Тренд пошуку "День Підприємця 2026"

Команда AIN зібрала події, які влаштовують у вересні. Цього місяця найцікавіші події підприємці уже анонсували у Києві, Львові, Дніпрі та Миколаєві. Ми щотижня оновлюємо цей текст найновішими подіями, які з'являються в Україні, щоб ви мали найповніший перелік усіх заходів. Куди піти з 1 до 6 вересня Фестиваль PIVDEN’fest 3.0 у Миколаєві Коли? 5 вересня протягом дня Де? Миколаїв, Верхній БАМ,  біля кав’ярні Good Bakery  Що саме? PIVDEN’ [VROZHAY] — благодійний фестиваль про Південь, його культуру та людей. Це можливість познайомитися з локальними виробниками та крафтярами, скуштувати південні смаколики, придбати речі ручної роботи й разом підтримати благодійний збір. На відвідувачів чекатимуть ярмарок крафту, овочева лавка, майстеркласи, гончарство, дитячі активності, книжкова барахолка, благодійна лотерея та вечірній концерт.  Вхід вільний. Пивний фестиваль CRAFT культура в Дніпрі Коли? 4 вересня з 16:00-22:00, 5-6 вересня 12:00-22:00 Де? Дніпро, проспект Праці 8, пивоварня MOVA Що саме? Щорічний фестиваль крафтового пива та пивної культури повертається в Дніпро. У програмі кількадесят пивоварень з усієї України, кухня від місцевих закладів і розваги на свіжому повітрі. Вхід — 350 грн, у вартість входить фестивальний келих. Куди піти з 7 до 13 вересня? Ми щотижня оновлюємо цей текст найновішими подіями, які з'являються в Україні, щоб ви мали найповніший перелік усіх заходів. Пропозиції своїх заходів надсилайте на news@ain.ua Куди піти з 14 до 20 вересня? Фестиваль «Книжкова Країна» у Києві Коли? 17-20 вересня протягом дня Де? Київ, проспект Академіка Глушкова, 1, ВДНГ  Що саме? «Книжкова країна», відкритий книжковий фестиваль, уже вшосте пройде на території столичного ВДНГ.  Упродовж чотирьох днів «Книжкової країни», окрім книжкового ярмарку, пройдуть ще й майстер-класи: каліграфія гострим пером і брашпеном, створення закладинок та екслібрисів, розпис книжкових зрізів, декорування форзаців, створення книжкових парфумів, авторських брошок, ловців снів, а також тренінги з надання першої допомоги та тактичної медицини. Участь у частині майстер-класів безкоштовна, вхід у порядку живої черги. На платні майстер-класи потрібна попередня реєстрація за посиланням або на локації за наявності вільних місць. Вхід на фестиваль вільний. Пивний фестиваль Feels Garden Beer на ВДНГ  Коли? 18-20 вересня  Де? Київ, проспект Академіка Глушкова, 1, ВДНГ, простір Feels Що саме? Feels Garden Beer — це три дні крафтового пива, гастрономії, музики та активностей просто неба. У програмі броварні з усієї країни та десятки сортів крафтового пива на вибір, лекторії та музична сцена з виступами O.Torvald, Epolets та інших. Квитки від 400 грн. Куди піти з 21 до 27 вересня? IT Arena 2026 у Львові Коли? 25-27вересня Де? Львів, кілька локацій, анонсують згодом Що саме? IT Arena — одна з найбільших технологічних конференцій України, яка щороку збирає розробників, підприємців та інвесторів для обговорення розвитку продуктового бізнесу, інженерних рішень і технологічного ринку. У Lviv IT Cluster зазначили, що розробляють нову модель проведення конференції з урахуванням безпекових ризиків. Подія відбудеться на кількох локаціях, аби уникнути скупчення людей, а також забезпечити доступ до укриття для усіх учасників. Також цьогоріч подія не включатиме Dual-Use Expo, а кількість учасників обмежили до 3000 людей. Квитки від 6 601 грн до 24 321 грн за посиланням. Фестиваль кави та вінтажу у Львові Коли? 26-27вересня Де? Львів, вул. Старознесенська, 24–26, територія креативного простору !FESTrepublic Що саме? Дев'ятий фестиваль «Кава. Книги. Вінтаж» пройде у Львові на !FESTrepublic. Це подія про добру каву, книги, вінтажні цікавинки, атмосферу та затишок. На фестивалі пройдуть кавові чемпіонати — Brewers Cup, Coffee in Good Spirits, Coffee Roasting Championship. Також проводитимуть збір на підтримку ЗСУ та збір книг для Миколаївської обласної бібліотеки. Квитки від 400 грн. Читайте також: AI-Factory від «Сільпо», 10 млн грн для ветеранського бізнесу і конференція «Реве та стогне ресторатор» — можливості

Українці повинні слідкувати за термінами сплати податків, інакше можуть спровокувати штрафну санкцію. Зобов’язання нараховувати кошти лежить на фізичних особах-підприємцях і всіх українцях, які отримують доходи від бізнесу чи професійної діяльності. Ми розібралися, скільки необхідно заплатити ФОП 1-3 групи у вересні 2026 року та які штрафи загрожують за ухилення від відповідальності.
Про це розповідає Новини.LIVE з посиланням на інформаційно-довідковий ресурс ДПС.
Податки для ФОП у вересні
В Україні не переглядали соціальні стандарти, які впливають на розрахунок податкових зобов’язань, і не змінювали ставки для підприємців. Тож у вересні 2026 року все залишиться на попередньому рівні. ФОП 1 та 2 групи повинні до 18 числа заплатити військовий збір у сумі 864,70 грн/міс. (10% від мінімальної зарплати), а також єдиний податок:
ФОП 1 — 332,80 грн/міс. (10% від прожиткового мінімуму для працездатних осіб);
ФОП 2 групи — 1 729,40 грн/міс. (20% від мінімальної зарплати).
Для підприємців 3 групи період нарахування коштів розпочнеться у жовтні і триватиме до 19 листопада. Ставка ЄП дорівнює 5% від доходу, ставка військового збору — 1%.
Єдиний соціальний внесок сплачується раз на квартал. До 19 жовтня 2026 року ФОПи на спрощеній системи повинні відправити на рахунок Пенсійного фонду суму в розмірі 5 707,02 грн. Мінімальний місячний платіж становить 1 902,34 грн (22% від МЗП).
Що загрожує за податкові борги
Штрафи у разі несплати податків прописані в українському законодавстві. ФОПи 1-2 групи зобов’язані внести 50% від суми заборгованості, згідно зі статтею 122 Податкового кодексу, а підприємці 3 групи — 5%, якщо пройшло менше 30 днів (10% за умови більшого терміну прострочення).
Однак довге ігнорування вимог ПКУ загрожує не лише фінансовими санкціями. В деяких випадках передбачається відкриття виконавчого провадження. Тоді відповідальні особи можуть застосувати більш суворі каральні заходи, а саме:
арештувати всі банківські рахунки;
заблокувати доступ до платіжних карток;
примусово списати кошти для погашення боргу;
арештувати рухоме майно (транспортні засоби, техніку тощо);
арештувати об'єкти нерухомості;
накласти тимчасове обмеження на виїзд з України.
Аби уникнути серйозних проблем, необхідно регулярно перевіряти стан розрахунків із бюджетом. Трапляються непередбачувані ситуації, коли платежі не пройшли через помилку в реквізитах абощо. Моніторинг можна здійснити за допомогою Електронного кабінету платника на порталі ДПС або в Дії.
Що ще варто знати українцям
Раніше Новини.LIVE писали, чим відрізняється податок на доходи фізичних осіб від єдиного соціального внеску. ПФДО йде в місцевий бюджет на фінансування потреби громади. ЄСВ нараховують в Пенсійний фонд для соціальних видатків і збільшення страхового стажу.
Також Новини.LIVE розповідали, хто може скористатися податковою соціальною пільгою. Українці, чий офіційний дохід не перевищує базову величину 4 660 грн, мають право на зменшення місячної оподатковуваної суми. Ми розібралися, про які пільги йдеться.

Мабуть, найпоказовішою парою новин серпня стала така:
Головний економіст ВЕБ передбачив поразку Росії у «війні на виснаження» та неминучу соціальну кризу через нові санкції та удари ЗСУ.
ВЕБ звільнив головного економіста Андрія Клепача після його висловлювань щодо поразки Росії в економічній «війні на виснаження».
Саме крізь таку призму слід розглядати всі ці голослівні заяви Росстату про зростання ВВП у другому кварталі чи дефляцію в серпні та інші успіхи економіки, яких у реальному світі немає.
Зате в реальному світі є унікальний натурний експеримент: як обнулити лідера цілої ключової галузі за місяць, із дослідженням того, як це вплине на всю економіку. А ще є паливна криза №2. Плюс трохи паніки на фондовому ринку та багато паніки серед цивільного населення з масовим винесенням готівки з банків. Є аграрії, готові продавати пшеницю нижче за собівартість, бо ніхто її не купує, але не готові засівати під новий урожай. Є девелопери, які не можуть продати понад половину побудованого житла. І безліч інших свідчень успішної трансформації економіки країни-агресора.
Про це й поговоримо в сьогоднішньому огляді.
ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





«Готівка під подушкою»: росіяни почали масово знімати гроші з депозитів


Wildberries-бінго
Попри значну кількість подій у серпні, почнімо все ж із Wildberries-бінго. Але зайдімо трохи здалеку. Пам’ятаєте, як там у відомій казці: на острові — дуб, на тому дубі висить скриня, у ній — заєць, у зайці — качка, у качці — яйце, а в яйці — голка, на кінчику якої — смерть Кощієва.
Тож погляньмо на економіку РФ, використовуючи як аналогію весь цей нехитрий фольклор.
Специфіка структури сучасної економіки, якщо дивитися на основний індикатор її вимірювання — ВВП, полягає в тому, що вона більш як на дві третини складається зі споживання. Так от, на Росії витрати на кінцеве споживання перевищують 70% ВВП. Водночас споживчий попит населення становить добрі 53–54% ВВП.
Тобто, хоч як парадоксально це звучить для багатьох на тлі всіх цих розмов про нафтогазового колоса, військову економіку тощо, але саме споживання терпил є найбільшою частиною економіки (близько 100 трлн руб. на рік).
Тому якщо ви хочете зробити боляче економіці РФ, то кращого об’єкта докладання зусиль, аніж сектор споживання, просто не існує суто арифметично.
Одним із артефактів минулого російської економіки став її високий рівень цифровізації (так, у це важко повірити в умовах нинішнього цифрового концтабору та падіння виробництва оптоволоконних кабелів на 40%). Трохи шокового контенту: частка електронної комерції в загальному обсязі роздрібних продажів РФ вища, ніж у США (!).
Загалом добра чверть роздрібної торгівлі в РФ як канал використовує електронну комерцію. І отут ми підходимо до найцікавішого. Ринок електронної комерції Росії здебільшого представлений маркетплейсами. А ринок маркетплейсів фактично складається з двох компаній: Wildberries та Ozon (ну й трохи «Яндекс Маркету»).
Wildberries контролює понад 50% ринку, а Ozon — близько 45%.







Акції російського ВТБ впали до історичного мінімуму через атаки українських дронів на Wildberries та Ozon




Аби було зрозуміліше, пояснимо в грошах: Wildberries — це понад 6 трлн руб. із погляду обороту. Тобто погасити Wildberries — це прибити добру половину ринку маркетплейсів і ґрунтовно копнути ключовий елемент економіки РФ.
Питання — як? Адже Wildberries — це десятки тисяч вантажівок, сотні тисяч селерів, десятки тисяч пунктів видачі товарів. Така собі гідра з мільйоном голів. Але є одне «але». Серце й основа бізнесу, його вузьке місце, його ахіллесова п’ята — склади.
Для розуміння: загальна площа складів Wildberries перевищує 5 млн кв. м, але водночас на топ-10 складів припадає майже третина цієї площі. Тобто мінус десять складів — і Wildberries стає таким собі «Титаніком» після зіткнення з айсбергом.
Так от. Невідомі добрі дрони за місяць анігілювали вісім із десяти найбільших складів, ну, або 13 із топ-20, або 18 із топ-30. За оцінками, з чату вийшло 1,2 мільйона квадратних метрів складських площ Wildberries, або понад 20% від усього фонду. Якщо ж поглянути на європейську частину, то там живих складів із топ-10, по суті, й не залишилося.
А далі запускається ланцюгова реакція. У Wildberries понад 90 тисяч (!) пунктів видачі замовлень (ПВЗ). Оскільки товари згоріли на складах, видавати нема чого. Нема чого видавати — можна закривати ПВЗ, бо дохід у них від обороту (немає обороту — немає доходів). На Wildberries зареєстровано близько 500–550 тисяч акаунтів продавців. Тобто умовній сотні тисяч бізнесменів тепер просто немає чого продавати.
А якщо згадати, що ці сотні тисяч власників ПВЗ та селерів брали в банках кредити, які не зможуть повернути, оскільки, нагадаємо, все згоріло, то отримуємо ще одну потенційну проблему для економіки. До речі, заборгованість самої Wildberries — під 1,3 трлн руб. Тобто масштаби такі, що напружитися варто не тільки ВТБ (основному кредитору Wildberries), а й усій банківській системі. До речі, цікавий збіг — саме в серпні акції ВТБ знизилися до нового історичного мінімуму.
Але ж бюджет розраховував отримати податки з усіх цих продажів і прибутків. А тепер, вочевидь, не отримає. Нагадаємо, йдеться про трильйони рублів: із 5 трильйонів обороту можна було отримати сотні мільярдів ПДВ — а можна було й не отримати. Із сотень мільярдів прибутку можна отримати десятки мільярдів податку на прибуток — ну, або не отримати. І продовжувати так можна досить довго, адже сотні тисяч бізнесменів, які годувалися завдяки екосистемі Wildberries, теж сплачували податки, споживали й знову сплачували податки, а тепер це вже не факт.
ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





Українські удари знищили на складах Wildberries товарів на суму річного бюджету великого регіону РФ


Загалом виходить досить цікава ланцюгова реакція.
Підіб’ємо підсумки. Лідер ринку маркетплейсів із оборотом понад 6 трлн руб. і прибутком близько 180 млрд буквально на очах перетворюється на ніщо із цілим ланцюжком наслідків, розмір яких, як не крути, обчислюється навіть не сотнями мільярдів, а трильйонами рублів. І це лише один місяць системної роботи. Ще місяць — і ґрунтовно схудне Ozon (роз’яснювальна робота з ним уже розпочалася — три склади загальною площею понад 300 тисяч квадратів згоріли на роботі разом із товарами, капіталізація Ozon за кілька тижнів серпня втратила добру третину), а разом із ним — і ринок маркетплейсів як такий. А він, нагадаємо, був слоном у 13–15 трлн руб.
Повертаючись до казкової аналогії. Wildberries — це кінчик голки. Голка — це ринок маркетплейсів. Яйце — це електронна комерція. Качка — роздрібна торгівля. Заєць — ВВП. Ну а скриня — це економічна система РФ загалом.
Утім, є думка, що насправді кінчик голки — це переробка нафти. І якщо подивитися на «голодні ігри» на заправках неосяжної, послухати ниття аграріїв і промисловців про те, як ефективно працюється без палива, то не можна не поговорити бодай трохи про паливну кризу 2.0.
Паливна криза 2.0
Дефіцит різного пального на заправках у червні-липні 2026 року був значною мірою спровокований панікою і по суті був аналогом легендарного ажіотажного попиту на цукор, гречку чи яйця, який періодично трапляється в РФ останнім часом, але швидко сходить нанівець. Природа таких криз загалом зрозуміла: у моменті психічно неврівноважені громадяни вирішують, що потрібно купити весь бензин, який знайдуть, бо «а раптом він зникне». Що, звісно, призводить до дефіциту в моменті, який досить швидко зникає. Але з часом, у міру того, як усі істерички наповнюють свої баки, каністри та бочки в гаражі, черги природно розсмоктуються.
Версія кризи від серпня 2026 року — подія іншого порядку. Це реальний фізичний дефіцит, який може розсмоктатися або завдяки різкому зростанню пропозиції, або завдяки не менш різкому падінню споживання.
Із пропозицією виходить дуже не дуже. Навіть Росстат, зціпивши зуби, був змушений визнати, що 20% нафтопереробки кудись зникли.







