Мені було кілька місяців від народження, коли я роздивилися цей світ, подумала: “Та ну нафік” і надумала помирати. Зокрема захворіла на кашлюк. Батьки страшенно перелякалися. Почали шукати, як мене врятувати. Як лікування годилося ВСЕ.

Один із засобів був таким.

Щодня десь так от п\'ятій ранку мене везли у вівчарню. Батьки домовилися з власниками. Заносили мене всередину. Туди, де ночувала отара. Там було тепло і вогко. Вважалося, що оце повітря цілюще для малят з кашлюком.

Кажуть, сонні вівці зі здивуванням дивилися на мене, а я - не менш сонна і здивована - на них.

Не знаю, чи завдяки цьому чи чомусь іншому, але, як бачите, я вижила і одужала. Вовну і запах вовни люблю досі.

Розкажіть, а чим дивним лікували вас?