Search trend "Матвій Бідний"

Команду привітали Матвій Бідний, Олексій Дніпров, Михайло Романчук

Матвій Бідний залишається міністром спорту України

Еспресо розповість детальніше про нові імена в Кабінеті міністрів, хто залишився, і чому опозиція називає такі зміни "великим ліжкопересуванням". Передісторія відставки уряду ШмигаляРозмови про можливу відставку Дениса Шмигаля – рекордсмена за тривалістю перебування на посаді прем’єр-міністра (понад 5 років з березня 2020 року) – та про реорганізацію уряду точилися вже щонайменше кілька місяців, хоча перші чутки були ще від літа минулого року. Наприклад, у середині червня цього року народний депутат і ексспікер Верховної Ради Дмитро Разумков ініціював збір підписів за відставку Шмигаля, звинувативши його у провальній економічній політиці. Багато інсайдів розповідав нардеп Ярослав Железняк. За його словами, такі масштабні зміни були несподіванкою як для самого уряду, так і для провладної коаліції у ВР. Хоча, як повідомляє УП з посиланням на топчиновника з президентської команди, звільнення і призначення нового Кабміну мало відбутися ще швидше – 7 чи 8 липня. Однак цього не сталося через логістику – багато депутатів та міністрів були зайняті різними масштабними заходами, як Ukrаіnе Rесоvеry Соnfеrеnсе у Римі. Президент Володимир Зеленський до останнього не повідомляв суспільству про наймасштабніші зміни в Кабміні від початку повномасштабної війни. До цього були точкові перестановки, як заміна міністра оборони Резнікова на Умєрова та міністра закордонних справ Сибіги замість Кулеби. Однак у понеділок, 14 липня, Володимир Зеленський запросив на особисту зустріч першу віцепрем’єр-міністерку та міністерку економіки Юлію Свириденко та запропонував їй очолити уряд. У той же день він повідомив, що досвід прем’єра Шмигаля буде корисним на позиції міністра оборони України.Нова коаліція у Верховній Раді? фото: rаdа.gоv.uа У середу, 16 липня, Верховна Рада України 261 голосом підтримала відставку Дениса Шмигаля з посади прем’єр-міністра, що автоматично означало відставку всього Кабінету міністрів відповідно до Конституції України. Голосування відбулося швидко, після кількох годин виступів депутатів і самого Шмигаля, якого проводжали оплесками, хоча саму промову мало хто слухав. Однак опозиція, зокрема фракція "Європейська Солідарність" заявила про порушення закону. Адже стаття 10 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" забороняє припиняти повноваження Кабміну під час воєнного стану. Крім цього, було змінено процедуру – фактично президент подав кандидатуру, яку затвердив парламент, а мало бути, що коаліція висуває, парламент приймає і президент лише тоді схвалює, як це є у парламентсько-президентських республіках. Хоча спікер Верховної Ради Руслан Стефанчук стверджував, що, за "словами юристів ВР", чіткої заборони на відставку уряду немає, оскільки подібне порушення вже мало прецедент під час звільнення омбудсмана. Проте опозиція наполягала, що швидке голосування та ігнорування конституційних норм свідчать про політичну мотивацію змін, спрямованих на посилення впливу Офісу президента. Деякі депутати, як-от Ярослав Железняк, назвали ці зміни бутафорними та "великим ліжкопересуванням" вказуючи на те, що Шмигаль не залишив уряд, а лише перейшов на іншу посаду. Те саме стосується великої частини міністрів – без якихось помітних нових облич в уряді. "Сьогодні ти міністр одного, завтра – міністр іншого, потім – посол туди, а далі – посол ще й туди, потім ще на Банкову замом прилаштують … Була б людина хороша, перевірена, "своя" – і посада знайдеться. Бо кругом – спеціалісти широкого профілю… Мабуть, ніщо так добре не показує, що на державні посади у нас призначають не найкращих професіоналів у своїй сфері, а найвірніших товаришів. Замість обіцяних колись соціальних ліфтів – натуральні каруселі і стрибання по посадових пеньках", - критично зауважив журналіст-розслідувач Данило Мокрик. У четвер, 17 липня, перед голосуванням за нову очільницю уряду у Верховній Раді виступив президент України  Володимир Зеленський. Він відзначив, що Україні зараз "потрібно більше власної сили". Відтак оновлений уряд України має провести аудит усіх домовленостей, угод, меморандумів із партнерами у сфері оборони, оборонного виробництва, усіх програм стійкості, щоб виконати домовленості на 100% в інтересах України. "Будуть і нові угоди зі Сполученими Штатами Америки, що посилять позиції України і заради яких нам потрібні зміни в дипломатичній роботі з Америкою. Ми маємо гарантувати нашим воїнам упевненість у забезпеченні Сил оборони і для цього збільшуємо, зокрема, внутрішній економічний потенціал України", - додав Зеленський, який раніше окреслив, що новий Кабмін за пів року має збільшити вітчизняне забезпечення зброї ЗСУ з теперішніх 40% до 50%. Тож у підсумку 262 нардепи, з 226 необхідних для ухвалення рішення, підтримали призначення Юлії Свириденко прем'єр-міністром. Однак склалася цікава картина з парламентською коаліцією. Адже депутати від "Слуги Народу" надали лише 201 голос. Натомість фракція "Європейської Солідарності" дала нуль голосів, "Голос" - 1, депутатська група "Відновлення" - 10, "За майбутнє" - 12, "Довіра" - 15."У нас сьогодні під час призначення премʼєра офіційно фактично зʼявилась коаліція: СН + ПЗЖМ + "Відновлення" + "За майбутнє" + "Довіра". Говорять, що навіть на фракції було менше 200 підписів у протоколі", - написав нардеп Железняк. А нардеп Петро Порошенко з трибуни ВР прямо сказав, що "наразі 231 депутат коаліції монобільшості – це фейк". "Частина з них ховаються від корупційних органів за кордоном. Частина точно не підтримують кандидатуру прем’єр-міністра і не є членами коаліції", - підкреслив експрезидент. Хто є хто: як змінився новий КабмінЮлія Свириденко, фото: gеttyіmаgеs За новий уряд України депутати дали 254 голоси. Показово, що монобільшість від "Слуги Народу", надала лише 194 голоси. Решту голосів новий уряд отримав завдяки депутатській групі "За життя" – 13 голосів, "Голосу" – 1, "Довірі" – 15, "За майбутнє" – 13, "Відновлення" – 10 та позафракційним депутатам – 7 голосів. "Уряд затверджений голосами ОПЗЖ. Прем'єр-міністра затверджено голосами ОПЗЖ. Лише 194 голоси було від "Слуги Народу". Потужна коаліція", - іронізував нардеп Олексій Гончаренко. Міністри, які змінилися: Тож найперша зміна – новий прем’єр України. Вдруге за історію країни це жінка, як і першого разу, в неї те саме ім’я.  39-річна Юлія Свириденко, родом із Чернігова, замінила Дениса Шмигаля, але вона не нове обличчя в Кабміні. Свириденко потрапила до вищих ешелонів влади під протекцією керівника Офісу президента України Андрія Єрмака, заступницею якого була з грудня 2020-го по листопад 2021 року. Після цього 3 роки і 8 місяців вона працювала першою віцепрем’єр-міністеркою та міністеркою економіки в уряді Шмигаля.