Тренд пошуку "З першого вересня"

Міжнародне агентство з атомної енергії (МАГАТЕ), присутнє на станції, досі не змогло ефективно протидіяти цим планам і навіть продовжує співпрацю з російською ядерною галуззю. Водночас Росатом розширює свій вплив у світі – нарощує портфель закордонних проєктів, укладає десятки нових угод та підтримує залежність Заходу від російських ядерних технологій. У цій статті Еспресо на основі ексклюзивних коментарів експертів Greenpeace висвітлено актуальну ситуацію на ЗАЕС, плани та дії Росатома, вплив Росії на МАГАТЕ і західні країни, а також кроки, які необхідні для запобігання ядерній катастрофі та обмеження атомного монополізму Кремля.Шон Берні, фото: Український кризовий медіа-центрСитуація на ЗАЕС: російські плани перезапуску і зростаючі ризики Запорізька атомна електростанція була захоплена російськими силами 4 березня 2022 року. Відтоді станція зазнала системних порушень безпеки та відсутності належного обслуговування. Шон Берні, старший ядерний спеціаліст Greenpeace, описує становище ЗАЕС як надзвичайно небезпечне: "Атомну електростанцію можна охарактеризувати як таку, яка перебуває на межі прірви – у будь-який момент відмова систем безпеки чи охолодження може призвести до ядерної катастрофи", – попереджає експерт в коментарі для Еспресо. Він зазначає, що з початку окупації ЗАЕС уже дев'ять разів повністю втрачала зовнішнє електроживлення, переходячи на аварійні дизель-генератори. Це стається через обстріли росіянами електроліній, які з’єднують станцію з енергосистемою України. До війни ЗАЕС мала до десяти ліній електропередач для зовнішнього живлення систем безпеки, нині ж у розпорядженні – лише дві (основна 750 кВ і резервна 330 кВ). Ворог цілеспрямовано б’є по ним із артилерії та дронів, щоб знеструмити станцію. Поліна Колодяжна, керівниця програмної діяльності Greenpeace Україна, розповідає, що росіяни свідомо створюють загрозу ядерного інциденту:"Вже було декілька випадків, коли станція була знеструмлена, і вони використовували дизель-генератори для підтримки систем охолодження", – каже вона. Запасів пального для генераторів вистачить лише на кілька діб безперервної роботи, тож тривала втрата зовнішнього електропостачання може призвести до аварії. Наразі всі шість реакторів ЗАЕС перебувають у стані холодної зупинки (припинили виробництво електроенергії з вересня 2022-го). Це дещо знижує негайні ризики, адже ядерне паливо в активних зонах охололо, і в разі зупинки охолодження потрібно більше часу, щоб воно розігрілося до температури плавлення. Однак із кожним днем окупації обладнання станції деградує через брак техобслуговування. Greenpeace наголошує, що 3-річна відсутність належного догляду та експлуатації призвела до зношення критичних систем ЗАЕС. Також гостро постала проблема нестачі кваліфікованого персоналу: "Багато людей покинуло станцію під час окупації. Деякі працівники досі в полоні – ті, хто відмовився співпрацювати з окупантами", – зазначає Поліна Колодяжна. За її словами, нинішній склад персоналу не забезпечує безпечної роботи такого об’єкта, а навчання нових кадрів "на місці" в умовах окупації тільки підвищує ризики. Не менш критична ситуація з охолодженням реакторів. Після того як у червні 2023 року росіяни підірвали Каховську ГЕС, ЗАЕС втратила головне джерело води для систем охолодження – охолоджувальне водосховище, заповнюване з річки Дніпро. Російська сторона поспіхом бурила свердловини й будує тимчасові насосні станції, але цього явно недостатньо. "Після підриву Каховки води недостатньо для охолодження. Хоча вони пробурили скважини, але очевидно, що цієї води все одно замало", – пояснює Колодяжна. Представник МАГАТЕ також визнав, що без Каховського водосховища станція не має належного охолодження і для роботи в нормальному режимі потрібні на порядки більші об’єми води, ніж у холодному простої – швидкого вирішення цієї проблеми немає. Це означає, що перезапускати реактори фактично нема на чому охолоджувати, що загрожує перегрівом ядерного палива. Попри всі ці фактори, Росатом не полишає намірів перезапустити ЗАЕС. За даними Greenpeace, російське керівництво планувало запустити один з реакторів до 40-річчя пуску першого енергоблоку, але міжнародний тиск завадив цьому сценарію. Втім, на початку 2024-го такі плани з’явилися знову. "Перші сигнали про плани поновити роботу реакторів ми зафіксували в січні 2024 року", – зазначає Шон Берні. Відтоді Greenpeace уважно стежить за будь-якими приготуваннями окупантів.У травні 2025 року аналітики Greenpeace виявили масштабне будівництво нової лінії електропередач на окупованому півдні: від Маріуполя (Донецька обл.) до Бердянська й Мелітополя (Запорізька обл.) прокладається близько 90 км ЛЕП у напрямку Запорізької АЕС. Супутникові знімки Planet Labs підтвердили встановлення приблизно 300 високовольтних опор протягом лютого–травня 2025 року.Planet 6 червня 2025, фото: GreenpeaceЦе пряма вказівка, що Росія хоче під’єднати ЗАЕС до своєї енергосистеми Ростовської області, відірвавши її від української енергомережі. "Це одні з перших прямих доказів того, що Росія просуває свої небезпечні й незаконні плани з перезапуску найбільшої в Європі атомної станції", – заявив у травні Шон Берні. Український уряд офіційно протестував в МАГАТЕ проти цього будівництва, назвавши його грубим порушенням суверенітету України та явною ознакою наміру запустити ЗАЕС без дозволу Києва. Росіяни не приховують своїх намірів. Гендиректор Росатома Олексій Ліхачов на зустрічі з Рафаелем Гроссі 6 червня 2025 року прямо заявив, що "підготовлений комплексний багатоетапний план поетапного введення станції в експлуатацію, який зараз погоджується в уряді та з оператором мережі". Тобто план перезапуску реакторів фактично затверджується на найвищому рівні в Росії. Щобільше, Ліхачов похвалився, що вже будується плавуча насосна станція продуктивністю до 18 тис. м³/год для розв’язання проблеми водопостачання на ЗАЕС. Це мало б забезпечити охолодження у разі запуску блоків, адже після знищення Каховського водосховища штатна система охолодження порушена. Таким чином, підготовчі роботи йдуть повним ходом. За даними місцевих джерел в окупованому Енергодарі, в останні місяці окупаційна адміністрація активно набирає персонал на ЗАЕС, проводяться навчання і тренування персоналу. "Вони постійно здійснюють нові навчання й активно зараз почали набирати персонал на станцію. Ми бачимо тенденцію, що все ж таки вони планують перезапуск", – підтверджує Поліна Колодяжна. Паралельно з цим російські військові перетворили майданчик ЗАЕС на військову базу. Зокрема, зафіксовано розміщення на території станції важкого озброєння, в тому числі реактивних систем залпового вогню (РСЗВ) та боєприпасів. Як повідомляв Greenpeace Україна, протягом 2023 року кількість РСЗВ на майданчику ЗАЕС зросла – ці установки використовуються окупантами для обстрілів українських міст, прикриваючись "ядерним щитом" АЕС. Таким чином, ЗАЕС фактично стала військовим плацдармом, і будь-який інцидент (вибух, пожежа) на її території може мати важкі радіаційні наслідки.Позиції вогневих точок зі звіту McKenzie Intelligence Services у 2024 році, фото: GreenpeaceЕксперти наголошують: перезапуск Запорізької АЕС в умовах окупації є надзвичайно небезпечним і фактично неможливим без грубого порушення норм безпеки. Greenpeace оприлюднив ключові фактори, які роблять поновлення роботи реакторів недопустимим: Зношеність обладнання: після тривалого простою і відсутності належного обслуговування стан устаткування значно погіршився. Три роки холодної зупинки і консервації пришвидшили деградацію реакторних систем; Нестача досвідченого персоналу: більшість кваліфікованих українських фахівців виїхали, а ті, хто залишився, працюють під тиском окупантів. Новонабрані працівники не мають необхідного досвіду експлуатації реакторів;Вразливе енергоживлення: в розпорядженні станції лише одна основна ЛЕП 750 кВ і одна резервна 330 кВ, які постійно під загрозою обстрілів. Станція не має стабільного зовнішнього живлення для систем охолодження;Дефіцит води для охолодження: після втрати Каховського водосховища циркуляція води для охолодження реакторів обмежена свердловинами. В режимі роботи реакторів води потрібно набагато більше, і існує ризик перегріву активної зони; Радіаційні ризики: у разі аварії або пошкодження реактора можливе радіоактивне забруднення територій далеко за межами станції. Україна і Європа опиняться перед новою ядерною катастрофою.Greenpeace підкреслює: Запорізька АЕС є виключно власністю України, і будь-які дії окупантів з її перезапуску – це кримінальний акт, що суперечить міжнародному праву. "Ми закликаємо МАГАТЕ розплющити очі на злочинні плани Росії, заявити, що перезапуск ЗАЕС росіянами неможливий, і не допустити потенційної ядерної аварії", – йдеться в заяві Greenpeace Україна. Шон Берні застерігає, що як тільки реактори знову будуть запущені, ризик зросте багаторазово. "Єдиний фактор, що зменшує безпосередню небезпеку зараз – це те, що всі шість реакторів з вересня 2022-го перебувають у режимі зупинки, і ядерне паливо значно охололо. Отже, якщо охолодження припиниться, для нагрівання палива до температури плавлення знадобиться кілька тижнів", – пояснює він. "Плани Росатома і Кремля щодо поновлення роботи реакторів ЗАЕС означають, що цей часовий проміжок у кілька тижнів скоротиться до кількох годин у разі втрати функції охолодження", – наголошує експерт. Іншими словами, перезапуск поверне станцію в режим, коли будь-яке знеструмлення чи аварія систем охолодження може за лічені години призвести до розплавлення активної зони і масового викиду радіації. Саме тому українська влада і міжнародні екологи б’ють на сполох, закликаючи не допустити запуску Запорізької АЕС до її повної деокупації та повернення під контроль України.Реакція МАГАТЕ: пасивність і підігрування російському наративу Рафаель Гроссі, фото: reutersЗа статутом МАГАТЕ відповідальне за ядерну безпеку у світі, проте його діяльність у ситуації із Запорізькою АЕС викликає все більше критики. З вересня 2022 року, коли Рада керуючих МАГАТЕ ухвалила резолюцію з вимогою до Росії вивести війська із ЗАЕС і припинити всі дії на ядерному об’єкті, пройшло багато часу. Москва проігнорувала цю резолюцію. Натомість, як звертає увагу Поліна Колодяжна, за кілька місяців потому МАГАТЕ навіть розширило співпрацю з Росатомом. У жовтні 2024 року агентство підписало нову угоду з Росатомівською технічної академією – продовжило її статус колаборуючого центру МАГАТЕ ще на чотири роки. Ця угода розширила напрями співпраці, зокрема щодо навчання персоналу в галузі малих модульних реакторів, ядерної безпеки, медицини тощо. Фактично, попри окупацію ЗАЕС і протест України, співробітництво МАГАТЕ з Росатомом триває у штатному режимі. Російська Федерація залишається одним з найбільших членів-донорів агентства і входить до складу 35 держав Ради керуючих, що визначає політику організації. Це забезпечує Москві значний вплив на рішення МАГАТЕ. "Представники Росії є у вищих ешелонах влади в МАГАТЕ, і країна щороку робить чималі грошові внески. Однозначно, вплив є – і великий", – зазначає Колодяжна. На початку червня 2025 року, коли Greenpeace оприлюднив свої докази будівництва нової ЛЕП для ЗАЕС, генеральний директор МАГАТЕ Рафаель Гроссі публічно засумнівався у висновках природоохоронців. Під час візиту до Києва 3 червня він заявив, що не бачить прямих ознак підготовки до перезапуску Запорізької АЕС. "Ми не маємо конкретних доказів, що це частина скоординованого плану з’єднати станцію в той чи інший бік", – сказав Гроссі, коментуючи звіт Greenpeace. Він намагався запевнити, що інспектори на ЗАЕС "не помітили істотних змін" і що "активних приготувань до запуску зараз немає". Втім, вже за кілька днів, після зустрічі з Ліхачовим у Калінінграді, Гроссі був змушений визнати протилежне – дійсно, на окупованих територіях будуються лінії електропередач для потенційного підключення ЗАЕС до російської мережі. Така непослідовність підриває довіру до МАГАТЕ. "Гроссі спочатку казав, що не бачить доказів, що Росія будує ЛЕП, а повернувшись з Росії, говорить, що лінії таки будуються", – коментує Поліна Колодяжна зміну риторики очільника агентства. На її думку, МАГАТЕ сьогодні більше схильне закривати очі на дії Росатома, ніж визнавати реальність, яку фіксують незалежні експерти. Варто зауважити, що присутність місії МАГАТЕ на ЗАЕС з вересня 2022 року має обмежений характер. Інспектори агентства фактично перебувають під контролем окупаційної адміністрації і військових РФ. Вони не мають повного доступу до всіх об’єктів станції і не можуть вільно спілкуватися з українським персоналом. "Їм показують лише окремі фрагменти, немає незалежності, коли вони всередині", – пояснює Колодяжна. Отже, звіти МАГАТЕ зі станції є неповними і не відображають усіх проблем. За словами експертки, в грудні 2024 року група інспекторів МАГАТЕ взагалі опинилася як у заручниках на ЗАЕС: планова ротація місії зірвалася після того, як російський дрон атакував колону автомобілів з новими інспекторами, що їхали на заміну. Лише через кілька місяців, у лютому 2025-го, МАГАТЕ вдалося поміняти персонал, і то лише за маршрутом через територію Росії та окупований Крим, на чому наполягла Москва. Таким чином, агентство пішло на порушення українського суверенітету, погодившись на вимоги Кремля щодо маршруту. "МАГАТЕ довелося їхати на ЗАЕС через Росію, тим самим легітимізувавши окупацію", – наголошує Колодяжна. Шон Берні називає такі дії прямою капiтуляяцією перед вимогами Росії: "Ротації місії цього року здійснювалися через Росію та окуповану територію – це порушує суверенітет та територіальну цілісність України... Секретаріат МАГАТЕ на чолі з Гроссі є співучасником цих порушень".Greenpeace відкрито критикує МАГАТЕ і пана Гроссі за недостатню принциповість щодо окупації ЗАЕС. Одним з прикладів називають ситуацію з так званими "атаками дронів" на станцію. Російська пропаганда неодноразово заявляла, ніби українські сили запускають безпілотники для ударів по ЗАЕС, і кожного разу МАГАТЕ невдовзі поширювало заяву з осудом запуску дронів поблизу ядерних об’єктів. "Такі заяви МАГАТЕ ніби підтверджували повідомлення про атаки дронів, надаючи російській версії правдоподібності", – пояснює Шон Берні. Насправді жодних незалежних доказів українських ударів дронами по ЗАЕС немає, наголошує він. Натомість подібна риторика лише грає на руку російській дезінформації. Свіжий приклад: 24 серпня 2025 року (День незалежності України) російська сторона заявила, що український дрон нібито вразив трансформатор на Курській АЕС у РФ, через що один з реакторів знизив потужність. Протягом кількох годин російські держструктури оприлюднили три заяви про цю "атаку", і майже одразу пресслужба гендиректора МАГАТЕ розповсюдила попередження про небезпеку польотів дронів біля атомних станцій. У результаті багато світових ЗМІ (наприклад, BBC) повідомили, що Україна запустила дрон на Курську АЕС 24 серпня. "Не було ані незалежної перевірки дрону, ані згадки про багаторічну російську дезінформацію щодо ядерних об’єктів", – підкреслює Берні. За його словами, російська інформаційна операція спрацювала: того дня міжнародний порядок денний змістився від теми російської загрози на ЗАЕС до вигаданої "української загрози" Курській АЕС – і МАГАТЕ знову мимоволі підіграло Росії своєю риторикою. Ще один важливий момент – "п’ять принципів" безпеки Запорізької АЕС, які Рафаель Гроссі озвучив у травні 2023 року на Радбезі ООН. Ці принципи включають заборону обстрілів станції та її околиць, недопущення розміщення важкої військової техніки на майданчику, забезпечення зовнішнього енергоживлення, охолодження та ін. Гроссі обіцяв регулярно інформувати про дотримання цих принципів як Росією, так і Україною. Однак, як відзначає Шон Берні, за понад рік не було повідомлено про жодне порушення з боку РФ, хоча таких порушень було безліч і Greenpeace їх документував. "Пройшло більше двох років, і російські збройні сили та Росатом неодноразово порушували ці принципи... Генеральний директор МАГАТЕ досі не повідомив про жодне порушення з боку Росії", – наголошує Берні. Наприклад, на ЗАЕС росіяни постійно тримають військову техніку і боєприпаси, що прямо суперечить проголошеним принципам, але в офіційних звітах МАГАТЕ про це сказано дуже обтічно або й зовсім опускається.