці і цивільного населення, і інфраструктури. Росія б'є по транспортній інфраструктурі, логістиці, а це дуже важливо з точки зору нашої економіки і, звісно, забезпечення фронту.Які конкретні виклики нам потрібно буде подолати внаслідок війни на Близькому Сході, яка розгорілася між Іраном та Ізраїлем, і які є можливості, що ми можемо використати в цей момент? За російським сценарієм – це максимальне затягування війни та декларування, що у них союзницькі відносини фактично з Іраном, у них досить непогані відносини з прем'єр-міністром Ізраїля Нетаньягу. Тобто росіяни знову ж таки обрали таку позицію, щоб максимально негативно впливати на ситуацію і максимально затягувати цю війну. Про якісь вигоди для України з цієї війни, звісно, говорити дуже цинічно, краще нехай війни закінчаться. Але для цього всього-навсього Трамп має працювати, а не розказувати якісь красиві історії у себе в соціальних мережах. Тому зиски для нас – це максимально швидке закінчення цієї війни, причому з максимальною шкодою для Ірану. Те, що відбувається зараз, наприклад, якщо знищуються виробничі потужності "шахедів", балістичних і крилатих ракет, взагалі знищується технологічно Іран, не сама нація іранська, а саме режим Аятол, – це в будь-якому разі є позитивним для України. Попри те, що багато хто вважає і я приєднуюсь до цієї думки, що Росія вже сама налагодила максимально повний цикл виробництва "шахедів", я вважаю, що все одно знищення цього оригінального кубла, звідки ці "шахеди" з'явилися в Росії, коли Іран передав їх їм, нам буде максимально вигідно. Так само Росія постійно просила в Ірана балістичні ракети, тому що у нього є велика кількість ракет різної дальності – і 70 км, і 100 км, і 300, і декларується там і більше, і 2000 км. Треба максимально знищувати ці виробничі можливості і пускові установки, щоб Росія забула про ці ракети. іранська ракета "Sаеqеh", фото: gеttyіmаgеsКрім того, якщо реально ця війна швидко призведе до падіння режиму, і Іран перетвориться із союзника Росії на притомного гравця регіону, регіон відразу стабілізується. Мало того, повернення Ірану в нафтовий цикл, я маю на увазі добування нафти і продаж на ринок, різко обвалить ціни. Тобто, крім того, що буде стабілізована ця ситуація взагалі, яка зараз перебуває під загрозою через неадекватні або агресивні дії іранського сучасного режиму, може перекривати протоки – основні комунікаційні лінії, якими постачається нафта на світовий ринок, навпаки Іран може стати важливим нафтовим гравцем — продавати її та заробляти собі гроші. Але ці здобутки будуть перетворюватися не на збагачення урану для того, щоб створити ядерну бомбу, не для того, щоб допомагати Росії, закуповувати у РФ літаки або виготовляти ракети чи "шахеди" для Росії. Це буде стабільний цивілізований гравець, який навпаки відразу розвалить вісь зла, яка тримається на тому, що є кілька країн, які системно ідеологічно воюють проти заходу – це КНДР, Росія, Іран і Китай. Ці країни ідеологічно завжди дивляться на будь-яку подію з точки зору, скільки можна шкоди нанести Сполученим Штатам. От якщо Іран виб'ють, вісь зла відразу почне хитатися. Вона і так вже хитається, так само як БРІКС, наприклад, але це призведе до того, що у стратегічному плані все це буде руйнуватися і призведе до зниження можливостей ведення Росією війни. Крім того, Путіну буде важче блефувати, у нього не буде приводу для того, щоб розказувати Трампу, що він може допомогти з Іраном. Я думаю, що американці самі можуть розібратися з Іраном. У них набагато більше досвіду, ніж у Путіна, працювати з точки зору інвестицій і розбудови нормальної країни, якої, до речі, був Іран колись до Ісламської революції. Це те, що може бути позитивним розвитком подій.