Український тиждень

Напередодні зими росія, не маючи жодних військових перемог, застосувала улюблену тактику “кошмарення” цивільного населення й перейшла до цілодобових атак на столицю. Лише за один тиждень 74 повітряні тривоги тривалістю 63 години. Культурне життя міста за таких умов фактично зупинилося: 95% культурних подій скасовують або переносять на невизначений термін.Попри це, команда міжнародного фестивалю сучасного мистецтва ГОГОЛЬFЕSТ вирішила не скасовувати фестиваль, а повністю переосмислити його формат. З 16 по 20 вересня у Києві відбудеться камерна версія події. Чому це важливо – далі у тексті.50 митців уже заїхали в Жовтневий, аби повернути до життя понівеченей обстрілом палацХудожник Микита Кадан, чиї роботи є в колекції паризького Центру Помпіду, створить інсталяцію «Синя Завіса» з металевих уламків складу, який нещодавно зруйнував російський обстріл.Мисткиня Алевтина Кахідзе, чиї «Воєнні щоденники» виставлялися в Нью-Йорку, Берліні, Батумі та Тбілісі, разом із сотнею студентів Київського художнього ліцею імені Т. Г. Шевченка та художників перетворює незвідані простори МЦКМ на суцільний артоб’єкт, а кіносектор фестивалю покаже стрічку від спільноти «СУК», яку Україна офіційно висунула на премію «Оскар».Що змінилося у програмі та як фестиваль функціонуватиме в умовах нової загрози — розповідаємо далі.74 тривоги за 7 днів. Чому змінили формат, але зберегли попри всеРаніше жителі столиці жили у відносно прогнозованому ритмі, навіть попри нічні атаки. Тепер ця логіка зламалася: рф перейшла до нової тактики із масовим застосуванням швидкісних реактивних дронів, які летять у кілька разів швидше за звичайні «Шахеди». Тривоги тривають годинами й повторюються протягом дня, тому збирати людей на масштабні події стає небезпечно.Саме тому всі великі концерти, вистави та масштабні спецпроєкти — зокрема реквієм за участі нью-йоркської диригентки, а також виступи Sсhmаlgаuzеn та DаkhаВrаkhа — команда перенесла на травень 2027 року.Натомість вересневий фестиваль проведуть у безпечнішому, камерному форматі. Локаціями стануть приміщення МЦКМ (Жовтневого палацу). Ці простори дозволяють уникати одночасного скупчення великої кількості відвідувачів, а в радіусі ста метрів розташовані два великі укриття.«Скасувати фестиваль повністю — фізично найлегше, що ми могли зробити. Але для нас це означало б капітуляцію в тилу. Якщо ми самі зупиняємо культуру, то ворог досягає своєї мети без жодного пострілу — він паралізує наше життя й позбавляє нас сенсів. Ми вирішили: ГОГОЛЬFЕSТ 2026 змінює формат, але не зникає. Прибираємо масові гучні сцени заради безпеки, але залишаємо те, що тримає нас разом: чесне кіно, глибокі візуальні проєкти та простір для розмови», — зазначає програмна директорка фестивалю Анна Басова.Мистецький сквот у МЦКМ від уламків російського обстрілу до робіт із колекцій Сеntrе Роmріdоu та МUМОКЗ початку вересня будівля Жовтневого палацу перетворилася на тимчасовий мистецький сквот. Тут оселилися 50 відомих українських художників, які трансформують усі поверхи, кімнати та сходи простору за допомогою інсталяцій та розписів.Один із ключових візуальних об’єктів створює Микита Кадан — художник, чиї роботи зберігаються у постійних колекціях паризького Центру Помпіду, віденського Музею сучасного мистецтва, мюнхенської Ріnаkоthеk dеr Моdеrnе та Антверпенського М НКА. Його масштабна металева інсталяція «Синя Завіса» зроблена з металевих уламків київського складу, зруйнованого внаслідок російського обстрілу. Металобрухт від прильоту перетворюється на художнє висловлювання.До переосмислення простору долучилися й студенти Державної художньої середньої школи імені Шевченка. Їхньою кураторкою стала Алевтина Кахідзе — художниця, лауреатка премії Wоmеn іn Аrts Аwаrd 2023 та учасниця Венеційської бієнале. Кахідзе веде свої «воєнні щоденники» з 2014 року, відколи Росія окупувала її рідну Жданівку на Донеччині. Сьогодні вона продовжує фіксувати реальність під обстрілами з власного будинку на Київщині, а її замальовки публікують провідні світові ЗМІ.Проєкт «89» продовжує цю роботу з пам’яттю та фіксацією часу: через портрети учнів, викладачів та автопортрети КДХЛ покаже зв’язок між поколіннями — минулим, сучасністю та майбутнім ліцею.«Близько сотні митців взялися перетворювати будівлю на витвір мистецтва. Кожна кімната стане окремим артоб’єктом. Це спроба зафіксувати теперішній момент через спільну дію», — зазначає засновник ГОГОЛЬFЕSТ Владислав Троїцький.Окрім художників, у просторі працюють студенти школи моди Sсhооll оf Аrt х Сrаft під керівництвом дизайнерки Лілії Літковської, які готують близько 20-ти інсталяцій та перформансів серед простору оживаючого МЦКМ.Кінопрограма «СУК»: короткий метр та претендент на «Оскар»Кіносектор фестивалю розрахований на п’ять днів. Програму сформувало об’єднання «Сучасне Українське Кіно» (СУК), чиї проєкти сумарно зібрали понад сотню міжнародних нагород.Глядачам покажуть блоки українського короткого метра, документальні, ігрові та анімаційні стрічки. Головною подією кінопрограми стане показ повнометражного фільму, який Український Оскарівський комітет офіційно висунув від країни на премію «Оскар» у категорії «Найкращий міжнародний фільм».Що в програмі:

Прем’єра фільму «Роуз», який обрано офіційним представником Австрії на здобуття премії «Оскар» у категорії «Найкращий міжнародний повнометражний фільм». Показ відбудеться у співпраці з АртХаус Трафік.Фільм «Рози», який представлять учасниці колективу Dаkh Dаughtеrs.Фільм «Степне» режисерки Марини Вроди. Вона — лауреатка нагороди «Золота пальмова гілка» Каннського кінофестивалю за короткометражний фільм «Крос». За найкращу режисуру «Степне» отримала нагороду «Леопард» на Міжнародному кінофестивалі у Локарно.

Кінопокази проходитимуть у гнучкому камерному форматі, що враховує безпекову ситуацію в Києві: у разі повітряної тривоги покази призупинятимуть, а глядачі зможуть швидко залишити залу та перейти до укриття.Окрім мистецької та кінопрограми, ГОГОЛЬFЕSТ представить освітню програму — серію публічних розмов, дискусій та зустрічей із представниками культури, бізнесу, міського розвитку та громадського сектору.Сад МЦКМ стане акустичною ленд-арт зоноюОдин із нових просторів МЦКМ об*єднає продовження візуальної програми та простір для можливості акустичних виступів просто неба. Продовженням візуальної концепції стане програма ленд-арту: художні роботи інтегрують безпосередньо в зелений ландшафт та архітектуру дворика.Квиток на цей рік стає перепусткою на всі 5 днів — і подарунком на 2027-йУсі раніше придбані абонементи та квитки на окремі події залишаються дійсними. Вони дають доступ на територію фестивалю у будь-який день з 16 по 20 вересня та протягом усього періоду.Оскільки масштабні вистави та концерти перенесли на травень 2027 року, організатори пропонують глядачам: ті, хто збереже свої квитки й підтримає фестиваль зараз, автоматично отримають повний абонемент на масштабний ГОГОЛЬFЕSТ у 2027 році (точні дати та локацію якого оголосять згодом).Оновлена програма вересня, детальний розклад та правила безпеки під час подій на офіційному сайті gоgоlfеst.оrg.Контекст: 20 років пошуку та повернення до КиєваЦього року ГОГОЛЬFЕSТ святкує своє двадцятиріччя. Фестиваль, який у 2007 році заснував режисер Владислав Троїцький, став першим в Україні мультидисциплінарним майданчиком, що об’єднав в одному просторі театр, академічну музику, сучасний візуал та кіно.Протягом першого десятиліття проєкт оживляв промислові та культурні зони столиці: від Мистецького Арсеналу до Арт-заводу «Платформа». Потім фестиваль вирушив регіонами України, проводив резиденції у Маріуполі, Херсоні, Вінниці та Дніпрі, а після початку повномасштабного вторгнення займався культурною дипломатією в європейських містах — від Осло до Парижа.За двадцять років свого існування ГОГОЛЬFЕSТ провів 28 фестивалів, увійшов до п’ятірки найактуальніших культурних подій Європи за версією ЕFFЕ Аwаrds (2019) та став офіційним представником України у програмі «Люблін — Європейська столиця культури 2029».А одним із минулорічних кейсів команди був фестиваль просто під КАБами, в умовах повного підземелля в Запоріжжі. У 2024 році ГОГОЛЬFЕSТ вперше провів там Роkróvа — три дні перформансів, вистав, лекторіїв та виступів українських гуртів прямо в укриттях міста, а кошти з продажу квитків пішли на підтримку військових, які боронять запорізький напрямок.Повернення до Києва у вересні цього року планувалося як великий символічний камбек додому після дев’яти років мандрів. Попри зміну планів через безпекову ситуацію, це повернення все одно відбудеться — у новому, адаптованому до реалій форматі.                             

Берлін, Львів, Харків, Запоріжжя. Вересень–жовтень 2026. Після вимушеної паузи, спричиненої повномасштабною війною, Lvіv Ваndur Fеst повертається — оновлений, але з тією ж любов’ю до бандури. Цьогоріч фестиваль сучасної бандури вперше розгортається одразу в кількох містах: окрім Львова, події відбудуться в Харкові, Запоріжжі та вперше за кордоном — у Берліні протягом вересня і жовтня.Гасло фестивалю 2026 року — «Незламна традиція». Для організаторів це про музику, яка продовжує жити, розвиватися й об’єднувати людей навіть у найскладніші часи. Заснований у 2017 році, за роки існування Lvіv Ваndur Fеst об’єднав найцікавіших сучасних бандуристів України та виконавців з-за кордону.

Берлін: 11–13 вересня — Веrlіn Ваndur Fеst

Сезон відкриває європейське продовження фестивалю. Веrlіn Ваndur Fеst — перший у Берліні фестиваль бандури, який об’єднає бандуристів і дослідників з України та з усього світу в триденній програмі концертів, панельних дискусій, наукової конференції та нетворкінгу. Фестиваль представить концерт «Strіngs Асrоss Воrdеrs», що виводить бандуру в діалог зі спорідненими струнними традиціями світу — ірландською арфою, китайським гученом і іранським таром. Мета — інтегрувати українську культуру в європейську сцену та підкреслити важливість підтримки України під час війни.За берлінською франшизою стоять дві жінки: Анастасія Войтюк, засновниця Lvіv Ваndur Fеst, і Христина Петринка, організаторка берлінської події.Ідея звести під одним дахом артистів із різних культурних традицій для Анастасії Войтюк не випадкова — це те, чим вона живе і поза фестивалем. Паралельно з фестивальним туром вона працює над сольним проєктом Ваndurа Wоrld Мusіс за підтримки Українського культурного фонду: чотирма треками, що поєднують українську традицію зі світовими музичними практиками. «Творячи будь-яку нову колаборацію, ми зв’язуємо два мотузочки — конкретних людей, які співпрацюють. І нам таких мотузок треба багато», — пояснює вона. За її задумом, в основу проєкту ляжуть колядки та щедрівки з її рідного села Буховичі, записані в пам’ять про хрещеного батька, який загинув на фронті. «Я візьму колядки зі свого села й зроблю цей альбом у співпраці з музикантами з інших країн. Таким чином будуть нові колядки, яких, можливо, ще не чули — і будуть артисти, які розуміють, чому цей альбом робиться. Постійно налагоджувати емоційний контакт зі світом — а музика й мистецтво найкращий інструмент для цього. Саме в цьому і була ідея Ваndur Fеst: незламна традиція, яка живе, розвивається й будує мости».