Чому ж МАГАТЕ поводиться так обережно з Росією? Експерти вказують на конфлікт інтересів всередині самого агентства. З одного боку, МАГАТЕ має забезпечувати ядерну безпеку, з іншого – його місія включає просування мирного атома у світі. А Росатом сьогодні – найактивніший гравець на світовому ринку будівництва АЕС, ключовий партнер для багатьох країн. "Секретаріат МАГАТЕ фактично опинився у компромісній ситуації у відносинах з російською ядерною індустрією", – пояснює Шон Берні. Він нагадує, що заступник гендиректора МАГАТЕ з ядерної енергії Михайло Чудаков – кадровий співробітник Росатома. Усередині агентства є коло впливу, зацікавлене у підтримці співпраці з РФ. Рафаель Гроссі, зі свого боку, вірогідно вважає, що публічна конфронтація з Росатомом нашкодить справі. "Гроссі, ймовірно, щиро вірить, що непрямий підхід зменшує ризик серйозної аварії на ЗАЕС", – припускає Берні. Простіше кажучи, очільник МАГАТЕ обрав тактику умиротворення: не дратувати Москву гострими заявами, сподіваючись, що тоді росіяни будуть більш поступливі щодо безпеки станції. Насправді, на думку Берні, МАГАТЕ мало б достатньо важелів впливу на Росатом, якби забажало їх застосувати. "Кремль потребує присутності МАГАТЕ на ЗАЕС – це допомагає створити враження, що окупація станції відбувається під наглядом агентства, що важливо для ядерних ділових відносин Росії на ключових ринках – в Азії, на Близькому Сході, в Африці та навіть Південній Америці", – пояснює Шон Берні. Іншими словами, Москва використовує місію МАГАТЕ як "прикриття": мовляв, все під контролем, міжнародні спостерігачі на місці. Це підвищує довіру потенційних іноземних партнерів до Росатома. За таких умов гендиректор МАГАТЕ міг би поставити жорсткі вимоги – наприклад, домогтися повного доступу на станцію, або попередити про виведення інспекторів, якщо росіяни не виконуватимуть базових умов безпеки. Кремль, який хоче зберегти видимість легітимності своїх дій на ЗАЕС, був би змушений зважати на такі ультиматуми. Однак, "генеральний директор МАГАТЕ не скористався цим впливом і натомість капітулював перед вимогами Росії", констатує Берні. Фактично агентство поступово нормалізувало окупацію української АЕС, обмежившись закликами "уникати серйозних інцидентів". Результат такої політики – провал міжнародного тиску на Росію у ядерній сфері. Санкцій проти Росатома з боку ЄС досі не введено, попри численні заклики України. Російська присутність на Запорізькій АЕС затягується, а ризики для України і всього світу лише зростають. Глобальний вплив Росатома: проєкти, угоди і залежність ЗаходуПопри війну та міжнародну ізоляцію в багатьох секторах, російська ядерна галузь продовжує успішно розширювати свій глобальний вплив. Державна корпорація "Росатом" зараз лідирує у світі за кількістю споруджуваних атомних енергоблоків за кордоном. За даними Greenpeace, станом на 2025 рік Росатом будує 33 енергоблоки в різних країнах світу. Географія вражає: від Єгипту до Китаю, від Індії до Туреччини. "Наразі вони посідають у світі перше місце за цими проєктами. За різними даними, будуються 33 енергоблоки в різних країнах", – підтверджує Поліна Колодяжна. Для порівняння, найближчі конкуренти (наприклад, французька EDF або китайські компанії) не мають такої кількості одночасних будівництв за межами своєї країни. Основні зарубіжні проекти Росатома включають: Туреччина – АЕС Аккую (4 реактори ВВЕР-1200). Це особливий випадок: станція споруджується на умовах "будуй – володій – експлуатуй". Росатом фінансує будівництво власним коштом (надаючи кредити), і після запуску володітиме станцією та продаватиме Туреччині електроенергію. Фактично, на турецькій землі створюється російський анклав в атомній енергетиці. "За таким принципом підписано договір: Росатом приймає всі рішення – від постачання води до вибору персоналу. Після зведення блоків він повністю володітиме станцією і експлуатуватиме її", – пояснює Колодяжна. Туреччина погодилась на такі умови в обмін на гарантію енергопостачання і відсутність великих початкових витрат, адже кредити надає російська сторона. Але ціною є десятиліття залежності: паливо для Аккую постачатиме теж Росатом, фахівців готують у російських вишах, відпрацьоване паливо, ймовірно, теж повертатимуть до РФ. Китай – 4 реактори (проекти Тяньвань і Сюйдапу). Китайська атомна програма велика, але Пекін все одно залучає Росатом для будівництва нових блоків російського дизайну, зокрема ВВЕР-1200. Це стратегічне партнерство, що дає Москві ринок збуту і політичні дивіденди.Індія – 4 реактори (продовження АЕС Куданкулам). Перші два енергоблоки Куданкулам запущено ще в 2013-2016 рр., зараз будуються третій і четвертий, плануються п’ятий і шостий – усе за російськими технологіями.Єгипет – 4 реактори (АЕС Ель-Дабаа). Проект, розпочатий у 2022 році, фінансується на 85% російським кредитом. Росатом будує "під ключ" першу атомну станцію в Єгипті, що забезпечить до 10% потреб країни в електриці. Бангладеш – 2 реактори (АЕС Руппур). Також фінансуються російським кредитом. Перший блок мають ввести в експлуатацію 2024 року, другий – невдовзі після того. Ця станція покриватиме близько 10% попиту на електрику в Бангладеш. Іран – 1 реактор (Бушер-2). Росатом добудовує другий блок на іранській АЕС Бушер. Перший свого часу теж добудували росіяни (на основі радянського недобудованого). Угорщина – 2 реактори (АЕС Пакш-2). Хоча будівництво поки не почалося активно (проходить стадія підготовки), контракт на два російських реактори укладений ще 2014 року. Угорщина (уряд В.Орбана) залишається одним з найближчих партнерів Росатома в Європі.Словаччина – 1 реактор (Моховце-4). Цей енергоблок добудовано в 2023 році за участі чеської компанії, але реактор – російського дизайну (ВВЕР-440). Втім, його вже ввели в експлуатацію, тож у статистиці будівництв може й не враховуватися.Білорусь – 2 реактори (Островецька АЕС). Обидва вже запущені (2020 і 2022 рр.), але варто згадати: це теж проект Росатома на експорт, фактично російська АЕС на білоруській території, повністю залежна від РФ.Окрім цього, Росатом агресивно просувається на ринки Африки та Азії. Він пропонує країнам, які раніше не мали атомних станцій, "комплексні рішення": будівництво під ключ, кредитне фінансування, навчання персоналу, постачання палива і вивезення відпрацьованого палива. Наприклад, М’янма у 2023 році підписала угоду з РФ про співпрацю у розвитку малих модульних реакторів (ММР). Росатом обіцяє збудувати 110-МВт ММР у М’янмі, хоча технологія ще не відпрацьована навіть у самій Росії. Так само В’єтнам відновив співпрацю з Росією: у 2023-му укладено нову угоду про створення наукових центрів і передачу технологій, розраховану щонайменше на 5 років. Країни Африки – Єгипет, Алжир, Нігерія, Гана та інші – підписують меморандуми про будівництво енергоблоків чи дослідницьких реакторів, отримують стипендії для студентів від Росатома, приймають у себе філії Росатомівської технічної академії. У 2024 році, за інформацією Greenpeace, портфель зарубіжних замовлень Росатома оцінювався приблизно у 200 млрд доларів (це сукупна вартість контрактів, розрахованих на десятиліття вперед). Лише протягом повномасштабної війни Росія уклала десятки нових ядерних угод: у 2022 році – 21 угоду, в 2023 – 29, у 2024 – ще 24. Тобто кількість контрактів не зменшується, а навпаки, зростає. "Ті країни, які казали "ай-яй-яй, Росатом поганий", все одно продовжують співпрацю", – констатує Поліна Колодяжна. За її даними, близько 20% доходів Росатома у 2024 році прийшло від контрактів з так званими "недружніми" країнами, тобто державами, які офіційно засуджують агресію РФ. Решта 80% – з "дружніх" (Китай, Індія, країни Азії, Африки). Загальний дохід корпорації у 2024-му склав близько 31 млрд доларів, з яких 18 млрд – це експортні проекти. Таким чином, валюта продовжує текти в Росію через атомну співпрацю, частково підживлюючи військову машину Кремля.Примітно, що Росатом не лише будує АЕС і виробляє ядерне паливо. Це багатогалузевий конгломерат, до якого входять сотні підприємств, у тому числі оборонних. "Росатом глибоко інтегрований у російський військовий комплекс, зокрема займається виробництвом різних видів озброєння", – йдеться у звіті аналітичного центру Bruegelbruegel.org. За даними ЄС, компанія виконує державні оборонні замовлення – постачає високотехнологічні матеріали і комплектуючі для дронів, ракет, ядерних боєзарядів. Зокрема, Росатом співпрацює з санкціонованими концернами на кшталт Ростеху і з військовими науково-дослідними інститутами, обмінюючись з ними технологіями. Цей факт особливо обурює: поки одні західні компанії постачають Росатому обладнання для атомних станцій, інші російські підрозділи цієї корпорації можуть паралельно виробляти компоненти для ракет, що летять на українські міста. Співпраця західних компаній з Росатомом – окрема проблема. Виявилося, що навіть після початку великої війни деякі європейські ядерні гіганти не припинили співробітництво. Greenpeace у липні 2023 року оприлюднив розслідування про зв’язки французької Framatome та німецької Siemens Energy з Росатомом. Виявилося, що обидві ці компанії продовжували виконувати контракти на постачання високотехнологічних систем контролю і управління (так званих “мозків” атомних реакторів) для нових російських АЕС. Зокрема, Siemens і Framatome забезпечують сучасні системи управління для реакторів Росатома, що будуються в самій Росії та за кордоном (наприклад, для угорського Пакша-2 і турецького Аккую). Більш того, існували сервісні контракти на участь інженерів Framatome і Siemens у ремонті та налаштуванні обладнання на діючих станціях Росії навіть після 24 лютого 2022 року. Це означає, що західні фахівці могли продовжувати поїздки на російські об’єкти, забезпечуючи їхню роботу, – поки та ж Росія окупує Запорізьку АЕС. "Та сама злочинна компанія (Росатом) отримує пряму допомогу для своїх АЕС від двох найбільших інженерних корпорацій Європи", – обурювався тоді Шон Берні. На думку Greenpeace, така співпраця прямо чи опосередковано підриває санкційний режим і дає Кремлю можливість підтримувати свою економіку та військовий потенціал. Під тиском громадськості деякі проекти все ж довелося скоригувати. Наприклад, на початку 2023 року з’ясувалося, що Framatome і дочірня компанія Росатома ТВЕЛ планували створити спільне підприємство у Німеччині – на заводі з виробництва ядерного палива в місті Лінген. Мета – виготовляти паливні збірки для реакторів радянського дизайну (ВВЕР-1000) в Європі, можливо, навіть використовуючи російські технології та компоненти. Цей план викликав хвилю протестів у Німеччині та жорстку критику з боку України. Як результат, уряд Німеччини відклав погодження угоди, і Framatome оголосила, що продовжить проект без участі ТВЕЛ – хоча не виключено, що співпраця триватиме в неявній формі (наприклад, за ліцензією РФ). Siemens Energy після публікації розслідування Greenpeace теж зробила заяву, що "припиняє всі нові угоди з Росатомом", хоча залишається незрозумілим, чи розірвано чинні контракти та чи виведено її персонал з російських станцій. Ще одна ахіллесова п’ята Європи – залежність від російського ядерного палива. Росатомівська продукція покриває значну частку потреб ЄС в збагаченому урані. За даними Євратома, у 2023 році 38% збагаченого урану для АЕС ЄС було імпортовано з Росії. Особливо залежні Франція і Німеччина, які не мають власних потужностей зі збагачення. Навіть після вторгнення РФ, імпорт урану і палива з Росії до ЄС не припинився, а зріс: 2023 року європейські компанії закупили 573 тонни ядерного палива у Росатома, проти 314 тонн у 2022-му. Як пояснює Поліна Колодяжна, Франція продовжує купувати в Росії збагачений уран, і це приховується за загальними фразами про "диверсифікацію постачання". Екологи у Франції відстежують судна, що привозять російський уран у французькі порти, і регулярно б’ють на сполох щодо цього. Через таку глибоку інтеграцію Росатома у світову атомну енергетику, накладення на нього міжнародних санкцій стикається з опором. Угорщина відкрито блокувала спроби включити Росатом до санкційного списку ЄС, посилаючись на свій проект Пакш-2. Інші країни, не називаючи цього публічно, теж непокояться: Словаччина, Чехія, Фінляндія експлуатують реактори ВВЕР і поки залежать від російського палива (хоча всі троє заявили про намір відмовитися від нього у найближчі роки). Туреччина у 2022 році домоглася від США виключення проекту Аккую з-під санкцій на російські банки, бо інакше фінансування будівництва зупинилося б. Як наслідок, у 2023-му, після часткового згортання фінансових обмежень, будівництво Аккую продовжилося на повну силу. Казахстан тісно пов’язаний з Росатомом у сфері видобутку урану (спільні підприємства, переробка) і також залишається транзитним хабом для його оборудок.Отже, Росатом став своєрідним монополістом і заручником одночасно. Світ надто залежний від нього, щоб легко відмовитися, і саме ця залежність дає Кремлю змогу уникати покарання за ядерний шантаж. "Такий величезний рівень монополізації ринків допомагає їм уникати санкцій – проблема в тому, що світ надто сильно від них залежить", – зазначає Колодяжна. Проте вона ж наголошує: зменшити вплив Росатома можливо, якщо діяти рішуче і в кількох напрямах. Як зменшити залежність від Росатома: пропозиції експертів Експерти Greenpeace пропонують конкретні кроки, які допоможуть обмежити глобальний вплив Росатома та знизити ризики, що він несе: Цільові санкції в ядерній сфері. Необхідно накласти санкції проти ключових структур Росатома, зокрема його науково-дослідних і навчальних установ. "Санкції проти наукових, технічних організацій позбавлять Росію доступу до сучасних технологій і міжнародних проєктів", – вважає Поліна Колодяжна. Наприклад, можна виключити Росатом з міжнародних програм обміну досвідом, відсторонити від участі в спільних розробках, припинити статус співпрацюючого центру МАГАТЕ для Росатом Tech. Це ускладнить для РФ розвиток нових технологій (на кшталт малих реакторів) та уповільнить її прогрес. Моніторинг і блокування тіньових схем. Варто відстежувати нові компанії та проекти Росатома за кордоном – часто РФ діє через "обхідні" структури. Наприклад, Uranium One (дочка Росатома) зареєстрована в Канаді та Нідерландах і оперує урановими рудниками в Казахстані, Африці, постачаючи сировину до РФ. Важливо вводити санкції проти таких дочірніх підприємств, щоб перекрити фінансові потоки. Також слід тиснути на країни-партнери, аби вони поступово згортали співпрацю з РФ у атомній сфері.Альтернативні постачання ядерного палива. Європейські країни з реакторами радянського дизайну повинні якомога швидше перейти на паливо від західних виробників (Westinghouse, Framatome без росліцензій тощо). Україна вже це робить – всі наші ВВЕР-1000 працюють на паливі Westinghouse. Чехія, Словаччина, Фінляндія заявили про перехід у найближчі роки, і цей процес треба прискорити. Також наростити власні потужності зі збагачення урану – США, Великобританія, Франція реалізують програми розширення виробництва, щоб витіснити російський уран з ринкуbruegel.org. Експерти кажуть, що протягом 5-7 років Захід може повністю закрити свою потребу у збагаченні за рахунок нарощування потужностей Urenco та Orano.Політичний тиск і коаліції. Необхідно створити міжнародну коаліцію країн, готових вимагати ядерних санкцій проти РФ. Україна за підтримки держав Східної Європи, Балтії, можливо, Скандинавії та США має просувати це питання в ЄС та МАГАТЕ. Також доцільно посилити присутність українців у структурах МАГАТЕ і міжнародних ядерних форумах, щоб доносити правдиву інформацію про дії Росії.Розірвання угод з Росатомом. Країнам, що мають чинні контракти з РФ, варто переглянути їх. Наприклад, Угорщині – заморозити проект Пакш-2 (принаймні до кінця війни), Туреччині – шукати компроміс щодо залучення інших інвесторів до Аккую, Індії і Китаю – диверсифікувати постачальників реакторних компонентів, щоб зменшити роль Росатома. Це складно, але навіть сигнали про можливу відмову вже тиснуть: так, Фінляндія у 2022-му скасувала контракт на АЕС "Ханхіківі" з Росатомом, і хоча втрати несли обидві сторони, це стало прецедентом.В підсумку, тільки комплекс дій – санкції, альтернативні рішення та консолідований тиск – може поступово скоротити ту "ядерну парасольку", під якою Росія відчуває себе безкарною. Без цього Росатом і далі залишатиметься впливовим гравцем, використовуючи прибутки від закордонних проектів для підтримки війни та шантажуючи світ потенційними аваріями на кшталт ЗАЕС.