Негативний розвиток подій – це коли Іран зможе протриматися під атаками Ізраїля і Сполучених Штатів, якщо вони приєднаються. Тобто, якщо не буде внутрішнього руху в Ірані проти режиму Аятол і режим утримається, без сухопутної операції ми розуміємо, що режим знести дуже важко. Чи призведуть просто повітряні ракетні удари по іранських об’єктах, це мені важко сказати зараз. Дехто зі спеціалістів каже, що є такі підстави говорити про це, дехто каже, що ніяких підстав немає, тому що насправді може відбутися зворотній процес – консолідація іранського суспільства проти американців і Ізраїлю, і режиму навпаки стане легше зберігати свою владу. Це ми перевіримо на практиці. Однак чим довше триває ця війна і чим більше країн у неї втягується, тим більше негараздів це приносить Україні. Демократична західна коаліція буде все більше втягуватися в цю війну, менше буде і ресурсів, і уваги для допомоги Україні. Проте Європа розуміє вже нарешті, що Росія – це загроза, і перемикаючись на ізраїльсько-іранський конфлікт, все рівно європейські політики будуть розуміти, хто є головною загрозою. Іран все ж таки далеко, і там є Сполучені Штати, які можуть допомогти Ізраїлю. А от в Європі Трамп відкрито говорить, що не буде допомагати. Він каже: "Ви, європейці, самі з Росією своєю розбирайтеся. Мені це не цікаво". І це дійсно загроза, з якою Європа зараз рахується. Що стосується того, які детальні зиски чи проблеми, передусім вони пов'язані з цінами на нафту і військово-технічним співробітництвом Росії та Ірану. Якщо ці питання будуть вирішення за рахунок перемоги над Іраном, для України це буде позитивним розвитком подій.

Війна в Україні сформулювала геополітичний парадокс, де 500-мільйонна високотехнологічна Європа, що перебуває під парасолькою НАТО, перестає врешті очікувати, що її захистить від агресивної 140-мільйонної Росії її союзник, 335-мільйонні Сполучені Штати. І 5-та стаття Вашингтонської декларації. Несподівано європейці відкрили для себе просту істину: захистити від Росії їх реально може 30-мільйонна Україна, яка нині дає достойну відсіч агресору при мінімальній допомозі партнерів. А якщо об’єднати зусилля й цю допомогу збільшити? А згодом допомогти Україні подолати її внутрішні проблеми?Українці, які першими взяли на себе удар зарозумілої імперії зла, йшли до того ж результату, тільки іншим шляхом. Ми теж довго надіялися на президента США Джо Байдена, який дуже співчував Україні й обіцяв з дня на день  надати зброю, яка допоможе перемогти супостата.Але зброя перемоги так і не надійшла, бо виявилося, що Америка боялася нашої перемоги, яка могла б стати початком дезінтеграції ядерної Росії з непрогнозованими наслідками. А Америка збиралася з Росією торгувати… Отож, всі кола замикаються на бізнесі й грошах. І до чого тут НАТО й горезвісна 5-та стаття?Читайте також: Як можна зупинити велику локальну війну, якщо її учасники не можуть зупинитисяМи досі не можемо пробачити дідусю Джо таку лукавість. Хоч у нього точно була своя правда і свої аргументи (в тому числі й щойно названі) на виправдання за таку невиразну позицію, яка дала можливість цій війні набрати катастрофічних масштабів. Та ці емоції й ніби як аргументи в основному йдуть від нав’язаної чинними державними лідерами України політики, що хтось зобов’язаний нас захищати, давати мільярдні гранти, постачати все кращу й кращу зброю, військове обладнання. А країну можна було зовсім не готувати до оборони.Та й на четвертому році війни досі ніхто не наведе порядок із постачанням на передовий рубіж зброї та підкріплень. Сили оборони нараховують близько 1 мільйона військовослужбовців. А в бойових діях беруть участь лише 200 тисяч вояків. Але основа цих сил – герої-титани. Саме вони й тримають оборону не завдяки, а всупереч вищому керівництву армії та країни.Оскільки Верховний Головнокомандувач, президент країни практично зовсім не розуміється на військовій справі (як і на цивільній), то через свій характер й амбіції героя естрадних скетчів, він підбирає собі такі ж кадри. Які ще менше розбираються у всьому, що не стосується дерибану державного бюджету.Генерал Залужний був цілком випадковим у цій ієрархії добору державного менеджменту за найгіршою ознакою. А сервільний генерал Сирський, який невпинно розвалює армію постійними перестановками комбригів і комбатів у пошуках найпокірніших і найвідданіших, прийшовся якраз.Читайте також: Вітри війни завжди до змін погодиВрешті, дідусь Джо залишив штурвал свого могутнього корабля й одурена Україна попрощалася зі своїми мріями про перемогу. І залишилася з великими сумнівами: чи вдасться зупинити ворога і не втратити незалежність? Стало одразу помітно, що без досить слабкої хоч і доброзичливої підтримки американського дідуся, ми залишилися наодинці не з одним, а одразу з двома ворогами. Один був на полі бою, а інший у владних кабінетах українського бермудського трикутника – наша малопрофесійна, але жадібна й зарозуміла команда вітчизняних "ефективних менеджерів" з ОП, ВР і КМ.