Я попрошу вас зараз зробити таке: дотягнутися до телефона, набрати номер знайомого військового (або написати повідомлення) і попросити про маленьку консультацію. Щось потрібне вам. Якась невеличка допомога, підказка, чиїсь контакти. Але! Обов’язково з тієї сфери, якою людина займалась до війни.

Що це дає?
Потужний заряд емоційної підтримки тій людині — і плюсик у карму вам.

Поясню чому:
1. Так ви нагадаєте людині, що у цьому світі є НЕ ЛИШЕ війна.
2. Коли тебе знають і цінують за твої професійні якості — це одне з найчудовіших почуттів у світі.
3. Така розмова дає сили і віру у краще.

Забембувати не треба. Дурню питати не треба. Одне маленьке, але дуже корисне питання. Щось з професії людини.

Те саме з молодими мамами, людьми, які нещодавно вийшли на пенсію, і також з людьми, які зараз проходять складне лікування.

Підтримуймо одне одного!