У п’ятницю, 5 вересня, збірна України розпочне свій шлях у відборі на чемпіонат світу-2026 матчем проти Франції. Через війну з російськими окупантами номінально домашня гра синьо-жовтих відбудеться у польському Вроцлаві на стадіоні “Тарчинський Арена”, стартовий свисток пролунає о 21:45 за київським часом. Поєдинок стане першим у групі D, де суперниками України також є Ісландія та Азербайджан. […] The post Україна-Франція: анонс та прогноз першого матчу кваліфікацій на чемпіонат світу-2026 appeared first on Прямий.

В Житомирському ліцеї №16 на свято першого дзвоника провели акцію "Дрони замість квітів". За бажанням діти замість квітів для вчителів зробили донати на потреби однієї з військових частин Нацгвардії. Скільки зібрали

Іван Холодняк — єдина дитина у прикордонному селі Полісся, яке розташоване за 15 кілометрів від кордону з РФ. Весь цей час до школи добирався шкільним автобусом, проте 1 вересня водій відмовився везти хлопця

1 вересня у релокованому в Дніпро навчально-виховному комплексі №1 з Покровська розпочали навчання сто дітей. Навчальний комплекс відкрився у Дніпрі. Вперше до навчального закладу прийшли шестеро першокласників

Середня місячна температура вересня на Рівненщині за всю історію офіційних спостережень — 13,7° тепла. Кліматичну характеристику першого місяця осені вивели в обласному центрі з гідрометеорології

Еспресо у огляді пригадає життєвий шлях великого українця, якого називають моральним авторитетом нації.Біографічні даніНародився Ігор Рафаїлович Юхновський 1 вересня 1925 року у селі Княгинине, нині Рівненська область, у релігійній родині. Ігор Юхновський до 6-річного віку жив із дідусем, який був священиком. У юнацькому віці став учасником Другої світової війни. Був сапером, брав участь, зокрема, у Львівській битві. Завершив службу в Австрії."На війні я новис хрестик і знав, що не загину", – розповідав він в одному з інтерв'ю. Після демобілізації повернувся у Львів і вивчав фізику у Львівському державному університеті імені Івана Франка. Згодом захистив докторську дисертацію з фізики.Створив добре знану у світі Львівську наукову школу статистичної фізики, розробив оригінальні й потужні методи теоретичних досліджень систем взаємодіяльних частинок: метод зміщень і колективних змінних, які дозволили розв'язати серію принципових проблем фізики конденсованої речовини.Протягом 1990-1998 років очолював Західний науковий центр НАН України. Для підтримки проведення наукових досліджень в Україні в 1996 році заснував Фонд підтримки науки.З кінця 1980-х років включився в активну громадську діяльність, був одним з очільників товариства "Меморіал".1990 року Ігоря Юхновського обрали депутатом Верховної Ради України. У парламенті очолював опозицію як Голова Народної Ради. 1991 року був кандидатом у Президенти України.Юхновський вибив козир із рук російських імперіалістівІгор Юхновський став першим, хто повірив в українців більше, ніж вони самі, писав раніше історик Олег Манчура."Це була ідея Ігоря Юхновського - провести референдум 1 грудня. Його мудрість врятувала Україну від вторгнення РФ ще тоді – в 1991", – розповідав Манчура.Єльцин, зазначав історик, був шокований результатом всеукраїнського референдуму. Кремль очікував, що українці скасують рішення Верховної Ради та підтвердять березневий "референдум" про збереження СССР. "Юхновський став першим, який показав, що росіяни зовсім не знають українців. Після цього ми доводили це не раз - і в 2004, і в 2014, і в 2022. Юхновський став першим, хто повірив в українців більше, ніж самі українці. Юхновський вибив головний аргумент Кремля і відклав війну на ціле покоління. На те покоління, яке росло разом з Україною і робило її українською. Україну, яка в 2014 та 2022 змогла відбити те, з чим би не впоралася в 1991. Ігор Юхновський – це не просто батько-засновник сучасної України. Ігор Юхновський це ангел-охоронець сучасної України", – йшлось у блозі Олега Манчури.Ініціатор "живого" ланцюга між Львовом і Києвом та всенародного референдуму 1 грудня 1991. Ініціатор і співавтор Декларації про державний суверенітет України. Був першим віцепрем’єр-міністром України у 1992–1993 роках. За президентства Віктора Ющенка голова Інституту національної пам’яті, співзасновником якого став. 1998 року втретє став народним депутатом України, належав до фракції Українського народного руху.Протягом грудня 1999 — березня 2002 років був Головою Комітету з питань науки і освіти Верховної Ради України. 2002 року вчетверте обраний до Верховної Ради України за єдиним списком від блоку Віктора Ющенка "Наша Україна". Був головою Комітету Верховної Ради України з питань науки і освіти та Головою спеціальної тимчасової комісії Верховної Ради України з питань майбутнього.У червні 2006 року постановою Кабінету Міністрів України Ігоря Юхновського призначено в. о. голови Українського інституту національної пам'яті — центрального органу виконавчої влади зі спеціальним статусом. Одне з найбільших досягнень Ігоря Рафаїловича на цій посаді – це виведення теми Голодомору на національний рівень. Зокрема, завдяки зусиллям Ігорю Юхновському парламент прийняв закон "Про Голодомор 1932 – 1933 років в Україні" і у Києві був споруджений Меморіал жертв Голодомору, писала Історична правда.Один із засновників та учасник (із 2011 року) ініціативної групи "Першого грудня", куди увійшли відомі українські інтелектуали та громадські діячі.Помер 26 березня 2024 року у віці 98 років у Львові.  Ігор Юхновський, фото: з відкритих джерел 28 березня 2024 року з Героєм України Ігорем Юхновським відбулось прощання. Він був почесним громадянином Львова, видатним політичним і громадським діячем та науковцем, тому місто вирішило відзначити його 100-річчя низкою важливих і знакових подій. 2025-й проголосили роком Ігоря Юхновського.Цитати Ігоря Юхновського Про українських президентів"Я знаю всіх наших президентів України, починаючи від першого - Кравчука. Я знаю  помилки кожного з них, але я не можу жодного з них звинувачувати в тих помилках. Бо, по-перше, я і сам був і першим віцепрем’єром, і головою опозиції, і кандидатом в президенти, і я багато чого не зробив того, що мав зробити. Через обставини, які продиктували неправильні рішення. Те саме сталося з нашими президентами.Я вас запевняю, що кожен з них намагався бути нормальним президентом, але не зумів. Тепер я розумію, що, аби будувати державу, треба бути до цього готовим. Це означає, що в державі має бути відповідний клімат, рівень вихованості суспільства, яке утворило державу, врешті-решт свій “нобілітет”. А у нас не було духу державності, і не було достатньої компетенції та духу державності навіть у президентів. Вони старалися кожний у свій час. Але помилкова думка породжує неправильні слова та вчинки, а потім перші особи тримаються заявленого курсу, нашаровуючи наступні помилки. Тому я би не звинувачував попередніх президентів за їх помилки, хоча я можу назвати кожну з них", – розповідав в інтерв'ю Укрінформу Юхновский.Про землю в Україні"Сільське господарство України є головна ділянка споконвіку. Земля українська, клімат український найбільш сприятливі до розвитку сільського господарства. Українське зерно, українське насіння є найбільш цінне з біологічної точки зору. І найкращим доказом цього є красиві українські жінки та діти. Вони ростуть в цьому кліматі, їдять біологічно чисту їжу. Вони навіть не усвідомлюють, що їдять найкращу з біологічної точки зору їжу. І всі це повинні знати в світі. І якщо на основі цього сільськогосподарського продукту, чи то зерно, чи то м’ясо, чи то молоко, будується промисловість готових виробів, тобто з великою доданою вартістю, то це само по собі основа, на якій може дуже швидко відбудовуватися Україна.Далі, корисні копалини. Україна має чудове каміння, тобто будівельний матеріал. Я не тільки про пісок і про глину. Справді і пісок, і глина тут особливі, але тут є особливе каміння. Різного типу каміння - від найпростішого, скажімо, на будівництві і там вапняків чи пісковиків, до неймовірних гранітів. І тут виробництво має бути знову таки зроблено так, щоб мало дуже велику додану вартість.Ми маємо абсолютно розумний і здібний народ, якого треба навчити. І про це навчання якраз хочу сказати вам, як про дуже важливий елемент нашого майбутнього".

Напередодні першого дзвоника проєкт "Серце Азовсталі" спільно з Фондом Ріната Ахметова організував у Києві свято для дітей оборонців Маріуполя, які цього року йдуть до школи. 

У школах та профтехах Львова 1 вересня темою першого уроку буде "Яка музика в твоїй голові?". В інтерактивному форматі відомі волонтери, журналісти та військові спілкуватимуться з учнями про вибір, мову, вплив інформаційного контенту та особисту відповідальність. Про це пише Рубрика, посилаючись на Львівську міську раду. Директор департаменту освіти та культури Львова Андрій Закалюк зазнанчив, що […] The post На першому уроці у львівських школах говоритимуть про музику та важливість слухати українське appeared first on Рубрика.

У понеділок 1 вересня на Майдані Незалежності у Києві вшанують памʼять Андрія Парубія. “Завтра, першого вересня о 18:30 Андрій Парубій знову збирає нас усіх на Майдані Незалежності в Києві. Відбудеться чин прощання. Як багато у нас повʼязано з цим місцем, друже. Як багато воно значить. Майдан пов’язав серця та долі всіх, хто тут був. І […] The post У Києві 1 вересня відбудеться вечір спогадів про Андрія Парубія: де та коли appeared first on Прямий.

Уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець напередодні першого вересня закликав батьків відповідально ставитися до поширення зображень дітей у соцмережах. Запис Лубінець закликав батьків утриматися від публікації фото дітей у соцмережах спершу з'явиться на Букви.

Про це пише видання "Новини Донбасу" з посиланням на заяву так званого главу Маріуполя Антона Кольцова.За  даними окупаційної адміністрації, з 1 вересня в школах міста навчатимуться близько 17 тисяч учнів, серед яких 1300 — першокласники. Для порівняння, Маріупольська міська рада інформує, що у 2021 році, до початку повномасштабної війни, в українських школах міста навчалося майже 40 тисяч дітей, а до першого класу тоді пішло понад 3600 учнів."Наведені загарбниками цифри свідчать, що попри їхні заяви, більшість маріупольців виїхали з міста та не повернулися до окупації. Демографічна ситуація у місті під російським керуванням продовжує залишатися проблемною" - йдеться у повідомленні.Крім того, у Маріуполі внаслідок російської блокади було пошкоджено 90% шкіл — із 54 навчальних закладів 19 зазнали критичних ушкоджень, а 9 будівель зруйновано повністю. Багато приміщень використовувалися як укриття під час обстрілів.Директор Департаменту освіти і науки Одеської міськради Олена Буйневич розповіла, що кількість першокласників в Одесі цього року скоротилася вдвічі у порівнянні з 2021 роком.