Ніби спеціально підібрані за найгіршою ознакою ці люди хоч і мають громадянство України, але ще мають паспорти своїх історичних батьківщин, де знаходяться і їхні рахунки, що зростають, очевидно, останніми роками в геометричній прогресії. Ці "менеджери" більше хочуть заробити на нашій священній війні, ніж навести в країні порядок і зупинити навалу ворожих орд. Принаймні, скандали на втраті мільярдних коштів на закупівлях зброї, обладнання й продовольства для армії, які впродовж всього часу бойових дій супроводжують наш інформаційний простір, це наочно підтверджують.Все ж Україна при цьому живе й опирається з усіх сил зовнішньому ворогу, котрий шалено прагне повернути Україну в стійло імперської стайні. Президент Зеленський закликає зарубіжних партнерів і далі тиснути на Росію, сподіваючись при цьому якщо не перемогти, то принаймні зупинити бойові дії. Читайте також: Терор проти цивільних. Чому Росія влаштовує пекло в тилу?Як не дивно, але тиснути українцям найперше треба на свого президента й Верховного Головнокомандувача, щоб розігнав від владного корита всіх тих, кого бездумно колись допустив до нього. І призначив керувати силами опору відповідальних і патріотичних українських генералів, які довели свою ефективність в боях. І з допомогою яких нам і вдалося вистояти в ці лихі воєнні роки.Найкращий варіант – визнати свою помилку й повернути генерала Залужного, якому не потрібен час для входження в оперативну ситуацію, до керівництва силами опору й надати йому відповідні повноваження з обіцянками Верховного не втручатися у воєнні справи та кадрову політику. І тут можна було б сподіватися на швидку зміну ситуації в масштабі кількох місяців.Гадаєте, Зеленський здатен на такий чесний і благородний крок? Я сумніваюся. Ще якби громадянське суспільство, об’єднавшись із патріотичним командним складом, натисло на нього… Але громадянське суспільство поки лише здатне організуватися на збір коштів і закупівлю критичного обладнання для армії. Так, цього немало задля захисту. Але мало, виявляється, для перемоги.У цій глухій ситуації, найшвидше, результат російсько-української війни, як і доля України, у великій мірі залежатиме тепер не від США, а від основних лідерів Європи. Політичні лідери Європи, здається, зрозуміли неприпустимість повторення Мюнхенського злочину 1938 року, коли лідери Англії та Франції прагнули купити в Гітлера собі мир коштом повної здачі Чехословаччини. Читайте також: Світ іржавої танкової броні проти світу ілюзій і "рожевих метеликів"Врешті, вони отримали й ганьбу, і війну. Схоже нинішні лідери Франції, Великої Британії, Німеччини пам’ятають цей історичний урок. Але поки вони діють дуже повільно, сподіваючись на поновлення підтримки нового президента США Дональда Трампа, який, можливо, схаменеться. Може, й схаменеться. Тільки розраховувати на його рішучу підтримку не варто. Ні Україні, ні ЄС.Звичайно, в тих масштабах, в яких нам допомагали США Джо Байдена (і за який ми його нещадно критикували), Європа допомагати не зможе. Хіба згодом, коли розгорне свій воєнно-промисловий комплекс. Але ми вже свій почали розгортати з допомогою активних і свідомих промисловців Заходу. І – немає лиха без добра! – це наш шанс за кілька місяців-років вивести свій військово-промисловий потенціал на вершину світових зразків. Що цілком може стати основою для підйому всієї української промисловості в майбутній мирний час.І союз високотехнологічної Європи із загартованою в боях українською інноваційною армією міг би бути цілком життєздатним і могутнім блоком, котрий міг би гарантувати мир на континенті й досить швидко остудити розпечені власною величчю голови. І не тільки в Росії. Логіка розвитку геополітичної ситуації прямує саме в цьому напрямку. Якщо ми самі собі не завадимо. Чи не так?ДжерелоПро автора. Віктор Мороз, український публіцист, оглядачРедакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів.