Росія платить за війну дедалі вищу ціну: вибір стає жорсткішим




Заборона експорту бензину й дизеля не допомогла. Тому дефіцит спробували ліквідувати за рахунок імпорту. Але виявилося, що Білорусь фізично не здатна залатати всю дірку, а інші країни не надто прагнуть допомагати чи активно ділитися дефіцитним на сьогодні ресурсом. Плюс згодом стало відомо про цікаві нюанси. Виявляється, імпортований бензин несподівано коштує вдвічі дорожче. Як наслідок, танкер з Індії доплив, але довго не розвантажувався, бо було незрозуміло, який дурень платитиме х2.
Водночас НПЗ і далі горять, тобто «саме не розсмокчеться». Тим більше що в серпні було зафіксовано черговий рекорд за кількістю дронів: понад 1300 дальніх безпілотників за дві доби поспіль. Тобто будь-який НПЗ у зоні досяжності, що вирішить відновити активність, гарантовано отримає з десяток дронів у бочину і знову припинить щось там випускати.
Але складами Wildberries чи НПЗ активність дронів не обмежилася. Порт Новоросійська відкрив новий розділ страждань російської економіки.
Аграрії просили передати
Мало кому відомо, що Росія посідала перше місце у світі за експортом пшениці. Ще менше людей знають, що через порт Новоросійськ відправляли більш як половину російського експорту пшениці.
Так от, одного чудового дня у серпні 2026 року два найбільші зернові термінали Новоросійська синхронно призупинили роботу. Йдеться про НЗТ (Новоросійський зерновий термінал) і НКХП (Новоросійський комбінат хлібопродуктів) потужністю 8,5 і 7,1 млн тонн на рік відповідно. Тобто половина російського експорту пшениці канула в Лету. Додамо сюди морську блокаду Азовського та Чорного морів, і виходить досить депресивна для російських аграріїв картина.
А якщо так, то ніякої тобі експортної виручки (2025 року Росія отримала понад 15 млрд дол. від цієї діяльності), а ще аграріям нема куди подіти своє зерно — його не беруть навіть нижче за собівартість. Тобто напередодні посівної фермери постали перед дилемою — сіяти чи не сіяти. Бо сенсу сіяти, виходить, немає, крім того, немає солярки, а ще грошей на посівну.
ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





Економіка РФ має проблеми, але до краху ще далеко — The Economist 


Приємним бонусом від морської блокади стало призупинення Туреччиною закупівель російської нафти через Чорне море.
І що ви думаєте? Експорт російської нафти зазнав сильного падіння від початку повномасштабного вторгнення. Ну й дивовижне поруч: видобуток на Росії падає вже вісім місяців поспіль і опустився до мінімальних позначок за останні шість років.
Замість підсумків
Серпень російська економіка пережила з відчуттям, що все дуже погано, але з упевненістю, що буде значно гірше. Компанія Wildberries формально жива, але майбутнє її дуже туманне. Ozon офіційно наступний, і вересня цілком вистачить, аби помножити і його на число, близьке до нуля. Сотні тисяч підприємців втрачають бізнеси та джерела доходів, а натомість залишаються сам на сам із боргами.
Аграрії переживають серйозну екзистенційну кризу через втрату економічного сенсу своєї активності. І не лише вони. Девелопери, які не можуть продати понад половину побудованого, розуміють, що запаси інерції та резерви вичерпуються, а борги зростають, і банкрутство є лише питанням часу.
Власне, девелоперами чи аграріями справа ж не обмежується: металургія, вугільна промисловість, машинобудування, лісова промисловість — продовжувати можна довго, але краще просто навести один факт: неплатежі в російській економіці вперше в історії сягнули позначки в 9 трлн руб.
Банки дивляться на все це і розуміють, що десятки трильйонів кредитів їм ніхто не поверне, і це загалом кінець. Вкладники, стоячи в черзі за бензином, теж починають здогадуватися, що в цьому випадку їхні вклади ніхто їм не поверне, і далі панічно тікають у кеш (від початку року вивели вже понад 2,4 трлн руб.).
А рятувати нема кому. Федеральний бюджет із діркою в 6,5 трлн руб. навіть собі допомогти не може. Дійшло до того, що Мінфін перестав розкривати оперативні дані про залишки коштів на єдиному рахунку федерального бюджету (де акумулюються «вільні залишки» бюджету), тобто все аж настільки погано.
Проблема російської економіки полягає не в наявності окремих криз, а в тому, що вони починають об'єднуватися між собою. Безпросвітний морок огортає економічну систему РФ. Цілком. В економічній теорії це називають системною економічною кризою.

З 1 серпня 2026 року в Україні застосовуються оновлені форми Податкового розрахунку. Для ФОПів та осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, передбачене квартальне звітування з розбивкою показників за кожним місяцем кварталу. Інші податкові агенти, зокрема юридичні особи, подають Розрахунок щомісяця.
Про це повідомили у Державній податковій службі України, передає Новини.LIVE.
Нові форми Податкового розрахунку набрали чинності 17 липня 2026 року та застосовуються з 1 серпня. Для ФОПів та осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, передбачена квартальна форма, у якій показники зазначаються окремо за кожен місяць кварталу.
Хто і коли подає Податковий розрахунок
Податковий розрахунок подають податкові агенти та платники єдиного внеску. У звіті відображають інформацію про доходи, нараховані та виплачені фізичним особам, утримані податки та нарахований єдиний внесок.
Періодичність подання залежить від статусу платника. ФОПи та особи, які провадять незалежну професійну діяльність, звітують щокварталу. Для інших податкових агентів, зокрема юридичних осіб, звітним періодом є календарний місяць.
ФОПи звітують щокварталу
ФОПи та особи, які провадять незалежну професійну діяльність, подають Податковий розрахунок протягом 40 календарних днів після завершення звітного кварталу. При цьому інформацію у звіті зазначають окремо за кожен місяць кварталу.
Тобто підприємець не подає окремий Розрахунок після кожного місяця. Один квартальний документ містить інформацію за три місяці відповідного кварталу.
З 1 серпня для цієї категорії платників застосовується оновлена квартальна форма Розрахунку. Водночас звітність, яку ФОП уже подав за місяці кварталу за попередньою щомісячною формою, повторно подавати не потрібно.
Юридичні особи звітують щомісяця
Для інших податкових агентів, зокрема юридичних осіб, звітним періодом залишається календарний місяць.
Податковий розрахунок вони подають протягом 20 календарних днів після закінчення звітного місяця. Нову форму для цієї категорії платників вперше застосували за липень 2026 року, тому граничним строком її подання було 20 серпня.
Таким чином, юридичні особи та інші податкові агенти звітують щомісяця, а ФОПи та незалежні професіонали — щокварталу з розподілом показників за кожним місяцем.
Які строки подання діють
Основні правила подання Податкового розрахунку у 2026 році такі:
ФОПи та незалежні професіонали — протягом 40 календарних днів після закінчення кварталу;
юридичні особи та інші податкові агенти — протягом 20 календарних днів після закінчення місяця;
ФОПи зазначають у квартальному Розрахунку показники окремо за кожен місяць;
оновлені форми набрали чинності 17 липня та застосовуються з 1 серпня 2026 року.
Чи потрібно подавати звіт повторно
Для ФОПів, які вже подавали Розрахунок за місяці кварталу за попередньою формою, ДПС передбачила окремий порядок.
Якщо підприємець уже подав звітність за всі місяці відповідного кварталу, після запровадження нової квартальної форми повторно подавати Розрахунок за цей період не потрібно.
Якщо ж за один або кілька місяців кварталу звітність не подавалася, квартальний Розрахунок потрібно подати за відповідні місяці, за якими відсутня звітність.
Раніше Новини.LIVE розповідали, як можна платити менше податків із зарплати у 2026 році. Більшість українців сплачує ПДФО із зарплати автоматично, однак закон передбачає випадки, коли людина може скористатися податковою соціальною пільгою. Вона дає змогу зменшити оподатковуваний дохід та отримувати більше коштів після сплати податків.
Також Новини.LIVE розповідали, у яких випадках перекази на банківську картку можуть зацікавити податкову або банк. Зокрема, регулярні надходження від різних людей можуть викликати питання щодо походження коштів та можливого здійснення підприємницької діяльності без реєстрації.

До Міжнародного дня жертв насильницьких зникнень, 30 серпня, українська правозахисна організація Медійна ініціатива за права людини (МІПЛ) запускає глобальну кампанію «Амбасадори Свободи» / Freedom Ambassadors. Її учасники можуть взяти під опіку конкретного цивільного українця, якого незаконно утримує Росія, і публічно адвокатувати за його звільнення. До ініціативи вже приєдналися дев'ять депутатів Європейського парламенту.
У чому проблема?
Росія масово викрадає цивільних українців на тимчасово окупованих територіях. Це вчителі, водії, енергетики, журналісти, блогери, підприємці та люди інших професій, яких затримують поза будь-якими процесуальними процедурами і роками утримують без зв'язку з родиною, доступу до медичної чи юридичної допомоги, часто так і не висунувши жодних обвинувачень.
Деякі цивільні перебувають у російській неволі ще з часів АТО та ООС. Після початку повномасштабного вторгнення кількість таких випадків пішла на тисячі. Точна кількість утримуваних Росією цивільних наразі невідома. Станом на кінець серпня 2026 року МІПЛ задокументувала 4 185 фактів незаконних затримань українців на тимчасово окупованих територіях. Щонайменше 2 614 із них досі залишаються в російському утриманні. Це виключно ті люди, чиї імена та обставини затримання вдалося верифікувати, зазначають правозахисники. Ще 112 людей померли після викрадення або безпосередньо в місцях утримання.
Серед тих, хто досі перебуває в неволі, — 223 цивільні жінки. Наймолодшій із них нині 18 років, найстаршій — 73. Долю ще 25 жінок після викрадення встановити не вдалося.
Цивільні не є військовополоненими, а отже, для їхнього повернення не існує чітко визначених міжнародних механізмів обміну чи повернення. Через це їхні історії часто залишаються менш помітними, а питання звільнення — на периферії міжнародної уваги.
За даними дослідження МІПЛ, яке проводили серед звільнених у межах одного з офіційних минулорічних обмінів цивільних, 91% опитаних зазнавали катувань у російській неволі. З них 88% повідомили про побиття, 70% — про удари струмом, 53% — про удушення.
— Ми хочемо, щоб за проблемою незаконного утримання цивільних завжди стояли конкретні імена, обличчя та історії, — говорить Тетяна Катриченко, голова МІПЛ. — Росія викрадала і продовжує викрадати цивільних через нелояльність до окупаційного режиму. Деякі з них перебувають у неволі ще з часів АТО та ООС, а після повномасштабного вторгнення їхній лік пішов на тисячі. Всі ці роки проблема залишається на периферії уваги. Саме тому потрібен публічний тиск. Тільки так ми можемо повернути життя тим, у кого його вкрали.
Яке рішення?
МІПЛ пропонує інший підхід до привернення уваги до проблеми — персональне амбасадорство. В основі кампанії «Амбасадори Свободи» — ідея, що публічна людина не просто говорить про проблему незаконного утримання цивільних загалом, а бере під опіку історію конкретної людини. Амбасадор стає її публічним голосом, розповідає про її долю та вимагає звільнення. У такий спосіб абстрактна статистика перетворюється на конкретні історії людей, яких Росія намагається ізолювати від світу, вважають правозахисники.
До кампанії вже приєдналися дев'ять депутатів Європейського парламенту. Вони публічно адвокатують за конкретних українських цивільних, порушують питання їхнього звільнення на міжнародному рівні та використовують можливості дипломатії для встановлення місця утримання людей і з'ясування їхнього стану здоров'я.
Наприклад, німецька депутатка Європарламенту Марі-Агнес Штрак-Ціммерманн стала амбасадоркою Катерини Коровіної. З трибуни Європарламенту вона закликала Росію негайно звільнити незаконно утримуваних українців, зокрема і свою підопічну. Катерину Коровіну Росія засудила за донат у кілька сотень гривень на підтримку Збройних сил України.
МІПЛ розраховує, що до кампанії долучатимуться політики, дипломати, лідери думок, митці та інші публічні люди. Водночас для участі не обов'язково мати велику аудиторію: підтримати кампанію може кожен, хто готовий розповідати про історії цивільних і не дозволяти їм зникати з публічного простору.
Як це працює?
На сайті «Амбасадори Свободи» уже зібрано 65 історій і портретів українців, яких незаконно утримує Росія. База постійно оновлюється.
Публічні люди можуть обрати конкретного цивільного і стати його амбасадором. МІПЛ надає для цього інформацію про людину, готові матеріали та підтримку, щоб амбасадори могли говорити про її справу публічно та адвокатувати її звільнення.
Водночас кампанія пропонує й інші способи дії. На платформі можна замовити виставку про цивільних із VR-реконструкцією реальної камери Ростовського СІЗО, де Росія утримує українців, а також завантажити готові матеріали для мирних акцій.
— Навіть один репост історії конкретної людини допоможе не дати їй зникнути, — пояснює Тетяна Катриченко. — Нам потрібен безперервний тиск на всіх рівнях, щоб світ не звикав до того, що тисячі цивільних роками залишаються у неволі. Тільки так ми добʼємося, щоб цю проблему не ігнорували.
Ознайомитися з історіями цивільних і дізнатися більше про можливості долучитися до кампанії можна на сайті «Амбасадори Свободи».
The post Як публічні люди можуть допомогти повернути цивільних з російської неволі: МІПЛ запускає кампанію “Амбасадори Свободи” appeared first on Рубрика.

Під час розрахунку з клієнтами підприємці повинні видати фіскальний чек. Для цього використовують спеціальний прилад — РРО/ПРРО. Для багатьох представників бізнесу в Україні реєстратор є обов’язковим, а штрафи за його відсутність сягають великих розмірів. Ми розібралися, кому точно знадобиться РРО станом на вересень 2026 року.
Про це розповідає Новини.LIVE з посиланням на закон "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг".
Хто повинен встановити РРО/ПРРО
Українське законодавство затвердило просте правило: в разі здійснення розрахункових операцій необхідно застосовувати РРО. Йдеться про приймання готівки від покупців, оплату платіжними картками тощо за місцем реалізації товарів/послуг, видачу коштів за повернутий продукт.
Обов’язок встановити реєстратор розрахункових операцій поширюється на:
ФОП 2, 3 та 4 групи (є винятки);
ФОП та юридичних осіб на загальній системі оподаткування;
ФОП, які отримують дохід у вигляді готівки (крім 1 групи);
підприємців, які продають товари в інтернеті з отриманням готівки через кур’єра або поштового оператора.
Окремо слід виділити платежі, здійснення яких накладає зобов’язання використовувати РРО:
офлайн еквайринг (карткою через POS-термінал);
еквайринг на сайті (через платіжні системи LiqPay, RozetkaPay, NovaPay, EasyPay, City24 тощо);
оплата за QR-кодом (якщо реквізити ведуть на еквайринг);
оплата на банківську ключ-карту без автоматичного переадресування на реквізити IBAN;
оплата в кредит або частинами.
Відсутність РРО та невидача фіскальних чеків загрожує суворими фінансовими санкціями. Підприємці будуть змушені заплатити 100% від вартості товарів/послуг, проданих або наданих без реєстратора. В разі повторного порушення штраф збільшується до 150%.
Кому не потрібен РРО у 2026 році
Існує чимало винятків, про які варто знати перед встановленням РРО. Без чеків можуть обійтися ФОПи, які приймають кошти на банківський рахунок за реквізитами IBAN, надають послуги через дистанційні канали обслуговування, отримують післяплату через Укрпошту або перебувають на 1 групі спрощеної системи.
Також касовий апарат не знадобиться ФОП, які торгують продуктами власного виробництва, лотерейними квитками, проїзними документами, товарами в кіосках (газети, журнали, поштові марки), продовольчими/промисловими продуктами на ринку за готівку.
При цьому є важливий нюанс: приймання оплати за реквізитами IBAN має відбуватися через веббанкінг, термінали обслуговування або каси. Якщо отримувати кошти через небанківські термінали, які використовують транзитні рахунки — це вважається розрахунковою операцією, яка вимагає фіскалізації.
Що ще варто знати українцям
Раніше Новини.LIVE писали, що Кабінет Міністрів ухвалив законопроєкт, який може змінити правила оскарження податкових рішень. Норми хочуть адаптувати до закону "Про адміністративну процедуру". Наприклад, до 30 днів може збільшитися строк оскарження.
Також Новини.LIVE розповідали, що буде з фінансами українців у вересні 2026 року. Мінімальна зарплата, пенсії, податкові ставки і прожитковий мінімум залишаться незмінними. Водночас деякі нововведення вплинуть на фінансовий стан наших громадян найближчим часом.

Втрата складу — це не тільки згорілі приміщення й товарні запаси. Це зникнення робочої зміни, логістичного маршруту, замовлення, частини фонду оплати праці та податкової бази. Проте знищення складу не завжди автоматично означає звільнення: вирішальними є мережа резервних складських площ, ліквідність бізнесу й здатність швидко перевести працівників на інший об’єкт логістичної інфраструктури.
Коли після обстрілу горить логістичний центр, у новинах зазвичай повідомляють про площу, інколи — про вартість будівлі й товарних запасів. Для повної економічної оцінки наслідків цього недостатньо. Склад — це не пасивна будівля з металу та бетону, а виробничий вузол, до якого прив’язані сотні або навіть тисячі робочих місць: від водія й комплектувальника до диспетчера, охоронця, прибиральника, бухгалтера та менеджера закупівель.
У ніч на 5 серпня, за даними МВС, на п’яти локаціях Київщини пожежі після російських ударів охопили близько 230 тис. кв. м; серед зруйнованих об’єктів були продуктові склади, логістичні центри мереж супермаркетів і поштовий об’єкт. Саме тому економічні наслідки удару треба вимірювати не лише балансом компанії. Вони охоплюють ринок праці, споживчі ціни, податкові надходження, соціальні виплати, інвестиції та географію зайнятості. І головне питання тут — не «Чи будуть звільнення?», а «Кого, коли й за яких умов компанія вже не зможе забезпечити роботою?».
 
Фабрика зайнятості
У великому розподільчому центрі в одному місці зібрано кілька різних сегментів ринку праці. Є операційний напрям (ядро) — приймання товару, комплектування замовлень, сортування, пакування, навантаження, робота з технікою. Є транспортний — водії, експедитори, диспетчери, планувальники маршрутів. Є сервісний — охорона, прибирання, технічне обслуговування, ремонт. І є адміністративний — управління персоналом, бухгалтерія, закупівлі, документообіг, комунікації, інформаційні технології, керівники змін і складу.
Коли будівлю знищено, працівники, які забезпечують функціонування цих напрямів, втрачають роботу неоднаково. Наприклад, працівникові бухгалтерії достатньо ноутбука й доступу до системи. Водія можна перевести на інший маршрут. Експедитора — на інший хаб. А вантажнику чи сортувальнику потрібні конкретні рампи, конвеєри, стелажі, сканери, зона відбору й товарний потік. Якщо все це згоріло, разом з активом (складом) тимчасово зникає й саме робоче місце.
ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





Врятують окремі райони: як Україна готується до складної зими


Тому економічна логіка проста: що сильніше професія прив’язана до фізичного майданчика й що менше в компанії резервних потужностей, то вищий ризик звільнення. І навпаки — що ширша мережа складів і філій у компанії, то більше шансів на переведення.
 
