Тренд пошуку "День Юриста В Україні"
Стрічка оновлень
Коментарі
ІМІ рекомендує
11°
врожайпаспорт громадянина україни для виїзду за кордонтенісзагиблий у боюдень юриста в українімобілізаціязимазапорожьевкладреджеп тайїп ердоганкіліан мбаппекиївський картонно-паперовий комбінатарда туранміг-29дтек відключеннявідключення світла київська областьсергій чоботенкопереговорифрідріх мерцолексій комаровськийчжен ціньвеньвладислав крапивцованатолій анатолічрівне вечірнєіндіяпенсійний фонд україниеліна світолінавійськовозобов'язанийіва йовичворонежЩе..
1 Вер. 12:02 Війна та Оборона
Про все це говоримо у новому випуску подкасту «Що з економікою?» з Вірою Савченко, виконавчою директоркою міжнародної аудиторської та консалтингової компанії BDO Україна.
А ще детально розбираємо, що робити бізнесу одразу після прильоту: як зафіксувати пошкодження, які документи зібрати, як оцінити збитки та куди звертатися по компенсацію.
Ангеліна Завадецька: Вітаю! Ви слухаєте або дивитеся подкаст «Що з економікою?» від Центру економічної стратегії спільно з Громадським радіо за підтримки ПриватБанку. Мене звати Ангеліна Завадецька, я комунікаційна менеджерка ЦЕС.
Максим Самойлюк: А я — Максим Самойлюк, старший економіст ЦЕС. І сьогодні говоритимемо про наслідки російських атак для української економіки та про те, як бізнесу зберегти стійкість. Наша гостя — Віра Савченко, виконавча директорка міжнародної аудиторської та консалтингової компанії BDO в Україні. Пані Віро, вітаю вас!
Віра Савченко: Добрий день!
Ангеліна Завадецька: BDO спільно з Європейською бізнес-асоціацією у травні цього року презентували покроковий план для бізнесу — як діяти у випадку пошкодження майна внаслідок російської агресії. Хочу запитати: з якою метою ви готували такий посібник і наскільки, за вашою оцінкою, бізнес готовий, чи має напрацьовані стратегії відновлення, і чи вистачає йому урядових та неурядових рекомендацій?
Віра Савченко: Дякую за запитання і взагалі за увагу до цієї теми — на мій погляд, вона недооцінена, справді небагато інформації. У межах Європейської бізнес-асоціації наші експерти підготували цей посібник, і зараз ми вже готуємо його третю редакцію. З’являється так багато нового, щось змінюється, додаються державні програми підтримки, уточнення, роз’яснення — тобто вже третя редакція за досить короткий час. Якщо говорити, наскільки бізнесу легко зорієнтуватися в цих процесах, особливо після прильотів — хоча готуватися до цього треба завчасно, — то інформації дуже мало: різні державні органи випускають свої регуляції, і це іноді ніяк не поєднано між собою.
Тому ми й вирішили зробити цей посібник. Нова редакція, якщо не помиляюся, вийде за тиждень-два — понад 41 сторінка суто практичних рекомендацій, що робити. Обсяг інформації великий, навігація складна, саме тому ми намагаємося допомогти бізнесу зорієнтуватися. А чому вирішили випускати? Бо був великий запит: у компаній ставалися прильоти, вони зверталися куди могли, зокрема й до бізнес-асоціації, питали, що робити. І тут дуже важливий обмін досвідом — багато компаній та асоціацій, які вже проходили певні етапи, ним ділилися. Тобто посібник написаний не лише з голови консультантів: там є й практичні поради від тих, хто, на жаль, уже пережив такі випадки і поділився своїм шляхом.
Ангеліна Завадецька: Останнім часом російські атаки на український бізнес посилилися. За вашими оцінками, їхній вплив гірший, ніж торік? І які наслідки ви бачите за секторами, за регіонами — для конкретного бізнесу і для економіки загалом?
Віра Савченко: Я оперую тільки публічними, доступними даними. З того, що відбувається зараз, — так, цьогоріч атаки саме на приватний сектор посилилися порівняно з минулим роком. Найбільше страждає логістика, складська інфраструктура, але так само — енергетика, харчова промисловість. Бачила статистику (щоправда, джерело не на виду, але вона схожа на правду), що постраждав приблизно кожен п’ятий хлібозавод — ось такі зараз масштаби руйнувань.
Постраждали й машинобудування, і ретейл — дуже багато галузей. Київщина, Дніпро, Одеса, Запоріжжя — регіонально вже немає такого поняття, як глибокий тил: навіть там, де раніше вважалося більш-менш безпечно, зараз великі руйнування. Гадаю, якусь нову макростатистику ми побачимо лише на рівні RDNA наступного року. Київська школа економіки рахує цифри пошкоджень; з того, що доступно з публічних джерел, збитки українського приватного сектору — це десь від $7 до $17 млрд. Точно сказати складно, але приблизно такими цифрами оперують різні дослідження.
Максим Самойлюк: У посібнику, який ми вже згадували, є покрокова інструкція — що робити бізнесу і в якому порядку у випадку прильоту. Пропоную пройтися цими кроками. Якщо, не дай Боже, прилітає ракета чи дрон — що бізнес має зробити найперше?
Віра Савченко: Дуже дякую за запитання, воно справді критичне — у критичних ситуаціях багато людей губляться. У перші години найважливіше — безпека людей: переконатися, що всі в безпеці, надати необхідну допомогу, викликати екстрені служби (101, 102, 103). Потім якомога швидше задокументувати — поки не почали прибирати наслідки — і починати збирати документи, йти по інстанціях. Зараз є три необхідні шляхи.
Перший — зафіксувати сам факт: акт комісійного обстеження, запис у Реєстрі пошкодженого майна. Другий — оцінити розмір збитку (якщо є страховий поліс або плануєте подавати, наприклад, до суду). Третій — підтвердження форс-мажору, яким займається Торгово-промислова палата. Тобто це десь 5–7 пакетів документів, причому на деякі з них досить обмежений термін — їх не можна збирати умовно пів року. І подавати їх треба теж у кілька інстанцій — залежно від того, чи є страховка, чи бере компанія участь у програмі експортно-кредитного агентства (ЕКА), — десь у 5–7 інстанцій. І ось тут одна з головних проблем: деякі державні органи не визнають документи іншого державного органу, і підприємствам доводиться подавати дублюючі пакети до одних і тих самих органів. Це дуже затягує будь-які процеси.
Ангеліна Завадецька: А з якими саме органами ця дискомунікація?
Віра Савченко: Наприклад: обстеження не є підставою для банку, витяг із реєстру не працює для страховика, сертифікат ТПП — для податкового списання. Тобто кожен документ фіксує щось своє, а коли в підприємства згоріли офіс, сервери, сервіси — дуже складно готувати всі ці пакети. З того, що я чула від бізнесів, які збирали документи після прильотів: навіть якщо вони беруть участь у програмі ЕКА і мають право на компенсацію, саме збирання документів займає до двох місяців, а може, й трохи більше.
Тому про якесь швидке відновлення зараз говорити дуже складно — саме через цю потребу в дерегуляції. Забігаючи наперед: і Європейська бізнес-асоціація, і інші асоціації, і приватні підприємства постійно надають урядові зворотний зв’язок; сподіваюся, деякі процеси спростяться, але наразі — не менше 5–7 пакетів документів.
Ангеліна Завадецька: А чи треба до когось звертатися, щоб завели кримінальну справу проти Росії, чи це відбувається автоматично?
Віра Савченко: Ні, це відбувається автоматично: на місце викликається поліція, і відомості автоматично вносяться до Єдиного реєстру досудових розслідувань. Але підприємству варто переконатися, що це зроблено, і дізнатися номер кримінального провадження. Тобто певні кроки зробити треба, але саме внесення відбувається автоматично.
Максим Самойлюк: Отже, переконалися, що персонал у безпеці, зафіксували пошкодження, справу проти Росії завели автоматично. Наступний важливий крок у посібнику — зібрати всі документи на майно. Але що робити, якщо разом із товаром чи обладнанням згоріли й усі документи? Податковий кодекс дає бізнесу поза зоною бойових дій лише 5 робочих днів, щоб письмово повідомити податкову, і 90 днів, щоб відновити архіви. Як у такій ситуації не нарватися на штрафи?
Віра Савченко: Ці терміни все одно потрібно намагатися дотримати. Знищення архівів треба включити в загальну доказову базу — зафіксувати, що тут зберігалися документи і що вони втрачені, — і методично відновлювати. Дуже складно, коли знищилося все і його неможливо відновити. Але щось можна: узяти витяг із державних реєстрів, поновити установчі документи, взяти дублікати у контрагентів, виписки в банку тощо.
Зараз багато що є в електронних кабінетах — у кожного підприємства вони є в різних установах, — тому значна частина відновлюється, і це не така велика проблема, але терміни бажано не пропускати. З останньої комунікації з податковою бачу, що вона готова йти на індивідуальні рішення й відкрита до діалогу. Тобто якщо вийти на комунікацію і пояснити свою критичну ситуацію, є шанс на відкритий діалог і запобігання неприємним моментам — краще, ніж не комунікувати і пропустити всі терміни.
Ангеліна Завадецька: Наступний етап — оцінити збитки. Хочу запитати: чи можна включати у збитки простій? Як бізнесу порахувати, скільки коштує один день, коли він не працює, і який мінімальний запас грошей потрібен для перезапуску?
Віра Савченко: Тут можна підійти з двох боків. З одного боку, є затверджена Фондом держмайна методика, за якою оцінюють збитки. З іншого — якщо підприємство хоче взяти участь у програмі ЕКА, у програмі компенсації, то ймовірний збиток воно оцінює саме, не залучаючи оцінювача за жодною методикою: тобто оголошує суму ймовірного збитку, на яку хоче увійти в програму. А вже після настання випадку треба залучати сертифікованого оцінювача, який за цією методикою робить оцінку, і тоді вже подавати, наприклад, на компенсацію.
Щодо простою: зараз у програмі ЕКА застрахувати бізнес-діяльність не можна — лише майно: будівлю, виробництво, комунікації, інфраструктурні об’єкти, а простій поки ні. Упущену вигоду — прибуток, який ви не отримали через зупинку, — для суду, наприклад, ЕКА не приймає. Ми подали пропозицію розширити програму на простій, але позитивного рішення поки немає. Чому я постійно посилаюся на експортно-кредитне агентство і наводжу його як приклад? Бо поки що для бізнесу це єдина працююча і наявна програма масової компенсації після прильотів. Є точкові рішення для великих інвесторів чи інші програми, але масова, державна — одна, від ЕКА, тому всі орієнтири зараз на неї.
Ангеліна Завадецька: Просто уточню: за цією програмою бізнес сам прораховує ймовірні збитки, коли подається, і рахується лише майно. А якщо станеться приліт — заходить команда, яка переоцінює ці збитки? Ось цей момент хотіла уточнити.
Віра Савченко: Коли стався приліт, а ви учасник програми: ви оцінили, наприклад, своє майно на ₴10 млн — це був перший ліміт, зараз ₴30 млн — і сплачуєте пів відсотка. Якщо стався приліт, то, щоб отримати компенсацію, вам уже потрібен звіт незалежного оцінювача: ви викликаєте його за свій кошт, подаєте цей звіт в ЕКА, і вже за ним вони компенсують. Так зроблено, бо коли звіт оцінювача вимагався спочатку — на вході в програму — багато бізнесів казали, що це дорого й складно; щоб спростити вхід і зробити програму масовішою, звіт оцінювача перенесли на момент після настання випадку.
Максим Самойлюк: Що робити з податками і персоналом? Коли приміщення чи склад зруйновані, виробництво стоїть, грошей немає — як законно діяти керівнику, щоб не втратити команду і не загнати компанію в борги? Чи може бізнес тимчасово не платити податки? Що загалом вигідніше — оголосити простій і платити не менше двох третин окладу, чи повністю призупинити дію трудового договору, коли зарплату не виплачують взагалі?
Віра Савченко: Закон дає кілька легальних інструментів, і їх можна комбінувати; у новій версії нашого гайду ми навіть робимо матрицю відповідності — що з чим можна поєднувати. Якщо відновлення не сильно зруйнованого підприємства — питання тижнів, можна оформити простій і платити не менше двох третин окладу: це дорожче, але зберігає команду. Для тих, хто може працювати віддалено, — дистанційна робота з повною зарплатою. Якщо ж горизонт невідомий або тривалий, можна призупинити дію трудового договору, і зарплата не виплачується. Це не звільнення, але дуже великі ризики втратити команду, тож підприємство має саме вирішити, що краще: частково платити й зберегти команду, щоб потім швидко відновитися, чи піти на ризик втрати команди.
Призупинення — це майже нуль витрат проти двох третин фонду оплати праці, але треба дивитися; іноді варто комбінувати залежно від відділу та інших факторів. Робочий принцип — гібрид: частину команди на дистанційку, частину — у простій, а призупинення — тільки там, де роботи фізично немає і невідомо, коли її можна відновити. Щодо податків: немає такого, щоб їх не платити, але є часткові механізми. Можна звертатися по відстрочку чи розстрочення податкового боргу, комунікувати з податковою; списання знищених активів зменшує фінансовий результат. Кожна ситуація індивідуальна, але точно не можна не платити податки просто через сам факт, що по вашій компанії був приліт.
Ангеліна Завадецька: А ці податкові знижки, про які публічно говорить і малий, і великий бізнес після прильотів, — чи це взагалі можливо? Наскільки це допомогло б, якщо ви рахували?
Віра Савченко: Це поки лише пропозиції, проєкти. Не думаю, що податкова погодиться на такі знижки — це нереалістичний інструмент. Я більше вірю в так звані tax incentives — податкові стимули. Є два законопроєкти — якщо не помиляюся, їх подавав депутат Дмитро Кисилевський, — за якими податки можна буде зараховувати: за рахунок майбутніх податків фінансувати будівництво чи інвестицію.
У світі цей інструмент працює: інвестор заходить у країну, і частину його інвестицій потім компенсують податками. Це реалістичніший інструмент, і дуже сподіваюся, що ці два законопроєкти приймуть і бізнес зможе цим користуватися. А просто податкові знижки через сам факт пошкодження, мені здається, — нереальний інструмент; хоч про нього й говорять, мабуть, його не приймуть.
Максим Самойлюк: А чому? Адже про це говорить багато бізнесів, і з останніх найбільших прикладів — «Розетка» теж про це говорить. Чому ви все-таки вважаєте, що на це не підуть?
Віра Савченко: Тому що потрібні гроші в бюджет, а ситуація в бюджеті теж не найкраща. Якщо підприємство працює і може працювати далі, йому одразу після прильоту потрібна ліквідність — пільгові кредити, а не податкові знижки. Деякі податки нараховуються за підсумком року — це довготривалий ефект. А швидка програма компенсації, програма пільгового кредитування — з мого досвіду, бізнес запитує саме це.
Ангеліна Завадецька: Ніби все зафіксовано — але чи є реальний шанс колись отримати компенсацію і від кого саме? Додам, що в посібнику зазначено: зафіксовані збитки можна передавати до Міжнародного реєстру збитків через «Дію». Чому національне судове рішення проти Росії — це підстава отримати компенсацію в майбутньому?
Віра Савченко: Тут працює формула: без зафіксованих сьогодні збитків завтра не буде нічого. А із зафіксованими збитками — це вже питання політичних рішень і часу; це вже не питання «якщо». Тому фіксувати треба, але зараз, окрім інструменту від ЕКА, іншого компенсаційного інструменту немає. Можна йти до суду — українського чи міжнародного. В Україні, наскільки я знаю, лише одна судова справа завершилася — здається, у Сумській області, зі стягненням майна, що належало чи Росії, чи якомусь російському бізнесу.
Тобто це поодинока справа. У міжнародній практиці — я не судовий юрист і знаю про це трохи опосередковано — краще працює інвестиційний арбітраж: багато великих українських компаній подавали позови і вигравали їх. Дуже гарна практика по Криму: після 2014 року багато українських компаній втратили там активи; і Україна, і Росія до минулого року були членами цього міжнародного арбітражу. Торік членство Росії за договором завершилося, але подавати на неї позови можна ще років десять. Тобто позов подає не держава Україна, а конкретний інвестор, бізнес — до Росії. По Криму вже є кілька справ, є судова практика; рішення ухвалювали на користь українських інвесторів.
Наскільки я знаю, не лише по Криму, а й по інших активах уже було 2–3 позитивних рішення в судах Нідерландів. Практика напрацьовується, далі питання — стягнення: десь російські активи вже заблоковані, десь ще блокуються. Механізм складний. Але велика подяка тим компаніям, які проходять цей шлях, витрачають гроші на міжнародні арбітражі й напрацьовують практику, яка, впевнена, потім допоможе всьому українському бізнесу притягнути агресора до відповідальності. Як саме це буде, який механізм — поки сказати складно, але вже те, що створено реєстр і бізнес може подавати туди через «Дію», досить легко заявляючи про свою шкоду, — це великий крок уперед. До того ж це сталося зовсім недавно: раніше подавати записи до цього реєстру могли лише фізичні особи.
Ангеліна Завадецька: Віро, а чи є вже там цифри по втратах фізичних осіб і бізнесу? Скільки вже назбиралося?
Віра Савченко: Ні, на жаль, актуальних даних цього реєстру я не знаю — бізнес лише кілька місяців як отримав можливість подавати через «Дію», тому це поки неспівставні цифри; як заноситимуть минулі періоди, мені складно сказати. Як на мене, найактуальніші втрати бізнесу зараз не в цьому реєстрі, а в підрахунках Київської школи економіки та Світового банку, які публікуються в RDNA.
Максим Самойлюк: Ви згадали, що коли документи згоряють разом з усім, це велика проблема. Як бізнесу захистити свої документи й дані заздалегідь — що для цього варто зробити?
Віра Савченко: Гадаю, в Україні вже майже не залишилося підприємств, які ведуть облік лише на папері — фінансова функція майже всюди оцифрована. Але треба переконатися, що ви користуєтеся надійною хмарою, не використовуєте вороже програмне забезпечення, а паролі не записані всі на одному папірці, який лежить в офісі й про який знає лише одна людина. Бухгалтерія, облік, корпоративна пошта, документообіг, база клієнтів, договори — це дуже важливо.
Усі правовстановлюючі документи бажано мати в копії — техпаспорти, креслення; тобто все, що потрібно для роботи, має мати резервну копію. Є правило «3-2-1»: три копії, два типи носіїв і одна географічно віддалена копія. Контур можна трохи спростити, але бажано переносити в хмару — тим паче що це зараз доступно. Є українські дата-центри, які надають такі послуги, є й міжнародні — від Amazon, Microsoft. Тобто це справді легко і не так дорого й складно, як може здатися. Перехід у хмару — не лише запобіжник: він допоможе бізнесу ефективніше працювати, бо це і спільна робота над документами, і багато інших переваг.
Ангеліна Завадецька: Коли бізнес зазнає ударів, очевидно, що не всі можуть витягнути ремонт і відновлення самотужки. Тому уряд розробив кілька фінансових інструментів підтримки — від прямих гарантій до страхування ризиків, частину ми вже сьогодні згадували. Як ви загалом оцінюєте ці програми? Чи багато бізнесів можуть на них розраховувати і чи вони дієві?
Віра Савченко: Тут, мабуть, найбільша проблема в тому, що роки йдуть, а сильних позитивних змін у цьому напрямі, на жаль, немає. Є програма компенсації від експортно-кредитного агентства — вона запрацювала 1 січня цього року. Особисто я дуже дякую урядові, що вона є. Ми й самі вступили в цю програму й користуємося нею; слава Богу, ситуацій, коли довелося б просити компенсацію, у нас не було. Добре, що вона є, але з офіційних цифр, які я бачу, десь близько 400 бізнесів подали заявку на вступ. Це невелика кількість — програма не стала масовою.
Гадаю, уряд це теж розуміє: у програму вже двічі вносили корективи — збільшували ліміти, спрощували (наприклад, спершу прибрали оцінку на вході), — і зараз готується третій пакет змін. Дуже сподіваюся, що програма стане ще зручнішою. Наскільки я знаю, до майнової компенсаційної складової пропонують додати Київ і Київську область, а також орендоване майно — раніше можна було лише власне.
І дуже дякую вам, що піднімаєте це питання, — так ми певною мірою рекламуємо програму, щоб більше бізнесів про неї знали й могли вступити, адже вона справді недорога: пів відсотка, це гарна можливість. Але в програмі є обмеження: вона повністю фінансується з бюджету, і може статися так, що в разі великих пошкоджень грошей у бюджеті просто не вистачить, щоб компенсувати всім, — навіть якщо все правильно оформлено, сплачено внесок і є всі документи. Тому очікуємо — навіть не від уряду, а від Верховної Ради — можливого збільшення фінансування цієї програми в бюджеті. Але тут попит народжує пропозицію: що більше бізнесу увійде в програму, то легше буде адвокатувати збільшення фінансування. Є також програми компенсації для переробних підприємств — здається, там компенсують до ₴16 млн.
Переробні підприємства — наші флагманські, тому для них більша підтримка, і це теж добре. Зараз говорять про «5-7-9», щоб трохи розширити підтримку на ширше коло бізнесу. Тобто інструменти є, і вони гарні; сказати, що держава нічого не робить і не допомагає, не можна. Але є певні недоліки й на боці самого бізнесу — треба активніше брати участь у цих програмах, більше давати зворотний зв’язок; що масовішими вони стануть, то краще буде всім.
Максим Самойлюк: Російські удари руйнують майно підприємств, і один із варіантів фінансування відновлення — кредит. Але щоб отримати кредит, потрібне майно під заставу, а воно ще вчора було, а сьогодні могло згоріти. Немає майна — немає кредиту, немає кредиту — немає майна. Як бізнесу вийти з цього замкненого кола?
Віра Савченко: Складне питання. По-перше, є дуже гарна пілотна програма ЄБРР із «ПриватБанком» і «Райффайзен Банком» щодо часткового списання боргів за знищені війною активи. Дуже важливо, щоб — якщо пілот покаже гарні результати — він став системним компонентом цієї архітектури, а не залишився просто експериментом.
Це вже конкретна програма, яка клієнтам цих установ дає таку можливість. Є також державні портфелі гарантій, які заміщують банку частину застави: «5-7-9» на відновлення, гарантії ЕКА для експортерів, застава рухомим майном, майбутнім врожаєм, правами вимоги; є навіть лізинг — обладнання замість кредиту під заставу рухомості. Тобто якісь рішення є, але питання застави під кредит дуже критичне, особливо для великого бізнесу, де суми й застави великі, — тут масового рішення, на жаль, немає. Його треба напрацьовувати всім разом.
Ангеліна Завадецька: Ви вже неодноразово згадували експортно-кредитне агентство. З 1 січня 2026 року працює ця програма компенсацій — до ₴30 млн на одного суб’єкта. Щоб узяти участь, є нюанс: бізнес має сплатити одноразовий внесок — пів відсотка від суми ймовірного збитку, тобто до ₴150 тис. при максимальному ліміті.
Віра Савченко: Коли ви купуєте страховий поліс і наприкінці його дії з вами нічого не сталося, вартість полісу вам теж не повертають.
Ангеліна Завадецька: Пригадую фільми — не пам’ятаю, американські чи ні, — де, щоб отримати страхову виплату, люди собі щось ламають чи щось підпалюють, аби тільки їм виплатили.
Віра Савченко:Тобто так, це квазістраховий інструмент. Це не зовсім страховка, а компенсація на прифронтових територіях — там це зменшений страховий платіж. Чи виправдано? Думаю, дуже, бо ЕКА, до речі, працює на всіх прифронтових територіях: у них немає такого, що «100 кілометрів від лінії фронту не працюємо» чи «50» — програма покриває всюди. На цих територіях просто немає іншого варіанту — страхові там не працюють. Тому за пів відсотка отримати можливість компенсувати вартість майна до ₴30 млн — як на мене, дуже виправдано.
Це, щоправда, не вирішує проблеми великого бізнесу — великих компаній, великих логістичних центрів, які теж є на прифронтових територіях і працюють, — це колосальна проблема; але для малого й середнього бізнесу, який теж становить велику частину нашої економіки, це дуже гарна програма. І, як я вже казала, чекаємо на її подальше оновлення. Якщо додадуть орендоване майно та інші покращення, які заплановані, буде дуже добре. Внесок — це солідарний механізм, тому він і не повертається: сплачують багато, а компенсують тому, до кого прилетіло; самих внесків для функціонування програми недостатньо — там велика бюджетна складова.
Максим Самойлюк: Є ще питання ліміту в ₴30 млн: адже зараз потерпають і більші бізнеси, чиї збитки суттєво перевищують ₴30 млн, — та сама «Розетка», та сама «Фоззі Груп» та інші компанії, які росіяни регулярно обстрілюють. Під цю програму компенсації вони не підпадають. Які варіанти є для них? Можливо, для них є якісь інші рішення?
Віра Савченко: Інших варіантів немає. Страхові не страхують, а ця програма для них надто маленька. Є точкові програми для великого бізнесу, але — для нових інвестицій: американська DFC дозволяє застрахувати великі нові інвестиції, у ЄБРР є своя програма, але теж для нових інвестицій. Якщо ви хочете, умовно, побудувати в Україні завод, який коштуватиме десятки мільйонів, то знайдете під це якесь іноземне дороге покриття.
А для вже наявного великого бізнесу в Україні інших програм немає. І тут відповідь, мабуть, у якомусь довгостроковому рішенні, бо програма ЕКА — це швидкі кроки для малого й середнього бізнесу тут і зараз. Треба розробляти комплекснішу програму страхування воєнних ризиків — довгострокову, яка після завершення війни зможе еволюціонувати в повоєнну. Бо навіть якщо завтра бойові дії закінчаться, воєнний ризик нікуди не зникне: у нас багато замінованих територій, вибухові ризики залишаються, та й Росія лишається сусідом.
У світі є багато прикладів, коли програма компенсації під час війни згодом еволюціонувала у страхові програми проти терористичного ризику, проти катастроф, і далі ефективно працювала. Тільки комерційним ринком ми тут не впораємося, тільки державною компенсацією — теж. Потрібна багаторівнева програма, яка включала б і комерційний ринок, і державну компоненту, і міжнародний перестраховий ринок. Наскільки я знаю, уряд над такою програмою працює — то активніше, то менш активно, пріоритети змінюються. Дуже сподіваюся, що це перспектива не тижнів, а місяців, і така програма таки запрацює, наблизивши нас до комплексного розв’язання проблеми. Бо поточна програма — це nice to have, але досить точкове, короткострокове рішення.
Максим Самойлюк: У ЕКА є ще одна програма — не лише компенсація збитків, а й часткове покриття премії на страхування воєнних ризиків: якщо премія перевищує 1%, держава через ЕКА готова компенсувати різницю понад 1%, але з лімітом ₴3 млн на рік.
Що ви думаєте про цей інструмент і наскільки він реально зменшує фінансове навантаження на бізнес, який потребує такої страховки?
Віра Савченко: Це, власне, дві компоненти однієї і тієї ж програми; вона теж запрацювала 1 січня цього року. Умовно, поділ такий: на прифронтових територіях — компенсація збитків, а на решті території — компенсація страхового внеску, бо на прифронтових страхові не всюди страхують. Це теж гарна програма для бізнесу.
Зараз, якщо йти до комерційних страхових, у більш-менш спокійних регіонах ставка буде десь 4–6%, у ризикованіших — 8, 11, 12%, а подекуди страхові взагалі не працюють. І ці 8–12% для бізнесу — це дорого й складно, тож компенсація вартості страховки до 1% — дуже гарний інструмент. Так само скажу, що заявок на нього подано не так багато, тож сподіваюся, що програма житиме й працюватиме далі і що більше бізнесів до неї звертатиметься.
Важливий момент: там теж дуже короткі терміни — треба відразу після укладення договору зі страховою, у п’ятиденний строк, подати документи до ЕКА, щоб вступити в програму і щоб вони компенсували різницю у відсотках. До 1 серпня цього року — буквально до позаминулого тижня — діяла ретроспективна модель: можна було вступити в програму й за старим договором страхування, укладеним раніше, ніж за 5 днів до подання.
Зараз цей період завершився; дуже сподіваюся, що його продовжать чи відкриють новий, щоб і за старими договорами можна було вступити. З останніх новин, що я чула, по цій програмі теж збільшать ліміти: зараз компенсують до 1%, але не більше ₴3 млн на рік, — здається, є пропозиція збільшити це до ₴5 млн, що теж непогано. Тож програма гарна, треба користуватися; вона стимулює страховий ринок — більше полісів, а що ефективніше працює ринок, то більше з’являтиметься інших страхових продуктів. Нам потрібна масовість цих програм, тому дуже сподіваюся, що ця компонента програми ЕКА теж запрацює масовіше.
Ангеліна Завадецька: Віро, а чому, на вашу думку, — ви називали цифру близько 400 бізнесів, які скористалися програмою до ₴30 млн, — чому так мало, і як це змінити?