Наступна історія про Христину з позивним Кудрява. Вона навчалася бойової роботи в американських інструкторів і служить в батальйоні, який побудований за стандартами НАТО. Успішне навчання дозволило організувати ефективну оборону Рубіжного та Бахмута. Нині служить у Національній гвардії України. Хоч і залишається у війську, але мріє про маленький виноградник і робити вино, яке назве на честь своїх побратимів та посестер. Христина з позивним Кудрява - начальниця служби технічних засобів в одному з управлінь Національної гвардії України. Долучилася до війська ще до Революції Гідності та вторгнення Росії у 2013 році. А саме у 2014 році усвідомила, що на своєму місці. До 2022 року Христина не брала участі у військових діях. Але їй вдалося отримати вищу військову освіту, звання офіцера і потрапити у бригаду гвардії наступу під назвою Рубіж, яка формувалася на стандартами НАТО. Там стала заступницею командира мінометної батареї. Христина зазначає, у Національній гвардії навчатися на офіцерів дівчатам дозволили ще у 2013 році. Це був перший набір жінок в академії. Тож у 2015 - му жінка у підпорядкуванні мала відділення з 13 дівчат. "Це був, напевно, один з таких переломних моментів сприйняття жінок на навчаннях, а в результаті і можливості обіймати командні посади. Я би дуже хотіла, щоб у війську було більше дівчат-командирок", - наголосила Христина. Розповідає про випадок, який трапився під час служби. "Я залишилася за командиром і один з курсантів, сказав, що "баба мною командувати не буде". Я тоді зробила крок в сторону і сказала, що він може взяти на себе командування і відповідальність за рішення, які ти будеш нести. Він відмовився, - каже Христина. -  Був такий певний дисонанс, бо він не хоче, щоб ним командувала жінка, але і відповідальність на теж брати не хоче. Проте пізніше, коли почалася активна фаза бойових дій, гендерні стереотипи почали відходити і стали важливі твої компетенції, біологічні якості та готовність брати на себе відповідальність". Тож за весь час перебування у війську отримала спеціалізацію військового перекладача і заступниці по роботі з особовим складом. Пізніше стала заступницею мінометної батареї. А зараз є начальницею служби технічних засобів. Це кардинальні зміни у виді діяльності.  Повномасштабне вторгнення жінка зустріла у Станиці Луганській. Розповідає, бачила збільшення військ на кордоні з Росією. А вночі 24 лютого була на бойовому чергуванні і по радіоперехопленнях дізналася, що росіяни планують артобстріл. "Я почала будити своїх побратимів, щоб їх повідомити, - пригадує жінка. - Найстрашніше і найнеочікуваніше особисто для мене було застосування російської авіації. Також були потужніші артилерійські системи. Якщо раніше противник працював на 82 мінометі, максимум на 120, то тут підтягнули системи більшого калібру. Дуже нестерпно було не усвідомлювати, де противник зупинився, а де сіра зона. Таких технічних засобів розвідки, як в нас є зараз, тоді не було і інформацію ми дізнавалися безпосередньо у командирів на місцях. Тож росіяни намагалися максимально знищити засоби зв'язку. Прицільно били по вишках зв'язку, знищували точки роздачі інтернету".Підрозділ Христини був один з ключових, який намагався налагодити взаємодію між всіма підрозділами на напрямку. У результаті сформували рубіж, який пізніше виконував завдання в Сєвєродонецьку. Командир частини очолив цей підрозділ і йому підпорядковувалися усі інші сили, які перебували на напрямку. За всю історію війни таких випадків було тільки два. Ще один під час оборони Маріуполя. "Ми навчалися на полігонах з американськими та канадськими інструкторами. І структура побудови штабу батальйону була за стандартами НАТО. У не було класичної побудови командування, а був командир і його заступники по секціях. Тобто ми ухвалювали рішення за парадигмою НАТО. І в результаті це було ефективно, - наголошує Христина. - Враховуючи, що нам дуже довгий час вдавалося утримувати рубежі в Рубіжному, ми стерли об себе величезну кількість противника, який в результаті втратив свій наступальний потенціал. Я вважаю, що це успішне командування".