Чи справді після обстрілів звільняють
Публічний простір легко породжує перебільшення: після кожної великої пожежі з’являється припущення, що «всіх працівників звільнять». Проаналізовані випадки засвідчують складнішу картину. Прямі звільнення трапляються, але вони не є автоматичною реакцією кожної компанії.
Прикладом прямого зв’язку між знищенням складу і втратою робочих місць може слугувати компанія «Омега» на Харківщині. Після удару російських дронів 26 травня 2025 року її розподільчий центр у Васищевому було фактично знищено. Представниця компанії Олена Андросова повідомила в інтерв’ю Радіо «Накипіло», що на складі працювало 250 людей і майже 200 із них довелося звільнити саме тому, що компанія після втрати об’єкта не могла забезпечити їх роботою. Водночас партнери «Омеги» запропонували частині вивільнених працівників свої вакансії. Отже, обстріл справді створив безробіття на рівні конкретного роботодавця, але частина людей змогла швидко перейти до іншого бізнесу.
ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





"Обставини виявилися сильнішими": Rozetka скорочує працівників та змінює бізнес через знищення складу у Броварах


Свіжіший випадок — Rozetka після удару по розподільчому центру в Броварах 5 серпня. Співзасновниця компанії Ірина Чечоткіна публічно підтвердила оптимізацію штату: на об’єкті працювало понад 1000 людей, більшість із них компанія переводить на інші склади, але надати альтернативне місце всім не зможе; скорочення стосуватимуться кількох відділів. На момент перевірки публічно було відомо про втрати в комунікаційній та PR-команді, тоді як підтверджень звільнення IT-фахівців не було. Точної загальної кількості звільнених компанія не назвала.
Є й протилежні приклади. Після знищення логістичного комплексу Amtel під Києвом у липні 2026 року ELIT Ukraine заявила, що всіх співробітників, які працювали на ураженій локації, переведуть до інших підрозділів. Це модель великої мережевої компанії: фізичний актив втрачено, але організація має куди перевести працівників і товарні потоки.
Так само не кожен удар по виробничо-складській інфраструктурі завершується звільненнями. Після ракетної атаки на завод Flex у Мукачеві в серпні 2025 року виробничий персонал перевели в простій зі збереженням оплати, невиробничий — на дистанційну роботу, а представниця компанії прямо заявила, що звільнень не планують. На той момент на підприємстві працювало близько 2600 людей. У такого рішення є ціна для роботодавця, але воно зберігає людський капітал і дає змогу швидше відновити виробництво.
Отже, знищення складу справді створює ризик безробіття, але масштаб реалізованого ризику залежить від фінансової стійкості компанії, кількості альтернативних майданчиків, дефіциту кадрів у галузі та очікуваного строку відновлення.
 
Для різних працівників наслідки різні
Для виробничої компанії склад є частиною технологічного ланцюга. Знищення складу сировини або комплектуючих може зупинити виробничу лінію, навіть якщо сам цех неушкоджений. Знищення складу готової продукції позбавляє бізнес товару, оборотного капіталу й можливості виконувати контракти. Тому для виробничих працівників ризик часто починається не зі звільнення, а з простою, скорочення змін і перенесення замовлень на інші заводи компанії. Якщо відновлення затягується, тимчасовий простій може перетворитися на звільнення.
Для професійного логістичного або складського оператора обстріл б’є безпосередньо по активу, який генерує виторг. Немає площі — немає зберігання, обробки палет, орендного доходу та частини контрактів. Тут критично важлива диверсифікація: оператор із кількома майданчиками може перемістити клієнтів і працівників; компанія з одним великим хабом ризикує втратити і клієнта, й команду.
ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





Який вигляд має "Епіцентр" у Харкові після удару росіян: фото та відео


Для ритейлера чи дистриб’ютора склад — це серце оборотного капіталу. Після удару треба одночасно замінити товар, знайти нову площу, переналаштувати автоматизовану систему управління складом, змінити маршрути й не допустити порожніх полиць. Якщо бізнес переходить від власного запасу до «легшої» моделі — більше маркетплейсу, прямого відвантаження постачальниками чи аутсорсингової логістики — частина складських робочих місць може не повернутися навіть після стабілізації. Тобто воєнний шок здатен не тільки тимчасово зменшити зайнятість, а й пришвидшити зміну бізнес-моделі.
Найуразливішим є малий і середній бізнес із одним складом. Велика мережа може втратити вузол, але зберегти систему. Малий підприємець може втратити систему разом із вузлом. Для нього відсутність страхування, застави для нового кредиту чи резервної площі швидко перетворює майновий збиток на закриття бізнесу й повне звільнення команди.
 
Економіка й бюджет
Перший ефект — знищення капіталу та запасів. Це не просто бухгалтерський збиток: компанія має знову профінансувати те, що вже раз купила. Кошти, які могли піти на нову крамницю, автоматизацію, підвищення зарплат чи нові робочі місця, спрямовують на відновлення старої потужності. Для країни це означає нижчу віддачу від інвестицій: частина інвестиційного ресурсу не розширює економіку, а лише повертає її в точку до обстрілу.
Другий ефект — дорожча логістика. Розосереджені склади зменшують ризик одночасної втрати всіх запасів, але збільшують кількість переміщень, дублюють обладнання, потребують більше охорони, послуг зв’язку та управлінського персоналу. Частину цих витрат бізнес поглинає маржею, частину передає в ціни. Це означає, що атаки на логістику можуть одночасно зменшувати зайнятість у конкретному знищеному хабі й створювати попит на працівників у нових, менших вузлах.
ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





Удар по логістиці під Борисполем: Росія знищила склади Comfy, Будинку іграшок, Roshen та інших


Третій ефект — фіскальний. Коли зникає зарплата, публічні фінанси втрачають ПДФО та військовий збір, а система соціального страхування — ЄСВ. 2026 року стандартні ставки для найманої праці становлять 18% ПДФО, 5% військового збору та 22% ЄСВ, який нараховує роботодавець. Наприклад, якщо через звільнення працівників повністю зникає 1 млн грн місячного нарахованого фонду зарплати, то за стандартних ставок і без урахування спеціальних пільг чи меж бази ЄСВ під ризиком опиняються приблизно 450 тис. грн щомісячного потоку податків і соціальних внесків: 180 тис. грн ПДФО, 50 тис. грн військового збору та 220 тис. грн ЄСВ.
Однак це ще не всі втрати. Якщо знижується обсяг продажів — зменшується база ПДВ та прибуток. Якщо бізнес закривається — зникає податок на прибуток підприємств і частина місцевих платежів. Якщо людина довше шукає роботу — держава витрачає кошти на допомогу по безробіттю, перенавчання та програми зайнятості. Якщо ж працівник переходить до іншого роботодавця швидко, значна частина цього фіскального ефекту просто переміщується, а не зникає. Саме тому швидкість повторного працевлаштування має не лише соціальне, а й бюджетне значення.
Тому базовий сценарій на найближчі місяці через удари по складах — не загальнонаціональний стрибок безробіття, а збільшення кількості локальних вивільнень, простоїв і переведень. Український ринок праці залишається дефіцитним у багатьох робітничих професіях, тому значна частина водіїв, операторів техніки, ремонтників і досвідчених логістів зможе знайти нову роботу порівняно швидко. Більше ризику матимуть працівники масових складських операцій у районах, де одночасно втрачено кілька великих об’єктів, а також сервісний персонал із низькою мобільністю.
Значно небезпечніший сценарій — повторювані удари по одному логістичному кластеру. Після першого знищеного складу мережа ще має резервну площу. Після другого — резерв дорожчає. Після третього — бізнес починає не лише переміщувати операції, а й зменшувати їх, відкладати інвестиції, скорочувати асортимент, більше віддавати на аутсорсинг або переносити частину функцій за кордон. Саме за таких умов тимчасове безробіття може перетворитися на структурне.
 
Що мають робити компанії
Для бізнесу план безперервності має охоплювати не лише сервери, товар і резервний склад, а й «резервну карту зайнятості». Ще до потенційної атаки компанія має розуміти, куди може перевести кожну критичну групу працівників, скільки людей здатен прийняти альтернативний майданчик і які операції можна швидко перенести. Це означає розосереджувати не лише запаси, а й ключові функції: не концентрувати весь критичний товар, обладнання та команду в одному хабі, заздалегідь мати резервні договори на додаткові складські площі, пункти перевантаження й транспорт.
Другий елемент стійкості — збереження людей у перші тижні після обстрілу. Галузеві компанії можуть заздалегідь домовлятися про тимчасове взаємне працевлаштування: якщо один майданчик знищено, партнери або суміжні оператори на певний період приймають вивільнених водіїв, вантажників, комплектувальників чи операторів.
Водночас бізнесу потрібно інвестувати у внутрішню мобільність персоналу.
Варто використовувати вже доступні інструменти відновлення. У червні 2026 року уряд запустив у програмі «5–7–9%» окремий напрям для бізнесу, майно якого зруйновано або пошкоджено війною: компенсаційна ставка становить 0,1% річних у перші два роки, а максимальний кредит на відновлення — до 150 млн грн. Для середнього й малого бізнесу це може бути різницею між «звільнити сьогодні» та «утримати людей до запуску нового майданчика».
 
Що має зробити уряд
Державна політика повинна перейти від логіки «компенсувати пошкоджений актив» до логіки «зберегти виробничу функцію й зайнятість». Відбудований склад за рік не поверне автоматично працівника, який за цей час виїхав, змінив професію чи залишив ринок праці.
Першою ланкою державної реакції має бути швидкий протокол роботи з вивільненими працівниками після атаки. У перші дні Державна служба зайнятості повинна отримати від постраждалої компанії перелік професій і, за згодою самих працівників, одразу зіставляти їх із конкретними вакансіями не формально в межах області, а в радіусі реального щоденного доїзду. Там, де робота є за 40–60 км, доцільно компенсувати проїзд, підтримувати корпоративні шатли або короткотермінову релокацію: для бюджету це часто дешевше, ніж оплачувати тривале безробіття й втрачати податкові надходження із зарплати.
Другий напрям — підтримка самого роботодавця на період відновлення, але з чіткою прив’язкою до збереження зайнятості. Для життєздатних компаній, які реально планують відновити роботу, можна запроваджувати тимчасову часткову компенсацію оплати простою або зарплати за умови збереження робочих місць. Така підтримка має бути обмеженою в часі, залежати від підтвердженого воєнного пошкодження й припинятися після відновлення нормальної діяльності, щоб не перетворюватися на постійну субсидію.
ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





«Зробити так, щоб атаки не вдарили по українцях»: Стубб анонсував постачання Україні критично важливих засобів ППО


Ще один системний напрям — резерв складських площ і окремий облік втрати роботи через обстріли. Після атак 5 серпня уряд уже заявив про підготовку рішень щодо кредитної підтримки, децентралізації міжнародної логістики, страхування воєнних ризиків та пріоритетного доступу бізнесу до наявних державних приміщень для розосередження складських потужностей. Це варто перетворити на постійний механізм із цифровим каталогом придатних площ і типовими швидкими договорами. Водночас держава має окремо фіксувати робочі місця, втрачені саме через фізичне знищення активів унаслідок атак: така статистика дала б змогу точніше спрямовувати кредити, страхові програми, перенавчання та допомогу з працевлаштуванням туди, де удар по інфраструктурі справді перетворюється на тривале безробіття.
 
***
Україна має важливу перевагу: дефіцит на ринку праці змушує бізнес триматися за людей. Тому багато компаній переводять працівників, оплачують простій і перебудовують мережу замість негайного масового звільнення. Але цей запас міцності не безмежний. Що частіші удари, то менше резервних площ, дешевих кредитів і корпоративних ресурсів для утримання команди.
Тому правильна відповідь на удари по логістиці — не відновити той самий великий склад у тому самому вигляді. Потрібно будувати розподілену логістичну систему, в якій резерви мають і товар, і маршрут, і робоче місце. Тоді російська ракета зможе знищити будівлю, але не зможе так само легко знищити зайнятість, податкову базу і здатність бізнесу працювати.

Команда AIN зібрала події, які влаштовують у серпні. Цього місяця підприємці підготували події для кавоманів, книголюбів, поціновувачів крафтової культури та любителів міського відпочинку. Ми щотижня оновлюємо цей текст найновішими подіями, які з'являються в Україні, щоб ви мали найповніший перелік усіх заходів. Куди піти з 1 по 6 серпня? Summer Birthday Market by ONE LOVE Коли? 1 серпня з 14:00 до 21:00 Де? Київ, вул. Велика Васильківська, 100, комплекс «Торонто-Київ» Що саме? Благодійний маркет на честь 12-річчя мережі кавʼярень ONE LOVE coffee. Заплановані частування кавунами, презентація лінійки літніх десертів і благодійні розіграші з подарунками від партнерів. На локації представлять понад 10 українських брендів одягу, аксесуарів та декору, а також фудкорт із піцою, бургерами, крафтовим морозивом, комбучею та вином. Вхід на подію безкоштовний. 10% від доходу маркету та донати за портрети фотографа Руслана Лобанова відправлять на підтримку 2-го механізованого батальйону 3 ОШБр. Dnipro Coffee Fest Коли? 1-2 серпня, 11:00-20:00 Де? Дніпро, Fabrica L, вул. Ольгерда Бочковського, 1 Що саме? Фестиваль уже вдруге збере українську спешелті-спільноту. На локації зустрінуться обсмажувальники, бариста, власники кав'ярень, виробники обладнання, імпортери зеленої кави. У програмі національні чемпіонати SCA Ukraine, лекції, майстер-класи, капінги, дегустації, фанові змагання та десятки стендів кавових компаній. Вхід 400 грн за посиланням. Квиток дійсний обидва дні фестивалю. Фестиваль «Сон в літню ніч» Коли? 1-2 серпня, з 13:00 до 22:00 Де? Харків, провулок Театральний, 21/23 (між старими будинками біля артпростору «Халаш») Що саме? Харківський фестиваль просто неба з ярмарком локальних майстрів і фудкортом із вуличною їжею. Культурна програма включає театральні перформанси, хореографічні номери, діджей-сети та живий концерт від «Хору Одиноких Сердець Сержанта Пеппера». Кожен фестивальний день завершується традиційним розпалюванням «вогнища бажань». Організатори пропонують гостям вдягатися у білий, пастельний або піжамний одяг, а також використовувати шовкові тканини, маски чи незвичні головні убори. Вхід вільний.  Куди піти з 7 по 13 серпня? BestsellerFest 2026 Коли? 7-9 серпня, з 10:00 до 22:00 Де? Львів, вул. Старознесенська, 24–26, територія креативного простору !FESTrepublic Що саме? Великий ярмарок від 50 провідних видавництв України, окремий триденний фентезі-простір, професійна програма для книжкової індустрії та великий фудкорт.  Вечірні концерти просто неба за участі гуртів Tember Blanche, YAGODY, «Рокаш», а також тематична фентезі-вечірка під виступ гурту «Rohata Zhaba» Вхід від 350 до 1000 гривень залежно від кількості днів та типу квитка. Придбати можна за посиланням. Для бібліотекарів діє знижка 50%. International Beer Day разом з броварнею Varvar Коли? 7 серпня о 19:00 Де? Київ, вул. вул. Саксаганського, 108/16, VARVAR BAR Що саме? Міжнародний день пива разом з броварнею Varvar. На зустрічі можна буде першими спробувати одразу три новинки (Foggy Mind NEIPA на хмелях Nectaron та Citra, ,Sparkling Elderflower Ale та Session IPA) та поговорити про них із командою пивоварів. Розкажуть, як створювали ці сорти та що ховається за назвами. Відкритий капінг у межах туру «Фільтрозбір» Одесі Коли? 8 серпня о 12:00 Де? Одеса, пров. Івана Луценка, 3/7, кав'ярня Salute! Що саме? Переможниця Ukraine brewers cup 2026 Еліна Сергенчук проведе капінг в рамках благодійного туру FuntCoffee та Coffeeton. Усі зібрані кошти будуть перераховані до Благодійного фонду Сергія Притули. Участь за донат, попередній запис не потрібен. Куди піти з 14 по 20 серпня? Craft Beer & Vinyl Music Festival Коли? 14-16 серпня, з 16:00 до 20:00 Де? Львів, вул. Старознесенська, 24–26, територія креативного простору !FESTrepublic Що саме? Тринадцятий масштабний фестиваль крафтового пива та музики з вінілів.  Фестиваль обʼєднає десятки крафтових броварень з усієї країни, сотні сортів пива та великий маркет вінілових платівок. Розважальна програма включає різноманітні фудкорти, змагання з дартсу, а також концерти українських гуртів «Жадан і Собаки», «Epolets» та «NAZVA».  Вартість квитка від 400 до 900 грн. Придбати можна за посиланням. Благодійний поп-ап з АЗОВ.ONE та Транспортні історії Коли? 15 серпня, з 10:00 до 20:00 Де? Київ, вул. Мечникова, 5, Blur Coffee Shop Що саме? Благодійний поп-ап з АЗОВ.ONE та Транспортні історії, для того, щоб збирати кошти на збір «Східний барʼєр». Вас чекатиме команда Транспорних історій Юлія Лободюченко та Юрій Дзедзінський, спешл фільтр від MadHeads за донат, київський автомобільний клуб Revverb Team та стенд АЗОВ.ONE з атрибутикою та мерчем. Дохід зі спешл-позицій за цей день передють на ударні дрони та дрони-перехоплювачі для підрозділів 12-ої БрСпП «Азов» НГУ.  Вхід вільний! BANANA SUMMER POP UP в Одесі Коли? 15 серпня, з 12:00 до 20:00 Де? Одеса, Аркадійска ал., 1а, Hotel Spatium Що саме? Поп-ап від виробника косметики Malevich та Spatium Hotel. На локації бренд Malevich пригощатиме клієнтів банановим меню та розігруватиме призи. А серед всіх, хто придбає косметику на стенді, розігрується головний приз: ніч в готелі Spatium. Наступного ж дня, 16 серпня, повторний поп-ап проведуть у мережі GM на Європейській, 17. Вхід вільний. Серпневий Шук у Києві Коли? 16 серпня, з 11:00 до 20:00 Де? Київ, вул. Нижній Вал, 15а, Автостанція «Поділ» Що саме? Подільський Шук повертається на локацію біля Житнього ринку у Києві. У планах великий ярмарок, класна музика, танцювальний джем, розваги до душі. Вхід вільний. Літні канікули в кафе «Марія» Коли? 16 серпня, з 9:00 до 17:00 Де? Київ, вул. Павлівська, 26/41, кафе «Марія» Що саме? Кафе «Марія» влаштовує свято для всіх, хто хоче хоча б на день повернутися на канікули. Буде багато морозива від шефа закладу, а ще маркет з прикрасами, квітами і лимонадами. Можна буже робити браслети своїми руками, прикрашати паперові корони, клеїти перебивні тату та ловити мильні бульки. Захід кід- та пет-френдлі. Вхід вільний. Slice of Summer у гастрохабі Garage Коли? 16 серпня, з 11:00 Де? Київ, Garage, вул. Межигірська, 82Що саме? Літній день на терасі. Bakehouse готує стенд зі свіжими стиглими кавунами, спеціальне літнє меню і кавуновий мілкшейк, Mirali м’ясо просто з вогню, Sabotage Wine підбере рожеві вина як пейринг до страв, а Yellow Place представить 2 версії кавунової маргарити, щоб освіжитися і повторити. З 12:00 до 15:00 можна забрати портрет за донат від Поліни Гребенік.Вхід вільний. Куди піти з 21 до 27 серпня? Фестиваль «Кримський інжир / Qırım inciri» Коли? 21-22 серпня, 11:00-21:00 Де? Київ, вул. Хрещатик, 34, книгарня «Сенс» Що саме? Два дні дискусій, літературних подій та мистецьких зустрічей про Крим. VI фестиваль «Кримський інжир / Qırım inciri» —  культурна подія для письменників, істориків, журналістів, правозахисників, дослідників, перекладачів і музикантів навколо теми Криму, кримськотатарської культури, деколонізації, пам’яті та сучасної української літератури. Smartass Block Party: Friends & Neighbours Коли? 22 серпня, 10:00-16:00 Де? Київ, вул. Межигірська, 87, Garage Smartass Що саме? Block party у форматі зустрічі друзів і сусідів: у Garage працюватимуть локальні заклади та бренди. Серед учасників — Bakehouse із випічкою, Yellow Place з кавою та холодними напоями, Mirali з чітмілами. Вхід через сайт або застосунок Smartass. «Культ крім» — фестиваль морозива Коли? 22–23 серпня, 10:00–19:00 Де? Київ, вул. Жилянська, 25, біля літньої тераси Honey Що саме? Фестиваль крафтового морозива з незвичайними смаками. Подія об’єднає 16 локальних виробників, серед яких Honey, Завертайло, Mirali, KASUTEIRA, Bonco, Спельта, Bakehouse та інші. Буде спеціальний смак морозива Томаса Джефферсона з бурбоном і пеканом.  Вхід від 250 грн для дорослих, 50 грн для дітей. Для військовослужбовців вхід вільний. Незалежний маркет від Всі. Свої у Києві Коли? 22–23 серпня, з 16:00 до 20:00 Де? Київ, вул. Десятинна, 12, простір D12 Що саме? До Дня Незалежності команда Всі. Свої знову збирає українських виробників на Десятинній, 12. На маркеті буде п'ять поверхів якісних, стильних, сміливих та неймовірно красивих брендів. 180 виробників представлять свої колекції у різних категоріях: одяг, взуття та сумки; прикраси й аксесуари; декор для дому, кераміка, текстиль, аромати та косметика; гастрономія; спеціальні патріотичні колекції та тематичні вироби.  серпня  10:00–20:00 Вхід вільний Ми щотижня оновлюємо цей текст найновішими подіями, які з'являються в Україні, щоб ви мали найповніший перелік усіх заходів. Щоб запропонувати свою подію, пишіть на адресу редакції news@ain.ua Куди піти з 28 до 31 серпня? Second Vol. 4: SUSTAINABLE WEEKEND & KILO MARKET у Києві Коли? 29-30 серпня, з 11:00 до 19:00 Де? Київ, вул. Кудрявська, 16А, простір Кудрявка Що саме? Четвертий маркет вінтажу та вживаних речей на Кудрявці у Києві. У програмі куровані вінтажні проєкти, sustainable бренди, curated selection від fashion-інфлюенсерів і селебріті та kilo зона від Laska Store. Квитки від 200 до 300 грн за посиланням.  Квітковий поп-ап у Києві Коли? 30 серпня, з 12:00  Де? Київ, вул.  Ігорівська 1/8, бар Басамани Що саме? Квітковий поп-ап від проєкту фермерських рослин Pagin у барі Басамани. До звичайної роботи бару додадуться букети, які збиратимуть з 12:00 і до останньої жоржинки. Частина коштів зі зібраних букетів йде на донат проєкту психологічної підтримки ветеранів та їхніх родин Вільний вибір. Вхід вільний. Літературний ярмарок у Харкові Коли? 28-30 серпня Де? Харків, Майдан Свободи, 4, ЄрміловЦентр Що саме? Фестиваль «Літературний Ярмарок» знову повертається у Харків. Дві сцени, 38 подій, майже сотня учасників. Відкриватиме «Літературний Ярмарок» гурт Курган & Agregat. А ще протягом фестивалю збиратимуть книжки для військових — до бібліотеки Харківського військового шпиталю. Вхід вільний за попередньою реєстрацією.