Віра Савченко: Це цифра з відкритих джерел, точної я не знаю — нею оперували в новинах. У будь-якої добровільної страхової моделі є свої пастки. Перша — катастрофічна короткозорість: людина, бізнес системно недооцінюють рідкісні події з великими збитками — «у мій об’єкт не влучить». Тобто наша психіка нормалізує навіть таку фонову загрозу: вона велика, ми всі це розуміємо, але не настільки, щоб усі масово пішли купувати поліс і вступати в програму ЕКА. Друге — так зване гіперболічне дисконтування: це коли премія платиться сьогодні, а захист — у якомусь абстрактному майбутньому.
Гроші за участь у програмі ЕКА і страховий поліс треба заплатити сьогодні, і коли є дефіцит обігових коштів, коли складно за всіма іншими напрямами, ця витрата програє будь-якій операційній. Ну і просто ліквідні обмеження: цих порівняно невеликих коштів у компанії може на цьому етапі не бути. І, на жаль, недовіра до виплат. У нас у країні до будь-якого страхування є певна недовіра — навіть за популярними полісами медичного чи автомобільного страхування буває складно довести право на виплату й доводиться довго її чекати.
Тому бізнес і тут не до кінця вірить, що він вступить у програму і одразу після прильоту отримає компенсацію в повному обсязі. Тому треба комунікувати. Мені б дуже хотілося бачити успішні кейси — коли компанія, що брала участь у програмі, справді отримала виплату. Гадаю, тоді програма стане масовішою.
Ангеліна Завадецька: Якщо уявити ідеально підготовлений до криз український бізнес — який він? Можете, на ваш розсуд, розділити цю підготовку на малий, середній і великий бізнес, чи це радше єдині поради для всіх?
Віра Савченко: Питання обширне. Дуже складно сказати «витрачайте максимум ресурсів на підготовку до можливого прильоту» або, навпаки, «покращуйте лише короткострокові речі» — кожен має вирішувати сам. Ситуація в нас унікальна, і говорити, як робити правильно, складно. Але точно в кожної компанії має бути план безперервності діяльності. Якщо його досі немає — після стількох років це, мабуть, проблема. Ми говорили про хмарні сервіси, перехід у хмару — це теж має бути. Точно має бути підготовлений персонал — і тренінгова, і безпекова складові.
Зараз у нас цього немає, але колись ми до цієї моделі дійдемо. Наприклад, у Британії страхова модель, заснована на захисті від ризиків тероризму, має цікаву річ: поліс на 10% дешевший для компаній, які самі вкладаються у свою безпеку і роблять низку речей, тобто зменшують імовірність настання шкоди і, де можуть, її вплив. Умовно: якщо одне підприємство вкладається, будує укриття, персонал навчений, вони розосередилися, а інше нічого не робить — і в обидва стався приліт, — то перше, мабуть, швидше відновиться і, можливо, справді заслуговує на якусь знижку в полісі чи трохи більшу компенсацію. Це стимул стати підготовленою компанією; гадаю, це буде гарний крок, якщо його впровадять держава чи сам ринок. Багато компаній зараз релокуються.
Сенс у децентралізації, мабуть, є, але казати всьому бізнесу з прифронтових регіонів «релокуйтеся на Західну Україну» — теж, мабуть, неправильно. Тому підготовлений бізнес — це той, хто займається своїм ризик-менеджментом: навіть із тими ризиками, з якими нічого не може вдіяти, — якщо він їх визнає і чесно прораховує, це вже частина підготовки. Усі ризики зняти ми не можемо, але хоча б знати про них і готуватися — це важливо.
Зараз є багато можливостей з боку приватного ринку: допомогти скласти план безперервності діяльності, перейти в хмару, навчити працівників, замовити навіть приватне ППО чи укриття. Тобто, залежно від сфери, кожен бізнес може багато зробити, щоб не бути захопленим зненацька, а розуміти ці ризики й те, що може статися в критичній ситуації.
Запис Що робити бізнесу після «прильоту» та хто компенсує збитки спершу з'явиться на Громадське радіо.
А ще детально розбираємо, що робити бізнесу одразу після прильоту: як зафіксувати пошкодження, які документи зібрати, як оцінити збитки та куди звертатися по компенсацію.
Ангеліна Завадецька: Вітаю! Ви слухаєте або дивитеся подкаст «Що з економікою?» від Центру економічної стратегії спільно з Громадським радіо за підтримки ПриватБанку. Мене звати Ангеліна Завадецька, я комунікаційна менеджерка ЦЕС.
Максим Самойлюк: А я — Максим Самойлюк, старший економіст ЦЕС. І сьогодні говоритимемо про наслідки російських атак для української економіки та про те, як бізнесу зберегти стійкість. Наша гостя — Віра Савченко, виконавча директорка міжнародної аудиторської та консалтингової компанії BDO в Україні. Пані Віро, вітаю вас!
Віра Савченко: Добрий день!
Ангеліна Завадецька: BDO спільно з Європейською бізнес-асоціацією у травні цього року презентували покроковий план для бізнесу — як діяти у випадку пошкодження майна внаслідок російської агресії. Хочу запитати: з якою метою ви готували такий посібник і наскільки, за вашою оцінкою, бізнес готовий, чи має напрацьовані стратегії відновлення, і чи вистачає йому урядових та неурядових рекомендацій?
Віра Савченко: Дякую за запитання і взагалі за увагу до цієї теми — на мій погляд, вона недооцінена, справді небагато інформації. У межах Європейської бізнес-асоціації наші експерти підготували цей посібник, і зараз ми вже готуємо його третю редакцію. З’являється так багато нового, щось змінюється, додаються державні програми підтримки, уточнення, роз’яснення — тобто вже третя редакція за досить короткий час. Якщо говорити, наскільки бізнесу легко зорієнтуватися в цих процесах, особливо після прильотів — хоча готуватися до цього треба завчасно, — то інформації дуже мало: різні державні органи випускають свої регуляції, і це іноді ніяк не поєднано між собою.
Тому ми й вирішили зробити цей посібник. Нова редакція, якщо не помиляюся, вийде за тиждень-два — понад 41 сторінка суто практичних рекомендацій, що робити. Обсяг інформації великий, навігація складна, саме тому ми намагаємося допомогти бізнесу зорієнтуватися. А чому вирішили випускати? Бо був великий запит: у компаній ставалися прильоти, вони зверталися куди могли, зокрема й до бізнес-асоціації, питали, що робити. І тут дуже важливий обмін досвідом — багато компаній та асоціацій, які вже проходили певні етапи, ним ділилися. Тобто посібник написаний не лише з голови консультантів: там є й практичні поради від тих, хто, на жаль, уже пережив такі випадки і поділився своїм шляхом.
Ангеліна Завадецька: Останнім часом російські атаки на український бізнес посилилися. За вашими оцінками, їхній вплив гірший, ніж торік? І які наслідки ви бачите за секторами, за регіонами — для конкретного бізнесу і для економіки загалом?
Віра Савченко: Я оперую тільки публічними, доступними даними. З того, що відбувається зараз, — так, цьогоріч атаки саме на приватний сектор посилилися порівняно з минулим роком. Найбільше страждає логістика, складська інфраструктура, але так само — енергетика, харчова промисловість. Бачила статистику (щоправда, джерело не на виду, але вона схожа на правду), що постраждав приблизно кожен п’ятий хлібозавод — ось такі зараз масштаби руйнувань.
Постраждали й машинобудування, і ретейл — дуже багато галузей. Київщина, Дніпро, Одеса, Запоріжжя — регіонально вже немає такого поняття, як глибокий тил: навіть там, де раніше вважалося більш-менш безпечно, зараз великі руйнування. Гадаю, якусь нову макростатистику ми побачимо лише на рівні RDNA наступного року. Київська школа економіки рахує цифри пошкоджень; з того, що доступно з публічних джерел, збитки українського приватного сектору — це десь від $7 до $17 млрд. Точно сказати складно, але приблизно такими цифрами оперують різні дослідження.
Максим Самойлюк: У посібнику, який ми вже згадували, є покрокова інструкція — що робити бізнесу і в якому порядку у випадку прильоту. Пропоную пройтися цими кроками. Якщо, не дай Боже, прилітає ракета чи дрон — що бізнес має зробити найперше?
Віра Савченко: Дуже дякую за запитання, воно справді критичне — у критичних ситуаціях багато людей губляться. У перші години найважливіше — безпека людей: переконатися, що всі в безпеці, надати необхідну допомогу, викликати екстрені служби (101, 102, 103). Потім якомога швидше задокументувати — поки не почали прибирати наслідки — і починати збирати документи, йти по інстанціях. Зараз є три необхідні шляхи.
Перший — зафіксувати сам факт: акт комісійного обстеження, запис у Реєстрі пошкодженого майна. Другий — оцінити розмір збитку (якщо є страховий поліс або плануєте подавати, наприклад, до суду). Третій — підтвердження форс-мажору, яким займається Торгово-промислова палата. Тобто це десь 5–7 пакетів документів, причому на деякі з них досить обмежений термін — їх не можна збирати умовно пів року. І подавати їх треба теж у кілька інстанцій — залежно від того, чи є страховка, чи бере компанія участь у програмі експортно-кредитного агентства (ЕКА), — десь у 5–7 інстанцій. І ось тут одна з головних проблем: деякі державні органи не визнають документи іншого державного органу, і підприємствам доводиться подавати дублюючі пакети до одних і тих самих органів. Це дуже затягує будь-які процеси.
Ангеліна Завадецька: А з якими саме органами ця дискомунікація?
Віра Савченко: Наприклад: обстеження не є підставою для банку, витяг із реєстру не працює для страховика, сертифікат ТПП — для податкового списання. Тобто кожен документ фіксує щось своє, а коли в підприємства згоріли офіс, сервери, сервіси — дуже складно готувати всі ці пакети. З того, що я чула від бізнесів, які збирали документи після прильотів: навіть якщо вони беруть участь у програмі ЕКА і мають право на компенсацію, саме збирання документів займає до двох місяців, а може, й трохи більше.
Тому про якесь швидке відновлення зараз говорити дуже складно — саме через цю потребу в дерегуляції. Забігаючи наперед: і Європейська бізнес-асоціація, і інші асоціації, і приватні підприємства постійно надають урядові зворотний зв’язок; сподіваюся, деякі процеси спростяться, але наразі — не менше 5–7 пакетів документів.
Ангеліна Завадецька: А чи треба до когось звертатися, щоб завели кримінальну справу проти Росії, чи це відбувається автоматично?
Віра Савченко: Ні, це відбувається автоматично: на місце викликається поліція, і відомості автоматично вносяться до Єдиного реєстру досудових розслідувань. Але підприємству варто переконатися, що це зроблено, і дізнатися номер кримінального провадження. Тобто певні кроки зробити треба, але саме внесення відбувається автоматично.
Максим Самойлюк: Отже, переконалися, що персонал у безпеці, зафіксували пошкодження, справу проти Росії завели автоматично. Наступний важливий крок у посібнику — зібрати всі документи на майно. Але що робити, якщо разом із товаром чи обладнанням згоріли й усі документи? Податковий кодекс дає бізнесу поза зоною бойових дій лише 5 робочих днів, щоб письмово повідомити податкову, і 90 днів, щоб відновити архіви. Як у такій ситуації не нарватися на штрафи?
Віра Савченко: Ці терміни все одно потрібно намагатися дотримати. Знищення архівів треба включити в загальну доказову базу — зафіксувати, що тут зберігалися документи і що вони втрачені, — і методично відновлювати. Дуже складно, коли знищилося все і його неможливо відновити. Але щось можна: узяти витяг із державних реєстрів, поновити установчі документи, взяти дублікати у контрагентів, виписки в банку тощо.
Зараз багато що є в електронних кабінетах — у кожного підприємства вони є в різних установах, — тому значна частина відновлюється, і це не така велика проблема, але терміни бажано не пропускати. З останньої комунікації з податковою бачу, що вона готова йти на індивідуальні рішення й відкрита до діалогу. Тобто якщо вийти на комунікацію і пояснити свою критичну ситуацію, є шанс на відкритий діалог і запобігання неприємним моментам — краще, ніж не комунікувати і пропустити всі терміни.
Ангеліна Завадецька: Наступний етап — оцінити збитки. Хочу запитати: чи можна включати у збитки простій? Як бізнесу порахувати, скільки коштує один день, коли він не працює, і який мінімальний запас грошей потрібен для перезапуску?
Віра Савченко: Тут можна підійти з двох боків. З одного боку, є затверджена Фондом держмайна методика, за якою оцінюють збитки. З іншого — якщо підприємство хоче взяти участь у програмі ЕКА, у програмі компенсації, то ймовірний збиток воно оцінює саме, не залучаючи оцінювача за жодною методикою: тобто оголошує суму ймовірного збитку, на яку хоче увійти в програму. А вже після настання випадку треба залучати сертифікованого оцінювача, який за цією методикою робить оцінку, і тоді вже подавати, наприклад, на компенсацію.
Щодо простою: зараз у програмі ЕКА застрахувати бізнес-діяльність не можна — лише майно: будівлю, виробництво, комунікації, інфраструктурні об’єкти, а простій поки ні. Упущену вигоду — прибуток, який ви не отримали через зупинку, — для суду, наприклад, ЕКА не приймає. Ми подали пропозицію розширити програму на простій, але позитивного рішення поки немає. Чому я постійно посилаюся на експортно-кредитне агентство і наводжу його як приклад? Бо поки що для бізнесу це єдина працююча і наявна програма масової компенсації після прильотів. Є точкові рішення для великих інвесторів чи інші програми, але масова, державна — одна, від ЕКА, тому всі орієнтири зараз на неї.
Ангеліна Завадецька: Просто уточню: за цією програмою бізнес сам прораховує ймовірні збитки, коли подається, і рахується лише майно. А якщо станеться приліт — заходить команда, яка переоцінює ці збитки? Ось цей момент хотіла уточнити.
Віра Савченко: Коли стався приліт, а ви учасник програми: ви оцінили, наприклад, своє майно на ₴10 млн — це був перший ліміт, зараз ₴30 млн — і сплачуєте пів відсотка. Якщо стався приліт, то, щоб отримати компенсацію, вам уже потрібен звіт незалежного оцінювача: ви викликаєте його за свій кошт, подаєте цей звіт в ЕКА, і вже за ним вони компенсують. Так зроблено, бо коли звіт оцінювача вимагався спочатку — на вході в програму — багато бізнесів казали, що це дорого й складно; щоб спростити вхід і зробити програму масовішою, звіт оцінювача перенесли на момент після настання випадку.
Максим Самойлюк: Що робити з податками і персоналом? Коли приміщення чи склад зруйновані, виробництво стоїть, грошей немає — як законно діяти керівнику, щоб не втратити команду і не загнати компанію в борги? Чи може бізнес тимчасово не платити податки? Що загалом вигідніше — оголосити простій і платити не менше двох третин окладу, чи повністю призупинити дію трудового договору, коли зарплату не виплачують взагалі?
Віра Савченко: Закон дає кілька легальних інструментів, і їх можна комбінувати; у новій версії нашого гайду ми навіть робимо матрицю відповідності — що з чим можна поєднувати. Якщо відновлення не сильно зруйнованого підприємства — питання тижнів, можна оформити простій і платити не менше двох третин окладу: це дорожче, але зберігає команду. Для тих, хто може працювати віддалено, — дистанційна робота з повною зарплатою. Якщо ж горизонт невідомий або тривалий, можна призупинити дію трудового договору, і зарплата не виплачується. Це не звільнення, але дуже великі ризики втратити команду, тож підприємство має саме вирішити, що краще: частково платити й зберегти команду, щоб потім швидко відновитися, чи піти на ризик втрати команди.
Призупинення — це майже нуль витрат проти двох третин фонду оплати праці, але треба дивитися; іноді варто комбінувати залежно від відділу та інших факторів. Робочий принцип — гібрид: частину команди на дистанційку, частину — у простій, а призупинення — тільки там, де роботи фізично немає і невідомо, коли її можна відновити. Щодо податків: немає такого, щоб їх не платити, але є часткові механізми. Можна звертатися по відстрочку чи розстрочення податкового боргу, комунікувати з податковою; списання знищених активів зменшує фінансовий результат. Кожна ситуація індивідуальна, але точно не можна не платити податки просто через сам факт, що по вашій компанії був приліт.
Ангеліна Завадецька: А ці податкові знижки, про які публічно говорить і малий, і великий бізнес після прильотів, — чи це взагалі можливо? Наскільки це допомогло б, якщо ви рахували?
Віра Савченко: Це поки лише пропозиції, проєкти. Не думаю, що податкова погодиться на такі знижки — це нереалістичний інструмент. Я більше вірю в так звані tax incentives — податкові стимули. Є два законопроєкти — якщо не помиляюся, їх подавав депутат Дмитро Кисилевський, — за якими податки можна буде зараховувати: за рахунок майбутніх податків фінансувати будівництво чи інвестицію.
У світі цей інструмент працює: інвестор заходить у країну, і частину його інвестицій потім компенсують податками. Це реалістичніший інструмент, і дуже сподіваюся, що ці два законопроєкти приймуть і бізнес зможе цим користуватися. А просто податкові знижки через сам факт пошкодження, мені здається, — нереальний інструмент; хоч про нього й говорять, мабуть, його не приймуть.
Максим Самойлюк: А чому? Адже про це говорить багато бізнесів, і з останніх найбільших прикладів — «Розетка» теж про це говорить. Чому ви все-таки вважаєте, що на це не підуть?
Віра Савченко: Тому що потрібні гроші в бюджет, а ситуація в бюджеті теж не найкраща. Якщо підприємство працює і може працювати далі, йому одразу після прильоту потрібна ліквідність — пільгові кредити, а не податкові знижки. Деякі податки нараховуються за підсумком року — це довготривалий ефект. А швидка програма компенсації, програма пільгового кредитування — з мого досвіду, бізнес запитує саме це.
Ангеліна Завадецька: Ніби все зафіксовано — але чи є реальний шанс колись отримати компенсацію і від кого саме? Додам, що в посібнику зазначено: зафіксовані збитки можна передавати до Міжнародного реєстру збитків через «Дію». Чому національне судове рішення проти Росії — це підстава отримати компенсацію в майбутньому?
Віра Савченко: Тут працює формула: без зафіксованих сьогодні збитків завтра не буде нічого. А із зафіксованими збитками — це вже питання політичних рішень і часу; це вже не питання «якщо». Тому фіксувати треба, але зараз, окрім інструменту від ЕКА, іншого компенсаційного інструменту немає. Можна йти до суду — українського чи міжнародного. В Україні, наскільки я знаю, лише одна судова справа завершилася — здається, у Сумській області, зі стягненням майна, що належало чи Росії, чи якомусь російському бізнесу.
Тобто це поодинока справа. У міжнародній практиці — я не судовий юрист і знаю про це трохи опосередковано — краще працює інвестиційний арбітраж: багато великих українських компаній подавали позови і вигравали їх. Дуже гарна практика по Криму: після 2014 року багато українських компаній втратили там активи; і Україна, і Росія до минулого року були членами цього міжнародного арбітражу. Торік членство Росії за договором завершилося, але подавати на неї позови можна ще років десять. Тобто позов подає не держава Україна, а конкретний інвестор, бізнес — до Росії. По Криму вже є кілька справ, є судова практика; рішення ухвалювали на користь українських інвесторів.
Наскільки я знаю, не лише по Криму, а й по інших активах уже було 2–3 позитивних рішення в судах Нідерландів. Практика напрацьовується, далі питання — стягнення: десь російські активи вже заблоковані, десь ще блокуються. Механізм складний. Але велика подяка тим компаніям, які проходять цей шлях, витрачають гроші на міжнародні арбітражі й напрацьовують практику, яка, впевнена, потім допоможе всьому українському бізнесу притягнути агресора до відповідальності. Як саме це буде, який механізм — поки сказати складно, але вже те, що створено реєстр і бізнес може подавати туди через «Дію», досить легко заявляючи про свою шкоду, — це великий крок уперед. До того ж це сталося зовсім недавно: раніше подавати записи до цього реєстру могли лише фізичні особи.
Ангеліна Завадецька: Віро, а чи є вже там цифри по втратах фізичних осіб і бізнесу? Скільки вже назбиралося?
Віра Савченко: Ні, на жаль, актуальних даних цього реєстру я не знаю — бізнес лише кілька місяців як отримав можливість подавати через «Дію», тому це поки неспівставні цифри; як заноситимуть минулі періоди, мені складно сказати. Як на мене, найактуальніші втрати бізнесу зараз не в цьому реєстрі, а в підрахунках Київської школи економіки та Світового банку, які публікуються в RDNA.
Максим Самойлюк: Ви згадали, що коли документи згоряють разом з усім, це велика проблема. Як бізнесу захистити свої документи й дані заздалегідь — що для цього варто зробити?
Віра Савченко: Гадаю, в Україні вже майже не залишилося підприємств, які ведуть облік лише на папері — фінансова функція майже всюди оцифрована. Але треба переконатися, що ви користуєтеся надійною хмарою, не використовуєте вороже програмне забезпечення, а паролі не записані всі на одному папірці, який лежить в офісі й про який знає лише одна людина. Бухгалтерія, облік, корпоративна пошта, документообіг, база клієнтів, договори — це дуже важливо.
Усі правовстановлюючі документи бажано мати в копії — техпаспорти, креслення; тобто все, що потрібно для роботи, має мати резервну копію. Є правило «3-2-1»: три копії, два типи носіїв і одна географічно віддалена копія. Контур можна трохи спростити, але бажано переносити в хмару — тим паче що це зараз доступно. Є українські дата-центри, які надають такі послуги, є й міжнародні — від Amazon, Microsoft. Тобто це справді легко і не так дорого й складно, як може здатися. Перехід у хмару — не лише запобіжник: він допоможе бізнесу ефективніше працювати, бо це і спільна робота над документами, і багато інших переваг.
Ангеліна Завадецька: Коли бізнес зазнає ударів, очевидно, що не всі можуть витягнути ремонт і відновлення самотужки. Тому уряд розробив кілька фінансових інструментів підтримки — від прямих гарантій до страхування ризиків, частину ми вже сьогодні згадували. Як ви загалом оцінюєте ці програми? Чи багато бізнесів можуть на них розраховувати і чи вони дієві?
Віра Савченко: Тут, мабуть, найбільша проблема в тому, що роки йдуть, а сильних позитивних змін у цьому напрямі, на жаль, немає. Є програма компенсації від експортно-кредитного агентства — вона запрацювала 1 січня цього року. Особисто я дуже дякую урядові, що вона є. Ми й самі вступили в цю програму й користуємося нею; слава Богу, ситуацій, коли довелося б просити компенсацію, у нас не було. Добре, що вона є, але з офіційних цифр, які я бачу, десь близько 400 бізнесів подали заявку на вступ. Це невелика кількість — програма не стала масовою.
Гадаю, уряд це теж розуміє: у програму вже двічі вносили корективи — збільшували ліміти, спрощували (наприклад, спершу прибрали оцінку на вході), — і зараз готується третій пакет змін. Дуже сподіваюся, що програма стане ще зручнішою. Наскільки я знаю, до майнової компенсаційної складової пропонують додати Київ і Київську область, а також орендоване майно — раніше можна було лише власне.
І дуже дякую вам, що піднімаєте це питання, — так ми певною мірою рекламуємо програму, щоб більше бізнесів про неї знали й могли вступити, адже вона справді недорога: пів відсотка, це гарна можливість. Але в програмі є обмеження: вона повністю фінансується з бюджету, і може статися так, що в разі великих пошкоджень грошей у бюджеті просто не вистачить, щоб компенсувати всім, — навіть якщо все правильно оформлено, сплачено внесок і є всі документи. Тому очікуємо — навіть не від уряду, а від Верховної Ради — можливого збільшення фінансування цієї програми в бюджеті. Але тут попит народжує пропозицію: що більше бізнесу увійде в програму, то легше буде адвокатувати збільшення фінансування. Є також програми компенсації для переробних підприємств — здається, там компенсують до ₴16 млн.
Переробні підприємства — наші флагманські, тому для них більша підтримка, і це теж добре. Зараз говорять про «5-7-9», щоб трохи розширити підтримку на ширше коло бізнесу. Тобто інструменти є, і вони гарні; сказати, що держава нічого не робить і не допомагає, не можна. Але є певні недоліки й на боці самого бізнесу — треба активніше брати участь у цих програмах, більше давати зворотний зв’язок; що масовішими вони стануть, то краще буде всім.
Максим Самойлюк: Російські удари руйнують майно підприємств, і один із варіантів фінансування відновлення — кредит. Але щоб отримати кредит, потрібне майно під заставу, а воно ще вчора було, а сьогодні могло згоріти. Немає майна — немає кредиту, немає кредиту — немає майна. Як бізнесу вийти з цього замкненого кола?
Віра Савченко: Складне питання. По-перше, є дуже гарна пілотна програма ЄБРР із «ПриватБанком» і «Райффайзен Банком» щодо часткового списання боргів за знищені війною активи. Дуже важливо, щоб — якщо пілот покаже гарні результати — він став системним компонентом цієї архітектури, а не залишився просто експериментом.
Це вже конкретна програма, яка клієнтам цих установ дає таку можливість. Є також державні портфелі гарантій, які заміщують банку частину застави: «5-7-9» на відновлення, гарантії ЕКА для експортерів, застава рухомим майном, майбутнім врожаєм, правами вимоги; є навіть лізинг — обладнання замість кредиту під заставу рухомості. Тобто якісь рішення є, але питання застави під кредит дуже критичне, особливо для великого бізнесу, де суми й застави великі, — тут масового рішення, на жаль, немає. Його треба напрацьовувати всім разом.
Ангеліна Завадецька: Ви вже неодноразово згадували експортно-кредитне агентство. З 1 січня 2026 року працює ця програма компенсацій — до ₴30 млн на одного суб’єкта. Щоб узяти участь, є нюанс: бізнес має сплатити одноразовий внесок — пів відсотка від суми ймовірного збитку, тобто до ₴150 тис. при максимальному ліміті.
Віра Савченко: Коли ви купуєте страховий поліс і наприкінці його дії з вами нічого не сталося, вартість полісу вам теж не повертають.
Ангеліна Завадецька: Пригадую фільми — не пам’ятаю, американські чи ні, — де, щоб отримати страхову виплату, люди собі щось ламають чи щось підпалюють, аби тільки їм виплатили.
Віра Савченко:Тобто так, це квазістраховий інструмент. Це не зовсім страховка, а компенсація на прифронтових територіях — там це зменшений страховий платіж. Чи виправдано? Думаю, дуже, бо ЕКА, до речі, працює на всіх прифронтових територіях: у них немає такого, що «100 кілометрів від лінії фронту не працюємо» чи «50» — програма покриває всюди. На цих територіях просто немає іншого варіанту — страхові там не працюють. Тому за пів відсотка отримати можливість компенсувати вартість майна до ₴30 млн — як на мене, дуже виправдано.
Це, щоправда, не вирішує проблеми великого бізнесу — великих компаній, великих логістичних центрів, які теж є на прифронтових територіях і працюють, — це колосальна проблема; але для малого й середнього бізнесу, який теж становить велику частину нашої економіки, це дуже гарна програма. І, як я вже казала, чекаємо на її подальше оновлення. Якщо додадуть орендоване майно та інші покращення, які заплановані, буде дуже добре. Внесок — це солідарний механізм, тому він і не повертається: сплачують багато, а компенсують тому, до кого прилетіло; самих внесків для функціонування програми недостатньо — там велика бюджетна складова.
Максим Самойлюк: Є ще питання ліміту в ₴30 млн: адже зараз потерпають і більші бізнеси, чиї збитки суттєво перевищують ₴30 млн, — та сама «Розетка», та сама «Фоззі Груп» та інші компанії, які росіяни регулярно обстрілюють. Під цю програму компенсації вони не підпадають. Які варіанти є для них? Можливо, для них є якісь інші рішення?
Віра Савченко: Інших варіантів немає. Страхові не страхують, а ця програма для них надто маленька. Є точкові програми для великого бізнесу, але — для нових інвестицій: американська DFC дозволяє застрахувати великі нові інвестиції, у ЄБРР є своя програма, але теж для нових інвестицій. Якщо ви хочете, умовно, побудувати в Україні завод, який коштуватиме десятки мільйонів, то знайдете під це якесь іноземне дороге покриття.
А для вже наявного великого бізнесу в Україні інших програм немає. І тут відповідь, мабуть, у якомусь довгостроковому рішенні, бо програма ЕКА — це швидкі кроки для малого й середнього бізнесу тут і зараз. Треба розробляти комплекснішу програму страхування воєнних ризиків — довгострокову, яка після завершення війни зможе еволюціонувати в повоєнну. Бо навіть якщо завтра бойові дії закінчаться, воєнний ризик нікуди не зникне: у нас багато замінованих територій, вибухові ризики залишаються, та й Росія лишається сусідом.
У світі є багато прикладів, коли програма компенсації під час війни згодом еволюціонувала у страхові програми проти терористичного ризику, проти катастроф, і далі ефективно працювала. Тільки комерційним ринком ми тут не впораємося, тільки державною компенсацією — теж. Потрібна багаторівнева програма, яка включала б і комерційний ринок, і державну компоненту, і міжнародний перестраховий ринок. Наскільки я знаю, уряд над такою програмою працює — то активніше, то менш активно, пріоритети змінюються. Дуже сподіваюся, що це перспектива не тижнів, а місяців, і така програма таки запрацює, наблизивши нас до комплексного розв’язання проблеми. Бо поточна програма — це nice to have, але досить точкове, короткострокове рішення.