Депутати голосують за багатомільйонні проєкти, суди роками тягнуть справи, а гори та полонини знищуються. Ландшафт Закарпаття останніми роками кардинально змінюється. У горах з'являються нові гіганти-вітряки, що генерують електроенергію. Багато екологів та місцевих жителів протестує, розслідувачі пишуть про нехтування законами під час будівництва. Натомість інші екологи, місцева влада та підприємці доводять, що це нові перспективи для регіону. "Країна" розбиралася, хто ближче до істини Чому в Карпатах і кому це вигідно На вершинах Карпат швидкість вітру може сягати 68 м/с, що оптимально для економічно ефективної генерації електроенергії. Тож Карпати є одним із найперспективніших регіонів для вітроелектростанцій. Ідея встановлення вітрових електростанцій у Карпатах виникла як частина курсу України на розвиток зеленої енергетики та зменшення залежності від викопного палива. По-перше, Закарпаття межує з ЄС, а це дає перевагу для експорту зеленої електроенергії. Саме через цей регіон планується (або вже йде) інтеграція українських електромереж з європейськими, тож надлишок енергії можна буде продавати. По-друге, це посилення енергетичної автономії західних регіонів. Після масованих обстрілів енергосистеми Закарпаття один із найстабільніших регіонів, де можливо зберегти та розвивати генерацію. А децентралізація енергогенерації ключ до енергобезпеки України в умовах війни. По-третє, це розвиток громади, додаткові надходження до місцевих бюджетів, розвиток інфраструктури, робочі місця для місцевого населення. Але в опонентів вітряків на Закарпатті є свої аргументи. Про природу, якої не відновити, і закони, які можна ігнорувати Противники вітрогенерації у промислових масштабах наголошують, що це шалений удар по унікальній природі регіону. Високогірні полонини навколо Воловця, Нижніх Воріт і Тур'ї Реметів є частиною Полонинського хребта. Тут збереглися незаймані полонини, луки, букові та хвойні ліси, а також рідкісні природні угруповання, які майже не зазнали техногенного впливу. А будівництво вітропарків передбачає розчищення лісів, прокладання доріг, технічну інфраструктуру, що фрагментує середовище існування диких тварин, зокрема ведмедів, рисей, оленів. Будівельні локації перетинатимуться з міграційними шляхами птахів, які можуть гинути від лопастей турбін. Воно постійно гуде й гуде, безперестанку. Реве над головою цілу добу Гірські громади цінують автентичність ландшафту. Вітропарки змінять краєвид Карпат і відштовхнуть туристів, які шукають дику природу або етнотуризм. Розслідувачі пишуть про небезпеку корупції та маніпуляцій навколо вітрогенерації, непрозорі процедури погодження проєктів, зокрема без належного екологічного аудиту, про слабку участь місцевих громад в ухваленні рішень. Багато екологів також б'є на сполох через порушення природоохоронного законодавства вітропарки будують у межах або поблизу національних парків, заказників, територій Смарагдової мережі, наприклад Свидовця чи Боржави. Це порушує не лише українські, а й міжнародні зобов'язання щодо охорони природи. Із Києва зрозуміти, що відбувається насправді на Закарпатті, непросто. Тож їду туди, щоб говорити з владою, бізнесом та експертами про вітрові електростанції на полонинах гір. Від турецьких мрій про вітропарк до нових гравців у горах Вітряки зустрічають ще на під'їзді до Ужгорода. На новому повороті дороги вітряк, наче гігант зі страшної казки, виринає із-за гори і нависає над дорогою так, що здається от зараз зачепить своїм крилом автобус. Спочатку один, потім ще вдалині, і ще. Нарахувала їх близько десятка вітряків. Ідею вітряків в Карпатах майже десять років тому принесли турецькі інвестори. Майбутній Воловецький вітропарк мав стати одним із найпотужніших відновлюваних джерел енергії на заході України, сказано на сайті компанії "Атлас Воловець Енерджи". Однак реалізацію цих планів було зупинено. Спочатку Закарпатська облдержадміністрація не погодила турецьким власникам необхідну документацію. Відповідно, міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України не видало дозволу на реалізацію проєкту. Нарешті Верховний Суд відхилив касаційну скаргу ТОВ "Атлас Воловець Енерджи" на рішення Закарпатської облдержадміністрації. Судові рішення не дозволили реалізувати проєкт, і компанія, яка планувала масштабне будівництво, так і не розпочала його. Остаточне рішення ухвалено в червні 2025 року. Але ідея встановлення вітряків поблизу Воловця на висоті близько пів-тисячі метрів вказало шлях до встановлення їх на території Нижньоворітської громади, яка знаходиться трохи вище в горах. І це вже досить цікавий розвиток подій з багатьма несподіваними поворотами сюжету. Бо ініціативу підхопили вже місцеві гравці. І гравці дуже цікаві. Для будівництва вітряків на території Нижньоворітської громади нареєстрували цілу низку компаній. Всі вони юридично є товариствами і мають схожі назви, але відрізняються лише номерами: ТОВ "Нижні Ворота -1" і так далі аж до ТОВ "Нижні Ворота - 7". Згідно з даними аналітичної платформи Опендатабот директором перших шести товок є Ярослава Рішко - юристка з Ужгорода. Вона була також керівницею ТОВ "ВП Нижні Ворота - 7", але у 2025 році на цій посаді її змінив Ігор Проценко. Теж цікава людина. Згідно даних аналітичної системи Опендатабот, у 2020-2021 роках він був заступником прокурора Київської області. Ще один представник силових структур є власником компаній ТОВ "Нижні ворота-4" і ТОВ "Нижні ворота-6". Але повернемось до пані Рішко. До минулого року вона була керівником ТОВ "УК ІП Френдлі Віндтехнолоджі" на цьому посту її змінив Владислав Єременко, який є директором, можна сказати, основної компанії вітропарків - ТОВ "УК "Вітряні парки України", де власником є бізнесмен і екс- народний депутат України Максим Ефімов. Про нього трохи згодом Реве та стогне вітряк високий Як з'ясувала "Країна", деякі жителі продали свої паї, щоб на них встановили вітряки, інші ж пішли до суду, коли зрозуміли, що вони з'являться на пасовищах. Так на початку 2025 року жителька села Латірка подала позов до Закарпатського окружного адмінсуду на Нижньоворітську громаду та ТОВ "УК "Вітропарки України". У позові просила суд скасувати незаконне будівництво всіх вітряків в урочищах Бескид, Рубань і Цоцково. Адже ця земля є загальнодоступним пасовищем. "Це дає змогу випасати корів і заробляли гроші чесною працею", йдеться в позові. Є в ньому й заклик до односельців отямитися, а суд посприяти їх покаранню та повернути урочищу колишній вигляд. Ще одна важлива проблема, яку порушила позивачка, шум. Вітряки справді шумлять. Масштаб розбіжності більш як у 62 рази Оксана Губинець, жителька села Білосовиця, розповіла "Країні", як шум вітряків руйнує життя її родини: "Воно постійно гуде й гуде, безперестанку. Реве над головою цілу добу". Каже, що вікна мусить тримати зачиненими. Сьогодні працюють три вітряки. Коли проєкт реалізують, поряд із будинком Оксани Губинець їх працюватиме вісім. Жінка зверталася до представника компанії-забудовника, але їй відповіли, що всі дозволи отримано, й довести, що вітряки перевищують припустимий рівень шуму, їй навряд чи вдасться. Згодом я дізнаюся від екологині Оксани Станкевич-Волосянчук, що й інші місцеві жителі постійно скаржаться на шум від вітряків. "За доброго вітру люди в селі за 2 кілометри його чують", каже екологиня. Позивачка також просила зобов'язати ТОВ "УК "Вітропарки України" підписати угоди з жителями про те, що вітропарки не забруднять річки й ділянки, на якій розташовані. Але коли в суді реєстрували позов, у жительки села Латірка не взяли документів. А потім суд відхилив позов, бо ж нема документів позивачки! Доки це з'ясувалося, час було втрачено. А екологи вже фіксують забруднення території внаслідок роботи будівельної техніки. Саме після появи цієї техніки місцеві зіткнулися з борщівником Сосновського. Засилля цієї рослини на Закарпатті стало справжнім лихом. Ця небезпечна отруйна рослина заввишки до 3 метрів дає 1520 тисяч летючих насінин, які можуть прорости навіть через 10 років. На сайті Головного управління Держгеокадастру в Закарпатській області сказано, що необхідні заходи із захисту земель від заростання бур'янами покладено на власника землі та на місцеву владу. Судіть самі, чи це спрацює: адміністративна відповідальність від 850 до 1700 гривень. Неважко здогадатися, чи це потурбує Нижньоворітську громаду та її голову Івана Григу. Вони прийшли і три відсотки принесли На відео з відкриття першого вітряка в серпні 2024 року, розміщеному на фейсбук-сторінці інвестора, сільський голова звітував про економічну вигоду вітрового парку. Каже, що інвестори допомогли селу з ремонтом Центру адміністративних послуг і школі з комп'ютерами. А ще пів сотні селян працевлаштувалося на ВЕС і їх забронювали від військової служби. От і виходить, що місцеві власники просто продали ці гори… за 1,5 млн грн на рік, які бюджет громади отримує від роботи одного вітряка. Такі дані "Країні" надало ТОВ "УК "Вітропарки України", що реалізовує проєкт.  Цьогоріч ми завершуємо будівництво першої вітроелектростанції на Закарпатті, в Нижньоворітській громаді. Станом на початок липня, генерують електроенергію п'ять вітротурбін. Решта 11 турбін перебувають на різних етапах монтажних робіт і підключення до енергомережі. Після підключення до мережі та початку генерації всіх 16 вітротурбін до місцевого бюджету надійде понад 20 мільйонів гривень, повідомила заступниця директора із зв'язків з громадськістю та інформаційної політики ТОВ "УК "Вітропарки України" Ольга Поштак.  Це перший приклад в Україні, де платять такі гроші громаді. Ніде нема, щоб платили 3 відсотки вартості виробленої електроенергії. Тільки оренда землі. Вони нам просто прийшли й на тарілці принесли, каже голова Нижньоворітської громади Іван Грига. Голова громади, по суті, підтвердив, що це заслуга ексголови Закарпатської ОДА, а нині заступника голови Офісу президента Віктора Микити, який опікується регіональною політикою. Якщо аргументи опонентів вітряків зрозумілі, то чим керуються селяни, які голосували за надання дозволу на будівництво за ті "тридцять срібняків", тобто 3%, що мають надходити на спеціальний рахунок виконкому сільської ради, незрозуміло. Бо, як з'ясувала "Країна", 2,83 млн грн просто лежать на рахунку. Є поширений міф серед прибічників будівництва ВЕС на високогір'ї. Під час перебування на Закарпатті я чула це від багатьох людей у різних варіантах від "менше платитимемо за електрику" до "зате ми не платитимемо зовсім". Запитала про це в голови Нижньоворітської громади й почула: "Які пільги? Коли через Карпати прокладали газогін, хіба закарпатці отримали пільги? Ні". І він має рацію. Бо систему енергопостачання влаштовано так, що все зливається в один казан і навіть не всеукраїнський. Пам'ятаєте, Україну підключено до європейської системи енергопостачання? Але хтось же ці міфи поширює та плекає ґрунт для інших зручних міфів. Наприклад, про те, що вигода від вітрогенерації довгострокова, а екологічна шкода скороминуча. На відкритті першого вітряка Іван Грига сказав: "А те, що розрили землю, то вона заросте". Знаєте, Іване Івановичу, скільки часу треба, щоб земля в Карпатах приросла на 1 сантиметр? Сторіччя. Деякі екологи називають локацію під ВЕС у Нижніх Воротах компромісною. Територія є відносно урбанізованою і пролягає вздовж дороги, тож значного негативного впливу на довкілля начебто не мало бути. Але це відкрило дорогу до знищення полонини Рівної, або, як її гарно називають місцеві, полонини Руни. Сільрада за, екологи проти І тут ключову роль зіграла ще одна громада Тур'є-Реметівська. Її сільська рада 2023 року дала дозвіл на розроблення проєктів землеустрою під об'єкти ВЕС щойно зареєстрованому ТОВ "Вітряний парк Турянський", де офіційно працює одна людина. Ця компанія, яка, згідно з даними аналітичної системи Опендатабот, ані копійки не заробила за 2023 рік, одразу переказала на рахунок розвитку Тур'є-Реметівської громади 3 млн грн. Дві третини депутатів цієї сільради 23 травня 2024-го затвердили детальний план території, який передбачає будівництво 30 вітряків на полонині Руні. Міжнародна благодійна організація "Екологія. Право, Людина" наполягала, що рішення ухвалили з порушеннями. У вересні 2024-го Закарпатський адмінсуд відкрив провадження про визнання протиправним та скасування рішення Тур'є-Реметівської сільської ради щодо детального плану території. Третіми особами до процесу залучили ТОВ "Вітряний парк Турянський" та Наталію Майстренко. Минув майже рік. Справа тягнеться завдяки ланцюжку клопотань на зразок долучити до справи Кабмін чи зробити експертизу про те, що територія гори є гірською територією. На щастя, знайшовся експерт, який визнав, що експертиза неможлива. Позитивний результат зняв би всі обмеження й виправдав би інші будівельні майданчики в горах. Увесь цей час у його розпорядженні було Пояснення щодо позову, надане третьою стороною в судовому процесі Наталією Майстренко, з якого випливає, що сільська рада вийшла за межі своїх повноважень. По-перше, розміщення ВЕС на території не відповідає регіональній стратегії розвитку Закарпатської області на 20212027 роки. По-друге, чинна схема планування території Закарпатської області не передбачає будівництва вітро­установок на території урочища Полонина Руна, більша частина якої є заказником "Соколові скелі". Усього цього суд чомусь не бачить. Тим часом Закарпатська облдерж­адміністрація, та, що зупинила вітроенергетиків із Туреччини, тут допомагає знайти обхідний маневр. У березні 2025 року ОДА провела тендер за 12 млн грн на внесення змін до Схеми планування території Закарпатської області в розділ "Охорона навколишнього середовища" без оприлюднення документації. Тож громадськість не може знати, які саме зміни в результаті внесли в документ. Та можна здогадатися, що вони не суперечитимуть появі нових вітряків на Закарпатті. І третє, Детальний план території мали розробити на 18 га. Але, згідно з поясненням щодо позову, наданим суду, площа території, на яку зробили план, 1128 га. Масштаб розбіжності більш, як у 62 рази! Суд продовжує розгляд справи. Але шансів, що він скасує спірне рішення Тур'є-Реметівської сільради, кажуть юристи, небагато. Посилаються зокрема, на те, що суд не підтримав позову громадської організації на його забезпечення. А на полонині Руні повним ходом іде будівництво першого вітряка. Хоч Міністерство довкілля ще в березні призупинило видання основного документа "Оцінка впливу на довкілля". Як повідомила "Країні" компанія-­забудовник, "будівництво на полонині Руна фундаментів та під'їзних доріг до ВЕУ ведеться за всіма правилами на підставі виданих та підтверджених раніше дозвільних документів від Державної інспекції архітектури і містобудування (ДІАМ)". На практиці це вилилось у твердження, що фундамент вітроустановки це не вітряк і на нього не потрібні інші дозвільні документи. Соцмережі публікують численні фото руйнування полонини, виїмку скельної породи і навіть залиття бетону. Та компанія "УК "Вітряні парки України" повідомила в запиті "Країні", що "про зведення самих вітроенергетичних установок наразі не йдеться". Але тоді що тут будується? Потік машин на полонину призвів до знищення дерев під лісову дорогу на виїзді з Жденієва та руйнування мосту на дорозі державного значення. Їду в Жденієво… Був міст і нема 24 червня, о 18:00, між селом Підполоззя та селищем Жденієво раптово впав 34-метровий міст. Він є частиною автомобільної дороги державного значення Т-0710 "Нижні Ворота Ужок". У результаті жителі восьми населених пунктів Жденіївської громади залишилися без прямого сполучення. Цього ж дня зареєстрували кримінальне провадження за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 277 КК України. Це відповідальність за пошкодження шляхів сполучення, за значну матеріальну шкоду, яку спричинило руйнування мосту. Місцеві жителі неодноразово зауважували, що інтенсивний рух важкої техніки з камінням загрожує мосту. Камери відеоспостереження із системи моніторингу "Безпечне Закарпаття" свідчать: о 17:48 автомобіль марки MAN, завантажений кам'яним бутом рухався через міст у бік Жденієва. А за 10 хв. міст перетнула ще одна вантажівка, теж із кам'яним бутом. В ухвалі суду немає інформації, звідки возили кам'яний бут і як до цього причетні компанії, що будують вітроелектростанції. Сама компанія також заявляє: "До падіння ми точно не маємо стосунку". Але вже згадана траса Т-0710 збігається з логістичними потребами ТОВ "УК "Вітропарки України", які розпочали будівництво ВЕС на полонині Руні. Ще одна близька до них компанія ТОВ "Френдлі Логістик" зверталася до Служби відновлення та розвитку інфраструктури в Закарпатській області з питанням (увага!): чи можна провозити через цей міст великогабаритні вантажі? Чиновники запропонували компанії самостійно замовити експертизу, бо в бюджеті на обстеження додаткових коштів немає. Як думаєте, замовили? Когось із водіїв арештованих самоскидів визнають винним у руйнуванні мосту Нині досудове розслідування встановлює фактичні обставини руйнування мосту через річку Жденіївка, до якого можуть мати стосунок великовагові автомобілі, як через їх перевантаженість, так і через частоту руху. Загалом шість транспортних засобів арештовано й визнано речовими доказами у кримінальному провадженні. Однак, імовірно, що в подальшому когось із водіїв цих арештованих самоскидів визнають винним у руйнуванні мосту і йому доведеться сплатити чималий штраф. Гроші в нього знайдуться. Саме так відбувалося під час попередніх надзвичайних ситуацій. Наприклад, 20 вересня 2023 року в селі Латірка під час земляних робіт на будівництві ВЕС "Нижні Ворота-1" працівник Воловецького КП "Агрошляхбуд", керуючи кар'єрним самоскидом Volvo, рухався заднім ходом ґрунтовою дорогою, не дотримався правил безпеки й наїхав на пішохода, який від отриманих тяжких травм помер на місці. У результаті ніхто не став з'ясовувати, як було організовано роботу на будівельному майданчику і хто за це відповідав. Згідно з вироком Воловецького райсуду від 11 березня 2025 року, в усьому винен водій, який порушив правила дорожнього руху, що спричинило смерть пішохода. Але при тому за смерть людини його навіть не по­збавили прав на водіння автомобілем, не кажучи вже про реальний термін покарання. І звісно, ні компанія, чий працівник загинув, ні вдова загиблого позовів на відшкодування моральної шкоди не подавали. І звісно, компанія, яка будує вітряки, тут ні до чого. Ще один показовий випадок. Як видно з тексту вироку Воловецького райсуду 2 грудня 2024 року, підприємець підписав договір із ТОВ "УК "Вітряні парки України" на роботи з розширення та формування гірської дороги. Оператор екскаватора своєю чергою під час її будівництва в межах природо-заповідного фонду Закарпаття заказника "Привододільний" здійснив незаконне вирубування 240 дерев різних порід без відповідного дозволу. Свої дії він виконував із прямим умислом та порушенням екологічного законодавства, завдавши державі шкоди на понад 2 млн грн. У суді обвинувачений визнав провину, щиро розкаявся та відшкодував державі мільйонні збитки. Ось так екскаваторник спочатку з якогось дива раптом узяв і знищив понад дві сотні дерев. Але потім розкаявся, дістав із заначки 2 млн грн і відшкодував збитки. У результаті суд виніс вирок про умовне покарання. Але повернімося до зруйнованого мосту. Як повідомили "Країні" у Службі відновлення та розвитку інфраструктури області, граничний строк появи нового мосту жовтень. Погодьтеся, це доволі швидко. Як пояснюють у Службі, тимчасова переправа не витримає повноводної Жденіївки, а ще інвестору нагадаю, він не має жодного стосунку до руйнування мосту треба працювати. Хто ж є бенефіціарами вітрів Закарпаття? Компанії, які будують вітроелектростанції в Карпатах, пов'язані з екснардепом Максимом Єфімовим, який починав кар'єру промисловця на Донеччині та свого часу входив до Партії регіонів. Очолював парламентський Комітет з питань промислової політики та є засновником групи компаній, що спеціалізуються на енергетичних проєктах. Його вплив на політичному та бізнесовому рівні, за словами експертів і активістів, відіграв ключову роль у просуванні будівництва вітропарків, попри численні застереження екологів. Максим Єфімов і його мати Любов Єфімова, громадянка США, є також бенефіціарними власниками ТОВ "Френдлі Логістик", яке вже згадувалося в історії про міст. 2024-го кількість працівників компанії зросла майже вшестеро, а чистий прибуток, за даними аналітичної системи Опендатабот, становив майже 68 млн грн. У червні 2025-го компанія перереєструвалася з Донецької області в Закарпатську в село Тур'ї Ремети. Можна пригадати, що й у Києві на багатьох рівнях влади в масштабного "засівання" Закарпаття вітряками є свої потужні союзники. Приміром, уже згадуваний ексголова Закарпатської ОДА, а нині заступник голови Офісу президента Віктор Микита. Замість післямови Важко не погодитися з експертом Української природоохоронної групи Олексієм Василюком: "Проблема не сам вітряк, проблема його будівництво. Ніхто з правоохоронців не каже, що у принципі вітряки погана технологія. Так, класна технологія: вітер дме, крутить турбіну, утворюється електроенергія, нічого не треба вилучати з природи. Але факт його будівництва може нашкодити сильно". Саме це ми сьогодні бачимо на Закарпатті. Люди скаржаться на хащі борщівника, втрачені пасовища, знищені поля чорниці, пошкоджені дерева в лісі та брак води в регіоні. Влада ж рапортує про енергонезалежність для країни і заради цього готова продати гори. Передплатити журнал "Країна"