В Івано-Франківській області відбулися Національні навчально-тренувальні збори Збірної України з технологічного спорту. Це був головний етап підготовки команди до міжнародних стартів, який організувала Федерація технологічного спорту України. Захід відбувся в серпні за підтримки BTN Foundation.
Технологічний спорт розвиває навички, що безпосередньо визначають ефективність сучасних безпілотних систем. Спортсмени змагаються у керуванні дронами, точності виконання польотних завдань і роботі з апаратним забезпеченням, поєднуючи інженерну підготовку зі швидкістю реакції та вмінням діяти в умовах, наближених до реальних.
Протягом шести днів інтенсивну програму підготовки проходили понад 70 найкращих спортсменів, інструкторів і тренерів у дисциплінах дрон-рейсинг, перегони FPV-дронів з навантаженням, важкий авіадроп, легкий авіадроп та виконання місій НРК. Учасники тестували новітні технології, слухали лекції, відпрацьовували практичні сценарії та командну взаємодію. Збори мали на меті підвищити технічну підготовку національної збірної та удосконалити навички керування безпілотними системами.
"Ці збори показали рівень, до якого дійшов український технологічний спорт за короткий час. Ми зібрали разом пілотів, інженерів і тренерів та дали їм майданчик для роботи з реальними завданнями. За результатами відбору визначили тих, хто поїде захищати кольори країни за кордоном, і попереду на команду чекають серйозні міжнародні старти, до яких вона наполегливо готувалася", — коментує Артур Булигін, президент Федерації технологічного спорту України.
До участі також запросили представників провідних українських підприємств оборонно-промислового комплексу. Долучилися виробники технологічних рішень, державні установи та стратегічні партнери Федерації технологічного спорту України.
За результатами зборів було сформовано склад національної команди для участі у міжнародних змаганнях:
British Army Tactical Drone Competition (BATDC) — тактичні змагання Британської армії з безпілотних систем;
Military International Drone Racing Tournament (MIDRT UK 2026) — міжнародний військовий турнір з перегонів дронів.





За підсумками відбору також було визначено чотирьох найкращих пілотів, які представлятимуть Україну на міжнародній арені.
"Ці збори показали, наскільки швидко зростає український технологічний спорт і скільки людей стоять за його розвитком. За кожним дроном і кожним технічним рішенням стоять пілоти, інженери й тренери, які формують нову спортивну культуру в Україні – і це дуже надихає", — зазначає Роман Балашов, підприємець та IT-інвестор.
BTN Foundation працює на перетині спорту, інклюзії та рівних можливостей і підтримує ініціативи, які поєднують спортивний розвиток із суспільною цінністю, розвивають адаптивний спорт та формують культуру чесної гри. Співпраця BTN Foundation із Федерацією технологічного спорту України стала першим кроком у реалізації місії фонду. BTN Foundation має намір підтримувати федерацію та її спортивні програми на довгостроковій основі.

За час повномасштабної війни Польща стала одним із головних хабів релокації українського IT. Компанії відкривали там офіси, переводили співробітників на польські контракти та починали активніше наймати локально.
За чотири роки масова хвиля релокацій сповільнилася, а сама Польща почала змінювати правила для українців. Політична підтримка українців щороку поступово знижується — з 94% поляків, які підтримували на початку 2022 року, до 57% наприкінці 2024-го. Вже у 2026 році 33% поляків заявили, що їхнє ставлення до українців змінилося на гірше.
Ми запитали в українських IT-компаній, скільки їхніх співробітників зараз працює в Польщі, як змінилися найм і робочі процеси, які формати контрактів обирають фахівці. А ще, чи відчувають вони зміни польської політики та чи впливає вона на становище айтівців, які там працюють.
💻 Скільки нових працівників та локацій з’явилося в ІТ-компаній у Польщі
Українці у Польщі загалом становлять 5% усіх працівників. Очікується, що до 2030 року вони будуть створювати 3,2% ВВП Польщі.
Для українського ІТ у перші місяці повномасштабної війни Польща була основним місцем релокації співробітників за кордоном. За даними опитування DOU, на початку 2022 року у Польщі оселилося 35% айтівців з-поміж тих, які виїхали. У 2025 році найбільша частка айтівців, які виїхали за кордон, проживала у Польщі — 39%.
Окрім цього, українці відкривають свої ІТ-підприємства в Польщі. Ми розповідали, що у 2022-2023 роках у Польщі відкрилося понад 400 ІТ-компаній. Нині їх понад 600.
За чотири роки польські хаби стали для деяких компаній чи не найбільшими після українських. Наприклад, SoftServe має у Польщі близько 1500 співробітників і шість локацій. Це найбільше представництво компанії за кордоном (нагадаємо, що в Україні в SoftServe — близько 7000 працівників). З лютого 2022-го компанія найняла у Польщі понад 1300 людей (але це число не враховує відплив спеціалістів, які переїжджали або ж поверталися додому).
SoftServe у Польщі
У 2023 році компанія відкрила офіс у Варшаві, зокрема тому, що в країні побільшало співробітників з України. Точну кількість саме релокацій з України компанія назвати не може, оскільки частина працівників згодом поверталася додому.
Компанія N-iX (близько 2000 працівників в Україні) більшість своїх польських локацій відкрила після початку вторгнення. До того компанія мала хаб у Кракові, але в серпні 2022 року відкрила там повноцінний офіс. Згодом з’явився новий хаб у Вроцлаві, а у 2025 році — офіс у Варшаві. Зараз польська команда загалом налічує понад 400 фахівців.
«За останні кілька років наша команда в країні зросла: у 2024 році вона налічувала близько 300 спеціалістів, у 2025 — понад 400, і зараз ми зберігаємо цей рівень», — кажуть у команді N-iX.
У команді додають, що понад 200 фахівців компанії після 2022 року перейшли працювати на польські контракти. Водночас компанія наймала людей безпосередньо в Польщі: за 2022-2026 роки там було понад 500 відкритих ролей.
У 2023 і 2024 роках в N-iX було по 140 відкритих позицій, а пік по кількості був у 2025 році — 188. У 2026 році темп найму сповільнився — за перші вісім місяців року компанія опублікувала 56 вакансій.
У Ciklum (близько 1800 співробітників в Україні) від початку повномасштабного вторгнення контракти з польським офісом уклали 120 фахівців. Нині компанія має два офіси в країні.
Про умови роботи в Польщі, процес легалізації та податкові ставки для співробітників ми детальніше розповідали у цьому матеріалі.
Нині хвиля релокацій до Польщі стихла, кажуть наші співрозмовники. Натомість дедалі більше українських спеціалістів, які тривалий час проживають у Польщі, переходять на польські контракти.
У SKELAR (понад 1200 працівників в Україні) польська команда налічує 241 людину. З них 232 були працевлаштовані після 2022 року, тоді як релокацій було 29. Торік компанія відкрила офіс у Варшаві, щоб перевірити попит серед українців, які переїхали за кордон.
«Та оскільки почали активно зростати і масштабуватись, Варшава стала для нас ще однією повноцінною точкою тяжіння», — кажуть у SKELAR.
Через це, до слова, компанії довелося розширювати офісну інфраструктуру. Коли українських бізнесів у Польщі побільшало, зріс попит на комерційну нерухомість, оренда офісів подорожчала, тож доводилося швидше шукати приміщення, оптимізувати площі.
Подібні тенденції і в менших компаніях. У продуктовій компанії Railsware, яка працює на польському ринку з 2016 року, у Польщі перебуває приблизно чверть загальної команди — станом на липень 2026 року це 55 фахівців. З 2022 року було 18 релокацій до Польщі, а понад 40 людей компанія вже найняла безпосередньо там. Команда має в Польщі два офіси — у Варшаві та Кракові.
Є також компанії, які не мають офісу в Польщі, але наймають там співробітників на віддалені позиції та забезпечують певні бенефіти. Наприклад, в appflame, яка має 550 людей у команді, зараз у Польщі живуть 23 фахівці — усі вони релокувалися туди після 2022 року.
👨‍💻 Як ІТ-компанії наймають у Польщі
Коли хвиля релокацій сповільнилася, компанії почали наймати більше працівників на місцевому ринку праці. Зараз, кажуть співрозмовники, найм працівників стабільний, а в команди наймають як українців, так і поляків.
Вакансії в Польщі шукають приблизно тими самими способами, що й в Україні, — через LinkedIn, кар’єрні сторінки та рекомендації, але додають локальні платформи та враховують особливості польських кандидатів.
Наприклад, у N-iX близько 90% вакансій у Польщі закривають через прямий пошук у LinkedIn.
«Найчастіше шукаємо .NET/FullStack, Automation QC, JavaScript FrontEnd, Java та Data Engineering-фахівців. Серед інших каналів найму використовуємо локальні платформи — No Fluff Jobs, Just Join IT, DOU Polska, Pracuj.pl», — зазначають у команді.
N-iX у Польщі
SoftServe теж знаходить найбільше кандидатів через прямий пошук.
«Найбільший попит сьогодні маємо на спеціалістів із кібербезпеки, Cloud і DevOps, Data Engineering, Al/ML і бекенд-розробки. Також відкриті позиції є у напрямах Robotics, Business Analysis, NVIDIA та Omniverse. Найефективнішою для пошуку кандидатів для нас є No Fluff Jobs, також використовуємо Just Join IT, The Protocol та inhire», — діляться в компанії.
Тими ж платформами користуються й інші компанії, наприклад, Ciklum. У Польщі компанія наймає фахівців у напрямах Java, .NET, JavaScript, DevOps, QA, Data та Business Analysis. Близько третини вакансій Ciklum відкриті одночасно для кандидатів з України та Польщі.
«Сьогодні більше відкритих вакансій припадає на Україну. Водночас приблизно 30% позицій уже відкриті одразу для кандидатів з обох країн, що свідчить про зростання гнучкості з боку клієнтів», — пояснюють у команді.
Співрозмовники додають, що різниця між польським та українським ринками для компаній не лише в тому, де шукати кандидатів. Відрізняється темп найму.
«Українські кандидати зазвичай частіше шукають нові можливості, а коротший notice period часто дозволяє швидше завершувати процес найму. У Польщі кандидати менш активно змінюють роботу, адже переходити на нове місце зазвичай довше через особливості місцевого законодавства [за трудовим договором термін попередження про звільнення становить від двох тижнів до трьох місяців залежно від стажу, тоді як в Україні загальне правило — два тижні, — ред.]», — діляться в Ciklum.
Для частини компаній межа між українським та польським ринками поступово стирається. У Railsware, яка працює у форматі remote-first, вакансії рідко прив’язують до конкретної країни. Для пошуку кандидатів у Польщі теж використовують локальні платформи.
SKELAR, навпаки, цілеспрямовано шукає в Польщі українських фахівців через LinkedIn, DOU, Djinni, реферальну програму, професійні спільноти, Telegram-канали та власні заходи. Зараз 70% польської команди працює в офісах, решта — гібридно.
SKELAR у Польщі
✍ Які формати працевлаштування і соцпакет
Після релокацій українські айтівці певний час працювали за українськими ФОПами, кажуть співрозмовники. А згодом почали переходити на польські умови.
Найпоширеніші варіанти — трудовий договір та B2B
B2B, зокрема, дає більшу гнучкість і перевагу в чистому доході. Однак такий тип договору не дає соціальних гарантій, кажуть співрозмовники.
У Польщі фахівці, які працюють за Employment Agreement (трудовий договір), мають гарантований законом соцпакет:
20 або 26 днів оплачуваної відпустки залежно від стажу;лікарняні відповідно до польського трудового законодавства;медичне страхування та доступ до Benefit Cafeteria (система компенсацій і пільг на роботі, де співробітник може самостійно вибирати потрібні послуги чи опції з фіксованого бюджету компанії).
Водночас такий формат має менше гнучкості щодо графіка, зокрема перенесення робочих і вихідних днів, додають співрозмовники.
«B2B-формат у Польщі, навпаки, дає більше гнучкості в організації графіка, але не передбачає класичного соцпакета, притаманного трудовому договору. При цьому для B2B-фахівців зберігаються можливості для навчання та розвитку», — діляться в N-iX.
Як працює B2B-контракт:Це формат індивідуального підприємництва, аналог українського ФОПа. Працівники самостійно обирають оптимальну для себе модель оподаткування (наприклад, фіксований податок 19% або податок на дохід від обороту — Ryczałt, який для IT-послуг становить 8,5–12,5%).
У Ciklum також підкреслюють різницю між двома моделями: працівники за трудовим договором підпадають під польське трудове законодавство, тоді як фахівці на B2B працюють як незалежні підприємці й самостійно планують графік і періоди відсутності, погоджуючи їх із замовником.
Ще один варіант співпраці використовує Railsware — Umowa o dzieło, або контракт на виконання конкретної роботи.
«Цей формат реалізується через нашого польського партнера-офіційну інституцію. Він є дуже популярним завдяки зниженому податковому навантаженню. Для технічних спеціалістів, як-от інженерів, які створюють інтелектуальну власність, діє пільга: 50% їхнього доходу не оподатковується, оскільки є витратами на створення продукту (KUP). Цей договір також є надійною юридичною підставою для отримання посвідки на проживання (Karta Pobytu) в Польщі», — кажуть у Railsware.
Разом із ним компанія пропонує B2B через індивідуальне підприємництво (JDG — аналог українського ФОП).
«Вибір формату — суто індивідуальний і динамічний, оскільки залежить від особистих юридичних обставин кожного колеги. Зокрема його податкових та юридичних обставин, сімейного стану й планів щодо подальшого резидентства», — пояснюють у Railsware.
Офіс Railsware у Кракові
При цьому самі компанії намагаються зберегти бенефіти для працівників, які переїжджають. У SoftServe кажуть, що і в Україні, і в Польщі працівникам доступні медичне страхування, психологічна підтримка, програми фізичного добробуту та професійного розвитку. Водночас частина умов, зокрема відпустки та державні свята, визначають за місцевим законодавством.
У SKELAR додають, що інші аспекти роботи в Польщі не відрізняються від українських:
«Графік роботи, кількість оплачуваних днів відпустки та підходи до організації залишаються єдиними для всієї компанії. Через мінімальну різницю в часі між Україною та Польщею команди працюють практично синхронно. Команди мають однаковий доступ до навчання та інших корпоративних заходів, навіть якщо ті проводятьмся асинхронно», — діляться в команді.
appflame, яка наймає спеціалістів віддалено, пропонує польським колегам корпоративні бенефіти, як-от компенсація за облаштування робочого місця, коворкінгів, компенсація послуг няні, репетиторів для дітей, абонементи у спортзал, консультації психолога чи медичних оглядів.
💸 Наскільки польські зарплати вищі за українські
Польський IT-ринок обходиться компаніям дорожче за український, кажуть співрозмовники. Але назвати одну точну різницю в зарплатах складно: самі компанії наголошують, що на кінцеву суму впливають податки, соціальні внески, формат контракту, спеціалізація та рівень фахівця.
У SKELAR оцінюють різницю саме у витратах роботодавця: спеціаліст у Польщі обходиться приблизно на 15-20% дорожче, ніж в Україні. А в Railsware говорять про 15-25% вищу медіану для деяких популярних IT-ролей (Full Stack або QA Engineer) у Польщі в брутто-еквіваленті.
За підрахунками DOU, якщо медіанна зарплата QA Engineer в Україні становить $2350, то в Польщі це може бути $2600-2900.
У N-iX кажуть, що різниця в компенсаціях в Україні та Польщі може становити 30-40% на користь польського ринку — залежно від ролі, рівня спеціаліста та формату співпраці.
📌 Як на айтівців впливають суспільні настрої у Польщі
Польща вже неодноразово робила жорсткішими правила перебування для українців, поступово відмовляючись від спеціальних умов, запроваджених після початку повномасштабної війни.
Зокрема, змінювалися вимоги до підтвердження статусу, перебування та працевлаштування, а частину спеціальних правил перевели до загального міграційного законодавства. Хоча тимчасовий захист для українців у Польщі зберігається, умови його отримання стають жорсткішими.
Крім того, від початку 2026 року в Польщі побільшало негативних настроїв щодо українців. 33% поляків заявили, що їхнє ставлення до українців змінилося на гірше, свідчить дослідження польського соціологічного інституційного центру.
А ще — побільшало злочинів на ґрунті ненависті проти українців. Лише у першій половині 2026 року від українців надійшло 180 заяв про такі злочини. Це на третину більше, ніж за такий же період 2025 року.
Наші співрозмовники з ІТ-компаній кажуть, що поки це не впливає безпосередньо на їхніх співробітників. У N-iX пояснюють, що українські фахівці звертають увагу на зміну публічної риторики, перегляд окремих програм підтримки та загальний інформаційний фон. Але немає масового відпливу спеціалістів чи конфліктів на робочому місці через політичні настрої.
«Зміни в суспільно-політичному контексті Польщі впливають на українських фахівців переважно через загальне відчуття невизначеності. Тема можливого переїзду до інших країн іноді з’являється в розмовах, але радше як частина довгострокового планування, а не як помітний тренд», — кажуть у команді.
У Ciklum наразі теж не бачать суттєвого впливу політичних змін на щоденну роботу команд чи настрої щодо виїзду.
«Питання вибору країни проживання чи подальшої релокації залишаються індивідуальним рішенням кожного спеціаліста», — зазначають у команді.
Ciklum у Польщі
У SKELAR кажуть, що більша частина польської команди складається з українців, тож на робочому місці проблем не виникає, адаптуватися простіше. З питаннями легалізації в країні компанія допомагає, тому у цій площині теж не бачать труднощів.
Співрозмовники загалом кажуть, що політичні настрої не перетинаються зі щоденною роботою команд.
«У нас польські та українські колеги роками працюють в одних командах, закривають одні спринти й дедлайни, вирішують спільні виклики, і жодні коливання суспільної думки на це не вплинули. У нашому офісі в Кракові польський і український прапори висять поруч. Не тому, що ми робимо політичний жест, а тому, що тут працюють люди, яким цікаво разом створювати класні продукти», — зазначають у Railsware.
У команді зауважують, що нинішня політична напруга не подобається ані полякам, ані українцям. Але кажуть, що медійна картинка «змін у суспільно-політичних настроях Польщі» і реальність «на місцях» відрізняються.
«Нам прикро бачити новини про прояви ксенофобії у польському суспільстві та випадки агресії щодо українців. Але ми не оцінюємо все суспільство за поведінкою окремих його членів. На щастя, українські колеги в Польщі не стикалися з конфліктними ситуаціями на цьому тлі, але у разі інцидентів ми будемо готові надати фахівцям необхідну підтримку. Наразі ж найкращий індикатор — те, що жоден з українських колег досі не мав приводу її просити», — діляться в компанії.
💼 Польща як окремий технічний хаб — погляд айтівців
Для українських ІТ-спеціалістів Польща після 2022 року поступово перетворилася на окремий європейський технічний хаб. Senior UI Engineer у Netflix Іван Лапа каже, що обрав Польщу саме через поєднання кількості вакансій, присутності міжнародних компаній і відносно доступної вартості життя.
«У Варшаві є багато офісів великих компаній — Netflix активно рекрутує, Google постійно наймає. Є також Facebook і Amazon. Кандидатів і вакансій, звісно, теж більше», — розповідає він.
Окремо звертає увагу на співвідношення зарплат і вартості життя. За його словами, на керівних позиціях по Umowa o pracę можна отримувати до 150 000 євро, а на B2B можна отримувати близько $120 000 на рік. Податкове навантаження при цьому залишається конкурентним порівняно з іншими європейськими хабами.
«Варшава — це новий технічний хаб, де ціни все ще досить гарні, а зарплати уже досить класні. На umowa o pracę ми платимо 35% податків. В Берліні чи в Амстердамі було б 45%, я думаю, точно. А на B2B можна платити до 17% податків», — зазначає він.
За його словами, у Польщі й зокрема Варшаві за останні роки сформувалася велика українська ІТ-спільнота, а разом із нею — звична для фахівців інфраструктура та професійне середовище.
Цю думку доповнює й інший співрозмовник DOU — Head of Engineering, який побажав залишитися анонімним. Він звертає увагу не лише на ринок праці, а й на умови для українців загалом. За його словами, Польща підтримує українські державні свята, проводить акції та мітинги на підтримку українців, а низка сервісів уже має українськомовні версії. Він також вважає, що Польща зацікавлена в тому, щоб українці залишалися в країні, зокрема через їхній внесок у розвиток економіки та конкуренцію на ринку.