Максим Самойлюк: У ЕКА є ще одна програма — не лише компенсація збитків, а й часткове покриття премії на страхування воєнних ризиків: якщо премія перевищує 1%, держава через ЕКА готова компенсувати різницю понад 1%, але з лімітом ₴3 млн на рік.
Що ви думаєте про цей інструмент і наскільки він реально зменшує фінансове навантаження на бізнес, який потребує такої страховки?
Віра Савченко: Це, власне, дві компоненти однієї і тієї ж програми; вона теж запрацювала 1 січня цього року. Умовно, поділ такий: на прифронтових територіях — компенсація збитків, а на решті території — компенсація страхового внеску, бо на прифронтових страхові не всюди страхують. Це теж гарна програма для бізнесу.
Зараз, якщо йти до комерційних страхових, у більш-менш спокійних регіонах ставка буде десь 4–6%, у ризикованіших — 8, 11, 12%, а подекуди страхові взагалі не працюють. І ці 8–12% для бізнесу — це дорого й складно, тож компенсація вартості страховки до 1% — дуже гарний інструмент. Так само скажу, що заявок на нього подано не так багато, тож сподіваюся, що програма житиме й працюватиме далі і що більше бізнесів до неї звертатиметься.
Важливий момент: там теж дуже короткі терміни — треба відразу після укладення договору зі страховою, у п’ятиденний строк, подати документи до ЕКА, щоб вступити в програму і щоб вони компенсували різницю у відсотках. До 1 серпня цього року — буквально до позаминулого тижня — діяла ретроспективна модель: можна було вступити в програму й за старим договором страхування, укладеним раніше, ніж за 5 днів до подання.
Зараз цей період завершився; дуже сподіваюся, що його продовжать чи відкриють новий, щоб і за старими договорами можна було вступити. З останніх новин, що я чула, по цій програмі теж збільшать ліміти: зараз компенсують до 1%, але не більше ₴3 млн на рік, — здається, є пропозиція збільшити це до ₴5 млн, що теж непогано. Тож програма гарна, треба користуватися; вона стимулює страховий ринок — більше полісів, а що ефективніше працює ринок, то більше з’являтиметься інших страхових продуктів. Нам потрібна масовість цих програм, тому дуже сподіваюся, що ця компонента програми ЕКА теж запрацює масовіше.
Ангеліна Завадецька: Віро, а чому, на вашу думку, — ви називали цифру близько 400 бізнесів, які скористалися програмою до ₴30 млн, — чому так мало, і як це змінити?
Віра Савченко: Це цифра з відкритих джерел, точної я не знаю — нею оперували в новинах. У будь-якої добровільної страхової моделі є свої пастки. Перша — катастрофічна короткозорість: людина, бізнес системно недооцінюють рідкісні події з великими збитками — «у мій об’єкт не влучить». Тобто наша психіка нормалізує навіть таку фонову загрозу: вона велика, ми всі це розуміємо, але не настільки, щоб усі масово пішли купувати поліс і вступати в програму ЕКА. Друге — так зване гіперболічне дисконтування: це коли премія платиться сьогодні, а захист — у якомусь абстрактному майбутньому.
Гроші за участь у програмі ЕКА і страховий поліс треба заплатити сьогодні, і коли є дефіцит обігових коштів, коли складно за всіма іншими напрямами, ця витрата програє будь-якій операційній. Ну і просто ліквідні обмеження: цих порівняно невеликих коштів у компанії може на цьому етапі не бути. І, на жаль, недовіра до виплат. У нас у країні до будь-якого страхування є певна недовіра — навіть за популярними полісами медичного чи автомобільного страхування буває складно довести право на виплату й доводиться довго її чекати.
Тому бізнес і тут не до кінця вірить, що він вступить у програму і одразу після прильоту отримає компенсацію в повному обсязі. Тому треба комунікувати. Мені б дуже хотілося бачити успішні кейси — коли компанія, що брала участь у програмі, справді отримала виплату. Гадаю, тоді програма стане масовішою.
Ангеліна Завадецька: Якщо уявити ідеально підготовлений до криз український бізнес — який він? Можете, на ваш розсуд, розділити цю підготовку на малий, середній і великий бізнес, чи це радше єдині поради для всіх?
Віра Савченко: Питання обширне. Дуже складно сказати «витрачайте максимум ресурсів на підготовку до можливого прильоту» або, навпаки, «покращуйте лише короткострокові речі» — кожен має вирішувати сам. Ситуація в нас унікальна, і говорити, як робити правильно, складно. Але точно в кожної компанії має бути план безперервності діяльності. Якщо його досі немає — після стількох років це, мабуть, проблема. Ми говорили про хмарні сервіси, перехід у хмару — це теж має бути. Точно має бути підготовлений персонал — і тренінгова, і безпекова складові.
Зараз у нас цього немає, але колись ми до цієї моделі дійдемо. Наприклад, у Британії страхова модель, заснована на захисті від ризиків тероризму, має цікаву річ: поліс на 10% дешевший для компаній, які самі вкладаються у свою безпеку і роблять низку речей, тобто зменшують імовірність настання шкоди і, де можуть, її вплив. Умовно: якщо одне підприємство вкладається, будує укриття, персонал навчений, вони розосередилися, а інше нічого не робить — і в обидва стався приліт, — то перше, мабуть, швидше відновиться і, можливо, справді заслуговує на якусь знижку в полісі чи трохи більшу компенсацію. Це стимул стати підготовленою компанією; гадаю, це буде гарний крок, якщо його впровадять держава чи сам ринок. Багато компаній зараз релокуються.
Сенс у децентралізації, мабуть, є, але казати всьому бізнесу з прифронтових регіонів «релокуйтеся на Західну Україну» — теж, мабуть, неправильно. Тому підготовлений бізнес — це той, хто займається своїм ризик-менеджментом: навіть із тими ризиками, з якими нічого не може вдіяти, — якщо він їх визнає і чесно прораховує, це вже частина підготовки. Усі ризики зняти ми не можемо, але хоча б знати про них і готуватися — це важливо.
Зараз є багато можливостей з боку приватного ринку: допомогти скласти план безперервності діяльності, перейти в хмару, навчити працівників, замовити навіть приватне ППО чи укриття. Тобто, залежно від сфери, кожен бізнес може багато зробити, щоб не бути захопленим зненацька, а розуміти ці ризики й те, що може статися в критичній ситуації.
Запис Що робити бізнесу після «прильоту» та хто компенсує збитки спершу з'явиться на Громадське радіо.
Перейти на hromadske.radio
1 Вер. 08:55 Війна та Оборона
Двічі на рік українські компанії обов'язково звітують перед ТЦК про свої автомобілі, однак урядова постанова не визначає точної дати, на яку слід фіксувати ці дані. Відтак через правову прогалину роботодавці змушені обирати між днем подачі документа та першим числом звітного місяця.
Про це пояснюють експерти з кадрового обліку Kadroland, передає Новини.LIVE.
Яку дату вказувати у звіті про авто для ТЦК
В Україні керівники установ, організацій та підприємств двічі на рік зобов'язані інформувати територіальні центри комплектування про наявний у них автопарк. Згідно з постановою Кабінету міністрів №1921 від 28 грудня 2000 року, крайніми термінами подачі такої звітності є 20 червня та 20 грудня. Проте в п'ятнадцятому пункті Положення про військово-транспортний обов'язок не вказано, станом на яке саме число має бути актуальною зібрана інформація.
Через відсутність єдиного стандарту в законодавстві на практиці сформувалися два абсолютно різні підходи до підготовки цього документа. Перший варіант передбачає, що відомість укладають станом на день її безпосереднього підписання.
Якщо компанія передає папери до ТЦК, наприклад, 10 вересня, то і наявність техніки, і її стан, і перелік працівників-водіїв відображаються саме на цей день. Такий метод дозволяє підприємствам легально не вписувати у бланк ті машини, які вже були придбані, але ще не введені в експлуатацію чи не поставлені на баланс до моменту подачі звіту.
Альтернативний спосіб, про який часто повідомляють підприємці, полягає у фіксації даних виключно на перше число місяця, тобто на 1 червня або 1 грудня відповідно. Оскільки обидва підходи існують паралельно, фахівці радять компаніям заздалегідь уточнювати прийнятний формат у своєму центрі комплектування.
Новини.LIVE звертали увагу, що компанії мають звітувати до ТЦК про наявні авто, навіть якщо на балансі немає жодної машини. Ігнорувати таку вимогу не варто, адже можна отримати суттєвий штраф.
Окремо юристи пояснили, що працівники центрів комплектування не мають права силоміць утримувати чоловіків віком до 25 років. Це заборонено навіть якщо до повноліття мобілізаційного віку лишається кілька днів.
Про це пояснюють експерти з кадрового обліку Kadroland, передає Новини.LIVE.
Яку дату вказувати у звіті про авто для ТЦК
В Україні керівники установ, організацій та підприємств двічі на рік зобов'язані інформувати територіальні центри комплектування про наявний у них автопарк. Згідно з постановою Кабінету міністрів №1921 від 28 грудня 2000 року, крайніми термінами подачі такої звітності є 20 червня та 20 грудня. Проте в п'ятнадцятому пункті Положення про військово-транспортний обов'язок не вказано, станом на яке саме число має бути актуальною зібрана інформація.
Через відсутність єдиного стандарту в законодавстві на практиці сформувалися два абсолютно різні підходи до підготовки цього документа. Перший варіант передбачає, що відомість укладають станом на день її безпосереднього підписання.
Якщо компанія передає папери до ТЦК, наприклад, 10 вересня, то і наявність техніки, і її стан, і перелік працівників-водіїв відображаються саме на цей день. Такий метод дозволяє підприємствам легально не вписувати у бланк ті машини, які вже були придбані, але ще не введені в експлуатацію чи не поставлені на баланс до моменту подачі звіту.
Альтернативний спосіб, про який часто повідомляють підприємці, полягає у фіксації даних виключно на перше число місяця, тобто на 1 червня або 1 грудня відповідно. Оскільки обидва підходи існують паралельно, фахівці радять компаніям заздалегідь уточнювати прийнятний формат у своєму центрі комплектування.
Новини.LIVE звертали увагу, що компанії мають звітувати до ТЦК про наявні авто, навіть якщо на балансі немає жодної машини. Ігнорувати таку вимогу не варто, адже можна отримати суттєвий штраф.
Окремо юристи пояснили, що працівники центрів комплектування не мають права силоміць утримувати чоловіків віком до 25 років. Це заборонено навіть якщо до повноліття мобілізаційного віку лишається кілька днів.
Перейти на novyny.live1 Вер. 00:30 Бізнес
Територіальні центри комплектування мають право перевіряти документацію щодо військового обліку на підприємствах за будь-який період, а не лише за останній рік. Проте терміни притягнення посадовців до відповідальності та накладення штрафів чітко обмежені законодавством.
На цьому наголосила експерт з питань трудового права Тетяна Донець, передає Новини.LIVE.
Терміни давності: коли ТЦК не зможе оштрафувати підприємство
Під час інспектування стану військового обліку на підприємствах представники територіальних центрів комплектування не обмежені в перевірках часовими рамками. Відповідно до урядової постанови №1487 від 30 грудня 2022 року, якою затверджено порядок організації та ведення такого обліку, перевіряльники мають повне право досліджувати документацію за будь-які попередні роки.
Відтак, компанія не може відмовити у наданні старих відомостей, посилаючись на те, що ТЦК дозволено перевіряти лише останній рік роботи.
Але можливості військкомів щодо покарання бізнесу суворо регламентовані. Тетяна Донець наголосила, що держава чітко розмежовує період, який охоплює перевірка, та терміни, коли за знайдену помилку можна накласти адміністративне стягнення. Виявлення старого порушення не означає автоматичного виписування штрафу.
Відповідальність посадових осіб підприємства за неналежне ведення обліку регулюється статтею 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Якщо інспектори знаходять недоліки в особливий період, у дію вступає стаття 38 КУпАП, яка встановлює жорсткі дедлайни для покарання. Згідно з її нормами, штраф дозволяється накласти протягом трьох місяців із дня виявлення порушення. Однак існує ключове обмеження: фінансові санкції не можуть бути застосовані пізніше, ніж через один рік з моменту безпосереднього вчинення цього правопорушення. Отже, ТЦК може фіксувати старі помилки у звітах, але штрафувати за них має право лише в межах визначеного річного строку.
Раніше Новини.LIVE інформували, що помилковий статус у розшуку через зміну місця реєстрації чи невідповідність інформації в реєстрах можна успішно оскаржити через суд. Військовозобов'язані вільні зазначати фактичну адресу проживання в електронному сервісі, проте юристи радять остаточно врегулювати питання через офіційну зміну прописки в ЦНАПі.
Працівники ТЦК можуть підходити до транспортного засобу для контролю документів, проте водій не повинен залишати салон на їхню вимогу. Урядова постанова № 560 не наділяє представників центрів комплектування повноваженнями змушувати кермувальника виходити з авто виключно задля пред'явлення ВОД.
На цьому наголосила експерт з питань трудового права Тетяна Донець, передає Новини.LIVE.
Терміни давності: коли ТЦК не зможе оштрафувати підприємство
Під час інспектування стану військового обліку на підприємствах представники територіальних центрів комплектування не обмежені в перевірках часовими рамками. Відповідно до урядової постанови №1487 від 30 грудня 2022 року, якою затверджено порядок організації та ведення такого обліку, перевіряльники мають повне право досліджувати документацію за будь-які попередні роки.
Відтак, компанія не може відмовити у наданні старих відомостей, посилаючись на те, що ТЦК дозволено перевіряти лише останній рік роботи.
Але можливості військкомів щодо покарання бізнесу суворо регламентовані. Тетяна Донець наголосила, що держава чітко розмежовує період, який охоплює перевірка, та терміни, коли за знайдену помилку можна накласти адміністративне стягнення. Виявлення старого порушення не означає автоматичного виписування штрафу.
Відповідальність посадових осіб підприємства за неналежне ведення обліку регулюється статтею 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Якщо інспектори знаходять недоліки в особливий період, у дію вступає стаття 38 КУпАП, яка встановлює жорсткі дедлайни для покарання. Згідно з її нормами, штраф дозволяється накласти протягом трьох місяців із дня виявлення порушення. Однак існує ключове обмеження: фінансові санкції не можуть бути застосовані пізніше, ніж через один рік з моменту безпосереднього вчинення цього правопорушення. Отже, ТЦК може фіксувати старі помилки у звітах, але штрафувати за них має право лише в межах визначеного річного строку.
Раніше Новини.LIVE інформували, що помилковий статус у розшуку через зміну місця реєстрації чи невідповідність інформації в реєстрах можна успішно оскаржити через суд. Військовозобов'язані вільні зазначати фактичну адресу проживання в електронному сервісі, проте юристи радять остаточно врегулювати питання через офіційну зміну прописки в ЦНАПі.
Працівники ТЦК можуть підходити до транспортного засобу для контролю документів, проте водій не повинен залишати салон на їхню вимогу. Урядова постанова № 560 не наділяє представників центрів комплектування повноваженнями змушувати кермувальника виходити з авто виключно задля пред'явлення ВОД.
Перейти на novyny.live
31 Сер. 12:11 Політика
Політик проросійської АдН попався з символікою армії РФ та намагався заборонити публікацію репортажу
Заступник голови обласного осередку ультраправої партії «Альтернатива для Німеччини» (АдН) у землі Саксонія-Ангальт Ханс-Томас Тіллшнайдер опинився у центрі гучного скандалу через символіку окупаційної армії РФ у власному робочому кабінеті. Після зйомок репортажу політик спробував задіяти адвокатів, щоб заборонити публікацію відеокадрів зі своїм атрибутом російських військових, повідомляє Bild.
Інцидент стався під час зйомок спеціального матеріалу віцешефа Bild Пауля Ронцхаймера про майбутні вибори до місцевого парламенту. 48-річний Тіллшнайдер особисто зустрів журналіста біля свого виборчого офісу у місті Кверфурт та запропонував провести екскурсію приміщенням. Під час показу робочого кабінету в кадр потрапив атрибут — чорна чашка із червоною зіркою та російським написом «Армія Росії». Жодних сувенірів Бундесверу (збройних сил ФРН) у кабінеті політика не виявилося, що викликало додаткові запитання щодо його політичної орієнтації.
ВАС ЗАЦІКАВИТЬ
Найпопулярніша партія Німеччини хоче повернутись до закупівель газу та нафти з РФ
Коли журналіст запитав депутата про причини розміщення символіки агресора, Тіллшнайдер заявив, що посуд просто лежить без діла, був подарований і не має для нього особливого значення. Однак надалі політик роздратовано закликав припинити розмову про це, а одразу після завершення зйомок звернувся до юристів з вимогою заборонити оприлюднення кадрів з його кабінету.
Деталі щодо походження атрибута:
Сувенір продається в офіційному армійському інтернет-магазині бренду «Армія Росії»;
Вартість становить приблизно вісім євро (близько 360 гривень);
Офіційним партнером магазину вказане міністерство оборони РФ;
Цільовою аудиторією товарів є прихильники російських військових.
Попри спроби заперечити солідарність із загарбниками, Тіллшнайдер є одним із ключових діячів радикального проросійського крила АдН. Через кілька місяців після початку повномасштабного вторгнення РФ в Україну він відвідав Росію, хоча перервав візит через тиск керівництва партії, а у жовтні 2025 року взяв участь у святкуванні дня народження диктатора Владіміра Путіна в посольстві РФ у Берліні. У разі перемоги партії на виборах політик претендує на посаду міністра освіти та планує кардинально змінити викладання історії в німецьких школах.
Політичний контекст
Вибори до парламенту землі Саксонія-Ангальт призначені на 6 вересня 2026 року. Згідно з опитуваннями громадської думки, ультраправа АдН набирає не менше 40% голосів виборців. На тлі зростання впливу радикалів міністр оборони ФРН та глава уряду землі Баден-Вюртемберг вже закликали розпочати процедуру офіційної заборони осередків цієї партії одразу в чотирьох східних землях Німеччини.
Більшість європейських правопопулістів після 2022 року принаймні змінили риторику щодо Росії. Але «Альтернатива для Німеччини» залишилася винятком. Що буде, якщо політична сила, яка відкрито виступає за зближення з Росією, одного дня визначатиме курс найбільшої економіки Європи? Це питання вже перестало бути теоретичним. Петро Герасименко у статті «"Альтернатива для Росії": чому німецька партія не відмовляється від підтримки Кремля?» пояснює, чим АдН відрізняється від інших європейських правих, аналізує її феномен та витоки проросійської позиції.
Інцидент стався під час зйомок спеціального матеріалу віцешефа Bild Пауля Ронцхаймера про майбутні вибори до місцевого парламенту. 48-річний Тіллшнайдер особисто зустрів журналіста біля свого виборчого офісу у місті Кверфурт та запропонував провести екскурсію приміщенням. Під час показу робочого кабінету в кадр потрапив атрибут — чорна чашка із червоною зіркою та російським написом «Армія Росії». Жодних сувенірів Бундесверу (збройних сил ФРН) у кабінеті політика не виявилося, що викликало додаткові запитання щодо його політичної орієнтації.
ВАС ЗАЦІКАВИТЬ
Найпопулярніша партія Німеччини хоче повернутись до закупівель газу та нафти з РФ
Коли журналіст запитав депутата про причини розміщення символіки агресора, Тіллшнайдер заявив, що посуд просто лежить без діла, був подарований і не має для нього особливого значення. Однак надалі політик роздратовано закликав припинити розмову про це, а одразу після завершення зйомок звернувся до юристів з вимогою заборонити оприлюднення кадрів з його кабінету.
Деталі щодо походження атрибута:
Сувенір продається в офіційному армійському інтернет-магазині бренду «Армія Росії»;
Вартість становить приблизно вісім євро (близько 360 гривень);
Офіційним партнером магазину вказане міністерство оборони РФ;
Цільовою аудиторією товарів є прихильники російських військових.
Попри спроби заперечити солідарність із загарбниками, Тіллшнайдер є одним із ключових діячів радикального проросійського крила АдН. Через кілька місяців після початку повномасштабного вторгнення РФ в Україну він відвідав Росію, хоча перервав візит через тиск керівництва партії, а у жовтні 2025 року взяв участь у святкуванні дня народження диктатора Владіміра Путіна в посольстві РФ у Берліні. У разі перемоги партії на виборах політик претендує на посаду міністра освіти та планує кардинально змінити викладання історії в німецьких школах.
Політичний контекст
Вибори до парламенту землі Саксонія-Ангальт призначені на 6 вересня 2026 року. Згідно з опитуваннями громадської думки, ультраправа АдН набирає не менше 40% голосів виборців. На тлі зростання впливу радикалів міністр оборони ФРН та глава уряду землі Баден-Вюртемберг вже закликали розпочати процедуру офіційної заборони осередків цієї партії одразу в чотирьох східних землях Німеччини.
Більшість європейських правопопулістів після 2022 року принаймні змінили риторику щодо Росії. Але «Альтернатива для Німеччини» залишилася винятком. Що буде, якщо політична сила, яка відкрито виступає за зближення з Росією, одного дня визначатиме курс найбільшої економіки Європи? Це питання вже перестало бути теоретичним. Петро Герасименко у статті «"Альтернатива для Росії": чому німецька партія не відмовляється від підтримки Кремля?» пояснює, чим АдН відрізняється від інших європейських правих, аналізує її феномен та витоки проросійської позиції.
Перейти на zn.ua
31 Сер. 08:00 Війна та Оборона
Гостями ефіру Ранок.LIVE стали кандидат політичних наук Ярослав Телешун, юрист-міжнародник Роман Єделєв, командир групи рекрутингу штабу управління 152-ї окремої єгерської бригади Любомир Заїка, експерт із питань авіаційного ринку Богдан Долінце, нардеп Сергій Козир, заступник директора Асоціації енергетичних та природних ресурсів України Андрій Закревський, експерт Національного інституту стратегічних досліджень Олексій Їжак, політолог Павло Гай-Нижник, фінансовий аналітик Віктор Гальчинський та голова Ради резервістів Сухопутних військ ЗСУ Іван Тимочко.
Подивитися ефір Ранок.LIVE можна на YouTube-каналі Новини.LIVE.
Ефір Ранок.LIVE
Гості ефіру обговорять, що Росія вдається до масованих атак дронами, намагаючись виснажити українців. За чотири дні було застосовано майже 1,5 тисячі безпілотників усіх типів, близько 800 із них були реактивними.
Як писали Новини.LIVE із посиланням на Запорізьку ОВА, у ніч проти 31 серпня російські окупанти атакували Запоріжжя дроном, внаслідок чого зафіксовано удар по багатоповерхівці. Відомо про двох поранених.
Крім того, цієї ночі Росія атакувала Київ дронами. У місті лунала потужна серія вибухів. Крім того, БпЛА летіли й на населені пункти в Київській області.
Нова хвиля витоків "від джерел" про можливість застосування РФ ядерної зброї може виявитися - правдою. Такий же інформаційний вихор "качав" європейські столиці перед 24 лютого 2022 року. Але натяки Кремля здатні бути ІПСО: у казці селяни не повірили хлопчику, який жартома кричав: "Вовки, вовки!", хоча ті таки напали. Найкращий момент для удару - коли у нього ніхто не вірить.
Що ж відбувається насправді - розбиралася Gazeta.ua.
Провал переговорів та ядерна лють Путіна
Через провал переговорів та зміну сприйняття війни в Україні російський диктатор Володимир Путін готує ескалацію та може зважитися на удар тактичною ядерною зброєю (ТЯО). Про це повідомляє агенція Bloomberg із посиланням мінімум на три джерела, наближені до Кремля.
У публікації є цікава деталь: чинний господар Кремля не припинить війну ані під економічним тиском, ані під атаками ЗСУ по НПЗ та логістичних об'єктах і мережах.
Безпорадна дипломатія та роздратування США
Отже, засоби тиску, на які так сподівається офіційний Київ, із "пекельними санкціями" (проєкт покійного сенатора США Ліндсі Грема) вкупі, названі неефективними. Водночас у публікації йдеться про злість Путіна на американців і через відсутність тиску Білого дому на президента України Володимира Зеленського, і через невдалий Анкоридж. Стійкість України він пов'язує з допомогою від країн НАТО, тому й війну частіше розглядає як протистояння з Альянсом.
Відповідь Україні на удари ЗСУ "буде жорсткою"
Публікацію миттєво прокоментував Bloomberg речник президента РФ Дмитро Пєсков: відповідь Україні на удари ЗСУ "буде жорсткою", але "військова ескалація нам просто не потрібна", бо росіяни нібито і так просуваються.
Нікого ці слова не заспокоїли. У Брюсселі 27 серпня генеральний секретар НАТО Марк Рютте приймав заступника міністра оборони США Елбріджа Колбі.
А чинному господарю Кремля прилетіло з несподіваного боку.
Табу від Пекіна та дипломатичні ребуси
Китай заборонив Путіну навіть думати про застосування ТЯО по Україні. Про це повідомляє видання Express із посиланням на високого європейського чиновника.
Це неможливо підтвердити чи спростувати, з огляду на особливості китайської дипломатії. Офіційна агенція КНР "Сіньхуа" публікує прогноз голови Офісу президента України Кирила Буданова про відновлення мирних переговорів у вересні та коментар Пєскова Bloomberg. У перекладі з китайської політичної, це може означати, "ось що бажано нам".
Евакуація Ермітажу та сигнальний саміт
Для Росії це важливо - 30 серпня у Бішкеку почнеться саміт Шанхайської організації співробітництва (ШОС). Путін там зустрінеться із головою КНР Сі Цзіньпіном. Той і подав сигнал: хочеш нашу економічну підтримку - йди на переговори (публікація про стабільне зростання торгової співпраці двох країн).
РФ демонструє у КНР скарби Кремля
Одна деталь насторожує - РФ демонструє у КНР скарби Кремля. Нібито під виглядом виставки. Ховає від чогось?
Ядерні ініціативи Німеччини та візит у Гренландію
Симптоматично, що про ядерну зброю згадали у Європі. Німеччина запропонувала Великій Британії допомогу у модернізації ядерного арсеналу. Водночас президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн найближчими днями відвідає Гренландію, де підпише декларацію про підтримку "ЄС - Гренландія". Раніше були чутки про ймовірність обміну ядерними ударами між РФ та США саме там.
А генеральний директор МАГАТЕ Рафаель Гроссі заявляє про глухий кут у переговорах з Іраном по ядерній програмі, хоча "контакти - є".
Хроніка шантажу: від Тріади до "Орєшніка"
Путін не вперше погрожує світу ядеркою. На початку широкомасштабного вторгнення він заявив про переведення ядерної тріади РФ в "особливий режим реагування". За версіями, рішення утримало країни НАТО від закриття неба над Україною.
Восени 2022 року офіційна Москва погрожувала використати "всі наявні засоби" для захисту тимчасово окупованих територій, частину яких відбили ЗСУ.
Росія значно розширила випадки застосування ЯЗ
У 2023 році ТЯЗ була розміщена у Білорусі, а наступного року Росія значно розширила випадки застосування ЯЗ, у тому числі, проти третіх держав, які "допомагають агресорам". Варто додати кілька ударів ракетами "Орєшнік", які можуть нести і ядерний заряд.
Диктатор у кутку та білоруський фактор
На саміт ШОС Путін поїде на тлі геополітичної втрати Вірменії, що лише підсвічує програш в Україні. Йому доведеться опонувати Китаю та Індії, котра завжди була проти ескалації. Тому жодні руйнації у нас та жодні завоювання не посилять його позиції на Глобальному півдні.
А у ШОС є й самопроголошений президент Білорусі Олександр Лукашенко, який має прямі виходи на Сі та на Трампа. Якщо Білорусь хитнеться на Захід, міжнародна ізоляція здасться Путіну легкою прогулянкою у порівнянні з ізоляцією геополітичною. Єдине, чого варто опасатися, це рішень людини у безвиході. Та чи виконає їх оточення?
Невдалий страх та відповідь Заходу
Якщо раніше нам і світу погрожували посадовці, то нині Кремль задіяв агенцію Bloomberg. Можлива мета - тиск на нас, припустив виконавчий директор Українського інституту майбутнього Вадим Денисенко, адже, за даними соцопитувань, ядерного удару в Україні бояться близько 30% респондентів.
Ескалація вже наступила
"Якби журналісти проаналізували російські удари останнього місяця-двох, вони б із подивом дізналися, що ескалація вже наступила… А ядерний удар - це останній козир загнаного в кут Путіна, який буде використаний тільки у випадку, якщо він розумітиме, що результатом стане Ялтинська конференція-2. А в нинішніх умовах це буде ізоляція, яку Путіну дуже не хочеться переживати вдруге", - пояснив він.
Навіть серія таких ударів не змусять Україну капітулювати, зауважив юрист і політичний аналітик Дмитро Франчук. Та й західні держави чітко довели до керівництва Росії, що будь-яке застосування ЯЗ призведе до нищівного конвенційного удару по російських військах на території країни та по Чорноморському флоту.
Що ж відбувається насправді - розбиралася Gazeta.ua.