Читайте також: Урядова прем’єра. Що відомо про Юлію Свириденко, яка очолила урядСтосовно долі 49-річного уродженця Львова Дениса Шмигаля, як і прогнозувалося, він став новим міністром оборони України (його підтримали 267 депутатів). Денис Шмигаль потрапив до влади завдяки призначенню президентом Зеленським спершу його головою Івано-Франківської ОДА, а у 2020 році – віцепрем'єр-міністром України, міністром розвитку громад і територій. З березня 2021 року почалося найдовше прем’єрство в історії України. Ще одна важлива зміна – Олексій Соболєв, колишній перший заступник міністра економіки України, а відтепер глава об’єднаного міністерства, яке має стати "економічним гігантом". Мова йде про Міністерство економіки, сільського господарства та екології, що має об’єднати економічний потенціал України. Відповідно, посаду втратив колишній міністр аграрної політики та продовольства Віталій Коваль. Фото взяте з fасеbооk-сторінки Олесія Соболєва Стосовно біографії Соболєва, він народився у 1983 році в Києві. Вищу освіту здобув у Київському національному економічному університеті, отримав ступінь магістра фінансів. Також має сертифікат фінансового аналітика від СFА Іnstіtutе (США). Як ідеться в офіційній його біографії, він має значний досвід роботи в інвестиційному та фінансовому секторі. Працював керуючим активами у Drаgоn Аssеt Маnаgеmеnt.У політиці вже 10 років, адже у 2015-2016 роках був на посаді радника міністра інфраструктури України, координував проєкти з підвищення прозорості діяльності, відкритих даних та покращення корпоративного управління державними підприємствами.  У 2016-2018 роках керував проєктом Рrоzоrrо.Sаlе в Тrаnsраrеnсy Іntеrnаtіоnаl Ukrаіnе, здійснював координацію розробки ІТ-рішень для прозорого продажу державних активів. З 2018 року очолював ДП "Прозорро.Продажі". Посаду першого заступника міністра економіки отримав у січні 2023 року. Ще одна несподівана зміна пов’язана з міністерством енергетики. Адже колишня міністерка захисту довкілля та природних ресурсів України 39-річна Світлана Гринчук замінила Германа Галущенка й очолила Міністерство енергетики. Світлана Гринчук, фото: mерr.gоv.uа Стосовно Гринчук, вона родом із Чернівців. У 2008 році закінчила Чернівецький торговельно-економічний інститут, а в 2013 році захистила кандидатську дисертацію з економіки, здобувши ступінь кандидата наук. З 2016 року очолювала департамент з питань зміни клімату в Міністерстві захисту довкілля, працюючи над виконанням Паризької угоди та міжнародних протоколів. У 2019–2020 роках була радницею прем’єр-міністра та міністра фінансів з питань екології. А у 2022 році стала заступницею міністра захисту довкілля, відповідальною за євроінтеграцію, а у 2023 році – заступницею міністра енергетики та керівницею офісу реформ. 5 вересня 2024 року призначена міністеркою захисту довкілля та природних ресурсів України, де вона працювала до теперішнього звільнення.Натомість уже загаданий 52-річний Герман Галущенко з керівника Міністерства енергетики перестрибнув на міністра юстиції, тим самим посунувши Ольгу Стефанішину. Галущенко родом зі Львова. 30 років тому він закінчив Львівський державний університет імені І. Франка за спеціальністю "Правознавство", отримав диплом юриста з відзнакою. Герман Галущенко працював у прокуратурі Львова, МЗС України, представляв Україну в комітеті Ради Європи з боротьби з корупцією. Цікаво, що він встиг попрацювати в Адміністрації як президента Кучми, так і президента Ющенка. Від 2011-го був у Мін'юсті, після чого вперше потрапив до Енергоатому.У 2013–2014 роках був виконавчим директором з правового забезпечення НАЕК "Енергоатом", а з 2020 по 2021 рік – віцепрезидент компанії. Після 2014 року захищав інтереси України в міжнародних судах, зокрема щодо експропріації активів у Криму. Є членом Американської асоціації міжнародного права та арбітром ІСSІD та ІСС. Від квітня 2021 по липень 2025 року працював міністром енергетики України в уряді Шмигаля.А от епопея стосовно долі 39-річної Ольги Стефанішиної, яка родом з Одеси, була до останнього невідома. Тепер уже ексміністерка юстиції, яка останнім часом відзначилася через двояку піар-кампанію з її заставкою на телефонах працівників міністерства, буде уповноваженою з питань розвитку співробітництва зі США. "У цьому статусі Ольга працюватиме, щоб не втрачати темпу у відносинах з Америкою, поки тривають всі належні процедури погодження з Вашингтоном її кандидатури на посаду посла України в Сполучених Штатах", - додав Зеленський. Тобто в останній момент Офіс президента змінив рішення стосовно нового посла України в США, яким мав бути ексміністр оборони Умєров, а тепер це Ольга Стефанішина. Сам же Рустем Умєров може очолити РНБО, як кажуть в УП.Якщо коротко про їхні біографії, то варто сказати, що Стефанішина в уряді була понад п’ять років. Адже працювала віцепрем'єр-міністеркою з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України з червня 2020 року по вересень 2024 року, а після дотепер – міністеркою юстиції. Натомість 43-річний Рустем Умєров, кримський татарин, родом з Узбекистану, потрапив до влади від партії "Голос", адже був нардепом у 2019-2022 роках, однак з 2022 року перебрався в команду президента і очолив Фонд держмайна України. У 2023 році замінив Олексія Резнікова і став 18-м міністром оборони незалежної України. Тож замість Стефанішиної новим віцепремʼєр-міністром з євроінтеграції став 46-річний Тарас Качка, який до цього був заступником міністра економіки та торговим представником України. Тарас Качка, фото: fасеbооk.соm/tаrаs.kасhkа Він родом із Кіровоградської області. Тарас Качка здобув ступінь бакалавра права в Міжнародному науково-технічному університеті (Київ) та магістра права в КНУ ім. Тараса Шевченка та навчався в Національному інституті державного управління (Варшава). З 2014 року був віцепрезидентом зі стратегічного розвитку, а з листопада 2014 по квітень 2015-го – в.о. президента Американської торговельної палати в Україні. Працював у міжнародних корпораціях, Мінагрополітики та Мін’юсті. З вересня 2019 року – заступник міністра економіки та торговий представник України. Тобто роботу в уряді він розпочав ще в часи прем’єра Гончарука – першого прем’єр-міністра, якого підтримав президент Зеленський.  