Протягом 2022 року Христина з побратимами не виїжджали на ротації. Адже було дуже багато роботи і не було можливості покидати передову. "Та величезна мотивація і сила, з якою мої військові виконували завдання не дозволяла опускати руки. Були моменти, коли я себе запитувала, чи роблю достатньо, - зазначає військова. - Був момент, коли по радіоперехопленнях я дізналася, що росіяни взяли у полон наших військових. І через деякий час мені повідомили, що мій дуже хороший друг потрапив у полон, який є офіцер. І серед цих радіоперехоплень було повідомлення про те, що "ахматівці" планують відрізати офіцеру голову. І в цей момент тебе розриває на шматки, тому що ти розумієш, що ти абсолютно нічого не можеш зробити. Найскладніше на війні - втрачати. Втрачати людей, яких ти знаєш, яких любиш, з якими пліч-о-пліч виконував і виконуєш завдання. Все решту нам під силу. Я кажу, що все це нас не вбиває, це все наш досвід, який робить нас кращими, сильнішими та впертішими". Христині з групою вдалося організувати ефективну роботу, яка не дозволила окупантам обійти Бахмут з флангів. "Ви пам'ятаєте фотографію з дронів, де була випалена земля снарядами? Це була дорога життя в Бахмуті, яку нам доводилося обороняти. Та кількість противника, яка була на напрямку не була еквівалентна природі речей. Вони "перли" цілодобово. Там навіть були групи розгородження, які вночі чистили стежку від трупів інших груп, які перед цим штурмували. Для того, щоб наступні штурмовики не боялися рухатися цією дорогою. Логіка і тактика противника була в тому, що не виконати завдання не можна. По перехопленнях ми почули розмову, коли вийшов старший з групи вагнерів і просить повернутися,  а вони розстріляють когось тільки одного. Бо в одного з групи зламана рука, а в другого витекли очі. І коли ти усвідомлюєш ту абсолютну відсутність військового обліку в противника, це дуже страшно". Але є у Христини й позитивні історії на фронті. Як за один бій вдалося визволити одразу два села. "Історія, яку я дуже пам'ятаю. Командир мого взводу мав важливу зустріч і в нас був дуже поганий зв'язок, - пригадує Христина.-  По радіостанції командир поставив завдання моєму командиру відштурмувати населений пункт на букву Д. І командир, який розуміє, що в нього обмеження по часу, штурмує населений пункт. А потім виявляється, що це не той населений пункт. І вони штурмують вже наступний населений пункт і просувається вперед. Я дуже переживала тоді, тому що я не брала участь у штурмі, а забезпечувала роботу бойових груп. І так вийшло, що в той день звільнили два населених пункти на букву Д". Для Христини, як для командира, найважливіше - зберегти життя та здоров'я побратимів. Але й не жаліє своїх воїнів."Я керуюся фразою свого командира бригади. Він казав, що особовий склад потрібно берегти, але не жаліти. Тобто, коли є якась вільна хвилинка, її потрібно витрачати, щоби навчитися нового і покращити роботу, що дозволить в результаті зберегти життя", - наголосила військова.Під час артилерійських обстрілів Христина  читала. І це для неї була як медитація. Крім того любили курити кальян."Я насправді згадую про це з дуже великою посмішкою, бо це було так дивно. Над тобою літають снаряди противника і ти розумієш, що маєш хвилинку для себе. Там не було ніякого освітлення, електрики, живлення і вугілля на кальяні засвічує як зірочка на небі, - розповідає Христина. - А з поезії найбільше люблю читати Іздрика. Вона, напевно, була ключовою, тому що я думала про хлопців, які потрапили в полон. Знаєте, вночі, коли ти мусиш бути дуже сконцентрованим і кожен шорох приносить якусь тривожність. І от ця поезія дуже відображає те, що нам насправді потрібно, щоб ми не були самі в цій історії. Не бійся, я поруч з тобою".Повертатися у цивільне життя Христина зараз не планує. Хоча й має мрії після нашої перемоги. "Не потрібно жити ілюзіями про швидку перемогу, тому що Росія з карти світу не зникне. Я однозначно для себе визначила, що поки у мене є сили, поки в мене є компетенції і професійні знання, я буду з своїми побратимами і посестрами в цій боротьбі. Десь в рожевих мріях, я, звісно, мрію про малесенький виноградник біля дому, де я зможу вирощувати свій виноград і робити крафтове вино. Назву його в честь своїх побратимів і посестер. Проте найближчі десятиліття однозначно, якщо не будемо в боротьбі захищати свої кордони, то будемо відбудовувати і відроджувати те все, що уже знищила Росія і ще знищить", - наголосила Христина. 