Провал переговорів та ядерна лють Путіна
Через провал переговорів та зміну сприйняття війни в Україні російський диктатор Володимир Путін готує ескалацію та може зважитися на удар тактичною ядерною зброєю (ТЯО). Про це повідомляє агенція Bloomberg із посиланням мінімум на три джерела, наближені до Кремля.
У публікації є цікава деталь: чинний господар Кремля не припинить війну ані під економічним тиском, ані під атаками ЗСУ по НПЗ та логістичних об'єктах і мережах.
Безпорадна дипломатія та роздратування США
Отже, засоби тиску, на які так сподівається офіційний Київ, із "пекельними санкціями" (проєкт покійного сенатора США Ліндсі Грема) вкупі, названі неефективними. Водночас у публікації йдеться про злість Путіна на американців і через відсутність тиску Білого дому на президента України Володимира Зеленського, і через невдалий Анкоридж. Стійкість України він пов'язує з допомогою від країн НАТО, тому й війну частіше розглядає як протистояння з Альянсом.
Відповідь Україні на удари ЗСУ "буде жорсткою"
Публікацію миттєво прокоментував Bloomberg речник президента РФ Дмитро Пєсков: відповідь Україні на удари ЗСУ "буде жорсткою", але "військова ескалація нам просто не потрібна", бо росіяни нібито і так просуваються.
Нікого ці слова не заспокоїли. У Брюсселі 27 серпня генеральний секретар НАТО Марк Рютте приймав заступника міністра оборони США Елбріджа Колбі.
А чинному господарю Кремля прилетіло з несподіваного боку.
Табу від Пекіна та дипломатичні ребуси
Китай заборонив Путіну навіть думати про застосування ТЯО по Україні. Про це повідомляє видання Express із посиланням на високого європейського чиновника.
Це неможливо підтвердити чи спростувати, з огляду на особливості китайської дипломатії. Офіційна агенція КНР "Сіньхуа" публікує прогноз голови Офісу президента України Кирила Буданова про відновлення мирних переговорів у вересні та коментар Пєскова Bloomberg. У перекладі з китайської політичної, це може означати, "ось що бажано нам".
Евакуація Ермітажу та сигнальний саміт
Для Росії це важливо - 30 серпня у Бішкеку почнеться саміт Шанхайської організації співробітництва (ШОС). Путін там зустрінеться із головою КНР Сі Цзіньпіном. Той і подав сигнал: хочеш нашу економічну підтримку - йди на переговори (публікація про стабільне зростання торгової співпраці двох країн).
РФ демонструє у КНР скарби Кремля
Одна деталь насторожує - РФ демонструє у КНР скарби Кремля. Нібито під виглядом виставки. Ховає від чогось?
Ядерні ініціативи Німеччини та візит у Гренландію
Симптоматично, що про ядерну зброю згадали у Європі. Німеччина запропонувала Великій Британії допомогу у модернізації ядерного арсеналу. Водночас президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн найближчими днями відвідає Гренландію, де підпише декларацію про підтримку "ЄС - Гренландія". Раніше були чутки про ймовірність обміну ядерними ударами між РФ та США саме там.
А генеральний директор МАГАТЕ Рафаель Гроссі заявляє про глухий кут у переговорах з Іраном по ядерній програмі, хоча "контакти - є".
Хроніка шантажу: від Тріади до "Орєшніка"
Путін не вперше погрожує світу ядеркою. На початку широкомасштабного вторгнення він заявив про переведення ядерної тріади РФ в "особливий режим реагування". За версіями, рішення утримало країни НАТО від закриття неба над Україною.
Восени 2022 року офіційна Москва погрожувала використати "всі наявні засоби" для захисту тимчасово окупованих територій, частину яких відбили ЗСУ.
Росія значно розширила випадки застосування ЯЗ
У 2023 році ТЯЗ була розміщена у Білорусі, а наступного року Росія значно розширила випадки застосування ЯЗ, у тому числі, проти третіх держав, які "допомагають агресорам". Варто додати кілька ударів ракетами "Орєшнік", які можуть нести і ядерний заряд.
Диктатор у кутку та білоруський фактор
На саміт ШОС Путін поїде на тлі геополітичної втрати Вірменії, що лише підсвічує програш в Україні. Йому доведеться опонувати Китаю та Індії, котра завжди була проти ескалації. Тому жодні руйнації у нас та жодні завоювання не посилять його позиції на Глобальному півдні.
А у ШОС є й самопроголошений президент Білорусі Олександр Лукашенко, який має прямі виходи на Сі та на Трампа. Якщо Білорусь хитнеться на Захід, міжнародна ізоляція здасться Путіну легкою прогулянкою у порівнянні з ізоляцією геополітичною. Єдине, чого варто опасатися, це рішень людини у безвиході. Та чи виконає їх оточення?
Невдалий страх та відповідь Заходу
Якщо раніше нам і світу погрожували посадовці, то нині Кремль задіяв агенцію Bloomberg. Можлива мета - тиск на нас, припустив виконавчий директор Українського інституту майбутнього Вадим Денисенко, адже, за даними соцопитувань, ядерного удару в Україні бояться близько 30% респондентів.
Ескалація вже наступила
"Якби журналісти проаналізували російські удари останнього місяця-двох, вони б із подивом дізналися, що ескалація вже наступила… А ядерний удар - це останній козир загнаного в кут Путіна, який буде використаний тільки у випадку, якщо він розумітиме, що результатом стане Ялтинська конференція-2. А в нинішніх умовах це буде ізоляція, яку Путіну дуже не хочеться переживати вдруге", - пояснив він.
Навіть серія таких ударів не змусять Україну капітулювати, зауважив юрист і політичний аналітик Дмитро Франчук. Та й західні держави чітко довели до керівництва Росії, що будь-яке застосування ЯЗ призведе до нищівного конвенційного удару по російських військах на території країни та по Чорноморському флоту.
Перейти на gazeta.ua29 Сер. 18:20 Війна та Оборона
В Україні у зв'язку з дією воєнного стану та тривалою російською агресією триває мобілізація. Відтак групи оповіщення ТЦК та СП мають право перевірити документи у громадян, що й буде продовжуватися і з 1 вересня. Саме тому військовозобов'язаним українцям варто завжди мати при собі свіжі паперові документи з електронного кабінету або військовий квиток разом із паспортом. Це убезпечить від поїздки до ТЦК у супроводі поліції, якщо застосунок "Резерв " зависне або виникнуть розбіжності в реєстрах.
Про це повідомила адвокатка Катерина Аніщенко у коментарі для ТСН, передає Новини.LIVE.
Які документи треба мати з собою при виході на вулицю з 1 вересня
Чоловікам краще завжди перестраховуватися і мати при собі паперові копії військових документів. Основна проблема полягає в тому, що інколи програма "Резерв " підводить чоловіка прямо під час перевірки працівників ТЦК. Вона часто не відкривається, якщо раптом зникає інтернет або стається системний збій.
Якщо в такий момент показати екран телефона неможливо, а звичайного паперу на руках немає, ситуація може суттєво ускладнитися. За словами правозахисниці, за таких обставин працівники поліції отримують цілком законне право доставити громадянина прямо до територіального центру комплектування. Там вони будуть уточнювати актуальну інформацію через свої бази.
Щоб уникнути подібних поїздок до ТЦК, Аніщенко радить заздалегідь зробити витяг із додатка на папері. Цей аркуш потрібно регулярно оновлювати. Найкращий варіант — це роздруковувати свіжі дані хоча б один раз на тиждень, а ідеально — безпосередньо в той день, коли виходите з дому і теоретично можете натрапити на перевірку. Це важливо, бо дані у військовому обліку постійно змінюються.
Крім роздруківки, обов'язково треба мати при собі паспорт або інший документ, що посвідчує особу. Замість аркуша з "Резерв " цілком підійде і звичайний військовий квиток-книжечка, але тільки за умови, що всі дані в ньому оновлені.
Іноді на практиці виникає ще одна проблема: інформація в планшетах перевіряльників не збігається з тим, що написано у вашому додатку "Резерв ". У таких спірних ситуаціях юристка радить не розгублюватися і просити патрульних показати ті дані, на які вони спираються і через які до вас виникли питання.
"Чоловіку повідомили, що він начебто перебуває у розшуку, але у "Резерв " розшуку не було. Чоловік, у якого перевіряли документи, попрохав показати йому інформацію із планшета. Але уточнив, що вимагає того, щоб бодікамера була увімкнена. З теоретичної точки зору, згідно закону, інформація у перевіряючих та в "Резерв " військовозобов'язаного відрізнятись не може, але практика свідчить про протилежне", — зазначила Катерина Аніщенко.
Як писали раніше Новини.LIVE, що у витягах із Реєстру військовозобов'язаних через "Дію" роботодавці дедалі частіше виявляють технічні збої. Виявилось, що система помилково приписує статус призовників жінкам цивільних спеціальностей та літнім працівникам через поточні внутрішні налаштування сервісу.
Також українці нерідко випадково дізнаються з реєстрів про своє переведення на облік до ТЦК в інші області, де вони ніколи не мешкали й не подавали заяв. Через це юристи радять уважно відстежувати свій статус та юридично оскаржувати такі безпідставні зміни.
Про це повідомила адвокатка Катерина Аніщенко у коментарі для ТСН, передає Новини.LIVE.
Які документи треба мати з собою при виході на вулицю з 1 вересня
Чоловікам краще завжди перестраховуватися і мати при собі паперові копії військових документів. Основна проблема полягає в тому, що інколи програма "Резерв " підводить чоловіка прямо під час перевірки працівників ТЦК. Вона часто не відкривається, якщо раптом зникає інтернет або стається системний збій.
Якщо в такий момент показати екран телефона неможливо, а звичайного паперу на руках немає, ситуація може суттєво ускладнитися. За словами правозахисниці, за таких обставин працівники поліції отримують цілком законне право доставити громадянина прямо до територіального центру комплектування. Там вони будуть уточнювати актуальну інформацію через свої бази.
Щоб уникнути подібних поїздок до ТЦК, Аніщенко радить заздалегідь зробити витяг із додатка на папері. Цей аркуш потрібно регулярно оновлювати. Найкращий варіант — це роздруковувати свіжі дані хоча б один раз на тиждень, а ідеально — безпосередньо в той день, коли виходите з дому і теоретично можете натрапити на перевірку. Це важливо, бо дані у військовому обліку постійно змінюються.
Крім роздруківки, обов'язково треба мати при собі паспорт або інший документ, що посвідчує особу. Замість аркуша з "Резерв " цілком підійде і звичайний військовий квиток-книжечка, але тільки за умови, що всі дані в ньому оновлені.
Іноді на практиці виникає ще одна проблема: інформація в планшетах перевіряльників не збігається з тим, що написано у вашому додатку "Резерв ". У таких спірних ситуаціях юристка радить не розгублюватися і просити патрульних показати ті дані, на які вони спираються і через які до вас виникли питання.
"Чоловіку повідомили, що він начебто перебуває у розшуку, але у "Резерв " розшуку не було. Чоловік, у якого перевіряли документи, попрохав показати йому інформацію із планшета. Але уточнив, що вимагає того, щоб бодікамера була увімкнена. З теоретичної точки зору, згідно закону, інформація у перевіряючих та в "Резерв " військовозобов'язаного відрізнятись не може, але практика свідчить про протилежне", — зазначила Катерина Аніщенко.
Як писали раніше Новини.LIVE, що у витягах із Реєстру військовозобов'язаних через "Дію" роботодавці дедалі частіше виявляють технічні збої. Виявилось, що система помилково приписує статус призовників жінкам цивільних спеціальностей та літнім працівникам через поточні внутрішні налаштування сервісу.
Також українці нерідко випадково дізнаються з реєстрів про своє переведення на облік до ТЦК в інші області, де вони ніколи не мешкали й не подавали заяв. Через це юристи радять уважно відстежувати свій статус та юридично оскаржувати такі безпідставні зміни.
Перейти на novyny.live
Реклама
Притулок для тварин в Кривому Розі потребує вашої допомоги!
https://send.monobank.ua/jar/3CRSWzHb7p
Оголошено постійний збір коштів на поточні потреби притулку: на закупівлю корму для собак та котів; на лікування та обробку тварин; на забезпечення їх виживання в холодний період року. Ваша допомога і кожна гривня важлива! Будемо вдячні за репост, чи поширення посилання на mono-банку.
Більше інформації про притулок - в Facebook:
https://fb.com/anna.yankovaya.2025
https://send.monobank.ua/jar/3CRSWzHb7p
Оголошено постійний збір коштів на поточні потреби притулку: на закупівлю корму для собак та котів; на лікування та обробку тварин; на забезпечення їх виживання в холодний період року. Ваша допомога і кожна гривня важлива! Будемо вдячні за репост, чи поширення посилання на mono-банку.
Більше інформації про притулок - в Facebook:
https://fb.com/anna.yankovaya.2025
Перейти на send.monobank.ua
29 Сер. 07:08 Війна та Оборона
Джерело: Букви
29 серпня в Україні та світі відзначають День пам’яті захисників України, Міжнародний день дій проти ядерних випробувань та День авіації України. За церковним календарем – Усікновення голови святого пророка Івана Хрестителя.
День пам’яті захисників України: пам’ятний день був встановлений Указом Президента Зеленського в 2019 році задля вшанування героїв, загиблих під час Іловайської трагедії. Символом цього дня є квітка соняшника, оскільки багато українських воїнів загинули на полях із соняшниками під час виходу з Іловайського котла. Цей день є важливим нагадуванням про героїзм та самопожертву українських захисників, які віддали своє життя за свободу та незалежність України.
Міжнародний день дій проти ядерних випробувань: започатковано Генасамблеєю ООН 2 грудня 2009 року. Ініціатором був Казахстан, який саме 29 серпня 1991 року закрив головний ядерний полігон СРСР під Семипалатинськом. Метою цього дня є підвищення обізнаності про наслідки ядерних випробувань та заклик до їх повного припинення. Від часу створення ядерної зброї у світі було проведено понад 2000 випробувань, які мали значні негативні наслідки для людей та навколишнього середовища.
День авіації України: щорічно останньої суботи серпня відзначається День авіації України. У цей день вітають військових та цивільних пілотів, працівників авіатранспорту та індустрії. Засноване свято було 16 серпня 1993 року за наказом тодішнього президента.
У різних країнах світу сьогодні відзначають:
- Словаччина – День Словацького Національного Повстання
- Аргентина – День юриста та День посадки дерев
- Польща – День муніципальної поліції
- Індія – Національний день спорту
- Фінляндія – День природи
- Японія – День смаженого м’яса
Цього дня у світі:
- 1535 – війська Великого князівства Литовського та Руського звільнили від московської окупації місто Стародуб;
- 1541 – османи захопили Буду, столицю Угорського королівства;
- 1561 – у Пересопницькому монастирі Різдва Пресвятої Богородиці завершено працю над створенням національного символу та присяжної книги українців – Пересопницького Євангелія;
- 1619 – Відбулась “Кам’янка Струмилова”. Перша відома в історії постановка українських інтерлюдій.
- 1698 – Петро I заборонив носити бороди й наказав вдягати європейський одяг.
- 1831 – Майкл Фарадей успішно продемонстрував перший електричний трансформатор у Королівському інституті в Лондоні.
- 1842 – Нанкінський договір поклав край Першій опіумній війні;
- 1883 – в Оттаві Томас Ахерн продемонстрував першу електроплиту.
- 1885 – німецький інженер Готтліб Даймлер одержав патент на мотоцикл.
- 1920 – під час польсько-українсько-радянської війни розпочалася оборона Замостя силами Армій Української Народної Республіки і Польщі від радянської 1-ї кінної армії С.М. Будьонного
- 1929 – німецький дирижабль “Граф Цепелін” завершив першу навколосвітню подорож.
- 1944 – розпочалося Словацьке національне повстання проти нацистів.
- 1946 – в ООН прийнята Швеція, Королівство Афганістан і Ісландія.
- 1949 – СРСР провів перше вдале випробування атомної бомби в Семипалатинську (Казахська РСР);
- 1965 – У Львові відбулися збори прибічників євангельських християн-баптистів, в яких взяли участь майже 400 представників із різних регіонів СРСР.
- 1964 – відбулася прем’єра мультфільму Волта Діснея “Мері Поппінс”.
- 1966 – у Сан-Франциско група The Beatles дала свій останній концерт
- 1992 – Відбулося перепоховання мощей патріарха Йосипа Сліпого у Храмі Святого Юра у Львові.
- 1994 – Oasis випустили дебютний альбом “Definitely Maybe”, диск згодом очолив чарт Великої Британії.
- 1999 – У Донецьку відкрито прижиттєвий пам’ятник Сергію Бубці.
- 2014 – розстріл української колони під час виходу з-під Іловайська (Іловайська трагедія).
Яке сьогодні церковне свято:
29 серпня в церковному календарі згадуютьУсікновення голови Івана Хрестителя. Іван Хреститель був пророком і предтечею Ісуса Христа, який закликав до покаяння та хрещення водою. За Євангелієм, Ірод Антипа, правитель Галилеї, ув’язнив Івана через критику свого незаконного шлюбу з Іродіадою (жінкою свого брата).
Під час святкування дня народження Ірода дочка Іродіади – Саломія – танцювала перед Іродом, і він, вражений танцем, пообіцяв дати їй будь-яку нагороду. Підказана матір’ю, вона попросила голову Івана Хрестителя на блюді, і Ірод змушений був виконати наказ.
Усікновення голови Івана Хрестителя символізує мучеництво за правду, непохитність у вірі і проповіді Божого слова. Голова Івана Хрестителя в іконографії часто зображується на блюді або в руках ангела. Свято нагадує про небезпечність пророчого слова для влади, яка живе за своїми інтересами.
Прикмети:
- Гарна погода вдень – ввечері чекай дощу
- Шпаки ще не відлетіли – осінь буде сухою
- Жаби голосно квакають – до тепла
- На заході сонця чути відлуння – до потепління
Традиції:
- У народі вважається, що цього дня не можна користуватися ножем, особливо якщо потрібно нарізати щось кругле – наприклад, хліб, капусту, буряк. За повір’ями, людина тоді бере на себе гріхи вбивць Іоана Предтечі. З цієї ж причини уникають продуктів червоного кольору – він символізує кров Хрестителя.
- Святому Івану Хрестителю здавна молилися про позбавлення від головного болю.
- Потрібно зайнятися богоугодними справами – наприклад, допомогти близьким і незнайомим людям, подати милостиню. Вважається, що якщо до вас у день пам’яті Іоана Предтечі прибилася бездомна тварина, то її потрібно обов’язково прихистити.
Іменини сьогодні святкують:
Іван.
- Букви повідомляли про свята, іменини, традиції, прикмети 28 серпня
Запис 29 серпня: яке сьогодні свято, іменини, традиції, прикмети спершу з'явиться на Букви.
29 Сер. 06:30 Війна та Оборона
У вересні розмір виплат українським військовим залежатиме від посади, звання, вислуги та завдань, які вони виконують. Крім основного грошового забезпечення, військовослужбовці можуть отримувати додаткові винагороди за бойові та спеціальні завдання.
Про це інформує Новини.LIVE з посиланням на АрміяInform.
З чого складаються виплати
Мінімальне грошове забезпечення військовослужбовця у 2026 році становить 20 130 гривень. Таку суму, зокрема, може отримувати рекрут під час перебування у навчальному центрі. Після зарахування до військової частини сума залежить від посади, військового звання, вислуги років та умов служби. До основних виплат входять посадовий оклад, оклад за військовим званням та надбавка за вислугу років. Крім цього, військовим можуть нараховувати різні доплати та премії.
До 100 тисяч гривень за участь у бойових діях
Військові, які безпосередньо беруть участь у бойових діях або виконують визначені бойові завдання, можуть додатково отримувати до 100 тисяч гривень на місяць. Сума залежить від кількості днів, протягом яких військовий виконував такі завдання.
Йдеться, зокрема, про бойові дії на лінії зіткнення, бойові польоти, роботу артилерії та ППО, виконання завдань на території противника, розмінування у районах бойових дій та роботу медиків безпосередньо в таких районах.
Хто може отримати до 170 тисяч гривень
Окремі додаткові виплати залежать від того, де саме військовий виконує бойове завдання. До 170 тисяч гривень на місяць можуть нараховувати за виконання завдань на відстані до взводного опорного пункту включно. Це стосується, зокрема, наступу, контрнаступу та контратаки. Таку ж максимальну суму передбачено за виконання завдань на тимчасово окупованій території України, між позиціями українських військ та противника або безпосередньо на території противника.
Ще до 70 тисяч гривень на місяць передбачено за виконання визначених завдань на відстані до ротного опорного пункту включно. Ці гроші нараховуються пропорційно кількості днів, протягом яких військовослужбовець виконував відповідні завдання. За наявності підстав вони можуть виплачуватися додатково до 100 тисяч гривень за безпосередню участь у бойових діях.
Які ще доплати передбачені
Військовослужбовці, які виконують визначені завдання на пунктах управління бригад, полків, батальйонів та інших формувань, можуть отримувати до 50 тисяч гривень на місяць. За виконання бойових або спеціальних завдань за межами району безпосереднього зіткнення передбачена винагорода до 30 тисяч гривень.
Також існує доплата у 10 тисяч гривень на місяць для визначених категорій військовослужбовців, які не отримують іншої додаткової винагороди. Усі ці виплати залежать від конкретних умов служби та часу виконання відповідних завдань.
Скільки платять за штурмові дії
Окремі виплати передбачені для військових за виконання штурмових завдань. За штурмові дії, пов'язані із захопленням позицій противника, може нараховуватися 40 тисяч гривень за добу. За відновлення або відбиття позицій, які противник захопив у глибині української оборони, передбачено 20 тисяч гривень за добу. Для певних категорій бойових винагород встановлено загальний максимальний ліміт — 460 тисяч гривень на місяць. Водночас базове грошове забезпечення та деякі інші види виплат до цього ліміту не входять.
Раніше Новини.LIVE писали, що військовослужбовці, які самовільно залишили частину, на час відсутності перестають отримувати грошове забезпечення. Після офіційного повернення на службу виплати поновлюють, однак гроші за період СЗЧ не компенсують. Окремі правила діють і для "бойових". Крім того, цей статус не є підставою для автоматичного блокування банківської картки чи рахунку, оскільки арешт коштів можливий лише за окремою процедурою.
Також Новини.LIVE повідомляли, що для перерахунку військових пенсій у зв'язку з підвищенням окладів у чинній армії потрібна оновлена довідка від ТЦК. Однак військкомати нерідко занижують суми або забувають врахувати належні надбавки. Юристи пояснили, як в таких випадках змусити їх зробити коректні розрахунки.
Про це інформує Новини.LIVE з посиланням на АрміяInform.
З чого складаються виплати
Мінімальне грошове забезпечення військовослужбовця у 2026 році становить 20 130 гривень. Таку суму, зокрема, може отримувати рекрут під час перебування у навчальному центрі. Після зарахування до військової частини сума залежить від посади, військового звання, вислуги років та умов служби. До основних виплат входять посадовий оклад, оклад за військовим званням та надбавка за вислугу років. Крім цього, військовим можуть нараховувати різні доплати та премії.
До 100 тисяч гривень за участь у бойових діях
Військові, які безпосередньо беруть участь у бойових діях або виконують визначені бойові завдання, можуть додатково отримувати до 100 тисяч гривень на місяць. Сума залежить від кількості днів, протягом яких військовий виконував такі завдання.
Йдеться, зокрема, про бойові дії на лінії зіткнення, бойові польоти, роботу артилерії та ППО, виконання завдань на території противника, розмінування у районах бойових дій та роботу медиків безпосередньо в таких районах.
Хто може отримати до 170 тисяч гривень
Окремі додаткові виплати залежать від того, де саме військовий виконує бойове завдання. До 170 тисяч гривень на місяць можуть нараховувати за виконання завдань на відстані до взводного опорного пункту включно. Це стосується, зокрема, наступу, контрнаступу та контратаки. Таку ж максимальну суму передбачено за виконання завдань на тимчасово окупованій території України, між позиціями українських військ та противника або безпосередньо на території противника.
Ще до 70 тисяч гривень на місяць передбачено за виконання визначених завдань на відстані до ротного опорного пункту включно. Ці гроші нараховуються пропорційно кількості днів, протягом яких військовослужбовець виконував відповідні завдання. За наявності підстав вони можуть виплачуватися додатково до 100 тисяч гривень за безпосередню участь у бойових діях.
Які ще доплати передбачені
Військовослужбовці, які виконують визначені завдання на пунктах управління бригад, полків, батальйонів та інших формувань, можуть отримувати до 50 тисяч гривень на місяць. За виконання бойових або спеціальних завдань за межами району безпосереднього зіткнення передбачена винагорода до 30 тисяч гривень.
Також існує доплата у 10 тисяч гривень на місяць для визначених категорій військовослужбовців, які не отримують іншої додаткової винагороди. Усі ці виплати залежать від конкретних умов служби та часу виконання відповідних завдань.
Скільки платять за штурмові дії
Окремі виплати передбачені для військових за виконання штурмових завдань. За штурмові дії, пов'язані із захопленням позицій противника, може нараховуватися 40 тисяч гривень за добу. За відновлення або відбиття позицій, які противник захопив у глибині української оборони, передбачено 20 тисяч гривень за добу. Для певних категорій бойових винагород встановлено загальний максимальний ліміт — 460 тисяч гривень на місяць. Водночас базове грошове забезпечення та деякі інші види виплат до цього ліміту не входять.
Раніше Новини.LIVE писали, що військовослужбовці, які самовільно залишили частину, на час відсутності перестають отримувати грошове забезпечення. Після офіційного повернення на службу виплати поновлюють, однак гроші за період СЗЧ не компенсують. Окремі правила діють і для "бойових". Крім того, цей статус не є підставою для автоматичного блокування банківської картки чи рахунку, оскільки арешт коштів можливий лише за окремою процедурою.
Також Новини.LIVE повідомляли, що для перерахунку військових пенсій у зв'язку з підвищенням окладів у чинній армії потрібна оновлена довідка від ТЦК. Однак військкомати нерідко занижують суми або забувають врахувати належні надбавки. Юристи пояснили, як в таких випадках змусити їх зробити коректні розрахунки.
Перейти на novyny.live28 Сер. 20:00 Війна та Оборона
Рапорт командира підрозділу разом із наказом командира частини є обов'язковими для підтвердження участі бійця в боях та нарахування грошей. Аби отримати виплати за виконання бойових задач, потрібні реальні підтвердження. Процедуру фіналізують Міноборони та МВС, але граничний розмір суто бойових нарахувань для піхотно-штурмових підрозділів встановлено на рівні 460 000 гривень.
Про це повідомляє пресслужба Сил оборони України, передає Новини.LIVE.
Хто має обов'язково надати докази про виконання бойових задач для виплат
Базовою та обов'язковою умовою для нарахування коштів залишається рапорт командира підрозділу, на підставі якого командир військової частини видає відповідний наказ. Лише за наявності цих розпорядчих документів військовослужбовці можуть розраховувати на бойові доплати.
Чи може боєць отримати понад 460 тисяч гривень за виконання задач на фронті
Особливі умови передбачено для бійців, які підписали піхотно-штурмовий контракт і безпосередньо беруть участь у штурмових операціях. Замість очікуваних 250–400 тисяч гривень верхня планка щомісячних бойових виплат становить 460 тисяч гривень.
Ця гранична сума формується виключно з трьох компонентів: 100 тисяч гривень за пряму участь у бойових діях, зональної виплати у 70 або 170 тисяч гривень, а також добових за штурмові дії, які становлять 20 або 40 тисяч гривень за кожен відповідний день. Навіть якщо сумарний розрахунок за цими трьома пунктами виявляється більшим, нарахування обмежуються встановленою позначкою у 460 тисяч гривень.
Водночас низка нарахувань не підпадає під дію цього фінансового ліміту і виплачується окремо.
Поза обмеженням бійці отримують базове щомісячне грошове забезпечення, одноразову допомогу за перший контракт, а також прямі бонуси за знищення ворога та взяття полонених.
Зокрема, за кожного полоненого передбачено 100 тисяч гривень, а за ліквідацію живої сили противника буде виплачено 15 тисяч гривень за особу. Для військовослужбовців, які проходять службу в тилу без виконання бойових розпоряджень, встановлюється фіксована додаткова винагорода у розмірі 10 тисяч гривень.
Чи дадуть бойові виплати бійцям без контрактів
Мобілізовані громадяни, які вирішили не підписувати контракт із військом, не втратять право на такі виплати. Їхнє базове грошове забезпечення на бойових посадах залишатиметься незмінним і нараховуватиметься за тими ж правилами, що й для військовослужбовців-контрактників. Держава встановила єдиний верхній поріг для таких виплат у 460 тисяч гривень на місяць для одного бійця.
Командир не хоче робити наказ про бойовий вихід — що робити
Якщо командир не оформив офіційний наказ про бойовий вихід, військовослужбовцям радять не мовчати, а відразу звертатися до Головного управління захисту прав військовослужбовців або телефонувати на спеціалізовану гарячу лінію за номером 1512, яка працює для бійців та їхніх сімей.
Також Новини.LIVE інформували, що юристи роз'яснили, чи вважається вбивство військовослужбовця товаришем по службі причиною для відмови у виплатах та допомозі родині. Це не анулює право рідних на державну допомогу. Водночас для нарахування коштів і відкриття права на відстрочку родині доведеться пройти складний бюрократичний шлях і документально довести всі деталі трагедії.