Ще одна зміна позицій – це 43-річний Денис Улютін, який донедавна був першим заступником міністра фінансів, а тепер став міністром соціальної політики, сім'ї та єдності - це міністерство виникло внаслідок приєднання Міністерства національної єдності, яке створили всього пів року тому, до Міністерства соцполітики. До Дениса Улютіна Мінсоцполітики очолювала львів’янка Оксана Жолнович, яка втратила роботу. Також без роботи залишився скандальний керівник Міннацʼєдності Олексій Чернишов, проти якого триває судовий процес через підозру у зловживанні службовим становищем.Денис Улютін, фото: mоf.gоv Денис Улютін здобув ступінь магістра фінансів у Національній академії державної податкової служби у 2004 році. Має понад 20 років стажу та 3-й ранг держслужбовця. Починав кар’єру головним податковим інспектором. З 2010 по 2016 рік працював в Апараті прем’єр-міністра, з 2016 по 2018 рік – керівником Патронатної служби Мінфіну. З квітня 2019 року був заступником державного секретаря Кабміну, а з квітня 2020 року – першим заступником міністра фінансів.Дещо змінилася робота у міністра цифрової трансформації 34-річного Михайла Федорова, який тепер є першим віцепрем'єр-міністром, а до цього був просто віцепрем'єр-міністром. Посада першого віцепрем'єр-міністра України передбачає, що особа є головним заступником прем’єр-міністра і виконує його обов’язки в разі відсутності чи неможливості виконання прем’єром своїх функцій. Також перший віцепрем'єр-міністр займається координацією роботи з підготовки та виконання програми діяльності Кабінету міністрів, координацією євроінтеграційних процесів тощо. Михайло Федоров народився в Запорізькій області. Здобув ступінь магістра з економіки в Запорізькому національному університеті. З 2013 року займався ІТ-підприємництвом, заснувавши цифрове агентство. У 2019 році став народним депутатом від партії "Слуга Народу" та очолив Міністерство цифрової трансформації України ще за уряду Гончарука, створивши сервіс "Дія", просуваючи цифровізацію держпослуг та останнім часом займаючись розвитком виробництва дронів. Наразі без керівника лише Міністерство культури. 57-річного Миколу Точицького, який займав це крісло з вересня 2024 року, відправили у відставку, але натомість не призначили заміну. Тому тимчасовою виконувачкою обов'язків стала 46-річна Галина Григоренко, яка була першою заступницею міністра культури та стратегічних комунікацій України. Галина Григоренко, фото: susріlnе.mеdіа Вона має економічну освіту. У 2019 році Галина Григоренко почала працювати в Офісі з розробки гуманітарної політики при Мінкульті, а з жовтня 2019 року – позаштатною радницею міністра з питань музичного мистецтва. У 2020 році очолила Держагентство з питань мистецтв, а з червня 2020 до липня 2022 року – Держагентство з питань мистецтв та мистецької освіти. З липня 2022 до серпня 2023-го була заступницею міністра культури, відповідаючи за мистецтво, мистецьку освіту та креативні індустрії.Міністри, які залишилися на посадах:Чергове старе-нове ім’я в уряді – це 41-річний киянин Олексій Кулеба. Віцепрем'єр-міністр з відновлення України – міністр розвитку громад та територій. Його робота не змінилася після перестановок. Він в уряді з осені 2024 року. До цього рік був заступником Андрія Єрмака. До вищої влади прийшов від роботи в Київській міськраді, звідки з початку президентства Зеленського перейшов до Київської міської державної адміністрації, а потім очолив Київську військову обласну адміністрацію. Також без змін у міністра фінансів 44-річного Сергія Марченка, якого раніше хотіли відправити у відставку. Марченко з Київщини. У 2002 році закінчив Академію державної податкової служби України, у 2009 році став кандидатом економічних наук. З 2002 року працював у Мінфіні, ДФС, Секретаріаті Кабміну, брав участь у розробці Бюджетного кодексу. У 2016–2018 роках – заступник міністра фінансів, у 2018–2019 – заступник глави Адміністрації президента. З 30 березня 2020 року і по сьогодні – міністр фінансів України за двох прем’єрів.  Ключову посаду за собою зберіг і Андрій Сибіга – він досі міністр закордонних справ, за нього проголосував 271 депутат. Сибіга обіймав цю посаду з вересня 2024 року. До цього 50-річний Сибіга, уродженець Тернопільщини, був першим заступником МЗС, а перед цим три роки працював заступником Офісу президента.Без змін і в Міністерстві охорони здоров’я. 45-річний Віктор Ляшко, який працює на цій посаді з 20 травня 2021 року, зберіг своє крісло після урядових змін. Народився в Рівненській області, закінчив Національний медичний університет ім. Богомольця, працював у Санітарно-епідеміологічній службі та Центрі громадського здоров’я, а також був головним державним санітарним лікарем України в часи епідемії коронавірусу.Міністр освіти і науки 52-річний Оксен Лісовий, хоча раніше його відставка розглядалася, теж зберіг посаду. Він очолює міністерство з березня 2023 року. До цього воював у лавах ЗСУ, був добровольцем у складі ДФТГ 95-ї окремої десантно-штурмової бригади. А з 2010 року був директором Національного центру "Мала академія наук України". Родом Лісовий з Київщини.Оминули зміни і Міністерство спорту. 45-річний Матвій Бідний з вересня 2024 року очолює це міністерство. До цього він рік був т.в.о. міністра молоді та спорту України. Бідний родом із Києва. На початку 2000-х був членом національної збірної України з бодібілдингу. Закінчив декілька університетів, щоб стати держслужбовцем.У Міністерстві у справах ветеранів теж усе стабільно. 43-річна Наталія Калмикова зберегла посаду. Вона родом з Вінниці. Навчалася в медичному університеті, а нещодавно стала ще й магістром публічного управління та адміністрування. Працювала лікаркою. З червня по грудень 2021 року вона була радником з гендерних питань командування Сухопутних військ ЗСУ, а з лютого 2022 по вересень 2023 року була виконавчим директором Українського ветеранського фонду. Рік вона попрацювала заступником міністра оборони України з питань соціального розвитку, а тоді у вересні 2024 року стала міністеркою у справах ветеранів. Без жодних змін і в Міністерстві внутрішніх справ. Були чутки, що 52-річного Ігоря Клименка хотіли призначити міністром оборони, але він нібито відмовився від цього, зосередившись на своїй роботі в МВС. Він народився в Києві, закінчив Харківський військовий університет, має докторський ступінь з психології. З 2019 року очолював Нацполіцію, а з січня 2023 року – міністр внутрішніх справ після трагічної загибелі Дениса Монастирського.У підсумку, як бачимо, половина уряду Шмигаля зберегла за собою ті ж самі посади, в інших міністерствах відбулися рокірування, об'єднання та підвищення різних заступників до ролі міністрів.Читайте також: Україна поступово занурюється в епоху застою

