Search trend "САП"

Антикорупційна прокуратура затвердила і скерувала до суду обвинувальний акт стосовно колишнього посадовця.

НАБУ і САП 6 лютого повідомили, що провели операцію «Чисте місто» за фактами ймовірної корупції в міській владі Києва

Колишній депутат Київради Денис Комарницький виїхав за кордон. Про це повідомив журналіст "Української правди" Михайло Ткач. Джерело у правоохоронних органах каже, що на момент реалізації операції НАБУ і САП "Чисте місто" він перебував в Україні. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Рада прийняла рішення щодо двох нардепів-утікачів Але пізніше Комарницький виїхав за кордон. Його оголосили у розшук. Не повідомляється, що допоміг йому виїхати з України. НАБУ та САП підозрюють Дениса Комарницького в організації злочинного угруповання, яке займалося незаконним привласненням землі в Києві. За даними слідства, учасники схеми подавали заявки на оформлення землі, використовуючи фіктивні об'єкти. Чиновники КМДА та депутати Київради сприяли ухваленню необхідних рішень в обмін на хабарі. НАБУ встановило, що ця схема дозволила групі заволодіти земельними ділянками на суму понад 11 млн грн. Крім того, вони намагалися отримати ще шість ділянок, вартість яких перевищує 83 млн грн. 10 лютого Комарницького оголосили в розшук. Іншим учасникам справи обрали запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. Альтернативна застава становить від 4,5 до 50 млн грн.

Антикорупційний суд задовольнив прохання прокурора САП про арешт активів у справі за цивільним позовом.

«Слідчий суддя ВАКС частково задовольнив клопотання детективів НАБУ, погоджене прокурором САП», повідомила прокуратура

Прокурори САП прийняли рішення завершити досудове розслідування щодо заволодіння коштами Укрзалізниці, зокрема за епізодами легалізації майна, одержаного злочинним шляхом.

Про це йдеться у розслідуванні Віhus.Іnfо.Зазначається, що мережа, очільником якої  є бізнесмен і "смотрящий за Києвом" Денис Комарницький, налічувала щонайменше два десятки людей на різних посадах.На записах, які отримали журналісти були присутні:заступник Віталія Кличка та секретар Київради Володимир Бондаренко, головний архітектор Києва, очільник Департаменту містобудування КМДА Олександр Свистунов,заступник Кличка Петро Оленич, голова земельної комісії Київради Михайло Терентьєв, депутатка земельної комісії Олена Марченко,заступник директора КП "Київблагоустрій" Олексій Мушта,заступник директора КП "Спецжитлофонд" Юрій Леонов,директорка Департаменту земельних ресурсів КМДА Валентина Пелих,директор КП "Спецжитлофонд" Володимир Шарій,заступники Шарія в КП "Спецжитлофонд" Геннадій Король та Вадим Шпачук,в.о. керівника "Київгенплану" Дмитро Ликов,директор Департаменту транспортної інфраструктури КМДА Руслан Кандибор,директор "Київського інституту земельних відносин" Ігор Долинський,заступник директора комунального підприємства "Інженерний центр" Ярослав Федорук,директор комунальної фінансово-будівельна компанія "Житло-Інвест" Віктор Погребной,депутат від фракції "Батьківщина" Володимир Слончак,депутатка від фракції "Батьківщина" Ганна Свириденко.За даними слідства, вони отримували ділянки за "туалетною схемою", коли на підставних осіб реєструють право власності на якусь дрібну нерухомість, а потім отримують ділянки під нею.Реакція КМВАНачальник КМВА Тимур Ткаченко відреагував на розслідування журналістів і звернувся до мера Києва із вимогою звільнити усіх причетних посадовців."Вимагаю від Віталія Кличка негайного звільнення всіх фігурантів розслідування ВІНUS.Іnfо. А також публічного звіту про звільнення тих, хто вже ставав фігурантом антикорупційних розслідувань. Обіцяні "чистки" досі не відбулися. Кияни мають право знати, хто звільнений, а хто досі при владі", - написав він.Обшуки в Київраді та КМДА: що відомо6 лютого Національне антикорупційне бюро України спільно зі Спеціалізованою антикорупційною прокуратурою провели обшуки у Київській міській раді та КМДА. ЗМІ писали, що обшуки були пов'язані з бізнесменом Денисом Комарницьким.Серед інших підозрюваних у справі про заволодіння землею у центрі Києва заступник голови Київської міської державної адміністрації, голова та член постійної комісії КМР з питань архітектури, містопланування і земельних відносин, чинні депутати КМР, перший заступник і заступник директора комунальних підприємств, четверо громадян, про посаду яких правоохоронні органи не повідомляють. Фігурантів справи разом з Комарницьким підозрюють у тому, що вони заволодівали цінною столичною землею під забудову та повністю впливали на рішення місцевої влади про надання прав на землю. Схема полягала в тому, що фігуранти шукали перспективні земельні ділянки та реєстрували право власності на неіснуючі будинки нібито на цих територіях на підставних людей. Потім до міськради подавали заяви про те, щоб надати їм права власності на земельні ділянки для обслуговування цих споруд — так уникали торгів.За даними слідства, протягом 2023-2024 років фігуранти незаконно вивели з власності територіальної громади Києва землю в центрі міста вартістю 11,6 мільйона гривень.Директор Національного антикорупційного бюро України Семен Кривонос заявив, що Комарницький перебуває у розшуку, але намагається виїхати з України.Пізніше співробітники НАБУ оголосили у розшук Дениса Комарницького.Також відомо, що НАБУ і САП у межах операції "Чисте місто" щодо корупції у Київській міськраді провели низку обшуків у пов’язаних з організатором злочинної схеми осіб і вилучили $6,4 млн, €630 тис. та 800 тис. грн.На початку лютого Віталій Кличко заявив про тиск на місцеве самоврядування з боку правоохоронних органів і необґрунтовану кількість кримінальних справ проти мерів. 