Відповідне відео Селезньов опублікував в іnstаgrаm."Все своє життя я поклав на те, щоб популяризувати український футбол в Україні, Європі та у всьому світі. На сьогоднішній день я вчу українську мову та намагаюся вільно на ній розмовляти. За час війни я доклав усіх зусиль для того, щоб Україна була сильною, вільною та незалежною. Я не хочу бути учасником мовних скандалів та не дозволю використовувати своє прізвище у ситуаціях, котрі будуть суперечливими для України", - сказав футболіст.Він наголосив, що "все, що є у моїх силах, я роблю для перемоги України". За словами Селезньова, його історії в іnstаgrаm та ЗМІ "говорять про те, що я громадянин України, який підтримує своїх героїв, бійців та людей"."І що б не казали люди, котрі не знають моє життя, мою історію і мою родину, я офіційно заявляю: я – громадянин України. Слава Україні!" - заявив ексфорвард. Переглянути цей допис в Іnstаgrаm Допис, поширений Іеvgеn Sеlеznеv (@е_sеlеznеv) Раніше стало відомо, що клуб Медіаліги Оdеsа Fооtbаll Меdіа Теаm позбувся 16-річного футболіста Рената Попружного, який під час гри попросив колишнього нападника збірної України Селезньова спілкуватися на полі українською мовою.

Таку думку висловив надзвичайний і повноважний посол, президент Української асоціації зовнішньої політики Володимир Хандогій в етері Еспресо. "Такі випадки, коли глави держав скорочують свій термін перебування на тому чи іншому міжнародному заході відбувалися і раніше, я певен, вони будуть і надалі відбуватися. Все залежить від кон'юнктури міжнародних політичних подій, а передусім залежить від внутрішньої ситуації в тій чи іншій країні. Я думаю, сьогодні в Сполучених Штатах Америки, скажімо, така комбінація складної зовнішньополітичної ситуації, яка пов'язана з ірано-ізраїльським конфліктом. Плюс додається ситуація пов'язана з тими масовими заворушеннями, які відбуваються в Сполучених Штатах, от вже другий день. Зараз вони дещо спадають, але пов'язані з відзначенням дня народження Трампа чи день, який вони оголосили, перемоги. Це було 14 червня", - сказав він.Володимир Хандогій зауважив, що всі ці події могли накласти відбиток, тому президент Сполучених Штатів Америки Дональд Трамп міг покинути саміт Групи Семи , а також через те, що США не готові доєднатися до спільної думки G7."Всі ці події наклали відбиток. Але з іншого боку, мені здається, також він поїхав ще й тому, що скоріш за все не готовий сьогодні Сполучені Штати Америки доєднатися до спільної думки G7, цих найбільших світових економік з багатьох питань, які турбують людство. І щоб не виокремлювати свою позицію і не поглиблювати ті процеси роз'єднання, які на сьогодні ми спостерігаємо і серед G7, і всередині НАТО, Він, скоріше за все, і поїхав, прикрившись об'єктивною такою обставиною, як ситуація на ірано-ізраїльському полі", - додав дипломат.17 червня речниця Білого дому Керолайн Левітт повідомила, що президент США Дональд Трамп достроково покине саміт G7 у зв'язку із ситуацією на Близькому Сході. Сам Трамп називає іншу причину.

