
Я помітила, що люди часто стидаються, якщо у них маленькі. Причому настільки сильно стидаються, що взагалі нікому їх не цей во.
Звичайно, великі — це дуже добре. Якщо у вас саме такі, вам дуже пощастило. Ба більше: не тільки вам, але й вашому оточеннню.
Але. Але.
Можете думати про мене погано, але я зараз напишу відверто. Те, що думають всі, але часто не наважуються висловити. Багато маленьких — це може й краще, ніж один великий. Не забуваймо також про регулярність. Буває кинуть один великий — все, бувай ми здорова. І далі довгий час як знаєш.
Це дуже індивідуально, але мені подобаються різні. Для мене вони всі гарненькі. Головне, щоб від душі. Тоді і збір швидко закривається, і у всіх залишається приємне відчуття того, що разом зробили щось потрібне та чудове.
Тому присилайте свої донати, маленькі та великі! Тішитимуся кожному. Збираємо гроші на книжку про те, як заговорити українською, для бібліотек на прифронтових територіях.
====
🔗Посилання на банку
https://send.monobank.ua/jar/2vY6FXzH5k
💳Банка
5375 4112 1946 5866
PayPay
letsmaketext@gmail.com