17 липня Верховна Рада проголосувала за оновлений склад Кабміну. Прем’єр-міністеркою обрали Юлію Свириденко, яка до цього очолювала Мінекономіки та була першою віцепрем’єр-міністеркою. Про це стало відомо з ютуб-трансляції нардепа Ярослава Железняка. Денис Шмигаль став міністром оборони. Він заявив, що планує збільшити частку української зброї на фронті до 40-50% та налагодити ефективну роботу Міністерства оборони. Фото з телеграм-каналу Дениса Шмигаля Першим віцепрем’єром призначили Михайла Федорова, який також залишається міністром цифрової трансформації. Напередодні свого призначення Федоров розповів про пріоритетні напрями. Одним з них буде фокус на обороні, а саме масштабуванні виробництва дронів та інших dеftесh-проєктів у співпраці з новим міністром оборони. Водночас очільник Мінцифри анонсував реформу Міносвіти, реформу вищої освіти. Паралельно продовжиться робота над проєктами «Дія» та «Мрія», запуском 5G. Фото з телеграм-каналу Дениса Шмигаля Додатково Рада підтримала в першому читанні пакет законопроєктів, які вводять пільгові податки для компаній, що працюють у Dеfеnсе Сіty. З остаточного варіанту прибрали норму, яка знімала кримінальну відповідальність із виробників зброї за зриви держзамовлень, якщо це не шкодить армії, людям або довкіллю. Оновлення. 17 липня, вже після призначення, перший віцепрем’єр, міністр цифрової трансформації Михайло Федоров більш детально розповів про пріоритети роботи на новій посаді, зокрема в оборонній сфері і ІТ. Так, в оборонному секторі фокус буде на масштабуванні вже існуючих ініціатив, як-то «Армія дронів.Бонус», розвиток технологій РЕБ, БпЛА, НРК, боєприпасів, впровадження ШІ на полі бою, особливо для боротьби з «шахедами». За словами Федорова, в оборонному кластері Вrаvе1 на сьогодні понад 1500 компаній, які працюють за цими напрямами. «Топзавдання від Президента — ще більше пришвидшитись у розвитку технологій та інновацій в оборонці, щоб посилити поле бою. З новим міністром оборони масштабуватимемо наш досвід та зусилля», — каже Федоров. У сфері ІТ перший віцепрем’єр — міністр цифрової трансформації анонсував новий етап розвитку «Дії» із перетворення її на ШІ-асистента, а також запуск еАкцизу, еНотаріату, медичного кабінету, онлайн-послуг для ветеранів, автоматизації ухвалення рішень на основі даних. Окрім цього, з’явиться можливість скласти на права онлайн. «Ключове завдання зараз — надати всім урядовцям якісні дані в режимі реального часу, які повинні стати основою для ухвалення ефективних рішень. Саме тому найближчим часом запустимо єдиний продукт для всього уряду — дашборд з усіх ключових даних життя держави», — прокоментував Федоров. Що ще змінилося в Уряді Віцепремʼєром з відновлення України та міністром розвитку громад та територій став Олексій Кулеба. А віцепремʼєром з питань євроінтеграції обрали Тараса Качку. Мінекономіки об’єднали з Міністерством аграрної політики та Міністерством екології. Його очолить Олексій Соболєв. Міністерство енергетики замість Германа Галущенка очолить Світлана Гинчук. А міністром соціальної політики, сім’ї та єдності України став Денис Улютін. Зберегли посади міністр освіти Оксен Лісовий, міністр охорони здоров’я Віктор Ляшко, міністр фінансів Сергій Марченко, очільник МЗС Ігор Клименко, міністр спорту Матвій Бідний, очільниця мінветеранів Наталія Калмикова та міністр закордонних справ Андрій Сибіга.