Фото: ОП

Під час розмови йшлося не лише про зброю та санкції: українці за кордоном готують нові кроки для єдності й адвокації.

Про це повідомляє сайт глави держави.

Володимир Зеленський провів зустріч із представниками Світового конгресу українців, присвячену подальшому зміцненню міжнародної підтримки України. Сторони говорили про взаємодію з урядами, парламентами та українськими громадами за кордоном.

На сайті глави держави зазначили, що Президент подякував делегації СКУ за роботу, яка допомагає зберігати увагу міжнародної спільноти до російської агресії та посилювати позиції України у світі.

Ми хочемо подякувати за те, що ви представляєте весь цей час Україну. Впевнений, що багато всього зроблено, тому що багато людей працюють над цим, багато голосів чутно про Україну за кордоном. Ми за це вдячні, особливо в той момент, коли багато викликів у світі, війн багато, зараз – на Близькому Сході, і знаємо, що увага світу фокусується на різних викликах.

– Володимир Зеленський

ППО, санкції та фінансова допомога Україні

Окрему увагу під час розмови приділили ключовим потребам України на найближчий період. Володимир Зеленський наголосив, що важливо зміцнювати протиповітряну оборону, нарощувати санкційний тиск на Росію та забезпечувати фінансову підтримку держави.

Президент також підкреслив значення політичної й інформаційної підтримки України. Особливу роль у просуванні цих питань він відвів державам Північної та Південної Америки, Азії й Океанії.

ППО, фінанси, санкції – це, напевно, ключові речі, які треба пережити в цю зиму. Але голос дуже важливий, безумовно, і політична та інформаційна підтримка.

– Володимир Зеленський

Адвокація військової допомоги та єдність українців

Представники Світового конгресу українців підтвердили готовність посилювати міжнародну адвокацію. Йдеться, зокрема, про збільшення військової допомоги, захист українського неба, запровадження санкцій проти Росії та підтримку вступу України до Європейського Союзу.

У СКУ також нагадали, що 2026 рік організація оголосила Роком єдності українського народу. Декларацію єдності вже підтримали понад 400 організацій у різних країнах світу.

Ми будемо далі націлювати нашу роботу, щоб ми збирали кошти, займалися адвокацією, щоб Україні максимум надавали військової допомоги. Також ми прийшли подякувати українцям, які кожного дня працюють в Україні, підтримують Україну. Ми хочемо їм дякувати за їхню відважність і хоробрість.

– президент СКУ Павло Ґрод

Під час зустрічі Володимир Зеленський відзначив учасників українського громадського руху за кордоном державними нагородами. Орден “За заслуги” ІІІ ступеня отримав президент Українського національного об’єднання Канади Юрія Клюфаса.

Відзнакою Президента України “Золоте серце” нагороджено засновника організації Saint Javelin, мецената, підприємця та журналіста Кристіан Борис. Зустріч засвідчила важливість спільної роботи української держави й світового українства для посилення підтримки України на міжнародному рівні.

Дивіться ще:

• Володимир та Олена Зеленські відкрили простір «Сад софійності», який через мистецтво, ремесла й традиції розповідає про стійкість української культури під час війни.
• Уряд України та Світовий конгрес українців підписали меморандум про співпрацю для підтримки євроінтеграції, збереження української ідентичності та посилення взаємодії з громадами за кордоном.
• Українські офіцери втретє взяли участь у параді до Дня воїнів у Торонто, який відзначив 105-річчя та засвідчив підтримку України канадською громадою.

The post Зеленський обговорив зі СКУ посилення підтримки України: у фокусі ППО, санкції та фінанси first appeared on Межа. Новини України..

Президент Володимир Зеленський провів зустріч із представниками Світового конгресу українців. Під час події обговорили кроки щодо посилення підтримки України у світі.
Про це пише Рубрика, посилаючись на Офіс Президента.
Глава держави привітав присутніх із Днем Незалежності й подякував Світовому конгресу українців за активну роботу, яка зміцнює Україну й робить так, щоб наш голос чули у світі.
«Ми хочемо подякувати за те, що ви представляєте весь цей час Україну. Впевнений, що багато всього зроблено, тому що багато людей працюють над цим, багато голосів чутно про Україну за кордоном. Ми за це вдячні, особливо в той момент, коли багато викликів у світі, війн багато, зараз – на Близькому Сході, і знаємо, що увага світу фокусується на різних викликах», – сказав Президент.
Фото: Офіс Президента
Володимир Зеленський наголосив, що зараз особливо важливо працювати з урядами, парламентами та громадами інших країн для посилення протиповітряної оборони України, тиску на Росію та збільшення фінансової підтримки нашої країни. За словами Глави держави, важливою є кожна країна, і особливо ті, що розташовані далеко – в Північній та Південній Америці, Азії, Океанії.
«ППО, фінанси, санкції – це, напевно, ключові речі, які треба пережити в цю зиму. Але голос дуже важливий, безумовно, і політична та інформаційна підтримка», – акцентував Президент.
Представники Світового конгресу українців подякували Володимиру Зеленському за його лідерську позицію. Вони відзначили особливу увагу під час заходів до Дня Незалежності до єдності, адже 2026 рік вони оголосили Роком єдності Українського народу. Відповідну декларацію єдності вже підписали понад 400 організацій по всьому світу. Усі вони об'єднуються заради чотирьох головних цілей: активно працювати задля перемоги України, її повоєнної відбудови, захисту територіальної цілісності та зміцнення глобального українського світу.
Фото: Офіс Президента
Крім того, представники Світового конгресу українців пообіцяли посилити роботу щодо захисту українського неба, санкційного тиску на Росію та вступу України у Європейський Союз.
«Ми будемо далі націлювати нашу роботу, щоб ми збирали кошти, займалися адвокацією, щоб Україні максимум надавали військової допомоги. Також ми прийшли подякувати українцям, які кожного дня працюють в Україні, підтримують Україну. Ми хочемо їм дякувати за їхню відважність і хоробрість», – сказав президент Світового конгресу українців Павло Ґрод.
Глава держави нагородив орденом «За заслуги» ІІІ ступеня президента Українського національного об'єднання Канади Юрія Клюфаса та відзнакою Президента України «Золоте серце» – засновника організації Saint Javelin, мецената, підприємця та журналіста Кристіана Бориса.
Фото: Офіс Президента
У зустрічі взяли участь: президент Світового конгресу українців Павло Ґрод (Канада), віцепрезидент Світового конгресу українців Андрій Футей (США), віцепрезидент Світового конгресу українців з питань розвитку та збору коштів Юрій Гуцуляк (Канада), віцепрезидентка Світового конгресу українців, голова Світової федерації українських жіночих організацій Ярослава Хортяні (Угорщина), віцепрезидент Світового конгресу українців у регіоні Східної Європи, президент Союзу українців Румунії Микола-Мирослав Петрецький (Румунія), віцепрезидент Світового конгресу українців у регіоні Південної та Центральної Америки, голова Управи Українського культурного товариства «Просвіта» в Аргентині Юрій Данилишин (Аргентина), віцепрезидентка Світового конгресу українців у регіоні Південної, Південно-Східної Азії, Австралії, Нової Зеландії, Туреччини та Лівану Наталія Пошивайло-Аулер (Австралія), член виконавчого комітету Світового конгресу українців Зенон Коваль (Бельгія), президентка Конгресу українців Канади Олександра Хичій (Канада), президент Українського конгресового комітету Америки Михайло Савків (США), координатор військової допомоги Світового конгресу українців Андрій Потічний (Канада), президент Українського національного об'єднання Канади Юрій Клюфас (Канада), радник Світового конгресу українців в Україні Андрій Шевченко, засновник організації Saint Javelin, меценат, підприємець та журналіст Кристіан Борис (Канада).
↓Читайте також





Уряд та Світовий Конґрес Українців підписали Меморандум про співпрацю



The post Зеленський зустрівся з делегацією Світового конгресу українців: обговорили кроки щодо посилення підтримки України у світі appeared first on Рубрика.