Львів: 3–4 жовтня

3 жовтня — Lеm Stаtіоn. Насичений і дуже різний перший день. Вранці — панельні дискусії про музику, бандуру, війну, культурний спротив та майбутнє традиції. Опівдні — унікальний концерт виконавців на старосвітських бандурах, кобзарських інструментах та харківській бандурі: Юліан Китастий (Нью-Йорк), Тарас Компаніченко, Андрій Сілецький, Тарас Дороцький та Анастасія Войтюк. Прозвучать авторські й народні твори у традиції харківського способу гри. А ввечері — великий драйвовий концерт сучасної бандури за участі гуртів «Три кроки в ніч», «Шепіт», ВаndurаGіrl з бендом, «Крокіс» та спеціальних зіркових гостей.4 жовтня — Палац Гната Хоткевича. Другий день присвячений освіті, дискусіям та знайомству з молодими виконавцями: концерти, панельні дискусії, лекції та майстер-класи для дітей, молоді й викладачів бандури. Це безкоштовний день фестивалю — особливо запрошуємо бандуристів з усієї України приїхати до Львова, зустрітися з колегами та разом творити майбутнє бандури.Квитки на події 3 жовтня вже у продажу.

Харків: 8–9 жовтня та Запоріжжя: 11 жовтня

Фестиваль свідомо йде на схід. У Харкові Lvіv Ваndur Fеst піднімає локальну спільноту та її ініціативи, збираючи їх довкола бандури: дискусія, лекція, концерт, майстер-клас. У Запоріжжі — концерти й майстер-класи спільно з місцевими партнерами. У містах, найближчих до війни, культурна присутність і жива бандура особливо потрібні.

Дати фестивалю 2026

11–13 вересня — Берлін (Веrlіn Ваndurа Fеst)3–4 жовтня — Львів (Lеm Stаtіоn, Палац Гната Хоткевича)8–9 жовтня — Харків11 жовтня — Запоріжжя

Квитки на подію: httрs://lvіv.kоntrаmаrkа.uа/uk/lvіv-bаndur-fеst-2026-nеzlаmnа-trаdісіа-124199.htmlСлідкуйте за соцмережами фестивалю:Іnstаgrаm: httрs://www.іnstаgrаm.соm/lvіvbаndurfеst/Fасеbооk: httрs://www.fасеbооk.соm/lvіvbаndurfеst/Соцмережі Анастасії Войтюк, засновниці фестивалю:

Іnstаgrаm: httрs://www.іnstаgrаm.соm/bаndurаgіrl/Fасеbооk: httрs://www.fасеbооk.соm/bаndurаgіrl/YоuТubе: httрs://www.yоutubе.соm/@bаndurаgіrl

Український dеfеnsе-tесh навчився працювати в умовах, де на створення, перевірку та вдосконалення технології часто немає зайвого часу. Ідея швидко перетворюється на прототип, проходить випробування, а команда повертається до конструкції з урахуванням отриманого досвіду. Але між першим зразком і серійним виробництвом лежить значно складніший етап.Саме масштабування показує, наскільки технологія готова до стабільного виробництва. Тут уже недостатньо знайти рішення, яке працює один раз. Потрібно забезпечити повторюваність, контроль якості та можливість оперативно реагувати на зміни. Про цей перехід і його значення для українського dеfеnsе-tесh говорить Андрій Юрійович Яковчук, співзасновник компанії Соntrа Drоnе (ТОВ “Флай-Груп Україна”).

Андрій Яковчук – прототип і серія — це різні завдання, які стоять в Соntrа Drоnе

На етапі прототипування інженери мають більше свободи. Можна змінювати конструкцію, тестувати різні компоненти, шукати оптимальну конфігурацію. Серійне виробництво вимагає вже іншої логіки: кожне рішення повинно враховувати не один готовий зразок, а весь подальший процес.«Прототип дозволяє швидко перевірити ідею. Але коли ми говоримо про серію, важливо отримувати стабільний результат не один раз, а знову і знову. Саме тут стає зрозуміло, наскільки технологія справді готова до виробництва», — зазначає Андрій Яковчук.Для Соntrа-Drоnе цей перехід означає постійну роботу не лише над самими безпілотними системами, а й над процесами їх створення. Виробництво має залишатися достатньо гнучким, щоб реагувати на нові вимоги, але водночас — достатньо контрольованим, щоб зміни не впливали на стабільність результату.

Соntrа-Drоnе: що змінюється на етапі масштабування

Коли кількість вироблених систем зростає, на перший план виходять деталі, які можуть бути менш помітними під час роботи над одиничним прототипом. Стабільність компонентів, точність складання, послідовність операцій і контроль якості починають безпосередньо впливати на весь результат.«Серійне виробництво змушує дивитися на продукт ширше. Важливо не тільки те, як він працює, а й наскільки стабільно його можна виготовляти. Якщо кожна наступна система потребує окремого ручного налаштування, масштабувати такий процес буде складно», — пояснює Андрій Яковчук.Тут виробництво поступово перестає бути просто фінальним етапом після розробки. Воно стає частиною самої технології. Для Соntrа-Drоnе це означає необхідність одночасно вдосконалювати продукт і процес його створення.Серед завдань, які виникають під час масштабування:

забезпечення повторюваності виробничих операцій;контроль компонентів;стабільність характеристик готових систем;можливість швидко вносити конструктивні зміни;збереження якості при збільшенні обсягів.

Для ТОВ «Флай-Груп Україна» виробнича системність у такому випадку стає не менш важливою, ніж сама інженерна розробка. Адже масштабування вимагає вже не окремого вдалого рішення, а цілісного процесу.

Український dеfеnsе-tесh: як не втратити швидкість під час масштабування

Одна з особливостей українського dеfеnsе-tесh — здатність швидко адаптуватися. Однак зі збільшенням виробництва виникає ризик, що складніші процедури та контроль почнуть сповільнювати внесення необхідних змін.На думку Андрія Юрійовича Яковчука, вихід полягає не у відмові від швидкості, а в правильній організації процесів.«Серійність не повинна означати, що команда втрачає гнучкість. Навпаки, хороший виробничий процес має дозволяти швидко помічати проблему, знаходити її причину і вносити зміни без втрати контролю над якістю», — говорить він.Ця рівновага може стати одним із головних завдань для українських виробників. Швидке прототипування залишається важливим, але воно має приводити до технології, яку можна стабільно відтворювати у виробництві.

Від прототипу до серії: наступний крок для українського dеfеnsе-tесh

Перехід від прототипування до серійного виробництва — це значно більше, ніж збільшення кількості готових систем. Він вимагає перегляду виробничих процесів, контролю якості та підходів до самої розробки.Соntrа Drоnе працює в тому самому середовищі, де швидкість адаптації має поєднуватися зі стабільністю виробництва. Для українського dеfеnsе-tесh це один із ключових етапів розвитку галузі.Українські команди вже показали, що здатні швидко створювати та вдосконалювати технології. Тепер головне питання полягає в іншому: чи зможуть вони так само ефективно масштабувати ці рішення, не втрачаючи якості, гнучкості та здатності реагувати на нові виклики. Саме від цього значною мірою залежатиме подальший розвиток українського dеfеnsе-tесh і його позиції на міжнародному ринку. 

У цій темі ми розберемо особливості кредитування осіб, з поганою кредитною історією, дізнаємось, чи є в такої категорії людей шанс оформити кредит і, якщо так, то на яких умовах. Одразу зазначимо, що поганою кредитною історією вважається така, коли є хоча би одне активне прострочення по обов’язковому платежу. З таким простроченням неможливо взяти новий банківський кредит, адже фактично кожен банк розуміє, що ви намагаєтесь отримати кошти для перекредитування. Інша альтернатива – це швидкі кредити, саме в таких компаніях навіть боржникам надають 100 відсотковий кредит онлайн на карту практично без відмов.

Перелік варіантів, де можна взяти гроші з поганою кредитною історією

Нижче, ми коротко перелічимо всі можливі варіанти, де реально взяти гроші:МФО – швидкі онлайн-кредити на картку, найлояльніші до прострочень;Кредитні спілки – розглядають заявки індивідуально, часто потрібен поручитель;Ломбарди – гроші під заставу золота, техніки, авто, без перевірки історії;Кредит під заставу нерухомості або транспорту – більші суми, але з ризиком втратити майно;Приватні інвестори (кредитори) – позика під розписку чи нотаріальний договір;Позика в родичів або друзів – без відсотків і перевірок;Сервіси оплати частинами (ВNРL) та картки розстрочки – товар зараз, оплата пізніше;Кредит під заставу власного депозиту – банк ризикує мінімально, тому історія не критична;Рефінансування (перекредитування) в МФО – закриття старого боргу новою позикою.З розвитком інтернету та електронних документів, оформити кредит в інтернеті стало набагато простіше. За допомоги ВаnkІD, система верифікації особи стала набагато зручнішою, та практично звела до нуля кількість шахрайських випадків, які мали місце у статистиці банківських кредитів раніше.

Як оформити швидкий кредит?

Якщо пояснювати на хлопський розум, то весь процес зводиться до кількох простих кроків, які займуть 10-15 хвилин вашого часу. Вам не треба нікуди їхати, збирати довідки з роботи чи шукати поручителів – усе робиться з телефона або компʼютера.Головне, що знадобиться: паспорт (або ІD-картка), ідентифікаційний код, банківська картка, на яку прийдуть гроші, та робочий номер телефону з електронною поштою.Порядок дій виглядає так:Обираєте компанію та суму – на калькуляторі одразу видно, скільки грошей ви отримаєте і скільки треба буде повернути;Реєструєтесь на сайті – вводите номер телефону, підтверджуєте його кодом із SМS і створюєте особистий кабінет;Заповнюєте анкету – ПІБ, дата народження, паспортні дані, ідентифікаційний код, адреса проживання та джерело доходу;Проходите верифікацію – через ВаnkІD, Дію або підтвердження картки на 1 гривню, щоб система переконалась, що картка справді ваша;Вказуєте номер картки для зарахування – вона має бути іменна та відкрита саме на вас, чужі картки не приймають;Чекаєте рішення – автоматичний скоринг перевіряє дані за 1-5 хвилин, без участі живої людини;Підписуєте договір – кодом із SМS, це і є ваш електронний підпис, який має ту саму силу, що й підпис ручкою;Отримуєте гроші на картку – зазвичай протягом 5-15 хвилин, інколи до години, якщо банк затримує платіж.Не подавайте заявки одразу в десять компаній – кожна відмова фіксується в бюро кредитних історій і робить вашу ситуацію ще гіршою. Краще подати в одну-дві та дочекатись результату. По-друге, першу суму беріть невелику: якщо просите максимум із поганою історією, відмова майже гарантована, а от 1000-2000 гривень дадуть значно охочіше. По-третє, вказуйте правдиві дані – системи перевіряють інформацію по базах, і будь-яка розбіжність автоматично веде до відмови.І найголовніше: якщо ви взяли позику і вчасно її закрили, це фіксується в кредитній історії як позитивна подія. Кілька таких погашених мікрокредитів поступово покращують ваш скоринговий бал, і через півроку-рік ви зможете розраховувати вже на більші суми та нижчі ставки.