Верховна Рада України призначила новий склад Кабінету Міністрів. За відповідне рішення проголосували 253 народних депутати. Про це повідомив нардеп Ярослав Железняк у своєму Теlеgrаm, зазначивши, які фракції підтримали оновлений уряд. До складу нового Кабміну увійшли: ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Рада призначила Свириденко прем'єр-міністеркою Михайло Федоров - перший віцепрем'єр-міністр - міністр цифрової трансформації; Олексій Кулеба - віцепрем'єр-міністр з відновлення - міністр розвитку інфраструктури та територій; Тарас Качка - віцепрем'єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції; Матвій Бідний - міністр молоді та спорту; Герман Галущенко - міністр юстиції; Світлана Гринчук - міністр енергетики; Наталія Калмикова - міністр у справах ветеранів; Ігор Клименко - міністр внутрішніх справ; Оксен Лісовий - міністр освіти і науки; Віктор Ляшко - міністр охорони здоров'я; Сергій Марченко - міністр фінансів; Олексій Соболєв - міністр економіки, довкілля та сільського господарства; Денис Улютін - міністр соціальної політики, сім'ї та єдності України. Розподіл голосів за призначення нового уряду: "Слуга народу" - 194, "За майбутнє" - 13, "Довіра" - 15, "Відновлення України" - 10, Позафракційні - 7, "За життя та мир" - 13, "Голос" - 1, "Європейська солідарність", "Батьківщина" - 0 "Ось нова коаліція - хто голосував за новий-старий склад уряду", - прокоментував голосування Железняк. Сьогодні Юлію Свириденко офіційно обрали новою очільницею уряду. Верховна Рада підтримала її кандидатуру на посаду премʼєр-міністра України. За відповідне рішення проголосували 262 народних депутати. Найбільшу підтримку Свириденко отримала від фракції "Слуга народу", де "за" висловилися 201 парламентар.