Майбутні зміни торкнуться різних сфер життя

У Запоріжжі відновили дитячий садок, пошкоджений внаслідок російського обстрілу 21 жовтня 2024 року. в садочку облаштували укриття, де планують з першого вересня розпочати заняття в очному форматі

Еспресо пояснить, кого за мобілізацією можуть призвати вже у серпні, а також нові законодавчі ініціативи.В Україні триває загальна мобілізація і воєнний стан, за які було проголосовано Верховною Радою та вкотре продовжено строком на 90 днів – із 7 серпня до 5 листопада 2025 року.Під поняттям "загальна мобілізація" розуміють систему швидкого доукомплектування Збройних Сил, яка діє одночасно по всій території України. Цей механізм дає змогу збільшити кількість військових для ведення оборони країни, а також створити резерв громадян, готових служити в армії у разі необхідності.З вересня  Україні стартує базова військова службаЗ 1 вересня в Україні стартує базова загальновійськова підготовка (БЗВС) та базова військова служба (БВС). Це замінники строкової військової служби. Базова загальновійськова підготовка буде обов'язковою для судентів-чоловіків (для жінок - добровільно), окрім тих, що визнані непридатними до військової служби за станом здоров'я. Вона має бути інтегрована у навчальний процес вишів. Базову військову підготовку зобов'язані пройти усі чоловіки віком від 18 до 25 років, які визнані придатними до військової служби. Для проходження БВС чоловіки отримуватимуть повістку. При цьому чоловіки можуть обрати рік проходження БВС, один раз оформивши відстрочку. Важливо, що її треба пройти до досягення мобілізаційного віку. Термін базової військової підготовки - 90 днів. Вона проходитиме на база військових навчальних центрів. При цьому робоче місце і зарплата працівника має зберігатись на час проходження ним БВП. По закінченні чоловік отримає військову спеціальність.Водночас, у парламенті в червні 2025 року було зареєстровано законопроєкт 13347, що пропонує замінити курс БЗВП на дисципліну "Основи національного спротиву". Ці програми фактично не різняться у теоретичній частині, але мають низку відмінностей щодо практичної частини. Польові навчання планують скоротити, а також зосередити більшу увагу на домедичні допомозі, теоретичних аспектах вогневої підготовки тощо. Однак законопроєкт наразі не прийнятий.Нова відстрочка у Резерв+У серпні у застосунку Резерв+  додалася нова відстрочка – для подружжя, в якому чоловік або дружина мають інвалідність І або II групи.Як повідомляє Міноборони, щоб отримати цю відстрочку, інформація про інвалідність має бути в Єдиній інформаційній системі соціальної сфери або у відповідній інформаційній системі Пенсійного фонду України, а також необхідно мати запис про шлюб в Державному реєстрі актів цивільного стану.Відстрочки в Резерв+ запустилися в листопаді минулого року. За даними міністервва, нині  40% від усіх відстрочок оформлюється саме в застосунку.Обмежено придатних до військової служби більше не маєУ 2024 році набув чинності закон  "Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прав військовослужбовців та поліціянтів на соціальний захист". Цей закон спрямований на гарантування прав військовослужбовців на отримання інформації, медичного забезпечення та відпусток, а також надання поліціянтам права на одноразову грошову допомогу у разі загибелі чи визначення втрати працездатності.Крім того, один із пунктів проєкту виключає з переліку висновків ВЛК "обмежену придатність", натомість залишилось дві категорії: придатні та непридатні. Всі, хто раніше був визнаний обмежено придатним, зобов'язані були повторно пройти медкомісію протягом дев'яти місяців із набуття чинності закону (до 4 лютого 2025 року). Однак, через велике навантаження на ТЦК та медкомісії, терміни "перепроходження" були продовжені ще на чотири місяці, тобто до 5 червня 2025 року.  Також, наприкінці січня з'явилась можливість щодо отримання електронного направлення для проходження медобстеження, замість звичайного паперового. Оновлений список захворювань, що слугують підставою рішення ВЛК щодо непридатності або звільнення від мобілізації затверджено від 27 квітня 2024 року №262 Про затвердження Змін до Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України.Не підлягають призову військовозобов'язані з інвалідністю всіх груп та люди, які згідно з рішенням ВЛК є тимчасово непридатними для проходження служби на період від 6 до 12 місяців (з наступним переоглядом).Що треба знати військовозобов'язаним, які за кордономОновлення стосуються також військовозобов'язаних, які перебувають за кордоном. Без військово-облікових документів чоловіки тепер не мають змоги оформити паспорт, закордонний паспорт або отримати консульські послуги. Для уникнення неприємностей українці, які перебувають за кордоном, мали також оновити свої персональні дані протягом 60 днів після набуття чинності закону про мобілізацію. Це можна зробити, зв'язавшись з ТЦК за допомогою телефону або через електронну пошту.У вересні 2024 року до Парламенту було подано законопроєкт №12076, який пропонує зміни до Закону "Про військовий обов’язок і військову службу", зокрема щодо військового обліку 17-річних. Нині документ вже набув чинності, тож тепер юнакам не потрібно проходити ВЛК перед постановкою на облік. Також, того року, коли юнаку виповнюється 17 років, він має стати на облік саме у період з 1 січня до 31 липня. Водночас юрист Юрій Танасійчук у повідомленні для телеканалу Київ24 розповів, що в Україні вже запроваджена автоматична система постановки на військовий облік:Мобілізація в Україні на сьогодні: кого можуть призвати вже у вересніІз початку вересня, як і раніше, отримати повістки можуть чоловіки віком від 18 до 60 років, які є військовозобов'язаними, відповідають вимогам за станом здоров’я та не мають інших підстав для відтермінування служби.Загалом, військове керівництво країни зазначає, що насамперед для доукомлектації армії потрібні люди з бойовим досвідом – штурмовики, артилеристи тощо. Другорядно - фахівці з різних сфер: водії, IT-спеціалісти, зв'язківці. Адже мобілізаційні процеси здійснюються не лише для бойових дій на фронті, а також для виконання різноманітних завдань. Один із можливих напрямків служби у таких випадках - це робота в штабі. Це означає, що в армії є потреба в професіоналах різних спеціальностей.Так, мобілізації можуть підлягати такі групи військовозобов'язаних:чоловіки віком від 25 до 60 років, які придатні за станом здоров’я, а також немають права на відстрочку та не входять до числа заброньованих.чоловіки віком від 18 до 25 років (якщо вони є офіцерами запасу або пройшли строкову військову службу). Граничний вік для мобілізації залишився незмінним та не застосовується до чоловіків, які досягли 60-річного віку.Добровільно прийняти рішення щодо вступу на військову службу можуть:жінки віком до 60 років, які придатні за станом здоров’я; чоловіки віком від 18 до 25 років, які раніше не брали участь у виконанні строкової служби – на службу за контрактом;люди з інвалідністю, а також ті, хто отримав право на відтермінування від мобілізації через сімейні обставини.Наприкінці вересня 2023 до Верховної Ради внесли законопроект №10084, метою якого є зняття вікового обмеження на добровільне проходження військової служби. Йдеться про військовослужбовців, які будуть визнані ВЛК придатними до служби, володіють значним рівнем професійної підготовки та практичним досвідом. Нині тим, кому виповнилось 60 років, відмовляють у проходженні військової служби.  На противагу цьому законопроєкту 18 листопада 2024 року було зареєстровано законопроєкт №12222, що передбачає зниження граничного віку проходження військової служби з нинішніх 60 до 55 років. Жоден з документів не пройшов навіть першого читання.У Верховній Раді 16 вересня 2024 року розглянули доопрацьований законопроєкт №11379-д, який передбачає заборону мобілізації юнаків до 25 років. Проєкт було прийнято, він досі чекає на підпис Президента. Через наявну "прогалину" в законодавстві, сьогодні було можливо мобілізувати військовозобов'язаних віком до 25 років, якщо вони визнані непридатними в мирний час або обмежено придатними під час воєнного стану. У Telegram-каналі нардеп Олексій Гончаренко повідомив, що мобілізацію обмежено придатних чоловіків, яким 18-25 років, офіційно зупинили відповідно до директиви Командування Сухопутних Військ. Що таке "Контракт 18-24"Хоча українська влада нині й досі рішуче відкидає ідею мобілізації з 18 років, яку пропонують США, в Офісі президента України вже впровадили зміни до законодавства та указів глави держави, щодо запровадження добровільного контракту для чоловіків віком до 25 років. Ініціатива "Контракт 18-24" спрямована на залучення тих, хто не підлягає обов’язковій мобілізації, та передбачає низку привілеїв, суттєву матеріальну підтримку для добровольців.Так, контракт на суму 1 мільйон гривень має авансовий платіж у розмірі 200 тисяч гривень одразу після підписання, а залишок у 800 тисяч гривень буде виплачено у декілька етапів. Молоді добровольці, залежно завдань, можуть отримувати "зарплату" до 120 тисяч гривень, а також додаткові виплати за участь у бойових операціях. В результаті загальна сума виплат за рік контракту може досягти до 2 мільйонів гривень. Крім того, для військових передбачені вигідні умови: пільгова іпотека, безкоштовне навчання та медичне обслуговування, а також можливість виїжджати за кордон після виконання контакту.Електронний реєстр військовозобов'язанихЩе у вересні 2023 року на сайті Верховної Ради з'явився законопроект, який стосується створення електронного реєстру військовозобов'язаних. Народні депутати запропонували зібрати всю доступну особисту та службову інформацію про військовозобов’язаних і резервістів у електронних реєстрах і базах даних у єдиний е-реєстр.Тобто, передати Міністерству оборони інформацію з державних реєстрів: МВС, Податкової служби, МОЗ, Держміграційної служби та інших відомств. Відповідно до проєкту закону, в автоматичному режимі військове відомство буде отримувати інформацію та особисті дані про українців віком 18-60 років. Включно з номерами телефонів, електронною поштою, відомостями про сімейний стан, роботу військовозобов’язаних та інше.Сьогодні е-реєстр "Оберіг" працює повноцінно, а в особистому кабінеті громадяни зможуть уточнити внесені дані та подати відомості до ТЦК через "Резерв+"."Це закрита система, яка має свій захищений контур. Всі вимоги (захисту - ред.) до неї витримані. Це достатньо захищений продукт, який немає жодних натяків на можливість бути вразливим. І ми бачимо, що за півтора року повномасштабної війни немає витоку сенситивної інформації", - заявив міністр цифрової трансформації Михайло Федоров у коментарі Еспресо.У свою чергу, Мінцифри проєкт "смарт-мобілізація", про що було анонсовано під час пресконференції в Медіацентрі Україна ще у 2023 році вже працює. З його допомогою військовозобов’язані зможуть самостійно обрати бажану для мобілізації спеціальність та підрозділ. Так, у застосунку "Резерв+" вже є функція пошуку вакансій в Силах оборони. Уникнення або мінімізація корупційних схем є однією з основних завдань, які вирішує ця ініціатива. З іншого боку, новий підхід ґрунтується на максимальній прозорості та доступності інформації для кожного громадянина. Прийнявши рішення мобілізуватися, людина отримує можливість обрати таку спеціальність, яка відображає її унікальні здібності та особисті прагнення. До того ж зникає фактор невідомості, адже подавши заявку, та успішно пройшовши відбір, вона має можливість пройти навчання та здобути посаду, що відповідає саме її вибору. Такий підхід дозволяє кожній особі реалізувати свій потенціал та отримати можливість працювати в сфері, яка найбільше відповідає її уподобанням та навичкам.На початку квітня 2024 року, АрміяInform опублікувала інтерв’ю з Черногоренко, яка відповідає за напрямки цифрового розвитку, трансформацій та цифровізації. "Я вважаю, що людина має мати можливість мобілізуватися або підписати контракт саме до такого командира, якому він чи вона довіряє. Це - цільовий рекрутинг. Цивільна аналогія: коли після випуску з вишу за кращих студентів борються працедавці", - розповіла Черногоренко.Фото: соцмережіХто має право на виїзд за кордон? 26 серпня уряд оновив порядок перетинання державного кордону: чоловікам віком від 18 до 22 років безперешкодно перетинати кордон під час військового стану. Йдеться про всіх громадян відповідного віку. Про це повідомила прем'єрка Юлія Свириденко.На час дії воєнного стану питання перетину кордону громадянами України регулюється постановою Кабінету Міністрів України № 57. Згідно з цим правовим актом виїжджати за територію країни можуть такі військовозобов'язані чоловіки:ті, хто з медичних причин отримали дозвіл на виїзд (за станом здоров’я)за сімейними обставинамиза професієюз метою допомоги ЗСУдержслужбовціТакож, радимо звертати увагу на інформацію, яка є на офіційному веб-порталі Державної прикордонної служби України. Працівники цієї служби діють згідно з наказами та вказівками свого безпосереднього керівництва. Це важливо враховувати, оскільки їхні дії можуть базуватися не лише на загальних правилах, але й на конкретних внутрішніх інструкціях та розпорядженнях.Щодо жінок, відповідно до закону громадянки України можуть вільно виїжджати за кордон. Проте не слід забувати, що існують винятки. Обмеження на виїзд розповсюджуються на жінок, які обіймають посади в уряді та народних депутатів.Водночас у Верховній Раді зареєстрували проєкт закону, який може дозволити перетинати кордон чоловікам, які не досягли мобілізаційного віку - тобто 25 років.Військовий облік медикинь та чи буде мобілізація жінок?З 1 жовтня 2023 року в Україні жінки з медичною та фармацевтичною освітою стали на військовий облік. Однак у пресслужбі МОЗ пояснили, що постановка на облік у ТЦК не обов'язково передбачає їхню мобілізацію. Такий облік дає можливість побачити об’єктивні резерви медичного персоналу та дає змогу визначити наявний медичний потенціал серед жінок та їхню готовність допомагати в умовах воєнного стану. "Тому з 1 жовтня 2023 року на військовий облік мають стати всі жінки-медики та жінки-фармацевти, які з певних причин там не перебували. Постановка на військовий облік не дорівнює мобілізації. Облік необхідний лише для узагальнення даних про наявний резерв медиків у державі", - зазначили у відомстві.До того ж такі норми законодавчо закріплено ще 1992 року ч. 11 ст. 1 ЗУ "Про військовий обов’язок і військову службу". Жінки медичних професій підлягають військовому обліку, якщо вони відповідають віковим (до 60 років) та медичним (визначається ВЛК) критеріям для проходження служби.Згідно з постановою Кабміну від 30 грудня 2022 р. № 1487, жінки, які мають відповідну медичну та фармацевтичну освіту, але не перебувають на обліку у ТЦК, можуть влаштовуватись на роботу як невійськовозобов’язані ще протягом трьох років, тобто до кінця 2026 року, - як пояснила юристка Галина Токмач.Проте роботодавці зобов’язані повідомити ТЦК СП про те, що співробітниця їх організації/установи має медичну освіту, але не перебуває на військовому обліку. Якщо жінка працює не за фаховою спеціальністю та не надавала роботодавцю документ про наявну медичну освіту, то відповідно ТЦК СП ця інформація не стане доступною ніяким чином.Важливим доповненням є те, що українки, які перебувають на військовому обліку, зможуть перетинати кордон під час воєнного стану. Пресслужба МОН офіційно підтвердила інформацію: "Жінки-медики та жінки-фармацевти можуть безперешкодно виїжджати за кордон. Починаючи з 1 жовтня 2023 року жодних змін в умовах виїзду за кордон для жінок - не буде. Кожна жінка з медичною та фармацевтичною освітою може вільно перетинати державний кордон в незалежності від того, стоїть вона на військовому обліку чи ні. Наразі обмеження діють лише для деяких категорій державних службовців та посадових осіб, які обіймають певні посади". Однак, нова хвиля занепокоєння щодо мобілізації жінок почала ширитись соціальними мережами наприкінці вересня 2024 року. Тоді, на веб-порталі Верховної Ради зареєстрували проєкт №12076, який пропонує внести зміни до ЗУ "Про військовий обов'язок і військову службу". У ньому зокрема йдеться про уточнення норм щодо військового обліку жінок, які мають бажання пройти базову військову підготовку. Згідно із запропонованими змінами, перед початком служби вони, за власною згодою, будуть поставлені на військовий облік призовників. Після базової підготовки таких жінок зараховуватимуть до військового обліку військовозобов'язаних, зазначають в матеріалі ЮРЛІГА. У січні 2025 року документ набув чинності, адже його підписав Президент. Згідно з Конституцією України, всі зобов’язання, які покладені на чоловіків під час дії воєнного стану, автоматично поширюватимуться і на цих жінок. Водночас законодавство про мобілізацію не передбачає обов’язкового проходження служби жінок у ЗСУ. Представниці жіночої статі можуть долучитися до армії виключно на добровільній основі, уклавши відповідний контракт. Що означають поняття "повна мобілізація" та "посилення мобілізації" на практиціБойові дії тривають, і Україна не припиняє наступати для звільнення всіх своїх територій. Незважаючи на такі значні цифри втрат серед окупантів, з української сторони теж існує потреба у поповнені резервів. Якщо ж говорити про "повну мобілізацію", то в правовому полі України таке поняття взагалі відсутнє. Існують лише терміни – часткова і загальна мобілізація. Тож страхітливі історії про повну мобілізацію всіх чоловіків можна сприймати лише як добре продуману ІПСО.Наприкінці березня 2024 року Головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський повідомив у інтерв'ю Укрінформу, що завдяки оптимізації навантаження між різними частинами та підрозділами Сил оборони, а також проведенню оцінки можливостей українського війська, вдалося "значно знизити" потребу в мобілізації резервістів."За рахунок перегляду наших внутрішніх ресурсів та уточнення бойового складу ЗСУ ця цифра (500 тис. резервістів, — ред.) була суттєво зменшена. Ми очікуємо, що у нас буде достатньо людей, здатних захищати Батьківщину. Йдеться не лише про мобілізованих, а й про добровольців", - розповів Сирський.Однак, 29 жовтня секретар РНБО Олександр Литвиненко, під час промови у Верховній Раді наголосив на потребі додаткової мобілізації в Україні, пише LIGA.net. Відповідно до його слів, для досягнення 85% укомплектованості військових частин необхідно призвати ще 160 тисяч військовозобов'язаних. Він підкреслив, що такі дії є ключовими для зміцнення обороноздатності країни, зважаючи на поточні виклики, які постали через ситуацію на фронті.Нині точні цифри та плани щодо мобілізації не повідомляють. Водночас Сирський підкреслив, що головний шлях доукомплектування армії – це подальше проведення мобілізаційних заходів, пише РБК-Україна. Головнокомандувач також акцентував, що процес має бути прозорим, відповідати закону та не створювати шоку в суспільстві:"Водночас я наполягаю на мобілізації з обов’язковим дотриманням законності та прозорості в роботі ТЦК. Для людей мобілізація не має бути шоком. Всі наші територіальні центри комплектування повинні змінитися. Визначено завдання президентом України - верховним головнокомандувачем".У липні 2025 року на брифінгу член оборонного комітету ВР Федір Веніславський розповів, що нині в Україні призивають на службу до 30 тисяч осів щомісяця, паралельно вдосконалюючи систему рекрутингу. Фото: gettyimagesЯкі бувають види повісток та де їх можуть вручити Сьогодні в Україні передбачено законом чотири види повісток. Однак, відповідно до доповнення статті 18−1 ЗУ про військовий обов’язок і військову службу, в період воєнного стану не відбувається призов на строкову військову службу. Зміни, що стосуються процедури військового обліку призовників, а також процедури вручення повісток вже в дії. Громадяни за бажанням зможуть зареєструвати свій електронний кабінет у системі призовника, військовозобов'язаного або резервіста "Резерв+", але повістки у електронному форматі не будуть розсилати. Крім того, всі військовозобов'язані після введення в дію закону протягом 60 днів (до 16 липня 2024 року) мали оновити дані за допомогою цього кабінету або особисто прийти в ЦНАП чи ТЦК. Сьогодні громадяни все ще можуть це зробити, але тепер лише двома способами: через застосунок Резерв+ або в ТЦК та СП.