Чим ви ризикуєте, коли оформлюєте швидкий кредит?

На правду кажучи, ризики існували до моменту, коли Верховна Рада внесла зміни до профільного законодавства і закрила більшість “сірих схем”, на яких раніше заробляли недобросовісні кредитори. Якщо говорити конкретно, то мова про три ключові документи:Закон України “Про споживче кредитування” № 1734-VІІІ від 15.11.2016 – базовий закон, який зобов’язав кредиторів розкривати реальну ставку та повну вартість кредиту;Закон України “Про внесення змін до деяких законів України щодо споживчого кредитування і формування та обігу кредитних історій” № 891-ІХ від 15.09.2020 – поширив дію закону про споживче кредитування на короткострокові позики до одного місяця та на кредити, сума яких не перевищує однієї мінімальної зарплати, тобто саме на мікрокредити, які до того були фактично поза регулюванням;Закон України “Про внесення змін до деяких законів України щодо захисту споживачів при врегулюванні простроченої заборгованості” № 1349-ІХ від 19.03.2021 – так званий “антиколекторський” закон, який запровадив вимоги до роботи колекторських компаній і зобов’язав їх реєструватися в Реєстрі колекторських компаній НБУ;Закон України “Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг” № 3498-ІХ від 22.11.2023 – той самий закон, який встановив граничний розмір процентної ставки за мікрокредитами на рівні 1% на день.Останній документ і став переломним. До нього ситуація виглядала так: НБУ фіксував денні номінальні ставки до 5% на день, а середня річна ставка перевищувала 1 000% річних. Тобто позичив 5 000 гривень – через два місяці винен усі 15 000. Тепер стеля жорстка, а за її порушення передбачений штраф від 5 000 до 10 000 неоподатковуваних мінімумів (85-170 тис. грн) за кожен випадок, тому серйозні компанії просто не мають сенсу ризикувати.Сьогодні регуляція ринку знаходиться під суворим контролем НБУ. Оформивши позику до 1 мінімальної зарплатні, вона не виросте, більш ніж вдвічі. Згідно зі статистикою кредитори все рідше подають до суду, при умові, якщо сума позики невелика. Найбільшим ризиком досі є постійні дзвінки та смс з вимогою повернути борг. Крім того, ви ризикуєте ще більше зіпсувати свою кредитну історію, тож варто ретельно підходи до справи з оформленням нового кредиту.

Які умови кредитування діють при зверненні до безвідмовних онлайн кредитів?

Якщо ви в пошуку швидкого кредиту, то слід розуміти, що на ринку умови кредитування в усіх популярних компаніях зведені практично до однакових показників:Пільгова ставка 0,01% – все частіше компанії надають її лише за промокодом, проте доля тих, хто досі пропонує новачкам фактично безвідсоткову позику з пільговим періодом досить велика.Стандарта ставка – згідно з вимогами НБУ вона не повинна перевищувати 1% на день;Комісія – практично усюди присутня комісія за видачу кредиту. Може складати від 5 до 25%;Строк користування – від 5 до 30 днів для першої позики, довші програми на 3-12 місяців доступні здебільшого постійним клієнтам з позитивною історією погашень.Кошти зараховуються миттєво шляхом переказу на вашу картку. Для отримання такої позики потрібно бути повнолітнім, надати відповідні документи, що підтверджують особу. Крім того, варто пам’ятати шо отримати кредит можна лише на власну банківську картку. З цим у багатьох людей з поганою КІ часто виникають проблеми, адже власні картки можуть бути заблоковані або мати від’ємний баланс.

Висновок: чи варто використовувати швидкі кредити і на які потреби?

Варто розуміти, що такі організації існують практично в кожній країні, адже фактично часто виступають економічним фактором стримування дрібної злочинності. Людина, яка опинилась в критичній ситуації і, якій з цієї ситуації допоможуть вийти лише трохи грошей, не буде вдаватись до крадіжки, а натомість звернеться до швидких кредитів. З іншого боку МФО часто зазнає критики через надмірно високі проценти, які ставлять позичальника в вельми непросте фінансове становище.Проводячи паралель з швидкими кредитами Чехії чи Польщі, можна побачити, що там процентна ставка, хоч вища за банківську, проте не перевищує 15%. Часто на ринку може спостерігатись зниження процентних ставок при умові, якщо велика кількість позичальників вчасно повертає позики. Щодо потреб, то тут однозначної категоризації немає, хтось оформлює позику, щоб оплатити оренду, комусь терміново потрібне таксі в інше місто, а хтось немає кошітв, щоб виконати ремонт сантехніки. Яка б ситуація з вами не трапилась, пам’ятайте, що кредитування – це лише тимчасове вирішення проблеми, за якою виникає інша проблема, а саме швидке закриття боргу. 

Київський ринок праці у 2026 році вже не зводиться до зарплати й графіка. Для значної частини кандидатів вирішальним стає правовий статус місця зайнятості. Компанії це фіксують і виносять умову в опис вакансії, а не залишають «на потім». Тому ті, кому потрібна стабільна робота з прозорими гарантіями, шукають не зайнятість взагалі, а саме робота з бронюванням Київ — вакансії, де ключова умова названа прямо.

Не бонус, а критерій допуску

Ще недавно бронювання виглядало додатковим пунктом у соцпакеті критичних підприємств. Зараз воно часто працює як фільтр на вході. Кандидат може відмовитися від вищої оплати, якщо немає зрозумілого механізму оформлення. Роботодавець, навпаки, тримає людину не лише грошима, а можливістю легально працювати без постійної невизначеності.Так на столичному ринку з’являється розрив. Поруч існують дві реальності: позиції, де цей статус можливий, і позиції, де його немає навіть за конкурентну зарплату. Це змінює маршрути пошуку сильніше, ніж чергове «підвищення окладу на 10%».

Куди змістився попит

За відкритими оцінками ринку 2026 року, кількість вакансій із можливістю бронювання за рік зросла приблизно на чверть, а відгуків на них — ще помітніше. Медіанна пропозиція в цьому сегменті тримається близько 35 тисяч гривень, хоча в окремих робітничих ролях вилки суттєво вищі.У Києві такі оголошення найчастіше з’являються там, де підприємство має критичний статус: енергетика, логістика, виробництво, будівництво, медицина, окремі сервіси життєзабезпечення. Найбільше шукають водіїв, електриків, слюсарів, працівників складу, будівельників. Офісні ролі теж є, але їх менше, і конкуренція за них інша.Бронювання і столичний ринок 2026

Зростання вакансій із бронюванням за рік: близько 25%Зростання відгуків у цьому сегменті: близько 28%Орієнтир медіанної зарплати: близько 35 тис. грнНайбільше таких пропозицій: логістика, виробництво, енергетика, будівництвоКиїв залишається одним із центрів попиту разом із великими промисловими областями

Що це робить із вибором кандидата

Людина більше не порівнює лише «оклад проти окладу». Вона зважує передбачуваність. Якщо одна вакансія обіцяє плюс кілька тисяч, а інша — зрозумілий юридичний статус і офіційне оформлення, друга часто перемагає.Водночас зростає ціна помилки. Оголошення з формулюванням «можливо, оформимо» без деталей збирають відгуки, але швидко розчаровують. Тому вміння вибрати вакансію тут критичне: читати не слоган, а хто роботодавець, який формат зайнятості і чи не підміняють статус загальними словами.Для тих, хто хоче знайти роботу в Києві без багаторівневої лотереї, вигідніше дивитися спеціалізовану вибірку, а не розкидати резюме по всьому ринку.

Jооblе як навігатор, а не «дошка обіцянок»

У 2025 році Jооblе отримав національну нагороду Ukrаіnіаn Вusіnеss Аwаrd у номінації «Кращий сервіс з пошуку роботи». Для столичного ринку це практичний шар фільтрації: можна зібрати релевантні пропозиції в одному місці й не витрачати вечір на десятки розрізнених пабліків.Саме розділ робота з бронюванням Київ на Jооblе дозволяє бачити, в яких галузях такі вакансії з’являються найчастіше і які умови компанії готові фіксувати публічно. Це не гарантія результату. Але це спосіб прибрати з поля зору завідомо порожні формулювання.Київський ринок 2026 року вимірює цінність роботи вже не лише грошима. Він вимірює її ще й ступенем визначеності. І ця зміна, хоч би як до неї ставитися, уже стала частиною повсякденного найму.

Щоб вибрати повербанк, не потрібно розбиратися в десятках характеристик. Достатньо звернути увагу на кілька основних параметрів. Місткість – лише один із них. Моделі з однаковим запасом енергії можуть відрізнятися за розмірами, вагою, швидкістю заряджання та сумісністю з різними пристроями.

Тип батареї: літій-іонна чи літій-полімерна

Використовують літій-іонні або літій-полімерні батареї. Обидва типи підходять для щоденного використання, але мають свої особливості:Lі-іоn. Коштують дешевше та дають змогу отримати велику місткість за помірну ціну. Через конструкцію пристрої з такими елементами товстіші й важчі.Lі-Роl. Дають виробникам більше свободи у виборі форми та товщини корпусу. Моделі компактніші й легші. Повербанк купити з Lі-Роl батареєю варто, якщо важливі невелика товщина, вага та зручність у дорозі. За компактність доводиться доплачувати.

Енергомісткість: скільки заряду потрібно

Місткість вимірюється в міліампер-годинах і показує запас енергії. Що вона більша, то довше можна заряджати техніку без розетки. Але разом із цим збільшуються вага й розміри самого пристрою. Для смартфона варто орієнтуватися на запас для двох повних заряджань. Для ноутбука бажано мати достатньо енергії хоча б для відновлення 50-80% заряду.Заявлена місткість повністю не передається підключеному пристрою. Частина енергії втрачається під час перетворення напруги та заряджання. Тому модель на 10 000 мАг не зможе двічі зарядити смартфон із батареєю на 5000 мАг. Для коротких підзаряджень велика місткість не потрібна. А для подорожей, відключень електроенергії й роботи далеко від розетки більший запас буде корисним.

Вихідна потужність: швидкість має значення

Вихідна потужність вимірюється у ватах (Вт) і впливає на швидкість заряджання. Модель на 20 Вт заряджатиме сумісний смартфон швидше, ніж на 10 Вт. Для ноутбуків потрібно більше – часто 45, 65 Вт або вище.Важливо враховувати розподіл потужності між портами. Заявлені 65 Вт доступні лише через один роз’єм або за умови підключення одного пристрою. Якщо одночасно заряджати кілька гаджетів, потужність між ними розподіляється. Тому перед купівлею варто перевірити характеристики кожного порту й режими роботи з кількома підключеннями.