«Суддя ВАКС застосував до директора приватного товариства запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 2 мільйонів гривень»

НАБУ та САП підозрюють Кириленка в незаконному збагаченні на понад 70 мільйонів гривень та декларуванні недостовірної інформації

За матеріалами Національного агентства з питань запобігання корупції (НАЗК) та самостійно отриманими доказами прокурор САП встановив, що це авто придбала знайома депутатки у 2023 році. Про кого йдеться, далі у матеріалі

Суд підтримав прохання прокурора САП про виділення матеріалів кримінального провадження в окреме.

Спеціалізована антикорупційна прокуратура (САП) завершила розслідування трьох епізодів корупційних злочинів на АТ "Укрзалізниця".

Антикорупційна прокуратура подала цивільний позов до колишньої депутатки органу місцевого самоврядування.

Більшість євроінтеграційних законів, які ухвалив парламент - з подачі офісу президента та уряду. Попри високу мету деякі з рішень є суперечливими. У розпал повномасштабного вторгнення Росії в Україну, в листопаді 2022 року, Європейська комісія дала Києву "зелене світло" на початок переговорів про вступ до Євросоюзу. Далі був саміт лідерів ЄС, а вже в минулому, 2024 - му, році почались переговори щодо вступу. Україна вже подолала значний відрізок на шляху євроінтеграції та виконала низку вимог. Багато важливих євроінтеграційних рішень стали чинними під час повномасштабного вторгнення. У цьому скликанні депутати Верховної Ради зареєстрували 177 євроінтеграційних законопроєктів, 58 з котрих уже ухвалили. Більшість євроінтеграційних законопроєктів реєстрували народні депутати, проте найбільше ухвалено тих, які подані з ініціативи президента та уряду. У відсотковому співвідношенні це 66% проти 34%. Пік подання євроінтеграційних законопроєктів був у 2021 році, а остаточне голосування та їх підписання відбулося у 2023 році. Серед ухвалених законів, що розроблялися у Раді, найбільше - від Комітету з питань правової політики та фінансів, а також екології, аграрного, правоохоронного й енергетичного комітетів. Саме тих, що стосуються виконання семи блоків реформ, необхідних для кандидатства України в ЄС: реформи Конституційного суду, продовження судової реформи, боротьби з корупцією, включно із призначенням керівника САП, боротьби з відмиванням коштів, втілення антиолігархічного закону, узгодження аудіовізуального законодавства з європейським, зміни законодавства про нацменшини. Водночас серед ухвалених є законопроєкти, що стосувалися не лише економіки, а й сфери верховенства права, прав та свобод повернення вимоги про е-декларування публічних службовців, доброчесне лобіювання, закон про медіа, про нову процедуру конкурсного відбору кандидатур на посаду судді, посилення повноважень Антимонопольного комітету України тощо. Надалі, за словами голови комітету ВР з євроінтеграції Іванни Климпуш-Цинцадзе, зусилля українського парламенту постійно мають спрямовуватись першочергово на супровід плану Ukrаіnе Fасіlіty, що є основою для реалізації програми фінансової підтримки України від ЄС аж до 2027 року. Крім того, є низка вимог від міжнародних партнерів та фінансових організацій для надання Україні наступних траншів макрофінансової допомоги. ОПЗЖ затягнуло в проукраїнське русло Реалізація Україною євроінтеграційних зобов'язань позитивно вплинула і на роботу українського