Для перерахунку військових пенсій у зв'язку з підвищенням окладів у чинній армії потрібна оновлена довідка від ТЦК. Однак військкомати нерідко занижують суми або забувають врахувати належні надбавки. Юристи пояснили, як в таких випадках змусити їх зробити коректні розрахунки.
Про це повідомляє пресслужба Сил оборони України, передає Новини.LIVE.
Хто має обов'язково надати докази про виконання бойових задач для виплат
Базовою та обов'язковою умовою для нарахування коштів залишається рапорт командира підрозділу, на підставі якого командир військової частини видає відповідний наказ. Лише за наявності цих розпорядчих документів військовослужбовці можуть розраховувати на бойові доплати.
Чи може боєць отримати понад 460 тисяч гривень за виконання задач на фронті
Особливі умови передбачено для бійців, які підписали піхотно-штурмовий контракт і безпосередньо беруть участь у штурмових операціях. Замість очікуваних 250–400 тисяч гривень верхня планка щомісячних бойових виплат становить 460 тисяч гривень.
Ця гранична сума формується виключно з трьох компонентів: 100 тисяч гривень за пряму участь у бойових діях, зональної виплати у 70 або 170 тисяч гривень, а також добових за штурмові дії, які становлять 20 або 40 тисяч гривень за кожен відповідний день. Навіть якщо сумарний розрахунок за цими трьома пунктами виявляється більшим, нарахування обмежуються встановленою позначкою у 460 тисяч гривень.
Водночас низка нарахувань не підпадає під дію цього фінансового ліміту і виплачується окремо.
Поза обмеженням бійці отримують базове щомісячне грошове забезпечення, одноразову допомогу за перший контракт, а також прямі бонуси за знищення ворога та взяття полонених.
Зокрема, за кожного полоненого передбачено 100 тисяч гривень, а за ліквідацію живої сили противника буде виплачено 15 тисяч гривень за особу. Для військовослужбовців, які проходять службу в тилу без виконання бойових розпоряджень, встановлюється фіксована додаткова винагорода у розмірі 10 тисяч гривень.
Чи дадуть бойові виплати бійцям без контрактів
Мобілізовані громадяни, які вирішили не підписувати контракт із військом, не втратять право на такі виплати. Їхнє базове грошове забезпечення на бойових посадах залишатиметься незмінним і нараховуватиметься за тими ж правилами, що й для військовослужбовців-контрактників. Держава встановила єдиний верхній поріг для таких виплат у 460 тисяч гривень на місяць для одного бійця.
Командир не хоче робити наказ про бойовий вихід — що робити
Якщо командир не оформив офіційний наказ про бойовий вихід, військовослужбовцям радять не мовчати, а відразу звертатися до Головного управління захисту прав військовослужбовців або телефонувати на спеціалізовану гарячу лінію за номером 1512, яка працює для бійців та їхніх сімей.
Також Новини.LIVE інформували, що юристи роз'яснили, чи вважається вбивство військовослужбовця товаришем по службі причиною для відмови у виплатах та допомозі родині. Це не анулює право рідних на державну допомогу. Водночас для нарахування коштів і відкриття права на відстрочку родині доведеться пройти складний бюрократичний шлях і документально довести всі деталі трагедії.
Для перерахунку військових пенсій у зв'язку з підвищенням окладів у чинній армії потрібна оновлена довідка від ТЦК. Однак військкомати нерідко занижують суми або забувають врахувати належні надбавки. Юристи пояснили, як в таких випадках змусити їх зробити коректні розрахунки.
Перейти на novyny.live27 Сер. 20:38 Війна та Оборона
У Києві, за словами військового юриста Тараса Боровського, силоміць забрали його клієнта — військовослужбовця Головного управління розвідки Міністерства оборони України. Юрист стверджує, що чоловіка могли позапроцесуально доставити до одного з правоохоронних органів, де він наразі перебуває без визначеного процесуального статусу.
Про це Тарас Боровський заявив в ефірі "Вечір.LIVE".
Юрист заявив про можливе незаконне затримання
Боровський розповів, що чотири дні тому в Києві викрали представника ГУР. Він припускає, що до зникнення військовослужбовця можуть бути причетні правоохоронці.
"Людина не має ніякого процесуального статусу і сьогодні піддається, можливо, якимось допитам, чи то можливо навіть катуванням", — заявив юрист.
Водночас Боровський не уточнив, який саме правоохоронний орган, за його припущенням, може утримувати його клієнта.
Військовий юрист також повідомив, що через ситуацію звернувся до Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини Дмитра Лубінця. Він попросив омбудсмана втрутитися та сприяти з’ясуванню обставин перебування військовослужбовця.
Ми інформували, що уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець закликав сформувати в українському суспільстві тотальну повагу до військовослужбовців. Він заявив, що якщо люди бачать ветерана, вони повинні автоматично розуміти, що зараз держава існує тільки за дякуванням конкретної особи, конкретних ветеранів.
Новини.LIVE писали, що на думку Дмитра Лубінця, саме недоліки ветеранської політики можуть впливати на рішення цивільних людей не долучатись до армії. Омбудсман зазначив, що подальші зміни у ветеранській політиці варто обговорювати спільно з представниками влади, ветеранами, військовими та громадськістю.
Федеральний агент стежить за протестувальниками, які збираються біля федеральної будівлі імені єпископа Генрі Віппла в Міннеаполісі 9 січня. Чарлі Трібалло/AFP/Getty Images
Строк утримання під вартою спливає вже завтра, а можливий виїзд до Мексики може змінити перебіг справи.
Як повідомляє CNN
Федеральний суддя не задовольнив вимогу Міннесоти зобов’язати владу Техасу продовжити тримати під вартою співробітника ICE Крістіана Кастро на час розгляду запиту про його екстрадицію. У Міннесоті Кастро обвинувачують у пораненні іммігранта під час операції в районі Міннеаполіса.
Позов подав губернатор Міннесоти від Демократичної партії Tim Walz. Він просив не звільняти Кастро, поки губернатор Техасу від Республіканської партії Greg Abbott розглядає запит Міннесоти про екстрадицію, поданий у червні.
Суддя Fernando Rodriguez, Jr., призначений Donald Trump, постановив, що не має підстав для втручання. На його думку, Міннесота не довела, що Abbott уже порушив федеральне законодавство. Рішення означає, що Кастро може залишити ізолятор уже 27 серпня.
Міннесота не може ґрунтувати свої позовні вимоги на твердженні, що губернатор Abbott може порушити закони про екстрадицію в майбутньому. Матеріали справи, подані суду, свідчать, що губернатор Abbott не відхилив запит на ордер про передачу.
– Суддя Fernando Rodriguez, Jr.
Обвинувачення проти Крістіана Кастро
Texas Rangers затримали Кастро 29 травня в окрузі Cameron за загальнонаціональним ордером. У Міннесоті йому інкримінують чотири тяжкі злочини та одне правопорушення меншої тяжкості, пов’язані зі стріляниною під час Operation Metro Surge.
Прокурори округу Hennepin заявляють, що Кастро вистрілив Julio Sosa-Celis у ногу крізь вхідні двері будинку. За версією обвинувачення, поранення дістав Julio Sosa-Celis, а інші люди, які перебували в оселі, також опинилися в небезпеці.
Чому Кастро можуть звільнити 27 серпня
Правила кримінального провадження Техасу передбачають, що людину, щодо якої очікують рішення про екстрадицію, не можна утримувати під вартою понад 90 днів. Цей строк у справі Кастро спливає 27 серпня.
Шериф округу Cameron Manuel Treviño очікує юридичних роз’яснень від окружних юристів щодо подальших дій. Міннесота наполягала, що у разі звільнення Кастро може виїхати до Мексики, де перебуває жінка, з якою він має романтичні стосунки.
Fernando Rodriguez, Jr. визнав, що можливий виїзд Кастро за межі США міг би ускладнити роботу прокурорів. Водночас він зазначив, що ймовірна шкода в майбутньому не дає суду підстав втручатися на цьому етапі.
Сама по собі загроза шкоди не створює питання, яке дозріло для судового розгляду.
– Суддя Fernando Rodriguez, Jr.
Позиція Техасу та федеральне розслідування
Влада Техасу заперечує проти екстрадиції, оскільки не вважає Кастро “втікачем”. Після січневої стрілянини йому наказали повернутися до місця базування в Техасі. Офіс Abbott наголошує, що процедура екстрадиції має застосовуватися до людей, які переховуються від кримінальної відповідальності.
Міністерство юстиції США також вивчає можливість федерального переслідування Кастро, але остаточного рішення в цій справі ще не ухвалили. Представниця відомства Emily Covington зазначила, що підрозділ цивільних прав підтримує зв’язок із місцевими прокурорами Міннесоти в межах розслідування.
Дивіться ще:
- Міністерство юстиції США розглядає федеральні обвинувачення проти агента ICE Christian Castro, якого Міннесота звинувачує у пораненні венесуельського іммігранта в Міннеаполісі.
- В Ірландії Даніелю Кінагану висунули обвинувачення у керівництві злочинною організацією після його екстрадиції з Об’єднаних Арабських Еміратів.
- Праймеріз у Вісконсині та Міннесоті стали перевіркою підтримки прогресивних демократів і впливу Дональда Трампа на республіканських виборців напередодні листопадових виборів.
Перейти на mezha.net26 Сер. 20:00 Війна та Оборона
Кабмін оновив правила роботи реєстру "Оберіг". Тепер дані військовозобов'язаних можуть оновлюватися автоматично, а перевірити свою справу та особисті дані, що прив'язані до неї, можна через "Резерв " або письмовий запит до ТЦК. У разі помилок громадяни мають право подати заяву на їх виправлення. Ігнорувати неточності не варто, адже це важливо для коректної роботи військового обліку.
Про це Новини.LIVE повідомляє з посиланням на інформацію від Полтавського ОТЦК та СП.
Як перевірити дані про себе в системі "Оберіг"
Громадяни мають право безоплатно перевіряти актуальність своїх даних. Доступ до інформації можна отримати через мобільний застосунок "Резерв ", Єдиний державний вебпортал електронних послуг (за наявності відповідної технічної можливості) або шляхом подання офіційного письмового запиту до територіального центру комплектування та соціальної підтримки за місцем обліку.
Якщо ви плануєте уточнити усі свої персональні дані через ТЦК, то в письмовому зверненні необхідно зазначити повне ім'я, дату й місце народження, фактичну адресу проживання, реєстраційний номер облікової картки платника податків та паспортні реквізити. За бажанням можна додати електронну пошту й контактний телефон.
Знайшли помилку у реєстрі про себе — як це виправити
Помилки виправляються системою автоматично, якщо можлива звірка з іншими базами даних або після особистого звернення особи до органу ведення реєстру, де вона стоїть на обліку.
Якщо некоректні дані внесла інша установа, заяву слід спрямовувати безпосередньо туди. Коли ж хибна інформація підтягнулася з іншої державної бази, виправлення здійснюється лише після надходження уточнених відомостей від відповідного відомства.
Новини.LIVE писали раніше, що в Україні суттєво побільшало мобілізованих віком від 50 років, яких попри хронічні хвороби визнають придатними до служби. Юристи зазначають, що ВЛК масово ігнорує паперові медичні документи на користь записів у системі Helsi. Водночас є правило, куди не можуть відправляти на службу чоловіків віком від 50 років.
Також юристка Віра Тарасенко спростувала чутки, що Верховна Рада скасовує тотально всі бронювання від призову з 1 вересня 2026 року. Насправді цього дня закінчиться масштабна перевірка підприємств на критичність, а ті, хто не відповідатиме вимогам, не зможе й бронювати надалі працівників.
Ще кілька років тому Volkswagen демонстрував амбітні прототипи, а його китайські партнери обіцяли нову еру міської мобільності. Та за ефектним дизайном швидко проявилися технічні, фінансові та юридичні проблеми.
Після багатьох років лідерства на китайському автомобільному ринку Volkswagen у 2019 році вирішив вийти за межі звичайних доріг і зайняти нішу у небі. Компанія взялася за створення електричного літального апарата, розраховуючи поєднати власний досвід із китайськими технологіями та дизайном.
Як зазначає Reuters
Німецький автовиробник створив у Пекіні невелику внутрішню команду, яка мала швидко розробити “літаючий автомобіль”. Йшлося про преміальний апарат для чотирьох заможних пасажирів, здатний перевозити їх між містами на кшталт Пекіна й Тяньцзіня. У Volkswagen розраховували, що рівень шуму такого транспорту буде приблизно вдвічі нижчим, ніж у гелікоптера.
Дивлячись уперед, ми вбачаємо в цьому значний потенціал для перетворення на важливий сегмент ринку для Volkswagen Group.
– Чжоу Цзінь
Однак Volkswagen не зміг витримати темп розвитку китайської “низьковисотної економіки” – сфери, що охоплює дрони, повітряні таксі та інші послуги в повітряному просторі на висоті до 1000 метрів. Місцеві компанії, органи влади та виробничі ланцюги в Китаї діяли значно швидше, ніж великий міжнародний концерн із тривалими процедурами погодження та суворими вимогами до відповідності правилам.
Невдача з літальним апаратом стала ще одним прикладом того, як традиційні автовиробники втрачають позиції на китайському ринку під тиском місцевих конкурентів. Водночас проєкт спричинив для Volkswagen багаторічний юридичний конфлікт із китайським партнером, який звинуватив концерн у порушенні комерційної таємниці.
У справі також фігурує Чжоу Цзінь – менеджерка, яку Volkswagen представляв як одну з ключових осіб інноваційного напряму. У Китаї триває кримінальне розслідування щодо ймовірного неправомірного використання комерційних секретів.
Якщо ви недостатньо локальні, якщо ви не швидші або принаймні не такі швидкі, як китайські компанії, у вас немає шансів.
– Емерсон Сюй
Представник Volkswagen заявив, що компанія не коментує публічно розробку літального апарата та справу проти Чжоу Цзінь. Водночас у концерні переконані, що висунуті проти нього претензії не мають підстав.
Я не можу зрозуміти, чому мене залишили саму перед кримінальною справою, до якої я невинно потрапила, просто виконуючи свої робочі обов’язки. Я неодноразово просила компанію втрутитися й активно врегулювати цю комерційну суперечку в повному обсязі.
– Чжоу Цзінь
Volkswagen продовжує співпрацювати з китайськими компаніями. Зокрема, концерн працює з Xpeng над електромобілями та з Horizon Robotics у сфері автономного керування. Такі партнерства стали важливішими на тлі падіння продажів Volkswagen у Китаї.
Поставки Volkswagen на китайський ринок досягли максимуму в 2019 році – 4,2 мільйона автомобілів. Минулого року вони скоротилися до 2,7 мільйона, а компанія опинилася на третьому місці після BYD і Geely. Одночасно концерн відчуває тиск через витрати, пов’язані з американськими митами, та проблеми на виробничих майданчиках у Німеччині.
Volkswagen почав раніше, але втратив темп
Наприкінці 2010-х Volkswagen долучився до глобального інтересу до технології електричних літальних апаратів із вертикальним злетом і посадкою. Автовиробники часто називають цей напрям “літаючими автомобілями”, хоча йдеться про ширший ринок електричного повітряного транспорту.
Ідея полягала в тому, що електричні літальні апарати можуть скоротити час поїздок у перевантажених містах і допомогти автовиробникам перетворитися на високотехнологічні компанії мобільності.
Toyota, наприклад, зробила ставку на міську повітряну мобільність через інвестиції в Joby Aviation. Porsche Consulting прогнозувала, що до 2035 року цей ринок може сягнути 32 мільярдів доларів. Porsche співпрацювала з Boeing, а Audi – з Airbus, але жоден із цих проєктів не довів до появи комерційного продукту.
Коли Volkswagen розпочав китайський проєкт у 2019 році, конкуренція ще не була настільки жорсткою. За наступні п’ять років китайська влада надала “низьковисотній економіці” статус національного стратегічного напряму, а на ринок вийшла велика кількість місцевих гравців.
За оцінками CCID Consulting, до кінця 2026 року щонайменше сім китайських компаній можуть пропонувати електричні літальні апарати з вертикальним злетом і посадкою. У березні в провінції Гуандун запрацював перший у Китаї національний випробувальний центр для такого транспорту.
Xpeng, який став важливим партнером Volkswagen у китайській стратегії електромобілів, розвиває власний проєкт. Компанія працює над електричним автомобілем збільшеного запасу ходу, з якого можна запускати двомісний літальний модуль.
Водночас сам сектор залишається ризикованим. Численні стартапи у США та Європі збанкрутували ще до початку стабільної комерційної експлуатації своїх літальних апаратів. Жодна компанія поки не перетворила концепцію “літаючого автомобіля” на довготривалий прибутковий бізнес.
Пошук китайського партнера
Початковий план Volkswagen передбачав створення повнорозмірного прототипу V.MO приблизно за два роки. Цільовою аудиторією були забезпечені люди, які прагнули підкреслити свій статус та отримати ексклюзивний спосіб пересування.
Кабіна мала вміщувати чотирьох пасажирів із багажем і бути обладнаною екранами для розваг. Команда розробників складалася менш ніж із десяти людей, а керувала нею Чжоу Цзінь, яка на той час очолювала інноваційний центр Volkswagen у Пекіні.
Компанія дійшла висновку, що їй потрібен китайський партнер, оскільки місцевий ринок випереджав європейські дослідження та розробки. Проте пошуки ускладнювалися: Volkswagen хотів отримати технічну компетентність без політичних ризиків, пов’язаних із можливими контактами партнерів із державними структурами.
Volkswagen розглядав співпрацю з EHang, але внутрішня оцінка компанії вказувала, що китайському виробнику потрібно було підтягнути рівень інженерних стандартів до вимог автомобільного концерну.
Іншим кандидатом була Sichuan Tengden, виробник військових дронів. Однак компанія відмовилася від участі через обмежені виробничі можливості. Юристи Volkswagen також звернули увагу на її статус постачальника для військової сфери.
Зрештою Volkswagen уклав обмежену консультативну угоду з AVIC GA – підрозділом державної авіаційної корпорації AVIC. У 2021 році AVIC підпадала під американські експортні обмеження, хоча не була повністю заблокованою санкційною структурою.
Амбітний дизайн і конфлікт із Pantuo Aviation
Того ж року Volkswagen обрав шанхайський стартап Pantuo Aviation для проведення дослідження життєздатності преміального літального апарата під брендом Volkswagen. Компанією керувала Чжан Цюн, яка раніше розвивала бізнес із постачання авіаційного пального для приватних літаків у Китаї.
Стартап представив дизайн Pantala – апарат із чотирма поворотними крилами. Його зовнішність вразила менеджерів Volkswagen, адже конструкція більше нагадувала фантастичний космічний корабель, ніж звичайний літак.
На самому початку в них справді нічого не було. Вони ніколи раніше цим не займалися.
– Чжан Цюн
На думку Чжан Цюн, Volkswagen підійшов до розробки літального апарата зі звичним автомобільним мисленням. Pantuo Aviation вважала проєкт створенням принципово нового складного літального засобу, що потребує поступової інженерної роботи та готовності до невизначеності.
Вони, здавалося, думали, що це має бути як складання автомобіля: усі деталі вже існують, і потрібно лише з’єднати їх разом.
– Чжан Цюн
Під час тестування потенційні покупці V.MO висловили занепокоєння через посадку та висадку поруч із лопатями, що оберталися. Volkswagen попросив переробити конструкцію, щоб закрити ротори, лише за 60 днів до встановленого дедлайну.
Оцінки Volkswagen і AVIC GA визначили ризики дизайну Pantuo Aviation як неконтрольовані. У внутрішніх документах зазначалося, що концепція не продемонструвала переконливої технічної реалізованості через слабкі аеродинамічні характеристики. Очікувана дальність польоту значно поступалася цільовим показникам, а маса апарата могла виявитися надто великою.
Volkswagen визнав співпрацю з Pantuo Aviation помилкою, посилаючись на брак власного досвіду в авіації, надмірну амбітність конструкції, обмежені строки та бюджет. Концерн вирішив фактично почати проєкт заново.
Компанія запропонувала достроково припинити контракт приблизною вартістю 590 тисяч доларів, виплативши близько 414 тисяч доларів. Pantuo Aviation не погодилася та заявила, що Volkswagen неправомірно передав деталі концепції AVIC GA.
У квітні 2023 року арбітраж ухвалив рішення на користь Volkswagen і зобов’язав Pantuo Aviation сплатити понад 120 тисяч доларів компенсації та витрат. Проте юридична суперечка на цьому не завершилася.
Наприкінці 2023 року поліція Шанхаю почала розслідування кримінальної скарги, поданої Pantuo Aviation ще у 2021 році. Стартап заявив про можливе порушення комерційної таємниці під час роботи над літальним апаратом.
У вересні 2025 року Pantuo Aviation подала до суду провінції Гуандун позов на 30 мільйонів доларів проти Volkswagen та AVIC GA. Компанія стверджувала, що передача її проєктних матеріалів авіаційному підрозділу дала конкуренту доступ до закритих досліджень.
У червні Верховний народний суд Китаю відхилив позов Pantuo Aviation проти Volkswagen, зазначивши, що претензії мали розглядатися через арбітраж. Водночас справа проти AVIC GA може продовжуватися, а стартап зберіг можливість знову звернутися до арбітражу з вимогами до Volkswagen.
Китайські компанії дедалі активніше захищають технології
Конфлікт Volkswagen із Pantuo Aviation відображає ширшу зміну для західних компаній, які працюють у Китаї. Раніше іноземні бізнеси насамперед побоювалися, що китайські партнери копіюватимуть їхні технології та передаватимуть їх іншим місцевим виробникам.
Тепер китайські компанії самі створюють нові технології, зокрема в секторах, які влада Китаю визначила стратегічними. Тому вони дедалі частіше готові відстоювати власні розробки в судах.
Ситуація змінилася на протилежну. У міру того, як Китай володітиме дедалі більшою кількістю бажаних технологій, він дедалі частіше виступатиме позивачем.
– Марк Коен
Китайські прокурори посилили увагу до справ про порушення прав інтелектуальної власності, особливо в галузях, визнаних національними пріоритетами. У лютому державний орган, який контролює прокурорську систему, заявив про посилення боротьби з викраденням технологій через зростання ризиків їхнього витоку.
У 2025 році китайські суди прийняли 11 066 справ щодо інтелектуальної власності за участю іноземних сторін – на 34% більше, ніж роком раніше. Справи з іноземним елементом, які розглядав Китайський суд з інтелектуальної власності, у 2019–2025 роках зростали в середньому на 19% щороку та сягнули 2546 випадків.
Прототипи Flying Tiger і Sky Garden
У 2022 році Volkswagen залучив нового партнера – Hunan Sunward Technology, виробника дронів і легких літаків. Разом вони створили повнорозмірний прототип Flying Tiger, названий на честь року Тигра за китайським календарем.
Апарат мав вісім роторів для злету та два двигуни для горизонтального польоту. Саме ця конфігурація стала основою для подальших розробок.
Volkswagen і Sunward створили ще два повнорозмірні прототипи. Один із них, Sky Garden, отримав просторий преміальний салон і став головною демонстраційною моделлю проєкту. У березні 2023 року прем’єр Державної ради Китаю Лі Цян оглянув макет зсередини, що стало важливим сигналом відповідності проєкту державним амбіціям у сфері повітряної мобільності.
Модель доправили до штаб-квартири Volkswagen у Вольфсбурзі для перегляду за участі генерального директора Олівера Блюме та фінансового директора Арно Антліца. За словами обізнаних із проєктом людей, Антліц закликав команду продовжувати роботу, наголошуючи на необхідності вчитися у китайських виробників швидкості розробки.
Ще один прототип випробовували на віддалених майданчиках у Внутрішній Монголії, де інженери жили й працювали в переобладнаних морських контейнерах. У жовтні 2023 року Volkswagen звернувся до Wanfeng Auto Holding Group, яка має розвинений авіаційний підрозділ, щоб підготуватися до можливого виходу продукту на ринок.
Чому Volkswagen закрив проєкт
У березні 2024 року керівний комітет Volkswagen розглянув можливість комерційного запуску літального апарата. Юридичні, фінансові, стратегічні підрозділи та служби контролю відповідності правилам висловили низку застережень.
Серед головних ризиків називали тривалий шлях до прибутковості та слабку конкурентну позицію. У стратегічному документі Volkswagen зазначалося, що імпульс на китайському ринку вже перейшов до усталених місцевих гравців, серед яких називали Xpeng і Geely.
Попри сумніви керівний комітет дав проєкту попереднє схвалення. Водночас остаточне рішення залишили за керівником Volkswagen у Китаї Ральфом Брандштеттером.
Брандштеттер дійшов висновку, що Volkswagen має зосередитися на основному автомобільному бізнесі, оскільки продажі пасажирських автомобілів скорочувалися. У червні 2024 року він закрив проєкт і повідомив команді про її розформування. Рішення згодом підтримала рада Volkswagen у Китаї.
Один із підрозділів Wanfeng у листопаді 2024 року зазначив у регуляторному документі, що угода про спільне підприємство з Volkswagen завершилася.
Кримінальне провадження щодо Чжоу Цзінь
Після закриття проєкту юридичні проблеми Чжоу Цзінь не зникли. Коли в грудні 2023 року почалося кримінальне розслідування щодо можливого порушення комерційної таємниці, підозрюваною в документах поліції вказали саме Чжоу, а не Volkswagen. У 2024 році справою зайнялися прокурори Шанхаю.
Чжан Цюн заявила, що подавала кримінальну скаргу проти Volkswagen, а не особисто проти Чжоу Цзінь. Під час розслідування щодо Чжоу застосували обмеження на виїзд із країни.
Рішення Верховного народного суду Китаю щодо цивільного позову не стосувалося кримінального провадження. Поки Volkswagen згортав свій проєкт, Wanfeng придбала німецький авіаційний стартап Volocopter, який збанкрутував. Таким чином компанія, яку Volkswagen колись обрав для виведення свого літального апарата на ринок, продовжила рух у сфері повітряної мобільності вже без німецького концерну.
Корисне для прочитання:
Volkswagen готує масштабну реструктуризацію через падіння прибутковості, конкуренцію з китайськими виробниками та надлишкові потужності. Компанія може скоротити близько 50 тисяч робочих місць.
Volkswagen припинив розробку літаючого автомобіля V.MO у Китаї після відставання від місцевих конкурентів, юридичного конфлікту та падіння продажів на китайському ринку.
Китай переніс запуск безпілотної місячної місії «Чан’є-7», яка мала шукати замерзлу воду біля південного полюса Місяця. Нову дату старту не назвали.
The post Volkswagen закрив проєкт літаючого апарата в Китаї та зіткнувся з юридичним конфліктом first appeared on Межа. Новини України..
Після багатьох років лідерства на китайському автомобільному ринку Volkswagen у 2019 році вирішив вийти за межі звичайних доріг і зайняти нішу у небі. Компанія взялася за створення електричного літального апарата, розраховуючи поєднати власний досвід із китайськими технологіями та дизайном.
Як зазначає Reuters
Німецький автовиробник створив у Пекіні невелику внутрішню команду, яка мала швидко розробити “літаючий автомобіль”. Йшлося про преміальний апарат для чотирьох заможних пасажирів, здатний перевозити їх між містами на кшталт Пекіна й Тяньцзіня. У Volkswagen розраховували, що рівень шуму такого транспорту буде приблизно вдвічі нижчим, ніж у гелікоптера.
Дивлячись уперед, ми вбачаємо в цьому значний потенціал для перетворення на важливий сегмент ринку для Volkswagen Group.
– Чжоу Цзінь
Однак Volkswagen не зміг витримати темп розвитку китайської “низьковисотної економіки” – сфери, що охоплює дрони, повітряні таксі та інші послуги в повітряному просторі на висоті до 1000 метрів. Місцеві компанії, органи влади та виробничі ланцюги в Китаї діяли значно швидше, ніж великий міжнародний концерн із тривалими процедурами погодження та суворими вимогами до відповідності правилам.
Невдача з літальним апаратом стала ще одним прикладом того, як традиційні автовиробники втрачають позиції на китайському ринку під тиском місцевих конкурентів. Водночас проєкт спричинив для Volkswagen багаторічний юридичний конфлікт із китайським партнером, який звинуватив концерн у порушенні комерційної таємниці.
У справі також фігурує Чжоу Цзінь – менеджерка, яку Volkswagen представляв як одну з ключових осіб інноваційного напряму. У Китаї триває кримінальне розслідування щодо ймовірного неправомірного використання комерційних секретів.
Якщо ви недостатньо локальні, якщо ви не швидші або принаймні не такі швидкі, як китайські компанії, у вас немає шансів.
– Емерсон Сюй
Представник Volkswagen заявив, що компанія не коментує публічно розробку літального апарата та справу проти Чжоу Цзінь. Водночас у концерні переконані, що висунуті проти нього претензії не мають підстав.
Я не можу зрозуміти, чому мене залишили саму перед кримінальною справою, до якої я невинно потрапила, просто виконуючи свої робочі обов’язки. Я неодноразово просила компанію втрутитися й активно врегулювати цю комерційну суперечку в повному обсязі.