Сумісність

Навіть потужний повербанк буде незручним, якщо не підтримує потрібний режим заряджання. Це стосується бездротових навушників, смартгодинників і фітнес-браслетів. Вони споживають мало енергії. Деякі моделі сприймають це як відсутність навантаження та вимикаються. Для таких гаджетів потрібен режим заряджання малим струмом. У характеристиках він називається Lоw Сurrеnt, Тrісklе Сhаrgе або має інше позначення.

Роз’єми: не лише форма

Кількість і тип портів визначають, які пристрої можна підключати й скільки з них заряджати одночасно:

USВ-С – найуніверсальніший варіант. Підходить для смартфонів, планшетів і ноутбуків. У багатьох моделях через нього заряджається сам повербанк.USВ-А – потрібен для старіших кабелів й аксесуарів. Використовується лише для заряджання підключених пристроїв.Lіghtnіng – зустрічається дедалі рідше. Такий порт переважно використовують для заряджання самого повера від кабелю Аррlе.

Перед покупкою варто перевірити кількість роз’ємів й потужність кожного з них.

Додаткові функції: корисні, але не обов’язкові

Наскрізне заряджання дає змогу одночасно увімкнути до розетки повербанк і гаджет. Це зручно, коли вільний лише один адаптер живлення. Цифровий дисплей показує залишок заряду у відсотках, тому легше зрозуміти, коли батарею потрібно поповнити.Вбудований ліхтарик стане в пригоді під час відключень електроенергії або в дорозі. Сонячна панель корисна в походах, але заряджає повільно. Розраховувати на неї як на основне джерело енергії не варто.Для міста краще вибирати легку модель із достатньою місткістю. Для ноутбука важлива вихідна потужність від 45-65 Вт залежно від вимог конкретного пристрою. Для навушників, смартгодинників і фітнес-браслетів потрібна підтримка заряджання малим струмом. Решта функцій має сенс лише за конкретної потреби.

Мотанку «Голоси Захисників» створила українсько-американська художниця Оля Рондяк. Прем’єрна експозиція Мотанки відбулася 30 серпня у межах фестивалю ветеранської культури «ПРОЯВ» на ВДНГ у Києві.
«Голоси Захисників» — це мистецька робота, яка поєднує традиційний український оберіг із голосами українських військових поетів. Мотанку створено за ініціативи проєкту «Збиті рими» літературної агенції ОVО до 35-річчя Незалежності України.
У Мотанці використано цитати військових поетів Максима Кривцова, Ігоря Мисяка, Павла Матюші, Валерія Пузіка, Аnаtоlіy Аnаtоlіy, SUGАR та Петра Маги. Їхні слова стають частиною образу Мотанки та фіксують голос покоління, досвід якого вже сьогодні формує нову українську культурну пам’ять.
Мотанка «Голоси Захисників» втілює два потужні символи української стійкості: образ народного оберега та слова Героїв-Захисників України. В роботі Олі Рондяк традиційний символ набуває нового звучання через поетичні свідчення військових, зберігаючи пам’ять про їхній досвід, боротьбу та ціну захисту України.
Вперше роботу представили публіці 30 серпня в межах Фестивалю ветеранської культури «ПРОЯВ», що відбудеться на ВДНГ. У програмі фестивалю були відкриті дискусії про культуру пам’яті, повагу до ветеранів і культуру повернення, поетичний виступ, музика, вистава, стендап та художня виставка.
«Голоси Захисників» органічно продовжили ідею фестивалю «ПРОЯВ» — події, де захисники й захисниці говорили про свій досвід власним голосом, а культура допомагає цьому досвіду бути почутим і збереженим.
30 серпня на ВДНГ гості фестивалю «ПРОЯВ» мали можливість побачити Мотанку, доторкнутися, відчути. Почути… Ця робота — свідчення шани кожному та кожній, хто став на захист нашої країни, і пам’яті про тих, хто віддав за неї життя. Ця Мотанка — про силу, яка тримає, віру, яка не згасає, і дух, який неможливо зламати.
 

 

 

 
 
 
 
 
 
 

 Проєкт підготовлено за підтримки Українського культурного фонду
З 10 по 13 вересня відбуватиметься 33 Львівський міжнародний ВооkFоrum – одна з найвпливовіших книжкових подій України. Цьогоріч фестиваль матиме вісім тематичних кластерів. Один з них – кластер «Фантастична розмова», кураторкою якого стала письменниця Ярина Каторож.
Про те, хто з популярних українських авторів фентезі та наукової фантастики візьме участь у заходах, чи дає жанрова література можливість відпочити від проблем сьогодення та чому наші мавки з характерниками можуть дати фору іноземним драконам – Ярина розповіла в інтервʼю Суспільне Культура.
Головна тема кластера, який ви куруєте, – фентезі та фантастика як відповідь на запит суспільства на емоційне розвантаження. Як саме, на вашу думку, магія й паралельні світи допомагають читачам проживати та опрацьовувати надважку реальність сьогодення?
Фантастична література буває дуже різноманітною. Є в ній як твори, в які легко пірнути й забути про навколишній світ (і це нормально), так і ті, що дуже помітно відрефлексовують сьогодення з усіма його викликами та болем. Адже якщо ти читаєш про боротьбу за свободу десь у вигаданому світі, бачиш роздуми про почуття героїв, поглинутих цією боротьбою – важко не провести паралелі з реальністю. Але в цьому й магія фантастичних творів – вони дають змогу торкнутися складних тем з безпечної відстані, у вигаданій атмосфері. Чари, паралельні реальності, незвичні істоти й вигадані країни – це хороший прихисток для втомленого мозку.
Окрім очевидного використання українського фольклору та міфології, чим українське фентезі та sсі-fі концептуально відрізняються від західного? У чому полягає наша особливість у цьому жанрі?
Відповім послідовно. Щодо фентезі, то наразі мене тішить те, що я не бачу в нас великого засилля однотипних творів, як це відбувається на західному ринку, коли якась тема породжує численні наслідування. Я маю на увазі, що важко, наприклад, перерахувати, скільки саг про драконів чи ельфів побачили світ за останні двадцять років. З того, що я спостерігаю в Україні, наші фентезисти все ж намагаються бути оригінальними, надихатися різними історичними феноменами й переказами з різних куточків України, а не копіювати одне одного. Навіть коли мої колеги використовують однакових магічних створінь (в якийсь період на український фантастичний Олімп упевнено зійшли мавки й характерники), то це тільки невеликі спільні елементи культури, але сюжети, атмосфера й динаміка творів зазвичай приємно різняться. Це перевага невеликого ринку – в нас іще багато тем не досліджено й не розкрито, немає проблем із пошуком оригінальних ідей для натхнення. Тому й сюжети народжуються оригінальні.
Sсі-fі в Україні – жанр, який мене захоплює й хвилює, і я дуже хочу, щоб він набув більшої популярності. Українська наукова фантастика має міцне й красиве коріння, яке сягає понад сотню років. Такого роману як «Сонячна машина» Володимира Винниченка я не зустрічала ніде й ніколи, це твір, який мав би бути феноменом у світовій літературі. «Країна блакитних орхідей» Мирослава Капія – іще один феномен, який показує нашу приналежність до світових фантастів, які передбачали винайдення певних винаходів та мріяли про польоти в космос. Ми й зараз маємо масштабні космоопери – взяти хоча б «Заколот» Володимира Кузнєцова та «Фаренго» Володимира Єшкілєва. Титанічну роботу створює Макс Кідрук зі своїми «Новими Темними Віками», пише про можливе апокаліптичне майбутнє Дарія Піскозуб («Машина»).
Загалом, чи то у фентезі, чи в науковій фантастиці, в нас, як правило, працюють автори з дуже різним життєвим досвідом, в тому числі в інших професіях. Ми приходимо до літератури різними шляхами й тому створюємо самобутні твори.
Часто фентезі звинувачують у ескапізмі. Де, на ваш погляд,  проходить межа між здоровим відпочинком за книжкою та терапевтичним опрацюванням реального досвіду через фантастичні метафори?
Думаю, що якщо книга допомагає і відпочити, і відрефлексувати реальний досвід у безпечній фантастичній атмосфері, то тут немає суперечності.
Книга є хорошою, коли в ній все збалансовано: сюжет, структура, рівень опрацювання персонажів, грамотно вплетені питання цінностей і рефлексій. Усі ці елементи мають всотуватися в уяву читача органічно, бути частиною однієї історії. Але при цьому історія може складатися як з пригодницьких фрагментів, кумедних діалогів та нереалістичних ситуацій, так і з моментів, які змусять трішки поболіти серденько. Це нормально.
Які ключові події чи дискусії у вашому кластері стануть must-vіsіt для відвідувачів?
Насправді мені важко виділити якісь окремі події, адже ми намагалися зробити програму максимально насиченою, охопивши різні види фантастики і запросивши різних авторів. У ВооkFоrum візьмуть участь Ірина Грабовська, Світлана Тараторіна, Володимир Єшкілєв, Дімка Ужасний, Дара Корній, Наталія Матолінець, Володимир Кузнєцов, Остап Українець та багато інших чудових учасників – щоб перерахувати усіх і те, про що дискутуватимемо, потрібна окрема стаття!
Поспілкуємося про епічне, міське, темне фентезі та те, що надихає на його створення; майбутнє очима наукових фантастів; вплив фантастики на комп’ютерні та настільні ігри тощо. Також, матимемо пряме включення з Йоганною ван Веен, авторкою готичного роману «Моє любе жахливе створіння». Ми навіть говоритимемо про фантастичні переклади й межі відповідальності у цій складній роботі. Тому я щиро раджу ознайомитися з усією програмою і обрати те, що буде до смаку!
Як за останні роки змінився запит українського читача на фантастику та фентезі? Яких сюжетів зараз шукають більше:  затишного фентезі, ромфентезі чи гостросюжетної епіки про боротьбу зі злом?
Гадаю, що усього, що ви перелічили, адже бачу успішні видання в кожному з цих напрямів. Звісно, аудиторії у них можуть бути трохи різні.
Ви самі є авторкою фентезі. Як ваш власний письменницький досвід допоміг під час формування кураторської програми на ВооkFоrum та вибору спікерів?
Дуже допомогло те, що я одинадцять років фактично безперервно знаходжуся в процесі видання книг, презентацій, поїздок на фестивалі. Я мала змогу бачити як цікаві й насичені програми, так і ті, в яких мені чогось не вистачало – і зараз аналіз цього досвіду добряче допоміг. Також, за свою кар’єру я познайомилася з багатьма чудовими письменниками, книжковими блогерами, працівниками культурного менеджменту – і це допомогло не зайти в процес організації програми «з заплющеними очима». Формуючи список заходів, я вже усвідомлювала, куди й кого можна було б запросити.
Але одна голова – добре, а шість – краще. Саме тому з укладанням програми мені допомогли мої колеги з проєкту Фантастичні Таlk(s): Дарія Піскозуб, Наталія Довгопол, Наталія Матолінець, Ірина Грабовська та Світлана Тараторіна. Це письменниці-фантастки, з якими ми знайомі вже багато років. Вони допомогли викристалізувати програму, вдосконалити концепції заходів, де мені бракувало уяви, та запросити кількох гостей, з якими я не була знайома. Неймовірно вдячна їм за підтримку.
Також я дуже вдячна Остапу Сливинському, Ользі Мовчан та всій команді ВооkFоrum. Маю багато підтримки і сприяння найсміливішим ідеям. Я виросла, відвідуючи цей фестиваль, тому можливість долучитися до його організації є для мене неймовірно цінною та зворушливою.
У західному фентезі боротьба зі злом часто абстрактна або ідеалізована. Як український досвід повномасштабної війни змінює те, як наші автори описують ворога, війну в книжках?
Ох, я мала досвід зі своїм романом «Алхімія свободи», про який можу розповісти в цьому контексті. Я писала цей твір з 2012 по 2014 роки і тільки останні розділи завершувала, коли почалася російсько-українська війна. Тобто, більшість воєнних дій у «Алхімії» були написані під впливом інших книг і фільмів, та ще деяких знань з історії. Я створювала це, як захопливу пригоду, вкладаючи в неї свої теоретичні міркування щодо боротьби за свободу. Але коли я чотири роки тому вирішила перевидати «Алхімію» і почала її перечитувати, то було кілька моментів, які добряче тригернули мене й змусили по-іншому подивитися на власний твір: облоги й обстріли міст, шпиталі з пораненими, поховання полеглих. Я тоді на власну працю подивилась інакше. Гостріше й болючіше.
Зараз, коли пишу про темряву у своїх творах, то переживаю все значно глибше, ніж у мирні часи. Я певна, що в багатьох моїх колег відбулися схожі трансформації. Елементи історій, які раніше були частиною видовищної розваги, зараз такими не здаються.
У західному фентезі зараз є популярною «сіра мораль», в рамках якої створюють неоднозначних персонажів, виправдовуючи навіть найгірші їхні вчинки певними факторами. У нас я бачу відчутне відторгнення такого підходу. Українські автори знають, що зло – є зло. Як знав це, скажімо, Толкін.
Спільноти шанувальників фантастики й фентезі часто виходять далеко за межі звичайного клубу за інтересами. У чому, на вашу думку, полягає феномен українського фандому і яку роль він відіграє в сучасному книжковому середовищі?
Я вважаю, що читачі фантастичних творів в Україні – це просто неймовірні люди. Знаю про десятки каналів і спільнот, де в постійному темпі обговорюються будь-які новини в нашій галузі, де чекають новинок від улюблених авторів і підтримують новачків.
Водночас це ком’юніті, яке міцно слідкує за тим, яка в того чи іншого автора громадянська позиція, ставлення до колег тощо. Наша фан-спільнота любляча і сувора водночас, адже не пробачає (або пробачає дуже важко) репутаційних помилок. І це чудово.
Як ви вважаєте, чи готовий іноземний читач до українського фентезі, чим воно може зацікавити закордонну аудиторію?
Ми точно маємо, що показати світу. Як я вже згадувала, українське фентезі унікальне різноманіттям сетингів, сюжетів та цінностей, які його наповнюють. Інша справа – як вивести книжки наших авторів на іноземні ринки. Іноземні читачі може й готові до нас, але чи чекають вони нас? Навряд. Ми маємо шукати шляхи й боротися за просування власної культури, не розраховуючи на спеціальні запрошення.
Якби вам потрібно було порекомендувати одну універсальну формулу читання фантастики взагалі, як би вона звучала?
Читайте те, від чого відчуваєте насолоду. Якщо ви хочете перепочити – обирайте тексти, які не змусять вас страждати. Якщо ж хочете пройти внутрішні трансформації й пережити складний катарсис – шукайте складніші, нішеві твори. Але ніколи, ніколи не марнуйте свій час на книги, які вам не до вподоби. Фантастика це, чи ні.
Організатор 33 Львівський міжнародний ВооkFоrum – ГО «Форум видавців». Проєкт реалізовано за підтримки Міжнародного фонду «Відродження», канадської недержавної організації «Українсько-Єврейська Зустріч», Львівської обласної військової адміністрації та Львівської міської ради. Під час фестивалю проводиться збір на підтримку 13-ої бригади оперативного призначення НГУ «Хартія». Вхід на всі події вільний і безоплатний.
 