Верховна Рада підтримала 253 голосами призначення 13 нових міністрів в Кабінет міністрів України. Джерело: Українська правда Деталі: Рада погодила такі призначення: Михайло Федоров - перший віцепрем'єр, міністр цифрової трансформації; Олексій Кулеба - віцепрем'єр-міністром з відновлення, міністр розвитку громад і територій; Тарас Качка - віцепрем'єр з європейської та євроатлантичної інтеграції; Матвій Бідний - міністр молоді і спорту; Герман Галущенко - міністр юстиції; Світлана Гринчук - міністерка енергетики; Наталія Калмикова - міністерка у справах ветеранів; Ігор Клименко - міністр внутрішніх справ; Оксен Лісовий - міністр освіти та науки; Віктор Ляшко - міністр охорони здоров'я; Сергій Марченко - міністр фінансів; Олексій Соболєв - міністр економіки, екології та сільського господарства; Деніс Улютін - міністр соціальної політики, сімʼї та єдності.

The Mission of «Sprava Hromad»is the support of our army. The key to victory at the front is the support of the army in the rear! Now again, as in 2014, the army needs our unity in matters of aid!Starting with basic things like clothing, and ending with high-precision equipment, such as optical-radio-electronic surveillance complexes, our community buys and supplies the troops with everything they need, which forms a new, more advanced army! In this process, we, Public Affairs, take over all the routine processes from "understanding what the military needs to beat the enemy" and ending with handing him the keys to the dream equipment! However, we can overcome this path only under one condition: only together with you!

Керівник фракції "Слуга Народу" Давид Арахамія повідомив про масштабні кадрові перестановки в уряді, які торкнуться ключових міністерств. За його словами, оновлення Кабінету міністрів обговорювали на закритій зустрічі депутатів фракції за участю президента Володимира Зеленського. "Зараз Україна перебуває на новому етапі боротьби за незалежність, який потребує посилення як усередині країни, так і в роботі з партнерами. Це, у свою чергу, диктує кадрові зміни в команді", - заявив Арахамія. Очікується, що новим очільником уряду стане Юлія Свириденко, яка наразі обіймає посаду першої віцепрем'єрки та міністерки економіки. Її попередник Денис Шмигаль перейде на посаду міністра оборони. Міністр цифрової трансформації Михайло Федоров збереже свою нинішню позицію, але водночас стане першим віцепрем'єр-міністром. Також новим віцепрем'єр-міністром з європейської та євроатлантичної інтеграції буде призначено Тараса Качку. Герман Галущенко, який досі очолював Міненерго, стане міністром юстиції, а його місце займе нинішня очільниця Мінекології Світлана Гринчук. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Гучна ротація у владі: Зеленський готує зміни, частина міністрів залишить посади Міністерство соціальної політики, сім'ї та єдності України очолить Денис Улютін. Міністром економіки стане Олексій Соболєв. Без змін залишаться міністр молоді та спорту Матвій Бідний, міністерка у справах ветеранів Наталія Калмикова, міністр внутрішніх справ Ігор Клименко, очільник МЗС Андрій Сибіга, міністр фінансів Сергій Марченко, міністр охорони здоров'я Віктор Ляшко та міністр освіти і науки Оксен Лісовий. Перша віцепрем'єрка Юлія Свириденко заявила про намір найближчим часом оприлюднити імена кандидатів до майбутнього складу Кабінету міністрів. Вона повідомила, що вже готується до співпраці з парламентом і до презентації основних урядових ініціатив. Свириденко також повідомила, що президент окреслив головні завдання для нового складу уряду. Серед них - економічне зміцнення країни, масштабування власного оборонного виробництва і підтримка громадян.