Ангеліна Завадецька: Вітаю! Ви слухаєте або дивитеся подкаст «Що з економікою?» від Центру економічної стратегії спільно з Громадським радіо за підтримки ПриватБанку. Мене звати Ангеліна Завадецька, я комунікаційна менеджерка ЦЕС.
Максим Самойлюк: А я Максим Самойлюк, старший економіст ЦЕС. І сьогодні про те, куди рухається українська економіка, якою буде інфляція і курс долара, ми говоритимемо з Оленою Білан, головною економісткою інвестиційної компанії Dragon Capital. Олено, привіт.
Олена Білан: Вітаю, Максиме. Вітаю, Ангеліно. Дякую за запрошення.
Ангеліна Завадецька: Додам, що Олена — учасниця нашої наглядової ради в ЦЕС.
І ми з тобою зустрічаємося традиційно раз на рік — часто це виходить якраз після нашого макропрогнозу, який ми збираємо в ЦЕС. Ми збираємо прогнози шести, а іноді й більше аналітичних організацій щодо ключових макропоказників на поточний і наступні роки. Отак ми зібралися поговорити про 2026–2027-й. І хочеться почати з того, в якому стані українська економіка, що з нею зараз, станом на серпень 2026 року.
Олена Білан: Це дуже хороше питання, Ангеліно. Хоча, можливо, якби ми зустрічалися вже через тиждень, відповіді були б інші — зараз знову такий період, коли події змінюються буквально щодня, щотижня, і наші прогнози теж змінюються залежно від того, що відбувається. Усі ці фактори передбачити неможливо.
Якщо відповідати системно, я б розділила на те, що з економікою відбувалося донедавна — у першому й другому кварталах, — і те, що змінилося відтоді й впливатиме на подальший розвиток. Якщо подивитися трохи назад, перший квартал був для економіки дуже складний. Думаю, ми всі ще пам’ятаємо ті обстріли енергетики, які припали на дуже холодний період, і великі дефіцити електроенергії. За нашими оцінками, вони були рекордні — близько 15–20% попиту, навіть не пікового, а середньоденного. Звісно, це негативно впливало і на споживачів, і на промисловість, на сектори, що залежать від електроенергії. Тому в першому кварталі економіка скорочувалася — за офіційними даними, незначно, на 0,6 в.п., але це вперше за довгий період.
З березня ситуація змінилася: Росія стала менше обстрілювати енергетичну інфраструктуру. Причини можемо лише припускати, але це дозволило доволі швидко відновити частину пошкоджених потужностей і допомогло економіці оговтатися. Тому в другому кварталі вже вийшли на невеличке зростання, дзеркальне до падіння, — плюс 0,6%. Але це зростання було нижчим, ніж ми очікували: ми розраховували на суттєвіше відновлення. Що сталося? Десь із травня Росія почала тероризувати населення великих міст балістикою, і це негативно вплинуло на бажання й можливість людей робити покупки — ми бачимо сповільнення роздрібного товарообороту. Також на економіку тиснуло зростання цін на пальне, насамперед на дизель, попри урядову допомогу — кешбек на пальне.
Максим Самойлюк: Кешбек на пальне. «є-Бак» — є така народна назва.
Олена Білан: Але для бізнесу ці кошти не компенсувалися, тож для декого з підприємців це було відчутним негативним фактором. А з липня додався великий негативний фактор, який і спричинив перегляд нашого прогнозу вниз, — це обстріли Росією нашої портової інфраструктури і, що важливо, прямі атаки на кораблі. Портову інфраструктуру обстрілювали доволі регулярно, а от атаки на кораблі дуже сильно вплинули: судна перестали заходити в порти Великої Одеси. Цей фактор сильно впливатиме на економіку, адже 90% нашого сільськогосподарського експорту йшло портами, 60% експорту сталі й десь половина експорту руди. Усі ці потоки повністю переорієнтувати на альтернативні канали неможливо — лише частково. Тому, за нашою оцінкою, блокування портів протягом року — якщо припустити, що воно триватиме рік, а ніхто не знає, як довго, — знизить ВВП на 1–1,5%.
Багато залежить від того, як швидко вдасться переорієнтуватися на альтернативні канали і чи будуть вони доступні. Останні події — це те, що Росія почала атакувати шляхи до портів Дунаю і самі ці порти. Тож переорієнтація буде складнішою: можливо, і дунайські порти будуть недоступні. Тоді залишаються фактично лише наземні шляхи через кордони з сусідами — далі або до портів у Румунії, у Констанцу, або до портів у Польщі, у Гданськ. Це складний і дорогий шлях, з обмеженнями по пропускній спроможності. За результатами цього року вплив буде менший, ніж я казала, — близько пів відсотка, можливо, 0,7 в.п. ВВП, бо півроку ми вже прожили. Але впливати воно буде негативно. Ще одні важливі та негативні для економіки події — це атаки балістикою на логістику, на склади, на АЗС. Конкретний ефект кожної атаки оцінити неможливо — таких даних фактично немає, — але зрозуміло, що це додатковий негативний вплив до блокування портів.
Утім, поки що ми не бачимо якихось апокаліптичних сценаріїв. Усе, що я назвала, не є таким. Гадаю, ми це переживемо, частково переорієнтуємо експортні потоки. Компанії, що постраждали в логістиці, теж переорієнтовуються — на дорожчу, але стійкішу, менш вразливу до атак модель: менше складів, можливо, постачання просто «з коліс», від дрібніших постачальників. За ці роки ми на більшості територій України звикли, що побутове життя не надто відрізняється від довоєнного: усі продукти доступні, більшість сервісів працює. Нічні атаки — це, звісно, складно, але вдень життя плюс-мінус не сильно змінилося. А тепер, мабуть, зміниться: бізнесам треба буде переорієнтуватися, а населенню — звикнути, що Нова пошта, можливо, не завжди доставлятиме день у день чи наступного дня, що це займатиме більше часу, і що не всі товари будуть у магазинах. Але це не означає, що все закінчилося. Усе буде, гадаю, гаразд.
Максим Самойлюк: Додам цифру з консенсусу неурядових макроекономічних прогнозів: зростання ВВП на 2026 рік — 1,1%. Притому ще наприкінці минулого року ті самі неурядові економісти очікували значно швидшого зростання — 2,4%. І сам Dragon Capital нещодавно знизив свій прогноз із 1,5% до 1%. Ми проговорили великим блоком, що економіка хитається, але не впаде, — на цьому можна далі не продовжувати, бо негативні впливи великі, але не апокаліптичні. А моє питання — звідки взагалі береться цей 1% зростання в прогнозі Dragon Capital? Яка динаміка, наприклад, у великій цивільній частині економіки і яка — в оборонно-промисловому комплексі? Бо зараз ми знаємо, що ці дві частини економіки розвиваються трохи по-різному.
Олена Білан: Абсолютно правильно. Оборонно-промисловий комплекс — це той великий позитивний драйвер, який підтримуватиме економічне зростання цього року. Наприкінці 2025 року ми не були такими оптимістами — прогнозували зростання на рівні 1,5%. Зараз понизили до 1%, тобто зниження несуттєве. Але якщо подивитися, як цей 1% розкладається на компоненти, то фактично ОПК нас вивозить: ми оцінюємо, що цього року цей сектор дасть внесок у ВВП 1,5% — тобто більше, ніж саме зростання ВВП. А це означає, що все інше падає.
Те, що ми називаємо цивільною частиною економіки, за нашою оцінкою, матиме негативний внесок — мінус 1 в.п. Невеличкий плюс буде за рахунок того, що цього року сприятливі погодні умови й непоганий урожай зернових. Але я не можу назвати це частиною цивільної економіки — це радше додатковий бонус, який, на жаль, ми не зможемо повноцінно використати, якщо порти будуть заблоковані. Тобто технічно на показники ВВП воно вплине, але по суті цього року ми спостерігатимемо скорочення в цивільному секторі.
І тут, Максиме, я перепрошую, уточню один важливий момент: і попередній наш прогноз, і цей уже враховують негативний вплив енергодефіцитів. Вони були на початку року, і ми очікуємо, що повернуться взимку, а можливо, і восени. Тобто оце скорочення на 1 в.п. — не тільки через порти й логістику, а й через те, що був і буде дефіцит електроенергії.
Максим Самойлюк: І чи коректно казати, що цивільна економіка України вже в рецесії?
Олена Білан: Формальна, «технічна» рецесія — це два квартали поспіль скорочення. У нас динаміка по кварталах нерівна, тому я б сказала, що ми на межі рецесії. Але, на жаль, рухаємося туди: вже немає драйверів, які так сильно підтримували б цивільну економіку, як у перші роки війни. Тоді була адаптація: у 2023 році це був, мабуть, найбільший фактор — усі зрозуміли, що в цих умовах можна працювати, і почали працювати.
Потім, наприкінці 2023 року, відкрилися порти — і це був великий драйвер для економіки у 2024 році. А тепер навпаки: порти закриваються. Люди пристосувалися, але пристосуватися до умов, коли на голови сиплеться балістика, а в прифронтових територіях тривоги дуже часті, дрони й усе інше, — набагато складніше.
Ангеліна Завадецька: Олено, наскільки у цьому внеску ОПК у зростання допомагає європейський кредит на €90 млрд, частина якого йде на виробництво озброєння в Україні?
Олена Білан: Цей кредит для нас узагалі такий… не хочу казати «рятувальний круг»…
Ангеліна Завадецька: Рятівний жилет?
Олена Білан: не рятівний жилет — але суперважливий фактор. Не тільки через те, що ти сказав: кошти з цього пакета справді підуть напряму на виробництво дронів та іншої продукції нашого ОПК. А ще й тому, що ми фактично на два роки маємо достатньо фінансування і для бюджету, і для того, щоб підтримувати обороноздатність. Це дуже важливий крок з боку Європейського Союзу. І українська сторона теж сильно долучилася до підготовки, адже, нагадаю, шлях до цього пакета був непростим — були блокування з боку окремих країн Євросоюзу. Спочатку хотіли використати заморожені російські активи — не вийшло. Тоді придумали інший варіант. Тобто Україна не платитиме за цим кредитом зі своїх ресурсів: ми виплачуватимемо його лише тоді, якщо отримаємо репарації від Росії або ці заморожені активи. Тому, я не хочу, щоб ми про це забували, цей кредит для нас дуже важливий.
Якщо повертатися конкретно до твого питання про вплив на український ОПК — так, він сильно підтримує. Причина, чому ми очікуємо такий великий внесок ОПК у зростання економіки, саме в тому, що фінансування цього сегмента сильно збільшиться — насамперед завдяки пакету на €90 млрд. Буде невелика переорієнтація з прямого бюджетного фінансування: частина закупівель, які фінансувалися з бюджету, частково перейде на цей кредит. Але загалом це означає, за нашими оцінками, що цього року виробництво всього сектору перевищить $20 млрд. Минулого року, за оцінками, було $12–13 млрд. Це суттєвий стрибок, який став можливим завдяки додатковому фінансуванню.
Ангеліна Завадецька: Чи можна сказати, що ОПК залишиться з нами й після війни — на рівні з агро, з металургією, як це було до повномасштабного вторгнення, — з такою ж великою часткою в українській економіці?
Олена Білан: Думаю, це залишиться великою перевагою української економіки. А от чи буде це формально велика частка — не факт. Навіть зараз, попри це зростання, ОПК займатиме у ВВП близько 4–5%, тоді як сільське господарство — 10%. Тобто навіть за дуже активного зростання сектор формально не досяг тієї частки, яку мають наші традиційно найбільші сектори. Але це не означає, що його роль вимірюється лише часткою: не було б ОПК — не було б і сільського господарства. Тому я б казала, що це сектор, який став і буде великою українською перевагою порівняно з іншими країнами, зокрема економічною.
Максим Самойлюк: Ми вже говорили про споживання: у попередні роки саме воно було одним з головних драйверів економіки — у людей були гроші, і вони їх витрачали. Зараз ти кажеш, що споживання падає, зокрема з психологічних причин, через обстріли балістикою. Водночас, за вашою оцінкою, реальні доходи населення — навіть з урахуванням інфляції — все ще зростають. Невже психологічні причини переважають навіть це зростання, і люди менше витрачають?
Олена Білан: Тут важливий момент: ми не кажемо, що споживання падає. Воно не падає — воно сповільнюється. Зростає, але не так швидко, як раніше. При цьому, за непрямими оцінками, реальні доходи населення зростають, можливо, навіть швидше — прискорюються. Чому? Бо в економіці зберігається високий темп зростання зарплат, він не сповільнюється. Ми очікували, що цього року почне сповільнюватися, — ні. Зарплати зростають приблизно на 20% на рік, і це триває вже з 2023 року, а в приватному секторі зростання навіть швидше — близько 25% на рік. Усе через те, що в економіці не вистачає робочих рук — кадровий голод, якщо простою мовою.
Але водночас ми всі бачимо, як зростають ціни. Хоча якщо порівняти початок цього року з інфляцією на початку минулого, то зараз зростання цін не таке швидке — воно теж сповільнюється. Тому реальна купівельна спроможність у більшості населення радше зростає, бо інфляція не така висока. І все ж ми бачимо сповільнення товарообігу. Це наштовхує на думку, що люди не готові витрачати всі свої доходи на споживання: задумуються, якою буде зима, чи не варто більше заощадити — можливо, щоб переїхати в інший регіон України чи тимчасово виїхати за кордон. Та й, мабуть, немає настрою ходити по магазинах після важкої ночі. Тож я не скажу, що споживання падає, — воно залишається важливим компонентом економіки, на ньому багато чого тримається. Але його динаміка погіршується.
Максим Самойлюк: Якщо люди не витрачають, а заощаджують — чи бачимо ми перетікання цих заощаджень в інвестиції? Чи це радше долари під матрац на зиму?
Олена Білан: Якогось різкого розвороту не бачимо. Скоріше це «під матрац», умовно, і на зиму. Навіть якщо покласти на депозит — максимум на три місяці, бо зима вже близько, — можливо, немає особливого сенсу: багато за три місяці все одно не заробиш. А ще ж треба оформити договір, подумати, у який банк покласти, і так далі. Гадаю, більшість тих, хто перестав споживати й вирішив більше заощаджувати, думають радше про те, щоб відкласти на зиму, ніж кудись це інвестувати.
Ангеліна Завадецька: Ще трохи поговорімо про зростання цін та інфляцію. Аналітики прогнозують у середньому інфляцію 9,6% на кінець року. Чи є ця динаміка нормальною, на ваш погляд, і які головні чинники на неї впливають? Чи можна сказати, що найбільше впливає логістика, дефіцит працівників чи зростання зарплат, — чи це все разом?
Олена Білан: Тут складне питання «нормальності». Звісно, хотілося б нижче. Політика Нацбанку спрямована на те, щоб інфляція наближалася до 5%, — так краще і для споживачів, і для економіки загалом. Але є об’єктивні фактори, що цьому перешкоджають. Навряд чи можна прямо виділити, що з цього ключове — логістика чи ціни на пальне. Те, що ми спостерігаємо, — це так званий фундаментальний тиск, який посилився. Що це таке? Фактично тиск з боку витрат підприємств.
Підприємства витрачають більше на початку року на електроенергію, постійно витрачають більше на зарплати. Потім ціна на електроенергію для комерційних споживачів знизилася, але зросли ціни на дизель, на пальне. Усе це підживлює витрати підприємств, і вони, звісно, перекладають їх у фінальні ціни для споживачів.
До того ж обстріли, логістика: певні роздрібні мережі втратили логістичні потужності й мають десь взяти кошти, щоб їх частково відновити чи перебудувати бізнес. Ці кошти не з’являться з повітря — вони візьмуть кредит, але все одно перекладуть це на кінцевих споживачів, інакше бізнес не існуватиме. Такий фундаментальний тиск — ключовий фактор, чому інфляція вища за ті 5%, які таргетує Національний банк. І Нацбанк реагує на цей тиск своєю політикою.
Максим Самойлюк: До речі, ми згадали, що офіційна ціль інфляції для Національного банку — 5%, і цей показник встановили ще до повномасштабної війни. Зараз на кінець року матимемо 9,6% за прогнозом неурядових прогнозистів — це менше, ніж психологічна відмітка в 10%, тобто до 10-ти ще не дотягуємо. На твій погляд, наскільки 10% є важливою відміткою, і чи орієнтується Нацбанк у своїй політиці більше на цю психологічну 10%, ніж на офіційні 5%?
Олена Білан: Якщо розкласти все по поличках, 5% залишається орієнтиром — усі дії Нацбанку спрямовані на те, щоб у перспективі 2–3 років ми все ж рухалися до 5%. Але на цьому шляху Нацбанк враховує дуже багато факторів, зокрема те, де зараз перебуває інфляція і наскільки вона відхилилася від цілі через об’єктивні причини. І коли вона відхиляється суттєво, особливо перевищує 10%, це вже ризикована ситуація. Чому? Бо після цього люди починають нервувати. Нацбанк навіть провів спеціальне дослідження — дивилися на запити в Google щодо цін і побачили, що коли інфляція більша за 10%, такі запити різко зростають.
Для людей це психологічно важливий рівень, після якого вони починають нервувати. А чому це важливо для Нацбанку? Бо якщо люди нервують, вони починають думати, що така інфляція надовго, — формуються так звані інфляційні очікування. А для Нацбанку це означає, що надалі буде складніше привести інфляцію до цілі: населення — це частково і бізнес, і якщо власник малого чи середнього підприємства думає, що ціни зростатимуть, він їх піднімає. Починається самопідживлюваний процес, з яким потім буває складно впоратися. Тому коли Нацбанк бачить, що інфляція наближається до 10%, для нього це сигнал реагувати активніше, різкіше — вживати більше заходів, щоб люди відчули протидію, заспокоїлися й не перекладали це у свої очікування.
Максим Самойлюк: Нещодавно НБУ підвищив облікову ставку — основний інструмент впливу регулятора на інфляцію — з 15% до 15,5%. Як ти оцінюєш це рішення? Чи воно виправдане в поточній ситуації, коли інфляція пришвидшувалася? Чи, можливо, НБУ надто обережно дивиться на інфляцію і не враховує інших кризових обставин — і краще було б не підвищувати ставку, дати бізнесу трохи більше повітря?
Олена Білан: По-перше, це підвищення незначне — 0,5 в.п. НБУ до того попереджав: якщо бачитиме негативні процеси, що інфляція й надалі рухатиметься не в тому напрямку, який вони вважають оптимальним, то підвищуватиме ставку. Не думаю, що це маленьке підвищення сильно вплинуло на ставки за банківськими кредитами чи депозитами. До того ж, окрім підвищення ставки, НБУ трохи змінив так званий операційний дизайн монетарної політики — простими словами, зробив так, щоб ставки за банківськими кредитами й депозитами не зростали пропорційно. Тому це рішення радше сигнальне: воно каже, що НБУ бачить проблему і реагуватиме на неї.
Знову ж таки, воно спрямоване на управління очікуваннями — тепер люди розуміють, що НБУ не сидить осторонь, а реагує активно і вчасно. Чесно кажучи, ми не очікували, що цього разу НБУ підніме ставку, і майже ніхто з прогнозистів, за якими ми стежимо, теж. Знаю лише один закордонний інвестиційний банк, який очікував підвищення саме в цю заплановану дату. Тож для ринку й експертів це було трохи неочікуване рішення — а отже, у певному сенсі НБУ спрацював навпаки, наперед, заздалегідь, проактивно.
Ангеліна Завадецька: Питання, заради якого нас, можливо, люди й дослухали до цього моменту. Олена посміхається — вже знає, про що я питатиму. Курс долара. Прогнозисти очікують курс на кінець 2027 року на рівні 49 гривень за долар. Я хочу запитати: наскільки реалістичні ці прогнози, чи це погано і що найбільше тисне на гривню?
Олена Білан: По курсу ситуація така. Динаміку курсу, як і в більшості світу, у нас визначає передусім Національний банк. Тому яким буде курс на кінець цього чи наступного року — залежить від Нацбанку. Звісно, у своїх діях він враховує дуже багато показників: що відбувається на валютному ринку, з резервами, з інфляцією. Це комплексний набір факторів, і на його основі Нацбанк вирішує, з якою швидкістю гривня має, наприклад, девальвувати щодо долара США, бо долар для нашої економіки залишається основною валютою. Тому, у певному сенсі, всі прогнозисти вгадують, як Нацбанк реагуватиме на ті чи інші події.
Є загальне розуміння, що Нацбанк абсолютно не зацікавлений, щоб курс став джерелом нестабільності — і так вистачає різних шоків, особливо з боку ворога. Тож різких рухів курсу точно не буде. Ми очікуємо повзуче, поступове послаблення гривні до долара — чи це буде 46 на кінець цього року, чи 47, чесно, важко сказати, залежить від Нацбанку. Так само й наступний рік: 49 — це і наш прогноз. Очікуємо поступову девальвацію, яка посилюватиметься внаслідок негативних подій на валютному ринку. Ось, наприклад, війна в Ірані: зросли ціни на нафту й на пальне, люди теж почали нервувати, скуповувати валюту — Нацбанк дозволив гривні швидше девальвувати, ситуація заспокоїлася, і курс заспокоївся. Приблизно так, гадаю, буде й найближчим часом.
Максим Самойлюк: Якщо подивитися на два графіки — як зростає курс долара і як зростають валютні інтервенції Національного банку, — побачимо, що інтервенції, особливо цього року, дуже сильно зросли, а офіційний курс так і не перетнув позначку 45. Чи не означає це, що Нацбанк знову тримається за психологічні орієнтири і радше витрачатиме ще більше резервів, щоб утримати курс, ніж обережно його девальвуватиме?
Олена Білан: Не думаю, що є психологічні відмітки, — я б точно відійшла від парадигми, що існує якийсь психологічний рівень курсу, який Нацбанк не хоче перетинати. Що ж до валютних інтервенцій — так, цього року вони справді сильно зросли. Але Нацбанк розрізняє дві причини, які на них впливають. Перша — та частина попиту на валюту, що формується, наприклад, ОПК або якимось критично важливим для економіки імпортом.
Скажімо, треба було закуповувати газ чи обладнання для ремонту пошкоджених енергетичних потужностей. Це так звана частина структурного дефіциту, яка, на думку Нацбанку, взагалі не має сприяти девальвації, — адже його резерви зростають завдяки міжнародній допомозі, тож він має ресурси, щоб цей структурний дефіцит повністю закрити. Але залишається маленька, неструктурна частинка. Що це? Наприклад, населення купує валюту, яка по-хорошому не дуже й потрібна; або знизився експорт чи зріс імпорт споживчих товарів. Це не структурний дефіцит, і якщо він зростає, тоді Нацбанк дозволяє гривні активніше девальвувати.
Максим Самойлюк: Тут одразу треба згадати про золотовалютні резерви. Минулого року ми говорили приблизно про $40–50 млрд і про те, що це вже дуже велика подушка безпеки для української економіки. Зараз НБУ сам прогнозує на кінець цього, 2026-го, року майже $70 млрд золотовалютних резервів. Звідки береться таке велике зростання — насамперед європейський кредит на €90 млрд? І чи означає ця величезна сума резервів, що НБУ може досить довго й спокійно контролювати гривню за будь-яких негативних сценаріїв?
Олена Білан: Ви, по-перше, дуже правильно кажете, що зростання резервів — це результат надходжень міжнародної допомоги. І оскільки цього року її буде більше — з урахуванням оборонної частинки, яка піде на внутрішнє, локальне виробництво зброї, — то й темпи зростання резервів будуть вищими. Але треба зважати, що й важливий імпорт — ми називаємо його не критичним, а «важливим під час війни» — теж швидко зростає, і він нам потрібен у будь-якому разі: частину зброї все одно доведеться закуповувати, потрібні й компоненти для виробництва.
Тому економісти міряють резерви в місяцях імпорту. І хоча в доларах вони зростають — це добре, — але оскільки імпорт теж зростає, то в місяцях імпорту наші резерви вищі за мінімально необхідний рівень у три місяці, проте вже не зростають так швидко, як раніше. Зараз це близько 5–6 місяців імпорту, і приблизно так воно й залишатиметься.
Ангеліна Завадецька: Олено, наостанок хочу запитати пораду українцям та українському бізнесу. Ми проговорили, що чекає на економіку в найближчий рік, і перспективи не можна назвати дуже оптимістичними. Ми, звісно, адаптуємося. Що би ти порадила — економити, інвестувати, скуповувати валюту? Чи навпаки, не відкладати рішення, жити тут і зараз, витрачати, бо «завтра буде завтра»?
Олена Білан: Це складне питання — давати поради зараз дуже й дуже складно. Мені здається, кожен вирішує сам. Звісно, треба й жити, бо життя дається лише раз, — але так, щоб завтра не опинитися без коштів до існування. Зважаючи на те, що ми проговорили про курс, за девальвацію гривні точно не варто переживати. Якщо є бажання і можливість, цілком можна придивитися до інвестицій у гривні. Загалом парадигма, в якій працює Нацбанк, така, що своєю політикою він намагається підтримувати привабливість гривневих активів — щоб на них можна було заробити більше, ніж інфляція. Тому варто принаймні подумати, придивитися до таких альтернатив.
 