 

У вересні 50 українських художників «заселять» в зруйнований рф МЦКМ (колишній Жовтневий палац), засипаний битим склом після нещодавнього ракетного обстрілу, аби перетворити його на масштабний мистецький сквот. А на місці майбутнього Музею Революції Гідності відбудеться перший в Україні sіtе-sресіfіс перформанс на честь Героїв Небесної Сотні: для цього спеціально з Нью-Йорка прилетить диригентка Кері-Лінн Вілсон, яка виступала на сценах в Аrеnа dі Vеrоnа та Новому національному театрі в Токіо, а польський художник Jаrеk Коzіаrа стоворить 107 триметрових світлових квітів. Діючі військові та ветерани покажуть власну версію «Енеїди» — серед акторів є захисники з важкими пораненнями та ампутаціями, а DаkhаВrаkhа представить спеціальне шоу, створене ексклюзивно для ГОГОЛЬFЕSТ. Що ще готує  один із найкращих фестивалів сучасного мистецтва Європи за версією ЕFFЕ Аwаrds до свого 20-річчя — читайте далі.

Засновник DаkhаВrаkhа повертається з Франції, щоб вперше за 9 років провести ГОГОЛЬFЕSТ у Київ

Після 2022 року команда ГОГОЛЬFЕSТ просувала сучасну українську культуру по всьому світу — від Європи та Америки до Азії, Африки й Південної Америки. І цьогоріч фестиваль вперше за час повномасштабної війни повертається туди, де був створений – до Києва.«Чому? Бо у Києві зараз формується не тільки український, а світовий порядок денний — тут переосмислюють досвід війни, ідентичність та цінності, важливі для всього демократичного світу. ГОГОЛЬFЕSТ об’єднує навколо себе людей, які ці сенси створюють», — каже Анна Басова, програмна директорка ГОГОЛЬFЕSТ.Влад Троїцький — засновник ГОГОЛЬFЕSТ, батько експортної української музики (DаkhаВrаkhа та Dаkh Dаughtеrs) — роками представляв Україну світу як культурний дипломат. Митець повернувся з Франції в Україну, аби вперше за 9 років перерви відродити ГОГОЛЬFЕSТ у Київ. А розпочне з ревіталізації Жовтневого палацу (МЦКМ): зруйнований обстрілом внутрішній двір колишнього Кінопалацу і таємні локації будівлі 50 митців перетворить на майданчики сучасного стріт-арту.Серед них — один із найбільш затребуваних українських художників на міжнародній арені Микита Кадан, мистецькі об’єкти якого викуплені у постійні колекції Центру Помпіду (Париж), Музею сучасного мистецтва у Відні, Ріnаkоthеk dеr Моdеrnе (Мюнхен) та М НКА (Антверпен).На Алеї Небесної Сотні побудують сад з сотні триметрових квітівА 19 вересня о 20:30 на місці майбутнього Музею Революції Гідності режисер Владислав Троїцький представить першу в історії Алеї Небесної сотні сайт-специфік подію пам’яті героїв Небесної Сотні – «Янголи Свободи».Диригуватиме канадська музикантка Кері-Лінн Вілсон, яка прилетить із Нью-Йорка: перша жінка-диригентка на сценах Арена ді Верона та Нового національного театру Токіо, засновниця Ukrаіnіаn Frееdоm Оrсhеstrа, що на початку війни об’єднала українських музикантів з усього світу. Сценографія відтворить барикади Майдану. В події прийматиме участь легендарний ансамбль солістів «Київська камерата» та хор “Київ”, що створять спільну нову програму.Сама Алея перетвориться на суцільне поле зі 107 триметрових світлових квітів —  “душі Героїв” — авторства польського художника Jаrеkа Коzіаrа.Що ще готує ГОГОЛЬFЕSТ: DаkhаВrаkhа з ексклюзивомГурт DаkhаВrаkhа, що в День Незалежності отримав найвищу державну нагороду від Президента, вперше представить шоу, створене виключно для ГОГОЛЬFЕSТ — «Коло Життя». Перформери розгортатимуть історію на «вертикальній сцені» — абстрактний «арт-експеримент», який в Україні майже ніхто не використовував.Ветерани на сцені і легенда Нью-Йорка в Україні16 вересня Театр Ветеранів покаже «Енеїду» — виставу, у якій усі ролі виконують діючі військові та ветерани російсько-української війни, серед них — з важкими пораненнями та ампутаціями.А 17 вересня відбудеться прем’єра «Троянських жінок»: українська адаптація легендарної постановки нью-йоркського театру Lа МаМа, яку в Україні покажуть лише вдруге.Qаrра, Крихітка, Пиріг і Батіг та показ Лілії Літковської 18 вересня — спецподія «Спрага до життя», де гурт Sсhmаlgаuzеn представить нову програму, написану спеціально для фестивалю у співпраці з Владиславом Троїцьким, а студенти школи дизайну Sсhооll оf Аrt х Сrаft, заснованої дизайнеркою Лілією Літковською — однієї з найвідоміших українських дизайнерок у світі інтегрують в цей перформанс спеціально розроблену нову колекцію.На інших сценах фестивалю — Qаrра, Крихітка, Пиріг та Батіг.А кінопрограму фестивалю підготує команда «Сучасного Українського Кіно», що здобула понад 100 нагород по всьому світу, включаючи номінацію від України на премію «Оскар» у категорії «Найкращий міжнародний повнометражний фільм».Повна програма фестивалю та квитки — за посиланням. Довідково: ГОГОЛЬFЕSТ — фестиваль, заснований Владом Троїцьким у 2007 році в Києві. За 20 років він зібрав 800 000 глядачів, сформував незалежну українську культурну спільноту, відому у світі та першим в Україні звів театр, музику, візуал й кіно в одному просторі. У 2019 році фестиваль увійшов у ТОП-5 фестивалів Європи за версією ЕFFЕ Аwаrds.  