Наприкінці червня 2024 року у мобільному додатку "Резерв+" з'явилася можливість використовувати QR-код. За словами Лазуткіна, QR-код з юридичної сторони має таку ж силу, як і традиційний паперовий документ. Крім того, сьогодні й досі діють норми визначені Порядком проведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, закони про мобілізацію, військову підготовку та обов'язок. Відповідно до цих правил існують випадки, коли чоловікам необхідно самостійно звертатися до територіального центру комплектації без отримання повістки, зокрема, щоб оновити дані.У 2025 році чоловіки можуть отримати такі види повісток:Для уточнення облікових даних. Видаються з метою оновлення та уточнення інформації про стан здоров'я особи, склад сім'ї, місця роботи та інших важливих даних. На проходження військово-лікарської комісії (ВЛК). Ця повістка підписана начальником Територіального військового комісаріату, вимагає пройти медичний огляд. Разом з повісткою додається спеціальна картка дослідження та медичного обстеження. У цій картці буде внесено висновок ВЛК щодо придатності до військової служби, непридатності або обмеженої придатності.Мобілізаційне розпорядження. Така повістка видається військовозобов'язаному після того, як медкомісія визнала його придатним для військової служби.Повістка щодо призову на військову службу до Збройних Сил України.Тож, в повістці обов'язково повинна бути зазначена мета виклику військовозобов'язаної людини.Нові правила у процедурі вручення повісток Речниця територіального центру комплектування та соціальної підтримки Аліна Кривошея розповіла, хто має право вручати повістки: "Повістку може вручити не лише посадова особа ТЦК та СП, а й органи місцевого самоврядування, керівники підприємств, установ, організацій, у тому числі закладів освіти".А з місцем вручення даного документу трохи важче. На практиці законодавством не встановлено конкретне місце для вручення повістки, тому фактично це може відбутися в будь-якому місці, як-от у парку, на блокпості чи в іншому громадському місці, або за місцем проживання. Новий закон містить вимогу: під час мобілізації громадяни України у віці 18-60 років повинні мати при собі військово-обліковий документ і пред'являти його за вимогою представника ТЦК, поліцейського чи представника Державної прикордонної служби України у прикордонній смузі, контрольованому прикордонному районі та на пунктах пропуску через державний кордон України. Тепер процес перевірки документів буде проводитись із фото- та відеофіксацією. Крім того, при врученні повістки представники ТЦК зобов'язані за вимогою надавати свої особисті дані, зокрема ПІБ та посаду, а також пред'являти службові посвідчення для підтвердження своєї ідентифікації. У такому випадку повістка буде вважатись врученою після того, як людина особисто її отримала та поставила підпис.Важливо, що з 18 липня 2024 року повістки чоловікам можуть надсилати звичайною поштою після закінчення встановленого законом 60-денного строку на уточнення військово-облікових даних. Це передбачено постановою Кабінету Міністрів №560 від 16 травня.Відповідно до цього документу, повістку вважатимуть підтвердженою навіть у разі відмови від її отримання або відсутності людини проживання за вказаною адресою. Таке "заочне" оповіщення дозволяє вважати чоловіка повідомленим без підпису на повістці.Якщо людина не оновила дані в ТЦК, ЦНАПі або через Резерв+, тоді під час перевірки військо-облікових документів громадянин отримає повістку для оновлення даних. Цю ситуацію пояснив юрист "Столичної правової групи" Володимир Прядка на YouTube-каналі компанії."Перевірки військо-облікових документів у громадян на вулиці нікуди не зникнуть і будуть проходити після 16 липня. Результати цих перевірок залежатимуть від того, чи будуть у військовозобов'язаного громадянина оновлені військово-облікові дані, чи ні. У випадку, коли у військовозобов'язаних не виявиться відповідних документів, чи їхні документи будуть неактуальними або не оновленими відповідно до вимог закону про мобілізацію, тоді, такій особі, буде вручена повістка до ТЦК СП на оновлення військово-облікових даних", — розповів юрист.Хто може отримати повторну повістку та наслідки її ігнорування Повторно чоловік може отримати повістку, якщо він не з’явився в ТЦК з першого разу (після першої повістки). До того ж, відповідно до законів України, усі військовозобов’язані протягом семи днів після зміни будь-яких облікових даних мають повідомляти ТЦК. Це стосується зміни місця проживання, роботи, сімейного стану тощо. З цього виходить, що повістку можуть видати знову як для повторного проходження ВЛК (якщо минуло більше року з проходження огляду), так і для перевірки персональних даних чи обставин відстрочки.Згідно з новим законом, у разі невиконання військовозобов'язаними та резервістами своїх обов'язків, до ухилянтів може застосовуватись тимчасове обмеження за рішенням суду на право керування особистим транспортом. Тобто, у випадку невиконання військовозобов'язаним своїх обов'язків ТЦК має право звернутися до Нацполіції для адміністративного затримання та приведення військовозобов'язаного. Якщо це неможливо здійснити, ТЦК надсилає громадянину лист з вимогою щодо виконання обов'язків. У разі невиконання цієї вимоги протягом 10 днів, ТЦК може звернутися до суду з проханням про обмеження у праві керування автомобілем. Однак, і це обмеження не може бути застосоване, якщо кермування - це основне джерело заробітку людини або авто є необхідністю, оскільки в родині є людина з інвалідністю."Вимога ТЦК - це не повістка ТЦК. Зверніть увагу, що ТЦК подає щодо вас позов для обмеження в праві керування у разі невиконання вами вимоги, а не повістки. Це два різні юридичні терміни. Якщо раніше з повісткою ТЦК потрібно було якось ще морочитися, щоб вручити її особисто, то вимога вважається доправленою автоматично у разі надсилання рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу громадянина. Форма такої вимоги ТЦК ще не існує, принаймні досі її офіційно не опубліковано та не затверджено Міноборони", - розповів юрист Роман Сімутін в матеріалі ТСН.Щодо ігнорування повістки, як зазначає адвокат Ростислав Кравець, передбачена також адміністративна відповідальність – у вигляді штрафу, та кримінальна відповідальність за ігнорування вказівок щодо мобілізації – обмеження волі до трьох років, або позбавлення волі до п’яти років. Але треба мати на увазі, що кожен з таких випадків розглядають індивідуально та з використанням цілого комплексу заходів.У Верховній Раді було зареєстровано ще в грудні 2023 року проєкт закону №10379, що стосується внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та Кримінального кодексу України. Він спрямований на посилення відповідальності за порушення військового законодавства. Хоча цей документ зазнав значної критики та юристи наголошують на доцільності впровадження такого документу, його все ж таки було підписано Президентом 17 травня 2024 року.Відповідно до закону, штрафи для людей, які ухиляються від мобілізації, такі: за недотримання правил військового обліку накладається штраф у розмірі від 3 400 до 5 100 гривень. За порушення повторно або в особливий період сума зростає до 17 000-25 500 гривень. Крім того, передбачена відповідальність за порушення законодавства, що стосуються оборони та мобілізації.Однак у березні 2025 року парламент ухвалив законопроєкт, що передбачає знижку на штраф від ТЦК для військовозобов’язаних, які сплатять їх добровільно. Відповідно до документу №12093, якщо військовозобов’язаний, якого оштрафували, впродовж 10 днів звернеться до відповідних органів та внесе платіж, сума штрафу буде зменшена вдвічі, тобто буде надана знижка у розмірі 50%. Це означає, що замість 17 000 гривень, а саме така сума мінімального штрафу, громадянину доведеться сплатити лише 8500 гривень.Крім зниженої суми штрафу, даний законопроєкт також передбачає скасування адміністративних проваджень щодо порушень військового обліку для громадян, які самостійно приймуть рішення щодо вступу до лав Збройних сил. Нині документ вже підписано Володимиром Зеленським. Водночас згідно зі статтею 38 КУпАП, притягнути людину до адміністративної відповідальності можливо лише якщо з дня виявлення порушення минуло не більше трьох місяців або якщо з моменту його вчинення ще не пройшов рік, пише . Тобто, беручи до уваги той факт, що граничний день оновлення даних – це 16 липня 2024 року, то вже 17 липня 2025 року пройшов останній термін для адміністративного стягнення.  Проте у коментарі ТСН речник Сухопутних військ ЗСУ Віталій Саранцев спростував таку інформацію: "Заяви окремих адвокатів про неможливість накласти штраф за неоновлення військово-облікових даних не відповідають дійсності. Штрафи, які передбачені за порушення військового обліку - залишаються. Якщо людина самостійно прибуде до ТЦК, то у неї буде можливість сплатити вдвічі менше — 8500". Хто не підлягає мобілізації через відстрочку Оновлений закон має низку норм, які стосуються відстрочки від призову під час мобілізації. Тому, коли 18 травня документ набув чинності, саме таким категоріям осіб тепер надається відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації:люди, які заброньовані державними органами, підприємствами, установами тощо;люди з інвалідністю (наприклад, якщо у людини 2 група інвалідності, мобілізація такої особи можлива лише за власним бажанням);люди, які тимчасово непридатні за рішенням ВЛК (на період 6-12 місяців, потім потрібно пройти переогляд);люди, які мають трьох і більше неповнолітніх дітей на утриманні (тобто, мобілізація багатодітних батьків не буде проводитись). Винятком є ті, у кого є заборгованість з оплати елементів, якщо загальний розмір заборгованості перевищує суму платежів за 3 місяці;жінки та чоловіки, які мають на утриманні неповнолітню дитину або дітей, у випадку, якщо другий з батьків цієї дитини помер, був позбавлений батьківських прав, визнаний зниклим безвісти або оголошений померлим;люди, які виховують неповнолітню тяжкохвору дитину або дитину з інвалідністю;люди, на утриманні яких повнолітня дитина з інвалідністю I-II групи;усиновлювачі, на утриманні яких перебувають діти до 18 років, які на момент усиновлення були дітьми-сиротами або дітьми, які позбавлені батьківського піклування;ті, хто займаються постійним доглядом за хворою дружиною/чоловіком, дитиною, а також своїми батьками або батьками чоловіка чи дружини (згідно певних умов), які за висновком спеціальних медичних комісій потребують неперервного догляду;опікуни людини, яка визнана судом недієздатною;люди, що мають чоловіка або дружину, яким встановлена інвалідність I-II групи;люди, що мають чоловіка або дружину, яким встановлена інвалідність III групи внаслідок важких захворювань, втрати кінцівок та органів або за наявності у людини, яка має інвалідність III групи важкої хвороби, психічного розладу, паралітичних синдромів та інше;люди, в яких один із своїх батьків або батьків чоловіка (дружини) має інвалідність І-ІІ групи та згідно з законом зобов’язані їх утримувати, за умови, що немає інших людей, які не входять до числа військовозобов’язаних (виключенням є люди, які самі мають інвалідність, потребують постійного догляду або знаходяться у в'язниці). У випадку відсутності невійськовозобов'язаних людей, які могли б здійснювати догляд за людиною з інвалідністю І-ІІ групи, такий догляд може здійснювати лише один військовозобов'язаний, якого має обрати людина з інвалідністю.члени родини з числа другого ступеню споріднення (не більше одного) людини з інвалідністю І-ІІ групи, які займаються постійним доглядом за нею, за умови відсутності людей з числа родини першого ступеня споріднення або, якщо люди першого ступеня споріднення самі потребують постійного догляду згідно з рішенням спеціальної медичної комісії. Якщо відсутні члени родини першого та другого ступеня споріднення, ця норма застосовується до членів родини третього ступеня споріднення людини з інвалідністю.якщо жінка з чоловіком є військовослужбовцями та мають неповнолітню дитину, один з них може отримати відстрочку та право на звільнення від військової служби (чи то чоловік, чи то жінка);керівники міністерств та їх заступники, керівники державних органів та органів державного управління, чиї повноваження охоплюють всю країну;нардепи України, депутати Верховної Ради АР Крим, уповноважений ВРУ з прав людини;голова та члени Рахункової палати;судді, члени Вищої ради правосуддя та Вищої кваліфікаційної комісії суддів України тощо;працівники різноманітних органів військового управління, військових частин та оборонних організацій, такі як Міноборони, ЗСУ, СБУ, Державна спеціальна служба транспорту, Державна служба спеціального зв’язку та захисту інформації України, Служба зовнішньої розвідки України, Нацгвардія, Державна прикордонна служба України, Управління державної охорони України, апарат МВС та установи експертної служби МВС;службовці, які займають дипломатичні посади, Міністерства закордонних справ України та люди, які мають ранг Надзвичайний та Повноважний Посол;держслужбовці, які оцінюють та готують проекти нормативно-правових актів, проводять їх експертизу. Також це стосується спеціалістів з кібербезпеки, кіберзахисту та інформаційних технологій, які відповідають за розроблення програмного забезпечення, адміністрування баз даних та інші дії, які забезпечують діяльність президента України, ВРУ та КМУ;інші військовозобов’язані або деякі категорії людей у випадках, що передбачені законом.Відстрочку від призову на особливий період під час мобілізації мають:студенти денної або дуальної форми, які здобувають професійну або професійно-технічну, фахову передвищу та вищу освіту. За умови, що цей рівень освіти є вищим за попередньо здобутий. Це стосується також докторантів та тих, хто проходить інтернатуру.наукові працівники установ вищої або передвищої освіти й наукових організацій, які мають науковий ступінь. Також педагогічні працівники в закладах фахової передвищої, професійної, професійно-технічної та загальної середньої освіти, за умови їхньої роботи у відповідних закладах або організаціях не менше ніж на 0,75 ставки;люди, які втратили (смерть або зникли безвісти) близьких родичів (чоловік, дружина, син, донька, батько, мати, рідний або повнорідний брат чи сестра) під час їхньої участі у Антитерористичній операції, збройної агресії РФ у Донецькій та Луганській областях, забезпечені оборони та стримуванні збройної агресії проти України під час воєнного стану (військовослужбовці, люди, які мали відношення до забезпечення безпеки та оборони України та інші).члени родини (чоловік, дружина, син, донька, батько, мати, рідний або повнорідний брат чи сестра) людей, яким було присвоєно звання Герой України посмертно, за мужність, яка була виявлена у період Революції Гідності.Крім того, наприкінці серпня 2024 року парламент ухвалив законопроєкт №11391, що надає відстрочку від військової служби тим, чиї неповнорідні родичі, зокрема, брат чи сестра, загинули або зникли безвісти під час участі у бойових діях з РФ. Раніше ця норма стосувалась лише рідних та повнорідних братів/сестер. Наразі документ вже підписав президент.Не можна також призвати військових, які служили під час воєнного стану та були звільнені в запас через звільнення з полону. До того ж призову під час мобілізації не підлягають військовозобов’язані чоловіки, які пройшли базову загальновійськову підготовку, але не досягли 25-річного віку. Ці дві категорії військовозобов'язаних можуть проходити військову службу за власним бажанням.Проте, Міністерство освіти планує внести зміни до законодавства, які можуть скасувати відстрочку від мобілізації для студентів віком від 25 років. Про це розповів заступник міністра освіти Михайло Винницький у коментарі Новини.LIVE. За його словами, зміни можуть торкнутись тих, хто здобуває другу або третю освіту у профтехучилищах."У нас є феномен дуже цікавий. Особа, якій 35-40 років і вона отримувала різні дипломи про вищу освіту, професійну освіту у часи, коли не було загального реєстру дипломів… В нас єдина державна електронна база з'явилася приблизно 10 років тому. Ну і, відповідно, хто вчився раніше, дуже часто може сказати: "А я загубив свій диплом". І раптом він вступає в професійно-технічну освіту без іспитів, бо там не треба НМТ", - зазначив Винницький. Уряд пропонує також дозволити педагогам певних напрямків отримувати відстрочку від мобілізації. Право на це матимуть ті працівники державних і комунальних закладів позашкільної освіти, які станом на 1 січня 2025 року були офіційно працевлаштовані за основним місцем роботи та мали навантаження щонайменше 0,75 ставки. Йдеться про викладачів, що працюють у сферах еколого-натуралістичних, науково-технічних, дослідницько-експериментальних напрямів та військово-патріотичного виховання.Наразі законопроєкт із пропозиціями змін до статті 23 ЗУ "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" було відкликано. Бронювання працівниківБронювання військовозобов'язаних працівників надає ключовим співробітникам підприємств, компаній, установ та організацій тимчасову відстрочку від мобілізації на термін до шести місяців. Ці працівники є критично важливими для забезпечення стабільної роботи їхніх установ. Про це пише ЛІГА:ЗАКОН.  Наприкінці січня 2023 року Кабмін прийняв порядок №76, що стосується реалізації положень Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію". Тоді було оновлено попередню процедуру бронювання військовозобов'язаних. Однак, згодом уряд ще вдосконалив процедуру бронювання військовозобов'язаних під час мобілізації та воєнного стану постановою "Про внесення змін до Порядку бронювання військовозобов'язаних під час дії воєнного стану" № 400, яка стала чинною 2 травня.Відповідно до тексту Порядку, бронюванню підлягають керівники, заступники, а також 50 % від кількості військовозобов'язаних працівників (за певними винятками), що працюють:на підприємствах з мобілізаційними завданнями, якщо це необхідно для їх виконання;на підприємствах, що забезпечують виробництво товарів і послуг для Збройних Сил України та інших військових формувань;на критично важливих для економіки та життєдіяльності населення підприємствах.Ця процедура мала б забезпечувати стабільне функціонування ключових установ в особливий період. Однак, впродовж осені 2024 Кабмін знову переглянув правила бронювання працівників і критерії для визначення підприємств критично важливими. Постанова № 1332 затверджує оновлений порядок бронювання військовозобов'язаних, наприклад, щодо розбронювання, але й впроваджує додаткові обов’язкові вимоги для установ та підприємств. Ігнорування цих змін може унеможливити бронювання працівників, зазначають в Економічній правді. Чинності постанова набрала вже з початку грудня.Якщо заробітна плата співробітника не перевищує 20 000 грн на місяць (або 2,5 мінімальних зарплат на сьогодні), таку людину не можна бронювати навіть у разі роботи на критично важливих підприємствах. Це змушує компанії забезпечувати прозорість виплат і переглядати рівень зарплат відповідно до нових норм. Тобто, фактично економічне бронювання, яке викликало значний резонанс у суспільстві та серед військових, було частково інтегровано до звичайного бронювання.Раніше радник голови Офісу президента Михайло Подоляк розповів в інтерв'ю Новини.LIVE, що економічне бронювання сприятиме збільшенню фінансування Збройних Сил України."Ще раз нагадаю, що на одного військового припадає п'ять платників податків. Детінізація української економіки в ідеальному вигляді не відбулася, відтак гроші треба шукати. На сьогодні теж є певне бронювання, виходячи із забезпечення критичної інфраструктури. Те ж саме буде стосуватися економічного бронювання, тільки за прозорими процедурами. Ми додатково бронюємо певну кількість людей і додатково за них платимо. Не розумію, звідки тут про нерівність", - розповів Подоляк. Однак, звісно є чимало противників такого законопроєкту, які вважають, що "економічне бронювання" можна розглядати як спосіб відкупитися від обов'язку захищати країну.Військовий адвокат та юрист Центру підтримки ветеранів Роман Лихачов у матеріалі для NV зазначив, що нові правила бронювання передбачають автоматичне скасування відстрочки за кількох обставин. Серед них: завершення терміну дії відстрочки, припинення підприємством діяльності/виконання робіт, пов’язаних із забезпеченням армії, позбавлення компанії статусу критично важливої чи ліквідація установи, звільнення працівника чи навіть тимчасове припинення трудових відносин.Крім того, як зауважив Лихачов, органи, які присвоюють підприємствам статус критично важливих, мають право здійснювати перевірки у будь-який момент щодо відповідності критеріям "критичності". У разі втрати цього статусу співробітники автоматично позбавляються відстрочки та підлягають мобілізації.

