Колись я була дуже молодою і жила у Стамбулі. Одного дня місцеві відправили мене до крамниці по лимони і сказали купити два. Я здуру й принесла два. Дві штуки. А треба було два кілограми! Цілу сітку, як картоплю, бо менше немає сенсу. Там лимони, зокрема сік, додають чи не в усі страви.

Потім я відкрила підручник з турецької мови. Прочитала, що лимони — це овочі.

Далі я дізналася, що загалом, в усьому світі, розділення на фрукти і овочі — справа радше кулінарна, ніж ботанічна. Є низка плодів, які у різних культурах прилічуть то до тих, то до тих. Ба більше, є такі, яких одночасно відносять і до фруктів, і до овочів. Наприклад, зелена папая може вважатися овочем, а стигла — фруктом. Світ фантастичний, правда?

Я не вегетаріанка, але стараюсь просто обмежувати м’ясо, яке їм. Встигла зацінити, як це складно в умовах, скажімо, великого міста. По-перше, вегетаріаніти — це дорого, а по-друге, при усьому скаженому різноманінні рослинних продуктів, з них зрідка складають смачні страви. Принаймні, не так часто, як хотілося б.

Але я стараюсь.
А світ фантастичний.

Ось сьогодні у Львові я замовила в кафе овочевий салат.
Принесли.
Дізналася, що яйця - це овочі.