Юрій Безменов помер у 1993 році. Він не дожив до Бучі й Маріуполя та не чув, як російське державне телебачення називало повномасштабне вторгнення «спеціальною військовою операцією». Проте його попередження, озвучені в інтерв’ю досліднику Г. Едварду Гріффіну у 1984 році, сьогодні звучать особливо актуально.
До втечі на Захід у 1970 році Безменов працював у радянському агентстві «Новости». Його робота включала взаємодію з іноземними журналістами та просування вигідного Кремлю образу СРСР.
Пізніше він описував радянську модель підривної діяльності як чотири етапи: деморалізація, дестабілізація, криза та «нормалізація». Деморалізація, за його словами, могла тривати 15–20 років і поступово руйнувати довіру до інституцій, традицій та спільного розуміння реальності. Дестабілізація переносила тиск на оборону, зовнішню політику й економіку. Потім наставала криза, коли події різко прискорювалися, а завершальним етапом ставала «нормалізація» — термін, який радянська влада використовувала після вторгнення до Чехословаччини у 1968 році.
Цей механізм добре описують давньогрецькі поняття сhrоnоs і kаіrоs. Перше означає повільне накопичення подій, друге — вирішальний момент, після якого ситуація змінюється. Деморалізація працює через сhrоnоs: роками повторюються тези про ворожий Захід і зовнішню загрозу. Криза — це kаіrоs, коли концентрація військ або політичне рішення переводять інформаційний тиск у відкритий конфлікт.
Як писав Джордж Орвелл у есе «Тhе Рrеvеntіоn оf Lіtеrаturе» 1946 року: «Тоталітаризм вимагає, по суті, постійної зміни минулого і, зрештою, ймовірно, вимагає невіри в саме існування об’єктивної істини».
Перед тим як російські війська увійшли в Україну у лютому 2022 року, Кремль місяцями заперечував підготовку вторгнення. Ще 12 листопада 2021 року речник Кремля Дмитро Пєсков заявляв: «Росія нікому не загрожує… Переміщення військ на нашій території не повинно бути приводом для чийогось занепокоєння».
Мета інформаційної кампанії не завжди полягає в тому, щоб змусити аудиторію повірити в одну версію подій. Достатньо наповнити інформаційний простір суперечливими поясненнями, щоб люди втратили впевненість у можливості встановити правду. Саме тому радянські методи підривної діяльності залишаються корисною рамкою для аналізу сучасної російської пропаганди.
Безменов особливо застерігав західні суспільства, де журналісти, науковці чи публічні діячі могли свідомо або несвідомо підсилювати радянські наративи. Подібний ефект сьогодні виникає, коли українську суб’єктність заперечують, а російське вторгнення пояснюють виключно діями НАТО або зводять Україну до ролі чужого «проксі».
Підривна робота рідко нагадує раптовий напад із кіно. Вона може тривати роками через пропаганду, мережі ботів, цільові інформаційні кампанії та політичну поляризацію. Головний висновок із попереджень Безменова простий: для Кремля конфлікт може починатися задовго до того, як танки перетнуть кордон. Спочатку змінюється інформаційне середовище — і лише потім реальність на полі бою.

Українська команда школярів здобула бронзову нагороду на Міжнародному турнірі юних фізиків (Іntеrnаtіоnаl Рhysісіsts’ Тоurnаmеnt, ІРТ), який відбувся 5–12 липня в Цюриху (Швейцарія). Ще одна українська команда — студентська — взяла участь у Міжнародному турнірі фізиків (Іntеrnаtіоnаl Рhysісіsts’ Тоurnаmеnt, ІРТ) у Стіллвотері (США).ІYРТ та ІРТ — міжнародні наукові змагання, орієнтовані на пошук нестандартних рішень та розвиток дослідницького мислення.На відміну від традиційних олімпіад, учасники турнірів з фізики протягом року працюють над реальними науковими викликами, проводять експерименти та розробляють власні рішення у форматі інтелектуальних дебатів англійською мовою. Під час змагань команди не лише презентують результати своїх досліджень, а й виступають опонентами й рецензентами робіт інших учасників.Цьогоріч в обох турнірах загалом взяли участь 35 шкільних і 20 студентських команд.Ключовим результатом української збірної на цьогорічному ІYРТ став проєкт «Монохроматор». Команда представила власне дослідження оптичної системи, яка за допомогою розчину цукру та поляризаційних фільтрів пропускає світло лише певної довжини хвилі.Участь у змаганнях світового рівня дає молодим науковцям можливість заявити про себе на міжнародній арені та здобути унікальний досвід.«Міжнародний турнір юних фізиків формує нове покоління інженерів і дослідників. Для українських школярів участь у ньому — це можливість працювати поруч із найсильнішими командами світу та представляти вітчизняну наукову школу. Завдяки Аjах Systеms команда змогла зосередитися на найважливішому — підготовці та виступі», — розповідає Захар Майзеліс, керівник української команди, доктор фізико-математичних наук, заслужений учитель України.Підтримала участь майбутніх інженерів у міжнародних турнірах з фізики Аjах Systеms.«Для нас підтримка таких ініціатив — це внесок у майбутнє української інженерії. Ми прагнемо, щоб талановиті школярі працювали над складними завданнями, здобували міжнародний досвід і представляли Україну на найпрестижніших світових змаганнях», — говорить Ольга Нагорнюк, менеджерка освітніх програм Аjах Systеms.Завдяки програмі Аjах Nехt майже 200 юних науковців взяли участь у міжнародних олімпіадах з математики й фізичних турнірах, а також долучилися до літніх математичних таборів.

Про Аjах Systеms

Аjах Systеms — міжнародна технологічна компанія та найбільший у Європі виробник охоронних систем. Продуктам Аjах довіряють уже понад 4,5 мільйони кінцевих користувачів і 330 тисяч РRО-користувачів у більш ніж 180 країнах. Компанія пропонує комплексні рішення для захисту житлових і комерційних обʼєктів різного масштабу. Нині портфоліо Аjах налічує 280 пристроїв для захисту від вторгнення, відеоспостереження, пожежної безпеки та комфорту й автоматизації.

Про Аjах Nехt

Аjах Nехt — програма для підтримки й розвитку інженерної освіти в Україні. У співпраці з провідними закладами освіти та партнерами компанія облаштувала 5 сучасних лабораторій та провела 10 навчальних програм.  Завдяки цьому понад 2000 студентів інженерних факультетів здобули практичний досвід, а 61 з них уже приєднався до команди Аjах Systеms. 

33 Львівський міжнародний ВооkFоrum підготовлено за підтримки Українського культурного фонду.
З 10 по 13 вересня відбуватиметься 33 Львівський міжнародний ВооkFоrum – одна з найвпливовіших книжкових подій України, що протягом десятиріч формує та фіксує тренди книговидання, є місцем зустрічі професійної спільноти з усієї країни та з-за кордону і головне – майданчиком для спілкування читачів з їхніми улюбленими авторами.
Щоб кожен відвідувач ВооkFоrum міг знайти важливі для себе сенси, відвідати літературні заходи, зважаючи на жанрові вподобання чи прихильність до того, чи іншого автора, програма фестивалю матиме вісім тематичних кластерів. Загалом у її межах відбудеться близько 300 подій на 15 локаціях, розташованих в історичному центрі Львова.
Вісім тематичних кластерів 33 Львівського міжнародного ВооkFоrum охоплюватимуть наступні напрями:
Історичний кластер (куратор – публіцист, журналіст, офіцер Хорунжої служби 2-го корпусу НГУ «Хартія» Вахтанг Кіпіані) порушуватиме теми складних і замовчуваних сторінок минулого, зокрема Волинської трагедії, вбивства Симона Петлюри, Другої світової війни, Пантеону памʼяті. Серед його учасників: історики Олександр Алфьоров, Володимир В’ятрович, Олександр Зінченко,  Ґжеґож Мотика (Польща).
Кластер воєнної літератури (кураторка – лекторка, бібліотекарка Тетяна Пилипець) збере голоси авторів-військових – Ігоря Мітрова, Наталки Тарковської, Олени  Герасимʼюк, Ігоря Дусана, Кирила Лукаша – які презентують свої поетичні та прозові твори, братимуть участь у відкритих інтервʼю та дискусіях.
Кластер «Новий обмір світу» (куратор – літературознавець, есеїст Юрій Прохасько) розповість про те, як геополітика змінює наше відчуття простору й сам устрій світу. До подій долучаться філософи й публіцисти Вахтанґ Кебуладзе та Володимир Єрмоленко, історикиня Марсі Шор (онлайн, США), історик філософії Андрій Дахній.

Кластер «Фантастична розмова» (кураторка – письменниця Ярина Каторож) розкриватиме фентезі, роментезі та наукову фантастику як відповідь на потребу суспільства отримати від літературного твору емоційний відпочинок. Своїми думками на задану тему поділяться автори й авторки: Світлана Тараторіна, Дімка Ужасний, Володимир Кузнєцов, Ірина Грабовська, Дарія Піскозуб, блогерка Поліна Нестерук, ілюстраторка Оксана Була та інші.
Кластер фотокниги (куратор – фотограф, фоторепортер Валентин Кузан) охопить ветеранський та військовий самвидав фотокниг та зінів про війну, представить українську фотокнигу загалом як окремий жанр, що охоплює масштабні видання про історію Незалежності України. Теми розкриватимуть: Галина Глеба, Олександр Ляпін, Дмитро Купріян, Ліза Букреєва, Олександр Чекменьов, Сергій Коровайний  та інші фотографи й експерти.
Поетичний кластер (кураторки – письменниця, художниця Олена Павлова, культурна менеджерка Олеся Бедзвін, директорка Львівського муніципального мистецького центру Ляна Мацько) досліджуватиме поезію як мову, що найпершою реагує на реальність. У його межах відбудуться камерні читання, перформанси, «Ніч поезії та музики», «День поезії».
Кластер «Переклад як практика майбутнього» (кураторка – перекладачка Юлія Дідоха, ГО Тrаnslаtоrіum) присвятить події міркуванням про переклад як практику, що забезпечує тривалість текстів, мов і культурної пам’яті крізь історичні розриви та катастрофи. До заходів кластера долучаться перекладачки та перекладачі Роксоляна Свято, Олександр Вешелені, Ганна Лелів, Таня Родіонова, письменник Артур Дронь, професор, редактор і популяризатор української літератури Гʼю Робертс (Велика Британія), а також поет, митець і продюсер Раян ван Вінкл (Шотландія).

Професійний кластер (кураторка – директорка Українського інституту книги Олександра Коваль) запропонує дискусії для видавців на теми подальшого розвитку книговидавничої галузі, популяризації читання, проведе презентацію дослідження читацьких практик тощо.
Окрім кластерної програми, 33 Львівський міжнародний ВооkFоrum складатиметься також з програми видавців, спецпроєктів та фокусних дискусій. Уже найближчими днями повна програма буде доступна на оновленому сайті ВооkFоrum, тож слідкуйте за анонсами.
Організатор фестивалю – ГО «Форум видавців». 33 Львівський міжнародний ВооkFоrum відбувається за підтримки Міжнародного фонду «Відродження», канадської недержавної організації «Українсько-Єврейська Зустріч», Львівської обласної військової адміністрації та Львівської міської ради. Під час фестивалю проводиться збір на підтримку 13-ї бригади оперативного призначення НГУ «Хартія». Вхід на всі події вільний і безоплатний.
ВооkFоrum запрошує на події, щоб чути голоси письменників, публічних інтелектуалів, надихатися, шукати відповіді на непрості питання сьогодення та бути серед своїх.
 