Так звана "вугільна справа" є спробою влади відволікти увагу від справжніх загроз для України та заблокувати діяльність лідера опозиції. Так прокоментував пʼятий президент Петро Порошенко судове засідання у цій справі. "Владу цікавить те, що влада вміє робити - серіали. Серіали, які вони роблять з 2019 року. Які тоді їм здавалося, виглядали у вигляді комедій, а на сьогоднішній день, я на цьому наголошую - це психологічний трилер з елементами фільму жахів", - прокоментував політик сьогоднішнє судове засідання. "Для чого робиться? Дві мети. Мета перша - відволікти вашу увагу. Ви маєте говорити про міфічний процес Порошенка, а не про реальні загрози для існування нашої держави. Підкреслюю, не для нашої перемоги, а сам факт існування держави сьогодні під загрозою", - наголосив він. "Я наголошую, автор сценарію і режисер цього брудного, смердючого шоу є Портнов. Людина, яка працювала на ФСБ, людина - представник Росії, людина, проти якої були запроваджені санкції США і людина, яка не була просто юридичним радником Януковича. Це людина, яка була головним стовпом каральної, юридичної і позасудової системи діючої влади", - наголосив він. "Подивіться на те, хто є автором справ, які так ретельно перелічувалися для дискредитації Порошенка і спроби його ізолювати. Це Шуфрич, це Сівкович, це Деркач, це Кузьмін, це Портнов, який особисто, або через своїх родичів, писали відповідні заяви. Де зараз всі ці пани? Кива, до речі. Де Портнов, де Кива ви знаєте. А решта здриснули звідси і сидять в росії", - зазначив Порошенко. "Мені дуже шкода, що серед усіх заявників брехливої інформації, якою влада намагалася розправитися з нами, вони не намагаються притягнути їх до кримінальної відповідальності", - зауважив він. "Нагадаю, декілька слів про цю справу. Ця справа є могилою генеральних прокурорів. Чотири генпрокурори намагалися якось долучитися до цієї справи і тікали від неї як чорт від ладану. Я можу лише підтримати слова колишнього генерального прокурора, на 100% людини Зеленського, Рябошапки - що нічого крім юридичного трешу тут немає. Я думаю, що не дуже часто випадки, коли прокурор дає таку оцінку роботі слідчих на замовлення", - прокоментував він. "Потім була Венедіктова, яка ніяк не могла наважитися підписати ці юридичні документи. І як треба було підписувати, вимушена була тікати у відпустку. Потім був Костін, про нього різне кажуть, але його підпис не стоїть на жодному процесуальному документі", - сказав він. П'ятий президент підкреслив, представники звинувачення всупереч вимогам закону прийшли в цей зал. "Вони виписують повістки на неіснуючі дати. Вони заміняють собою суд. Вони мають на меті одне - шоу. І друге - усунення лідера опозиції з політичного ландшафту. Бо вони сподівалися це зробити санкціями, їм це не вдалося. Зараз у них друга частина "марлезонського балету", - сказав він. "Порада владі: займіться протиповітряною обороною. Порада: займіться будівництвом фортифікаційних споруд. Порада: дайте по руках вашим крадіям, які розграбували постачання армії. Порада: займіться за рахунок долучення компетентних і професійних людей відновленням дипломатії яку ви затягнули в глибоку кризу. Бо ціну за це український народ заплатить страшну", - зазначив лідер "ЄС".

Іран прагне поновити переговори зі США щодо ядерної угоди, каже президент Дональд Трамп. Він висловився з цього приводу під час зустрічі з журналістами на саміті G7 у Канаді. Сказав. що робити це треба було раніше. Трампу поставили запитання, чи надходять сигнали про бажання Ірану знизити напруження у конфлікті з Ізраїлем. Він підтвердив наявність таких сигналів. За словами президента, іранці хочуть розпочати діалог, однак згаяли свій шанс. "Вони хотіли б поговорити, але мали зробити це раніше. Я дав 60 днів, вони отримали 60 днів. На 61-й день я оголосив, що угоди немає. Вони повинні були її укласти", - зазначив Трамп. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Нафта дорожчає на тлі загострення на Близькому Сході Президент підкреслив, що нинішня війна завдає втрат обом сторонам. Водночас Іран, на його думку, не зможе досягти перемоги. "Вони повинні говорити просто зараз, поки ще не стало надто пізно", - наголосив Трамп. Відповідати на запитання щодо можливого втручання США у конфлікт на Близькому Сході він відмовився. Іран атакував ракетами Ізраїль у ніч проти 16 червня. Троє людей загинули внаслідок ракетного удару Ірану по Ізраїлю. Ще 67 осіб постраждали.