Не знаю, для чого вам ця інформація, але я маю рейтинг найогидніших способів мити посуд.

Четверте місце посіли люди, які посуд взагалі не миють, натомість перед їдою застеляють тарілки пакетами. Потім плівку викидають, тарілку ставлять на поличку — і до наступного використання.

Вважаю це огидним, бо пакети не герметичні. Щось та й буде потрапляти на тарілку, накопичуватися там, застигати… Фу.
Також не можу це пояснити, але у самому факті, що людина застеляє пакетом тарілку, є щось таке… Ну ніби стрімкий рух вниз по соціальних сходах. Це як перестати розчісуватися, слідкувати за собою… Ефект деграде.

Я, звичайно, розумію, що разово в екстремальних ситуаціях такий підхід допустимий. Але по можливості не робіть так.

***

Третє місце я присудила за миття тарілок лише з одного боку. Якось так склалося, що життя мене звело з кількома людьми, які могли покусати, якщо брудні тарілки поставити одна в одну, прибираючи зі стола. Скаженіли просто, якщо з’ясовувалося, що мити доведеться з двох боків. Навіть якщо я б їх помила — справа не у тому, хто це робить, а загалом у самій необхідності робити начебто зайву роботу.

Що можу сказати? Якщо тарілки мити лише з одного боку, вони з іншого поступово ставатимуть липкими, жирними і бридкими. Не обов’язково від залишків їжі, а й просто від контакту з руками. Також бруднитися будуть дротики сушарки, у яку ставлять помиті тарілки, і вона своєю чергою бруднитиме обидва боки тарілок.
Мийте з двох боків. Це лише на кілька секунд довше. Це швидше, ніж подивитися один короткий відеоролик.

***

Друге місце я віддала чоловікові, який живе відлюдником і розводить німецьких вівчарок. Ви, мабуть, вже здогадалися, у чому полягає спосіб, у який він миє свій посуд. Здогадалися ж?.. Якщо ні, то розповідаю. Все дуже екологічно, навіть занадто. Брудні тарілки, каструлі, ложки тощо він просто ставив перед собаками — і вони вилизують усе до блиску. Жодних мийних засобів. Жодних витрат води. Якщо треба — вилижуть з двох боків.

Чому це погано? Тому що мікрофлора собачого рота своєрідна. Хто знає, що люблять їсти собаки, коли раптом знаходять, той знає. Не треба людям ті бактерії, палички та інші пригоди. Залишки людської їжі теж далеко не завжди варто їсти собакам.

Якщо вже даєте вилизувати посуд собакам, то хоча б ретельно перемийте потім.

***

На першому місці за рівнем огидності спосіб, про який я дізналася в ЄС. Розвести у тазику мийний засіб з водою. Почергово занурити туди весь посуд. Повідшкребати залишки їжі у цей же тазик. У брудній воді поталапати всі тарілки, каструлі, ложки, чашки. Витягнути. Струсити воду. Не сполоскувати. Готово.

Мені пояснювали, що це екологічно і заощадливо. Казали, що весь бруд і все мило стікає з посуду і нічого не лишається на поверхні… Але знаєте що?

Якщо небо буде до мене милостивим, я б воліла ніколи не поставати перед таким вибором. Але якби вибирала, то вибрала б спосіб із собаками.