В Україні середньомісячна температура у вересні очікується на рівні 13-18 градусів тепла. Середньомісячна температура вересня буде у межах 13-18 градусів, у Карпатах це 11-12 градусів, що є близьким до норми. Про це у телеефірі повідомив синоптик Укргідрометцентру Іван Семиліт, повідомляє Gazeta.ua. За словами Семиліта, синоптик рози заздалегідь не можуть сказати, коли точно прийде метеорологічна осінь. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Найхолодніший день: синоптикиня засмутила прогнозом на вівторок "Але це має бути стійкий перехід середньодобової температури через 15 градусів у бік зниження. Бо синоптичні процеси мінливі, і до території України можуть надходити як повітряні маси з Атлантики, приносячи прохолоду, так і з тропічних широт, приносячи тепло", - зазначив представник Укргідрометцентру. Він пояснив, що, якщо загалом дивитися на весь розподіл температури по території України, то найраніше, тобто у першій декаді вересня, метеорологічна осінь приходить у західні області та на Полісся: "у другій декаді вересня - це у нас, звісно, буде лісостепова зона України. І в третій декаді вересня - тобто наприкінці першого місяця осені - метеорологічна осінь приходить до південних областей". 26 серпня в Україні зафіксували хмарну погоду з проясненнями. У північній частині, вдень і в Черкаській, Полтавській та Харківській областях пройде короткочасний дощ.