– Чжоу Цзінь
Volkswagen продовжує співпрацювати з китайськими компаніями. Зокрема, концерн працює з Xpeng над електромобілями та з Horizon Robotics у сфері автономного керування. Такі партнерства стали важливішими на тлі падіння продажів Volkswagen у Китаї.
Поставки Volkswagen на китайський ринок досягли максимуму в 2019 році – 4,2 мільйона автомобілів. Минулого року вони скоротилися до 2,7 мільйона, а компанія опинилася на третьому місці після BYD і Geely. Одночасно концерн відчуває тиск через витрати, пов’язані з американськими митами, та проблеми на виробничих майданчиках у Німеччині.
Volkswagen почав раніше, але втратив темп
Наприкінці 2010-х Volkswagen долучився до глобального інтересу до технології електричних літальних апаратів із вертикальним злетом і посадкою. Автовиробники часто називають цей напрям “літаючими автомобілями”, хоча йдеться про ширший ринок електричного повітряного транспорту.
Ідея полягала в тому, що електричні літальні апарати можуть скоротити час поїздок у перевантажених містах і допомогти автовиробникам перетворитися на високотехнологічні компанії мобільності.
Toyota, наприклад, зробила ставку на міську повітряну мобільність через інвестиції в Joby Aviation. Porsche Consulting прогнозувала, що до 2035 року цей ринок може сягнути 32 мільярдів доларів. Porsche співпрацювала з Boeing, а Audi – з Airbus, але жоден із цих проєктів не довів до появи комерційного продукту.
Коли Volkswagen розпочав китайський проєкт у 2019 році, конкуренція ще не була настільки жорсткою. За наступні п’ять років китайська влада надала “низьковисотній економіці” статус національного стратегічного напряму, а на ринок вийшла велика кількість місцевих гравців.
За оцінками CCID Consulting, до кінця 2026 року щонайменше сім китайських компаній можуть пропонувати електричні літальні апарати з вертикальним злетом і посадкою. У березні в провінції Гуандун запрацював перший у Китаї національний випробувальний центр для такого транспорту.
Xpeng, який став важливим партнером Volkswagen у китайській стратегії електромобілів, розвиває власний проєкт. Компанія працює над електричним автомобілем збільшеного запасу ходу, з якого можна запускати двомісний літальний модуль.
Водночас сам сектор залишається ризикованим. Численні стартапи у США та Європі збанкрутували ще до початку стабільної комерційної експлуатації своїх літальних апаратів. Жодна компанія поки не перетворила концепцію “літаючого автомобіля” на довготривалий прибутковий бізнес.
Пошук китайського партнера
Початковий план Volkswagen передбачав створення повнорозмірного прототипу V.MO приблизно за два роки. Цільовою аудиторією були забезпечені люди, які прагнули підкреслити свій статус та отримати ексклюзивний спосіб пересування.
Кабіна мала вміщувати чотирьох пасажирів із багажем і бути обладнаною екранами для розваг. Команда розробників складалася менш ніж із десяти людей, а керувала нею Чжоу Цзінь, яка на той час очолювала інноваційний центр Volkswagen у Пекіні.
Компанія дійшла висновку, що їй потрібен китайський партнер, оскільки місцевий ринок випереджав європейські дослідження та розробки. Проте пошуки ускладнювалися: Volkswagen хотів отримати технічну компетентність без політичних ризиків, пов’язаних із можливими контактами партнерів із державними структурами.
Volkswagen розглядав співпрацю з EHang, але внутрішня оцінка компанії вказувала, що китайському виробнику потрібно було підтягнути рівень інженерних стандартів до вимог автомобільного концерну.
Іншим кандидатом була Sichuan Tengden, виробник військових дронів. Однак компанія відмовилася від участі через обмежені виробничі можливості. Юристи Volkswagen також звернули увагу на її статус постачальника для військової сфери.
Зрештою Volkswagen уклав обмежену консультативну угоду з AVIC GA – підрозділом державної авіаційної корпорації AVIC. У 2021 році AVIC підпадала під американські експортні обмеження, хоча не була повністю заблокованою санкційною структурою.
Амбітний дизайн і конфлікт із Pantuo Aviation
Того ж року Volkswagen обрав шанхайський стартап Pantuo Aviation для проведення дослідження життєздатності преміального літального апарата під брендом Volkswagen. Компанією керувала Чжан Цюн, яка раніше розвивала бізнес із постачання авіаційного пального для приватних літаків у Китаї.
Стартап представив дизайн Pantala – апарат із чотирма поворотними крилами. Його зовнішність вразила менеджерів Volkswagen, адже конструкція більше нагадувала фантастичний космічний корабель, ніж звичайний літак.
На самому початку в них справді нічого не було. Вони ніколи раніше цим не займалися.
– Чжан Цюн
На думку Чжан Цюн, Volkswagen підійшов до розробки літального апарата зі звичним автомобільним мисленням. Pantuo Aviation вважала проєкт створенням принципово нового складного літального засобу, що потребує поступової інженерної роботи та готовності до невизначеності.
Вони, здавалося, думали, що це має бути як складання автомобіля: усі деталі вже існують, і потрібно лише з’єднати їх разом.
– Чжан Цюн
Під час тестування потенційні покупці V.MO висловили занепокоєння через посадку та висадку поруч із лопатями, що оберталися. Volkswagen попросив переробити конструкцію, щоб закрити ротори, лише за 60 днів до встановленого дедлайну.
Оцінки Volkswagen і AVIC GA визначили ризики дизайну Pantuo Aviation як неконтрольовані. У внутрішніх документах зазначалося, що концепція не продемонструвала переконливої технічної реалізованості через слабкі аеродинамічні характеристики. Очікувана дальність польоту значно поступалася цільовим показникам, а маса апарата могла виявитися надто великою.
Volkswagen визнав співпрацю з Pantuo Aviation помилкою, посилаючись на брак власного досвіду в авіації, надмірну амбітність конструкції, обмежені строки та бюджет. Концерн вирішив фактично почати проєкт заново.
Компанія запропонувала достроково припинити контракт приблизною вартістю 590 тисяч доларів, виплативши близько 414 тисяч доларів. Pantuo Aviation не погодилася та заявила, що Volkswagen неправомірно передав деталі концепції AVIC GA.
У квітні 2023 року арбітраж ухвалив рішення на користь Volkswagen і зобов’язав Pantuo Aviation сплатити понад 120 тисяч доларів компенсації та витрат. Проте юридична суперечка на цьому не завершилася.
Наприкінці 2023 року поліція Шанхаю почала розслідування кримінальної скарги, поданої Pantuo Aviation ще у 2021 році. Стартап заявив про можливе порушення комерційної таємниці під час роботи над літальним апаратом.
У вересні 2025 року Pantuo Aviation подала до суду провінції Гуандун позов на 30 мільйонів доларів проти Volkswagen та AVIC GA. Компанія стверджувала, що передача її проєктних матеріалів авіаційному підрозділу дала конкуренту доступ до закритих досліджень.
У червні Верховний народний суд Китаю відхилив позов Pantuo Aviation проти Volkswagen, зазначивши, що претензії мали розглядатися через арбітраж. Водночас справа проти AVIC GA може продовжуватися, а стартап зберіг можливість знову звернутися до арбітражу з вимогами до Volkswagen.
Китайські компанії дедалі активніше захищають технології
Конфлікт Volkswagen із Pantuo Aviation відображає ширшу зміну для західних компаній, які працюють у Китаї. Раніше іноземні бізнеси насамперед побоювалися, що китайські партнери копіюватимуть їхні технології та передаватимуть їх іншим місцевим виробникам.
Тепер китайські компанії самі створюють нові технології, зокрема в секторах, які влада Китаю визначила стратегічними. Тому вони дедалі частіше готові відстоювати власні розробки в судах.
Ситуація змінилася на протилежну. У міру того, як Китай володітиме дедалі більшою кількістю бажаних технологій, він дедалі частіше виступатиме позивачем.
– Марк Коен
Китайські прокурори посилили увагу до справ про порушення прав інтелектуальної власності, особливо в галузях, визнаних національними пріоритетами. У лютому державний орган, який контролює прокурорську систему, заявив про посилення боротьби з викраденням технологій через зростання ризиків їхнього витоку.
У 2025 році китайські суди прийняли 11 066 справ щодо інтелектуальної власності за участю іноземних сторін – на 34% більше, ніж роком раніше. Справи з іноземним елементом, які розглядав Китайський суд з інтелектуальної власності, у 2019–2025 роках зростали в середньому на 19% щороку та сягнули 2546 випадків.
Прототипи Flying Tiger і Sky Garden
У 2022 році Volkswagen залучив нового партнера – Hunan Sunward Technology, виробника дронів і легких літаків. Разом вони створили повнорозмірний прототип Flying Tiger, названий на честь року Тигра за китайським календарем.
Апарат мав вісім роторів для злету та два двигуни для горизонтального польоту. Саме ця конфігурація стала основою для подальших розробок.
Volkswagen і Sunward створили ще два повнорозмірні прототипи. Один із них, Sky Garden, отримав просторий преміальний салон і став головною демонстраційною моделлю проєкту. У березні 2023 року прем’єр Державної ради Китаю Лі Цян оглянув макет зсередини, що стало важливим сигналом відповідності проєкту державним амбіціям у сфері повітряної мобільності.
Модель доправили до штаб-квартири Volkswagen у Вольфсбурзі для перегляду за участі генерального директора Олівера Блюме та фінансового директора Арно Антліца. За словами обізнаних із проєктом людей, Антліц закликав команду продовжувати роботу, наголошуючи на необхідності вчитися у китайських виробників швидкості розробки.
Ще один прототип випробовували на віддалених майданчиках у Внутрішній Монголії, де інженери жили й працювали в переобладнаних морських контейнерах. У жовтні 2023 року Volkswagen звернувся до Wanfeng Auto Holding Group, яка має розвинений авіаційний підрозділ, щоб підготуватися до можливого виходу продукту на ринок.
Чому Volkswagen закрив проєкт
У березні 2024 року керівний комітет Volkswagen розглянув можливість комерційного запуску літального апарата. Юридичні, фінансові, стратегічні підрозділи та служби контролю відповідності правилам висловили низку застережень.
Серед головних ризиків називали тривалий шлях до прибутковості та слабку конкурентну позицію. У стратегічному документі Volkswagen зазначалося, що імпульс на китайському ринку вже перейшов до усталених місцевих гравців, серед яких називали Xpeng і Geely.
Попри сумніви керівний комітет дав проєкту попереднє схвалення. Водночас остаточне рішення залишили за керівником Volkswagen у Китаї Ральфом Брандштеттером.
Брандштеттер дійшов висновку, що Volkswagen має зосередитися на основному автомобільному бізнесі, оскільки продажі пасажирських автомобілів скорочувалися. У червні 2024 року він закрив проєкт і повідомив команді про її розформування. Рішення згодом підтримала рада Volkswagen у Китаї.
Один із підрозділів Wanfeng у листопаді 2024 року зазначив у регуляторному документі, що угода про спільне підприємство з Volkswagen завершилася.
Кримінальне провадження щодо Чжоу Цзінь
Після закриття проєкту юридичні проблеми Чжоу Цзінь не зникли. Коли в грудні 2023 року почалося кримінальне розслідування щодо можливого порушення комерційної таємниці, підозрюваною в документах поліції вказали саме Чжоу, а не Volkswagen. У 2024 році справою зайнялися прокурори Шанхаю.
Чжан Цюн заявила, що подавала кримінальну скаргу проти Volkswagen, а не особисто проти Чжоу Цзінь. Під час розслідування щодо Чжоу застосували обмеження на виїзд із країни.
Рішення Верховного народного суду Китаю щодо цивільного позову не стосувалося кримінального провадження. Поки Volkswagen згортав свій проєкт, Wanfeng придбала німецький авіаційний стартап Volocopter, який збанкрутував. Таким чином компанія, яку Volkswagen колись обрав для виведення свого літального апарата на ринок, продовжила рух у сфері повітряної мобільності вже без німецького концерну.
Корисне для прочитання:
Volkswagen готує масштабну реструктуризацію через падіння прибутковості, конкуренцію з китайськими виробниками та надлишкові потужності. Компанія може скоротити близько 50 тисяч робочих місць.
Volkswagen припинив розробку літаючого автомобіля V.MO у Китаї після відставання від місцевих конкурентів, юридичного конфлікту та падіння продажів на китайському ринку.
Китай переніс запуск безпілотної місячної місії «Чан’є-7», яка мала шукати замерзлу воду біля південного полюса Місяця. Нову дату старту не назвали.
The post Volkswagen закрив проєкт літаючого апарата в Китаї та зіткнувся з юридичним конфліктом first appeared on Межа. Новини України..
Перейти на mezha.net
26 Сер. 13:00 Технології
CyberCalmНайкращі хмарні сховища у 2026 році: порівняння, ціни та захист даних
Хмарне сховище давно перестало бути просто місцем для фотографій. Це резервна копія на випадок втрати телефона, спосіб працювати з кількох пристроїв і — в українських реаліях — гарантія, що документи переживуть переїзд, відключення світла чи знищену техніку. За останні роки ринок помітно змінився: один із великих гравців закрився назавжди, ціни зросли, а наскрізне шифрування перетворилося з нішевої опції на головний аргумент цілої групи провайдерів. Розбираємо, які хмарні сховища є сьогодні, скільки вони коштують і за якими критеріями їх варто обирати.
Що таке хмарне сховище і які бувають хмарні сервіси
Хмарне сховище — це послуга, за якої файли зберігаються не на диску компʼютера чи смартфона, а на серверах постачальника, а доступ до них ви отримуєте через інтернет. Українське законодавство описує це доволі точно: Закон «Про хмарні послуги» № 2075-IX визначає хмарну послугу як послугу з надання хмарних ресурсів за допомогою технології хмарних обчислень, а до самих хмарних ресурсів відносить, зокрема, «місце у сховищах даних».
За тим, що саме отримує клієнт, хмарні сервіси поділяють на три моделі:
- IaaS — інфраструктура як послуга: віртуальні сервери, диски, мережі. Це рівень Amazon Web Services, Microsoft Azure, Google Cloud та українських провайдерів.
- PaaS — платформа як послуга: готове середовище для запуску власних програм без адміністрування серверів.
- SaaS — програмне забезпечення як послуга: готовий продукт у браузері чи застосунку. Саме сюди належать Google Drive, OneDrive, iCloud Drive, Dropbox, pCloud, Proton Drive і MEGA — усе те, що зазвичай і мають на увазі під «хмарним сховищем».
Окремо закон розрізняє чотири способи надання хмарних послуг — приватну, колективну, публічну та гібридну хмару. Приватний користувач майже завжди має справу з публічною хмарою: інфраструктура належить провайдеру й доступна невизначеному колу клієнтів. Про те, хто саме контролює цей ринок, ми писали в матеріалі про ринок хмарних сервісів.
Як обрати хмарне сховище: шість критеріїв
Обсяг безкоштовного місця — найгірший критерій вибору, хоч саме на нього дивляться першим. Ось на що варто зважати насправді.
- Тип шифрування. Майже всі сервіси шифрують дані під час передавання та на своїх серверах, але ключі при цьому належать провайдеру — отже, він технічно може прочитати ваші файли й видати їх на законну вимогу. Наскрізне (zero-knowledge) шифрування означає, що ключ є лише у вас. Плата за це — неможливість відновити дані, якщо ви забудете пароль.
- Юрисдикція. Країна реєстрації компанії визначає, за якими правилами до ваших даних можуть отримати доступ. Швейцарія, ЄС і США мають дуже різні режими.
- Реальна ціна за терабайт. Порівнюйте не місячний платіж, а вартість гігабайта на рік — і обовʼязково враховуйте, чи входить у тариф щось іще, окрім місця (офісний пакет, VPN, поштова скринька).
- Підтримка платформ. Windows, macOS, Android, iOS підтримують усі. А от офіційний клієнт для Linux є далеко не скрізь.
- Історія версій і захист від шифрувальників. Якщо шкідливе ПЗ зашифрує файли на компʼютері, синхронізація слухняно перенесе зашифровані копії у хмару. Рятує лише можливість відкотитися до попередніх версій — і що довший цей період, то краще.
- Можливість забрати дані. Перевіряйте, чи є масове вивантаження архіву. Сервіс, з якого важко піти, — поганий сервіс.
Google Drive і Google One
Обліковий запис Google дає до 15 ГБ безкоштовного сховища, і це найщедріша пропозиція серед великих сервісів. Важливий нюанс: ці 15 ГБ спільні для Google Диска, Gmail і Google Фото, тож поштова скринька зʼїдає той самий обсяг, що й резервні копії телефона.
Платні тарифи Google One починаються зі 100 ГБ і масштабуються до кількох терабайтів; старші плани сьогодні продають радше як пакет із доступом до моделей Gemini, ніж як просто місце на диску. Ціни для України Google не публікує єдиним прайсом — вони показуються на сторінці тарифів після входу в обліковий запис, тож перевіряйте актуальну суму саме там. Сховищем можна ділитися з членами родини.
Сильні сторони — інтеграція з пошуком (файл легко знайти за парою слів усередині документа) та безкоштовний офісний пакет. Слабкі — відсутність наскрізного шифрування й офіційного клієнта для Linux: Google Диск для компʼютера існує для Windows і macOS. Якщо ви вже користуєтеся сервісом, варто прочитати наші поради про безпечне зберігання файлів на Google Диску і про те, як звільнити місце без витрат.
Microsoft OneDrive
OneDrive вбудований у Windows і для користувача виглядає як звичайна тека у Провіднику. Безкоштовно надається 5 ГБ. Далі — тарифи Microsoft 365, які компанія публікує на сторінці OneDrive: Basic — 19,99 долара на рік за 100 ГБ; Personal — 99,99 долара на рік за 1 ТБ разом із настільними Word, Excel, PowerPoint і Outlook; Family — 129,99 долара на рік за до 6 ТБ (по 1 ТБ на кожного з шести учасників). У 2026 році зʼявився й найдорожчий рівень Premium — 199,99 долара на рік, де основна цінність уже не місце, а розширений доступ до Copilot.
Окремих тарифів «тільки сховище» в Microsoft немає — місце завжди йде в комплекті з підпискою. Натомість є речі, яких бракує конкурентам: Personal Vault для найчутливіших документів, виявлення шифрувальників із можливістю відкату та резервне копіювання системних тек Windows. Наскрізного шифрування немає.
Apple iCloud
Кожен Apple ID отримує 5 ГБ безкоштовно — цього не вистачає навіть на одну резервну копію iPhone. Далі йде iCloud , і Apple публікує ціни окремо для кожної країни. Базовий рівень у США — 0,99 долара на місяць за 50 ГБ, далі 2,99 долара за 200 ГБ, 9,99 долара за 2 ТБ, 29,99 долара за 6 ТБ і 59,99 долара за 12 ТБ. Для України Apple списує кошти в доларах США. Річної оплати зі знижкою Apple не пропонує взагалі.
Головна перевага iCloud — це не сховище, а те, що йде поруч: Private Relay, приховування електронної адреси, власний поштовий домен і підтримка камер HomeKit. Значно важливіше інше: за замовчуванням Apple зберігає ключі шифрування в себе, але в налаштуваннях можна ввімкнути Розширений захист даних — тоді iCloud Drive, фотографії та резервні копії переходять на наскрізне шифрування й стають недоступними навіть для самої Apple. Функція вимкнена типово, і перелік категорій даних варто переглянути перед увімкненням: пошта, контакти й календарі наскрізно не шифруються ніколи.
Dropbox
Сервіс, з якого 2007 року почалася вся категорія, сьогодні має найскромніший безкоштовний тариф на ринку: Basic — це 2 ГБ. Платний Plus коштує 9,99 долара на місяць за 2 ТБ для однієї людини, з історією версій 30 днів і передаванням файлів до 50 ГБ.
Командні тарифи Dropbox описує окремо: Standard — 15 доларів за користувача на місяць і від 3 ТБ на команду з піврічною історією версій; Advanced — 24 долари за користувача на місяць, від 15 ТБ, історія за рік, а також наскрізне шифрування та розширене керування ключами. Тобто zero-knowledge у Dropbox існує, але лише на верхньому корпоративному рівні.
За що Dropbox досі люблять — за синхронізацію. Вона працює швидко, надійно й непомітно, а клієнти є для всіх настільних систем, включно з Linux. За що критикують — за ціну: два гігабайти безкоштовно у 2026 році виглядають як спосіб змусити платити.
pCloud: разова оплата замість підписки
Швейцарський pCloud цікавий передусім «довічними» планами — одним платежем замість щомісячної підписки. На сторінці тарифів зараз 500 ГБ коштують 199 євро замість 299, 2 ТБ — 399 замість 599, а 10 ТБ — 1190 замість 1890. За умовами сервісу «довічно» означає 99 років або строк життя власника облікового запису — залежно від того, що настане раніше.
Математика проста: якщо ви плануєте користуватися сховищем понад три-чотири роки, разовий платіж вигідніший за будь-яку підписку. Ризик так само простий: ви ставите на те, що компанія проживе довше за ваш план.
Із безпекою є нюанс, який легко пропустити. Базові тарифи використовують звичайне шифрування на серверах — тобто ключі в провайдера. Наскрізне шифрування pCloud виніс в окремий платний продукт. Зате можна обрати регіон зберігання даних — Європейський Союз або США.
Proton Drive: наскрізне шифрування за замовчуванням
Proton Drive належить швейцарській Proton AG із Женеви — тій самій компанії, що робить Proton Mail і Proton VPN. Принципова відмінність від усіх попередніх сервісів у тому, що наскрізне шифрування тут не опція і не платний додаток, а типова поведінка для всіх облікових записів, включно з безкоштовними.
Безкоштовний тариф дає до 5 ГБ: 2 ГБ одразу і ще 3 ГБ після кількох простих дій у застосунку. Платні плани Proton описує в довідці: Unlimited — 12,99 євро на місяць або 119,88 євро за рік (тобто 9,99 євро на місяць) за 500 ГБ разом із поштою, VPN і менеджером паролів; Duo — 19,99 євро на місяць або 179,88 євро за рік за 2 ТБ на двох; Family — 29,99 євро на місяць або 287,88 євро за рік за 3 ТБ на шістьох. Окремо існує тариф Drive Plus на 200 ГБ для тих, кому потрібне лише сховище.
Ціна за гігабайт тут вища, ніж у Google чи Microsoft. Але порівнювати варто чесно: 500 ГБ у Proton — це 500 ГБ, які провайдер не може прочитати, плюс повноцінний VPN і пошта. Для журналістів, юристів, правозахисників і всіх, хто працює з чутливими документами, це інший клас продукту, а не дорожчий варіант того самого.
Інші сервіси з наскрізним шифруванням
Крім Proton, у категорії zero-knowledge працюють ще кілька відомих сервісів. MEGA із Нової Зеландії традиційно пропонує найбільший безкоштовний обсяг серед шифрованих сховищ, але має ліміт на місячний трафік — обмежується не лише обсяг зберігання, а й кількість завантажених даних. Канадський Sync.com робить ставку на простоту й відповідність вимогам щодо персональних даних. Обидва варто перевіряти на актуальних сторінках тарифів: ціни в них змінюються частіше, ніж у великих гравців.
Для команд і для власної хмари: Box та Nextcloud
Box — це вже не стільки сховище, скільки система керування документами: узгодження, завдання, коментарі, журнали доступу, інтеграція з Google Workspace і Microsoft 365. Для однієї людини він надлишковий, для відділу з регламентованим документообігом — навпаки.
Nextcloud стоїть окремо: це не сервіс, а програмне забезпечення з відкритим кодом, яке ви встановлюєте на власний сервер або орендований хостинг. Ви отримуєте стільки місця, скільки маєте на диску, і повний контроль над даними — разом із повною відповідальністю за оновлення, резервні копії та захист від зламу. Для організацій, які не мають права виносити дані назовні, це часто єдиний прийнятний варіант.
Порівняльна таблиця
СервісБезкоштовноОрієнтир платного тарифуНаскрізне шифруванняЮрисдикціяGoogle Drive15 ГБ (спільні з Gmail і Фото)Google One від 100 ГБ; ціни для України — на сторінці тарифівНемаєСШАOneDrive5 ГБMicrosoft 365 Personal: 99,99 $ / рік за 1 ТБНемаєСШАiCloud 5 ГБВід 0,99 $ / міс. за 50 ГБ (США)Опційно, через Розширений захист данихСШАDropbox2 ГБPlus: 9,99 $ / міс. за 2 ТБЛише на тарифі AdvancedСШАpCloud—Довічно: 199 € за 500 ГБ, 399 € за 2 ТБОкремий платний продуктШвейцаріяProton DriveДо 5 ГБUnlimited: 119,88 € / рік за 500 ГБТак, за замовчуваннямШвейцаріяNextcloudПЗ безкоштовнеВартість власного сервераЗалежить від налаштуванняВаша власнаЦіни наведено за офіційними сторінками тарифів станом на серпень 2026 року. Провайдери регулярно проводять акції, тому підсумкова сума на сторінці оплати може відрізнятися.
Що змінилося з часів попередньої версії цього огляду
Найпомітніша зміна — зникнення цілого сервісу. Amazon Drive, який раніше входив до всіх подібних добірок, припинив роботу 31 грудня 2023 року. Компанія зосередилася на Amazon Photos, і файли, які не були фотографіями чи відео, стали недоступними. Це найкраща ілюстрація до тези, що зберігати єдину копію документів в одній хмарі — погана ідея, навіть якщо ця хмара належить одній із найбільших компаній світу.
Друга зміна — структура тарифів. Місце в хмарі перестало бути самостійним товаром: Microsoft продає його лише в пакеті з підпискою, Google дедалі більше повʼязує старші плани з доступом до ШІ-функцій, Dropbox переніс наскрізне шифрування на корпоративний рівень. Третя — поява групи сервісів, для яких zero-knowledge є стандартом, а не додатковою опцією.
Чому російські хмарні сервіси — не варіант
Це питання доводиться проговорювати досі, бо старі облікові записи в частини користувачів залишилися. Сервіси «яндекса» та Mail.ru потрапили під санкції ще за указом президента від 15 травня 2017 року, яким провайдерів зобовʼязали блокувати доступ до цих ресурсів. Разом із ними до списку увійшли й антивірусні продукти російського походження.
У березні 2026 року Європейський суд з прав людини визнав неприйнятними скарги на це блокування у справі Boyarov and Others v. Ukraine — тобто обмеження залишаються чинними й підтвердженими на міжнародному рівні.
Для державного сектору заборона ще жорсткіша. Закон «Про хмарні послуги» прямо забороняє обробляти державну таємницю, службову інформацію та державні реєстри за допомогою хмарних ресурсів, які розміщені за межами України чи на тимчасово окупованій території, належать державі-агресору або підсанкційним субʼєктам.
Хмара — це не резервна копія
Синхронізація і резервне копіювання — різні речі, і плутанина між ними коштує людям даних. Якщо ви випадково видалите теку або шкідливе ПЗ зашифрує файли, синхронізація сумлінно повторить цю дію в хмарі. Рятує лише історія версій — і саме тому варто дивитися, скільки днів вона зберігається у вашому тарифі.
Робоче правило — «3-2-1»: три копії даних, на двох різних носіях, одна з них — поза домом чи офісом. Хмара чудово закриває третій пункт, але не замінює перші два. Докладніше про це — у нашому матеріалі про резервне копіювання.
І ще одне: увімкніть двоетапну автентифікацію в обліковому записі хмарного сховища. Пароль від пошти, який витік у якомусь давньому зливі, — найпоширеніший шлях до чужих файлів.
Кому який сервіс підходить
- Користувачам Windows і Microsoft Office: OneDrive. Місце фактично йде безкоштовним доважком до підписки, яку ви й так оплачуєте.
- Користувачам Android і сервісів Google: Google Drive. Найбільший безкоштовний обсяг і найкращий пошук усередині файлів.
- Користувачам iPhone і Mac: iCloud — але одразу увімкніть Розширений захист даних.
- Тим, кому важлива швидка й непомітна синхронізація: Dropbox. Досі найкращий у своїй основній функції.
- Тим, хто не хоче підписок: pCloud із разовим платежем.
- Тим, хто працює з чутливими даними: Proton Drive. Наскрізне шифрування без доплат і без налаштувань.
- Командам із документообігом: Box або корпоративні тарифи Dropbox.
- Тим, хто не може виносити дані назовні: Nextcloud на власному сервері.
Універсального найкращого сховища не існує — і це нормально. Оберіть те, що збігається з вашою операційною системою, вашим бюджетом і вашими вимогами до приватності, а потім переконайтеся, що у вас є хоча б одна копія найважливіших файлів поза цією хмарою.
Ця стаття Найкращі хмарні сховища у 2026 році: порівняння, ціни та захист даних раніше була опублікована на сайті CyberCalm, її автор — Наталя Зарудня
26 Сер. 09:09 Політика
Епоха поступок президенту США, яка визначала повернення Дональда Трампа на посаду, можливо, починає відходити в минуле. Світові лідери та внутрішні інституції, принаймні в деяких випадках, виявляють меншу готовність підкорятися волі Трампа, пише NYT.