 
Запис Що чекає на українську економіку: ВВП, курс долара, ціни та оборонка спершу з'явиться на Громадське радіо.

У перший місяць осені є кілька пам'ятних дат та державних свят, які є важливими для українців.
Саме у вересні відзначаємо День знань, День українського кіно, День танкових військ. Вітаємо рятувальників, програмістів та вихователів.
Gazeta.ua публікує календар міжнародних та державних свят, а також памʼятних дат, які вшановуємо на початку осені. Зберігайте, щоб завжди мати під рукою.
Державні свята в вересні
1 вересня - День знань;
2 вересня - День нотаріату;
6 вересня - День підприємця;
8 вересня - Міжнародний день грамотності; Міжнародний день солідарності журналістів;
9 вересня - Міжнародний день краси; День тестувальника; День дизайнера-графіка;
10 вересня - Всесвітній день запобігання самогубствам;
12 вересня - День українського кіно; День фізкультури і спорту;
13 вересня - День працівників нафтової, газової тa нафтопереробної промисловості; День програміста;
14 вересня - День танкових військ;
15 вересня - Міжнародний день демократії;
16 вересня - День HR-менеджера; Міжнaродний день охорони озонового шару;
17 вересня - День рятувальника;
19 вересня - День винахідника і раціоналізатора; День фармацевтичного працівника;
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Усікновення глави Іоанна Предтечі: про які особливі заборони слід памʼятати в цей день
20 вересня - День рекрутера; День працівника лісу;
21 вересня - День миру; Міжнародний день миру;
22 вересня - День партизанської слави;
27 вересня - День машинобудівника; День туризму; День вихователя і всіx дошкільних працівників;
30 вересня - День всиновлення; Міжнародний день перекладача; Всеукраїнский день бібліотек.
Вихідні та робочі дні у вересні
У вересні 2026 року налічується 30 календарних днів. З них 22 робочих і 8 днів припадають на традиційні вихідні - суботи та неділі.
Робочими днями будуть 1-4, 7-11, 14-18, 21-25 та 28-30 вересня. Відпочиватимуть українці 5, 6, 12, 13, 19,20, 25, 27 вересня.
Під час дії воєнного стану додаткових вихідних ене передбачено.
Понад половина українців називають День Незалежності серед своїх улюблених державних свят. У загальному рейтингу симпатій він поступається лише Великодню та Різдву.
За роки повномасштабної війни День Незалежності набув для українців значно більшого значення. Абсолютна більшість українців (не менше 90%) підтримує незалежність України. За об'єднання з Росією виступає лише 1%.

Держфінустанова "ПриватБанк" може вимагати від бізнес-клієнтів підтвердження джерел доходів та блокувати банківські рахунки на час здійснення перевірки згідно із законом про державний фінансовий моніторинг. Відомо, які підприємцям потрібно надати документи для зняття відповідних обмежень.
Про це розповідає редакція Новини.LIVE із посиланням на матеріали банку.
Які документи про доходи потрібні ПриватБанку від підприємців
Відповідно до чинних правил, у 2026 році державний банк зобов'язаний влаштовувати перевірки на предмет легальності джерел доходів. На час їх здійснення передбачене блокування рахунків, проте у разі надання документів щодо підтвердження законності коштів, обмеження можуть зняти.
Для підприємницької діяльності необхідно надати такі документи:
Податкову декларацію фізособи-підприємця (платника єдиного податку) з відміткою від Податкової служби;
Декларацію про майновий стан та доходи з відміткою Податкового органу (з додатками — за наявності);
Електронну декларацію Нацагенції з протидії корупції за останній рік (для держслужбовців/посадовців);
Одноразову (спеціальну) добровільну декларацію з відміткою Податкової служби.
У банку зауважили, що, як правило, враховують доходи за останні три роки. До розрахунку беруть суму доходу за вирахуванням податків і витрат на життя (близько 30%). 
Перелік документів не є вичерпним, а тому за потреби — можуть попросити окремі документи.
Що може спровокувати блокування рахунку у ПриватБанку
Обмеження за рахунками на тлі перевірок щодо легальності операцій передбачені частиною 1 статтею 15 закону "Про запобігання та протидію легалізації/відмиванню доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення". 
Відверто про причини блокування у банку не повідомляють для уникнення можливості їх обходу. За словами експертів, здебільшого це може статися у разі:
ненадання додаткових документів для фінансової перевірки;
відсутності достовірної інформації; 
неможливості встановити отримувача, якому адресовано операцію;
перевищення заявленої суми фінансового обороту за один місяць;
появи підозр, що до банківського рахунку сторонні особи отримали доступ;
надходження щодо клієнта негативних відомостей від інших банків;
щоденне надходження переказів та регулярне зняття готівки.
На розблокування рахунку може знадобитися від трьох до п’яти банківських днів під час первинної перевірки, після чого можуть продовжити термін для здійснення перевірки поданих додаткових документів.
Раніше Новини.LIVE розповідали, що у ПриватБанку після 31 серпня добіжить кінця дія пільгової акції на здійснення міжнародних переказів. Через це громадяни не зможуть мати доступ до таких переваг. Раніше у банку неодноразово переносили завершення дії акції. Передбачається повернення комісії у розмірі 1,5% замість 1%. 
Ще Новини.LIVE писали про зміну правил послуги "Оплата частинами". Тепер клієнтам можна самим встановлювати більшу кількість платежів. Це дозволить зменшити навантаження на свій бюджет. Проте оновлений сервіс передбачатиме списання комісії у сумі 1,9% від вартості товару.  

До Дня Незалежності DOU підготував великий подкаст про те, що чекає українське ІТ в найближчі 5 років. Для цього ми поговорили з Ярославом Ажнюком, засновником компанії «Четвертий закон», та Олександром Соловйовим, СТО «Хрущ». Розмову вела Владислава Зацаринна, СЕО DOU.
Яким стало українське ІТ та які напрями в ньому зараз перспективні? Для чого будувати компанію в сучасній Україні? Чому лише 1–3% із 300 тисяч українських айтівців працюють у defence tech? І чи стала вже Україна тією самою «оборонною долиною», куди, як колись у Кремнієву долину, тепер їде по досвід і гроші весь світ? Повну розмову дивіться на YouTube-каналі DOU. Нижче — її стисла текстова версія.
Про сучасне українське ІТ та навіщо айтівцям іти в мілтек
Ярослав. У нас приблизно 300 тисяч айтівців. Геть невеликий відсоток із них (один-три) працює в мілтеку або дефтеку. Загалом у таких компаніях працюють тисячі людей різних спеціальностей: багато хто паяє, збирає, складає коробки, возить, вантажить, облітує дрони. ІТ порівняно з ними — все ще невелика фракція.
Водночас не можна сказати, що за останні 30 років в продуктовому ІТ нічого не було і всі працювали в аутсорсі. У нас був Ajax, Petcube, космічна компанія «Ноосфера» Полякова, яку потім у нього «віджали». Була аутсорсингова команда у Boeing із понад 800 людей, вихідців з українського «Антонова». Є речі, про які знає не так багато людей, але цей хардверний дух десь існував.
Олександр. Є чимало розумних розробників, які б могли піти в мілтек, але мілтек не вміє їх наймати. З їхнього боку позиція така: покажіть досвід розробки чогось під дрон. Бо начебто як іще оцінити, що кандидат буде хорошим працівником. А людина весь час робила щось інше — і не може показати саме такий досвід. Розробники звикли, що їх наймають без особливих зусиль з їхнього боку.
У мене чимало знайомих, які писали: «А що ж робити?». Та багато чого, починаючи від того, щоб у вільний час самому залізом займатися.
Ярослав. Річ не в тому, що мілтек не вміє наймати софтверних розробників. Мало які компанії в мілтеку мають софтверне ДНК. Велика частина компаній мілтеку вийшла з масового виробництва.
У нас софтверне ДНК, ми вміємо наймати софтверних інженерів. Інша річ — як зробити систему, яка допоможе людям, які звикли писати фронтенд, але які толкові, класні, — перейти й швидко адаптуватися до того, щоб писати речі хоча б на рівні Linux-платформи. Ми не говоримо про те, щоб копати кудись глибше. І ми над цим працюємо.
У дефенсі поєднується все: математика, фізика, електроніка, хімія — чи то про двигуни, чи про роботу батареї, чи про ті ж напівпровідники. І в тебе обмежений бортовий комп’ютер — ти не можеш просто написати код і забити на те, з якою ефективністю цей алгоритм працює. Тут усі рівні складності, все треба на вчора. І якщо ти робиш щось погано — хтось буквально помирає.
Олександр. Ще постає питання: а навіщо розробникам на Java йти в мілтек? Я б тут говорив про вигоряння.
Вигоряння виникає від того, що твоя робота нікому не потрібна
А в мілтеку відчуття самореалізації — шалене. Вже не кажучи про користь.
Ярослав. Я не розумію, як слід мислити, щоб у 2026 році в Україні не горіти бажанням піти в мілтек. Світ перевертається догори дриґом. І єдиний вихід у реальності, яка змінюється, — це триматися за щось стабільне.
Що є стабільним? Що не буде змінюватись? Що ми точно знаємо про напрямок руху на найближчі 10—15—20 років? Зрозуміло, що весь світ переозброюється з фокусом на дрони. Дрон у центрі всього. Ні смерть Путіна, ні перемир’я, ні будь-що інше не змінять цього факту.
Крім того, повністю змінюється геополітика й логістика. Відбувається те, що ми називаємо федералізацією ланцюжків постачання. З’являються окремі ринки: росія, Китай, окремо Європа, окремо США. Європа не хоче залежати не тільки від китайських компонентів, а й від американських. Це означає, що всюди доведеться заново будувати виробничі спроможності за всіма ключовими компонентами. Це величезний шмат роботи, який теж нікуди не дінеться.
І ще одна величезна складова — штучний інтелект і робототехніка як наступна велика хвиля розвитку ШІ. Вони, своєю чергою, вимагатимуть ще більше тих самих компонентів, які тепер не можна буде просто купити в Китаї. Отже, більше чипів, сенсорів, моторів, заліза. Самі виробничі спроможності стають цінністю.
Раніше вважали, що Китай усе зробить, що немає сенсу інвестувати в хардвер. Хардверні компанії мали маленькі мультиплікатори. Але зараз люди розуміють: спроможність виробляти — це те, що збільшує капіталізацію. І коли скласти ці фактори докупи, розумієш: наступні 10–20 років автономні роботизовані системи змінять з десяток багатотрильйонних індустрій. Оборонка — тільки одна з них.
Про те, чому великі дефтек-компанії наймають мало розробників
Олександр. Це певною мірою проблема курки і яйця. Розробники їм потрібні, але вони цього до кінця не усвідомлюють. Індустрії потрібна величезна кількість софтверних компаній, які були б постачальниками для тих компаній, що вже збирають дрони. Не кожна компанія має збирати дрони самостійно, немає такої потреби. Але кількість софту, яка має бути під це, — величезна.
Ярослав. У принципі те, що відбувається з українським дефтеком, — це супераномальне зростання. Є така книжка Blitzscaling Ріда Хоффмана, засновника LinkedIn, — про те, як у Кремнієвій долині окрема компанія стає легендою, виростаючи з нуля до тисяч співробітників за два-три роки. В Україні зараз є зо два десятки таких компаній, які фактично за два роки виросли з нуля до тисячі людей, а деякі — до кількох сотень.
Так само в Україні є низка військових підрозділів, які з невеличких, взводного рівня груп виросли до бригад. Подібні процеси відбувалися в Міністерстві оборони й у низці інших міністерств.
«Просто роби щось — і тебе помітять». Про інвестиції в мілтек
Ярослав. Варто розрізняти інвестиції і гроші. Український мілтек розквітнув, бо тут більше грошей, ніж інвестицій деінде у компаніях.
Тому що є компанії, які створюють цінність, які продають — бо є величезний попит на різні дрони, і вони заробляють серйозні гроші. Є компанії, які матимуть сотні мільйонів доларів ревеню цього року. Якби я зараз був підприємцем, який намагається побудувати стартап, я б пішов до своїх друзів-військових.
Питаєш, які у них є виклики, що потрібно. Народжуєш продуктові гіпотези, берешся за одну з них, починаєш робити демку. За кілька тижнів приносиш цю демку друзям-військовим, щоб дали фідбек. Тоді йдеш на Brave1, подаєшся на грант, за місяць-другий отримуєш його.
Олександр. Коли ти перебуваєш осторонь, то бачиш лише вершечок айсберга: людей, які ходять виступати на конференціях, трохи маркетингу, десь гучні цифри. І це лише маленька частинка з того, що насправді відбувається.
А коли сам починаєш цим займатися (навіть якщо робиш щось мінімальне у мілтеку), — раптом виявляється, що є неймовірна кількість людей, готових з тобою познайомитися, подивитися на твою роботу, запросити, інвестувати. Швидкість поширення інформації тут доволі висока, а глибина цього айсберга — величезна. Але специфіка така, що більшість людей не готові виступати публічно. Тому просто роби щось — і тебе помітять.
Про те, чому варто будувати технологічну компанію в Україні у 2026–2027 роках
Олександр. Передусім це найцікавіший челендж. Що може бути цікавіше, ніж захистити цивілізацію? До речі, проживши чотири роки не в Україні, я можу стверджувати, що це суперкомфортна країна для життя. Звісно, за винятком шахедів, балістики. Все інше в Україні — нереально приємне. Люди поводяться одне з одним бережно, делікатніше, ніж у тих країнах, де я бував.
Ярослав. Україна розуміє важливість оборони для майбутнього. Більшість світу ще до кінця цього не усвідомлює. Тож це надзвичайно хороша інвестиція часу й енергії — бо цінність здобутого тут досвіду зростатиме непропорційно сильніше, ніж цінність майже будь-якого іншого досвіду. Тому що все інше вже всім зрозуміло, включно з ШІ.
Колись я думав, що немає нічого важливішого зараз в історії цивілізації, ніж ШI. Як колись казав Сем Альтман: ШI захоплює весь конус майбутніх економічних можливостей. Розвиваючи ШІ, ти розвиваєш усе на світі: медицину, комп’ютерні науки, фізику, науку загалом. Але потім прилетіло кілька іранських шахедів по амазонівських дата-центрах на Близькому Сході. І всім стало зрозуміло: якщо не розвивати оборонку, то й ШІ теж не розвинеш.
З людини, яку можна було назвати ШI-фахівцем, я став дефенс-фахівцем. Я з’їв оборонну пігулку. І це насправді дуже зрозуміло. Це ж піраміда Маслоу — безпека на першому місці.
Про Оборонну долину
Ярослав. У яке кафе в Києві не зайди, за сусіднім столиком обговорюватимуть щось для оборони. Це мені дуже нагадує Долину: там так само хтось щось завжди пітчить. Ми можемо стати, або вже частково стали, номером один у світі в чомусь. І світ у певному метафізичному сенсі нас потребує.
Так само, як Тайвань потрібен світу з чипами, як Голлівуд потрібен із кіно. І наше завдання зараз — усіх активних людей у суспільстві, нашої влади — вичавити з цього максимум. Створити найбільш сприятливе середовище, щоб ми дійсно активно торгували оборонними технологіями зі світом, отримували максимум грошей і дивідендів.
Грошей у країні недостатньо для такої величезної війни. Я вважаю, що станом на наступний рік в українську оборонку є куди проінвестувати від двох до п’яти мільярдів доларів. Це дуже багато. За минулий рік у неї вклали 100 мільйонів.
Торік було понад 10 мільярдів доларів внутрішніх закупівель в оборонці. Цього року буде в півтора-два рази більше. І якщо взяти умовних 20% від цього як чистого прибутку — це вже порівнювано з обсягом інвестицій. Навіть цікавіше за них.
Коли в тебе є живе ревеню — це кращий сигнал, ніж інвестиції. Це знак того, що твій продукт комусь реально потрібен, що в тебе є машина, яка створює цінність. А інвестиції — це лише знак того, що хтось вірить, що ти зможеш таку машину побудувати.
Про те, як великим дефтек-компаніям залучати інвестиції
Ярослав. Для таких компаній, як, наприклад, UFORCE або наша, інвестиції — це не лише про гроші. Це, зокрема, спосіб поставити свій прапор в одному ряду зі світовими оборонними технологічними компаніями, працювати разом із ними та конкурувати за закупівельні бюджети Бундесверу, Пентагону.
Не менш важливо те, що разом із капіталом ти отримуєш глобальних інвесторів і партнерів, які з часом можуть відкрити доступ до значно більших ресурсів, ринків і можливостей. А це потрібно для того, щоб українські оборонні компанії були довгостроково життєздатними й не залежали від того, чи перебуваємо ми зараз у гарячій фазі війни з Росією, чи ні. Вони мають бути здатними гарантувати безпеку нам і нашим дітям у наступні десятиліття — а можливо і століття.
Але тут є кілька проблем. По-перше, певний рівень неготовності західних інвесторів до українського ринку. По-друге, у самих українських компаній поки що бракує досвіду залучення такого капіталу. І, по-третє, є певний дискомфорт, який створює українське регуляторне середовище. Усе це разом призводить до того, що ми поки не бачимо тих мільярдів інвестицій, про які я говорю. Але рано чи пізно вони з’являться.
Олександр. Коли або потреба переможе страх і дискомфорт, або бажання дати гроші переможе ці страждання і дискомфорт. Коли щось із цього переможе — тоді вони й прийдуть. Але зараз справді є відчуття, що вкласти гроші в Україну — це геморой.
Чи є в нас глибина в оборонці
Олександр. Не можна сказати, що українські оборонні технології вже зараз неймовірно глибокі. І водночас у Європі ніхто не може просто взяти й повторити навіть те, що ми вже робимо. Тому що немає усвідомлення, що навіть не суперглибока технологія може бути саме тим, що потрібно.
Ярослав. Це приблизно те саме, що сказати: «McDonald’s — не супертехнологічна компанія», «IKEA — не дуже технологічна» або «LEGO — така собі компанія, подумаєш, із пластику щось роблять». А насправді це супертехнологічні речі. Бо це ще й про здатність робити щось масово, швидко, стабільно та в потрібному масштабі.
Подивіться на масштаби. Той самий Олексій Бабенко з Vyriy розповідає, як за кілька тижнів вони перенесли виробництво й вийшли на десятки тисяч дронів. Хто ще здатен зробити таке в країні, яка воює, де потрібно знайти площі, організувати логістику, людей?
Або той самий Fire Point — подивіться, скільки FPV-дронів вони виробляють, або «Фламінго».
Я вважаю, що глибина є — зокрема, продуктова. Це, по суті, продакт-менеджмент у дефенсі: як зрозуміти потреби кінцевого користувача, відчути динаміку розвитку технологій і спрогнозувати, що буде актуальним через пів року, дев’ять місяців — саме тоді, коли я зможу завершити свій R&D-цикл і вивести продукт на ринок. Це крутий скіл, і він теж надзвичайно глибокий.
Олександр. У більшості наших мілтек-компаній головний конкурентний рів не обов’язково полягає в технологічній складності самого продукту. Секрет у тому, щоб заскейлити виробництво у вдалий час і мати дуже точне продуктове бачення. Має значення ще й розуміння ситуації навколо.
У Rheinmetall немає такого продуктового бачення, і в них занадто високі витрати. Настільки високі, що вони не можуть почати виробляти дрони на конкурентному рівні. Чому Vyriy найефективніший? Тому що в них настільки низька собівартість, що вони можуть дозволити собі продавати ці дрони дешевше.
Як акумулювати оборонну експертизу в Україні
Ярослав. У мене є низка пропозицій на цю тему. Ідея в тому, щоб створити формат корпорацій із країнами, з якими є Drone Deal: оборонні корпорації, які платили б половину податку на прибуток в Україну, а половину — в країну, де вони інкорпоровані. І український регулятор мав би право вето на продаж технологій чи продуктів цієї компанії будь-якій третій стороні.
Це дозволило б нам мати українську корпорацію в будь-якій юрисдикції, зрозумілій для глобального ринку. А отже, ми могли б залучати глобальний капітал і глобальні таланти, що не менш важливо: глобальні таланти не підуть працювати в компанію, де їхні частки власності не захищені.
І водночас Україна мала б повний суверенітет і отримувала б більше податків, бо компанії були б більшими й успішнішими, ніж якби вони залишалися суто в Україні. Це повна утопія — вірити, що міжнародні інвестори інвестуватимуть в українські ТОВки. Цього не буде, доки в Україні не буде хоча б 20 років прецеденту якісного верховенства права. А в нас його немає.
Які оборонні технології можуть вирости або масштабуватися? Дипстрайки, мідлстрайки, розвідувальні дрони, РЕБ. Дрони, які злітають.
Це розвиток авіації: коли летить група бомбардувальників, їх прикриває група винищувачів. Дрони на дронах, дрони, які збирають дрони, ремонтують дрони, прокладають трубопроводи для дронів. Підземні дрони, реактивні дрони, симулятори, тренажери — все на світі.
У компонентній базі теж іще непочатий край роботи. Вона потребує і напівпровідників, і компонентів для напівпровідників, і машин для намотки моторів, і машин для створення компонентів. Чимало інновацій нас чекає.