парламенту, зокрема консолідації довкола відповідних законопроєктів. Крім того, за словами нардепів, зросло усвідомлення відповідальності за те, що Україна не може провалити свої правові зобов'язання на міжнародному рівні, які безпосередньо впливають на спроможність країни чинити спротив агресору. Підтримка євроінтеграційних законопроєктів під час голосувань майже одностайна з усіма різними фракціями та групами. Позиція "утримуватись" серед депутатів переважно пов'язана із конструктивною критикою та застереженнями, а не політичною приналежністю. Колишні учасники проросійської ОПЗЖ, які колись ревно підтримували Митний союз, а тепер голосують за євроінтеграцію, точно не стали під прапори Євросоюзу. Але вони тепер потрапили у загальне русло нової парламентської поведінки, яка виникла після повномасштабного вторгнення. Тож теперішні рішення у Раді не проходять без системної підтримки депутатських груп із колишньої ОПЗЖ. Не без ложки дьогтю Однак, без наших "традиційних викрутасів" не обходиться. Ми помічаємо декотрі маніпулятивні рішення та кроки влади, котрі та називає "вимогами для членства в ЄС". Скажімо, прийнятий ще в 2021 році закон про деолігархізацію, що також обґрунтовувався необхідністю вступу до ЄС, - один із них. Він передбачає створення реєстру олігархів. У липні 2023 року екссекретар РНБО Олексій Данілов заявляв, що реєстр хоч і готовий, але він досі не запрацював. Спікер Руслан Стефанчук аж напркінці 2024 року пояснив це певною домовленістю з Європейською комісією. Мовляв, імплементація закону буде призупинена до завершення війни. Тобто реєстр запрацює після війни. Народний депутат Олексій Гончаренко дещо висвітлив обставини гальмування цього документу. Виявляється, насправді закон про деолігархізацію розкритикувала Венеційська комісія. Європейські партнери висловили побажання його загальмувати, що влада й зробила. "Питання в тому, що за цим проєктом закону, процес деолігархізації відбуватиметься в ручному режимі. Збираються органи РНБО, фактично створені президентом, бо саме він призначає всіх членів Ради нацбезпеки і на когось ставиться чорна мітка. Що безумовно дуже легко використати в політичній боротьбі. Або в шантажі певних великих бізнесменів. Ну, і друге проблема не в тому, що є багаті, чи дуже багаті люди, а в тому, що вони заради збільшення своїх капіталів та впливу можуть почати користуватись політичними інструментами, щоб регулювати державні рішення в своїх інтересах. Це є проблемою і боротися з нею тими інструментами, що закладені в цьому законі, неможливо", - зазначив Олексій Гончаренко. Отже, ще один аргумент на користь того, що нам потрібно рухатися до стандартів цивілізованого світу, де зовсім інші правила гри та інструменти її ведення. Земельний бізнес не по-європейськи І ще одна гірка пігулка, котру вже називають таємницею української незалежності. Так виходить, що на шляху до ЄС знищуються сільські громади і дедалі більше землі переходить у руки великого бізнесу. Тоді як вимога євроспільноти - саме розвивати, а не ліквідувати малий і середній бізнес. І те, що зараз відбувається з українською землею, за яку українці платять кров'ю, велика "державна таємниця". Вочевидь тому, що її всі роки незалежності дуже добре оберігають ті, хто має з української землі ренту. Наші фермери постійно стверджують, що їх системно знищують