ВАС ЗАЦІКАВИТЬ
Секретна служба США відреагувала на відео з Ірану з погрозою Баррону Трампу — Reuters
Це сценарій, який повторювався вже неодноразово: Трамп висуває вимоги. Коли протилежна сторона не йде на поступки, він посилює тиск, висловлюючи гучні погрози. Протилежна сторона капітулює.
Але прем’єр-міністр Канади Марк Карні, очевидно, не читав сценарію. Його відмова поступитися перед торговельним ультиматумом президента США, навіть ціною запровадження мит, перевернула сюжет другого терміну Трампа. Замість того, щоб поступитися, Карні перевіряє, чи є непокора дієвою стратегією проти Трампа.
Європейські лідери відмовилися приєднатися до війни США з Іраном. Прем’єр-міністр Ізраїлю Беньямін Нетаньягу категорично відхилив план Трампа щодо Гази. Арабські держави Перської затоки змусили Трампа відмовитися від планів стягувати мито за прохід суден у Ормузькій протоці.
Університети та юридичні компанії відкидають вказівки Трампа, а ринки облігацій бунтують проти його фіскальної політики. Навіть телемережа ABC, чий платіж у розмірі $16 мільйонів для врегулювання судового позову Трампа вважався одним із перших прикладів поступливості перед президентом США, зрозуміла, що цим вона не забезпечила собі спокою. Зараз ABC подає позов проти адміністрації Трампа за погрози позбавити її ліцензій на мовлення.
Це аж ніяк не означає, що Трампа слід недооцінювати. Хоча його рейтинги перебувають на історичних мінімумах або близькі до них, він залишається найвпливовішою постаттю на планеті, здатною за власним бажанням змінити вектор глобального діалогу одним дописом у соцмережах. Нинішній президент США не боїться застосовувати свою владу так, як цього не робили його попередники.
Він ще може примусити Канаду та Ізраїль підкоритися завдяки силі своєї особистості, митам чи іншим засобам. Верховний суд США надає йому одну “пільгу” за іншою, дозволяючи використовувати виконавчу владу на власний розсуд — чи то для встановлення контролю над незалежними відомствами, чи то для будівництва бального залу в Білому домі, чи то для спроб обмежити голосування поштою на виборах.
І щоразу, коли хтось прогнозує, що республіканці в Конгресі нарешті почнуть виявляти певну незалежність, соратники Трампа доводять, що прогнозисти помиляються. Хоча останнім часом республіканці в деяких випадках чинили опір тиску з боку Трампа, затвердження в Сенаті Тодда Бланша на посаді генерального прокурора чітко показало, що Трамп, як і раніше, домінує над своєю партією.
Але навіть серед республіканців для президента США спостерігаються деякі тривожні сигнали. Хоча йому вдалося покарати кількох відомих республіканських законодавців, яких він вважав нелояльними, мобілізувавши свою базу радикальних MAGA-прихильників на партійних праймеріз цього року, виборці Республіканської партії не підтримали кандидатів Трампа в десяти номінаційних перегонах. Опитування показують, що підтримка Трампа серед республіканців знижується.
“Я вважаю, що останні тижні стали своєрідною точкою перелому. Як у країні, так і за кордоном продемократичні сили та всі інші активніше протистоять йому”, — каже колишній юрист Білого дому Норм Айзен.
На думку Айзена, якщо й відбувся якийсь зсув, то частково це пов’язано з тим, що Трамп сам це спровокував.
“Трамп став своїм найгіршим ворогом”, — сказав юрист.
Коли Трамп минулого року повернувся до Білого дому, йому не доводилося виправдовуватися за свої провали. У перші місяці президентства Трампа здавалося, що він перемагає у всіх аспектах.
Трамп диктував приватним компаніям, як їм ухвалювати рішення, а університетам — як викладати. Він зробив програми з підтримки різноманітності настільки токсичними, що роботодавці по всій країні відмовилися від них. Трамп розвалив деякі федеральні відомства, не питаючи дозволу в Конгресу, взяв під свій контроль Центр Кеннеді та використовував уряд для переслідування своїх ворогів. Юридичні компанії, університети, медіакомпанії та технологічні мільярдери робили все можливе, щоб виявити повагу до Трампа, змінюючи політику на його користь або погоджуючись на багатомільйонні угоди, яких він вимагав.
Джейкоб Вайсберг, який описав цю тенденцію до покірності у новій книзі під назвою “Профілі боягузтва”, зазначив, що стимули почали змінюватися на протилежне, а поступки Трампу тепер можуть спричинити негативну реакцію.
“Ціна капітуляції з іншого боку зросла”, — каже Вайсберг, вказуючи на хвилю критики після того, як Єльський університет розпочав переговори з адміністрацією Трампа.
Проте Вайсберг застеріг від переоцінки того, наскільки ситуація вже змінилася.
“Є певні ознаки, але вони були й раніше. Люди тоді поспішали з висновками. Я вірю, що в якийсь момент ситуація почне змінюватися. На мою думку, це пов’язано з популярністю Трампа. Я завжди вважав, що коли його рейтинг опуститься нижче 30-відсоткового рівня, ми почнемо спостерігати іншу поведінку. Є певні ознаки того, що це відбувається”, — додав він.
Є ознаки зміни ставлення до Трампа за кордоном, принаймні в Європі та, меншою мірою, на Близькому Сході. Коли минулого року Трамп знову став президентом, союзники в НАТО поступилися його тиску та погодилися збільшити військові видатки. Але зараз вони загалом чинять більший опір вимогам Трампа — від прем’єр-міністра Іспанії з лівого крила до прем’єр-міністерки Італії з правого.
“Для багатьох із цих європейських лідерів протистояти Трампу — правильний політичний крок. Найяскравіше це видно в Іспанії, але також і в інших частинах Європи”, — сказав Метью Кроеніг з Atlantic Council.
Ситуація, здавалося, змінилася на початку року, коли Трамп наполягав на захопленні Гренландії, яка є частиною Данії — союзника в НАТО. Трамп навіть не виключав можливості застосування військової сили для захоплення арктичного острова.
Замість того, щоб намагатися заспокоїти Трампа, як це робили раніше, європейські лідери рішуче виступили проти президента США, а деякі навіть відправили невеликий контингент військових до Гренландії для проведення навчань, щоб підкреслити свою позицію.
“Гренландія стала поворотним моментом, частково тому, що це був напад на суверенітет самої Європи. Європейці в той момент почали розуміти, що жадібності Трампа та його вимогам просто немає кінця”, — каже колишній чиновник Державного департаменту Джеремі Шапіро.
Попри все це, зазначає Кроеніг, європейські лідери теж не прагнуть конфлікту з Трампом і дотримуються свого зобов’язання збільшити військові видатки. Наприклад, канцлер Німеччини Фрідріх Мерц критикує війну з Іраном, але дозволяє американським військовим використовувати бази в країні.
Торговельний конфлікт США з Канадою виводить на перший план значну частину цієї історії. Обидві сторони продовжували ескалацію напруженості протягом останніх днів. Лідери з усього світу стежать за цим.
“Вони зараз здебільшого вважають, що поступки перед агресією чи образами з боку Трампа лише підштовхують його до нових вимог. Гадаю, Карні створює шаблон того, як вони реагуватимуть на майбутні погрози Трампа митами”, — зазначає Шапіро.
ВАС ЗАЦІКАВИТЬ
Сестра Ліндсі Грема виграла республіканські праймеріз за підтримки Трампа — AP
Сам Трамп та його радники відкидають такі оцінки, вказуючи на незмінний вплив американського лідера. У серії дописів у соцмережах, опублікованих останніми днями, президент США приписав собі заслуги у зниженні рівня злочинності та наполягав, що він перемагає у війні з Іраном. Трамп заперечив результати опитувань, що свідчать про його непопулярність, та відкинув повідомлення про нещодавні поразки його кандидатів на праймеріз. Аналітики, однак, зазначають, що серія поразок кандидатів, яких підтримував Трамп, підірвала його репутацію переможця, викликавши нові питання щодо того, чи може президент США зберігати міцний контроль над виборцями власної партії.
Низка досліджень свідчить про зменшення підтримки політики Трампа з ключових питань серед республіканців і навіть його ядерного електорату. За результатами проміжних виборів у США в листопаді Трамп ризикує достроково перетворитися на “кульгаву качку”, писав експосол України в США Олег Шамшур у статті “Не лише рейтинг Трампа: що насправді вирішить результат виборів у США”.
ВАС ЗАЦІКАВИТЬ
Секретна служба США відреагувала на відео з Ірану з погрозою Баррону Трампу — Reuters
Це сценарій, який повторювався вже неодноразово: Трамп висуває вимоги. Коли протилежна сторона не йде на поступки, він посилює тиск, висловлюючи гучні погрози. Протилежна сторона капітулює.
Але прем’єр-міністр Канади Марк Карні, очевидно, не читав сценарію. Його відмова поступитися перед торговельним ультиматумом президента США, навіть ціною запровадження мит, перевернула сюжет другого терміну Трампа. Замість того, щоб поступитися, Карні перевіряє, чи є непокора дієвою стратегією проти Трампа.
Європейські лідери відмовилися приєднатися до війни США з Іраном. Прем’єр-міністр Ізраїлю Беньямін Нетаньягу категорично відхилив план Трампа щодо Гази. Арабські держави Перської затоки змусили Трампа відмовитися від планів стягувати мито за прохід суден у Ормузькій протоці.
Університети та юридичні компанії відкидають вказівки Трампа, а ринки облігацій бунтують проти його фіскальної політики. Навіть телемережа ABC, чий платіж у розмірі $16 мільйонів для врегулювання судового позову Трампа вважався одним із перших прикладів поступливості перед президентом США, зрозуміла, що цим вона не забезпечила собі спокою. Зараз ABC подає позов проти адміністрації Трампа за погрози позбавити її ліцензій на мовлення.
Це аж ніяк не означає, що Трампа слід недооцінювати. Хоча його рейтинги перебувають на історичних мінімумах або близькі до них, він залишається найвпливовішою постаттю на планеті, здатною за власним бажанням змінити вектор глобального діалогу одним дописом у соцмережах. Нинішній президент США не боїться застосовувати свою владу так, як цього не робили його попередники.
Він ще може примусити Канаду та Ізраїль підкоритися завдяки силі своєї особистості, митам чи іншим засобам. Верховний суд США надає йому одну “пільгу” за іншою, дозволяючи використовувати виконавчу владу на власний розсуд — чи то для встановлення контролю над незалежними відомствами, чи то для будівництва бального залу в Білому домі, чи то для спроб обмежити голосування поштою на виборах.
І щоразу, коли хтось прогнозує, що республіканці в Конгресі нарешті почнуть виявляти певну незалежність, соратники Трампа доводять, що прогнозисти помиляються. Хоча останнім часом республіканці в деяких випадках чинили опір тиску з боку Трампа, затвердження в Сенаті Тодда Бланша на посаді генерального прокурора чітко показало, що Трамп, як і раніше, домінує над своєю партією.
Але навіть серед республіканців для президента США спостерігаються деякі тривожні сигнали. Хоча йому вдалося покарати кількох відомих республіканських законодавців, яких він вважав нелояльними, мобілізувавши свою базу радикальних MAGA-прихильників на партійних праймеріз цього року, виборці Республіканської партії не підтримали кандидатів Трампа в десяти номінаційних перегонах. Опитування показують, що підтримка Трампа серед республіканців знижується.
“Я вважаю, що останні тижні стали своєрідною точкою перелому. Як у країні, так і за кордоном продемократичні сили та всі інші активніше протистоять йому”, — каже колишній юрист Білого дому Норм Айзен.
На думку Айзена, якщо й відбувся якийсь зсув, то частково це пов’язано з тим, що Трамп сам це спровокував.
“Трамп став своїм найгіршим ворогом”, — сказав юрист.
Коли Трамп минулого року повернувся до Білого дому, йому не доводилося виправдовуватися за свої провали. У перші місяці президентства Трампа здавалося, що він перемагає у всіх аспектах.
Трамп диктував приватним компаніям, як їм ухвалювати рішення, а університетам — як викладати. Він зробив програми з підтримки різноманітності настільки токсичними, що роботодавці по всій країні відмовилися від них. Трамп розвалив деякі федеральні відомства, не питаючи дозволу в Конгресу, взяв під свій контроль Центр Кеннеді та використовував уряд для переслідування своїх ворогів. Юридичні компанії, університети, медіакомпанії та технологічні мільярдери робили все можливе, щоб виявити повагу до Трампа, змінюючи політику на його користь або погоджуючись на багатомільйонні угоди, яких він вимагав.
Джейкоб Вайсберг, який описав цю тенденцію до покірності у новій книзі під назвою “Профілі боягузтва”, зазначив, що стимули почали змінюватися на протилежне, а поступки Трампу тепер можуть спричинити негативну реакцію.
“Ціна капітуляції з іншого боку зросла”, — каже Вайсберг, вказуючи на хвилю критики після того, як Єльський університет розпочав переговори з адміністрацією Трампа.
Проте Вайсберг застеріг від переоцінки того, наскільки ситуація вже змінилася.
“Є певні ознаки, але вони були й раніше. Люди тоді поспішали з висновками. Я вірю, що в якийсь момент ситуація почне змінюватися. На мою думку, це пов’язано з популярністю Трампа. Я завжди вважав, що коли його рейтинг опуститься нижче 30-відсоткового рівня, ми почнемо спостерігати іншу поведінку. Є певні ознаки того, що це відбувається”, — додав він.
Є ознаки зміни ставлення до Трампа за кордоном, принаймні в Європі та, меншою мірою, на Близькому Сході. Коли минулого року Трамп знову став президентом, союзники в НАТО поступилися його тиску та погодилися збільшити військові видатки. Але зараз вони загалом чинять більший опір вимогам Трампа — від прем’єр-міністра Іспанії з лівого крила до прем’єр-міністерки Італії з правого.
“Для багатьох із цих європейських лідерів протистояти Трампу — правильний політичний крок. Найяскравіше це видно в Іспанії, але також і в інших частинах Європи”, — сказав Метью Кроеніг з Atlantic Council.
Ситуація, здавалося, змінилася на початку року, коли Трамп наполягав на захопленні Гренландії, яка є частиною Данії — союзника в НАТО. Трамп навіть не виключав можливості застосування військової сили для захоплення арктичного острова.
Замість того, щоб намагатися заспокоїти Трампа, як це робили раніше, європейські лідери рішуче виступили проти президента США, а деякі навіть відправили невеликий контингент військових до Гренландії для проведення навчань, щоб підкреслити свою позицію.
“Гренландія стала поворотним моментом, частково тому, що це був напад на суверенітет самої Європи. Європейці в той момент почали розуміти, що жадібності Трампа та його вимогам просто немає кінця”, — каже колишній чиновник Державного департаменту Джеремі Шапіро.
Попри все це, зазначає Кроеніг, європейські лідери теж не прагнуть конфлікту з Трампом і дотримуються свого зобов’язання збільшити військові видатки. Наприклад, канцлер Німеччини Фрідріх Мерц критикує війну з Іраном, але дозволяє американським військовим використовувати бази в країні.
Торговельний конфлікт США з Канадою виводить на перший план значну частину цієї історії. Обидві сторони продовжували ескалацію напруженості протягом останніх днів. Лідери з усього світу стежать за цим.
“Вони зараз здебільшого вважають, що поступки перед агресією чи образами з боку Трампа лише підштовхують його до нових вимог. Гадаю, Карні створює шаблон того, як вони реагуватимуть на майбутні погрози Трампа митами”, — зазначає Шапіро.
ВАС ЗАЦІКАВИТЬ
Сестра Ліндсі Грема виграла республіканські праймеріз за підтримки Трампа — AP
Сам Трамп та його радники відкидають такі оцінки, вказуючи на незмінний вплив американського лідера. У серії дописів у соцмережах, опублікованих останніми днями, президент США приписав собі заслуги у зниженні рівня злочинності та наполягав, що він перемагає у війні з Іраном. Трамп заперечив результати опитувань, що свідчать про його непопулярність, та відкинув повідомлення про нещодавні поразки його кандидатів на праймеріз. Аналітики, однак, зазначають, що серія поразок кандидатів, яких підтримував Трамп, підірвала його репутацію переможця, викликавши нові питання щодо того, чи може президент США зберігати міцний контроль над виборцями власної партії.
Низка досліджень свідчить про зменшення підтримки політики Трампа з ключових питань серед республіканців і навіть його ядерного електорату. За результатами проміжних виборів у США в листопаді Трамп ризикує достроково перетворитися на “кульгаву качку”, писав експосол України в США Олег Шамшур у статті “Не лише рейтинг Трампа: що насправді вирішить результат виборів у США”.
Перейти на zn.ua
25 Сер. 14:00 Політика
У юристів є давній жарт про те, що "злочинність організована, а ти — ні". Події останніх декількох днів додають до цього жарту зовсім не смішну реальність про "систематизовану корупцію", яку в Офісі Президента хочуть як мінімум "контролювати", а ще краще — "очолювати".
Саме такі меседжі зранку, 19 серпня, українці почули на чергових плівках про топкорупцію. Тоді Національне антикорупційне бюро (НАБУ) та Спеціалізована антикорупційна прокуратура (САП) розпочали спецоперацію "із викриття злочинної організації, що діяла під керівництвом чинного та колишнього народних депутатів України за участі високопосадовців Офісу Президента України та інших осіб".
У подальші дві доби з'явилися відео із розшифровками записів розмов членів злочинної організації, серед яких прокурори САП назвали:
Максима Микитася (колишнього нардепа та бізнесмена, який очолював "Укрбуд", а нині має низку гучних кримінальних проваджень);
Вадима Столара (чинного нардепа від забороненої ОПЗЖ та бізнесмена із давніми інтересами у київській нерухомості та девелопменті);
Ірину Мудру, заступницю Керівника Офісу Президента України (березень 2024 – серпень 2026), яка до цього була заступницею Міністра юстиції України;
Віктора Дубовика, Генерального директора Директорату з питань правової політики Офісу Президента (до 2024 року був керівником Офісу протидії рейдерству Міністерства юстиції України);
Олену Ференц, заступницю Міністра юстиції України та низку посадовців АТ "Сенс Банк", а також низку менш відомих прізвищ (та менш високих посад).
Оприлюднені плівки показали ймовірний вплив членів злочинної організації на Мінюст, суди, "Сенс Банк"; їхні схеми відмивання грошей та рейдерського захоплення компаній, які належать третім особам, використання для цього підроблених документів тощо. Все в дусі 90-х, але ми в 2026. Тому до перерахованого переліку додалися ще й хакери.
Правовий аналіз оприлюднених плівок не є метою даного тексту, цю оцінку зробить Вищий антикорупційний суд в процесуальний спосіб. Натомість з огляду на те, що з березня 2024 року Ірина Мудра та Віктор Дубовик відповідали в ОП за судову реформу, проаналізуємо, куди ж привели Україну ці діячі на два з половиною роки. А головне — що робити далі?
Спадщина Смирнова
У березні 2024 року після звільнення Президентом Андрія Смирнова, який обіймав посаду заступника Керівника Офісу Президента, на цю позицію призначили Ірину Мудру. Смирнов майже одразу отримав від НАБУ та САП підозру в незаконному збагаченні. Пізніше його кримінальне провадження розширили обвинуваченнями в легалізації незаконно набутих коштів та пропозиції хабаря.
Підозра Мудрій вручена до звільнення з посади, що ставить ОП у дуже делікатне становище. Обидва заступники, які мали би боротися за верховенство права, тепер тестують інструменти кримінальної юстиції на власних прикладах. А ще мають можливість вітатися на сходах Вищого антикорупційного суду, як це недавно робили не менш відомі обвинувачені — Всеволод Князєв та Павло Вовк.
Однак у березні 2024 року було важко уявити на посаді профільного заступника Керівника ОП більш далеку від судової влади людину, ніж Мудра. Після Смирнова, який взагалі не займався судовою реформою, на такій посаді була потрібна саме фахова людина. Саме тому призначення Мудрої створювало напруження.
Водночас відсутність у Мудрої знань та зв'язків у цій сфері давала надію і на відсутність судових вертикалей, які на загальнодержавному рівні вже намагалися створити Вовк, Смирнов, Князєв і частково Олег Татаров. А на регіональних рівнях має майже кожен голова апеляції.
Тож коли Мудра під час одного з її перших виступів розповіла про те, що сортує суддів на "кошики" — ті, які перевірені новими складами Вищої ради правосуддя (ВРП) та Вищої кваліфікаційної комісії суддів України (ВККС), та ті, які залишилися у спадок від старих складів цих органів, судова система вибухнула. Це було очевидним порушенням гарантій суддівської незалежності, неприкритим втручанням політичного органу в процедуру призначення суддів та підтвердило кулуарну тезу про випадкову людину на цій посаді.
Те саме стосувалося і Віктора Дубовика. Однак саме вони мали розробити для судової влади нову Стратегію реформування, оскільки Стратегія попереднього періоду була провалена за всіма пунктами.
Повноваження Президента щодо судової влади
Тут варто зробити невеликий відступ та вчергове нагадати, що після внесення у 2016 році змін до Конституції щодо правосуддя у Президента майже не залишилося повноважень щодо судової влади. Є церемоніальна роль у призначенні суддів та приведенні їх до присяги. І Венеційська комісія декілька разів наголошувала, що роль має бути саме церемоніальною (без сортувань на "кошики" чи іншого втручання в повноваження ВРП).
Також Президент має повноваження вносити (після консультацій з ВРП) до Парламенту законопроєкти щодо створення та ліквідації судів. За часів президентства Зеленського ми вже маємо такі приклади — ліквідація сумновідомого Окружного адмінсуду Києва (ОАСК) та створення замість нього інших судів — один розглядатиме адміністративні справи киян, а ще два — топові справи щодо центральних органів виконавчої влади. До кожного з них зараз ВККС добирає нових суддів.
Однак історично, ще з часів попередніх Президентів в ОП, існує традиція визначати Стратегію реформування судової влади. Але якщо раніше це могло бути виправдане попередніми широкими повноваженнями Президента, то після реалізації конституційної реформи 2016 року (яка була доволі позитивно оцінена Радою Європи у її звіті 2019 року) розробляти Стратегії мала би Вища рада правосуддя (після консультацій з Верховним Судом). Адже саме ВРП є конституційним органом суддівського врядування, створеним за прикладом вищих судових рад, які існують в більшості країн, чий досвід реформування може бути корисним і в Україні.
Можливо, саме тому, коли Мудра та Дубовик почали працювати над черговим варіантом Стратегії реформування судової влади та конституційного судочинства, ситуація декілька разів заходила в глухий кут. Спершу — через слабкість, а часто хибність та шкідливість того, що пропонував перший варіант документа, що заставляло ОП і офіційно, і кулуарно звертатися до самої судової влади по допомогу в розробці обґрунтованих пропозицій необхідних змін. А в подальшому вже навіть досить притомний документ застряг на підписі у Президента на довгі півтора роки без будь-якого пояснення, що саме в ньому не влаштовує Володимира Зеленського.
Після чергового провалу з підписанням указу Президента Мудра публічно озвучила, що незатвердження Стратегії не заважає її виконувати. Однак наразі не оприлюднений навіть той проєкт цього документу, який надавали Президенту. Тому досить складно виконувати те, чого не існує. Мають бути затверджені індикатори, строки, виконавці і все те, що і відрізняє піар реформи від самої реформи. Але щоб визначити всі ці показники, а головне — мати змогу контролювати індикатори реалізації реформи, необхідно мати реальні повноваження — чи то через законодавчу рамку, чи то через владну вертикаль. Як ми вже з'ясували, після реалізації реформи 2016 року законодавчих повноважень в Президента (а відповідно і в ОП) майже немає. Тож залишається лише будувати владну вертикаль.
Мудра, Дубовик та вертикаль влади
З урахуванням останніх подій стає зрозумілим, а чим саме займалися "реформатори" з боку ОП.
По-перше, мали місце спроби поставити своїх людей на ключові державні посади. Однак, оскільки лава запасних в ОП давно відсутня, Віктор Дубовик особисто взяв участь у більшості конкурсів на топпосади, та через принциповість представників міжнародних партнерів (яких наразі в конкурсних комісіях різного складу по три особи) ніяких посад він не отримав.
По-друге, використовуючи свої посади, Мудра та Дубовик ймовірно намагалися впливати на окремі судові рішення. Прізвище судді Господарського суду міста Києва Сергія Стасюка, назване під час обрання запобіжного заходу Максиму Микитасю, було далеко не останнім.
Вже під час обрання запобіжного заходу Валентину Єлізарову ("правій руці" Микитася), прозвучали прізвища суддів Павла Горбасенка (Північний апеляційний господарський суд), Романа Бойка та Анатолія Івченка (обидва — Господарський суд міста Києва), а також Ольги Кузьмишиної (Шостий апеляційний господарський суд).
Щоправда, якщо Стасюк, Бойко, Івченко та Горбасенко згадані в контексті вирішення конкретних справ, то зустрітися з Кузьмишиною збиралися, щоб подарувати їй хустинку.
Згодом нас чекає з'ясування ще як мінімум прізвищ суддів Печерського райсуду Києва, більша частина з яких саботує кваліфікаційне оцінювання на відповідність займаним посадам. Спроби поточного складу ВККС провести його закінчилися обшуками з боку Державного бюро розслідувань (ДБР) і тиском на ВККС з боку Тимчасової слідчої комісії Сергія Власенка/Максима Бужанського.
Мали місце і обшуки в деяких судах, але оприлюднення цієї інформації — прерогатива НАБУ та САП.
По-третє, з власних джерел нам відомо про факти неформального спілкування Мудрої з деякими представниками ВРП та ВККС. Якщо йшлося про Стратегію реформування або строки виконання судовою владою якихось міжнародних зобов'язань, проблем немає. Але, якщо під час зустрічі Мудра чи Дубовик озвучували якісь прізвища чи побажання (наприклад, про призначення певних осіб на окремі суддівські посади) — проблеми є. Це незаконний вплив на рішення органів суддівського врядування, про який ці органи мали би повідомити.
Четверте — голосом, схожим на голос Мудрої, в одному з діалогів озвучено меседжі про те, що з корупцією не треба боротися, її треба "систематизувати та контролювати". Від людини, чиї повноваження передбачали розбудову в Україні системи верховенства права, — це звучить як вирок не лише їй, а самому існуванню посади профільного заступника Керівника ОП.
Проте це не лише конкретні слова, а й реальні дії, які дуже легко помітити, якщо уважно подивитися — укази Президента Зеленського про призначення суддів. Більшість указів останніх років — ІНДИВІДУАЛЬНІ. В часи Порошенка (та навіть Януковича) індивідуальні укази траплялися, але були скоріше винятком з правил. В часи Зеленського індивідуальні укази стали нормою.
Звісно, ніхто з ОП не ризикував у таких конкурсах, як Вищий антикорупційний суд. Судді, перевірені міжнародними експертами, цілком могли повідомити про пропозиції особистого спілкування з представниками ОП. Тому укази Президента щодо суддів ВАКС та його Апеляційної палати — колективні. Водночас подання ВРП щодо цих суддів надходили в різний період. А от 13 указів Президента, підписаних щодо суддів першої та апеляційної інстанцій в один день із указами щодо суддів ВАКС, індивідуальні. І що ще більш цікаво, не всі подання про призначення були реалізовані в указах. Наприклад, у деякі апеляційні суди не підписано укази на 1–2 судді.
Що це означає? Що заважало призначити всіх? Можна спробувати списати це на неможливість обробити всі подання одночасно. Але є нюанс: непідписаними лишаються укази щодо суддів, подання щодо яких надходили до ОП першими.
Наприклад, ВРП розглядає кандидатів до якогось апеляційного суду протягом місяця, по мірі розгляду надсилає подання до ОП. І дивним чином виходить, що подання на останніх кандидатів реалізуються раніше, ніж на перших. Адміністративно-технічно це неможливо, оскільки документи обробляються по мірі надходження. Тож, щоб документ всередині ОП перестав рухатися, його треба зупинити в ручному режимі на якомусь з етапів. Але можливо, якщо є завдання побудувати лояльну до ОП вертикаль через індивідуальні укази за принципом "добіг/не добіг".
Що з цим робити?
Не існує вибору з двох пігулок: обрав червону — корупція продовжилася. Обрав синю — пішла на завершення. Але деякі дієві механізми останніх років все ж таки існують.
Насамперед, попри складність та проблемність залучення міжнародних експертів в конкурси на ключові державні посади, альтернативи добору компетентних та доброчесних людей наразі просто немає.
Кількість депутатів, що мають підозри від НАБУ та САП, рахується десятками. Кількість суддів, адвокатів та прокурорів — десятками. Кількість топменеджерів виконавчої влади — десятками. Кількість чиновників ОП — вже теж десятками. І частина з них ще й намагалися поставити на ключові державні посади своїх людей.
Тож дозволити на цьому етапі роботу комісій без участі міжнародних експертів (чи делегованих міжнародними партнерами українських експертів) — це дозволити корупційним вертикалям відтворити самих себе і навіть розмножити свій вплив на новостворені органи.
Міжнародні експерти з правом вирішального голосу мають працювати в ключових комісіях щонайменше до моменту вступу України до Європейського Союзу.