В Україні готується масштабна реформа Кабміну: планується ротація ключових посад, об'єднання міністерств і дипломатичні ротації. За даними нардепа Ярослава Железняка, який оприлюднив попередній список кадрових рішень, у фокусі зміцнення оборонного блоку та посилення виконавчої дисципліни. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Шмигаль подав у відставку Основні зміни в уряді: Прем'єр-міністр: Денис Шмигаль залишає посаду і переходить на нову - міністра оборони. Новим главою уряду стане чинна перша віцепрем'єрка - Юлія Свириденко. Міністерство цифрової трансформації очолить Михайло Федоров, який також стане першим віцепрем'єром. Віцепрем'єр з відбудови - Олексій Кулеба. Олексій Соболєв очолить нове об'єднане міністерство ресурсів, яке поєднає Мінекономіки, Мінагро та Мінекології. Ольга Стефанішина, яка відповідає за євроінтеграцію, стане послом у ЄС у Брюсселі. Її замінить Тарас Качка. Мін'юст очолить Герман Галущенко, який до цього був міністром енергетики. Світлана Гринчук замінить Германа Галущенка у Міненерго. Мінсоцполітики очолить Денис Улютін, замість Оксани Жолнович, яка втратить посаду. Ігор Клименко залишається главою МВС, можливе також призначення віцепрем'єром із безпеки. Міністром у справах ветеранів залишається Наталія Калмикова. Міністр фінансів - Сергій Марченко зберігає посаду. Очільник МЗС Андрій Сибіга також залишається. Міністр освіти - Оксен Лісовий - без змін. Міністр охорони здоров'я - Віктор Ляшко - без змін. Міністр спорту - Матвій Бідний - зберігає портфель. Голова Міноборони Рустем Умеров стане послом. Його міністерство буде об'єднано з Мінстратпрому. Герман Сметанін втрачає посаду - його міністерство з питань стратегічних галузей промисловості України також буде інтегроване в оборонний блок. Микола Точицький залишає посаду мінкульту і буде призначений послом у Страсбурзі. Потенційною наступницею називають Вероніку Селегу. Олег Немчінов та Олексій Чернишов втратять свої портфелі, а їх міністерства будуть ліквідовані або об'єднані з іншими структурами. Міністр аграрної політики та продовольства Віталій Коваль, який раніше очолював Фонд держмайна, втрачає міністерство та не повернеться до попередньої не посади. Раніше президент Володимир Зеленський запропонував віцепремʼєр-міністерці Юлії Свириденко очолити уряд. Під час зустрічі з віцепремʼєркою Зеленський заслухав доповідь щодо реалізації домовленостей з європейськими та американськими партнерами, досягнутих на конференції з відновлення України. Йдеться, зокрема, про заходи економічної стабілізації, підтримки населення та розвитку оборонного виробництва.

Про втрати українського спорту через війну розповів Міністр молоді та спорту України Матвій Бідний у ході зустрічі з Надзвичайним і Повноважним Послом Японії в Україні Його Високоповажністю Накаґоме Масаші.

Міністр молоді та спорту України Матвій Бідний провів зустріч із послом Японії в Україні Масаші Накаґоме, під час якої висловив подяку за всебічну допомогу українським спортсменам та молоді у складний час протистояння російській збройній агресії.

Матвій Бідний не виключив скасування наказу, який забороняє українським спортсменам виступати на змаганнях, де беруть участь росіяни чи білоруси під своїм прапором.

Україна відібралася до фінальної частини чемпіонату Європи-2026 з футзалу, але може пропустити турнір через участь у ньому Білорусі, як це коментує міністр молоді і спорту Матвій Бідний

Міністр молоді та спорту України Матвій Бідний вручив посвідчення майстра спорту міжнародного класу трьом талановитим українським гімнасткам - Таїсії Онофрійчук, Валерії Переметі та Кірі Ширікіній.