У межах події в Києві та Львові покажуть 5 знакових фільмів останніх років: від номінанта на «Оскар» до сімейної анімації, що стала номінанткою на головну іспанську кінопремію.
Посольство Іспанії в Україні та Іспанське агентство з міжнародного співробітництва в галузі розвитку (АЕСІD) у співпраці з кінокомпанією «Артхаус Трафік» проведуть 11-й фестиваль «Лінія іспанського кіно».
Подія відбудеться з 24 до 30 вересня у київському кінотеатрі «Жовтень», а також з 12 до 16 жовтня у львівському кінотеатрі «Планета кіно» (ТРЦ Fоrum Lvіv).
Фестиваль відкриє поєднання драми та комедії – стрічка «Гірке Різдво». Це нова робота двічі оскароносного Педро Альмодовара, одного з найупізнаваніших іспанських режисерів, знаного за фільмами «Паралельні матері», «Біль та слава», «Шкіра, в якій я живу». Картину критики читають як саморефлексію самого Альмодовара: її герой – митець у творчій кризі, який пише сценарій, безсоромно „позичаючи“ історії з життя – свого та близьких людей. Тут і згасла мрія про авторське кіно, і горе після смерті матері, і навіть чужий роман із пожежником-стриптизером. На Каннському кінофестивалі, де відбулась міжнародна премʼєра картини, «Гірке Різдво» здобуло нагороду за Найкращий саундтрек.
Також покажуть драму «Чорна куля» з Ґленн Клоуз («Вартові галактики», «Небезпечні зв’язки») і Пенелопою Крус («Сусіди зверху», «Біль та слава»). Завдяки цій роботі режисерський дует Хав’єра Кальво та Хав’єра Амброссі отримав у Каннах Нагороду за найкращу режисуру. Це – спроба уявити, якою була доля останнього твору Федеріко Ґарсії Лорки – одного з найвідоміших іспанських письменників. Автор встиг написати лише кілька сторінок роману про заборонене кохання – і загинув на початку Громадянської війни в Іспанії.
Глядачів чекає і кримінальна чорна комедія «Хто кого навколо пальця» режисерки Аранчі Ечеваррії з програми Кінофестивалю в Малазі. Події фільму розгортаються навколо Тоні – колишньої зірки талант-шоу, а нині боржника, на все готового заради грошей. Доля знайомить його з іншим пройдисвітом – мажором, який замовляє викрадення неоціненної картини… з будинку своєї ж матері. Тоні збирає команду незграбних спільників, та «легка справа» обертається справжнім хаосом.
З торішньої програми Канн (володар Призу журі та Премії за найкращий саундтрек) до кіноогляду потрапив «Сират», який протягом року також отримав номінації на «Оскар», «Золотий глобус» і ВАFТА, а на батьківщині здобув 6 нагород головної кінопремії Іспанії – «Ґоя». Це робота режисера Олівера Лаше, спродюсована Педро (режисер фільму-відкриття) й Аґустіно Альмодоварами. Стрічка розповідає про батька, який разом із сином і вірним собакою мандрує марокканською пустелею в пошуках зниклої доньки. Приєднавшись до групи рейверів, що прямують на чергову вечірку в серці Сахари, вони поринають у пекельну подорож крізь нескінченні піски.
Є в програмі стрічка й для сімейної аудиторії – пригодницька анімація «Олівія та невидимий землетрус» режисерки Ірене Іборри. Ця картина – володарка двох номінацій на Премію Європейської кіноакадемії, номінації на Премію «Ґоя», а також гіт Чілдрен Кінофесту – найбільшого українського кінофестивалю для дітей і підлітків. Головна героїня – дівчинка, яка перетворює стресовий переїзд родини на захопливу гру заради молодшого брата.
Фільм-відкриття «Гірке Різдво» показуватимуть мовою оригіналу з українськими й англійськими субтитрами. Анімаційну стрічку «Олівія та невидимий землетрус» демонструватимуть в українському озвученні з іспанськими субтитрами. Решту фільмів програми показуватимуть мовою оригіналу з українськими субтитрами.
Медіапартнери: ТиКиїв, Український тиждень, Маrіе Сlаіrе, ПроШоКіно

Під час придбання жіночого одягу необхідно брати до уваги не лише ціну та модні тенденції, а й безліч інших параметрів. Якість пошиття, використані матеріали, зручність — одні з основних. Крім того, модна та комфортна жіноча куртка має бути строго за розміром. Дедалі частіше покупці віддають перевагу одягу безпосередньо від самого виробника. А ось чому це так, обговоримо далі в статті.

Виробник чи посередник: що краще

Наразі покупки часто здійснюють через інтернет. Це зручно, оскільки в домашніх комфортних умовах можна ознайомитися з детальним описом товару. Крім того, деякі магазини надають безплатні консультації онлайн. Серед головних плюсів одягу від виробника:

надійність — можна визначити, як довго працює компанія та вибрати гідного постачальника;вигідні ціни — не потрібно переплачувати за логістику та транспортні послуги;розпродажі та акції — виробники часто тішать клієнтів знижками на свою продукцію;індивідуальний підхід і допомога у виборі одягу — професійні консультації.

Сумнівні інтернет-магазини, які створені не так давно, на жаль, не можуть пропонувати якість товару. Із цієї причини часто буває так, що очікування та реальність не збігаються.

Де придбати модні жіночі куртки за вигідними цінами

Компанія «Авіація Галичини» пропонує покупцям модний жіночий одяг власного виробництва, розташованого у Львові. У наявності бомбери, легендарні М-65, джинсівки та демісезонні варіанти. Усі вироби натхненні українською авіацією. Крім того, фахівці ретельно контролюють кожен етап виробництва. Під час пошиття використовуються якісні та міцні матеріали, тому одяг довго зберігає початковий вигляд.Додатково ви можете вибрати зручний спосіб оплати та доставлення. Якщо вам не підійшов товар, його можна повернути або обміняти. Здійснюється оперативне доставлення замовлень у будь-яке місто України та за кордон. Придбати жіночу куртку можна як через інтернет, так і у фізичних магазинах Києва та Львова.  

У тихій кімнаті краще чутно вокал, реверберацію та дрібні інструментальні партії, а в дорозі частину звуків перекриває шум. Оригінальні навушники для Айфону дають змогу зберегти розбірливість композиції без постійного підвищення гучності. На результат також впливають конструкція, посадка та якість аудіофайлу.

Вплив зовнішнього шуму на деталі композиції

Гул двигуна, розмови та шум коліс маскують частину низьких і середніх частот. Через це бас стає менш виразним, а тихі інструменти можуть губитися на фоні оточення. Для поїздок корисно розрізняти три функції навушників. Кожна з них має свій спосіб використання:

ізоляція – зменшує проникнення звуків завдяки конструкції та щільній посадці;шумозаглушення – послаблює переважно рівномірний низькочастотний фон;прозорість – передає зовнішні сигнали, оголошення та розмови через мікрофони.

Активне шумозаглушення не прибирає кожен звук. Голоси поруч, різкі сигнали й високочастотний шум можуть залишатися помітними, тому біля дороги краще користуватися режимом прозорості.Підвищення гучності не розв’язує проблему маскування повністю та збільшує навантаження на слух. Ефективніше покращити посадку, активувати шумозаглушення або перейти в тихіше місце. В інтернет-магазині СОМFY моделі можна порівняти за конструкцією, автономністю та підтримкою режиму прозорості. Для щоденних поїздок також корисні компактний футляр і швидке перемикання між пристроями.

Щільність прилягання амбушур до вуха

Внутрішньоканальні моделі потребують правильно вибраного розміру силіконових насадок. Замала амбушура пропускає зовнішній шум і послаблює бас, а завелика створює тиск та може випадати під час руху. Для точної посадки варто приміряти кілька розмірів навушників і ретельно перевірити герметичність у вусі.Посадку можна перевірити на знайомій композиції з рівним басом. Якщо після легкого притискання корпусу звук помітно змінюється, ущільнення недостатнє і варто протестувати інший розмір. Розмір насадок для правого та лівого вуха може відрізнятися. Це нормальна ситуація, тому комплект краще налаштовувати для кожної сторони.Вкладиші без силіконових елементів пропускають більше зовнішніх звуків. Така конструкція зручна для короткого прослуховування, але в гучному транспорті деталі композиції можуть бути менш помітними. Підсумкове звучання формують запис, навушники, посадка та рівень шуму навколо. Щоби порівняти характеристики, перейдіть на соmfy.uа, де можна вибрати модель для дому, дороги та телефонних розмов.

Перед початком навчального року корисно оцінити дитячий одяг не за кількістю речей у шафі, а за реальними сценаріями їх використання. Школяреві доведеться кілька годин сидіти за партою, активно рухатися на перервах, самостійно перевдягатися тощо.

Як перевірити дитячий одяг перед школою

Найпростіший спосіб ревізії — запропонувати дитині вдягнути звичайний шкільний комплект і провести в ньому певний час удома. Нехай вона сяде, нахилиться, зведе руки догори, самостійно застібне ґудзики або блискавку. Спідниця чи штани не мають заважати рухам, а сорочка — постійно вибиватися або тиснути в плечах. Те саме стосується суконь. Якщо потрібен шкільний сарафан для дівчаток, моделі різного крою можна порівняти тут: httрs://rоzеtkа.соm.uа/uа/sаrаfаnі-dlyа-dеvосhеk/с4636903/tеgі-240421=shkоlnyе/. На Rоzеtkа зручно переглянути характеристики та відгуки до конкретних товарів. При цьому сарафан для дівчинки — лише один з елементів гардеробу, тому оцінювати його варто разом із блузками, футболками, кофтами та іншим одягом.Для кожної речі можна провести коротку перевірку:

чи може дитина самостійно її вдягнути та зняти;чи зручно сидіти, ходити сходами та активно рухатися;чи не тиснуть пояс, комір, манжети або застібки;чи поєднується річ хоча б із кількома іншими елементами гардеробу;чи відповідає догляд за нею звичайному сімейному режиму;чи хоче сама дитина регулярно її носити.

Обережно слід ставитися до запасу «на виріст». Завеликий сарафан шкільний, піджак або штани можуть погано сидіти йа заважати рухатися, навіть якщо через кілька місяців розмір стане впору.

Практична порада: шкільні речі мають легко поєднуватися

Практичний дитячий гардероб — це коли ті самі штани чи спідницю можна вдягнути з кількома верхами, а сарафан дитячий — із різними блузками, водолазками й футболками відповідно до погоди. Це спрощує ранкові збори й допомагає швидко замінити річ, яка забруднилася чи виявилася незручною.

Як перевірити дитяче взуття для школи

Дитині потрібно пройтися, присісти та самостійно взути й зняти пару. П’ята не має вислизати під час ходьби, пальцям потрібен достатній простір, а застібки мають бути зрозумілими школяреві.Що стосується матеріалів, універсального варіанта для всіх сценаріїв немає. Текстильні моделі можуть бути доречними як легке змінне взуття для приміщення, а дитяче шкіряне взуття — для щоденного носіння. Матеріал дитячого взуття для дівчаток і хлопчиків варто оцінювати разом із конструкцією, посадкою та тим, наскільки комфортно дитині рухатися у взутті протягом дня.

Враховуйте умови звичайного шкільного дня

Один комплект рідко однаково зручний дорогою до школи, у теплому класі та під час активної перерви. Тому краще передбачити шари, які дитина може легко зняти або вдягнути самостійно. Також потрібно врахувати фізкультуру, перевзування, прогулянки після уроків і дорогу додому. Дитина має не просто поміститися у вибрані речі, а комфортно провести в них типовий навчальний день. 

8 серпня на галявині Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського пройшов перший в Україні фестиваль демократії «Ґанок». Цьогоріч подія відбулася просто неба у пілотному форматі за скандинавською моделлю, заснованою в середині 20 століття. Організатори вже анонсували другий «Ґанок» на 2027 рік.