Перше, що дуже важливо зараз врегулювати, — це терміни, на які мають поглиблюватися перевірки кандидатів. Оскільки молодим кандидатам, які зараз беруть участь у конкурсах, досить важко відшукувати підтверджуючі документи на майно батьків, отримане/придбане ще в 90-х, коли кандидат у кращому випадку ходив до школи, а в гіршому — лише народився. Молдова, наприклад, обмежила перевірку суддів до 12-ти попередніх років. І вважає, що цього достатньо. Україна може наслідувати цей досвід, або встановити 15–18 попередніх років для кандидатів, молодше 45 років, та 20–22 роки — для всіх, хто старше.
Друга, не менш важлива зміна: Офіс Президента має нарешті відмовитися від позиції заступника Керівника ОП по судах і завершити спроби впливу або використання суддів в своїх владних вертикалях.
Закон визначає, що Президент має призначати суддів протягом 30 днів після отримання від ВРП подання. На практиці це означає, що раз на місяць на підпис Президенту має заходити один указ, де вказані прізвища всіх суддів, чиї подання потрапили до ОП в попередні 30 днів. Для підготовки такого документа достатньо двох адекватних юристів.
Розробку та впровадження Стратегії реформування та розвитку судової влади варто залишити ВРП та ВС. Зрештою, саме вони, за Конституцією мають відповідні повноваження і щодо незалежності судової влади, і щодо єдності судової практики.
А коли Президент підійде до питання розробки нової мережі місцевих загальних судів, він може створити звичайну робочу групу, яка напрацює пропозиції та оформить в проєкт закону. Тим паче, що робити такі дії потрібно не щомісяця, а раз на 20–30 років. Потребу ж у ліквідації та створенні одного додаткового суду цілком здатна визначити ВРП та звернутися з такою пропозицією до Президента.
І тоді на міжнародних майданчиках Президент та Керівник його Офісу спокійно говоритимуть: ми не тиснемо на суди, лише вчасно призначаємо суддів та раз на квартал приводимо їх до присяги. Замість того, щоб виправдовуватися за профільних заступників, які вже більше шести років намагаються використовувати цю посаду у власних незаконних інтересах.
Почати можна прямо зараз — з підписання всіх указів, які лежать на підписі Президента від декількох тижнів до декількох років. Без сортування на "кошики" лояльних та нелояльних, без дзвінків головам апеляцій з питанням, кого з суддів варто притримати без указу, і без прохань про вирішення певних судових справ.
Третє — після завершення конкурсів до апеляційних судів та в найбільш навантажені суди першої інстанції ВККС має зосередитися на завершенні кваліфікаційного оцінювання, яке тягнеться ще з 2017 року. Це потрібно, щоб ті судді першої інстанції, які вже майже 10 років вдало "петляють" від оцінювання, нарешті або його пройшли (чи не пройшли), або ж звільнилися з судової системи. Ймовірно більшість суддів "Печери" звільняться самі, якщо розумітимуть, що завтра їх таки чекає оцінювання, а не послуга "друзів" — у вигляді, скажімо, чергових "невідкладних" обшуків у ВККС.
Замість висновків
Для будь-якої політичної влади цілком природно хотіти мати підконтрольні суди та ручних суддів. Тому що кожне її рішення має на певних етапах підтримати суд. Звідси і походять історії, коли до одних суддів приходять з проханнями та дають заробити "десяточку", а іншим купують хустинку у вигляді подарунку на день народження, щоб мати лояльного суддю для наступних кроків.
Єдині можливі "вікна" роз'єднання владної та судової вертикалей — це історії, які ми маємо сьогодні.
І тут вже вибір, по-перше, за судами: чи почнуть голови апеляційних та касаційних судів, члени ВККС та ВРП бігати до нових заступників/керівників департаментів, яких призначить Зеленський чи керівник ОП.
По-друге, вибір за Зеленським, який має визначитися, чи є для нього майбутні вибори більш привабливим пряником, ніж нова спроба побудови корупційних зв'язків з судами через призначення нового заступника, або через все ще працюючого в ОП Татарова. Тому що історія про рейдерство бізнесу з боку злочинної організації, куди входять чиновники Офісу Президента, — це історія про програш виборів, коли би вони не сталися. Незалежно від того, чи знав Президент, що крутили Мудра та Дубовик прямо перед його носом, чи ні. Адже для Президента компетентність та доброчесність — однаково важливі цінності.
25 Сер. 12:20 Наука і Освіта
Студенти, які планують вступ до вишів після коледжу, втрачають право на відстрочку в перехідний період. Та юристи попереджають, що спроба "перечекати" цей час на лікарняних чи у відпустках не захистить повною від мобілізації, хоча трудове законодавство не забороняє тривалу відсутність на роботі.
Про це повідомив правознавець Юрій Айвазян, передає Новини.LIVE.
Чи допоможе тривала відпустка за свій рахунок уникнути мобілізації на період вступу
Військовозобов'язані українці не можуть використовувати робочі відпустки чи лікарняні як гарантований спосіб зберегти відстрочку від призову в період між закінченням одного навчального закладу та вступом до іншого.
Відповідаючи на запит громадянина юрист Юрій Айвазян пояснив, що після випуску з коледжу і до моменту офіційного зарахування до інституту особа втрачає статус здобувача освіти. Відповідно до пункту 1 частини третьої статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", освітня відстрочка в цей проміжок часу відсутня.
Вона поновлюється знову лише після офіційного зарахування на денну або дуальну форму для здобуття вищого за попередній рівня освіти. Відтак громадяннин поцікавився, чи може він взяти відпустку на період вступної кампанії, аби не бути мобілізованим до моменту зарахування до університету.
Як наголошує юрист, саме по собі перебування у будь-якій відпустці або на лікарняному жодним чином не продовжує відстрочку і не захищає від мобілізації.
Та попри відсутність захисту від призову, суто з точки зору трудового законодавства працівник має право бути відсутнім на роботі кілька місяців поспіль. Закон не встановлює загальних обмежень на сумарну безперервну тривалість такої відсутності, якщо кожен період оформлено на законній підставі.
Але, якщо й брати відпустку за свій рахунок, то слід заздалегідь домовитися з керівництвом про тривалу відпустку без збереження заробітної плати та приєднати до неї дні невикористаної щорічної відпустки.
Зазвичай неоплачуваний відпочинок за сімейними обставинами надається за згодою роботодавця максимум на 30 календарних днів протягом року. Проте під час дії воєнного стану керівники мають право відпускати підлеглих у таку відпустку без обмеження цим терміном.
При цьому керівництво може лише погодитися на такий крок, але не зобов'язане цього робити, оскільки це не є безумовним правом працівника. Що стосується лікарняного, то оформити його можна виключно за наявності фактичної тимчасової непрацездатності на підставі сформованого листка непрацездатності та медичного висновку.
Раніше Новини.LIVE повідомляли, що в Україні посилюють моніторинг щодо студентів віком від 25 років для виявлення випадків здобуття освіти виключно з метою уникнення призову. На тлі старту навчального року здобувачам освіти та аспірантам необхідно враховувати оновлені вимоги для підтвердження права на відстрочку. Головним юридичним фактором залишається коректність відображення статусу в системі ЄДЕБО.
Водночас навчання у закладах вищої освіти гарантує право на відтермінування мобілізації лише за умови дотримання принципу послідовності здобуття освіти. У разі відрахування та повторного вступу військовозобов'язаному можуть законно відмовити в оформленні відстрочки. Юристи дали пораду про спосіб, як поновитися на навчанні і мати право на відстрочку.
Про це повідомив правознавець Юрій Айвазян, передає Новини.LIVE.
Чи допоможе тривала відпустка за свій рахунок уникнути мобілізації на період вступу
Військовозобов'язані українці не можуть використовувати робочі відпустки чи лікарняні як гарантований спосіб зберегти відстрочку від призову в період між закінченням одного навчального закладу та вступом до іншого.
Відповідаючи на запит громадянина юрист Юрій Айвазян пояснив, що після випуску з коледжу і до моменту офіційного зарахування до інституту особа втрачає статус здобувача освіти. Відповідно до пункту 1 частини третьої статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", освітня відстрочка в цей проміжок часу відсутня.
Вона поновлюється знову лише після офіційного зарахування на денну або дуальну форму для здобуття вищого за попередній рівня освіти. Відтак громадяннин поцікавився, чи може він взяти відпустку на період вступної кампанії, аби не бути мобілізованим до моменту зарахування до університету.
Як наголошує юрист, саме по собі перебування у будь-якій відпустці або на лікарняному жодним чином не продовжує відстрочку і не захищає від мобілізації.
Та попри відсутність захисту від призову, суто з точки зору трудового законодавства працівник має право бути відсутнім на роботі кілька місяців поспіль. Закон не встановлює загальних обмежень на сумарну безперервну тривалість такої відсутності, якщо кожен період оформлено на законній підставі.
Але, якщо й брати відпустку за свій рахунок, то слід заздалегідь домовитися з керівництвом про тривалу відпустку без збереження заробітної плати та приєднати до неї дні невикористаної щорічної відпустки.
Зазвичай неоплачуваний відпочинок за сімейними обставинами надається за згодою роботодавця максимум на 30 календарних днів протягом року. Проте під час дії воєнного стану керівники мають право відпускати підлеглих у таку відпустку без обмеження цим терміном.
При цьому керівництво може лише погодитися на такий крок, але не зобов'язане цього робити, оскільки це не є безумовним правом працівника. Що стосується лікарняного, то оформити його можна виключно за наявності фактичної тимчасової непрацездатності на підставі сформованого листка непрацездатності та медичного висновку.
Раніше Новини.LIVE повідомляли, що в Україні посилюють моніторинг щодо студентів віком від 25 років для виявлення випадків здобуття освіти виключно з метою уникнення призову. На тлі старту навчального року здобувачам освіти та аспірантам необхідно враховувати оновлені вимоги для підтвердження права на відстрочку. Головним юридичним фактором залишається коректність відображення статусу в системі ЄДЕБО.
Водночас навчання у закладах вищої освіти гарантує право на відтермінування мобілізації лише за умови дотримання принципу послідовності здобуття освіти. У разі відрахування та повторного вступу військовозобов'язаному можуть законно відмовити в оформленні відстрочки. Юристи дали пораду про спосіб, як поновитися на навчанні і мати право на відстрочку.
Перейти на novyny.live24 Сер. 18:20 Війна та Оборона
Освітянська відстрочка від мобілізації не дає автоматичного права на перетин кордону під час воєнного стану. Також у правилах немає пункту про допуск на іспити на іноземне громадянство. Однак виїхати можна завдяки винятковій нормі закону, яка дозволяє голові ДПСУ ухвалювати особисті рішення щодо випуску громадян.
Про це повідомив юрист Юрій Айвазян, передає Новини.LIVE.
Перетин кордону під час воєнного стану для отримання громадянства
Наявність відстрочки від мобілізації у працівників освітніх закладів не є підставою для дозволу на виїзд за межі України під час воєнного стану. Чинний порядок перетину кордону громадянами України, регульований постановою Кабінету Міністрів від 27 січня 1995 року № 57, також не передбачає спеціальних норм для тих, кому потрібно виїхати до іншої держави заради проходження тестів для отримання іноземного паспорта.
Але юрист Юрій Айвазян звертає увагу, що навіть попри відсутність прямої пільги у Постанові № 57, законодавство залишає практичну можливість для такої поїздки. Вона спирається на частину шосту статті 14 Закону України "Про прикордонний контроль", яка надає особисті повноваження Голові Державної прикордонної служби України або особі, що виконує його обов'язки.
Керівник ДПСУ має право дозволити перетин кордону громадянину, який не відповідає стандартним усім вимогам, якщо для цього є підстави гуманітарного характеру, потреба забезпечення захисту національних інтересів чи виконання міжнародних зобов'язань.
Для реалізації цієї можливості необхідно подавати не прохання про приватну чи туристичну мандрівку, а саме обґрунтовану заяву про застосування частини шостої статті 14 згаданого закону.
До звернення додається цілий пакет підтверджувальних паперів:
офіційний документ іноземного компетентного органу про допуск до процедури набуття громадянства;
папери про підтвердження права на таке громадянство;
офіційне запрошення із зазначенням дати й місця тестування;
копія закордонного паспорта;
копія ВОД;
копії відомостей про чинну відстрочку від мобілізації.
Важливо документально довести обов'язковість особистої присутності, відсутність змоги скласти іспит дистанційно чи через консульство в Україні, а також невідворотність втрати права чи скасування процедури у разі пропуску визначених строків. Шанс на дозвіл суттєво підсилює посилання на відповідний міжнародний договір, якщо право на громадянство спирається саме на нього, адже це підтверджує аргумент про "виконання міжнародних зобов'язань".
Готове звернення можна надіслати безпосередньо через офіційну електронну форму звернень Адміністрації ДПСУ, яка передбачає обов'язковий прийом та реєстрацію таких листів. Розгляд документів здійснюється відповідно до статті 20 Закону України "Про звернення громадян" і триває до 15 днів, якщо справа не потребує додаткового вивчення, або до одного місяця у загальному порядку.
Новини.LIVE писали про те, що згідно з чинним законодавством, батьки-одинаки, які самостійно виховують неповнолітніх дітей, мають законне право перетинати державний кордон в умовах воєнного стану. При цьому вони можуть навіть не брати з собою дитину, але за умов пред'явлення відповідних документів.
Відсутність чинного висновку ВЛК сама по собі не є підставою для відмови у виїзді з країни. Натомість колишні правоохоронці, які змінили статус на цивільних військовозобов'язаних, можуть зіткнутися з обмеженнями на кордоні і юристи назвали основну причину таких ситуацій.
Про це повідомив юрист Юрій Айвазян, передає Новини.LIVE.
Перетин кордону під час воєнного стану для отримання громадянства
Наявність відстрочки від мобілізації у працівників освітніх закладів не є підставою для дозволу на виїзд за межі України під час воєнного стану. Чинний порядок перетину кордону громадянами України, регульований постановою Кабінету Міністрів від 27 січня 1995 року № 57, також не передбачає спеціальних норм для тих, кому потрібно виїхати до іншої держави заради проходження тестів для отримання іноземного паспорта.
Але юрист Юрій Айвазян звертає увагу, що навіть попри відсутність прямої пільги у Постанові № 57, законодавство залишає практичну можливість для такої поїздки. Вона спирається на частину шосту статті 14 Закону України "Про прикордонний контроль", яка надає особисті повноваження Голові Державної прикордонної служби України або особі, що виконує його обов'язки.
Керівник ДПСУ має право дозволити перетин кордону громадянину, який не відповідає стандартним усім вимогам, якщо для цього є підстави гуманітарного характеру, потреба забезпечення захисту національних інтересів чи виконання міжнародних зобов'язань.
Для реалізації цієї можливості необхідно подавати не прохання про приватну чи туристичну мандрівку, а саме обґрунтовану заяву про застосування частини шостої статті 14 згаданого закону.
До звернення додається цілий пакет підтверджувальних паперів:
офіційний документ іноземного компетентного органу про допуск до процедури набуття громадянства;
папери про підтвердження права на таке громадянство;
офіційне запрошення із зазначенням дати й місця тестування;
копія закордонного паспорта;
копія ВОД;
копії відомостей про чинну відстрочку від мобілізації.
Важливо документально довести обов'язковість особистої присутності, відсутність змоги скласти іспит дистанційно чи через консульство в Україні, а також невідворотність втрати права чи скасування процедури у разі пропуску визначених строків. Шанс на дозвіл суттєво підсилює посилання на відповідний міжнародний договір, якщо право на громадянство спирається саме на нього, адже це підтверджує аргумент про "виконання міжнародних зобов'язань".
Готове звернення можна надіслати безпосередньо через офіційну електронну форму звернень Адміністрації ДПСУ, яка передбачає обов'язковий прийом та реєстрацію таких листів. Розгляд документів здійснюється відповідно до статті 20 Закону України "Про звернення громадян" і триває до 15 днів, якщо справа не потребує додаткового вивчення, або до одного місяця у загальному порядку.
Новини.LIVE писали про те, що згідно з чинним законодавством, батьки-одинаки, які самостійно виховують неповнолітніх дітей, мають законне право перетинати державний кордон в умовах воєнного стану. При цьому вони можуть навіть не брати з собою дитину, але за умов пред'явлення відповідних документів.
Відсутність чинного висновку ВЛК сама по собі не є підставою для відмови у виїзді з країни. Натомість колишні правоохоронці, які змінили статус на цивільних військовозобов'язаних, можуть зіткнутися з обмеженнями на кордоні і юристи назвали основну причину таких ситуацій.
Перейти на novyny.live
24 Сер. 10:55 Авто і Транспорт
Українська співачка Оля Полякова, яка нещодавно потрапила у ДТП, відреагувала на версію про "замовлення".
Артистка потрапила в аварію ввечері 19 серпня на території Молдови. Авто, в якому їхала виконавиця та її 21-річна донька Маша, зіткнулося з іншою машиною, після чого злетіло в кювет.
Після аварії в Мережі почали поширюватися різні версії події. Користувачі звернули увагу, що в автомобіля, який врізався в машину співачки, не було номерних знаків. Деякі припустили, що Полякову могли навмисно намагатися "прибрати". Мовляв, останнім часом артистка різко висловлювалася на суспільно-політичні теми, гостро коментувала роботу ТЦК та свободу слова в Україні.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Анна Саліванчук оскандалилася через фотосесію біля меморіалу загиблим воїнам
Утім, сама зірка такі припущення відкинула та закликала не вдаватися до конспірології. За її словами, це була звичайна дорожньо-транспортна пригода, а ситуацією з відсутністю номерів на автомобілі наразі займаються її юристи.
"Дорогенькі, щодо аварії, яка сталася: це сталося у Молдові, зараз юристи розбираються з ситуацією щодо відсутності номерів на автівці. Будь ласка, без конспірології - це звичайна ДТП, слава Богу, без серйозних наслідків", - прокоментувала співачка.
Полякова зазначила, що, на щастя, аварія минула без серйозних наслідків. Щоправда, її донька все-таки травмувалася: у дівчини зламаний ніс і тріщина очниці. Однак, за словами знаменитості, це не завадило їм чудово провести час в Одесі.
"Маруся зазнала неприємних травм, але це не завадило нам провести неймовірні дні в чарівній Одесі", - додала вона.
Перед тим Полякова разом із донькою Марією потрапила у ДТП. Аварія сталася пізно ввечері 19 серпня. Оля розповіла, що в її автомобіль врізалася інша машина, через що вони злетіли в кювет. Унаслідок ДТП донька артистки травмувала ніс. Дівчину доправили до карети швидкої допомоги. Пізніше Полякова показала чоловіка, який перебував біля автомобіля, що врізався в її машину. На місці вже були правоохоронці. Співачка припустила, що саме цей чоловік міг бути за кермом, і почала знімати його на телефон. Помітивши камеру, він спробував вибити смартфон із рук артистки.
Артистка потрапила в аварію ввечері 19 серпня на території Молдови. Авто, в якому їхала виконавиця та її 21-річна донька Маша, зіткнулося з іншою машиною, після чого злетіло в кювет.
Після аварії в Мережі почали поширюватися різні версії події. Користувачі звернули увагу, що в автомобіля, який врізався в машину співачки, не було номерних знаків. Деякі припустили, що Полякову могли навмисно намагатися "прибрати". Мовляв, останнім часом артистка різко висловлювалася на суспільно-політичні теми, гостро коментувала роботу ТЦК та свободу слова в Україні.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Анна Саліванчук оскандалилася через фотосесію біля меморіалу загиблим воїнам
Утім, сама зірка такі припущення відкинула та закликала не вдаватися до конспірології. За її словами, це була звичайна дорожньо-транспортна пригода, а ситуацією з відсутністю номерів на автомобілі наразі займаються її юристи.
"Дорогенькі, щодо аварії, яка сталася: це сталося у Молдові, зараз юристи розбираються з ситуацією щодо відсутності номерів на автівці. Будь ласка, без конспірології - це звичайна ДТП, слава Богу, без серйозних наслідків", - прокоментувала співачка.
Полякова зазначила, що, на щастя, аварія минула без серйозних наслідків. Щоправда, її донька все-таки травмувалася: у дівчини зламаний ніс і тріщина очниці. Однак, за словами знаменитості, це не завадило їм чудово провести час в Одесі.
"Маруся зазнала неприємних травм, але це не завадило нам провести неймовірні дні в чарівній Одесі", - додала вона.
Перед тим Полякова разом із донькою Марією потрапила у ДТП. Аварія сталася пізно ввечері 19 серпня. Оля розповіла, що в її автомобіль врізалася інша машина, через що вони злетіли в кювет. Унаслідок ДТП донька артистки травмувала ніс. Дівчину доправили до карети швидкої допомоги. Пізніше Полякова показала чоловіка, який перебував біля автомобіля, що врізався в її машину. На місці вже були правоохоронці. Співачка припустила, що саме цей чоловік міг бути за кермом, і почала знімати його на телефон. Помітивши камеру, він спробував вибити смартфон із рук артистки.
Перейти на gazeta.uaПриєднуйтесь до Платформи
Слово і Діло3.5 тис новин
Суспільне82.4 тис новин
New Voice77.3 тис новин
Громадське радіо8.6 тис новин
Бабель8.6 тис новин
Радіо Свобода16.3 тис новин
Еспресо21.6 тис новин
Український тиждень1.3 тис новин- Українська правда25.2 тис новин
Дзеркало Тижня22.1 тис новин
Texty.org.ua1.9 тис новин
Останні коментарі
Польські посадовці обурилися комунікацією Володимира Зеленського щодо ракет для Patriot
Болгарія погрожує заблокувати 21-й пакет санкцій ЄС проти РФ, якщо з нього не приберуть главу РПЦ Кирила та співзасновника "Лукойла"
Vitalii3 Лип. 20:02В політиці шлюхи не переведуться ніколи.- Двоетапна перевірка у месенджерах: як налаштувати WhatsApp, Telegram, Signal, Viber і Messenger
Росія завдала ракетно-дронового удару по Україні, ППО збило 82 безпілотники
Білорусь втратила частину можливостей допомагати рф атакувати Україну - ЛещенкоVitalii27 Чер. 21:22Хтось ще слухає що каще СерЛещ?!- Механіки застерігають від купівлі цих дорогих автомобілів
samohodbox.com.ua22 Чер. 16:26Найбільша проблема дорогих автомобілів починається не з купівлі, а з першого серйозного ремонту.На практиці власники часто стикаються не лише з високою вартістю робіт, а й з пошуком правильних запчастин. Особливо коли мова йде про Range Rover, Mercedes-Benz, BMW або Porsche.Саме тому перед покупкою будь-якого преміального авто варто заздалегідь перевірити доступність та вартість основних вузлів і запчастин. Багато корисної інформації про OEM-номери та підбір деталей можна знайти на SamohodBox.Надійність автомобіля — це не лише бренд на капоті, а й вартість його утримання. 
Голова Пентагону вперше за тривалий час прибув на міністерський саміт НАТО: не стримувався у критиці союзників та зробив заяви щодо України – подробиці (Відео)Vitalii18 Чер. 17:19When morons are in charge of the USA. :(- Центр протидії дезінформації викрив російську кінопропаганду як системну загрозу
Українців попередили про штрафи за камуфляж: коли «піксель» може стати проблемою
Нейт9 Тра. 14:09Військова і вважаю що носіння форми цивілами це аморально, для мене це на рівні як начепити чужі ордени (ну тобто тіпа приписуєш собі заслуги і досягнення яких ніколи не мав). Виняток - тактичний одяг у волонтерів, вони хоч і не воюють але роблять для перемоги не менше. Ну тобто або працюй на перемогу або не допускай щоб про тебе думали що ти працюєш на перемогу коли це не так- Втрати військ рф перевищують їхнє поповнення - Жмайло
- СБУ розслідує вербування «злодієм в законі» мешканців Львівщини для роботи на спецслужби РФ
Музей збройних сил у німецькому Кобленці заборонив українцям відвідувати експозицію
Ihor Chaban14 Кві. 16:13Бояться що би що???😅
Угорці обрали свободу, це добра новина для України і Європи - Мерц- На Закарпатті озброєний чоловік викрав жінку з дитиною, при спробі затримання стріляв у поліцейськогоIhor Chaban14 Кві. 15:59Ужас, народ божеволіє!
«Сяйво» обходить конкурентів: Українці обрали назву національної LLM
Alexander30 Бер. 21:47Це просто крінж- Для важкої роботи. Renault планує запустити 350 людиноподібних роботів на своїх заводахIhor Chaban25 Бер. 13:25350 людей залишуться без роботи! жесть!
- Передача МіГ-29 Україні була хибним рішенням – президент Словаччини
SR-Team8 Лют. 10:58цитата-Жодна інша країна не вчинила так, щоб після передачі власного озброєння стала покладатися виключно на допомогу своїх сусідів", хочу нагадати ,а Україна за Будапештом як позбулася своєї зброї ,ядерної,літаків ТУ-160 ,теж надіялась на так звані "гарантії" !Щось слабонькі у нас дипломати ,не вміють 'дипломатично"по морді врізати!!! 
Військові показали, як нині виглядає Куп'янськ
Підтримка (Support)30 Гру. 2025 15:48Сумно ((- Зеленський обговорив з Мерцом підготовку до зустрічі з Трампом
Леонід Биков26 Гру. 2025 19:45Балакай не балакай, а путлєр на своїй хвилі... - Російські спецслужби вербують агентів через TelegramНейт1 Гру. 2025 06:35особисто стикалась ще з іншими методами, військова але думаю цивіли теж можуть зіткнутись з чимось схожим. коли десь в публічних чатах пишеш про свої проблеми (думаю особливо коли це невдоволення своїм командуванням, невдоволення владою або невдоволення роботою правоохоронних органів) то в особисті пишуть люди які тіпа тебе підтримують, більшість наші і пишуть щиро але серед них є і русня. так от з тих хто мені писав один одразу почав з того що він кацап і пропонує перейти до них, звісно одразу послала і заблокувала. а другий довго прикидався нашим (можливо навіть з окупації) і його видавало тільки те що якось надміру цікавили такі речі як де я, де мій підрозділ, скільки нас тут і так далі.. звісно я йому ніхєра не казала і теж залокувала але по факту він тупо намагався маніпулювати і цілком можливо що є лохи які через брак досвіду через отаких от нахаляву нададуть кацапам інфу самі того не розуміючи. самим цим ситуаціям мабуть більше року але можливо кацапи продовжать отак вишукувати людей у яких є певні проблеми які в теорії можуть зробити їх вразливими до маніпуляцій, при тому деякі все ж вміють прикидатися своїми тому все шо нам залишається це звертати увагу на підозрілі моменти типу надмірної цікавості і не довіряти нікому
Ранкова звичка, яка підсилює мозок і допомагає отримати підвищення — що показало дослідження
Village UA23 Лис. 2025 23:52пити каву?- Небезпечна рослина сусіда почала "захоплювати" чужий двір: відео вразило МережуVillage UA22 Лис. 2025 11:19кропива?
- Топ-7 собак, які ніколи не втомлюються: породи для по-справжньому активних сімейVillage UA22 Лис. 2025 11:14там 100% є хаскі)
- Трамп зробив гучну заяву про втрату Україною територійVillage UA22 Лис. 2025 11:12голодний дєдок, вже мікрофон жере)
- Яка зброя реально змінить ситуацію на фронті: експерт відповівVillage UA21 Лис. 2025 18:55якісна)
- Трамп оголосив дедлайн для погодження Україною мирного плануVillage UA21 Лис. 2025 18:54трамп гнилий дєд, який постійно забуває випити таблетки)
- Анджеліна Джолі в ТЦК: Мережа вибухнула мемамиVillage UA5 Лис. 2025 22:22такі новини мені подобаються!
- Орбан розкритикував "невдячність" Києва за підтримку від УгорщиниVillage UA4 Лис. 2025 23:02коли його вже викинуть у вікно?
- Квіти, що захищають оселю від зла й негативуVillage UA4 Лис. 2025 19:00валерянка?
Фіналісти конкурсу кумедних фото природи 2025 — коли переможець неважливий
Miro Baida3 Лис. 2025 19:22Дійсно хороша новина- Чому не можна віджимати пакетик чаю: багато хто не знаєVillage UA2 Лис. 2025 13:56в кого?
- Новорічний зворотний відлік: скільки днів до зустрічі 2026 рокуVillage UA1 Лис. 2025 12:10а хто зустрічатись має?
- Розвідка США розкрила несподівані постачання для війни РФ: що приховують Китай і МоскваVillage UA30 Жов. 2025 11:57моцква пишеться з маленької)
- Туск розніс Орбана: лідер найбіднішої країни в ЄС "зачарований Москвою"Village UA28 Жов. 2025 21:44фото супер!🤣
- Навіщо досвідчені господарі залишають кореневища від капусти після збору врожаю на городіVillage UA24 Жов. 2025 14:14щоб поламати об них ноги.
- Зеленський прибув з візитом до Лондона: з ким зустрінеться президент УкраїниVillage UA24 Жов. 2025 14:13з кимось)
- Росія створила фейковий Telegram, який стежить за користувачами — ЦПДПідтримка (Support)21 Жов. 2025 23:33А оригінальний тоді що робив? ))
- Рада продовжила воєнний стан і мобілізацію, а Бережну призначили міністеркою культури. Головне за день
Лютий Махновець21 Жов. 2025 22:12"міністерка"?... а якби чоловік, то - "мініструк"?...