Міністр молоді та спорту України, член виконавчого комітету Всесвітнього антидопінгового агентства (ВАДА), Матвій Бідний взяв участь у зустрічі керівників національних спортивних федерацій та асоціацій.

Міністр молоді та спорту України Матвій Бідний узяв участь у першому у 2025 році засіданні виконавчого комітету Всесвітнього антидопінгового агентства (ВАДА), що проходило в онлайн-форматі.

Олімпійський комітет та національні команди Росії мають бути відсторонені від міжнародного спорту допоки триває війна. Мінмолодьспорту, НОК України та Верховна Рада України працюють спільно над продовженням відсторонення агресорів.

Про це передає кореспондентка Еспресо Юлія Зубченко. Учасниками Форуму стали переможці міжнародних та всеукраїнських освітніх олімпіад, призери Всесвітньої олімпіади з робототехніки, спортсмени-призери чемпіонатів Європи, а також випускники з найвищими результатами зовнішнього незалежного тестування та національного мультипредметного тесту (2021 - 2024 років).Форум став своєрідним майданчиком для визнання здобутків молодих науковців, школярів, студентів і спортсменів. Міністр молоді та спорту України Матвій Бідний висловив вдячність молоді, яка "незважаючи на те, що сьогодні дуже складний, але і водночас такий визначальний для країни час, залишається у країні, досягає успіхів на міжнародній арені та вони прагне розвиватися".  На важливості того, аби молодь залишалася в Україні наголосив і президент Національного олімпійського комітету України Вадим Гутцайт. "Для нас всіх це – наше майбутнє. Тому що після Перемоги буде розвиток нашої країни. І ми дякуємо нашій молоді, що вона тут, з нами, вона не виїхала, розвивається і буде створювати нову Україну", - зазначив він. Відповідаючи на запитання про те, на скільки ідеї української молоді є конкурентоспроможними, міністр освіти і науки України Оксен Лісовий акцентував та тому, що кінцевим підсумком роботи з різних напрямків є сама людина, розвиток її здібностей, створення для неї особливих можливостей і умов. "Продуктом не є винахід чи розробка. Продуктом є розвинуті здібності. І коли ми привозимо нашу молодь на міжнародні олімпіади…вони є надзвичайно здібними, надзвичайно потужними. Сказати, що наші діти на рівні з найрозвиненішими країнами світу – це навіть мало. Я не хочу робити якісь гучні заяви, але мені ніколи не було соромно за наших дітей", - зазначив Лісовий.Він також зауважив, що є й такі речі, над якими ще варто попрацювати."Наприклад, мова, спеціальна мова. Більш вільне володіння саме в галузеві термінології. Але це такі речі, які напрацьовуються", - пояснив Лісовий. Міністр освіти також наголосив на тому, що не варто розділяти молодь на талановиту і неталановиту. "Я абсолютно переконаний і та педагогічна спільнота, з якою ми працюємо, наша молодь талановита уся. В різних галузях, в різних напрямках, на різних рівнях, важливо створити для них умови, щоб вони знайшли свою сферу, яка їм близька… і створити максимально сприятливі умови для того, щоб дитина в цьому чогось досягнула. Реалізація цього таланту може бути в різних сферах. Можна залишитися у науці, можна піти у соціальне підприємництво або у громадську сферу діяльності, можна піти в інноваційний бізнес, неважливо. Важливо, щоб оці здібності не потьмяніли, щоб у дітей не зникла віра в себе", - зауважив Оксен Лісовий. За його словами, саме для цього, проводять реформи нової української  та старшої профільної школи."Реформи також стосуються інфраструктури. І в цьому році виділено понад 2 мільярди гривень на створення нових лабораторій в школах. У нас є два дуже важливих національних пріоритети. Перший – це природничі науки, другий – все, що формує ідентичність. Оці дві речі дають  силу. Володіння технологіями і тверда вкоріненість у цю землю, відчуття свого права, відчуття відповідальності. Це культура, це мова…До того ж в цих лабораторіях мистецьку галузь також реформують, будуть еталонні кабінети створювати", - зазначив Лісовий. Міністр освіти й науки України Оксен Лісовий категорично відкидає ймовірність мобілізації студентів, аспірантів і викладачів. 

Міністр молоді і спорту України Матвій Бідний прокоментував зміну спортивного громадянства від срібного призера Олімпіади-2024 у спортивній гімнастиці Іллі Ковтуна — Суспільне Спорт

Міністр молоді і спорту України Матвій Бідний висловився про інформацію, що срібний призер Олімпіади-2024 у спортивній гімнастиці Ілля Ковтун та його тренерка Ірина Горбачева подали документи на отримання громадянства Хорватії.

Український гімнаст Ілля Ковтун вирішив змінити громадянство та виступати за Хорватію. Це викликало хвилю хейту та нерозуміння з боку спортивної спільноти. Повний текст новини