У суботу 8 серпня Полтава вперше зустріла Фестиваль демократії «Ґанок» — безоплатну й відкриту для всіх охочих подію просто неба. «Ґанок» зібрав близько 250 відвідувачів із Полтави й Полтавщини, Києва, Львова, Харкова, Донеччини, Дніпра, міст і містечок інших українських регіонів, а також закордонних гостей із Нідерландів, США, Тайваню, Чехії, Франції, Великої Британії та Польщі. Співорганізували фестиваль культурно-дослідницький центр ІNDЕХ та культурна аґенція «Терени» за сприяння Міжнародного фонду «Відродження» та Rоbеrt Воsсh Stіftung. ІNDЕХ займається документуванням війни Росії проти України через стипендії та міжнародний інтелектуальний обмін, а «Терени» розвивають, зберігають і популяризують культуру українських регіонів, зокрема Полтавщини, через події та програми.

За один день на фестивалі виступили близько 30 спікерів, що в різних форматах рефлексували та спілкувалися з відвідувачами на 15 подіях. Програмний фокус цьогоріч був на розмовах про деколонізацію, локальні громадські та культурні ініціативи з різних українських міст, мистецтво ветеранів, національні спільноти та корінні народи України, безпосередню роль демократії у захисті від авторитарних режимів тощо. 
Крім розмов на сцені, відвідувачі могли відвідати ярмарку крафтярів із локальними виробниками, спробувати симуляцію польотів на дронах від «Хартія-Хаб» й поспілкуватися з Ветеранським центром, послухати голоси та пісні корінних народів України на інсталяції від Роst Веllum-Україна, взяти участь у майстернях зі сторітеллінгу та візуального мислення, де вчилися розповідати й малювати історії, взяти участь в екскурсії Полтавою та послухати музику й вірші Олега Каданова.
«Як для кураторки програми, для мене було важливо проговорити реальні виклики сучасної демократії, які виникають на тлі зростання авторитаризму, посилення популізму та зміни глобального балансу. Тому ми мали розмови про деколонізацію, національні спільноти і євроінтеграцію, повернення власних імен і важливість культури як рушійного процесу, осмислення реалій війни. Я щиро вдячна нашим партнерам: Українському ПЕН, Коаліції дієвців культури, Rаzоm fоr Ukrаіnе, Театру Ветеранів, Роst Веllum – Україна, що співтворили цю програму та зробили її такою різноманітною», — додає кураторка програми Олеся Яремчук. 
Під час привітального слова Григорія Барана —  директора програми «Соціальний капітал» Міжнародного фонду «Відродження» — організатори анонсували продовження фестивалю у 2027 році, який також планують провести у Полтаві. 







«Демократичні практики не обмежуються виборчим процесом. Пілотний фестиваль демократії в Україні показав, що в умовах воєнного стану нам конче потрібен цей інструмент — діалоговий майданчик, який дає змогу людям із різних регіонів, різних соціальних груп і культурних вподобань шукати спільний знаменник і формувати бачення майбутнього. Надважливо, що до нас приєдналися гості з-за кордону і познайомилися з Україною поза столицею. “Ґанок” має стати щорічною подією та поставити Україну на мапу Європейської асоціації фестивалів демократії», — підсумувала результати фестивалю Саша Довжик, голова культурно-дослідницького центру ІNDЕХ.
Головна мета фестивалю — децентралізація великих культурних подій і публічного діалогу із суспільством, які в Україні переважно відбуваються у подієвих центрах на кшталт Києва та Львова. Географічна близькість до лінії розмежування також важлива для організаторів. За їхніми словами, такі події треба проводити якнайближче до місця, де демократія борониться у реальному часі, водночас із врахуванням безпекових чинників.
«Головне гасло нашої аґенції — “Рости від коренів”. Ми переконані, що розвиток України неможливий без децентралізації культурних процесів, коли ми відкриваємо, зберігаємо та підсилюємо локальну спадщину й унікальну ідентичність наших регіонів. Для “Теренів” Полтавщина стала першим пріоритетним регіоном, і проведення фестивалю саме тут — це логічна й важлива частина нашої місії. Перший фестиваль об’єднав полтавську громаду, митців, військових та експертів навколо спільних цінностей і дав можливість для відкритої розмови, що особливо важливо під час війни», — коментує важливість локального контексту Тетяна Терен, голова культурної аґенції «Терени».





Фестивалі демократії як формат публічних подій зародилися у Швеції 1968 року в місті Вісбю, де тодішній міністр освіти Улоф Пальме виголосив політичну промову з кузова вантажівки. Нині вони щорічно збирають десятки тисяч відвідувачів і є місцем діалогу без цензури чи обмежень між громадянами, владою та активною громадськістю. Фестивалі з різних країн об’єднані в Асоціацію за участі Північної Ірландії, Норвегії, Швеції, Фінляндії, Данії Естонії, Латвії та Ісландії. Після запуску в Полтаві 2026 року, український фестиваль «Ґанок» також має у планах стати членом Асоціації.

До Ше.Fеst залишилося менше тижня. На Черкащині завершують останні приготування, команда та волонтери готуються зустрічати гостей, а друзі й партнери фестивалю допрацьовують свої локації.
За кілька днів місце, де народився Тарас Шевченко, знову стане місцем зустрічі людей з різних куточків України.
«Ми хочемо, щоб люди їхали до Моринців не просто на концерт чи окрему подію. Ше.Fеst — це можливість на два дні зануритися в українську культуру: слухати музику, дивитися театр, танцювати, відкривати для себе традиційні ремесла, гуляти місцями, пов’язаними із Шевченком, і просто бути серед людей, яким це все важливо», — говорить засновниця Ше.Fеst Юлія Капшученко-Шумейко.
Цього року фестиваль об’єднає десять локацій. На музичній сцені виступатимуть Пиріг і Батіг, Тінь Сонця, Йосифович Lіvе, Святослав Бойко, Тріо «Жоржини», Shufflе та гурт Хто-Де.
На фольк-сцені звучатиме традиційна музика у виконанні Lеlеkа Ваnd, гурти Буття, Вабиці, Осяйна & Живосил та інших учасників. А етнолабораторія «Баба Єлька» запросить гостей до спільного співу.
Херсонський обласний академічний музично-драматичний театр імені Миколи Куліша представить театральну програму із двох вистав: «Д.І.М.» та «Птах на горищі». А на інших локаціях відбуватимуться гутірки, презентації, майстерки, дитячі активності, ярмарок українських майстрів та екскурсії Шевченківськими місцями. Музика й активності просто неба дозволять скласти власну програму і дорослим, і дітям.
Тим, хто приїде здалеку або захоче залишитися довше, на території фестивалю працюватиме наметове містечко.
Організатори посилили безпекову складову. У Моринцях підготували більшу кількість укриттів, доступних для гостей, команда та волонтери пройдуть додаткові навчання щодо дій під час повітряної тривоги, на території будуть розміщені вказівники з маршрутами до укриттів. У разі оголошення тривоги всі активності припиняються і відновлюються лише після офіційного сигналу про відбій.
Вхід вільний. Без алкоголю. Під час фестивалю — благодійний збір на підтримку українських військових.
15–16 серпня, Моринці, Черкащина.
«І будуть люде на землі…»
Будь серед своїх.

Черкаська обласна військова адміністрація погодила проведення Всеукраїнського фестивалю Тараса Шевченка «Ше.Fеst».
15–16 серпня фестиваль відбудеться у Моринцях — на малій батьківщині Тараса Шевченка.
Цей тиждень був непростим для команди фестивалю. Ми вдячні всім, хто підтримував Ше.Fеst, поширював інформацію, писав слова підтримки та звертався до органів влади. Ця підтримка вкотре показала, що Ше.Fеst — це не лише подія, а спільнота людей, об’єднаних любов’ю до української культури.
Ми додатково посилили безпекову складову фестивалю. Збільшено кількість укриттів, доступних для гостей у Моринцях. Команда та волонтери пройдуть додаткові навчання щодо алгоритмів дій під час повітряної тривоги.
Безпека учасників, гостей, волонтерів і команди завжди була одним із головних пріоритетів Ше.Fеst. Як і в попередні роки, у разі повітряної тривоги ми призупинятимемо програму фестивалю та спрямовуватимемо гостей до укриттів.
Дякуємо Черкаській обласній військовій адміністрації за погодження проведення фестивалю, а також усім, хто підтримував Ше.Fеst упродовж цього тижня.
Попереду ще багато роботи. Але головне — Ше.Fеst буде.
До зустрічі 15–16 серпня у Моринцях.
Будь серед своїх.

Під час відпочинку не завжди хочеться стежити за складним сюжетом, змагатися з іншими гравцями чи витрачати час на опанування керування. У таких ситуаціях доречними стають казуальні браузерні ігри. Вони швидко запускаються, мають зрозумілі правила та дають змогу самостійно обирати темп. До найвідоміших представників цього жанру належить Солітер.

Знайомі карти у сучасному форматі

Солітер, відомий також як «Клондайк» або «Косинка», — це карткова головоломка для одного гравця. Для класичного розкладу використовують стандартну колоду із 52 карт без джокерів. На початку партії 28 карт розподіляють між сімома колонками: у першій лежить одна карта, у другій — дві, і так до сьомої колонки. Верхня карта кожного стосу відкрита, а решта утворює запас.Сьогодні різні пасьянси доступні на SоlіtаіrеSіtе безпосередньо у браузері. Гравцеві не потрібно встановлювати окрему програму або чекати на інших учасників. Достатньо обрати гру й розпочати партію на комп’ютері, планшеті чи смартфоні.

Основна мета та правила

Завдання гравця — перенести всі карти до чотирьох базових стосів, окремо для кожної масті. Їх потрібно збирати за зростанням: від туза до короля. На основному полі діють інші правила: карти викладають за спаданням із чергуванням кольорів. Наприклад, на чорну десятку можна покласти червону дев’ятку.Переміщувати дозволено не лише окремі карти, а й правильно складені послідовності. Якщо колонка спорожніла, у класичній версії на її місце можна покласти короля або ряд карт, що починається з короля. Карти, які не потрапили на поле під час початкової роздачі, відкривають із запасу по одній або по три — залежно від обраного режиму. Солітер має нескладні базові правила, але успішне завершення розкладу потребує уважності та планування.

Як приймати вдаліші рішення

Перший доступний хід не завжди є найкращим. Перед переміщенням карти варто оцінити, чи допоможе воно відкрити приховану карту, звільнити колонку або створити корисну послідовність.Не потрібно поспішати переносити всі карти до базових стосів. Іноді молодша карта ще знадобиться на полі, щоб перемістити іншу послідовність. Особливу цінність мають порожні колонки, тому звільняти їх краще з чітким розумінням наступних дій. Якщо можливі кілька ходів, перевагу зазвичай варто надати тому, який відкриває найбільше нової інформації.

Спокійне дозвілля без змагання

Солітер не встановлює обов’язкового темпу: над ходом можна подумати, партію — призупинити, а складний розклад — пройти повторно. Гра не пов’язана зі ставками, казино чи грошовими виграшами. Це звичайна карткова головоломка, у якій головну роль відіграють послідовність рішень і вміння працювати з доступними картами.Завдяки простому запуску та знайомій механіці браузерний Солітер підходить і для короткої перерви, і для неквапливого вечірнього відпочинку. Кожен новий розклад створює окреме завдання, тому навіть добре відомі правила залишають простір для пошуку нової стратегії.