У 2025 році Львівська політехніка стала лідером за кількістю рекомендацій на бюджетні місця, залишивши позаду КПІ, Університет Шевченка та інші виші. Тут запускають дистанційку для студентів з-за кордону і рухаються до того, щоб стати хабом малих ядерних реакторів. Яка ситуація з ІТ-спеціальностями, чи є гендерний дисбаланс при вступі, як повернути українських студентів і як працює моніторинг викладачів — розповідає ректорка політехніки Наталія Шаховська. «Цього року вступників на 12 тисяч більше» — За результатами вступної кампанії цього року Львівська політехніка має найбільшу кількість бюджетних місць серед університетів. Вперше ви обігнали Університет Шевченка, КПІ тощо. З чим це пов’язано? Розподіл за бюджетними місцями та розподіл на бюджет і контракт відбувається автоматично за поданими заявами вступників. Найбільша кількість бюджетних місць означає, що до нас хотіли потрапити достойні вступники з високими балами. Велику кількість заяв ми маємо другий рік поспіль: 47 325, за конкурсом 39 859. Без сумніву, одним із факторів залишається безпековість регіону. Львів, порівняно з іншими областями, не так часто страждає від ворожих атак. Вступники приїжджають з різних куточків країни. Та й сама Львівська політехніка є привабливим місцем для навчання. Щороку намагаємося презентувати нові освітні послуги та програми. Якщо порівнювати з 2024-м, цього року заяв на бакалаврат на 12 тисяч більше. — Нещодавно під час обстрілу постраждали корпуси Львівської політехніки. Як загалом ви оцінюєте масштаб пошкоджень і чи відновилися після нього? Ще не відновилися. Оскільки ми бюджетна установа, будь-які процеси є надзвичайно довгими. Для виконання робіт потрібно оголошувати тендер, погоджувати низку документів. Ми вдячні спільноті та партнерам — SoftServe, EPAM і «Приватбанку» — за фінансову допомогу. За ці внески ми замінимо склопакети. А відновлювальні роботи, сподіваюсь, завершимо до нового року. Замінимо знищену комп’ютерну техніку тощо. «За IT-спеціальностями, як і торік, катастрофи немає» — Про які ще особливості цьогорічної кампанії можете зауважити? За допущеними заявами на конкурс (нижня межа балів для бюджету і контракту; вступники з нижчими балами не допускаються навіть до конкурсу на контракт) ми теж маємо збільшення на майже 15 тисяч. Важливий показник цієї кампанії — кількість вступників, які були рекомендовані на бюджет, але з різних причин не вступили, значно зменшилася. Торік таких заяв було 453, а нині 147. Цей вступний рік для Львівської політехніки добрий. Нова процедура, коли вступник подає дві заяви — на бюджет і окремо на контракт, з одного боку, породила хаос і нерозуміння серед батьків. Не всі зорієнтувалися, що потрібно робити окремі конкурсні пропозиції, попри те, що Міносвіти публікувало багато пояснень. З іншого боку, чітке спрямування, що людина хоче навчатися саме за цією освітньою програмою на бюджеті або на контракті, структурувало сам вступ і зменшило згадану кількість дірок на бюджеті. — Яка ситуація з інженерними спеціальностями? Чи є недобір? За IT-спеціальностями, як і торік, катастрофи немає. Незначна кількість бюджетних місць, яка не закрита зараз, буде закрита пільговиками. Кібербезпека цього року знову побила всі рекорди за кількістю охочих навчатися — 364 вступники. Комп’ютерні науки теж гарно себе показали. Ця спеціальність в нас представлена п’ятьма різними освітніми програмами. Якщо взяти сумарну кількість вступників, то показник набору в нас найвищий в Україні. — А з чим, на вашу думку, пов’язана популярність кібербезпеки? Бо Львівська політехніка це не єдиний університет, в якого такий розподіл серед IT-спеціальностей. Думаю, в усіх на слуху кібератаки, яких завдає держава-агресор, і наша протидія їм. Популярність кібербезпеки зумовлена обставинами, в яких ми перебуваємо. Як і популярність психологів. — А серед всіх спеціальностей, які є в політехніці, на якому місці ІТ? На перших місцях гуманітарні спеціальності — психологія, економіка, менеджмент і маркетинг, а потім — IT. Це не тільки загальноукраїнська тенденція, а європейський тренд. Попит на гуманітарні спеціальності в останні роки, на жаль, переважає інженерні. — Чи є у Львівської політехніки план, як популяризувати інженерні спеціальності? Ми відкрили інноваційну лабораторію з енергетики. Вона дає змогу моделювати будь-які ситуації, які можуть трапитися на атомних станціях, незалежно від масштабу. Обладнання для неї подарували американські партнери. Робимо кроки, щоб перетворити політехніку на хаб малих ядерних реакторів. У нас є програма з БПЛА, куди залучаємо ветеранів і військових. Власне, серед них ця програма є однією з найпопулярніших. Тут є і соціальна складова — перекваліфікація наших ветеранів, їхня соціалізація. «Питання гендерності, як на мене, вже кілька останніх років не стоїть» — Чи зберігається тенденція, що дівчата здебільшого йдуть на гуманітарні науки, а хлопці в ІТ? У нас відсоток дівчат і хлопців наближаються до 50/50. Це спостерігаємо й на рівні шкіл. У Львівському фізмат-ліцеї на фізико-математичному напрямі навчається все більше дівчат, тому питання гендерності, як на мене, вже кілька останніх років не стоїть. — Як щодо офлайн і онлайн-навчання? Які тенденції тут бачите? Наші студенти вчаться офлайн. Досвід ковідних часів і війни показав, що для навчання все-таки має бути живе спілкування. Однак цього року ми також пробуємо запустити дистанційку для тих вступників, які перебувають за кордоном і з певних причин не можуть приїхати в Україну. За програмою «Програмування і проєктування інформаційних систем» абітурієнти можуть складати екзамени в Польщі. Це робимо для того, щоб зберегти зв’язки з нашими людьми за кордоном. Плануємо набирати студентів і за подвійними дипломами, щоб вони могли офіційно навчатися у двох університетах. Такі опції доступні для магістрів. Тепер створимо можливості й для бакалаврату. — Чи очікуєте ви, що ці люди повернуться в Україну, отримавши диплом? Головна мотивація — повернути вступників в Україну, якщо не всіх, то принаймні якийсь відсоток. Це, як на мене, найбільша проблема. Ми повинні зробити все, що від нас залежить, щоб зацікавити тих, хто виїхав, повернутися. Наша ІТ-освіта якісна, це підтверджує багато закордонних університетів. «Спостерігаємо відплив першокурсників, які вже вступили в університети» — А чи помічаєте ви відплив викладачів за кордон? Одна з причин, чому ми ввели офлайн-навчання в політехніці, — щоб повернути викладачів в Україну. Зараз ми не бачимо відпливу викладачів, вони повернулися і навчають студентів тут. Інша річ, що ми спостерігаємо відплив першокурсників, які вже вступили в університети. Наближаючись до віку, коли не можна буде перетинати кордон, вони виїжджають. — Чи можна з цим якось працювати? Ми спілкуємося з батьками, зі самими вступниками. Але найімовірніше безпековість є тим фактором, який університет не може гарантувати і подолати сумніви батьків. Тому я підтримую надання можливості хлопцям вільно в’їжджати-виїжджати до 22 років. Мені здається, це важливий крок, щоб залишити їх в Україні. Щоб усе більша кількість наших студентів могла брати участь у студентських програмах обміну, підвищення кваліфікацій. Це теж про розвиток. — Чи є плани на відкриття лабораторій з компаніями? Наскільки інтегрується бізнес у навчальні програми? Є дев’ять освітніх програм, які відкриті за підтримки Львівського ІТ-кластеру. Ще програми для дуальної освіти з ІТ-компаніями. А компанія SoftServe десятьом найкращим магістрам оплачує сертифікацію в університеті Карнегі-Меллон на рівень архітектора ПЗ. Це вагомий фактор розвитку студентів. Маємо домовленості й з органами державної і регіональної влади про відкриття лабораторій. Цього року з’явилася нова кафедра з VR, плануємо запустити VR-лабораторію. Гурток БПЛА у Львівській політехніці — Чи відчуваєте конкуренцію з приватними вишами? І чи розвиваєте ШІ-складову? Якщо говорити про впровадження ШІ в життя університету, ми розробляємо ШІ-агента для швидкого пошуку документації, положень всередині політехніки. Беззаперечний факт — гнучкість приватних вишів порівняно з державними. У них значно менше регуляції в управлінні, розподілі майном, коштами тощо. Водночас у впровадженні нових технологій для державних університетів не вбачаю обмежень. Ба більше, великі університети, як-от Львівська політехніка, мають більше шансів впровадити нові технології, оскільки виконавцями чи координаторами різних проєктів є компанії на кшталт Horizon чи НАТО. Це дає змогу інтегрувати їхні розробки в університети. span style="background-color: #c4ecfc;«>З погляду новинок немає різниці, чи це приватний університет, чи державний. Різниця є тільки в бажанні гаранта розвивати ту чи іншу освітню програму. — А що означає мати бажання розвивати ту чи іншу сферу? Не секрет, що в будь-якому університеті є більш і менш популярні освітні програми. Популярність тієї чи іншої освітньої програми залежить від того, наскільки гарант і весь колектив кафедри працює зі своїми стейкхолдерами (ІТ-компаніями), вступниками і самими викладачами. — А які головні виклики нині стоять перед політехнікою? Виклик, який вже є кілька десятиліть, — фінансова ситуація. У всіх країнах зарплата викладача є нижчою за ринкову зарплату фахівця, але не настільки, як в Україні. І тому мотивація молодої людини залишатися в університеті, а не йти в бізнес, доволі невелика. Зусиль, які докладають кафедри, ЗВО, недостатньо. І власне, основний виклик — знайти додаткові кошти для молодих фахівців, щоб вони залишалися в університеті. І тут допомога потрібна саме державним вишам, оскільки вони виплачують зарплату за тарифною сіткою і в цьому плані є абсолютно негнучкими. Ще наш університет величезний, ми провели аудит його матеріального стану. Важливо покращити аудиторії. Ми виявили критичні моменти, але наявних коштів наразі недостатньо. — Є дослідження PISA, яке свідчить, що в Україні низькі знання з математики. Що тут можна зробити і чи треба? Власне, через слабший рівень знань математики і фізики останні роки все більш популярними є гуманітарні спеціальності, а не технічні. Це критично для України. В принципі це тенденція не тільки України, а й країн Європи. Реформу освіти потрібно починати зі шкіл. Коли я вступала до університету, то всі готувалися за підручником Сканаві. Якщо ти розв’язав усі задачі зі Сканаві, точно складеш будь-який екзамен з математики. Рівень задач, який зараз є в НМТ, значно нижчий. Так, з одного боку, ми розуміємо, в яких умовах нині складають екзамени — це і безпека, і постійний рівень стресу, і затяжний онлайн-режим навчання. Але цей нижчий рівень знань, який починається зі школи. — Університети в цьому плані нічим не зарадять? Університети співпрацюють з Малою академією наук. Наші викладачі займаються з окремими школярами, готують їхні конкурсні роботи. Але це доволі мала вибірка. «Усе одно хтось мусить йти в аудиторії до студентів» — Наскільки процеси в політехніці цифровізовані, умовно, у відсотках? У нас є система «Деканат». Це автоматизація навчального процесу, виставлення оцінок, переведення студентів з курсу на курс. Є система «Абітурієнт», яка, власне, дає змогу працювати з вступниками. Маємо добре автоматизовані бібліотечні процеси, репозиторії. Є системи, які моніторять показники викладачів і дають змогу їх оцінити. Хочеться більшої гнучкості для студентів. Кабінет студентів працює, але без сумніву, цю функціональність потрібно розширити. Чого у нас немає — автоматизації документообігу політехніки з можливістю накладати електронні підписи. Що більший університет, то більша бюрократизація процесів. І власне переведення в цифру — моє пріоритетне завдання. — Ви зауважили про моніторинг показників викладачів, а чи реалістично попрощатися з викладачем, який не виконує показники? Це дуже залежить від спеціальності. Є спеціальності, на яких катастрофічний брак викладачів. І попрощатися з тим, хто мало працює, надзвичайно важко, тому що все одно хтось мусить йти в аудиторії до студентів. Але є спеціальності, в яких з викладачами краща ситуація, і там справді аналізуються досягнення, рівень задоволеності студентами. Там ми можемо ухвалювати управлінські рішення. У цьому випадку дуже диференційована ситуація. — А яка ситуація з IT-спеціальностями? Останні роки ситуація покращилась, ми залучаємо аспірантів до викладання, але кадрів завжди бракує. — Минає 100 днів, як ви на посаді ректорки політехніки, які три речі ви ставили перед собою і їх вдалося досягти і те, що не вдалося поки що? Перший пріоритет, який я перед собою ставила, — це дебюрократизація. Ми надали більшу автономію інститутам в ухваленні рішень, тож поступ є. Другий — залучити в університет додаткові кошти. Це вдалося для покриття додаткових стипендій. З вересня ще два наших партнери їх забезпечать. І третій момент — розширити міжнародну діяльність, впровадити дистанційне навчання для студентів, які перебувають за кордоном. — Поділіться ключовими планами політехніки і вашими особистими, як очільниці? Ключові плани — це вивести Львівську політехніку на арену провідних університетів у світі. І мова не про присутність нашого ЗВО в тих чи інших рейтингах, а про наукову дипломатію, зміцнення позицій у в Європі, надання послуг для бізнесу. Це здобуття додаткових коштів для викладачів, залучення іноземних студентів з Азії — ми над цим працюємо. Існують обмеження на рівні законодавства (необхідна транзитна віза для вʼїзду в Україну). Тому ми не можемо збільшувати кількість іноземних студентів, але це ключове. — А щодо першого пункту, чи можна виміряти це цифрами, яких показників у розширенні вашої присутності за кордоном хочете досягнути? Ми хочемо збільшити кількість проєктів Львівської політехніки, підписаних угод про подвійні дипломи, про інші види послуг, посилити зв’язки із закордонними університетами. У планах відкриття міждисциплінарних програм, програм, пов’язаних з цифровою грамотністю, з використанням штучного інтелекту. Цього року ми відкрили міждисциплінарну програму геодезії і штучного інтелекту «Геоаналітика». На жаль, там не було бюджетних місць, тому кількість вступників, яка туди потрапила, невисока. Наш вектор — відкрити програми, які поєднують IT і суміжні галузі.

З 1 вересня у школах Львівської громади та області стартує новий навчальний рік. До першого класу на Львівщині планують зарахувати понад 20 500 учнів. Які нововведення будуть в новому навчальному році?