на користь великих виробників. Скажімо один із авторів земельної реформи, голова Союзу українського селянства, голова комітету з питань аграрної політики та земельних відносин Верховної Ради 4-го скликання, ексголова Асоціації фермерів і приватних землевласників України (АФЗУ) Іван Томич вважає державну стратегію хибною та вказує на суттєві розбіжності із децентралізацією та монополізацією села. "Без зміни державної стратегії аграрної політики будь-які кадрові перестановки порожній звук. Ще з 90-х років минулого століття Асоціація фермерів і приватних землевласників України ставила питання чітко: аграрна політика в Україні не може бути іншою, окрім як формування фермерського устрою. Але такої політики в Україні не було і досі немає, - зазначив Іван Томич. - Були окремі несистемні й нетривалі спроби рухатися в цьому напрямі". Тож виходить, що на початок війни в нас утворився найбільший аграрний монстр у світі, що загрожує сільській місцевості і національній демократичній Україні. Це - агрохолдинги, котрі є панівними в Україні та низці неєвропейських країн. "Сьогодні більш як 70% найкращих чорноземів у світі перебувають під контролем глобальних компаній, - каже голова Союзу українського селянства. - Але навіть у Бразилії, де теж жахлива ситуація, немає таких обсягів концентрації землі у компаній, що контролюються одним бізнес-середовищем і власниками, як в Україні. Це шлях в нікуди, в порожні села, безробіття та втрату останнього державного ресурсу." Не втратити своє Звісно, ми чітко усвідомлюємо, що ЄС не панацея від усіх проблем в Україні. З іншого боку, як пересвідчилось чимало українців, у ЄС часто якість сервісів та публічних послуг знаходиться на нижчому, ніж в Україні рівні. Наприклад, у нас простіше потрапити до сімейного лікаря. В Україні краще налагоджено надання адміністративних послуг, зокрема електронних, через "Дію". Доставка товарів у більшість населених пунктів можлива за одну добу. Відкриття банківського рахунку в Україні може зайняти кілька хвилин онлайн, в той час як у багатьох країнах ЄС на це потрібно значно більше часу, - запис на прийом у банк і збір низки документів. І прикладів, подібних до перерахованих вище, можна ще знайти. Тож під час імплементації законодавства ЄС важливо, щоб і в нас не погіршились якісні стандарти в окремих сферах суспільного життя і бізнесу. Загалом ми є унікальним кейсом. Тому що ніхто з держав-членів ЄС не страждав від повномасштабної агресії під час виконання вимог ЄС і не стикався з подібними викликами. Тож дуже важливо, щоб український парламент, виконуючи вимоги європейських партнерів, не обнулив те, що є нашим вітчизняним досягненням.

Антикорупційний суд підтримав клопотання прокурора САП про здійснення приводу свідка у справі місцевого депутата.

Суд вкотре підтримав частково клопотання прокурора САП про продовження обов'язків посереднику прокурора.

Антикорупційна прокуратура подала два цивільні позови до подружжя та їхнього сина про конфіскацію майна.

САП не зазначила прізвища підозрюваного, але обставини справи вказують на Дубневича.

Спеціалізована антикорупційна прокуратура (САП) передала до суду обвинувальний акт щодо колишнього народного депутата Ярослава Дубневича, якого підозрюють у розкраданні державного газу вартістю понад 2,1 мільярда гривень та легалізації незаконно отриманого прибутку.