Не всі підприємці зобов’язані видавати покупцям фіскальні чеки, однак це не звільняє їх автоматично від необхідності приймати безготівкові оплати. Українське законодавство вимагає від представників бізнесу забезпечити можливість таких розрахунків і навіть встановило крайні терміни. Ми розібралися, на кого вимога не поширюється у 2026 році.
Про це розповідає Новини.LIVE з посиланням на постанову Кабінету Міністрів від 29 липня 2022 року № 894.
Хто може приймати лише готівку
Українцям дали час на підготовку до нових вимог, розділивши запровадження обов’язку приймати безготівкові оплати на чотири етапи. Перші три вже реалізовані:
з 1 січня 2023 року — для торговців у населених пунктах із чисельністю осіб понад 25 000;
з 1 січня 2024 року — для бізнесу в населених пунктах із чисельністю від 5 000 до 25 000 осіб;
з 1 січня 2025 року — для підприємців, які продають товари в населених пунктах на менше ніж 5 000 жителів.
Четвертий етап станом на серпень 2026 року не реалізований, оскільки передбачає введення нових правил для окремих категорій продавців через три місяці з дня припинення або скасування воєнного стану.
Тоді безготівкові оплати будуть зобов’язані приймати ФОПи 1 групи спрощеної системи, українці, які здійснюють торгівлю з використанням торгових автоматів або виїзну (виносну) торгівлю, а також продавці власноручно вирощеної/відгодованої продукції.
Хто не отримає відстрочку у 2026 році
Необхідно розуміти один важливий нюанс, який може залишити підприємців без відстрочки від запровадження безготівкової оплати. Він стосується продавців власноручно вирощеної продукції. Їм дозволено реалізувати лише, скажімо, овочі з городу, фрукти з саду, м'ясо власного господарства тощо.
Як тільки на прилавку з’являться сторонні товари — крупи, чужий мед, куплене на фермі м'ясо — право на діяльність без POS-термінала нівелюється. В такому випадку до ФОП застосовуються загальні строки, визначені постановою Кабміну, які залежать від чисельності осіб у населеному пункті.
"Змішаний асортимент фактично означає, що забезпечити безготівкову оплату ви зобов’язані вже зараз. Зверніть увагу: розмір частки "чужих" товарів значення не має — важливий сам факт їх наявності в асортименті", — пояснив юрист Богдан Янків у власному блозі.
Тому необхідно слідкувати за законодавчими вимогами і вчасно встановити POS-термінал для приймання оплати банківськими картками. Інакше існує ризик натрапити на великий штраф від контролюючого органу.
Що ще варто знати українцям
Раніше Новини.LIVE писали, що Державна податкова служба посилила контроль за продажами в соціальних мережах. Йдеться про існування безлічі магазинів в Instagram, TikTok, Telegram, Viber та WhatsApp, які не зареєстровані офіційно. За систематичні порушення продавцям загрожуватимуть штрафи.
Також Новини.LIVE розповідали, що в Україні стала поширеною схема подвійного продажу квартири. Шахраї знаходять кількох покупців та оформляють два договори. Для цього вони фальсифікують документи і змовляються з недобросовісними нотаріусами.

З 24 серпня у готелі "Україна" у серці столиці всі охочі зможуть побачити один із найвідоміших трофеїв світового кіберспорту, зробити фото з кубком чемпіонів Major 2024 і виграти офіційний мерч NAVI зі.

Про це повідомляє Новини.LIVE.

До Дня Незалежності буде відкрито фан-зону NAVI

До Дня Незалежності України в самому центрі Києва відкриється спеціальна фан-зона легендарної кіберспортивної організації NAVI, що входить до холдингу ARS Capital українського підприємця Максима Кріппи. 

Відвідувачі матимуть можливість побачити наживо головний трофей турніру Major з Counter-Strike, який команда виборола, увійшовши в історію світового кіберспорту.

Центральним експонатом стане чемпіонський кубок NAVI, поруч із яким можна буде зробити пам'ятні фотографії та виграти подарунок.

"NAVI давно вийшла за межі кіберспорту. Це український бренд, який став відомим у всьому світі та довів, що українські команди можуть бути найкращими у своїй сфері. Трофей Major 2024 - один із символів цього шляху. Для мене важливо, щоб його могли побачити в Києві не лише фанати NAVI, а й усі, хто хоче доторкнутися до історії українських перемог на глобальній арені", — прокоментував Максим Кріппа. 

• Локація: готель "Україна", Київ, вул алея Героїв Небесної сотні,4
• Дата: з 24 серпня до 06 вересня
• Вхід: безкоштовний

Новини.LIVE писали, що українська кіберспортивна команда NAVI здобула перемогу на турнірі Marvel Rivals Ignite 2026: Mid Season Finals. У вирішальному матчі в Лос-Анджелесі українці з рахунком 4:2 здолали Liquid Citadel, завдяки чому піднялися на перше місце в рейтингу EMEA.

Новини.LIVE інформували, що українська кіберспортивна організація NAVI виборола чемпіонський титул на турнірі IEM Atlanta 2026 з Counter-Strike 2 у США. У фінальному матчі "жовто-чорні" здолали GamerLegion із рахунком 3:0.

У 2026 році традиційна паперова звітність остаточно втрачає свою актуальність. Столичний бізнес масово переходить на цифрові формати, адже хмарні технології забезпечують швидкість та прозорість операцій. Сучасна хмарна бухгалтерія дозволяє підприємствам суттєво оптимізувати всі внутрішні процеси. Відмова від паперів стає необхідною умовою для виживання на висококонкурентному ринку. Київські підприємці чудово розуміють, що віртуальні інструменти гарантують стабільність компанії під час непередбачуваних криз. Тому хмарні рішення для бізнесу стрімко витісняють застарілі ручні методи управління.

Як працює хмарна бухгалтерія та інфраструктура

Віртуальна ІТ-інфраструктура функціонує завдяки потужностям надійних сучасних дата-центрів. Компаніям більше не потрібно купувати дороге обладнання та самостійно наймати інженерів. Провайдер розміщує всі бази даних та складні ERP-системи на своїх потужних віддалених серверах. Постачальник послуг бере на себе повну відповідальність за безперебійну роботу апаратної частини. Відповідно, ваш віддалений офіс працює стабільно кожного дня без технічних збоїв. Працівники отримують миттєвий доступ до потрібної інформації просто через браузер. Це дозволяє команді зосередитися на бізнес-завданнях, а не на ремонті серверної кімнати.

Локальні сервери проти сучасних хмарних рішень бізнесу

Традиційне розміщення on-premises поступово стає економічно невигідним форматом. Утримання власного штату ІТ-персоналу вимагає значних щомісячних витрат, а закупівля техніки створює навантаження на бюджет. Натомість інноваційні хмарні технології дають компаніям гнучкість та постійну оптимізацію витрат. Сучасна масштабованість бізнесу неможлива без швидкого розгортання нових віртуальних потужностей. Локальні сервери програють конкуренцію через свою неповороткість та високу вартість обслуговування. Порівняння основних параметрів наочно демонструє цю різницю:

КритерійЛокальний серверХмарне рішенняВартістьВисокі початкові витрати на апаратуруОплата лише за фактично спожиті ресурсиМасштабованістьПотребує фізичної купівлі нових дисківМиттєве виділення додаткових віртуальних потужностейБезпекаЗалежить від кваліфікації штатного сисадмінаПрофесійний багаторівневий захист від топ-провайдерів

Отже, хмарна архітектура дозволяє перетворити громіздкі капітальні витрати на гнучкі інвестиції. Це робить бізнес більш стійким до будь-яких ринкових коливань.

Головні переваги хмарних технологій для компаній

Впровадження віртуальних середовищ відкриває перед фірмами безліч стратегічних можливостей. Сучасні хмарні рішення для бізнесу допомагають кардинально пришвидшити щоденні операційні завдання. Варто виділити кілька найбільш критичних переваг для столичних компаній:

• Безперебійний доступ до корпоративної аналітики у режимі 24/7.
• Абсолютна незалежність команди від конкретних апаратних платформ.
• Ефективна мобільність співробітників, які формують віддалений офіс.
• Швидка автоматизація процесів завдяки вбудованим інструментам провайдера.

Ці фактори суттєво підвищують щоденну продуктивність кожного відділу. Гнучка масштабованість бізнесу дозволяє підприємцям миттєво адаптуватися до будь-яких економічних змін.

Безпека даних та міграція у хмару

Перехід на нові цифрові формати роботи часто викликає побоювання серед консервативних керівників. Проте грамотно спланована міграція у хмару гарантує відсутність втрат інформації. Чітка стратегія зводить до мінімуму технічні ризики під час перенесення корпоративної інфраструктури. Успішна цифрова трансформація вимагає лише правильного вибору досвідченого ІТ-партнера. Безпека даних завжди залишається фундаментом для побудови довіри.

Захист даних та збереження комерційної таємниці

Питання кіберзахисту формує основу довіри для всього фінансового сектору. Передова хмарна бухгалтерія базується на концепції розділеної відповідальності. Багаторівнева система захисту включає такі елементи:

• Надійне апаратне шифрування трафіку.
• Гнучке керування налаштуваннями доступу для працівників.
• Постійний моніторинг загроз у реальному часі.

Жодна приватна компанія не здатна самостійно виділити гігантські бюджети на захист комерційної таємниці. Глобальні постачальники послуг щороку інвестують мільярди доларів у розвиток захисних екранів. Тому перенесення файлів на віртуальні сервери є надійнішим кроком, ніж використання локальних дисків.

Оновлення систем та уникнення vendor lock-in

Використання застарілого програмного забезпечення щодня збільшує небезпечний технічний борг організації. Процес перенесення фінансової звітності на нові платформи вимагає глибокої ревізії існуючих інструментів. Щоб цифрова трансформація принесла користь, експерти радять обирати сервіси з відкритими API-інтерфейсами. Такий гнучкий підхід дає повну незалежність та гарантує уникнення vendor lock-in. Відповідно, компанія отримує свободу вибору найкращих модулів без жорсткої прив’язки до одного розробника.

Економіка хмари: перехід від CapEx до OpEx

Фінансова модель споживання ІТ-ресурсів проходить через етап кардинальних ринкових змін. Компанії свідомо відмовляються від мільйонних капітальних інвестицій в комп’ютерне обладнання. Натомість підприємці обирають операційні витрати, сплачуючи гроші виключно за фактично спожиті гігабайти. Сезонні сплески клієнтської активності більше не вимагають термінової закупівлі серверів. Це яскравий приклад того, як працює справжня фінансова оптимізація. Сучасні віртуальні технології дають компаніям простір для довгострокового бюджетного планування. Головний висновок: перехід від CapEx до OpEx забезпечує оптимізацію витрат та звільняє капітал для інновацій.

Сценарії використання хмарних рішень для київських підприємців

Місцеві організації активно та успішно інтегрують віртуальні потужності у власні бізнес-процеси. Ринок щомісяця демонструє стабільне зростання попиту на хмарні обчислення. Найчастіше столичний бізнес реалізує наступні технічні сценарії:

1. Надійне щоденне резервне копіювання критично важливої бухгалтерської інформації.
2. Організація запасних віртуальних майданчиків для швидкого аварійного відновлення.
3. Розгортання потужної CRM-системи для продуктивної комунікації з клієнтами.
4. Інтеграція середовища, яке дає гібридна хмара або масштабна публічна хмара.

Ці рішення ефективно допомагають підприємствам обходити конкурентів на ринку. Практичне застосування сучасних платформ зміцнює стабільність бізнесу навіть в умовах турбулентності.

Надійна хмарна бухгалтерія для вашого бізнесу

Професійний підхід до управління капіталом вимагає негайного впровадження передових програмних продуктів. Сучасна платформа дає підприємцям стовідсотковий контроль над рухом грошових потоків, радикально знижує операційні ризики та допомагає уникнути податкових штрафів. Завдяки повній відповідності актуальним нормам законодавства України, ви звільняєте робочий час керівного складу для стратегічних сесій. Довірте рутинні процеси експертам, щоб сфокусувати увагу на масштабуванні прибутків. Якісна цифрова інфраструктура завжди буде вашим надійним фундаментом для довгострокового успіху. Якщо вам потрібен кваліфікований бухгалтер у Києві, звертайтеся до фахівців агенції Buhalterio для швидкої модернізації вашого бізнесу.

Стаття Хмарна бухгалтерія: як київські підприємці відмовляються від паперів з'явилася спочатку на Цікавості.